Розвиток і розміщення туристичного комплексу Росії

Розвиток і розміщення туристичного комплексу Росії

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра міжнародної економіки

Курсова робота

з курсу «Регіональної економіки»

на тему «Розвиток і розміщення туристичного комплексу Росії»

Київ 2011

Зміст

Вступ

1. Значення і місце туристичного комплексу в господарстві Росії

2. Передумови розвитку і розміщення туристичного комплексу Росії: природні, демографічні, соціально-економічні, історичні

. Сучасний рівень розвитку та структура туристичного комплексу Росії

. Розміщення і регіональні відмінності складових туристичного комплексу

. Проблеми та напрями подальшого розвитку туристичного комплексу регіону

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Туризм - тимчасове переміщення людей з місця свого постійного проживання в другу країну чи місцевість в рамках своєї країни в вільний час для отримання задоволення від відпочинку, в лікувальних, пізнавальних чи професійних цілях, але без заняття оплачуваної роботи у відвідуючому місці.

Протягом останніх десятиріч у світі надзвичайно високими темпами розвивався туризм, який посів нині провідні позиції у світовій системі господарства. Сьогодні на долю світового туризму припадає 3,6% виробленого валового продукту і 9,5% світових капіталовкладень. Кількість робочих місць безпосередньо в туристично-рекреаційній сфері становить 74,5 млн., з врахуванням її взаємодії її з іншими галузями - 225млн. В наступні 10 років темпи розвитку туристичної індустрії в світі прогнозуються на рівні 4-5% в рік.

Однією з головних причин бурхливого розвитку цієї сфери людської діяльності є орієнтація значної частини країн на індустрію туризму, що пояснюється важливою роллю досліджуваної сфери у економічному зростанні країн. Показовим прикладом цього може стати досвід країн Азійсько-Тихоокеанського регіону (Японія, Гонконг, Тайвань, Таїланд, Сінгапур, Малайзія), які нині є світовими лідерами як у науково-технічному зростанні так і в розвитку туристичної галузі. Темп зростання обсягу турпоїздок у цих країнах у 2009-2010 рр. становив 15% (тобто у 2.1 раза перевищує світовий показник ).

Росія поступово входить до висококонкурентного глобального середовища. Прискорити і полегшити цей процес може адекватний розвиток ринку туристичного комплексу.

Росія має колосальний природний і культурно-історичний потенціал для розвитку різних видів внутрішнього туризму. Конкуренція з боку міжнародного туризму примушує російський туристично-рекреаційний комплекс шукати шляхи адаптації до нових умов.

Предметом дослідження є природно-рекреаційний комплекс, а саме основні туристичні регіони і центри, основні історико-культурні центри Росії.

Об’єктом дослідження є засади та принципи формування і розвитку туристичних регіонів країни в контексті сучасних європейських інтеграційних процесів.

1. Значення і місце туристичного комплексу в господарстві Росії

Роль туризму в економіці Росії на даний час є не дуже суттєвою. Питома вага надходжень від туризму у валовому внутрішньому продукті Росії за останні п'ять років не перевищувала 2%. Податкові надходження від діяльності суб'єктів підприємництва в туризмі складають не більше 2,3% загальних податкових надходжень (в світі податкові надходження від туризму складають 11-15%). Загальне число створених робочих місць у сфері туризму (спільно з індустрією розміщення) досягло до 2011 р. 550 тис.

Надходження від одного іноземного туриста в Росії складають тільки 419 дол. (для прикладу: у Таїланді, Сінгапурі, Південній Кореї, США, Італії - такий показник складає до 1000 дол.). Навпаки, витрати росіян за кордоном в статусі туристів досягли 1184 дол., на другому місці після Японії,витрати якої - 2449 дол.

Рисунок 1. Країни за величиною доходів від туризму в млрд. долл.

Такі темпи витоки твердої валюти за кордон не сприяють формуванню позитивного туристського сальдо в платіжному балансі, а Росія поки залишається «туристським донором» для таких країн як Туреччина, Китай, Польща, Греція. Іспанія, Кіпр, де інтенсивно розвивається індустрія туризму, створюються нові робочі місця, поліпшується структура платіжного балансу і росте добробут населення.

На рис.1 наведений перелік провідних країн світу за доходами саме від туризму. Як бачимо, Росія не увійшла до першої десятки країн-лідерів.

По прийнятій національній класифікації туризм відноситься до сфери послуг. В структурі обсягів наданих населенням платних послуг туризм в Росії займає не значне місце.

Незначна частка населення Росії, що користується туристичними послугами і величезному потенційному ринку даних послуг на перспективу.

З 2005 р. в Росії намітилася поки нестійка тенденція зниження туристичного потоку за рубіж на користь внутрішнього і в'їзного туризму. Проте закріпленню такої тенденції перешкоджає низький рівень розвитку індустрії і інфраструктури внутрішнього туризму, що є результатом неякісного надання туристських послуг при неадекватному ціновому чиннику.

Питома вага кількості претензій і позовів в туристичній галузі унаслідок незадовільної якості наданих послуг знаходиться на другому місці після банківсько-фінансової сфери.

Позитивні структурні зрушення в туристичній індустрії формуються поки за рахунок після кризового зниження платоспроможного попиту населення і не мають стійкого характеру. Із зростанням добробуту населення така тенденція може зміниться знову на користь виїзного туризму.

Для закріплення позитивної тенденції структури в'їзду-виїзду єдиним «заміщуючим» чинником є створення привабливої інфраструктури для внутрішнього і в'їзного туризму і створення системи соціального туризму.

До чинників, прямо або що побічно впливають на розвиток російського туризму, відносяться:

• політична, економічна і соціальна стабільність в країні;

• ступінь розвитку економіки в цілому;

• формування позитивного туристичного іміджу Росії на міжнародному ринку туристичних послуг;

• визнання туризму як пріоритетної галузі розвитку національної економіки;

• державна підтримка пріоритетних напрямів туризму;

• інвестиційна привабливість даної галузі;

• наявність сучасних інфраструктури туризму і індустрії туризму;

• наявність доступних високоаттрактивних екологічно чистих туристичних ресурсів;

• платоспроможний попит населення;

• цінова політика в області туризму;

• якість туристичних послуг, що надаються;

• демографічна і соціальна структури населення;

• національні традиції і мотивація туризму;

• інтеграція російського туризму в міжнародний туристичний ринок;

• безпека туристичного бізнесу;

• наявність висококваліфікованих туристичних кадрів і ін.

Аналізуючи викладене, можна зробити наступні висновки:

• туризм в Росії декларативно проголошений, але фактично поки не визнаний пріоритетною галуззю економіки, що претендує на достатню державну підтримку;

• у Росії поки не створені (не відроджені) ефективні інфраструктура туризму і індустрія туризму;

• у країні практично відсутня система соціального туризму, а можливість широких верств населення користуватися туристичними послугами утруднена із-за низького платоспроможного попиту населення;

• констатується пасивна структура в'їзду-виїзду на користь виїзду туристів, що є могутнім джерелом вивозу твердої валюти за кордон і фактором негативного сальдо туризму в платіжному балансі країни;

• позначається низька питома вага пізнавальних і оздоровчих послуг внутрішнього туризму в загальній структурі туристичних послуг;

• не використовуються повною мірою можливості ємкісного внутрішнього туристичного ринку і багатих туристичних ресурсів;

• наголошується низький рівень туристичної рухливості населення, незадовільні показники туристичного обороту і інтенсивності туризму в цілому;

• питома вага туристичних послуг в загальному об'ємі платних послуг, що надаються, населенню складає менше 2,3 %;

• роль туризму в економіці країни в цілому, включаючи сукупні податкові надходження від нього, зовсім незначна;

• туризм в Росії поки не став привабливою інвестиційною галуззю економіки;

• туристична діяльність не стимулює в достатній мірі створення додаткових робочих місць і зайнятість населення.

