Дослідження інструментальних засобів проектування дистанційних курсів

Міністерство освіти та науки України

Криворізький інститут

Кременчуцького університету економіки, інформаційних технологій та управління

Кафедра технічної кібернетики

Спеціальність 7.091402 «Гнучкі комп’ютеризовані системи та робототехніка»

ДИПЛОМНА РОБОТА

Дослідження інструментальних засобів проектування дистанційних курсів

Студентки групи ГКС-04-з

Степанової Лесі Анатоліївни

Керівник роботи проф.,

к.т.н. Корнілов Георгій Іванович

Кривий Ріг 2009

ЗАВДАННЯ

на дипломну роботу студента Степанової Лесі Анатоліївни

. Тема роботи: Дослідження інструментальних засобів проектування дистанційних курсів

. Термін здачі студентом закінченої роботи 01.06.09

. Вхідні дані до роботи: Вимоги до кінцевого програмного продукту, вихідні масиви даних

. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що підлягають розробці): Постановка завдання, Теоретичне дослідження та огляд технології проектування систем дистанційного навчання; Особливості проектування дистанційних курсів в системі MOODLE; Розробка дистанційного курсу „Комп’ютерна графіка” в системі MOODLE; Економічне обґрунтування доцільності розробки програмного продукту; Охорона праці.

. Перелік графічного матеріалу (з точними вказівками обов'язкових креслень)

. Логіко-функціональна схема роботи системи;

2. Структура планування учбового процесу

. Файлова структура віртуального навчального середовища Веб-Клас ХПІ

. Загальна структура інформаційно-освітнього простору на базі СДН «Агапа»

. Структура загального інформаційного простору

. Структура індивідуального інформаційного простору

. Об'єкти репозиторія

. Приклади діалогового вікна надбудови у різних робочих режимах.

. Консультанти з роботи, з вказівками розділів роботи, що належать до них

Розділ	Консультант	Підпис, дата
		Завдання видав	Завдання прийняв
Спеціальна частина	Старіков О.М.
Програмна частина	Мурашко А.Г.
Економічна частина	Тимко Є.В.
Охорона праці	Климович Г.Б.

Календарний план

№ п/п	Найменування етапів дипломної роботи	Термін виконання етапів роботи	Примітки
	Отримання завдання на дипломну роботу	31.10.08
	Огляд базової структури систем дистанційного навчання та технологій їх проектування	21.02.09
	Теоретичне дослідження існуючих інструментальних засобів проектування дистанційних курсів та обґрунтування вибраного рішення	13.03.09
	Програмна частина (постановка задачі, створення програмного забезпечення, опис алгоритму рішення задачі, проектування та опис інтерфейсу користувача)	28.04.09
	Оформлення пояснювальної записки	17.05.09
	Оформлення графічної документації	25.05.09
	Оформлення електронних додатків до диплому	27.05.09
	Представлення дипломної роботи до захисту	01.06.09

АНОТАЦІЯ

У даній дипломній роботі створений навчальний курс в системі дистанційного навчання Moodle для спеціальності «Гнучкі комп'ютеризовані системи та робототехніка». Представлена логіко-функціональна схема роботи навчального курсу, розкриті особливості проектування дистанційних курсів і проведений огляд існуючих систем дистанційного навчання у провідних ВНЗ України.

Розділів 6, схем та малюнків 45, таблиць 7, бібліографічних посилань 27, загальний обсяг - 93.

АННОТАЦИЯ

В данной дипломной работе создан обучающий курс в системе дистанционного обучения Moodle для специальности «Гибкие компьютеризированные системы и робототехника». Представлена логико-функциональная схема работы обучающего курса, раскрыты особенности проектирования дистанционных курсов и проведен обзор существующих систем дистанционного образования в ВУЗах Украины.

Разделов 6, схем и рисунков 45, таблиц 7, библиографических ссылок 27, общий объем - 93.

THE SUMMARY

the given diploma thesis was created learning course in the system of the distance education MOODLE for speciality the «Flexible computer systems and robotics». Present the logical-functional chart of work of educational course, descrited features of planning of the courses controlled from distance and given review of the distant cource in the higher educational of Ukraine.6, circuits and figures 45, tables 7, bibliographic references 27, total amount - 93.

ЗМІСТ

ВСТУП

. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ

.1 Найменування та галузь застосування

.2 Підстава для створення

.3 Характеристика розробленого програмного забезпечення

.4 Мета й призначення

.5 Загальні вимоги до розробки

.6 Джерела розробки

. ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОГЛЯД ТЕХНОЛОГІЇ ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

.1 Вимоги Болонської декларації до перебудови системи освіти у Технічних ВНЗ

.2 Основні проблеми організації дистанційної форми навчання

.3 Структура технології дистанційного навчання

.3 Огляд систем дистанційного навчання, що використовуються у ВНЗ України

2.3.1 Віртуальне учбове середовище «Веб-Класс-ХПІ» (Харківський політехнічний інститут)

.3.2 Український інститут інформаційних технологій в освіті НТУУ КПІ31

.3.3 Міжрегіональна Академія Управління Персоналом (МАУП)

.3.3 Криворізький технічний університет та СДН „Агапа”

3. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ ДИСТАНЦІЙНИХ КУРСІВ В СИСТЕМІ MOODLE

.1 Загальна характеристика системи дистанційного навчання Moodle

.2 Опис структури та основних функціональних модулів системи

. РОЗРОБКА ДИСТАНЦІЙНОГО КУРСУ „КОМП’ЮТЕРНА ГРАФІКА” В СИСТЕМІ MOODLE

.1 Опис предметної області та функціональних можливостей системи

.2 Розробка логіко-функціональної схеми системи

.3 Опис функціональних блоків та елементів інтерфейсу системи

ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРАМНОГО ПРОДУКТУ

. ОХОРОНА ПРАЦІ

.1 Аналіз небезпезпечних та шкідливих факторів в обчислювальному центрі

.2 Організаційні і технічні заходи по зменшенню рівня шкідливих виробничих чинників

.3 Пожежна безпека

ВИСНОВКИ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

ВСТУП

За останні роки в усьому світі в системах освіти відбулися істотні структурні зміни, зумовлені розвитком Інтернет та його зростаючим впливом на всі сторони діяльності суспільства. Основну роль в удосконаленні системи освіти, без сумніву, будуть мати нові інформаційні технології і, в першу чергу, дистанційні засоби навчання. На сьогодні у світі накопичено значний досвід реалізації систем дистанційного навчання. Вони використовують комп'ютерні мережі, системи безпосереднього телевізійного мовлення та сучасні телекомунікаційні технології.

Але системи дистанційного навчання ще не знайшли достатнього поширення в Україні. Отже, важливо забезпечити постійну освіту і, що найголовніше,- ефективний контроль знань. Тому в останні роки підвищена увага приділяється методикам дистанційного навчання й контролю знань. Комп'ютерні системи контролю знань достатньо ефективні і дозволяють не тільки забезпечити державну перевірку якості знань, але й забезпечити основу самовдосконалення. Тому ретельне вивчення принципів, логіки, технологій і валідності дистанційного навчання і контролю знань, дослідження ефективності систем дистанційного навчання і контролю знань є актуальною і важливою проблемою, яка потребує свого вирішення.

Перший і найбільш поширений клас ресурсів дистанційної освіти - це так звані електронні підручники. Часто такі ресурси по структурі схожі зі своїми паперовими прототипами. Але вони є адаптованими для використання в глобальній мережі і екранного перегляду, а також забезпечені системою гіпертекстової навігації і, як правило, засобами самоконтролю засвоєння учбового матеріалу. До плюсів таких ресурсів можна віднести те, що не доводиться концептуально і змістовно переглядати структуру і наповнення курсу при його виготовленні. Але це ж визначає і основний їх недолік - статичність таких ресурсів, недиференційованість учбового матеріалу згідно рівня знань користувача і його учбових цілей, що можна назвати негнучкістю контенту по відношенню до користувачів такого ресурсу.

Другий клас учбових курсів - це адаптивні учбові ресурси. Головна особливість таких ресурсів - це можливість адаптації якості учбового матеріалу, залежно від рівня підготовки і конкретних цілей користувача. Розробка якісних адаптивних ресурсів є складною проблемою, що вимагає участі в її рішенні фахівців з різних областей знань, наявності гнучких моделей представлення знань в таких системах і механізмів їх адаптації до конкретного користувача, а також створення адекватних інструментальних засобів їх розробки.

Проблему адаптації учбового матеріалу можна розглядати двояко: адаптивне представлення матеріалу, що залежить від рівня знань учня і адаптивна навігація по учбовому курсу в залежності від конкретних цілей користувача і від самого поточного процесу навчання. Для цього в будь-якому адаптивним учбовому ресурсі повинні бути представлені дві головні складові - це база знань предметної області учбового курсу і механізм моделювання учня в системі.

Якщо розглядати дистанційну освіту як новий етап в розвитку системи освіти, який може принести абсолютно нові методи і принципи навчання, то саме зараз, коли дистанційна освіта знаходиться на шляху становлення, необхідно здійснювати пошук цих нових принципів.

1. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ

 

.1 Найменування та галузь застосування

Навчаючий курс в системі дистанційного навчання Moodle створювався для застосування в процесі навчання дисципліни “Комп’ютерна графіка”. Даний курс може використовуватися студентами різних ВНЗ і спеціальностей.

1.2 Підстава для створення

Підставою для розробки є наказ № 62С-01 від 29 жовтня 2008 р. по Криворізькому інституту КУЕІТУ.

Початок робіт: 31.10.08. Закінчення робіт: 01.06.09.

1.3 Характеристика розробленого програмного забезпечення

Для реалізації проекту нами проаналізовані відомі віртуальні навчальні середовища. На наш погляд, певні переваги має система Moodle - модульного об’єктно-орієнтованого дистанційного навчання. Вона спрямована на створення веб-сайтів і дистанційних курсів, розповсюджується безкоштовно як Open Source-проект і дозволяє копіювати, використовувати і змінювати програмний код.

 

.4 Мета й призначення

Основна мета дослідження - це систематизувати можливості системи дистанційного навчання Moodle по створенню дистанційних курсів для спеціальності «Гнучкі комп'ютеризовані системи та робототехніка».

Предмет дослідження - програма підтримки дистанційного навчання.

Об’єкт дослідження - це дистанційне навчання.

Гіпотеза дослідження полягає в наступному: застосування вільно поширюваної СДН Moodle дозволить створити гнучку комп’ютеризовану навчаючу систему, що дозволить:

1) створити умови для ефективної самостійної роботи студентів за курсом “ Комп’ютерна графіка”;

2) виконати вимоги Болонського процесу до комп’ютеризованого навчання;

3)      надати можливість рівного доступу до освіти усіх категорій населення.

Відповідно до мети були поставлені наступні завдання:

. Розглянути організаційні умови впровадження дистанційного навчання.

. Виконати порівняльний аналіз систем дистанційного навчання, що використовуються в вузах України.

. Проаналізувати можливості програмних засобів дистанційного навчання.

. Продемонструвати можливості СДО Moodle на прикладі розробки дистанційного курсу " Комп’ютерна графіка".

Для розв’язання поставлених задач застосовувалися такі методи досліджень: теоретичний аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми дослідження, аналіз досвіду роботи викладачів, спостереження, констатуючий експеримент.

1.5 Загальні вимоги до розробки

Вимоги до програмного забезпечення: операційна система - Windows 95/98/XP/NT/2000, Unix.

Вимоги до апаратного забезпечення: IBM - сумісний персональний комп'ютер на основі мікропроцесора Intel Pentium 100 MHz або продуктивніша система, 230 Мб вільного місця на вінчестері.

 

.6 Джерела розробки

Джерелами розробки дипломної роботи є:

·  довідкова література;

·        наукова література;

·        технічна література;

·        програмна документація.

 

2. ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОГЛЯД ТЕХНОЛОГІЇ ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

2.1 Вимоги Болонської декларації до перебудови системи освіти у технічних ВНЗ

Уже більше п’яти років європейське освітнє співтовариство живе під знаком так званого Болонського процесу. Основний зміст Болонської декларації, прийнятої 19 червня 1999 року, полягає в тому, що країни-учасниці зобов'язалися до 2010 року привести свої освітні системи у відповідність певному єдиному стандарту. А також у формуванні на перспективу загальноєвропейської системи вищої освіти, названої Зоною європейської вищої освіти, яка ґрунтується на спільності фундаментальних принципів функціонування. У рамках Болонського процесу відбулося багато різнорівневих зустрічей, робочих нарад, конференцій тощо.

Пропозиції, які розглянуто і які виконуються в рамках Болонського процесу, зводяться в основному до шести таких ключових позицій:

. Уведення двоциклового навчання. Фактично пропонується ввести два цикли навчання: 1-й - до одержання першого академічного ступеня і 2-й - після його одержання. При цьому тривалість навчання на 1-му циклі має бути не менше 3-х і не більше 4-х років. Навчання впродовж другого циклу може передбачати отримання ступеня магістра (через 1-2 роки навчання після одержання 1-го ступеня) або докторського ступеня (за умови загальної тривалості навчання 7-8 років).

. Запровадження кредитної системи. Пропонується запровадити у всіх національних системах освіти систему обліку трудомісткості навчальної роботи в кредитах. За основу пропонується прийняти ECTS, зробивши її нагромаджувальною системою, здатною працювати в рамках концепції «навчання впродовж усього життя».

. Контроль якості освіти. Передбачається організація акредитаційних агентств, незалежних від національних урядів і міжнародних організацій. Оцінка буде ґрунтуватися не на тривалості або змісті навчання, а на тих знаннях, уміннях і навиках, що отримали випускники. Одночасно будуть встановлені стандарти транснаціональної освіти.

. Розширення мобільності. На основі виконання попередніх пунктів передбачається істотний розвиток мобільності студентів. Окрім того, ставиться питання про розширення мобільності викладацького й іншого персоналу для взаємного збагачення європейським досвідом. Передбачається зміна національних законодавчих актів у сфері працевлаштування іноземців.

