Типізація і сучасний стан розвитку готельного господарства України

Типізація і сучасний стан розвитку готельного господарства України

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет

Факультет готельно-ресторанного та туристичного бізнесу

Кафедра готельно-ресторанного та туристичного бізнесу

Реферат на тему:

"Типізація і сучасний стан розвитку готельного господарства України"

Виконала:

Студентка 2 курсу 2 групи

Сергеєва Юлія

Перевірила:

к. е. н., доц. В. Г. Жученко

Київ 2012

Зміст

Вступ

. Готельне господарство - важлива складова туристичної індустрії

. Класифікація готелів України

. Типізація підприємств готельного господарства

.1 Фактори, що впливають на типізацію підприємств готельного господарства

.2 Типи сучасних готелів

. Сучасний стан і перспективи розвитку готельного господарства України

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Гостинність є одним із фундаментальних понять людської цивілізації, яка в наш час забезпечується такими видами економічної діяльності, як готельне і ресторанне господарство.

Готельне господарство є однією зі складових туристської індустрії. Матеріальна база, що призначена для розміщення туристів, посідає одне із перших місць при формуванні туристичної інфраструктури, оскільки якість проживання та відповідне обслуговування помітно впливають на рівень туристичного сервісу. Отже, готельна індустрія стає швидко зростаючим бізнесом, що приносить значні грошові надходження для країни.

Готельний бізнес складається з готелів та організацій, призначених для надання готельних послуг, залежно від типу, призначення, місця розташування та категорій.

Підприємства готельного господарства - це вид підприємств будь-якої організаційно-правової форми, які випускають товари і надають послуги проживання, розміщення, харчування та інші додаткові послуги для задоволення потреб туристів.

Отже, мета цієї роботи полягає у розгляді усієї різноманітності готельних підприємств та дослідженні сучасного стану готельного господарства в Україні.

Складність завдань, що постали сьогодні, обумовлена значною ємністю ринку готельного господарства, великою різноманітністю готельних підприємств, наявністю великої кількості різного контингенту споживачів.

Предметом дослідження є галузь готельного господарства.

Об’єктом дослідження виступає готельна інфраструктура та сучасний стан розвитку підприємств готельного господарства України.

Актуальність теми. Україна, володіючи численними історичними та культурними цінностями, унікальними рекреаційними ресурсами, зможе досягти значного економічного ефекту в туристичному бізнесі. Особливе місце в інфраструктурі займають підприємства готельного та ресторанного господарства тому, що сприяють задоволенню таких важливих потреб туристів як проживання та харчування. На даному етапі Україна ще тільки розвивається, але досить швидко. І в майбутньому зможе досягти значних висот в галузі готельного господарства.

1. Готельне господарство - важлива складова туристичної індустрії

Важливою складовою туристичної діяльності є готельне господарство. Розвиток вітчизняного та міжнародного туризму значною мірою пов'язується з рівнем матеріально-технічної бази, розгалуженістю та різноманітністю мережі, якістю обслуговування в готельному господарстві. Саме готельні підприємства виконують одну з основних функцій у сфері обслуговування туристів: забезпечують їх сучасним житлом і побутовими послугами. Звідси витікає важливість етапу вивчення змісту поняття "готельне господарство". Глибина теоретичного розуміння цього питання сприяє ефективній організації діяльності, розвитку матеріально-технічної бази, правильному укомплектуванню штатів, повному задоволенню потреб туристів [10]. Спочатку під "готельним господарством" розумілась така господарська діяльність, що виробляла та надавала платні послуги з розміщення. Згодом, із зростанням вимог туристів і прагненням готелів розширити комплексність обслуговування, послуги розміщення почали доповнюватись такими, що пов'язані з харчуванням і продажем напоїв [7]. Попит на готельні послуги має нерівномірний та сезонний характер, тому підприємства готельного господарства повинні мати достатній резерв номерного фонду, а також матеріальних і трудових ресурсів. Постійна готовність підприємств готельного господарства до зустрічі й обслуговування туристів сприяє збільшенню кількості постійних клієнтів, розширенню популярності та підвищенню прибутку, покращенню економічного стану країни [6].

