Графік 1.2

Графік 1.3

·        Умовні позначення: яйце; - личинка; 0 лялечка; + імаго.

хімічний обробка пестицид фітофармзасіб

Сірий щетинистий довгоносик

Сірий щетинистий довгоносик (Sitona crinitus L)

Ряд: Coleoptera

Родина: Curculionidae

Жуки з короткою товстою голово трубкою та колінчастими булаво видними вусами, тулуб продовгуватий, вузький, сіруватого кольору, довжиною 3 - 4,5 мм, на надкрилах є довгі, світлі, щетинки, а також мілкі темні плями та жовтуваті штрихи.

Яйця спочатку світло - жовті, а потім чорніють, блискучі, овальної форми, довжиною близько 0,2 мм. Личинка безнога, дещо вигнута, біла, з більш темною головою, покрита рідкими волосками, довжина личинки до 0,5 мм. Лялечка вільна, біла, а потім жовтіюча, довжиною 4 - 6 мм.

Зимують жуки на ґрунті під рослинними рештками, або на посівах багаторічних бобових трав. Прокидаються жуки дуже рано весною при температурі повітря 3 -5 ⁰С. При підвищенні температури до 7 - 8⁰С вони переходять до додаткового живлення. Жуки спочатку пошкоджують листя конюшини, люцерни, диких бобових рослин, а потім переміщуються на проростки однорічних зернобобових культур та пошкоджують листки рослин. Вони вигризають з країв листків напівкруглі шматки листової пластинки, в результаті чого листя набуває своєрідної форми. Особливо сильне пошкодження жуки наносять в жарку, суху погоду. При кількості довгоносиків (5 - 30) на 1 рослині, врожай знижується на 12-14%.

Самки довгоносиків відкладають яйця на листях рослин або на поверхні ґрунту, на тих самих ділянках, де вони годувалися. В жарку, суху погоду багато яєць висихає та гине.

Ембріональний розвиток 7-35 днів в залежності від температури та вологості повітря. Личинки одразу зануряються в ґрунт, пошкоджуючи корені та проникають середину клубеньків, які відмирають у зв’язку з чим різко знижується роль бобових рослин, як накопичувачів азоту в ґрунті. Личинки розвиваються 30-45 днів.

Оляльковуються в ґрунті на глибині до 30 см через 8-11 днів після цього з ляльок виходять жуки. Основна їх маса з’являється в липні.

Лучний метелик

(Purausta sficticalis L.) - родина вогнівки Piralididae, належить до ряду лускокрилих Lepidoptera.

Поширений повсюдно, але більшої шкоди завдає у Лісостепу і Степу. Гусениця багатоїдна, пошкоджує рослини з 35 родин, особливо, соняшник, кукурудзу, буряки, бобові, баштанні та інші культури.

Розмах крил метеликів 18 - 27 мм. Передні крила сіро - коричневі з жовтувато - бурим малюнком з кількох смужок на зовнішньому краї та світлою плямою посередині.

Яйце 0,8 - 1 мм, видовжене, овальне, молочно - біле з перламутровим відблиском.

Гусениця першого віку прозора або жовтозелена, в подальшому забарвлення змінюється від сіро - зеленого до темного, майже чорного. По боках тіла - блискучі жовті лінії, на спині дві жовті смуги. Тіло вкрите щетинконосними горбками. До кінця розвитку гусениця сягає 28 - 35 мм у довжину.

Розвивається метелик на півдні України в 3-х поколіннях, в Лісостепу - в 2-х поколіннях.

Лялечка солом’яно - жовта або світло - коричнева, перед вильотом метелика темно - сіра, 10 - 12 мм завдовжки, знаходиться в щільному шовковистому циліндричному коконі завдовжки 20 - 70 і завширшки 3 - 4 мм, який розміщений вертикально у верхньому шарі ґрунту. Зовні кокон обліплений грудочками ґрунту, зверху має шовковистий отвір для виходу метелика.