2. Передумови розвитку і розміщення туристичного комплексу Росії: природні, демографічні, соціально-економічні, історичні

російський туристичний комплекс

Росія - найбільша за площею країна - 17075,4 тис. км., розташована в східній частині Європи і північній частині Азії . До складу Російської Федерації входять 21 республіка , 10 автономних округів і 1 автономна область, а також 6 країв і 9 областей. Її територія розташована в 11 часових поясах. Межує з КНДР, КНР, Монголією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Україною, Білорусією, Литвою, Польщею, Латвією, Естонією, Фінляндією і Норвегією.

Населення країни становить 144 млн. Росія багатонаціональна країна, на її території живуть представники 120 національностей. 63% населення складають росіяни. Середня густота населення - близько 9 чол. на 1 км. Але по регіонах країни вона сильно коливається. Дуже низька у північних областях (1-5 чол. на 1 км);у європейській частині країни густота сягає 60 чол. на 1 км, у Московській області - близько 300 чол. на 1 км. В загальному кількість населення сприяє розвитку туризму.

Приблизно ¾ території Росії займають рівнини. На північному заході знаходиться Східно - Європейська рівнина, в межах якої невисока Приволжська, Середньоросійська, Валдайська підвищеності , які співпадають з Прикаспійською , Окско-Донською та іншими низинами. Система Уральських гір розділяє Східно - Європейську і Західно - Сибірську рівнини. Між річками Єнісей та Лєною простягається Середньосибірське плоскогір’я з окремими горними масивами ( до 1701 м ) . Гірські області переважають на сході і півдні країни . В Європейській частині це хребти північного схилу Великого Кавказу, де розміщена найвища точка Росії - гора Ельбрус ( 5642 м. ). Вдовж південного кордону Азіатської частини Росії розташувались гори Південного Сибіру, до яких входять Алтай; Кузнецький Алатау; Саяни; гори Туви, Прибайкалля, Забайкалля; Станове нагір’я.

На північному сході Сибіру ( Верхоянський хребет, хребет Черського ), Далекому Сході (Чукотське і Корякське нагір’я, Сихотє - Алінь ) домінують середньовисотні хребти. Вдовж тихоокеанського узбережжя Далекого Сходу простягається пояс молодих гір Камчатки і Курильських островів з активно діючими вулканами ( Ключевська сопка - 7450 м, Алаїд - 2339 м ).

Більша частина території Росії знаходиться в помітному кліматичному поясі; острова Північно Льодовитого океану і північно - материкові райони знаходяться в арктичному та субарктичному поясах; Чорноморське побережжя Кавказу - в субтропічному поясі. Клімат майже повсюди континентальний , з холодною зимою ( при тривалому сніговому покриві ) і теплим літом. Саме холодне місце Північної півкулі ( з мінімальною температурою - -68С) - м. Оймакон в Східній Сибірі. На півдні Далекого Сходу клімат помірно-мусонний з середнімі температурами від 0 до 5 С. Найбільша кількість опадів (до 2000 мм в рік ) випадає в горах Кавказу та Алтаю; найбільш посушливий район Росії - Прикаспійська низовина ( 150 мм опадів в рік ).

В Росії 120 тис. річок (довжиною більше 10 км.), які належать до басейну Північно Льодовитого (серед них найбільше значення для туризму мають: Північна Двина, Печора, Об, Іртиш, Єнісей, Лєна, Індігірка, Колима), Тихого (серед них найбільше значення для туризму мають: Амур , Анадир, Пенжина ) і Атлантичного ( серед них найбільше значення для туризму мають: Дон, Кубань, Нева) океанів. Волга, впадаючи в Каспійське море, відноситься до басейну внутрішнього стоку. В Російській Федерації приблизно 2 млн. прісних і сольоних озер. Самими найбільшими, як за площею так і за значимістю для туризму, є Каспійське, Байкал, Лодожське, Онежське.

Грунт та рослинність на рівнинах змінюється з півночі на південь від Арктичних пустель і тундр до напівпустинних на Прикаспійській низовині і субтропічної рослинності на узбережжі Чорного моря , що визначає унікальну ландшафтну різноманітність Росії. Більше половини території країни займає лісова зона: тайга, змішані ліси , широколистяні ліси. В Російській Федерації створено приблизно 100 заповідників та національних парків, які створені для збереження багатств тваринного і рослинного світу, різномаїття природних ландшафтів і унікальні природні об’єкти . В заповідниках і національних парках країни розвивається та набирає популярності екологічний туризм . В Росії більше 30 національних парків, які сконцентровані в Європейській частині і тільки 5 розташовані на півдні Сибіру, більне 50 заповідників знаходяться на Уралом. Тут розташовані музеї природи, екологічні шляхи, інформаційні центри, вольєри та ін.. На розвиток екологічного туризму,який не потребує великих капітальних вкладень в інфраструктуру, роблять ставку більшість економічно слабких регіонів Росії. В якості прикладу можна привести Байкальський район - об’єкт Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО.

Територія Росії тягнеться із заходу на схід на 10 тис км. і майже на 3 тис км. від північних арктичних широт до південних субтропічних. Різноманітність ландшафтів дозволяє розвивати безліч видів туризму. У Росії є курорти на південному Чорному і північному Балтійськом морях, що робить її придатною для пляжного відпочинку, лікування і оздоровлення на морі. Крайня Північ надає шанс спостерігати північне сяйво і відправитися в етнічні тури до північних народів, а також брати участь в сафарі на оленях по тундрі.

Наявність гір відкриває можливості для всіх видів гірського туризму (альпінізму, спелеотуризму, піших походів, рафтингу по "киплячих" гірських річках і гірськолижного туризму, маунтинбайку, польотів на дельтоплані), а також курортного лікування в місцях, де є джерела мінеральних вод.

Ліси центральної Росії, передгірного Кавказу, тайга Сибіру і Далекого Сходу повні звірів і птахів, що привертає любителів мисливських турів. У Росії достатньо місць з незайманою, дикою природою, що створює ідеальні умови для проведення екологічних турів. На відміну від багатьох європейських країн, подорожуючи по просторах Росії, турист може за довгий час не зустріти людей. У Сибіру за декілька годинників їзди по шосе, прокладеному прямо в лісі, можна не зустріти жодної машини! Зате не виключено, що вдасться пару разів відмітити серед дерев бурого ведмедя. У Астраханській області під час трансферу до місця рибного лову в дельті Волги єгер покаже фламінго, пеліканів і інших рідкісних птахів. Кінні походи по казковому краю - Алтаю не залишать байдужим нікого з любителів природи.

У багатій історії Росії в різні часи залишили свої сліди вікінги, стародавні слов'яни, монголо-татари, половці, скіфи, шведи, тевтони, греки, Генуя і інші народи. Наші предки успадковували від них зовнішність, віру, різні культури, мови і традиції. Це стимулює розвиток внутрішнього туризму - робить сучасних росіян цікавими один одному. Великі князі, монархи і імператори приєднували і втрачали землі і народи, мандрівники заходили все далі в глиб Півночі, Сибіру і Далекого Сходу і відкривали нові простори, річки,океани. Демократичні і авторитарні государі, змінюючи один одного, будували палаци і садиби, створювали музеї, руйнували церкви і храми буддистів, залишали після себе мавзолеї, грандіозні висотні будівлі, щонайпотужніші ГЕС і одночасно табори для репресованих, кукурудзяні поля, відкривали космічну еру, створювали унікальні зразки озброєння і відновлювали храми. Всі ці події і вчинки зробили Росію такою, який її може побачити кожен в екскурсійному (культурно-пізнавальному) турі.

Окрім природних і історико-культурних передумов розвитку в'їзного туризму сприяють деякі соціальні чинники. Це висока купувальна здатність іноземних валют, забезпечення свободи переміщення на більшій частині території країни, включаючи такі перспективні в туристичному відношенні райони, як Далекий Схід, Сахалін, Курильські острови, Урал, Північ Росії, а також Нижній Новгород і Самару, міста, закриті раніше для іноземних туристів.