2. Класифікація готелів України

До 1992 р. готелі України (і всіх колишніх республік СРСР) поділялись на сім розрядів: "Люкс", "Вищий А", "Вищий Б", І, II, III, IV. У 1991 р, Державний комітет України з житлово-комунального господарства затвердив "Рекомендації про порядок віднесення комунальних готелів України" до міжнародної класифікації. Вказаними рекомендаціями запроваджується уніфікація вимог до готелів згідно з чинними міжнародними стандартами, що дозволяють віднести готелі до одного з чотирьох розрядів: "4 зірки", "З зірки", "2 зірки", "1 зірка".

року Державний комітет України з туризму видав положення "Про державну атестацію та перереєстрацію готелів, мотелів, кемпінгів, туристичних баз і комплексів, а також підприємства харчування України, які приймають і обслуговують туристів".

         З цього часу в Україні вводиться Європейська система класифікації, використовують класифікацію готелів за 5 зірками.

Cтандартний набір сервісів залежно від кількості "зірок" [2].

 зірка - передбачає мінімальний комфорт. Розташовані ні в чому не примітних місцях. Як правило, готелі такого класу дуже невеликі - до 10 номерів. Харчування не передбачається, але інколи за окрему платню можна отримати скромний сніданок. Зручності можуть бути і на поверсі. Вхід після години ночі найчастіше заборонений.

2 зірки - зазвичай пропонується туристам на недорогих екскурсійних маршрутах. По європейських і американських стандартах, в номері мають бути санвузол і телевізор, але за пульт від телевізора, можливо, доведеться заплатити. Обмежень на вхід в готель в нічний час немає. Сніданок континентальний. Інколи ресторан знаходиться в холі одного з поверхів.

3 зірки - найпоширеніший різновид готелів. Зручності в номері, у ванній кімнаті знайдуться маленький шматочок мила і шампунь, інколи передбачений фен. Є телефон і телевізор, часто міні-бар, кондиціонер. Є така закономірність: чим краще місце розташування готелю, тим меньше набір її послуг, нижче рівень комфорту.

 зірок - привласнюються за високий рівень сервісу. Готелі цього класу розраховані на людей з середнім за європейськими мірками достатком. Категорія передбачає вдале місцерозташування: в центрі міста або на першій лінії пляжу. В ідеалі обов’язкові: автостоянка, що охороняється, безкоштовні тренажерні зали, корти і басейни, готельні шоу, дискотеки. У номері: укомплектований біде і феномом санвузол, кондиціонер, кольоровий телевізор з дистанційним управлінням, холодильник, міні-бар, кондиціонер, міні-сейф, обов’язково телефон з виходом на міжміський зв’язок.

зірок - повністю відповідні стандарту, нагадують самодостатнє містечко з необхідною інфраструктурою: декілька барів і ресторанів (з європейською і національною кухнею), нічний клуб, магазини, перукарські і косметичні кабінети, пральні, фітнес-зали і бізнес-центри, басейни. Номери - від одномісних з одним ліжком до багатокімнатних апартаментів. Для ділових людей є executive-suites - з багатоканальним телефонним зв’язком, комп’ютером, факсом і кімнатою для переговорів. У номері є все: кондиціонер, міні-бар, телефон, кольоровий телевізор і так далі Велика ванна кімната оснащена біде, великій лежачій ванні, часто - джаккузі і окремою душовою кабіною. Клієнтові пропонується широкий арсенал косметичних засобів, а також банні халати та кімнатне взуття. [9]

готельний господарство комунальний туристичний

3. Типізація підприємств готельного господарства

3.1 Фактори, що впливають на типізацію підприємств готельного господарства

На підприємствах готельного господарства послуги розміщення, групування та інші додаткові послуги є взаємозалежними і формують комплексний готельний продукт. Залежно від того, як вони скомбіновані в єдиному комплексі, визначають тип підприємства готельного господарства.

Типізація - метод наукового узагальнення, основою якого є групування об’єктів за допомогою узагальненої моделі або типу. У процесі типізації обирається об’єкт, найбільш характерний для цієї оптимальними властивостями.

Типізація підприємств готельного господарства - об’єднання готельних підприємств за загальними ознаками залежно від їх функціонального призначення.

Тип підприємства готельного господарства - одиниця класифікації підприємств готельного господарства за функціональним. Призначенням, уточнена і доповнена іншими характерними ознаками. [5]

Поділ підприємств готельного господарства важливий не тільки стосовно особливостей функціонування кожного типу підприємств, але і для прийняття рішення споживачами готельних послуг і турагенствами (туроператорами) щодо обрання готельного підприємства та визначення очікуваного рівня комфорту.

