Аналіз виробництва та облік реалізації продукції виноградарства
МИКОЛАЇВСЬКИЙ
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра
економічного аналізу і аудиту
КОРЖОВ ДМИТРО СЕРГІЙОВИЧ
АНАЛІЗ
ВИРОБНИЦТВА ТА ОБЛІК РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ ВИНОГРАДАРСТВА У
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ БЕРЕЗАНСЬКОГО РАЙОНУ
МАГІСТЕРСЬКА
РОБОТА
.03050901
- облік і аудит
Науковий керівник:
Клочан Віра Павлівна,
кандидат економічних наук, доцент
Консультант з бухгалтерського
обліку:
Гуцаленко Любов Василівна,
доктор економічних наук, професор
Миколаїв
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ПРАВОВІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1 Поняття
про реалізацію сільськогосподарської продукції
1.2
Теоретичні основи процесів реалізації продукції та методика дослідження
.3
Законодавчо-нормативні та теоретичні аспекти обліку витрат та реалізації
сільськогосподарської продукції
РОЗДІЛ 2. Аналіз виробництва і
реалізації винограду
2.1 Оцінка
фінансово-економічних умов господарств району
.2 Аналіз
вирощування винограду
.3 Аналіз
реалізації винограду та основні напрямки її поліпшення
РОЗДІЛ 3. СТАН ТА ШЛЯХИ
ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ ВИНОГРАДАРСТВА
.1 Первинний та зведений облік
витрат виробництва та доходів від реалізації продукції виноградарства
.2 Аналітичний та синтетичний
облік витрат виробництва та доходів від реалізації продукції виноградарства
.3 Шляхи вдосконалення обліку
витрат виробництва та доходів від реалізації продукції виноградарства
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
У агропромисловому
комплексі України виноградарство має велике народногосподарське значення.
Південь України має сприятливі природно - кліматичні умови для успішного
ведення промислової культури винограду.
Галузь
виноградарства має в нашій країні багатовікову історію розвитку, свої традиції.
Тривалий час вона була найбільш дохідною, пріоритетною галуззю АПК, яка
забезпечувала значні і стабільні грошові надходження не тільки виноградарським
господарствам, а й державному бюджету, у тому числі і валютних коштів від
експорту їх продукції. Крім того, оскільки виноградарство трудомістка галузь,
воно дозволяє вирішувати проблеми працевлаштування сільського населення і
забезпечення більш ефективного використання малопродуктивних схили стих земель,
які є малопридатними для вирощування інших сільськогосподарських культур.
Довгий час воно, по суті було своєрідною страховою культурою у несприятливі
роки.
Однак цілий ряд
досить суттєвих помилок в аграрній політиці держави (непродуманий ціновий
механізм, розбалансованість фінансово-кредитної системи) у поєднанні з суворими
зимами декількох останніх років призвели галузь до глибокої економічної кризи,
зниженні її конкурентного статусу.
У результаті
вказаного загальна площа виноградників країни за 1990-2011 роки зменшилася з
143,3 до 69,1 тис. га або у 2 рази, тобто не забезпечувалося навіть проте відтворення
виноградних плантацій. Погіршився і стан виноградних насаджень. Закладення
нових виноградників через відсутність коштів зведено до мінімуму. Майже
повністю втрачено розсадництво. Різко зменшилися валові збори винограду. Якщо у
1990 році у цілому по Україні вони складали 835,7 тис т, то у 2011 році - 521,9
тис т. Високодохідна раніше галузь у багатьох господарствах перетворилася на
збиткову.
Серед сучасних
наукових дослідників питань зростання обсягів виробництва винограду в ринкових
умовах великий вклад внесли А.М. Авідзба, А.М. Бузні, О.М. Гаркуша, С.Ю.
Дженєєв, Р.І. Магійович, П.М. Майданевич, А.В. Рибалко, І.І. Червен, Л.О.
Миргородська та ін.
Ними розроблені
стратегічні аспекти поліпшення галузі виноградарства. Однак ці питання на рівні
регіонів вимагають подальшого наукового обґрунтування і практичного рішення.
Теоретична і практична значимість даної проблеми обумовила вибір теми дипломної
роботи та її актуальність.
Цілю дипломної
роботи є визначення шляхів зростання виробництва, яке забезпечить ефективну
реалізацію винограду.
Для досягнення цієї
цілі були поставлені і вирішені такі завдання:
вивченні теоретичні
основи з теми дослідження;
визначенні основні
показники для аналізу та методики їх розрахунку;
вивченні природні
умови досліджуємих господарств;
визначені розміри
підприємств та їх спеціалізація;
проведено аналіз
ефективності використання земельних і трудових ресурсів, основних виробничих
засобів;
проведено аналіз
фінансового стану і фінансових результатів підприємств району;
визначено місце
виноградарства в економіці господарств;
проведено аналіз
вирощування винограду;
визначенні основні
напрямки поліпшення процесу реалізації винограду;
дана оцінка стану
обліку витрат на виробництво та доходів від реалізації винограду, надано
пропозиції по його удосконаленню.
Предметом
дослідження є методичні і прикладні аспекти зростання виробництва та поліпшення
процесу реалізації винограду.
Об’єктом
дослідження є процес та облік виробництва і реалізації продукції
виноградарства. Поглибленні дослідження здійснені на матеріалах
сільськогосподарських підприємств Березанського району.
Теоретичною і
методичною основою дослідження теми є системний підхід до вивчення економічних
явищ, праці економістів теоретиків і сучасні концепції збільшення виробництва
та покращення умов реалізації в ринкових умовах господарювання.
В даній роботі були
виконані економічно-статистичні методи дослідження, в т.ч. порівняння,
динамічні ряди, узагальнення, аналіз, синтез, методи елімінування, кореляції
тощо.
Термін дослідження
три роки з 2009 по 2011 роки.
Використовуючи
сучасні методики аналізу, проведена оцінка вирощування та реалізації винограду
на фактичних матеріалах сільськогосподарських підприємств Березанського району.
Пропозиції щодо
удосконалення обліку витрат на виробництво та доходів від реалізації винограду
будуть сприяти покращенню організації і управління діяльності підприємства в
цілому.
Розрахунки, наукові
результати, висновки, пропозиції, що виносяться автором на захист, одержані
самостійно.
Автором
опубліковані дві наукові статті,обсягом 0,5 д.а.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ
ТА ПРАВОВІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1 Поняття
про реалізацію сільськогосподарської продукції
Розвиток людського суспільства
свідчить, що історично товарному виробництву передувало натуральне виробництво.
Це така форма господарювання, за якої продукти праці призначаються для
задоволення власних потреб виробників, споживання всередині господарств, в яких
вони зроблені.
Натуральне виробництво
характеризується такими рисами: примітивне, замкнене господарство, орієнтоване
на власні ресурси, де продукти створюються для особистих потреб, тобто
безпосереднього споживання там, де продукт було виготовлено. Суспільний поділ
праці в ньому перебуває у зародковому стані, відсутня територіальна і виробнича
мобільність робочої сили; характерні примітивна техніка і технологія
виробництва, малопродуктивна універсальна ручна праця; властиві прямі
натуральні економічні зв’язки: виробництво - розподіл - споживання.
На відміну від натурального, товарне
виробництво є формою господарювання, за якої продукти праці виробляються
відособленими господарюючими суб’єктами, які функціонують не для власних, а для
задоволення потреб інших суб’єктів через ринок [44].
Його основні риси такі: це -
господарство відкритого типу, продукти виробляються для суспільних потреб.
Виробництво засноване на суспільному поділі праці та економічній
відокремленості товаровиробників. Для нього характерні постійний розвиток
продуктивних сил, технології виробництва, використання всіх компонентів людської
(розумової, фізичної) праці; властиві непрямі економічні зв’язки: виробництво -
розподіл - обмін - споживання. Економічним фундаментом є розширене відтворення.
Товарне виробництво буває двох
типів: просте і розвинуте (капіталістичне).
Просте товарне виробництво - це таке
товарне виробництво, що характеризується: розрізненістю, роздробленістю,
невеликими розмірами; безпосереднім і добровільним поєднанням працівника із
засобами виробництва; відсутністю купівлі-продажу робочої сили; власною працею
товаровиробників; продукт праці належить товаровиробнику.
Розвинуте (капіталістичне) товарне
виробництво ґрунтується на значній машинній індустрії та автоматизованих
системах; виробник відчужений від засобів виробництва; допускається загальна
праця товаровиробників і купівля-продаж їх робочої сили; мета виробництва -
одержання високого прибутку власниками засобів виробництва [49].
Товар - це продукт праці,
призначений не для безпосереднього споживання там, де він виготовлений, а для
обміну (купівлі-продажу на ринку). Тобто товар - це форма продукту праці (за К.
Марксом, «соціальний образ» продукту).
Щоб з’ясувати сутність товару та
його властивості, важливо звернути увагу на таку логіку взаємозв’язку
відповідних категорій: товар як наукова абстракція суспільного багатства -
споживча вартість продуктів - мінова вартість як форма прояву вартості -
вартість як утілена в товарі праця - визначення розміру вартості - визначення
суспільно необхідного робочого часу - продуктивність та інтенсивність праці як
чинники формування величини вартості - конкретна й абстрактна праця -
відмінність товару від продукту [50].
Споживча вартість - це річ або
послуга, яка завдяки своїм корисним властивостям задовольняє різноманітні
людські потреби.
Як уже зазначалося, товар являє
собою єдність двох властивостей - споживчої вартості і вартості.
Споживча вартість і вартість
перебувають у внутрішній єдності. Вартість не може існувати поза споживчою
вартістю. У той же час це є єдність протилежностей. Використання однієї
властивості товару виключає одночасне використання іншої властивості. Якщо,
наприклад, товаровиробник використовує костюм як споживчу вартість для
особистого споживання, то він не може одночасно застосовувати цей самий костюм
як вартість [54].
Товаровиробникам байдуже, який саме вид
товарів виробляти - чоботи, сіль, запальнички, костюми і т. д., оскільки
будь-який з цих видів споживчих вартостей може бути носієм вартості.
За натуральної форми виробництва
безпосередня і кінцева цілі одній й ті самі - виробництво споживчих вартостей,
необхідних для задоволення особистих і виробничих потреб. У товарному
господарстві їх виробляють для того, щоб насамкінець придбати необхідні
споживчі вартості. Але безпосередня мета інша. Кожного товаровиробника цікавить
не споживча вартість виробленого товару, а його вартість, його здатність
обмінюватися на всі інші товари. Безпосередньою метою виробництва стає
виробництво вартості.
Економічна категорія «капітал» та її
різноманітні форми прояву є надзвичайно часто вживаними як в економічній
науково-навчальній літературі, так і в повсякденному житті людей. Зокрема,
можна прочитати або почути про виробничий, грошовий, торговельний, позичковий,
лихварський, фінансовий, інвестиційний капітал; про індивідуальний,
кооперативний, акціонерний, державний, міжнародний капітал; про людський,
інтелектуальний (інноваційний) капітал; про постійний, змінний, а також
оплачений, резервний, номінальний і реальний капітал тощо [58].
Термін «капітал» (англ., фр.
саріtal, лат. саріtalis - головний) вживають у різних аспектах: «майно» і
«володіння», «самозростаюча вартість» і «самозростаючі гроші» або взагалі
нагромаджена праця в різних уречевлених формах.
За К. Марксом, капітал - це
вартість, авансована у той чи інший вид економічної діяльності (перш за все
виробництво) з метою одержання додаткової вартості, яка є результатом
експлуатації і перманентно відтворює саму себе, тобто приносить додаткову
вартість.
Гроші самі по собі не є капіталом.
Виконуючи свої звичайні функції, вони виступають лише в ролі загального
еквівалента, опосередковуючи мінові відносини людей. Проте за певних умов гроші
можуть стати й стають капіталом.
До того ж капітал, навіть дещо
містично, змінює свою економічну форму прояву. Так, він може виступати
(проявлятись) у формі: певної суми грошей; засобів виробництва; готової
продукції (товарів) на складі, призначеної на продаж; засобів існування
найманих працівників тощо. Поряд з цими матеріально-речовими формами капітал,
як уже зазначалося, можна розглядати і як суспільні відносини. Адже
функціонування (дія) того чи іншого фактора виробництва (засобів виробництва,
землі, робочої сили) органічно пов’язані зі стосунками між людьми.
Масовими і панівними економічними
відносинами капітал стає за умов капіталістичного виробництва. Згідно із
загальноекономічною точкою зору для даного виробництва (капіталістичної
економіки) характерні такі принципові обставини:
по-перше, наявність юридичної
свободи працівника, з одного боку, та відсутність у нього засобів виробництва і
засобів для життя (окрім здатності до праці - робочої сили) - з іншого;
по-друге, економічне примушення
людини продавати свою робочу силу (послуги праці) власникам засобів виробництва
на певний час, протягом якого капіталіст організовує і контролює її
використання;
по-третє, оскільки за таких умов
процес праці є взаємодією факторів, які купив капіталіст, то і результат їх
взаємодії - продукт виробництва (товар, послуга) - належить капіталістові. Для
нього немає принципового значення, які товари (споживчі блага) виробляти,
оскільки він організує їх виробництво тому, що вони є носіями вартості, і перш
за все нової вартості, яка для безпосереднього процесу виробництва більша за
авансову вартість на відповідну величину (приріст) [31].
Логічно постає запитання, яким є
механізм появи цього надлишку (приросту) вартості, отриманого капіталістом
після реалізації результатів виробництва, порівняно з тим, що він спочатку
авансував на придбання факторів виробництва.
Історичними передумовами виникнення
капіталу були товарне виробництво й розвинутий товарно-грошовий обіг. При
простому товарному обігу дрібні товаровиробники (ремісники, селяни) продають
вироблені ними товари за гроші для того, щоб купити інші товари. Цей акт можна
записати такою формулою: Т (товар) - Г (гроші) - Т (товар). У даному випадку
гроші виконують свою природну функцію засобу обігу і не є капіталом. Вони
виступають лише посередником в обміні однієї споживної вартості (Т) на іншу
споживну вартість (Т), потрібну даному виробникові [57].
На певному історичному етапі, в міру
розвитку продуктивних сил, просте товарне виробництво набуває підприємницького
характеру. За цих умов товаровиробник починає продавати свій товар не заради
того, щоб купити за гроші якийсь інший товар, задовольнити свої потреби в
споживанні, а з метою пустити гроші знову в обіг. Отже, формула простого
товарного обігу Т - Г - Т (продаж заради купівлі) замінюється принципово іншою
формулою: Г - Т - Г (купівля заради продажу). В цій формулі вихідним і кінцевим
пунктами виступають гроші, а товар відіграє роль посередника. Але рух Г - Т - Г
був би безглуздим, якби Г початкові і Г кінцеві були кількісно однаковими.
Сутність цього руху полягає в прирості Г, у перетворенні в Г', тобто в Г + ^Г,
де Г’ означає гроші, що зросли. Сама ж формула набуває такого вигляду: Г - Т -
Г'.
Отже, капітал проходить три стадії і
набуває відповідно трьох форм - грошової, виробничої і товарної. Такий
послідовний рух називають кругообігом капіталу. Припинення руху на одній із
стадій кругообіг призводить “до порушення процесу зростання капіталу. Довга
затримка в одній із функціональних форм капіталу веде до загибелі його.
Формула кругообігу капіталу
нефінансової сфери така:
де Г - гроші;
Т - товар;
ЗВ - засоби виробництва;
РС - робоча сила;
В - виробництво;
... - переривання процесу
обороту при переході до стадії виробництва і від неї до стадії обігу.
Оскільки зростання вартості в
основному відбувається на стадії виробництва, Т' і Г вже містять додаткову
вартість, тобто розкладаються відповідно на Т + т і Г + г [56].
На кожний певний момент для
капіталу, зайнятого в певній сфері виробництва, характерне певне співвідношення
між функціональними формами його. Абсолютний обсяг капіталу підприємства
визначається насамперед оптимальним розміром підприємства цієї сфери, а отже,
величиною виробничого капіталу. Так, для роздрібної торгівлі або побутових
послуг великого капіталу не потрібно, тоді як, наприклад машинобудування
потребує значних капіталів, адже оптимальний розмір підприємства тут значно
більший. Чим триваліший процес виробництва продукту, тим більшим має бути
виробничий капітал.
Хоча саме виробничий капітал
створює додаткову вартість, значна частина капіталу фіксується у грошовій
формі. Мотиви, що характеризують поведінку підприємців, які тримають певну
частину капіталу у цій формі, сформулював Дж. М. Кейнс:
- трансакційний - потреба в
наявних грошах для забезпечення безперервності кругообігу капіталу;
перестороги - бажання мати
частину капіталу в найліквіднішій формі на випадок непередбачених подій;
спекулятивний - бажання
мати певний резерв, який можна при нагоді пустити в обіг для швидкого отримання
прибутку (купівля-продаж цінних паперів або іноземної валюти),
економії - висока ціна
кредиту спонукає підприємців ефективніше використовувати власний капітал, а не
браги позичку в банку [55].
Основними факторами, що впливають на
розмір капіталу підприємства, є розмір виробничого капіталу (і зумовлений цим
обсяг господарських операцій), відсоток за кредитні ресурси та інфляційні
очікування (останній фактор сприяє зменшенню розміру грошового капіталу).
Розмір товарного капіталу
обумовлений договірними і кредитними зобов’язаннями виробника, а також
спекулятивними моментами - бажанням продати дорожче, притримавши товар.
Головними факторами тут є обсяг виробництва, стан ринку збуту, інфляційні
очікування (в цьому випадку на відміну від грошового капіталу вони сприяють
відносному зростанню товарного капіталу), організація збуту тощо.
Формула кругообігу капіталу Г - Т...
В ... Т’ - Г’ описує рух лише промислового капіталу, функцією якого є
вироблення вартості та додаткової вартості. Однак крім реального існує також
так званні фіктивний капітал, що уречевлений у різноманітних цінних паперах
(ЦП). Скажімо, якщо певне підприємство, реальний капітал якого становить 2060
тис. г. о., випустить в обіг акції номінальною вартістю що становитиме
приблизно 50 відсотків вартості реального капіталу тобто 1000 тис. г. о., які
відповідатимуть вартості основного капіталу з урахуванням амортизації, і всі ці
акції продаватимуться згідно з ринковою ціною за 3000 тис. г. о., то капітал
підприємства ніби роздвоюється: одна його частина (реальний капітал)
функціонує, весь час описуючи кругообіг Г - Т... В ... Т’-Г’, а інша або
знаходиться в руках у власників акцій, або рухається у сфері обігу цінних
паперів за формулою Г - ЦП - Г’. За певних обставин стає зрозумілою фіктивність
капіталу, вкладеного в цінні папери: якщо підприємство стає банкрутом, його
капітал, який має реальну вартість, можна продати за борги, тоді як цінні папери
такого підприємства ніхто не купуватиме, а інвестований у них капітал
знецінюється. Ілюзорність вартості фіктивного капіталу зумовлена тим, що вона
визначається не величиною суспільно необхідної праці, уречевленої в певних
благах, а величиною доходу, що припадає на цінні папери підприємства.
Приріст грошей, який отримується в
кінці цього руху (∆Г), називається додатковою вартістю. Додаткова
вартість - це надлишок над первісно авансованою сумою грошей (Г' - Г = ∆Г).
А первісна сума грошей, яка принесла додаткову вартість, перетворилася в
капітал. Отже, капітал - це вартість, яка приносить додаткову вартість. Або це
самозростаюча вартість. Позначається додаткова вартість латинською літерою “m”
(від слова mehrwert - додаткова вартість).
Формула Г - Т - Г' отримала назву
загальної формули капіталу. Загальної, тому що відображає рух усіх видів
капіталу незалежно від того, в якій сфері і в яку історичну епоху вони діють
[56].
Власник вартості, який пускає її в
обіг з метою отримання додаткової вартості, тобто перетворення її в капітал,
називається капіталістом (підприємцем).
Отже, гроші стають капіталом лише
тоді, коли вони приносять додаткову вартість. Але звідки вона (додаткова
вартість) може взятись? Що є її джерелом? Перші економісти епохи капіталізму
(меркантилісти) доводили, що приріст грошей виникає з самого товарного обігу
(торгівлі). Але ж, як було з’ясовано в попередніх темах, обіг означає лише
зміну форм вартості на основі еквівалентності. При купівлі й продажу товарів
змінюється не вартість, а лише форма вартості і товарна форма перетворюється в
грошову, а грошова - в товарну. Нового нічого в цих процесах не виникає. Йде
лише реалізація вартості, яка створена працею, затраченою поза межами сфери
обігу - у сфері виробництва.
Це пояснює джерело додаткової
вартості й відхилення цін від вартості в процесі обміну. Припустимо, що
підприємець продав товар вартістю 100 грн. за 110 грн. У даному випадку в
якості продавця він виграв 10 грн., але в якості покупця він може програти ті ж
10 грн. Отже, взаємні виграші й втрати покупців і продавців урівноважуються.
Звичайно, окремі підприємці (капіталісти) можуть наживатися за рахунок інших.
Але від цього загальна сума вартості не збільшується. Йде лише її перерозподіл.
Отже, цим не можна пояснити збагачення суспільства в цілому й прошарку
підприємців зокрема.
Таким чином, ми прийшли до висновку:
додаткова вартість не виникає ні тоді, коли обмінюються еквіваленти, ні тоді,
коли обмінюються нееквіваленти. Обіг не створює ніякої вартості. А це означає,
що джерело самозростання вартості треба шукати а тій сфері, де створюються
вартості, тобто в сфері виробництва.
Для цього необхідно розшифрувати
формулу Г - Т - Г', особливо й перший акт - Г - Т. Капіталіст купує на ринку,
такі товари, які можуть бути використані в процесі виробництва. Такими товарами
є фактори виробництва: речові (предмети й засоби праці) й особисті (робоча
сила). Вартість речових факторів виробництва (сировина, допоміжні матеріали,
інструмент, обладнання і т.д.) задана заздалегідь (оплачена в акті Г -Т) і самозростати
в процесі їх використання не може. Ця вартість без кількісних змін переноситься
конкретною працею робітників у вартість готової продукції. Отже, і тут джерела
додаткової вартості ми не знайдемо.
