Нематодози свиней та заходи боротьби в умовах СТОВ 'Промінь' Бахмацького району Чернігівської області

Нематодози свиней та заходи боротьби в умовах СТОВ 'Промінь' Бахмацького району Чернігівської області

Зміст

Реферат

Вступ

.        Огляд літератури

.1       Визначення хвороби

.2       Систематика, біологія і морфологія збудників

.3       Епізоотологічні дані

.4       Патогенез та імунітет

.5       Симптоми захворювання

.6       Патологоанатомічні зміни

.7       Діагностика

.8       Лікування

.9       Профілактика

.10 Висновок з огляду літератури

.        Власні дослідження

.1       Матеріали та методи дослідження

.2       Характеристика господарства

.3       Результати власних досліджень

.3.1    Розповсюдження нематодозів свиней

.3.2    Сезонна та вікова динаміка нематодозів свиней

.3.3    Визначення лікувальної ефективності антигельмінтних препаратів

.4       Обговорення результатів власних досліджень

.5       Розрахунок економічної ефективності

.6       Використання комп’ютерних методик

.        Охорона праці

.        Екологічна експертиза

Висновки і пропозиції господарству

Список використаної літератури

Реферат

Дипломна робота з теми «Нематодози свиней та заходи боротьби в умовах СТОВ «Промінь» Бахмацького району Чернігівської області» викладена на 75 сторiнках комп’ютерного тексту. Вона iлюстрована 9 рисунками, мiстить 14 таблиць i додатки.

Об’єктом дослiджень були свині великої білої породи СТОВ «Промінь» Бахмацького району Чернігівської області, вiком від 2 місяців до 1,5 року.

При виконанні дипломної роботи використовували копроовоскопічний стандартизований метод Котельникова-Хренова. Було досліджено 144 проби фекалій від свиней різних вікових груп. Клінічно обстежено 331 голова свиней.

На основi лiтературних даних i результатiв власних дослiджень викладенi деякi аспекти епiзоотологiчної ситуацiї щодо аскарозу, трихурозу та езофагостомозу свиней на територiї України

Дослiдження показали, що гельмінтози у свиней протiкають переважно як змiшані iнвазiї.

На свинях випробували антигельмінтні препарати: тетрамізол-гранулят в дозі 1,5 г на 10 кг живої ваги, разом з кормом, одноразово та бровермектин в дозі 0,02 см³ на 1 кг маси тiла, вводили внутрішньом’язово, одноразово.

Обидва препарати виявилися досить ефективними при лiкуваннi свиней за аскарозу, трихурозу, езофагостомозу та змiшаної iнвазiї. Застосування антигельмінтиків для лiкування тварин є виправданим, оскiльки економiчний ефект на одну гривню витрат у першому випадку при застосуванні тетрамізолу-гранулят склав 50,93 грн, а при застосуваннi броверметину - 46,96 грн.

Вступ

У багатьох країнах світу свинарство набуло динамічного розвитку, як одна з провідних галузей у забезпеченні населення цінними харчовими продуктами. Світова практика свідчить, що створення м’ясного балансу неможливе без інтенсивного розвитку свинарства.

В забезпеченні населення нашої країни м’ясом, також спостерігається тенденція до стабільного його зростання.

Найперспективнішою в даному відношенні є свинарство, оскільки свині - найбільш скороспілі і багатоплідні.

Однак гельмінтози у стійких осередках паразитоносійства та схильність свиней до швидкого зараження завдають значних економічних збитків й знижують рентабельність галузі.

Повідомлення у вітчизняній та зарубіжній літературі свідчать про те, що найпоширенішими інвазійними хворобами є гельмінтози - аскароз, езофагостомоз, трихуроз; протозоози - еймеріоз, ізоспороз, балантидіоз. Причому здебільшого ці інвазії мають змішаний перебіг [1, 8, 14].

Останнім часом ситуація щодо інвазійних захворювань з різних причин має тенденцію до погіршення.

Гельмінтози свиней призводять до зниження продуктивності, зменшуються прирости маси тіла - на 18-30%, збільшуються витрати кормів - на 33,5%, а термін відгодівлі подовжується на 2-2,5 місяці, народження слаборозвиненого молодняку, загибелі значної кількості поросят інвазованих гельмінтами поросят, а також значних затрат на придбання антигельмінтиків [4,16,22,26]. Основні втрати у свинарстві пов’язані із загибеллю поросят до відлучення - 30-50% та в період дорощування - 10-15% [32].

Гельмінти належать до внутрішніх паразитів, які існують в напівзакритій системі, тобто, в організмі хазяїв, але разом з тим в умовах безпосереднього впливу імунної системи хазяїна і інших захисних механізмів. Гельмінти, як і інші паразити, не тільки здатні ухилятися від внутрішніх умов своїх хазяїв, але і володіють якостями, які дозволяють удосконалювати цей процес [10].

Найбільш поширеними гельмінтозами свиней є шлунково-кишкові нематодози, такі як аскароз, езофагостомоз і трихуроз свиней. Вони реєструються протягом всього року з невеликими сезонними коливаннями екстенсивності і інтенсивності інвазії [35].

Терапевтичне втручання в гельмінтозний процес за допомогою антигельмінтиків часто призводить до імунопатологічних зрушень, а також спричиняє ускладнення, зумовлені зниженням рівня імунобіологічного захисту. Імуносупресивна активність антигельмінтиків у свою чергу теж є причиною зниження резистентності до повторних заражень.

У зв’язку із згаданим вище, ведеться пошук удосконалення засобів і методів протигельмінтозних заходів. Боротьба із гельмінтозами тварин можлива лише при правильному виборі та застосуванні антигельмінтиків. Проте використання хіміотерапевтичних засобів, особливо при змішаних інвазіях, не завжди дає позитивні результати. До того ж вивільнення організму тварини від гельмінтів ще не свідчить про повне відновлення структури і нормальне функціонування уражених органів і тканин [15].

Тому зараз розробляються схеми етіотропно-патогенетичної терапії та профілактики, ефект від застосування яких ґрунтується не тільки на високій протипаразитарній дії, а спрямований на використання фізіологічних можливостей організму хворої тварини в боротьбі з хвороботворними агентами та відновлення порушення функції того чи іншого органа.

Мета і завдання роботи

Мета роботи - вивчити нематодози свиней в СТОВ «Промінь» Бахмацького району Чернігівської області.

Завданням було вивчити розповсюдження нематодозів свиней. Визначити сезонну та вікову динаміку аскарозу, трихурозу та езофагостомозу. Визначити лікувальну ефективність тетрамізолу-гранулят та бровермектину. Визначити економічну ефективність лікувальних заходів. Провести аналіз комплексу заходів по охороні праці та екологічну експертизу в СТОВ «Промінь» Бахмацького району Чернігівської області.

.       
Огляд літератури

У свиней паразитує більше 70 видів гельмінтів.

Заражаються частіше молоді тварини, наприклад, вже з десятиденного віку в поросят реєструють стронгілоїдоз. В перший місяць життя відбувається зараження аскаридами. В віці двох місяців знаходять трихурисів, езофагостом і легеневих гельмінтів. Можлива також інвазованість двома, трьома видами гельмінтів і більшою кількістю у різноманітних варіаціях [32, 34, 41].

Відомо, що ступінь зараження тварин гельмінтами визначається за двома показниками: екстенсивністю і інтенсивністю. Екстенсивність інвазії - це кількість інвазованих тварин від загального поголів для певного виду або групи тварин. Її визначають прижиттєво і посмертно у відсотках. А інтенсивність інвазії - це наявність гельмінтів в однієї тварини.

У літературних джерелах наводяться дані, що (за результатами гельмінтологічних досліджень) свідчать про значне поширення деяких гельмінтозів свиней, зокрема таких як аскароз, трихуроз, езофагостомоз, які зустрічаються у вигляді окремих, але частіше змішаних інвазіях [19, 27, 32].

Максимальна зараженість аскаридами спостерігається в поросят 2-4 місячного віку - 53,62%. З віком екстенсивність зараження знижується: в свиноматок і хряків складає відповідно 15,65% і 13,22%. Наростання екстенсивності інвазії трихурисами спостерігають у поросят до 3-4 місячного віку і досягає 47,72%. У дорослих тварин вона знижується. З віком свиней збільшується їх зараженість езофагостомами. Так, зараженість поросят 2-х місячного віку складає 19,5%, а підсисних свиноматок - до 57,85% [26, 4, 2].

Наведені дані літератури показують зростання інвазованості свиней, такими зокрема нематодами, як аскариди, трихуриси, езофагостоми, їх асоціаціями [3].

Ряд вчених, визначаючи роль гельмінтів у патології тварин, відмічають, що на їх організм паразити чинять трофічний, механічний, токсикоалергічний вплив, їх дія також проявляється інокуляцією й активізацією патогенних та умовно - патогенних мікроорганізмів і відповідною реакцією організму [1, 9, 21].

Вплив нематод на організм свиней, особливо у молодому віці та на ранній стадії розвитку паразитів, характеризується проявом алергії. Це спричинює вторинні гіповітамінози, пригнічення процесів окислення та інші порушення в організмі тварин. Гельмінти впливають на функціональну активність імунної системи, викликаючи стан імунодефіциту, знижують природну реактивність інвазованого організму [21, 23].

Гельмінти можуть призвести до загибелі свого хазяїна. Внаслідок включення механізмів природного відбору, вони сприяють збереженню найбільш життєздатних особин, передачі їх генома по спадковості, а також набуванню популяцією нових корисних якостей в боротьбі за існування [8, 18, 34].

В свиней гельмінтози часто перебігають у вигляді прихованої форми, але і такий перебіг різко знижує продуктивність тварин.

Під впливом перенесених хвороб, поганих умов утримання, тривалого білкового голодування, недостатності вітамінів (особливо вітаміну А), мікроелементів і кальцію різко різко знижуються захисні сили організму. В таких випадках можливі часті суперінвазії, збільшується тривалість життя і зростає плодовитість гельмінтів, посилюється їх патогенна дія (летальні випадки) [17].

1.1 Визначення хвороби

Аскароз ( Ascarosis) - гельмінтозне захворювання переважно поросят дво- шестимісячного віку. Викликається гельмінтом Ascaris suum і характеризується виснаженням, прогресуючим схудненням, ознаками бронхопневмонії, проносом, нервовими розладами. Статевозрілі форми паразитують у кишечнику, а личинки, здійснюючи міграцію в організмі, уражають печінку та легені.

Трихуроз (Trichurosis) - хвороба, спричинювана нематодами Trichuris skrjabini, T. ovis, T. globulosa ( велика рогата худоба та вівці) T. longispiculus, T. tarandi, T. globulosa, T. ovis (північні олені), T. suis (свині) паразитують в товстому кишечнику (сліпій, частково ободовій кишці) T. vulpis, T. georgicus, T. serrata (собаки, коти ,вовки, лисиці, нутрії, песці). Характеризується розладами травлення, погіршенням апетиту та зниженням продуктивності, схудненням, анемією, кахексією.

Езофагостомоз (Oesophagostomosis) - хвороба, спричинювана нематодами O. dentatum, статевозрілі нематоди паразитують в товстому відділі кишечника свиней, та характеризується виснаженням, діареєю та анемією. А у жуйних реєструють Oesophagostomum venulosum, O. columbianum. O. radiatum і характеризується проносами, схудненням та загибеллю тварин [10, 4, 25].

1.2     Систематика, біологія і морфологія збудників

Тип Nemathelminthes

Клас Nematoda Rudolphi, 1808

Ряд Ascarididaea Skrjabin etSchulz, 1938

Підряд Asсaridata Skrjabin, 1915

Над родина Ascaridoidae Railliet et Henry, 1915

Родина Asсaridae Baird, 1853

Підродина Ascariтae Railliet et Henryб 1912

Рід Asсaris Linnaeus, 1758

Вид Ascaris Suum Goeze, 1782

Збудник аскарозу відомий з глибокої давнини, але тільки на початку ХХ століття почали накопичуватись відомості про його шкідливий вплив на організм хазяїна.

Аскароз (стара назва - аскаридоз) - гельмінтозне захворювання свиней переважно молодняку до 5-6 - місячного віку, збудником якого є свиняча аскарида (Asсaris suum) білувато-рожевого кольору, довжиною від 15 до35 см, що паразитує у тонкому кишечнику. Нерідко виявляють незвичайну локалізацію аскарид у шлунку та жовчних протоках печінки.[2, 10, 30]

Аскариди різностатеві організми з вираженим статевим диморфізмом: задній кінець самців вентрально закручений довжина самця 12-25 см, ширина 3-4 мм, самки більші за розмірами 20-45 см і 5-6 мм - ширина[27, 32, 43]. Тіло паразита веретеноподібної форми, зовні вкрите товстим шаром кутикули, посмугованої в поперечному і поздовжньому напрямах неглибокими бороздками, рожево-білого кольору, звужений до обох кінців. Систему травлення складають ротовий отвір, оточений трьома губами з чисельними рядами зубчиків, короткий циліндричний стравохід м’язової структури і кишечник, який у вигляді прямої трубки відходить від стравоходу до заднього кінця тіла. У самок кишечник закінчується анальним отвором, що розміщений з вентрального боку тіла, у самців анус і статевий отвір утворюють клоаку. Екскреторна система складається з двох симетрично розміщених каналів у бокових полях. У передній частині тіла з вентрального боку вони з’єднуються між собою в непарний канал, який відкривається над головною перетяжкою. Нервова система представлена навкологлотковим кільцем та нервовими стовбурами, що відходять від нього до переднього і заднього кінця тіла. Кровоносна і дихальна система у аскарид відсутня.

Чоловічі статеві органи непарні: складаються із сильно звивистого сім’яника та сім’япровода, який впадаючи в вентральну частину прямої кишки, утворює клоаку. Сім’япровід розділений на випуклий відділ - сім’яний міхур та м’язовий сім’явиносний канал. Органами копуляції є хітинові утворення - парні спікули однакових розмірів, 1,5-2 мм завдовжки, озброєні м’язовою піхвою. При копуляції спікули сприяють фіксації самця до самки.

