Шляхи удосконалення управління інвестиційною діяльністю підприємства (на прикладі ТОВ 'Бердичівський пивоварний завод')

Шляхи удосконалення управління інвестиційною діяльністю підприємства (на прикладі ТОВ 'Бердичівський пивоварний завод')

Шляхи удосконалення управління інвестиційною діяльністю підприємства (на прикладі ТОВ "Бердичівський пивоварний завод")

ВСТУП

інвестиційний менеджмент управління

На сьогоднішній день в країні продовжує панувати кризова ситуація, яка негативно впливає на діяльність промислових підприємств - призводить до зменшення обсягів виробництва, скорочення чисельності персоналу та до зниження інвестиційної активності суб’єктів господарювання. Все це привертає особливу увагу до дослідження питань пов’язаних з активізацією інвестиційних процесів та більш ефективного управлянням інвестиційними проектами. Вище сказане обумовлене тим, що інвестиційна діяльність підприємства є джерелом його розвитку, досягнення кращого рівня конкурентоспроможності та опору впливу негативних наслідків змін у зовнішньому середовищі. Тож, особливої практичної значущості набуває впровадження інвестицій для покращення показників господарської діяльності в ринкових умовах господарювання підприємств та удосконалення управління інвестиційною діяльністю.

Управління інвестиційною діяльністю є складовою, важливим елементом загальної системи управління підприємством. Управління підприємством, як правило, передбачає прийняття управлінських рішень з метою досягнення поставлених цілей і розглядається як серія безперервних взаємопов’язаних дій - функцій управління (планування, організація, мотивація та контроль). Процес управління всіма аспектами інвестиційної діяльності підприємства досить часто в літературі називають інвестиційним менеджментом. Інвестиційний менеджмент - це система принципів та методів розробки і реалізації управлінських рішень, пов’язаних зі здійсненням різних аспектів інвестиційної діяльності підприємства. Інвестування характеризується довготривалістю ділового циклу, низьким ступенем повторюваності процесів та високою ризикованістю, що може спричинити не тільки втрату очікуваного прибутку, але й інвестованого капіталу, а тому вимагає особливих вмінь та навичок у керівників відповідних підрозділів підприємства.

Вивчення теоретичних основ інвестиційного менеджменту сприяє кращому розумінню тонкощів вкладення коштів в різні об’єкти інвестування та допомагає набути професійних здібностей у прийнятті та реалізації управлінських рішень у сфері здійснення інвестицій з метою отримання прибутків, соціального та/або екологічного ефекту.

Мета даної дипломної роботи - визначити ефективність управління інвестиційною діяльністю на ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» відповідно з існуючими теоретичними надбаннями у цій сфері та обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення управління інвестиціями на даному підприємстві.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

         Розглянути теоретичні основи управління інвестиційною діяльністю підприємства;

         Провести аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства;

         Розглянути результати інвестиційної діяльності ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» та особливості управління нею;

         Визначити можливі шляхи удосконалення управління інвестиційною діяльністю на даному пивзаводі та обґрунтувати економічну доцільність впровадження запропонованих заходів.

Об’єкт дипломної роботи - інвестиційний менеджмент ТОВ «Бердичівський пивоварний завод».

Предмет дипломної роботи - теоретичні та практичні засади покращення управління інвестиційною діяльністю на пивоварному заводі Бердичева.

Під час написання дипломної роботи використовувались такі інформаційні джерела як: періодичні видання, наукова література (підручники, монографії), нормативно-правова документація, мережа Інтернет, статистична та фінансова звітність підприємства.

При написанні даної роботи були використані такі наукові методи: монографічний, порівняння, узагальнення, систематизації, аналіз і синтез, методи кількісного, абстрактно-логічного аналізу тощо.

Дипломна робота складається зі вступу, трьох основних розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

.1 Сутність інвестицій та інвестиційної діяльності як об’єкта інвестиційного менеджменту підприємства

Прагнення суб'єктів господарювання до економічного розвитку завжди наштовхується на необхідність розв'язання ряду завдань, які вимагають вкладення коштів - здійснення інвестицій. Саме з визначення поняття «інвестиції» в науковій літературі часто починається дослідження питань інвестування.

Інвестиції як економічна категорія увійшли у вітчизняну наукову літературу і практику наприкінці 80-х років ХХ ст., коли розпочалася ринкова трансформація суспільства [45, с. 19], а саме слово «інвестиції» походить від латинського слова «invest», що означає вкладення коштів. До нині у літературі відсутня єдина думка щодо визначення поняття «інвестиції». Підходи, запропоновані різними науковцями до трактування інвестицій, представимо нижче.

Поняття "інвестиції" у західній економічній літературі є однією із найбільш вживаних категорій. При цьому, як правило, їхнє трактування є досить вузьким і суперечливим. Так, Е. Дж. Долан та Д. Ліндсей визначають інвестиції як "збільшення обсягу капіталу, що функціонує в економічній системі, тобто збільшення пропозиції виробничих ресурсів". У підручнику "Економікс" К. Макконелла і С. Брю інвестиції характеризуються як "витрати на виробництво і нагромадження засобів виробництва і збільшення матеріальних запасів". Л. Гітман, М. Джонк визначають інвестиції як спосіб розміщення капіталу, який повинен забезпечити збереження чи збільшення його вартості і (або) принести позитивну величину доходу. Б. Карлоф під інвестиціями розуміє реалізацію будь-яких економічних проектів на даний час з метою одержати доходи в майбутньому [17, с. 153].

Вище наведені визначення певним чином характеризують цілі інвестування, але не в повній мірі відображають сутність поняття «інвестиції», оскільки вкладення коштів не завжди має на меті отримання додаткового прибутку. В деяких випадках інвестиції можуть здійснюватись з метою отримання соціального чи екологічного ефекту.

У вітчизняній літературі автори також приділяють значну увагу дослідженню сутності поняття «інвестиції». Так, С.Ф. Покропивний вважає, що "інвестиції - це довгострокові вкладення капіталу (грошей) у підприємницьку діяльність з метою отримання певного доходу (прибутку)" [18, с. 245]. Д.М. Черваньов та Л.І. Нейкова стверджують, що "інвестиції як економічна категорія відображають відносини, пов'язані з довгостроковим авансуванням грошових, майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької діяльності, в їхні основні та обігові фонди, а також у науково-технічний розвиток, якісне вдосконалення виробничої бази та освоєння випуску нових видів продукції від моменту авансування до реального відшкодування й отримання прибутку або соціального ефекту" [45, с. 130]. Ватро відмітити, що інвестиції можуть здійснюватись і у короткостроковій перспективі, тому попередні визначення є не зовсім точними.

Д.О. Єндовицький вважає, що інвестиції - це капітал в його матеріальній (майно компанії) і вартісній (джерела ресурсів) формі, що використовується у короткотерміновій чи довготерміновій перспективі з метою отримання економічної вигоди і досягнення соціального ефекту [20, с. 12]. Визначення інвестицій у монографії А.Н. Фоломйова та В.Г. Ревазова сформоване на основі аналізу цілей, функцій і особливостей відтворення інвестицій як сукупність визначених засобів у різних формах, що вкладаються для формування комплексної ресурсної бази відтворення товарів та послуг, з метою отримання внаслідок економічного, соціального, науково-технічного й інших ефектів [44, с. 23].

Визначення інвестицій зустрічається не тільки в науковій літературі, але і в законодавчих актах нашої країни. Так, у Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" [2] (дійсний до 1.01.13 р.) інвестиція визначається як господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект [1].

Розмаїття форм і видів інвестицій потребує застосування спеціальних методів управління ними. Проте, окремі групи інвестицій мають спільні ознаки, що дозволяє застосовувати стосовно них однакові підходи до управління. Відповідно до таких ознак виділяють різні види інвестицій, зокрема:

) за об’єктами вкладення капіталу:

реальні інвестиції (вкладення капіталу у відновлення основних засобів, в інноваційні нематеріальні активи, у приріст запасів та в інші об’єкти інвестування, пов’язані зі здійсненням операційної діяльності підприємства або поліпшенням умов праці та побуту персоналу);

фінансові інвестиції (господарські операції з придбання корпоративних прав, цінних паперів та інших фінансових інструментів);

) за періодом інвестування:

короткострокові інвестиції (вкладення капіталу на період до одного року);

довгострокові інвестиції (вкладення капіталу на період більший одного року; як правило, капітальні вкладення у відтворення основних засобів);

) за рівнем інвестиційного ризику:

безризикові інвестиції (вкладення засобів в об’єкти інвестування, за якими відсутній реальний ризик втрати капіталу або очікуваних доходів і практично гарантовано отримання розрахункової реальної суми інвестиційного прибутку);

низькоризикові інвестиції (вкладення капіталу в об’єкти інвестування, ризик за якими значно нижчий середньоринкового);

середньоризикові інвестиції (рівень ризику об’єктів інвестування відповідає середньоринковому);

високоризикові інвестиції (рівень ризику за об’єктами інвестування перевищує середньоринковий);

спекулятивні інвестиції (вкладення капіталу в найбільш ризикові інвестиційні проекти або інструменти інвестування, за якими очікується найвищий рівень інвестиційного доходу);

) за формами власності інвестиційного капіталу:

приватні інвестиції (вкладення засобів фізичних осіб, а також юридичних осіб недержавної форми власності);

державні інвестиції (вкладення капіталу державних підприємств та засобів державного бюджету різних рівнів і державних позабюджетних фондів);

) за регіональною приналежністю інвесторів:

національні або внутрішні інвестиції (вкладення капіталу резидентами (юридичними або фізичними особами) даної країни в об’єкти (інструменти) інвестування на її території);

іноземні інвестиції (вкладення капіталу нерезидентами (юридичними або фізичними особами) в об’єкти (інструменти) інвестування даної країни).

) за видом ефекту:

економічні інвестиції (капітальні вкладення, метою яких є отримання інвестиційних прибутків та економічного ефекту);

соціальні інвестиції (капітальні вкладення, метою яких є вирішення певної соціальної проблеми та отримання соціального ефекту);

екологічні інвестиції (капітальні вкладення, метою яких є вирішення певної екологічної проблеми та отримання екологічного ефекту) [28].

Динамізм інвестицій надає їм якості процесу, тимчасової тривалості та передбачає здійснення ряду перетворень, а саме: ресурси (цінності) - вкладення (витрати) - доход (ефект). Практичні ж кроки з реалізації інвестицій і являють собою власне інвестиційну діяльність [6]. Деякі визначення поняття «інвестиційна діяльність» представлені в табл. 1.1.

Таблиця 1.1Визначення поняття «інвестиційна діяльність»

Автор	Визначення інвестиційної діяльності
1	2
Н.О. Татаренко, А.М. Поручник	Послідовна, цілеспрямована діяльність, що полягає у капіталізації об’єктів власності, у формуванні та використанні інвестиційних ресурсів, регулюванні процесів інвестування і міжнародного руху інвестицій та інвестиційних товарів, створенні відповідного інвестиційного клімату і має за мету одержання прибутку чи певного соціального ефекту [40, с. 8].
А.Г. Грязнова	Вкладення інвестицій і здійснення практичної діяльності з метою отримання прибутку і (або) досягнення іншого корисного ефекту [43, с. 355].
Д.М. Черваньова	Комплекс заходів і практичних дій юридичних та фізичних осіб (українських або іноземних), а також держави щодо здійснення інвестицій у будь-якій формі з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту [45, с. 32].
М. П. Денисенко	Комплекс заходів і дій фізичних і юридичних осіб, які вкладають свої ресурси з метою отримання прибутку [15, с. 59].
Г. Іванов	Діяльність з формування, розміщення, вкладення, трансформації і відшкодування інвестиції, включаючи управління ними і всією системою інвестиційних відносин [23, с. 27].
С. Панчишин	Сукупність рішень та відповідних дій, скерованих на перетворення заощаджень у інвестиції [33, с. 137].
В. Білолипецький	Проектна, організаційна, управлінська, контрольна робота, яка виконується в інтересах планової реалізації інвестицій [4, с. 19].
Н.Л. Правдюк, А.В. Слівінська	Цілеспрямований процес пошуку необхідних інвестиційних ресурсів, вибору ефективних об'єктів інвестування, збалансованої за обраними параметрами інвестиційної програми та забезпечення ефективної їх реалізації [36, с. 198].
В.М. Гончарова, О.А. Горова	сукупність заходів економічного, фінансового,комерційного і організаційного характеру, що здійснюються учасниками інвестиційного процесу з метою пошуку необхідних інвестиційних ресурсів, раціонального формування їх структури, вибору найефективніших об'єктів для інвестування, а також розробки збалансованої інвестиційної програми (інвестиційного портфеля) і забезпечення її реалізації [11, с. 120].

Джерело: [6, 40, 43, 45, 15, 23, 33, 4, 36, 11]

Отже, під інвестиційною діяльністю підприємства слід розуміти відповідним чином організовану діяльність, що здійснюється в реально існуючих у країні умовах господарювання, сутність якої полягає у цілеспрямованому процесі знаходження необхідної кількості інвестиційних ресурсів, виборі відповідних об’єктів чи інструментів для їх вкладання, розробці і впровадженні поетапної інвестиційної програми чи стратегії та забезпеченні ефективної її реалізації з метою отримання прибутку та/чи іншого позитивного результату [6].

Основною метою інвестиційної діяльності підприємства є забезпечення найбільш ефективних шляхів розширення активів підприємства з позицій перспектив його розвитку й збільшення його ринкової вартості. З урахуванням цього зміст інвестиційної діяльності підприємства можна сформулювати таким чином: він являє собою частину загальної фінансової стратегії, що полягає у виборі та реалізації найбільш ефективних шляхів розширення обсягів активів підприємства для забезпечення основних напрямків його розвитку.

Цілі інвестиційної діяльності можна умовно поділити на формальні та реальні. Як вихідні виступають формальні цілі, які в майбутньому відіграють роль критерію відбору об’єктів інвестування та є похідними від реальних цільових установок інвестора. Формальними цілями інвестиційної діяльності можуть виступати: досягнення зростання прибутку (доходу), збільшення масштабів виробництва, прагнення до влади і престижу в суспільстві, розв’язання соціально-екологічних проблем, збереження чи приріст робочих місць тощо. Такі цілі, зазвичай, нечітко визначені, не скоординовані за пріоритетністю або не перевірені на предмет можливості їх реалізації. Тому, важливо з цілей формальних сформулювати реальні цілі інвестиційної діяльності зі становленням конкретних цільових показників [37].

Відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність» об'єктами інвестиційної діяльності в Україні є:

         новостворені та ті, що реконструюються, основні фонди, а також обігові кошти в усіх галузях народного господарства;

         цінні папери (акції, облігації та ін.);

         цільові грошові внески;

         науково-технічна продукція та інші об'єкти власності; майнові права та права на інтелектуальну власність [1].

Суб'єктами (учасниками) інвестиційної діяльності є:

         інвестори (замовники);

         виконавці робіт (підрядники);

         користувачі об'єктів інвестиційної діяльності;

         постачальники товарно-матеріальних цінностей, обладнання та проектної продукції;

         юридичні особи (банківські, страхові та посередницькі організації, інвестиційні фонди та компанії та ін.);

         громадяни України;

         іноземні юридичні та фізичні особи, держави та міжнародні організації [1].

Всі учасники інвестиційної діяльності повинні бути зацікавлені в організації та ефективному завершенні впровадження інвестицій на підприємстві. Саме таким чином реалізуються індивідуальні інтереси учасників інвестиційної діяльності:

•        інвестори у даному разі отримують повернення вкладених капіталів і передбачені дивіденди;

•        замовники отримують реалізований інвестиційний проект та доходи від його використання;

•        керівник проекту та його команда отримують плату за контрактом, додаткову винагороду за результатами роботи та формування прибутку, а також підвищення професіонального рейтингу;

•        органи влади отримують податки з усіх учасників, а також задоволення громадських, соціальних та екологічних потреб і вимог у довіреній їм сфері;

•        споживачі отримують необхідні їм товари, продукти, послуги, плата за які відшкодовує витрати на здійснення інвестиційної діяльності та формує прибуток, який отримують активні учасники;

•        інші зацікавлені сторони отримують задоволення своїх інтересів [34].

Отже, розглянувши сутність понять «інвестиції» та «інвестиційна діяльність», можна зробити висновок, що теоретичні дослідження у сфері пошуку єдиного трактування вище вказаних термінів тривають. Інвестиційна діяльність є досить складним процесом, адже для задоволення інтересів всіх її учасників необхідно здійснювати ефективне управління процесом інвестування, приймати управлінські рішення, враховуючи природу інвестицій, особливості об’єктів інвестування та суперечливість цілей, яких прагне досягти підприємство, та інші учасники інвестиційної діяльності.

.2 Мета, завдання та функції інвестиційного менеджменту

Ефективна діяльність будь-якого підприємства у тій чи іншій сфері його господарювання неможлива без впорядкованої та налагодженої системи управління. Саме завдяки ефективному управлінню інвестиційною діяльністю підприємство є стабільним та ліквідним, тобто має змогу отримувати прибуток, при цьому покриваючи усі свої видатки [30]. Необхідно визначити, що система управління інвестиціями на підприємстві - це упорядкована система впливу на інвестиційні процеси, що протікають на підприємстві, на основі сукупності регламентуючих положень, які забезпечують структурним підрозділам підприємства досягнення індикативно заданих або прогнозованих результатів [11].