. Забезпечення працевлаштування випускників. Одним із важливих положень Болонського процесу є орієнтація вищих навчальних закладів на кінцевий результат: знання й уміння випускників повинні бути застосовані і практично використані на користь усієї Європи. Усі академічні ступені й інші кваліфікації мають бути затребувані європейським ринком праці, а професійне визнання кваліфікацій має бути спрощене. Для забезпечення визнання кваліфікацій планується поширене використання Додатка до диплома, який рекомендований ЮНЕСКО.

. Забезпечення привабливості європейської системи освіти. Одним із головних завдань, що має бути вирішене в рамках Болонського процесу, є залучення в Європу більшої кількості студентів з інших регіонів світу. Вважається, що введення загальноєвропейської системи гарантії якості освіти, кредитної нагромаджувальної системи, легко доступних кваліфікацій тощо, сприятиме підвищенню інтересу європейських та інших громадян до вищої освіти.

Метою цього є ознайомлення українського освітнього співтовариства з основними документами, прийнятими в рамках Болонського процесу. Знання цих документів дозволить українським вищим навчальним закладам оцінити свої можливості щодо вжиття окремих заходів, спрямованих на унормування структур і дій, прийнятих або тих, що приймаються європейським освітнім співтовариством.

Забезпечення якісного рівня вищої освіти є одним із головних завдань, невід'ємних від соціальної сфери. Якість освіти значною мірою регулюється Стандартами вищої освіти.

При розробці стандартів ураховуються процеси створення єдиного освітнього простору в Європі. Рекомендації щодо нормативних вимог визначаються згідно з Лісабонською конвенцією і Болонською декларацією.

Якість вищої освіти в контексті Болонського процесу є основою створення Європейського простору вищої освіти. Країни, які входять до цього простору, підтримують подальший розвиток гарантій якості на рівні навчальних закладів, національному та європейському рівнях. Вони наголошують на необхідності розвитку критеріїв та методологій для загального користування у сфері якості освіти.

Вони також підкреслюють, що, згідно з принципами автономії навчальних закладів, первинна відповідальність за якість вищої освіти лежить на кожному окремому навчальному закладі, і таким чином забезпечується можливість перевірки якості системи навчання в національних рамках.

Країни-учасниці Болонського процесу підтримують участь ВНЗ та студентства у Болонському процесі і вважають, що лише активна участь всіх партнерів в процесі може забезпечити його довгостроковий успіх.

Усвідомлюючи, який внесок авторитетні ВНЗ можуть зробити в економічний та соціальний розвиток, країни-учасниці сходяться на тому, що університети повинні бути уповноважені приймати рішення щодо своєї внутрішньої організації та управління. Вони закликають ці навчальні заклади і в подальшому впроваджувати реформи в усі сфери свого життя.

Країни-учасниці відзначають конструктивну участь студентських спілок в Болонському процесі та підкреслюють необхідність залучення студентства до подальших дій. Студентство є повноправним партнером в управлінні вищою освітою. Країни-учасниці закликають університети та студентство до більш активної участі в управлінні вищою освітою.

Гармонізація архітектури системи європейської вищої освіти є основним завданням Болонського процесу. Визначальні властивості європейської вищої освіти: якість, конкурентоспроможність вищих навчальних закладів Європи, взаємна довіра держав і вищих навчальних закладів, сумісність структури освіти та кваліфікацій на ступеневому і після ступеневому рівнях, мобільність студентів, привабливість освіти.

Основні завдання та принципи створення зони Європейської вищої освіти (шість цілей Болонського процесу): введення двоциклового навчання; запровадження кредитної системи; формування системи контролю якості освіти; розширення мобільності студентів і викладачів; забезпечення працевлаштування випускників та привабливості європейської системи освіти.

Болонська декларація висуває завдання домогтися, щоб вчені ступені мали відповідати європейському ринку праці, а отже, бути свідоцтвом кваліфікації при працевлаштуванні в галузі діяльності, за якою здобута освіта. Класифікація ступенів та кваліфікацій має важливе значення, тому що їх присвоєння свідчить про важливі перехідні рубежі від системи освіти до ринку праці у межах конкретної країни.

Країни-учасниці Болонського процесу домовилися в межах своєї компетенції та поважаючи відмінності у культурі, мові, національних освітніх системах, а також автономію університетів проводити політику міжурядового співробітництва із залученням європейських неурядових організацій, що функціонують у сфері вищої освіти. З метою зміцнення Європейського простору вищої освіти та поширення європейської системи вищої освіти у світі було запропоновано у найближчому часі реалізувати конкретні заходи, що мають принести відчутні результати на окресленому шляху, такі як:

·  запровадження системи освіти на основі двох ключових навчальних циклів: додипломного (бакалавр) та післядипломного (магістр);

·        затвердження загально-сприйнятої та порівнянної системи вчених ступенів, в тому числі шляхом запровадження стандартизованого Додатку до диплома.

Учасники Болонського форуму схвалили двоетапну систему вищої освіти, зазначаючи, що введення подібної системи бажане і в інших європейських країнах.

Двоетапна система вищої освіти запроваджується на основі двох ключових навчальних циклів: незакінчена вища (додипломна) освіта і закінчена вища (післядипломна) освіта, причому тривалість першого циклу - не менш трьох років.

Вчений (академічний) ступінь, що присвоюється по завершенні першого циклу, на європейському ринку праці має сприйматися як відповідний рівень кваліфікації. По завершенні першого циклу вищої освіти присвоюється вчений (академічний) ступінь бакалавра.

Кінцевим результатом другого циклу навчання на протязі 1-2 років має бути вчений (академічний) ступінь магістра, як у багатьох європейських країнах. Навчання на другому циклі йде за індивідуальними програмами, у складанні якої активну участь беруть студент та науковий керівник.

У сучасному світі, який ввійшов у третє тисячоліття, розвиток України визначається у загальному контексті Європейської інтеграції з орієнтацією на фундаментальні цінності західної культури: парламентаризм, права людини, права національних меншин, лібералізацію, свободу пересування, свободу отримання освіти будь-якого рівня та інше, що є невід’ємним атрибутом громадянського демократичного суспільства.

Для України, у культурно-цивілізаційному аспекті, європейська інтеграція - це входження до єдиної сім’ї європейських народів, повернення до європейських політичних і культурних традицій. Як свідомий суспільний вибір перспектива європейської інтеграції - це вагомий стимул для успіху економічної і політичної трансформації, що може стати основою національної консолідації.

2.2 Основні проблеми організації дистанційної форми навчання

Ефективність дистанційного навчання напряму залежить від тих викладачів, хто веде роботу з учнями в Інтернет. Це повинні бути викладачі з універсальною підготовкою: володіючі сучасними педагогічними і інформаційними технологіями, психологічно готові до роботи з учнями в новому навчально-пізнавальному мережевому середовищі. На жаль, в нашій країні не ведеться підготовка фахівців подібного роду. Інша проблема - інфраструктура інформаційного забезпечення студента в мережах. Питання про те, якою повинна бути структура і композиція навчального матеріалу залишається відкритим. Разом з цим ставиться питання про умови доступу до курсів дистанційного навчання. Не вирішене так само питання організації і проведення оцінки знань "дистанційних" учнів. Для його вирішення необхідне створення нормативно-правової бази оцінки знань учнів.

Розглянемо основні принципи проектування системи дистанційного навчання (СДН).

Під принципами ми розуміємо певну систему вихідних основних дидактичних і інших вимог до процесу проектування і навчання в СДН, що і повинна формуватися з урахуванням цих вимог.

Здебільшого вони відомі і присутні в традиційній системі навчання. Серед них можна виділити такі, як принцип свідомості, активності, наочності навчання, доступності навчання, принцип навчання на високому рівні труднощів, науковості, принцип колективізму й індивідуального підходу, принцип проблемності, єдності освітньої і виховної системи, що розвиває функцій навчання, стимулювання і мотивації позитивного відношення до навчання та ін..

Проведені дослідження дозволили сформулювати специфічні принципи, властиві СДН.

. Принцип гуманістичності навчання. Цей принцип є визначальним у системі безупинного інтенсивного навчання і підсилюється стосовно до СДН. Його сутність полягає в спрямованості навчання й освітнього процесу в цілому до людини, у створенні максимально сприятливих умов для оволодіння учнем соціально накопиченим досвідом, вкладеним в зміст навчання, освоєнні обраної професії, для розвитку і прояву творчої індивідуальності, високих громадянських, моральних, інтелектуальних і фізичних якостей, що забезпечували б йому соціальну захищеність, безпечне і комфортне існування.

. Принцип пріоритетності педагогічного підходу при проектуванні освітнього процесу в СДН. Суть названого принципу полягає в тому, що проектування СДН необхідно починати з розробки теоретичних концепцій, створення дидактичних моделей тих явищ, що передбачається реалізувати. Досвід комп'ютеризації дозволяє стверджувати, що коли пріоритетною є педагогічна сторона, система виходить більш ефективною.

. Принцип педагогічної доцільності застосування нових інформаційних технологій. Він вимагає педагогічної оцінки ефективності кожного кроку проектування і створення СДН. Тому на перший план необхідно ставити не впровадження техніки, а відповідне змістовне наповнення навчальних курсів і освітніх послуг.

. Принцип вибору змісту освіти. Зміст освіти СДН повинний відповідати нормативним вимогам Державного стандарту

. Принцип забезпечення безпеки інформації, що циркулює в СДН. Необхідно передбачати при необхідності організаційні і технічні способи безпечного і конфіденційного збереження, передачі і використання потрібних відомостей, забезпечення її безпеки при збереженні, передачі і використанні.

. Принцип стартового рівня освіти. Ефективне навчання в СДН вимагає певного початкового набору знань, умінь, навичок. Наприклад, для продуктивного навчання кандидат на навчання повинен бути знайомий з науковими основами самостійної навчальної праці, мати певні навички роботи з комп'ютером та ін.

. Принцип відповідності технологій навчання

. Принцип мобільності навчання. Він полягає в створенні інформаційних мереж, баз і банків знань і даних для ДН, що дозволяють учню коректувати чи доповнювати свою освітню програму в необхідному напрямку при відсутності відповідних послуг у вузі, де він навчається. При цьому потрібно збереження інформаційної інваріантної освіти, що забезпечує можливість переходу з вузу у вуз на навчання по відповідних чи інших напрямках.

9. Принцип неантогоністичності ДН існуючим формам освіти. Проектована СДН зможе дати необхідний соціальний і економічний ефект за умови, якщо створювані і впроваджувані інформаційні технології стануть не стороннім елементом у традиційній системі вищої освіти, а будуть природним образом інтегровані в нього.

10. Принцип інтерактивності. Особливість цього принципу в СДН полягає в тому, що він відображає закономірність не тільки контактів студентів із викладачами, опосередкованих засобами НІТ, але і студентів між собою.

. Принцип індивідуалізації. Для виконання цього принципу в реальному навчальному процесі в СДН проводиться вхідний і поточний контроль.

. Принцип ідентифікації. Полягає в необхідності контролю самостійності навчання, тому що при ДН існує більше можливостей для фальсифікації навчання, чим при іншій формі. Наприклад, ідентифікувати особистість іспит, що здає, можна за допомогою відеоконференцзв'язку.

Аналіз процесу ДН дозволив виявити ряд його особливостей.

. Гнучкість. Учні, в основному, не відвідують регулярних занять у виді лекцій, семінарів. Кожний може вчитися стільки, скільки йому особисто необхідно для освоєння курсу, дисципліни й одержання необхідних знань по обраній спеціальності.

. Модульність. В основу програм ДН закладається модульний принцип. Кожна окрема дисципліна чи ряд дисциплін, що освоєні учнем, створюють цілісне уявлення про певну предметну галузь. Це дозволяє з набору незалежних навчальних курсів формувати навчальний план, що відповідає індивідуальним чи груповим потребам.

. Паралельність. Навчання може проводитися при сполученні основної професійної діяльності з навчанням, тобто "без відриву від виробництва".

. Далекодійність. Відстань від місця перебування учня до освітньої установи (за умови якісної роботи зв'язку) не є перешкодою для ефективного освітнього процесу.

. Асинхронність. Має на увазі той факт, що в процесі навчання вчитель і учень можуть реалізовувати технологію навчання і вчення незалежно в часі, тобто по зручному для кожного розкладу й у зручному темпі.

. Охоплення. Цю особливість іноді називають також "масовістю". Кількість учнів в СДН не є критичним параметром. Вони мають доступ до багатьох джерел навчальної інформації (електронних бібліотек, баз даних), а також можуть спілкуватися один з одним і з викладачем через мережі чи зв'язок за допомогою інших засобів ІТ.

. Рентабельність. Під цією особливістю мається на увазі економічна ефективність ДН. Середня оцінка закордонних і вітчизняних освітніх систем ДН показує, що вони обходяться приблизно на 10-50% дешевше, в основному за рахунок більш ефективного використання існуючих навчальних площ і технічних засобів ІТ, а також представлення більш концентрованого й уніфікованого змісту навчальних матеріалів і орієнтованості технологій ДН на велику кількість учнів та інших факторів.

. Викладач. Мова йде про нову роль викладача (у СДН- тьютора), коли на нього покладаються такі функції, як координування пізнавального процесу, коректування викладацького курсу, консультування, керівництво навчальними проектами і т.д. Взаємодія з учнями здійснюється, в основному, асинхронно з допомогу пошти чи систем зв'язку. Допускаються і вітаються також і очні контакти.

. Учень. Точніше нова роль учня, чи, як більш прийнято в системі ДН - слухача. Для того щоб пройти ДН, від нього потрібно виняткова вмотивованість, самоорганізація, працьовитість і певний стартовий рівень освіти.

. НІТ (Нові інформаційні технології). У СДН використовуються переважно НІТ (комп'ютери, аудіо-відео-техніка, системи й засоби телекомунікацій та ін.).