Визначальними факторами для типізації підприємств готельного господарства є:

• місцезнаходження;

• термін перебування;

• режим експлуатації;

• місткість номерного фонду;

• забезпечення харчуванням;

• цінова політика;

• ціль перебування обслуговуваного контингенту споживачів. [5]

Типи підприємств готельного господарства залежно від місцезнаходження відображено на рис. 2.2.

Рис. 2.2. Вплив фактора "місцезнаходження підприємств готельного господарства" на тип підприємства готельного господарства

Термін перебування на підприємствах готельного господарства є різним, що з обумовлюється їх функціональним призначенням.

Рис. 2.3. Вплив терміну перебування споживачів готельних послуг

Рис. 2.4. Вплив фактора на типізацію підприємств готельного господарства залежно від режиму функціонування

Залежно від місткості номерного фонду (кількість місць) підприємства готельного господарства в Україні поділяють на:

• великі (понад 300 номерів, більше 400 місць);

• малі (до 100 номерів, 150 місць).

Рис. 2.5. Вплив місткості номерного фонду на типізацію підприємств готельного господарства

Структура готельного господарства України характеризується тим, що типи підприємств, які належать до різних форм малого підприємництва (мотелі, кемпінги, молодіжні бази тощо) і надзвичайно в поширені в світовій готельній індустрії, у вітчизняному готельному бізнесі не розвинені.

Най більш суттєвим критерієм віднесення до малих підприємств є місткість номерного фонду, під якою розуміється кількість одночасно пропонованих клієнтам місць або номерів.

Водночас у кожній країні до цього підходять по-різному, враховуючи конкретні особливості соціально-економічного та історичного розвитку. Так, за класифікацією ВТО під малим готелем рекомендовано розуміти підприємство з кількістю номерів до тридцяти. Слід визнати, що це визначення є пріоритетним для кожної окремої держави.

Вік обслуговуваного контингенту споживачів готельних послуг

впливає на ідентифікацію типу підприємства готельного господарства. Залежно від цього показника розрізняють готелі для: віком до ЗО років; туристів середнього віку від 31 до 50 років; туристів віком від 51 року; батьків з дітьми; змішаного контингенту туристів.

Прийом, розміщення та обслуговування кожного контингенту є специфічні особливості.

За рівнем цін на проживання підприємства готельного господарства умовно поділені на типи:

• бюджетні ($25-55); - - - - економічні ($35-55);

• середні ($55-95);

• першокласні ($95-195);

• апартаменті ($65-125);

• фешенебельні ($125-425).

Всі ці та інші тенденції обумовлюють появу різних типів піприємств готельного господарства. [5]

3.2 Типи сучасних готелів

Важливе значення в розвитку сучасного готельного бізнесу мають готельні комплекси. Готельні комплекси сприяють поширенню і значному підвищенню рівня організації обслуговування туристів, створенню певного образу готельного обслуговування.

В Україні найбільш поширеними є готелі загального типу, розраховані в основному на людей, що приїжджають з діловими цілями на відносно короткий термін, а також на громадян, що подорожують з різними цілями. Такі готелі розташовуються в центральній частині міста, поблизу громадських, адміністративних, торгових центрів і передбачають добре транспортне сполучення з різними районами міста.

Номерний фонд готелів загального типу в основному складається з одно-, дво- і часто тримісних номерів, у яких, як правило, існує місце для роботи. Число одномісних номерів у ряді готелів доходить до 40-50% від номерного фонду. У готелях передбачають відділення зв´язку, у ряді випадків - відділення банку, приміщення для проведення переговорів і нарад.