Під управлінням інвестиційною діяльністю будемо розуміти складову загальної системи управління підприємством при здійсненні якого необхідно звертати увагу на: інтегрованість із загальною системою управління підприємством, комплексність в процесі формування управлінських рішень щодо реалізації інвестицій у взаємозв'язку з кінцевими результатами фінансової діяльності підприємства, високий рівень динамізму управління в сфері формування і реалізації інвестицій, багатоваріантність підходів щодо прийняття окремих управлінських рішень в сфері формування інвестиційних ресурсів підприємства, орієнтацію на стратегічний розвиток підприємства. Варто зауважити, що в науковій літературі досить часто, і ми поділяємо цю думку, управління інвестиційною діяльністю ототожнюють з інвестиційним менеджментом, і лише в деяких роботах автори наголошують на тому, що управління повинно базуватися на концепції інвестиційного менеджменту, тим самим розмежовуючи ці поняття.

Інвестиційний менеджмент може бути реалізований за різними підходами: 1) активним або пасивним; 2) прямим або побічним прийомами; 3) відносно контрольованим чи неконтрольованим [48, с. 843].

Активний підхід до управління інвестиційною діяльністю підприємства передбачає прийняття інвестиційних рішень на основі інформації, яка не врахована іншими учасниками ринку, що спрямовані на отримання рівня прибутковості (дохідності) від інвестицій вищої за середньоринкову. Пасивний підхід до управління інвестиційною діяльністю підприємства має на меті забезпечити прибутковість (дохідність) інвестування не нижчу за середньоринкову при одночасній максимальній нейтралізації різноманітних ризиків на основі диверсифікації інвестицій.

Підхід до управління інвестиційною діяльністю підприємства з використанням прямих прийомів передбачає здійснення інвестиційної діяльності на основі дотримання аксіом інвестиційного ринку, які виникли в результаті узагальнення практичного досвіду у формі певних правил. Підхід до управління з використанням побічних прийомів полягає у використанні при здійсненні інвестиційної діяльності суб’єкта господарювання формальних розрахунків.

Контрольоване управління інвестиційною діяльністю підприємства здійснюється за нормальних, передбачуваних зовнішніх та внутрішніх умов інвестування у відповідності до стратегічних цілей розвитку господарюючого суб’єкта. Неконтрольоване управління інвестиційною діяльністю підприємства відбувається за умов мінливого інвестиційного клімату в країні, нестабільності діючого законодавства та постійної зміни кон’юнктури інвестиційного ринку в цілому або по його сегментах, коли спрогнозувати перебіг інвестиційного процесу практично неможливо [38; 48, с 843].

Управління інвестиційною діяльністю господарюючого суб’єкта слід розглядати як єдність двох його складових стратегічного та оперативного управління. Стратегічне управління являє собою сукупність напрямів і способів використання інвестицій для отримання максимально можливого результату. Тактичне управління являє собою сукупність методів і прийомів для досягнення мети інвестиційної діяльності в конкретних умовах [38].

Метою управління інвестиційною діяльністю є:

відображення майбутнього стану суб’єкта господарювання завдяки обсягам інвестицій у виробництво;

забезпечення потрібної прибутковості та терміновості досягнення цілей;

розробка стратегій інвестиційної діяльності;

аналіз економічного стану підприємства та доцільність залучення інвестицій;

визначити слабкі і сильні сторони підприємства;

визначення шляхів розвитку підприємства, що займається певним видом діяльності, характерних саме йому і т.д. [26, с. 85].

В процесі реалізації головної цілі управління інвестиційною діяльністю підприємства направлено на вирішення таких завдань:

забезпечення достатньої інвестиційної підтримки високих темпів розвитку операційної діяльності підприємства;

забезпечення максимальної доходності (прибутковості) окремих реальних і фінансових інвестицій та інвестиційної діяльності підприємства в цілому при визначеному рівні інвестиційного ризику;

забезпечення мінімізації інвестиційного ризику окремих реальних та фінансових інвестицій та інвестиційної діяльності підприємства в цілому при передбаченому рівні їх доходності (прибутковості);

забезпечення оптимальної ліквідності інвестицій і можливостей швидкого реінвестування капіталу при зміні зовнішніх та внутрішніх умов здійснення інвестиційної діяльності;

забезпечення формування достатнього об’єму інвестиційних ресурсів та оптимальної їх структури у відповідності з прогнозованими об’ємами інвестиційної діяльності;

забезпечення фінансової рівноваги підприємства в процесі здійснення інвестиційної діяльності;

пошук шляхів прискорення реалізації діючої інвестиційної програми підприємства [8].

Всі вище вказані задачі управління інвестиційною діяльністю тісно між собою пов’язані. Тому, у процесі управління інвестиціями підприємства окремі завдання повинні бути узгоджені та оптимізовані між собою для ефективної реалізації інвестиційних проектів та досягнення головної мети підприємства. Ранжування окремих завдань здійснюється шляхом визначення їх значущості з урахуванням пріоритетності кожного з них у розвитку підприємства та менталітету інвестиційної поведінки власників чи менеджерів підприємства.

У процесі досягнення поставлених цілей та завдань управління інвестиційною діяльністю виконується ряд функцій. Ці функції поділяють на дві основні групи, які визначені залежно від того з якої точки зору розглядають інвестиційний менеджмент. Ці групи називають або специфічні та загальні функції, або функції інвестиційного менеджменту як управляючої системи та спеціальної області управління підприємством.

До загальних функцій управління інвестиційною діяльністю належать ті, що притаманні будь-якому процесу управління не залежно від виду діяльності підприємства, його організаційно-правової форми, розміру тощо. До загальних функцій можна віднести:

) Планування - вирішує те, якою повинна бути мета підприємства і що мають робити члени підприємства, щоб досягти запланованого.

) Організація - структуризація роботи, конкретних завдань, визначення відповідальних за їх виконання.

) Мотивація - заохочення працівників до виконання як найкраще поставлених перед ними завдань.

) Контроль - забезпечення досягнення мети шляхом встановлення стандартів та вимірювання точності їх досягнення [32].

До специфічних функцій інвестиційного менеджменту автори відносять [8, 48]:

) Розробка інвестиційної стратегії підприємства;

Вихідною передумовою формування інвестиційної стратегії підприємств є базова стратегія економічного розвитку корпоративної структури. Стосовно неї інвестиційна стратегія носить підпорядкований характер і повинна узгоджуватися з нею за цілями і етапами реалізації. Інвестиційна стратегія при цьому розглядається як один з головних факторів забезпечення ефективного розвитку організації відповідно до обраної нею загальної економічної стратегії [47].

Для досягнення стратегічних цілей інвестиційної діяльності підприємства обираються до реалізації інвестиційні проекти. Інвестиційний проект являє собою документ, який містить систему взаємопов’язаних у часі й просторі та узгоджених з ресурсами заходів і дій, спрямованих на розвиток економіки підприємства. Інвестиційний проект містить наступні стандартні розділи:

коротка характеристика інвестиційного проекту (резюме)

передумови й основна ідея проекту;

аналіз ринку і концепція ринку;

сировина і постачання;

місце розташування, будівельна ділянка і навколишнє середовище;

проектування і технологія;

організація управління;

планування реалізації проекту;

фінансовий план і оцінка ефективності інвестицій (показники оцінки ефективності інвестиційних проектів представлені у додатку 2) [29].

) Створення організаційних структур, що забезпечують прийняття та реалізацію управлінських рішень за всіма аспектами інвестиційної діяльності підприємств;

Такі структури будують за ієрархічною чи функціональною ознакою з виділенням відповідних «центрів відповідальності». В процесі реалізації цієї функції інвестиційного менеджменту необхідно забезпечити адаптацію цих структур до мінливих умов функціонування підприємств та напрямів інвестиційної діяльності [8].

) Формування ефективних інформаційних систем, що забезпечують обґрунтування альтернативних варіантів інвестиційних рішень (повинні бути визначені об’єми і зміст інформаційних потреб інвестиційного менеджменту, сформовані джерела надходження інформації тощо);

) Здійснення аналізу різних аспектів інвестиційної діяльності підприємства;

Економічний аналіз є процесом дослідження умов і результатів інвестиційної діяльності підприємств з метою виявлення напрямів підвищення ефективності функціонування цієї підсистеми управління. Однією з найбільш важливих проблем, з якою стикаються при оцінці й аналізі інвестицій проектів, є невизначеність і ризик. Основна задача економічного аналізу процесу інвестиційної діяльності підприємств підрозділяється на більш локальні задачі: оцінка стану інвестиційної діяльності підприємства; аналіз досягнутого рівня інвестиційної діяльності підприємства; аналіз трансформаційних процесів інвестиційної діяльності підприємства; порівняльний аналіз; оцінка ефективності управління інвестиційною діяльністю підприємства.

Завдання аналізу процесу інвестиційної діяльності підприємства полягає в одержанні відомостей про стан і результати інвестиційної діяльності підприємства, про величину, характер і причини відхилень у розвитку інвестиційної діяльності підприємства, а також про потенційні можливості розвитку інвестиційної діяльності підприємства [11].

) Здійснення планування інвестиційної діяльності підприємства за основними її напрямами;

Планування інвестиційної діяльності є необхідним процесом з ряду причин:

- для реалізації стратегій підприємство може використати різні види інвестицій, різний обсяг інвестиційних коштів, тому доцільно розробляти декілька альтернативних проектів;

- необхідність вибору з альтернативних інвестиційних проектів найбільш ефективного;

- необхідність якнайшвидшого отримання віддачі від інвестицій;

- планування сприяє зниженню ризику, що пов'язаний із прийняттям інвестиційних рішень [36].

) Розробка дієвої системи стимулювання реалізації управлінських рішень у сфері інвестиційної діяльності;

Питання мотивації інвестиційної діяльності ґрунтується на дії загальних економічних законів, але мають також специфічні особливості. Опишемо ці особливості за допомогою схеми мотивації інвестиційної діяльності представлена на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Мотивація інвестиційної діяльності

Джерело: [24].

Економічний інтерес в інвестиційній діяльності визначається як прагнення потенційних інвесторів до одержання прибутку, збільшення власності (майна, капіталу). Дії, що починаються по здійсненню інвестицій, вимагають вкладення коштів і можуть принести доходи або призвести до збитків, і в такий спосіб торкаються економічного становища інвестора й інших учасників інвестування. Для того, щоб прийняти рішення про здійснення інвестиційної діяльності, кожен її учасник повинен одержати уявлення про ступінь реалізації його інтересів. Будучи усвідомленим, інтерес штовхає інвестора до дій з його досягнення, перетворюється в спонукальний мотив, рушійну силу. Економічні інтереси суб’єктів залежать від їх положення в системі економічних відносин і задовольняються через систему виробництва.

) Здійснення ефективного контролю за реалізацією прийнятих управлінських рішень у сфері інвестиційної діяльності;

Контроль, який беззаперечно посідає вагоме місце в системі управління інвестиційною діяльністю, повинен базуватися на наступних принципах:

направленість на реалізацію інвестиційної стратегії;

орієнтованість на стандарти;

відповідність методів контролю методам аналізу та планування;

своєчасність проведення контролю дозволяє усувати поточні відхилення до того, як вони можуть прийняти серйозний характер;

гнучкість та простота побудови;

економічність передбачає рівність обсягів видатків щодо розміру ефекту, який може бути досягнутий в процесі його здійснення.

Основними видами контролю інвестиційної діяльності є стратегічний, поточний та оперативний. Моніторинг інвестиційних проектів - це механізм проведення постійного нагляду та контролю за процесом освоєння інвестицій, що посідає значне місце у процесі управління інвестиційною діяльністю. Загальний моніторинг проекту здійснює інвестор (замовник) або від їх імені дирекція підприємства, що будується. Існує 3 види моніторингу: фінансовий, маркетинговий, технічний [25].

) Управління реальними інвестиціями;

) Управління фінансовими інвестиціями;

) Управління формуванням інвестиційних ресурсів. Формування інвестиційних ресурсів є основною вихідною умовою здійснення інвестування. Обсяги та джерела формування ресурсів визначаються, насамперед, вартістю їх залучення (вартістю капіталу), врахуванням перспектив розвитку інвестиційної діяльності підприємства, а також забезпеченням мінімізації витрат на формування інвестиційних ресурсів із різноманітних джерел та відповідного рівня самофінансування інвестиційної діяльності, пошуком найбільш ефективних форм залучення позикового капіталу для здійснення інвестицій [46, с. 159].

Ефективна діяльність підприємств у довгостроковій перспективі, забезпечення стійких темпів розвитку і підвищення їх конкурентоспроможності значною мірою визначаються рівнем управління інвестиційною діяльністю. Розглянувши мету, завдання та функції управління інвестиційною діяльністю можна зробити висновок, що підвищення ефективності та удосконалення системи управління у сфері вкладення коштів буде досягатись за рахунок покращення інвестиційної діяльності в основних її частинах: організаційна забезпеченість, інформаційна забезпеченість, планування, контроль, моніторинг інвестиційних проектів, проведення фінансово-економічних розрахунків, оцінка ефективності.

.3 Організаційне та інформаційне забезпечення управління інвестиційною діяльністю

Успішне функціонування системи інвестиційного менеджменту на будь-якому підприємстві залежить насамперед від ефективності його організаційного та інформаційного забезпечення [9].

Система організаційного забезпечення інвестиційного менеджменту являє собою взаємопов'язану сукупність внутрішніх структурних служб і підрозділів підприємства, які забезпечують розробку і прийняття управлінських рішень щодо окремих аспектів його інвестиційної діяльності і несуть відповідальність за результати цих рішень [8]. Варто зауважити, що в науковій літературі досить часто автори не розмежовують організаційне забезпечення інвестиційної та фінансової діяльності, оскільки вважають першу складовою другої.

Основу організаційного забезпечення інвестиційного менеджменту складає сформована на підприємстві структура управління його інвестиційною діяльністю, елементами якої є окремі менеджери, служби, відділи і інші організаційні підрозділи апарату управління. Оскільки система інвестиційного менеджменту є складовою частиною загальної системи управління підприємством, структура управління його інвестиційною діяльністю повинна бути інтегрованою із загальною організаційною структурою управління. Така інтеграція дозволяє понизити загальний рівень управлінських витрат, забезпечити координацію дій системи інвестиційного менеджменту з іншими управляючими системами підприємства, підвищити комплексність і ефективність контролю реалізації ухвалення рішень.

Оптимізація організаційної структури підприємства забезпечує вдосконалення управління процесу інвестування завдяки врахуванню низки чинників: розміру і фінансового стану підприємства; обсягу інвестиційних ресурсів, що планується вкласти в розвиток підприємства; забезпеченістю кваліфікованим управлінським персоналом; технічним, програмним та методичним забезпеченням інвестиційного планування; специфікою виготовлення і збуту продукції тощо. Тобто, всі вищенаведені чинники повинні бути враховані при оптимізації організаційної структури підприємства.

Так, наприклад, на малих підприємствах, для яких характерна проста лінійна організаційна структура управління, створювати окремий відділ з планування інвестицій немає сенсу. Функції такого відділу через незначні обсяги інвестицій може виконувати власник малого підприємства або його директор.

На середніх підприємствах, що використовують у своїй роботі переважно лінійно-функціональну структуру управління, функції інвестиційної діяльності можуть виконувати спеціально підготовлені в сфері інвестування один - два працівники підприємства, які, при потребі, можуть залучати інших фахівців з усіх функціональних підрозділів. Такий підхід дає можливість професійно виконати планову роботу без обтяження організаційної структури підприємства додатковим підрозділом. При потребі, можна залучити до процесу інвестиційного планування консалтингову фірму.

Таким чином, успіх інвестування залежить від рівня його організації, тобто, від вміння вищого керівництва налагодити та впорядкувати роботу у сфері інвестиційної діяльності [7].

Розглянемо сутність та особливості інформаційного забезпечення інвестиційної діяльності.

У науково-економічних дослідженнях спостерігаються різні підходи до визначення сутності інформаційного забезпечення: як інформаційного обслуговування управління; як заходів зі створення інформаційного середовища управління; як сукупності дій з надання необхідної для управлінської діяльності інформації в зазначене місце на основі певних процедур із заданою періодичністю [13].

В загальному розумінні під інформаційним забезпеченням розуміють наявність інформації, необхідної для управління економічними процесами, що міститься в базах даних інформаційних систем [21, с. 260].

Інформаційне забезпечення інвестиційної діяльності - це масив даних, аналізуючи які інвестор (приватна, юридична особа або держава) приймає рішення щодо інвестування [41]. І.І. Вінніченко також стверджує, що ефективність управління інвестиційною діяльністю підприємства значною мірою залежить від якості інформаційного забезпечення. Важливим завданнями інформаційного забезпечення інвестиційної діяльності є стратегічна орієнтація на прийняття відповідних інвестиційних рішень і на поточне управління, а також використання сучасних методів аналізу інвестиційної діяльності, які дають змогу виявити резерви її зростання [10].

