Еколого-економічні аспекти раціонального природокористування

Еколого-економічні аспекти раціонального природокористування

Еколого-економічні аспекти раціонального природокористування

План викладу і засвоєння матеріалу

1.  Екологічний збиток та склад його витрат.

2.       Причини наднормованого викиду полютантів в атмосферне повітря.

.        Обчислення плати за викиди стаціонарними джерелами енергії.

Суттєво:

Після вивчення матеріалу ви повинні:

Знати:

-        що таке екологічний збиток; з яких витрат він складається;

-        як встановлюється плата за забруднення навколишнього середовища;

         причини наднормованого викиду полютантів в атмосферне повітря.

Вміти:

-        пояснити як здійснюється плата за природні ресурси;

-        оцінити збитки, заподіяні забрудненням довкілля;

         розв’язати задачі, на визначення жителів з понаднормовий викид в атмосферу шкідливих речовин.

Ключові екологічні поняття та терміни:

-        екологічний збиток;

-        відходи;

         викиди;

         джерела забруднення;

         регіональні коефіцієнти;

         місце розміщення відходів.

I.         

1.  Екологічний збиток та склад його витрат

До економічних методів управління природокористуванням належать також платежі за екологічні збитки. Екологічний збиток -- це зміна корисності довкілля внаслідок його забруднення. Він оцінюється як витрати суспільства, пов'язані зі зміною природного середовища, і складається з таких витрат:.       додаткові витрати суспільства у зв'язку зі змінами в навколишньому природному середовищі;.         витрати на повернення довкілля в попередній стан;.          додаткові витрати майбутнього суспільства у зв'язку з безповоротним використанням частини дефіцитних природних ресурсів.

Для оцінки збитків довкіллю використовують такі базові величини:

.        витрати на зменшення забруднень;

.        витрати на відновлення якості навколишнього середовища;

.        ринкову ціну;

.        додаткові витрати, зумовлені зміною якості навколишнього середовища;

.        витрати на компенсацію ризику для здоров'я людей;

.        витрати на додатковий природний ресурс для розбавляння скидуваного стоку до безпечної концентрації забруднювальної речовини.

Збиток суспільству внаслідок забруднення довкілля позначається на діяльності окремих об'єктів, що перебувають під його дією: населення, об'єктів житлово-комунального та промислового господарства, водних, лісових і земельних ресурсів тощо.

Плата за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється за:

-        викиди в атмосферу забруднювальних речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення;

-        скиди забруднювальних речовин у поверхневі водойми, територіальні та внутрішні морські водойми, а також у підземні горизонти та систему комунальної каналізації;

         розміщення відходів виробництва у навколишньому середовищі.

Розміри платежів визначають на підставі лімітів забруднювальних речовин, які встановлюються для підприємств з урахуванням гранично допустимих викидів і скидів кожного інгредієнта в тоннах за рік. Ліміти розміщення відходів у навколишньому середовищі визначають для підприємств як фізичний обсяг відходів залежно від класу токсичності. Розміри їх установлюють органи Мінекоресурсів України у формі видачі дозволів на викиди й скиди забруднювальних речовин та розміщення відходів. За понадлімітні викиди і скиди (понад ГДС і ГДВ) забруднювальних речовин і розміщення відходів установлюють платежі в 5 разів вищі порівняно з базовими нормативами плати.

.        Причини наднормованого викиду полютантів в атмосферне повітря

Наднормативні викиди полютантів в атмосферне повітря можуть статися внаслідок:

-        неефективної роботи установок очищення газу;

-        роботи технологічною обладнання при несправних установках очищення газу або їх невикористанні;

         порушення технологічних режимів;

         невиконання в установлені терміни заходів для досягнення нормативів ГДВ;

         аварійних викидів полютантів у атмосферне повітря;

         залпових викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря, які не передбачені технологічними регламентами виробництв;

         використання непроектних сировини й палива в технологічних процесах. Ці самі фактори можуть призвести до понаднормативних скидів полютантів у водойми.

3.  Обчислення плати за викиди стаціонарними джерелами енергії

екологічний забруднення плата повітря

Нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р. № 303 встановлюють як фіксовані суми в гривнях за одиницю маси основних забруднювальних речовин та розміщених відходів. За викиди, на які не встановлено класи небезпечності, слід застосовувати нормативи збору залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу.

За викиди, на які не встановлено клас небезпечності та орієнтовно безпечні рівні впливу, слід застосовувати нормативи збору, як за викид забруднювальної речовини першого класу небезпечності.

Для скидів, на які не встановлено гранично допустимі концентрації або орієнтовно безпечні рівні впливу, за гранично допустимі концентрації беруть найменше значення гранично допустимих концентрацій. У разі скидання забруднювальних речовин в озера, ставки та інші непроточні водні об'єкти нормативи збору збільшуються у 1,5 раза.

У разі захоронення забруднювальних речовин, відходів виробництва та стічних вод у глибокі підземні водоносні горизонти, що не містять прісних вод, застосовують нормативи збору, як за скид забруднювальних речовин з коефіцієнтом 10. За розміщення відходів, на які не встановлено клас небезпечності, застосовують норматив збору, як за розміщення відходів першого класу небезпечності в розмірі 55 гривень за тонну.

Нормативи збору за викиди пересувними джерелами забруднення, встановлюють залежно від виду пального та транспорту (автомобільного, залізничного, морського та річкового).

