Підвищення продуктивності деревостанів

Зміст

Реферат

Вступ

Літературний огляд з проблем підвищення продуктивності деревостанів

Розділ 1. Природні умови та господарська діяльність державного лісового підприємства ДП "Новгород-Сіверське л/г"

.1 Місце знаходження, адміністративна приналежність, структура, загальна площа ДП

1.2 Лісорослинні умови території ДП

1.3 Економічні умови району розташування лісгоспу

Розділ 2. Короткий нарис історії створення і системи лісових культур сосни звичайної в умовах А2, В2, С2, методи і способи створення лісових культур на підприємстві

Розділ 3. Програма об’єкти і методика досліджень

.1 Вибір об’єктів досліджень

.2 Вивчення створення та росту найбільш характерних лісових культур сосни звичайної за останнє десятиріччя та лісокультурна і лісівничо -таксаційна характеристика старших культур

.3 Вивчення лісокультурного фонду Новгород-Сіверського лісгоспу на ревізійний період (2007 -2016рр.)

.4 Проектування лісових культур

Розділ 4. Характеристика об’єктів дослідження та особливості росту культур

.1 Характеристика об'єктів дослідження

4.2 Особливості створення та росту культур сосни звичайної на об’єктах дослідження у Новгород-Сіверському лісгоспі

Розділ 5. Проекти створення лісових культур сосни звичайної в умовах А2, В2, С2 Новгород-Сіверського лісгоспу

.1 Характеристика лісокультурних площ , відведених під лісові культури на наступний рік

.2 Запропоновані типи лісових культур та їх обґрунтування

5.3 Технологія створення запроектованих лісових культур

5.4 Собівартість та економічна оцінка запроектованих лісокультурних робіт

Розділ 6. Безпека життєдіяльності при виконанні лісокультурних робіт

Список використаної літератури

Реферат

Стан вивчення завдання дипломної роботи написаний на основі вивчення світового та вітчизняного досвіду вирощування насаджень сосни звичайної, для чого було використано 40 друкованих джерел наукової літератури по темі дослідження.

Роботу викладено на 104 сторінках друкованого тексту, таблиць 31, малюнків 8.

Робота складається з 6 розділів 15 підрозділів, висновків , списку посилань та додатків.

В тексті коротко викладені результати ходу росту насаджень сосни звичайної в лісо типологічних умовах А2, В2, С2, на староорних землях та землях лісогосподарського фонду (зрубах). Було дано характеристику ходу росту 18-ти ділянок лісових насаджень( 6 ділянок лісових культур 2003-2009 року; 6 ділянок середньовікових насаджень 1970-2009 року ; 6 ділянок старшовікових насаджень 1939 -2009року) створених в Новгород-Сіверському лісгоспі.

У першому розділі дана загальна характеристика території та лісорослинних умов в ДП „Новгород-Сіверське лісове господарство".

Другий розділ містить сучасний стан питання, досвід створення культур сосни звичайної в Задеснянському лісництві ДП „Новгород-Сіверське лісове господарство".

Третій розділ містить програму робіт, основні положення методики досліджень та об'єми виконаних робіт.

В матеріалах четвертого розділу дано лісівничий опис, лісокультурна та лісотаксаційна характеристика вивчених насаджень, висвітлено результати дослідження росту і стану чистих і змішаних за складом деревостанів сосни звичайної.

П'ятий розділ містить інформацію про запроектовані лісові культури на 2010 рік в Задеснянському лісництві ДП „Новгород-Сіверське лісове господарство"

Ключові слова: лісові культури, лісовідновлення, лісорозведення, склад насадження, деревні породи, схема змішування, схема розміщення

Вступ

Ліси вкривають третину земної поверхні, тому вони важливий компонент біосфери, який ще називають легені землі так як синтезують вуглекислий газ до кисню. Ліс також забезпечує населення в деревині та іншій лісовій продукції, а також ліс виконує водоохоронну та ґрунтозахисну роль.

Важко переоцінити значення невтомної, хоч, може, і не завжди помітної і належним чином оціненої праці для України, її народу, її землі. Адже, навряд чи багато хто знає, що кожен другий гектар українських лісів - рукотворний, тобто посаджений, виплеканий і збережений поколіннями лісівників.

Незважаючи на величезну шкоду, якої завдала лісоводству діяльність людини, на небувалі за своїми масштабами війни, революції, техногенні катастрофи, важко назвати ще хоч одну галузь природокористування, де позитивний вплив людської діяльності був би настільки відчутним і вагомим.

А мова ж іде не просто про прекрасне місце відпочинку багатьох людей чи про джерело сировини для деревообробної та харчової промисловості, хоч важливість всього цього не підлягає сумніву.

І навіть часто повторювана фраза: "Ліс - легені планети" не вичерпує всіх аспектів, що зумовлюють унікальне значення лісової роботи для людей.

Розведення лісів стає ключовою проблемою збереження річок і боротьби з ерозією ґрунтів, боротьби з суховіями і катастрофічними явищами природи. Адже не секрет, що та біда, з наслідками якої ми ще й зараз, втрачаючи величезні ресурси, боремося в Закарпатті, могла б і не трапитись, якби в останні десятиліття більш уважним було ставлення до карпатських лісів. Тож збереження і примноження наших лісів, особливо в Донбасі, Криму, на Херсонщині та Миколаївщині, в Карпатах - не просто добре побажання. В планетарному масштабі лісові насадження відіграють найбільш значну роль по стабілізації кисневого балансу. Ліс є джерелом деревної сировини для всіх галузей народного господарства. З деревини отримують більше 20 тис. різноманітних матеріалів, продовольства та сировини. Особливо зросла потреба у деревині в зв’язку з розвитком хімічної промисловості, оскільки в результаті хімічної переробки деревної сировини отримують велику кількість виробів широкого вжитку та технічних продуктів як то целюлоза, папір, тканина, спирт, сировину для лікарських речовин. Ліс є джерелом продуктів харчування, оскільки наші ліси багаті на плоди горіхових , гриби та ягоди -чорниця, брусниця, клюква, малина , ожина. Також в лісових масивах ведеться заготівля лікарської сировини якої нараховується 12 тис. видів. Використовують лісові угіддя також і для збору меду. Ліс -соціальний та рекреаційний фактор, що сприяє формуванню естетичного розвитку людей та їх відпочинку. Зважаючи на збільшення потреб в деревині людство змушене збільшувати обсяг заготівель лісових матеріалів, що в свою чергу викликає негативні явища, тому постає питання збільшувати та покращувати лісові масиви шляхом штучного створення деревостанів, оскільки природне відновлення лісових площ займає тривалий час. Штучне поновлення лісу передбачає закладання насадження шляхом садіння сіянців, саджанців, живців чи посівом насіння. Передбачається також не тільки лісовідновлення на ділянках, що вийшли з лісового користування, а й лісорозведення на територіях які під лісом ніколи не були, чи були дуже давно і ґрунти втратили властивості притаманні лісам. Лісорозведення проводиться також на непридатних для сільського господарства землях для створення захисних лісів та на заболочених місцях. У наш час на таких площах закладають велику кількість лісових насаджень, тому одним із перших завдань лісокультурного виробництва є високопрофесійна діяльність та організаційні можливості всього лісокультурного комплексу, починаючи від заготівлі насіння і закінчуючи сіянням та садінням лісу а також доглядом за ним.

Літературний огляд з проблем підвищення росту та продуктивності деревостанів

Проблема підвищення продуктивності та якості лісів гостро стала в повоєнні роки. Уже у кінці 50-х та на початку 60-х років XX ст. з'явилися роботи з цього питання. Серед них 4-е видання "Проблеми підвищення продуктивності лісів" (1959-1961 pp.), монографії П.В.Воропанова, О.О.Молчанова (1971), В.В.Смирнова (1971), Д.Ф.Соколова, Є.Ф.Іваницької (1971), Н.А.Мойсеєнка (1972), В.К.М'якушка (1978), В.Г.Атрохіна (1980), С.А.Генсірука (1980) та ін. Вийшли численні публікації у наукових журналах, наприклад, В.В.Протопопова (1970), А.І.Уткіна (1970, 1975), А.І.Пітікіна (1974), В.С.Шумакова (1975), В.П.Григор'єва, В.К.Гвоздєва (1978), В.Г.Атрохіна, Є.Ю.Афоніна (1984) та ін.

За даними С.А.Генсірука (1980), у Держлісфонді України питома вага насаджень з повнотою 0,6-0,5 становила 40%. Коефіцієнт використання потенціальної продуктивності лісових земель не перевищував 0,7.

На кінець другого тисячоліття справа дещо поліпшилася, але низькоповнотні ліси в Україні становлять більше чверті вкритих лісовою рослинністю земель. Тому підвищення продуктивності лісів вважалось однією з головних задач лісоводів.

До першорядних систем заходів щодо підвищення продуктивності лісів слід віднести викладені у публікаціях Артеменка, Тюкова, Ярмольської (1960), Георгієвського (1960), Мелехова (1962), Логгінова (1965) та інших учених. Так, у першій із названих публікацій, акцент зроблений на заліснення лісових та нелісових земель, реконструкцію малоцінних насаджень, осушення заболочених лісів. Усе це розроблялося для умов України. М.П.Георгієвський запропонував заходи у цілому для лісів України, включивши у систему заліснення непокриті лісом землі, насінництво та селекцію, реконструкцію насаджень, лісоосушення, заміну порослевих насаджень насіннєвими, використання попереднього поновлення, введення підліску та створення другого ярусу, підвищення родючості ґрунту, своєчасне проведення рубок догляду, раціональне використання деревини тощо.

І.С.Мелехов пов'язав заходи щодо підвищення продуктивності з рубками лісу: збереження молодняка при лісозаготівлях та заходи стосовно поліпшення його росту; раціональна розробка деревини та повніша її утилізація; повніше використання приросту шляхом проведення несу цільних рубок; поліпшення ґрунтових умов шляхом вогневої дії, введенням певних порід тощо; поліпшення складу молодняків освітленнями та прочистками; осушувальні меліорації тощо.

Пропозиції Б.Й.Логгінова, у цілому, стосувалися України, до них належали: докорінне поліпшення лісорослинних умов осушенням перезволожених земель; захист лісів від хвороб та шкідників; покращання охорони лісів від пожеж; подальше вдосконалення агротехніки штучного лісопоновлення, підвищення рівня ведення лісового господарства у колгоспних лісах; раціональне використання лісосічного фонду, поглиблене використання лісосічних відходів.

Академік А.Б.Жуков ще у 1956р. поділив заходи щодо підвищення продуктивності лісів на такі групи:

Ті, що підвищують продуктивність шляхом суттєвої зміни факторів середовища.

Спрямовані на більш повне використання деревостаном потенціальної родючості ґрунту.

Такі, що поліпшують якість існуючих лісостанів та прискорюють процеси дозрівання лісу.

Спрямовані на усунення причин, що призводять до зниження продуктивності лісу.

Підвищують ступінь використання лісосічного фонду.

Пізніше А.Б.Жуков та А.С.Бузикін усю систему підвищення продуктивності лісів розглядали як складний комплекс взаємозв'язаних абіотичних та біотичних факторів, що характеризуються чотирма рівнями: кліматичним, едафічним, біоценотичним та фізіологобіохімічним.

Кліматичний рівень - розповсюдження лісів та накопичення фіто-маси у них залежить від величини радіаційного балансу земної поверхні, кількості опадів.

Едафічний рівень - живлення, водний, тепловий та повітряний режими.

Біотичний - міжвидові та внутрішньовидові взаємини у лісостанах, трофічні зв'язки. Цей рівень піддається регулюванню лісогосподарськими заходами - рубками, внесенням добрив тощо.

Фізіолого-біохімічний рівень включає у себе найважливіші життєві процеси: фотосинтез, транспірацію, тощо. Кожен з вищих у даній ієрархії рівнів впливає на нижчий та служить для нього верхнім рівнем.

Проф. В.Г.Нестеров вважав, що вирішення проблеми підвищення продуктивності лісів повинне базуватися на більш досконалих методах лісовирощування, перш за все, правильним просторовим розміщенням дерев залежно від лісорослинних умов та шляхом поліпшення цих умов відповідно до вимогливості деревних порід.

На підвищення деревної продуктивності, окрім природних факторів, впливають організаційні, господарські та економічні умови ведення лісового господарства. З цієї точки зору проф. М.М.Горшенін склав систему заходів, яка передбачає: організаційні заходи; заходи, які впливають на деревостан; заходи, що впливають на лісорослинні умови.

Організаційні заходи:

раціональне використання деревини у процесі заготівлі, транспортування, переробка відходів виробництва;

заліснення непридатних для сільськогосподарського використання земель;

захист від шкідників і хвороб;

протипожежні заходи;

попередження втрат від стихійних явищ (вітровалу, бурелому, сніголому тощо);

будівництво мережі постійних лісових шляхів і волоків;

механізація лісогосподарських робіт з урахуванням біології лісу;

прогресивна організація всіх лісогосподарських заходів на основі концентрації робіт з циклічним охватом території лісництв.

Заходи, які впливають на деревостан:

правильний вибір способів головних рубок відповідно до типу лісу;

збереження ґрунту, підросту і залишених на корені дерев при лісозаготівлях;

реконструкція розладнаних низькоповнотних і невдало створених деревостанів;

насінництво та селекція деревних порід;

підбір порід і схем змішування відповідно до лісорослинних умов;

введення у звичайні культури потрібної кількості сіянців швидкорослих порід відповідно до лісорослинних умов;

створення плантацій і спеціалізованих господарств із швидкорослих порід поблизу споживача;

систематичне і якісне проведення рубок догляду, масовий відбір кращих форм, екотипів протягом кількох поколінь;

правильний вибір методів очистки місць рубок і сприяння природному поновленню з врахуванням типу лісу.

Заходи, що впливають на лісорослинні умови:

двостороннє регулювання водного режиму осушуваних лісових територій;

застосування мінеральних добрив;

регулювання стоку і боротьба з ерозією ґрунту;

збереження і підвищення природної родючості лісових ґрунтів завдяки створенню мішаних насаджень, підтримці оптимальної зімкнутості, складу і будови деревостанів;

введення підліску і другого ярусу з порід, які підвищують родючість ґрунту;

вогневий або механічний вплив на ґрунт;

вапнування і гіпсування ґрунту;

біологічна меліорація піщаних ґрунтів шляхом посіву люпину, інших з родини бобових рослин.

РОЗДІЛ 1. Природні умови та господарська діяльність державного лісового підприємства "Новгород-Сіверське лісове господарство"

1.1     Місцезнаходження, адміністративна приналежність, структура, загальна площа державного підприємства

ДП "Новгород-Сіверське лісове господарство", Чернігівського державного лісогосподарського об’єднання „Чернігівліс" розташований північно-східній частині Чернігівської області, на території Новгород-Сіверського, Семенівського, Сосницького та Коропського адміністративних районів і на території Шосткінського району Сумської області. Загальна площа підприємства за даними лісовпорядкування 1991 року складає 31468 га. Найменування лісництв, місцезнаходження контор і загальна площа наведена в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 Адміністративно-господарська структура і загальна площа підприємства.

Поштова адреса контори підприємства:16000, Чернігівська область, м. Новгород-Сіверський, вул. К. Маркса 15/а

.2       Лісорослинні умови території ДП

По лісорослинному районуванню території розташування ДП "Новгород-Сіверське лісове господарство" відноситься до зони українського Полісся, підзони Новгород-Сіверське Полісся.

Клімат району характеризується помірною континентальністю. Зима порівняно недовготривала з частими відлигами. Літо також з великою кількістю сонячних днів. Найбільш холодним є місяць січень, найтепліший - липень.

Кліматичні чинники, які негативно впливають на ріст і розвиток деревної рослин включають:

·        Пізні весняні і ранні осінні заморозки, які пошкоджують пагони молодих рослин;

·        Сухі південно-східні вітри, інколи викликають значний відпад культур.

За лісорослинними умовами територія підприємства відноситься до зони мішаних лісів.

Клімат району помірно-континентальний. Характеризується порівняно м’якою зимою, теплим літом і значною кількістю опадів.

Коротка характеристика кліматичних умов району розташування підприємства наведена в табл. 1.2. Дані наводяться на основі матеріалів багаторічних спостережень Новгород-Сіверської метеостанції.

Середньорічна температура повітря складає +5,7°C.Найхолодніший місяць січень (-7.2°C), найтепліший - липень (+18.8°C). Тривалість безморозного періоду складає 150-160 днів. Максимальна температура в липні-серпні досягають +38.0°C, а мінімальна у січні - лютому -37.0°C лише в окремі роки Проте значного негативного впливу на ріст і розвиток деревної і чагарникової рослинності ці коливання не виявляються, оскільки спостерігаються лише в окремі роки і тривають недовго. Взимку бувають відлиги. Великі морози спостерігаються рідко.

Середньорічна кількість опадів по району розташування підприємства складає 580 мм. Максимум опадів (41%) загальнорічної кількості припадає на літні місяці, найменша кількість - на зимові (16%).Незначна кількість опадів, випадаючих на початку вегетаційного періоду, врівноважується рослинністю з однієї сторони, незначним випаровуванням завдяки невисокій температурі повітря з іншої - вмістом у ґрунті достатньої кількості вологи, накопиченої в результаті розтавання снігу. Тому в цілому розподілення опадів протягом вегетаційного періоду слід визначити цілком сприятливим для зростання деревної і чагарникової рослинності.

Середня за рік відносна вологість повітря складає 78%, максимальною вона буває в грудні (89%), а мінімальною у травні(60%).

Сніг, як правило випадає в середині листопада. Найперші випадання снігу бувають в кінці вересня, найбільш пізні - на початку грудня. Зимовий період триває з 15 листопада до 20 березня. Стійкий сніговий покрив встановлюється з середини грудня і лежить до кінця березня. Товщина снігового покриву в лісі досягає 50 см. Середня кількість днів у році зі сніговим покровом - 105.

Середня глибина промерзання ґрунту дорівнює 30-50см і залежить не тільки від температури і товщина снігового покриву, але й від водно - фізичних умов ґрунту. Так, болота й заболочені ділянки лісу промерзають значно менше (до 15-25см), а деякі з них (при значному сніговому покриві) зовсім не промерзають, особливо в місцях виходу на поверхню ґрунтових вод. На всій території розташування підприємства спостерігаються пізні весняні і ранні осінні заморозки, які іноді спричиняють велику шкоду сільському та лісовому господарству.

