Особливості запровадження Європейської кредитно-трансферної системи та її ключових документів у вищих навчальних закладах
Розвиток вищої освіти сучасної Європи та інших регіонів світу в значній мірі обумовлений Болонським процесом. Його мета і результат - створення до 2010 року Європейського простору вищої освіти (ЄПВО) та його подальше вдосконалення впродовж десятиріччя - до 2020 року.
На сьогоднішній день до Болонського процесу приєдналося 47 країн. Цим вони взяли на себе зобов'язання із реформування систем вищої освіти. При цьому як зазначається в багатьох ключових документах Болонського процесу, трансформація вищої освіти не вимагає її уніфікації, а також відмови від національних традицій. Важливою умовою «вбудовування» в ЄПВО є збереження національної ідентичності.
Завдяки реформам, які проведено в країнах-учасницях Болонського процесу, в ЄПВО досягнуто більшої сумісності і порівнянності кваліфікацій (ступенів) на національному і міжнародному рівнях. Викликом для вищих навчальних закладів є розроблення профілів і змісту кваліфікацій з використанням основних інструментів, які стали загальноприйнятими у ЄПВО - Європейської кредитно-трансферної системи (ЄКТС), Національної рамки кваліфікацій, Додатку до диплома європейського зразка.
ЄКТС є кредитною системою вищої освіти, що використовується в Європейському просторі вищої освіти, включаючи усі країни, що входять до Болонського процесу. ЄКТС є одним з наріжних каменів Болонського процесу. Більшість країн Болонського процесу законодавчо закріпили застосування ЄКТС у своїх системах вищої освіти.
Однією з цілей Болонського процесу є створення системи кредитів як відповідного засобу для сприяння якомога ширшій мобільності студентів6. ЄКТС також сприяє реалізації інших цілей Болонського процесу:
·кредити ЄКТС є ключовим елементом Болонської рамки кваліфікацій, сумісної з Європейською рамкою кваліфікацій навчання впродовж життя (EQF). Відповідно до Болонської рамки кваліфікацій перший та другий цикли мають свої власні діапазони кредитів. Відповідно, кредити ЄКТС використовуються для визанчення національних рамок кваліфікацій вищої освіти, які можуть містити більш детальний національний розподіл кредитів.
·ЄКТС допомагає вищим навчальним закладам досягти ціль забезпечення якості (див. розділ 5). У деяких країнах ЄКТС є обовязковою для акредитації програм або кваліфікацій вищої освіти.
·ЄКТС все більше використовується навчальними закладами в інших частинах світу, і, таким чином, відіграє певну роль у зростаючому глобальному вимірі Болонського процесу.
Метою запровадження Європейської кредитно-трансферної системи та її ключових документів у вищих навчальних закладах є забезпечення якості вищої освіти та інтеграція національної системи вищої освіти в європейське та світове освітнє співтовариство. Для цього передбачається запровадження стандартів, рекомендацій та основних інструментів мобільності Європейського простору вищої освіти (ЄПВО), починаючи з 2010 року, що сприятиме сумісності, порівнянності, визнанню періодів та термінів навчання у вищих навчальних закладах.
ЄКТС та її ключові документи запроваджені в Україні наказом Міністерства освіти і науки України від 16 жовтня 2009 року № 943. ЄКТС регламентується Довідником користувача Європейської кредитно-трансферної системи, який використовується відповідно до цих Рекомендацій разом з іншими нормативно-правовими документами у сфері вищої освіти.
ЄКТС розглядається як узагальнення кредитно-трансферної системи організації навчального процесу. Використання ЄКТС є обовязковою вимогою при акредитації освітніх програм та навчальних закладів.
Місцеві і закордонні навчальні заклади готують інформацію й обмінюються переліком оцінок дисциплін для кожного студента, який бере участь у ЕСТS до та після навчання за кордоном. Копії цих переліків додаються до особової справи студента. Місцевий навчальний заклад визнає загальну суму кредиту, одержаного його студентами у закладах-партнерах за кордоном, щоб кредити для пройденого блоку елементів навчального плану замінили кредити, які в іншому разі були б отримані у їхньому місцевому закладі. Навчальний контракт авансом гарантує студентові, що кредити для затвердженої програми навчання будуть перезараховані.
Наприклад:
а) Студент з Італії складає Іспит у вищому навчальному закладі Франції, отримавши 13 балів із 20 можливих. У цьому закладі 13 балів означає, що робота виконана на «добре» та відповідає оцінці «С» у системі ЕСТS. Перелік оцінок дисциплін відображає наявність 13-ти балів та оцінку «С» в ЕСТS. На основі цієї інформації місцевий заклад в Італії присвоює 27 балів із 30 можливих.
б) Студент із Німеччини не проявляє успіху під час складання іспиту з однієї з дисциплін в Іспанії, і перелік оцінок дисциплін показує наявність 5 балів із 10 можливих та оцінку «Е» у системі ЕСТS. Німецький заклад визнає залік із оцінкою 4.0 по шкалі від 1.0 (дуже добре) до 5.0 (незадовільно).
в) Студентка з КНУ ім. Драгоманова отримує 9 балів із 10 можливих, завдяки чому стає однією з кращих студентів, які становлять 10% класу. Вона отримує оцінку «відмінно» і перелік оцінок дисциплін демонструє цю кількість отриманих балів та оцінку «А» у системі ЕСТS.
Місцевий заклад у Португалії використовує цю інформацію для присвоєння 19-ти балів із 20 можливих.