Жіночі статеві органи парні, складаються з яєчників, яйцепроводів та матки. З вентрального боку в передній третині тіла відкривається зовнішній статевий орган - вульва. Вона переходить у вузьку, коротку м’язову вагіну, а потім у матку, яка розділена на дві гілки, направлені до хвостового кінця. Звужуючись ці гілки переходять у яйцепроводи і сліпо закінчуються яєчниками.

Дорослі самки в тонкому відділі кишечнику свиней відкладають яйця, які разом з фекаліями виділяються назовні. Яйця овальної форми, з товстою оболонкою, коричневого кольору, виділяються в зовнішнє середовище незрілими. При температурі 28-30 ºС і наявності вологи вони розвиваються до інвазійної стадії протягом 10 днів, при температурі 18-24 ºС - протягом 21 дня, і при 12-18 ºС - за 40 днів [27, 32, 33, 43]. Яйця аскарид, закладені в вересні, жовтні і листопаді інвазійної стадії не досягають [43]. Яйця аскарид досить стійкі до умов довкілля і можуть зберігати життєздатність більше 2 років [17].

Зараження свиней аскаридозом відбувається при заковтуванні інвазійних яєць. Звільнившись в травному тракті свині, личинки аскарид проникають в кровоносні і лімфатичні судини і здійснюють гепато-пульмо-ентреральну міграцію. При цьому личинки проникають в стінки кишечника і по кишковим венам, воротній вені досягають печінки. Пройшовши печінку вони ідуть далі порожнистою веною в «праве серце», а звідти в легені. Виселившись з кровоносних судин в периферичні дихальні шляхи, личинки аскарид потрапляють в трахею, гортань, ротову порожнину. Після повторного заковтування, личинки оселяються в системі травлення і досягають там статевої зрілості. [17, 27, 32, 34, 43].

Для розвитку гельмінта з моменту зараження до статевозрілої стадії потрібно від півтора до трьох місяців [43]. Тривалість життя нематод в середньому 4-10 місяців [17]. Аскариди - геогельмінти, розвиваються без участі проміжних хазяїв

Тип Nemathelminthes

Клас Nematoda Rudolphi 1808

Підряд Trichocephalata Skrjabin et Schulz, 1928

Родина Trichocephalidae Baird, 1853

Рід Trichocephalus Schrank, 1788

Вид Trichocephalus suis Shrank, 1788

Збудник трихурозу нематода Trichuris suis (свинячий волосоголовець), світло-сірого кольору. Тіло їх поділяється на дві частини: передню - дуже тонку, довгу; і задню - товсту, коротку. Локалізується в основному в товстому відділі кишечника особливо в сліпій кишці. Самці мають довжину 23-51 мм, довжина переднього кінця 20-30 мм, заднього (товстого) 12-19 мм. Кутикула покреслена багаточисельними поперечними борозенками, які утворюють виступи-зубчики, що направлені своїм краєм до заду. Статеву систему складають звивисті канальні. Хвостовий кінець вентрально закручений, закінчується тупо зрізаною вершиною. Спікула одна, шаблеподібної форми, оточена круглою витягнутою спікулярною піхвою, яка вип’ячується із клоаки. Спікулярна піхва вкрита багато чисельними шипиками, що розміщені у шаховому порядку.

Довжина самки 39-53 мм. Перехід головного кінця в хвостовий різко виражений, оскільки ширина тіла зразу збільшується в декілька раз. Ротовий отвір веде в довгий стравохід, який оточений шаром одноядерних клітин, які утворюють вигляд ланцюжка. В передній частині тіла перебуває тільки стравохід, в задній - кишківник і статеві органи. На межі переходу тонкого відділу в товстий дещо позаду від стравоходу відкривається вульва, яка зовні має вигляд зігнутого дозаду циліндричного виступу. Стінки вульви та вагіни вкриті безладно розміщеними шипиками. Перед вульвою матка має вигляд прямої або незначно витягнутої трубки, яка містить яйця, розміщені в один ряд. Хвостовий кінець закінчується тупо [10, 30].

Яйця трихурисів мають форму витягнутого овалу, жовто-коричневого кольору бочечки з прозорими пробочками по полюсах. Поверхня яйця гладка, доволі товста. Оболонка яйця складна за будовою і складається з зовнішньої оболонки дуже тонкої і прозорої, двох середніх і внутрішньої [27, 32, 34].

Волосоголовці розвиваються без участі проміжного хазяїна. Свині виділяють неінвазійні яйця нематод разом з фекаліями в зовнішнє середовище. При сприятливих умовах (волога і тепло) через 25-28 днів в них формуються личинки і яйця стають інвазійними[32, 36, 43].

Зараження тварин відбувається з перших днів життя при потраплянні в їх організм інвазованих яєць цих гельмінтів з кормом або водою. Поросята заражаються при облизуванні оточуючих предметів, через соски матері, забруднені інвазійними яйцями [32, 37].

В кишечнику з яєць виходять личинки, які фіксуються в товстому відділі кишечника, де через 40-45 днів виростають в статевозрілих особин. В організмі свині трихуриси живуть 3-4 місяці[43].

Тип Nemathelminthes

Клас Nematoda Rudolphi, 1808

Підряд Strongylata Railliet et Henry, 1913

Родина Trichonematidae Witenber, 1925

Підродина Oesophagostomatinae Railliet, 1916

Рід Oesophagostomum Molin, 1861

Вид Oesophagostomum dentatum, (Rudolphi 1803), Molin, 1861, O.longisaudatum Goodey, 1925.

Гельмінт Oesophagostomum dentatum - дрібна нематода збудник езофагостомозу (вузликова хвороба) свиней. Статевозрілі езофагостоми завдовжки 7-14 мм паразитують у просвіті товстих кишок, а личинки - в товщі слизової товстого кишечника.

Головний кінець езофагостом оточений кутикулярним здуттям, відділеним від тіла вентральною боріздкою, яка утворює вентральний жолоб. На рівні вентрального жолоба відкривається екскреторний отвір. Ротова капсула циліндрична. Зовнішній край капсули оточений зовнішньою радіальною короною, яка складається з 10 пелюсток; останні виступають вперед у вигляді гострих шипів. Ротова капсула переходить в стравохід, який поступово розширюється [17, 27, 32].

Самець до 8,82 мм завдовжки з наявною на хвостовому кінці добре розвиненою трилопатевою статевою бурсою. Спікули дві, вони ріні поперечно покреслені. Проксимальний кінець їх потовщений, до дистального кінця вони поступово звужуються і закінчуються загостренням. Генітальний конус овальної форми, на кінці його з боків виступає пара добре помітних сосочків.

Самка 7,5-13,4 мм завдовжки. Хвостовий кінець сильно витягнутий, шилоподібної форми на відстані 0,255 мм від нього відкривається анальний отвір. Матка подвійна. Яйцеклад віялоподібної форми, хітинізований. Вульва відкривається спереду анусу.

Самки О.dentatum відкладають яйця в просвіт кишечника. З фекаліями яйця виходять назовні, виділяються вони в зовнішнє середовище на ранніх стадіях розвитку. Оптимальна температура для розвитку яєць 25-30 ºС. При сприятливих умовах середовища через 10-24 год. в яйцях формуються личинки, які через 24-26 годин залишають скарлупу - личинки першої стадії [32].

Вільні личинки дуже рухливі, мають прозоре тіло, з довгим загостреним хвостовим кінцем. Через три дні після вилуплення личинки починають линяти, вже через 2 дні, тобто до початку п’ятого дня, закінчується перша линька, після чого личинки перетворюються в личинок ІІ-ї стадії. Які линяють вдруге і стають вже інвазійними личинками -ІІІ-ї стадії. Утворення інвазійних личинок в літній час відбувається протягом 4-8 днів після виходу з яєць. Наступний розвиток відбувається в організмі дифінітивного господаря - у випадку заковтування останнім інвазійних личинок. Езофагостоми мають пять стадій розвитку личинок, остання линька здійснюється на 14-15 добу, - відбувається перетворення в личинок 5-ї стадії [20, 34, 43].

Самки О.dentatum починають виділяти яйця через 42-45 днів після зараження ними свиней. Тривалість життя нематод в середньому - 8-10 місяців.

1.3     Епізоотологічні дані

В Україні аскароз свиней є однією з основних найбільш поширених інвазій сільськогосподарських тварин і реєструються у різних кліматогеографічних зонах та у різного типу свинарських господарствах. Наприклад, у спецгосподарствах, яких вирощувались свині, ураженість поросят 2-3 місячного віку аскарозом складала 28%, в той час як інвазованість дорослих свиней не перевищувала 8%. У багатьох господарствах практично всі поросята перехворюють на цю інвазію, а ураженість підсвинків складає 50-100%.

Аскароз свиней є небезпечним для неспецифічних хазяїв збудника, зокрема для телят. Спостереження показали, що при поїданні разом з кормом домішків свинячого гною (з інвазійними яйцями аскарид) телята-річняки хворіли з ознаками гострої респіраторної патології.

Аскароз свиней може мати і соціальне значення. Причиною виникнення захворювання дихальних шляхів у осіб, які мали контакт із свинями можуть бути аскариди [29, 33, 37].

Джерелом аскарозної інвазії є дорослі свині, які своєчасно не були піддані дегельмінтизації. Зараження свиней відбувається переважно у свинарниках та поблизу них (рідше на пасовищах) при заковтуванні інвазійних яєць аскарид разом з кормом та водою. Встановлена роль дощових черв’яків у розповсюдженні інвазії. Вони заковтують яйця аскарид, в їх кишечнику виходять личинки, які можуть довго зберігати життєздатність та інвазійність. Інвазійні яйця механічно розносяться на ногах і шкірі тварин, на кінцівках мух, разом з пилом вони забруднюють корми та воду. Крім дощових червів, резервуарними хазяями аскарид можуть бути мухи, личинки жуків та інші комахи. Погане регулярне очищення свинарників, несвоєчасне прибирання та знешкодження гною сприяють розповсюдженню аскарозної інвазії. Важливе значення у зараженні свиней має сезонність, що пов’язанне з умовами середовища, та наявністю вологи. Пік інвазованості припадає на квітень-червень (46,2%); у поросят 2,5-3 місячного віку - на січень-березень (82%), у підсвинків 4-5 місячного віку - 59,3%, 6-8 місячного - 18%, у 8-12 місячного - 12%. Неповноцінна годівля (гіповітаміноз А, В) сприяє масовому зараженню поросят, хвороба протікає важко, із великим відсотком відходу. Причиною високого ступеня ураження молодняка є часте поїдання ними землі внаслідок нестачі в організмі мінеральних речовин, а також відсутність імунітету [29].

На розвиток та виживання яєць аскарид значно впливає структура ґрунту. Яйця краще розвиваються і довше виживають у супіщаному ґрунті - понад 5 років, ніж в суглинковому - близько 3,5 років. Яйця аскарид є стійкими до умов зовнішнього середовища і можуть зберігати свою життєздатність до 2 років. За температури нижче 30° вони гинуть через добу. Висока стійкість яєць аскарид відмічена до дії хімічних речовин. Вони можуть розвиватися у 2% розчину формаліну, хоча і не досягають інвазійної стадії, зберігають життєздатність у 4-5% сухому лугові, різної концентрації розчинах сулеми. Згубно діють на яйця аскарид 3-5% гарячі (60°С) розчини лугів, негашене вапно в момент гасіння, 4-5% розчин фенолу за експозиції не менш 24 години, бровадез 20, 3% розчин феневаку, 4-5% розчин йоду однохлористого.

Джерелом інвазії езофагостомозу є хворі поросята, а також дорослі свині, які є паразитоносіями. У фекаліях поросят кількість яєць, як правило, незначна, тоді як у калі дорослих свиней їх нараховують сотні. Розвиток і розповсюдження езофагостомозу практично не залежить від сезону року, але прямо пропорційно віку тварини: екстенсивність інвазії серед поросят 2-4 місячного віку складає 7-21 %; підсвинків 4-6 місячного віку 15-44 %; 6-8 місячного віку 17-64 %; 8-12 місячного віку 14-82 %; свиней старше року 62-97%. Інтенсивність інвазії складає 9; 46; 101; 131; 221; і більше тисяч екземплярів відповідно. Найвища ураженість серед поросять 2-4 місячного віку відмічається у квітні-червні, серед інших вікових груп - січні-березні. Молодняк заражається езофагостомозом переважно у приміщеннях із ґрунтовою підлогою або дерев’яною з щілинами за антисанітарних умов утримання. Факторами передачі збудників є сирий ґрунт на пасовищах і вигульних майданчиках, брудні годівниці. Сприяє розповсюдженню інвазії дощова погода.

Яйця та неінвазійні личинки є нестійкими до висихання, проте добре зберігаються у вологому середовищі. У приміщеннях, на вигульних майданчиках і місцях дефекації свиней яйця і личинки першої стадії швидко гинуть внаслідок дії сечі, яка скопичується в цих місцях. У 5-20 % розчинах каустичної соди яйця руйнуються протягом доби; у 3-8 % емульсіях креоліну, 3-10 % розчинах формаліну, 3-8 % розчинах креоліну, 1-5 % розчинах карболової кислоти яйця езофагостом темніють і зморщуються.

Інвазійні личинки добре витримують висихання і дію низьких температур. Сухими на фільтрувальному папері вони виживають впродовж місяця, а перебуваючи у воді - до 2 років. Інвазійні личинки гинуть через 75 хвилин у ненасиченому розчині кухонної солі, через 15 хвилин - у 5 % розчині сулеми і через 20 хвилин - у 5 % розчині карболової кислоти.

За деякими повідомленнями личинки езофагостом свиней становлять небезпеку у зараженні людей, із наступним формуванням в кишечній стінці езофагостомних гранульом.