Зимують діапаузні гусениці останнього покоління в довго стоячих коконах в грунті на глибині 2-4 см. Навесні при прогріванні ґрунту на глибині залягання коконів до 12°С вони заляльковуються, а на початку травня за середньодобової температури повітря 15 - 17°С починається виліт метеликів. Тривалість стадії личинки 10-20 днів. Літ їх триває один - два місяці залежно від метеорологічних умов. Метелики активні з настанням присмерків до півночі й перед сходом сонця. Вдень вони сидять під листками рослин. Активно летять на світло в теплі ночі, а за високої температури, особливо під час грози, їх рухливість різко зростає і вони здатні мігрувати на значні відстані. Метелики потребують додаткового живлення нектаром квіток або краплиннорідкою вологою. Посушливі умови призводять до деградації яєчників і безпліддя самок. Максимальна плідність самок - до 800, середня - 120 яєць. Самки відкладають яйця упродовж 3 - 10 діб.

Ембріональний розвиток триває від 2 до 15 діб. Гусениці після виплодження живляться з нижнього боку молодих листочків, вигризаючи тканини і не пошкоджуючи верхньої шкірочки, а потім грубо обгризають листки, обплітаючи їх павутинням; гусениці старших віків повністю з’їдають листки, а також верхівки стебел, соковиті пагони і плоди. Розвиваються гусениці 15 - 30 днів. Під час масового розмноження при знищенні бур’янів та посівів, гусениці переповзають на інші поля. Заляльковуються гусениці в тих місцях, де закінчили живлення, в грунті на глибині 3 - 5 см, в видовженому коконі, кінець якого досягає поверхні грунту.

Метелики другого покоління літають наприкінці червня - в липні, третє - в сепні - вересні.

Для лучного метелика характерне дуже велике коливання чисельності. Останні масові розмноження цього шкідника на півдні України спостерігались у 1986-1988 і 2000-2001 рр.

Заходи захисту.

При глибокій оранці з попереднім лущенням знищується механічно та переміщається на глибину більше 10 см понад 80 - 90% зимуючих гусениць.

В період масового заляльковування більша частина лялечок знищується при культивації міжрядь соняшнику.

Самки лучного метелика приваблюються для додаткового живлення нектаром квітів; відкладання яєць здійснюється на забур’янених полях, тому знищення бур’янів значно запобігає пошкодженню с. - г. культур.

На зрошуваних землях проти лучного метелика випускають яйцеїда - трихограму на початку та в період масового відкладання яєць - по 30 тис. особин на 1 га проти кожного покоління (при високій чисельності метеликів).

Проти гусениць високоефективні бактеріальні препарати: Лепідоцид, Бітоксібацилін, Дендробацилін.

Хімічні засоби застосовуються при чисельності гусениць на соняшнику до фази 5 - 6 листків - 10 екз. на 1 кв. м. ефективні піретроїдні та фосфорорганічні препарати, які застосовуються у відповідності з переліком пестицидів, дозволених до використання в Україні: Актеллік 500 ЕС, Альтекс 100, Децис форте, Діазинон, Дурсбан 480, Золон, Парашут 450, Сумітіон, Штефесін.

Гороховий зерноїд

Гороховий зерноїд (Bruchus pisopum L)

Ряд: Coleoptera

Родина: Bruchidae

Жук завдовжки 4,5-5 мм, чорний, вкритий рудувато-бурими, та білуватими волосками. Личинка 1-го віку життя з трьома парами ніг. У дорослої личинки, яка живе в середині гороху - ноги відсутні, голова маленька, довжина тіла до 6 мм.

Зимують жуки всередині зерен, з якими потрапляють на поле під час сівби, а на півдні - у скиртах солом, рослинних рештках, під корою дерев. Самка жука відкладає яйця лимонно - жовтого кольору на молоді боби. Через 6-10 днів відроджуються личинки, які вгризаються всередину бобів, а згодом у не достигле зерно, розвиваються до лялечок і туків і залишаються в ньому. У насінини може появитись від 1 до 3 личинок. Шкідник виїдає великі порожнини, знищуючи до 50% ендосперму.

Гороховий зерноїд розвивається в одному поколінні.

Заходи захисту:

Агрономічні - рання зяблева оранка, з попереднім лущенням стерні, хімічну боротьбу важливо розпочинати вчасно - у фазі бутонізації - під час заселення жуками рослин гороху, не допустивши яйцекладки. У відкритий простір личинки шкідника не виходять, тому застосовування інсектицидів у період утворення бобів не буде ефективним.

