Обґрунтувати теоретичні засади розмежування підвідомчості та підсудності спорів у господарському судочинстві
Підвідомчість - це визначення та віднесення до компетенції різних державних органів правових питань та ситуацій, суперечностей щодо розгляду та вирішення спорів відповідно до компетенції того чи іншого органу. Підвідомчість справ судам - це визначені законом категорії справ, розгляд яких віднесений законом до компетенції того чи іншого суду, та надані відповідно до цього повноваження щодо їх розгляду та вирішення.
Підвідомчість справ господарським судам визначена чинним законодавством. В законодавстві підвідомчість спорів визначається в судовому порядку, виходячи із суб'єктного складу учасників спору та характеру правовідносин. Для визначення підвідомчості спорів господарським судам ще використовуються такі критерії:
- вид і характер правовідносин, що потребують судового врегулювання. Господарському суду підвідомчі усі спори, що стосуються здійснення господарської діяльності суб'єктами господарювання, в тому числі й такі, що виникають із цивільних або адміністративних правовідносин, але безпосередньо стосуються господарської діяльності;
- суб'єкт права звернення до суду та його правосуб'єктність. Всі юридичні особи,фізичні особи-підприємці, органи державної влади та місцевого самоврядування. В окремих випадках фізична особа-прокурор.
Не підлягають розгляду в господарських судах спори:
·щодо погодження стандартів і технічних умов;
·щодо встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни й тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за згодою сторін (ст. 12 ГПК);
·за участю громадянина-підприємця, якщо спір виник не через його підприємницьку діяльність;
·щодо оспорювання актів ревізій, документальних перевірок, дій службових осіб, вчинених у процесі чи під час перевірок;
·щодо стягнення заборгованості з орендної плати;
·щодо вимог про визнання недійсним рішення місцевих органів державної виконавчої влади про володіння й користування культовими будівлями та майном;
·щодо припинення випуску друкованого засобу масової інформації, вилучення тиражу чи окремої її частини;
·щодо складання, розгляду, затвердження та виконання бюджетів, звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів.
Підвідомчий господарським судам спір може бути переданий сторонами на розгляд третейського суду. На відміну від підвідомчості, поняття підсудності - юридична категорія, яка розмежовує компетенцію та повноваження щодо розгляду справ між різними за своїм правовим статусом судами однієї і тієї самої юрисдикції, тобто підсудність фактично є сукупністю господарських справ, які саме суд тієї чи іншої інстанції повинен вирішувати. Прийнято розрізняти родову, або предметну, та територіальну, або просторову, підсудності. Родова підсудність - це розмежування компетенції щодо розгляду господарських справ між окремими ланками системи господарських судів (яка інстанція повинна розглядати справу: перша, друга чи третя). Територіальною підсудністю є розмежування компетенції між господарськими судами за територією, на яку поширюються їх повноваження. Видами територіальної підсудності є загальна(розглядається за місцезнаходженням відповідача), альтернативна (справа може розглядатись одним із кількох зазначених у законі судів - на розсуд позивача) та виключна(справи, які розглядаються не за місцем мешкання відповідача).
2.Господарсько-процесуальні та цивільно-процесуальні правовідносини: загальні риси та відмінності законодавчого регулювання
Господарські процесуальні правовідносини - правовідносини, що виникають у процесі реалізації права звернення за судовим захистом до господарського суду, під час розгляду господарського спору у господарському суді будь-якої інстанції, винесення рішення (ухвали), видання наказу та їх практичної реалізації, тобто природа яких пов'язана з відповідними юридичними фактами (процесуальні дії), суб'єктами (судді та учасники господарського процесу) та реалізацією рішень господарського суду (виконавче провадження), їх оскарженням та прийняттям нових судових рішень (апеляційне та касаційне провадження, перегляд рішень за нововиявленими обставинами), законодавчим та науковим забезпеченням розвитку господарсько-процесуального права.
Господарські процесуальні правовідносини та їх природа тісно пов'язані з відповідними юридичними фактами (процесуальні дії), суб'єктами (судді та учасники господарського процесу), а також з реалізацією рішень господарського суду (виконавче провадження), їх оскарженням та прийняттям нових судових рішень (апеляційне та касаційне провадження, перегляд рішень за нововиявленими обставинами), законодавчим та науковим забезпеченням розвитку господарсько-процесуального права.
Господарські процесуальні правовідносини становлять самостійний вид правовідносин, які наділені специфічними та характерними лише для них рисами, ґрунтуються на економічній природі господарських спорів, правовому статусі суб'єктів господарської діяльності, учасників провадження в справах, порушених господарським судом щодо спорів, які виникають із порушення або оспорювання прав та охоронюваних законом інтересів суб'єктів господарювання, процедури їх захисту, поновлення і забезпечення реалізації на засадах законності та вчинені в строки, встановлені законом або призначені судом.