Росія - країна з багатовіковою історією і багатою культурою. Архітектурні і історико - культурні пам’ятники Російської Федерації внесені до списку об’єктів Всесвітнього спадку ЮНЕСКО . До всесвітньо відомих обєктів відносять : Московський Кремль і Червона площа; історичний центер Санкт - Петербургу і дворцово - паркові комплекси його окраїн; погост Кижи; історичні пам’ятники Новгорода ; історико - культурний комплекс Соловецьких островів; білокаменні пам’ятники Володимиро - Суздальської землі ; церква Бориса та Гліба в Кідешке; Троїце - Сергієва лавра в Сергієвому Посаді , церква Вознесіння в Коломенському, храм Покрова на Нерлі в Боголчислюбові поблизу Володимира ; Новгородський кремль.

Широко відомі вироби народних промислів Росії : палехська лакова мініатюра, холмський розпис, ростокова фініфть .

Проте, не дивлячись на високий природно - рекреаційний потенціал і унікальні історико - культурні цінності, Росія займає на даний час не важливе місце на світовому туристичному ринку: приймає менше 1% світових туристичних потоків. Стійкому розвитку вїздного туризму в Російській Федерації заважає рад таких факторів, як економічна та політична нестабільність, загострення криміногенної ситуації, терористичні акти, уява про Росію, як про зону підвищеного ризику. Ситуація ускладнюється через відсутність необхідної матеріальної бази, невисокою якістю туристичного сервісу. По числу готельних місць Росія в 22 рази відстає від США. Наявні представники відрізняються невисоким рівнем комфортності і технічного оснащення. Туристичне обслуговування, яке б відповідало міжнародним стандартам, можуть забезпечити лише висококласні готелі Москви та Санкт - Петербургу. До числа недоліків в`їздного туристичного ринку Росії слід віднести також неврегульовані в порівнянні з зарубіжним рівнем ціни на готельно - ресторанні послуги, недостатньо кваліфіковану організацію обслуговування туристів, які складають негативне враження про окремі туристичні центри та країну в цілому; відсутність єдиної політики держави і місцевої влади по створенню позитивного іміджу Росія як туристичної держави.

В той же час існує ряд умов, які позитивно впливають на розвиток в`їздного туризму в Росії : висока купівельна спроможність іноземних валют; наявність неосвоєних ринків збуту та широких сфер вкладення капіталу для компаній із закордону; забезпечення свободи переміщення на великій частині території країни ( включаючи такі перспективні в туристичному відношенні райони, як Далекий Схід, Сахалін, Курильські острови, Урал, Схід Росії, а також Нижній Новгород ). В результаті прийнятих владою Росії організаційних умов, спрямованих на регламентований розвиток туризму ( розроблена та прийнята концепція розвитку туризму ; прийнято ряд федеральних законів , законів суб’єктів федерації, нормативних актів ), міжнародний туризм стає однією з найбільш розвинутих галузей російської економіки.

Громадське значення туризму як однієї із високоприбуткових і динамічно розвинутих галузей економіки Росії передбачає оцінку його потенціалу для окремих регіонів країни, а також можливостей для інтеграції в міжнародний туристичний простір. З врахуванням специфіки туристично-рекреаційного потенціалу і умов для розвитку форм і видів туризму територію Російської Федерації можна розділити на чотири великі регіони:

Центр Росії. До нього належать центральні, західні, північно-західні, Верхнє Поволжжя, Середні та Південний Урал. Це райони з середньою щільністю рекреаційних установ, які розраховані як на прийом місцевого населення , так і на відпочиваючих із інших регіонів країни. Регіон характеризується багатим рекреаційним потенціалом, стабільною економічною ситуацією, різнобарв`ям культурної спадщини.

Північ Росії. Перспективними для розвитку туризму можна вважати тільки райони європейської частини: Карельсько-Кольський і Російський Північ. Природні рекреаційні ресурси ,культурні і історичні пам`ятки, політична стабільність - важливі передумови розвитку туризму в регіоні.

Південь Росії. Сюди відносяться слабо розвинені в рекреаційному відношенні Центральночорноземні області , а також Північно-Кавказький район(Каспійське узбережжя Дагестану, Чорноморсье і Азовське узбережжя Краснодарського краю і Ростовської області, Кавказькі Мінеральні Води, Республіка Кабардіно-Балкарія), де одночасно присутні вибухонебезпечна політична ситуація і добре розвинута туристична інфраструктура, рекреаційний потенціал значної ємкості. Зона характеризується виликою щільністю рекреаційних установ, орієнтованих на прийом переважно внутрішніх туристів. Однак воєнний конфлікт Чечні негативним впливом позначився на розвитку туризму на Кавказі.

Сибір і Далекий Схід. Регіон включає південну частину Сибіру(Обсько-Алтайський , Єнисейський, Прибайкальський, Далекосхідний район). Не дивлячись на стабільність політичної ситуації,значна віддаленість від центру країни, суворі кліматичні умови,незначна заселеність,нерозвинута інфраструктура негативно впливають на розвиток туризму. Регіон характеризується низьким рівнем рекреаційної адаптації і орієнтованим переважно на місцевих відпочивальників.

Важливими результатами розвитку туристичної галузі Росії в останні десятиліття являються :

збільшення експортного потенціалу країни;

вирівнювання міжрегіональних пропорцій, розвиток віддалених, малонаселених і індустріально малорозвинених районів(Євроарктична частина Північно-Західного регіону);

використовування можливостей місцевих трудових ресурсів, рішення проблеми безробіття за рахунок зайнятості населення як прямим (індустрія доброзичливості), так і другорядним (мультиплікативний ефект зайнятості в суміжних галузях) способами. Активізація діяльності;

збереження традиційного рівня життя населення;

стійкий економічний розвиток регіонів, володіючих високим туристичним потенціалом, завойовування конкурентних позицій на міжнародному туристичному ринку. Пожвавлення інвестиційної діяльності в регіонах.

забезпечення екологічної безпеки регіонів, орієнтація на використовування і оновлення природних рекреаційних ресурсів без їх зняття;- поглиблення спеціалізації регіонів по видам, формам і напрямкам туристичної діяльності;

розвиток інфраструктури туризму, включаючи систему інформаційного обслуговування, навчальних технологій інституціональних перевтілень;

інтеграція економічного розвитку російських регіонів в систему світового туристичного ринку і поглиблення світового співробітництва прикордонних територій.

Росія має в своєму розпорядженні величезний потенціал як для розвитку внутрішнього туризму, так і для прийому іноземних мандрівників. У неї є все необхідне - величезна територія, багата історична і культурна спадщина, достатньо чимала кількість населення, а в окремих регіонах - незаймана, дика природа.

3. Сучасний рівень розвитку та структура туристичного комплексу Росії

Аналіз сучасного стану туризму в Російській Федерації показує, що останніми роками ця сфера в цілому розвивається стабільно і динамічно. Наголошується щорічне зростання внутрішнього туристичного потоку. Попит, що швидко росте, на туристичні послуги усередині країни викликав бум будівництва малих готелів, в основному, в курортних регіонах, а також збільшення числа готелів міжнародних готельних ланцюгів в Москві, Санкт-Петербурзі і інших найбільших містах країни, створення вітчизняних готельних ланцюжків. Різко збільшився об'єм інвестиційних пропозицій по готельному будівництву як з боку іноземних, так і з боку вітчизняних інвесторів. При цьому основні пропозиції направлені на розвиток готельного бізнесу в регіонах Росії. Особливо слід зазначити успіхи останніх років в розвитку курортно-туристичного комплексу Краснодарського краю, які закономірно привели до вибору Росії при визначенні Сочі місцем проведення зимової Олімпіади - 2014. Завдяки цьому здобули всесвітню популярність не тільки Червона Поляна і Сочі, але і весь Краснодарський край в цілому, що зумовлює довгостроковий бізнес-інтерес до розвитку туристичної інфраструктури даного регіону і гарантію того, що через декілька років Чорноморське побережжя стане розвиненим курортним центром світового рівня.

Кількість туристів в Російській Федерації за підсумками 2010 року склала 22486044, що на 1,3% більше, ніж в 2009 році, при цьому число поїздок з цілями туризму виросло на 2%.