Для фумігації насіння гороху використовують: брометат метил - 30-100 г./м³ приміщення та Метаброн 980 - 20-100 г./м³ у період зберігання зерна, але до того, як жуки виходять із насіння.

Іржа

Збудник хвороби - дводольний гриб - Uromyces piri Schreet. На горосі розвиває уредінії та теліоспори.

На шляху звичайно з’являються пустули - уредії, з концентричним місцезнаходженням. Пізніше на надземних органах з’являються темно-коричневі пустулитетії, інколи у вигляді кругів. При сильному пошкодженні листя висихає і відпадає.

Шкодочинність іржі заклечається в тому, що відбувається пошкодження фізіологічних процесів в рослині, особливо знижується фотосинтез. Нестача врожаю може становити 30% та більше. При перенасиченні азоту в ґрунті, захворювання підвищується. Стійких до іржі сортів немає.

Таблиця 1.1. Короткі відомості про хвороби гороху

Куряче просо

Куряче просо (Echinochloa crus galli(h) Poem et Schuitl

Куряче просо - небезпечний засмічувач поживних полів та рису.

Бур’ян куряче просо - однодольний, яровий, пізній, малолітній

Будова кореня - мичкувата.

Плід - зернівка, суцвіття волоть.

Хімічна обробка проводиться до появи сходів гороху, а це значить, що в 2 -3 декаді квітня й 2 декада травня.

Система заходів проти хвороб:

-          Дотримання науково - обґрунтованих сівозмін;

-          Сівба в оптимальні строки;

-          Висівання гороху на тому ж полі можна не раніше як через 3-4 роки. Кращим попередником є злакові;

-          Боронування сходів поперек рядків;

-          За (5-6 місяців до посіву) протруювання насіння. ТМТД 80% (м.з.п. 93-4 кг/т) або ТМТД 30% м.т. п. (6 кг/т).

. Методика обстеження культури та економічний поріг шкодочинності (ЕПШ)

Використання одного і того же шкідливого виду, величини ЕПШ можуть варіювати за роками і окремими господарствами, тому практичне використання середніх значень ЕПШ показує, що доцільність застосування інсектицидів може з задовільною ступеню вірогідності забезпечити активізацію захисту рослин від шкідників.

Метод ґрунтових розкопок. Цим методом визначають численність шкідників, які зимують у ґрунті або розвиваються в ньому і шкодять рослинам, живляться різними органами. Для цього на полі виконують визначну кількість ям заданого розміру, а ґрунт висипають на брезент і ретельно перебирають руками. Крім ручної вибірки шкідників, грунт можна просівати або промивати водою на ситах з різним розміром отворів. Вибраних шкідників фіксують. Серед шкідників гороху таким методом визначають чисельність личинок довгоносиків, гусениць лучного метелика.

Метод облікових ділянок застосовують для визначення чисельності шкідників, що живуть відкрито, наприклад південний сірий довгоносик, лучний метелик та інші. Облік проводять за допомогою рамки відповідного розміру, яку прикладають на рослини. Стебла в її середині умовно оглядають і підраховують малорухомих шкідників. Метод облікових рядків та облікових рослин подібний до методу облікових ділянок. Різниця полягає лише в тому, що замість ділянок визначеного розміру ретельно обстежують відповідну кількість рядків довжиною 0,25; 0,5; 1 метр в квадраті або відповідну кількість рослин чи стебел.

Метод рослинних проб застосовують для виявлення прихованих шкідників. Він відрізняється від методу облікових рослин лише тим, що рослини обстежують не безпосередньо на полі, а аналізують після їх відбирань. Метод ентомологічного косіння застосовують для виявлення і обліку дрібних та рухливих комах, що живуть у травостої. Для цього застосовують ентомологічні сачки. Після кожних 10 комах ми аналізуємо комах, на місці, або збираємо для аналізу в лабораторії.