Таблиця 1.2 Кліматичні показники

Переважаючими вітрами в районі розташування в літній період є вітри західних напрямків;взимку спостерігаються південні і південно-західні вітри. Середньомісячна швидкість вітру коливається в межах 2-5 м/с. Вітри зі швидкістю 11-15 м/с спостерігаються порівняно рідко.

Враховуючи вищенаведене, підбиваючи підсумки характеристики кліматичних факторів, можна сказати, що кліматичні умови району розташування підприємства в цілому сприятливі, як для ведення лісового господарства, так і землеробства. Порівняно висока вологість, помірно тепле м’яка зі стійким сніговим покривом зима, незначні коливання температури повітря, відсутність суховіїв - все це сприяє успішному росту і розвитку основних лісоутворюючих порід.

Територія Новгород-Сіверського лісового господарства розташована в межах фізико-географічної області Новгород-Сіверського Полісся, яка в геологічному та геоморфологічному відношенні приурочена до північно-східного схилу Українського кристалічного щита.

За рельєфом район розташування підприємства являє водороздільну, хвилясту морено-зандрову рівнину, абсолютні висоти якої в межах 180-200 м над рівнем моря (максимальна відмітка 202м - Кам’яна гора біля села Костобоброве).

Ґрунтовий покрив Новгород-Сіверського ЛГ відрізняється мозаїчністю. Основний тип ґрунтоутворення - підзолистий. Помітна роль в ґрунтоутворюючих процесах належить корінним породам-піщано-глинистим утворенням палеогену і мергельно-крейдяним відкладам, котрі вкриті малопотужним шаром морени, водно-льодовикових і алювіальних пісків і супісків.

Дерново-слабопідзолисті. Глинисто-піщані ґрунти займають в підприємстві основну площу. Вони домінують у ґрунтових покривах усіх лісництв. Грунтоутворючими породами є водно-льодовикові відклади піщаного, глинисто-піщаного і супіщаного механічного складу, у ряді випадків підстелені вивітреною мореною. Майже в усіх випадках вони слабо оглеєні. Тип умов місцезростання-свіжі субори (В₂), рідше - свіжі складні субори (С₂).

Ерозії ґрунтів на території підприємства відсутні.

Територію розташування підприємства дренує ріка Десна та Віть з безліччю приток.

Ріка Десна бере свій початок за межами району, в Росії, і впадає в Дніпро поблизу Києва. Десна є однією з найбільших річок України. Вона має звивисте русло, слабо дреновану заплаву з фрагментами боліт. Ширина русла коливається від 20 до 100 м. Глибина сягає 15 м.

Ріка Віть є не такою великою, як Десна. Вона є не дуже широкою - до 20 м, але її глибина є майже у всіх місцях стабільною і сягає 7-8 м.

Заболоченість території є середньою, як для Полісся. Переважають болота низового типу.

На території підприємства нараховуються також озера, але вони невеликі за розміром і великої ролі не відіграють.

В цілому гідрологічні умови розташування підприємства є досить сприятливими для ведення лісового господарства.

1.3     Економічні умови району і господарська діяльність підприємства

Район розташування підприємства належить до числа сільськогосподарських районів області з добре розвиненим багатогалузевим сільським господарством.

Основною ведучою галуззю народного господарства є багатогалузеве крупне механізоване сільське господарство, яке спеціалізується на вирощуванні технічних (льон, картопля) та зернових культур. Другою важливою галуззю сільського господарства є тваринництво (розведення ВРХ м'ясо-молочного напряму, а також свинарство).

Основною базою для розвитку тваринництва м'ясо-молочного напряму у зоні діяльності підприємства є посів кормових культур.

Промисловість у районі розташування підприємства розвинена відносно слабо, представлена в основному заводами, фабриками, підприємствами місцевого значення, які переробляють продукцію сільського господарства і тваринництва, з них найбільшими є молокозавод, цементний завод, деревообробний цех та інші. Крім того, в районі є харчові і промислові комбінати, комбінат побутового обслуговування, агролісгосп.

Основною лісозаготівельною організацією в лісах підприємства є саме підприємство.

Ліси на території зони діяльності підприємства розташовані нерівномірно. Основні масиви лісу сконцентровані в північних і центральних районах, складаються в основному з Грем'ячського, Володимирівського і Лосківського лісництва.

Лісистість району, з урахуванням усіх лісів, складає 31,7%.

На рік проведення лісовпорядкування в районі розташування підприємства за даними землевпорядкування є 1663 га земель, непридатних до вирощування сільськогосподарських культур, з яких 500 га придатних для створення лісових культур.

ДП „Новгород-Сіверське лісове госполдарство" задовольняє потребу в деревині Семенівського, Сосницького, Новгород-Сіверського, а також Коропського адміністративних районів. Також відпускається деревина в інші райони області та за її межі, в тому числі, за кордон.

Лісозаготівля на землях підприємства, як по головному, так і по проміжному користуванню, проводиться самим підприємством.

Основними сортиментами, які заготовлються є: пиловник, будліс, фанерний кряж, тарний кряж, оцтова сировина, екстрактна сировина, технологічна сировина, стовпи, дрова паливні та ін.

Щорічний середній ввіз деревини з інших районів у зону діяльності підприємства складає 3.2 тис. м³.

Район розташування підприємства характеризується достатньо розвинутою мережею шляхів транспорту загального користування. Основними транспортними магістралями є:

Ø  залізниця Новгород-Сіверський - Воронізька, загальною протяжністю 59 км, в тому числі у Володимирівському лісництві (урочище "Володимирівська дача")-8.5 км та Задеснянському лісництві ( урочище "Задеснянська роща") - 1.6 км.

Ø  асфальтовані автодороги обласного значення : Новгород-Сіверський-Чернігів, через с. Лоска, с. Авдіївка, смт. Сосниця; Новгород-Сіверський-Семенівка -Холми-Чернігів та інші.

Крім перерахованих вище автошляхів обласного значення та залізничних доріг є відносно щільна мережа асфальтних, ґрунтових доріг районного значення, а також просілкових ґрунтових доріг, з'єднуючих між собою всі населені пункти та лісові урочища підприємства. Загальна протяжність цих доріг 96 км. При цьому слід зауважити, що весною і восени при наявності дощів зв'язок між окремими урочищами ускладнений .більшість з них не придатні для проїзду автомашин. Однак ці періоди бувають короткочасними і суттєвого впливу на ведення лісового господарства не мають.

Водних шляхів транспорту, а також спеціалізованих лісовозних доріг на території немає.

Транспортування деревини на нижній склад здійснюється автотранспортом по мережі доріг загального користування.

Загальна довжина усіх доріг на території підприємства складає 317 км, або 10,1 км на 1000 га загальної площі підприємства, в т. ч залізниць-0,3 км, автомобільних-9,8 км з них:з твердим покриттям-2,4 км, грунтових-7,4 км.

Існуюча мережа ґрунтових доріг доповнюється проїзними просіками, загальна довжина доріг яких складає 602 км, або 19,2 км на 1000 га. В цілому забезпеченість підприємства всіма видами доріг з урахуванням квартальних просік становить 919 км, чи 29,3 км на 1000 га площі підприємства.

Характеристика шляхів транспорту на території підприємства приведена в таблиці

Таблиця 1.7 Характеристика шляхів транспорту

Територія підприємства недостатньо забезпечена мережею доріг. Слід зазначити, що стан ґрунтових доріг на окремих ділянках незадовільна. У дощову пору року і на весні багато з них стає непридатними для руху автотранспорту, що впливає на вивіз деревини.

Недоступних ділянок для автотранспорту немає.

Облік доріг ведеться задовільно.

Роль лісового господарства в економіці району

Господарська діяльність підприємства спрямована на вирощування високопродуктивних деревостанів, отримання крупно мірної деревини, формування оптимальної структури ландшафтів для відпочинку населення без порушення природного лісового середовища, а також підвищення водоохоронної та полезахисної ролі лісів.

Показники рівня ведення лісового господарства підприємства(середній розмір лісокористування - 3,4 м³/га, а середній приріст -4,6 м³/га) вказують на високу інтенсивність ведення лісового господарства.

Технічна оснащеність підприємства достатня для виконання виробничих завдань, але з урахуванням стану частина механізмів підлягає заміні та оновлення по мірі зносу.

Ступінь забезпеченості транспортними засобами складає 94 ℅.

Загальне число працюючих складає 366 чоловік, що задовольняє потребу в персоналі на 99,5℅. Кадрами постійних працівників підприємство забезпечене на 76,6℅. Недостатня кількість працівників компенсується за рахунок тимчасових та сезонних працівників.

Основні форми організації праці на підприємстві - це в основному малі комплексні бригади і сезонні ланки.

Штат підприємства укомплектований і достатній для виконання поставлених завдань .

Роль лісового господарства в економіці району розташування підприємства значна та багатогранна. Основний напрямок ведення лісового господарства спрямований на задоволення потреб народного господарства у деревині , товарах народного споживання , харчових продуктах лісу та інше.

Загальна потреба району в деревині задовольняється з місцевих лісів на72,8 ℅ у тому числі з лісів підприємства на 53 ℅.

Окрім задоволення потреб народного господарства у деревині і продуктах побічного користування, ліси підприємства мають велике захисне, санітарно-гігієнічне та рекреаційне значення. Вони сприяють накопиченню і збереженню вологи в ґрунті, захищають орні угіддя від вітрової ерозії, що зберігає родючість ґрунтів і підвищує врожайність сільськогосподарських культур.

Ліси підприємства розташовані в основному поблизу або навколо населених пунктів, де вони впливають на людину, створюючи сприятливий мікроклімат для її існування . Вони очищають атмосферу від пилу та різних аерозолів, насичують повітря корисними для людини іонами, поповнюють запаси кисню в повітрі, виділяють фітонциди, слугують гарними місцями відпочинку населення.

РОЗДІЛ 2. Короткий нарис історії створення і системи лісових культур сосни звичайної в умовах свіжого субору, методи і способи створення лісових культур в ДП "Н.-Сіверське л/г"

Для розв'язання проблеми безперервного і невиснажливого лісокористування, вирощування високопродуктивних лісових насаджень відповідно до типу лісорослинних умов, одержання максимального лісівничого ефекту при мінімальних затратах першорядне значення має відтворення лісових ресурсів шляхом створення лісових культур. Навіть у багатьох типах лісу, де природне відновлення порід відбувається добре, щоб запобігти заміні головних порід другорядними, доцільно вдатися до штучного лісовідновлення. Саме лісові культури повинні збагатити породний склад лісів, не допустити його збіднення. Склад штучного насадження мусить відповідати конкретному типу лісу, інакше знижується продуктивність, цінність культур, погіршується їх санітарний стан. Крім того, слід брати до уваги складні взаємозв'язки між деревними породами: цінні породи з меншою конкурентоздатністю можуть випадати зі складу насадження або рости погано.

Оскільки природні насадження більш стійкі та довговічні, ніж штучно створені, процес природного відновлення цінних порід, зокрема дуба і сосни під наметом стиглих насаджень, є темою багатьох наукових досліджень. Висновки наукових досліджень свідчать про складність процесу лісовідновлення в лісах України. Відновлення дуба в його корінних типах лісорослинних умов - судібровах і дібровах - відбувається здебільшого незадовільно, переважно зі зміною порід (на граб та м'яколистяні). У дібровних типах лісу в урожайні роки з'являється лісове природне відновлення дуба, яке протягом двох-чотирьох років відмирає через брак світла, конкуренцію кореневих систем материнського деревостану та заглушення порослю другорядних порід - граба, осики, берези, липи. Після головної рубки дубових насаджень відновлення відбувається за рахунок порослі дуба з незначною участю насінних екземплярів. Значна кількість екземплярів дуба в підрості спостерігається подекуди в суборевих типах лісорослинних умов (зокрема, в Західному Поліссі). Тоді можна сформувати складне насадження з сосни в першому та дуба в другому ярусах. Природне відновлення на соснових зрубах відбувається незадовільно, в недостатній кількості або зовсім відсутнє. Здебільшого спостерігається зміна сосни м'яколистяними породами (головним чином березою).

Заміна дуба та сосни в їх корінних типах лісу менш цінними породами природним шляхом пояснюється їх слабкою конкурентоздатністю в боротьбі з трав'яною рослинністю, періодичністю плодоношення, знищення насіння гризунами, повільним ростом у молодому віці тоді як самосів граба, берези чи осики росте дуже швидко, а їхня поросль - ще інтенсивніше.

Внаслідок осушувальних меліорацій, зниження повноти деревостанів прохідними рубками, випасу худоби, рекреаційних навантажень тощо спостерігається послаблення плодоношення дерев. Це особливо стосується однієї з найцінніших порід - дуба, який має найвищу продуктивність у корінних типах - дібровах. Підріст дуба трапляється у вигляді торчків і лише у зріджених деревостанах. Після рубки природне відновлення супутніх порід заглушує рідкі сходи дуба. Тому найбільш ефективним і надійним шляхом відновлення дібров є створення, лісових культур.

У типах лісорослинних умов, які не зазнали активного впливу людини, під наметом насаджень природне відновлення переважно задовільне. В місцях інтенсивної лісогосподарської діяльності часто спостерігається заміна головних порід супутніми як наслідок поганих урожайних років дуба, сосни, бука. Підріст головних порід, що з'являється під наметом спілих деревостанів, внаслідок суцільних чи останнього прийому поступових рубок улітку з використанням тракторного трелювання майже повністю знищується, тому на зрубах здебільшого треба створювати суцільні лісові культури. Крім того, затрати на догляд за підростом дуба у 3 - 5 разів вищі, ніж затрати на догляд за культурами, створеними рядовим способом чи в коридорах. Тому при суцільних рубках необхідне переважно штучне лісовідновлення, що забезпечить відновлення лісів з необхідним складом деревних порід. При цьому повною мірою слід використовувати природне відновлення як головних, так і супутніх порід. Таке лісовідновлення є змішаним і широко застосовується на практиці.

Описуючи створення лісових культур на підприємстві потрібно сказати, що територія розміщення господарства знаходиться в Поліссі. Українське Полісся має нахил до низовини Прип’яті, а з півдня його оточують підвищення з висотами до 300-400 м. Ґрунти - дерново-підзолисті, що розвиваються на флювіогляціальних пісках. Менш поширені болотні і заболочені землі. Клімат помірний. Середньорічна сума опадів 550-650 мм, середньорічна температура - 5,5 °С.

Враховуючи вci цi особливості природних насаджень (тривалий перiод вiдновлення корiнних деревостанiв, їх рiзний вік, нерівномірне зiмкнення крон, занижену продуктивнiсть i вихiд сортиментiв) в районах інтенсивного господарювання, до яких вiдноситься бiльша частина України, перевагу вiддають штучному вiдновленню лiсу.

Закладання штучних лісових насаджень в ДП "Н.-Сіверське л/г" почалося з суцільних культур, так званої системи наступних лісових культур (культур на зрубах). Створення суцільних лісових культур - це заліснення території з відносно рівномірним розміщенням посадкових місць на площі, що забезпечує формування насаджень з висаджених рослин.

При створенні суцiльних культур на постiйне мiсце одночасно висаджують сiянцi вcix деревних порiд. В умовах розташування підприємства переважна більшість лісових насаджень створюється з сіянців сосни звичайної, як в чистому, так і з додаванням рядів берези повислої. В кiнцi першого або другого року пiсля створення лiсових культур висаджують сiянцi на мicце вiдмерлих. При створенні часткових культур на вiдновлених зрубах рiзниця в вiцi не перевищує 8-10 pоків. Отже, штучнi суцiльнi культури є одновiковими.

Розрізняють наступні методи створення лісових культур: сівба, садіння і комбінований метод.

Сівба лісу - це створення лісових культур шляхом висівання насіння деревних і чагарникових рослин на лісокультурну площу. Цей метод створення лісових культур менш трудомісткий, ніж садіння, однак і менш ефективний. Сіють восени або навесні. Краще сіяти навесні в найбільш ранні строки з тим, щоб сіянці краще використовували наявну в грунті вологу, швидше вкорінювалися і накопичували максимальну кількість фітомаси протягом вегетаційного періоду.

Культури, створені висіванням, у перші роки життя важко переносять несприятливі погодно-кліматичні умови, терплять від конкуренції трав'яної рослинності і природної порослі й тому вимагають довготривалого й ретельного догляду. Добрі результати дає весняна сівба насінням, що вже наклюнулося. Метод сівби відповідає самій природі лісовідновлення: ліс, створений сівбою, більш довговічний, ніж створений садінням. Це пояснюється насамперед відсутністю деформації кореневої системи та інших пошкоджень сіянців, які неминуче виникають при викопуванні, транспортуванні та садінні. Сівбу доцільно також проводити під наметом деревостану (попередні культури), який через два-три роки буде вирубуватися.

Ефективність створення культур сівбою передусім залежить від оптимального поєднання екологічних факторів - тепла, вологи та аерації грунту, від строків, норми висіву, глибини та способів висівання насіння, від ретельності доглядів за грунтом і сходами. Після появи сходів необхідною стає наявність ще двох екологічних факторів - світла й поживних речовин у грунті. Забезпечити в необхідній кількості усі перелічені фактори, що зумовлює обмеженість застосування посіву лісу, здебільшого не вдається.

При осінній сівбі нема потреби стратифікувати насіння і зберігати їх протягом зими, сходи з'являються ранньою весною і ростуть інтенсивно. Однак основні недоліки - поїдання насіння гризунами, пошкодження посівів весняними заморозками або вимокання їх - можуть звести нанівець усі зусилля лісівників.

Глибина сівби залежить від розміру насіння, часу сівби, механічного складу грунту. Дрібне насіння висівають на меншу глибину, ніж крупне, восени насіння висівають більш глибоко, ніж навесні, на глинистих грунтах - мілкіше, ніж на суглинкових або супіщаних. На легких грунтах - піщаних, супіщаних - насіння шпилькових порід висівають на глибину 1,5-2,0 см, на суглинкових - 1,0-1,5 см, жолуді - на глибину 4-8 см, горіхи - 6- 10 см.

При створенні лісових культур використовують п'ять способів сівби насіння.

Рядкова сівба передбачає висівання насіння рядами з однаковими шириною міжрядь і глибиною сівби.

Стрічково-лункова сівба передбачає висівання насіння в лунки, розміщені в рядку на однаковій відстані одна від одної, по декілька насінин в одну лунку.

