Гранулометричний склад грунтів
Гранулометричний
склад грунтів
Реферат виконав
студент ФПН2 Шестопал Руслан
Національний
університет «Києво-Могилянська Академія»
Київ
-1999-04-04
Поняття про
гранулометричний склад і властивості частинок грунту
Гранулометричним
складом грунту називають віднсний по масі вміст груп частинок або фракцій
грунту різноі велечини, вираженої у відсотках до загальної маси абсолютно
сухого грунту. Для його визначення проводиться так званий гранулометричний
аналіз, що складається з розділення наважки грунту на його складові фракції
частинок та уламків та подальше визначення відсоткового вмісту кожного
компоненту фракції до маси наважки.
Гранулометричний склад є однією з найважливіших
характеристик грунт, що має визначне значення для оцінки його фізикомеханічних
властивостей при використанні йог в якості основи, середовища і матеріала для
будівництва дорог.
В дорожній класифікації грунтів, розподіляють їх частинки
на гравійну, пісчану, пилову та глинисту фракції.
Гравійні частинки (розмір 70-2 мм) являєть собою
шліфовані уламки гірських порід, різних по мінеральному та хімічному складу.
Водопровідність таких фракцій досить велика (більше 100мдобу), капілярність
відсутня. Гравійні астинки при їх наявності в грунті більше 30% надають йому
міцності та стійкості.
Пісчані частинки (розміром 2-0,05мм) в більшості випадків
є уламками кварцу, рідше польові шпати та інші мінерали, крейдопилові частинки
звичайно складаються з кварца або аморфної кремневої кислоти.
Пилоподібні частинки (розміром 0,05-0,001
мм)характеризуються вкрай поганою звязаністю, в воді не набухають, або
набухають незначним чином. Мають здатність в короткий термін підіймати воду на
висоту до 3 метрів. Відрізняються від пісчаноподібних частинок здатністю легко
переходити до пливучого стану. Водопровідність такої фракції вкрай незначна.
Глинисті частинки (менше 0,001 мм)є найбільш активною
частиною грунту і являють собою сумвш мінералів каолініта, монтморилоніта,
гілратів окислів заліза та марганця, кварца, а також тонких частинок гумусових
речовин. Глинисті частинки практично водонепроникні, мають велику вологоємкість
і сильно набухають у воді. На відміну від фракцій більших часток глиняні частки
проявляють властивість звязності. Пластичність, липкість, набухання і
водостримуюча властивості глинистих частинок дуже проявляються, так само як і
коагуляція, під дією розчинів різних солей. Глинисті частинки мають здатність
до поглинання (адсорбції)різних речовин із розчинів, також і коллоідних
Класифікація
грунтів по гранулометричному складу з з врахуванням їх пластичності.
Найбільш
досконалими класифікаціями грунтів по гранулометричному складу є трьох- або
чотирьохчленні, основані на врахувані співвідношень в їх складі трьох (пісчана,
полова та глиняна) або чотирьох (гравіцна, пісчана, пилова, глиняна) фракцій.
В данний час при
проектувані та будівнийтві автомобільних доріг користуються гранулометричною
класифікацією з розділенням незцементованих груп, без жорстких зв¢зків між
частинками, на крупнообломочних, пісчаних та глиняних.
В залежності від
велечини частинок, їх кількісного складу і властивостей вказані групи грунтів
розділяють на види відповідно до даних табл. 1 і 2.
|
Назва грунту
Похожие работы на - Гранулометричний склад грунтів
|