Таємниця утворення додаткової
вартості розкривається лише в тому випадку, коли ми візьмемо до уваги, що в
акті Г - Т власник грошей купує не лише речові фактори виробництва, які є
звичайним товаром, а й особистий фактор - робочу силу, яка є товаром
специфічним [31].
Маркс виходить з того, що такий
приріст вартості може виникнути лише зі споживчої вартості товару, який
купується. Таким товаром, споживча вартість якого має оригінальну властивість
бути джерелом вартості, є робоча сила (здатність людини до праці). Специфіка
цього товару полягає у здатності робочої сили створювати вартість, яка
перевищує її власну вартість.
Процес споживання робочої сили є
одночасно і двоїстим процесом виробництва та створення додаткового продукту.
Тому вартість створеного товару більша за вартість робочої сили на величину
додаткового продукту.
З точки зору політекономічного
розуміння сутності та змісту категорії «капітал» важливо враховувати, що
перетворення грошових знаків на капітал передбачає наявність ряду як
техніко-організаційних, так і соціально-економічних умов. Перша з них - це
можливість і необхідність власника потенційного капіталу вступати у відносини з
іншими продуцентами (виробниками) з приводу купівлі факторів виробництва. Друга
- це те, що за умов недостатньої наявності хоча б одного зі згаданих факторів
для організації ефективного виробництва, він може звернутись до відповідних
ринкових інституцій (банків, інвестиційних фондів, трастів, лізингових компаній
тощо) [58].
Отже, перетворюючи свої кошти на
капітал, його власник вступає в економічні відносини з різними господарюючими
суб’єктами, які постачають через ринок необхідні йому товари (послуги), а також
з індивідами, які отримують засоби для існування не від власної підприємницької
діяльності, а від найманої праці за гроші (відповідну плату). Тобто капітал -
це економічна категорія, котра виражає не стільки техніко-організаційні,
скільки соціально-економічні відносини. Найрельєфніше вони виявляються у
трудових відносинах.
1.2
Теоретичні основи процесів реалізації продукції та методика дослідження
Поряд з виробничою діяльністю досить
важливою є сфера обміну, яка пізнається в першу чергу через реалізацію
продукції. Тільки за умови, що суспільство визнає її, а отже, заплатить гроші,
підприємство може продовжувати свою діяльність. З переходом на ринкові
відносини ця залежність ще більше зросла, оскільки підприємство переходить
практично повністю на самофінансування. У цих умовах важливим є не тільки
виробництво продукції, а й вигідна її реалізація. Тому зростає роль аналізу,
який покликаний допомогти підприємству визначитись з ринками реалізації
продукції, забезпечити керівництво оперативною інформацією про хід і результати
реалізації (продажу) продукції, розробити заходи підвищення ефективності
виробництва продукції за рахунок її вдалої реалізації [1].
Основними ринками реалізації
сільськогосподарської продукції є реалізація державі в рахунок виконання
контрактів й замовлень, споживчій кооперації, на колгоспному ринку, товарних
біржах, бартерні операції, в рахунок оплати праці своїм працівникам, на
громадське харчування тощо. Кожен ринок має свою ефективність і завданням
аналізу є допомогти визначитись з кожним, щоб реалізація на них була для нього
не збитковою (за винятком, коли переслідуються соціальні цілі).
При оцінці реалізації за обсягом
треба враховувати, що він залежить від валового виробництва продукції, яке в
свою чергу формується під впливом посівної площі і урожайності культур; рівня
якості, як співвідношення між заліковою масою і бункерною, тобто тією, в якій
на початку оприбутковують валовий збір; рівня товарності - відношення кількості
реалізованої продукції до виробленої . Добуток розміру площі на урожайність, на
індекси якості й товарності покаже кількість реалізованої продукції. Якщо всі
показники взяти на плановому рівні, то одержимо планову кількість реалізації
продукції, а послідовна заміна планових показників фактичними дасть змогу
виявити кількісний вплив кожного із згаданих факторів на виконання плану
реалізації. [49]
У процесі аналітичної роботи
проблему збуту вирішують уже на стадії розробки загальної політики підприємства
(фірми). Мова йде про вибір найефективнішої системи каналів та методів збуту
щодо конкретно визначених ринків. Це означає, що виробництво продукції з самого
початку зорієнтоване на конкретні форми та методи збуту і найсприятливіші
умови. Система збуту товару - одна з найважливіших у маркетинговій політиці
підприємства. У збутовій політика маркетологи торкають питань вибору найбільш
оптимального каналу збуту, методу збуту товару, що при ефективному використанні
безсумнівно збільшить прибуток компанії.
Одним із пунктів збутової політики
підприємства є вибір оптимального каналу збуту. Канал збуту (розподіли) товару
- це організація або людина, що займається просуванням і обміном конкретного
товару (декількох груп товарів) на ринку.
Реалізація продукції в більшості
випадків проводиться через посередників, кожний із який формує відповідний
канал розподілу.
У якості посередників можуть
виступати постачальницько-збутові організації, значні оптові бази, біржові
структури, торгові доми і магазини.
Серед основних причин, що
обумовлюють використання посередників, можна виділити такі:
організація процесу товарообігу
потребує наявності визначених фінансових ресурсів;
створення оптимальної системи
товарообігу припускає наявність відповідних знань і досвіду в області
кон'юнктури ринку свого товару, методів торгівлі і розподіли [2].
Форми організування збутової
діяльності на підприємстві як елемент функціональної підсистеми передбачають
об’єднання працівників, які виконують взаємопов’язаний комплекс робіт в процесі
управління всіма збуто-забезпечуючими операціями. У цьому зв’язку необхідно
також визначити: функції і службові взаємовідносини між робітниками всередині
збутової системи і за її межами; функції координування і контролювання в
системі збуту. Крім того, ми дотримуємося думки відносно того, що форми
організування збуту охоплюють діяльність по формуванню, відбору спеціалістів
всіх збуто-забезпечуючих підрозділів, оцінюванні якості та результатів роботи
працівників, а також заходи по матеріальному і моральному мотивуванню
персоналу.
Розробці збутової політики передують
аналіз оцінювання ефективності існуючої збутової системи як у цілому, так і за
окремими її елементами і з'ясування відповідності збутової політики конкретним
ринковим умовам. Однак аналізу піддаються не лише кількісні показники обсягів
реалізації конкретних продуктів за окремими регіонами, а й весь комплекс
чинників, що мають вплив на обсяг реалізації, організацію реалізаційної мережі,
ефективність реклами та інших засобів стимулювання збуту, реальність вибору
ринку, часу та способів виходу на ринок.
Аналіз системи збуту передбачає
визначення ефективності кожного елементу цієї системи, оцінювання діяльності
апарату працівників збуту. Аналіз витрат обігу передбачає зіставлення фактичних
збутових витрат стосовно кожного каналу збуту і виду витрат із запланованими
показниками для того, щоб виявити необґрунтовані витрати, ліквідувати затрати,
що виникають у процесі руху товарів і підвищити рентабельність існуючої системи
збуту. Організація збуту в процесі аналізу відіграє дуже важливу роль, тому що
здійснює зворотний зв'язок виробництва з ринком, є джерелом інформації про
попит та потреби споживачів. Ось чому розробку збутової політики кладуть в
основу програми аналізу як щодо кожного конкретного продукту, так і по
виробничому відділенню загалом. Якщо на основі розрахунків з'ясовують, що
витрати на реалізацію нового товару дуже високі й не дають змоги забезпечити
необхідний рівень рентабельності, то керівництво виробничого відділення може прийняти
ухвалу про недоцільність подальшої розробки та впровадження у виробництво
даного товару. Фахівці-аналітики можуть не лише визначити майбутню
прибутковість вибору, а й внести свої пропозиції щодо вдосконалення і нових
сфер використання відповідних виробів [39].
Велике значення при розробці
збутової політики підприємств має вирішення питань про методи роботи з
кінцевими споживачами. Головну роль у цьому питанні відіграє оцінювання витрат
на використання технічних засобів обслуговування покупців, комп'ютерної техніки
для обліку товарів, що надійшли на склади та були реалізовані споживачами через
роздрібну мережу або безпосередньо зі складу.
У сучасних умовах без використання
комп'ютерної техніки та автоматизованих систем обробки інформації практично не може
обійтися жодне підприємство. Тому при розробці програми аналізу необхідно
врахувати всі необхідні для реалізації продукції витрати та їх окупність.
Обґрунтуванням ефективності збутової
політики є багатоваріантний розрахунок витрат обігу та вибір на його основі
оптимального варіанта за основними напрямками збутової діяльності на ринку.[49]
Кожен автор розглядає методику
аналізу реалізації продукції по різному. Наприклад В.М. Серединська, О.М.За
городна, Р.В.Федорович у своїх посібниках методику аналізу реалізації продукції
(робіт, послуг) відображають в наступних етапах:
І. Аналіз обґрунтованості та
ефективності формування «портфеля» замовлень.
. Проведення маркетингових
досліджень, вивчення попиту на продукцію.
Формуючи асортимент і структуру
випуску продукції підприємство повинно враховувати, з однієї сторони, попит на
продукцію, з другої - найбільш ефективне використання трудових, сировинних,
технічних, технологічних і інших ресурсів, які є у його розпорядженні.
. Визначення критичного обсягу
реалізації (точки беззбитковості), який забезпечує беззбиткову діяльність.
Беззбитковість - це такий стан, коли
бізнес не приносить ні прибутку, ні збитків, а виручка від реалізації покриває
лише витрати. На основі застосування методики аналізу беззбитковості (маржинального
аналізу) можна визначити зону безпеки, тобто розмір можливого зниження обсягу
реалізації у вартісній оцінці при несприятливій кон’юнктурі товарного ринку,
який дозволить здійснювати підприємству прибуткову основну діяльність,
розрахувати беззбиткову ціну, критичний рівень постійних витрат [57].
Знаходження точки
беззбитковості можна здійснити на основі універсального рішення:
ГВ - ЗВ = ПВ + НП,
де ГВ - грошова
виручка від реалізації продукції; ЗВ - змінні витрати; ПВ - постійні витрати;
НП - нульовий прибуток.
Грошову виручку і
загальну суму змінних витрат можна визначити за такими формулами:
ГВ = Ц • G;
ЗВ = ЗВ0 • G,
де Ц - ціна
реалізації одиниці продукції; G - критичний обсяг реалізації продукції, за
якого забезпечується беззбитковість виробництва; ЗВ0 - змінні витрати на
одиницю продукції.
Скориставшись цими
формулами, наведене універсальне рівняння можна записати так:
Ц • G - ЗВ0 • G =
ПВ + НП.
Оскільки НП
дорівнює нулю, то дане рівняння після необхідного перетворення матиме вигляд:
G (Ц - ЗВ0) = ПВ, а 
; [56]
. Аналіз обґрунтованості
плану реалізації.
План повинен бути пов’язаний
з планом випуску товарної продукції і зміною залишків нереалізованої продукції.
Для оцінки обґрунтованості плану реалізації складають баланс товарної
продукції. До того ж план повинен бути забезпечений договорами на поставку.
Кожен товар повинен вироблятися тоді, коли є платоспроможний попит на нього,
підкріплений заявками чи договорами на поставку [55].
ІІ. Загальна оцінка виконання плану
реалізації, вивчення динаміки обсягу реалізації, виявлення факторів та причин,
що привели до її зміни, їх кількісна оцінка, виявлення можливостей росту обсягу
реалізації.
Оцінка напруженості
плану здійснюється шляхом порівняння планового обсягу виробництва продукції з
середньою потужністю:
де К - коефіцієнт
напруженості планового завдання;пл - обсяг виробництва продукції за планом;пл -
планова середня виробнича потужність підприємства.
Чим більший коефіцієнт напруженості
планового завдання, тим краще передбачається використати виробничу потужність
підприємства..
На основі зіставлення фактичного
обсягу реалізації з плановим, з фактичним за попередній рік, ряд років
визначають відхилення від плану та динаміку зміни обсягу реалізації.
Якщо виявлено зниження обсягу
реалізації і існує тенденція до його стійкості, необхідно вивчити ризикові
канали збуту за способами, часом реалізації, місцем розміщення відносно
споживачів. Реалізація може здійснюватися за формою прямих зв’язків з
покупцями, або через посередників (біржові операції з залученням брокерських
фірм).
У рамках цього
етапу здійснюється факторний аналіз зміни обсягу реалізації. Одним з найбільш
широко поширених методів факторного аналізу є метод ланцюгових підстановок.
Сутність цього методу полягає в тому, що у вихідну базову формулу для
визначення результуючого показника підставляється звітне значення першого
досліджуваного фактора. Отриманий результат порівнюється з базовим значенням
результуючого показника, і це дає оцінку впливу першого фактора. Далі в
отриману при розрахунку формулу підставляється звітне значення наступного
досліджуваного фактора. Порівняння отриманого результату з попереднім дає
оцінку впливу другого фактору.
Процедура
повторюється до тих пір, поки у вихідну базову формулу не буде підставлено
фактичне значення останнього з факторів, введених у модель.
При використанні методу ланцюгових
підстановок результати багато в чому залежать від послідовності підстановки
чинників. Існує правило: спочатку оцінюється вплив кількісних факторів, що характеризують
вплив екстенсивності, а потім - якісних факторів, що характеризують вплив
інтенсивності.
За результатами аналізу необхідно
встановити причини, за якими продукція виявилася нереалізованою. Ці причини
можуть мати об’єктивний і суб’єктивний характер.
Причини зміни обсягу реалізації:
- Загальноекономічна
ситуація в країні, стан господарського законодавства.
- Фінансове
становище споживачів.
- Купівельна
здатність населення.
- Забезпеченість
транспортом, тарою, упаковкою.
- Недопоставка
матеріальних ресурсів;зміна попиту і пропозицій.
- Статево-вікова
структура населення.
- Необґрунтовані
повернення та відмови.
- Зміна
цін за рішенням Уряду.
- Невиконання
плану виробництва за асортиментом і структурою.
- Недотримання
договірних зобов’язань по обсягу, асортименту, якості і ритмічності поставок.
Даний факт погіршує репутацію підприємства, веде до виплати штрафних санкцій,
втрати ринків збуту, спаду виробництва, зменшення виручки.
- Порушення
ритму роботи і відвантаження.
- Несвоєчасне
укладення договорів на збут.
- Несвоєчасне
введення і освоєння виробничих потужностей.
- Неефективна
цінова політика.
- Низька
якість продукції.
- Недостатня
кваліфікація персоналу (невірний прогноз попиту, невірний вибір каналів збуту,
споживача, часу, місця реалізації).
- Низький
організаційно-технічний рівень виробництва (морально і фізично застаріле
обладнання не дозволяє виробляти сучасну продукцію, яка користується попитом;
знижує комфортність праці; веде до росту витрат через часті поломки; до браку).
- Недоліки
матеріально-технічного постачання, що ведуть до заміни одних матеріальних
ресурсів іншими. Це може викликати обмеження групи споживачів, відмови від
договору поставки, введення штрафних санкцій.
- Неефективне
використання матеріальних ресурсів, що веде до росту питомої
матеріаломісткості, понадпланових відходів. Це збільшує матеріальні витрати,
виробничу собівартість і ціну продукції [65].
Здійснюючи аналіз, необхідно мати на
увазі, що існування залишків нереалізованої продукції є об’єктивною
необхідністю. Обґрунтовані залишки нереалізованої продукції визначаються
множенням одноденного випуску продукції за виробничою собівартістю на норму
готової продукції в днях, яка визначається, виходячи з числа днів необхідних
для підбору продукції за асортиментом, комплектування виробів до партій
відвантаження, пакування, оформлення транспортних документів.
Візьмемо за приклад декілька причин,
а саме: купівельні здатність населення, невиконання плану виробництва за
асортиментом і структурою та низька якість продукції.
Розглядаючи купівельну здатність
населення, ми можемо побачити скільки продукції може дозволити собі купити
громадянин України з середньою заробітною платою 2722 гривні(на 1 січня 2012
року). Реальні ціни на товари і послуги в Україні не вкладаються у показники,
які враховуються у споживчому кошику. На основі споживчого кошику обраховується
прожитковий мінімум українців. Тому реальні ціни набагато вищі тих, з яких
вираховують вартість кошика. З наведеного можна вивести нерівність:
Сзп ≥ СК;
де, Сзп - це середня заробітна
плата,
СК - споживчий кошик.
Пояснити це можна тим, що лише
громадяни у яких середня заробітна плата вища або дорівнює середній, зможуть
собі дозволити купувати іншу продукцію, яка не вказана у кошику та задовольняти
свої потреби, тобто вони є основними споживачами.
Розглядаючи невиконання плану
виробництва за асортиментом і структурою звернемо спочатку увагу на поняття.
Асортиментом називають
специфікований в установленому порядку і відповідними документами (договір,
контракт тощо) в межах кожної позиції номенклатури перелік продукції за видами,
типами тощо, яку підприємство зобов’язано поставити певним споживачам з
урахуванням обсягу, якості, цін і т.д.
Структура продукції
- це питома вага окремих виробів у загальному обсязі їх виробництва (реалізації).
Виконання плану (зобов’язань) із
структури означає збереження у фактичному випуску продукції передбаченого
співвідношення її окремих видів, що врешті-решт дозволить насамперед виконати
свої зобов’язання перед споживачами [56].
Перш ніж визначити вплив зміни
структури на окремі показники, спочатку варто оцінити виконання плану
виробництва продукції за структурою випуску. Розрахунки доцільно проводити
ланцюговим методом.
Результати
дослідження складу і структури продукції можуть бути використані в плануванні,
особливо при формуванні планового асортименту продукції.
Для виявлення
співвідношення між випуском різних груп (підгруп) продукції у натуральному
вимірі можна скористатися коефіцієнтом структури, який визначається за такою
формулою:
де Kij - коефіцієнт структури
i-го елементу відносно j - сукупності;пр(і) - середній темп приросту i-го
елементу за досліджуваний період;пр(j) - середній темп приросту j-ої сукупності
за цей же період.
Такі розрахунки надто важливі для
підприємства з широким асортиментом продукції.
Оцінка якості
продукції здійснюється в залежності від особливості галузі.
Так, для оцінки
якості продукції, особливо її динаміки, застосовується бальний метод оцінки,
згідно з яким кожній категорії якості надається певна кількість балів.
Наприклад, виробам вищої категорії якості надається п'ять балів, першої - 4
бали, другої - 1 бал. Далі обчислюється середньозважений бал, де вагою є
кількість продукції певного сорту; проводиться оцінка середнього балу за планом
і звітом та шляхом їх порівняння розраховується виконання плану якості.
В галузях, де
встановлена сортність продукції, визначається питома вага кожного сорту в
загальному обсязі продукції, середня сортність, середньозважена ціна.
Середня сортність розраховується
за формулою:
де 
- середня
сортність;- обсяг продукції певного виду;
С - сорт певного виду
продукції.
Середня ціна обчислюється за
формулою:
де 
- середня
ціна;
Р - ціна певного виду продукції.
Необхідно визначити
абсолютну суму і питому вагу браку в загальній кількості продукції, обчислити
втрати від браку.
Нарешті, слід
вивчити причини зниження якості продукції і допущення браку по місцях їх
виникнення та центрах відповідальності й розробити заходи з їх усунення.
Основними причинами зниження якості
продукції є низька якість сировини, низький рівень технології і організації
виробництва, недостатній рівень кваліфікації працівників, аритмічність
виробництва тощо.
ІІІ. Аналіз виконання договорів
поставок за місяць і наростаючим підсумком з початку року в цілому по
підприємству, в розрізі окремих споживачів і видів продукції, встановлення
причин їх невиконання та оцінка наслідків. Підприємство в своїй діяльності
повинно враховувати інтереси споживачів і їх вимоги до якості продукції, робіт,
послуг, а за порушення договірних зобов’язань, вимог до якості продукції
підприємство несе повну матеріальну відповідальність. Не можна не враховувати,
що оплата штрафів, неустойок за порушення умов договору, а також відшкодування
збитків не звільняють підприємство без згоди споживача від виконання
зобов’язань по поставках продукції, виконанню робіт, послуг.
Прямі договори поставки - це
найпрогресивніша форма поставки споживачам підприємствами-виробниками і
підприємствами гуртової торгівлі. До них належать договори між виробничими
об'єднаннями, підприємствами, організаціями, виробниками та споживачами [71].
Невиконання договірних зобов’язань
обертаються для підприємства не тільки зменшенням виручки і виплатою штрафних
санкцій, а й в умовах конкуренції призводить до втрати ринків збуту продукції і
спаду виробництва.
В аналізі виконання договірних
зобов’язань спочатку дається загальна оцінка виконання зобов’язань за місяць і
наростаючим підсумком з початку року.
При проведенні аналізу необхідно
врахувати такі положення:
- розмір
недопоставок у звітному періоді вивчають з врахуванням покриття недопоставок,
які мали місце у минулому періоді;
- надпланову
продукцію реалізовану для одних споживачів не зараховують у покриття
недопоставок іншим споживачам;
- надпланову
продукцію, одних найменувань не зараховують у покриття недопоставок інших
найменувань. Крім випадків, коли поставка здійснена з попередньої письмової
згоди покупця чи покупець прийняв продукцію до використання. В даному випадку
недопоставка продукції виконанню не підлягає;
- дострокова
поставка продукції може здійснюватися тільки зі згоди покупця. Продукція,
поставлена достроково і прийнята покупцем, зараховується у виконання поставки в
наступному періоді передбаченим договором;
- не
враховується в звітному періоді недопоставка, якщо споживач відмовився від
ліквідації недопоставок у попередніх періодах;
- відвантажена
продукція, що не відповідає технічним умовам, умовам договорів, обліковується
як недопоставлена до її заміни, починаючи з того періоду, коли факт визнано
постачальником, органами господарського суду;
- не
враховується в звітному періоді недопоставка, коли доставка продукції споживачу
згідно з договором здійснюється за його вимогою, а такої вимоги не було
зроблено; якщо споживач не вибрав зі складу постачальника продукцію у
встановлений термін, якщо це було передбачено договором.