Проаналізувавши дані табл. 1. про структуру в'їзду іноземних громадян за перше півріччя цього року можна побачити, що в основному в’їжджають з країн близького зарубіжжя та Балтії.

Таблиця 1

Структура в'їзду іноземних громадян до РФ (поїздки) за Ι півріччя 2011 року

Джерело: www.russiatourism.ru

Основний приріст досягнутий за рахунок числа туристичних поїздок із службовими цілями. Ці дані підтверджують вивід, зроблений за підсумками 9 місяців минулого року: розвиток в Росії індустрії MICE веде до випереджаючих темпів зростання ділових поїздок в порівнянні з іншими видами туризму.

Що стосується поїздок з метою відпочинку, то звертають на себе увагу значні темпи зростання поїздок із США (44%), Швейцарії (28%), Японії (17%), Норвегії (12%), цю динаміку зображено на рис.2. В основному, туристи з цих країн відвідують Росію з культурно-пізнавальними цілями, а за останній рік імідж Росії в цьому відношенні значно покращав.

Рисунок 2. Темпи зростання поїздок із США, Швейцарії, Японії, Норвегії в порівнянні з минулим роком

Зростання в'їзного туристичного потоку (із службовими цілями і метою відпочинку) в минулому році продемонстрували Німеччина, Великобританія, Туреччина, Франція, Нідерланди і деякі інші країни.

Загальне число поїздок росіян за рубіж в 2010 році склало 27107224, або на 1,9% більше, ніж за підсумками 2009 року. У попередній період (зростання в 2009 році в порівнянні з 2008) даний показник складав 17%, що говорить про помітне зниження динаміки зростання виїзного туризму.

Таблиця 2

Структура виїзду громадян РФ за рубіж (поїздки) за Ι півріччя 2011 року

Джерело: www.russiatourism.ru

Дані про структуру виїзного потоку громадян Російської Федерації за рубіж за Ι півріччя представлені в табл.2. Як бачимо в основному виїжджають до країн, що колись входили до складу СРСР, до країн-сусідів та до високорозвинутих країн.

Наголошується зниження на 16% чисел туристських поїздок росіян до Великобританії. На стільки ж знизився туристський потік до Польщі, що пов'язане із зменшенням числа комерційних поїздок російських громадян до Польщі по туристській візі. Трохи знизився туристичний потік до Німеччини знизився. Вперше за багато років зменшився туристичний потік до Туреччини (на 6%). Із-за зміни візової політики консульства Франції в Росії, а також ряду збоїв з видачею віз відбулося значне зниження кількості поїздок з туристичними цілями до Франції (на 20%).

В той же час росте число виїздів росіян в країни пляжного відпочинку: Єгипет (30%), Болгарію (22%), Португалію (20%), Хорватію (27%), Італію (16%). Значний виросло число відвідин росіянами Греції (36%). Двократне зростання числа поїздок до Таїланду за підсумками минулого року говорить про відновлення потоку після різкого зниження числа туристів із-за цунамі, що трапилося в грудні 2009 року. На тлі відносних невеликих абсолютних показників майже удвічі виріс турпоток до Чорногорії: на 99% в порівнянні з 2008 роком. Продовжує залишатися популярним у російських громадян відпочинок у Фінляндії.

В цілому підсумки року показали: на тлі уповільнення темпів виїзного туризму внутрішній туристський потік збільшився в середньому на 15%, склавши, як прогнозувалося Ростуризмом на основі експертних оцінок Вищої школи економіки, близько 25 млн. чоловік

В даний час в країні налічується більше 6 тисяч готелів, тоді як в 2008 році їх налічувалися тільки 4 тисячі. З урахуванням кількості інших засобів розміщення, таких як пансіонати, удома і бази відпочинку, туристичні бази та інші, загальну кількість засобів розміщення туристів складає близько 10 тисяч. Чисельність російських громадян, що проживали в 2009 році в готелях, санаторно-курортних організаціях і організаціях відпочинку, склала 26,6 млн. чоловік, з них в готелях - 16,4 млн. чоловік.

Об'єм платних послуг, що надаються населенню готелями і аналогічними засобами розміщення, щорічно росте і склав в 2010 році 88,9 млрд. руб., що перевищило показники 2009 року на 47%.

По оцінках Всесвітньої ради з туризму і подорожей, доходи від туризму в 2010 році у Росії склали 6,7% ВВП з урахуванням мультиплікативного ефекту. Згідно даним того ж джерела, число робочих місць в туризмі склало 1% від загальної зайнятості, з урахуванням суміжних галузей - 5,7%, інвестиції в основний капітал в туристську індустрію Росії складають 12,1% від загальних інвестицій при річному зростанні в 8,2%.

Відомо, що Росія налічує величезну кількість культурних і природних визначних пам'яток, а також інших об'єктів туристичного показу. До них, згідно даним Росстату, відносяться 2368 музеїв в 477 історичних містах, 590 театрів, 67 цирков, 24 зоопарки, майже 99 тисяч пам'ятників історії і культури, 140 національних парків і заповідників. У Росії в даний час діють 103 музеї-заповідники і 41 музей (ідентичні музеям-заповідникам по характеру діяльності об'єкти, що відрізняються, як правило, невеликою територією). Музеї-заповідники відіграють найважливішу роль у формуванні привабливого образу Росії за кордоном. З 15 об'єктів культурної спадщини, що входять в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, 12 знаходяться у складі музеїв-заповідників. Відповідно до цього мережа музеїв-заповідників як центрів міжнародного і внутрішнього туризму вимагає постійного вдосконалення і розвитку.

Що стосується таких об'єктів туристської інфраструктури, як аквапарки, розважальні центри, гірськолижні комплекси, туристський транспорт і ін., то їх явно не вистачає. Проведений Ростуризмом аналіз статистичних даних по туристських послугах, а також по послугах готелів і аналогічних засобів розміщення за 2010 рік показав наступне.

У 2010 році об'єм послуг готелів і аналогічних засобів розміщення виріс на 13,5 млрд. руб. в порівнянні з 2009 р. і склав 72,4 млрд. рублів.

Спостерігається випереджаюче зростання туристських послуг в порівнянні із зростанням загального об'єму платних услуг: 30,7% і 23,7% відповідно. Загальний об'єм туристських послуг за 2010 рік досяг 42,6 млрд. рублів.

У структурі об'єму платних послуг населенню частка послуг готелів і аналогічних засобів розміщення в 2010 р. в порівнянні з 2009 р. практично не змінилася, і склала 2,5% (від всіх видів послуг).

Частка туристських послуг в структурі об'єму платних послунаселенню в 2006 році також залишилася на рівні 2009 року і склала 1,5 % (від всіх видів послуг).

Динаміка обсягів платних послуг населення за 2009-2010 р. представлена в табл.3. Як бачимо вони зростають, тому, що зростають доходи росіян.

Таблиця 3

Обсяги платних послуг населення за 2009-2010 р.

Джерело: www.gks.ru

Москва і Санкт-Петербург, будучи до цих пір основними транспортними комірами для в'їзду іноземних туристів, приймають на себе до 75% міжнародних туристів, число яких в останніх 2-3 року скорочується із-за різкого зростання цін в названих містах. Скорочення в'їзного туристського потоку в Росію почало відбуватися з 2009 року. У 2010 році число прибутих «класичних» іноземних туристів з метою відпочинку зменшилося більш ніж на 8%.

Це пояснюється перш за все збільшеними за останні два роки цінами на послуги в країні, а також різким зростанням цін на готелі в Москві із-за зменшення числа готелів туристського класу в центрі міста за рахунок зносу або закриття з метою реконструкції ряду відомих і популярних серед туристів готелів, таких як «Інтурист», «Москва», «Мінськ», «Росія», «Україна», «Ленінградська», «Центральна» і «Пекін». У Москві з різних причин були вилучені з обороту 9 тисяч місць рівня 3 «зірки». Саме брак місць в готелях туристського класу негативно впливає на розвиток в'їзного і внутрішнього туризму. Це істотно здорожує пакет послуг, пропонований туристам при їх подорожі до Росії. У планах Уряду Москви намічено побудувати 353 нових готелі до 2014 року. Проте, враховуючи зміцнення рубля і ситуацію, що склалася в Москві, при якій середня ціна за номер в готелях Москви істотно вище за вартість номера аналогічної категорії в країнах Європи при нижчому комфорті і якості послуг, іноземним туристам з обмеженим бюджетом невигідний приїжджати в столицю. Така ситуація може зберегтися в найближчих 2-3 року.