Сукупність усіх даних, які отримуються в процесі існування організації, можна назвати інформаційним забезпеченням відповідного суб'єкта. До інформаційного забезпечення інвестиційної діяльності слід віднести всі види повідомлень, які знаходяться у відповідних відношеннях. Це гама повідомлень (усних, письмових, графічних, на магнітних носіях тощо), розміщується в системі, яка є прийнятною для здійснення процесів управління інвестиційною діяльністю [3].

Увесь спектр повідомлень повинен бути певним чином класифікований. Типологія даних у рамках інвестиційного процесу дозволить нам виділити їх з-поміж інших задля підвищення якості інформаційного забезпечення компанії. До основних типів інформації, яка стосується інвестиційної діяльності, відносяться: 1) фінансова [20]; 2) органІзаційно-управлінська; 3) технічна; 4) планово-економічна; 5) технологічна.

Фінансова інформація - це дані про фінансові показники компанії та її інвестиційних програм. До цих інформаційних даних відносяться публічна фінансова звітність підприємства за звітний період та внутрішня фінансова звітність, де зазначається обсяг фінансування інвестицій за рахунок власного, позиченого та залученого капіталу, загальний обсяг витрат (у тому числі за інвестиційною програмою (портфелем), рівень доходності та період окупності проекту.

Організаційно-управлінська інформація стосується прийняття інвестиційних рішень. До неї відносяться всі інструкції, накази, директиви, доповідні записки, рішення ОПР різної компетенції взагалі, статті з газет і журналів, проспекти, книги, Інтернет та інша інформація, яка так чи інакше впливає на організацію та управління інвестуванням.

Технічна інформація - це інформація про технічні характеристики обладнання, а саме: технічна документація, ергономічні властивості техніки, показники безпеки та інші кількісні і якісні показники.

Технологічна - це інформація про технологію, яка застосовуватиметься для виготовлення продукції. Такі дані містить патентна документація, до якої входить Інформація про специфіку інноваційних технологій, опис технології та принципів її роботи тощо.

Планово-економічна інформація містить дані про планово-економічні показники інвестиційної діяльності компанії та інших суб'єктів цієї діяльності у країні та за її межами. До такої інформації відносяться специфікації, показники продуктивності праці, норми, нормативи, планово- аналітичні таблиці, графіки та інші дані і повідомлення, які стосуються планування інвестицій.

Універсальним джерелом інформації є бізнес-плани та техніко-економічні обґрунтування (ТЕО) проектів. У проекті, оформленому відповідним чином, міститься увесь спектр інформації, необхідної для прийняття тих чи інших рішень [3].

Інформаційне забезпечення інвестиційної діяльності підприємства допомагає йому чутливо реагувати на всі зміни в середовищі, оперативно оновлювати продуктову гамму і технології, відслідковувати динаміку потреб і смаків покупців (споживачів).

На великих та середніх підприємствах варто створювати інфотеку - систему джерел інформації, що включає постійно оновлюванні дані внутріфірмової звітності, передплатні загальноекономічні і спеціалізовані видання, бази даних на паперових і електронних носіях, корисні адреси в глобальній мережі Інтернет.

В інфотеку підприємства необхідно включити такі блоки інформації:

) Внутрішня інформація: стратегія розвитку підприємства; дані про збут продукції, одержані від працівників відділу збуту; бухгалтерська звітність підприємства та фінансова документація; інформація щодо формування портфелю замовлень, одержана від її продавців (дистриб’юторів); попередній досвід роботи з покупцями продукції та постачальниками сировини; власні дослідження попиту на продукцію підприємства, одноразові обстеження певної цільової аудиторії тощо.

) Інформація про зовнішнє середовище повинна містить дані про: стан економічної кон’юнктури в цілому в країні та на світових ринках; політична та економічна ситуація в країні та світі; митні обмеження (якщо підприємство експортує свою продукцію або купляє імпортну сировину); доступність банківських кредитів (коротко- та довгострокового позикового капіталу); стан та перспективи розвитку галузі, в якій працює підприємство (рівень конкуренції в галузі, вільні ніші, динаміка обсягів виготовленої (реалізованої) продукції, ціни на вітчизняну та імпортну сировину, динаміка цін на продукцію, рівень споживання продукції населенням тощо); сприяння розвитку конкуренції в галузі з боку держави, частку підприємства на ринку; покупців і конкурентів, їх чисельність; маркетингові дослідження ринків спеціалізованими компаніями.

Під час розробки інвестиційного проекту інформаційне забезпечення дає змогу проаналізувати всі його складові: технічну можливість реалізації проекту, економічну доцільність, конкурентоспроможність продукції, наявність попиту, підприємницькі ризики тощо. На стадії розробки проекту вірогідна науково-технічна та економічна інформація дає змогу побудувати економіко-математичну модель для фінансового аналізу проекту і регулювати його реалізацію.

Таким чином, на нашу думку, запорукою успіху сучасного промислового підприємства, яке управляє своєю інвестиційною діяльністю з метою досягнення стратегічних цілей, є створення оптимальної організаційної структури та досконала інформаційна база, методичне забезпечення процесу інвестування. Постійні зміни в зовнішньому оточенні підприємств призводять до того, що процес прийняття інвестиційних рішень стає щоразу складнішим. Необхідним є систематичне спостереження за внутрішніми і зовнішніми змінами, а також оцінка їх впливу на можливості розвитку підприємств [7] і здатність адаптуватися відповідно до прогнозованих змін.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «БЕРДИЧІВСЬКИЙ ПИВОВАРНИЙ ЗАВОД»

.1 Загальна характеристика підприємства

Виробництво пива в Україні є досить перспективним і дана продукція користується попитом серед українців (найбільше у теплу пору року). Вітчизняні виробники в повній мірі забезпечують потребу споживачів в даній продукції не тільки в межах країни, але разом з тим завойовують прихильників і закордоном.

Історія розвитку підприємства бере свій початок ще з 1861 року. Тоді чеський колоніст С.Е. Чеп купив в Бердичеві ділянку землі і побудував пивоварний завод. До цього в місті, що інтенсивно розвивалося, вже були три невеликих пивоварних заводи. Чеп не лише будує цехи, але й артезіанську свердловину, проби води якої обіцяли якісне пиво. Було побудовано багато допоміжних приміщень, квартири для службовців. Поблизу заводу підприємець заклав хмільник, на якому вирощувався хміль для потреб заводу.

За роки довоєнних п’ятирічок завод значно виріс і розширився, досяг хороших результатів у виконанні якісних показників плану. Були встановлені додаткові бродильні чани і лагерні танки, споруджено цех по розливу пива в пляшки і діжки, що набагато поліпшило якість продукції і полегшило працю робітників. Показники роботи заводу були високими, якість пива доброю і відмінною. У 1980р. завод очолює новий директор - Л.Р. Ліпецький, який і продовжив розбудову підприємства.

.07.1994 року Бердичівський пивоварний завод перетворений у відкрите акціонерне товариство «Бердичівський пивоварний завод», а 20.02.2006 року відкрите акціонерне товариство «Бердичівський пивоварний завод» перетворений у товариство з обмеженою відповідальністю «Бердичівський пивоварний завод».

Л.Р. Ліпецький і донині є головою правління ТОВ “Бердичівський пивоварний завод”. Під його керівництвом завод став економічно міцним підприємством, в якому на перший план виноситься якість продукції, а вже потім - ціни і прибутки. Так, зараз підприємство є членом української галузевої компанії по виробництву пива, безалкогольних напоїв та мінеральної води ВАТ „Укрпиво” наряду з провідними пивоварними заводами, такими як: комбінат „Славутич”, комбінат „Рогань”, „Вінницький пивоварний завод”, Київський пивоварний завод №1.

Товариство здійснює такі види діяльності: виробничу, торгівельно-закупівельну, комерційну, зовнішньоекономічну та надає посередницькі послуги по предмету діяльності.

Потужність виробництва пива нині - 1100 тис. л. на рік, солоду нетоварного - 490 тон на рік.

Основна номенклатура продукції, що виробляється на підприємстві:

         пиво - 1007 тис. л. на рік,

         в т. ч. пляшкового - 572 тис. л.,

         в КЕГ-ах - 435 тис. л.

Підприємство виробляє 5 основних сортів пива - ”Бердичівське оригінальне”, ”Старий Бердичів”, ”Бердичівське”, ”Бердичівське хмільне”, ”Кармеліт”. До пива масового попиту відноситься пиво ”Бердичівське хмільне”, що займає в загальному виробництві пива 85%. Продукція реалізується по оптовим цінам суб’єктам підприємницької діяльності. Підприємство має сітку фірмових магазинів, через які здійснюється реалізація готової продукції - пива [50].

Пиво - це слабоалкогольний, ячмінно-солодовий напій, наповнений приємною гіркотою, ароматом хмелю, має здатність спінюватись при наповненні і тривалий час втримувати на поверхні прошарок компактної піни.

Сировиною є ячмінь у вигляді солода, несоложені матеріали, ферментативні препарати, хміль, пивні дріжджі і вода. Ячмінь за складом екстрактивних речовин і рівнем їх зброджуваності більше ніж інші злакові культури придатний для виготовлення пива. Від якості і складу ячменю залежать споживчі властивості і стійкість пива при зберіганні. Несоложені матеріали застосовують для збільшення екстрактивності і формування смаку. Використовують рисову січку, кукурудзяну крупу, сою, цукор і глюкозу. Рис застосовують з-за високого вмісту крохмалю. Хміль використовують для надання пиву характерного аромату і специфічного гіркуватого смаку і біологічної стійкості при зберіганні. Солевий склад і властивості води відіграють велику роль у формуванні якості пива, тому до неї пред’являють вимоги по жорсткості, кислотності, смаку і запаху до мікробіологічної кислоти.

Технологія виготовлення пива - тривалий і складний процес, який продовжується 60-100 днів і включає такі основні етапи:

•        отримання солоду з ячменю;

•        приготування сусла і його зброджування;

•        видержку пива;

•        обробку;

•        розлив.

Пиво в залежності від концентрації початкового сусла і степені його зброджування містить 86-91% води, 3-10% незбродженого сусла, 1,5% спирту, 0,4% СО2.

Сумлінне ставлення до своїх обов’язків спеціалістів дало можливість Бердичівському пивзаводу бути в ряду найкращих виробників пива. Потрібно зважувати на те, що ступінь задоволення потреб ринку характеризує насамперед обсяг товарів певної номенклатури і асортименту як у натуральному, так і у вартісному виразі.

Дане підприємство має досить гарний асортимент пива. В 1996 році ВАТ “Бердичівський пивзавод” нагороджений бронзовою медаллю за високу якість світлого пива “Гетьманське” і “Бердичівське оригінальне” в конкурсі “Свято пива - 96” в м. Києві. В 1998 році на Всеукраїнському фестивалі пива в м. Миколаєві ВАТ “Бердичівський пивзавод” нагороджений срібною медаллю за високу якість світлого пива “Бердичівське хмільне”. В 1998 році ВАТ “Бердичівський пивзавод” нагороджений срібною медаллю за високу якість світлого пива “Старий Бердичів” в конкурсі “Свято пива - 98”, на Всеукраїнському фестивалі пива та на 6-й Міжнародній виставці в м. Мінську - отримав золоті медалі. 24 червня 1999 року ВАТ “Бердичівський пивзавод” нагороджений золотою медаллю 6-го Міжнародного дегустаційного конкурсу в м. Мінську за пиво “Старий Бердичів” та “Бердичівське оригінальне” та почесним дипломом за високий художній рівень та фірмовий стиль оформлення продукції. 15 червня 2000 року ВАТ “Бердичівський пивзавод” нагороджений золотою медаллю 6-го Міжнародного дегустаційного конкурсу в м. Мінську за пиво “Бердичівське оригінальне” та “Бердичівське хмільне”. В 2000 році ВАТ “Бердичівський пивзавод” нагороджений почесним дипломом на дегустаційному конкурсі в рамках 7-ї Міжнародної спеціалізованої виставки “Санкт-Петербурзький пивний аукціон - 2000” за пиво “Бердичівське оригінальне” та “Старий Бердичів”.

Все ці нагороди сприяють розширенню ринків збуту продукції ТОВ “Бердичівський пивзавод”, підвищенню іміджу як виробника високоякісної продукції, підвищенню конкурентоспроможність продукції та дає можливість обміну досвідом з вітчизняними та зарубіжними виробниками пива.

Виробництву високоякісної продукції сприяє налагоджена робота пивзаводу. Організаційна структура забезпечує узгодженість окремих видів діяльності підприємства, та зусиль по виконанню основних завдань та цілей. Організаційна структура управління підприємством є лінійно-функціональною (додаток 1), яка спирається на розподіл повноважень та відповідальності по функціях управління по горизонталі та прийняття рішення по вертикалі.

До компетенції Загальних зборів учасників товариства належить визначення основних напрямків діяльності підприємства, затвердження його планів та звітів про їх виконання, визначення організаційної структури підприємства, затвердження статуту та внесення до нього змін і доповнень та багато інших питань. Виконавчий директор є виконавчим органом товариства і здійснює оперативне керівництво його поточною діяльністю.

Виконавчий директор очолює підприємство. Його першим заступником є головний інженер, який керує науково-дослідними та експериментальними роботами, безпосередньо відповідає за удосконалення техніки і технології виробництва, проводить технічну підготовку та обслуговування виробництва, розробку заходів щодо підвищення якості продукції та дотримання технологічної дисципліни. Функції контролю якості продукції, запобігання браку, виконання робіт у відповідності з вимогами стандартів і технічних умов, розробки та впровадження систем управління якістю покладені на завідуючого лабораторії. Головний механік забезпечує безперервну і технічно правильну експлуатацію та надійну роботу обладнання, утримання в робочому стані на високому рівні. Організує розробку оглядів, іспитів, профілактичних ремонтів обладнання, забезпечує технічну підготовку виробництва.

Постачальницько-збутовою діяльністю займається заступник виконавчого директору по збуту і постачанню. Він здійснює керівництво господарсько-фінансовою діяльністю підприємства по матеріально-технічному забезпеченню, заготівлі і збереженні сировини, збуту продукції, ефективному і раціональному використанню ресурсів. Забезпечує своєчасне підписання договорів з постачальниками сировини та споживачами продукції, виконання завдань і обов’язків по поставкам продукції (кількості, асортименту, якості та строкам).

Економічну службу на підприємстві очолює фінансовий директор. Відповідає за організацію планової роботи на підприємстві. Підпорядковані йому відділи здійснюють контроль за виконання планових завдань, проводять аналіз діяльності товариства, забезпечують проведення робіт по підвищенню економічного результату всіх видів діяльності підприємства, відповідають за своєчасну розробку заходів по ефективному використанню матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, прискоренню темпів росту продуктивності праці, зменшенню собівартості продукції, підвищенню рентабельності виробництва, зменшенню втрат.

Економіст по праці розробляє проекти перспектив і річних планів по праці і заробітній платі. Бере участь у визначенні потреб у робочій силі, плануванні підготовки кваліфікованих кадрів. Вивчає ефективність використання діючих форм і систем заробітної плати, матеріального і морального заохочення, пошук пропозицій по їх удосконаленню.

Облік виробництва, контроль за використанням засобів та дотриманням фінансової дисципліни, складанням звітів та балансів, розрахунки з робітниками та службовцями здійснює бухгалтерія.

Головний пивовар, який підпорядковується начальнику виробничого відділу, несе відповідальність за якість випущеної продукції та приймає участь у розробці заходів щодо підвищення технічного рівня, технологічної підготовки і технічного переозброєння виробництва, скорочення витрат сировини, матеріалів, праці, впровадженню наукової організації праці.

Як і будь-яка підприємницька структура (фірма), ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» не може бути ізольована від впливу сторонніх факторів, які разом і утворять зовнішнє середовище її діяльності. Зовнішнє середовище фірми може бути визначене як безліч сил і суб’єктів, що безпосередньо або опосередковано впливають на функціонування фірми і діють за її межами.

Відповідно до чинного законодавства України завод сплачує податки (ПДВ, акцизний збір, податок на прибуток, податок за забруднення навколишнього середовища тощо) та здійснює відрахування у фонди соціального страхування (з тимчасової втрати працездатності, загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, пенсійний фонд).

Наведемо схему взаємодії Товариства з підприємствами, організаціями, установами (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Схема взаємодії Товариства з підприємствами, організаціями та установами Джерело: [складено автором за даними підприємства]

Постачальниками ресурсів на ТОВ “Бердичівський пивзавод” є різні суб`єкти господарювання, які забезпечують підприємство необхідними матеріальними, технічними, енергетичними ресурсами. Бердичівський пивзавод не має постійних постачальників. Підприємство постійно шукає нових, щоб на більш вигідних умовах укласти договір про поставку тієї чи іншої сировини. Головними постачальниками є сільськогосподарські підприємства, в яких завод закуповує ячмінь для виробництва власного солоду. Однак солоду власного виготовлення недостатньо для потреб виробництва, тому решту готового солоду завод закуповує на Бердичівському солодовому заводі.