Виконання плану оцінюють щомісяця і
наростаючим підсумком з початку аналізованого періоду.
Початковим етапом аналізу є
оцінювання обґрунтованості й рівня складності договірних зобов'язань. Цей
аналіз проводять у двох аспектах.
По-перше, оцінюють сформований
портфель замовлень, враховуючи те, що на ринку не були укладені договори щодо
найвигідніших для підприємства замовлень внаслідок конкуренції.
По-друге, оцінюють напруженість
поставок, зважаючи на фактичне виконання договірних зобов'язань. Коефіцієнт
напруженості поставок продукції розраховують шляхом співвідношення обсягу
необхідних поставок продукції за укладеними договорами чи фактично
представленої за аналізований період до величини виробничої потужності
підприємства [70].
де 
і 
- кількість
виробленої продукції, необхідної для укладання договорів і фактичні поставки
продукції за договорами, тис. грн.;
М - потужність підприємства,
тис. грн.
Далі проводиться аналіз
виконання договірних зобов’язань за асортиментом, якістю, строками поставки в
розрізі окремих споживачів і видів продукції.
Для оцінки можуть бути
використані коефіцієнти асортиментності, якості та ритмічності. Суть їх полягає
в тому, що рівень виконання зобов’язань визначається відношенням обсягу
фактичної поставки, що не перевищує обсягу передбаченого договором, до обсягу
договірних зобов’язань.
Аналогічна методика
використовується в аналізі якості і строків поставки.
Потім встановлюються причини
та рівень вини внутрігосподарських підрозділів за невиконання договірних
зобов’язань; здійснюється аналіз наслідків невиконання договірних зобов’язань
(скорочення виручки, штрафні санкції, використання кредитів).
IV. Виявлення можливостей росту
обсягу реалізації.
Відшукати резерви росту обсягу
реалізації можна усунувши негативні фактори, що впливають на процес реалізації.
При цьому необхідно пам’ятати: якщо витрати на збільшення обсягу реалізації
перевищують суму виручки від реалізації, то вони є економічно недоцільними;
якщо витрати дорівнюють сумі обсягу реалізації, то вони є доцільними тоді, коли
мета підприємства - утриматися на ринку; у випадках отримання прибутку при
наявності додаткових витрат їх економічна доцільність очевидна [67].
Важливим інструментом цього етапу є
функціонально-вартісний аналіз, методика якого дозволяє знизити витрати на
виробництво товару при збереженні чи поліпшенні його якості; адаптувати товар
до нового ринку, знайти нові сфери використання «старих» товарів; принципово оновити
асортимент підприємства, оптимально поєднати функціональні і
конструкторсько-технологічні рішення при створенні чи оновленні продукції,
попередити появу зайвих функцій і витрат при створенні нових виробів [56].
Математично мету ФВА можна подати
так:
, або 
,
де Z - витрати на досягнення
необхідних споживчих властивостей;- сукупність споживчих властивостей об'єкта.
Шляхом ФВА визначають, які складові
об'єкта безпосередньо пов'язані з основними його функціями, а які - з
допоміжними чи непотрібними. Потім підраховують витрати на створення та
експлуатацію кожної функції окремо (або ж групи споріднених функцій) при
наявній системі забезпечення цих функцій або тій, що проектується. Широко
використовують метод експертних оцінок, порівнянь за допомогою зіставлення з
"ідеальною моделлю", а також порівнюються рівень значимості кожної
функції і витрат на неї. Для цього використовується коефіцієнт витрат на
функцію, який розраховується шляхом зіставлення частки параметра (функції) у
витратах до коефіцієнта її значимості (важливості) [69].
У теорії і практиці ФВА
прийняті такі критерії оцінки коефіцієнта витрат на функцію:
коефіцієнт витрат дорівнює 1
або близький до 1 - співвідношення між витратами і функцією виправдане;
коефіцієнт витрат менше 1 -
співвідношення сприятливе;
коефіцієнт витрат більше 1 -
слід здійснювати заходи щодо зниження витрат на одержання функції.
На завершальному етапі
визначається економічний ефект від проведення аналізу. Для розрахунку
економічної ефективності ФВА застосовують коефіцієнт економічної ефективності
(скорочення поточних витрат) - КФВА, який показує, яку частку становить
скорочення витрат в їх мінімально можливій величині. Його обчислюють за
формулою
де 
- реальні
сукупні витрати;
- мінімально можливі витрати, що
відповідають спроектованому виробу.
При цьому оформляється вся
необхідна документація, складається звіт про результати ФВА, розробляються
плани-графіки впровадження результатів аналізу у виробництво. Документація
виробничого характеру передається технологічним, економічним та іншим
зацікавленим службам і фахівцям підприємства.
А от Прокопенко І. Ф., Ганін
В. І., Петряєва 3. Ф. доводять до нас, що у процесі аналізу необхідно вивчити
зміни не лише в обсязі виробництва товарної продукції, але й в обсязі її
реалізації.
Від обсягу продаж залежать
фінансові результати підприємства, його фінансовий стан, платоспроможність
тощо.
Аналіз реалізації продукції
проводиться кожен місяць квартал, півріччя, рік. У процесі його фактичні дані
порівнюються з плановими, попередніми періодами, розраховується відсоток
виконання плану, абсолютне відхилення від плану темпи росту і приросту за
аналізований відрізок часу, абсолютне значення одного відсотка приросту.
У своїх посібниках вони
розписали, що можливі два варіанти методики аналізу реалізації продукції.
Якщо виторг на підприємстві
визначається за відвантаженням товарної продукції, то баланс товарної продукції
буде мати вигляд:
ГПп +ТП = РП + ГПк.
Звідси -
РП = ГПп +ТП - ГПк .
Якщо виторг визначається
після оплати відвантаженої продукції, то товарний баланс можна записати так:
ГПп+ТП + ОТп = РП + ОТк+ ГПк;
РП = ГПп + ТП + ОТп- ОТк-
ГПк,
де ГПп, ГПк - відповідно
залишки готової продукції на складах на початок і кінець періоду;
ТП - вартість випуску
товарної продукції;
РП - обсяг реалізації
продукції за звітний період;
ОТп, ОТк - залишки
відвантаженої продукції на початок і кінець періоду, не оплачені покупцями.
Розрахунок впливу даних
факторів на обсяг реалізації продукції проводиться порівнянням фактичних рівнів
факторних показників з плановими та обчисленням абсолютних і відносних
приростів кожного з них. Для вивчення впливу цих факторів аналізується баланс
товарної продукції.
Тому в процесі аналізу
необхідно з’ясувати причини утворення надпланових залишків на складах,
несвоєчасної оплати продукції покупцями і розробити конкретні заходи щодо
прискорення реалізації продукції й одержання виторгу.
Аналіз реалізації продукції
тісно пов’язаний з аналізом виконання договірних зобов’язань з постачання
продукції. Недовиконання підприємством плану по договорах призводить до
зменшення виторгу, прибутку, виплати штрафних санкцій. Крім того, в умовах
конкуренції підприємство може втратити ринки збуту продукції, що спричинить
спад виробництва.
Особливу увагу при аналізі
реалізації слід звертати на виконання зобов’язань по кооперованих постачаннях і
по експорту продукції. У процесі аналізу необхідно вивчити також причини
збільшення неоплачених залишків продукції, відвантаженої покупцям. Якщо терміни
оплати її ще не настали, то це нормальне явище. Прострочена ж заборгованість
покупців за товари ускладнює фінансовий стан підприємства, тому треба вживати
всіх можливих заходів для її стягнення.(50)
Досить динамічним фактором,
який зумовлює рівень середньо- реалізованої ціни, є співвідношення попиту і
пропозиції. Щоб визначити його вплив, необхідно нейтралізувати інші фактори,
які формують рівень середньої ціни - канали і строки реалізації, сортову
структуру і якість та ін. Зіставивши максимальну і мінімальну величини ціни,
побачимо її коливання внаслідок зміни попиту і пропозиції на окремий вид продукції
[55].
1.3
Законодавчо-нормативні та теоретичні аспекти обліку витрат виробництва та
доходу від реалізації продукції виноградарства
Проведена в сільському
господарстві економічна реформа істотно вплинула на фінансовий стан
сільськогосподарських підприємств. За останні роки значно змінилися як правові
норми, що регулюють відносини по реалізації сільськогосподарської продукції,
так і самі організаційно-правові форми цих відносин. На сьогодні різко
загострилася проблема отримання прибутку від реалізації сільськогосподарської
продукції, відбувається вирішення питань про розширення ринків збуту [52].
Методологічні засади
формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її
розкриття в фінансовій звітності регламентує П(С)БО 16 "Витрати"[46],
згідно з яким витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі
зменшенням активів або збільшенням зобов'язань, що призводить до зменшення
власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його
вилучення або розподілу власниками) за умови, що ці витрати можуть бути
достовірно оцінені.
Згідно із П(С)БО 16 витрати
підприємства класифікуються як звичайні та надзвичайні, які відображаються на
рахунках 9 класу (рис 1.1).
Рис 1.1. Рахунки для обліку
витрат
*Побудовано за даними П(С)БО
16 «Витрати»
Згідно «Методичних
рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції
(робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств» № 132 від 18 травня 2001
року[36] облік витрат у сільськогосподарському виробництві повинен
забезпечувати оперативне, достовірне та повне надходження інформації щодо
кількості та вартості одержаної продукції (виконаних робіт і наданих послуг),
трудових, матеріальних та грошових витрат на виробництво продукції по підприємству
в цілому та окремих його структурних підрозділах (бригадах, цехах, фермах
тощо).
Відповідно для обліку і
калькулювання собівартості продукції призначений рахунок 23 «Виробництво». За
дебетом рахунку 23 "Виробництво" відображаються прямі матеріальні,
трудові та інші прямі витрати, а також виробничі накладні витрати, за кредитом
- суми фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції.
Так на підприємствах при
веденні обліку роблять відповідні записи про витрати та вихід продукції, які
здійснюють на підставі бухгалтерських документів. Групи бухгалтерських
документів, які є підставою для записів про витрати та вихід продукції наведено
на рисунку 1.2.
Рис. 1.2. Документальне
оформлення записів з обліку витрат і виходу продукції.
Документи по обліку витрат
праці відображають проведені трудові витрати на виконання конкретних робіт по
вирощуванню сільськогосподарських культур і нараховану за це оплату. Такими
документами у виробництві винограду є: табель обліку робочого часу, книжка
бригадира по обліку праці і виконаних робіт, обліковий листок
тракториста-машиніста, обліковий листок праці і виконаних робіт.
Документи по обліку предметів
праці підтверджують витрачання в рослинництві різних матеріальних цінностей:
насіння, добрив, малоцінних предметів тощо. Для цього складають такі документи:
акт про використання мінеральних, органічних і бактеріологічних добрив,
отрутохімікатів та гербіцидів - списання внесених добрив, отрутохімікатів і
гербіцидів; акт на списання виробничого та господарського інвентаря, малоцінних
та швидкозношуваних предметів - списання дрібного інвентаря, малоцінних та
швидкозношуваних предметів. Дані цих документів систематизують у звіт про рух
матеріальних цінностей, з якого проводять записи у виробничі зніти або книгу
обліку виробництва.
Документи по обліку засобів
праці фіксують витрати на виробництво винограду по використанню основних
засобів шляхом нарахування амортизації.
Документи по обліку вартості
робіт і послуг, виконаних сторонніми підприємствами та організаціями, фіксують
вартість таких робіт і послуг.
Це рахунки на оплату, акти
приймання виконаних робіт. На підставі цих документів відображають витрати по
конкретних об'єктах виробництва винограду.
Документи по обліку виходу
продукції призначені для оприбуткування від урожаю винограду. Інформацію з
документів по виходу продукції включають у звіт про рух матеріальних цінностей
записують у виробничі звіти або книгу обліку виробництва [62].
Все це не тільки ускладнює
облікові роботи, але й унеможливлює одержання оперативної інформації протягом
звітного періоду для прийняття управлінських рішень.
Реалізація продукції,
товарів, робіт, послуг є не тільки найважливішим джерелом доходів підприємства,
а й формує прибуткову частину бюджету держави як об'єкт оподаткування. У
зв’язку з цим потребує необхідної організації облік реалізації продукції. Адже
від якості обліку залежить правильне визначення фінансового результату
діяльності підприємства.
Для забезпечення деталізації
отриманого доходу в обліку, класифікація доходів і фінансових результатів
здійснюється в межах системи бухгалтерських рахунків за видами діяльності.
Відповідно до П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати»[47] та Інструкції про
застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,
зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій[27] доходи
діяльності поділяються на окремі види (рис 1.3).
Рис. 1.3. Рахунки для обліку
доходів
* Побудовано за даними П(С)БО
15 «Доходи»
Для узагальнення інформації
про доходи від реалізації готової продукції, а також про суму знижок, наданих
покупцям, та про інші вирахування з доходу призначено рахунок 70 «Доходи від
реалізації». Даний рахунок є пасивним, тому по кредиту рахунку відображається
збільшення (одержання) доходу, по дебету - належна сума непрямих податків;
суми, які одержує підприємство на користь комітента, та списання у порядку
закриття на рахунок 79 «Фінансові результати».
Дохід (виручка) від
реалізації винограду визнається у разі наявності таких умов:
а) покупцеві передані ризики
й вигоди, пов'язані з правом власності на виноград;
б) підприємство не здійснює
надалі управління та контроль за реалізованим виноградом;
в) сума доходу (виручка) може
бути достовірно визначена;
г) є впевненість, що в результаті
операції відбудеться збільшення економічних вигід підприємства, а витрати,
пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені [63].
Законодавством для обліку
реалізації встановлено метод нарахування.
При методі нарахування датою
реалізації вважається дата передачі права власності на продукцію (роботи,
послуги) згідно з базисними умовами поставки, визначеними сторонами, незалежно
від строку здійснення платежів. У цьому разі датою реалізації вважається дата
відвантаження готової продукції покупцям (а для робіт, послуг - дата оформлення
документів, які засвідчують їх виконання)[32].
Відповідно до національного
Плану рахунків на відпускну вартість відвантаженої (реалізованої) покупцям
продукції сільськогосподарського виробництва в бухгалтерському обліку
підприємства робиться запис по дебету рахунка 36 «Розрахунки з покупцями і
замовниками» і кредиту рахунка 701 «Доход від реалізації готової продукції»
[27].
Одночасно робиться запис на
списання виробничої собівартості реалізованої продукції:
Д-т рах. 901 «Собівартість
реалізованої готової продукції»
К-т рах. 27 «Продукція
сільськогосподарського виробництва»
Податкове законодавство
відносить сільськогосподарські підприємства до категорії платників податків і
зборів (обов'язкових платежів). Стаття 155 Податкового кодексу України
визначає: «для цілей оподаткування до підприємств, основною діяльністю яких є
виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких
від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній
звітний (податковий) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу» [43].
Аналіз змісту законів, які
регулюють функціонування ринку винограду і визначають види податків і зборів
(обов'язкових платежів), що справляються на території України, дає підстави
зробити висновки, що при здійсненні ринкових операцій із виноградом у
сільськогосподарських підприємств насамперед можуть виникнути податкові
зобов'язання з ПДВ і податку на прибуток. Але нормами ст. 301 та 302
Податкового кодексу України для сільськогосподарських підприємств, в яких сума,
одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та
переробки продукції за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75%
загальної суми валового доходу підприємства, законодавчо передбачена
обов'язковість сплати фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП).
Відповідно, підприємства - платники ФСП не сплачують податку на прибуток,
отриманого від реалізації вироблених ними товарів сільського господарства,
супутніх їм послуг та ряду інших податків. Звідси витікає, що основним об'єктом
оподаткування для сільськогосподарських підприємств - суб'єктів ринку винограду
залишається додана вартість продукції [43].
Стаття 180 Податкового
кодексу України визначає, що об'єкт оподаткування охоплює декілька основних
складових, які для сільськогосподарських підприємств-платників ПДВ визначаються
такими господарськими операціями:
1) реалізація
винограду суб'єктам підприємницької діяльності, які діють на ринку;
2) реалізація
винограду з частковою його оплатою або без оплати вартості винограду у межах
балансу виробника винограду для невиробничого використання, витрати на яке не
відносяться до валових витрат виробництва. Склад валових витрат виробництва для
сільськогосподарських підприємств визначений у чинних законодавчо-нормативних
документах;
3) реалізація
винограду з частковою його оплатою або без оплати вартості пов'язаній з
продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований
як платник податку;
4) передача
винограду в обмін на інші товари, без оплати його вартості;
5) передача
винограду покупцю безоплатно або з частковою оплатою [43].
Проведене дослідження стану обліку
процесу реалізації в аграрних підприємствах показало, що потребує також
впорядкування бухгалтерський облік операцій з продажу продукції з можливістю
аналітичної та синтетичної деталізації для раціональної організації контролю та
прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Деталізацію рахунків варто
здійснювати, максимально відображаючи інформаційну систему управління
реалізації продукції. Оскільки підприємство самостійно приймає рішення щодо
ведення аналітичного обліку та відкриття рахунків третього і нижчих порядків, з
метою деталізації інформації доречно ввести рахунки третього порядку до рахунку
701 «Дохід від реалізації продукції».
Оскільки метою ведення
бухгалтерського обліку операцій з продажу продукції є надання користувачам
інформації про результати діяльності підприємства для прийняття рішень,
деталізацію рахунків варто здійснювати, максимально відображаючи інформаційну
систему управління продажами. Діюча методика обліку операцій продажу продукції
не передбачає можливості цілісного відображення даного процесу, а проблема
аналітичної деталізації показників продажу залишається актуальною. Аналітичний
облік операцій з продажу продукції у системі управління повинен забезпечувати
відображення інформації щодо отриманих доходів, понесених витрат і фінансових
результатів по кожному виду реалізованої продукції. Оскільки в нинішніх умовах
підприємство самостійно визначає асортиментну, маркетингову та цінову політику,
то аналітичні рахунки необхідно відкривати залежно від інформаційних потреб для
прийняття рішень за вищезгаданими проблемами [61].
Аналітичній деталізації облікової
інформації щодо висвітлення процесу продажу потрібно приділяти більше уваги,
оскільки вона є об'єктивною передумовою для подальшого забезпечення аналізу,
планування та контролю. Основним недоліком існуючої системи управління
продажами на підприємстві є її неоперативність.
З метою спрощення облікової роботи,
а також можливості отримання оперативної інформації рекомендуємо підприємствам,
які не використовують в обліку рахунки 90 «Собівартість реалізації» та 93
«Витрати на збут», внести зміни в робочий План рахунків і здійснити заходи з введення
в практику обліку вказаних рахунків. Слід зазначити, що сучасна практика
аналітичної деталізації обліку доходів і фінансових результатів діяльності
підприємства з продажу продукції не задовольняє інформаційні потреби
користувачів, тому потребує вдосконалення. Аналітичний облік повинен бути більш
змістовним, достатнім і відповідати своєму змісту - забезпечувати можливість
оперативного аналізу отриманих від продажу доходів і бути зручною та надійною
базою для прийняття ефективних рішень в управлінні.
Особливостями обліку реалізації
продукції є:
1. Щомісячне
відображення в обліку податку на додану вартість від суми доходу (обороту) з
реалізації продукції у встановленому розмірі. У деяких сільськогосподарських
підприємствах є доходи (обороти), що звільнені від оподаткування ПДВ. Тому на
рахунку 70 «Доходи від реалізації» до відповідних субрахунків мають бути
відкриті окремі аналітичні рахунки для обліку таких доходів.
2. Списання
кінцевого сальдо чистого доходу від реалізації готової продукції та іншого операційного
доходу на субрахунок 791 «Результат операційної діяльності» заключними записами
за звітний рік.
3. Списання
по підсумку за рік на зменшення одержаного чистого доходу підприємства
виробничої собівартості реалізованої сільськогосподарської продукції.
Списання в установленому порядку на
зменшення чистого доходу кінцевого сальдо витрат підприємства на збут продукції
за звітний рік [61].
РОЗДІЛ 2.
Аналіз виробництва і реалізації винограду господарств березанського району
.1 Аналіз
фінансово - економічних умов господарств району
виноград витрата реалізація
продукція
Березанський район
розташований у південній частині Миколаївської області
<#"598629.files/image020.gif">
Темп зростання
Темп приросту
Абсолютне значення 1%
приросту
А= ∆л : Тпр.л
Результати розрахунків
показників динаміки представимо у таблиці 2.26.
Таблиця 2.26
Показники динаміки
урожайності винограду у ПАТ «Прикордонник»
|
Роки
|
Урожайність, ц/га
|
Абсолютний приріст, ц/га
|
Темп зростання, %
|
Темп приросту, %
|
Значення приросту (ланцюгово го), ц/га
|
|
|
базис ний
|
ланцю говий
|
базис ний
|
ланц юго вий
|
базис ний
|
|
|
2002
|
64,3
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
2003
|
79,5
|
15,2
|
15,2
|
123,6
|
123,6
|
23,6
|
23,6
|
0,6
|
|
2004
|
98,8
|
34,5
|
19,3
|
153,7
|
124,3
|
53,7
|
24,3
|
0,8
|
|
2005
|
71,2
|
6,9
|
-27,6
|
110,7
|
72,1
|
10,7
|
-27,9
|
-
|
|
2006
|
17
|
-47,3
|
-54,2
|
26,4
|
23,9
|
-73,6
|
-76,1
|
-
|
|
2007
|
52,7
|
-11,6
|
35,7
|
82,0
|
310,0
|
-18,0
|
210,0
|
0,2
|
|
2008
|
85,0
|
20,7
|
32,3
|
132,2
|
161,3
|
32,2
|
61,3
|
0,5
|
|
2009
|
75,4
|
11,1
|
-9,6
|
117,3
|
88,7
|
17,3
|
-11,3
|
-
|
|
2010
|
24,4
|
-39,9
|
-51,0
|
37,9
|
32,4
|
-62,1
|
-67,6
|
-
|
|
2011
|
67
|
2,7
|
42,6
|
104,2
|
274,6
|
4,2
|
174,6
|
0,2
|
Визначимо
узагальнюючі показники динамічного ряду.