Різновид готелів загального типу - відомчі готелі, розраховані в основному на проживання людей, що приїжджають з діловими цілями у певне відомство, установу або на підприємство. Такі готелі розташовуються неподалік цього відомства або в місцях, зручно пов´язаних з ним громадським транспортом. Набір громадських приміщень у відомчому готелі часто буває обмеженим і залежить від типу підприємства, яке він обслуговує, і від складу приміщень громадського призначення в ньому. [8]

Також поширене будівництво спеціальних готелів для нарад, що іноді називають "конгрес-готелями" або "конференц-готелями", а також готелів для ділових людей - "бізнес-готелів". Загалом це готелі високого рівня комфорту, що мають розвинутий набір приміщень громадського призначення: зали для проведення конгресів, приміщення для нарад, конференцій, симпозіумів, різні типи ресторанів, відділення зв´язку і банків, телетайп, телекс, басейни, сауни, кегельбан. У готелях для ділових людей передбачають також приміщення для роботи та проведення невеликих нарад, торговельних операцій, для влаштування виставок зразків товарів, для організації представництва фірм, у ряді випадків влаштовують номери, які здатні трансформуватися, і дозволяють приймати в них відвідувачів, проводити невеликі переговори.

Туристські готелі призначені для туристів, що проводять свій відпочинок активно. У нашій країні ці готелі розраховані, головним чином, на організований груповий туризм -екскурсійний і спортивний.

Туристські готелі будують як у місті, так і поза ним, поблизу об´єктів туристської привабливості, у місцях з добрими природними факторами, часто поблизу зелених масивів. Особливістю туристських готелів є наявність приміщень туристського обслуговування, а також туристсько-методичних кабінетів і інструкторських (для методичної роботи інструкторів з туристськими групами). Набір цих приміщень пов´язаний з типом туристського маршруту і способом пересування ним туристів.

У туристсько-спортивних готелях передбачають пункти прокату туристського і спортивного інвентарю і спорядження (лиж, ковзанів, саней, мисливського і рибальського спорядження, човнів, байдарок і т.д.). У залежності від специфіки туристсько-спортивного готелю набір цих приміщень різний. Аналогічні пункти прокату можуть бути також у мотелях і кемпінгах, розташовуваних на курортах і в зонах відпочинку.

Як правило, у цих готелях добре розвинутий набір послуг, що надаються, більш різноманітні підприємства ресторанного господарства, у тому числі "розважального" (денні та нічні бари), магазини, кіоски тощо. У готелях підвищеної комфортності є також басейни, сауни, кегельбан, бари, ресторани, культурні центри.

Туристські бази поділяються на: гірські та гірськолижні, рівнинні та прибережні, а також водні (аквателі, флотелі, марини тощо), розташовані безпосередньо на акваторіях. Туристські бази зазвичай розташовуються в приміських зонах відпочинку, у складі туристсько-оздоровчих районів або комплексів. Однак при відповідному економічному обрушуванні туристські бази можливо споруджувати й у малонаселеній місцевості (забезпечивши сприятливу транспортну доступність), яка має унікальні екскурсійні об´єкти та природно-кліматичні умови для активного відпочинку.

Широке поширення одержало розміщення туристських баз (туристських готелів) безпосередньо в будинках-пам´ятниках архітектури та історично визначних місцях. З цією метою проводиться реставрація старих будинків, архітектурних ансамблів з частковим переплануванням відповідно до нового функціонального призначення. У цих випадках туристські бази поєднують функції засобів розміщення, специфічного туристського обслуговування, а також об´єктів показу, що забезпечує задоволення туристських потреб екзотичного характеру. Цей вид діяльності дозволяє зберегти цінну історичну і культурну спадщину. [8]

Курортні готелі призначаються для відносно тривалого відпочинку на одному місці, у ряді випадків з можливістю профілактичного лікування або доліковування. Для цього передбачаються приміщення лікувально-оздоровчого призначення відповідно до основного профілю курорту, можлива також організація дієтхарчування. Курортні готелі мають розвинутий склад приміщень культурно-масового обслуговування (зали багатофункціонального призначення, холи для відпочинку, бібліотеки, більярдні, приміщення для ігор тощо), іноді приміщення для відпочинку та ігор дітей, а також приміщення і споруди спортивного призначення (плавальні та купальні басейни, спортзали, спортивні площадки тощо). Номерний фонд курортних готелів складається в основному з одно-двомісних номерів. У ряді випадків передбачається можливість додаткового розташування в номері третього спального місця (для дитини).