Динаміка зростання цін на поїздки за кордон представлена в табл.4. Як бачимо найдорожчими є поїздки до високорозвинутих країн.

Таблиця 4

Середні ціни на послуги в сфері туризму і відпочинку

 Джерело: www.gks.ru

В відношенні з туристично-рекреаційним районуванням країн СНД, проведеним в 2004-му році, в Росії виділено 12 основних туристичних і курортних зон федерального значення, які наведані в табл.5 та на рис.4. В якості основних районно-утворюючих показників були прийняті структура рекреаційних туристичних функцій; степінь рекреаційної засвоєності території; орієнтація району на місцевий . внутрішній і міжнародній ринки.

Рисунок 4.Туристико - рекреаційне районування РФ

. Північний  7. Приволжський

. Північно-Західний 8. Північно-Кавкаський

. Прибалтійський 9.Уральський

. Центральний  10. Західно-Сибірський

. Волго-В’ятський 11. Східно-Сибірський

. Центральночорноземний 12. Далекосхідний

Рівень розвитку туристичної інфраструктури по економічним районам Росії наведений в табл.5. Як бачимо найбільш розвиненими є Центральний, Північно-Західний, Північно- Кавказький економічні райони.

Таблиця 5

Розподіл туристичного потенціалу Росії по економічним районам

Джерело: Туризм в Росії: Стат. зб. М., 2010.

Більш детальна характеристика основних туристичних і курортних зон федерального значення наведена в табл.6.

Таблиця 6

Перелік основних туристичних і курортних зон федерального значення

Джерело: Туризм в Росії: Стат. зб. М., 2010.

З метою отримання комплексної характеристики сучасного рівня розвитку туризму в Росії з урахуванням результатів діяльності держави по розвитку даної сфери слідує детальніше зупинитися на розгляді стану і тенденцій розвитку нормативного правового регулювання, туристської інфраструктури, підготовки кадрів, статистичної бази, просування Росії як туристського напряму на внутрішньому і міжнародному туристських ринках, а також міжнародній співпраці у сфері туризму.

4. Розміщення і регіональні відмінності складових туристичного комплексу

До складу туристичного комплексу входять: екологічний, спортивний, екстремальний, гірськолижний, пізнавальний, діловий, лікувально-оздоровчий, круїзний, риболовецький і мисливський туризм. Важливе значення також має індивідуальний і дитячо-молодіжний відпочинок.

Один з найперспективніших видів туризму у всьому світі - екотуризм. Росія - не виключення. Число його поклонників росте повсюдно з кожним роком. Цей вид туризму повертає утомленим від міст людям сили і енергію під час спілкування з природою і спостереження за нею. Крім того, він стимулює збереження навколишнього середовища, роблячи такий вид туризму вигідним для місцевих жителів.

У список світової спадщини ЮНЕСКО входить п'ять російських природних об'єктів: невинні ліси Комі, озеро Байкал, вулкани Камчатки, золоті Алтайські гори, Західний Кавказ. У цих регіонах саме екотуризм може допомогти охороні природи, зростанню зайнятості населення і соціально-економічному розвитку. Крім цього, в Росії достатньо і інших, привабливих для екотуризму куточків. Зважаючи на популярність і перспективи екотуризму у всьому світі, звернемо на нього найбільш пильну увагу.

Південь Росії давно улюблений екотуристами Росії. У Астраханському біосферному державному заповіднику охороняється близько 20 видів рідкісних і зникаючих рослин, серед них дикі іриси і тюльпани, лотос оріхоносний, а також 23 види птахів з 270 поширених в цій області. Тут можна спостерігати декілька видів хутрових звірів - лисицю, єнотовидного собаку, горностая, ондатру, американську нірку, степового тхора і ін. Три види копитних - кабана, благородного оленя, сайгака, а також деякі види водоплавних птахів у встановлені терміни дозволено полювання.

Унікальні і природні багатства Північного Кавказу, який є найвищим гірським ланцюгом Росії з п'ятьма списами вище 5 тис. м над рівнем моря. Найвідоміші - Ельбрус і Казбек. Тут розташовано чотири заповідники і два національних парки.

Байкал, головний центр туризму Сибіру, славиться своїми казковими ландшафтами, вражаючими навіть для екотуристів. Тут є сусідами тайга і напівпустеля, тундра і кам'яний степ. Більше половини з 2,5 тисяч місцевих видів тварин і рослин - ендеміки, тобто не ростуть більше ніде в світі. На Байкалі діє 3 заповідники і 2 національних парка, в яких мешкають бурий ведмідь, росомаха, сибірська косуля, горностай, соболь, сніжний баран. Озеру Байкал 25 млн років. Це найглибше озеро планети, резервуар п'ятої частини світових запасів прісної води. Багато річок мільйони років наповнюють Байкал, а витікає з нього тільки Ангара. Круїзи по озеру на катері або яхті, відвідини печер, піші походи, рибний лов, сплав на байдарках або плотах - Байкал може запропонувати екотуристам багато що.

Далекий Схід - Приморський і Хабаровський краї - незаймані цивілізацією лісові масиви, живописні річки і гірські відроги, дикі звірі і рідкісні рослини. Тільки тут ростуть реліктовий тис і амурський оксамит, золотий корінь женьшень і безцінна аралія, зустрічаються в одному місці хвойні дерева півночі і ліани півдня, а в глибині тайгових річок царює сибірський лосось. Тут мешкає відомий всьому світу сибірський тигр - в Сихото-аліньському природному біосферному заповіднику. Багато чудових місць і дивовижних зустрічей з природою чекає туристів на острові Сахалін. На Курильських островах знаходяться самий красивий вулкан світу - Татко, прекрасні озера Кипляче і Холодне, вулкан Менделєєва, що діє, і гарячі джерела, температура яких досягає 90 градусів. Камчатка привертає туристів зі всього світу. Тут розташовано 28 вулканів, що діють, гарячі і холодні мінеральні джерела. У цьому регіоні завжди відвідують і Долину гейзерів, одну з декількох в світі.

Спортивний туризм, який в Росії прийнято називати активним туризмом, включає походи по маршрутах певної категорії складності і змагання по техніці туризму. В даний час до активних видів туризму відносять пішохідний, лижний, водний, велосипедний, гірський, кінний, авто- і мототуризм і спелеотуризм. Наймасовіші з них - піший, водний, гірський і лижний. Найдинамічніше розвиваються гірський і водний туризм.

Спелеотуризм припускає відвідини природних або рукотворних печер і лабіринтів. Він цікавий різноманітністю їх рельєфу, що створює перешкоди для проходу (колодязі, завали, вузькі щілини, підземні річки і так далі), а також екстремальними - несприятливими - фізичними умовами (висока вологість і відсутність природного освітлення). Все це вносить до спелеотуризму елементи пригод і робить його неймовірно популярним серед молоді.

Один з найбільш масових видів активного туризму - лижний, оскільки на більшій частині Російської Федерації сніг лежить декілька місяців в році. Це не тільки багатоденні походи по лісах, горбах і полях, але і по тайзі, тундрі, архіпелагам і льодам (зокрема в Антарктиці), горам.

Гірський туризм - це подорож в горах по схилах, гребенях, льодовиках, через перевали і гірські потоки. Альпінізм вважають екстремальним видом спорту, оскільки він пов'язаний з реальними небезпеками - подоланням крутих схилів і гребенів, щілин, тріщин, а також ризиком попадання в сніжну лавину, каменепади, сели - в умовах поганої погоди, низького атмосферного тиску і високій сонячній радіації. Особливо екстремальний альпінізм в зимовий час. Найбільш популярний в Росії гірський туризм в Північній Осетії, Кабардино-Балкарії, Інгушетії, Краснодарському і Ставропольському краях, в області Мурманська, де на Алтаї, у Великому і Малому Кавказі, хребті Черського, Хибінах і інших горах розроблені сотні альпіністських маршрутів, створені всі умови для учасників цього виду туризму. Влітку в горах можна зустріти геотуристів і мінерологів або дельтапланеристів (Чорноморське побережжя Кавказу).