При сівбі біогрупами насіння висівають гніздами-площадками переважно квадратної форми, площею 1 м2, на яких міститься кілька лунок (наприклад, п'ять, у вигляді конверта). Уперше цей спосіб був запропонований В.Д.Огієвським під назвою густої культури дуба місцями.

При стрічковій сівбі два або декілька рядків зближуються між собою в стрічку. Відстань між рядками в стрічці становить ЗО-40 см, а відстань між стрічками значно більша - 3-5 м.

При сівбі врозкид насіння висівають на всю лісокультурну площу. Одним з видів цього способу є аеросівба.

Садіння лісу - створення лісових культур шляхом висаджування сіянців або саджанців на лісокультурну площу. Близько 95% культур у західному регіоні України створюються садінням. Цей метод має певні переваги над сівбою: у 5-7 разів скорочуються витрати насіння, сіянці (саджанці) майже не пошкоджуються гризунами і птахами, забезпечуються їх рівномірне розміщення і висока приживлюваність, вони меншою мірою пригнічуються трав'яною рослинністю та порослю деревних порід. Зменшується також число доглядів за культурами і скорочується термін їх зімкнення. Сіянці та саджанці на лісокультурній площі в перші роки ростуть швидше, ніж сходи, оскільки стадію сповіль­неного росту вони вже пройшли в розсаднику.

В основному на території лісництва створюються культури сосни звичайної, так як вона являється основною лісотвірною породою на території розташування підприємства.

Підготовка грунту проводиться в літньо-осінній період плугом ПКЛ-70 та культиватором КЛБ-1,7, борознами.

Посадка культур здійснюється восновному в весняний період, однорічними або рідше дворічними сіянцями, з розміщенням посадкових місць 1,5х0,5м, 2х0,5м, та 2,5х0,5м.

Посадка культур проводиться в основному ручним способом під меч Колесова.

Доповнення їх виконують в перші 2 роки, 1-2 річними сіянцями. Якщо приживлюваність культур дуже низька, то доповнення виконується до 5-річного віку.

Догляд за посадками проводиться 10-кратний на протязі 4-х років: 1 рік - 4 догляди, 2 рік - 3 догляди, в 3 рік - 2 догляди, в 4 рік - 1 догляд. Восновному догляди проводяться механізовано, культиватором КЛБ-1,7, з наступним доглядом в рядах, також застосовують хімічні догляди.

На підприємстві враховуючи лісівницькі особливості порід при створенні культур, старанно дотримуються правильного співвідношення всіх компонентів лісу. Змішування порід, при створенні лісових культур проводиться рядами. Восновному посадку проводять за такими загальноприйнятими схемами - 10 Сз, 9 Сз1Бп. Де береза повисла виступає як підгінна або супутня порода.

РОЗДІЛ 3. Програма, об'єкти і методика досліджень

3.1 Вибір об'єктів досліджень

Дослідження лісових культур проводилось за загальноприйнятими методиками. (Кобранов, 1979; Гордієнко, 1979).

Дослідні ділянки підбирались на основі таксаційного опису та книги обліку лісових культур Небелицького лісництва. Ділянки підбирались таким чином, щоб кожна з пробних площ відрізнялась від інших за однією ознакою (схемою змішування, способом обробітку ґрунту ).

Потім підібрані ділянки оцінювались в натурі з метою встановлення їх придатності до вивчення. Після огляду ділянок, в культурах, що відповідають встановленим вимогам, закладались тимчасові пробні площі.

Перелік дерев проводивсь за 2- сантиметровим ступенем товщини. Для кожного ступеня товщини було виміряні по 2-3 висоти дерев за допомогою екліметра. Розрахунок середньої висоти проводивсь методом добутків (Плохинський, 1961). Розрахунок середнього діаметра також проводивсь за цим методом.

Бонітет насаджень визначали за шкалою Орлова, а запас стовбурної деревини за таблицями об'єму дерев. Розмір пробної площі брався з урахуванням, щоб обміряна кількість дерев забезпечувала 5% точність при визначенні дендрометричних показників.

При дослідженні лісових культур пробні площі закладалися відповідно до загальноприйнятих у лісовій таксації вимог. Пробні площі мали прямокутну форму і розміщувалися у характерних місцях культур. До пробної площі включався повний цикл змішування. Від ріллі, галявини, водойм, та границь інших угідь пробні площі розміщували на відстані, що не перевищує однієї висоти дерев. Довшу сторону пробної площі розміщували вздовж рядів. Була приведена прив'язка пробної площі до квартальної сітки. В натурі пробні площі відмежовувались візирами. З цією метою на деревах, що знаходяться вздовж границь, крейдою наносились мітки.

В залежності від схеми змішування і збереженості дерев на пробній площі знаходилось до 200 дерев досліджуваної породи. Відповідно до вимог по закладці пробних площ їх повинно бути не менше 200.

На пробних площах були зроблені суцільні переліки дерев по породах. Перелік проводили по двох-сантиметрових ступенях, так як середній діаметр насадження перевищував десять сантиметрів.

Результати вимірів заносились в перелікову відомість і відразу на пробній площі були побудовані графіки висот для кожної породи окремо.

3.2 Вивчення лісокультурного фонду Задеснянського лісництва за ревізійний період (2001-2009 рр.)

Таблиця 3.1 Лісові культури, створені в Задеснянському лісництві ДП "Новгрод-Сіверське л/г" за ревізійний період 2001-2009 рік.

Отже, виходячи з даної таблиці помітно, що за 8 років під лісові культури було відведено 90.0 га невкритих лісовою рослинністю земель. При цьому головні породи добиралися з урахуванням їх біологічних та екологічних особливостей, стану лісокультурних площ, грунтових і кліматичних умов, призначення насаджень і економічних факторів. При виборі супутніх порід враховували їх лісівницькі та господарські особливості, оскільки, супутні породи повинні сприятливо впливати на ріст головних порід і підвищувати продуктивність насаджень.

При створенні лісових культур проводили частковий обробіток грунту борознами з використанням ПКЛ-70. Даний спосіб обробітку грунту під культури має свої позитивні і негативні сторони і використовується на підприємстві як найбільш простий.

Як видно з таблиці 3.1 основною категорією лісокультурних площ на підприємстві є свіжі зруби. З наступного року проектується створення лісових культур на непридатних для сільськогосподарського користування землях.

Таблиця 3.2. Розподіл площі створених лісових культур за типами умов місцезростання

З даної таблиці помітно, що лісових культур найбільше посаджено в умовах свіжого субору (92%) і свіжого бору, оскільки ці умови в даному районі найбільш сприятливі для росту сосни звичайної. Оскільки, бори формуються на пісках, надмірно зволожених торф’яних та інших бідних грунтах, то на таких грунтах доцільно садити сосну звичайну. Порівняно з борами субори займають більш родючі грунти, які представлені з прошарками супісків, суглинків та глин на доступній корінню глибині. Інколи субори формуються на однорідних легких супісках. На таких грунтах, крім сосни звичайної, можна також садити дуб звичайний, ялину звичайну, березу повислу та інші породи.

Таблиця 3.3. Розподіл площі створених лісових культур за розміщенням садивних місць.

При розподілі площ створених лісових культур за розміщенням садивних місць, враховувались численні фактори: тип лісорослинних умов, категорія лісокультурної площі, біологічні і ценотичні особливості порід, цільове призначення культур, можливості застосування засобів механізації на лісокультурних роботах.

З нашої таблиці помітно, що найбільша площа припадає на таке розміщення садивних місць: 2х0,5 - 84,0 га і 2х0,7-всього 6,0 га. Таке розміщення садивних місць дозволяє культурам швидко зімкнутися в рядах, а згодом і в міжряддях. Швидкому зімкненню культур в міжряддях допомагає природне поновлення, особливо листяних порід.

Таблиця 3.4. Розподіл площі створених лісових культур за схемами змішування

Продуктивність насаджень багато у чому залежить від частки всіх компонентів лісу. Це зумовлено різними ценотичними особливостями. З даних таблиці помітно, що найкращі схеми змішування такі: 7С3Бп, 8С2Бп. Оскільки, у свіжих та вологих борах і сухих суборах оптимальна чи близька до неї частка участі берези у соснових культурах становить 17-25 % ( один ряд берези повислої розміщують через 3-5 рядів сосни звичайної ). Аналогічне явище спостерігається і в сосново-дубових культурах, які створюють у свіжих та вологих суборах. Це пояснюється тим, що при малій частці листяних порід у складі культур сосни опад перших не дуже істотно вплине на розкладання органічного опаду останньої. При значній частці листяних порід у культурах сосни дерев сосни на одиниці площі буде мало, через що знижується продуктивність насаджень.

У результаті в насадженні накопичиться органічний опад. Вміст 2-4 % листя берези в підстилці сосново-березових культур або 7 % листя дуба в підстилці сосново-дубових культур у 1,5-2,0 рази посилює інтенсивність розкладання опаду, що прискорює кругообіг азоту і зольних елементів.

Внаслідок цього хімічна родючість грунту зростає, посилюється енергія росту деревних порід і підвищується продуктивність насаджень.

3.3 Морфологічна характеристика сосни звичайної

Родина соснові (Pinaceae Lindl) - одна із численних видів родин класу хвойних. Здебільшого це дерева, які досягають дуже великих розмірів; довговічні, однодомні. Чоловічі колосоподібні суцвіття розміщені в нижній частині молодих пагонів; запилюються вітром - анемофіли. Більшість видів із родини соснових розвивають потужну кореневу систему. Крім стрижневого і бічних коренів, у них виростає маса коротких, дрібних, розгалужених кореневих волосків, які є головними органами поглинання ґрунтового розчину.

На такому корінні сосни, ялини, ялиці тощо розвивається мікориза. Гіфи грибів густо обплітають кореневі волоски. Вони мають більшу протяжність, ніж кореневі волоски, і діють як активні поглиначі мінеральних речовин не тільки із генетичних горизонтів грунту, а й безпосередньо з лісової підстилки, передаючи їх у судинну систему коріння. Одночасно гриби з судинної системи дерев висмоктують цукристі речовини. Якщо коріння не взаємодіє з гіфами грибів, то дерева відчувають нестачу живильних речовин.

Родина складається з 10 -11 родів. Аборигенні види й екзоти із родів ялиця, ялина, модрина, сосна культивуються в Україні.

Рід сосна (Pinaceae Lindl) - найбільший у родині соснових, охоплює більше 100 видів. Родова назва Pinus походить з кельтського (Pin - скеля), що підкреслює здатність сосни зростати на скелястих ґрунтах. Хвойні ( соснові) породи в нашій країні є одними з основних лісоутворювачів. Вони займають переважне положення в тайгових лісах європейської й азіатської частин Росії.

Геологічна історія хвойних, на думку А.Л. Тахтаджяна, бере початок у карбоні (біля 370 мільйонів років тому). В юрському періоді хвойні досягли найбільшого розквіту і різноманіття, а в мезозої утворилось два центри їхнього поширення: в південній півкулі - араукарієві і подокарпові; в північній - соснові, таксодієві, тисові і кипарисові.

За своєю первинністю хвойні передують усім нині існуючим насіннєвим рослинам, і навіть гінкговим. Найстародавнішими серед хвойних є соснові, їм біля 370 мільйонів років.

Сосна звичайна або лісова (Pinus sylvestris L.). Дерево першої величини, яке досягає 40 м висоти і до 1.5 м у діаметрі. Крона конусоподібна в молодості, а у віці старіння набуває зонтикоподібної, напівкулеподібної форми. Гілкування моноподіальне, мутовчасте. Щорічно на вертикальному пагоні закладається по одній мутовці бічних гілок. Завдяки цьому за кількісно мутовок легко визначити вік дерева. На укорочених пагонах розміщені пари хвоїнок завдовжки 7-8 см. На поперечному зрізі вони напівкруглі. Хвоя зберігається на пагонах по 3-5 років. Шишки зі щільними лусочками і ромбоподібними слабковигнутими щитками, в центрі розміщені невеликі світло-бурі пучки.

Квітує в травні, в наслідок чого утворюється величезна кількість пилку. Запліднення насінних зачатків у жіночих шишках відбувається через 12 місяців після запилення. Насіння після запліднення розвивається протягом шести місяців. Від квітування до достигання насіння проходить біля 18 місяців.

Шишки зі стиглим насінням висять на дереві до весни і не розкриваються.

Плодоносіння сосни починається в 5-7 років, а в 20-25 років уже відбувається постійне плодоношення соснових лісостанів.

Урожайні роки в залежності від природних умов настають через 2-3 роки, а в менш сприятливих умовах значно рідше. В урожайні роки на 1 га достигає3 млрд .насінин. Насіння дрібне в 1кг його160 тисяч штук

Насіння крилате; розлітається на відстані 120-150 м. А по сніговому насту вітер переносить насіння сосни на декілька кілометрів від плодоносних дерев. Для вилучення насінин шишки збирають з дерев, починаючи з грудня до квітня. Насіння з шишок добувають у шишкосушилках, де під впливом високої температури і низької вологості повітря вони розкриваються і насіння висипається.

Сосна звичайна - швидкоростуча порода. Сходи її появляються через 15-20 днів після посіву. Вони мають 4-7 сім'ядоль. Через деякий час після появи сходів із бруньки розвивається перший пагін, на якому спіральне розміщена поодинока хвоя. Наступної весни цей перший пагін продовжує деякий час рости за рахунок збільшення довжини минулорічних останніх міжвузлів. У пазухах деяких поодиноких хвоїнок появляються укорочені пагони з парними хвоїнками. Потім із верхівкової бруньки розвивається другий подовжений пагін, уже з редукованими листочками, в пазухах яких появляються укорочені пагони з парною зеленою хвоєю. Після закінчення росту у висоту на подовженому пагоні закладається верхівкова і декілька бічних бруньок.

На третій рік із бокової бруньки розвивається перший бічний пагін чи перша мутовка бічних пагонів.

Протягом вегетаційного періоду у сосни розвивається, як правило, тільки один верхівковий пагін. У перші роки вегетації сосни приріст у висоту незначний; він поступово збільшується і в 25-40 років досягає максимуму; в сприятливих умовах росту приріст 1 -1.5 м за рік. Особливо енергійно росте сосна на багатих і достатньо зволожених супісках.

Коренева система у сосни добре розвинута, на глибоких ґрунтах стрижневого типу з могутніми бічними якірними коренями. Проникає на 3-5 м у глибину ґрунту, на мілких ґрунтах, особливо з близьким заляганням підґрунтових вод, коренева система поверхнева, без стрижневого кореня. На вершинах піщаних дюн коренева система не проникає глибоко в ґрунт, хоч і розвивається стрижневий корінь, використовує вологу поверхневих шарів і розвивається широко в боки.

Сосна - типовий мікотроф. Усі бічні кінчики її молодого коріння покриті грибними чохликами. Міцелій гриба проникає в тканини первинної кори кореня й утворює там типову сітку Гартіга. Тільки ростові кінчики коріння позбавлені мікоризних утворень.

Сосна світлолюбна порода. Із хвойних порід вона за світловибагливістю поступається тільки модрині. Завдяки ньому стовбур сосни добре обчищається від сучків. Крони дерев у лісовому середовищі високо підняті над ґрунтом.

Сосна морозостійка і ареал її заходить на північ аж до лісотундри . Молоді пагони іноді побиваються приморозками.

Сосна пластична до умов місцезростання. До ґрунтових умов невимоглива.. Може рости на пісках, вапняках, на дуже мілких гірських ґрунтах, на інших дуже бідних субстратах. На родючих ґрунтах росте добре, але утворюється рихла деревина, тому вона потерпає від сніголамів і вкрай недовговічна. Росте також на торфових і болотних ґрунтах. Сосна ксерофіт. Має низьку інтенсивність транспірації і переносить вкрай посушливі умови. Більшість екотипів засоленості ґрунтів не переносять. Завдяки глибокій кореневій системі вітростійка, за винятком болотних місць.

Сосна одна з головних лісоутворюючих порід України. За своїми лісівничими й екологічними властивостями це порода піонер. Може швидко заселяти нові безлісі простори. На дуже бідних ґрунтах піщаних, вапнякових, де інші деревні породи не ростуть, - вона формує чисті лісостани. На більш родючих місцях - на супіщаних, суглинистих ґрунтах, - крім сосни ростуть й інші деревні породи (ялина, модрина, береза, осика, дуб, липа, клен тощо). На дуже родючих ґрунтах у природних умовах сосна не росте, оскільки не витримує конкуренції інших більш вимогливих до ґрунту видів дерев.

Довговічність сосни велика; відомі дерева, що дожили до 450 років. У сприятливих умовах соснові ліси ростуть швидко. Деякі види надзвичайно довговічні. Наприклад, екземпляр сосни довговічної (Pinus longaeva), який ріс на вершині Уайт-Маунтінс, за підрахунком річних кілець мав 4844 роки.

РОЗДІЛ 4. Характеристика об'єктів дослідженн та особливості росту культур(за даними власних досліджень)

.1 Характеристика об'єктів дослідженя

Пробна площа № 1

Розташована у кварталі 18 виділ 2.1 Задеснянського лісництва.

Площа пробної площі 0,2 га. Рельєф хвилястий. Тип ґрунту -дерново-слабопідзолисті, супіщані. Тип умов місце зростання - свіжий субір (В₂). Лісові культури на цій ділянці було створено в 2002 році на свіжому зрубі. Був проведений обробіток ґрунту борознами під посадку культур.

Мал 2 Ґрунтовий розріз.

Посадку культур провели ручним способом, під меч Колєсова. Висаджували однорічні сіянці сосни звичайної із відстанню в ряду 0,5 м., відстань між рядами становила 2,0 м. Догляд за культурами проводився механізованим і ручним способом.

Склад культур 7Сз3Бп, середня висота культур сосни становить 3,1 м, середній діаметр 2 см. Бонітет I.

Пробна площа №2

Розташована в кварталі 29 виділ 14 Задеснянського лісництва. Площа виділу 1,6 га.

Площа пробної площі 0,5га. Рельєф ділянки злегка хвилястий. Тип ґрунту дернові слабопідзолисті, супіщані. Тип умов місцезростання свіжий субір В₂. Лісові культури на цій ділянці були створені в 2002 році, посадкою під меч Колесова. Ґрунт під культури був підготовлений борознами, плугом ПКЛ-70. Відстань в ряду 0.5 м, між рядами 2,0 м. Догляд за культурами проводився вручну. Середня висота культур на час обстеження становила 3,0 м, середній діаметр 2.1 см, сосна зростає по І бонітету.