Господарські процесуальні правовідносини мають цілу низку притаманних лише їм особливостей. Зокрема, це:
·виникнення та вирішенням господарських спорів;
·обов'язковий суб'єкт цих відносин - господарський суд, що вирішує спір;
Класифікація господарських процесуальних правовідносин може здійснюватись за різними чинниками. Приміром, за стадіями господарського процесу (провадження в суді першої інстанції, в апеляційному порядку, в касаційному порядку, виконавче провадження, перегляд справ за нововиявленими обставинами); за процедурою вирішення господарських спорів (звернення до господарського суду, надання доказів, розгляд справи по суті, прийняття рішення господарським судом); за правосуб'єктністю та компетенцією учасників господарського процесу і т. ін.
Підставою виникнення господарських процесуальних правовідносин є юридичні факти, тобто події, явища, що сталися та відбулися насправді, а також такі, які об'єктивно існують і мають значення для вирішення господарських спорів учасників господарського процесу в межах чинного законодавства та за своєю суттю.
Учасниками господарських процесуальних правовідносин є господарський суд, сторони та інші учасники, які беруть участь у розгляді господарського спору в суді.
Об'єктом господарських процесуальних правовідносин є порушене матеріальне право та охоронювані законом інтереси суб'єктів господарювання, з приводу яких виник спір, розгляд якого віднесений чинним законодавством до компетенції та підвідомчості господарського суду.
Цивільно-процесуальними правовідносинами є суспільні відносини, учасники яких пов'язані правами та обов'язками на основі цивільно-процесуального права.
Цивільно-процесуальні правовідносини регулюють тільки суспільні відносини, що виникають у процесі здійснення судочинства у справах однією зі сторін, у яких є фізична особа. Такі правовідносини не можуть існувати без правового врегулювання, без нього вони не мають правової форми. Правовий характер та загальнообов'язковість їм надає саме законодавче врегулювання. Однак це не означає, що будь-яке відношення, що виникає у процесі розгляду цивільної справи, має бути передбачене правом.
Цивільно-процесуальні правовідносини можуть виникнути лише між носіями цивільних процесуальних прав і обов'язків у процесі здійснення правосуддя в цивільних справах цивільного судочинства. До кола суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин можна віднести суд, сторони у справі, їхніх представників, третіх осіб, прокурорів, органи державної влади та місцевого самоврядування та інші підприємства, організації, які захищають права інших осіб та інші особи, що беруть участь у справі.
До суб'єктів цивільно-процесуальних відносин встановлені вимоги щодо цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності.
Усі особи, що мають суб'єктивне матеріальне право, повинні мати можливість звернення за його захистом, отже, мати цивільно-правову правоздатність.
Об'єктом цивільно-процесуальних правовідносин є суспільні відносини із захисту в суді порушеного матеріального права чи інтересу, який охороняється законом.
Ці суспільні відносини виникають виключно з ініціативи суб'єктів-позивачів, а набирають розвитку тільки після прийняття позову до розгляду судом (суддею).
Структура цивільно-процесуального правовідношення може бути простою (правомочному учаснику протистоїть один зобов'язаний) та складною(одному правомочному - декілька зобов'язаних).
У процесі цивільно-процесуального регулювання суспільних відносин їх учасники набувають прав та обов'язків, які у подальшому й зумовлюють поведінку учасників у рамках існуючих між ними правовідносин. Суспільні правовідносини встановлюються в результаті взаємодії між особами. У правовідносинах взаємодія їх учасників проходить відповідно до їх суб'єктивних прав та обов'язків.
3.Укласти процесуальний документ щодо непідвідомчості спору господарському суду у звязку з тим, що спір не підлягає розгляду в господарських судах
спір господарський судочинство процесуальний
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, За. Тел. 55-17-32
УХВАЛА
11.09.09 Справа № 01-09/18-239.
Суддя Іванов В.В., розглянувши матеріали позовної заяви фізичної особи -підприємця - Зубенко Михайла Олександровича, м. Попасна Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЄМ-МегаБуд", м. Макіївка Донецької області про стягнення 147 03,27 грн.
До господарського суду Луганської області надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця - Зубенко Михайла Олександровича, м. Попасна Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЄМ-МегаБуд", м. Макіївка Донецької області, про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу у сумі 14703, 27 грн.
Відповідно до ч. 2 cm. 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача. Враховуючи те, що відповідач за поданою позовною заявою знаходиться у м. Макіївці Донецької області, даний позов не підсудний господарському суду Луганської області.
Даний спір підлягає до розгляду господарським судом Донецької області.
Згідно ч.І ст. 17 ГПК України, якщо справа не підсудна даному господарському суду, то справа надсилається господарським судом за підсудністю не пізніше п'яти днів з дня винесення ухвали про передачу справи.
За таких обставин, дану справу необхідно надіслати господарському суду Донецької області -за підсудністю.
На підставі викладеного , керуючись ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 17, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Надіслати господарському суду Донецької області позовну заяву від 10.09.09 фізичної особи -підприємця Зубенко Михайла Олександровича, м. Попасна Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЄМ-МегаБуд", м.Макіївка Донецької області, про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу у сумі 14703,27 грн. - за територіальною підсудністю.
Додаток: на "13" аркушах, у т.ч. оригінали платіжних доручень від 09.09.09 № 90 по оплаті державного мита на суму 147,03 грн. та від 09.09.09 № 91 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236 грн.
Суддя В.В.Іванов