Приблизні економічні пороги шкодочинності (ЕПШ) головних шкідників сільськогосподарських культур в Україні

Лучний метелик - гусениця багатоїдна. Навесні при прогріванні ґрунту на глибині залягання коконів до 12°С вони заляльковуються, а на початку травня за середньодобової температури повітря 15 - 17°С починається виліт метеликів. Тривалість стадії личинки 10-20 днів. Літ їх триває один - два місяці залежно від метеорологічних умов. Метелики активні з настанням присмерків до півночі й перед сходом сонця. Активно летять на світло в теплі ночі, а за високої температури, особливо під час грози, їх рухливість різко зростає і вони здатні мігрувати на значні відстані. Метелики потребують додаткового живлення нектаром квіток або краплиннорідкою вологою. Гусениці після виплодження живляться з нижнього боку молодих листочків, вигризаючи тканини і не пошкоджуючи верхньої шкірочки, а потім грубо обгризають листки, обплітаючи їх павутинням; гусениці старших віків повністю з’їдають листки, а також верхівки стебел, соковиті пагони і плоди. Розвиваються гусениці 15 - 30 днів. Заляльковуються гусениці в тих місцях, де закінчили живлення, в грунті на глибині 3 - 5 см, в видовженому коконі, кінець якого досягає поверхні грунту.

Метелики другого покоління літають наприкінці червня - в липні, третє - в сепні - вересні.

Гороховий зерноїд - твердокрилі, зернівки. Зимує в середині зерна в коморі або під рослинними рештками. ЕПШ складає: 15-20 жуків на 10-20 помахів сачком в період бутонізації.

Сірий щетинистий довгоносик - жуки сірі, подовжені з коротким хоботком. Зимують жуки у ґрунті і під рослинними рештками. ЕПШ відповідно становить 10-15 екземплярів/м².

У довгоносиків при шкодо чинності 10-12 штук на 1 м² - шкодочинність зростає до 10% листової поверхні.

При середній шкодо чинності листової поверхні на 13,5% реальні втрати зерна гороху досягає до 1,5ц/га

Оцінка забур’яненості посівів сільськогосподарських культур

Засміченість гороху курячим просом визначають кількісно - ваговим, окомірним або кількісним методом та оцінюють за шкалою.

Таблиця 2.3

На основі отриманих даних по кожнуму полю вираховуємо середні показники забур’яненості по видам і в цілому, проводимо балове групування забур’яненості: дуже слабка-до 5 бур’янів на 1 м², слабка - 5,1-15, середня - 15,1-50, сильна 50,1 - 100 і дуже сильна - більш 100 бур’янів на 1 м².

3. Строки хімічних обробок

Графік 3.1

Пристосованість фенології шкідливих організмів до стадій розвитку гороху

Умовні позначення:

… - наявність або накопичення шкідливих організмів; ▬ - масове з’явлення шкідливих організмів, коли вони здатні нанести шкоду; Х - строки обробок.

В захисті рослин від шкідників передбачається застосування різних методів. Насамперед це агротехнічний спосіб коли заходи, що використовуються в технології вирощування тієї чи іншої культури, за умови знання екологічних вимог шкідника можуть бути спрямовані на погіршення умов його існування і утримують чисельність шкідника нижче ЕПШ.

У разі, коли шкідник загрожує урожаю поточного року неможливо обійтись без винищувальних заходів. Серед них основне місце посідає хімічний метод, який поряд з високою біологічною та економічною ефективністю, швидкістю дії має і суттєві недоліки. Застосування фітофармзасобів потребує чіткості і організованості, обґрунтованості, дотримання вимог з техніки безпеки.

Доцільність хімічної обробки вирішується за наслідками обстежень поля з метою виявлення видового складу шкідників та їх щільності.

З допомогою цієї схеми, а також переліку пестицидів, дозволених до використання в Україні (де показані препарати для кожної культури, придатність їх для боротьби з конкретними збудниками, норми витрати, періоди очікування та можлива кратність обробок), можна всебічно обґрунтувати вибір необхідних пестицидів. У разі необхідності одночасної боротьби з хворобами, користуючись таблицею сумісності пестицидів і фунгіцидів, можна вибрати фітофармзасоби для комплексних обробок.

Також існує біологічний метод, імунологічний, генетичний та інші. Ці всі методи є ефективними при боротьбі не тільки з шкідниками, а й з хворобами та бур’янами.