Для моментного ряду
динаміки середній рівень ряду визначається за формулою середньої хронологічної:
ц/га
Середній абсолютний приріст:
Середній темп зростання:
базисний:
ланцюговий:
=100,46 %
Середній темп приросту:
Середній рівень ряду
врожайності винограду за 2002-2011 рр. складає 60,3 ц/га. Максимальний рівень
урожайності винограду був у 2004 р. і склав 98,8 ц/га. В середньому щорічно
врожайність збільшувалась на 0,3 ц/га, при цьому, в порівнянні з 1993 р.
найменший тем приросту був у 2006 р. і склав -76,1 %. За даний період
врожайність винограду щорічно в середньому збільшувалась на 0,46 %.
Проаналізуємо показники
продуктивності праці й визначимо її рівень у виноградарстві, і основні фактори
зростання рівня продуктивності праці.
Найважливішою властивістю
праці є її продуктивність, рівень якої характеризує ефективність використання
трудових ресурсів. Продуктивність праці як економічна категорія відображає
взаємозв’язок між обсягом виробництва продукції і відповідними затратами.
Продуктивність праці - це
здатність людини створити в одиницю часу певну кількість матеріальних благ
[61].
Підвищення продуктивності
суспільної праці повинно відбуватися за рахунок скорочення затрат як живої, так
і уречевленої праці, необхідної для виробництва одиниці продукції.
Особливості
сільськогосподарського виробництва зумовлюють систему показників і методику
обчислення продуктивності праці, яка в сільському господарстві визначається
співвідношенням обсягу виробленої продукції й живої праці.
Проаналізуємо як змінилася
продуктивність праці в виноградарстві.
Таблиця 2.27
Трудомісткість виробництва
винограду в ПАТ «Прикордонник»
|
Показники
|
2009 р
|
2010 р
|
2011 р
|
|
Затрати праці на виробництво винограду, л-год
|
132000
|
116000
|
121000
|
|
Валовий збір, ц
|
16665
|
5386
|
14807
|
|
Трудомісткість 1 ц, л-год
|
7,9
|
21,5
|
8,2
|
Як ми бачимо з
таблиці 2.27. Трудомісткість збільшується зі зменшення валового збору. У 2010
році, коли зібрали тільки 5386 ц винограду, трудомісткість 1 ц досягла
показника 21,5 люд-год. Найменшу трудомісткість ми спостерігаємо у 2009 році,
хоча валовий збір та затрати праці на виробництво винограду у цьому році були
найбільшими - 16665 ц та 132000 люд-год відповідно. В цілому показник
трудомісткості не є високим, що є прийнятним для підприємства.
Щоб виявити, як
саме фактори впливають на зміну трудомісткості, ми проведемо факторний аналіз
за допомогою ланцюгового методу (табл. 2.28).
Таблиця 2.28
Вихідні дані для
визначення впливу факторів на зміну трудомісткості 1 ц винограду в ПАТ
«Прикордонник»
|
Показники
|
2010
|
2011
|
|
Затрати праці на виробництво винограду,
люд-год.
|
116000
|
121000
|
|
Валовий збір, ц
|
5386
|
14807
|
|
Трудомісткість 1 ц, люд-год.
|
21,5
|
8,2
|
|
Умовний показник трудомісткості 1 ц, люд-год.
|
х
|
7,8
|
|
Відхилення, в т.ч. за рахунок:
|
х
|
-13,3
|
|
Затрат праці на виробництво винограду
|
х
|
0,4
|
|
Валового збору
|
х
|
-13,7
|
Після проведеного
нами аналізу, ми можемо сказати, що більший вплив на зменшення трудомісткості у
2011 році в порівнянні з 2010 роком мав такий показник як валовий збір. Ми
бачимо, що трудомісткість 1 ц зменшилась на 13,3 люд-год. За рахунок затрат
праці на виробництво винограду, які збільшилися у 2011 році, трудомісткість
зросла на 0,4 люд-год. Але із-за збільшення валового збору, вона навпроти
знизилась на 13,7 люд-год.
Поглиблюючи
вивчення трудомісткості виробництва винограду, розглянемо ці показники по
господарствах Березанського району за 2011 рік (табл. 2.29).
Аналізуючи дані
таблиці 2.29 ми бачимо, що найменшу трудомісткість з найбільшими затратами
праці та валовим збором має ДП «Агро-Коблево» - 7,3 люд-год на 1 ц. Найбільшу
трудомісткість має ПАТ «Прикордонник» - 8,2 люд-год на 1 ц. Хоча й має найменші
затрати праці та не великий валовий збір.
Таблиця 2.29
Трудомісткість
виробництва винограду в господарствах Березанського району за 2011 рік
|
Показники
|
ПАТ «Прикордонник»
|
ДП «Агро-Коблево»
|
ПрАТ «Березанський»
|
|
Затрати праці на виробництво винограду, л-год
|
121000
|
315000
|
224000
|
|
Валовий збір, ц
|
14807
|
42713
|
29205
|
|
Трудомісткість 1 ц, л-год
|
8,2
|
7,3
|
7,7
|
Проводячи в
попередній таблиці факторний аналіз ми виявили, що чим більший валовий збір,
тим меншою буде трудомісткість і навпаки чим більшими будуть затрати праці, ти
більшою буде трудомісткість. Серед розглянутих підприємств ПрАТ «Березанський»
має середні показники. Показник трудомісткості становить 7,7 люд-год на 1 ц.
Великий вплив на
збір врожаю є резерви. Резерви - це невикористані можливості подальшого
розвитку та удосконалення наявного рівня виробництва, наприклад резерви
зростання рівня продуктивності, оплати праці, резерви зниження собівартості
продукції, резерви збільшення обсягу виробництва, прибутку, рентабельності тощо
[34]. Для цього визначимо резерви валових зборів за рахунок збирання винограду
в оптимальні строки в підприємствах Березанського району у 2011 році.
Таблиця 2.30
Визначення резервів
валових зборів за рахунок збирання винограду в оптимальні строки в
підприємствах Березанського району в 2011 році
|
Найменування підприємств
|
Площа плодоносних насаджень, га
|
Урожайність, ц/га
|
Резерви, ц
|
|
всього
|
в т.ч. зібрана пізніше оптимальних строків
збирання
|
в середньому
|
при збиранні в оптимальні строки
|
З 1 га
|
з усієї площі
|
|
А
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5=4-3
|
6=2*5
|
|
ПАТ «Прикордонник»
|
221
|
26
|
67
|
75,4
|
8,4
|
218,4
|
|
ДП «Агро-Коблево»
|
618
|
98,8
|
69,11
|
82,9
|
13,79
|
1362,45
|
|
ПрАТ «Березанський»
|
278
|
39,1
|
105,05
|
120,8
|
15,75
|
615,8
|
Всі підприємства не
справляються зі збором урожаю в оптимальні строки, і при цьому втрачають
частину врожаю. Це свідчить про недостатню кількість працівників, та можливо
несприятливі кліматичні умови. Найбільша кількість резервів припадає на ДП
«Агро-Коблево» - 1362,45 ц, де на 1 га припадає 13,79 ц. В ПАТ «Прикордонник» з
його найменшою площею виноградників, ми відповідно бачимо найменшу кількість
резервів - 218,4 ц, та 8,4 ц/га. В ПрАТ «Березанський» ми бачимо іншу картину -
з невеликою площею вони мають велику кількість резервів - 615,8 ц та 15,75
ц/га. З 1 га вони мають найбільшу кількість резервів.
Таблиця 2.31
Вплив резервів
валових зборів винограду на урожайність в підприємствах Березанського району у
2011 році
|
Найменування підприємств
|
Фактично у 2011р.
|
Резерви валових зборів, ц
|
Розрахункові показники
|
|
площа плодоносних насаджень,га
|
валові збори, ц
|
урожайність, ц/га
|
|
валові збори, ц
|
урожай-ність, ц/га
|
|
1
|
2
|
3
|
4=3:2
|
5
|
6=3+5
|
7=6:2
|
|
ПАТ «Прикордонник»
|
221
|
14807
|
67
|
218,4
|
15025,4
|
67,98
|
|
ДП «Агро-Коблево»
|
618
|
42713
|
69,11
|
1362,45
|
44075,45
|
71,3
|
|
ПрАТ «Березанський»
|
278
|
29205
|
105,05
|
615,8
|
29820,8
|
107,27
|
Проаналізувавши
дані таблиці можна сказати, що найбільший вплив резерви справили на ПрАТ
«Березанський», де урожайність з резервами підвищилась на 2,22 ц/га. У ДП
«Агро-Коблево» урожайність за рахунок резервів зросла на 2,19 ц/га, що для
площі їх виноградних насаджень має вагомий вплив. В ПАТ «Прикордонник» у 2011
році за рахунок резервів урожайність могла б підвищитись на 0,98 ц/га.
Далі розглянемо
вплив урожайності на трудомісткість (табл.2.32).
З отриманих даних,
ми бачимо, що трудомісткість на 1 ц, люд-год зменшується зі зростанням
урожайності. Так у ПАТ «Прикордонник» трудомісткість знизилась на 0,12 люд-год,
у ДП «Агро-Коблево» - на 0,22 люд-год, а у ПрАТ «Березанський» - на 0,17
люд-год.
Таблиця 2.32
Вплив урожайності
на трудомісткість 1 ц винограду в підприємствах Березанського району в 2011
році
|
Найменування підприємств
|
Фактично у 2011р.
|
Розрахункові показники
|
|
витрати праці на 1 га, л-год.
|
урожайність, ц/га
|
трудомісткість 1 ц, л-год.
|
урожайність, ц/га
|
трудомісткість 1 ц, л-год.
|
|
1
|
2
|
3
|
4=2:3
|
5
|
6=2:5
|
|
ПАТ «Прикордонник»
|
547,51
|
67
|
8,17
|
67,98
|
8,05
|
|
ДП «Агро-Коблево»
|
509,71
|
69,11
|
7,37
|
71,3
|
7,15
|
|
ПрАТ «Березанський»
|
805,76
|
105,05
|
7,67
|
107,27
|
7,5
|
Як бачимо найбільше
зрушення відбулося у ДП «Агро-Коблево», що й не дивно, адже підприємство має
найбільшу площу виноградників.
Тепер ми розглянемо
влив урожайності на собівартість 1 ц винограду.
Таблиця 2.33
Вплив урожайності
на собівартість 1 ц винограду в підприємствах Березанського району в 2011 році
|
Найменування підприємств
|
Затрати на 1 га, грн
|
Урожайність, ц/га
|
Собівартість 1 ц, грн
|
|
|
фактична
|
розрахункова
|
фактична
|
розрахункова
|
|
А
|
1
|
2
|
3
|
4=1:2
|
5=1:3
|
|
ПАТ «Прикордонник»
|
8351,1
|
67
|
67,98
|
124,6
|
122,8
|
|
ДП «Агро-Коблево»
|
18942,1
|
69,11
|
71,3
|
274,08
|
265,7
|
|
ПрАТ «Березанський»
|
13014,4
|
105,05
|
107,27
|
123,9
|
121,3
|
З даних наведених у
таблиці 2.33. ми бачимо, що зі зростанням урожайності знижується собівартість
винограду. Так у ПАТ «Прикордонник», на відміну від фактичної, розрахункова
собівартість 1ц винограду зменшилась на 1,8 грн. У ДП «Агро-Коблево» ми бачимо
найбільшу зміну, а саме зниження собівартості на 8,38 грн. У ПрАТ «Березанський»
середні показники зниження - на 2,6 грн.
Поглиблюючи
дослідження розглянемо структуру собівартості винограду у ПАТ «Прикордоннику»
(табл. 2.34)
Таблиця 2.34
Структура
собівартості винограду в ПАТ «Прикордонник»
|
Статті витрат
|
2009 р
|
2011 р
|
|
грн
|
%
|
грн
|
%
|
|
Витрати на оплату праці
|
654981,8
|
38,64
|
721814,5
|
37,76
|
|
Відрахування ЄСВ
|
11,47
|
187604,6
|
9,81
|
|
ПММ
|
95878,27
|
5,66
|
164512,7
|
8,61
|
|
Амортизація інших ОЗ
|
23598,65
|
1,39
|
19346,45
|
1,01
|
|
Орендна плата
|
130699,9
|
7,71
|
136033,8
|
7,12
|
|
Водопостачання
|
2134,82
|
0,13
|
3320
|
0,17
|
|
Прямі виробничі витрати
|
30574,12
|
1,80
|
82293,84
|
4,30
|
|
Засоби захисту рослин
|
184843,3
|
10,91
|
180434,2
|
9,44
|
|
Роботи та послуги
|
285557,9
|
16,85
|
245681,9
|
12,85
|
|
Загальновиробничі витрати
|
92221,01
|
5,44
|
170622,8
|
8,93
|
|
Всього витрат
|
1694943
|
100,00
|
1911665
|
100,00
|
Витрати у 2011 році
значно збільшилися. Найбільшу частину собівартості становлять витрати на оплату
праці - 38,37 % у 2009 році та 48,58 % у 2011 році. Менше займають витрати на
роботи та послуги - 16,85 % у 2009 році та 12,85 % у 2011 році. Як бачимо вони
скоротилися, що свідчить про менше використання послуг сторонніх організацій.
Найменшу частину собівартості у 2011 році становлять інші витрати на утримання
основних засобів та витрати на ремонт необоротних активів - 1,01 та 2,4 %
відповідно.
Розглянемо вплив
факторів на основні статті собівартості винограду в ПАТ «Прикордонник», а саме:
витрати на оплату праці, паливо-мастильні матеріали та засоби захисту рослин.
Аналізуючи вплив
факторі на витрати по оплаті праці, можна зазначити, що витрати на оплату праці
в у 2011 році зросли у порівнянні з 2009 роком на 66832,7 грн. Це відбулося за
рахунок впливу факторів, а саме за рахунок:
зменшення
валового збору на 1858 ц - відбулося зменшення витрат на оплату праці на
73614,6 грн.;
зростання
витрат праці на 1 ц на 0,3 люд-год - відбулося збільшення витрат на оплату
праці на 22077,3 грн;
зростання
оплати праці 1 люд-год на 0,97 грн. - відбулося збільшення витрат на оплату
праці на 118370 грн.
Таблиця 2.35
Вплив факторів на
витрати на оплату праці працівників зайнятих у виробництві винограду у ПАТ
«Прикордонник»
|
Показники
|
2009
|
2011
|
|
Валовий збір, ц
|
16665
|
14807
|
|
Витрати праці на 1 ц, люд-год.
|
7,9
|
8,2
|
|
Оплата праці 1 люд-год, грн.
|
4,97
|
5,94
|
|
Витрати на оплату праці, грн
|
654981,8
|
721814,5
|
|
1 Умовний показник на оплату праці, грн.
|
Х
|
581367,2
|
|
2 Умовний показник на оплату праці, грн.
|
Х
|
603444,5
|
|
Відхилення, в т.ч. за рахунок:
|
Х
|
66832,7
|
|
Валового збору
|
Х
|
-73614,6
|
|
Витрат праці на 1 ц
|
Х
|
22077,3
|
|
Оплати праці 1 люд-год
|
Х
|
118370
|
Таблиця 2.36
Вплив факторів на
паливо-мастильні матеріали при плануванні витрат на вирощування винограду у ПАТ
«Прикордонник» у 2011 році
|
Показники
|
План
|
Факт
|
|
Площа, га
|
221
|
221
|
|
Витрати палива на 1 га, л
|
75
|
77,06
|
|
Ціна 1 л палива, грн
|
10
|
9,66
|
|
Витрати палива, грн
|
165750
|
164512,7
|
|
1 Умовний показник на витрати палива, грн.
|
х
|
165750
|
|
2 Умовний показник на витрати палива, грн.
|
х
|
170302,6
|
|
Відхилення, в т.ч. за рахунок:
|
х
|
-1237,3
|
|
Площі
|
х
|
0
|
|
Витрат палива
|
х
|
4552,6
|
|
Ціни 1 л палива
|
х
|
-5789,9
|
При плануванні
витрат на паливо-мастильні матеріали при незмінній площі виноградників, єдиним
неконтрольованим фактором виступає ціна на паливо. Витрати на 1 га, можна
контролювати, хоча видно, що фактично вони перевищили план при певних
необхідних обставинах. Витрати зросли за рахунок збільшення фактичних витрат
палива на 1 га на 4552,6 грн., та зменшилися на 5789,9 грн. за рахунок меншої
фактичної ціни. Фактично витрати становлять менше від планових на 1237,3 грн.
Таблиця 2.37
Вплив факторів на
засоби захисту рослин при вирощування винограду у ПАТ «Прикордонник»
|
Показники
|
2009
|
2011
|
|
Площа, га
|
221
|
221
|
|
Витрати засобів захисту на 1 га, кг
|
7,14
|
6,89
|
|
Ціна засобів захисту, рн..
|
117,14
|
118,57
|
|
Засоби захисту рослин, грн
|
184843,32
|
180434,18
|
|
1 Умовний показник на витрат на засоби
захисту, рн..
|
Х
|
184843,32
|
|
2 Умовний показник на витрат на засоби
захисту, рн..
|
Х
|
178367,91
|
|
Відхилення, в т.ч. за рахунок:
|
Х
|
-4409,14
|
|
Площі
|
Х
|
0
|
|
Витрат засобів захисту
|
Х
|
-6475,41
|
|
Ціни засобів захисту
|
Х
|
2066,27
|
Аналізуючи дані
таблиці, ми бачимо, що на засоби захисту рослин впливає 2 фактори: витрати на 1
га, та ціна засобів. У 2011 році кількість засобів захисту на 1 га скоротили на
0,25 кг/га, що дозволило зменшити витрати на засоби захисту на 6475,41 грн.
Ціна на засоби захисту у 2011 році в порівнянні з 2009 роком зросла на 1,43
грн., за рахунок чого відповідно зросли і витрати на засоби захисту - 2066,27
грн.
Для узагальнення
резервів валового збору винограду в оптимальні строки проведемо порівняння
фактичних та розрахункових показників(табл. 2.38).
Вагомий вплив на
урожайність та валовий збір має зрідженість. Зрідженість - це відсоткове
відношення неіснуючих кущів до номінальної (розрахункової) їх кількості на
даній площі.
Площі, займані
виноградниками, не повною мірою характеризують обсяг одержуваного врожаю. Урожай
винограду залежить від виду і кількості саджанців, агрокліматичних умов,
добрив, культури землеробства, тощо.
Таблиця 2.38
Порівняння
фактичних і розрахункових показників виробництва винограду в підприємствах
Березанського району у 2011 році
|
Показники
|
ПАТ "Прикордонник"
|
ДП "Агро-Коблево"
|
ПрАТ "Березанський"
|
|
Фактичні
|
Розрахункові
|
Відхилення (+; -)
|
Фактичні
|
Розрахункові
|
Відхилення (+; -)
|
Фактичні
|
Розрахункові
|
Відхилення (+; -)
|
|
Урожайність, ц/га
|
67
|
67,98
|
0,98
|
69,11
|
71,3
|
2,19
|
105,05
|
107,27
|
2,22
|
|
Трудомісткість 1 ц, л-год.
|
8,17
|
8,05
|
-0,12
|
7,37
|
7,15
|
-0,22
|
7,67
|
7,5
|
-0,17
|
|
Собівартість 1 ц, грн
|
124,6
|
122,8
|
-1,8
|
274,08
|
265,7
|
-8,38
|
123,9
|
121,3
|
-2,6
|
Невисока продуктивність насаджень в
Україну за світовими мірками, обумовлена:
сильної зрідженість виноградників
(15-20%);
неефективним сортовим складом
насаджень, що призводить до пікових ситуацій при збиранні і переробці
винограду;
недостатньою увагою щодо клонової та
фітосанітарної селекції;
низьким рівнем зрошення та догляду
за виноградниками;
недосконалим та недостатнім набором
сільськогосподарських машин і знарядь для виноградарства та переробки
винограду;
недосконалістю економічних і
юридичних форм захисту приватної власності на землю[36].
Розглянемо виноградні насадження ПАТ
«Прикордонник» та коротко охарактеризуємо різновидність сортів винограду.
Ми бачимо, що за даної схеми посадки
відповідно площі насаджень відводиться нормативна кількість кущів для посадки.
Вік насаджень відносно великий, що без належного догляду може призвести до
збільшення зрідженості та зменшення урожайності виноградників.
Таблиця 2.39.
Схема посадки виноградних насаджень
у ПАТ Прикордонник» у 2011р.
|
Сорти
|
Рік посадки
|
Площа, га
|
Схема посадки
|
Нормативна кількість кущів
|
|
Аліготе
|
1981
|
67
|
3,5х1,75
|
111520
|
|
Бастардо Магарачський
|
1983
|
25
|
3,5х1,75
|
41000
|
|
Золоденді
|
1985
|
19
|
3,5х1,75
|
27880
|
|
Ркацителі
|
1985
|
67
|
3,5х1,75
|
111520
|
|
Фетяска
|
1983
|
16
|
3,5х1,75
|
26240
|
|
Совіньйон
|
1983
|
27
|
3,5х1,75
|
44280
|
|
Всього
|
х
|
221
|
х
|
362440
|
Поглиблюючи аналіз, ми оцінили стан
виноградних насаджень у ПАТ «Прикордонник»(табл. 2.40).
Таблиця 2.40
Динаміка зрідженості виноградників у
ПАТ «Прикордонник» Березанського району
|
Сорт
|
2009 рік
|
2010 рік
|
2011 рік
|
|
Наявність кущів, шт
|
не вистачає кущів, шт
|
зрідженість, %
|
Наявність кущів, шт
|
не вистачає кущів, шт
|
зрідженість, %
|
Наявність кущів, шт
|
не вистачає кущів, шт
|
зрідженість, %
|
|
Аліготе
|
105358
|
6162
|
6
|
98300
|
13220
|
12
|
60500
|
51020
|
46
|
|
Бастардо Магарач
|
39852
|
1148
|
3
|
37800
|
3200
|
8
|
18128
|
22872
|
56
|
|
Золоденді
|
24122
|
3758
|
13
|
22770
|
5100
|
22
|
15985
|
11895
|
43
|
|
Ркацителі
|
95415
|
16105
|
14
|
91800
|
19720
|
17
|
60350
|
51170
|
46
|
|
Фетяска
|
24652
|
1588
|
6
|
23640
|
2600
|
11
|
11927
|
14313
|
55
|
|
Совіньйон
|
43541
|
739
|
2
|
40000
|
4280
|
9
|
24448
|
19832
|
45
|
|
Всього
|
332940
|
29500
|
x
|
314310
|
48120
|
х
|
191338
|
171102
|
x
|
Ми бачимо, що з кожним роком
зрідженість зростає. Особливо великий зріст зрідженості мав місце у 2010 та
2011 роках. У середньому зрідженість зросла приблизно на 35 %, та складає по
кожному сорту не менше ніж 43 %, що є дуже негативним фактором.