Трихуроз - інвазія переважно відлучених поросят і поросят на відгодівлі (2-8 місячного віку). За середньостатистичними даними, на Україні ураженість трихурозом 2-4 місячних поросят досягає 50 %, 4-6 місячних - 35 %, 6-8 місячних - 18 %, 8-10 місячних - 11%, 10-12 місячних - 7%, свиней старше року - 3%. В окремих неблагополучних господарствах екстенсивність трихурозної інвазії може досягати 80-100 % при інтенсивності до 3-5 тисяч екземплярів[37, 18]. Пік інвазованості припадає на липень, серпень, вересень. Зараження тварин в основному відбувається у теплих, вологих свинарниках, а також на території свинарника, вигульних майданчиках, на пасовищі. Інвазія розповсюджується механічно через предмети догляду, птахів, комах (мух, жуків), дощових червів і обслуговуючий персонал. Місцями скупчення яєць у приміщеннях є підлога, карнизи свинарників.

Заражаються поросята з перших днів після народження внаслідок облизування оточуючих їх предметів, а також через молочну залозу свиноматок, що забруднена інвазійними яйцями.

Яйця волосоголовців дуже стійкі до дії високих температур, інсоляції, гниття. Під прямими сонячними променями на території свинарника вони гинуть через 5-7 днів. При холодному способі зберігання гною яйця залишаються життєздатними протягом 7 місяців. При біотермічному знезараженні в літньо-осінній період вони гинуть через 1-2 дні. Яйця волосоголовців стійкі до дії хімічних речовин. У 5 % емульсії креоліну і 2 % розчині хлорного вапна, при звичайній дезінвазії підлоги свинарника, вони залишаються життєздатними і не втрачають інвазійної здатності [10].

1.4     Патогенез та імунітет

Личинки аскарид небезпечніші, ніж дорослі паразити. Патогенна дія в період міграції личинок складається з трьох чинників - механічного, алергічного, інокулярного. Після виходу личинок з яєць проникають в стінки кишок, травмують їхню слизову оболонку, і тим самим відкривають дорогу для вірусів та бактерій. Потрапляючи з течією крові в печінку, вони застряють в кровоносних капілярах і стають причиною крововиливів, а також некрозу та дегенерації печінкових часток. Рухаючись з легеневої капілярної сітки в альвеоли, личинки розривають судини, внаслідок чого легені мають плямистий вигляд.

Свині перехворілі аскарозом набувають імунітет.

Езофагостоми спричиняють механічну, токсичну та інокулярну дію в личинковій стадії. Вони травмують слизову оболонку товстих кишок, спричиняючи їх запалення, посилюється перистальтика кишок, порушують цілісність дрібних судин та нервів, відкриваючи ворота для секундарної інфекції. Імунітет при езофагостомозі напружений.

При трихурозі, патогенна дія паразитів проявляється насамперед механічним впливом, пошкоджуючи слизову оболонку кишок,травмують її, та живляться кров’ю. Вони порушують цілісність кровоносних судин, спричиняючи в кишках запалення. Тому часто в фекаліях виявляють сліди крові. Крім того нематоди виділяють токсини, які всмоктуються в кров та спричиняють загальну інтоксикацію організма. Імунітет при трихурозі напружений [10, 7].

1.5     Симптоми захворювання

Клінічні ознаки аскарозу можна умовно поділити на дві фази: легеневу - пов’язана з міграцією личинок і відповідає гострому пербігу хвороби., і кішкову - паразитування статевозрілої стадії.

На 6-7 добу з’являється кашель, хрипи, утруднене та прискорене дихання, блювання. У більшості тварин підвищується температура тіла, поросята відмовляються від корму, лежать, зариваються в підстилку. Можут бути нервові напади. На шкірі з’являються висипи, кропивниця, папули. Нерідко поросята гинуть.

У дорослих свиней аскароз клінічно не появляється. Вони можуть бути носіями збудника інвазії.

При езофагостомозі розрізняють два періоди хвороби: ларвальний - личинки проникають у слизову оболонку кишок і містяться у вузликах та імагінальний - статевозрілі гельмінти паразитують в кишках. У перший період у тварин спостерігається пронос, фекалії рідкі, з домішками слизу та крові. Тварини відмовляються від корму, швидко худнуть, залежуються, іноді витягують тазові кінцівки, стогнуть. Температура тіла підвищується на 0,5 - 1 С, розвивається анемія. У хворих свиней живіт підтягнутий, болючий при пальпації. В другому періоді та у дорослих тварин перебіг хвороби субклінічний, іноді з’яляється пронос.

При трихурозі у молодняку погіршується апетит, спостерігається пронос, фекалії рідкі, з прожилками крові та неприємним запахом. Підчас акту дефекації тварини болісно тужаться, задня частина тіла забруднена, сильне пригнічення, з’являється спрага. Вони стають малорухливими, залежуються, худнуть і часто гинуть внаслідок кахексії та інтоксикації. Іноді також відмічається підвищення температури, блідість слизових оболонок, періодичні судоми, прискорений пульс, важке дихання, тварини лежать зарившись в підстилку, щетина скуйовджена, черевна стінка болісна. Деякі тварини набувають пози сидячої собаки відразу після приймання корму, можуть бути манежні рухи [7, 17].

лікування антигельмінтний препарат тварина

1.6 Патологоанатомічні зміни

При аскарозі основні зміни виявляють у печінці та легенях, печінка повнокровна, її поверхня вкрита чисельними білуватими осередками діаметром 1-5 мм. У перші дні після зараження легені набувають плямистого вигляду, помітні крововиливи. Пізніше вони стають темно-червоними.

При кишковій формі відмічають катаральне запалення слизових оболонок тонких кишок, атрофію ворсинок, скупчення в кишках значної кількості гельмінтів.

При езофагостомозі трупи виснажені. Слизова оболонка товстих кишок геморагічно запалена, всіяна численними вузликами розміром 1-3 мм. Спостерігається гіперемія та набряк слизової оболонки кишок. Найбільше вузликів помітно вздовж прикріплення брижі. На розрізі у вузликах виявляють казеозну або гнійну масу з личинками паразитів. У просвіті кишок багато збудників.

На слизовій оболонці сліпої та ободової кишок спостерігається катаральне запалення та крапчасті крововиливи при трихурозі. Стінка ободової кишки потовщена, гіперемійована, складчаста, в ній помітні гельмінти. При розтині тупим скальпелем стінки кишок легко рвуться. На місці прикріплення волосоголовців у свиней виявляють виразки, осередки некрозу. Печінка збільшена, кров’яниста. Легені в стані набряку. Серце розширене, його м’язи в’ялі [10, 7, 17].

1.7 Діагностика

Морфофункціональні порушення за гельмінтозів проявляються при сильній інвазії певними клінічними органами. Однак при більшості гельмінтозів вони не є патогностичними, тобто характерними для даної хвороби, крім того, при багатьох гельмінтозах вони схожі, тому лікареві важко поставити точний діагноз хвороби. Але при деяких гельмінтозах клінічні ознаки проявляються досить яскраво, хворі тварини помітно вирізняються [3, 27].

Важливе значення при цьому має годівля і утримання тварин. В умовах повноцінної годівлі і доброго утримання тварин гельмінтози мають безсимптомний перебіг або субклінічний, оскільки організм інвазованих тварин володіє здатністю протистояти патогенному впливу паразитів [27, 33,43].

Зажиттєво діагноз ставлять на основі епізоотологічних даних, клінічних ознак та за допомогою гельмінтоовоскопії фекалій. Для цього використовують методи флотації (основані на спливанні яєць гельмінтів): Калантарян; Щербовича, Дарлінга та метод Котельнікова і Хренова з використанням аміачної селітри [30, 31]. У загиблих поросят нематодози діагностують шляхом розтину кишечника.

Крім згаданих методів діагностики, для діагностики аскарозу можна використовувати імунобіологічний метод [27, 32].

Алергічну реакцію при аскарозі свиней вивчали Бондар 1939, Єршов, Кракунов, Плахотня і Горобець 1953, Солзбі 1957 і інші [32]. За даними цих авторів методи імунобіологічної діагностики аскаридозу свиней володіють високою точністю і специфічністю, дозволяють виявити інвазію на ранній стадії.

Введення алергену можливе внутрішньошкірно - і на кон’юнктиву ока. При внутрішньошкірному введенні в товщу зовнішньої сторони вушної раковини вводять алерген у дозі 0,05-0,1 мл. Спостереження проводиться 15 хв. (кожні 3-5 хв.).У випадку позитивної реакції через 5-7 хв. після введення алергену навколо місця введення утворюється обідок темно-вишневого або рожевого кольору.

Точність алергічної внутрішньошкірної проби при використанні алергена Єршова дорівнює 90% при імагінальному і 85,5% при преімагональному аскаридозі; при використанні алергена Батоджанова - 86,6; 81,8% відповідно [32, 42].

1.8 Лікування

Для лікування свиней пропонується багато антигельмінтних хіміопрепаратів і різноманітні схеми їх застосування - проведення дегельмінтизації [2, 17].

У боротьбі з гельмінтозами тварин основну увагу приділяють дегельмінтизації. Терапія гельмінтозів і дегельмінтизація - поняття нерівнозначні. Терапія це сума втручань спрямованих на усунення причин хвороби і викликаних нею процесів, інколи другорядних явищ або ускладнень. Тому «терапія гельмінтозів» має включати роботу щодо підготовки тварин до цих заходів, щоб запобігти ускладненням та шкідливим наслідкам від антигельмінтних препаратів [18].

Для лікування свиней хворих аскарозом застосовують препарати групи бензімідазолів: альбендазол дають в дозі 7,5-10 мг/кг одноразово. Ефективність такого відомого препарату, як альбендазол вивчали вже неодноразово і в порівнянні з новими антигельмінтиками він дещо поступається за якістю дегельмінтизації (належить до ІІІ-го класу токсичності). Але все одно цей препарат залишається одним з найбільш вживаних і використовуваних на практиці, через порівняну дешевизну і розповсюдженість [43]. При не такому давньому дослідженні препаратів альбендазолу (2001 р.) на виробництві екстенсефективність альбендазолу гранул 10% при нематодозних захворюваннях свиней.

Препарат діє як на статевозрілі форми так і на личинок. Мебендазол призначають одноразово в дозі 20мг/кг; фенбендазол дають в дозі 15 мг/кг щодня впродовж 5 діб. Левамізол використовують у вигляді розчину для ін’єкцій в дозі 7,5 мг/кг одноразово.

Препарати макроциклічних лактонів у вигляді 1% розчинів вводять підшкірно 1мг на 33 кг маси тіла одноразово, або дають із кормом (бровемектин-гранулят). Препарати піперазину призначають після голодної дієти з кормом в дозах: поросятиам масою до 50 кг - 0,3г/кг, свиням масою понад 50 кг - 15г на тварину. Препарат дають двічі на день.

Для лікування езофагостомозу використовують антигельмінтики широкого спектру дії з групи бензімідазолу, макроциклічних лактонів, левамізолу[10, 38, 39].

Для лікування тварин від волосоголовців застосовують лікарські засоби групи макроциклічних лактонів, левамізолу. Одночасно з антигельмінтиками застосовують комплексно-мінеральні препарати та інші біологічно активні речовини, які значно підвищують ефективність при дегельмінтизації.

Крім хімічних препаратів можна використовувати у боротьбі з гельмінтозами свиней і лікарські рослини. Звіробій звичайний ефективний при нематодозах (езофагостомоз, аскароз,) настої (1:100) дають в середину з кормом після 12 год. голодної дієти в дозі 10 мл на кг. маси тіла щоденно протягом 3 днів. Додавання в корм свиней конюшини повзучої сприяє масовому виділенню з фекаліями круглих гельмінтів, таку ж дію зумовлює згодовування люцерни в період бутонізації, люпинового силосу, редьки посівної. Морква, як і її насіння знижує ураженість тварин аскаридами [8]. Рекомендується також: щавель кінський, полин звичайний, оман високий, материнка звичайна [2].

Хвойна мука дала позитивні результати при аскарозі свиней (Згодовували груповим методом з кормом 15-20 днів в зростаючих дозах від 3 до 10 г на 1 кг живої маси, три рази в день) [32].

Система загальної (неспецифічної) профілактики гельмінтозів основана на виключенні з епізоотичного процесу другої або третьої його ланок, тобто механізму передачі збудника від джерела до сприйнятливої тварини. На цьому принципі і базується відома біологічно обґрунтована система профілактики гельмінтозів сільськогосподарських тварин.

1.9 Профілактика

До основних профілактичних заходів при гельмінтозах свиней треба віднести регулярне видалення гною з приміщень та вигульних майданчиків, з наступним його знезараженням. Щільний гній знезаражують біотермічними методами, або змішуванням 1т гною з 20 кг суперфосфату. Крім цього, забезпечують свиней повноцінними раціонами, проводять періодичні дослідження, дезінвазію приміщень, вигулів і обладнання [18, 33].

Для профілактики аскарозів приміщення для тварин треба підтримувати в належному санітарному стані, регулярно прибирати фекалії, підлога має бути з твердим покриттям. Важливо впорядкувати водопій. Одним із важливих заходів є дезінвазія об’єктів навколишнього середовища. Для знищення яєць гельмінтів та їх личинок в приміщеннях використовують 5% гарячий розчин їдкого натру чи калію з розрахунку 0,5 л на 1 м² при дворазовій обробці через 1 годину та експозиції не менш як 6 годин; 10% гарячий розчин ксилонафту при дворазовій обробці через 30 хвилин і експозицією 3 години [2].

Для профілактики езофагостомозу проводять планові діагностичні обстеження свиноматок і поросят з тримісячного віку. За наявності інвазії свиноматок дегельмінтизують за 30 діб до опоросу одноразово, хіміопрофілактику поросят проводять перед переводом у табори і постановкою на стійлове утримання. Ремонтний молодняк дегельмінтизують дворазово у п’яти і шести місячному віці. Приміщення своєчасно очищають, гній знезаражують.