За понадлімітні обсяги викидів, скидів забруднювальних речовин та розміщення відходів збір обчислюється і сплачується в п'ятикратному розмірі. У разі відсутності у платника затверджених у встановленому порядку лімітів викидів стаціонарних джерел забруднення, скидів і розміщення відходів збір обчислюється в п'ятикратному розмірі.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999р. № 303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», плату за викиди стаціонарними джерелами забруднення (Пвс) обчислюють за формулою

Пвс =  [(Млі Нбі Кнас Кф) + (Мпі Нбі Кнас Кф Кп)],

де Млі - обсяг викиду і-ї забруднювальної речовини в межах ліміту, т; Мні - обсяг понадлімітного викиду (різниця між обсягом фактичного викиду й ліміту і-ї забруднювальної речовини), т; Нбі - норматив збору за тонну і-ї забруднювальної речовини, грн/т; Кнас - коригувальний коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту; Кф - коригувальний коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту; Кп - коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид в атмосферу забруднювальних речовин, Кп = 5.

Суму збору за викиди пересувними джерелами забруднення (Пвп) обчислюють відповідно до кількості фактично використаного пального та його виду на підставі нормативів збору за ці викиди та коригувальних коефіцієнтів визначають за формулою

Пвс =  (Мі Нбі Кнас Кф),

де Мі - кількість використаного пального і-го виду, т; Нбі - норматив збору за 1 т і-го виду пального, грн/т; Кнас - коригувальний коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту; Кф - коригувальний коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту.

Суму збору за скиди (Пс) обчислюють на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів скидів, нормативів збору та коригувального коефіцієнта визначають за формулою

Пс =  [(Млі Нбі Крб) + (Мпі Нбі Крб Кп)]

де Млі - обсяг скиду і -ї забруднювальної речовини в межах ліміту, т;

Мпі - обсяг понадлімітного скиду (різниця між обсягом фактичного скиду й ліміту) і-ї забруднювальної речовини, т; Нбі - норматив збору за тонну і-ї забруднювальної речовини, грн/т; Крб - регіональний (басейновий) коригувальний коефіцієнт, що враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства; Кп - коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скиди забруднювальних речовин, Кп = 5.

Суму збору за розміщення відходів (Прв) обчислюють на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору та коригувальних коефіцієнтів визначають за формулою

Прв, =  [(Млі Нбі Кт Ко) + (Мпі Нбі Кп Кт Ко)],

де Млі - обсяг відходів і-го виду в межах ліміту, т; Мпі - обсяг понадлімітного розміщення відходів (різниця між обсягом фактичного розміщення відходів і лімітом) і-го виду, т; Нбі - норматив збору за тонну відходів і-го виду в межах ліміту, грн/т; Кт - коригувальний коефіцієнт, що враховує місця розміщення відходів; Ко - коригувальний коефіцієнт, що враховує характер улаштування місця розміщення відходів; Кп - коефіцієнт кратності збору за понадлімітне розміщення відходів, Кп=5.

Нормативи збору за скиди основних забруднювальних речовин у водні об'єкти, у тому числі в морські води

Нормативи збору за розміщення відходів

*Норматив збору для: обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з йонізуючим випромінюванням, - 55 люмінесцентних ламп - 1 гривня за одиницю.

Нормативи збору за викиди основних забруднювальних речовин стаціонарними джерелами забруднення

Нормативи збору за викиди забруднювальних речовин стаціонарними джерелами забруднення залежно від класу небезпечності

Норматив збору за викиди забруднювальних речовин стаціонарними джерелами забруднення залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу

Нормативи збору за скиди забруднювальних речовин у водні об'єкти залежно від їх концентрації

Нормативи збору за викиди в атмосферу забруднювальних речовин автомобільним транспортом

Нормативи збору та викиди в атмосферу забруднювальних речовин морськими та річковими суднами

Нормативи збору за викиди в атмосферу забруднювальних речовин залізничним транспортом

Коефіцієнт, що встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту

Коефіцієнт, що встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту

* Автономної Республіки Крим.

** Якщо населений пункт одночасно має промислове значення та віднесений до курортних, застосовують коефіцієнт 1.65.

Коефіцієнт, який встановлюють залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому середовищі

Регіональні (басейнові) коефіцієнти

Коефіцієнт, що встановлюється залежно від характеру влаштування місця розміщення відходів

Резюме

-        Екологічний збиток - це зміна корисності довкілля внаслідок його забруднення.

-        Плата за природні ресурси - це затрати підприємства, пов’язані з використанням певних природних ресурсів, і визначені відповідно до прийнятої в країні методики розрахунку; при цьому ресурси поділяють на ті, що закуповують у когось (беруть безпосередньо у природи), і ті, що є власністю виробництва (ціна таких ресурсів різна).

         Екологічні податки бувають кількох видів: платежі рентного характеру, податки і штрафи за забруднення понад уставлену норму, податки за фактичний обсяг забруднень.

Література

1.  Білявський Г. О., Падун М. М., Фурдуй Р. С. „Основи загальної екології” - К.: Либідь, 1995 - 368с.

2.       Білявський Г. О., Фурдуй Р. С., Костіков І. О. „Основи екологічних знань” - К.: Либідь, 2000 - 334с.

.        Запольський А. К. „Основи екології”. Підручник - К.: Вища школа, 2001 - 358с.

.        Злобін В. А. „Основи екології” - К.: Видавництво „Лібра”, ТОВ, 1998 - 248с.

.        Коютшо Д.М. „Екологія і економіка” - К.:КНЕУ, 1999 - 368с.

.        Кучерявий В. П. „Екологія” - Львів: Світ, 2000 - 500с.

.        Потіш А. Ф., Медвідь В. Г., Гвоздецький О. Г., Козак З. Я. „Екологія: основи теорії і практики”. - Львів: „Новий світ - 2000”, 2004 - 296с.

.        Сафранов Т. А. „Екологічні основи природокористування”. Львів „Новий світ - 2000”, 2003 - 248с.

.        Стадницький В. І., Радіонов А. І. „Екологія” - М.: Вища школа, 1988 - 402с.