Пробна площа №3

Розташована в кварталі 1 виділ 5 Задеснянського лісництва ДП "Н.-Сіверське лісове господарство"Площа виділу 1,5 га. Склад насадження 10 Сз.

Площа пробної площі 0,18 га. Рельєф рівнинний. Ґрунти дернові слабопідзолисті, супіщані. Тип умов місце зростання свіжий бір (А₂).

Мал 3. Ґрунтовий розріз

Вік лісових культур 46 років. Підготовка ґрунту проводилась борознами, плугом ПКЛ - 70. Посадка культур проводилась вручну, під меч Колєсова. На площу висаджувались однорічні сіянці сосни звичайної із відстанню в ряду 0,5м та між рядами 2,0 м. Догляд за лісовими культурами проводився вручну упродовж 4 років. Середня висота насадження 19 м, середній діаметр - 20 см, культури зростають за Іа бонітетом.

Пробна площа №4

Розташована в кварталі 30 виділ 14 Задеснянського лісництва ДП "Н.-Сіверське лісове господарство". Площа виділу 2,5 га.

Площа пробної площі 0,09 га. Рельєф ділянки злегка хвилястий. Ґрунт дерново-слабопідзолистий, піщаний. Тип умов місцезростання - свіжий бір(А₂ ). Склад насадження 10 Сз. Підготовка грунту під культури проводилась борознами, плугом ПКЛ - 70. Посадка культур проводилась вручну, під меч Колєсова. На площу висаджувались однорічні сіянці сосни звичайної із відстанню в ряду 0,5м та між рядами 2,0 м. Догляд за культурами проводився механізованим і ручним способом упродовж 4років.

Повнота насадження 0,83. Середня висота культур 19 м, середній діаметр 22 м. Бонітет І.

Пробна площа № 5

Розташована в кварталі 17 виділ 5 Задеснянського лісництва ДП. "Н.-Сіверське лісове господарство". Площа виділу 1,1 га,

Площа пробної площі 0,16 га. Рельєф ділянки злегка хвилястий. Тип ґрунту дерново-слабопідзолисті, супіщані. Тип умов місце зростання свіжий субір (В₂). Живий надґрунтовий покрив представлений конвалією, злаками...

Культури створені посадкою. Ґрунт, під культури, підготовлено смугами, механізовано, культиватором КЛБ - 1,7 Посадку проводили зручну під меч Колєсова. На площу висаджували однорічні сіянці сосни за схемою розміщення садивних місць 2.0Х0.5м.

Догляд за культурами проводився вручну упродовж 4 років. Середній діаметр становить 30см, середня висота - 25 м, зростають по І бонітету.

Пробна площа № 6

Розташована в кварталі 18 виділ 15 Задеснянського лісництва ДП. "Новгород-Сіверське лісове господарство". Площа виділу 10,0 га.

Площа пробної площі 0,09га. Рельєф ділянки хвилястий. Ґрунти дернові слабопідзолисті, супіщані. Тип умов місцезростання - свіжий субір (В₂). Підготовка ґрунту - борознами. Посадку проведено вручну однорічними сіянцями сосни звичайної, під меч Колєсова. Відстань в рядах 0.5 м та між рядами 2.0м. Догляд за лісовими культурами проводились вручну упродовж 4 років. Середня висота становить 25 м, середній діаметр - 28 см.

4.2 Особливості створення та росту культур сосни звичпйної на об'єктах дослідження у Задеснянському лісництві ДП "Новгород-Сіверське лісове господарство"

Таблиця 4.1 - Характеристика лісових культур за даними пробних площ

Проаналізувавши дані таблиці 4.1, можна зробити наступні висновки: щодо типу умов зростання, то породи підібрані вірно, як в чистих так і в мішаних соснових насадженнях. Досить нормальним є запас та процент виходу ділової деревини. Також з даної таблиці помітно, що в насадженнях з більшим віком запас більший, ніж в насадженнях з меншим віком, наприклад: запас у чистому насадженні сосни звичайної у 47 років становить 304 м³, а в 65 років цей запас становить 411 м³. Отже, в цілому, можна сказати, що ведення лісокультурної справи на підприємстві задовільне. Дослідження дозволяють зробити висновок, що кращими в умовах підприємства є змішані за складом насадження, якість яких зростає з віком. Основними напрямками покращення лісокультурної діяльності підприємства, на нашу думку є:

-    розширення робіт з сприяння природному поновленню;

-        використання високоякісного садивного матеріалу, зокрема з покращеними спадковими властивостями;

-    створення культур з веденням до їх складу порід, що відповідають корінним типам лісу. Динаміка росту і приживлюваності сосни звичайної в лісотипологічних умовах А2, В2, С2.

2. Середньовікові насадження

На староорних землях. В умовах свіжого бору (А2 ).

Культури 1970року посадки розташована в кварталі №6 виділ 5 на території на землях бувшого сільгоспкористування (галявинах).

Мал.7. Ґрунтовий розріз:

-0.-3 см - лісова підстилка

НЕ - 3-33см -гумусово -елювіальний, світло -сірий, рівномірно -забарвлений , при підсиханні світлішає, свіжий, піщаний, безструктурний, пронизаний коренями лісової рослинності, перехід різкий по кольору.

НІ - 33 -58см -гумусово -ілювіальний, темно-сірий до низу з сизуватим відтінком, щільний, з глибини 53см слабооглеений, піщаний , перехід різкий по кольору і складенню.

РІ - 58-110см -ілювіальний пісок світло -жовтого кольору, оглеений, щільний.

Ґрунт - дерново -підзолистий на сучасних алювіальних відкладеннях.

Площа ділянки 4,2га

ТУМ А2

Тип лісу А2С -свіжий сосновий бір.

Категорія лісокультурної площі - галявина

Рельєф -рівнинний.

Ґрунти та їх вологість -свіжий сосновий бір.

Ступінь задерніння -помірна

Наявність природного поновлення - відсутнє

Ґрунтовий покрив -зозулин льон ялівцевий, брусниця.

Ступінь задерніння -помірна.

Ступінь зараженості грунту личинками хрущів -відсутня.

Розміщення -2,0х0,7

Кількість садивних місць на 1га 7143 шт.

на всій площі 30000шт.

Головні породи сосна звичайна.

Схема змішування 8Сз2Бп

Таксаційна характеристика насадження:

Лісові культури

Сз2Бп Вік 39 висота 15,4м діаметр 15,2см. група віку 4. Клас бонітету 1 ТЛУ А2С Повнота 0,77 запас деревини: на 1га м 228 на виділі 0,96 тис.м3

Таблиця 25. Хід росту сосни звичайної

З таблиці № 25 бачимо що кількість стовбурів на 2009 рік становить 48 шт. на обліковому відрізку

Діаметр -15,2см.

Висота-15,4м.

Запас -228м3/га

В лісовому фонді.

В умовах свіжого бору (А2)

Культури 1971 року посадки розташована в кварталі №95 виділ №15 на

Мал.8. Ґрунтовий розріз

0-5см -дернина, лісова підстилка

НЕ - 5-38см -гумусово -елювіальний, свіжий, світло -сірий з жовтуватим відтінком, рихлий, супіщаний, безструктурний, пронизаний коренями лісової рослинності, перехід ясний.

Рні - 38-120см -перехідний, свіжий, донизу вологий, сіро -жовтого кольору, з вкрапленнями заліза та марганцю, супіщаний.

Ґрунт -дерново -опідзолений супіщаний на сучасних алювіальних відкладеннях.

Площа ділянки 4,1га. .

Тип лісу - А2С -свіжий сосновий бір.

Категорія лісокультурної площі -зруб РГК 2002 року.

Склад насадження до рубки 6Сз2Бп+Ос+Дз.

Стан очистки -задовільний.

Рельєф -рівнинний.

Ґрунтовий покрив -зозулин льон, куничник наземний.

Ґрунти та їх вологість -свіжий дубово -сосновий субір.

Ступінь задерніння -помірна.

Наявність природного поновлення -4Сз6Бп

Ступінь зараженості грунту личинками хруща -відсутня.

Спосіб підготовки грунту -борознами, механізовано.

Метод створення культур -посадка вручну під меч Колесова.

Характеристика посадкового матеріалу: саджанців сосни звичайної другого року вирощування ,першого класу якості.

Розміщення 2,0м х 0,7м.

Кількість садивних місць на1 га. 7142.

На всю площу 29282тис.шт.

Головні породи сосна звичайна.

Схема змішування :10Сз.

Таксаційна характеристика насадження:

Лісові культури

Сз Вік років 38. Висота 15,5м; діаметр 15,7см. Клас бонітету І.ТЛУ А2С. Повнота 0,62. Запас деревини : на 1 га.260м3; на виділі 1,07тис.м3

Таблиця 26. Хід росту сосни звичайної.

З таблиці № 26 бачимо що кількість стовбурів на 2009 рік становить 36шт на обліковому відрізку

Діаметр -15,5см

Висота-15,7м

Запас -260 м3/га

На староорних землях.

В умовах свіжого субору В2.

Культури 1971року посадки розташовані в кварталі №87 виділ №5.

Мал.9. Ґрунтовий розріз.

d-0-10 -лісова підстилка.

Н- 10-38см -гумусово -елювіальний, свіжий, світло -сірий з жовтуватим відтінком, суглинистий, пронизаний коренями лісової рослинності, перехід ясний.

Рні- 38-66см перехідний ,свіжий , до низу вологий сіро -жовтого кольору, суглинистий.

Ґрунт -дерново -опідзолений суглинистий на сучасних алювіальних відкладеннях.

Площа ділянки 5,7га. Тип лісорослинних умов В2.

Тип лісу В2ДС. Рельєф - рівнинний.

Ґрунти та їх вологість -свіжий дубово -сосновий субір.

Ґрунтовий покрив -костриця овеча , тимофіївка степова.

Ступінь задерніння -помірна.

Ступінь зараженості грунту личинками хруща -відсутня.

Розміщення -2,0м х0,7м.

Кількість садивних місць на 1 га.-7142.

На всю площу -40709тис. шт.

Головні породи - сосна звичайна .

Схема змішування -8Сз2Бп

Схема посадки 2,0х0,7. Схема змішування 7Сз3Бп.

Початкова густота культур 7142шт./га.

Таксаційна характеристика насадження:

Лісові культури.

Сз2Бп Вік років 38 Висота 16,2м; діаметр 15,2см. Група віку 3. Клас бонітету І . ТЛУ В2ДС. Повнота 0,89. Запас деревини на 1га 240м3; на виділі 1,37тис.м3

Таблиця 27. Хід росту сосни звичайної.

З таблиці № 27 бачимо що кількість стовбурів на 2009 рік становить 52шт на обліковому відрізку

Діаметр -15,2см

Висота-12,2м

Запас -240м3/га

В лісовому фонді.

В умовах свіжого субору.

Культури 1970 року посадки розташована в кварталі №15 виділ № 4.

Мал.10. Ґрунтовий розріз.

0-4 лісова підстилка.

Н - 0-38см -гумусово -елювіальний, свіжий, світло -сірий з жовтуватим відтінком , суглинистий, пронизаний коренями лісової рослинності, перехід ясний.

Рні- 38-100см перехідний ,свіжий , до низу вологий сіро -жовтого кольору, суглинистий.

Ґрунт -дерново -опідзолений суглинистий на сучасних алювіальних відкладення.

Площа ділянки 3,6га.

Тип лісорослинних умовВ2.

Тип лісу вВ2ДС.

Категорія лісокультурної площі: зруб 1968 року.

Рельєф - рівнинний .

Ґрунти та їх вологість - свіжий дубово -сосновий субір.

Ґрунтовий покрив - орляк , моління, буквиця, веснівка.

Ступінь задерніння -помірна.

Наявність природного поновлення - 6Бп3Сз1Дз.

Вік -5-10 років.

Щільність 370 шт\га.

Ступінь зараженості грунту личинками хруща -відсутня.

Розміщення -2,0м х0,7м.

Кількість садивних місць на 1 га.-7142.

На всю площу -25711 тис. шт.

Головні породи - сосна звичайна .

Схема змішування -10Сз.+ пБп

Таксаційна характеристика насадження:

Лісові культури.

Сз+Бп. Вік років 40. Висота 18,6м; діаметр 17,6см.Група віку 3.Клас бонітету 1.

ТЛУ:В2ДС. Повнота 0,72. Запас деревини: на 1га.270м3; на виділі 0,97 тис.м3.

Таблиця 28. Хід росту сосни звичайної.

З таблиці № 28 бачимо що кількість стовбурів на 2009 рік становить 34шт на обліковому відрізку

Діаметр -17,6см

Висота-18,6м

Запас -270м3/га.

На сільськогосподарському користуванні.

В умовах свіжого суг руду (С2)

Культури 1971 року посадки розташована в кварталі №5 виділ №1.

Мал.11. Ґрунтовий розріз.

-3 - лісова підстилка

Не - 3-45см -гумусово-елювіальний, світло -сірий, свіжий, при підсиханні світлішає, по всьому профілю ясно виражена наявність аморфного кремнезему, безструктурний , легко суглинистий , інтенсивно пронизаний коренями рослинності до35см, рихлий, перехід ясний по кольору і складенню. 45-80см -перехідний до породи, світло -сірий легко суглинистий з палевим відтінком і з вкрапленнями брунатної глини на1/3 частини загальної маси, грудкуватий, щільніший попереднього горизонту.

Р- 80-140см -порода -лесоподібний суглинок з вкрапленнями брунатної глини.

Ґрунт - сірий опідзолений легко суглинистий на лесоподібному суглинку.

Площа ділянки 6,8га. Тип лісорослинних умов С2. Тип лісу С2ГДС.

Рельєф - рівнинний.

Ґрунти та їх вологість -свіжий грабово -дубово -сосновий сугруд.

Ґрунтовий покрив -вероніка лікарська, медунка темна.

Ступінь задерніння -помірна.

Ступінь зараженості грунту личинками хруща -відсутня.

Розміщення -2,0м х0,7м. Кількість садивних місць на 1 га.-7142.

На всю площу -48571тис. шт.

Головні породи - сосна звичайна. Схема змішування -10Сз

Таксаційна характеристика насадження:

Лісові культури.

Сзк. Вік років -38 Висота -14,2; діаметр -14,6.Клас бонітету -ІІ ТЛУ - С2ГДС Повнота -0,64. Запас деревини: на 1 га.158м3 ;на виділі-1,07тис.м3

Ступінь ураження -11%

Таблиця 29. Хід росту сосни звичайної.

З таблиці № 29 бачимо що кількість стовбурів на 2009 рік становить 28 шт на обліковому відрізку

Діаметр -14,6см

Висота-14,2м

Запас -158м3/га

В лісовому фонді.

В умовах свіжого суг руду (С2).

Культури 1969 року посадки розташовані в кварталі № 16 виділ № 8

Мал.12. Ґрунтовий розріз.

-6 - лісова підстилка

Не- 6-65см -гумусово-елювіальний, світло -сірий, свіжий, при підсиханні світлішає, по всьому профілю ясно виражена наявність аморфного кремнезему, безструктурний , легко суглинистий , інтенсивно пронизаний коренями рослинності до45см, рихлий, перехід ясний по кольору і складенню. 65-90см -перехідний до породи, світло -сірий легко суглинистий з палевим відтінком і з вкрапленнями брунатної глини на1/3 частини загальної маси, грудкуватий, щільніший попереднього горизонту.

Р- 90-150см -порода -лесоподібний суглинок з вкрапленнями брунатної глини.

Ґрунт - сірий опідзолений легко суглинистий на лесоподібному суглинку.

Площа 3,6га.

Тип лісорослинних умовС2.

Тип лісу вС2ГДС.

Категорія лісокультурної площі: зруб 1968 року.

Рельєф - рівнинний .

Ґрунти та їх вологість - свіжий грабово - дубово -сосновий субір.

Ґрунтовий покрив -верес , чорниця , орляк .

Ступінь задерніння -помірна.

Ступінь зараженості грунту личинками хруща -відсутня.

Розміщення -2,0м х0,7м.

Кількість садивних місць на 1 га.-7142.

На всю площу -25711 тис. шт.

Головні породи - сосна звичайна .

Схема змішування -10Сз.

Таксаційна характеристика насадження:

Лісові культури.

Сз. Вік років -40. Висота -21,5; діаметр -20,5. Клас бонітету І.ТЛУ -С2ГДС. Повнота -0,87. Запас деревини: на 1га.336м3; на виділі 1,21 тис.м3

Таблиця 30. Хід росту сосни звичайної.

З таблиці № 30 бачимо що кількість стовбурів на 2009 рік становить 34шт на обліковому відрізку

Діаметр -20,5см

Висота-21,5м

Запас -336м3/га

Висновки :

Аналізуючи хід росту і продуктивності середньовікових деревостанів в лісо -типологічних умовах А2, В2, С2, створених на староорних землях можна зробити такі висновки:

В умовах А2.

Деревостан 39 років, змішаний за породним складом(8Сз2Бп) має на 2009 рік кількість на обліковій площі -48 шт.

Діаметр -15,2см. за нормою 15,5см.-98%

Висота -15,4м. за нормою 15,3м. -98%

Запас 228м3/га. при нормі 311м3/га.

Деревостан має продуктивність 74%

В умовах В2.

Деревостан 38 років, змішаний за породним складом(8Сз2Бп) має на 2009 рік кількісь на обліковій площі 52 шт.

Діаметр -16,2см. за нормою 15,7см.-103%

Висота -15,8м. за нормою 15,5м. -101%

Запас 240м3/га. при нормі 311м3/га.

Деревостан має продуктивність 79%

В умовах С2.

Деревостан 38 років, чистий за породним складом (10Сз) має на 2009 рік кількісь на обліковій площі 28 шт.

Діаметр -14,6см. за нормою 15,7см.-90%

Висота -14,2м. за нормою 15,5м. -90%

Запас 158м3/га. при нормі 490м3/га.

Деревостан має продуктивність 30%

Порівнюючи хід росту і продуктивності деревостанів сосни звичайної в лісо типологічних умовах місцезростання А2, В2,С2, створених на староорних землях можна відмітити що ріст і продуктивність деревостанів збільшується відповідно до покращення ґрунтових умов - А2- 74%; В2-79%.

Деревостани в умовах С2 мають зараження кореневою губкою -10% площі, в наслідок чого сформувався зріджений деревостан . Діаметр та висота ділянки близько норми -90%, проте приріст не може компенсувати низької продуктивності 158м3 на 1га.