Розглянемо, що втрачає ПАТ
«Прикордонник», маючи таку велику зрідженість (табл. 2.41).
|
Таблиця 2.41 Можливий валовий збір з
урахуванням резервів у 2011 році у ПАТ «Прикордонник»
|
Урожайність з урахуванням резервів, ц/га
|
103,23
|
167,59
|
101,33
|
131,20
|
160,60
|
145,80
|
х
|
|
Валовий збір з урахуванням резерву, ц
|
10
|
6916,08
|
4189,79
|
1925,35
|
8790,40
|
2569,66
|
3936,62
|
28328,01
|
|
резерв валового збору, ц
|
9
|
3164,08
|
2337,29
|
821,45
|
4033,40
|
1401,66
|
1763,12
|
13521,01
|
|
урожайність 1 куста, кг/га
|
8
|
6,20
|
10,22
|
6,91
|
7,88
|
9,79
|
8,89
|
х
|
|
Валовий збір, ц
|
7
|
3752,00
|
1852,50
|
1103,90
|
4757,00
|
1168,00
|
2173,50
|
14807,00
|
|
Урожайність, ц\га
|
6
|
56,00
|
74,10
|
58,10
|
71,00
|
73,00
|
80,50
|
х
|
|
Площа, га
|
5
|
67,00
|
25,00
|
19,00
|
67,00
|
16,00
|
27,00
|
221,00
|
|
не вистачає кущів, шт
|
3
|
51020,00
|
22872,00
|
11895,00
|
51170,00
|
14313,00
|
19832,00
|
171102,00
|
|
Наявність кущів, шт
|
2
|
60500,00
|
18128,00
|
15985,00
|
60350,00
|
11927,00
|
24448,00
|
191338,00
|
|
Сорти
|
1
|
Аліготе
|
Бастардо Магарач
|
Золоденді
|
Ркацителі
|
Фетяска
|
Совіньйон
|
Всього
|
Причинами підвищеної зрідженості
виноградних насаджень у ПАТ «Прикордонник» було вимерзання виноградних кущів в
2010 році та пошкодження їх при механізованому обробітку. Зрідженість молодих
насаджень - наслідок порушення технології закладання і догляду за кущами та
низькою якістю садивного матеріалу. Як наслідок має місце пошкодження
виноградників шкідниками, хворобами і бактеріями.
Проведений аналіз свідчить, що за
виноградниками у ПАТ «Прикордонник» не ведеться належний догляд, та не
відбувається підсадка молодих насаджень.
З отриманих розрахунків ми бачимо,
що якщо відремонтувати виноградники, та підсадити невистачаючу кількість кущів,
ми отримає в 2 рази більшу врожайність та відповідно - більшу кількість
винограду. Головне, що варто відмітити - собівартість залишиться така ж як і за
високої зрідженості. У 2011 році підприємство понесло 1845,6 тис грн. витрат на
вирощування та збір винограду.
За валового збору 14807 ц, ми
отримали собівартість 1 ц - 124,64 грн/ц. З урахуванням резервів на 28328,01 ц
відповідно за тих самих витрат, ми отримаємо собівартість 1 ц - 65,15 грн./ц.
Отже слід відмітити, що ремонт
виноградників, призведе до збільшення валового збору, а відповідно і грошової
виручки від реалізації продукції виноградарства.
Зрідженість
виноградників на сьогоднішній день - одна з основних причин низького рівня
урожайності і як наслідок високої собівартості вирощеної продукції. Слід
відмітити, що витрати на ремонт насаджень окупляться не за рахунок додаткових
інвестицій чи затрат, а за рахунок можливого доходу, яке підприємство втрачало
протягом кількох останніх років. Однак в подальшому ремонт краще проводити
щорічно як на молодих, так і на плодоносних виноградниках. Це дозволяє на
протязі довгого часу підтримувати насадження в тонусі.
Враховуючи високу пластичність
виноградного рослини і ґрунтуючись на накопиченому науково-виробничому досвіді,
будь-який пошкоджений виноградник, але зі здоровою кореневою системою за 1-2
роки можна повністю відновити.
2.3 Аналіз
реалізації винограду та основні напрямки її поліпшення
Поряд з виробничою
діяльністю досить важливою є сфера обміну, яка пізнається в першу чергу через
реалізацію продукції. Тільки за умови, що суспільство визнає її, а отже,
заплатить гроші, підприємство може продовжувати свою діяльність. З переходом на
ринкові відносини ця залежність ще більше зросла, оскільки підприємство
переходить практично повністю на самофінансування. У цих умовах важливим є не
тільки виробництво продукції, а й вигідна її реалізація. Тому зростає роль
аналізу, який покликаний допомогти підприємству визначитись з ринками
реалізації продукції, забезпечити керівництво оперативною інформацією про хід і
результати реалізації (продажу) продукції, розробити заходи підвищення
ефективності виробництва продукції за рахунок її вдалої реалізації [5].
Розглянемо
використання продукції виноградарства, щоб зрозуміти, яка кількість винограду і
куди витрачається (табл. 2.42).
Ми бачимо, що
продукція виноградарства надходить до підприємства лише як валовий збір, тобто
з виноградників. Ми бачимо що підприємство не зберігає продукцію виноградарства
і не купує її. Єдиною статтею витрат є продаж всього обсягу продукції. На
кінець року не залишається продукції винограду. Найбільший валовий збір, а
відповідно і найбільші витрати по продажу були у 2009 році - 16665 ц.
Таблиця 2.42
Використання
продукції виноградарства в ПАТ «Прикордонник», ц
|
Статті надходження і розподілу
|
Роки
|
|
2009
|
2010
|
2011
|
|
Наявність на початок року Валовий збір Куплено
і інші надходження Всього наявність (1+2+3) Витрати всього (6+7+8+9+10+11) В
т.ч. продано На корм худобі та птиці На насіння На переробку Втрати при
зберігання Інші витрати Наявність на кінець року (4-5)
|
0 16665 - 16665 16665 16665 - - - - - 0
|
0 5386 - 5386 5386 5386 - - - - - 0
|
0 14807 - 14807 14807 14807 - - - - - 0
|
Поглиблюючи
дослідження по даному питанню, розглянемо використання продукції виноградарства
у підприємствах Березанського району (табл. 2.43).
Таблиця 2.43
Використання
продукції виноградарства у підприємствах Березанського району за 2011 рік
|
Статті надходження і розподілу
|
ПАТ «Прикордонник»
|
ДП «Агро-Коблево»
|
ПрАТ «Березанський»
|
|
Наявність на початок року Валовий збір Куплено
і інші надходження Всього наявність (1+2+3) Витрати всього (6+7+8+9+10+11) В
т.ч. продано На корм худобі та птиці На насіння На переробку Втрати при
зберігання Інші витрати Наявність на кінець року (4-5)
|
0 14807 - 14807 14807 14807 - - - - - 0
|
0 42713 - 42713 42713 42713 - - - - - 0
|
0 29205 - 29205 29205 - - - 29205 - - 0
|
Проаналізувавши
дані таблиці, можна сказати що в усіх підприємствах продукція виноградарства
надходить шляхом збирання урожаю на виноградниках.
Ні одне з
підприємств не зберігає продукцію впродовж певного часу, тобто наявність її на
початок року та на кінець року ми не спостерігаємо. ПАТ «Прикордонник» та ДП
«Агро-Коблево» всю продукцію продають по договорам, а ПрАТ «Березанський»
передає всю продукцію на переробку во власного вин заводу.
Для подальшого
аналізу необхідно з’ясувати причини змін обсягів реалізованої продукції. При
цьому враховують причини зміни обсягів реалізованої продукції. Загальний обсяг
реалізації окремого виду продукції може бути розглянутий як результат впливу
двох або більше факторів:
варіант:
. Валове
виробництво продукції, ц
. Рівень
товарності, %
варіант:
. Площа
с.-г. культур, га
. Врожайність,
ц/га
. Рівень
товарності, %
Таблиця 2.44
Визначення впливу
факторів на зміну обсягів реалізації продукції виноградарства в ПАТ «Прикордонник»
|
Показники
|
2010 рік
|
2011рік
|
|
Факторні Обсяг виробленої продукції, ц Рівень
товарності, % Результативний Кількість реалізованої продукції, ц
|
5386 100 5386
|
14807 100 14807
|
|
Умовна кількість реалізованої продукції, ц
|
х
|
14807
|
|
Загальне відхилення, ц в т.ч. за рахунок
факторів:
|
х
|
9421 9
|
|
- обсягу
виробленої продукції
|
х
|
9421
|
|
- рівня
товарності
|
х
|
0
|
З отриманих у
таблиці розрахунків ми бачимо, що основним фактором, який має вплив на
кількість реалізованої продукції у ПАТ «Прикордонник» є обсяг виробленої
продукції. Це зумовлено тим, що підприємство не зберігає і не закуповує
продукцію і реалізує 100 % виробленої продукції. У 2011 році кількість
реалізованої продукції зросла на 9421 ц. Це зростання відбулося за рахунок
збільшення обсягу виробленої продукції на 9421 ц.
Тепер ми розглянемо
напрями реалізації, щоб визначити кому реалізує свою продукцію ПАТ
«Прикордонник»(табл. 2.45)
Таблиця 2.45
Напрями реалізації
продукції виноградарства в ПАТ «Прикордонник»
|
Показники
|
Роки
|
|
2009 рік
|
2010 рік
|
2011 рік
|
|
Кількість, ц
|
Сума тис. грн
|
Кількість, ц
|
Сума тис. грн
|
Кількість, ц
|
Сума тис. грн
|
|
Канали реалізації: -
заготівельним
організаціям - по
договорах - на
ринку - робітникам
господарства - інші
канали реалізації
|
16665
|
2067,2
|
5386
|
973,2
|
14807
|
3455,2
|
З таблиці видно, що
єдиним каналом, за допомогою якого ПАТ «Прикордонник» реалізує продукцію
виноградарства є договори. Тому кількість реалізованої продукції залежить від
валового збору, а сума виручки від реалізації залежить від ціни, вказаної у
договорі.
Аналіз суми чистої
виручки від реалізації продукції проводять по кожному виду реалізованої
продукції окремо. На суму виручки впливають такі фактори:
· кількість
реалізованої продукції;
· середня
реалізаційна ціна.
Сума виручки - це
добуток від множення першого фактора на другий. Обидва фактори впливають на
суму виручки прямо пропорційно. При збільшенні факторів сума виручки
збільшується і навпаки [61].
Вплив факторів на
суму виручки визначають двома методами:
· ланцюгових
підстановок;
· обчислення
різниць.
Розглянемо динаміку
грошової виручки за останні три роки.
Таблиця 2.46
Динаміка грошової
виручки від реалізації продукції виноградарства в ПАТ «Прикордонник», тис грн.
|
Види продукції
|
Роки
|
2011 р. у % до
|
|
2009
|
2010
|
2011
|
2009р.
|
2010 р.
|
|
Виноград
|
2067,2
|
973,2
|
3455,2
|
167,1
|
355,0
|
Як видно з даних
таблиці грошова виручка від реалізації продукції виноградарства у 2011 році
склала 3455,2 тис грн., що на 167,1 % більше ніж у 2009 році та на 355,0 %
більше ніж у 2010 році.
Для подальшого
дослідження розглянемо вплив факторів на суму грошової виручки від реалізації
продукції виноградарства ( табл. 2.47)
Таблиця 2.47
Визначення впливу
факторів на суму грошової виручки від реалізації продукції виноградарства у ПАТ
«Прикордонник»
|
Показники
|
2010 рік
|
2011 рік
|
|
Факторні Кількість реалізованого винограду, ц
Середня ціна реалізації 1 ц, грн. Результативний Грошова виручка від
реалізації, тис.грн Умовна сума грошової виручки від реалізації, тис грн.
Загальне відхилення, в т.ч. за рахунок: - кількості реалізованого винограду -
середньої ціни реалізації
|
5386 180,7 973,2 х х х х
|
14807 233,3 3455,2 2675,6 2482 1702,4 779,6
|
Розглядаючи
отримані дані ми бачимо, що грошова виручка від реалізації у 2011 році зросла у
порівнянні з 2010 роком на 2482 тис грн. За допомогою методу абсолютних різниць
ми проводимо факторний аналіз і бачимо, що ці зміни відбулися за рахунок
збільшення кількості реалізованої продукції - на 1702,4 тис грн., та за рахунок
зростання середньої ціни реалізації - на 779,6 тис грн.
Тепер визначимо
середню ціну реалізації (табл. 2.48).
Таблиця 2.48
Середня
реалізаційна ціна 1 ц винограду в ПАТ «Прикордонник», грн.
|
Канали реалізації
|
Роки
|
|
2009
|
2010
|
2011
|
|
Заготівельним підприємствам По договорах На
ринку Робітникам господарства Інші канали реалізації
|
124,0
|
180,7
|
233,3
|
Аналізуючи дані
таблиці, ми бачимо що підприємство реалізує продукцію лише за договорами. За
динамікою ми бачимо тенденцію до зростання ціни, що має позитивний характер для
підприємства.
Розглянемо основні
напрямки зростання виручки від реалізації. Почнемо зі строків продажу.
Таблицю 2.49
Вплив строків
продажу на середню ціну реалізації 1 ц продукції винограду в ПАТ «Прикордонник»
|
Місяці року
|
Сорти
|
Кількість реалізованої продукції, ц
|
Грошова виручка від реалізації, грн
|
Середня ціна реалізації, грн
|
|
|
2010р.
|
2011 р.
|
2010р.
|
2011 р.
|
2010 р.
|
2011 р.
|
|
Вересень
|
Аліготе
|
1111
|
4111,5
|
200746,6
|
959414,29
|
180,69
|
233,35
|
|
Бастардо
|
360
|
1383,5
|
65048,4
|
322825,71
|
180,69
|
233,35
|
|
Ркацителі
|
1200
|
5348,8
|
216828
|
1248144,9
|
180,69
|
233,35
|
|
Совінйон
|
1064
|
3963,2
|
192254,2
|
924815,1
|
180,69
|
233,35
|
|
Фетяска
|
865
|
-
|
156296,9
|
-
|
180,69
|
233,35
|
|
Золоденді х
|
786
|
-
|
142022,3
|
-
|
180,69
|
233,35
|
|
Разом
|
х
|
5386
|
14807
|
973200
|
3455200
|
180,69
|
233,35
|
Продаж продукції
виноградарства відбувся в кінці вересня згідно з договором продажу, укладеним
між ПАТ «Прикордонник» та ПАТ «Коблево». Ціна на виноград згідно договору не
залежить від сорту і залишається стабільною. Через відсутність можливості
зберігати продукцію, підприємство змушене одразу після збирання продавати її.
Підприємство не баче перспективи у зберіганні продукції виноградарства через
малу площу виноградників та великі затрати.
Тепер розглянемо
можливе збільшення резервів через збільшення обсягів виробництва у
підприємствах, які займаються вирощуванням продукції виноградарства у
Березанському районі.
Таблиця 2.50
Визначення резервів обсягів
реалізації винограду за рахунок збільшення обсягів виробництва продукції в
підприємствах Березанського району в 2011 р.
|
Підприємства
|
Рівень товарності в 2011 р., %
|
Розрахункові показники (з урахуванням
резервів)
|
|
|
Валові збори, ц
|
Обсяг реалізації, ц
|
|
ПАТ «Прикордонник» ДП «Агро-Коблево» ПрАТ
«Березанський»
|
100 100 -
|
15025,4 44075,45 29820,8
|
15025,4 44075,45 -
|
З даних таблиці
видно, що обсяг реалізації збільшився, так як рівень товарності становить 100
%, він на пряму залежить від обсягів виробництва, які за даними попередніх
таблиць зросли. Найбільший обсяг реалізації ми спостерігаємо у ДП
«Агро-Коблево» - 44075,45 ц.
Підсумуємо резерви,
щоб визначити, як збільшиться грошова виручка у досліджуваному підприємстві з
їх врахуванням (табл. 2.51).
Узагальнюючи
розраховані резерви, ми можемо сказати, що ПАТ «Прикордонник» врахувавши всі ці
факти могло б отримати на 51 тис грн.. більше за реалізацію продукції
виноградарства. Основним резервом, є обсяг виробленої продукції.
Таблиця 2.51
Узагальнення резервів грошової
виручки від реалізації продукції у 2011 р. в ПАТ «Прикордонник» Березанського
району
|
Культура
|
Зростання виручки за рахунок:
|
Грошова виручка, тис.грн
|
|
Збільшення обсягів реалізації
|
Факт
|
Розра хункова
|
Відхи лення, +,-
|
|
Обсяг реаліз.,ц
|
Серед. ціна
|
Виручка, тис. грн
|
|
|
|
|
Виноград
|
15025,4
|
233,35
|
3506,2
|
3455,2
|
3506,2
|
51
|
Для одержання
високоякісного винограду необхідна така технологія його вирощування, яка
передбачає своєчасне та якісне виконання всіх технологічних заходів.
Важливим резервом
збільшення виробництва продукції виноградарства є усунення всіх втрат при
збиранні та скорочення строків збирання. Оптимальна тривалість збиральних робіт
не повинна перевищувати 25-30 днів. У сучасних умовах в системі менеджменту
особливе місце посідає організація маркетингу на підприємствах. Практика
зарубіжних підприємств і передових сільськогосподарських та переробних
підприємств України свідчить, що за допомогою виваженої маркетингової політики,
вивчення ринку, прогнозування попиту та пропозиції, обґрунтованого
ціноутворення можна значно поліпшити показники діяльності будь-якого
підприємства. Тому існує постійна необхідність у вивченні зовнішніх факторів,
значення яких обумовлює прийняття певних управлінських рішень.
Поліпшення якості
продукції виноградарства також має велике економічне і соціальне значення, воно
рівнозначне збільшенню виробництва продукції. Підвищення виробництва і
досягення більш високих кінцевих результатів нерозривно пов’язані з проблемою
якості, розв’язання якої вимагає вдосконалення технології виробництва винограду
і збільшення потужностей для його переробки. За рахунок використання резервів
поліпшення якості переробки виробленої продукції можна на 20-30 % підвищити
рівень її споживання, що сприятиме більш повному задоволенню потреб населення в
продуктах харчування.
Проведені нами
дослідження свідчать про наступне:
1. Досліджувані господарства
Березанського району спеціалізуються на виробництві зерна та винограду, ПАТ
«Прикордонник також на вирощуванні ВРХ.
. У 2011 році з трьох
господарств Березанського району лише в ДП «Агро-Коблево» основний показник
розміру - вартість валової продукції в порівнянних цінах, вище
середньорайонного значення. Ненабагото менше середніх розмірів показники у ПАТ
«Прикордонник» та ПрАТ «Березанський».
. Господарства забезпечені
земельними та трудовими ресурсами основними виробничими засобами, які
використовувалися у 2011 р. ефективно у всіх господарствах, так як від
реалізації сільськогосподарської продукції було отримано прибуток.
. У 2011 році було
прибутковим виробництво зерна в усіх підприємствах, виробництво винограду - в
ПАТ «Прикордонник» та ДП «Агро-Коблево», в ПрАТ «Березанський» виноград було
передано на переробку.
. Чистий прибуток отримали всі
господарства Березанського району.
. Питома вага виноградарства
перевищує 50 % у ДП «Агро-Клбдево» та ПрАТ «Березанський». У ПАТ «Прикордонник»
питома вага виноградарства перевищує 50 % а саме, становить 70% від загального
прибутку.
. Середній рівень урожайності
у ПАТ «Прикордонник» у період з 2002-2011 рр. склав 60,3 ц/га. За даний період
щорічно врожайність збільшувалася на 0,3 ц/га.
. Основним фактором впливу на
обсяг реалізованої продукції та виручки від реалізації є валовий збір, оскільки
рівень товарності для всіх підприємств окрім ПрАТ «Березанський» становить 100
%.
. Розраховані та дослідженні
резерви обсягів виробництва можуть значно збільшити грошову виручку від
реалізації та в свою чергу збільшити прибуток ПАТ «Прикордонник». Залучення цих
резервів призведе до того, що прибуток цього підприємства зросте, також зросте
валовий збір та якість продукції виноградарства.
РОЗДІЛ 3. СТАН ТА ШЛЯХИ
ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА ТА ДОХОДІВ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ
ВИНОГРАДАРСТВА У ПАТ «ПРИКОРДОННИК»
3.1
Первинний та зведений облік витрат виробництва та доходів від реалізації
продукції виноградарства
В обліковому процесі головну роль
відіграє облікова операція, що передбачає не лише власне господарський механізм
облікових операцій, а й інші дії над інформацією, одержаною в первинному
обліку. Отже, для того, щоб бухгалтерський облік в повній мірі забезпечував
одержання й опрацювання необхідної інформації, необхідно, щоб стан облікового
процесу в товаристві був на досить високому рівні.
Всі господарські операції в ПАТ
«Прикордонник» відображають в бухгалтерському обліку за встановленими
правилами, які ґрунтуються на сукупності принципів, методів і облікових
процедур, що складають зміст облікової політики.
Облік в бухгалтерії ПАТ
«Прикордонник» повністю автоматизований та ведеться за допомогою програми 1С:
Підприємство 8. Але кількісно-сумовий облік на місцях (складах, коморах,
машинно-тракторному парку) ведеться вручну.