Особлива увага в системі дистанційного навчання приділяється контролю знань учня. Це досягається насамперед процесом тестування. Кожен студент незалежно від отриманих знань може пройти тестування з метою виявлення найбільш складних тем і реальній оцінці його знань по даному розділу. Той, хто тестується, сам обирає теми і кількість питань в них. При непевності в правильності відповіді, він може викликати підказку, у якій дається правильна відповідь, а також додаткова інформація про питання. Тестування може вестися декількома методами, але особливу увага варто приділити так званому адаптивному тестуванню.

При адаптивному тестуванні рівень знань того, хто тестується, вимірюється з кожним новим питанням. Цей тест пристосовується до можливостей екзаменованого. При виконанні одного й того самого адаптивного тесту слухач з високим рівнем підготовки і, слухач з низьким рівнем підготовки побачать зовсім різні набори питань: перший побачить складні питання, а останній - легкі. Кількість правильних відповідей в обох можуть збігатися, але, так як перший відповідав на більш складні питання, то він набере більшу кількість балів. Цей ефект досягається тим, що слухачу кожне наступне питання задається з врахуванням попередньої його відповіді. Спочатку йому задається питання середньої складності, далі, у випадку правильної відповіді, більш складні, або більш легкі, у випадку неправильної відповіді. У міру того як задаються нові питання, усе більш точною стає оцінка рівня знань слухача. Тест закінчується, коли точність оцінки досягає статистично прийнятного рівня (чи коли буде задана максимальна кількість питань).

При здачі адаптивного тесту можливо, що менш підготована людина може відповісти на таку ж кількість питань, що і більш підготована. Порівняння питань, на які дані правильні відповіді, покаже, що більш підготована людина відповіла правильно на більш складні питання. Отже, вона одержить більш високі бали. Кількість набраних балів не базується на кількості правильних відповідей, а залежить від рівня складності питань, на які дані правильні відповіді.

Комп'ютерне дистанційне навчання (КДН) застосовується для рішення широкого спектра освітніх задач.

Дослідники відзначають, що потенціал комп'ютерного дистанційного навчання може бути найбільш вдало використаний при вивченні курсів, що включають обговорення, інтенсивну розумову активність, рішення задач, а також припускають колективну діяльність. Розвиток нового програмного забезпечення, що включає графіку і засоби комп'ютерного моделювання, дозволить істотно розширити коло досліджуваних предметів. Наведемо наступні приклади вже зараз досліджуваних за допомогою КДН предметних галузей. На молодших курсах методом КДН проводиться вивчення інформатики в Open University (США), NKI, NKS (Норвегія), історії в Rochester Institute of Technology, археології в Jutland Open University (Швеція), теорії ймовірностей і математичної статистики в Royal Danish University of Education, виконання самостійних робіт з іноземної мови в University of Arisona (США).

Є багатий досвід успішного використання КДН при організації факультативного курсу, як можливу заміну звичайного курсу і як основний спосіб навчання.

2.3 Структура технології дистанційного навчання

Технологія дистанційного навчання (ДН) визначається наступною послідовністю дій: організація учбового процесу, навчання, підсумковий контроль. До складу блоку організації учбового процесу входять етапи, які можуть виконуватися послідовно або паралельно: планування учбового процесу і підготовка інформаційних матеріалів. Навчання включає заняття студента, в ході яких він набуває теоретичних знань і практичних навиків, а також самотестування і поточний контроль. Підсумковий контроль полягає у визначенні відповідності студента кваліфікаційним професійним вимогам і виражається, як правило, в здачі державних кваліфікаційних іспитів чи в дипломному проектуванні.

Будь-яка технологія, що призначена для використання людиною повинна включати: склад і логічну послідовність дій, систему управління діями, інструментальне і інформаційне середовища. Обмежимося описом складу і послідовності дій, а також таких компонентів інструментального середовища як інформаційні ресурси (далі - інформаційне забезпечення ДН), оскільки своєрідність технології ДН пред'являє підвищені вимоги до його інформаційної підтримки.

Планування учбового процесу

На рис. 2.1 схематично представлена структура планування учбового процесу.

Рис. 2.1 Структура планування учбового процесу

Для забезпечення захисту інформації від несанкціонованого доступу студентам призначаються паролі. Якщо кількість заявок на групове навчання досить, на основі Списку студентів формується Список учбової групи. Відмінність цих списків полягає в тому, що студенти, як елементи списку учбової групи будуть надалі в процесі навчання орієнтуватися на групове рішення практичних задач, розробку проектів і т.д.

Відповідно до побажань студентів, ступеня їх підготовленості, а також на основі Учбової програми дисципліни тьютором або автоматично формується Розклад, який доводиться до студентів в блоці «Складання і ведення розкладу».

Не слід применшувати роль вказаних інформаційних елементів в процесі навчання. Так, грамотно складені списки учбових груп, що враховують ступінь первинної підготовленості студентів, можуть вплинути і на мотивацію навчання, і на його кінцеві результати при груповій формі навчання. Зручний розклад також дозволить організувати процес навчання, не порушуючи участі студентів в інших видах своєї діяльності.

Підготовка інформаційних матеріалів

Цей етап виконується одночасно з плануванням учбового процесу або навіть раніше.

Викладач-методист на основі учбового плану ВНЗ готує Учбову програму і Мотиваційний модуль. Даний модуль забезпечує принцип мотивації навчання. Він містить фрагмент учбової програми з інформацією про те, що треба знати і уміти в результаті вивчення даного курсу, яка мета і завдання навчання цієї дисципліні. Можливо включення інформації про автора курсу. Оскільки Учбова програма використовується для складання розкладу, її підготовка повинна передувати блоку Складання і ведення розкладу. Одночасно викладач-методист передає учбовому адміністратору інформацію про додаткову літературу, яка повинна бути включена в Електронну бібліотеку. Це дозволяє паралельно готувати саму Електронну бібліотеку в блоці «Підготовка електронної бібліотеки». Якщо вона вже створена у ВНЗ, потрібно перевірити наявність там потрібного матеріалу і встановити гіперпосилання з Учбової програми до відповідних елементів Електронної бібліотеки. Мотиваційний модуль практично повторює зміст Учбової програми, але додатково містить відомості про автора і його контактні дані, наприклад, e-mail.

На основі розділу «Зміст дисципліни» з Учбової програми викладач-методист готує Теоретико-довідковий модуль в блоці «Підготовка теоретико-довідкового модуля». Це структурна схема дисципліни, що описує організацію інформації і що є її логічною ув'язкою. Даний модуль містить програму курсу з посиланнями на інші елементи даного і інших модулів; підручник, в якому викладений теоретичний матеріал. Це робиться у вигляді гіпертексту з елементами графіки і мультимедіа, якщо дозволяють технічні засоби і присутній зміст; глосарій, наочний покажчик. Зміст і обидва види покажчиків - засоби навігації по модулю.

Відповідно до Теоретико-довідкового модуля викладач-методист формує Модуль питання-відповідь в блоці «Підготовка модуля питання-відповідь», який є «витяжкою» інформації з Теоретико-довідкового модуля: він містить логічний взаємозв'язок понять, які були введені в початковому модулі, з вказівкою їх властивостей. Можлива підтримка гіперпосилань на Теоретико-довідковий модуль.

Виходячи із змісту розділу «Лабораторний практикум» Учбової програми викладачем-методистом складається проблемно-алгоритмічний модуль (завдання «Підготовка проблемно-алгоритмічного модуля»). Це модель необхідного уміння і навиків. Модуль може містити лабораторні практикуми, системи моделювання, тренажери, рішення типових задач наочної області, тести з відповідями для самотестування у області практичних знань (уміння і навиків) і т.д. Для самооцінки студента даний модуль містить контрольні завдання. Вони повинні відповідати вимогам, що пред'являються до умінь студентів, зафіксованих в розділі «Вимоги до рівня освоєння змісту дисципліни» Учбової програми.

Завершальний етап створення комп'ютерного курсу - підготовка викладачем-методистом Модуля контролю знань (блок «Підготовка модуля контролю знань»), зміст якого визначається розробленими раніше модулями, виключаючи Мотиваційний модуль і Учбову програму. Модуль використовує модель необхідних знань, що є сукупністю моделей, що підтримують той або інший рівень знань і може включати практичні завдання або проблемні завдання для самостійної розробки студентом. Для засобів тестування, які можуть застосовуватися також і для підсумкового контролю, можлива наступна типізація:

а) вибір одного з багатьох варіанту відповіді, коли безліч варіантів відповідей представляються як у вигляді тексту, так і у вигляді графіки;

б) вибір багатьох варіантів відповідей з багатьох, причому варіанти відповідей також представляються як у вигляді тексту, так і у вигляді графіки;

в) вибір відповідності, тобто якщо, наприклад, дані два списки, потрібно поставити у відповідність елементам першого списку елементи другого списку;

г) впорядковування, по аналогії з вибором відповідності, тільки досить перерахувати пункти в потрібному порядку;

д) коротка відповідь. Студент повинен продовжити фразу або відповісти на питання, не маючи варіантів відповідей. Фраза або слово, яке слід написати студенту, повинно мати коротку форму, що необхідне для автоматичного оцінювання питання і, отже, щоб студент не міг мати різні варіанти формулювання відповіді;

е) заповнення форми. У тексті питання можуть бути залишені поля, які студент заповнює самостійно;

ж) розгорнена відповідь - текст, який перевіряє повчальний. Студент продовжує фразу або відповідає на питання, не маючи варіантів відповідей. Тут не указується правильна відповідь, оскільки студент може відповідати на питання детально, посилаючи потім викладачу файли з викладом своїх поглядів на поставлені питання.

Навчання і підсумковий контроль

За підготовкою інформаційних матеріалів слідують функції навчання і підсумкового контролю. Їх виконання визначається режимом навчання. При синхронному режимі роль інформаційних матеріалів зменшується, але пропорційно зростає роль викладача-методиста, оскільки саме він, в основному, стає носієм знань і умінь для студента. При асинхронному режимі відбувається зворотне. Слід зазначити, що обидва режими припускають використання інформаційних матеріалів і спілкування з викладачем-методистом, що визначає їх спільність. Тому подальший розгляд відноситься до асинхронного режиму, при якому використання інформаційних матеріалів найактивніше.

Навчання починається з ознайомлення студента з Мотиваційним модулем, що дозволяє сформувати у нього кінцеву мета навчання і уявлення про те, якого роду знання і уміння він в результаті одержить. Відомості про автора курсу створюють довірчий фон навчання.

Безпосередньо з Мотиваційного модуля за допомогою гіперпосилань можна перейти до Теоретико-довідкового модуля, з якого студент набуває теоретичних знань по предмету. Цей модуль, у свою чергу, повинен бути структурований так, щоб кожному розділу відповідав обмежений набір нових понять, а також невеликим розділам зіставлені практичні і контрольні заняття, а крупнішим фрагментам - тестові завдання або заліки, використовувані в поточному і підсумковому контролі. Ці дані, крім характеристики активності студента, можуть використовуватися для побудови його моделі з метою адаптації повчальної інформації до рівня студента.

Для поліпшення і закріплення розуміння введених в Теоретико-довідковому модулі понять студент звертається до роз'яснювального Модуля „питання-відповідь”. Зміст даного модуля включає перелік понять, їх визначення, взаємозв'язок і, можливо, використання введених понять в майбутній професійній діяльності або в подальших дисциплінах. Роль понять в подальшому навчанні або в професійній діяльності дозволило б логічно взятися до роботи з проблемно-алгоритмічним модулем. Концентрація теоретичної інформації в даному модулі дозволяє, окрім закріплення вивченого матеріалу, скласти загальне, можливо, супроводжуване візуальним рядом, уявлення про предмет, що з часом, коли частковості забудуться, дозволить краще орієнтуватися при рішенні практичних задач і при вивченні інших дисциплін. Введення в цей модуль елементів самотестування дозволяє також частково з теоретичних питань реалізувати фазу самотестування, що входить до складу технології дистанційного навчання (блок «Самотестування»). Ведеться Статистика про здобуті знання, в якій фіксується ступінь активності студента за рішенням завдань, виконанню вправ, відповідям на питання в рамках самотестування.

У міру вивчення теоретичного матеріалу або після цього студент набуває навиків і умінь, використовуючи Мотиваційний і проблемно-алгоритмічний модулі в блоці «Придбання навиків і умінь». Організація лабораторних практикумів для технічних спеціальностей в дистанційному режимі проблематична, проте, існують спеціальні пакети програм, що дозволяють вирішити це завдання. Можливо проведення самотестування (завдання «Самотестування»). У міру виконання практичних завдань, дані про це заносяться в Статистику про здобуті знання. Ця фаза навчання закінчує заняття студента в асинхронному режимі.

Показана деталізація учасників навчання з повчальної сторони обумовлена складністю і відповідальністю процесу, в який можуть бути залучені тисячі студентів, і забезпечує підвищення якості навчання в цілому. Очевидно, у відносно невеликих або периферійних учбових закладах функції тьютора, викладача-методиста і учбового адміністратора виконує або може виконувати одна особа. У будь-якому випадку нові функціональні обов'язки вимагають спеціальної підготовки учбового і іншого персоналу для успішної підтримки технології ДН.

Розглянуті складові технології ДН демонструють важливість інформаційних матеріалів і те, як тісно логічно зв'язані всі складові комп'ютерного курсу. Подібний логічний зв'язок можна прослідкувати і між складовими усередині кожного модуля. Ця вимога логічної зв'язаності і обумовленості вмісту кожного подальшого модуля комп'ютерного курсу визначає складність проектування якісного інформаційного матеріалу для навчання і є передумовою створення аналога CASE-технології (англ. Computer Aided Software Engineering) для підтримки проектування методичних матеріалів. Слід зазначити також, що до комп'ютерного курсу пред'являються додаткові дидактичні вимоги, що також повинно враховуватися при роботі викладача-методиста.