Перед посівом гороху необхідно провести обов’язкове протруєння насіння Вітаваксом 200 ФФ - 2,5 кг/т. Кращий ефект дає завчасний обробіток насіння перед посівом.

У період появи сходів гороху обприскують Карате 10,1-0,0125 л/га - при виявленні 10-15 жуків бульбочкових довгоносиків на 1 м² - десь 2 декада квітня.

У період вегетації хімічні обробки проводять проти комплексу шкідників - горохової попелиці, листогризучих совок. Ці шкідники заселяють посіви гороху, мігруючи на них з інших станцій і тому, в першу чергу, зосереджуються на крайових смугах, поступово займаючи і середину посіву. Враховуючи, що першу обробку проти них проводять по краях посіву гороху, захоплюючи смуги, шириною 30-40 м. Для захисту посівів гороху від - горохової зернівки, бобової та акацієвої вогнівок, попелиці, трипсів, застосовують обприскування посівів Акталіком - 1 л/га, Бі - 58 новий - 0,5-1,0 л/га, Золоном 1,4 л/га, Децисом - 0,2 л/га. Проти горохової попелиці на посівах гороху ефективні інсектициди: Акталік 1 л/га; Децис 0,2 л/га. Першу крайову обробку проводять у фазі бутонізації - перша декада травня. Другу і третю через 7-8 днів після попередньої, притому, також обмежують крайовими смугами в тому випадку, коли заселення гороху шкідниками охоплює не все поле.

При посиленості забур’яненості сходів додатково боронують посіви, але не пізніше фази третього листка.

4^. План хімічного захисту гороху і вибір фітофармзасобів

Обґрунтування вибору пестицидів

Таблиця 4.1 Інсекто-акарициди для захисту гороху

Таблиця 4.2. Фунгіциди для захисту гороху

В якості протруйника гороху для передпосівної обробки обираємо Вітавакс 200 ФФ, 34%, в.с.к. - це потужний фунгіцид, що дозволяє контролювати багато хвороб, які передаються через насіння чи грунт.

Для обробки посівів гороху в період вегетації доцільно використовувати Рекс Т, к.е. - це фунгіцид, який використовується, як при перших ознаках хвороби, так і під час цвітіння гороху.

Таблиця 4.3. Коротка характеристика гербіцидів для прополки гороху

Ч - чутливий вид (гине на 85 - 100%);

С - стійкий вид (гине до 50%).

Вибираючи препарат для конкретної обробки, було враховано показники:

.        Наявність препарату у списку дозволених пестицидів і можливість їх застосування на соняшнику;

.        Ефективність проти зазначених у завданні шкідливих організмів;

.        Можливість використовувати пестицид, виходячи з даних про кількість дозволених ним обробок;

.        Дозвіл періоду очікування застосовувати його у цей строк.

Заходи по захисту культури від шкідників, хвороб та бур’янів

Таблиця 4.4. План захисту гороху у 2011 році

Виробнича характеристика вибраних пестицидів

Користуючись «Списком пестицидів та агрохімікатів, дозволених для використання в Україні», я вибрав пестициди найбільш ефективні для застосування на горосі.

Вітавакс 200 ФФ (карбоксил 200 г./л) - це фунгіцид для захисту насіння від хвороб на ранніх стадіях розвитку. Протруйник Вітавакс 200 ФФ малотоксичний і простий у використанні.

Переваги фунгіцида - може використовуватись з водою:

         Мілкі частинки препарату в суспензії дають максимальну ефективність та сприятливо діють на насіння.

Вітавакс 200 ФФ має запатентований регулятор росту, який допомагає рослинам краще використовуватися при несприятливих вегетаційних умовах.

Вітавакс 200 ФФ - вміщує в собі дві складові частини: карбоксил - фунгіцид системної дії та ТМТД - фунгіцид контактної дії.

При використанні цього фунгіциду призводить до до збільшення врожаю та покращення продукції при різних умовах розвитку.