Інший важливий компонент для виготовлення пива - хміль - Бердичівський пивзавод також закуповує у сільськогосподарських підприємствах Житомирської області, інколи в Асоціації “Укрхміль”. Бердичівський пивзавод намагається кредитувати засів зернових, що надає змогу закупівлі сировини за цінами, діючими на момент укладення договору.

Компанія використовує різні способи просування своїх торгових марок. Найбільш поширеним способом є реклама, найчастіше на бігбордах, в газетах і журналах. Рідше застосовується реклама марок пива в розважальних місцях міста. В основному даний засіб використовується в фірмових пивних барах міста. ТОВ «Бердичівський пивзавод» регулярно проводить рекламні акції, пов'язані з дегустацією його пива в магазинах міста.

Взаємовідносини ТОВ "Бердичівський пивзавод" з банком щодо відкриття рахунків регулюються Законом України "Про внесення до деяких законів України змін щодо відкриття банківських рахунків" та Інструкцією №3 "Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті". ТОВ "Бердичівський пивзавод" відкрило два поточних рахунки в банку "Аваль" - у національній валюті та в іноземній валюті. Також підприємство має кредитний рахунок в "ПриватБанку", на який отримуються надані банком в кредит кошти.

Для формулювання, узагальнення проблем підприємства скористаємося методом SWOT- аналізу, який дозволяє комплексно оцінити вплив на функціонування і розвиток організації чинників зовнішнього і внутрішнього середовища. Фактори впливу зовнішнього середовища на функціонування підприємства представимо в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 Фактори впливу зовнішнього середовища на ТОВ «Бердичівський пивоварний завод»

Фактори	Фактор	Вияв	Можливі відповідні дії підприємства
1. Економічні	Зміни у доходах населення	“-“ Зменшення обслуговування	Зменшення ціни; Зміна асортименту
	Вільне ціноутворення	“+”,«-» Розвиток конкуренції між підприємствами.	Розробка збалансованої торгівельної політики
	Масштаби економічної підтримки окремих галузей економіки	“+“ можливість зменшення собівартості послуг “-“ розвиток нечесної конкуренції внаслідок користування пільгами	Знаходження більш дешевих ресурсів для виробництва; розвиток асортименту
2. Політичні	Державна податкова політика	Ускладнення роботи внаслідок змін в податковій політиці держави	Пристосування до змін у податковій політиці шляхом , вдосконалення технологій складання звітності тощо.
	Рівень протекціонізму	Збільшення або зменшення рівня оподаткування імпортних конкурентних товарів	Зміна ціни; лобіювання на законодавчому рівні інтересів національних виробників
3. Правові	Недосконалість податкового законодавства	“+” Поява можливості ухилення від сплати податків “-“Ускладнення роботи через нечіткість, незрозумілість та можливі протиріччя в окремих моментах законодавства	Використання складних схем ведення діяльності для зменшення витрат

Джерело: [складено автором за даними підприємства]

Аналіз внутрішнього середовища підприємства має здійснюватися з урахуванням тенденцій, що склалися в зовнішньому середовищі. У процесі цього аналізу перевіряється вся система господарювання підприємства та окремих його підсистем щодо реалізації можливостей, які зовнішнє середовище надає підприємству, а також вживаються заходи щодо запобігання й послаблення загрози його існуванню, тобто виявляються сильні та слабкі сторони з оцінкою ймовірності реалізації перших і подолання останніх (табл. 2.2.).

Таблиця 2.2 Сильні та слабкі сторони підприємства ТОВ «Бердичівський пивоварний завод»

Аспект середовища	Сильні сторони	Слабкі сторони
Зростання рівня життя населення, підвищення платоспроможності споживачів	Збільшення попиту на продукцію	Відмова від даного виду продукції
Інвестиційний потенціал галузі (наявність інвесторів, спонсорського капіталу)	Нові капіталовкладення, нові інвестиційні проекти	Створення нових конкурентів
Поява молодого кваліфікованого персоналу	Підвищення продуктивності праці, виникнення нових ідей	Збільшення фонду оплати праці; недостатня кваліфікація молодих спеціалістів;
Виникнення нових потреб клієнтів	Розширення асортименту	Невідповідність профілю підприємства новим запитам споживачів
Маркетинг	Сильна позиція у специфічних ринкових сегментах	Розміри підприємства надто малі, щоб впливати на ринкову ситуацію
Менеджмент	Знання про найважливіші стратегічні групи	Недостатньо обґрунтовані стратегічні дії; недостатній рівень розвитку аналітичних підсистем
Фінанси	Сталі прибутки від діяльності	Нерівномірність отримання прибутків; недостатні обсяги інвестицій

Джерело: [складено автором за даними підприємства]

На основі даних про сильні та слабкі сторони діяльності підприємства побудуємо матрицю SWOT-аналізу, що дасть змогу проаналізувати становища підприємства і визначити можливі шляхи його подальшого розвитку (табл. 2.3.).  Проаналізувавши й зіставивши можливості із сильними сторонами ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» можна зробити висновок, що за даних умов стратегія підприємства має бути націлена на зростання і перспективне вирішення існуючих проблем шляхом вдосконалення якості послуг, систем менеджменту і маркетингу. Використовуючи власні сильні сторони і можливості зовнішнього середовища, а також, зважаючи на факт наявності сильних конкурентів, підприємству необхідно дотримуватися стратегії вибіркової реакції на поведінку конкурентів в області реклами та ціноутворення. Доцільно запропонувати

Таблиця 2.3Матриця SWOT ТОВ «Бердичівський пивоварний завод»

		Зовнішнє середовище
		Можливості - розширення діяльності для задоволення потреб споживачів; - поява нових ринків; - поліпшення законодавства	Загрози - постійні зміни у нормативному регулюванні; - велика ймовірність зміцнення позицій та поява нових конкурентів;
Внутрішнє середовище	Сильні сторони: - наявність кваліфікованих кадрів;  - налагоджена система управління з ефективним розподілом праці; - наявність жорсткої виробничої дисципліни у колективі;	Заходи - збільшення прибутків за рахунок збільшення обсягів продажу; - розробка нових видів продукції компанії; - проведення науково-технічних досліджень	Заходи - пошук стратегій протистояння можливим конкурентам; - лобіювання інтересів компанії на законодавчому рівні; - більш доскональне вивчення можливостей існуючої законодавчої бази
	Слабкі сторони - недостатній рівень розвитку аналітичних підсистем; - брак власних коштів на розробку та впровадження нових технологій; - неможливість досить швидкого пристосування до змін у податковому законодавстві;	Заходи - впровадження новітніх технологій виробництва, що знизять собівартість продукції і підвищать її якість, за рахунок зовнішнього фінансування - вдосконалення системи планування й аналізу даних	Заходи - покращення якості продукції за рахунок низької собівартості; - більш приваблива реклама; - задоволення специфічних потреб споживачів

Джерело: [складено автором]

компанії дотримуватися стратегій концентрованого зростання, що здійснюється шляхом щорічного значного підвищення рівня короткострокових і довгострокових цілей над рівнем показників попереднього року, збільшення асортименту послуг, розвитку конкурентних переваг в області якості і цінової політики. Дана альтернатива характерна для галузей, що динамічно розвиваються, з технологіями, що швидко змінюються. Спираючись на сильні сторони, можна уникати загроз у боротьбі з конкурентами. Основною зі слабких сторін для реалізації можливостей може бути брак коштів.

.2 Аналіз основних показників роботи ТОВ «Бердичівський пивоварний завод»

Від рівня матеріально-технічної бази підприємства, ступеня використання його виробничого потенціалу залежать усі кінцеві результати господарювання, зокрема обсяг випуску продукції, рівень її собівартості, прибуток, рентабельність, фінансовий стан тощо.

Перш за все, проаналізуємо основні засоби. Основні засоби - це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживчій формі, а їхня вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції, що виробляється, (на платні послуги) частинами в міру спрацювання [19, с.101].

Таблиця 2.4 Вартість основних засобів ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» за 2010-2011 рр.

Основні засоби	Роки				Відхилення
	2010		2011		Абсолютне	Відносне
	тис. грн.	%	тис. грн.	%
Первісна вартість, тис. грн.	7187,7	100,0	7789,6	100,0	601,9	8,4
Залишкова вартість, тис. грн.	4420,7	61,5	4450,7	57,1	30,0	0,7
Знос, тис. грн.	2767,0	38,5	3338,9	42,9	571,9	20,7

Джерело: [складено автором за даними підприємства]

Як видно з табл. 2.4, первісна та залишкова вартість основних засобів збільшилась відповідно на 601,9 тис. грн. та 30 тис. грн., така ситуація є результатом введення у виробництво нового обладнання. Проте вартість основних засобів не дає уявлення про їх стан, який впливає на якість виготовленої продукції та конкурентоспроможність підприємства, його інвестиційну привабливість. Тому, окрему увагу слід приділити аналізу стану основних засобів. Адже зростання коефіцієнта зносу (і, відповідно, зниження коефіцієнта придатності) може бути зумовлене, наприклад, низькими темпами оновлення основних засобів. Стан основних засобів характеризується показниками зносу і придатності, які представлені в табл. 2.5:

Таблиця 2.5 Показники стану основних засобів ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» за 2010-2011 рр.

Показник	Роки		Відхилення
		2010	2011	Абсолютне
Знос основних засобів	Знос/ПВ	38,5	42,9	4,4
Придатність основних засобів	1-Коеф.зносу	61,5	57,1	-4,4

Джерело: [складено автором за даними підприємства]

Коефіцієнт зносу основних засобів характеризує частку зношених основних засобів у загальній їх вартості і показує питому вагу вартості основних засобів, що вже перенесена на вироблену продукцію. Даний коефіцієнт збільшився на кінець 2011 року на 4,4 по відношенню до 2010 року, що свідчить про погіршення стану основних засобів пивзаводу.

Коефіцієнт придатності показує питому вагу основних засобів, які придатні для подальшого використання у процесі виробництва продукції і має пряму залежність від коефіцієнту зносу. Оскільки протягом аналізованого періоду коефіцієнт придатності зменшився на 7,2%, а коефіцієнт зносу збільшився на 11,4%, то можна зробити висновок, що на даному підприємстві стан основних засобів погіршився у 2011 році, порівняно з 2010 р., меншими темпами вводились основні засоби, ніж спрацьовувались.

Проаналізуємо ефективність використання основних засобів за допомогою табл. 2.6.

Таблиця 2.6 Дані для розрахунку та показники ефективності використання основних засобів ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» за 2010-2011 рр.

Показник	Роки		Відхилення
	2010	2011	Абсолютне	Відносне, %
1. Залишкова вартість основних засобів, тис. грн.	4420,7	4450,7	30,0	0,7
2. Чистий дохід від реалізації продукції, тис. грн.	24248,2	26882,1	2633,9	10,9
3. Середньоспискова чисельність працівників,чол.	311	311	0	-
4. Фондомісткість, грн.	0,18	0,17	-0,01	-5,6
5. Фондоозброєність, тис. грн./чол.	14,2	14,3	0,1	0,7
6. Фондовіддача, грн.	5,49	6,04	0,55	10,0

Джерело: [складено автором за даними підприємства]

Найбільш загальним показником, який характеризує ефективність використання основних засобів, є фондовіддача. В нашому випадку спостерігається зростання цього показника на 0,55, головним чином на це вплинуло збільшення обсягів реалізованої продукції на 10,9% або на 2633,9 тис. грн. Фондомісткість, показник обернений до фондовіддачі, показує, скільки потрібно витратити основних засобів на виготовлення одиниці продукції. В даному випадку він зменшився на 0,01, що є позитивним фактором для підприємства.

Показник фондоозброєності показує величину основних засобів на одного працівника. В 2011 році він збільшився на 0,1 тис. грн./чол. за рахунок введення нових основних засобів.

Проаналізуємо операційні витрати підприємства за 2010 - 2011 рр. (табл. 2.7.).

З наведених даних табл. 2.7 видно, що величина операційних витрат у 2011 році збільшилася на 2153,4 тис. грн. або на 10,9%. Це відбулося за рахунок збільшення витрат на оплату праці на 765,3 тис. грн., або на 19,3%, суми відрахувань на соціальні заходи на 284,5 тис. грн. або на 19,3%, та суми амортизаційних відрахувань, яка збільшилася на 103,6 тис. грн. або на 24,1 %. Матеріальні витрати збільшилися на 1403,6 тис. грн. або на 10,9% (зміни могли бути викликані збільшенням обсягів виробництва, зростанням цін на основну сировину і допоміжні матеріали), зменшилися інші операційні витрати на 403,6 тис. грн., або на 38,9%.

Таблиця 2.7 Структура та динаміка операційних витрат ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» за 2010-2011 рр.

Найменування показника	2010 р.	2011 р.	Відхилення
			Абсолютне	Відносне
Матеріальні затрати	12921,8	14325,4	1403,6	10,9
Витрати на оплату праці	3963,2	4728,5	765,3	19,3
Відрахування на соціальні заходи	1473,5	1758,0	284,5	19,3
Амортизація	429,5	533,1	103,6	24,1
Інші операційні витрати	1037,3	633,7	-403,6	-38,9
Разом	19825,3	21978,7	2153,4	10,9

Джерело: [складено автором за даними підприємства]

З наведених даних табл. 2.7 видно, що величина операційних витрат у 2011 році збільшилася на 2153,4 тис. грн. або на 10,9%. Це відбулося за рахунок збільшення витрат на оплату праці на 765,3 тис. грн., або на 19,3%, суми відрахувань на соціальні заходи на 284,5 тис. грн. або на 19,3%, та суми амортизаційних відрахувань, яка збільшилася на 103,6 тис. грн. або на 24,1 %. Матеріальні витрати збільшилися на 1403,6 тис. грн. або на 10,9%, зменшилися інші операційні витрати на 403,6 тис. грн., або на 38,9%.

Персонал є важливим ресурсом кожного підприємства, від ефективності його використання в значній мірі залежать результати його діяльності та конкурентоспроможність. Трудові ресурси приводять до дії матеріально-речові елементи виробництва, створюють продукт, вартість та доданий продукт у формі прибутку. Аналіз трудових ресурсів ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» передбачає вивчення та оцінку забезпеченості підприємства трудовими ресурсами в цілому, а також за категоріями і статевою складовою; визначення та виявлення показників плинності кадрів тощо.

На сьогоднішній день підприємство в повній мірі забезпечене необхідною робочою силою. Проаналізуємо динаміку чисельності та структури персоналу пивзаводу за останні два роки.

Таблиця 2.8 Чисельність і структура персоналу ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» за 2010-2011 рр.

Персонал	2010р.		2011р.		Відхилення
	Осіб	%	Осіб	%	Абсолютне		Відносне,%
					Осіб	%
Керівники	8	2,5	9	2,9	1	0,4	12,5
Спеціалісти	35	11,2	35	11,2	0	0	-
Робітники	212	68,1	210	67,5	-2	-0,6	-1
Допоміжні робітники	14	4,5	13	4,2	-1	-0,3	-7,2
Службовці	42	13,7	44	14,2	2	0,5	4,7
Всього	311	10031110000-

Джерело: [складено автором за даними підприємства]

Як видно з даних табл. 2.8, загальна кількість персоналу не змінилася. Найбільшу частку в структурі персоналу становлять робітники, а найменшу - керівники і спеціалісти. В структурі відбулися наступні зміни:

         кількість керівників збільшилася на 1 чоловіка або на 12,5%;

         кількість спеціалістів залишилася незмінною, не змінилася і їх частка у загальній структурі персоналу;

         кількість робітників зменшилася на 2 або на 1% і на 0,6% у структурі персоналу;

         кількість допоміжних робітників зменшилася на 1 або на 7,2%;

         службовців стало більше на 2 чоловіки або на 4,7% і збільшилась їх частка у структурі персоналу на 0,5%.

Проаналізуємо статеву структуру персоналу пивзаводу.

Таблиця 2.9 Статева структура персоналу ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» за 2010-2011 рр.

Персонал	2010р.		2011р.		Відхилення
	Осіб	%	Осіб	%	Абсолютне		Відносне, %
					Осіб	%
1	2	3	4	5	6	7	8
Чоловіки	102	32,7	101	32,4	-1	-0,3	-1
1	2	3	4	5	6	7	8
Жінки	209	67,3	210	67,6	+1	0,3	0,4
Всього	311	100	311	100	0	0	-

Джерело: [складено автором за даними підприємства]

З табл. 2.9 видно, що більша частка припадає на жіночий персонал. В 2011 році в порівнянні з 2010 роком кількість чоловічого персоналу зменшилася на 1 чоловіка або на 1% і на 0,3% в структурі персоналу. Кількість жіночого персоналу збільшилася на 1 або на 0,4%.

Проаналізуємо показники плинності кадрів на даному пивзаводі.

Таблиця 2.10 Рух персоналу ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» за 2010-2011 рр.