2.3 Огляд систем дистанційного навчання, що використовуються у ВНЗ України

 

.3.1 Віртуальне учбове середовище «Веб-Класс-ХПІ» (Харківський Політехнічний Інститут)

Рис. 2.2 Віртуальне учбове середовище «Веб-Класс-ХПІ»

Віртуальне учбове середовище «Веб-Класс-ХПІ» призначене для створення динамічного інформаційного простору для організації учбової діяльності з урахуванням потреб студентів. Вона забезпечує:

·  Презентацію учбових матеріалів.

·        Підтримку активності користувачів.

·        Комунікацію учасників учбового процесу.

·        Засоби адміністрування учбового процесу.

·        Для віртуального учбового середовища «Веб-Класс-ХПІ» характерні наступні риси:

·        Гнучка система використовування часу і місця навчання.

·        Можливість роботи з великою кількістю студентів.

·        Можливість оперативної переробки і оновлення учбових матеріалів.

·        Активна співпраця.

·        Навчання, орієнтоване на студента.

·        Полегшене адміністрування курсом.

·        Безперервне підвищення кваліфікації викладача в ході проведення дистанційного навчання.

Майже всі віртуальні учбові середовища, доступні в даний час, базуються на технології клієнт-сервер. При цьому клієнт, як правило, є просто веб-браузер, який використовується для проглядання сторінок на сервері. Серверне програмне забезпечення або розширює можливості типових серверів, або є повністю автономними серверу. При цьому сервер повинен, як мінімум, створювати і обслуговувати динамічні веб-сторінки, давати можливість пересилати повідомлення в конференції або мережеві дошки оголошень, створювати і підтримувати інформаційну базу даних У основу «Веб-Класс-ХПІ» також встановлена технологія клієнт-сервер. Як сервер виступає Internet Information Server (IIS) - безкоштовний пакет фірми Microsoft, працюючий на платформі Windows NT. Однією з головних особливостей IIS є можливість використовувати відкрите середовище для створення додатків, що не вимагають компіляції серверних сценаріїв - технологія Active Server Page (ASP). IIS може успішно працювати на декількох платформах: Windows NT Server 4.0, Microsoft Windows NT WorkStation 4/0, Windows 2000 Server/Professional Edition або Microsoft Windows 95/98. Клієнтом даної системи є звичний веб-браузер (сумісний по можливостях Microsoft Explorer версії 4.0 і вище).

Система має мову інтерфейсу, що динамічо настроюється (український або російський). Використовування вікон дає можливість реалізувати, з одного боку, «принцип контейнерності» дистанційного курсу, а з іншою, допомагає учням не втратити орієнтацію в даному віртуальному середовищі (тобто уникнути ефекту «втрати в гіперпросторі»).

Користувачі віртуального учбового середовища «Веб-Класс-ХПІ» діляться на дві групи: студентів і тьюторов. Тьютори мають додаткові засоби і привілеї, що дозволяють їм додавати матеріали, створювати конференції і відстежувати процес навчання студентів.

Всі файли, що входять до складу віртуального середовища, можна розділити на три категорії: службові файли, бази даних і курс (авторські файли):

Рис. 2.3 Файлова структура віртуального навчального середовища Веб-Клас ХПІ

Папка даного віртуального середовища (розміщується на сервері) містить, окрім кореневого каталога, також наступні службові підкаталоги:

) сховище баз даних; 2)модуль Глосарій; 3) службова графіка; 4) модулі анкетування і психологічного тестування; 5) модуль тестування; 6) модулі “Бібліотека і Газета”.

Система виконана у вигляді окремих функціонально закінчених модулів, що реалізовують ті або інші функції віртуального середовища. Така побудова дозволить надалі полегшити процеси усунення помилок, модернізації і використовування в інших системах.

Всі функціональні модулі системи можна розділити на п'ять класів:

1) Інформаційні-рекламні матеріали; 2) адміністрування; 3) доступ до учбових матеріалів; 4) тестування; 5) засоби синхронного і асинхронного спілкування.

Адміністрування облікових записів

Адміністратору курсу надана можливість повного управління базою облікових записів користувачів курсу. Кнопка підключення модуля Адміністратор розташована у вікні Активність слухачів і видно лише при підключенні до курсу з повноваженнями «адміністратор». Для того, щоб провести ревізію цих облікових записів натисніть кнопку Адміністратор.

Інформація про слухачів відображається на екрані комп'ютера у вигляді таблиці, яка може формуватися або в компактній формі, або в розширеній.

Рис. 2.4 Вікно модуля Адміністрування

Модуль Адміністрування дозволяє виробляти управління обліковими записами відповідно до вказівок.

Планування дистанційного курсу. Написання плану курсу в середовищі

Розміщення матеріалів дистанційного курсу в середовищі «Веб-Клас ХПІ» припускає три етапи: 1.) Створення плану, що динамічно настроюється, - зміст курсу в модулі План курсу; 2.) Формування в динамічному режимі прототипів файлів курсу в модулі План курсу; 3.) Об'єднання файлів курсу в заняття за допомогою модуля Курс меню.

Перш ніж почати розробку змісту самого курсу, необхідно чітко розпланувати весь наявний матеріал для розміщення в курсі, включаючи теоретичні відомості, тестові завдання, практичні завдання. Крім того, тьютор повинен для себе визначити: 1) тривалість курсу; 2) кількість занять і їх тривалість; 3) цілі проведення кожного заняття.

Зміст занять (надалі - План курсу) створюється середовищем Веб-Клас ХПІ в динамічному режимі. Для запуску редактора змісту занять, послідовно треба натиснути кнопки <Активність> > <План курса>. Кнопка <План курса> видно тільки в режимі «адміністратор», в режимі «студент» вона не доступна.

Рис. 2.5 Модуль - План курсу

Для створення нового пункту Плану курсу потрібно натиснути кнопку <Добавить>. Відкриється вікно, в якому можна створити новий пункт плану.

2.3.2 Український інститут інформаційних технологій в освіті НТУУ КПІ

Український інститут інформаційних технологій в утворенні Національного технічного університету України "КПІ" (УІІТО) створений в листопаді 2004 р. на базі Українського центру дистанційної освіти НТУУ "КПІ"(УЦДО) - провідного центру практичного упровадження дистанційного навчання в Україні.

УЦДО має в своєму активі більше 120-ти дистанційних курсів (ДК).

Окрім курсів по іноземних мовах, УЦДО підтримує дистанційне навчання по економічних, гуманітарних, технічних дисциплінах, інформаційних технологіях, фундаментальних науках.

Мовні програми представлені дистанційними курсами по підготовці до сертифікованих екзаменів з французької мови, а також курсом вивчення української мови на базі англійського "Golden Gates to Ukrainian" ("Українська мова для іноземних громадян").

Місія даного інституту: підвищення якості освіти, розширення доступу представників різних вікових груп, слоїв населення і місця проживання до освітніх ресурсів; створення умов для реалізації безперервного навчання крізь усе життя; підвищення рівня освіти за рахунок упровадження сучасних освітніх методик і технологій.

Спеціалізація Дистанційне навчання: розширення використовування ІКТ в різних секторах освіти; розробка дистанційних курсів; проведення дистанційного навчання; підготовка фахівців дистанційного навчання; ведення проектів упровадження дистанційного навчання.

Успіхи компанії в 2008 році: виконана розробка курсів і виконується супровід повного дистанційного курсу другої вищої економічної освіти; встановлений міжнародний центрально-східно-європейський віртуальний університет CEEVU, у проекті беруть участь 12 університетів з 8 країн; в рамках проекту ЮНІДО проведений цикл семінарів-тренінгів - програми дистанційного навчання курсу "Технологічне передбачення"; проектування курсу виконане на основі контенту, створеного міжнародними експертами; УЦДО виграв тендер МОН України на розробку дистанційних курсів "Шкільний курс по хімії" і "Шкільний курс по біології" для 8-11 класів загальноосвітніх учбових закладів, що вчаться; розробка курсів виконана; наказом Міністерства освіти і науки України від 24.11.2004 р., на базі Українського центру дистанційної освіти (УЦДО) утворений Український інститут інформаційних технологій в освіті (УЦДО); проведена велика кількість відкритих і корпоративних семінарів, зокрема виїзних, по проблемах упровадження дистанційного навчання.

2.3.3 Міжрегіональна академія управління персоналом <#"588043.files/image006.gif">

Рис. 2.6 Загальна структура інформаційно-освітнього простору на базі СДН «Агапа»

·  Індивідуальний інформаційний простір (інформаційне поле кожного користувача системи);

·        Навчальний інформаційний простір (модулі навчання та контролю навчального процесу).

Фундаментом для побудови інформаційного простору є «Репозиторій» - модуль, призначений для структурованого накопичення різноманітних даних, об'єктів і керування ними. Репозиторій є універсальним модулем і його об'єктами можуть бути використані як для побудови загального інформаційного простору, так і для підтримки індивідуального та навчального просторів. Цілісність системи забезпечується за рахунок розгалуженої системи комунікацій, що забезпечує ефективний обмін інформацією всередині всього інформаційно-освітнього простору.

Загальний інформаційний простір (рис. 2.7) побудовано на основі модулів, що традиційно входять до складу систем керування інформацією. Модуль «Повідомлення» дозволяє управляти списками коротких інформаційних повідомлень, що містять важливі оголошення для користувачів.

Рис. 2.7 Структура загального інформаційного простору

Модуль «Новини» дозволяє керувати стрічкою новин, структурувати новини за категоріями, виділяє заголовки, короткий і повний текст новин, містить інструменти для їх автоматичного розсилання і для обміну новинами між різними порталами.

До загального інформаційного простору відносяться також модулі, що дозволяють створювати загальні колекції зображень і файлів. Ці колекції можуть бути використані будь-ким з користувачів для побудови сторінок індивідуального, навчального або загального інформаційного простору.

Структури груп, які також можна віднести до загального інформаційного простору, використовуються для відображення ієрархічної структури організації - університету або підприємства.

Сама система дозволяє гнучко керувати візуальним розміщенням модулів і умовами їх відображення, що дозволяє легко адаптувати зовнішній вигляд для конкретних умов використання «Агапи». Також існує можливість створення довільної кількості додаткових інформаційних сторінок як наповнення загального інформаційного простору.

Кожний зареєстрований у системі користувач одержує у своє розпорядження модулі, що дозволяють йому створити свій індивідуальний інформаційний простір (рис. 2.8) - основу для комунікаційної взаємодії з іншими користувачами системи.

Рис. 2.8 Структура індивідуального інформаційного простору

З особистих даних користувача, введених при реєстрації, формується його профіль. Потім користувач одержує можливість створити свою особисту сторінку - його візитну картку в системі. Також користувач може налаштувати свій «Робочий стіл» усередині системи, зробивши її найбільш зручною для виконання його повсякденних завдань. У розпорядженні користувача також перебуває «Щоденник», що дозволяє робити замітки, і «Планувальник», що нагадує про важливі події. Модуль «Особисті повідомлення» є потужною поштовою системою, що підтримує спілкування усередині системи. Кожен користувач може створити власну колекцію файлів та зображень, подібну до загальної колекції, але об’єкти якої будуть доступні тільки йому. Користувач може застосувати їх при побудові власних повідомлень, особистих сторінок, навчальних курсів та ін.

Досвід використання системи «Агапа» у технічному університеті показав величезний потенціал особистих сторінок і інших елементів індивідуального простору в підвищенні мотивації студентів і забезпеченні індивідуального підходу до кожного з них.

Найбільш важливим компонентом інформаційно-освітнього простору є набір модулів, що дозволяють проводити навчання та керування навчальним процесом. Ці модулі становлять окремий навчально-інформаційний простір (рис. 2.9).

Рис. 2.9 Структура навчального інформаційного простору

Базою даного простору є навчальні матеріали курсів. Модуль курсів має потужний інструментарій для створення й керування структурою навчальних розділів, а також їх інформаційним наповненням.

Контроль успішності учнів забезпечується потужною тестовою підсистемою, у якій можна виділити модуль створення тестових завдань і модуль формування на їхній основі тестів. Контролювати практичні навички студентів дозволяє модуль «Індивідуальні роботи». В окремих випадках викладач може також використати анкети, які можуть носити універсальний характер і використовуватися не тільки для контролю знань.

Моніторинг навчального процесу може здійснюватися на будь-якому рівні за допомогою модулів журнальної звітності. Викладач або адміністратор може одержати деталізований звіт про роботу будь-якого користувача або групи користувачів за певний період, включивши в цей звіт тільки ті види діяльності, які його цікавлять на цей момент.

Накопичення різних інформаційних об'єктів і керування ними здійснюється за допомогою спеціального модуля - «Репозиторія» (рис. 2.10).

Рис. 2.10 Об'єкти репозиторія

У якості об'єктів репозиторія можуть виступати:

·  Заголовки, що відокремлюють одні структурні гілки від інших, але не несуть в собі додаткової інформації, крім назви цих гілок;

·        Посилання на інші сторінки усередині системи або в мережі Інтернет;

·        Звичайний текст, що містить текстову інформацію. Крім того, можливе ручне html-форматування тексту;

·        HTML-сторінка (прикріплена зовнішня html-сторінка);

·        HTML-сторінка з малюнками в zip-архіві (прикріплений зовнішній архів, що містить html-сторінку й малюнки, які використаються в ній. При звертанні до об'єкта архів буде розпаковано, а на екрані відображено вміст html-сторінки);

·        Візитна картка у вигляді бланка, що містить із інформацію про ту чи іншу людину);

·        Звіт, що дозволяє готувати форми автоматичної звітності з різних видів робіт;

·        Форма зворотного зв'язку, що використовується для оперативної передачі повідомлення адміністрації;

·        Файл, наприклад, документ MS WORD, презентація, відеофрагмент та будь-який інший файл, розміщення якого дозволено в репозиторії.

Кожний з цих об'єктів може бути використаний для формування інформаційних блоків у загальному, індивідуальному та навчальному інформаційному просторі. Таким чином, репозиторій є фундаментом для побудови кожного з них.