Фронт’єр 900, 90%, к.е. забезпечує надійний захист від однорічних злакових (куряче просо) та двосім’ядольні бур’яни. Рекомендується застосовувати проти однорічних злакових у нормі 1,1-1,7 л/га. Посіви обробляють у до сходовий період. За відсутністю опадів або зрошення його можна вносити у верхній шар грунту на глибину 2-3 см. Швидко розкладається у грунті і не проявляє післядії на культурні рослини. Препарат безпечний для людини та навколишнього середовища.

. Розрахунок потреби пестицидів, машин і апаратури

Таблиця 5.1. Потреба пестицидів для захисту гороху

Таблиця 5.2. Машини для захисту гороху

Перед початком робіт з обприскування треба ретельно настроїти обприскувачі на задану норму витрати, оскільки менша норма буде неефективною проти шкідливих організмів, а надмірна - може визвати обпалення культури.

Також витрата робочої рідини залежить від багатьох факторів: тиск у напірній комунікації; кількість розпилюючих наконечників; розмір їх вихідних отворів; ефективна ширина захвату тощо. У розрахунку витрату робочої рідини для штангових обприскувачів у літрах за хвилину, яка повинна відповідати регламентованій нормі витрати на 1 га.

Для цього в практичних виробничих умовах обприскувач заповнюється на третину чистою водою, потім вмикається насос і вода збирається в ємкість (відро, каністра тощо) з врахуванням часу. Отриманий фактичний показник дф в л/хв порівнюється з розрахунковим р, який знаходиться за формулою:

Кількість робочої рідини (для ОП - 2000 - 2 - 01):

;

де Q - витрати робочої рідини, л/га;

В-ширина захвату обприскувача, м;- робоча швидкість, км/год.;- кількість розпилювачів, шт.

Після отримання результатів таких розрахунків можна корегувати норму витрати робочої рідини (наприклад, збільшуючи або зменшуючи швидкість руху агрегату, змінюючи робочий тиск та ін.).

Кількість машин для виконання роботи розраховується за формулою:

;

де К - необхідна кількість машин, шт.;- площа, яку потрібно обробити, га;- агротехнічний строк, днів;- продуктивність машин, га/год.;- тривалість робочого дня, год.

Для виконання роботи необхідна 1 машина.

Під час виконання обприскування в польових умовах необхідно контролювати норму витрати робочої рідини шляхом порівняння фактичної довжини гону при обприскуванні з розрахунковою. При цьому вимірювана довжина гону повинна дорівнювати розрахунковій. Ці показники розраховуються за формулою:

;

де L - довжина гону однієї заправки обприскувача, м;

G - обєм робочого розчину в ємкості обприскувача, л.

Якщо ці показники відрізняються треба негайно проводити настроювання норми витрати робочої рідини на необхідні обсяги.

6. Техніка безпеки при проведенні робіт з хімічного захисту рослин

Щоб запобігти негативної дії застосування інсектициду необхідно провести ряд заходів для захисту здоров’я людини і навколишнього середовища. За 2 доби попереджують населення про обробку.

Видача пестициду здійснюється по розкладу районної станції по захисту рослин при підготовленості господарства до прийому пестицидів і роботи з ними. Зі складу пестицид видається по письмовому розпорядженню керівника господарства або агронома, який відповідає за проведення робіт по хімічному захисту, а також ветспеціаліста по захисту тварин і птиці.

На межі оброблюваної ділянки виставляються знаки безпечності при роботі з засобами хімічного захисту. Знаки прибирають після закінчення карантинних термінів: виходу людей для польових робіт, випасу худоби і збирання урожаю.

Особи, що контактують із пестицидами зобов’язані використовувати засоби індивідуального захисту: спецодяг, спецвзуття, рукавиці, захисні окуляри, респіратори або протигази повинні бути підібрані індивідуально.

До місць обробок розчин пестицидів повинні доставлятись в спеціальних тарах. Машини, які використовують для застосування пестицидів, повинні знаходитись в спеціально відведених місцях під навісом або в спеціальних місцях.

Пестициди застосовуються у відповідності з біологією культури та шкідників, вибираючи з рекомендованих оптимальні терміни, що не впливає на строки збирання врожаю.