Порядок створення, прийняття і
відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів,
облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємство встановлює
відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у
бухгалтерському обліку затвердженого Міністерством фінансів України № 88 від
24.05.95.
Так як підприємство саме вирощує
продукцію для реалізації, розглянемо весь процес, від витрат на вирощування до
отримання виручки від реалізації.
Витрати у виноградарстві товариство
обліковує за статтями, перелік яких підприємством визначено самостійно. Але з
метою дотримання зіставності інформації та показників звітності облік витрат
ведуть за переліченими нижче статтями.
По статті «Витрати на оплату праці»
за допомогою табелю обліку робочого часу обліковують основну і додаткову оплату
праці працівників, які зайняті безпосередньо на вирощуванні винограду.
По статті «Відрахування на соціальні
заходи» підприємство показує нарахування ЄСВ на фонд оплати праці працівників,
зайнятих на вирощуванні винограду до Пенсійного фонду України в довідці.
На статтю «Паливо та мастильні
матеріали» відносять вартість палива, яке було використане на виконання
технологічних операцій, зокрема, витрату палива по роботі машинно-тракторного
парку в актах на списання.
По статті «Засоби захисту рослин»
відображають вартість придбаних за рахунок коштів підприємства пестицидів,
засобів протруювання, гербіцидів, дефоліантів та інших хімічних і біологічних
засобів, які використані для боротьби з бур'янами, шкідниками і хворобами
виноградників. Їх списання відбувається у накладних-вимогах на
відпуск(внутрішнє переміщення).
Витрати, пов'язані з виконанням
силами підприємства обробітку виноградників засобами захисту (крім вартості
використаних матеріалів), записують за певними статтями витрат (оплата праці,
пальне тощо). Вартість робіт по захисту виноградників, що виконані сторонніми
підприємствами та організаціями по договорах, було віднесено на статтю «Роботи
та послуги».
По статті «Роботи та послуги» у
підприємстві відображаються витрати на роботи та послуги власних допоміжних
виробництв, які забезпечують виробничі потреби, та вартість послуг виробничого
характеру, наданих сторонніми підприємствами.
По цій статті показують вартість
послуг власного транспорту (автомобільного, тракторного, живої тяглової сили)
на переміщення саджанців, добрив, нафтопродуктів та інших вантажів з
центральних складів, складів виробничих підрозділів підприємства та інших місць
постійного зберігання на поля, польові стани, місця заправлення тракторів та
сільськогосподарських машин під час їх роботи в полі, вивезення з поля в місця
зберігання та використання врожаю винограду.
По статті «Амортизація основних
засобів» відображено амортизаційні відрахування по основних засобах, що
відносяться на об’єкти обліку виноградарства прямо та шляхом розподілу.
На статтю «Інші витрати» віднесено
витрати, що безпосередньо пов'язані з виробництвом певної продукції і не
включені до інших статей, а саме: вартість малоцінних та швидкозношуваних
предметів, знос спеціального одягу та спеціального взуття.
По статті «Загальновиробничі
витрати» відображено суму загальновиробничих (включаючи бригадні) витрат, що
припадають на конкретний об’єкт обліку в порядку їх розподілу.
Елемент витрат - сукупність
економічно однорідних витрат.
Нормативним документом, який забезпечує групування витрат за економічними
елементами, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16
"Витрати".
Для обліку витрат за елементами у
плані рахунків бухгалтерського обліку передбачені рахунки класу 8 «Витрати за
елементами». За дебетом цих рахунків протягом звітного періоду здійснюється
відображення витрат по мірі їх виникнення, а за кредитом списання у кінці
звітного періоду на дебет рахунка 79 «Фінансові результати» та на дебет
рахунків класу 9 «Витрати діяльності», так як облік витрат на підприємстві
ведеться за схемою розгорнутого обліку. Рахунки класу 8 залишків не мають.
Узагальнюючи витрати, понесені на
вирощування винограду ПАТ «Прикордонник» у 2011 році наведено у таблиці 3.1.
Реалізація продукції окремого
підприємства - це, перш за все, відчуження активів, що належать підприємству,
шляхом їж продажу з метою відтворення використаних засобів підприємства та
отримання прибутку для задоволення різноманітних потреб підприємства та його
власників.
Таблиця 3.1
Відображення витрат за елементами у
ПАТ «Прикордонник» за 2011р.*
|
Елементи витрат
|
Статті витрат
|
Сума, грн
|
Первинні документи
|
|
Матеріальні витрати
|
Паливо
|
165777,39
|
ТТН, акт списання, накладна, накладна-вимога,
рахунок-фактура та ін..
|
|
Насіння
|
0
|
|
|
Витрати сировини й матеріалів
|
4998,88
|
|
|
Засоби захисту
|
180434,18
|
|
|
Інші витрати
|
336
|
|
|
Витрати на оплату праці
|
Зарплата по тарифу
|
601605
|
табель обліку робочого часу, обліковий листок
тракториста-машиніста та ін.
|
|
Доплата
|
73586
|
|
|
Відпускні
|
43189,88
|
|
|
Індексація
|
5,75
|
|
|
Відрахування на соціальні заходи
|
Відрахування ЄСВ
|
187604,62
|
Довідка-розрахунок
|
|
Амортизація
|
Амортизація ОЗ
|
19346,45
|
Відомість нарахування амортизації
|
|
Інші операційні витрати
|
Орендна плата
|
136033,79
|
договір
|
|
Інші витрати
|
170617,54
|
|
*Побудовано автором на основі
первинних документів ПАТ «Прикордонник».
У ПАТ «Прикордонник» весь вироблений
виноград реалізується переробному підприємству ПАТ «Коблево» на основі договору
поставки, який укладається на кожен рік. У 2011 році підприємство 01 серпня
2011 р. уклало такий договір поставки №B0108.
За цим договором Публічне акціонерне
товариство «Прикордонник» (Постачальник) зобов’язується передати Публічному
акціонерному товариству «Коблево» (Покупець) виноград у власність, а Покупець
зобов’язується прийняти та оплатити їх вартість у відповідності з умовами.
При укладанні Договору Постачальник
одноразово передає Покупцеві наступні документи (Рис. 3.1).
Рис 3.1. Документи, що передаються
покупцю при укладанні договору.
*Побудовано автором на основі
договору поставки
ПАТ «Прикордонник» передає виноград
ПАТ «Коблево» тільки за довіреністю одержувачів, яка складається на основі Інструкції
про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на
одержання цінностей, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 16
травня 1996 р..
Довіреність залишається у ПАТ
«Прикордонник» при першому відпуску цінностей. Підприємство здійснює відпуск
цінностей частинами і на кожний частковий відпуск складається накладна з
поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. У цих випадках один
примірник накладної передається одержувачу цінностей, а другий - додається до залишеної
у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за
відпуском цінностей згідно з довіреністю, а також для проведення розрахунків з
одержувачем (Рис. 3.2).
Рис 3.2. Схема передачі документів
між постачальником та покупцем при безпосередній реалізації продукції.
*Побудовано автором на основі
договору поставки
Після закінчення відпуску цінностей
служби, що здійснювали їх відпуск, здають довіреність разом з документами на
відпуск останньої партії цінностей працівникам, на яких покладено обов'язки з
ведення бухгалтерського обліку.
Таким чином, відвантажений покупцям
і списаний з матеріально відповідальних осіб виноград вважається реалізованим.
Відношення реалізованої продукції до валової (виробленої) становить коефіцієнт
товарності. За відсутності можливості зберігання та переробки винограду, його
рівень товарності для ПАТ «Прикордонник» становить 100%.
Поставка Товару проводиться силами
та засобами Постачальника на умовах ЕАР (склад Покупця, згідно Правил Інкотермс
2000). У договорі встановлено остаточний термін поставки Товару до 01.10.2011г.
Право власності на Товар і всі
пов'язані з цим ризики і зобов'язання переходять до Покупця на складі
Постачальника з моменту отримання Товару та відмітки Покупця про це в товарно-транспортних
документах. Датою поставки вважається дата підписання Сторонами видаткових
накладних.
Поставка Товару оформляється
товарно-транспортними накладними, в яких зазначаються вартість та найменування
поставленого товару. Дані документи підписуються уповноваженими особами Сторін
та скріплюються печатками.
Приймання кожної партії Товару
здійснюється уповноваженим представником Покупця по Довіреності.
Розрахунки за поставлені партії
Товару виробляються шляхом перерахування Покупцем вартості отриманого Товару в
безготівковому порядку в гривнях на поточний рахунок Постачальника на умовах:
оплата в розмірі 200000
(двісті тисяч гривень) проводиться Покупцем з відстрочкою платежу до 30 вересня
2011 року;
остаточні розрахунки за
поставлений Товар проводяться частинами до 31 грудня 2011 року.
Моментом поставки вважається момент
підписання Сторонами видаткових накладних на партію Товару.
За несвоєчасну оплату поставленого
Товару по даному договору Покупець оплачує Постачальнику пеню в 0,5% від
неоплаченої суми та за кожний календарний день прострочення.
Керуючись умовами договору
постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар,
який наведено в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2
Дані про продукцію, яка підлягає
поставці до ПАТ «Коблево»*
|
№
|
Назва сорту
|
Кількість, кг
|
Ціна, в грн. за 1 кг., з ПДВ
|
Загальна вартість, грн
|
|
1
|
Совіньйон
|
401488
|
2,8
|
1124166,30
|
|
2
|
Аліготе
|
416509
|
2,8
|
1166225,30
|
|
3
|
Ркацителі
|
541855,2
|
2,8
|
1517194,50
|
|
4
|
Бастардо
|
140147,8
|
2,8
|
392413,90
|
|
Всього
|
х
|
1500000
|
х
|
4200000,00
|
*Побудовано автором на основі
договору поставки ПАТ «Прикордонник» від 01.08.2011 р.
Для документального оформлення
операцій із реалізації продукції передбачені відповідні документи. На кожну
партію винограду, що відправляється до ПАТ «Коблево», ПАТ «Прикордонник»
виписує Товарно-транспортну накладну на перевезення винограду (ф. №ТНСГ-2) в
чотирьох примірниках. При цьому перший примірник накладної залишається на
підприємстві з підписом водія, три наступних передаються водію.
Після приймання винограду другий
примірник залишається в приймальному пункті ПАТ «Коблево», третій повертається
в ПАТ «Прикордонник» з поміткою про приймання вантажу, четвертий залишається у
водія як підстава для заповнення Дорожнього листа вантажного автомобіля.
Товарно-транспортна накладна має
фіксований номер і серію. У ній зазначають гаражний номер автомобіля;
автопідприємство; товаровідправник; вантажоодержувач і платник; сорт і клас
винограду; масу (брутто, тара, нетто); ціну, суму.
Видаткова накладна - це
універсальний документ за допомогою якого користувач може здійснити реалізацію
готової продукції та товарів,матеріалів та основних засобів, відгрузити товари
на комісію та надати.
Згідно договору поставки № ВО108
була виписана видаткова накладна № 1950 від 30 вересня 2011 року згідно з якою
постачальник передає покупцю продукцію за складом, вказаним у таблиці 3.3.
Таблиця 3.3
Обсяг та вартість фактично
реалізованого винограду ПАТ «Коблево» у 2011 році *
|
№
|
Товар
|
Кількість
|
Од.
|
Ціна без ПДВ, грн
|
Сума без ПДВ, грн
|
|
1
|
Совіньйон
|
396,32
|
т.
|
2333,49
|
924815,14
|
|
2
|
Аліготе
|
411,15
|
т.
|
2333,49
|
959414,29
|
|
3
|
Ркацителі
|
534,88
|
т.
|
2333,49
|
1248144,86
|
|
4
|
Бастардо
|
138,35
|
т.
|
2333,49
|
322825,71
|
|
5
|
Всього
|
1480,7
|
т.
|
2333,49
|
3455200,00
|
*Побудовано автором на основі даних
видаткової накладної № 1950
За даними таблиці 3.3 ми бачимо що
всього було передано продукції виноградарства на суму 3455200 грн., сума ПДВ
склала 691040 грн. Підбивши ці суми, ми отримаємо загальну вартість продукції
виноградарства з ПДВ, а саме - 4146240 грн.
Порівнявши дані показники, з показниками,
вказаними у договорі, ми бачимо відмінності, а саме:
. Кількість винограду Совіньйон у
видатковій накладній менша від кількості вказаної у договорі на 5168 кг, що
зменшило вартість проданої продукції на 12053,09 грн.
. Кількість винограду Аліготе у
видатковій накладній менша від кількості вказаної у договорі на 5359 кг, що
зменшило вартість проданої продукції на 12505,3 грн.
. Кількість винограду Ркацителі у
видатковій накладній менша від вказаної у договорі на 6975,2 кг що зменшило
вартість проданої продукції на 16268,83 грн;
. Кількість винограду Бастардо у
видатковій накладній менша від вказаної у договорі на 1807,8 кг що зменшило
вартість проданої продукції на 4207,78 грн..
Оскільки ПАТ «Прикордонник» є
платником ПДВ, при передачі продукції виноградарства виникло податкове
зобов’язання, що будо оформлено у податковій накладній № 57/2, форма якої
затверджена згідно Наказу Міністерства фінансів України № 1379 від
01.11.2011р..
Податкову накладну заповнило ПАТ
«Прикордонник», який зареєстрований як платник податку в податковому органі та
якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану
вартість - 055151514123.
Податкова накладна Продавцем була
заповнена державною мовою за встановленою формою шляхом заповнення її в
електронному вигляді з подальшим видруковуванням.
Податкова накладна була виписана у
день виникнення податкових зобов'язань продавця, тобто при передачі продукції
виноградарства 30.09.2011 року.
Оскільки ПАТ «Прикордонник»
перебуває на спеціальному режимі оподаткування ПДВ, то складає окремі податкові
накладні за видами діяльності, що передбачають спеціальний режим оподаткування,
та зазначають у порядковому номері накладної після знака дробу перед номером
філії чи структурного підрозділу код відповідної діяльності - 2 -
сільськогосподарські підприємства, які застосовують спеціальний режим
оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також
рибальства відповідно до статті 209 розділу V Кодексу;
Податкова накладна складається у
двох примірниках (оригінал і копія). При цьому у верхній лівій частині
податкової накладної робляться відповідні відмітки (потрібне виділяється
поміткою «Х»).
Відповідно У ПАТ «Прикордонник»
залишається копія податкової накладної, так як підприємство виступає продавцем.
Оригінал податкової накладної
надається ПАТ «Коблево» (покупцю, отримувачу) товарів/послуг на його вимогу.
Податкова накладна виписана
продавцем відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу підлягає
реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, надається покупцю тільки
після реєстрації, що здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів
України. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться
відповідні відмітки (потрібне виділяється поміткою «Х»).
Оскільки сума ПДВ, вказана в
податковій накладній, складає 657706,67 грн, то реєстрація податкових накладних
ПАТ «Прикордонник» здійснюється в Єдиному реєстрі податкових накладних, так як
сума податку на додану вартість в одній податковій накладній для підприємства
становить понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року. Так як за умовами
договору поставки, ПАТ «Прикордонник» спочатку отримало попередню оплату, і
тільки після збирання відвантажило виноград, то згідно п. 187.1 ПКУ було
виписано 2 податкові накладні.
Але з 1 січня 2012 року податкова
накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень,
не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.
Для підтвердженням продавцю про
прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного
реєстру податкових накладних податкова служба надсилає квитанцію ПАТ
«Прикордонник» в електронному вигляді у текстовому форматі протягом
операційного дня.
Реєстрація податкових накладних
та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі
податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів,
наступних за датою їх складання.
Копія податкової накладної
залишається у продавця товарів/послуг як податковий документ і зберігається в
порядку та протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із
сплати податку.
Податкова накладна продавцем
виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на
суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Але так як ПАТ «Прикордонник»
здійснює ритмічне постачання товару одразу після його збирання ПАТ «Коблево»
виписується зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі
періодичності оплати поставленого винограду один раз десять днів. При цьому до
зведеної податкової накладної обов'язково додається реєстр товаротранспортних
накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено
постачання товарів/послуг.
Розрахунок за продукцію відповідно
до умов договору проводиться у безготівковій формі. Після проведення
розрахунків за передану продукцію винограду Миколаївський ОУ ВАТ «Ощадбанк»
надав ПАТ «Прикордонник» виписку.
Банківська виписка є документом
банку, в якому по дебету відображено списання грошових коштів з поточного рахунку
підприємства, а по кредиту - надходження грошових коштів на рахунок.
В ПАТ «Прикордонник» використовують
програму «Клієнт-банк» для вивантаження банківських виписок в базу «1С:
Підприємство». Після виконання та проведення всіх платіжних доручень, вони автоматично
відображуються на бухгалтерських рахунках.
Значним чином на побудову обліку
виробництва винограду впливає рівень спеціалізації галузі. Залежно від питомої
ваги галузі виноградарства в структурі виробництва і реалізації продукції у ПАТ
«Прикордонник» вона є спеціалізованою.
Особливості обліку реалізації
винограду зумовлюються реалізацією по єдиному каналу згідно договору поставки,
значними витратами при транспортуванні і реалізації.
Застосування автоматизованого обліку
продукції виноградарства у ПАТ «Прикордонник» дає змогу повністю позбутися
помилок, які виникають на етапі перенесення даних з одного первинного документа
до іншого, а також при складанні різноманітних довідок і звітів. При
автоматизованій формі процес ведення вхідної інформації проводиться тільки один
раз і частково контролюється програмним забезпеченням, решта процесів -
складання реєстрів, звітності тощо - проводиться автоматично. Автоматизована
форма ведення бухгалтерського є кращою тим, що програмне забезпечення дає змогу
перевірити повноту, правильність заповнення реєстрів відповідно до нормативних
актів, швидко виявити помилку і вказати способи її виправлення. Таким чином,
підвищується достовірність та оперативність інформації [51].
3.2
Аналітичний та синтетичний облік витрат виробництва та доходів від реалізації
продукції виноградарства
Аналітичний облік - узагальнення
даних первинних документів у регістрах аналітичного обліку (картках, книгах).
Аналітичний облік на виробництво
винограду ведуть по об’єктах, якими є виноградники плодоносні, роботи,
внутрішньогосподарські підрозділи тощо.
Аналітичні рахунки ПАТ
«Прикордонник» відкриває у виробничому звіті. Витрати обліковує за місяць та
наростаючим підсумком з початку року.
Для ведення аналітичного обліку в
1С: Підприємство ПАТ Прикордонник» застосовує механізм субконто. Субконто - це
будь-який об’єкт, за яким ведеться аналітичний облік, причому необов’язково в
кількісному виразі.
Синтетичний облік - узагальнюючий
облік, який ведеться у регістрах синтетичного обліку (журналах-ордерах,
відомостях, Головній книзі) в розрізі синтетичних рахунків[38].
Так як, весь облік на підприємстві
повністю автоматизовано, то аналітичний та синтетичний облік ведеться за
допомогою програми «1С: Підприємство 8.1».
Виноградники обліковуються на підприємстві
на субрахунку 108 «Багаторічні насадження», та мають структуру, вказану в
таблиці 3.4
Таблиця 3.4
Облік виноградних насаджень у ПАТ
«Прикордонник»
|
Сорт винограду
|
Площа, га
|
Кількість кущів, шт
|
Субрахунок
|
Первісна вартість, грн
|
|
Аліготе
|
67
|
60500
|
108
|
205582,84
|
|
Бастардо
|
25
|
18128
|
108
|
46759,16
|
|
Золоденді
|
19
|
15985
|
108
|
71488,01
|
|
Ркацителі
|
67
|
60350
|
108
|
252089,81
|
|
Фетяска
|
16
|
11927
|
108
|
98330,00
|
|
Совінйон
|
27
|
24448
|
108
|
70198,00
|
|
Всього
|
221
|
191338х744447,82
|
|
|
*Побудовано автором на основі
оборотно-сальдової відомості ПАТ «Прикордонник»
Загальна вартість виноградних
насаджень на площі 221 га складає 744447,82 грн., основну частку, якої
складають Аліготе та Ркацителі.
Але відображення винограду на
рахунку 108 "Багаторічні насадження" є порушенням інструкції, так як
від 11.12.2006 року відповідно до Наказу Міністерства фінансів України № 1176
внесено зміни до «Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського
обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і
організацій» [27], а саме:
п.12.4. «Назву рахунку 16
«Довгострокова дебіторська заборгованість» замінити назвою «Довгострокові
біологічні активи»»;
п. 13.1.2. «Абзац дев’ятий
рахунку 10 «Основні засоби» викласти в такій редакції: «… На субрахунках 107
«Тварини» і 108 «Багаторічні насадження» ведеться облік довгострокових
біологічних активів, у тому числі багаторічних насаджень, які не пов’язані із
сільськогосподарською діяльністю»
Аналітичний облік за рахунком 23
«Виробництво» ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами або
групами продукції, що виробляється. На великих виробництвах аналітичний облік
витрат може вестися за підрозділами підприємства та центрами витрат і
відповідальності [62].
ПАТ «Прикордонник» використовує такі
аналітичні рахунки 231 субрахунку:
2311 - виробництво
зернових;
2312 - виробництво
соняшнику;
2313 - виробництво
винограду.
Облік витрат виробництва продукції
виноградарства ведеться на аналітичному рахунку 2313 «Виробництво», субрахунок
231 «Рослинництво». Це активний калькуляційний рахунок, за дебетом якого
відображають витрати на виробництво, а за кредитом - вихід продукції.
При здійсненні витрат дебетують
рахунок 2313, а кредитують різні рахунки залежно від видів витрат (матеріальні,
розрахункові та інші рахунки).
Протягом місяця облік продукції
ведеться за плановою собівартістю, а наприкінці року розраховується її фактична
собівартість. При розрахунку фактичної собівартості винограду автоматично
формуються записи на різницю між плановою та фактичною собівартістю винограду,
розподіляються прямі та непрямі витрати за підрозділами.
Так ПАТ «Прикордонник» перед
укладанням договору поставки винограду розрахувало на основі даних попереднього
року планову собівартість винограду. Планова собівартість 1 т винограду
становить 1100 грн. ( табл. 3.5).