Для профілактики трихурозу дегельмінтизацію проводять двічі (навесні та восени), та застосовують вищезазначені вимоги щодо умов утримання тварин.

1.10 Висновок з огляду літератури

Нематодози дуже поширені на території України та завдають значних економічних збитків господарствам різних форм власності, які займаються розведенням та вирощуванням свиней. Основними шлунково-кишковими нематодозами свиней є аскароз, трихуроз та езофагостомоз. Ряд вчених працювали над дослідженнями цих гельмінтів, їх розповсюдженням, сезонну та вікову динаміку та розробляли заходи лікування тварин хворих нематодозами.

Гельмінти спричинюють механічну, токсичну та інокуляторну дію на свого хазяїна. В основному це захворювання вражає молодняк свиней. Зараження відбувається при заковтування інвазійних яєць. Під час міграції личинки травмують слизову оболонку внутрішніх органів, тим самим відкриваючи дорогу для вірусів та бактерій. Головними причинами являється несвоєчасне видалення та знезараження гною, предметів догляду та негативні санітарно-гігієнічні умови утримання свиней.

Джерелом інвазії є хворі свині та гельмінтоносії.

Основними симптомами нематодозів свиней являється кашель, блювання, відмова від корму, важке дихання, щетина скуйовджена, спрага, підвищення температури, залежування, заривання в підстилку, іноді проявляється болючість в області живота.

При патологоанатомічному розтині трупів можна побачити гельмінтів в просвіті кишок. Трупи виснажені, спостерігається запалення слизових оболонок кишок.

Діагноз ставиться на основі епізоотологічних даних, клінічних ознак та за допомогою гельмінтоовоскопії фекалій. Для зажиттєвої діагностики аскарозу можна застосовувати імунобіологічний метод, точність якого становить близько 90%.

У боротьбі з гельмінтозами тварин головну увагу приділяють дегельмінтизації. Для лікування свиней хворих аскарозом використовують препарати групи бензімідазолів, левамізолу та препарати макроциклічних лактонів, які дають позитивні результати. Можна також використовувати лікарські рослини такі як: звіробій звичайний, морква та її насіння, люцерна, редька, люпин, материнка звичайна, щавель кінський, полин звичайний, оман високий та інші.

2. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Матерiали та методи дослiдження

Робота виконувалась з 2008 р. по 2009 рік, на базi СТОВ «Промінь» Бахмацького району Чернігівської області. Об’єктом дослiджень були свині великої білої породи, віком вiд 2-х мiсяцiв до 1,5 року.

Поросята розділені по виробничих та вікових групах утримувались в станках, а хряки та свиноматки утримувалися в індивідуальних станках.

Всі процеси догляду за тваринами здійснювались вручну, окрім гноєвидалення та напування.

Раціон свиней в цей час включав такі складові, як: свіжа пивна дробина, зерно кукурудзи, концентратні комбікорми, (поросятам відлученим віком 2-4 міс. додатково давали молочні відвійки).

Гельмінтоовоскопічні дослідження виконувались в Бахмацькій районній державній лабораторії ветеринарної медицини в паразитологічному відділі та в лабораторії паразитології та токсикології факультету ветеринарної медицини Сумського національного аграрного університету.

Використовувався стандартизований метод флотації (яйця гельмінтів спливають у розчині з високою питомою вагою) з насиченим розчином амонію нітрату за Котельниковим-Хреновим.

Матерiалом для дослiджень слугували свiжовiдiбранi проби фекалій (3 г). Розчин амонію нітрату готується з розрахунку: 1500 г. аміачної селітри на 1 л води, розчинення здійснюють у гарячій воді. Густина приготовленого розчину складає 1,32 кг/м³ при температурі 18-20 ºС, що дозволяє виявляти яйця збудників багатьох гельмінтозів тварин і в тому числі збудників аскарозу, трихурозу, езофагостомозу свиней.

Фекалії ретельно розмішував додаючи порціями воду в 50 мл склянці. Суміш фільтрував крізь сітку з комірками 0,5 х 0,5 мм в іншу склянку і відстоював 5 хвилин. Верхній шар рідини зливав, залишав осад з над осадовою рідиною в такій кількості, щоб він вміщувався в звичайну центрифугальну пробірку. Осад збовтував, переливав в центрифугальну пробірку і центрифугував 1-2 хвилини за 1000-1500об./хв. Надосадову рідину зливав а до осаду доливав розчин амонію нітрат (1500 г/л води), збовтував та центрифугував за такого ж режиму. Потім з поверхні суміші петлею знімав 3 краплі, переносив на предметне скло для мікроскопії та визначення інтенсивності інвазії.

При проведенні лабораторних досліджень за морфологічними ознаками яєць гельмінтів проводили диференційну діагностику. Яйця Ascaris suum овальної форми, коричневого кольору, 0,05 - 0,087 мм завдовжки та 0,05 мм завширшки. Яйця T. suis мають форму витягнутого овалу, жовто-коричневого кольору бочечки з прозорими пробочками по полюсах, 0,05 мм довжиною та 0,03мм завширшки. Яйця Oesophagostomum dentatum овальні, середнього розміру (0,07 х 0,04 мм), оболонка гладенька, всередині знаходяться 6-18 бластомерів сірого кольору.

Проби фекалій для копроовоскопічних досліджень відбирали від 16 поросят 2-4 місячного віку, 16 поросят 4-6 місячного віку та в 16 свиноматок, дворазово за такою схемою: перший раз для встановлення діагнозу, а другий раз через 14 днів після дегельмінтизації.

В ході роботи було проведено лікувальну дегельмінтизацію свиней. Для проведення досліджень було сформовано піддослідні групи: 2 групи по 8 поросят 2-4 місячного віку, 2 групи по 8 поросят - 4-6 місячного віку та 2 групи по 8 свиноматок. Для дегельмінтизації в 1 групі використовували тетрамізол-гранулят, а в 2- бровермектин.

Тетрамізол-гранулят задавали з розрахунку 1,5 г на 10 кг маси тiла. Отриману дозу збiльшили ще на 10% у зв’язку з тим, що антигельмiнтик задавали з кормом, одноразово.

Бровермектин вводили з розрахунку 0,02 см³ на 1 кг маси тiла, внутрішньом’язово, однократно. Схема дегельмінтизації була спільною для усіх піддослідних тварин - однократна, препарати застосовували відповідно до настанов виробників. В перiод лiкування антигельмiнтиками вели спостереження за загальним станом тварин.

Визначали лікувальну ефективність бровермектину та тетрамізолу-гранулят при нематодозах свиней.

Основні критерії в процесі досліджень були такі:

Визначали: екстенсивнiсть iнвазiї ( ЕІ ) - відсоток уражених тварин паразитами, тварин одного виду від загальної кількості досліджених, що знаходяться в групі. Інтенсивність iнвазiї ( II ) - кiлькiсть паразитів в середньому на хвору тварину одного виду від загальної кількості уражених, що знаходяться в групі. Iнтенсефективнiсть ( ІЕ ) - ступінь зниження (у відсотках) інтенсивності зараження однієї особини, або групи тварин після дегельмінтизації. Екстенсефективнiсть ( ЕЕ ) - кількість тварин, цілком звільнених від одного, або декількох видів паразитів після дегельмінтизації у відсотках від уражених.

2.2 Характеристика господарства

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Промінь» (надалі СТОВ), на базі якого виконувалась дипломна робота, знаходиться у с. Красне, Бахмацького району, Чернігівської області по вулиці Пролетарській, 5. Відстань від села до м. Батурин складає 12 км, до м. Конотоп - 17 км, до м. Бахмач - 40 км, до обласного центру близько 140 км, що є позитивним фактором, тому як дозволяє зменшити витрати при реалізації продукції.

Одним із специфічних і незамінних факторів навколишнього середовища для сільськогосподарського виробництва є природні умови, які включають ґрунти, рельєф, клімат тощо. Їх характер багато в чому зумовлюють: набір і врожайність культур; специфічні властивості земель; особливості організації тваринництва; розмір і характер витрат на виробництво і т. ін.

Місцерозташування даного господарства - східний регіон Чернігівської області, що характеризується зоною Полісся. Як відомо дана природо-кліматична зона багата звичайними чорноземними ґрунтами та їх різновидами. Землі СТОВ «Промінь» мають рівний тип рельєфу, що є сприятливим фактором для сільськогосподарської діяльності підприємства.

Клімат Полісся - помірний, він характеризується досить теплим літом, достатнім рівнем вологи і холодною зимою з відлигами. Середньорічна температура повітря складає 5-7 °С. Основна частина опадів припадає на теплий період (квітень-жовтень), річна кількість опадів в середньому - 543 мм, в тому числі за вегетаційний період - 403 мм. Найтепліший місяць - липень (+20..+26), найхолодніший - січень (-6..-18). Зима, як правило, наступає у першій декаді грудня. У вигляді снігу випадає 30-32% річних опадів, які при бажаних умовах поглинання створюють запаси вологи у ґрунті і забезпечують високий урожай. Початком весни вважається дата переходу середньодобової температури через 0°С. У цей період ґрунт найбільш вологий. Перехід середньодобової температури через 15°С в сторону збільшення відповідає початку літнього періоду, для якого характерні опади у вигляді дощу та ливня. Найбільша кількість опадів випадає в літньо-осінній період - 200 мм/см. відносна вологість повітря складає в середньому 47-61%.

Осінь починається з переходом середньодобової температури через 15°С в бік зниження. Середня температура повітря даної пори року складає 5-12°С.

Отже, в цілому можна стверджувати, що господарство має досить сприятливе географічне, рельєфне та природно-кліматичне місце розташування для здійснення своєї господарської діяльності.

Директором господарства є Горбаченко Михайло Васильович.

Таблиця 1

Стан забезпечення господарства земельними ресурсами

Розрахунки таблиці показують, що у 2009 році в СТОВ «Промінь» у порівнянні з 2007 роком відбулося збільшення земельної площі на 9 га. Це відбулося за рахунок збільшення орендованої площі ріллі. У звітному році господарство «Промінь» не відводило площі під сінокоси (-104 га) та пасовища (-31 га).

В структурі земельного фонду основну питому вагу займає рілля 1861 га, або 92,9 %, що показує рівень розораності земель. Це свідчить про те, що більшість земельної площі на підприємстві відведена під посів сільськогосподарських культур.

Таблиця 2

Середньорічна чисельність працівників та ефективність використання робочої сили

З розрахунків таблиці 2 можна стверджувати, що за період 2007-2009 років середньорічна чисельність працівників зросла на 27 чоловік, при чому, у рослинництві це збільшення є значно помітнішим, ніж у тваринництві (25 та 18 чоловік відповідно).

Таблиця 3

Склад та структура товарної продукції СТОВ «Промінь»

З розрахунків таблиці 3 можна стверджувати, що найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції рослинництва і тваринництва в середньому за три роки займає продукція зернових та зернобобових (74,4 %). Значно менша частина припадає на молоко та іншу продукцію рослинництва (9,2 та 7,5 %. відповідно). Оскільки виробництво основного виду продукції в структурі виручки займає 74,4 %, що є більше ніж 55% можемо стверджувати, що господарство вузькоспеціалізоване.

Достатньо високу частку у структурі виручки в цілому по господарству займають послуги в сільськогосподарському підприємстві (39,4 %). Це, в першу чергу, свідчить про те, що господарство орієнтоване не лише на виробництво сільськогосподарської продукції, а й надає послуги населенню та іншим підприємствам.

Виручка від реалізації всіх видів продукції збільшилася за період 2007-2009 років. Причиною цього стало підвищення закупівельних та реалізаційних цін на продукцію, розширення виробництва. Товарна продукція зернових, м’яса ВРХ, м’яса свиней, м’яса овець, вовни, молока та ріпака підвищилась у 2009 році порівняно з 2007 на 1173,6; 5,2; 57,3; 2,7; 0,2; 70,5; 58,1 тис.грн відповідно.

На скотарській фермі концентрується 233 корів з молодняком та все репродуктивне свинарство.

Свиноматкам з молодняком використовуються відходи промпереробки молока та зелена маса конюшини. Потребам скотарства і свинарства підпорядковується виробництво кормів на орних землях, щоб скоротити обсяг перевезення кормів.

Все поголів’я свиней, що утримується в господарстві в кількості 331 гол. - порода велика біла.

Таблиця 4

Структура поголів’я свиней

Продуктивність свиней в господарстві коливається, в залежності від пори року і віку тварин, середньодобових приростів складає -150-300 г.

Все поголів’я свиней утримується у свинарнику розрахованому на 300 голів (типовий проект). Свиней утримують в групових та індивідуальних станках. В індивідуальних станках утримують продуктивних кнурів та свиноматок за 7-10 днів до опоросу і підсисні свиноматки з поросятами до 2-ох місяців. В групових станках утримують холості та поросні свиноматки, відлучені поросята віком 2-4 місяців та ремонтний молодняк.

У господарстві практикується безвигульна система утримання свиней як в зимовий так і в літній період. Свиноматок в теплий період року виганяють під навіси біля свинарника.

Організація годівлі проводиться вручну, а напування тварин та гноєвидалення механізовано.

Для годівлі свиней та маточного поголів’я заготовляють концентратні корми, але при відсутності комбікормів використовують наявні в господарстві корми: буряк, картоплю, а влітку свіжоскошену зелену масу. Також використовують для годівлі свиней відходи пивної промисловості. Склад кормів змінюється залежно від наявності кормових ресурсів у господарстві.

% всієї потреби в зелених кормах забезпечується за рахунок посівів багаторічних трав. Це є особливо цінним та економічно вигідним для годівлі зеленою масою з високим вмістом перетравного протеїну свиноматок та молодняку свиней. В «зеленому конвеєрі» для свиней найбільшу питому вагу займає люцерна.

Санітарний стан тваринницьких приміщень не повністю відповідає умовам необхідним для утримання тварин.

Відмічені відхилення показників мікроклімату від норм технологічного проектування. У станках для свиней бетонна підлога, на яку періодично дається солом’яна підстилка.