Для приготування робочої рідини повинні бути спеціально обладнані заправні майданчики, забезпечені усім необхідним. Приготування робочої рідини і заповнення резервуарів обприскувачів сильнодіючими і високотоксичними пестицидами повинно бути повністю механізоване і здійснюватися під контролем спеціалістів. До місць обробок розчини пестицидів повинні доставлятись в спеціальних тарах.

Забороняється готувати розчини пестицидів у полі без засобів механізації. Заправка і завантаження апаратів не повинні супроводжуватися протіканням або розсипанням пестицидів. Для контролю за проведенням хімічних робіт в господарствах повинні бути спеціальні книги, в які записуються по кожному полю час обробок, норми витрати препаратів, умови проведення робіт. Пестициди, що залишилися в невеликих кількостях і зберігання яких не доцільне, підлягають знищенню. При цьому складають акт, в якому зазначають кількості і причини знищення, а також роблять відмітку в прихідно-витратній книзі на складі.

Таблиця 6.1. Потреба засобів індивідуального захисту

Після застосування стійких пестицидів вихід на оброблену ділянку для проведення робіт, не пов’язаних з розпушуванням грунту, дозволяється через 6 діб, а для виконання робіт, пов’язанних з розпушуванням грунту, через 2 тижні. Після використання пестицидів, небезпечних при попаданні на шкіру, вихід на оброблені ділянки для проведення робіт без контакту людей з рослинами, забрудненими пестицидами, дозволяється через 3 доби, а для виконання робіт, що супроводжуються контактом людей з рослинами, через 2 тижні.

На основі величин максимально допустимих рівнів вмісту пестицидів в різних продуктах встановлюють період очікування, або термін останньої обробки - це період, після якого пестицид, нанесений на рослини або внесений у грунт, залишається в кількостях, що не перевищують допустимий рівень, або повністю руйнується.

При наданні першої долікарської допомоги треба винести людину з зали, що містить пестицид, звільнити від здавлюючого одягу. Пестицид змити зі шкіри водою. Роблять холодні компреси та штучне дихання.

7. Економічна ефективність хімічного захисту рослин від шкідників, хвороб та бур’янів

Економічна оцінка використання пестицидів визначається відношенням вартості основної продукції та додаткової (збереженої) до вартості витрат на основне виробництво та додаткових витрат (вартість пестициду та затрати на його внесення).

Вихідні данні:

.        Вартість пестициду Вітаваксу на га:

Ціна =88 грн

Урожайність гороху: 10 ц.

.        Ціна гороху: 200 грн/ц.

Визначаємо вартість основної продукції:

В_ОП= Ц х У = 10 ц х 200 грн/ц = 2000 грн.

де Ц - ціна гороху,

У - урожайність гороху.

Вартість пестициду:

В_п=Ц х N

де Ц - ціна пестициду,- норма витрати пестициду

В_ф=88х2= 176 грн/га;

де В_ф - вартість фунгіциду

1) Додаткові витрати (Дв) складаються: з вартості пестициду (Вп); витрат на обробку (Во); витрат на збирання та транспортування додаткової продукції (Вз). Ці показники розраховуються за нижченаведеними формулами.

В_п= Ц х S; 

В_ф=176х100 = 17600 грн;

де Ц - вартість пестициди з розрахунку на 1 га, грн.;- площа посіву, га.

) Во-витрати на обробку пестицидами, грн. Треба окремо підкреслити, що вартість витрат на обробку пестицидом залежить від цілої
низки складових, таких як: вартість пального; амортизація агрегату;
приготування та транспортування робочої рідини; заробітної плати
тракториста та робочих; сплата за оренду обприскувача тощо. Тому при
розрахунках Во в даному випадку використовуються усереднені витрати -
5% від вартості пестициду. Отже, витрати на обробку можна встановити
за формулою:

Во = (5 × Вп) / 100;

Во = (5 × 17600)/100 = 8800 грн;

де 5 - відсоток вартості пестициду, %

Вп - вартість пестициду, грн.;

- вартість пестициду, %.

3)   Вз - витрати на збирання і транспортування додаткової
(збереженої продукції), які також усереднено складають приблизно 10% від
вартості додаткової продукції:

Вз = (10× Вд.п.)/100

Вз = (10× 300 грн/ц) /100 = 30 грн

де 10 - відсоток вартості додаткової продукції, %;

Вд.п. - вартість додаткової продукції, грн.;

- вартість додаткової продукції, %.