Показники	2010р.		2011р.		Відхилення
	Осіб	%	Осіб	%	Абсолютне		Відносне, %
					Осіб	%
Прийнято працівників	4	1,2	3	0,9	-1	-0,3	-25
Вибуло працівників:	4	1,2	3	0,9	-1	-0,3	-25
На пенсію	1	0,3	-		-1	-0,3
За власним бажанням	2	0,6	1	0,3	-1	-0,3	-50
З інших причин	1	0,3	2	0,6	1	0,3	50
Середньоспискова чисельність персоналу	311	100	311	100	0	0	-
Коефіцієнт плинності кадрів	0,013		0,010		-0,003		-23

Джерело: [складено автором за даними підприємства]

Як видно з даних таблиці, кількість прийнятих працівників зменшилась на 1 або на 25%. Кількість вивільнених працівників зменшилась на 1 або на 25%. Коефіцієнт плинності кадрів в 2011 році зменшився на 23%. Загалом, з даних таблиці можна сказати, що на даному підприємстві відсутня плинність персоналу.

Використовуючи основні елементи виробничого процесу (засоби праці, предмети праці та робочу силу), підприємство досягло певного рівня прибутковості за аналізований період. Проаналізуємо фінансові результати діяльності пивзаводу за допомогою табл. 2.11.

Таблиця 2.11 Фінансові результати діяльності ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» за 2010-2011 рр.

Фінансові результати	Роки		Відхилення
	2010	2011	Абсолютне	Відносне,%
1	2	3	4	5
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції	24248,2	26882,1	2633,9	10,9
Собівартість реалізованої продукції	17701,2	19623,9	1922,7	10,9
Валовий прибуток (збиток)	6547,0	7258,2	711,2	10,9
Інші операційні доходи	2300,0	1023,0	-1277	-55,5
Адміністративні витрати	502,3	563,2	60,9	12,1
Витрати на збут	110,0	196,0	86	78,2
Фінансовий результат від операційної діяльності	8234,7	7522,0	-712,7	-8,7
Інші фінансові доходи	-	1200,0	1200	-
Фінансові витрати	-	484,6	484,6	-
Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування	8234,7	2,7	0,03
Податок на прибуток від звичайної діяльності	2058,7	1894,6	-164,1	-8,0
Чистий прибуток	6176,0	6342,8	166,8	2,7

Джерело: [складено автором за даними підприємства]

Як видно з табл. 2.11, фінансовий результат від операційної діяльності зменшився на 712,7 тис. грн. (8,7 %), що зумовлено збільшенням витрат та зменшенням інших операційних доходів. Проте за рахунок результатів від фінансової діяльності підприємству вдалось у 2011 році збільшити на 207 тис. грн. або на 0,03% покращити фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування. Податок на прибуток зменшився на 8% внаслідок зміни податкової ставки на законодавчому рівні, що й вплинуло у значній мірі на збільшення чистого прибутку пивзаводу на 166,8 тис. грн. або на 2,7%. Розрахуємо показники рентабельності. Рентабельність - це відносний показник прибутку, який відображає відношення отриманого ефекту з наявними або використаними ресурсами. Рентабельність як показник дає уявлення про достатність (недостатність) прибутку порівняно з іншими окремими величинами, які впливають на виробництво, реалізацію і взагалі на фінансово-господарську діяльності підприємства [19, с. 358].

Розрахунок показників рентабельності пивзаводу представимо у табл. 2.12.

Таблиця 2.12 Показники рентабельності діяльності ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» за 2010-2011 рр., %

Показники	Алгоритм розрахунку	Роки		Абсол. від-хилення
		2010	2011
Рентабельність звичайної діяльності, %	(Ф2)170*100%/(040+070+080+090+140+150+160)	44,97	39,5	-5,47
Рентабельність операційної діяльності,%	(Ф2)100*100%/(040+070+ 080+090)	44,97	36,9	-8,07
Валова рентабельність продукції,%	(Ф2) 050*100%/040	36,99	37,0	0,01
Рентабельність продажу,%	(Ф2) 220*100%/035	25,5	23,6	-1,9

Джерело: [складено автором за даними підприємства]

Як видно з табл. 2.12, рентабельність підприємства змінилася в негативному напрямку. Рентабельність продажів показує, яку суму операційного прибутку одержує підприємство з кожної гривні проданої продукції. Іншими словами, скільки залишається в підприємства після покриття собівартості продукції. Причинами зниження цього показника є ріст витрат на виробництво і реалізацію продукції. Проте, варто відмітити, що всі показники рентабельності пивзаводу залишаються на високому рівні.

Розрахуємо показники ліквідності. Ліквідність підприємства - це його спроможність перетворювати свої активи на гроші для покриття всіх необхідних платежів.

Групи ліквідності та їх розрахунок представлені в табл. 2.13.

Таблиця 2.13 Групи активів за рівнем ліквідності ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» за 2010-2011 рр., тис. грн.

Групи	Умовне позначення	Сума рядків балансу	Роки
			2010	2011
1	2	3	4	5
Високоліквідні	А1	Р 220 - Р 240	33,6	165,3
Швидколіквідні	А2	Р 150 - Р 210	2265,0	2987,9
Повільноліквідні	А3	Р 100 - Р 140, Р 250, Р 270	5310,0	4427,5
Важколіквідні	А4	Р 080	4429,6	4455,4

Джерело: [складено автором за даними підприємства]

Високоліквідними та найбільш мобільними активами підприємства є грошові кошти у касі та на рахунку у банку, тому що вони у будь-який час можуть бути використанні для здійснення всіх господарських операцій, тобто мають абсолютну ліквідність. За даними таблиці видно, що високоліквідні активи в 2011 році у порівнянні з 2010 збільшились.

Менш ліквідними є кошти в дебіторській заборгованості, адже немає впевненості у строках їх надходження. Вони на ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» у порівнянні з 2010 роком збільшились.

Повільноліквідними активами за рівнем ліквідності є товари, готова продукція і виробничі запаси, які можна продати або використати для погашення заборгованості. Ці активи в 2011 році зменшились.

Необоротні активи підприємства, як правило, не планують реалізовувати або ліквідувати, тому за умови їх ліквідації зменшуються обсяги господарської діяльності. Відповідно такі активи відносяться до четвертої групи, до групи важко ліквідних активів, які на даному пивзаводі у 2011 році дещо збільшились.

Групи зобов’язань та їх розрахунок представлені в табл. 2.14.

Таблиця 2.14Групування зобов’язань ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» за 2010-2011 рр., тис. грн.

Групи	Умовне позначення	Сума рядків балансу	Роки
			2010	2011
1	2	3	4	5
Найбільш термінові	П1	Р530 - Р610	2410,8	1844,6
Короткострокові	П2	Р500 - Р520	435,1	206,5
Довгострокові	П3	Р480, Р630	0	0
Постійні	П4	Р380, Р430	9192,3	9985,0

Джерело: [складено автором за даними підприємства]

П1 - поточні зобов’язання за розрахунками;

П2 - короткострокові кредити та позикові кошти;

П3 - довгострокові зобов’язання;

П4 - зобов’язання перед власниками з формування власного капіталу.

З табл. 2.14 бачимо, що пивзавод не обтяжений довгостроковими зобов’язаннями, а термінові і короткострокові зобов’язання у 2011 році зменшились порівняно з 2010 роком.

Розрахуємо показники ліквідності. Розрахунки занесемо в табл. 2.15.

Таблиця 2.15 Показники ліквідності ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» за 2010-2011 рр.

Показник	Розрахунок	Рівень показника		Відхиленн, (+,-)	Достатній рівень
		2010	2011
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Кал =А1/П1+П2	0,01	0,08	0,07	0,2-0,35
Коефіцієнт швидкої ліквідності	Кшл = А1+А2/ П1+П2	0,8	1,5	0,7	1-2
Коефіцієнт покриття	Кп= А1+А2+А3/ П1+П2	2,7	3,7	1,0	1,5-2,5

Джерело: [складено автором за даними підприємства]

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності). Він є найбільш жорстким критерієм ліквідності підприємства і показує, яку частину короткострокових зобов’язань можна за необхідності погасити негайно за рахунок наявних коштів. В нашому випадку значення цього коефіцієнту збільшилось на 0,07, проте і у 2010 році, і у 2011 році не досягало достатнього рівня.

Коефіцієнт швидкої ліквідності у 2010 році був менший на 0,7 порівняно з 2011 р., хоч в жодному році не досяг рекомендованого значення

Значення коефіцієнту покриття збільшилось у 2011 році на 1,0 порівняно з 2010 роком, і в обох роках було більше, ніж нормативне значення.

Проведемо аналіз фінансової стійкості підприємства (табл. 2.16). Показники розраховані на основі даних балансу, наданого підприємством.

Таблиця 2.16Показники фінансової стійкості ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» за 2010-2011 рр.

Показники	Методика розрахунку за балансом	2010	2011	Відхилення, +/-
Коефіцієнт концентрацій власного капіталу	ряд380 / ряд280	0,75	0,82	0,07
Коефіцієнт фінансової залежності	ряд280 / ряд380	1,32	1,22	-0,1
Коефіцієнт маневрування власного оборотного капіталу	ряд260-ряд620 / ряд380	0,52	0,56	0,04
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу	ряд480+ряд620 / ряд280	0,25	0,18	-0,07
Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу	ряд480+ряд620 / ряд380	0,31	0,21	-0,1

Джерело: [складено автором за даними підприємства]

Як видно з табл. 2.16 коефіцієнт концентрацій власного капіталу збільшився на 0,07. Це говорить про те, у динаміці протягом двох років прослідковується динаміка зміни частки власних коштів, авансованих у діяльність підприємства, і відповідно, доля залученого капіталу у цьому ж періоді також мінялась, а саме: у 2011 р. - 82% авансованих у діяльність підприємства коштів були власними і 18% - залученими.

Відповідно отриманим даним можна сказати, що підприємство є фінансово незалежним, оскільки вважають, що нижня межа коефіцієнта концентрації власного капіталу 0,50, а в нашому випадку - 0,75 і 0,82 у 2010 та 2011 роках відповідно. Такий же висновок можна зробити стосовно і коефіцієнта концентрації залученого капіталу оскільки його верхньою межею вважають 0,50, а в нашому випадку він складав 0,25 та 0,18 у 2010 та 2011 роках відповідно. Отже, приходимо до висновку, що у 2010-2011 рр. фінансовий стан підприємства можна вважати незалежним від зовнішніх інвесторів. Про такий стан свідчить і значення коефіцієнта фінансової залежності, а саме: в динаміці його значення змінилося від 1,32 у 2010 р. до 1,22 у 2011 р. Таким чином, підприємство працює переважно за власні кошти.

У 2010 р. доля авансованого власного капіталу складала 52%, у 2011 р. - 56%. Ці дані виявлені при розрахунку коефіцієнта маневрування власного оборотного капіталу. Оскільки позиковий капітал менше власного, це свідчить про його задовільний фінансовий стан підприємства, проте може говорити про недостатню ефективність управління власними коштами підприємства.

Основні показники з урахуванням проведених розрахунків, які характеризують техніко-економічний стан підприємства, зведемо у табл. 2.17.

Таблиця 2.17Техніко-економічні показники діяльності ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» за 2010-2011 рр.

Показники	Роки		Відхилення
			Абсолютне, тис. грн.	Відносне, %
	2010	2011
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	24248,2	26882,1	2633,9	10,9
Повні витрати на виробництво і реалізацію продукції, тис. грн.	18313,5	20383,1	2069,6	11,3
Прибуток від реалізації продукції, тис. грн.	8234,7	7522,0	-712,7	-8,7
Витрати на 1 грн. реалізованої продукції, грн.	0,755	0,758	0,003	0,4
Середньоспискова чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.	311	311	0	0,0
Продуктивність праці, тис. грн./чол.	77,97	86,44	8,47	10,9
Середньорічна вартість ОЗ, тис. грн.	4420,7	4450,7	30	0,7
Фондовіддача, грн.	5,49	6,04	0,55	10,0
Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, тис. грн.	8234,7	8237,4	2,7	0,0

Джерело: [складено автором за даними підприємства]

Як видно з табл. 2.17 частина техніко-економічних показників покращилась, серед цих показників продуктивність праці, фондовіддача, фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, середньорічна вартість основних засобів. Проте зменшення прибутку від реалізації продукції, збільшення витрат на 1 грн. реалізованої продукції є негативними факторами в роботі підприємства і потребують прискіпливої уваги для подальшого удосконалення діяльності підприємства та покращення показників прибутковості.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

.1 Аналіз ефективності інвестиційної діяльності ТОВ «Бердичівський пивоварний завод»

У даний час на підприємствах інвестиційна діяльність зводиться переважно до операцій реального інвестування. Здобуваються цілісні майнові комплекси, ведеться реконструкція і технічне переозброєння, нове будівництво, «крапкове» відновлення окремих видів устаткування, або модернізація діючого [29]. Підприємство ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» не є винятком, його інвестиційна діяльність орієнтована на впровадження реальних інвестицій.

Дане підприємство здійснює свою господарську діяльність у сприятливому середовищі і є провідним підприємством у своєму регіоні серед таких успішних та відомих широкому колу компаній як ТОВ «Бердичівська солодова компанія», ТОВ «Бердичівський хлібозавод», ТОВ «Бердичівська фабрика морозива».

Проведемо аналіз ефективності інвестиційної діяльності ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» і оцінимо її. Під оцінкою ефективності інвестиційної діяльності слід розуміти вивчення стану, тенденцій розвитку, об’єктивну оцінку результатів інвестиційної діяльності і розробку на цій основі рекомендацій щодо подальшого підвищення рівня її ефективності.

Дослідивши історію розвитку підприємства та переглянувши новини м. Бердичева щодо його діяльності, ми можемо ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» назвати інвестиційно активним підприємством. Воно постійно розробляє та реалізує інвестиційні проекти, які позитивно впливають на показники його роботи, якісні результати якої підтверджені численними нагородами.

Серед інвестиційних проектів, реалізацією яких займалося ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» наступні:

         Реконструкція холодильного відділення та встановлення установки для водопідготовки.

         Розробка за власною рецептурою і впровадження у реалізацію нових видів продукції - 4 види безалкогольних соковмісних напоїв на натуральній сировині: Байкал, Сітрован, Гронофрут, Подільський край. До цих напоїв, за словами фахівців, входять натуральні складники, які мають лікувально-профілактичну дію.

         Впровадження нової фірмової пляшки із закруткою, яка допоможе захистити продукцію від підробок та полегшить процес відкриття пляшки.

         Стальне бродильне відділення.

         Проведення реконструкції цеху варниці з використанням німецького обладнання, яке не тільки допомагає покращити якість продукції, але й дозволяє збільшити обсяги виробництва пива. (Поки робота у варильні проводиться у ручному режимі. Працівники заводу освоїли нове обладнання. Але в майбутньому їхню роботу замінить комп'ютер. Процес буде повністю автоматизованим).

         В рамках Програми «Енергозбереження житомирської області на 2007-2010 роки» пивзавод за рахунок власних коштів мав реалізувати такі проекти:

         Реконструкція парового котла;

         Установлення автоматизованих компресорів;

         Упровадження обладнання для компенсації реактивної потужності;

         Проведення режимно-налагоджувальних робіт на парових котлах;

         Ізоляція паропроводів.

Отже, ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» - підприємство, яке проводить одні з найбільших інвестиційних вливаннь в напрямку модернізації та розширення виробництва (упродовж останніх п’яти років щорічний приріст виробництва продукції підприємства становить 10%), приділяє увагу розробці нової продукції, впровадженню передових технологій.

Фінансування інвестиційних проектів згідно з отриманими у другому розділі результатами аналізу здійснювалося у 2011 році переважно за рахунок власних коштів (82%).

Рис.3.1 показує відсоткове співвідношення між власними та залученими коштами, що використовувались на пивзаводі у 2011 році.

Джерело: [побудовано автором за даними підприємства]

Варто відмітити, що у підприємства є можливість використовувати за потреби кредитні гроші. У м. Бердичеві функціоную достатня кількість фінансових установ, у тому числі: відділення № 73 ПАТ “Державний ощадний банк України”, бердичівські відділення Житомирської обласної дирекції АППБ “Райффайзен Банк АвальФілія, “Відділення Промінвестбанку” в м. Бердичеві, ТВБВ Житомирської філії ПАТ “Державний експортно-імпортний банк”, ТВБВ №2 Житомирської філії АБ “ЕнергобанкБердичівське, відділення ЖФ "Приватбанк", тощо. Протягом 2011 року підприємство використовувало короткострокові кредити для фінансування проектів.

Крім того, м. Бердичів є одним з найбільш інвестиційно привабливих міст Житомирської області, що дозволяє підприємствам міста залучати іноземні інвестиції. Так, станом на 01 січня 2011 року загальний обсяг накопичених іноземних інвестицій в економіці міста Бердичева становив 17,5 млн. дол. США, а за підсумками 2011 року в Бердичеві обсяг прямих іноземних інвестицій на одну особу населення становив 228 дол. США. Іноземний капітал надходить з 15 країн світу. Найбільші вкладення належать Кіпру (40,7%), Італії (12,8%), Великобританії (11,6%), Франції (10,7%), США (4,7%) [5].