Для видалення гною у підлозі свинарника створені спеціальні гноєві канали біля станків. Підлога у станках зроблена з невеликим нахилом (6 см - на 1 м) у бік гнойового жолоба, що полегшує очистку і поліпшує мікроклімат у станку.

Сукупні ветеринарно-санітарні умови і забезпечення свиноферми на сьогодні перебувають у задовільному стані.

При в’їзді на територію свиноферми присутній санпропускник, але він необладнаний відповідним чином, не діє дезбар’єр. На територію можуть потрапляти особи, які не беруть участі у виробництві.

Через погану пропаганду ветеринарних знань працівники свиноферми, що доглядають за тваринами інколи допускають помилки і не дотримуються санітарно-ветеринарних та зоогігієнічних вимог.

Внутрішнє обладнання приміщень вже застаріле і потребує ремонту, через що не створюються оптимальні умови утримання, які б могли забезпечити максимальну продуктивність тварин.

Ветеринарне обслуговування тваринництва СТОВ «Промінь» здійснюється двома спеціалістами ветеринарної медицини. В господарстві є обладнані ветеринарні кабінети з аптеками. Але їх обладнання потребує оновлення і покращення постачання ветеринарними препаратами, які через брак коштів закуповуються невчасно і в недостатній кількості.

Таблиця 5

Основні економічні показники діяльності

З розрахунків таблиці 5 можна стверджувати, за період 2007-2009 рр. показник валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь збільшився на 12,8% або на 13,8 тис. грн.. Причиною цього стало збільшення валової продукції на 13,3% або на 285,5 тис. грн.

Характеризуючи показник валової продукції на одного середньорічного працівника, можна сказати, що він має тенденцію до зменшення і в 2009 році, порівняно із 2007 роком зменшився на 2,5 тис. грн. Це свідчить про зменшення навантажень на працівників і одночасне зменшення продуктивності праці.

Слід звернути увагу на показник валової продукції на 100 грн. основних виробничих фондів, так як за досліджуваний період він значно зменшився на 30,9 % або на 53,1 тис. грн. Це сталося за рахунок збільшення вартості валової продукції на 285,5 тис. грн. та збільшення вартості основних фондів на 797,45 тис. грн.

Товарна продукція на 100 га сільськогосподарських угідь підвищилась на 45,8 %, або на 62,5 тис.грн. Це відбулося за рахунок зростання виручки від реалізації майже на 50 %.

В свою чергу, товарна продукція на одного середньорічного працівника збільшилась на 4,1 тис.грн, тобто більше на 15 %. Такий результат спричинило збільшення виручки від реалізації продукції на 1264 тис.грн.

Валовий прибуток в господарстві за досліджуваний період по підприємству збільшився на 279,1 %, або на 764,1 тис.грн. Разом з тим відмічаємо збільшення валового прибутку на 100 га сільськогосподарських угідь на 31,8 тис.грн.

Валовий прибуток на одного середньорічного працівника за досліджуваний період збільшився на 115,9 %, або на 5,1 тис.грн. Причиною цього стало збільшення валового прибутку на 764,1 тис.грн., а також площі сільськогосподарських угідь на 9 га.

Результати проведених розрахунків вказують на те, що у 2007 році підприємство знову отримує прибуток. У фактичному році, порівняно із плановим роком даний показник збільшився в 6 разів, або на 888,1 тис.грн.

Чистий збиток на 100 га сільськогосподарських угідь за цей же період також збільшився на 44,3 тис.грн., що у відсотковому відношенні становить 633,7 %.

Чистий прибуток на одного середньорічного працівника також зріс на 6,7 тис.грн. за аналізуємий період. Основною причиною цього стало підвищення чистого прибутку на 888,1 тис.грн.

Такі позитивні показники спричинили зростання рівня рентабельності на 30,6 п.в. Це сталося за рахунок збільшення чистого прибутку на 888,1 тис. грн. В результаті таких змін підприємство є прибутковим.

Таким чином, відмічаємо, що господарство СТОВ «Промінь» є прибутковим, платоспроможним, а його стан є задовільний.

Господарству можна покращувати та розширювати виробництво, шукати резерви зниження собівартості продукції, щоб у майбутньому досягти ще більш кращих результатів своєї діяльності.

Епізоотична ситуація у тваринництві господарства

В СТОВ «Промінь» за матеріалами ветеринарної звітності (Звіт про заразні хвороби тваринництва ф.1 вет) і згідно записів у журналі для реєстрації хворих тварин (ф. №1-вет) протягом попередніх 10 років реєстрували:

інфекційні хвороби: трихофітія ВРХ, бешиха свиней;

найбільш поширені незаразні хвороби: хвороби обумовлені порушеннями годівлі і утримання тварин (гіповітамінози, хвороби шлунково-кишкового тракту, акушерські захворювання);

-      інвазійні хвороби: гельмінтози великої рогатої худоби, гельмінтози свиней, ентомози (гіподерматоз).

Основна увага була зосереджена на вивченні гельмінтологічної ситуації, яка склалась на свинофермі господарства. Воно є неблагополучним щодо таких гельмінтозів свиней, як аскаридоз, трихуроз і езофагостомоз.

2.3 Результати власних досліджень

.3.1 Розповсюдження нематодозів свиней

При огляді поголів’я свиней виявлено, що в деяких поросят з групи відлучення і ремонтного молодняка спостерігаються порушення загального стану здоров’я. Реєстрували пригнічення, порушення апетиту, інколи блювання і тварини заривались у підстилку.

У дорослих свиней явних, видимих ознак хвороб не було виявлено.

Проаналізувавши дані огляду тварин і ознайомившись з даними документації господарства, яка свідчила про неблагополуччя по гельмінтозах свиней, було проведено гельмінтоовоскопічні дослідження для уточнення діагнозу.

Таблиця 6

Розповсюдження гельмінтозів свиней 1 групи

Таблиця 7

Розповсюдження гельмінтозів свиней 2 групи

В ході проведення досліджень було виявлено яйця кількох видів гельмінтів, а саме: аскарид, трихурисів та езофагостом.

Можна зробити висновок, що при проведенні копроовоскопічних досліджень 24 проб фекалій свиней 1 групи та 24 проб 2 групи виявлено вражениж аскаридами 16 голів 1 групи та 17 свиней 2 групи. Екстенсивність інвазії становила в середньому 66,7 % з інтенсивністю інвазії 13,3 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини в 1 групі та відповідно 70,9 % і 12,0 в свиней 2 групи. В 1 групі 7 свиней вражено трихурисами, а в 2 - 10 голів. Середня екстенсивність інвазії трихурисами 29,2% та інтенсивністю інвазії близько 0,8 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини в 1 групі та 41,7 % і 0,8 відповідно в 2 групі. По 20 голів вражено езофагостомами в обох групах, але з екстенсивністю та інтенсивністю інвазії - 83,3 % та 5,3 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини в 1 групі та 83,3 % і 5,0 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини відповідно у тварин 2 групи.

2.3.2 Сезонна та вікова динаміка нематодозів свиней

Таблиця 8

Сезонна та вікова динаміка аскарозу свиней

Розглянувши цю таблицю, можна стверджувати, що найбільш сприйнятливі до аскарозу поросята 2-4 місячного віку, в осінній період, коли екстенсивність інвазії - 100% та інтенсивністю інвазії 30,2 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини, в той час весною вона була 62,5 % та 14,53 відповідно У поросят віком 4-6 місяців екстенсивність інвазії дещо нижча і восени становить 75 % з інтенсивністю інвазії 5,83 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини, а весною аскарозом вражається 50 % всіх поросят такого віку з інтенсивністю інвазії 4,68 - відповідно. Свиноматки хворіють аскарозом рідше і осінню екстенсивність інвазії складає 31,25 % з інтенсивністю інвазії 1,97 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини,а весною вона знижується до 12,5% та 1,26 - відповідно. Можна констатувати такий факт, що зараження свиней більше в осінню пору року і найбільш чутливі молоді поросята.

Таблиця 9

Сезонна та вікова динаміка езофагостомозу свиней

За даними копроовоскопічних дослідженнях проб фекалій поросят 2-4 місячного віку екстенсивність інвазії езофагостомами в осінній період становив 87,5% з інтенсивність інвазії 1,72 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини, весною екстенсивність інвазії 75 % з інтенсивністю інвазії 1,58 - відповідно. В той час у поголів’я 4-6 місячного віку восени екстенсивність інвазії- 62,5 % з інтенсивністю інвазії 2,19 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини, весною відповідно - 50 % та 3,23 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини. У свиноматок осінню екстенсивність інвазії - 100%, а інтенсивність інвазії 11,57 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини, весною вони були 75 % та 14,12 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини.

Таблиця 10

Сезонна та вікова динаміка трихурозу свиней

Найбільше вражаються трихурисами поросята 2-4 місячного віку осіною з екстенсивністю інвазії 75 % та 37,5% - весною. Інтенсивність інвазії відповідно становила 1,16 - восени та весною - 1,2 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини.

Восени екстенсивність інвазії трихурисами в поросят 4-6 місяців становить 12,5 % з інтенсивністю інвазії 0,57 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини. Весною відповідно 12,5 % та 0,3 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини.

За результатами гельмінтоовоскопії проб фекалій свиней можемо зробити заключний висновок, що тварини в осінню пору року більш чутливі до вищевказаних нематодозів незалежно від їх вікових груп. Найбільше заражаються поросята 2-4 місячного віку аскарозисами, трихурозисами та езофагостомами.

2.3.3 Визначення лікувальної ефективності антигельмінтних препаратів

Основними показниками ефективності препаратів є інтенсефективність (ІЕ), тобто ступінь зниження (у відсотках) інтенсивності зараження однієї особини або групи тварин після дегельмінтизації, та екстенсефективність (ЕЕ) - кількість тварин, цілком звільнених від одного чи декількох видів паразитів після дегельмінтизації у відсотках від уражених.

ЕЕ (ІЕ) =(1 - ) х 100 %, де

ЕЕ (ІЕ) - екстенсефективність (інтенсефективність);

ЕІд2; ЕІд1 (ІЕд2; ІЕд1) - екстенсивність інвазії (інтенсивність інвазії) в довлідній групі тварин до (д1) та після (д2)застосування препарату;

ЕІк2; ЕІк1 (ІЕк2; ІЕк1) -те ж в контрольній групі.

Для лікування свиней 1 групи використовували тетрамізол-гранулят з розрахунку 1,5 г на 10 кг маси тіла та плюс 10% антигельмінтика, тому що він задавався тваринам з кормом, одноразово. Результати наведені в таблиці 11.

Таблиця 11

Дані гельмінтоовоскопії проб фекалій 1 групи свиней через 14 днів після використання тетрамізолу-гранулят

А для лікування свиней, хворих аскарозом, трихурозом та езофагостомозом 2 групи використовували бровармектин в дозі 0,02 см³ на 1 кг маси тiла, внутрішньом’язово, одноразово. Результати наведені в таблиці 12.

Таблиця 12

Дані гельмінтоовоскопії проб фекалій 2 групи свиней через 14 днів після використання бровармектину

Через 14 днів після дегельмінтизації в 1 групі при використанні тетрамізолу-грануляту виявлено 1 порося 2-4місячного віку вражене трихурисами, екстенсивність інвазії становила 12,5 %, з інтенсивністю інвазії - 0,3 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини, екстенсефективність препарату становила 83,33 % та інтенсефективність - 69,39 %, а при аскарозній та езофагостомозній інвазіях-відповідно становить 100%. У поросят 4-6 місячного віку екстенсефективність та інтенсефективність при аскарозній, трихурозній та езофагостомозній інвазіях становила 100%.

Виявлено також 1 свиноматку 1 групи інвазовану езофагостомами з екстенсивністю інвазії 12,5 %, інтенсивність інвазії становила 0,7 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини, екстенсефективність та інтенсефективність препарату відповідно 84,99 % та 86,79 %.

А при використанні бровармектину в 2 групі виявляли 2 поросят 2-4 місячного віку вражених трихурисами з екстенсивністю інвазії 25 %, інтенсивністю інвазії 0,35 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини, екстенсефективність була 66,67 % та інтенсефективність - 74,46 %. При аскарозній та езофагостомозній інвазіях екстенсефективність та інтенсефективність становила 100 %.

Вражене 1 порося 4-6 місячного віку езофагостомами, екстенсивність інвазії була 12,5 %, а інтенсивність інвазії - 0,5 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини, екстенсефективність та інтенсефективність бровармектина становила відповідно 80 %. За аскарозної та трихурозної інвазії екстенсефективність та інтенсефективність у поросят 4-6 місячного віку та в свиноматок становила 100 %.

Виявлено також 1 свиноматку 2 групи вражену езофагостомами з екстенсивністю інвазії 12,5 %, інтенсивністю інвазії 0,4 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини, при чому екстенсефективність препарату становила 87,5 % та інтенсефективністю 96,26 %.

Середня екстенсефективність при використанні тетрамізолу-грануляту в 1 групі тварин становить 89,44 % та інтенсефективність 85,4%, а при використанні бровармектину в 2 групі, відповідно 84,7 % та 83,6 %.

Отже, можна стверджувати, що тетрамізол гранулят є більш ефективний препарат при лікуванні свиней вражених нематодозами.

2.4 Обговорення результатів власних досліджень

За результатами власних досліджень в СТОВ «Промінь» Бахмацького району Чернігівської області зареєстровано кишкові нематодози свиней, такі як аскароз, трихуроз та езофагостомоз.

Екстенсивність інвазії (ЕІ) аскарозу становить у поросят 2-4 місячного віку 100%, у поросят 4-8 місячного віку 75 %, а у свиноматок - 31,25 % восени та 62,5%, 50% та 12,5% відповідно, весною. Екстенсивність інвазії езофагостомозу у поросят 2-4 місячного віку становить 87,5%, у поросят 4-6 місячного віку - 62,5% та у свиноматок - 100% восени; весною відповідно 75%, 50% та 75%. Кількість вражених тварин трихурозом осінню - поросята 2-4 місяців - 75%, а поросят 4-6 місяців - 12,5%, відповідно весною - 37,5% та 12,5%. У свиноматок трихурисів не виявляли в різні пори року.