Водний туризм - походи по річках, озерах, морях і водосховищах на надувних човнах (рафтах), розбірних байдарках, катамаранах, плотах і ін. Поєднує в собі елементи пізнання, активного відпочинку, оздоровлення і спорту і доступний всім здоровим людям. Водний туризм широко розвинений на крупних рівнинних річках (Волзі, Оці, Єнісеї і ін.) і прохідних гірських річках Уралу, Алтаю, Кавказу (Катуні, Білій, Мзимте і ін.). Особливо водні походи на байдарках і плотах дивовижні там, де вони проходять по озерно-річкових системах, зокрема, в Карелії - по річках Охта і Південна Шуя.

Велосипедний туризм - це подорожі і спортивні походи на велосипедах по рівнині, ярам, піскам, гірським стежкам, річкам. Цей вид транспорту найбільш екологічний.

Пониззя Волги і її дельта - одне з самих благодатних місць для лову риби в Росії: вона клює тут буквально без перерви. Тільки встигай знімати з гачка жереха, сазана, щуку і ін. Тут мешкає більше ста видів риб. Лов найбільш цінних з них - стерляді, севрюги, білуги, російського осетра - строго обмежена. Нагадаємо, що лов риби і полювання на територіях національних парків або заповідників, зокрема Астраханського біосферного заповідника, що знаходиться в дельті Волги, заборонена. Добре знають, де і коли це можна робити, єгеря, яких наймають туристичні фірми для обслуговування своїх клієнтів. Розміщуються любителі рибного лову і полювання на невеликих колишніх пристанях-дебаркадерах, що перебудованих під готелі і стоять біля берега.

Цінні види риб - лосось, сьомга, щука, озерна форель і ін. - удосталь водяться у водоймищах Карелії, де для лову практично немає обмежень. Розміщення - в котеджах зі всіма зручностями, живлення на будь-який смак.

Гірськолижний спорт і туризм неймовірно популярні в Росії. Найбільші гірськолижні бази розташовані на Кавказі. На горі Ельбрус і Чегет вже більше 40 років з'їжджаються і спортсмени, і туристи. Не так давно до них додалися ще і сноубордисти.

Поступово розвивається і такий самостійний вид туризму, як паломничеський. Приводом для його розвитку часто служать події, значущі і для світського суспільства. У кожному з центрів російської духовності - монастирях під Калугою, на Валаамі і Соловках, в Московській і Ніжегородській областях - є свої пам'ятні дати, коли їх прийнято відвідувати.

Культурно-пізнавальний, або екскурсійний, туризм є подорожами і поїздками з пізнавальними цілями. Екскурсії розвивають інтелект, розширюють кругозір і розважають. Найбільший розвиток цей вид туризму отримав в Центральній Росії і північно-західному регіоні, де зосереджені основні визначні пам'ятки наший країни. Одним з різновидів пізнавального туризму є автотуризм, що розширює можливості для знайомства з країною. Основні екскурсійні центри Росії - Москва з величним архітектурним ансамблем Кремля, палацовий Санкт-Петербург, стародавні міста Золотого кільця - знають у всьому світі. Крім них є ще і інші унікальні місця і визначні пам'ятки, відвідавши які кожен росіянин або іноземець отримає нові незабутні враження.

Москва - серце Росії, її столиця, діловий, науковий, культурний і туристський центр Росії. Вперше вона згадується в літописах в 1147 році. Заснував місто суздальский князь Юрій Долгорукий. Сприятливе географічне положення на перетині найважливіших торгових шляхів, в межиріччі Оки і Волги, сприяло швидкому розвитку і зростанню міста, яке тепер є найбільшим містом Росії.

Завдяки таланту безлічі російських і іноземних архітекторів Москва - одне з красивих міст світу. Її зовнішність невідємна від Московського Кремля, казкових куполів собору Василя Блаженного, відновленого храму Христа Рятівника, Новодевічого, Донського, Свято-данилового монастирів.

У столиці Росії знаходиться більше 70 театрів (найзнаменитіший з них - Великий); безліч багатющих зібрань творів мистецтва зібрані майже в сотні музеїв, найбільш відомі з яких - Третьяковськая картинна галерея і Музей образотворчих мистецтв ім. А.С. Пушкина. Москва - діловий центр, в якому проводяться самі представницькі конгреси, форуми, фестивалі, промислові виставки і ярмарки. Тут проходять Московський міжнародний кінофестиваль і міжнародна туристична виставка MITT.

"Золотим кільцем Росії" називають кільце староруських міст, яке обкреслюють на північному сході міста: Сергіїва Посад, Переславль Залеський, Ростов Великий, Ярославль, Углич, Кострома, Суздаль, Владимир та інші. Десятки пам'ятників архітектури, культури і історії XII-XVII ст. доносять до туристів колорит Стародавньої Русі. Ряд з них - ансамбль Троїцько-Сергіївської лаври, шедеври білокам'яної архітектури Владимира і Суздаля - включені в список усесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Міста Золотого кільця привабливі і виробами старовинних росіян народних промислів. Десятки і навіть сотні років незмінні традиції розпису підносів з Жостова і лакових шкатулок Палеху. Про російський побут розповість Музей дерев'яної архітектури і селянського побуту в Суздалі. Є ще і Мале Золоте кільце - воно включає історико-культурні пам'ятники Володимирської області, серед яких унікальне творіння староруських архітекторів - білосніжний храм Покриву на Нерлі.

Санкт-Петербург, напевно, найромантичніше місто Росії. З цим погодиться кожен росіянин. Старовинні набережні і розведені мости в західному рожевому серпанку додають йому загадковість і тонку чарівність. Білі ночі перетворюють його на місто закоханих, що гуляють до світанку за Палацовою площею і Невському проспекту, старовинних паркових алей Царського Села, що зітхають на лавках, і в Літньому саду. Коли в Петродворці відкриваються скульптури і оживають фонтани, кожного охоплюють радість і захоплення перед цим дивом думки і рук людських. З весни і до осені декілька поїздів щодня відправляються з Москви до Пітера, щоб відкрити туристам чудове місто, зване поетично Північною Венецією. Знайомство з Маріїнським театром опери і балету, Ермітажем, Анічковим мостом і численними палацами радує кожну культурну людину.

На північному заході країни знаходиться третє екскурсійне "кільце" - "Срібне кільце Росії", що охоплює староруські міста Новгород, знаменитий кремлем XI-XV століть, і Псков з музеєм-заповідником "Пушкінські гори", а також міста Івангород, Гдов і Порхов з їх старовинними фортецями. Туристи долають тисячі кілометрів, щоб побачити Кижський цвинтар і Валаамський монастир в Карелії. Куполи дерев'яної церкви в Кижах прикрашені 22 розділами. Валаамський монастир - один з духовних центрів Росії, що виник в XIV столітті.

Чорноморське побережжя - визнаний і улюблений курортний район Росії. Сочі, Анапа, Геленджік з початку літа і до осені є місцем паломництва росіян зі всіх куточків країни. За морем і сонцем, фруктами, красою природи і цілющим субтропічним кліматом і повітрям предгорий Кавказу сюди їдуть мільйони росіян. Знаменитий курорт Сочі, місце міжнародних зустрічей президентів Росії і проведення різних форумів, протягнувся уздовж побережжя Чорного моря на 150 км. Головний лікувальний чинник - відома ще з давніх часів своїми цілющими властивостями мацестинська вода, насичена сірководнем. Привертаючи відпочиваючих, щороку в Сочі відкриваються нові готелі, оздоровчі і фитнесс-центры, аквапарки. На Чорному морі немало можливостей для занять віндсерфінгом і дайвингом.