Таблиця 3.5
Відображення в обліку витрат,
понесених на вирощування винограду ПАТ «Прикордонник» у 2011 р.*
|
№
|
Назва сорту
|
Кількість, т
|
Аналітичний рахунок
|
Собівартість,грн
|
|
1
|
Совіньйон
|
396,32
|
2313
|
435952
|
|
2
|
Аліготе
|
411,15
|
2313
|
452265
|
|
3
|
Ркацителі
|
534,88
|
2313
|
588368
|
|
4
|
Бастардо
|
138,35
|
2313
|
152185
|
|
Всього
|
х
|
1480,7
|
х
|
1628770
|
*Розроблено автором на основі
виробничого звіту по винограду ПАТ «Прикордонник» у 2011 році
Відповідно до «1С: Підприємство 8.1»
всі господарські операції, пов’язані зі списанням матеріалів на вирощування,
оприбуткування винограду, розрахунком його собівартості та відпускної ціни,
відображають в обліку за допомогою документа «Калькуляція», який буває двох
видів: «Попередня» і «Остаточна». У довіднику «Перелік продукції», що підпорядкований
довіднику «Номенклатура», міститься перелік матеріалів і затрат, потрібних для
виробництва винограду.
Готову продукцію оприбутковують з
кредиту рахунку 2313 в кореспонденції з дебетом рахунком 27 "Продукція
сільськогосподарського виробництва”. Продукція оприбутковується протягом року
по плановій собівартості, яка коригується в кінці року до фактичної. Якщо
фактична собівартість менша за планову, то сторнується дебет 27 і кредит 23
рахунку на суму перевищення. А коли фактична собівартість більша за планову, то
робиться запис за дебетом рахунку 27 і кредитом рахунку 2313 на суму, яка
зрівняє планову собівартість з фактичною.
ПАТ «Прикордонник» для відображення
витрат використовує 8 клас плану рахунків «Витрати за елементами». Рахунки
цього класу призначені для узагальнення інформації про витрати підприємства
протягом звітного періоду.
Витрати відображаються на рахунках
бухгалтерського обліку, якщо їх оцінка може бути достовірно визначена в момент
вибуття активу або збільшення зобов'язання, які призводять до зменшення
власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його
вилучення або розподілу власниками).
Після проведення всіх робіт по
вирощуванню та збиранню винограду, ПАТ «Прикордонник» оприбуткувало його на 273
субрахунок по плановій собівартості. Аналітичний облік на даному субрахунку
ведеться за сортами винограду.
При обліку оприбуткування продукції
винограду було складено бухгалтерське проведення:
Дт 273 «Готова продукція
виноградарства»
Кт 2313 «Вирощування винограду» на
суму 1628770 грн..
Витрати за плодовими виноградниками
після збирання врожаю не включають у незавершене виробництво, а відносять на
собівартість продукції, одержаної в поточному році (табл. 3.6).
Процес реалізації продукції
виноградарства у ПАТ «Прикордонник» відображають на кількох балансових
рахунках: 90 «Собівартість реалізації», 70 «Доходи від реалізації» та 36
«Рахунки з покупцями і замовниками».
Таблиця 3.6
Господарські операції з обліку
витрат на вирощування винограду у 2011 р.
|
№ п/п
|
Зміст господарських операцій
|
Кореспонденція рахунків
|
Сума, грн
|
|
|
Дебет
|
Кредит
|
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
|
1
|
Відображено витрати матеріалів
сільськогосподарського призначення
|
807
|
208
|
185769,06
|
|
2
|
Списано витрати матеріалів
сільськогосподарського призначення на виробництво винограду
|
2313
|
807
|
185769,06
|
|
3
|
Відображено витрати на паливо-мастильні
матеріали
|
803
|
203
|
165777,39
|
|
4
|
Списано витрати на паливо-мастильні матеріали
на виробництво винограду
|
2313
|
803
|
165777,39
|
|
5
|
Відображено витрати на відрядження
|
807
|
372
|
90
|
|
6
|
Списано витрати на відрядження на виробництво
винограду
|
2313
|
807
|
90
|
|
7
|
Відображено витрати на оплату праці за
виконання робіт у виноградарстві
|
811
|
661
|
684540,32
|
|
8
|
Нараховано оплату праці за виконання робіт у
виноградарстві
|
2313
|
811
|
684540,32
|
|
9
|
Відображено витрати на оплату відпусток за
виконання робіт у виноградарстві
|
814
|
661
|
43189,88
|
|
10
|
Нараховано оплату відпусток за виконання робіт
у виноградарстві
|
2313
|
814
|
43189,88
|
|
11
|
Відображено витрати по доплаті за класність
при виконання робіт у виноградарстві
|
816
|
661
|
52029,32
|
|
12
|
2313
|
816
|
52029,32
|
|
13
|
Відображено знос (амортизацію) по основних
засобах, що використовуються в галузі виноградарства
|
831
|
131
|
19346,45
|
|
14
|
Нараховано знос (амортизацію) по основних
засобах, що використовуються в галузі виноградарства
|
2313
|
131
|
19346,45
|
|
15
|
Відображено витрати на послуги транспортної
ланки
|
84
|
233
|
59909,27
|
|
16
|
Нараховано послуги транспортної ланки
|
2313
|
84
|
59909,27
|
|
17
|
Відображено ЄСВ для працівників зайнятих у
виноградарстві
|
82
|
651
|
257760,37
|
|
18
|
Нараховано ЄСВ до ПФУ для працівників зайнятих
у виноградарстві
|
2313
|
82
|
257760,37
|
|
19
|
Відображено витрати за послуги мехзагонів у
виноградарстві
|
84
|
234
|
214280,48
|
|
20
|
Списано витрати за послуги мехзагону
|
2313
|
84
|
214280,48
|
|
21
|
Нараховано суму орендної плати
|
84
|
68
|
107860,79
|
|
22
|
Списано суму орендної плати на витрати у
виноградарстві
|
2313
|
84
|
107860,79
|
|
23
|
Нараховано загальновиробничі витрати
|
2313
|
91
|
28173
|
|
24
|
Оборот по Дт 2313
|
1845626,11
|
* Побудовано автором на основі
оборотно-сальдової відомості ПАТ «Прикордонник» у 2011 р.
Для обліку доходів від реалізації
призначений рахунок 70 «Доходи від реалізації». Рахунок 70 «Доходи від
реалізації» призначено для узагальнення інформації про доходи від реалізації
готової продукції, робіт і послуг, а також про суму знижок, наданих покупцям та
про інші вирахування з доходу.
До рахунку 70 «Доходи від
реалізації» в товаристві відкривають субрахунок 701 «Дохід від реалізації
готової продукції»;
За кредитом субрахунку 701
відображується збільшення (одержання) доходу, за дебетом - належна сума податку
на додану вартість та списання у порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові
результати».
На субрахунку 701 «Дохід від
реалізації готової продукції» узагальнюється інформація про доходи від
реалізації готової продукції.
Відповідно до договору поставки ПАТ
«Прикордонник» 01.08.2011 року отримало від ПАТ «Коблево» передоплату за
продукцію виноградарства у сумі 200000 грн. (табл. 3.7).
Таблиця 3.7
Господарські операції з обліку
передоплати за виноград від ПАТ «Коблево» у 2011р.*
|
Зміст господарських операцій
|
Кореспонденція рахунків
|
Сума, грн
|
|
дебет
|
кредит
|
|
|
Отримано попередню оплату за виноград згідно
договору 01.08.2011 р. (виписка банку від 04.09.2011)
|
311
|
681
|
200000,00
|
|
Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ
(податкова накладна № 68 від 04.09.2011 р)
|
643
|
641
|
33333,33
|
* Побудовано автором на основі
податкової накладної
Після збору врожаю, продукцію
виноградарства було передано ПАТ «Коблево» 30 вересня 2011 року за умовами
договору (табл 3.8).
Таблиця 3.8
Господарські операції з обліку
передачі винограду ПАТ «Коблево» у 2011 р.*
|
№ п/п
|
Зміст господарських операцій
|
Кореспонденція рахунків
|
Сума, грн
|
|
|
Дебет
|
Кредит
|
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
|
1
|
Відвантажено 396,32 т винограду Совіньйон ПАТ
«Коблево» по ціні 2800 (з ПДВ)
|
361
|
701
|
1109778,17
|
|
2
|
Відображено розрахунки з податкового
зобов’язання з ПДВ в частині раніше отриманої попередньої оплати
|
701
|
643
|
33333,33
|
|
3
|
Відображено взаємозалік заборгованостей щодо
отриманої попередньої оплати після відвантаження винограду
|
681
|
361
|
200000,00
|
|
4
|
Списано собівартість реалізованого винограду
Совіньйон (396,32 т)
|
901
|
273
|
435952,00
|
|
5
|
Відвантажено 411,15 т винограду Аліготе ПАТ
«Коблево» по ціні 2800 (з ПДВ)
|
361
|
701
|
1151297
|
|
6
|
Списано собівартість реалізованого винограду
Аліготе (411,15 т)
|
901
|
273
|
452265
|
|
7
|
Відвантажено 534,88 т винограду Ркацителі ПАТ
«Коблево» по ціні 2800 (з ПДВ)
|
361
|
701
|
1497773,83
|
|
8
|
Списано собівартість реалізованого винограду
Ркацителі (534,88 т)
|
901
|
273
|
588368,00
|
|
9
|
Відвантажено 138,35 т винограду Бастардо ПАТ
«Коблево» по ціні 2800 (з ПДВ)
|
361
|
701
|
387390,85
|
|
10
|
Списано собівартість реалізованого винограду
Бастардо (138,35 т)
|
901
|
273
|
152185,00
|
|
11
|
Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ
(виписано податкову накладну)
|
701
|
641
|
657706,67
|
|
12
|
Проведено частковий розрахунок за відвантажену
продукцію виноградарства (виписка банку від 04.10.2011)
|
311
|
361
|
2000000,00
|
|
13
|
Проведено остаточний розрахунок за
відвантажену продукцію виноградарства (виписка банку від 04.12.2011)
|
311
|
361
|
1946240,00
|
* Побудовано автором на основі
оборотно-сальдової відомості ПАТ «Прикордонник» у 2011 р.
За господарськими операціями, які
веде ПАТ «Прикордонник» можна побачити, що підприємство обліковує ПДВ на
рахунку 643.
Відповідно до «Інструкції про
застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,
зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій» «на субрахунку
643 "Податкові зобов'язання" ведеться облік суми податку на додану
вартість, визначену, виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати) за
готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи,
роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню).»
В даному випадку ми бачимо
порушення, адже згідно даної інструкції облік ПДВ потрібно здійснювати на
субрахунку 641, так як: «На субрахунку 641 "Розрахунки за податками"
ведеться облік податків, які нараховуються та сплачуються відповідно до чинного
законодавства (податок на прибуток, податок на додану вартість інші податки).»
Оскільки планова собівартість 1 т
винограду становить 1100 грн, а фактична - 1246,46 грн., підприємство здійснило
доведення планової собівартості до фактичної (табл. 3.9).
Таблиця 3.9
Доведення планової собівартості до
фактичної*
|
Зміст господарських операцій
|
Кореспонденція рахунків
|
Сума, грн
|
|
дебет
|
кредит
|
|
|
Списано реалізовану продукцію виноградарства
по плановій собівартості
|
901
|
273
|
1628770,00
|
|
Доведено планову собівартість реалізованого
винограду до фактичного рівня методом додаткової проводки
|
901
|
273
|
216856,11
|
* Побудовано автором на основі
оборотної відомості по аналітичному рахунку 2313 у ПАТ «Прикордонник»
Після проведення всіх операцій з
реалізації, ПАТ «Прикордонник» списує Дохід від реалізації продукції
виноградарства на фінансові результати (табл. 3.10)
Поняття фінансових результатів
діяльності трактується в П(С)БО 3 „Звіт про фінансові результати”. Фінансовий
результат - це приріст (чи зменшення) вартості власного капіталу підприємства,
що утворюється в процесі його підприємницької діяльності за звітний період.
Таблиця 3.10
Господарські операції з обліку
списання доходу і витрат від реалізації винограду на фінансові результати у
2011 р.*
|
Зміст господарських операцій
|
Кореспонденція рахунків
|
Сума, грн
|
|
дебет
|
кредит
|
|
|
Списано дохід від реалізації продукції
виноградарства
|
701
|
791
|
3455200,00
|
|
Списано собівартість реалізованого винограду
|
791
|
901
|
1845626,11
|
* Побудовано автором на основі
оборотної відомості по субрахунку 791 у ПАТ «Прикордонник»
Розглядаючи аналітичний та
синтетичний облік виробництва та реалізації продукції виноградарства у ПАТ
«Прикордонник» ми виявили такі порушення:
. Підприємство не врахувало зміни
відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 11.12.2006 року N 1176
до «Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів,
капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій» та
обліковує виноградні насадження на субрахунку 108 «Багаторічні насадження»
. Підприємство обліковує ПДВ на
субрахунку 643 незалежно від змін у «Інструкції з бухгалтерського обліку
податку на додану вартість»
3.3 Шляхи
вдосконалення обліку витрат виробництва та доходів від реалізації продукції
виноградарства
У сучасний період принципово
змінилось концептуальне поняття суті бухгалтерського обліку, яке направлене на
забезпечення обліковою інформацією не абстрактного користувача, а на
задоволення специфічних потреб конкретних користувачів: зовнішніх (кредиторів і
ін.) та внутрішніх (керівників різних рівнів управління). Переорганізація
завдань та функцій бухгалтерського обліку повинна здійснюватись з однієї
сторони, в інтересах зовнішніх споживачів інформації, з іншої сторони необхідно
враховувати інтереси і внутрішніх споживачів облікової інформації, що містяться
в наявності ефективного механізму рішення проблем, які виникають перед
підприємством та впровадження для цього управлінської бухгалтерії, робочого
плану рахунків, відповідної методології організації обліку, контролю та аналізу
витрат по місцях виникнення і центрах відповідальності.
Собівартість товару була і
залишається важливою економічною категорією, яка характеризує результати
діяльності підприємства та його рентабельність. В умовах ринкових відносин вона
набуває особливої актуальності.
Важливою умовою успішної діяльності
підприємства є досягнення оптимального рівня витрат на виробництво внаслідок
чого зросте конкурентоздатність продукції, стане реальним досягненням
довгострокового економічного зростання підприємства.
Управління витратами - це динамічний
процес, який включає управлінські дії, мета яких полягає у досягненні високого
економічного результату діяльності підприємства. Воно не зводиться лише до
зниження витрат, а поширюється на всі елементи управління [63].
Сутність проблеми управління
витратами полягає, по-перше, не у точному визначенні величини собівартості
продукції, а у виявленні того, як вона утворилась (сформувалась), і, по-друге,
процес управління витратами повинен бути направлений на формування собівартості
у попередньому і поточному режимах та оперативному втручанні у діяльність
підприємств (організацій) у разі виявлення відхилень від бажаного стану.
На досліджуваних підприємства мало
уваги приділяється для удосконалення методів планування і обліку, калькулювання
і аналізу собівартості продукції.
Отже, розглянемо
основні шляхи удосконалення бухгалтерського обліку в дійсних умовах
господарювання ПАТ «Прикордонник» (рис. 3.3).
Під удосконаленням
методичного забезпечення ми говоримо про інструкції, методичні вказівки,
коментарі.
При удосконаленні
управлінського обліку головна увага повинна приділятись управлінню витратами,
як єдиного цілісного процесу, який визначатиме політику підприємства;
Планування скорочення собівартості
винограду дозволить визначити вплив на витрати заходів по підвищенню
науково-технічного рівня;
Удосконалення нормування
матеріальних і трудових витрат на виробництві потрібно провести на основі більш
широкого впровадження нормативного обліку витрат на виробництво і його
елементів. При цьому особливу увагу приділити пошуку можливостей оперативного
виявлення відхилень від діючих норм.
Рис. 3.3. Основні шляхи
удосконалення обліку в ПАТ «Прикордонник»
*Побудовано автором
на основі власних досліджень
ПАТ «Прикордонник» до складу
фактичної виробничої собівартості винограду включає, перш за все, прямі
витрати, зокрема:
прямі матеріальні витрати;
прямі витрати на оплату праці;
інші прямі витрати.
Крім того, до складу фактичної
виробничої собівартості винограду включають змінні та розподілені постійні
загальновиробничі витрати.
Ми пропонуємо фахівцям
планово-облікових служб підприємства з метою розподілу постійних
загальновиробничих витрат обрати, з урахуванням доцільності та зафіксувати в
Наказі про облікову політику підприємства, базу для їх розподілу. Нерозподілені
постійні загальновиробничі витрати та понаднормативні витрати збільшують
фактичну собівартість власного реалізованого винограду. Обрана база розподілу
постійних загальновиробничих витрат може суттєво впливати на фактичну виробничу
собівартість винограду.
Наведемо відповідні зміни у наказі
про облікову політику підприємства на новий звітний рік.
ВИТЯГ
Із Наказу № 14 про облікову політику
ПАТ «Прикордонник» у 2013 році
«8. Витрати
Згідно з Положенням (стандартом)
бухгалтерського обліку 16 «Витрати» витрати відображаються у балансі одночасно
із зменшенням активів або збільшенням зобов’язань, а у Звіті про фінансові
результати - одночасно з доходами, для отримання яких вони понесені.
До виробничої собівартості продукції
включати:
прямі витрати;
загальновиробничі витрати.
Змінні загальновиробничі витрати
розподіляються на кожний об’єкт витрат на базі заробітної плати працівників
виробництва виходячи з фактичної потужності звітного періоду.
Постійні загальновиробничі витрати
розподіляються на кожну одиницю продукції на базі заробітної плати працівників
виробництва при нормальній потужності.
Встановити нормальну потужність для
винограду1500 т.»
Таким чином, можна зробити висновок,
що на відміну від попереднього дореформеного етапу планової економіки до складу
фактичної собівартості адміністративні (загально господарські) витрати не
включаються, а разом з витратами на збут впливають на визначення фінансового
результату.
Завдання управління витратами
повинні вирішуватися в комплексі. Тільки такий підхід приносить бажані
результати, сприяє різкому росту економічної ефективності роботи підприємства
чи організації. [41]
При дотриманні вище перелічених
завдань ПАТ «Прикордонник» отримає такі переваги (рис. 3.4).
Рис. 3.4. Основні переваги
ефективного управління витратами
Таким чином, ефективне управління
витратами є надзвичайно важливим, оскільки від величини витрат залежить
прибутковість підприємства.
Управління витратами потрібно
розглядати як комплексну систему, що забезпечує розроблення управлінських
рішень, оскільки всі управлінські рішення щодо ефективного використання ресурсів
взаємопов’язані та впливають на кінцеві результати підприємства.
Систему управління витратами
потрібно впроваджувати на комплексній основі, забезпечуючи вирішення
поставлених завдань.
Удосконалення системи управління
витратами націлене на постійний пошук і виявлення резервів економії ресурсів,
нормування їх витрат, планування, облік та аналіз витрат за їх видами,
стимулювання ресурсозбереження і зниження витрат з метою підвищення
ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства.
Одночасно, з метою підвищення
ефективності виробництва підприємства повинні, як і раніше, активно вести
управлінський облік. Для цього необхідно насамперед визначити номенклатуру
витрат для планування й обліку збирання винограду; розробити методику
підрахунку й оцінки, а також порядок визначення результатів господарської
діяльності. При цьому важливу роль повинні грати міжгалузеві положення й
інструкції із планування, обліку й калькулювання собівартості продукції.
Однак, поділ витрат за елементами не
забезпечує процеси аналізу складу витрат та собівартості і контролю розміру
витрат за їх цільовим призначенням. Тому, на практиці витрати групують за
статтями калькуляції.
На нашу думку при калькулюванні
сільськогосподарської продукції в ПАТ «Прикордонник» доцільно було б використовувати
нормативний метод обліку витрат, в основі якого лежить нормативна собівартість.
Важливими завданнями нормативного
обліку є своєчасне попередження нераціонального використання ресурсів
підприємства, оперативний аналіз витрат на виробництво, який дозволяє
розкривати невраховані при плануванні і в практичній роботі резерви, визначати
результати госпрозрахункової діяльності підрозділів підприємства, що беруть
участь у виробничому процесі
Так як при дослідженні стану ведення
обліку було встановлено, що на підприємстві не складаються плани стосовно
випуску готової продукції. А це не дає можливості передбачити формування
собівартості готової продукції, що підтверджує необхідність застосування
нормативного методу калькуляції.
Складати нормативну собівартість ми
пропонуємо щокварталу на підставі розроблених і затверджених норм сировини і
матеріалів, витрат праці та нормативів механізованих робіт у галузі
виноградарства. Цей процес не потребує великих затрат часу при наявній на
підприємстві комп’ютеризації обліку, зокрема використанні електронного
середовища Excel.
Так ми пропонуємо розрахунок
нормативної собівартості 1 т винограду на 2013 рік (табл. 3.11).
Таблиця 3.11
Розрахонок нормативної собівартості
1 тонни винограду
(станом на 01.01.2013 р.)*
|
№ п/п
|
Статті витрат
|
Витрати на 1 т. продукції
|
Структура виробничих витрат, %
|
|
|
у натуральному виразі
|
у вартісному виразі, грн.
|
|
|
1
|
Оплата праці (пряма і непряма), люд.-год.
|
50
|
494
|
38,00
|
|
2
|
Відрахування ЄСВ
|
|
130
|
10,00
|
|
3
|
Пально-мастильні матеріали, кг
|
60
|
104
|
8,00
|
|
4
|
Амортизація інших ОЗ
|
|
26
|
2,00
|
|
5
|
Орендна плата
|
|
91
|
7,00
|
|
6
|
Водопостачання, л
|
40
|
2,6
|
0,20
|
|
7
|
Прямі виробничі витрати
|
|
52
|
4,00
|
|
8
|
Засоби захисту рослин
|
|
123,5
|
9,50
|
|
9
|
Роботи та послуги
|
|
156
|
12,00
|
|
10
|
Загальновиробничі витрати
|
|
120,9
|
9,30
|
|
11
|
Виробничі витрати, всього (виробнича
собівартість)
|
|
1300
|
100,00
|
*Розроблено автором на основі [52]
Діяльність ПАТ «Прикордонник» у
сучасних умовах є предметом уваги широкого кола учасників ринкових відносин,
які зацікавлені у позитивних результатах його функціонування. Успішна
діяльність його полягає у підвищенні рівня економічної ефективності виробництва
продукції винограду. Тому бухгалтерський облік повинен забезпечити дані не лише
про обсяг продукції виноградарства та доходи від її реалізації, а й про асортимент
продукції, сегменти ринку, масштаби продажу, ціни, продуктивність праці,
якість продукції, собівартість,
витрати на збут, витрати на маркетингові дослідження та інші показники,
необхідні для управління процесом збуту.