Культури були висаджені чистим породним складом, внаслідок чого відбулось ураження хворобами та шкідниками, що призвело до зниження продуктивності деревостану.

Аналізуючи хід росту і продуктивності середньовікових деревостанів в лісо -типологічних умовах А2, В2, С2, створених в лісовому фонді можна зробити такі висновки:

В умовах А2.

Деревостан 38 років, чистий за породним складом(10Сз) має на 2009 рік кількість на обліковій площі -36 шт.

Діаметр -15,7см. за нормою 15,5см.-102%

Висота -15,5м. за нормою 15,3м. -102%

Запас 270м3/га. при нормі 311м3/га.

Деревостан має продуктивність 87%

В умовах В2.

Деревостан 40 років, змішаний за породним складом(8Сз2Бп) має на 2009 рік кількісь на обліковій площі 34 шт.

Діаметр -17,6см. за нормою 15,5см.-114%

Висота -18,6м. за нормою 15,3м. -122%

Запас 315м3/га. при нормі 311м3/га.

Деревостан має продуктивність 102%

В умовах С2.

Деревостан 40 років, чистий за породним складом (10Сз) має на 2009 рік кількісь на обліковій площі 34 шт.

Діаметр -20,5см. за нормою 20,9см.-90%

Висота -21,5м. за нормою 21,9м. -90%

Запас 336м3/га. при нормі 490м3/га.

Деревостан має продуктивність 68%

Порівнюючи хід росту і продуктивності деревостанів сосни звичайної в лісорослинних умовах місцезростання А2, В2,С2, створених на землях лісового фонду можна відмітити що приріст в діаметрі та висоті деревостанів у лісовому фонді вища ніж на староорних землях, оскільки на зрубах вже існують відповідні грунтові умови. Проте, на прикладі трьох різних ділянок в лісовому фонді можна помітити що деревостани в лісорослинних умовах В2 , що стоврені з домішкою берези мають продуктивність 102%,тоді як деревостани в більш багатих умовах місцезростання С2 створені чистим породним складом мають лише 68%.

Динаміка приросту середньовікових деревостанів за діаметром, висотою та запасом в лісо типологічних умовах А2, В2, С2.

3. Старшовікові насадження.

На староорних землях.

В умовах свіжого бору.(А2)

Культури1940 року посадки розташовані в кварталі №70 виділ №18

Мал.13. Ґрунтовий розріз.

d-0-3см-дернина.

НЕ-3-32см - гумусово -елювіальний , світло-сірий, різноманітно-забарвлений, при підсиханні світлішає ,свіжий, піщаний, безструктурний, пронизаний коренями злакової рослинності до 5см, перехід різкий по кольору

НІ (gl)- 32-56 см -гумусово -ілювіальний ,темно -сірий до низу з сизуватим відтінком, щільний, з вкрапленнями відновленого заліза та марганцю, з глибини 50см слабооглеений, піщаний, перехід різкий по кольору і складенню.

РІ (gl)- 56-102cм -ілювіальний пісок світло-жовтого кольору ,оглеєний, щільний з вкрапленнями відновленого марганцю та заліза.

Ґрунт - дерново -підзолистий піщаний на сучасних алювіальних відкладеннях.

Площа 5,4га

Тип лісу А2С

Тип лісорослинних умов А2

Рельєф - схил південної експозиції. .

Ґрунти та їх вологість -свіжий сосновий бір.

Ґрунтовий покрив -дрік , папороть.

Ступінь задерніння -помірна.

Ступінь зараженості деревостанів хворобами -відсутня.

Розміщення -2,0м х0,7м.

Кількість садивних місць на 1 га.-7142

На всю площу -38567тис. шт.

Головні породи сосна звичайна .

Схема змішування -6Сз4Бп+ Чг

Таксаційна характеристика:

Лісові культури. 6Сз4Бп+Чг Вік років -70. Висота -20,6м Діаметр -21,4 см. ТЛУ.-А2С. Повнота -0,75.Клас бонітету -І. Запас деревини: на 1га.-445 м3.;на виділі -2,40 тис.м3. % ділових дерев -72

Таблиця 31. Хід росту сосни звичайної.

З таблиці № 31 бачимо що кількість стовбурів на 2009 рік становить28 шт. на обліковому відрізку (10%)

Діаметр -21,4см

Висота-20,6м

Запас на 1 га -445м3

В лісовому фонді.

В умовах свіжого бору (А2).

Культури 1941 року посадки розташовані в кварталі №9 виділ№ 6.

Мал.14. Ґрунтовий розріз.

.5см лісова підстилка

Н - 5-38см -гумусово -елювіальний, свіжий, світло -сірий з жовтуватим відтінком, суглинистий, пронизаний коренями лісової рослинності, перехід ясний.

Рні- 38-66см перехідний ,свіжий , до низу вологий сіро -жовтого кольору, суглинистий.

Ґрунт -дерново -опідзолений суглинистий на сучасних алювіальних відкладеннях.

Площа ділянки 6,2га.

Тип лісорослинних умов А2.

Тип лісу А2С

Рельєф - рівнинний. Ґрунти та їх вологість -свіжий сосновий бір.

Ґрунтовий покрив -ожина ,цмин пісковий.

Ступінь задерніння -помірна.

Ступінь зараженості деревостанів хворобами -відсутня.

Розміщення -2,0м х0,7м.

Кількість садивних місць на 1 га.-7142

На всю площу -38567тис. шт.

Головні породи - сосна звичайна .

Схема змішування -10Сз

Таксаційна характеристика насадження:

Лісові культури.

Сз. Вік років -70. Висота-21,4м. Діаметр -22,6см. Клас бонітету -І. ТЛУ. -А2С. Повнота -0,86. Запас деревини: на 1га.м3.-475м3; на виділі -2,95 тис.м3. % ділових дерев -95.

Таблиця 32. Хід росту сосни звичайної

З таблиці № 32 бачимо що кількість стовбурів на 2009 рік становить 30шт на обліковому відрізку (11,0%)

Діаметр -22,6см

Висота-21,4м

Запас на 1 га -475м3

На староорних землях.

В умовах свіжого субору (В2)

Культури 1940 року посадки розташовані в кварталі № 9 виділ №8 на

Мал .15. Ґрунтовий розріз

.4см лісова підстилка

НЕ- 2-28см -гумусово -елювіальний ,світло -сіро -жовтий ,плямистий, свіжий, при підсиханні світлішає до блідо -сіро -жовтого, наявність інтенсивного аморфного кремнію по всьому профілю, на фоні різнокольорових плям грунту -плями відновленого заліза, рихлий, безструктурний, супіщаний, перехід ясний по кольору.

Рі - 78 -160см -глинистий пісок світло -жовтого кольору , вологий, в нижній частині щільний.

Ґрунт - дерново -підзолистий супіщаний на сучасних алювіальних відкладеннях

Площа ділянки 10,8га.

Тип лісорослинних умов В2.

Тип лісу В2ДС

Рельєф - схил південно -західної експозиції .

Ґрунти та їх вологість -свіжий дубово-сосновий субір.

Ґрунтовий покрив -перестріч гайовий, веснівка..

Ступінь задерніння -помірна.

Ступінь зараженості деревостанів хворобами -відсутня.

Розміщення -2,0м х0,7м.

Кількість садивних місць на 1 га.-7142

На всю площу -77134тис. шт.

Головні породи - сосна звичайна .

Схема змішування -6Сз2Бп2Дз+Чг

Таксаційна характеристика ділянки:

Лісові культури.

Склад -10Сз+Бп. Вік -69 років. Висота -23,1м. Діаметр -24,4см. Клас бонітету -І. Тип лісу -В2ДС. Повнота -0,75. Запас на 1га\м3 -460. ; на виділі -4,97тис.м3.

Таблиця 33. Хід росту насадження сосни звичайної.

З таблиці № 33 бачимо що кількість стовбурів на 2009 рік становить29шт на обліковому відрізку (11%)

Діаметр -24,4см

Висота-23,1м

В лісовому фонді.

В умовах свіжого субору (В2).

Культури 1939 року посадки розташовані в кварталі № 8 виділ № 7 на

Мал .16 Ґрунтовий розріз.

.5см лісова підстилка

Н- 0-38см -гумусово -елювіальний, свіжий, світло -сірий з жовтуватим відтінком, суглинистий, пронизаний коренями лісової рослинності, перехід ясний.

Рні -38-95 см перехідний , свіжий, до низу вологий, сіро -жовтого кольору, суглинистий.

Грунт -дерново -опідзолений суглинистий на сучасних алювіальних відкладеннях.

Площа ділянки 16,2га.

Тип лісорослинних умов В2.

Тип лісу В2ДС

Рельєф - рівнинний .

Ґрунти та їх вологість -свіжий сосновий бір.

Ґрунтовий покрив -ковила, орляк, тимофіївка степова.

Ступінь задерніння -помірна.

Ступінь зараженості деревостанів хворобами -відсутня.

Розміщення -2,0м х0,7м.

Кількість садивних місць на 1 га.-7142

На всю площу -38567тис. шт.

Головні породи - сосна звичайна .

Схема змішування -8Сз2Бп

Таксаційна характеристика насадження:

Лісові культури.

Сз2Бп. Вік років-70. Висота -30,7м. Діаметр -31,0см. Клас бонітету -І.ТЛУ.-В2ДС. Повнота -0,83. Запас деревини: на 1га м3 -500 ; на виділі -8,10 тис.м3.

Таблиця 34. Хід росту сосни звичайної.

З таблиці № 34 бачимо що кількість стовбурів на 2009 рік становить22шт на обліковому відрізку (8,9%)

Діаметр 31,0см

Висота-30,7м

Запас на 1 га -500м3

На староорних землях.

В умовах свіжого суг руду (судіброви ,С2)

Культури 1941 року посадки розташована в кварталі №130 виділ №16.

Мал.17. Ґрунтовий розріз.

0-6- лісова підстилка

Н - 6-38см -гумусово -елювіальний, свіжий, світло -сірий з жовтуватим відтінком, суглинистий, пронизаний коренями лісової рослинності, перехід ясний.

Рні -38-66см перехідний ,свіжий , до низу вологий сіро -жовтого кольору, суглинистий.

Ґрунт -дерново -опідзолений суглинистий на сучасних алювіальних відкладеннях.

Площа ділянки 12,8га.

Тип лісорослинних умов С2.

Тип лісу С2ГДС

Рельєф - рівнинний .

Ґрунти та їх вологість -свіжий грабово -дубово -соснова судіброва.

Ґрунтовий покрив -дрік, зірочник лісовий, підмаренник пахучий.

Ступінь задерніння -помірна.

Ступінь зараженості деревостанів хворобами -відсутня.

Розміщення -2,0м х0,7м.

Кількість садивних місць на 1 га.-7142.

На всю площу -48571тис. шт.

Головні породи - сосна звичайна .

Схема змішування -8Сз2Д

Таксаційна характеристика насадження:

Лісові культури.

Сз.+Чг Вік років -70. Висота ,м -30,2. Діаметр,см -30,5. Клас бонітету -І. Повнота -0,76. Т.Л.У. -С2ГДС. Запас деревини: на 1га. м3 -467; на виділі -5,98тис.м3

Таблиця 35 Хід росту сосни звичайної

З таблиці № 35 бачимо що кількість стовбурів на 2009 рік становить18шт на обліковому відрізку (7,0%)

Діаметр 30,5см

Висота-30,2м

Запас на 1 га -467м3

В лісовому фонді.

В умовах свіжого сугруду (С2)

Культури 1940 року посадки розташована в кварталі №68 виділ № 20.

Мал.18. Ґрунтовий розріз.

d- 0-5см -лісова підстилка.

Не- 5-50см -гумусово-елювіальний, світло -сірий, свіжий, при підсиханні світлішає, по всьому профілю ясно виражена наявність аморфного кремнезему, безструктурний , легко суглинистий , інтенсивно пронизаний коренями рослинності до35см, рихлий, перехід ясний по кольору і складенню. 50-100см -перехідний до породи, світло -сірий легко суглинистий з палевим відтінком і з вкрапленнями брунатної глини на1/3 частини загальної маси, грудкуватий, щільніший попереднього горизонту.

Р -100-120см -порода -лесоподібний суглинок з вкрапленнями брунатної глини.

Ґрунт - сірий опідзолений легко суглинистий на лесоподібному суглинку.

Площа ділянки 10,8га.

Тип лісорослинних умов С2.

Тип лісу С2ГДС

Рельєф - рівнинний .

Ґрунти та їх вологість -свіжий грабово -дубово -сосновий сугруд (судіброва).

Ґрунтовий покрив -вероніка лікарська , медунка темна.

Ступінь задерніння -помірна.

Ступінь зараженості деревостанів хворобами -відсутня.

Розміщення -2,0м х0,7м.

Кількість садивних місць на 1 га.-7142

На всю площу -38567тис. шт.

Головні породи - сосна звичайна .

Схема змішування -8Сз2Бп

Таксаційна характеристика насадження:

Лісові культури.

Сз2Бп. Вік, років -70. Висота ,м-30,8 .Діаметр, см -31,1.Клас бонітету -Іа. Тип лісу (Т.Л.У.) -С2ГДС. Повнота -0,86. Запас деревини : на 1 га.510 м3 ; на виділі -5,51 тис.м3.

Таблиця 36. Хід росту сосни звичайної .

З таблиці № 36 бачимо що кількість стовбурів на 2009 рік становить26шт на обліковому відрізку (10,0%)

Діаметр 31,1см

Висота-30,8м

Запас на 1 га -510м3

Висновки

Аналізуючи хід росту і продуктивностіділянок старшовікових деревостанів сосни звичайної на староорних землях можна зробити такі висновки:

ділянки були висаджені на землях які мали повну непридатність до сільськогосподарського користування як то яри , дуже круті схили , заболочені місця , які не можна використовувати навіть під сінокоси ( дані з опитувань місцевих робітників , та деяких колгоспних документів 1946-50 років).

Умови місцезростання культур круті схили та вибалки.

Ділянка культур сосни звичайної в умовах свіжого бору (А2).

Культури створені 1940 року і мають такі показники:

Кількість дерев на обліковій площі -18 шт.

Склад -6Сз4Бп +чагарники - бузина червона.

Діаметр -21,4см - 83% за нормою - 24,8см.

Висота-20,6 м- 82% за нормою -23,6м.

Запас - 445м3/га за нормою -511м3/га

Продуктивність деревостану -86%

Особливістю цієї ділянки є те що перші ( низові ) ряди займають чагарникові породи , які в умовах схилу відіграють велику роль в утриманні в ґрунті поживних речовин. Також введена більша кількість листяної породи -берези похилої , яка створює поживний шар грунту набагато швидше ніж соснові, сприяючи також розкладу опадів сосни. Тому , в результаті видно , що дерева доволі добре для таких умов місцезростання, набрали висоту і діаметр.

Ділянка старшовікових дервостанів в умовах свіжого субору (В2) 1940 року посадки на крутому схилі. Ділянка має складний склад -6Сз2Дз2Бп+ чагарники -бузина червона, карагана дерев’яниста (акація жовта). Велику площу займають ряди чагарникових.

Насадження має такі показники:

Кількість дерев на обліковій площі -19 шт.

Діаметр -24,4 см -98% за нормою -24,8см.

Висота -23,1 м -97% за нормою -23,6м.

Запас -460 м3. за нормою -511м3

Продуктивність деревостану -90%

Сосна звичайна на ділянці має високі показники по висоті і діаметрі майже 100% , а також запас на 1 га.

Ділянка старшовікових дервостанів в умовах свіжого сугруду (С2) 1941 року посадки висаджена по розлогому дну яру, тому має рівнинний характер.

Культури чисті за складом -10Сз+ бузина чорна , мають такі показники:

Кількість дерев на обліковій площі -18 шт.

Діаметр -30,5 см - 84% за нормою -30,9см.

Висота -30,2 м. -84% за нормою -30,6м.

Запас на 1 га -467 м3. за нормою 640

Продуктивність деревостану 73%

Незважаючи на те, що ділянка розташована в умовах свіжого суг руду та на дні яру, тобто доволі рівнинна, має покращені умови грунту, оскільки всі поживні речовини з схилів яру приносяться до низу, деревостани мають нижчий процент показників.

Порівнюючи хід росту і продуктивності ділянок старшовікових деревостанів в лісо типологічних умовах місцезростання А2,В2.С2. можна відмітити що деревостани в умовах А2, В2 створені з домішкою листяних порід мають більший процент продуктивності ніж деревостани чисті за породним складом .Найбільшу продуктивність має ділянка в умовах В2, створена з дубом черещатим та чагарниковими.

Аналізуючи хід росту і продуктивностіділянок старшовікових деревостанів сосни звичайної в лісовому фонді можна зробити такі висновки:

Ділянка старшовікових деревостанів в умовах свіжого бору(А2)1941 року посадки. Насадження чисте за складом і має такі показники:

Кількість на обліковій площі-20шт.

Діаметр -22,6см -84% за нормою - 24,8см

Висота -21,4м -86% за нормою -23,6м.

Запас на 1 га. 475 м3. за нормою 511м3/га

Продуктивність деревостану -93%

Ділянка старшовікових деревостанів в умовах свіжого субору (В2)1939 року посадки. Насадження змішане за складом 8Сз2Бп має такі показники :

Кількість на обліковій площі -20 шт.

Діаметр -31,0см - 125% за нормою -24,8см.

Висота - 30,7 м. -130% за нормою -23,6м

Запас на 1 га. 500м3. за нормою -511м3/га

Продуктивність деревостану -98%

Ділянка старшовікових деревостанів в умовах свіжого суг руду(С2) 1940 року посадки. Насадження змішане за складом 8Сз2Бп має такі показники:

Кількість на обліковій площі -18 шт.

Діаметр -31,1см -101% за нормою - 30,9см.

Висота -30,8м. -101% за нормою -30,6м.

Запас на 1 га.-650 м3. за нормою 640м3/га

Продуктивність деревостану 102%

Динаміка приросту старшовікових деревостанів за діаметром, висотою, та запасом в лісо типологічних умовах А2, В2, С2.

Порівнюючи результати ходу росту ділянок старшовікових деревостанів в умовах А2, В2, С2 можна зробити висновок , що деревостани сосни звичайної мають задовільні показники як для даних лісо типологічних умов.