Дитячий і молодіжний відпочинок представлений екскурсійно-пізнавальним і оздоровчим туризмом, який, у свою чергу, підрозділяється на пляжний і активний відпочинок. Молодіжні і дитячі групи - найбільш часті замовники і покупці екскурсійних турів по Росії (як на поїзді, так і автобусі): вони складають до 80% всіх клієнтів компаній по внутрішньому туризму.

Приблизно половина всіх зарубіжних гостей Москви доводиться на тих, що приїхали з діловими цілями. У 2009 році їх було близько 1 млн. чоловік. Об'єми міжнародних контактів, що пов'язують Росію із зарубіжними країнами, постійно ростуть, чому пріоритетом розвитку готельного бізнесу в Росії вважається будівництво комфортабельних, зручно розташованих конгрес готелів (як правило, категорій 4* і вище). У багатьох крупних промислових і культурних центрах - Москві, Санкт-Петербурзі, Мурманську, Архангельську, Самарі, Тольяті, Сочі, Катеринбургу, Іркутську, Новосибірську, Владивостоку і інших містах - з кожним роком збільшується число готелів, оснащених всім необхідним для бізнес- і конгрес- туризму, а старі модернізуються з урахуванням запитів бізнесменів.

Особливістю бізнес-туризму є те, що бізнесмени, залишають в країні значно більше грошей, чим середньостатистичні туристи. Тому Росія наслідує приклад багатьох країн світу і майже щороку приймає у себе той або інший міжнародний форум.

Для населення території «Золотого шляху Росії» між Москвою і Санкт-Петербургом сільський туризм міг би стати справжнім порятунком, як для бюджету муніципальних утворень, так і для кожного жителя окремо. Не тільки іноземці, але і жителі російських мегаполісів, втомившись від суєти, все більше прагнуть на природу, бажаючи зануритися в атмосферу сільського способу життя. Надати їм таку можливість і запрацювати на цьому може кожен, головне - проявити фантазію.

Дохід від туризму залежить від зусиль і фантазії, адже туризм - це продаж нових вражень і позитивних емоцій.

5. Проблеми та напрями подальшого розвитку туристичного комплексу регіону

Проведений в попередніх розділах аналіз сучасного стану розвитку туризму в Російській Федерації дозволяють оцінити конкурентні переваги і недоліки Росії, як туристичного напряму серед основних приймаючих ринків. До конкурентних переваг слід віднести перш за все багатющу культурно-історичну і природну спадщину наший країни у поєднанні з чинником невідомості, що є особливим інтересом для досвідчених іноземних туристів Поява останніми роками нових туристичних продуктів в регіонах Півночі, Уралу і Сибіру підсилює конкурентні переваги Росії. Тенденції розвитку туризму в світі показують, що у міру того як світ стане більш вивченим, і з'являтиметься все менше нових туристичних центрів, посилиться тенденція до подорожей у віддаленіші, менш відомі і малодоступні місця.

Безперечними конкурентними перевагами Росії є політична стабільність і підвищення рівня безпеки в країні, зростання доходів громадян на душу населення, стабільність національної валюти.

До основних проблем можна віднести такі що до цих пір зберігаються і стримують розвиток в'їзного і внутрішнього туризму :

- недостатньо розвинена туристична інфраструктура в більшості регіонів країни, мала кількість готельних засобів розміщення туристичного класу з сучасним рівнем комфорту;

- висока вартість мешкання в готелях, живлення, транспорту і інших послуг, пропонованих туристам, що істотно перевищує середньоєвропейський рівень;

- перешкоди для залучення інвестицій в туристську інфраструктуру, що полягають у відсутності готових інвестиційних майданчиків, наявності адміністративних бар'єрів, невигідних умов земельної оренди;

- дефіцит кваліфікованих кадрів, що в цілому зберігається, що визначає невисоку якість обслуговування у всіх секторах туристичної індустрії, не дивлячись на деяку зміну ситуації на кращу, за останні 2-3 роки;

збереження негативних стереотипів сприйняття образу Росії, що створюється окремими зарубіжними засобами масової інформації і разом з тим недостатня державна некомерційна реклама туристських можливостей країни як на зарубіжних направляючих ринках, так і усередині країни, що утрудняє діяльність по цілеспрямованому формуванню позитивного іміджу Росії як країни, сприятливої для туризму, що пов'язане з обмеженим бюджетним фінансуванням

залишаються невирішеними питання спрощення порядку видачі російських віз туристам з таких міграційно безпечних іноземних держав як країни Європи, Японія, Республіка Корея, Австралія, Швейцарія, Канада і ін. Зберігаються додаткові збори за терміновість оформлення візи, що викликає обгрунтовану незадоволеність і веде до зменшення в'їзного туристського потоку.

Таким чином, системна проблема полягає в тому, що при збереженні рівня конкурентоспроможності Росії, що склався, на світовому туристському ринку можливості розвитку російського туристичного ринку будуть недостатніми для підвищення рівня життя і збільшення зайнятості населення, задоволення попиту, що росте, на якісні туристські послуги.

Основні напрями розвитку туризму на перспективу визначатимуться чинниками соціального, економічного, політичного і екологічного характеру. Великий вплив на розвиток вітчизняного туризму виявлятиметься кон'юнктурою світового туристського ринку.

Ці дві групи чинників включають екзогенні і структурні змінні.

До екзогенних змінних чинників можна віднести: соціальні, політичні, екологічні, демографічні чинники, а також ступінь науково-технічного прогресу, торгівлі, транспорту, зв'язку і ін.

До структурних змінних можна віднести чинники, що визначають структуру туристичного ринку: попит на туристичні послуги, пропозиція даних послуг, розподіл туристичних ринків і ін. Дані змінні мають різну динаміку зміни в часі і просторі і різний рівень впливу на розвиток туризму.

Найбільш вагомим чинником розвитку міжнародного туризму є політичний чинник. Він виступає як стабілізучий і стимулюючий, так і посилюючий. Наприклад, створення безвізового туристичного і економічного простору в рамках Європейського Союзу сприяє вільному переміщенню людей, товарів і капіталу, що служить основою розвитку туризму. І, навпаки, погіршення політичної ситуації, зростання міжнародного екстремізму, фундаменталізму і тероризму згубно впливає на інтенсивність туризму і туристську рухливість.

Технологічний чинник сприяє швидкій індустріалізації туристичної галузі і доступу до туристичних послуг широких верств населення. У ряді випадку даний чинник сприяє формуванню нового вигляду туризму: космічного, підводного, трансконтинентального, віртуального і ін. Технологічний чинник сприяє також структурній перебудові туристської галузі і зниженню зайнятості.

Науково-технічний прогрес сприяє також глобалізації індустрії туризму і інфраструктури туризму. Даний процес супроводжується концентрацією туристичних ринків і капіталу і підвищенням ролі крупних туристичних корпорацій.

Все більш вагомим чинником, що визначає розвиток туризму, є екологічний чинник. Його вплив і розвиток розповсюджуються в рамках світової концепції екологізації і оздоровлення населення. Проте до цих пір такий туризм - дорогий і елітний, а кількість екологічно чистих туристичних ресурсів обмежено.

За кордоном разом з інтенсивним розвитком масового індустріального туризму йдуть пошуки інших видів туризму: соціального, екологічного, сільського, екзотичного, м'якого і ін.

Тенденції розвитку туризму в світі і в кожній країні окремо також визначатимуться динамікою мотивацій туристичних подорожей, структурою доходів і споживання, національними традиціями і ін.

Як і раніше залишатиметься туристична сезонна «міграція» населення з країн з холодним і помірним кліматом в країни з теплим комфортним кліматом. Туристичні потоки поступово мінятимуть свій традиційний напрям в країни комфортного клімату і екзотики: Китай, Південну Корею. Японію, Індію, Мексику, Бразилію, країни Африки і ін.

Що стосується світових тенденцій розвитку туризму, то, за даними ВТО, туризм на найближчих 20 років залишиться найшвидшою галуззю світової економіки, що розвивається і до 2020 року доходи від туризму становитимуть приблизно 2 трлн чоловік (рис.6).