Ефективність роботи бухгалтера, аналітика
та управлінця при реалізації винограду на підприємстві суттєво підвищилась
завдяки засобам інформації та автоматизації документообігу, які надали змогу
оперативно накопичувати відповідні бази даних про наслідки господарської
діяльності та використовувати їх для формування редагування та друку вихідних
документів, квартальних, піврічних і річних звітів, а також надавати
інформаційні послуги відповідним організаціям, ланкам управління щодо
ефективності роботи, підвищувати ефективність праці аудиторів, ревізорів.
Технологія автоматизації
бухгалтерського обліку готової продукції та процесу її реалізації своїми
процесами аналогічна до звичайного «паперового» обліку. Кожен комп'ютерний
бухгалтерський компонент має зв'язки із синтетичними та аналітичними рахунками
обліку винограду, документами-підставами, іншими реєстрами господарських
операцій. Основними загальними реквізитами комп'ютерних бухгалтерських
регістрів є: дата, код проведення, заповнені строки, сума проведень, номер
синтетичного рахунка з дебету, його аналітичні рахунки, номер синтетичного
рахунка з кредиту, його аналітичні рахунки.
При автоматизованій формі обліку
готової продукції передбачається поєднання даних аналітичного і синтетичного
рівнів. В автоматизованих системах для відображення аналітичної інформації щодо
готової продукції, запасів постачальників передбачено заповнення-ведення
довідників. Дані із довідників переносять в облікові регістри для проведення
розрахунків за кожним етапом, обліковим періодом.
Із розвитком новітніх технологій,
запровадженням на нормативному рівні електронного підпису на документах про
відвантаження готової продукції у підприємства з'явилася можливість передачі
звітності до державних контролюючих органів, зацікавлених осіб. Тому доцільним
буде ввести це нововведення для ПАТ «Прикордонник», щоб скоротити час на
відправку документів для отримання підписів.
Однак ми вважаємо, що крім
запровадження комплексної внутрішньої автоматизації, потрібний також перехід до
розвитку сервісних ресурсів, запровадження обміну інформацією. Звітні дані
можуть бути надані контролюючим установам, інвесторам з метою реклами. Також
інформація може бути отримана підприємством. Це доступ до нормативно-правової
бази, для характеристики стану кон'юнктури ринку, для довідки. Особливу увагу тут
слід приділити можливості автоматизації розрахункових операцій між
підприємствами та реалізації готової продукції через мережу.
Використання систем електронного
документообігу при реалізації винограду дасть змогу істотно прискорити
проведення численних комерційних операцій, скоротити обсяги бухгалтерської
документації, заощадити час співробітників і витрати підприємства, пов'язані з
укладанням договорів, оформленням платіжних документів, наданням звітності в
контролюючі органи, одержанням довідок від різних держустанов, реєстрацією,
ліцензуванням тощо.
Електронний документ - документ,
інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи
обов'язкові реквізити документа [22].
Склад та порядок розміщення
обов'язкових реквізитів електронних документів визначається Законом України
«Про електронні документи та електронний документообіг» [22].
Електронні документи на
відвантаження винограду (накладні, акти виконаних робіт, податкові накладні)
підписуються за допомогою електронного цифрового підпису.
Електронний цифровий підпис - вид
електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення
набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним
поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати
підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого
ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа [23].
Електронний підпис є обов'язковим
реквізитом електронного документа на реалізацію готової продукції, який
використовується для ідентифікації автора та (або) підписувача електронного
документа іншими суб'єктами електронного документообігу.
Накладанням електронного підпису
завершується створення електронного документа.
Також існує проблема стосовно плати
за передану продукцію виноградарства. Адже вже не один раз ПАТ «Прикордонник»
доводилося продавати виноград з відстрочкою платежу та доводилося боротися з
неплатежами. Підприємству необхідно знати, які юридичні засоби використовувати
для отримання своїх грошей, як правильно організувати роботу зі стягнення
дебіторської заборгованості.
Таким чином,
проведене дослідження стану обліку і його місця в системі управління витратами
ПАТ «Прикордонник» Березанського району дають змогу зробити наступні висновки.
По-перше, у веденні
первинного обліку допускаються порушення: неналежне оформлення документів,
невизначення якості виконаних робіт, невідповідність відображених субрахунків
нормативним.
По-друге, не завжди
вдало підприємство користується правом самостійно визначати методологічні
підходи до обліку витрат на виробництво, а саме: в господарстві не досконало
застосовується облік калькулювання.
Перехід України на
міжнародні стандарти обліку потребує відповідних змін діючої системи
бухгалтерського обліку. Враховуючи недостатню готовність облікової служби
господарства до здійснення такої роботи необхідно розробити відповідні заходи,
насамперед, підвищення кваліфікаційного рівня працівників бухгалтерії ПАТ
«Прикордонник» Березанського району.
Вирішення вказаних проблем дозволить
ефективно здійснювати бухгалтерський облік готової продукції і її собівартості,
підвищить ефективність виробництва, і тим самим підтримає
конкурентоспроможність виробленої продукції, нарощуючи економічний потенціал
підприємства.
ВИСНОВКИ
. Аналіз розмірів сільськогосподарських
підприємств Березанського району показав, що у 2011 р. в порівнянні з 2010 р.
вартість валової продукції та виручка від реалізації зросли, в порівнянні з
2009 р. - знизилися. Тобто, розміри підприємств коливаються. Серед
досліджуваних господарств у 2011 р. найбільшим було ДП «Агро-Коблево»,
найменшим - ПрАТ «Березанський». Досліджувані господарства району
спеціалізується на виноградарстві.
. Рівень освоєння землі в
досліджуваних господарствах свідчить про не повне використання. Найвищий він у
ПАТ «Прикордонник» і становить 79,7 %. Коефіцієнт використання ріллі в ДП
«Агро-Коблево» та ПАТ «Прикордонник» дорівнює одиниці. Найбільш зношені основні
засоби (на 79%) в ПрАТ «Березанський». Найвищий коефіцієнт придатності основних
засобів в ДП «Агро-Коблево» (44,5%). В середньому по району ресурси
використовувалися ефективно. З найвищою ефективністю використовувалися земельні
угіддя та основні виробничі засоби в ДП «Агро-Коблево», а трудові ресурси в ПАТ
«Прикордонник».
. Сільськогосподарські підприємства
в середньому по Березанському району були прибуткові у 2009-2011 роках.
Найбільш стійкий фінансовий стан в ДП «Агро-Коблево».
. Виноградарство в економіці
досліджуваних господарств Березанського району грає значну роль. Так питома
вага його по більшості показників становить більше 50% . У ПАТ «Прикордонник»
прибуток цієї галузі становить 70 % від загального.
. В Березанському районі при
збиранні винограду в оптимальні строки можна додатково отримати 2196,65 ц.
винограду, основну частину в ДП «Агро-Коблево» (1362,45 ц).
. В ПАТ «Прикордонник» ми
спостерігаємо високу зрідженість, що не відповідає нормам. Причинами цього було
вимерзання виноградних кущів в 2010 році. При здійсненні ремонту виноградників
підприємство зможе отримати майже 200 % валового збору, який має зараз за тієї
ж собівартості. Проте догляд за молодими насадженнями відрізняється від догляду
за старими, та потребує більших затрат.
. Облік витрат на виробництво та
доходів від реалізації винограду в ПАТ «Прикордонник» в основному відповідає
вимогам стандартів, недоліками є несистематизоване ведення бухгалтерського
обліку.
. Ми пропонуємо фахівцям
планово-облікових служб підприємства з метою розподілу постійних
загальновиробничих витрат обрати, з урахуванням доцільності та зафіксувати в
Наказі про облікову політику підприємства, базу для їх розподілу.
. Для вдосконалення обліку витрат на
виробництво продукції виноградарства в досліджуваному господарстві необхідним є
введення нормативного методу калькулювання собівартості продукції за нормами
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аніщенко
Г.Ю. Формування прибутку аграрних підприємств / Г.Ю. Аніщенко // Вісник
аграрної науки Причорномор’я. - 2004. - №2. - С. 12-19.
. Бабченко
Н. М. Визнання моменту реалізації / Н. М. Бабченко // Економіка АПК. - 2005. -
№ 3. - С. 83-86.
. Балян
A.B. Стан європейського виноградарства і напрями підвищення ефективності
підкомплексу в Україні / A.B. Балян, О.Б. Левицький // Економіка АПК. - 2007. -
№ 3. - С. 16-19
. Бернстайн
Л.А. Анализ финансовой отчетности / Бернстайн Л.А.; пер. с англ. - М.: Финансы
и статистика, 1996. - С. 44
. Бірюкова
О. Облік реалізації готової продукції / О. Бірюкова // Бухгалтерія в сільському
господарстві. - 2004. - №19. - С. 15.
. Бойко
В.І. Розвиток виноградарства на Миколаївщині / В.І. Бойко // Економіка АПК. -
1995. - № 6. - С. 42-47
7. Бюджетний Кодекс України, затверджений
постановою Верховної Ради України від 08.07.2010 № 2456-VI (поточна редакція
від 12.01.2012) / [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
<http://zakon2.rada.gov.ua/>.
. Великий Ю.В. Розвиток виноградарства і
виноробства на Миколаївщині / Ю.В. Великий // Економіка АПК. - 1994. -№ 10. -
С. 19-21
. Виноградний кадастр України, - Київ
2010
. Виноробство України. Історія і
сучасність. - К.: ПП «Каталог універсал», 2007. - 204 с.
. Галузева програма розвитку
виноградарства та виноробства України на період до 2025 року [Електронний
ресурс]: (Міністерство аграрної політики) / Режим доступу:
<http://www.minagro.kiev.ua/page/> ?7531. - Назва з екрана.
. Гладій М.В. Формування оптового ринку в
Україні / М.В. Гладій // Економіка АПК. - 2007. - № 5. - С. 41 - 45
. Грачова P.C. Просто баланс / P.C.
Грачова. - K.: ТзОВ «Редакція «Галицькі контракти». - 2005. -416 с.
. Грєхова О.Т. Розвиток біржової
торгівлі сільськогосподарської продукцією в Миколаївській області / О.Т.
Грєхова // Економіка АПК. - 2004. -№ 4.-С. 134-136
. Губені Ю.Е. Розвиток системи
регулювання аграрного ринку в Чеській Республіці: організаційний і фінансовий
аспекти / Ю.Е. Губені // Економіка АПК. - 2007. - № 5. - С. 66-69
. Дятел В.Н. Идентификация факторов
повышения технологической эффективности производства винограда/ В.Н. Дятел//
Економічні науки: наук. праці ПФ «КАТУ» НАУ.- Сімферополь, 2008. - Вип. 115. -
С. 29-36.
. Єрмаков О.Ю. Економічний розвиток
аграрних підприємств в умовах ринкових трансформацій / О.Ю. Єрмаков, О.Г.
Баранов, О.В. Олійник // Вісник аграрної науки Причорномор’я. - 2005.- № 4 (32).
- С. 23-33
. Жук Н.Л. Організація первинного обліку
на підприємствах АПК: стан та перспективи. Реформування обліку, звітності та
аудиту в системі АПК України: стан та перспективи / За ред. П.Т. Саблука, М.Я.
Дем’яненка, В.М. Жука. - К.: Ін-т аграр. екон., 2003. - 196 с.
. Закон України «Про бухгалтерський облік
та фінансову звітність в Україні» (зі змінами і доповненнями). // ВВР, 1999р. -
№ 40, ст. 365.
. Закон України «Про виноград та
виноградне вино» від 16 червня 2005 року № 2662 - IV // [Електронний ресурс]:
http:www.rada.gov.ua
. Закон України «Про електронний цифровий
підпис» від 22 травня 2003 року № 852 - IV / [Електронний ресурс]. - Режим
доступу: <http://zakon2.rada.gov.ua/>.
. Закон України «Про електронні документи
і електронний документообіг» від 22 травня 2003 року № 851 - ІV. //
[Електронний ресурс]: http:www.rada.gov.ua
. Закон України «Про збір на розвиток
виноградарства, садівництва і хмелярства» від 9 квітня 1999 р. № 587-XIV //
[Електронний ресурс]: http:www.rada.gov.ua
. Закон України «Про оподаткування
прибутку підприємств»(з наступними змінами і доповненнями) від 28грудня 1994р.
№334/94-ВР // [Електронний ресурс]: http:www.rada.gov.ua/
. Інкотермс - офіційні правила тлумачення
торговельних термінів Міжнародної торгової палати від 01.01.2000р. /
[Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://zakon2.rada.gov.ua/>.
. Інструкція з обліку коштів, розрахунків
та інших активів бюджетних установ, затверджена наказом Головного управління
Державного казначейства України від 26 грудня 2003 року № 242 / [Електронний
ресурс]. - Режим доступу: <http://zakon.rada.gov.ua/.>
. Інструкція про застосування Плану
рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських
операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів
України від 30.11.1999 р. № 291.
. Інструкція про кореспонденцію
субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських
операцій бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства України
від 10 липня 2000 р. № 61 / [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://zakon.rada.gov.ua/. <http://zakon.rada.gov.ua/.>
. Інструкція про порядок застосування
плану рахунків бюджетних установ, затверджена наказом Головного управління
Державного казначейства України від 10 грудня 1999 р. № 114 / [електронний
ресурс]. - Режим доступу: <http://zakon.rada.gov.ua/.>
. Карл Маркс. Капітал. Критика політичної
економії. Том I. Кн. I / Пер. з нім. за ред. Д.Рабиновича. - Київ: Партвидав ЦК
КП(б)У, 1934. - 840 стор. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://bookmate.com/
. Кінська К. Нові проблеми старої
лози / К. Кінська // Урядовий кур’єр. - 2005. -№ 119.-С. 4-5
. Кірейцев Г. Г. Методологічні засади
формування та розвитку національної системи бухгалтерського обліку в Україні /
Г. Г. Кірейцев // Вісник ЖДТУ. - 2003. - № 2. - С. 103-108.
. Клочан В.П. Організація і методика
економічного аналізу / В.П. Клочан, О.М. Вишневська, Н.І. Костаневич
[Навчальний посібник.] - Миколаїв. Видавничий центр Миколаївського державного
аграрного університету, 2010.
. Коваль П.В. Ефективність
функціонування аграрних підприємств в умовах зміни темпів і пропорцій
відтворення ресурсного потенціалу / П.В. Коваль // Економіка АПК. - 2005. - №
8. - С. 45-51
. Матчина И. Г. Обоснование прогноза
развития виноградарства и виноделия Украины до 2015 года:[міжвідомчий
тематичний науковий збірник«Виноградарство і виноробство» / голова ред. кол.
Власов В.] - Одесса:Optimum, 2007. - Вип. 44. - С. 76-85.
. Методичні рекомендації з планування,
обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг)
сільськогосподарських підприємств, затверджена наказом Міністерства аграрної
політики України від 18.05.2001р. №132. // Бухгалтерія в сільському
господарстві - 2001. - № 18. - С. 20-42 .
. Наказ Міністерства Фінансів України від
01.11.11 № 1379 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку
заповнення податкової накладної» / [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
<http://zakon2.rada.gov.ua/>.
. Огійчук М. Ф. Бухгалтерський облік на
сільськогосподарських підприємствах: підручник / М. Ф. Огійчук, В. Я.
Плаксієнко, Л. Г. Панченко та ін., за ред. проф. М. Ф. Огійчука. - К. : Алеута,
2007. - 827 с.
. Павлик В. П. Собівартість і реалізація
продукції у формуванні аграрного ринку / В. П. Павлик // Економіка АПК. - 2007.
- № 5. - С. 147-152.
. Пелях М.А. Справочник виноградаря. -
М.: Колос, 1971. - 344 с.
. Плаксієнко В.Я. Бухгалтерський облік у
сільськогосподарських підприємствах України: Підручник / за ред. В.Я.
Плаксієнко. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 490 с.
. План рахунків бухгалтерського обліку
активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і
організацій: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30 грудня
1999 р. №291, зі змінами та доповненнями від 1 січня 2007 р.
. Податковий Кодекс України затверджений
постановою Верховної Ради України від 02.12.2010 № 2755-VI (поточна редакція
від 06.06.2012) / [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
<http://zakon2.rada.gov.ua/>.
. Покропивний С.Ф. Економіка підприємств:
Підручник / За ред. С.Ф. Покропивного. - К.: КНЕУ, 2000. - 528 с.
. Положення (стандарт) бухгалтерського
обліку 15 «Дохід» від 29.11.1999р. №290 // [Електронний ресурс]: http:
www.cul.com.ua
. Положення (стандарт) бухгалтерського
обліку 16 «Витрати» від 31.12.99р. № 318 // [Електронний ресурс]: http:
www.cul.com.ua
. Положення (стандарт) бухгалтерського
обліку 3 «Звіт про фінансові результати» від 31.03.1999р. №87 // [Електронний
ресурс]: http: www.cul.com.ua
. Положення про документальне
забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого Міністерством
фінансів України № 88 від 24.05.95. / [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
<http://zakon2.rada.gov.ua/>.
. Попович П. Я. Економічний аналіз
діяльності суб’єктів господарювання./ Попович П. Я.: Підручник. - Тернопіль:
Економічна думка, 2004. - 416 с.
. Прокопенко І. Ф. Курс економічного
аналізу/ Прокопенко І. Ф., Ганін В. І., Петряєва 3. Ф.: Підручник для студентів
вищих навчальних закладів / За ред. І. Ф. Прокопенка,- Харків: Легас, 2004.-
384.
. Саблук П.Т. та iн. (ред.). Технологічні
карти та витрати на вирощування сільськогосподарських культур. - К.: ННЦ ІАЕ,
2004. - 402 с.
. Саввон О.О. Удосконалення обліку
готової продукції та її реалізації / Саввон О.О. // Держава та регіони. - 2007.
- № 3. с. 321-324.
. Савицкая Г.В. Методика комплексного
анализа хозяйственной деятельности / Г.В. Савицкая. - М.: Инфра - М, 2005.-
425с.
. Савицкая Г.В. Теория анализа
хозяйственной деятельности: Учеб. пособие / Савицкая Г.В. - М.: ИНФРА-М, 2007.
- 288 с.
. Савчук В. К. Аналіз господарської
діяльності сільськогосподарських під-приємств. - К.: Урожай, 1995, - 328 с;
. Серединська В.М. Економічний аналіз.
Навчальний посібник / Серединська В.М., Загородна О.М., Федорович Р.В.. -
Тернопіль: Видавництво Астон, 2010.
. Серединська В.М. Теорія економічного
аналізу: Підручник / В.М. Серединська, О.М. Загородна / За ред. Р.Ф.
Федоровича. - Тернопіль "Укр.-Медкнига", 2002. - 319 с.
. Сивкова А.Й. Практикум з аналізу
фінансово-господарської діяльності / А.И. Сивкова, Е.К. Фрадкина. - Ростов НУД:
«Фенікс», 2001. - 448 с.
. Сілецька Н.В. Теоретичні аспекти
ефективного розвитку виноградарсько-виноробного підкомплексу АПК/ Н.В.
сілецька//Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. - Вип. 192.-
Дніпропетровськ: ДНУ, 2004.- С. 219-224.
. Словник-довідник фінансиста АПК / за
ред.. П.Т. Саблука та М.Я. Дем’яненка. - К.: ІАЕ, 1997. - С. 180
. Собченко А.М. Удосконалення систем і
методів обліку витрат та калькулювання собівартості сільськогосподарської /
А.М. Собченко // Економіка і фінанси. - 2012. - вип. 130. - С. 228-233.
. Сук П.Л. Облік виробництва і реалізації
сільськогосподарської продукції в умовах ринку: методологія і практика.
[монографія] / Сук П.Л. - К.: НАУ, 2007. - 330 с.
. Сук П.Л. Облік виробництва і реалізації
продукції в сільськогосподарських підприємствах: методологія і практика:
автореф. дис. ... д-ра екон. наук. / Сук П.Л. - К., 2009
. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий
облік, оподаткування і звітність: Підручник. / Ткаченко Н.М. - К.: Алерта,
2006. - 1080 с.
. Фролова Т.О. Фінансовий аналіз:
Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення і практичних завдань / Фролова
Т.О. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2005. - 253 с.
. Царенко О.М. Економічний аналіз
діяльності підприємств агропромислового комплексу/ Царенко О.М.: Навч. посіб. -
2-ге вид., перероб. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2006.
. Циглик І.І. Економічний аналіз
господарської діяльності підприємств: Навч. посіб. / І.І. Циглик, Є.О.
Кропельницька, О.І. Мозіль. - К.: ЦУЛ, 2004. - 123 с.
. Цилюрик Г. І. Облік доходів
сільськогосподарських підприємств за П(С)БО 30 „Біологічні активи” / Г. І.
Цилюрик // Облік і фінанси АПК. - 2007. - № 6-7. - С. 103-106.
. Череп А.В. Економічний аналіз: Навч.
посіб. / А.В.Череп. - К.: Кондор, 2005. - 160 с.
. Чуев И.Н. Комплексный экономический
анализ хозяйственной деятельности: Учебник для вузов. / Чуев И.Н., Чуева Л.Н. -
М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К°», 2006. - 368 с.
. Чумаченко М.Г. Економічний аналіз / За
ред. М.Г. Чумаченка. - К.: КНЕУ, - 540 с.
. Энтони Р. Учет: Ситуации и примеры /
Энтони Р., Рис Дж. : пер. с англ. - М.: Финансы и статистика, 1993. - С. 45