Як і в деревостанах, створених на староорних землях , спостерігається залежність соснових від опадів листяних порід, проте таксаційні характеристики в лісовому фонді вищі за показники на староорних землях.

Таке пояснюється тим , що на час закладки культур вже мали потужний корисний шар грунту створений з лісової підстилки, тому сіянці , отримавши хороший ріст, швидше ввійшли у фазу деревостанів, тим самим накопичивши більший запас деревини на 1 га.

.2 Особливості створення та росту культур сосни звичайної

Культури сосни на староорних землях.

Особливістю дерново-підзолистих, глинисто-піщаних та супіщаних грунтів лісової зони Полісся - є мала потужність гумусового горизонту і несприятливі фізико-хімічні властивості. Розпушування таких грунтів призводить до швидкого винесення органічних речовин у нижчі, недоступні для рослин, горизонти. Збіднення грунтів відбувається внаслідок щорічного збирання врожаю. Порівняно із цілинними ґрунтами в староорних землях міститься менше гумусу. На староорних землях послаблюється розвиток мікроорганізмів і знижується нітрифікаційна спроможність. Значно змінюються і фізичні властивості грунтів. Об'ємна вага верхнього 10-сантиметрового шару орних грунтів становить 1,48 г/см³, а на глибині 10-20 см -1,60 г/см³. На цілинних землях цей показник становить 1,10 і 1,47 г/см³. Погіршення фізичних властивостей староорних земель зумовлене розривом і частковим закупоренням капілярів під час оранки, крізь які відбувається обмін повітря і просочується основна маса води.

За таких умов у сосни інтенсивно розвивається коріння у верхніх горизонтах грунту. Після того, як коренева система сосни встигає засвоїти усі поживні речовини з верхнього родючого шару грунту, коріння її поступово заглиблюється у грунт.

Уповільнений ріст коріння сосни супроводжується не лише гальмуванням росту надземної частини, а й загальним ослабленням організму рослини. Ослаблені дерева пошкоджуються підкоровим клопом (Aradus cinnamomeus Panz), масове розмноження якого призводить до відмирання дерев і утворення галявин у культурах. Розріджені соснові молодняки заселяються личинками хрущів. Все це остаточно послаблює культури, і частина дерев через 12-15 років засихає. Підвищити біологічну стійкість сосни у культурах на староорних землях можна шляхом внесення добрив і боротьбою із шкідливими комахами. Це супроводжується тимчасовим покращенням росту сосни, оскільки коренева система лишається поверхневою.

Відомо, що під час посух кількість вологи у верхніх горизонтах грунту незначна. Це згубно позначається на деревах з поверхневою кореневою системою. Тому для покращення росту і підвищення біологічної стійкості сосни звичайної в культурах на староорних землях, необхідно застосовувати заходи, що сприяють розвитку глибинної кореневої системи (Гордієнко М.І. 1995р) . З цією метою при створенні культур обробляють грунт розпушувачем РН-60 на глибину понад 60 см. Через 2-3 роки коренева система саджанців сосни, як правило, засвоює весь розпушений шар грунту. Щоб культури швидше зімкнулися, доцільно висаджувати 10-15 тис. сіянців на 1 га , що запобігає зараженню підкоровим клопом (Б.М. Литвинов , М.Д. Євтушенко, Г. В. Байдик 2005 рік). Для покращення росту і розвитку культур необхідно також внести мінеральні та органічні добрива, оскільки ріст і приживлюваність культур напряму залежать від вмісту поживних речовин в ґрунті, оскільки землі сільськогосподарського користування мають збіднілу структуру грунту, крім того на таких землях не існує корисного шару лісової підстилки, як це є в лісовому фонді, тож поживні речовини сіянці мають отримати саме від внесення добрив (Гордієнко М. І. 1995 рік). З досвіду Боярської ЛНДС в Київській області самим ефективним в районі Полісся виявилось внесення мінеральних добрив водночас із садінням сіянців на глибину 10-15 см. та на відстані 10 см. від посадкового ряду. Норма внесення добрив на всіх ділянках повинна розроблятись окремо, зваживши на вміст у ґрунті доступних сполук в елементах живлення. Особливо ефективні для вирощування сосни звичайної органічні добрива, як то торф. Проте, цей метод має також і мінусові сторони , так являючись якісним добривом торф дає змогу сіянцям у період 3-4 років розвинути сильну кореневу систему, проте, в подальші роки спостерігається нагромадження коріння саме в торф’яному субстраті. При виході коріння за межі добривної подушки спостерігається пригнічення росту культур ( Науковий звіт Новгород -Сіверської ЛНДС за 1977 рік). Також негативно впливає торфова суміш на насадження в стані жердняків (Гордієнко М.І.) , буває помітне пригнічення росту саджанців , а в посушливі роки їх загибель. Тому, торф рекомендовано вносити суворо за дозою та лише на поверхні грунту.

Також дуже корисно вводити в склад насадження люпин (Гордієнко М.І.) , який не тільки сприяє підвищенню родючості грунтів , а й знищує багаторічні бур’янисті рослини такі як пирій повзучій який розповсюджений майже всюди на староорних землях. Він є багаторічним і являє собою значну загрозу для культур, оскільки завдяки сильно розгалуженій кореневій системі дуже швидко проникає в розораний грунт.

Проте , невважаючи на значну користь , люпин має переваги лише в достатньо зволожених місцях , оскільки завдяки міцній кореневій структурі захоплює вологу з грунту, зневоднюючи тим самим сіянці сосни, тому його потрібно вводити в культури на більш багатих і зволожених ґрунтах.

Так, спостерігається, що після осінньої прокладки борозен, навесні в борознах вже проявляються паростки пирію повзучого. Боротьба з ним дуже складна ,оскільки потребує постійного розпушення міжрядь. Проте в умовах свіжого бору проводити часті розпушування міжрядь є шкідливим. Так, у 3-4 річних культурах сосни, створених в умовах свіжого бору при розпушуванні у середньому відрізається 56-68% бічного коріння першого порядку що позначається на стані сіянців. Так, після розпушування вміст води в ґрунті зменшується в 2-2,6 % (Гордієнко М.І.). Також супіщані ґрунти мають нестійку консистенцію тож легко зміщуються, оголяючи бічні корінці, внаслідок чого, сіянці зневоднюються і гинуть.Іншим важливим фактором при залісенні староорних земель є створення змішаних насаджень, які більш стійкі проти підкорового клопа і кореневої губки (Fomes annosus). Підбирають компоненти для культур з таким розрахунком, щоб підвищити запас органічного опаду, прискорити його розкладання і збільшити масу коріння, яке пронизує товщу грунту. У бідних і сухих борах, де листяні породи не ростуть, у насадження сосни звичайної бажано вводити сосну Банкса, а на більш родючих ґрунтах - березу повислу, дуб звичайний, клен татарський, грушу звичайну. Сосну Банкса і листяні породи на староорних землях доцільно вводити в культури через 2-3 ряди сосни звичайної.

Багато сказано про те, що чисті культури, наприклад, ялини, у Середній Європі обов'язково повинні страждати від дії шкідників, хвороб та різних факторів абіотичного середовища. Проте , деякі факти свідчить про інше: кілька поколінь штучно створених ялинників у Німеччині не призвели до погіршення ґрунтів. Упорядкований за класами віку ялиновий ліс у Саксонії виявився вітростійким. Тому ,вважають що досвід саксонських лісоводів і свідчить, що вирощування чистих ялинників не потребує поправок.

У зімкнутих молодих соснових культурах накопичується значний шар підстилки. Внаслідок малої щільності заселення староорних грунтів безхребетними тваринами розкладання її уповільнюється. Ґрунтові безхребетні тварини не лише прискорюють розкладання органічних залишків, а й змінюють фізичні властивості грунту. При зміні сезонів в пошуках їжі безхребетні тварини мігрують, лишаючи нірки, які хоча і руйнуються, але систематичне їх поновлення покращує фізичні властивості грунту. Скрізь нірки проникає повітря, вода і коріння деревних рослин до більш глибоких горизонтів грунту. Ґрунтові безхребетні тварини є бажаним компонентом лісових ценозів. Збільшення щільності заселення грунту цими тваринами в культурах на староорних землях досягається шляхом внесення підстилки зі старих соснових насаджень. Через 10 років після такої інокуляції чисельність безхребетних збільшується у 9-22 рази порівняно з культурами, де підстилка не вносилася (контроль). Підстилку бажано вносити в культури до змикання крон у кількості 1,5-1,7 т/га і розміщувати купами вздовж рядів сосни на відстані 3-6 м одна від одної восени чи ранньою весною у період найактивнішої життєдіяльності тварин. Проте існує думка що не всі багаті видами ліси є стойкими. Так, чисті ліси (за Еленбергом), як правило, переважають за стійкістю мішані. Деякі автори (наприклад, Дж.Смітт, 1976) вважають, що ускладнення екосистеми не обов'язково призводить її до підвищення стійкості, буває й так, що вона стає менш стійкою. Таким чином, стійкість лісостану не є наслідком зростаючої його складності. Наприклад, сосняки-брусничники часто стійкіші за сосняки-кисличники або сосняки різнотравні.

У північно-східній частині Європейської рівнини сосна та ялина утворюють корінні лісові угруповання, тобто - первинні насадження (за Г.Ф.Морозовим). Тому створення чистих соснових і ялинових лісів не слід відносити до штучних монокультур, приписуючи їм усілякі недоліки, бо вони найкращим чином відповідають лісорослинним умовам. Можна навести приклади і по Дзвінківському лісництву Боярської ЛДС (Київська область). Чисті соснові культури у цих умовах забезпечують кращі деревостани, ніж мішані.

Багато дослідників вважають, що листяні породи, особливо широколистяні, суттєво поліпшують ґрунт. Проте, не завжди буває доречним вводити листяні породи у культури соснових. Наприклад, евтрофізація умов доцільна при вирощуванні більш вимогливих до родючості ґрунту екзотів. Якщо вирощуються корінні хвойні ліси, то потрібно враховувати, що вони зростають при участі грибів (мікоризи). Для нормальної життєдіяльності грибів потрібне кисле середовище у межах рН 3-4. Тому різні заходи у сосняках та ялинниках, які спрямовані на пониження кислотності ґрунтового розчину (вапнування, збереження листяних порід) часто не мають успіху. Зниження кислотності приводить до прискорення розкладання підстилки та короткострокового підвищення поточного приросту. Але потім продуктивність зменшується і, завдяки заміні грибної флори сапрофітними бактеріями, знижується стійкість лісостану до ураження кореневою губкою.

Евтрофізація ґрунтових умов змінює їх на користь листяних порід, особливо порід-піонерів: берези та осики, а це не завжди доцільно з точки зору ведення лісового господарства. Українські вчені П.С.Пастернак та І.І.Смольянінов дійшли висновку, що вплив на ґрунт насаджень, які ростуть добре (мають високі бонітети), буде тільки поліпшуючим, якщо на цей процес не вплине антропогенна чи якась інша дія.

У лісівницькій науці та лісогосподарській практиці давно поширена думка, що мішані листяно-ялинові, сосново-ялинові деревостани є більш стійкими до дії вітру порівняно з чистими ялинниками і сосняками. Але у 70-80-х рр. XX ст. коли на широких просторах Східно-Європейської рівнини часто проходили літні шквали, виявилося, що домішки берези не підвищують стійкість хвойних лісів, а, навпаки, знижують її. Вітростійкість чистих деревостанів була вищою. Справа у тім, що для лісу найнебезпечнішими є пориви вітру, а чисті хвойні насадження сприяють їх роздрібненню, порушенню, в цілому зменшують швидкість вітру шершавістю. Дерева берези й осики мають більшу вітрильність, що призводить до більшого ступеня їх пошкодження вітром. Особливо відчутні пошкодження при домішках листяних порід у вигляді біогруп. У цих випадках повітряні потоки проявляють турбулентність, яка більш відчутно впливає на лісостан.Створення сосняків на староорних землях майже гарантує їх захворювання та загибель від кореневої губки. Рекомендації щодо створення хвойно-листяних насаджень зі значною долею листяних порід себе не зовсім виправдали, оскільки доведено(А.А.Гаас, 1980)., що запас березових насаджень, у мішаних дерево станах до 20 років перевищує запас сосняка, проте після 30 років запас березових насаджень знижується. Товарність берези низька, ділова деревина становить не більше 50%. Тому, необхідно впровадити рубку березових після 30-35 річного віку, оскільки збереження великої домішки берези до 45-річного віку призводить до розкладу соснового молодняка, шкода від чого буде не меншою, ніж від ураження кореневою губкою.

Створення біологічно стійких високопродуктивних насаджень на староорних землях можливе за умов застосування комплексу заходів, до яких входять глибоке розпушення грунту, внесення добрив, створення змішаних насаджень, оптимальне розміщення посадочних місць, своєчасна рубка догляду.

Культури сосни в лісовому фонді.

Культури сосни в борах.

Бори формуються на пісках, надмірно зволожених торф'яних та інших бідних ґрунтах. На таких ґрунтах можуть виростати сосни звичайні й Банкса, береза повисла та деякі види верб( Воробьев, 1953 рік , Погребняк 1968 рік) .

У сухих борах для захисту саджанців сосни від перегріву, суховіїв, а також для прискорення розкладу органічного опаду в культури доцільно вводити червоний верболіз. Сосну і верболіз висаджують чистими рядами поперек напряму пануючих вітрів. В Середино -Будському агролісгоспі (в умовах Полісся) в сухих борах із сосною звичайною доцільно висаджувати сосну Банкса, яка у цих умовах відзначається високою біологічною стійкістю і в перші два десятиліття швидко росте. Вводити сосну Банкса в культури слід чистими рядами через 1-2 ряди сосни звичайної.

Сосна Банкса виконує таку ж меліоративну роль, що й верболіз, крім того, вона утворює багато підстилки, що значно прискорює накопичення органічних речовин у ґрунті, і має більш глибоку кореневу систему. Оскільки деревина сосни Банкса не має господарської цінності, дерева її після досягнення 20-25-річного віку постійно видаляють з насадження. По відмерлому корінню сосни Банкса в грунт проникає коріння сосни звичайної (Гордієнко М.І 1995 р) . При закладанні культур площах по низинах доцільно вводити в насадження сосни звичайної березу повислу. Вона в цьому випадку прискорює розкладання підстилки і підвищує родючість ґрунту.

У насадженнях Українського Полісся в органічному опаді берези вміст азоту в 2,1 раза, фосфору в 1,8, калію в 1,9 раза більше, ніж в опаді сосни. У гумусовому горизонті дерново-підзолистих супіщаних грунтів (свіжі субори) у культурах берези концентрація іонів водню нижча, але більше фосфору (на 12-70 %) і калію (на 83-190 %). У верхньому 10-сантиметровому шарі грунту сосново-березових насаджень з однаковою кількістю обох порід вміст гумусу на 12 % більше, ніж у чистих насадженнях сосни.

Враховуючи сприятливий вплив берези на грунт, у культури свіжих і вологих борів доцільно вводити один ряд берези через 4-5 рядів сосни. За цих умов у перші роки життя береза росте інтенсивніше за сосну. Тому в сосново-березових культурах необхідно своєчасно (через 4-7 років) проводити рубки догляду. Проте , відмічається ( Бабич 1978р.), що береза має розгалужену кореневу систему, яка в декілька разів більша від кореневої системи сосни і витісняє останню з верхніх шарів грунту у більш глибокі ( Гордієнко, Шаблий , Шлапак 1995 р.). Вва жають також що домішка берези сприяє розселенню хрущів. Дослідники відмічають що при наявності у складі лісових культур берези понад 10%, продуктивність сосняків зменшується, але зменшення продуктивності компенсується підвищенням біологічної стійкості сосняків та поліпшенням родючості грунтів (Бабич 1978 р.). Тому рекомендовано підтримувати частку берези на рівні 20-30% (Мірошников 1955 р., Романов 1980 р.)Важливу роль відіграє домішка берези в середньовікових деревостанах, оскільки вони дуже часто уражаються кореневою губкою -грибом родини трутовикових. Уражуються переважно хвойні породи, проте коренева губка іноді розвивається на листяних -пнях, лісоматеріалах ,проте ніколи не уражуються коріння листяних порід .В умовах Середино -Будського лісгоспу ,де майже 30% насаджень має ураження кореневою губкою дотримання правильності змішування порід особливо важливо.

У вогких і мокрих борах часткові культури закладають з введенням лише сосни звичайної, оскільки за цих умов спостерігається інтенсивне насіннєве відновлення берези і чагарників.

Культури сосни в суборах.

Порівняно з борами субори займають більш родючі ґрунти, які представлені пісками з прошарками супісків, суглинків та глин на доступній корінню глибині. Інколи субори формуються на однорідних легких супісках. На таких ґрунтах у природних насадженнях, крім сосни звичайної, ростуть дуб звичайний, ялина звичайна, береза повисла, осика, горобина звичайна та інші деревні рослини.

У сухих і дуже сухих суборах у культури сосни звичайної доцільно вводити також один чистий ряд берези повислої через кожні 3-5 рядів сосни із систематичним проведенням рубок догляду, починаючи з 3-5-річного віку. Щоб забезпечити порослеве поновлення берези, дерева її необхідно рубати у стані зимового спокою.

Враховуючи бідність ґрунту у сухих борах і суборах на поживні речовини, надмірність атмосферних опадів і високу вологість повітря Полісся, обмежену кількість і невеликі розміри трав'яних рослин те, що основним джерелом вологи для рослин є атмосферні опади, а також поширення коріння сосни у верхніх горизонтах ґрунту, догляд культур сосни у районах Полісся доцільно проводити лише у перші два роки.

У свіжих і вологих суборах кращим компонентом сосни є дуб звичайний. Його опад більше, ніж опад берези повислої, нейтралізує ґрунтовий розчин і збагачує грунт поживними речовинами. Пропонується вводити у склад культур приблизно однакову участь сосни і дуба ( Юхимець 1996 р.)

У культурах сосни краще вводити один чистий ряд дуба через кожні 3-5 рядів сосни. У цьому випадку гілки сосни змикаються над деревами дуба у віці 12-15 років ( при відстані між рядами 1,5-2 м). При введенні дуба одним рядом слід проводити своєчасні рубки догляду, щоб сформувати стійкий другий ярус з дуба, який потім зберігається до рубки головного користування ( Гордієнко 1995 р.).