З урахуванням можливості залучення іноземних інвестицій ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» повинно створити всі умови, щоб бути якомога привабливішим для іноземних інвесторів, що дозволить йому ліквідувати «вузькі» місця у своїй роботі. Проведений аналіз господарської діяльності пивзаводу та ознайомлення з особливостями його діяльності дозволили виявити ті проблеми, які притаманні даному підприємству, в подальшому можуть перешкоджати залученню іноземного капіталу і потребують вирішення. До цих проблем відносяться: відсутність систематичного збору і аналізу інформації про динаміку потреб дійсних і потенційних клієнтів, відсутність безперервного освоєння інноваційних технологій, потреба в організації системи підвищення кваліфікації персоналу у зв'язку з високою інтенсивністю науково-технічних, економічних, кон'юнктурних змін; потреба в залученні інвестиційного капіталу для реалізації нових перспективних проектів; відсутність забезпечення інформаційної безпеки.

Крім того, було проведене маркетингове дослідження на підприємстві «Бердичівський пивоварний завод», яке дозволило виділити фактори, що заохочували, і ті, які відштовхували інвесторів від співпраці з даним підприємством. Результати цього дослідження представлені в табл. 3.1.

Таблиця 3.1Основні чинники, які сприяли залученню інвестицій на ТОВ «Бердичівський пивоварний завод»

№	Чинники позитивного впливу (% до загальної кількості)	Чинники негативного впливу (% до загальної кількості)
1	2	3
1	Чітке розуміння потреб ринку (17,3 %)	Жорсткий податковий прес (25,4 %)
2	Технічні переваги, унікальність товару (14 %)	Відсутність допомоги з боку уряду, місцевої влади(18,4 %)
3	Цінові переваги нового товару (12,5 %)	Потужна конкуренція на ринку (12,3 %)
4	Наявність висококваліфікованого інженерно-технічного персоналу (10,5 %)	Недостатньо кваліфікований персонал служби маркетингу (7,5 %)
5	Вдале планування інвестиційної діяльності, в тому числі інвестиційної стратегії (9,8 %)	Нездатність реалізувати заплановані інвестиційні рішення (7,5 %)
6	Особлива увага до інвестиційного проекту з боку керівників вищої ланки управління (9 %)	Відсутність технічних переваг чи унікальності інвестицій (6,1 %)
7	Перспективна потреба, зростаючий ринок (8,3 %)	Недостатні зусилля з просування нововведення на ринок (6,1 %)
8	Наявність висококваліфікованого персоналу служби фінансів (7 %)	Недостатня міжфункціональна координація інвестиційної діяльності (6,1 %)
9	Вдала міжфункціональна координація (6,3 %)	Несистематичність здійснення інвестиційної діяльності (5,7 %)
10	Активне просування товару на ринок (5,5 %)	Неперспективна потреба (4,8%)

Джерело: [складено автором за даними підприємства]

Результати дослідження свідчать, що серед важливих умов успіху залучення інвестицій на пивзаводі - маркетингові чинники, організаційні (планування інвестиційної діяльності, увага керівництва, міжфункціональна координація) та технічні. Крім того, вагоме значення інвестори віддають ефективності систем управління інвестиціями на підприємствах як основі успішного вирішення проблеми забезпечення здійснення реальних інвестицій. При цьому рішення про прямі іноземні інвестиції залежить від багатьох факторів, які можуть бути віднесені до трьох категорій: фактори попиту, фактори пропозиції та політичні фактори [35, c.5]. В подальшому потрібно враховувати вище вказані фактори і удосконалювати діяльність підприємства, привертаючи увагу інвесторів.

Підприємство потребує значних інвестицій в технічне і технологічне оновлення, в т.ч. на покращення смакових якостей пива, збільшення обсягів продаж, покращення культури виробництва, комп’ютеризацію, забезпечення економії ресурсів. Підприємство потребує у деяких випадках заміни важкої ручної праці автоматизованою. На жаль, на ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» не передбачений ні відділ, ні окрема посада менеджера з інвестиційної діяльності. Питаннями з інвестування займається в рівних частках займається директор з виробництва, голова правління, комерційний директор та головний інженер. Для підвищення ефективності вже вкладених інвестицій також існують перешкоди: керівникам бракує навичок бізнес-планування та оцінки продуктивності інвестицій; мала частка іноземного капіталу не дає змоги впроваджувати достатню кількість сучасних технологій.

Тож, окрім пошуку джерел фінансування, сьогодні глибшого дослідження потребують проблеми отримання та використання підприємствами інформації протягом інвестиційного процесу для можливості формування фінансових ресурсів з метою подальшого розвитку. Враховуючи спрямування ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» на постійне вдосконалення та розвиток, варто зазначити відсутність інформаційного забезпечення саме напрямку інноваційно-інвестиційної діяльності. Адже, при розміщенні грошових коштів інвестори завжди прагнуть забезпечити себе від ймовірних втрат, які можуть спричинятись неповерненням вкладених коштів. У цьому разі для інвесторів постає завдання об’єктивної оцінки інвестиційної привабливості підприємства, яке певним чином залежить від наявності чи відсутності інформації, необхідної для оцінки.

Отже, [11] організаційною основою для управління інвестиційною діяльністю підприємства може стати єдиний банк інформації на базі фінансового центру, який би будував свої відносини з інвесторами і виробниками та споживачами продукції. Це дало б можливість багатоцільового використання інформації, а також забезпечило б кількісну взаємозалежність між витратами на проведення цих робіт і одержаними результатами.

.2 Пропозиції з покращення управління інвестиційною діяльністю на заводі

Важливою складовою інформаційного забезпечення підприємства є інформаційні технології, тобто сукупність засобів і методів збирання, реєстрації, обробки, накопичення і доведення до користувача необхідних даних в системі організаційного управління на основі застосування засобів обчислювальної техніки. Оскільки в управлінні підприємством одним з найважливіших аспектів є інноваційно-інвестиційна складова, то інформаційні технології повинні забезпечувати збирання, реєстрацію, обробку, накопичення і поширення даних щодо інноваційно-інвестиційної діяльності з урахуванням легітимних інтересів зацікавлених сторін.

Система ефективного інформаційного забезпечення інвестиційної діяльності на підприємстві дозволить вирішити наступні проблеми:

згладжування негативного впливу зовнішнього середовища;

зменшення витрат часу на прийняття управлінських рішень щодо інвестування та покращення їх якості;

встановлення довгострокових залежностей між факторами зовнішнього середовища, що раніше не були виявлені;

збільшення можливостей використання конкурентних переваг підприємства на основі одержаної із зовнішніх джерел інформації (вивчення і аналіз діяльності конкурентів на ринку виробів);

створення власної структурованої інформаційної бази;

виявлення нових напрямків діяльності, нових ринків збуту (формування оптимального асортименту продукції та покращення якості виробів);

використання науково-технічних досягнень, вдосконалення технології виробництва через реалізацію стратегічних цілей інвестиційного планування з оновлення основних фондів виробництва [7].

Вважаємо за доцільне створення інформаційної бази щодо інноваційно-інвестиційної діяльності за центрами відповідальності. Під центром відповідальності розуміють сферу (сегмент) діяльності, у межах якої менеджер самостійно приймає управлінські рішення і несе повну персональну відповідальність за контрольовані ним показники діяльності [13]. Вищий керівник повинен контролювати та оцінювати роботу менеджера нижчого рівня. Менеджер нижчого рівня повинен здійснювати самоконтроль та інформувати вище керівництво про результати діяльності. Третьою складовою інформаційного забезпечення є технічні засоби та програмне забезпечення ефективного управління підприємством. Щоб мати можливість використовувати ті чи інші інформаційні технології, підприємству необхідно мати певні технічні засоби та програмне забезпечення.

Враховуючи відсутність на ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» працівника, який би здійснював пошук, вибір інвестиційних проектів і відповідав за їх реалізацію, вважаємо за необхідне з метою удосконалення управління інвестиційною діяльністю створити посаду менеджера з інвестиційної діяльності, який буде підпорядковуватись начальника відділів фінансів.

У багатьох працях не завжди акцентується увага на знаннях та досвіді працівників підприємства як джерелі інформації. Проте, незаперечним є той факт, що кожен співробітник компанії генерує повідомлення для інших суб'єктів. Його знання, досвід, особисті якості, навіть емоції є джерелом інформації для прийняття інвестиційних рішень. Завдяки професійним якостям, наприклад інвестиційного менеджера, стає можливим фільтрування недостовірної або неточної інформації. Таким чином, змінюватиметься якість інформаційного забезпечення, оскільки можливе коригування деяких показників експертним шляхом. Самі по собі знання та досвід не є інформацією, особливо для інших суб'єктів. Лише завдяки комунікації можливе застосування людських можливостей в інформаційній діяльності. Подібними джерелами даних в інвестиційному процесі є: 1) експертні оцінки незалежних експертів; 2) інтуїція менеджерів та аналітиків; 3) повідомлення про розвиток інвестиційного процесу. Формалізація таких повідомлень для цілей інвестиційного аналізу не завжди є можливою, тому існує проблема їхнього врахування у фінансових показниках проектів.

До програмного забезпечення входять:

• системні програмні продукти - для забезпечення діяльності комп’ютерних систем (тестові, діагностичні та антивірусні програми, операційні системи);

• спеціальні програмні продукти - сукупність програм, які розроблені при створенні конкретної інформаційної системи;

• прикладні програмні засоби забезпечення управлінською діяльністю - системи підготовки текстових документів, системи обробки фінансово-економічних даних, системи управління базами даних, системи підготовки презентацій, експертні системи та системи підтримки прийняття рішень, а також інші системи;

• технічна документація містить опис завдань, завдання на алгоритмізацію, економіко-математичну модель завдання, контрольні приклади.

Можна відзначити, що сьогодні в Україні недоцільне використання як «планових» (1С), так і ринкових моделей інформаційного забезпечення, оскільки перші є методологічно застарілими і не відтворюють ринкових законів, а останні не враховують особливостей стану економіки, в якому перебуває Україна. Запропонована спеціалістами Євросоюзу методика UNIDO (United Nations Industrial Development Organization) для країн, що розвиваються, хоча і не враховує специфічних умов України (високий ступінь зношеності основних фондів, дефіцит фінансових ресурсів, високий ступінь ризику господарської діяльності, перевищення підприємствами граничних норм забруднення навколишнього середовища, специфічне ділове середовище), але за умов адаптації може ефективно використовуватись нашими вітчизняними підприємствами.

Перша версія програмного забезпечення COMFAR, розроблена за методикою UNIDO, була розроблена в 1983 році. З тих пір відбулось його удосконалення. З метою відповідності сучасному рівню технічного розвитку та на вимогу споживачів, програмне забезпечення кожного року обновляється. Створення даного програмного забезпечення засноване на досвіді, рекомендаціях, коментарях більш ніж 7000 користувачів в 160 країнах.

Програма проста у використанні: після зазначення типу проекту і рівня аналізу, відбувається введення даних, їх збереження, калькуляція, показ і друк результатів даних і графічних діаграм.

Новий пакет програмного забезпечення дозволяє користувачу визначити, наскільки детальний аналіз проекту потрібен. Основні можливості полягають у наступному:

         Створення нового або розвиток/модернізація старого проекту;

         Змінний горизонт планування;

         Змінна структура часових інтервалів: фаза будівництва і фаза початку виробництва;

         Можуть бути введені дані по 20 товарам;

         Калькуляція собівартості за змінними витратами;

         Опція росту цін/інфляції;

         Економічний аналіз.

Стандартна структура інвестиційних, експлуатаційних та маркетингових витрат може бути розширена для вводу піделементів. Джерела фінансування включають: акціонерний капітал, довгострокові позики, короткострокові позики; можливо визначити умови розподілення прибутку.

Ці можливості дозволяють застосовувати COMFAR III Expert при оцінці всіх видів інвестиційних проектів, як при аналізі інвестицій в малі і середні підприємства, так і при дослідженні великих проектів.

Система COMFAR розрізняє грошові потоки в місцевій і іноземній валютах, а також дозволяє задавати змінні обмінних курсів. Ряд стандартних функцій дає можливість розрахувати чистий оборотний капітал, обслуговування заборгованості, щорічну амортизацію постійних активів і суму податку на прибуток. Користувач також може вибрати з безлічі коефіцієнтів фінансової та економічної оцінки ті, які необхідні для оцінки проекту. Існує можливість використовувати прямі розрахунки витрат, розподіл непрямих витрат по товарах, а також проводити аналіз в постійних і поточних цінах. Додатковий модуль підтримує проект розробників, які прагнуть розвивати CDM або JI проекти в тих секторах, де здійснюються проекти, спрямовані на скорочення викидів парникових газів.

Для фінансового аналізу COMFAR III Expert створює, грунтуючись на відповідних вихідних даних, наступні таблиці результатів: підсумкову таблицю, інвестиційні витрати, виробничі витрати, програму виробництва і продажів, джерела фінансування та обслуговування заборгованості, результати господарської діяльності, в тому числі: фінансовий грошовий потік, дисконтований грошовий потік, звіт про прибуток, балансовий звіт (з коефіцієнтами), дані за прямими розрахунками витрат, прибутковість продукції, фінансові коефіцієнти, економічні показники та аналіз беззбитковості. Певні користувачем піделементи можуть бути виведені на монітор і роздруковані в доповненні до перелічених даними.

Економічний аналіз (макрорівень) дозволяє користувачеві задати тіньові ціни (щоб виразити вартість витрат і результатів проекту в реальних цінах) і розрахувати економічну норму прибутковості, додану вартість, наслідки обмінного курсу з урахуванням або без урахування зовнішніх економічних ефектів.

Аналіз чутливості в програмному забезпеченні дає можливість показати, як змінюються чисті грошові доходи або рентабельність інвестицій в залежності від різних значень основних вхідних величин проекту (ціни продажів, витрати на одиницю продукції, обсяг продажів і т.д.). COMFAR III Expert дозволяє оцінювати різні сценарії реалізації проекту і визначати найбільш значущі для проекту змінні. Велика розмаїтість графіків також дозволяє проаналізувати структуру витрат і результатів проекту, наприклад, структуру щорічної програми виробництва і продажів, або змінювану точку беззбитковості за обсягом продажів. Крім того, COMFAR III Expert пропонує додатковий аналіз з метою полегшення розрахунку впливу проекту розширення та реабілітації.

Для оцінки проектів в агропромисловості, гірничодобувній промисловості, інфраструктурі та туризмі, COMFAR III Expert дає можливість використовувати відповідні формати вводу даних і таблиці результатів.III Expert дозволяє користувачеві створити індивідуальні типи проектів, заснованих на вищезазначених стандартних типах.

Отже, щоб удосконалити управління інвестиційною діяльністю на ТОВ «Бердичівський пивоварний завод», ми пропонуємо:

. Створити посаду інвестиційного менеджера відповідно з посадовою інструкцією (додаток 5).

. Впровадити на заводі програмне забезпечення COMFAR III Expert, яке допоможе приймати рішення щодо вкладення коштів і своєчасного виходу з інвестиційних проектів.

Спочатку розрахуємо витрати, що будуть пов’язані з впровадженням даних заходів.

) Витрати на оплату праці інвестиційного менеджера з урахуванням середньомісячної заробітної плати 5600 грн., за перший рік становитимуть:

*12 = 67200 грн.

Відрахування на соціальні заходи: 67200*0,3718 = 24985 грн.

Таким чином, маємо додаткові витрати на оплату праці у розмірі:

+24985 = 92185 грн.

) Програмне забезпечення COMFAR III Expert у офіційного представника на 1 робоче місце з сервісною підтримкою становить 4400 дол. США або близько 35200 грн. Додатковий ключ (програму) доцільно придбати для начальника фінансового відділу. - 400 дол. США або 3200 грн.

Освоєння даного програмного забезпечення не потребує додаткової підготовки.

Витрати на придбання COMFAR III Expert становитимуть:

+3200 = 38400 грн.

) Загальні інвестиційні витрати на удосконалення управління інвестиційною діяльністю ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» становитимуть:

+38400 = 130585 грн.

На сайті офіційного дистриб’ютора даного програмного забезпечення користувачі цієї системи надали свої результати від його використання. Згідно з представленими даними внаслідок впровадження даної програми відбувається економія часу, втрат і як наслідок загальний прибуток підприємства збільшується в середньому на 2%.

Використовуючи дані досвіду інших підприємств, розрахуємо вплив від впровадження COMFAR III Expert. При цьому враховуємо, що підприємство реалізує переважно реальні інвестиційні проекти, віддача від яких впливає на операційний прибуток.

Додатковий прибуток становитиме: 7522000 * 0,02 = 150440 грн.

Додатковий чистий прибуток: 150440 * 0,81 = 121856 грн. (19% - ставка податку на прибуток у 2013 році).

Відповідно до нового Податкового кодексу, який набрав чинності 1 квітня 2011 року, амортизація основних засобів, що належать до 4 групи обчислюється за методом прискореного зменшення залишкової вартості. Розрахуємо амортизацію на рік для даного програмного забезпечення:

) Вартість програмного забезпечення: 38400 грн.