Студенти, які вступають у КНУ, заздалегідь знають «на що йдуть». Ще при вступі потрібно вказати, який напрям Ви вибираєте - «Міжнародна журналістика», «Реклама та зв'язки з громадськістю» або «Соціологія масових комунікацій». Таким чином, до нас краще йти тим, хто заздалегідь вирішив, чим хоче займатися, визначився ж краще буде вЛНУ, адже там у них буде 2 роки на роздуми. :) Однак те, Що в ЛНУ ім Франка вівчають 2 роки, в КНУ ім. Драгоманова - 4. Для мене це було одним з вирішальних факторів, т.к мене завжди цікавила реклама і я хотіла вивчити всі її тонкощі детальніше.
Тривалість навчального року складає 52 тижні, з яких не менше 8 тижнів становить сумарна тривалість канікул. Тривалість теоретичного навчання, обовязкової практичної підготовки, семестрового контролю та виконання індивідуальних завдань складає 40 тижнів на рік. Решта, 4 тижні на рік, відводиться на державну атестацію (на останньому році навчання), а також може бути використана для перескладання та повторного вивчення дисциплін тощо.
Максимальний тижневий бюджет часу студента денної форми навчання становить 54 години (вимоги до галузевих стандартів вищої освіти, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1998 р. № 1247 <#"justify">Проміжок за накопичувальною бальною шкалоюОцінка за розширеною шкалою90 та вищевідмінно80-89дуже добре65-79добре55-64задовільно50-54достатньо35-49незадовільно1-34неприйнятно
У разі отримання оцінки "неприйнятно" студент зобовязаний повторно вивчити дисципліну, пройти практику чи виконати курсову роботу в наступному навчальному періоді.
Повторне вивчення дисциплін, проходження практики та виконання курсових робіт планується за рахунок власного часу студента і не фінансується з бюджетних коштів. При повторному вивченні відповідний навчальний компонент відноситься до індивідуального навчального плану наступного навчального періоду.
Повторне вивчення вибіркової дисципліни може бути замінено вивченням іншої вибіркової дисципліни відповідного циклу та обсягу.
Середній бал для розрахунку стипендій та зведених академічних: показників розраховується з використанням еквівалента оцінки за пятибальною шкалою:
Таблиця
Оцінка за розширеною шкалоюЕквівалент оцінки за пятибальною шкалоювідмінно5дуже добре4,5добре4задовільно3,5достатньо3незадовільно2неприйнятно1
Систематичний моніторинг накопичувальної бальної шкали має бути спрямований на коригування правил накопичення балів в напрямку цільового співвідношення між різними позитивними оцінками (без урахування оцінок "достатньо*"):
Таблиця
Оцінка за розширеною шкалоюПроцент студентів, які успішно склали сесію (без перескладання)відмінно10дуже добре25добре30задовільно25достатньо10
В ЛНУ можна самостійно обрати іноземну мову.Тут я трохи відійду від теми і розповім про перші враження від того, коли дізнаєшся, яка мову мені дісталася. Скажу прямо, я очікувала чого-то менше екзотичного - ну, приміром, німецька або французька, однак мені дістався португальська. Спочатку я була трохи шокована, але потім «влилася». Чудовий викладацький склад, цікава культура і мова та незабутні щорічні «Португальські вечора ЛНУ» (до речі, останній проходив зовсім недавно, 20 квітня) - все це стало причиною того, що тепер складний португальська не так вже й лякає, і вивчаю я її із задоволенням.
Крім того, програма ЛНУ побудована так, що закінчивши ВНЗ, я зможу вільно розмовляти на цій красивій мові. А у нас в університеті все не просто так. В Бразилії, між іншим, створюють справжні шедеври реклами, а бразильських володарів «Каннських левів» (це найпрестижніша нагорода для рекламіста, що щось на зразок «Оскара» для режисерів), мені здається, навіть перерахувати неможливо. Було б дуже здорово чому щось у них повчитися, а тут я ще й мову знати буду.
Вивчення досвіду європейських країн-учасниць Болонського процесу дозволяє адекватно і прагматично підходити до запровадження інноваційної ЄКТС. Ефективне застосування ЄКТС в організації навчального процесу в університетах сприяє забезпеченню якості вищої освіти, дозволяє прозоро, відкрито і справедливо визнавати кваліфікації вищої освіти випускників університетів в ЄПВО та інших регіонах світу, формувати накопичувальну систему кредитів при реалізації навчання впродовж життя.
Список використаної літератури
кредитний болонський освіта
1.Биков В.Ю., Задорожна Н.Т., Омельченко Т.Г. Сучасні підходи та принципи побудови порталів // Засоби і технології єдиного інформаційного освітнього простору: Зб. наук. праць / За ред. В.Ю. Бикова, Ю.О. Жука / Інститут засобів навчання АПН України. - К.: Атака, 2004. - С. 17-44
.Карпенко О.М., Котомина JI.II., Шостак Н.В. Европейская система перевода кредитов как гарант академического признання обучения, полученного за рубежом // Інновацій в образовании. - 2002.-№ 1.-С. 68-79.
.Спірін О.М. Основні характеристики кредитних систем // Вісн. Житомир, пед. ун-ту. - 2004. - № 15.-С. 83-86.
.Сенашенко В., Чистохвалов В. Система зачетньїх образовательньїх единиц // Вьісшее образование в России. - 2002. - № 5. - С. 19-26.