Інтенсивність інвазії (ІІ) аскарозу восени в поросят 2-4 місячного віку 30,2, у поросят 4-6 місячного віку 5,83 і у свиноматок - 1,97 та відповідно весною 14,53, 4,68 та 1,26 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини. Інтенсивність інвазії трихурозу осінню в поросят 2-4 місяців 1,16 та в поросят 4-6 місячного віку 0,57 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини, весною відповідно 1,2 та 0,3 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини. Інтенсивність інвазії езофагостомозу у поросят 2-4 місячного вік 1,72, у поросят 4-6 місячгого віку 2,19 та в свиноматок 11,57 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини восени; весною відповідно 1,58, 3,23 та 14,12 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини.

При лікуванні свиней рекомендується значна кількість антигельмінтиків, таких як препарати групи бензімідазолів (альбендазол, мебендазол, фенбендазол, оксбендазол, флюбендазол та ін.), препарати піперазину (адипінат, гексагідрат, дигідрохлорид, моногідрохлорид, сульфат, цитрат, фосфат), препарати групи макроциклічних лактонів, левомізолу, празиквантелу, ніклозаміду [5, 6, 39].

Для визначення найбільш ефективних ветеринарних препаратів проти нематодозів свиней було проведено дослідження. Все поголів’я свиней поділили на дві групи, до складу яких входили поросята різного віку в однаковій кількості, і застосовували різні антигельмінтики, дотримуючись рекомендованих доз. У першій групі використовували тетрамізол-гранулят, а в другій - бровармектин. Після проведення повної дегельмінтизації тварин через 14 днів було проведено повторну копроовоскопію, яка показала, що інвазованість свиней всіх вікових груп значно зменшилась, а в деяких тварин певного віку зовсім не було виявлено гельмінтів.

Тетрамізол-гранулят в дозі 1,5 г на 10 кг живої ваги виявився більш ефективним, ніж бровермектин в дозі 0,02 см³ на 1 кг маси тiла, що й видно за результатами дегельмінтизації.

Застосовані антигельмінтики в терапевтичних дозах не викликали побічної дії на організм тварин.

На основі проведених дослідів можемо зробити узагальнюючий висновок про те, що якщо своєчасно проводити дегельмінтизацію, найбільш ефективними антигельмінтиками, у встановлених дозах для різних вікових груп, то така проблема, як нематодози свиней не становиме загрози сучасним сільськогосподарським підприємствам, у яких провідною галуззю є свинарство.

2.5 Розрахунок економiчної ефективностi

В сучасних умовах важливого значення набуває економiчний аналiз ефективностi ветеринарних заходiв, що дозволяє зменшити захворюванiсть та загибель тварин, підвищити їх продуктивність і скоротити сроки перехворювання.

Пiд економiчною ефективнiстю ветеринарних заходiв розумiють вартiсть одержаної продукцiї за рахунок збiльшення кiлькостi затрат i пiдвищення якостi, економiчнi затрати працi i матерiальних ресурсiв в порiвняннi з витратами на проведения ветеринарних заходiв.

За даними ветеринарної звiтностi спалахи аскарозу, трихурозу та езофагостомозу свиней в СТОВ «Промінь» Бахмацького району Чернігівської області спостерiгаються щорiчно (навеснi, восени) i наносять великi економiчнi збитки внаслiдок загибелi тварин.

Проведені дослiдження свiдчать, що при умовi застосування антгельмiнтикiв загибелi свиней вiд нематодозів не спостерiгалося. Застосування цих препаратiв попереджує падiж свиней, сприяє їх швидшому розвитку, таким чином,приростів живої ваги.

Для обрахування економiчних збиткiв, попереджених проведенням лiкувально-профiлактичних заходiв, ми користувалися формулою:

Пз = Мл * Кл * Ж * Ц - З, де

Мл - кiлькiсть свиней, яких лiкували;

Кл - коефiцiент можливого захворювання;

Ж - середня вага одного поросяти;

Ц - вартість одного кг свинини;

З - фактичний економiчний збиток в господарствi.

Коефiцiент можливого захворювання - 0,7.

Вартість одного поросяти - 210 грн.; кількiсть свиней, яких лiкували 16. Збитки, завданi господарству дорiвнють нулю, оскiльки пiд час дослiджень падежу тварин не спостерiгалося.

Пз (І)= 16 х 0,7 х 210- 0 = 2352 грн.

Вартiсть поросяти - 210 грн, кiлькiсть свиней, яких лiкували - 16, загибелих пiд час проведення дослiду не було.

Пз (II)=16 х 0,7 х 210 - 0= 2352 грн.

Витрати на проведенi ветеринарнi заходи обраховували за формулою:

В1 - зарплата працiвника, який зайнятий в проведеннi ветеринарних заходiв,

В2 - цiна використаних бiопрепаратiв.

Для дегельмiнтизацiї свиней застосовували тетрамізол-гранулят. Вартiсть 150 г тетерамізолу-грануляту 15,10 грн. Ми задавали препарат з розрахунку 1,5 г на 10 кг маси тiла. Отриману дозу збiльшили ще на 10% у зв’язку з тим, що антгельмiнтик задавали з кормом.

Загальна маса 16 поросят становить: 800 кг.На їх лiкування витрачено 132 г татрамізолу-грануляту:

Тодi, В2 (І) =(15,10: 150) х 132=13,29 грн.

Для дегельмiнтизацiї свиней 2 групи застосовували бровармектин. Вартiсть 100 см³ бровармектину становить 99,08 грн. Препарат задавали з розразунку 0,02 см³ на 1 кг маси тiла. Загальна маса поросят становить:860 кг

На їх лiкування витрачено 17,2 см³ бровармектину:

Тодi, В2 (II) 17,2 х = 17,04 грн.

Зарплата лiкаря ветеринарної медицини 873 грн на мiсяць (34 грн на робочий день).

Тетрамізол -гранулят задавали 1 дня, то

В1 (І) = 32 грн. Звiдси: Вв (І) = 32 + 13,29 = 45,29 грн.

Бровармектин задавали також 1 день, тому В1 (II) 32 грн.

Вв (II) = 32 + 17,04 = 49,04 грн.

Економiчний ефект, отриманий в результатi здiйснення лiкувально-профiлактичних заходiв:

Ее=Пз-Вв, де

Пз - попереджений економiчний збиток, грн;

Вв - витрати на проведенi ветеринарнi заходи, грн;

Ее(І) = 2352 - 45,29 = 2306,71 грн.

Ее(ІI) = 2352 - 49,04 = 2302,96 грн.

Економiчний ефект від проведених лiкувальних заходiв на гривню витрат вираховується за формулою:

Егрн = Ее : Вв

Економiчний ефект вiд лiкування свиней тетрамізолом-гранулят становить:

Е (І) = 2306,71 : 45,29 = 50,93 грн на одну гривню витрат.

Економiчний ефект вiд лiкування свиней бровармектином склав:

Е(II) =2302,96: 49,04 = 46,96 грн на одну гривню витрат.

Розрахунки економiчної ефективностi при використаннi тетрамізолу-гранулят для дегельмiнтизацiї свиней показують, що економiчний ефект на 1 гривню витрат складає 50,93 грн, а при застосуваннi бровармектину для свиней - 46,96 грн. Таким чином, проведення дегельмінтизації за допомогою тетрамізолу-гранулят та бровармектину в умовах СТОВ «Промінь» Бахмацького району Чернігівської області є виправданим.

2.6 Використання комп’ютерних методик

Комп’ютерні технології значно полегшують обробку наукових даних, підвищують точність і достовірність результатів досліджень, сприяють накопиченню значних об’ємів наукової інформації.

Суттєву допомогу у підготовці огляду літератури надавали пошукові системи мережі INTERNET. Для отримання сучасних даних стосовно нематодозів свиней використовував системи RAMBLER, Google, електронні фонди Центральної наукової сільськогосподарської бібліотеки і Національної наукової бібліотеки.

Дипломна робота була виконана на комп’ютері. При цьому використовувалось середовище Windows XP Microsoft Office Word та Microsoft Office Excel 2007.

Текстова частина дипломної роботи була набрана за допомогою програми Microsoft Office Word 2007, користуючись при цьому стандартною клавіатурою (104 клавіші), дотримуючись таких вимог: верхнє та нижнє поле по 2 см., праве - 1,5 см., ліве - 3 см. Шрифт Times New Roman, 14 Pt, інтервал між рядками 1,5, формат тексту виконував, користуюсь стандартними панелями інструментів. А графік, таблиці були набрані за допомогою програми - Microsoft Office Excel.Office Excel передбачає оформлення таблиць, діаграм, графіків. Перевага полягає в простоті використання засобів обробки даних. В таблиці вводилася інформація будь-якого типу: текст, число, дати та час, формули, малюнки, діаграми. Введена інформація обробляється за допомогою спеціальних функцій. Будь-яка обробка даних в Excel здійснюється за допомогою цих функцій. Обробка даних включає в себе: проведення різноманітних обчислень, з використанням апарату функцій та формул, вибірку даних, побудова графіків та діаграм, статистичний аналіз даних. Представлення даних в табличному вигляді дозволяє вирішувати найрізноманітніші завдання, які дають змогу наглядно і швидко віднайти користувачеві інформацію, що його цікавить. Під кожною таблицею міститься короткі пояснення до неї, наведене за допомогою Microsoft Office Word 2007.

3. Охорона праці

Охорона здоров’я, створення нормальних умов праці на виробництві, забезпечення безпеки праці, усунення професійних захворювань і виробничих травм є однією з головних турбот про людину. На сьогодні передбачено значно посилити роботу по покращенню умов праці, підвищенню кваліфікації і професійної майстерності робітників, створенню більш сприятливих умов для високопродуктивної праці і широкого застосування творчих здібностей робітників і службовців.

Складовими частинами охорони праці є - трудове законодавство, техніка безпеки, виробнича санітарія і протипожежна безпека.

Конституційне право громадян України на охорону їх життя і здоров’я у процесі людської діяльності відображено у законі України (Про охорону праці), прийнятому Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року, зі змінами та доповненнями від 21 листопада2002 р. № 229- IV[12, 13]. Дія закону поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності і виду діяльності, на всіх працюючих незалежно від їх посади і рівня кваліфікації.

Інженер по техніці безпеки розслідує причини нещасних випадків, розробляє методи усунення і запобігання цих причин на основі вивчення виробничих процесів, засобів виробництва, прийомів праці. З цією метою техніка безпеки передбачає раціональну розробку більш безпечних передових технологічних процесів автоматизації окремих операцій, обладнання, агрегатів, їх модернізацію з метою створення безпечних умов праці, полегшення трудомістких процесів на виробництві.

При вступі на роботу складається в господарстві колективний договір, в якому регулюються трудові відносини, між роботодавцем та працівниками. В ньому вирішуються економічні, фінансові, організаційні і матеріальні питання, при яких встановлюються додаткові соціальні пільги з урахуванням специфіки роботи працівника. Також встановлюються зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, соціально-економічних відносин. Зокрема, ці зобов'язання стосуються змін в організації виробництва і праці; забезпечення продуктивної зайнятості; нормування і оплати праці, встановлення форм, систем, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій тощо); встановлення гарантій, компенсацій, пільг; участі трудового колективу у формуванні, розподілі й використанні прибутку підприємства, якщо це передбачено статутом; режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку; умов і охорони праці; забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників; гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій трудящих. Колективним договором можуть передбачатись й інші додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

Усі ці зобов'язання розподіляються на нормативні та зобов'язальні. До нормативних відносяться ті, що вже містяться в чинному законодавстві про працю. Але законодавством встановлюється мінімальний рівень соціальних умов, нижче якого сторони при укладенні колективного договору визначатись не мають права. Нормативні положення колективного договору - найбільш важлива частина його змісту. Ці положення становлять собою сукупність локальних норм з основних питань праці, її оплати, умов праці й побуту та ін.

На підприємстві СТОВ «Промінь» створена служба охорони праці. Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівникові господарства. За охорону праці в цілому по галузі тваринництва несе відповідальність - головний зоотехнік і лікар ветеринарної медицини.

При проведенні ввідного інструктажу з робітниками, що приймаються на роботу у СТОВ «Промінь» обов’язково вказується на характер виробництва, основні причини травматизму і правила надання першої допомоги потерпілим, обов’язки працівників і порядок користування засобами індивідуального захисту. Проведення ввідного інструктажу фіксується в журналі реєстрації проведення ввідних інструктажів по техніці безпеки, який зберігається в інженера по ОП і ТБ.

Інструктаж на робочому місці проводять індивідуально з кожним працівником. Проводиться інструктаж на робочому місці завідувачами ферм та бригадирами і фіксується в «Журналі реєстрації інструктажів по техніці безпеки».

Усі види робіт в СТОВ «Промінь» здійснюються з дотриманням правил техніки безпеки. Один день в тиждень надається всім працівникам для відпочинку, а працівникам, які задіяні на змінних роботах, день відпочинку встановлюється згідно біжучого графіку.

Основними методами аналізу травматизму є статистичний, топографічний, монографічний.

Таблиця 13

Аналіз виробничого травматизму в СТОВ «Промінь» Бахмацького району, Чернігівської області за 2007 - 2009 рр..

Отже щорічно збільшуються асигнування на ОП.

З метою збереження майна в СТОВ «Промінь» значна увага приділяється протипожежній профілактиці. З цією метою утворені добровільні протипожежні формування, які забезпечені необхідними засобами для гасіння пожежі. Всі приміщення в господарстві відповідають вимогам пожежної безпеки. Кожне приміщення обладнане пожежним щитом, на якому розміщені первинні засоби пожежегасіння (лопати, відра, вогнегасники тощо). У вогненебезпечних місцях вивішені попереджувальні написи і правила поводження з вогнем і легкозаймистими речовинами та матеріалами.