Готелі цілорічної експлуатації мають більш високий рівень комфорту і надають широкий набір послуг, у тому числі розвинуту мережу підприємств ресторанного господарства (ресторани, бари, кафе тощо), розширений склад приміщень для проведення дозвілля (вітальні, зали ігрових автоматів, бальні зали, дискотеки, кегельбани), у ряді випадків площадки для відпочинку і спорту, солярії, аерарії, пляжі, причали тощо. Усе це дозволяє використовувати готелі також у період міжсезоння. При готелях високої категорії передбачаються зали для засідань, в яких у періоди міжсезоння проводять конференції і наради, успішно завантажуючи в такий спосіб номерний фонд.[8]

Створення великих готельних комплексів - один з сучасних напрямків розвитку готельної справи в курортах. У зв´язку з різними вимогами до умов відпочинку до складу курортних комплексів включають готелі різного призначення, рівня комфорту, місткості, поверховості.

Крім того, різні вимоги до умов відпочинку (комфорту, вартості тощо) призвели до будівництва кемпінгів і бунгало на території багатьох курортних комплексів.

Існує також і давно відомий в інших країнах, але для України принципово новий і дуже перспективний напрямок - надання послуг малими (родинними) курортними готелями, що можуть успішно конкурувати з визнаними готелями, а за якістю послуг навіть і перевершувати їх.[12]

Таймшер - порівняно новий вид готельних послуг, має у своєму розпорядженні номерний фонд від 50-ти до 250-ти номерів, можливі окремі будівлі. Має номерний фонд квартирного типу, але умови й організація послуг аналогічні курортним готелям. Окремі квартири продані індивідуальним власникам, однак повна власність контролюється управляючою компанією. Ціна таймшера залежить від особливостей сезону, а також часу перебування. Проживання в менш привабливі періоди року коштує істотно менше, ніж у сезон найбільшого попиту.

Звичайно, номер здається на термін від 10 років, можливо безстрокове користування. Таймшерні курорти існують у 75-ти країнах. [11]

Готелі для транзитних пасажирів орієнтовані на короткочасне перебування у зв´язку з очікуванням транспортних засобів, а також відпочинком персоналу, що обслуговує транспорт, і розташовуються в аеропортах і аеровокзалах, залізничних, морських, річкових вокзалах. Сучасна світова практика вимагає від аеровокзальних готелів новий вид сервісу -створення та обладнання спеціальних приміщень для нарад. Це сприяє залученню ділових людей, що, не бажаючи витрачати час на переїзд у місто і назад, воліють вирішувати всі проблеми, не залишаючи території аеровокзалу.

Головна відмінність апартаментного виду готелів - це велика корисна площа у порівнянні зі звичайними готелями та тривалий термін проживання в них. Додаткова площа звичайно буває у вигляді вітальні зі зручними кріслами та диваном і невеликою кухнею з коморою багатофункціонального призначення. Апартаментні готелі (або просто апарт-отелі) надають майже домашні умови проживання своїм клієнтам, що змушені знаходитися в даному місті внаслідок тривалого службового відрядження, відвідування семінарів тощо. Більшість гостей знімають номери надовго, отримуючи досить часто знижку в залежності від терміну проживання. У готелях такого роду передбачені підприємства харчування, бізнес-центр, приміщення для відпочинку.

Досить широке поширення одержала і така форма об´єктів розміщення, як пансіони. Проживання в них обходиться набагато дешевше, ніж проживання у звичайних готелях. Головна відмінність пансіону від готелю полягає в тому, що він не підпадає під категорію класності. Це, однак, зовсім не означає, що умови проживання в пансіоні гірші, ніж у готелі. Основна відмінність пансіону від готелю - можливість розбіжностей з діючими стандартами оснащення й обладнання готелів м´яким і твердим інвентарем. Характерною рисою пансіону вважається невеликий номерний фонд, звичайно розрахований на проживання 10-20 чоловік. Найчастіше він належить одній родині, що і обслуговує клієнтуру [8].

Останнім часом будинки готелів усе частіше кооперуються з установами іншого призначення: конгрес-центрами, адміністративними та торговельними установами, концертними та виставковими залами та навіть житловими квартирами, розташовуючись з ними або в одному будинку, або в складі одного комплексу.

Готелі для автотуристів і мотелі (мотор-готелі) розташовуються поблизу шосейних доріг. Крім основних послуг, ці готелі та мотелі надають можливість паркування і технічного обслуговування автотранспортних засобів.