Величезне значення має можливість гнучкого розподілу прав доступу до окремих розділів, гілок або об'єктів репозиторію, що дозволяє кожному користувачу системи робити свій внесок у побудову інформаційно-освітнього простору без ризику порушити його цілісність або зашкодити роботі своїх колег.

Як наука й технологія не стоять на місці, так і система дистанційного навчання «Агапа» постійно розвивається: додаються нові модулі, розширюються можливості вже існуючих, вносяться зміни в інтерфейс. При цьому робиться все, щоб урахувати найменші побажання користувачів і зробити систему якомога зручнішою та функціональною. Але досвід роботи показав, що вже сьогодні СДН «Агапа» прекрасно справляється зі своїм основним завданням: створення структурованого інформаційно-освітнього простору. У рамках цього простору, наприклад, Криворізький технічний університет при впровадженні системи одержав:

·  якісний інтерактивний web-сайт;

·        систему всебічної підтримки традиційного навчального процесу;

·        систему для організації дистанційного навчання;

·        комунікаційну мережу, що зв'язала різні підрозділи університету;

·        систему обліку й зберігання методичної літератури, наукових статей та ін.

Компанія «АВ-Консалтинг» та інші підприємства, що впровадили СДН «Агапа», також одержали інструментарій для якісного навчання співробітників і контролю їх кваліфікації без відриву від виробництва, найчастіше прямо на робочому місці.

Поступове поширення СДН «Агапа» серед підприємств та університетів України створило передумови для створення єдиного інформаційно-освітнього простору, який би став основою для більш тісного співробітництва різних ВНЗ і комерційних організацій.

3. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ ДИСТАНЦІЙНИХ КУРСІВ В СИСТЕМІ MOODLE

 

.1 Загальна характеристика системи дистанційного навчання Moodle

Система дистанційного навчання Moodle (Modular Object - Oriented Dynamic Learning Environment - перекладається як Модульне динамічне об’єктно-орієнтоване середовище для навчання), є програмним комплексом для організації дистанційного навчання в мережі Internet. Це пакет програм, який призначений для створювання в Інтернеті навчальних курсів різних напрямків, а також різноманітних тестових програм для перевірки знань. Розробка системи була розпочата Мартіном Дугіямасом, який продовжує очолювати проект Moodle. Розпочато роботу було у 90-х роках, але кілька попередніх прототипів були створені і відкинуті перед тим, як 20 серпня 2002 року він випустив версію 1.0. Ця версія була націлена на маленькі класи університетського рівня і була предметом наукових досліджень, що детально аналізували природу співробітництва, що відбувалося всередині цих маленьких груп студентів. З того часу постійно проводилися нові випуски системи, що включали додаткові можливості, кращу масштабованість та поліпшене виконання.є система з відкритим кодом (Open Source), тобто вона розповсюджуються безкоштовно, дає можливість редагувати й змінювати програмний код відповідно до потреб. Система може працювати на будь якому комп’ютері, на якому працює PHP - мова сценаріїв, і підтримує практично будь-яку базу даних.

Для того щоб встановити Moodle необхідно насамперед :

) перемістити файли Moodle в мережеву директорію;

) створити єдину базу даних для Moodle;

) запустити Moodle з навігатором, по install.php, який створює файл config.php, а потім почати інсталювати Moodle.

Головні модулі СДН Moodle є apache_start.bat і mysql_start.bat, після того, як вони запущені, у вікні браузера за адресою 127.0.0.1 відкривається вікно дистанційного курсу навчання.

3.2 Опис структури та основних функціональних модулів системи

Система дистанційного навчання Moodle побудована наступним чином. Учбове середовище призначене для створення динамічного інформаційного простору для організації учбової діяльності з урахуванням потреб студентів. Вона забезпечує:

·  Презентацію учбових матеріалів.

·        Підтримку активності користувачів.

·        Комунікацію учасників учбового процесу.

·        Засоби адміністрування учбового процесу.

Для дистанційного курсу характерні наступні риси:

·  Гнучка система використовування часу і місця навчання.

·        Можливість роботи з великою кількістю студентів.

·        Можливість оперативної переробки і оновлення учбових матеріалів.

·        Активна співпраця.

·        Навчання, орієнтоване на студента.

Система має мову інтерфейсу, що динамічно настроюється (український або російський). Використовування вікон дає можливість реалізувати, з одного боку, «принцип контейнерності» дистанційного курсу, а з іншою, допомагає учням не втратити орієнтацію в даному навчальному середовищі.

Користувачі дистанційного курсу діляться на дві групи: студентів і тьюторів. Тьютори мають додаткові засоби і привілеї, що дозволяють їм додавати матеріали, створювати конференції і відстежувати процес навчання студентів.

Адміністратор системи дистанційного навчання Moodle має щонайвищий пріоритет для доступу до ресурсів системи. Його діяльність направлена на підтримку цілісності системи, збереження баз даних, здійснення загального контролю за учбовим процесом. Він контролює процес реєстрації нових учнів, відстежує можливі порушення правил роботи в даній системі.

Автор курсу створює дистанційний курс, який включає план занять, електронний курс, набір тестів, опитувань і т.і. Система надає автору можливість формувати частину занять динамічно, здійснюючи тим самим індивідуальний підхід до окремого студента або малої групи студентів.

Тьютор відповідає за успішне проведення дистанційного навчання.

Система складається з наступних функціональних модулів.

Модуль завдань

Завдання можуть бути охарактеризовані датою здачі і максимальною оцінкою. Студенти можуть завантажувати свої завдання на сервер (у будь-якому файловому форматі). Пізно виконані завдання дозволяються, але час запізнення показується викладачу. Для кожного окремого завдання, може бути оцінений цілий клас (оцінка і відгук) на одній сторінці в одній формі. Відповідь викладача приєднується до сторінки із завданням кожного студента і надсилається попередження. Викладач може дозволити перездачу завдань після оцінювання.

Модуль форуму

Існують різні типи форумів - форум викладачів, новини курсів, форму для всіх, однопотоковий для користувача. Все листування супроводжується фотокартками авторів. Дискусії можуть переглядатися у залежності від часу, поточності. Викладач може обрати опцію не приймати відповіді (форум оголошень).Потоки дискусій можуть легко пересуватися викладачами між форумами.

Модуль чату

Дозволяє синхронну, плавну текстову взаємодію. Включає малюнки профайлів у вікно чату. Підтримує URL, смайлики, вбудований HTML, малюнки та ін. Всі сесії чату можливо переглядати пізніше - також це дозволене студентам.

Модуль журналів

Журнали є приватними між викладачем і студентом. Для кожної окремої статті журналу, на одній сторінці може бути оцінений цілий клас. Журнальна стаття може створюватися студентом на основі відкритого питання, поставленого викладачем. Відгук викладча приєднується до статті журналу і надсилається повідомлення.

Модуль ресурсів

Підтримує показ будь-яких електронних сутностей, Word, PowerPoint, Flash, відео, звуки. Файли можуть управлятися з сервера чи створюватись за допомогою web-форм. Зовнішні web-додатки можуть бути включені.

Викладачі можуть визначати базу даних питань для використання у різних тестах. Тести можуть зберігатися у категоріях для полегшення доступу, і ці категорії можуть бути доступними для будь-якого курсу на сайті. Тести автоматично оцінюються і переоцінюються, якщо питання змінюються. Тести мають обмежене часом вікно, поза яким доступу до них немає. На вимогу викладачів тести можуть проводитися багаторазово, у них можуть показуватися правильні відповіді. Тестові питання і відповіді можуть бути рандомізовані для захисту від списування. Тести підтримують HTML і малюнки. Тестові питання можуть бути імпортовані із зовнішнього текстового файлу.Кількість спроб проходження тестів може бути обмеженою. Існують питання з багатьмя правильними відповідями, питання, що потребують короткої відповіді (слово чи фразу), „правда-неправда” питання, випадкові питання, питання поєднання, нумеровані питання, питання із вбудованими відповідями (у фрагменті тексту).

Модуль дослідження

Вбудовані дослідження (COLLES, ATTLS) для аналізу онлайн-класів. Завжди доступні звіти по дослідженнях. Дані можна зберегти у вигляді Excel-таблиць чи CSV-текстового файлу. Студенту надсилається відгук на результати його дослідження порівняно з результатами класу.

Модуль семінарів

Викладач може управляти і оцінювати завдання. Підтримка широкого спектру шкал оцінювань. Викладач може забезпечувати зразки для студентів. Дуже гнучкий, з багатьма опціями.

Модуль вибору

Може використовуватися для голосування щодо чогось чи для отримання відгуку від кожного студента (дозвіл на дослідження, наприклад). Викладач бачить таблицю, хто що обрав. Студентам може бути дозволено бачити графу з результатами.

дистанційний навчальний програмний модуль

4. РОЗРОБКА ДИСТАНЦІЙНОГО КУРСУ „КОМП’ЮТЕРНА ГРАФІКА” В СИСТЕМІ MOODLE

 

.1 Опис предметної області та функціональних можливостей системи

Для реалізації проекту нами проаналізовані відомі віртуальні навчальні середовища. На наш погляд, певні переваги має система Moodle - модульного об’єктно-орієнтованого дистанційного навчання. Вона спрямована на створення веб-сайтів і дистанційних курсів, розповсюджується безкоштовно як Open Source-проект і дозволяє копіювати, використовувати і змінювати програмний код. Система Moodle має такі риси:

·  придатна як для дистанційного, так і для очного навчання;

·        спроектована з урахуванням адаптації до можливих способів взаємодії між учнями і викладачами;

·        має “легкий”, ефективний, сумісний web-інтерфейс;

·        проста установка на будь-яку платформу, що підтримує PHP, для роботи необхідна тільки одна база даних;

·        підтримує такі бази даних: MySQL, PostgreSQL, MSSQL, Oracle, Foxpro та ін.

Moodle забезпечує студентам доступ до численних навчальних ресурсів. Використовуючи Moodle, ми можемое надсилати нові повідомлення студентам, розподіляти, збирати та перевіряти завдання, вести електронні журнали оцінок та присутності, налаштовувати різноманітні ресурси курсу і т. д.

4.2 Розробка логіко-функціональної схеми системи

Логіко-функціональна схема системи наведена на рис. 4.1.

Рис. 4.1 Логіко-функціональна схема роботи системи

 

.3 Опис функціональних блоків та елементів інтерфейсу системи

Система має мову інтерфейсу, що динамічно настроюється (український або російський). Використовування вікон дає можливість реалізувати, з одного боку, «принцип контейнерності» дистанційного курсу, а з іншою, допомагає учням не втратити орієнтацію в даному навчальному середовищі. При запуску з’являється вікно, в якому необхідно себе ідентифікувати (рис. 4.2):

Рис. 4.2 Стартова сторінка системи

Користувачі дистанційного курсу діляться на дві групи: студентів і тьюторов. Тьютори мають додаткові засоби і привілеї, що дозволяють їм додавати матеріали, створювати конференції і відстежувати процес навчання студентів.

Після ідентифікації ми побачимо список курсів:

Рис. 4.3 Список курсів

На рис. 4.3 ми бачимо три посилання. Вони мають наступне призначення:

·  1 - дозволено гостьовий доступ до курсу;

·        2 - для цього курсу потрібне кодове слово;

·        3 - короткий опис курсу (рис. 4.3)

Викладачі можуть додавати “реєстраційний ключ” до своїх курсів для неможливості прослуховування їх не-студентами. Ключ може передаватися особисто чи електронною поштою.

Рис. 4.4 Короткий опис курсу

Сайт управляється адміністратором, який визначається під час установки. Адміністратор системи дистанційного навчання Moodle має щонайвищий пріоритет для доступу до ресурсів системи.

У обов'язки адміністратора входить:

·  настройка конфігурації сайту;

·        додавати і видаляти користувачів, редагувати інформацію про них, призначати ним ролі;

·        додавання категорій і курсів;

·        адміністрування бази даних.

Рис. 4.5 Меню „Керування” в режимі налагодження сайту

На етапі конфігурації сайту адміністратор визначає:

·  вид першої сторінки;

·        шаблон оформлення;

·        мову інтерфейсу

·        - які модулі присутні в системі (їх можна видалити взагалі або заховати, щоб вони були не видно) та інші параметри.

Вбудовані “теми” дозволяють адміністратору налагоджувати кольори, шрифти, розташування елементів на сайті для того, щоб задовільнити локальні вимоги.

Для створення першої сторінки сайту використовують вбудований HTML-редактор.

Рис. 4.6 HTML-редактор в режими створення першої сторінки сайту

Розглянемо процес формування бази користувачі.

Рис. 4.7 Сторінка „Користувачі”

Якщо ми натиснемо посилання „Редагувати записи користувачів”, то побачимо наступне вікно:

Рис. 4.8 Сторінка „Редагувати записи користувачів”

Як ми бачимо, тут міститься список зареєстрованих користувачів системи. Щоб відредагувати дані, натиснемо посилання на “Редагувати.” Тут міститься вся необхідна інформація про користувача, включаючи логін і пароль. При необхідності, адміністратор має право їх змінити (рис. 4.9).

Адміністратор також визначає ролі, призначає авторів курсів і викладачів. Із списку потенційних авторів курсів адміністратор вибирає необхідного користувача і додає його в список (рис. 4.10).

Рис. 4.9 Сторінка з інформацією про користувача

Рис. 4.10 Сторінка з інформацією про користувача

Для того щоб призначити викладача, необхідно спочатку обрати курс, а потім з'єднайтеся із викладачами, натиснувши на відповідну іконку (рис. 4.11).

Рис. 4.11 Вікно вибору курсу

Після цього з’явиться сторінка, на якої необхідно із списку зареєстрованих користувачів визначити викладача курсу.