У віці 80-100 років у сосново-дубових культурах запас стовбурової деревини дуба звичайного становить 40-50 м³/га. Для подовження інтенсивного зростання дуба у висоту його вводять у культуру з буферними рядами із супутніх порід. При ширині міжрядь 1,5-2 м в культурах з буферними рядами крона сосни над трирядними листяними кулісами змикається в 30-35-річному віці. Після чого крона сосни починає рідшати і пропускати багато світла й тепла під намет насадження. У дуба до цього віку розвивається досить могутня коренева система, і він досягає більш значних розмірів, ніж при введенні його в культури одним рядом. Слід відзначити, що введення буферних рядів виправдано у лісівницькому відношенні в культурах, де відстань між рядами становить до 2 м.У сосново-дубових культурах опаду в 1,5-2 рази більше, ніж у чистих соснових насадженнях. Навіть незначна домішка листя дуба (до 7 % маси) прискорює розкладання підстилки в соснових насадженнях у 2 рази. Домішка дуба в насадженнях сосни підвищує вміст гумусу в ґрунті в 1,3-1,9, кальцію і магнію - в 1,2-4 рази і знижує його гідролітичну кислотність. У перші 7-10 років після висаджування на дерново-підзолистих ґрунтах дуб розвиває поверхневу кореневу систему, чим сприяє поглибленню коріння сосни і підвищує її біологічну стійкість.

У свіжих суборах на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах клен татарський біологічно стійкий, а інтенсивність росту до 12 років в нього така ж, як і у дуба. У нього в ранньому віці розвивається густооблистнена крона і глибинна коренева система. Він так само, як і берест, попереджає заростання трав'яною рослинністю куліс листяних порід і розростання коріння сосни у бік дуба. Проте з 15 років клен татарський починає рости повільніше за дуб звичайний.У суборах кращими породами для висаджування у буферні ряди є берест (в'яз листуватий), липа дрібнолиста, груша дика, клен татарський, а із чагарників - ліщина звичайна. На більш родючих ґрунтах у буферні ряди можна висаджувати липу дрібнолисту і бузину чорну. Берест розвиває густооблистнену крону, яка попереджає задерніння ґрунту і добре затінює дуб з боків, а також обмежує розростання гілок і коріння сосни у бік листяних куліс. На порівняно бідних супіщаних ґрунтах свіжих суборів берест на відміну від насаджень на чорноземах не пригнічує дуб. Не відмічається пригнічення й сосни.

У груші дикої у свіжих суборах розвивається густооблистнена крона і глибинна коренева система. Вона попереджає розростання в культурах бур'янистих трав і добре затінює дуб з боків. У свіжих і вологих суборах 7-10-річна груша вища, а після 20 років - нижча за дуб. У перші 10-15 років після садіння у верхніх шарах ґрунту переважає коріння груші, в наступні роки -дуба. У насадженні з участю груші у дерев дуба стовбури добре очищаються від сучків, рівні і малозбіжисті.

Серед чагарників ефективною для буферних рядів у насадженнях дуба і сосни є ліщина звичайна. Вона добре росте у свіжих і вологих суборах на дерново-підзолистих, глинисто-піщаних і супіщаних ґрунтах. У ліщини розвивається поверхнева коренева система, але вона не витісняє коріння дуба й сосни у нижні горизонти грунту. В неї слабка транспіраційна спроможність. Маса органічного опаду ліщини на одиниці площі перевищує його кількість в опаді липи, в'яза, скумпії та інших порід. В органічному опаді ліщини калію в 2,5 і кальцію в 2 рази більше, ніж в опаді дуба. Ліщина розвиває густооблистнену крону і цим попереджає розростання трав'яної рослинності. У перші роки життя вона добре затінює з боків дерева дуба, але на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах, як і інші чагарники, досягає висоти 5-6 м. Тому в буферних рядах разом з нею доцільно висаджувати деревні породи, які більш тривалий час створюватимуть сприятливі умови для росту дуба.

У вогких суборах і суборах на болотах створюються сприятливі умови для самосіву берези, осики і вільхи сірої, а також крушини ламкої та деяких видів чагарникових верб. За цих умов досить ввести лише сосну звичайну, створюючи часткові культури.

Культури сосни в сугрудках.

Сугрудки (судіброви, складні субори) розміщуються на піщаних ґрунтах з потужними прошарками супісків і суглинків, що неглибоко залягають, на пісках, підстелених на глибині розташування коріння суцільним шаром суглинків, дерново-підзолистих супіщаних і сильноопідзолених суглинкових ґрунтах. У природних насадженнях на таких ґрунтах зустрічається сосна звичайна, ялина звичайна, клен гостролистий, граб звичайний, груша дика, осика, береза повисла та багато інших мезотрофних деревних порід.

Головною породою у цих лісорослинних умовах є сосна звичайна найчастіше І-ІІ класу бонітетів. Дуб звичайний у сухих сугрудках знаходиться у другому ярусі і має III - V класи бонітету. При закладанні штучних насаджень за цих умов доцільно 3-5 рядів сосни чергувати з одним рядом дуба звичайного. В ряди ланками (3-5 посадочних місць у ланці) можна вводити чагарник.

У насадженнях на свіжих сірих суглинкових ґрунтах дуб у перші роки росте у висоту повільніше, ніж клен гостролистий. Після жерднякового віку інтенсивність росту дерев клена знижується і він переходить у другий ярус, створюючи сприятливі умови для росту дуба.У свіжих і вологих сугрудках добре росте багато деревних порід. Однак при виборі головної породи перевагу слід віддавати сосні звичайній. Куліси з 3-5 рядів сосни треба чергувати з одним рядом дуба або з трьома рядами інших листяних порід. У середній ряд листяної куліси краще висаджувати дуб звичайний. Замість нього можна вводити модрину сибірську, ялину звичайну або дуб північний. Модрина і ялина в культурах, створених у свіжих сугрудках, знаходяться в одному ярусі з сосною. Дуб північний у культурах з сосною утворює стійкий другий ярус. У крайніх рядах листяної куліси бажано висаджувати разом з ліщиною звичайною, липу дрібнолисту, грушу дику, клени гостролистий і польовий, граб звичайний тощо.

Модрину сибірську і ялину звичайну в культурах сосни слід вводити у вологих сугрудках, де після жерднякового віку вони ростуть з однаковою інтенсивністю, а стовбури їх мають приблизно однакові діаметри та об'єми.

У крайніх рядах листяної куліси слід висаджувати деревні породи, що сприяють росту дуба, висота і діаметр якого у свіжих і вологих сугрудках звичайно менші, ніж у сосни. До таких порід належать липа дрібнолиста, клени, вільха та ін. Домішок липи дрібнолистої в насадженнях сосни і дуба прискорює розклад органічного опаду, підвищує родючість грунту і поліпшує їх ріст.Граб повертає у грунт поживних речовин менше, ніж дуб, і більше їх поглинає. До завершення жерднякового віку граб росте інтенсивніше за дуб, потім переходить у другий ярус і сприятливо впливає на зростання дуба. У вологих сугрудках у крайні ряди листяних куліс можна вводити вільху клейку. Протягом усього життя вона трохи більша (на 1-1,5 м) за дуб, але менша за сосну. У ранньому віці вільха розвиває конусоподібну густооблистнену крону і добре затінює дуб з боків. Органічний опад вільхи клейкої прискорює розклад опаду дуба і сосни. Домішок вільхи в культурах сосни збагачує грунт азотом. У вільхи клейкої відсутній стрижневий корінь. Бічне коріння її сильно розвинене, але не витісняє коріння дуба і сосни у нижні горизонти грунту. У вологих сугрудках дуб звичайний відрізняється слабким ростом внаслідок близького залягання ґрунтових вод, тому висаджувати його в культури за цих умов недоцільно. При створенні суцільних штучних насаджень за таких умов слід вводити один чистий ряд вільхи через 3-4 ряди сосни. При наявності на ділянці природного поновлення висаджують тільки сосну, створюючи при цьому часткові культури.

РОЗДІЛ 5. Проект створення лісових культур сосни звичайної на свіжих суборах та свіжих борах в Задеснянському лісництві ДП "Н.-Сіверське л/г"

.1 Характеристика лісокультурних площ відведених під лісові культури на наступний рік

Характеристика лісокультурної площі № 1

Порядковий номер даної лісокультурної площі 1.Категорія площі  свіжа незадернілий зруб з частковим природним поновленням Ділянка розташована в кварталі 31 виділ 4 Задеснянського лісництва. Площа ділянки 1,1 га. Форма ділянки прямокутна. Тип умов місця зростання даної ділянки  свіжий субір (В2). Вирубка на ділянці проводилась взимку 2009 року. Склад насадження зрубаного деревостану (10Сз), запас на 1 га 497 м³, кількість пеньків 500 - 600 шт/га, середній діаметр пенька 45 см. Рельєф рівний. Ґрунти світло-сірі лісові. Будова профілю світло-сірого лісового грунту

А₀ - лісова підстилка потужна 3 - 5 см, бурого кольору

А₁ - гумусовий горизонт, сірий потужністю 3 - 15 см

А₂ - підзолистий шар горизонту світло-сірий, пронизаний гумусовими затьоками

В₁ - потужністю 35 і > см бурого кольору, горохуватий, структурний, ілювіальний, щільний, бурий або жовто-бурий

С - материнська порода.

Трав’яний покрив по території розміщений рівномірно. Глибина залягання ґрунтових вод знаходиться в межах 2 - 2, 5 м. Ділянка оточена з північної та східної сторони насадженням, з західної сторони  молодими зімкнутими культурами. Ділянка частково поновилась сосною , березою. Підріст є рідким і розміщений по території нерівномірно. Висота підросту 0.2-0.3 м. На ділянці є приблизно 9тис.шт підросту, що складає 3 тис.шт /га.

Характеристика лісокультурної площі № 2

Порядковий номер даної лісокультурної площі 2.Категорія площі  свіжа незадернілий зруб з частковим природним поновленням Ділянка розташована в кварталі 23 виділ 1 Задеснянського лісництва. Площа ділянки 4,3 га. Форма ділянки прямокутна. Тип умов місця зростання даної ділянки  свіжий субір (В2). Вирубка на ділянці проводилась взимку 2009 року. Склад насадження зрубаного деревостану (10Сз), запас на 1 га 385 м³, кількість пеньків 450 - 550 шт/га, середній діаметр пенька 42 см. Рельєф рівний. Ґрунти світло-сірі лісові.

Ділянка частково поновлюється сосною звичайною і березою повислою. Середня висота підросту складає 0,3 см.

Характеристика лісокультурної площі № 3

Порядковий номер даної лісокультурної площі 2.Категорія площі  свіжа незадернілий зруб з частковим природним поновленням Ділянка розташована в кварталі 18 виділ 11 Задеснянського лісництва. Площа ділянки 2,0 га. Форма ділянки прямокутна. Тип умов місця зростання даної ділянки  свіжий субір (В2). Вирубка на ділянці проводилась взимку 2009 року. Склад насадження зрубаного деревостану (10Сз), запас на 1 га 404 м³, кількість пеньків 450 - 550 шт/га, середній діаметр пенька 42 см. Рельєф рівний. Ґрунти світло-сірі лісові.

Ділянка частково поновлюється березою повислою. Середня висота підросту складає 0,3 см.

.2 Запроектовані типи лісових культур та їх обгрунтування

Лісокультурна площа №1 представлена свіжим незадернілим зрубом з частковим природним поновленням, грунти дерново-середньопідзолисті супіщані, тип умов місцезростання свіжі субори. Площа ділянки 1,1 га.

Штучні насадження закладають сівбою насіння або садінням сіянців. У разі сівби насіння на лісокультурну площу відпадає потреба у вирощуванні садивного матеріалу і пересаджуванні його на постійне місце. У той же час з’являється необхідність своєчасного, частого і подовженого догляду за грунтом у культурах, оскільки сходи у перший рік життя не зможуть конкурувати з трав’яною рослинністю, яка інтенсивно розростається. Сіянці з розсадника до пересадки на постійне місце мають певну висоту надземної частини і довжину кореневої системи. У перші роки життя після посадки вони ростуть швидше, ніж сходи, легше переносять несприятливі погодні умови і краще конкурують з трав’яними рослинами. У зв’язку з цим штучне насадження краще створити посадкою сіянців.

Спосіб обробітку грунту. На зрубах суцільний обробіток грунту не знайшов розповсюдження, так як суцільному обробітку грунту повинна передувати суцільна корчування пнів. Корчування, трелювання пнів і витягання коріння корчувальником, планування ділянки бульдозером призводить до хаотичного перемішування генетичних горизонтів, особливо на легких піщаних і супіщаних грунтах. Порушення існуючого грунтового профілю супроводжується знищенням безхребетних тварин, ущільнення грунту, зменшенням в ньому вмісту гумусу, азоту, фосфору та калію. Щоб запобігти несприятливому впливу розкорчовування на свіжих зрубах без природного поновлення доцільно застосовувати частковий обробіток грунту. Корчування пнів не потрібне. Для кращого проходу агрегатів бажано лише знизити висоту пнів або зпиляти їх на рівні поверхні грунту. Частковий обробіток грунту при створенні суцільних культур прокладають смугами чи борознами. На бідних грунтах при садінні сіянців у дно борозни їх коренева система розміщується у збідненому поживними речовинами шарі грунту. Тому перші 5 років вони ростуть слабо. Лише після проникнення коріння в гумусовий горизонт і зникнення трав’яної рослинності інтенсивність росту надземної частини саджанців збільшується. Проте дерева сосни у таких культурах навіть після 20 років менші за розмірами, ніж у насадженнях із смуговою підготовкою грунту. Отже щоб збільшити інтенсивність росту сіянців у перші роки необхідно на ділянці провести частковий обробіток грунту смугами. Смуги прокладають плугом ПКЛ-70 з одночасним перевертанням родючого шару культиватором КЛБ-1.7.

Розміщення посадкових місць. При закладанні суцільних культур застосовують квадратне або прямокутне розміщення посадочних місць. При квадратному розміщенні фаза індивідуального росту саджанців дещо збільшується, а повне змикання крон, навпаки, настає раніше, ніж у культур із прямокутним розміщенням посадочних місць. Внаслідок більш швидкого змикання крон у культурах з квадратним розміщенням зменшується кількість доглядів, що важливо в економічному відношенні. При прямокутному розміщенні гілки у рядах змикаються швидше, що призводить до зменшення асиміляційної поверхні і як наслідок, надає інтенсивність фотосинтезу. Встановлено, що за однакових інших умов квадратне розміщення садивних місць у культурах підвищує запас деревини у середньому на 11%. У лісовому господарстві частіше застосовують прямокутне розміщення посадочних місць. Пояснюється це тим, що при квадратному розміщенні потрібної кількості рослин на одиниці площі утворюються вузькі міжряддя, що утруднює механізований догляд за культурами. При прямокутному розміщенні кількість доглядів у рядах завдяки більш швидкому змиканню крон, що полегшує механізацію виробничих процесів із застосуванням різних машин та знарядь. Отже, доцільніше буде впровадити лісові культури з прямокутним розміщенням посадочних місць. Відстань між рядами повинна становити 2,0 м., а в ряду - 0,5 м.

Головні породи добираються з урахуванням їх біологічних та екологічних особливостей, стану лісокультурних площ, грунтових і кліматичних умов, призначення насаджень і економічних факторів. Найвигіднішою з економічної точки зору та найпродуктивнішою у свіжих суборах є сосна звичайна. Тут формуються соснові насадження ІІІ, іноді ІІ класів бонітету.

При виборі супутніх порід необхідно враховувати їх лісівницькі та господарські особливості. Супутні породи повинні сприятливо впливати на ріст головних порід і підвищувати продуктивність насаджень.

Так у насадження Українського Полісся у суборах кращим компонентом сосни є дуб звичайний. Його опад більше, ніж опад берези повислої, нейтралізує грунтовий розчин і збагачує грунт поживними речовинами.

У сосново-дубових культурах опаду в 1,5-2 рази більше, ніж у чистих сонових насадженнях. Навіть незначна домішка листя дуба (до 7% маси) прискорює розкладання підстилки в соснових насадженнях у 2 рази. Домішка дуба в соснових насадженнях сосни підвищує вміст гумусу в грунті в 1,3-1,9, кальцію і магнію - в 1,2-4 рази і знижує його гідролітичну кислотність. У перші 7-10 років після висаджування на дерново-підзолистих грунтах дуб розвиває поверхневу кореневу систему, чим сприяє поглибленню коріння сосни і підвищує її біологічну цінність.

У культурах сосни краще вводити один чистий ряд дуба через кожні 3-5 рядів сосни. У цьому випадку гілки сосни змикаються над деревами дуба у віці 12-15 років. При введенні дуба одним рядом слід проводити своєчасні рубки догляду, щоб сформувати сітійкий другий ярус з дуба, який потім зберігається до рубки головного користування.

Враховуючи сприятливий вплив дуба на грунт, у культури свіжих суборів доцільно водити один ряд дуба через 5 рядів сосни.

Схема змішування деревних порід на лісокультурній площі №1-5р Сз 1р Дч.

Догляд за грунтом у культурах. Розпушування грунту у міжряддях та в рядах поліпшує обмін повітря і поглинання атмосферних опадів, зменшує випаровування вологи з грунту і сприяє розкладу органічних залишків. Основною мірою догляду за культурами є утримання грунту в рядах і міжряддях у чистому від бур’янів і пухкому стані. Грунт завжди містить багато насіння бур’янів, які за сприятливих умов здатні прорости протягом вегетаційного періоду. Чимало бур’янистої рослинності з’являється навесні і на початку літа, тому в цей період дуже важливим стає своєчасний догляд за культурами, від якого багато в чому залежить приживлюваність і ріст саджанців. Догляд за культурами проводиться механізовано культиватором КЛБ-1.7 та вручну на протязі перших 4-ох років. У перший рік - 4(3) догляди, у другий рік - 3(2) догляди, у третій рік - 2(1) догляд та у четвертий рік - 1 догляд. У дужках вказана кількість ручних доглядів.

Доповнення культур проводиться при відпаді вище 20%, як правило весною наступного року. Доповнення культур рекомендується проводити 2-3 річними саджанцями.