) Норма амортизації для програмного забезпечення становить 50%

) Річна сума амортизаційних відрахувань:

* 0,5 = 19200 грн.

Таким чином, чистий грошовий потік за перший рік використання даного програмного забезпечення становитиме:

+ 19200 = 141056 грн.

На кінець першого року від впровадження даних заходів ми отримаємо ефект у розмірі:

- 130585 = 10471 грн.

Період окупності недисконтований становитиме:

ПОн = 130585/141056=0,9 років

Згідно з отриманими значеннями періоду окупності і ефекту можна стверджувати, що даний проект є доцільним до впровадження з метою удосконалення управління інвестиційною діяльністю пивзаводу. Фінансування даного проекту доцільно здійснювати за рахунок власних коштів підприємства.

Вплив на загальні показника діяльності підприємства відобразимо у табл. 3.2.

Таблиця 3.2 Вплив від впровадження COMFAR III Expert на основні показники діяльності ТОВ «Бердичівський пивоварний завод»

Показники	До впровадження	Після впровадження	Відхилення
			Абсолютне, тис. грн.	Відносне, %
1	2	3	4	5
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	26882,1	26882,1	-	-
Повні витрати на виробництво і реалізацію продукції, тис. грн.	20383,1	20494,5	111,385 (92,185+19,2)	0,5
Інші операційні доходи	1023,0	1173,44	150,44	14,7
Прибуток від реалізації продукції, тис. грн.	7522,0	7561,04	39,04	0,5
Середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.	311	312	1	0,3
Середньорічна вартість ОЗ, тис. грн.	4450,7	4450,7	-	-
Фінансові витрати, тис. грн.	484,6	523,0	38,4	7,9
Фінансові доходи, тис. грн.	1200,0	1200,0	-	--
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування, тис. грн.	8237,4	8238,04	0,64	0,01

Джерело: [складено автором за даними підприємства]

Як свідчать дані табл. 3.2 даний захід доцільно впроваджувати. Це дозволить збільшити фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування на 0,01% або на 0,64 тис. грн.

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ НА ТОВ «БЕРДИЧІВСЬКИЙ ПИВОВАРНИЙ ЗАВОД»

.1 Загальна характеристика охорони праці на підприємстві ТОВ «Бердичівський пивоварний завод»

Служба охорони праці повинна існувати на ТОВ «Бердичівський пивоварний завод», тому що кількість працюючих перевищує 50 чоловік. (у 2011 сердньоспискова чисельність працівників 311 осіб).

Роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці відповідно до ст. 13 закону України «Про охорону праці», а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства, та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткування та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відносно до вимог з охорони праці; вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

За період з 2010 по 2011 роки на ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» нещасних випадків не зафіксовано.

4.2 Стан охорони праці на робочому місці у відділі економіки

Проведемо аналіз приміщення відділу економіки.

Згідно вимогам по експлуатації персональних ЕОМ, робоче приміщення характеризується наступними параметрами:

1)      Площа кабінету (S = 17,5 м², ширина А = 3,5 м, довжина В = 5м).

2)      Висота приміщення (H = 2.7м).

)        Кількість працюючих (n=2).

Згідно ДНАОП 0.00-1.31-99 робоче приміщення, його розміри і площа повинні відповідати кількості працюючих і розміщуваному в ньому кількості технічних засобів з розрахунку не менше 20м³ об'єму і 6м² площі на одне робоче місце. Для даного приміщення на одне робоче місце з ЕОМ доводиться 21,26 м³ і 7,87 м², що відповідає вказаним нормам.

Приміщення з ЕОМ повинні бути оснащені аптечкою першої допомоги і вуглекислотними вогнегасниками.

Основним устаткуванням робочого місця користувача ЕВМ є: відеомонітор; клавіатура; принтер; робочий стіл; крісло. Вимоги до них відображені в нормативних документах: ВСН і ПРВЦ, ГОСТ 12.2.032 - 78, ГОСТ 22269-76. Конструкція робочого столу повинна забезпечувати можливість оптимального розміщення на робочій поверхні.

Отже, площа кабінету складає 17,5 м^2, де працює два економіста, на рис. 4.1. зображено схему розташування робочих місць в відділі економіки

Рис. 4.1. Схема розташування робочих місць в відділі економіки

Таким чином, можна зробити висновки, що вимоги до приміщень для експлуатації ПЕОМ в відділу економіки ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» відповідають <#"601129.files/image004.gif">

де e_н - нормоване значення КПО, залежно від розряду зорових робіт (для робіт високої точності е_н = 1,8 %);

з_о - світлова характеристика вікон, і для даного приміщення з_о = 9; _h - площа підлоги приміщення, м², для вказаного приміщення S_h = 17,5м²;

К_б - коефіцієнт, що враховує затемнення вікон будівлями, що стоять навпроти. Оскільки відношення відстані до будівель (які стоять навпроти) до їх висоти від верху вікна розглядуваного приміщення становить 1,05, то К_б = 1,4;

К_з - коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості при експлуатації світлопроникного матеріалу і залежить від концентрації газів і пилу в повітряному середовищі робочої зони і розташування світлопропускаючого матеріалу; К_з при вертикальному розташуванні вікон в адміністративних приміщеннях дорівнює 1,2;

ф_ок - загальний коефіцієнт світло проникнення, що отримується шляхом перемноження коефіцієнтів матеріалу, виду рами, виду опорних конструкцій та втрати світла у сонцезахисних приладах. Для скляних вікон у дерев’яних рамах, розміщених у цегляних стінах, та при відсутності сонцезахисних заходів він дорівнюватиме:

ф_ок = 0,8 * 0,75 * 1*1 = 0,6

ф₁ - коефіцієнт, що враховує втрату світла в світлопроникному матеріалі, для подвійного скла ф₁ = 0,8;

ф₂ - коефіцієнт, що враховує втрату світла у металопластикових вікнах ф₂ = 1;

ф₃ - коефіцієнт, що враховує втрату світла в несучих конструкціях, при бічному освітленні ф₃ = 1;

ф₄ - коефіцієнт, що враховує втрату світла в сонцезахисних пристроях, за наявності сонцезахисних пристроїв, що регулюються або прибираються ф₄=1;

ф₅ - коефіцієнт, що враховує втрату світла в захисній сітці, встановленій під ліхтарями, за їх відсутності ф₅ = 1.

r₁ - коефіцієнт, що враховує вплив відбитого світла при боковому освітленні, визначається з, r₁ = 1,5.

Таким чином, необхідна площа вікна дорівнюватиме:

S_o = (1,8 * 9 * 17,5 * 1,4*1,2) / ( 100*0,6*1,5) = 5,3м²

Отже, розрахункова величина світлових отворів при боковому освітленні дорівнює 5,3м²

Отже, фактично величина вікна 6м²,а отже відділ економіки штучного освітлення в світлі години доби не потребує.

Психофізіологічні фактори

У відповідності до ГОСТ12.0.003-74 психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі чинники за характером дії поділяються на фізичні та нервово-психічні перевантаження.

У відділі економіки до фізичних відносяться статистичні, динамічні та гіподинамічні перевантаження, а до нервово-психічних - розумові перевантаження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці та емоційні перевантаження. У економістів сидяча робота, вона призводить до зниження м’язової активності - гіподинамії. За браком рухів відбувається зниження споживання кисню клітинами організму, сповільнюється обмін речовин. Це сприяє розвитку атеросклерозу, ожиріння, може стати причиною дистрофії міокарда, хронічного головного болю, запаморочення, безсоння, роздратування та ін.

Особливість діяльності працівників економічного відділу зумовлює появу психологічних небезпечних чинників - нервово-психічного навантаження, внаслідок чого у працівника знижується функціональна активність центральної нервової системи, виникають розлади в її діяльності, що призводить до розладів інших фізіологічних систем.

Надмірні фізичні та нервово-психічні навантаження зумовлюють перевантаження і зміни у фізіологічному та психологічному станах працівника відділу економіки, призводить до розвитку втоми і перевтоми.

Електробезпека на підприємстві

Основні організаційно-технічні заходи і засоби щодо попередження електротравм регламентуються ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, за якими відповідальність за організацію безпечної експлуатації електроустановок покладається на власника.

В приміщеннях, де є електричні устаткування, завжди існує вірогідність поразки струмом. Основними джерелами можливої поразки є: розпридільні щитки; відкрита проводка; монітори; блоки живлення.

Для запобігання утворення значної напруженості поля і захисту від статичної електрики в приміщеннях з ЕОМ (відділу економіки) необхідно використовувати заземлення устаткування, нейтралізатори і зволожувачі, а підлоги повинні мати статичне антів покриття.

В цілях забезпечення електробезпеки в відділі економіки використовують захисне занулення (ГОСТ 12.1.030-81). Ціль занулення - усунення небезпеки поразки користувача ЕВМ електричним струмом при замиканні його на корпус.

Для забезпечення безпеки робіт в приміщенні проводять заходи щодо перевірки ізоляції токопровідних частин, які включають вимірювання і випробування підвищеною напругою.

Організаційні заходи електробезпеки передбачають підготовку, перепідготовку, навчання обслуговуючого персоналу, підвищення його кваліфікації, організацію вивчення правил техніки безпеки, правив надання першої допомоги, а також перевірку знань правил техніки безпеки, прийомів і черговості виконання операцій при експлуатації електроустаткуванні.

Електропостачання кабінету економіки підприємства ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» виконано відповідно до вимог ГОСТ 28139-89 та ПУЕ.

На робочих місцях здійснюється систематичний інструктаж персоналу по техніці безпеки. Проводиться обов'язкове навчання правилам техніки безпеки. Контроль над дотриманням техніки безпеки здійснюється інспектором по охороні праці й техніки безпеки.

Пожежна безпека

На випадок пожежі відповідно до СНіП 2.01.02-85 в відділ економіки підприємства ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» передбачено один однин вуглекислотний вогнегасник (типу ВВ-2).

Відповідно до ОНТП 24-86 приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяються на п’ять категорій (А, Б, В, Г, Д). Підприємство ТОВ «Бердичівський пивоварний завод», а саме економічний відділ, відносить до категорії В (згідно нормативних документів, категорія В: Горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, речовини та матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться, або використовуються, не відносяться до категорій А та Б.

Для забезпечення суворого протипожежного режиму ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» розробляються спеціальні пам'ятки, у яких викладають основні рекомендації з заходів пожежної безпеки і правила поведінки при пожежі. Проведення протипожежної профілактики.

Засоби і системи пожежогасіння.

. Установка автоматичного газового пожежогасіння.

. Установка автоматичного водяного пожежогасіння.

. Внутрішній протипожежний водопровід.

. Водяні завіси.

4.3 Рекомендації щодо покращення умов праці на ТОВ «Бердичівський пивоварний завод»

Розглянувши умови праці на ТОВ «Бердичівський пивоварний завод», можна зробити висновок, що вони є задовільними. Для працівників створені належні метеорологічні умови, вони частково забезпечені санітарно - побутовими приміщеннями та засобами захисту.

Для поліпшення умов праці економістів, пропонуємо по-перше знизити рівень випромінювання від моніторів старих моделей комп’ютерів, замінивши на більш нове обладнання, по-перше це знизить рівень випромінювання, оскільки на моніторах останніх років виробництва встановлено спеціальні захисті системи, а також знизить рівень пилу в повітрі в відділу економіки.

Для поліпшення психофізіологічного стану працівників відділу економіки, пропонуємо застосувати систему відпочинку, оптимальною із робочим часом, робити перериви по 15 хвилин кожні 2 години.

Для поліпшення мікроклімату потрібно дотримуватись певних правил, по-перше, щоденне вологе прибирання, по-друге, провітрювання приміщення кожні 2 години, та дотримання чистоти на робочих місцях.

Для запобігання шуму в відділі, слід становити години прийому відвідувачів, що не було зайвого ходіння та відволікання.

Не менш важливим та доцільним, є створення окремого приміщення для відпочинку, приміщення повинно мати охайний вигляд, містити найнеобхідніші меблі та техніку (стіл, стілець, холодильник, мікрохвильову піч, крісло, шафу для зберігання посуду). В даному приміщенні потрібно постійно підтримувати чистоту.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Ефективність діяльності будь-якого підприємства в довгостроковій перспективі та забезпечення високих темпів його розвитку в ринкових умовах в значній мірі визначаються рівнем його інвестиційної активності та ефективністю управління вкладеними коштами в об’єкти інвестування.

Відповідно до чинного законодавства інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Для реалізації інвестицій здійснюють інвестиційну діяльність.

Інвестиційна діяльність як об’єкт інвестиційного менеджменту - відповідним чином організована діяльність, що здійснюється в реально існуючих у країні умовах господарювання, сутність якої полягає у цілеспрямованому процесі знаходження необхідної кількості інвестиційних ресурсів, виборі відповідних об’єктів чи інструментів для їх вкладання, розробці і впровадженні поетапної інвестиційної програми чи стратегії та забезпеченні ефективної її реалізації з метою отримання прибутку та/чи іншого позитивного результату. Інвестиційна діяльність є досить складним процесом, адже для задоволення інтересів всіх її учасників необхідно здійснювати ефективне управління процесом інвестування, приймати управлінські рішення, враховуючи природу інвестицій, особливості об’єктів інвестування та суперечливість цілей, яких прагне досягти підприємство, та інші учасники інвестиційної діяльності.

Під управлінням інвестиційною діяльністю будемо розуміти складову загальної системи управління підприємством при здійсненні якого необхідно звертати увагу на: інтегрованість із загальною системою управління підприємством, комплексність в процесі формування управлінських рішень щодо реалізації інвестицій у взаємозв'язку з кінцевими результатами фінансової діяльності підприємства, високий рівень динамізму управління в сфері формування і реалізації інвестицій, багатоваріантність підходів щодо прийняття окремих управлінських рішень в сфері формування інвестиційних ресурсів підприємства, орієнтацію на стратегічний розвиток підприємства. Варто зауважити, що в науковій літературі досить часто, і ми поділяємо цю думку, управління інвестиційною діяльністю ототожнюють з інвестиційним менеджментом, і лише в деяких роботах автори наголошують на тому, що управління повинно базуватися на концепції інвестиційного менеджменту, тим самим розмежовуючи ці поняття.

Інвестиційний менеджмент може бути реалізований за різними підходами: 1) активним або пасивним; 2) прямим або побічним прийомами; 3) відносно контрольованим чи неконтрольованим.

До загальних функцій управління інвестиційною діяльністю належать планування, організація, мотивація та контроль.

До специфічних функцій відносять: розробка інвестиційної стратегії підприємства, створення організаційних структур, що забезпечують прийняття та реалізацію управлінських рішень за всіма аспектами інвестиційної діяльності підприємств, формування ефективних інформаційних систем, здійснення аналізу різних аспектів інвестиційної діяльності підприємства, здійснення планування інвестиційної діяльності підприємства за основними її напрямами, розробка дієвої системи стимулювання реалізації управлінських рішень у сфері інвестиційної діяльності, здійснення ефективного контролю за реалізацією прийнятих управлінських рішень у сфері інвестиційної діяльності, управління реальними і фінансовими інвестиціями, управління формуванням інвестиційних ресурсів.

Успішне функціонування системи інвестиційного менеджменту на будь-якому підприємстві залежить насамперед від ефективності його організаційного та інформаційного забезпечення.

Система організаційного забезпечення інвестиційного менеджменту являє собою взаємопов'язану сукупність внутрішніх структурних служб і підрозділів підприємства, які забезпечують розробку і прийняття управлінських рішень щодо окремих аспектів його інвестиційної діяльності і несуть відповідальність за результати цих рішень.

Інформаційне забезпечення інвестиційної діяльності - це масив даних, аналізуючи які інвестор (приватна, юридична особа або держава) приймає рішення щодо інвестування.

ТОВ “Бердичівський пивзавод”, його інвестиційний менеджмент є об’єктом даної роботи. Підприємство виробляє 5 основних сортів пива - ”Бердичівське оригінальне”, ”Старий Бердичів”, ”Бердичівське”, ”Бердичівське хмільне”, ”Кармеліт”. Для досягнення цілей виробничої діяльності завод формує внутрішнє, контактує з зовнішнім середовищем.

Було проведено аналіз фінансово-господарської діяльності пивзаводу і отримано наступні результати. Підприємство здійснює вкладення коштів в оновлення основних засобів, але в 2011 році основні засоби виводились швидше, ніж вводились, що спричинило зменшення коефіцієнту придатності на 7,2%, збільшення коефіцієнту зносу на 11,4%.

Проведений аналіз трудових ресурсів підприємства свідчить, що на заводі працює злагоджений колектив постійних працівників у кількості 311 чоловік. Плинність кадрів відсутня.

Операційні витрати пивзаводу збільшились у 2011 році порівняно з 2010 роком.

Використовуючи основні елементи виробничого процесу (засоби праці, предмети праці та робочу силу), підприємство досягло у 2011 р. чистого прибутку у розмірі 6342,8 тис. грн., що на 2,7% або на 166,8 тис. грн. більше порівняно з 2010 роком. Показники рентабельності зменшились, що свідчить про недостатньо ефективне управління активами чи ресурсами заводу у 2011 році.