Кемпінги являють собою готельні підприємства полегшеного типу для сезонної експлуатації і призначаються для відпочинку автотуристів і паркування їхніх автотранспортних засобів. Усі види обслуговування в кемпінгах спрощені: спальні місця розташовуються в будинках літнього типу, часто дерев´яних, без опалення, або в наметах; санітарні вузли в основному загальні. Широко розвинуті різні форми самообслуговування. Іноді при кемпінгах є автозаправні станції і майстерні дрібного ремонту автомобілів.

Одержують розвиток також змішані види типу "мотель-кемпінг", що передбачають можливість літнього розширення місткості мотелю за рахунок розташованого на його території кемпінгу. [8]

Ротель - пересувний готель, що представляє собою вагон-трейлер з одно- і двомісними відсіками, у яких розташовані спальні крісла. Вони зручні, мають 3 регулятори положення. Кожен відсік обладнаний вентиляцією й індивідуальним освітленням. У ротелі існує відсік для перевдягання, умивальник і туалет. У задній частині вагона - кухня і холодильник.

Ботель - готель цілорічного функціонування, розміщений на невеликому за розмірами плавальному засобі, який має умови для швартування і технічне обслуговування засобів водного транспорту.

Ботокемпінги призначені для обслуговування водних туристів у поході.

Плавучий мотель - флотель - обслуговує туристів, що подорожують по воді. Він обладнаний пунктом прокату туристського спорядження і заправною станцією для плавзасобів, які швартуються до нього.

У літню пору такий флотель встановлюють у місцях масового відпочинку на достатній відстані від великого міста. Розміщення основної маси туристів передбачається в наметовому містечку на березі. Передбачається цілорічна експлуатація флотелю. У зимовий час року він встановлюється в межах міста і використовується як готель з рестораном. Флотель оснащується аварійно-рятувальним і протипожежним інвентарем і обладнанням.

Флайтелі, як правило, розташовуються удалині від цивілізованих місць. До них ніяким шляхом, крім повітряного, дістатися неможливо. При флайтелі розташовуються аеродроми, ангари, елінги, майстерні, а також ресторани, бари, концертні зали, дискотеки тощо. [1]

В сучасній готельній справі успішно використовується й таке порівняно нове джерело залучення клієнтури, як створення готелів при казино. У порівнянні зі звичайними готелі при казино гарантують потужний приплив готівки та високий рівень прибутковості. Завдяки своїй специфіці вони також характеризуються високою заповнюваністю. [12].

4. Сучасний стан і перспективи розвитку готельного господарства України

Як уже було сказано, до основних складових туристичної індустрії України належить готельне господарство. Однак сьогодні можна констатувати відсутність висококонкурентних позицій у цьому секторі національної економіки. Інфраструктура закладів розміщення не відповідає міжнародним нормам проживання та відпочинку: недостатня кількість готельних підприємств, у структурі готельних підприємств - низька частка закладів високої категорії, матеріально-технічна база застаріла та потребує модернізації, відсутні сучасні засоби зв'язку й інформаційних комунікацій, ефективні та надійні системи захисту, які становлять передумову високого рівня якості послуг, існуюча інфраструктура туризму ще не відповідає вимогам міжнародних стандартів. У більшості готелів відсутні сучасні засоби зв’язку та комунікацій, конференц-зали з відповідною аудіовізуальною технікою та технічними засобами для синхронного перекладу [4].

В Україні, порівняно з провідними країнами у розвитку туризму, недостатня кількість готельних підприємств. В Україні сучасні готельні підприємства мають типову структуру послуг, низьку спеціалізацію. Поряд із традиційними повносервісними готелями потрібно сформувати мережу спеціалізованих підприємств із вузьким спектром послуг, зорієнтованих на обслуговування певної категорії туристів. Створення спеціалізованих підприємств стосується передусім туристичних центрів із чітко виявленою спеціалізацією в спортивно-оздоровчому, конгресовому туризмі, центрах з ігровими атракціями й іншими видами туризму.

Вдосконалення спеціалізації та впровадження високих стандартів обслуговування у національній сфері гостинності пов'язані з формуванням традиційних у світовій готельній індустрії корпоративних структур - міжнародних готельних ланцюгів. Провідні готельні підприємства, об'єднані в корпорацію, здійснюють колективний бізнес, перебуваючи під єдиним контролем керівництва ланцюга. Фаховий менеджмент повністю відповідає за ефективність функціонування, посилення конкурентних позицій. Технологічно успіхи корпоративних форм у гостинності пов'язані з дотримуванням високої якості готельного продукту, ідентичністю послуг та доступністю цін на всіх підприємствах мережі.