5.3 Технологія створення запроектованих лісових культур

Таблиця 5.1 Основні показники зі створення та вирощування лісових культур

Таблиця 5.2 Потреба і вартість садивного матеріалу для створення культур

5.3 Розрахунок потреби і вартості робочої сили і механічної тяги для створення лісових культур

5.4 Запроектовані типи лісових культур та їх обґрунтування

Підбір порід для створення лісових культур на зрубах і землях які вийшли з під сільськогосподарського користування обумовлений необхідністю створення оптимальних умов для росту і розвитку тієї чи іншої породи, та залежить від багатьох факторів: на свіжих зрубах лісові культури створюються чистими або змішаними в залежності від типу лісу і виду рубки. Так на зрубах де проводилась РГК ,тип лісу А2С краще створювати мішані насадження сосни звичайної і берези похилої, опад якої прискорює розклад підстилки і посилює родючість грунту так як в органічному опаді берези вміст азоту в2,1 раза,фосфорув1,8, калію в 1,9раза більше ніж в опаді сосни. У гумусовому горизонті дерново -підзолистих супіщаних грунтів у культурах берези концентрація іонів водню нижча, але більше фосфору (на 12-70%) і калію (на 83-190%). У верхньому 10 -сантиметровому шарі грунту сосново -березових насаджень з однаковою кількістю обох порід вміст гумусу на 12%більше, ніж у чистих насадженнях сосни.

Враховуючи сприятливий вплив берези на грунт, у культури свіжих і вологих борів доцільно вводити один ряд берези через 4-5 рядів сосни.

На зрубах -де очікується поновлення головних або другорядних порід краще створювати чисті насадження ,які в подальшому стануть змішаними за рахунок природного поновлення.

На зрубах з типом лісу В2ДС кращім компонентом сосни є дуб звичайний. Його опад більше, ніж опад берези повислої, нейтралізує ґрунтовий розчин і збагачує грунт поживними речовинами. Але враховуючи особливість клімату Середини -Будського району де ріст дуба набагато гірший порівняно з іншими районами, коли дуб в насадженнях досягає максимум ІІІ класу бонітету вважається за краще вводити в культури сосни березу через кожні 6-7 рядів один ряд чистої берези.

Особливістю створення культур сосни звичайної на староорних землях дерново-підзолистих, глинисто-піщаних та супіщаних грунтів лісової зони є мала потужність гумусового горизонту і несприятливі фізико-хімічні властивості. Розпушування таких грунтів призводить до швидкого винесення органічних речовин у нижчі, недоступні для рослин, горизонти. Збіднення грунтів відбувається внаслідок щорічного збирання врожаю. Порівняно із цілинними ґрунтами в староорних землях міститься менше гумусу

За таких умов у сосни інтенсивно розвивається коріння у верхніх горизонтах грунту. Після того, як коренева система сосни встигає засвоїти усі поживні речовини з верхнього родючого шару грунту, коріння її поступово заглиблюється у грунт.

Уповільнений ріст коріння сосни супроводжується не лише гальмуванням росту надземної частини, а й загальним ослабленням організму рослини. Ослаблені дерева пошкоджуються підкоровим клопом, масове розмноження якого призводить до відмирання дерев і утворення галявин у культурах. Розріджені соснові молодняки заселяються личинками хрущів. Все це остаточно послаблює культури, і частина дерев через 12-15 років засихає.

Соснові культури, створені на староорних землях, іноді переживають фазу хащі. Критичний період у таких насаджень настає у 25-30-річному віці і навіть у 40 років.

Підвищити біологічну стійкість сосни у культурах на староорних землях можна шляхом внесення добрив і боротьбою із шкідливими комахами. Проте слід мати на увазі, що добрива підвищують родючість верхніх горизонтів грунту. Це супроводжується тимчасовим покращенням росту сосни, оскільки коренева система лишається поверхневою. Тимчасово може покращити стан дерев також боротьба зі шкідливими комахами, зокрема з підкоровим клопом, який здорові дерева не пошкоджує через великий вміст в них смолистих речовин.

Іншим важливим фактором при залісенні староорних земель є створення змішаних насаджень, які більш стійкі проти підкорового клопа і кореневої губки. Підбирають компоненти для культур з таким розрахунком, щоб підвищити запас органічного опаду, прискорити його розкладання і збільшити масу коріння, яке пронизує товщу грунту

5.5 Собівартість та економічна оцінка запроектованих лісових культур

Собівартості запроектованих лісових культур визначають з урахуванням витрат на їх виробництво.

До собівартості відносяться такі витрати:

1.       Тарифна заробітна плата робітникам.

2.       Інші види заробітної плати.

.        Відрахування на соцстрах.

.        Вартість робіт, що виконуються на тракторній тязі.

.        Вартість робіт, що виконуються на кінній тязі.

.        Вартість садивного матеріалу.

.        Вартість хімікатів, добрив та інших матеріалів.

Інші види зарплати (графа 6), у т.ч. виплата робітникам премій за приживлення культур та якість робіт, за перевиконання норми, оплата відпусток, складають 10% суми заробітної плати робочих (графа 5).

Нарахування на зарплату передбачає затрати на виплату робочим грошових допомог по соціальному страхуванню у випадку хвороби. Розмір нарахування в лісовому господарстві складає 4.4% суми тарифної та інших видів зарплат.

Підсумки даних, що вказані в стп. 5, 6, 7 складає загальний фонд заробітної плати (стп.8).

Дані про вартість садивного матеріалу заповнюються за даними таблиці 5.3.

У стп. 11 показується технологічна собівартість запроектованих лісових культур. Її одержують додаванням прямих затрат, що наведені в стп. 8, 9, 10.

Таблиця 5.4 Кошторис прямих витрат на створення лісових культур у Смілянському лісництві на 2005 р

РОЗДІЛ 6. Безпека життєдіяльності при виконанні лісокультурних робіт

Охорона праці важливим фактором продуктивності праці. Охорона праці передбачає систему міроприємств направлених на створення безпечних і нормальних умов праці. Вона включає всі правові‚ технічні та санітарно-гігієнічні норми. Правила охорони праці є обов’язковими для дотримання всіма працівниками лісового господарства.

Основою охорони праці є проведення інструктажів та виробничого стажування на робочому місці. Інструктажі повинні проводитись з усіма працівниками незалежно від терміну роботи. Після проведення інструктажів всі робітники повинні розписатись в журналах по техніці безпеки про те, що вони прослухали правила техніки безпеки при виконанні даних робіт. При цьому повинні бути перевірені знання проінструктованих працівників.

При виконанні лісокультур них робіт основними правилами , яких потрібно дотримуватись є такі:

1) перед початком робіт всі працівники зобов’язані пройти інструктаж по техніці безпеки‚ про що повинні розписатися в спеціальному журналі;

2) до роботи допускаються робітники які досягли необхідного віку та пройшли стажування на робочому місці;

3) до спеціальних робіт, які потребують певної кваліфікації, допускаються робітники які мають відповідне посвідчення;

4) при роботі агрегатів заборонено стороннім знаходитись поблизу;

5) заборонено знаходитись на тракторі та агрегаті, якщо це не передбачено умовами виконання роботи;

6) при переїздах на нове місце та при розворотах всі працівники повинні злізти з агрегатів;

7) між трактористом та робітниками , які знаходяться на агрегаті повинна бути встановлена двостороння сигналізація;

8) перезаправку тракторів пальним потрібно проводити тільки в спеціально відведених місцях;

9) трактористові заборонено виглядати з кабіни та покидати її при русі;

10)машини‚ що працюють у зчіпці з тракторами‚ повинні мати жорстке з’єднання;

11)не можна працювати на несправних машинах;

12)перед початком руху трактора з навісною машиною потрібно впевнитись‚ що немає небезпеки зачепити кого-небудь піднятою машиною;

13)забороняється їздити на піднятій навісній машині;

14)поворот трактора з піднятою навісною машиною потрібно виконувати плавно і впевнившись‚ що в межах його досягання немає людей;

15)при зустрічному роз’їзді тракторів необхідно дотримуватись відстані 2 м один від одного;

16)під час зупинки трактора та після закінчення роботи робоче знаряддя опускається на землю;

17)після закінчення тракторист повинен прийняти міри для недопущення використання трактора іншими особами;

18)опускання і піднімання машини в робоче положення дозволяється тільки на прямолінійних ділянках руху;

19)забороняється працювати в нічний час без відповідного освітлення;

20)не можна повертати агрегат‚ якщо його робочі органи занурені в ґрунті;

21)пере заправку сівалок та саджалок потрібно проводити на спеціально відведених майданчиках;

22)не можна їздити на причіпних машинах‚ ставати під час роботи між трактором і причіпними машинами під час руху;

23)для від’єднання навісної машини від трактора необхідно опустити машину в крайнє нижнє положення і тільки після цього відокремити від трактора;

24)на роботах‚ що пов’язані з використанням хімічних отруйних речовин‚ необхідно суворо дотримуватися наступних правил безпеки:

·   всі робітники повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту;

·   всі роботи‚ де використовуються отруйні речовини‚ повинні виконуватись під керівництвом керівника робіт;

·   особи‚ що працюють з отрутами повинні суворо дотримуватися правил особистої гігієни;

·   при перевезені отрути потрібно ретельно їх запакувати і перевозити в герметичній тарі;

·   не можна одночасно перевозити отрутохімікати і продукти харчування;

·   ділянки‚ де проводяться хімічні заходи потрібно закрити для доступу сторонніх осіб не менше, ніж на одну добу;

·   на оброблених ділянках необхідно встановити попереджувальні знаки‚ що забороняють доторкатися до обробленої рослинності;

·   після закінчення роботи робочі повинні прийняти душ та вдягти чистий одяг;

25) ручний інструмент повинен бути справним та гострим;

) при роботі всі бригади повинні бути забезпечені питною водою та аптечками;

) при виникненні нещасного випадку потерпілому потрібно надати першу допомогу та негайно відправити до лікарні;

) про інцидент необхідно повідомити на підприємство.

Нагляд за правильним проведенням робіт проводять майстри та бригадири.

Правильна організація праці та дотримання правил техніки безпеки є запорукою вчасного та якісного виконання робіт.

Пропозиції виробництву

І. Підготовку ґрунту проводити на глибину 0,30-35 см. Створення глибоких борозенок дає змогу корінню сіянців розташуватись у більш вологих горизонтах і отримати у перші роки максимально можливу кількість вологи. Застосовувати плоскорізи для без відвальної оранки. Проте, глибші горизонти є бідніші на поживні речовини, що теж відіграє важливу роль у перші роки після посадки культур. Тому, дуже важливо внесення мінеральних добрив.

На староорних землях, у рік що передує посадці культур, по можливості провести внесення гербіцидів (типу Раундап) та інсектицидів, з метою знищення багаторічних бур’янів та комах-шкідників.

ІІ. Розпушування ґрунту у міжряддях в умовах піщаних та супіщаних ґрунтів проводити на глибину не більше 8-10см, По можливості збільшити кількість ручних доглядів, зменшивши механізовані, особливо в лісорослинних умовах А2 , де переважають легко сипучі піщані ґрунти.

ІІІ. Створювати лісові культури виключно з участю листяних порід як на староорних землях , так і на зрубах , плануючи процент їх присутності не менше 25-30% від основного складу. Обов’язково , особливо в умовах А2 на піщаних легкоструктурних ґрунтах вводити в склад культур чагарникові, оскільки у насадженнях Українського Полісся в органічних опадах берези вміст азоту в 2,1 рази , фосфору в 1,8, калію в 1,9 рази більше ніж в опадах сосни. В гумусовому горизонті дерново-підзолистих супіщаних ґрунтів у культури берези концентрація іонів водню нижча , проте більше фосфору -17-70%, калію -83-100%. У верхньому 10-ти сантиметровому шарі ґрунту сосново -березових насаджень вміст гумусу на 12% більше ніж у чистих насадженнях, що дуже важливо у перші роки після посадки, особливо при розміщені на староорних землях.

IV.На більш багатих грунтах, в лісотипологічних умовах С2 створювати деревостани сосни з участю дуба, оскільки перевагою дуба є виключно висока якість деревини. Проектуючи насадження культур сосни звичайної на більш багатих ґрунтах С2, потрібно віддавати перевагу сосново-дубовим деревостанам, вводячи у склад культур дуб за схемою 1Дз5Сз, оскільки товарність інших деревних порід , зокрема берези ,є набагато нижчою,ніж дуба. У сосново - дубових деревостанах опадів у 1,5-2 рази більше ніж у сосново-березових. Окрім того, навіть незначна домішка опаду дуба прискорює розклад опаду сосни у 2 рази.

V. У середньовікових змішаних насадженнях сосни звичайної з березою похилою (за схемою 7Сз3Бп, 8Сз2Бп) 30-35 річного віку обов’язково провести вирубку берези, яка є швидкоростучою породою, і до 30-річного віку досягає товарної структури, оскільки присутність берези у деревостанах сосни після 30-35 річного віку призводить до втрати продуктивноті сосни.

VI. У старшовікових соснових насадженнях 60-70-річного віку з участю дуба провести вирубку соснових деревостанів, які вже є пристигаючими, тобто такими, деревина яких вже має товарні якості.

Кіровське лісництво - кв.28, вид.15, пл. - 2,8 га.

Вирощування лісових культур Сосни звичайної на схилах

Кіровське лісництво - кв.47, вид.5, пл. - 2,0 га.

Лосківське лісництво - кв.72, вид. 11.1, пл. - 4,5 га.

Лісові культури Сосни звичайної 2002 року переведені в покриту лісом площу в 2007 році.

Список літератури

.Алексеев И.А. Лесохозяйственные меры борьби с корневой губкой М.: Лесная промышленность , 1969.

. Бабич А.Г. Способы повышения биологической устойчивости и продуктивности молодых сонових насаджений на старопахотях Западного Полесья Украинской ССР:. -Львов: ЛЛТИ, 1978год

. Ведмідь М.М. ,Шкудор В.Д. .Бузун В.О. Відновлення лісостанів Західного Полісся. Видавництво " Полісся" 2008рік.

. Висиляускас А. Корневая губка и устойчивость экосистем хвойных лесов: "Мокслас", 1989рік.

. Воробйов Д.В., Погребняк П.С. Лісовий типологічний визначник Українського Полісся //Труди з ліс.досвід.справи. -Харків 1929. -Вип. ХІ.

. Гордієнко М.І., Корецький Г.С., Маурер В.М. Лісові культури.

Видавництво "Сільгоспосвіта". Київ 1995рік.

.Гордиенко И.И. Культуры сосны обыкновенной. Киев: УСХА, 1979рік.

.Гордиенко М.И., Шаблий И.В., Шла пак В.П. Сосна звичайна, її особливості, створення культур, продуктивність. -Киев :Либідь, 1995рік.

. Гордієнко М.І., Шлапак В.П., Рибак В.О., Маурер В.М. Культури сосни звичайної в Україні. -Київ, 2002рік.

.Зябченко С.С. Соснові ліси Європейської Півночі . 1974 рік.

. Єфимов Н.В. Торф’яні добрива . Россілгоспвидав.1980 року .

.Єфименко Ф. М. Холодилова Л.Д. Формування складу і продуктивності сосново - березових насаджень. Гомель . 2000 рік.

. Клімат України. Л: Гідрометеорологічне вид-во, 1967 -С.78-95.

. Каппер О. Г. Хвойні породи .Гослестехиздат. 1954 рік

. Логгінов Б.І. Підвищення продуктивності лісів України. ЛЛТА 1957рік.

. Лавриненко Д.Д. Наукові основи підвищення продуктивності лісів Полісся УРСР. -Київ :УАСГН, 1960рік.

.Літвінов Б.М., Євтушенко М.Д., Байдик Г.В. Шкідники лісових насаджень. Харків -2005рік.

. Мірошников В.С. Вивчення росту та продуктивності змішаних соснових культур. Лісівництво. Вища школа 1974рік.

. Мірошников В.С. Сосново -березові насадження. Мінськ 1955рік

Побединский А.В. "Сосна" - М.: Лесная промышленность 1979рік.

 .Пути повышения продуктивности лесов. Минск, "Высшая школа", 1966рік.

22.Свириденко В.Є., Бабіч О.Г., Киричок Л.С. Лісівництво. К.: 2004рік.

.Швиденко А.Й Данилова О. „Дендрологія" Чернівці „РУТА" 2003рік.

. Романов В.С. Сосново -березові культури. Мінськ 1975рік.

. Соколов Д.В. Коренева гниль та боротьба з нею. Лісова промисловість 1964рік.

. Стопкань В.В. Культури сосни на староорних землях Полісся. Київ .УСХА 1962рік.

.Атлас почв Украинской ССР Под ред. Крупского Н.К., Полупана Н.И. - К.: Урожай, 1979, - 160 ст.

.Гордієнко М.І, Корецький Г.С., Маурер В.М. Лісові культури. Підручник для вищих навчальних закладів. Київ.: Сільгоспосвіта, 1995, - 327 ст.

.Гордиенко М.И., Шаблий И.В., Шлапак В.П. Сосна обыкновенная: её особенности, создание культур, производительность. - К.: Либідь, 1995. - 224 ст.

.Культури сосни звичайної в Україні (М.І. Гордієнко., В.П. Шлапак., А.Ф. Бойчук, В.О. Рибак., В.М. Маурер. За ред. Г.А. Гордієнка). - К., 2002 - 872 ст.

.Гордієнко М.І. Догляд за ґрунтом в культурах сосни звичайної. - К. 1996.-264 ст.

Силаев Г.В., Шпакин О.М,. Золотарёвский А.А., - Механизация робот в комплексном лесном предприятии. - М.: Лесн. пром-ть, 1989. - 272 ст.

.М.І. Гордієнко., Н.М. Гордієнко. Лісівничі властивості деревних рослин. - К. 2005. - 816 ст.

.Гордиенко М.И., Падий Н.Н., Цилюрик А.В. Культуры сосны и их защита от вредителей и болезней. - К. 1992. - 157 ст.

.Калиниченко Н.П. Лесовосстановление на вырубках. - М.: Лесн. пром-ть, 1973. - 326 ст.

.Мелехов И.С. Лесоведение. - М.: Лесн. пром-ть, 1977. - 406 ст.

.Редько Г.И. Лесные культуры. - М.: Агропромиздат, 1985. - 400 ст.

.Роде А.А., Смирнов В.Н. Почвоведение. - М.: Высш. шк., 1972.- 480 ст.

.Шумаков В.С., Кураев В.Н. Современные способы подготовки почвы под лесные культуры. - М.: Лесн. пром-сть, 1973. - 160 ст.

.Миронов В.В. Экология хвойных пород при искусственном лесовостановлении. - М.: Лесн. пром-сть, 1977. - 228 ст.