Серед техніко-економічних показників покращилась продуктивність праці, фондовіддача, фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, середньорічна вартість основних засобів. Проте зменшення прибутку від реалізації продукції, збільшення витрат на 1 грн. реалізованої продукції є негативними факторами в роботі підприємства і потребують прискіпливої уваги для подальшого удосконалення діяльності підприємства та покращення показників прибутковості.

Підприємство є інвестиційно активним і постійно вкладає кошти в реальні інвестиційні проекти. Фінансування на 82% здійснювалось у 2011 році за рахунок власних коштів, хоча підприємство має потенційну можливість залучати кредитні кошти та гроші іноземних інвесторів.

На пивзаводі питаннями з інвестування займається в рівних частках займається директор з виробництва, голова правління, комерційний директор та головний інженер. Для підвищення ефективності вже вкладених інвестицій також існують перешкоди: керівникам бракує навичок бізнес-планування та оцінки продуктивності інвестицій; мала частка іноземного капіталу не дає змоги впроваджувати достатню кількість сучасних технологій. У зв’язку з цим для удосконалення управління інвестиційною діяльністю було запропоновано створити посаду інвестиційного менеджера та впровадити на заводі програмне забезпечення COMFAR III Expert, яке допоможе приймати рішення щодо вкладення коштів і своєчасного виходу з інвестиційних проектів.

В результаті обґрунтування економічної доцільності впровадження даних заходів ми прийшли до висновку, що це принесе підприємству вигоду. Вклавши 130585 грн., підприємство зможе окупити гроші за 11 місяців і отримати ефект від проекту у розмірі 10471 грн. При цьому покращити фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування на 0,01%.

Були розглянуті умови праці на ТОВ «Бердичівський пивоварний завод». Можна зробити висновок, що вони є задовільними. Для працівників створені належні метеорологічні умови, вони частково забезпечені санітарно - побутовими приміщеннями та засобами захисту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про інвестиційну діяльність» № 1560-12 від 18.09.1991 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <#"601129.files/image005.gif">

Структура управління Товариства з обмеженою відповідальністю «Бердичівський пивоварний завод» лінійно-функціонального типу

Додаток 2

Показника оцінки ефективності інвестиційних проектів

Чистий приведений дохід

Чистий приведений дохід дозволяє одержати найбільш узагальнену характеристику результату інвестування, тобто його кінцевий ефект в абсолютній сумі. Під чистим приведеним доходом розуміється різниця між приведеними до дійсної вартості сумою чистого грошового потоку за період експлуатації інвестиційного проекту і сумою інвестиційних витрат на його реалізацію.

Розрахунок цього показника при одномоментному здійсненні інвестиційних витрат здійснюється за формулою:

ЧПД_о =  (1)

де ЧПДо - сума чистого приведеного доходу по інвестиційному проекту при одномоментному здійсненні інвестиційних витрат;

ЧГП_t - сума чистого грошового потоку за окремі інтервали загального періоду експлуатації інвестиційного проекту;

ІВ_о - сума одномоментних інвестиційних витрат на реалізацію інвестиційного проекту;- застосована дисконтна ставка, виражена в частках одиниці;- число інтервалів в загальному розрахунковому періоді t.

Індекс (коефіцієнт) доходності

Індекс (коефіцієнт) доходності дозволяє співвіднести об'єм інвестиційних витрат з майбутнім чистим грошовим потоком по проекту. Розрахунок такого показника при одномоментних інвестиційних витратах по реальному проекту здійснюється за наступною формулою:

ІД_о =  (2)

де ІД_о - індекс (коефіцієнт) доходності по інвестиційному проекту при одномоментному здійсненні інвестиційних витрат.

Якщо значення індексу доходності менше одиниці або дорівнює їй, незалежний інвестиційний проект повинний бути відхилений у зв'язку з тим, що він не принесе додаткового прибутку на інвестовані засоби. По взаємовиключних інвестиційних проектах за цим критерієм вибирається той з них, по якому індекс прибутковості є найвищим.

Період окупності (недисконтований та дисконтований)

Період окупності є одним з найбільш поширених і зрозумілих показників оцінки ефективності інвестиційного проекту. Розрахунок цього показника може проводитися за двома методами - статичним (бухгалтерським) і дисконтним.

Недисконтований показник періоду окупності визначається статичним методом і розраховується за наступною формулою:

ПО_д =  (3)

де По_н - недисконтований період окупності інвестиційних витрат по проекту;

ЧГП_сер. - середньорічна сума чистого грошового потоку за період експлуатації проекту (при короткострокових реальних вкладеннях цей показник розраховується як середньомісячний).

Відповідно дисконтований показник періоду окупності визначається за наступною формулою:

ПО_д =  (4)

де ПО_д - дисконтований період окупності одномоментних інвестиційних витрат по проекту.

Джерело: [38]

Додаток 3

Підприємство ТОВ „Бердичівський пивоварний завод”...... за ЄДРПОУ	05418342
Територія  ..............................................................................КОАТУУ
Орган державного управління  .......... за СПОДУ
Галузь  ........... за ЗКГНГ
Вид економічної діяльності ........................................ за КВЕД	15.96.0
Одиниця виміру: тис. грн. .  Контрольна сума

БАЛАНС

за ___31 грудня___ 2011 р.

Форма № 1         Код за ДКУД     1801001

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	010	8,9	4,7
первісна вартість	011	11,5	11,5
знос	012	2,6	6,8
Незавершене будівництво	020
Основні засоби:
залишкова вартість	030	4 420,7	4450,7
первісна вартість	031	7187,7	7789,6
знос	032	2767,0	3338,9
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	040
інші фінансові інвестиції	045
Довгострокова дебіторська заборгованість	050
Відстрочені податкові активи	060
Інші необоротні активи	070
Усього за розділом І	080	4429,6	4455,4
ІІ. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	100	4 891,2	4142,8
тварини на вирощуванні та відгодівлі	110
незавершене виробництво	120	263,5	179,1
готова продукція	130	30,0	33,8
товари	140
Векселі одержані	150
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	2265,0	2987,9
первісна вартість	161
резерв сумнівних боргів	162
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170
за виданими авансами	180
з нарахованих доходів	190
Поточні фінансові інвестиції	220
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	33,6	165,3
в іноземній валюті	240
Інші оборотні активи	250	102,3	57,8
Усього за розділом ІІ	260	7 585,6	7566,7
ІІІ. Витрати майбутніх періодів	270	23	14
Баланс	280	12038,2	12036,1

Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
І. Власний капітал
Статутний капітал	300	171,0	171,0
Пайовий капітал	310
Додатковий викладений капітал	320	2659,2	3265,3
Інший додатковий капітал	330
Резервний капітал	115,4	115,4
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	6176,0	6342,8
Неоплачений капітал	360
Вилучений капітал	370
Усього за розділом І	380	9121,6	9894,5
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400	70,7	90,5
Інші забезпечення	410
Цільове фінансування	420
Усього за розділом ІІ	430	70,7	90,5
ІІІ. Довгострокові зобов’язання
Довгострокові кредити банків	440
Інші довгострокові фінансові зобов’язання	450
Відстрочені податкові зобов’язання	460
Інші довгострокові зобов’язання	470
Усього за розділом ІІІ	480
ІV. Поточні зобов’язання
Короткострокові кредити банків	500	435,1	206,5
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями	510
Векселі видані	520
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	2387,0	1320,2
Поточні зобов’язання за розрахунками:
з одержаних авансів	540
з бюджетом	550
з позабюджетних платежів	560
Зі страхування	570
з оплати праці	580
з учасниками	590
Із внутрішніх розрахунків	600
Інші поточні зобов’язання	610	23,8	524,4
Усього за розділом ІV	620	2845,9	2051,1
V. Доходи майбутніх періодів	630
Баланс	640	12038,2	12036,1

Додаток 4

Підприємство ТОВ „Бердичівський пивоварний завод”...... за ЄДРПОУ	05418342
Територія  ..............................................................................КОАТУУ
Орган державного управління  .......... за СПОДУ
Галузь  ........... за ЗКГНГ
Вид економічної діяльності ........................................ за КВЕД	15.96.0
Одиниця виміру: тис. грн. .  Контрольна сума

Звіт про фінансові результати

за _____рік________ 2011 р.

Форма № 2                           Код за ДКУД     1801003

І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

Стаття	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Дохід (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг)	010	41096,4	37069,9
Податок на додану вартість	015	6849,4	6178,3
Акцизний збір	020	7364,9	6643,4
	025
Інші вирахування з доходу	030
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035	26882,1	24248,2
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	040	19623,9	17701,2
Валовий:
Прибуток	050	7258,2	6547,0
Збиток	055
Інші операційні доходи	060	1023,0	2300,0
Адміністративні витрати	070	563,2	502,3
Витрати на збут	080	196,0	110,0
Інші операційні витрати	090
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток	100	7522,0	8234,7
збиток	105
Дохід від участі в капіталі	110
Інші фінансові доходи	120	1200,0
Інші доходи	130
Фінансові витрати	140	484,6
Витрати від участі в капіталі	150
Інші витрати	160
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток	170	8237,4	8234,7
збиток	175
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	1894,6	2058,7
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток	190	6342,8	6176,0
збиток	195
Надзвичайні:
доходи	200
витрати	205
Податки з надзвичайного прибутку	210
Чистий:
прибуток	220	6342,8	6176,0
збиток	225

ІІ. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ

Найменування показника	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Матеріальні затрати	230	14325,4	12921,8
Витрати на оплату праці	240	4728,5	3963,2
Відрахування на соціальні заходи	250	1758,0	1473,5
Амортизація	260	533,1	429,5
Інші операційні витрати	270	633,7	1037,3
Разом	280	21978,7	19825,3

ІІІ. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ

Назва статті	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Середньорічна кількість простих акцій	300
Скоригована середньорічна кількість простих акцій	310
Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію	320
Скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію	330
Дивіденди на одну просту акцію	340

Додаток 5

Посадова інструкція інвестиційного менеджера

ЗАТВЕРДЖУЮ

(Уповноважена особа)

(ПІБ, підпис)

"___" ______________ 20_ р.

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО МЕНЕДЖЕРА

. Загальні положення

Інвестиційний менеджер відноситься до категорії керівників.

На посаду інвестиційного менеджера призначається особа, що має вищу професійну (економічну) освіту і стаж роботи за фахом в області організації фінансової діяльності не менше 5 років.

Інвестиційний менеджер повинен знати:Законодавчі і нормативні правові документи, що визначають вимоги до фінансово-господарської та інвестиційної діяльності підприємства. Стан та перспективи розвитку фінансових ринків і ринків збуту продукції (товарів, послуг, робіт).

Принципи організації інвестиційної роботи на підприємстві.

Порядок складання фінансових планів, прогнозних балансів і бюджетів грошових коштів, планів реалізації продукції (товарів, послуг, робіт), планів по прибутку.

Систему фінансових інструментів, що забезпечують управління фінансовими потоками.

Основи управління власним і позиковим капіталом підприємства.

Методи оцінки фінансових активів, прибутковості і ризику.

Основи управління оборотним капіталом, моделі формування власних оборотних коштів.

Принципи визначення підприємницького ризику.

Порядок короткострокового і довгострокового кредитування підприємства, залучення інвестицій і позикових коштів, використання власних коштів.

Правила випуску і процедуру придбання цінних паперів.

Порядок розподілу інвестиційних ресурсів, визначення ефективності фінансових і капітальних вкладень.

Принципи фінансового контролю.

Порядок і форми фінансових розрахунків.

Принципи та методи оподаткування.

Способи сплати податків і зборів.

Податкову систему.

Характеристику основних податків і зборів України.

Стандарти фінансового обліку і звітності.

Бухгалтерський облік.

Засоби обчислювальної техніки, телекомунікації і зв'язку.

Основи трудового законодавства.

Призначення на посаду інвестиційного менеджера та звільнення з посади провадиться наказом керівника підприємства. Інвестиційний менеджер підпорядковується безпосередньо начальнику відділу фінансів.

На час відсутності інвестиційного менеджера (відрядження, відпустка, хвороба, ін.) його обов'язки виконує особа, призначена у встановленому порядку. Дана особа набуває відповідних прав і несе відповідальність за неналежне виконання покладених на нього обов'язків. Посадові обов'язки

Інвестиційний менеджер:

Управляє інвестиційними коштами підприємства з метою отримання прибутку.

Розробляє проекти перспективних інвестиційних проектів, прогнозних балансів і бюджетів грошових коштів.

Розробляє заходи щодо управління структурою капіталу і визначає ціну капіталу.

Аналізує фінансово-економічний стан підприємства і результати його діяльності.

Проводить заходи, спрямовані на забезпечення платоспроможності підприємства, попередження утворення і ліквідацію невикористаних матеріально-технічних ресурсів, підвищення рентабельності виробництва, збільшення прибутку, зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції (товарів), зміцнення фінансової дисципліни.

Забезпечує виконання інвестиційного плану і бюджету, плану по прибутку і іншим фінансовим показникам.

Розробляє методи регулювання фінансових результатів інвестиційної діяльності підприємства.

Управляє активами підприємства (інвестиціями, що направляються підприємством на технічний розвиток (реконструкцію, оновлення і ремонт устаткування, випуск нових видів продукції, будівництво будівель і споруд, пр.); фінансові інвестиції (придбання цінних паперів, створення дочірніх підприємств, ін.); маневрування тимчасово вільними коштами; реорганізація, ліквідація, реалізація окремих об'єктів майнового комплексу підприємства).

Визначає джерела фінансування інвестиційної діяльності підприємства (бюджетне фінансування; короткострокове і довгострокове кредитування; випуск та придбання цінних паперів; лізингове фінансування; залучення позикових та використання власних коштів, пр.), аналізує можливості їх використання і розробляє схеми їх використання. Візує пропозиції про розміщення коштів, отримання кредитів, використанні інших джерел фінансування і подає їх на розгляд керівникові.

Встановлює ділові зв'язки з комерційними банками та іншими кредитними установами, лізинговими компаніями, іншими організаціями.

Забезпечує цільове використання власних і позикових коштів.

Здійснює інвестиційну політику підприємства і управління активами підприємства, визначає оптимальну їх структуру, готує пропозиції щодо заміни, ліквідації активів, управляє портфелем цінних паперів.

Проводить аналіз і оцінку ефективності фінансових вкладень. Забезпечує:

Своєчасне надходження доходів від реалізації інвестиційних проектів;

Проводить розрахунки витрат і прибутку від реалізації інвестицій

Приймає рішення про розподіл вільних грошових коштів між інвестиційними проектами, враховуючи виробничі плани; виплату дивідендів; виплату заробітної плати; погашення заборгованості, в т.ч. до державного бюджету; реалізація соціальних програм; ін..

Аналізує виконання кошторисів, оперативну і бухгалтерську звітність з інвестиційної діяльності підприємства.

Здійснює контроль за:

Виконанням планів реалізації інвестиційних проектів;

Припиненням впровадження інвестицій у певний проект;

Правильним витрачанням коштів;

Організує облік руху інвестиційних коштів і готує звіти для керівника з проблем інвестування;

Забезпечує правильність складання звітної документації та достовірність інформації, що міститься в ній.

Виконує функцію координатора і радника начальника фінансового відділу підприємства з інвестиційних питань.. Права

Інвестиційний менеджер має право:

Представляти інтереси підприємства у взаємовідносинах з кредитними установами, страховими та інвестиційними компаніями, податковими органами, іншими органами та організаціями з інвестиційних питань.

Запитувати від структурних підрозділів підприємства інформацію і документи, необхідні для виконання своїх посадових обов'язків.

Взаємодіяти з керівниками всіх структурних підрозділів з питань фінансово-економічної діяльності підприємства.

Давати керівникам структурних підрозділів підприємства вказівки з питань належної організації та ведення фінансової роботи.

Самостійно вести листування зі структурними підрозділами підприємства, а також зі сторонніми організаціями, податковими органами, органами державної влади та місцевого самоврядування з інвестиційних питань.

Знайомитися з документами, що визначають його права та обов'язки за займаною посадою, критерії оцінки якості виконання посадових обов'язків.

Вносити на розгляд керівництва пропозиції по вдосконаленню роботи, пов'язаної з передбаченими даною інструкцією обов'язками.

Вимагати від керівництва підприємства забезпечення організаційно-технічних умов та оформлення встановлених документів, необхідних для виконання посадових обов'язків.. Відповідальність

Інвестиційний менеджер несе відповідальність:

За неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, передбачених цією посадовою інструкцією, в межах, визначених чинним трудовим законодавством України.

За правопорушення, скоєні в процесі своєї діяльності, в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

За завдання матеріальної шкоди - в межах, визначених чинним трудовим законодавством України.

ПОГОДЖЕНО:

Керівник структурного підрозділу:

________(Підпис) _________(ПІБ) "____" _____р.

Начальник юридичного відділу:

________(Підпис) ___________(ПІБ) "____" _____ р.

З інструкцією ознайомлений:

________(Підпис) ___________(ПІБ) "____" ____ р.