Рис. 4.12 Вікно вибору потенційного викладача

Використовуючи цю форму, ми можемо написати роль кожного викладача ("Професор", "Помічник" і т.п.). Якщо ми залишимо роль порожньою, використовуватиметься приставка за замовченням (задана при описі курсу).

Ви так само ми можемо міняти порядок виведення імен вчителів, наприклад, розташувати основного вчителя першим. Для цього необхідно обрати номер в полі "Порядок" і натисніть кнопку "Зберегти зміни".

Щоби додати до курсу нового студента необхідно спочатку обрати курс. Після цього за допомогою меню „Керування” (рис. 4.13) натиснути на посилання „Студенти”

Рис. 4.13 Меню керування обраного курсу

Після цього в відповідній формі (рис. 4.14) можна призначити студентів із списку потенційних (зареєстрованих користувачів системи, що не є викладачами та авторами курсів)

Рис. 4.14 Реєстрація користувачів в системі

Адміністратор також формує категорії курсів і їх назви.

Рис. 4.15 Сторінка „Категорії курсів”

На даний момент в категорії „Комп’ютерні дисципліни” у нас створений курс „Комп’ютерна графіка”.

Рис. 4.16 Перелік курсів обраної категорії

При створенні або редагуванні курсу ми визначаємо наступні параметри:

Рис. 4.17 Редагування налагодження курсу

Основним з параметрів є формат курсу, який може бути наступним:

Формат-календар

Організується розклад (тиждень за тижнем) з точним терміном початку та закінчення курсу.

Формат-структура

Зовні нагадує Формат-календар за винятком того, що не має тимчасових обмежень і не прив'язаний до календаря.

Формат-форум

Курс організується на основі одного великого форуму. Може використовуватися не тільки як курс, але і як одна велика дошка повідомлень.

На рис. 4.13 наведено вікно, за допомогою якого визначаються параметри курсу. Наведемо опис основних параметрів.

Кількість тижнів/тем

Якщо тип курсу - "Формат-структура" - значення визначає кількість тижнів, протягом яких триває курс.

Якщо тип курсу - "Формат-структура" - значення визначає кількість розділів.

Рис. 4.18 Визначення параметрів курсу

Кодове слово

Кодове слово - засіб не допускати сторонніх людей до нашого курсу. Порожнє поле означає, що будь-хто, хто створив обліковий запис на сайті, може записатися на наш курс. Якщо ми напишемо у це поле слово або фразу, кожен студент для того, щоб записатися на курс повинен буде її написати.

Ми можемо повідомити учням ключ, використовуючи e-mail, телефон або в особистій бесіді. Якщо кодове слово довідалися і у нас з'явилися зайві студенти, ми можемо виключити їх з курсу, використовуючи облікові записи та змініть ключ. На студентів, що записалися на курс, це ніяк не вплине.

Гостьовий доступ

Ми можемо дозволити гостьовий доступ в курс. У цьому випадку будь-хто може зайти у наш курс, використовуючи кнопку "Зайти гостем" на сторінці ідентифікації. Гість завжди має права доступу "тільки для читання", тобто він не може залишати повідомлення чи якось втручатися в роботу студентів.

Цей варіант можна використати для того, щоб студенти могли побачити курс до того як вирішать, чи варто на нього записуватися. Ми можемо обмежити кількість гостей, встановивши допуск для гостя, що знає кодове слово.

Вийдемо з системи і увійдемо до неї з правами автора курсу. Як ми бачимо, на екрані відображається назва курсу і список викладачів.

Головне меню системи буде мати наступний вигляд:

Рис. 4.19 Головне меню при вході з правами автору курсу

В СДН Moodle вбудовано календар, який відображає події, що відбуваються протягом якогось часу у курсі і дозволяє прив’язати якусь подію навчального процесу до визначеного терміну.

Події, додані до календаря, можуть стосуватися користувачів, певних груп чи усього курсу. Типовий календар виглядає так:

Рис. 4.20 Вікно відображення календаря з різними подіями

Також можна побачити минулі чи майбутні місяці, нажавши на стрілці, що показує вліво або вправо, біля назви поточного місяця. Поточна дата завжди виділена чорним (31 травня у прикладі). Інші події позначені кольором, залежно від того, що вони означають (ключ до кольору знаходиться під календарем). У наведеному в ілюстрації календарі є відповідні загальні події (виділені зеленим кольором). Для додання загальної події необхідно натиснути на “Нова подія”, після чого відкривається наступний екран:

Рис. 4.21 Додання нової події

) Назва - це може бути усе, що нам сподобається, але вона мусить бути короткою.

) Опис - повний опис події.

) Дата - налаштовує час та дату події. За замовчуванням налаштовано поточну дату.

) Тривалість - визначає, як довго триває подія. Вона може не мати тривалості, (за замовчуванням) може тривати хвилинами, днями чи довше, (завдяки налаштуванню дати у графі “До”) чи може тривати певну кількість хвилин.

) Повтори - це налаштування того, чи повторюється подія щотижня.

В режимі автора курсу початкове вікно системи виглядає наступним чином:

Рис. 4.22 Початкове вікно в режимі автора курсу

Після того, як ми обрали необхідний курс, на екрані з’являється вікно (рис. 4.23), в якому представлена тематика курсу. Щоб відредагувати вміст курсу, необхідно натиснути Посилання „Редагування”. На рис. 4.24 наведено вигляд сторінки вбудованого html-редактору, за допомогою якого можна додавати тему курсу та її опис.підтримує набір ресурсів (рис.4.25), які викладач може додавати в розділи курсу. Це текстові сторінки, web-сторінки, які створюються за допомогою вбудованого редактора і приєднані файли. В даному випадку був використаний останній варіант - файли з текстом л/робіт у форматі pdf.

Рис. 4.23 Вікно з тематикою курсу

Рис. 4.24 Сторінка опису теми курсу

Рис. 4.25 Додання нового ресурсу

Розглянемо деякі типи ресурсів.

Текстова сторінка

Ресурс «Текстова сторінка» - це проста сторінка, написаная звичайним не форматованим текстом. Хоча вид «текстової сторінки» не дуже вражає, проте цей ресурс зручний для розміщення деякої інформації або інструкцій.

Веб-сторінка

Цей тип ресурсу зручний для створення веб-сторінки засобами Moodle, особливо якщо ми використовуємо візуальний HTML-редактор. Сторінка зберігається в базі даних (не як файл) і у вас є велика свобода при створенні вашої сторінки, включаючи java-скрипти.

Посилання на файл або веб-сторінку

Цей ресурс є посиланням на будь-який ресурс інтернету або файлу, розміщеного у файловій області курсу. Оскільки Moodle це веб-додаток, то посилання може указувати куди завгодно - це може бути і елемент з іншого курсу, на приклад.

Якщо засланий документ є веб-додатком, ми можемо передати певні дані.

Система має в своєму розпорядженні величезну різноманітність вправ, які можуть бути використані для створення курсів будь-якого типа.

Завдання дозволяють вчителю написати питання, на яке він одержить відповідь від студентів у вигляді файлу завантаженого на сервер. Система надає можливість вчителю ставити оцінки за одержану відповідь.

Рис. 4.25 Сторінка додання нового завдання

Тут ми вводимо текст опису і настроюємо інші параметри (рис. 4.26).

Рис. 4.26 Сторінка параметрів завдання

Рис. 4.27 Сторінка завантаження виконаного завдання

Модуль „Тестування” дозволяє вчителю проектувати і складати тест з набору питань. Питання тесту і відповіді на них можуть бути перетасовані (випадковим чином), щоб понизити шахрайство.

Рис. 4.28 Сторінка завдання параметрів тесту

Підтримуються наступні основні види тестів:

Множинний вибір

Відповідь на питання студент може вибрати з декількох варіантів відповідей. Існує два види питань - ті, що передбачають один або декілька правильних відповідей.

Короткі відповіді

Відповіддю на питання є слово або коротка фраза. Допускається декілька правильних відповідей. Відповіді можуть бути (або не бути) чутливими регістру.

Правильно - неправильно

У відповідь на питання, студент вибирає два варіанти - "Вірно" і "Не вірно".

Рис. 4.29 Вибір категорії питання

Окрім описаних вище можливостей викладачі і студенти мають можливість спілкуватися між собою за допомогою форуму.

Рис. 4.30 Сторінка новин форуму

5 ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРАМНОГО ПРОДУКТУ

Існує цілий ряд алгоритмічних моделей для прогнозування витрат і собівартості, а також створення графіку робіт для програмних проектів. Принципово вони між собою не відрізняються, хоча використовують значення різних параметрів. Однією з найцікавіших моделей є СОСОМО (COnstructive COst MOdel). Ця модель заснована на досвіді реалізації багатьох програмних проектів. Вона створена шляхом збору даних про велику кількість проектів і аналізу цієї інформації, внаслідок чого одержані формули, що найкращим чином апроксимують наявні дані. Ми віддаємо перевагу моделі СОСОМО з трьох причин:

1. Ця модель має хорошу технічну документацію, загальнодоступна, існують комерційні програмні засоби її підтримки.

2. Модель популярна і цінується серед широкого кола користувачів.

. Вона пройшла достатньо довгий шлях розвитку з часу першої появи в 1981 році, була вдосконалена для розробки програмного забезпечення (ПЗ) на мові Ас1а, остання версія моделі опублікована в 1995 році.

Модель СОСОМО в першому варіанті (відомому зараз як СОСОМО 81) мала трирівневу структуру, де рівні визначали складність аналізу собівартості. На першому (або базовому) рівні проводилася початкова груба оцінка, на другому рівні ця оцінка уточнювалася шляхом застосування різних множників, що враховують особливості проекту і технології розробки програмного забезпечення, найскладніший рівень дає можливість розрахувати собівартість для різних стадій проекту.

Моделлю СОСОМО 81 передбачена розробка програмного забезпечення відповідно до каскадної моделі, причому передбачається, що велика частина системи розробляється "з нуля".

Проте з часу першої версії даної моделі було зроблено декілька фундаментальних змін в цілях її удосконалення. Тепер модель допускає виробництво ПЗ шляхом компоновки повторно використаних компонентів, зв'язуючи їх між собою за допомогою якої-небудь мови сценаріїв. Сьогодні прототипірування і покрокова розробка - найпоширеніші моделі створення програмного продукту. У багатьох випадках використовуються серійні компоненти, доступні на ринку програмних продуктів. Крім того, існуючі програми модифікуються в цілях створення нового програмного забезпечення. Підтримка САSЕ-засобів вже стала доступною для багатьох видів робіт із створення ПЗ.

Беручи до уваги всі ці зміни, модель СОСОМО 2 допускає найрізноманітніші підходи до процесу розробки програмних продуктів: прототипірування, збірку систем з окремих компонентів, використовування мов програмування четвертого покоління і тощо. Але тепер рівні моделі не тільки відображають зростаючу складність визначення собівартості розробки ПЗ, але і враховують етапи роботи над програмою, що дозволяє провести попередню оцінку собівартості на ранніх етапах виконання проекту з подальшою її деталізацією після визначення архітектури системи. Модель СОСОМО 2 охоплює три описаних нижче рівня:

) Рівень попереднього прототипірування. Для визначення необхідних витрат здійснюється оцінка розміру системи на основі об'єктних точок прототипу за допомогою простої формули "розмір-продуктивність".

) Рівень попереднього проектування. Цей рівень передбачає закінчення роботи над системними вимогами і, можливо, над початковим проектом архітектури програми. Оцінка витрат на цьому рівні заснована на функціональних точках, які потім перераховуються в кількість рядків коду програм.

) Постархітектурний рівень. Після розробки архітектури системи, існує реальна можливість достатньо точно оцінити розмір програми. Проте оцінка на цьому рівні вже включатиме більш розширений асортимент множників, які повинні відображати можливості персоналу, а також характеристики створюваного програмного продукту і проекту в цілому.

Рівень попереднього прототипірування

Цей рівень був введений в модель СОСОМО для оцінки витрат на прототипірування проектів, а також для тих проектів, в яких програмне забезпечення розроблялося шляхом збирання вже існуючих компонентів. Тут оцінка витрат заснована на підрахунку зважених об'єктних точок, ділених на стандартне значення продуктивності. Кількість об'єктних точок в програмі можна одержати шляхом попереднього підрахунку ряду елементів.

1) Кількість зображень на дисплеї. Прості зображення приймаються за 1 об'єктну точку, зображення помірної складності приймаються за 2 точки, а дуже складні зображення прийнято рахувати за 3 точки.

2) Кількість поданих звітів. Для простих звітів призначаються 2 об'єктні точки, помірно складним звітам призначаються 5 точок. Написання складних звітів оцінюється в 8 точок.

) Кількість модулів, які написані на мовах третього покоління і розроблені на додаток до коду, написаного на мові програмування четвертого покоління. Кожен модуль на мові третього покоління вважається за 10 об'єктних точок.

З вище сказаного приймаємо:

ü систему дистанційного навчання Moodle за 10 об'єктних точок;

ü  зображення на дисплеї також за 10 об'єктних точок;

ü  курс дистанційного навчання «Комп’ютерна графіка» також за 10 об'єктних точок.

Потім їх складаємо і в сумі виходить 30 об'єктних точок.

Продуктивність залежить від досвіду і здібностей розробника, а також від можливостей САSЕ-засобів, використовуваних для підтримки процесу розробки. Існують різні рівні продуктивності, які були запропоновані розробниками моделі, вони подані нижче в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1

Продуктивність, виражена в об'єктних точках

Досвід і можливості програміста	Дуже низькі	Низькі	Середні	Високі	Дуже високі
Рівень і можливості САSЕ-засобів	Дуже низькі	Низькі	Середні	Високі	Дуже високі
Продуктивність (кількість об’єктних точок в місяць)	4	7	13	25	50

На цьому рівні повторне використовування компонентів не рідкість, тому прогнозована кількість об'єктних точок повинна враховувати відсоткове співвідношення (частку) повторного використовування компонентів (далі позначено як % багатократного використовування). Таким чином, формула для попереднього визначення об'єму робіт виглядатиме таким чином:

РМ = (NОР * (1 - %багаторазового використання/100))/ РROD.