Таким чином, додаткові витрати будуть становити:

Д _в = В_п + В₀ + В₃

Д_в = 17600 грн + 8800 грн + 30 грн = 26430 грн

Кількість додаткової (збереженої) продукції, дорівнює кількості продукції, яку здатні знищити той або інший шкідливий організм, наведений в індивідуальному завданні. Інформацію щодо показників збереженої продукції обирається з літературних джерел або довідкового матеріалу.

Вартість додаткової (збереженої) продукції становить добуток її одиниць маси на ціну:

В_{д п} = Д_п х Ц

Д_п = 10% х У = (10 х 10)/100 = 1 ц

В_дп = 1ц ×300 грн / ц = 300 грн

де Дп - кількість додаткової продукції, ц;

Ц - ціна додаткової продукції грн./ц.

Додатковий прибуток (Пд) розраховується за формулою:

П_д = В_{д п} - Д_п

П_д = 300 грн - 1 = 299 грн

Норма рентабельності (Нр) заходу по боротьбі з шкідливими організмами розраховується за формулою:

Нр = Д_п / В_д

Нр = (299 / 300) × 100 = 99,7%

За допомогою показників Пд - додатковий прибуток та Нр - норми рентабельності заходу визначають доцільність та економічну ефективність кожної обробки та усього комплексу заходів хімічного захисту сільськогосподарських культур.

Висновки

Застосування засобів захисту рослин від шкідливих організмів є невід’ємною частиною сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур.

Відомо, що стабільність землеробства, рівень урожайності значною мірою залежить від фітосанітарного стану посівів. З огляду на це важливим резервом збільшення кількості і підвищення якості гороху є впровадження ефективних методів і заходів захисту рослин від шкідників, хвороб та бур’янів, серед яких значне місце посідає хімічний метод.

У данній розрахунково - графічній роботі описані строки проведення обстеження для виявлення видового складу шкідників, хвороб і бур’янів, а також визначення ступеня їх щільності та рівня загроз від них. У відповідності з результатами обстежень, ступінь заселеності посівів гороха тим чи іншим видом шкідливого організму визначається показниками економічного порогу шкодочинності (ЕПШ), наведено планування та здійснення хімічної обробки. Графічне зображення фенології шкідливих організмів та пристосованість їх до стадії розвитку допоможуть вирішити, скільки необхідно застосувати обробок фітофармзасобами і в які календарні та фенологічні строки їх потрібно проводити.

Проводячи план захисту культури, необхідно визначити на скільки вигідні заходи. Доцільність проведення захисних заходів визначається економічним порогом шкодочинності - кількістю шкідника, при якій витрати на боротьбу з ним компенсуються вартістю збереженого урожаю.

Список використаної літератури

1.   В.Ф. Пересипкін «Сільськогосподарська фітопатологія». - К. «Аграрна освіта», 2000.

2.       Гербологія: Навчальний посібник. - К.: «Арістей», 2004.

.        Г.С. Груздев «Химическая защита растений», - М. Агропромизд», 1987.

.        Довідник із захисту рослин / За ред. академіка УААН М.П. Лісового. - К.: Урожай. 1999.

.        І.В. Веселовський, Ю.П. Малько, О.Б. Козубський «Довідник по бур'янах» - К. «Урожай», 1993.

.        Методичні вказівки для написання розрахунково - графічної роботи з фіто - фармакології. -    Xерсон: Колос, 2008.

.        О.І. Зінченко, В.Н. Салатенко, М.А. Білоножко «Рослинництво», - К. «Аграрна освіта», 2001.

.        Писаренко В.М., Писаренко П.В. Захист рослин: екологічно обґрунтовані системи. - Полтава: ІнтерГрафіка, 2002.

.        Прогноз появления и учёт вредителей и болезней с. - х. культур / Под ред. И.Я. Полякова. - М.: Изд. МСХ СССР, 1958.

.        Сільськогосподарська ентомологія: Підручник / За ред. Б.М. Литвинова, М.Д. Євтушенка. - К.: Вища освіта, 2005.