Рисунок 6. Прогноз динаміки світових прибутків від туризму до 2020 року в млрд. долл

Вище за середньостатистичні показники прогнозується розвиток туризму в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні: Китаї, Сінгапурі, Малайзії, Японії, Південній Кореї і ін. Тут туризм зростатиме перш за все за рахунок внутрішньорегіональних туристичних потоків і збільшення числа туристів з Європи, США, Канади, Росії і ін.

Такими ж високими темпами розвиватиметься туризм в країнах Латинської Америки і Карибському басейні: Мексиці, Бразилії,Чилі,Кубі і ін.

Найбільш туристськими країнами, що швидко розвиваються, будуть також Китай, Туреччина, Польща, Іспанія, Кіпр і Росія.

Частково дані тенденції будуть присутні в прогнозах і програмах розвитку туризму в Росії і в суб'єктах Федерації. Проте у російських прогнозах буде багато і специфічних тенденцій і особливостей.

Основні напрями розвитку туризму в Росії на найближчу перспективу визначені у Федеральному законі «Про основи туристичної діяльності в Російській Федерації» і Федеральній цільовій програмі «Розвиток туризму в Російській Федерації».

Згідно з даним документам можна прогнозувати наступні напрями розвитку російського туризму:

. Поступова зміна структури в'їзду-виїзду до користь в'їзду.

2. Подальше збільшення в'їзного туристичного потоку за рахунок країн далекого зарубіжжя;

3. Поступова переорієнтація виїзного туристського потоку в традиційні для російських громадян регіони країн СНД: Крим, Чорноморське, Каспійське і Азовське побережжя і країни Прибалтики.

. Поступове освоєння нових туристичних ресурсів в Північно-Західному, Приволжському, Західно-Сибірському і Далекосхідному регіонах країни.

5. Відродження туризму в Кавказькому регіоні в міру закінчення антитерористичної операції в Чечні і локалізації міжнаціональних конфліктів.

. Продовження розвитку прикордонного туризму.

. Підвищення питомої ваги внутрішнього туризму за рахунок збільшення туристичної рухливості молоді, літніх людей і осіб з середнім рівнем доходу.

. Подальший розвиток дитячо-юнацького туризму в рамках самодіяльного, спортивного, похідного і пізнавального туризму.

9. Відродження туризму вихідного дня.

10. Підвищення питомої ваги екскурсій в програмах пізнавального внутрішнього туризму.

11. Підвищення популярності екологічного туризму і подорожей по малих містах Росії.

12. Тенденція зростання популярності комбінованих турів: відпочинок-лікування.

13. Становлення і зміцнення тенденції клубного відпочинку і

подорожей.

14. Інтерес до паломнічеський туризм.

До перечислених тенденцій розвитку російського туризму потрібно додати частину направлень розвитку світового і європейського туризму.

Наведені тенденції розвитку світового і російського туризму можуть потерпіти сезонні зміни в зв’язку з масовими акціями тероризму, націоналізму і екстремізму, охопивши багато країн світу.

Дані фактори несумісні з стійким розвитком туризму і наносять йому величезну шкоду.

Висновки

Проаналізувавши туристичний комплекс Росії можна зробити висновок, що він розвивається сприятливо. За прогнозами Всесвітньої ради по туризму і подорожах Росії відводиться помітне місце світовій туристичній індустрії. Найоптимальніша оцінка дається по динаміці капітальних інвестицій: за цими показниками в 2017 році Росія посяде 1-е місце в Європі і 5-е в світі. Розмір капітальних інвестицій становитиме 2898,5млрд.руб., що в 4,1 рази більше ніж в 2009 році. Загальний вклад туристичної галузі в економіку країни очікується в розмірі 1071млрд. руб., або 1,1% ВВП. Із 11 макроекономічних показників за якими аналізується розвиток туризму в Росії, тільки по одному прогнозується зниження - по показнику зайнятих в туристичній індустрії (з 684 тис. чоловік до 665 тис. ) Але з врахуванням мультиплікативного ефекту загальна чисельність зайнятих в співпрацюючих з туристичним сектором галузях експертами оцінюється в 4,в млн. чоловік в 2017 році в порівнянні з 3,9 млн. в 2009 році. По інших заказниках (експорт і імпорт туристичних послуг, державні витрати) очікується стійкий ріст в межах 2-9% в рік. Цьому сприятиме перш за все проведення зимової олімпіади в Сочі 2014 року.

Загальний висновок, який можна зробити на основі проведеного аналізу, зводиться до наступного. Позитивні тенденції в розвитку туристичного комплексу Росії співпрацюють з впливом різних факторів, діяльність яких в різні періоди проявляється як на макро-, так і на мікрорівнях.

Список використаної літератури:

1. Гайдукевич Л.М., Хомич С.А., Аношко Я.І. География международного туризма:Страны СНГ и Балтии: Учеб. пособие. - Минск: ОДО «Аверсэв», 2008. - 252 с.

. Константишин Г. Курорти мира: Путиводитель. - М.: АСТ «Восток-Запад», 2009. - 347 с.

. Романов А.А.,Саакянц Р.Г. География туризма: Учеб. пособие. - М.: Советский спорт, 2006. - 464 с.

. Кобернік С.Г., Коваленко Р.Р. Економічна геграфія для ВНЗ: Навчально-методичний посібник. - К.: Літера, 2007. - 512с.

. Економічна і соціальна географія світу: Навч. Посіб. / Б.П. Яценко, В.М. Юрківський, О.О. Любіцева, О.К.Кузьминська, О.О. - К.: Ви-дво «АртЕк», 2005. - 288с.

. Кузика С.П. Економічна географія світу: Навч. посіб. - Львів: Світ, 2007. - 627 с.

. Гаврилюк І.Н., Туризм в Росії: Учеб. пособ. - Санкт-Петербург: 2009. - 539 с.

. Об основах туристской деятельности в РФ: Закон РФ №13 -ФЗ от 24.11.1996.

. Балабанов И. Т., Балабанов А.И. Экомика туризма: Учеб. пособие. - М.: Финансы и статистика, 2009. - 176с.

. Зорин И.В., Квартальное В.А. Развитие туризма: Справочник. - М.: Финансы и статистика, 2009. - 368с.

. Дехтярь П.М. Туристская деятельность: Учеб. пособие. - М.: Финансы и статистика, 2008. - 286с.

. Путрик Ю.С. Проблеми и програмы туристско-рекреационного использования природного потенциала: Учеб. пособие. - М.: 2010. - 167с.

13. Туристична діяльність в Російській Федерації // За ред. Смирнова В.С. - М., 2010.

14. Тарелкина Т. Туризм от зарплаты до зарплаты // Туристический бизнес. - 2010. - №5. - С.10-13

15. Арзумова Ю.Г. Условия и фактора розвития сфери рекреационных услуг // Туризм. - 2010. - № 3. - С.41-53.

. Овчаров А. Туристический комплекс в Росии // Вопроси економики. - 2011. - №1. - С.108-119.

. Баранюк О. Актуальние проблеми туризма // Туризм в цифрах. - 2009. - №3. - С.33-35.

. Ситников С. Актуальние проблеми туризма // Проблеми туризма. - 2010. - №5 - С.95-99.

. Шлюєв П. Природоохоронні території // Краєзнавство. - 2011. - №5. - С. 3-5.

. Захаров А. Туризм в господарстві країни // Туризм: практика, проблеми, перспективи. - 2008. - С. 7-12.

. Антоненко П. Особливості туризму // Міжнародний туризм. - 2008. - С. 10-12.

. Ефремова М. Экономика туризма и оценка ее динамики // Экономист. - 2009. - №12 - С.72-75

. Шульгіна Л.М. Маркетинг підприємств туристичного бізнесу: Монографія - К.: КНТЕУ, 2007. - 596 с.

. Офіційний сайт федерального агентства по туризму Російської Федерації/ www.russiatourism.ru

. Державний комітет статистики/ www.gks.ru

. Російська економічна газета/www.kommersant.ru

. Федерація спортивного туризму Росії/ www.tssr.ru

. Туристичний вісник світу / www.novostitu.ru