Тут РМ - це витрати, виражені в людино-місяцях, NОР - кількість об'єктних точок, а РROD - продуктивність, як показано в таблиці 1.= 13 (об’єктних точок в місяць),= 30 (об'єктних точок),

% багаторазового використання беремо = 45%

Об’єм робіт в такому випадку буде виглядати наступним чином:

РМ = (30 * ( 1 - 0.45)) / 13 =1.3 (людино-місяців).

Рівень попереднього проектування

На цьому етапі оцінка заснована на стандартній формулі алгоритмічних моделей, а саме:

витрати = А * розмір^В * М.

Ґрунтуючись на власний банк даних, Боем (Boehm) запропонував значення коефіцієнта А прийняти рівним 2.5, якщо оцінка здійснюється на цьому рівні.

Показник розмір визначається шляхом підрахунку кількості функціональних точок в програмі, що означає кількість рядків програмного коду в тисячах. Ця оцінка розміру застосовується швидше до кодів, написаних вручну, ніж до тих, що генеруються або повторно використовуються.

Таким чином кількість рядків програмного коду дорівнює 3096, тобто одна точка дорівнює 3.1.

Показник ступеня В відображає витрати, які збільшуються у міру збільшення розміру проекту. Це не постійна величина, вона змінюється від 1.1 до 1.24. Тут показник ступеня розраховується з урахуванням п'яти показників, які описані в таблиці 2. Вони відлічуються за шестибальною шкалою від нижчого (5 балів) до щонайвищого (0 балів) рівня. Значення показників підсумовуються, сума ділиться на 100, результат додається до числа 1.01, після чого виходить значення показника ступеня.

Таблиця 5.2

Показники, використані при розрахунку показника ступеня

Показник	Пояснення
Новизна проекту	Відображає попередній досвід організації в реалізації проектів даного типу. Дуже низький рівень цього показника означає відсутність досвіду, найвищий рівень показує на компетентність організації-розробника в даній області ПЗ.
Гнучкість процесу розробки	Відображає можливість змін процесу розробки ПЗ. Дуже низький рівень цього показника означає, що процес визначений заказником раніше, найвищий - заказник визначив лише спільні задачі без зазначення конкретної технології процесу розробки ПЗ.
Аналіз архітектури системи і ризиків	Відображає ступінь деталізації аналізу ризиків, заснованого на аналізі архітектури системи. Дуже низький рівень даного показника відповідає поверхневому аналізу ризиків, найвищий рівень означає, що був проведений старанний і повний аналіз всіх можливих ризиків.
Згуртованість команди	Відображає ступінь згуртованості команди і їх здатність працювати разом. Дуже низький рівень цього показника означає, що взаємовідносини в команді складні, а найвищий - що команда згуртована і ефективна в роботі, не має проблем у взаємовідносинах.
Рівень розвитку процесу розробки	Відображає рівень розвитку процесу створення ПЗ в організації-розробника.

Для оцінки показника ступеня використовуються перераховані нижче показники проекту:

. Новизна проекту. Це новий проект для організації, даний показник оцінюється в (4 бали).

. Гнучкість процесу розробки. Немає втручання заказника - рівень показника дуже високий (оцінюється в 1 бал).

. Аналіз архітектури системи і ризиків. Рівень даного показника оцінюється в (5 балів).

. Згуртованість команди. Рівень цього показника оцінюється в (3 бал).

. Рівень розвитку процесу розробки. Певне управління проектом має місце - показник оцінюється в (3 бал).

Сума значень всіх цих показників складає 16 балів, тому значення показника ступеня

В = 16 /100 + 1.01 = 1.17.

Множник М є добуток семи показників, що характеризують проект і процес створення ПЗ, а саме: надійність і рівень складності системи (RСРХ), що розробляється, повторне використовування компонентів (RUSE), складність платформи розробки (РDIF), можливості персоналу (PERS), досвід персоналу (РRЕХ), графік робіт (SCED) і засоби підтримки (FCIL). Це дозволяє провести оцінювання за шестибальною шкалою, де число 1 відповідатиме найменшим значенням цих показників, а число 6 - найвищим значенням.

Таким чином:

надійність і рівень складності системи (RСРХ) = 3;

повторне використовування компонентів (RUSE) = 1;

складність платформи розробки (РDIF) = 2;

можливості персоналу (PERS) = 2;

досвід персоналу (РRЕХ) = 2;

графік робіт (SCED) = 2;

засоби підтримки (FCIL) = 2

Множник М = RСРХ * RUSE * РDIF * PERS * РRЕХ * SCED * FCIL,

Тобто М = 3 * 1 * 2 * 2 * 2 * 2 * 2 = 96

Також були додаткові витрати: на скачування архівного файлу MoodleWindowsInstaller.zip і на ліцензійну операційну систему Windows XP.

Мб інформації, скачаний в Інтернеті, який підключений кабельним шляхом, коштує 0.15 грн..zip має розмір 56 Мб, вартість такого файлу дорівнює 8.45 грн.

Вартість Windows XP дорівнює 772.75 грн.

Всі показники відомі, то можемо порахувати витрати:

Витрати = 2.5 * 3.1^1.17 * 96 + 8.45 + 772.75 = 1683 (грн.)

Якщо зрівнювати даний дистанційний навчальний курс з іншими курсами, які існують в Україні, то їх загальна вартість складає від 5000 грн., то можна тепер зрівнюючи ціну сказати, що даний курс є економічно ефективний.

6. ОХОРОНА ПРАЦІ

З розвитком науково-технічного прогресу важливу роль грає можливість безпечного виконання людьми своїх трудових обов'язків. У зв'язку з цим була створена і розвивається наука про безпеку праці і життєдіяльності людини.

Охорона здоров'я трудящих, забезпечення безпеки умов праці, ліквідація професійних захворювань і виробничого травматизму складає одну з головних турбот людського суспільства. Звертається увага на необхідність широкого застосування прогресивних форм наукової організації праці, зведення до мінімуму ручної, малокваліфікованої праці, створення обстановки, що виключає професійні захворювання і виробничий травматизм.

На робочому місці повинні бути передбачені заходи захисту від можливої дії небезпечних і шкідливих чинників виробництва. Рівні цих чинників не повинні перевищувати граничних значень, обумовлених правовими, технічними і санітарно-технічними нормами. Ці нормативні документи зобов'язують до створення на робочому місці умов праці, при яких вплив небезпечних і шкідливих чинників на тих, що працюють або усунено зовсім, або знаходиться в допустимих межах.

Задачі охорони праці - забезпечення нормальних, здорових, безпечних умов праці, вивчення причин травматизму, професійних захворювань, пожарів та розробки систем заходів і вимог по їх усуненню.

Законодавство України про охорону праці базується на:

Конституція України, яка гарантує права громадян на працю, відпочинок, охорону здоров’я, медичну допомогу і страхування;

Закон України „Про охорону праці”, де вказано, що державна політика в області охорони праці базується на пріоритеті життя і здоров’я людей в умовах їх трудової діяльності. Відповідальність за створення нормальних і безпечних умов труда несе роботодавець незалежно від форми власності підприємства чи установи які здійснюють розробку виробництва та застосування ПЕОМ і ПК;

Норми штучного та природного освітлення визначені СНіП;

Закон України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” де вказані основні вимоги гігієни та санітарії;

Параметри мікроклімату на робочих місцях регламентовані Держстандартом і ДСН;

Категорія робіт по величині загальних енерговитрат встановлена ДСН;

Закон України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, який гарантує право трудящих на соціальний захист і компенсацію постраждалим матеріальних втрат при травмуванні і професійного захворювання;

Кодекс законів про працю (КЗпП) де викладені окремі вимоги охорони праці;

Пожежна безпека викладена в законі України „Про пожежну безпеку” і „Правила про пожежну безпеку в Україні”

Крім того є ряд Державних стандартів, правил, норм, інструкцій та інших нормативних документів, регламентуючих питання охорони праці.

6.1 Аналіз небезпечних та шкідливих факторів в обчислювальному центрі

Організація робочого місця, зони постійного чи періодичного перебування працюючого для спостереження й ведення виробничого процесу, є дуже важливим фактором, який впливає на продуктивність праці. Тому, для досягнення високоефективної праці, на робочому місці мають бути створені оптимальні умови для роботи. На робочому місці мають бути забезпечені:

оптимальні параметри мікроклімату;

належні умови освітлення приміщення;

належні ергономічні характеристики приміщення.

Небезпечні та шкідливі виробничі чинники класифікуються згідно ДОСТ 12.0.003-74 за природою дії на наступні групи:

1   фізичні;

2   хімічні;

3   біологічні;

4   психофізичні.

Перші три групи включають дії, що надаються виробничою технікою і робочим середовищем. Психофізіологічні чинники характеризують зміни стану людини під впливом важкості та напруженості праці. Включення їх в систему чинників виробничої небезпеки обумовлено тим, що надмірні трудові навантаження у результаті можуть також привести до захворювань.

При розміщенні відео-термінала обраховується наявність шуму та вібрації, м’якого рентгенівського випромінювання, електромагнітного випромінювання, ультрафіолетового та інфракрасного, електростатичного поля, а також наявність пилу, озону, окислів азоту та аероіонізації.

Відповідно діючим нормативним документам площа приміщення 23,0 мІ; об’єм - 47 мі. Стіна, стеля, підлога приміщення виготовляються з матеріалів, дозволених для оформлення приміщень санітарно-епідеміологічним наглядом. Підлога приміщення вкрита діелектричним килимком, випробуваним на електричну міцність.

Заземлення конструкцій, які знаходяться в приміщенні надійно захищені діелектричними щитками. В приміщенні з ПЕОМ кожен день проводиться вологе прибирання.

Значним фізичним чинником є мікроклімат робочої зони, особливо температура і вологість повітря. Людина постійно знаходиться в процесі теплової взаємодії з навколишнім середовищем. Дослідження показують, що висока температура в поєднанні з високою вологістю повітря робить великий вплив на працездатність оператора. Збільшується час реакції оператора ЕОМ, порушується координація рухів, різко збільшується число помилкових дій. Висока температура на робочому місці оператора негативно впливає на психологічні функції: знижується увага, зменшується об'єм оперативної пам'яті, знижується здібність до асоціацій.

Обчислювальна техніка є джерелом істотних тепловиділень, що може привести до підвищення температури і зниження відносної вологості в приміщенні. У приміщеннях, де встановлені комп'ютери, повинні дотримуватися певні параметри мікроклімату. У санітарних нормах СНіП 2.2.4.548-96 «Гігієна праці і мікроклімату приміщень», встановлені величини параметрів мікроклімату, що створюють комфортні умови.

Недостатність освітлення приводить до напруги зору, ослабляє увагу, призводить до настання передчасної стомленості. Надмірне яскраве освітлення викликає засліплення, роздратування і різь в очах. Неправильний напрям світла на робочому місці може створювати різкі тіні, відблиски, дезорієнтувати що працює. Всі ці причини можуть привести до нещасного випадку або профзахворювань, тому такий важливий правильний розрахунок освітленості.

Існує три види освітлення - природне, штучне і суміщене (природне і штучне разом).

При виконанні робіт категорії високої зорової точності (найменший розмір об'єкту розрізнення 0,3...0,5 мм) величина коефіцієнта природного освітлення (КПО) не нижче 1,5%, а при зоровій роботі середньої точності (найменший розмір об'єкту розрізнення 0,5.1,0 мм) КПО не нижче 1,0%. Як джерела штучного освітлення використовуються люмінесцентні лампи типу ЛБ, які попарно об'єднуються в світильники, які розташовуються над робочими поверхнями рівномірно.

Освітленість в приміщеннях, де встановлені комп'ютери, наступна: при виконанні зорових робіт високої точності загальна освітленість складає 300лк, а комбінована - 750лк; при виконанні робіт середньої точності - 200 і 300лк відповідно.

Шум погіршує умови праці, надаючи шкідливу дію на організм людини. Ті, хто працюють в умовах тривалої шумової дії відчувають дратівливість, головні болі, запаморочення, зниження пам'яті, підвищену стомлюваність, зниження апетиту, болі у вухах і таке інше. Тривала дія інтенсивного шуму [вище 80 дБ(А)] на слух людини приводить до його часткової або повної втрати.

Допустимим рівнем звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку і еквівалентні рівні звуку на робочому місці слід приймати дані з таблиці 6.1

Таблиця 6.1

Допустимі рівні звукового тиску

Робоче місце	Рівні звукового тиску в дБ, в октавних смугах з середньо геометричними частотами в Гц								Рівні звуку в еквівалентних рівнях звуку в дБА
	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000
програмістів	71	61	54	49	45	42	41	38	50

 

Небезпечна і шкідлива дія на людей електричного струму та електромагнітних полів проявляються у вигляді електротравм і професійних захворювань. Ступінь небезпечної і шкідливої дій на людину електричного струму, електричної дуги, електромагнітних полів залежить від:

1   роду і величини напруги і струму;

2   частоти електричного струму;

3   шляхи проходження струму через тіло людини;

4   тривалості дії на організм людини;

Дія електричного струму на живу тканину на відміну від інших матеріальних чинників носить своєрідний і різносторонній характер. Проходячи через організм, електричний струм проводить наступні дії: термічне, електролітичне, біологічне.

6.2 Організаційні і технічні заходи по зменшенню рівня шкідливих виробничих чинників

Захист від електромагнітних випромінювань

На сьогоднішній день основним засобом захисту від електромагнітних випромінювань, що застосовуються в обчислювальній техніці є екранування джерел випромінювання. Сьогодні всі монітори, що випускаються, а також блоки живлення мають корпус, виконаний зі спеціального матеріалу, що практично повністю затримує проходження електромагнітного випромінювання. Застосовуються також спеціальні екрани, що зменшують ступінь впливу електромагнітних і рентгенівських променів на оператора.