Таблиця 14

Аналіз потенціально небезпечних та шкідливих виробничих факторів при проведенні дегельмінтизації свиней.

Рекомендації по покращенню охорони праці в СТОВ «Промінь»

1. Створити кутки по висвітленню питань техніки безпеки і протипожежної охорони на всіх виробничих бригадах.

2. Розробити і вивісити на робочих місцях інструкції з техніки безпеки.

3. Посилити контроль за виконанням вимог техніки безпеки працівниками господарства, посилити трудову дисципліну шляхом проведення бесід і підвищення відповідальності за порушення правил техніки безпеки.

4. Здійснювати періодичний контроль стану здоров» я всіх працівників і службовців - проводити медичне обстеження.

5. Всім спеціалістам і працівникам СТОВ «Промінь» дотримуватись норм особистої гігієни.

4.Екологічна експертиза

Екологічна експертиза - це комплексний аналіз технологій, матеріалів, устаткування, техніки, проектів, планів, прогнозів та іншої документації, який проводять висококваліфіковані спеціалісти та експерти з метою визначення відповідності поданих матеріалів чинному законодавству.

Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об’єктах [15, 26, 31].

Основними завданнями екологічної експертизи є:

-        визначення ступеня екологічного ризику та безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності;

-        організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об’єктів екологічної експертизи;

         встановлення відповідності об’єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, санітарних норм, будівельних норм і правил;

         оцінка впливу діяльності об’єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища, здоров’я людей і якість природних ресурсів;

         оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров’я людей;

         підготовка об’єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи.

Основні принципи екологічної експертизи:

-        гарантування безпечного для життя і здоров’я людей стану навколишнього природного середовища;

-        збалансованість екологічних, економічних і соціальних інтересів для врахування громадської думки;

         наукова обґрунтованість, незалежність, об’єктивність, комплексність, варіантність, гласність;

         екологічна безпека, територіально-галузева доцільність реалізації об’єктів екологічної експертизи;

         державне регулювання;

         законність.

Об’єктами екологічної експертизи є проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, передпроектні, проектні матеріали, документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища, створення загрози здоров’ю людей.

Тобто екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах; діючі об’єкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей; технології; технічні засоби; проектні рішення та програми розвитку [13].

На сьогодні в нашій державі здійснюється державна, громадська та інші екологічні експертизи. Висновки державної екологічної експертизи є обов’язковими для виконання. Приймаючи рішення щодо подальшої реалізації об’єктів екологічної експертизи, висновки державної екологічної експертизи враховуються нарівні з іншими видами державних експертиз. Висновки громадської та іншої екологічної експертизи мають рекомендаційний характер і можуть бути враховані при проведенні державної екологічної експертизи, а також при прийнятті рішень щодо подальшої реалізації об’єкта екологічної експертизи.

Фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок:

-        державного бюджету України та місцевих бюджетів;

-        коштів підприємств, установ та організацій;

         позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища;

         добровільних внесків та інших коштів.

Останнім часом питанням економічного регулювання екологічної діяльності (чи бездіяльності) дослідники приділяють все більше уваги. Проблема ефективності управління діяльністю установ у сфері природокористування та ресурсозбереження стала предметом конференцій різних рівнів, багатьох виступів та обговорень.

У сучасних умовах відбувається стрімке погіршення екологічної ситуації, а також зменшення запасів природних ресурсів. Неодноразовий аналіз свідчить про те, що витрати пов’язані із захистом продукції від забруднення, складають 25-30 % від загальних витрат на виробництво даної продукції. Ці затрати, безумовно, збільшують собівартість продукції, роблять її неконкурентоспроможною на внутрішньому та зовнішньому ринку. Вирішити цю важливу соціально-економічну проблему можливе лише економічними методами стимулювання природоохоронної діяльності.

Головною метою методів стимулювання природоохоронної діяльності повинно бути створення механізму реальної економічної зацікавленості господарських суб’єктів в оздоровленні довкілля, економічного стимулювання господарств до застосування технологій, технологічних засобів і матеріалів, які дозволяють отримувати екологічно безпечну продукцію.

На сьогодні в Україні здійснюється фінансово-економічне стимулювання раціонального використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища шляхом:

- надання пільг при оподаткуванні щодо охорони навколишнього середовища - при переході на маловідходні і безвідходні ресурсо- та енергозберігаючі технології, організації виробництва і впровадженні очисного обладнання та устаткування для утилізації забруднюючих речовин і переробки відходів, а також приладів контролю за станом навколишнього середовища та джерелами викидів і скидів забруднюючих речовин, виконанні інших заходів, спрямованих на поліпшення охорони навколишнього середовища;

- надання на пільгових умовах короткотермінових та довгострокових кредитів для реалізації заходів щодо забезпечення раціонального використання природних ресурсів і охорони навколишнього природного середовища;

-        встановлення підвищених норм амортизації основних виробничих природоохоронних фондів;

         звільнення від оподаткування спеціальних екологічних фондів;

         передача частини коштів позабюджетного фонду охорони навколишнього природного середовища на договірних умовах господарствам на заходи, спрямовані на гарантоване зниження викидів і скидів забруднюючих речовин і зменшення шкідливого впливу господарської діяльності на стан навколишнього середовища, на розвиток екологічно безпечних технологій та виробництв;

         надання можливості отримання природних ресурсів під заставу;

         стимулювання працівників та громадських інспекторів з охорони навколишнього природного середовища, які виявили порушення законодавства і вжили необхідних заходів для притягнення винних до відповідальності, а також розвитку і зміцнення матеріально-технічної бази спеціально уповноважених державних органів у галузі охорони навколишнього природного середовища за рахунок частини грошових стягнень [26].

Не зважаючи на досконалість інженерних методів охорони природи та природного законодавства, господарства не будуть їх використовувати, якщо це не буде їм вигідно. Слід зауважити, що власне природоохоронна діяльність не дає прибутку господарствам, за винятком утилізації відходів, отриманих внаслідок процесу очищення стічних вод і газів, що викидаються в атмосферу. Більшість вловлених речовин є цінною сировиною і можуть бути використані при виробництві продукції, сприяючи отриманню додаткового прибутку. Однак обладнання для цього вимагають таких видатків, котрі з’їдають весь прибуток від продажу виробленої продукції.

Причиною відсутності зацікавленості у природоохоронній діяльності є часто розбіжність часу забруднення або завдання шкоди навколишньому середовищу в іншій формі з моментом відшкодування збитків. Забруднення води, повітря та продуктів харчування, особливо радіаційне, може відбитися на здоров’ї через кілька років або десятиріч. А люди схильні більше клопотатися про нинішній день, ніж про майбутній, не замислюючись, що для усунення збитків в майбутньому будуть потрібні кошти, котрі набагато перевищуватимуть прибуток, отриманий шляхом порушення законів екології.

Ще однією важливою причиною того, що господарства не дуже зацікавлені реалізовувати заходи з охорони навколишнього природного середовища, є неузгодженість між підприємствами-отруювачами та підприємствами-реципієнтами, котрі зазнають найбільших збитків від забруднення навколишнього середовища.

Господарства зазнають значних збитків, оскільки зростають видатки на лікування хворих, ремонт будівель, висаджування дерев замість загиблих, знижується врожайність та якість продукції, продуктивність тваринництва.       Галузі-забруднювачі також зазнають збитків, принаймні через зростання захворюваності своїх працівників, однак вони значно менші, ніж видатки, котрі необхідні для здійснення повноцінної природоохоронної діяльності, з одного боку, та збитки, що завдаються господарствам-реципієнтам, з другого.

У зв’язку з цим необхідно впроваджувати адміністративний механізм управління, що базується на встановленні норм, стандартів, правил природокористування та відповідних планових показників з охорони навколишнього природного середовища та покарань від догани до тюремного ув’язнення або зняття з роботи та виплати штрафів господарством і його керівником. Однак, цей шлях дорогий та малоефективний, оскільки вимагає постійного контролю та значного числа контролерів.

Значно ефективнішим є шлях економічного стимулювання, коли за допомогою різноманітних важелів (цін, платежів, податкових пільг та покарань) держава робить більш вигідним матеріально, більш прибутковим, дотримання природоохоронного законодавства, ніж його порушення.

Адміністрування, не пов’язане з матеріальною зацікавленістю, не може змусити підприємство постійно, ефективно та дбайливо ставитись до довкілля. З іншого боку, економічні методи, не підсилені безпосереднім примусом у найбільш важливих екологічних проблемах, теж не завжди забезпечують необхідний якісний рівень та терміни здійснення природоохоронної діяльності. При цьому слід врахувати, що деякі адміністративні та економічні методи переплітаються.

Штраф - це й адміністративний, і економічний захід, а встановлення лімітів користування та забруднення природних ресурсів спирається на такий адміністративний захід, як нормування. Тому найкращих результатів досягають при розумному поєднанні економічної зацікавленості з достатньо жорстким контролем та позаекономічним примусом.

Застосування матеріального стимулювання є найефективнішим методом стимулювання природоохоронної діяльності, тому що воно полягає у забезпеченні зацікавленості, вигідності для підприємства та його працівників природоохоронної діяльності. При цьому передбачається застосування не лише заохочувальних заходів, але й покарань.

Господарство буде активно працювати в галузі природоохоронної діяльності, коли буде розроблено та широко впроваджено такий механізм стимулювання, при якому дотримуватиметься нерівність, яка полягає у тому, що сума прибутку від утилізації відходів, пільг оподаткування, кредитних пільг, а також надбавки до ціни перевищуватиме видатки підприємства на природоохоронну діяльність.

Елементи цієї нерівності повинні збільшувати прибуток, котрий залишається у розпорядженні підприємства за умови реалізації ефективної природоохоронної діяльності.

У тому випадку, якщо сума плати за понаднормативне використання ресурсів природи, плати за понаднормативне забруднення навколишнього середовища, плати за розташування відходів у навколишньому середовищі, штрафів та додаткового оподаткування перевищуватиме видатки господарства на природоохоронну діяльність, то прибуток господарства буде знижуватися, коли воно буде намагатися заощаджувати на природоохоронних видатках.

Заходи щодо стимулювання за результатами природоохоронної діяльності повинні бути передбачені і для окремих працівників господарства, які беруть безпосередню участь у ній. На сьогодні існує певна відсутність відпрацьованих соціально-економічних схем природозахисного механізму, властивого країнам із розвинутою ринковою економікою.

Еколого-економічне стимулювання є складовою частиною економічного механізму в сфері природокористування та охорони навколишнього середовища. Всі економічні регулятори, що зачіпають майнові інтереси природокористувачів, призводять до розуміння залежності між економічною користю і дотриманням екологічних вимог.

Таким чином, економічний стимул - це своєрідна прив'язка завдань екологічно стійкого розвитку до економічних інтересів природокористувачів.

Еколого-економічне стимулювання включає:

оподаткування (у тому числі екологічне);

фінансово-кредитний механізм природоохоронної діяльності;

цінову політику;

державну підтримку підприємств, що виробляють природоохоронне устаткування та контрольно-вимірювальні прилади;

створення системи екологічної сертифікації;

формування ринку екологічних робіт і послуг;

проведення політики торгівлі правами на забруднення;

 введення прискореної амортизації основних фондів природоохоронного значення;

ліцензування використання природних ресурсів.

Оподаткування - один із важливіших і найбільш реальних стимулів для підприємств. Основна ідея введення в систему оподаткування екологічної складової полягає у встановленні прямої і безпосередньої залежності частини відрахувань з підприємств у бюджети від ступеня шкоди, заподіяного цим підприємством навколишньому середовищу.

Податки, на сьогодні, не виконують своєї регулюючої функції. А сучасна податкова система не містить в собі основ екологічного оподаткування, що застосовується в цілях виходу із надзвичайних екологічних ситуацій і є актуальним в умовах України.

Перспективи розвитку екологічного оподаткування визначають такі напрямки:

диференціація податків підприємств з урахуванням екологічності їх виробничо-господарської діяльності;

встановлення екологічних акцизів;

перенесення центра ваги податкового тягара на добуваючи галузі.

Фінансово-кредитний механізм є також вагомим важелем стимулювання раціонального ресурсокористування і природоохоронної діяльності. Він містить пільгове кредитування заходів, що мають природоохоронне спрямування; позики зі зменшеною ставкою відсотка; субсидії підприємствам- забруднювачам з метою скорочення викидів; інвестиційні субвенції регіонам на природоохоронні цілі.

Політика пільгового кредитування має на увазі надання пільгових кредитів на природоохоронні цілі. Перевагою банківського кредитування над бюджетним є дотримання принципів поверненості і платності наданих коштів, що повинно стимулювати виключно цільове використання кредитів і мінімальні строки проведення природоохоронних заходів. При цьому держава надає банку кредитору податкову пільгу і тим самим стимулює банки до кредитування природоохоронних заходів. Саме підприємство може гарантувати виплату кредиту власним екологічним фондом.

Цінова політика передбачає стимулювання виробництва і споживання «екологічної» продукції через пільгове ціноутворення. Його сутність в тому, що екологічно чиста продукція, вироблена із застосуванням маловідходних та безвідходних технологій, реалізується по більш низькій ціні, ніж аналогічна продукція вироблена на екологічно брудному виробництві.

Економічні методи управління регіональним екологічним ризиком включають обов'язкове страхування джерел та реципієнтів ризику; преміювання (штрафування) за дотримання (недотримання) взятих зобов'язань по недопущенню аварійних ситуацій; спеціальне оподаткування екологічно небезпечних видів діяльності в окремих регіонах.

Екологічна сертифікація, як один із видів еколого-економічного стимулювання діє в цілях захисту споживачів від використання продукції небезпечної для життя, здоров'я громадян та для навколишнього середовища; забезпечення інтеграції національної економіки в світовий ринок; створення екологічно-толерантного ринку. Тому потрібно створити постійно діючу сертифікаційну комісію, до складу якої включити експертів з провідних українських та міжнародних екологічних організацій, метою якої буде перевірка та видача сертифікатів якості та екологічної безпеки міжнародного зразка на продукцію.