Однак уніфікація послуг і ціни готелів, які входять до готельних ланцюгів, остаточно не вирішує проблеми розвитку та модернізації готельного господарства в Україні. Раціонально збалансований сектор гостинності передбачає необхідність розвитку мережі готелів сімейного типу, молодіжних і спеціалізованих готельних підприємств, зорієнтованих на оригінальність послуг та обслуговування певної категорії туристів.

Невеликі комфортні готелі з регламентованим обсягом додаткових послуг мають пропонувати за помірну ціну якісне персоніфіковане обслуговування, стати основним сектором готельної індустрії, утворюючи найчисельнішу мережу готелів, розосереджених насамперед у невеликих презентабельних для туризму населених пунктах - містечках, сільських поселеннях.

Важливий напрям активізації сфери гостинності стосується комплексного освоєння природного й історико-культурного потенціалу найпривабливіших туристичних регіонів - Кримського, Карпатського та Азово-Чорноморського, локальних центрів рекреації. Модернізацію сучасних рекреаційних центрів, відкриття нових курортів необхідно здійснювати зі створенням малих форм у сфері гостинності - сімейних готелів, пансіонатів, спеціалізованих закладів розміщення. У центрах туризму з відомими історико-архітектурними пам'ятками - замками, палацами, садибами й іншими об'єктами - формування мережі готелів, зокрема з використанням приміщень зазначених об'єктів, сьогодні (за відсутності будь-якої туристичної інфраструктури) становить вагому передумову їхнього туристичного освоєння. [7]

Висновок

Як засвідчують результати дослідження сучасного стану готельної сфери в Україні, саме від підвищення її розвитку, інвестування значною мірою залежить реальний стан туристичної інфраструктури в державі. Для ефективної діяльності готельної сфери потрібна гнучка система державного стимулювання цієї галузі, розроблена у нормативно-законодавчій базі. Необхідно також збільшити кількість засобів розміщення різних категорій з чіткою диференціацією в спеціалізації пропонованих послуг гостинності, вдосконалити управління готельними підприємствами в умовах динамічного соціальноекономічного простору та розширення туристичної діяльності, поліпшити якість готельних послуг, ефективність маркетингу і взаємодії на туристичному ринку сучасних готелів, а на державному рівні максимально підтримувати формування національних готельних ланцюгів, які впроваджують нові стандарти готельного сервісу, єдині підходи організації управління.

У перспективі готельне господарство має стати провідним чинником активізації туризму, інтеграції держави у світовій структурі міжнародного співробітництва, зростання значення національної культури.

Список використаної літератури

1.      ДСТУ 4527:2006 "Послуги туристичні. Заклади розміщення. Терміни і визначення"

2.      ДСТУ 4268:2003 "Послуги туристичні. Засоби розміщування.Загальні вимоги"

3.      Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: ціноутворення, конкуренція, державне регулювання. - К.: Знання України, 2006. - 378 с.

4.      Байлик С.И. Гостиничное хозяйство: проблемы, перспективы, сертификация. - КВИРА-Р, 2001. - 472 с.

5.      Бойко М.Г., Гопкало Л.M. Організація готельного господарства: Підручник. - К.:КНТЭУ, 2006. - 448 с.

6. Жукова М.А. Менеджмент в туристському бізнесі: Навчальний посібник/ М.А.Жукова. - КноРус, 2005. - 312 с.

7. Мальська І.Г. Готельний бізнес: теорія та практика: Підручник [для студ. вищ.навч. закл.] / М. П. Мальська, І. Г. Пандяк. - Київ: Центр учбової літератури, 2010. - 470с.

8. Мунін Г.Б. Управління сучасним готельним комплексом: Навчальний посібник / Г.Б.Мунін, А.О.Змійов, Г.О.Зінов´єв, Є.В.Самарцев, О.О.Гаца, К.П.Максимець, Х.Й.Роглєв. - К.: Ліра-К, 2005. - 520 c.

9. Роглєв Х.Й. Основи гостиничного менеджмента.- Київ: Кондор, 2005. -408 с.

10. Федорченко В.К. Готельне гоподарство: основні показники, оцінка якості послуг/ В.К.Федорченко, І.М.Мініч - К., 2000. -298 с.