Захист від ураження електричним струмом

Гранично допустимі рівні напруги дотику і струмів при експлуатації і ремонті обладнання забезпечені:

― застосуванням малої напруги;

― ізоляцією струмоведучих мереж;

― обґрунтуванням і оптимальним вибором елементної бази, що виключає передумови поразки електричним струмом;

― правильного компонування, монтажу приладів і елементів;

― дотриманням умов безпеки при настанові і заміні приладів і інше.

Захист від небезпечних впливів електричного струму при експлуатації обчислювальних комплексів забезпечені:

― застосування захисного заземлення або обнуління;

― ізоляцією струмопровідних частин;

― дотриманням умов безпеки при настанові і заміні агрегатів;

― надійним контактним сполученням з урахуванням перепаду кліматичних параметрів.

Захист від статичної електрики

Для усунення причин утворення статичного заряду застосовуються провідні матеріали для покриття підлоги, панелей, робочих столів, стільців. Для зниження ступеня електризації і підвищення провідності діелектричних поверхонь підтримується відносна вологість повітря на рівні максимально допустимого значення.

На робочих місцях всі металеві та електропровідні неметалеві обладнання заземлені.

Захист від шуму та вібрації

Ефективне рішення проблеми захисту від впливу шуму досягається проведенням комплексу заходів, в які входить ослаблення інтенсивності цього шкідливого виробничого чинника в джерелах і на шляху розповсюдження звукових хвиль.

Зниження виробничого шуму в приміщеннях, де розміщені ПЕОМ, досягається за рахунок акустичної обробки приміщення - зменшення енергії відбитих хвиль, збільшення еквівалентної площі звукопоглинаючих поверхонь, наявність в приміщеннях штучних звукопоглиначів.

З метою зниження шуму в самих джерелах встановлюються віброгасячі і шумогасячі прокладки або амортизатори.

Оздоровлення повітряного середовища

Для створення нормальних умов роботи програмістів і операторів ПЕОМ в машинному залі використовується система кондиціювання, що забезпечує необхідні оптимальні мікрокліматичні параметри і чистоту повітря.

В холодні періоди року температура повітря, швидкість його руху і відносна вологість повітря відповідно складають: 22-24С°; 0,1 м/с; 40-60%; в теплі періоди року температура повітря - 23-25Сє; відносна вологість 40-60%; швидкість руху повітря - 0,1 м/с.Витяжні отвори розташовані у стелі.

Забезпечення раціонального освітлення

При правильно розрахованому і виконаному освітленні очі працюючого за комп’ютером протягом тривалого часу зберігають здатність добре розрізняти предмети не втомлюючись. Це сприяє зниженню професійного захворювання очей, підвищується працездатність. Раціональне освітлення відповідає ряду вимог:

достатнє, щоб очі без напруги могли розрізняти деталі;

постійна напруга в мережі не коливається більше ніж на 4%;

рівномірно розподілено по робочим поверхням, щоб очам не приходилося зазнавати різкого контрасту кольорів;

не викликає дії, яка сліпить органи зору працюючого (зменшення блищання джерел, що відбивають світло, досягається застосуванням світильників, які розсіюють світло);

Задачею розрахунку є визначення необхідної потужності електричної освітлювальної установки для створення у виробничому приміщенні заданої освітленості. При проектуванні освітлювальної установки необхідно вирішити наступні основні питання:

вибрати тип джерела світла - рекомендуються газорозрядні лампи, за винятком місць, де температура повітря може бути менш +5°С і напруга в мережі падати нижче 90 % номінального, а також місцевого освітлення (у цих випадках застосовуються лампи розжарювання);

визначити систему освітлення (загальна локалізована або рівномірна, комбінована);

вибрати тип світильників з урахуванням характеристик світорозподілення, умов середовища (конструктивного виконання) та інше;

розподілити світильники і визначити їх кількість (світильники можуть матися в своєму розпорядженні рядами, в шаховому порядку, ромбоподібно);

визначити норму освітленості на робочому місці.

Розрахунок освітленості на робочому місці зводиться до вибору системи освітлення, визначення необхідного числа світильників, їх типу і розміщення. Виходячи з цього, розрахуємо параметри штучного освітлення.

Розрахунок освітлення проводиться для кімнати площею 42,92 м2, ширина якої 5,8 м, довга 7,4 м, висота - 3 м. Скористаємося методом світлового потоку.

Для визначення кількості світильників визначимо світловий потік, падаючий на поверхню по формулі:

де F - світловий потік, що розраховується, Лм;

Е - нормована мінімальна освітленість, Лк (визначається по таблиці). Роботу оператора, відповідно до цієї таблиці, можна віднести до розряду точних робіт, отже, мінімальна освітленість Е = 300Лк;- площа освітлюваного приміщення (у нашому випадку S = 42,92 м2);- відношення середньої освітленості до мінімальної (зазвичай приймається рівним 1,1.1,2, хай Z = 1,1);

До - коефіцієнт запасу, що враховує зменшення світлового потоку лампи в результаті забруднення світильників в процесі експлуатації (його значення залежить від типу приміщення і характеру робіт, що проводяться в нім, і в нашому випадку До = 1,5);- коефіцієнт використання, (виражається відношенням світлового потоку, падаючого на розрахункову поверхню, до сумарного потоку всіх ламп і обчислюється в долях одиниці; залежить від характеристик світильника, розмірів приміщення, забарвлення стін і стелі, що характеризуються коефіцієнтами віддзеркалення від стін (РС) і стелі (РП)), значення коефіцієнтів РС і РП: Рс=40%, Рп=60%. Значення n визначимо по таблиці коефіцієнтів використання різних світильників. Для цього обчислимо індекс приміщення за формулою (Сніп 23-5-95):

 ,

де S - площа приміщення, S = 42,92 м2;

h - розрахункова висота підвісу, враховуючи підвісну стелю h = 3 м;- ширина приміщення, А = 5,8 м;

У - довжина приміщення, В = 7,4 м.

Підставивши значення отримаємо:

Знаючи індекс приміщення I, по таблиці 1 Сніп 23-05-95 знаходимо n = 0,25

Підставимо всі значення у формулу для визначення світлового потоку F:

 Лм.

Для освітлення вибираємо люмінесцентні лампи типу Лб40-1, світловий потік яких F = 4320 Лм.

Розрахуємо необхідну кількість ламп по формулі:

 ,

де N - визначуване число ламп;- світловий потік, F = 84982 Лм;л- світловий потік лампи, Fл = 4320 Лм.

При виборі освітлювальних приладів використовуємо 20 ламп.

Рекомендації щодо ергономічних умов робочого місця оператора

Проектування робочих місць, забезпечених відеотерміналами, належить до важливих проблем ергономічного проектування в області обчислювальної техніки.

Робоче місце і взаємне розташування всіх його елементів відповідає антропометричним, фізичним і психологічним вимогам. Велике значення має також характер роботи. Зокрема, при організації робочого місця оператора дотримуються наступні основні умови: оптимальне розміщення устаткування, що входить до складу робочого місця і достатній робочий простір, що дозволяє здійснювати всі необхідні рухи і переміщення.

Головними елементами робочого місця оператора в приміщенні є стіл і крісло. Основним робочим положенням є положення сидячи.

Робоча поза сидячи викликає мінімальне стомлення оператора. Раціональне планування робочого місця передбачає чіткий порядок і постійність розміщення предметів, засобів праці і документації. Те, що потрібне для виконання роботи частіше, розташоване в зоні легкої досяжності робочого простору.

Моторне поле - простір робочого місця, в якому здійснюються рухові дії людини. Максимальна зона досяжності рук - це частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, описуваними максимально витягнутими руками при русі їх в плечовому суглобі.

Оптимальна зона - частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, описуваними руками при русі в ліктьових суглобах з опорою в точці ліктя і з відносно нерухомим плечем показана на рис. 6.1.

Рис. 6.1 Зони досяжності рук в горизонтальній площині

а - зона максимальної досяжності;

б - зона досяжності пальців витягнутої руки;

в - зона легкої досяжності долоні;

г - оптимальний простір для грубої ручної роботи;

д - оптимальний простір для тонкої ручної роботи.

Оптимальне розміщення предметів праці і документації в зонах досяжності:

Дисплей розміщується в зоні «а» (у центрі);

Системний блок розміщується в передбаченій ніші столу;

Клавіатура - в зоні «г/д»;

«Миша» - в зоні «в» справа;

Сканер в зоні «а/б» (зліва);

Принтер знаходиться в зоні «а» (справа);

Для комфортної роботи стіл задовольняє наступним умовам:

·   висота столу вибрана з урахуванням можливості сидіти вільно, в зручній позі, при необхідності спираючись на підлокітники;

·   нижня частина столу сконструйована так, щоб оператор міг зручно сидіти, не був вимушений підтискати ноги;

·   поверхня столу володіє властивостями, що виключають появу відблисків у полі зору оператора;

·   висота робочої поверхні 700мм. Висота поверхні, на яку встановлюється клавіатура, 650мм.

Велике значення надається характеристикам робочого крісла. Висота сидіння над рівнем підлоги 500мм. Поверхня сидіння м'яка, передній край закруглений, а кут нахилу спинки - регульований.

Положення екрану визначається:

·   відстанню прочитування (0,6м);

·   кутом прочитування, напрямом погляду на 20 °нижче за горизонталь до центру екрану, причому екран перпендикулярний цьому напряму.

Також передбачена можливість регулювання екрану:

·   по висоті +3 см;

·   по нахилу від -10° до +20° щодо вертикалі;

·   у лівому і правому напрямах.

6.3 Пожежна безпека

По класифікації приміщення з ПЕОМ по пожежній небезпеці відносяться до категорії В (СНіП 2.09.02-85), що характеризуються наявністю твердих горючих і важко горючих речовин і матеріалів, а також легкозаймистих матеріалів.

Виникнення пожежі в даному приміщенні найймовірніше по причинах несправності електроустаткування, до яких відносяться: іскріння в місцях з'єднання електропроводки, короткі замикання в ланцюзі, перевантаження проводів і обмоток трансформаторів, перегрів джерел безперебійного живлення і інші чинники. Тому підключення комп'ютерів до мережі проводиться через розподільні щити, навантаження, що дозволяють проводити автоматичне відключення, при аварії.

Для гасіння пожеж в даному приміщенні можна використовувати або порошкові склади, або установки вуглекислотного гасіння. Але оскільки останні призначені тільки для гасіння невеликих вогнищ спалаху, то область їх застосування обмежена. Тому для гасіння пожеж в даному випадку застосовуються порошкові склади, оскільки вони володіють наступними властивостями: діелектрики, практично не токсичні, не надають корозійної дії на метали, не руйнують діелектричні лаки. Окрім порошкових складах в приміщенні присутні вогнегасники ОУ-5 - 4 шт.

При розміщенні вогнегасників виключений безпосередній вплив на них сонячних променів, опалювальних і нагрівальних пристроїв. За конструкцією, матеріалами, методами контролю, умовами змісту, обслуговуванням вогнегасники повинні відповідати вимогам Правил пристрою і безпечної експлуатації судин, що працюють під тиском.

Для виявлення пожеж в приміщенні встановлені датчики, що спрацьовують при появі диму, підвищенні температури і відкритого вогню.

Технологічні об’ємні підлоги виконуються з негорючих або тяжко горючих матеріалів з межею вогнестійкості не менше 0,5 г. Підпільні простори під об’ємними підлогами відділяють негорючими перегородками з межею вогнестійкості не менше 0,75 г на ділянки площею не більш 250 м².

В кімнаті з ПЕОМ розміщений сповіщувач (датчик) тепловий легкоплавкий. При збільшенні температури легкоплавкий сплав розплавляється і пружинячі пластинки, розмикаючись, вмикають ланцюг сигналізації.

Для профілактики пожежної безпеки слід організувати навчання робітників (обов'язковий інструктаж по правилах пожежної безпеки не рідше за один раз на рік), випуск і вивіска плакатів з правилами пожежної безпеки і правилами поведінки при пожежі. Також є плакати, що інформують людей про розташування аварійних виходів з будівлі у разі виникнення пожежі, плану евакуації людей в аварійних ситуаціях.

ВИСНОВКИ

Дистанційне навчання - це форма навчання, яка базується на використанні нових інформаційних технологій, що включають телекомунікаційні і традиційні технології, які, у свою чергу, створюють умови вільного вибору освітніх дисциплін, що відповідають стандартам, а також діалогового обміну з викладачем.

Дистанційну форму навчання спеціалісти по стратегічним проблемам навчання називають навчальною системою XXI століття. Сьогодні на неї зроблена велика ставка. Актуальність теми дистанційного навчання полягає в тому, що результати суспільного прогресу, раніше зосереджені в сфері технологій, сьогодні концентруються в інформаційній сфері. Наступила ера інформатики.

Сучасні телекомунікаційні технології підтримки дистанційного навчання базуються, як правило, на протоколах мережі Internet. Система дистанційного навчання Moodle - це пакет програм, який призначений створювати в Інтернеті навчальні курси різних напрямків, а також різні тестові програми для перевірки знань.

В ході виконання дипломної роботи було проведено дослідження систем дистанційного навчання, які використовують провідні ВНЗ України і зроблено висновок, що використання безкоштовного та динамічно розвиваючогося програмного пакету Moodle є перспективним шляхом впровадження дистанційного навчання.є система з відкритим кодом (Open Source), тобто вона розповсюджуються безкоштовно, дає можливість редагувати й змінювати програмний код відповідно до потреб. Система може працювати на будь якому комп’ютері, на якому працює PHP - мова сценаріїв, і підтримує практично будь-яку базу даних.

На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури з’ясовано означення поняття “дистанційне навчання”, вимоги які ставлять відповідно до комп’ютерних систем дистанційного навчання та супроводжуючих програмних засобів.

В якості ілюстрації можливостей пакету був розроблений дистанційний курс „Комп’ютерна графіка”, який містить електронний підручник та засоби контролю знань.