Можна зробити узагальнюючий висновок про те, що в умовах проведення економічних перебудов необхідно використовувати такі економічні інструменти та шляхи стимулювання, за допомогою яких можна поліпшити стан навколишнього природного середовища без залучення значних коштів. Слід переходити від традиційних методів примусу до розвинутої системи стимулювання раціонального використання природних ресурсів, що складається з податкових пільг, коригування екологічних платежів із метою підвищення ефективності використання природних ресурсів та забезпечення розширеного відтворення природно-ресурсного потенціалу, надання пільгових кредитів для реалізації заходів, спрямованих на забезпечення раціонального природокористування, субсидій, так званих екологічних векселів як зобов’язання векселедавця сплатити екологічні платежі, надання можливостей отримання природних ресурсів під заставу тощо. На практиці необхідно реалізувати усі можливі методи стимулювання природоохоронної діяльності, адже це стосується всього суспільства.

Таким чином, стимулювання природоохоронних програм і заходів залежить від загального економічного і екологічного стану як усієї країни, регіонів, так і окремих підприємств, які здійснюють господарську діяльність. Економічна криза не дозволяє в повному обсязі забезпечити фінансування капітальних вкладень на охорону довкілля. Разом з тим, значні екологічні зрушення, що відбуваються у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, вимагають вирішення проблем одночасного переходу до ринкових відносин і зменшення антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище та його негативних наслідків.

Питаннями охорони навколишнього середовища в господарстві займається головний лікар ветеринарної медицини господарства. Тому за його наказом проводиться інструктаж працівників та виконуються всі правила при використанні ветеринарних препаратів та засобів. Залишки вакцин та препарати, в яких закінчився термін придатності, знезаражують шляхом кип’ятіння (не менше 30 хвилин). Розраховується кількість необхідних для господарства , дорогих препаратів, дезінфікуючих засобів та необхідних для дезінсекції препаратів. Для дезінфекції використовують 5% розчин гарячого їдкого натру, дератитизацію в господарстві проводять використовуючи механічні пристосування, для дезінсекції використовують малотоксичні речовини, такі як бутокс та дельтокс.

Гній в господарстві знезаражують біотермічним методом зложуючи його на довгий час в бурти, а стічні води знезаражують хлорним вапном.

На території господарства розміщений скотомогильник, який спроектований за типовим планом, огороджений та захищений від доступу сторонніх людей і диких тварин.

У сараях, де утримуються тварини, є вентиляційні шахти з фільтрами для того, щоб не засмічувати шкідливими газами навколишнє середовище.

Отже, можна зробити висновок, що в господарстві дотримуються основні норми охорони навколишнього середовища та приділяється велика увага для його збереження.

5. Висновки і пропозиції господарству

.        В СТОВ «Промінь» Бахмацького району Чернігівської області зареэстровано кишкові нематодози свиней - аскароз, трихуроз та езофагостомоз.

.        Екстенсивність інвазії (ЕІ) аскарозу становить у поросят 2-4 місячного віку 100%, у поросят 4-8 місячного віку 75 %, а у свиноматок - 31,25 % восени та 62,5%, 50% та 12,5% відповідно, весною. Екстенсивність інвазії езофагостомозу у поросят 2-4 місячного віку становить 87,5%, у поросят 4-6 місячного віку - 62,5% та у свиноматок - 100% восени; весною відповідно 75%, 50% та 75%. Кількість вражених тварин трихурозом осінню - поросята 2-4 місяців - 75%, а поросят 4-6 місяців - 12,5%, відповідно весною - 37,5% та 12,5%. У свиноматок трихурисів не виявляли в різні пори року.

.        Інтенсивність інвазії (ІІ) аскарозу восени в поросят 2-4 місячного віку 30,2, у поросят 4-6 місячного віку 5,83 і у свиноматок - 1,97 та відповідно весною 14,53, 4,68 та 1,26 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини. Інтенсивність інвазії трихурозу осінню в поросят 2-4 місяців 1,16 та в поросят 4-6 місячного віку 0,57 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини, весною відповідно 1,2 та 0,3 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини. Інтенсивність інвазії езофагостомозу у поросят 2-4 місячного вік 1,72, у поросят 4-6 місячгого віку 2,19 та в свиноматок 11,57 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини восени; весною відповідно 1,58, 3,23 та 14,12 екземплярів яєць в 1 краплі флотаційної рідини.

.        Тетрамізол-гранулят в дозі 1,5 г на 10 кг маси тіла виявився більш ефективним, ніж бровермектин в дозі 0,02 см³ на 1 кг маси тiла, що й видно за результатами дегельмінтизації.

.        Економічна ефективність лікувальних заходів гельмінтозів за аскарозу, трихурозу та езофагостомозу свиней препаратом тетрамізол-гранулят на 1 гривню витрат складає 50,93 грн, а при застосуваннi броверметину для підсвинків - 46,96 грн.

6.       Таким чином, проведення дегельмінтизації за допомогою тетрамізолу-гранулят та бровермектину в умовах СТОВ «Промінь» Бахмацького району Чернігівської області є виправданим.

Пропозиції господарству.

.Постійно здійснювати ретельне механічне очищення приміщення свиноферми від залишків фекалій та кормів.

. Для запобігання захворювання свиней гельмінтозами завозити тварин тільки з благополучних господарств.

Для подальшої дегельмінтизації рекомендуємо використовувати тетрамізол-гранулят.

. Проводити копроовоскопічні дослідження свиней.

.За результатами копроовоскопічних досліджень проводити дегельмінтизацію тварин з використанням тетрамізолу-гранулят.

.Постійно проводити роз'яснювальну роботу серед працюючого персоналу свиноферми, щодо дотримання ветеринарно-санітарних вимог.

Список використаної літератури

1. Акбаев М. Ш., Водянов а. А., Косминков Н. Е. и др.Паразитология и инвазионные болезни животных: Учебник. - М.: Колос,1998. - 744 с.

. Антіпов А.А., Аскаридоз свиней та заходи боротьби з ним // Здоров’я тварин і ліки. - 2002.- №3.-С. 11.

. Артеменко Ю.Г. Гельмінтози. Підступний ворог // Ветеринарна медицина України. - 1996.-С. 26.

4. Ассоциативные болезни свиней / В. С. Шеховцов, Ю. А. Приходько, Л. И. Луценко, Н. В. Темный, И. Д. Белая // Вет. медицина:Міжвід. Темат.наук. зб. - 1998. - Вип.75. - С. 182-194.

. Березовский А.В. Препарати для ветеринарной медицини. - К.: Урожай, 1995. - 208 с.

. Березовский А.В. Лікарські препарати нового покоління для ветеринарной медицини. - К.: «Ветінформ», 2000. - 88 с.

. Вербицький П. І.та Достоєвський П. П.Довідник лікаря ветеринарної медицини. -К. : Урожай, 2004. - 1280 с.

. Галат В. Інвазійні хвороби, профілактика і лікування // Ветеринарна медицина України. - 1998.- №4.-С. 42-43.

. Галат В. Ф., Березовський А. В., Сорока Н. М., Прус М. П. Інвазійні хвороби свиней: Навчальний посібник. - К.: НАУ,2006. - 94 с.

. Галат В. Ф., Березовський А. В., Сорока Н. М., Прус М. П. Паразитологія та інвазійні хвороби тварин: Підручник. - К.: Вища освіта, 2004. - 238 с.

. Довідник з охорони праці в сільському господарстві (запитання і відповіді) /С.Д. Лехман, В.П. Целинський, С.М. Козирев та ін. За ред. С.ДЛехмана. - К.: Урожай, 1990. - 400 с.

. Законодавство України про охорону праці (у трьох томах), т. 1. - Київ, 1995. - 558 с.

. Законодавство України про ветеринарну медицину( За ред. Достоєвського П. П., Хоменка В. І., Київ, «Урожай», 1999р., - 590 с.

. Котельников Г. А.Гельминтологические иследования окружающей среды. - М.: Росагропромиздат, 1991. - 144 с.

. Лук’яненко Т.А., Двоймос Г.М., Березовський А.В. Біологічні аспекти профілактики нематодозів // Ветеринарна медицина України. - 2000.- №7.-С. 32-33.

. Манжос А.Ф. Зоопаразитоценози свиней в хозяйствах Украини // Мат. ІУ сьезда паразитоценологов Украини.-Харьков, 1995. - 84 с.

. Методичні рекомендації з профілактики і ліквідації кишечних нематодозів свиней /Секретарюк К.В., Юськів І.Д., Данко М.М. та інші / Кафедра паразитології та рибництва ЛДАВМ ім.С.З. Гжицького, Львів, 2000. - 16 с.

. Поживіл А., Горжеєв В. Концепція боротьби з гельмінтозами тварин // Ветеринарна медицина України. - 2002.- №4.-С. 20-21.

. Пономар С., Антіпов А. Епізоотологія нематодозів свиней в Україні // Ветеринарна медицина України. - 1998.- №5.-С. 30-31.

. Практикум із паразитології / В. Ф. Галат, Ю. Г. Артеменко, М. П. Прус та ін..; За ред. В. Ф. Галата. - К.: Урожай, 1999. - 192 с.

. Практикум по диагностике инвазионных болезней животных / М. Ш. Акбаев, К. И. Абдуладзе,В. И. Тараканов и др.; Под ред. М. Ш. Акбаева. - М.:Колос, 1994. - 256 с.

22. Практикум по паразитологи и инвазионным болезням животных / А. И. Ятусевич, Н. Ф. Карасев, В. А. Ромашов и др.; Под ред. А. И. Ятусевича. - Минск: Ураджай, 1999. - 280 с.

23. Руководство по ветеринарной паразитологии / А. И. Ятусевич, В. Ф. Галат, А. В. Березовський и др.; Под ред В. Ф. Галата, А. И. Ятусевича. - Минск: Техноперспектива, 2007. - 482 с.

24. Уркхарт Г. М., Эрмур Дж., Дункан Дж. Ветеринарная паразитология. - М. :Аквариум, 2000. - 352 с.

25. Черепанов А. А. Диференциальная диагностика гельминтозов по морфологический структуре яиц и личинок возбудителей: Атлас. - М.: Колос, 2001. - 77 c.

26. Чернуха В.К., Гостев Д.И. К вопросу эпизоотологии ассоциативных кишечных инвазий у свиней в хозяйствах лесостепи Украины // Матер.1У съезда паразитоценологов Украины. - Харьков. - 1995. - С. 159-160.

27. Абуладзе К.И., Демидов Н.В. Паразитология и инвазионные болезни сельскохозяйственных животных. - М.: Агропромиздат, 1990. - С. 156-162.

28. Архипов И.А. Эффективность противопаразитарных мероприятий // Ветеринария. - 1999.- №3.-С. 26-27.

. Даугалиева Э.Х, Курочкина К.Г., Аринкин А.В. Особенности иммунитета животных при гельмінтозах // Ветеринария. - 1996.- №7.-С. 37-38.

. Котельников Г.А. Гельминтологические исследования животных и окружающей среды.-М.: Колос, 1984.-С. 60-61.

31. Котельников Г.А. Гельминтологические исследования окружающей среды. М.: Росагропомиздат, 1991.-С. 16-17.

. Мозговой А.А. Гельминты домашних и диких свиней и вызванные ими заболевания. М.: «Наука», 1967. - 540 с.

. Олехнович Н.И. Ассоциативные паразитозы желудочно-кишечного тракта свиней в Белоруси и меры борьбы сними: Автореферат дис…канд. вет. наук - Ми. - 1990. - 22 с.

34. Орлов Ф.М. Болезни свиней: Изд. 3-е, перераб. и доп. - М.: «» Колос», 1970. - 432 с.

. Приходько Ю. О. Гельмінтози свиней фермерських та приватних господарств // Проблема зооінженерії та ветеринарної медицини:Зб. наук. праць. присвяч.80-річчюзооінженерного факультету / Харків. зоовет.ін-т. - Х. 2000. - Вип.6(30) ,ч. 2.;Вет. науки. - с91 - 93.

. Приходько Ю. О. Розповсюдження гельмінтозів свиней в господарствах з колективною формою власності // Проблема зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб.наук. праць / Харків. зоовет. Ін.-т. - Х., 2001. - Вип. 8(32). Ч. 2.;Вет. науки. - с. 285-287.

. Пономарь С. И. Имунобиологическая реактивность поросят при нематодозной инвазии // Тез.науч.конф.: «Гельминтология сегодня: проблемы и перспективы». - М., 1989. - Т.2. - с.57

38. Сафиуллин Р.Т. Действие тетрамизола и левамизола при кишечных нематодозах свиней // Свиноводство. - 2001.- №3.-С. 22-23.

. Сидоркин В. Новое лекарственное средство для борьбы с паразитарными заболеваниями свиней. // Свиноводство. - 2001.- №5.-С. 23-24.

. Стибель В. Гельмінтози свиней.навчальний посібник - Львів:В-во «СПОЛОМ», 2004. - 160 с.

. Шеховцов В. С., Приходько Ю. А., Луценко Л. И.Профилактика и лечение основних нематодозов свиней // Вет.медицина: Міжвід. темат. наук. зб. - Х.,1998. - Вип.74. - с.290-297.

. Шеховцов В. С., Приходько Ю. А.Распостранение нематодозов свиней, средства и меры борьбы // Пробл.науч. обеспечение животноводства Молдавии: Тез. докл. конф.,25 мая 1990г. - Кишинев, 1990. - с.165.

43. Якубовский М.В., Ятусевич А.И. Паразитарные болезни свиней и их профилактика. - Минск: Урожай, 1987. - 143 с.

44. Rommel M., Eckert J.,Kutzer E.et al. Veterinarmedizinische Parasitologie. - Berlin; Parey Buchverlag, 2000. 916 s.