Цінова політика підприємства

Цінова політика підприємства

Цінова політика підприємства

Зміст

Вступ

Розділ 1. Аналіз ефективності маркетингової діяльності підприємства

Розділ 2. Розробка гіпотези маркетингової стратегії підприємства

Розділ 3. Характеристика товарної політики та продукції підприємства

Розділ 4. Цінова політика підприємства

Розділ 5. Збутова політика

Розділ 6. Політика просування товарів

Розділ 7. Економічне обґрунтування роботи

Розділ 8. Результати проведення маркетингових досліджень

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Реалії активних ринкових перетворень, що набирають все більших темпів в Україні, як і в інших постсоціалістичних країнах, глибоко змінюють всю систему відносин між державою і підприємствами, підприємствами і споживачами їхньої продукції, навряд чи дозволяють сумніватися у важливості й актуальності маркетингових досліджень. Дійсно, вони стають більш масовими і всеосяжними в міру переходу економік різних країн від «ринку продавця» (основна характеристика - пріоритетний стан виробника товарів, який диктує умови споживачам) до «ринку покупця» (передбачає випуск тих товарів, що згодний одержувати потенційний споживач).

Спочатку маркетингові дослідження стали проводитися в США (на початку XX ст.), потім більш активно в США і Європі після Другої світової війни, коли став активно формуватися «ринок покупця». Щодо України, то, зрозуміло, перші замовлення на подібні дослідження стали з'являтися лише з 1994-1995 pp. Проте становлення інфраструктури служб, що функціонують у цій галузі, йде швидкими темпами і вже сьогодні в країні (не тільки в Києві) нараховуються десятки служб, що проводять маркетингові дослідження.

Маркетингове дослідження - це наукове дослідження, спрямоване на систематичний збір, відображення і аналіз фактографічної інформації щодо потреб, думок, мотивацій, відносин, поведінки окремих осіб і організацій, пов'язаних з маркетингом, тобто всіма аспектами просування на ринку певних товарів і послуг, а також підготовки цієї інформації до прийняття маркетингових рішень.

Сутність і призначення маркетингових досліджень цілком очевидні: підприємець, фірма при прийнятті маркетингових рішень, використовуючи інформацію, отриману під час їх проведення, обирають найбільш ефективні рішення, поєднуючи максимально можливо рівні ефективності і ризику. Інша справа - як, з використанням яких методів і технологій можна добути надійну, ефективну й оперативну маркетингову інформацію про специфіку ринку, мотивації споживачів тощо. І тут ми дуже близько підходимо до проблеми взаємодії, з одного боку, економіки, маркетингу, з іншого боку - соціології, головним чином методів і технологій проведення емпіричних соціологічних досліджень.

На Заході розвиток маркетингових досліджень, спрямованих на задоволення потреб підприємницьких структур у відповідній інформації, йшло практично паралельно з розвитком системи прикладних соціологічних досліджень. Тому існував «поділ праці» між співробітниками маркетингових дослідних центрів (іншими словами, одні спеціалізувалися на проблематиці досліджень, інші забезпечували методику проведення подібних досліджень).

В Україні справа йшла по-іншому. По-перше, у силу ряду причин, з деяким запізненням порівняно із Заходом, розвивалася прикладна соціологія. По-друге (і це головне), у рамках «соціалістичної планової економіки» у принципі не існувало маркетингу. Тому економістам знання методів і технологій проведення маркетингових досліджень практично не було необхідним. По-третє, у силу згаданих причин, економісти, маркетологи (цей фах також лише зароджується в країні) і сьогодні з достатньою настороженістю ставляться до оволодіння методами прикладної соціології, орієнтуючись на економіко-статистичні і подібні методи, що у випадку з маркетинговими дослідженнями є частіше методами обробки, а не одержання інформації.

Через це рівень знань і практичних навичок економістів, маркетологів в галузі організації, методики, технологій проведення емпіричних маркетингових досліджень вкрай недостатній, незважаючи на те, що в останні роки в Україні і Росії вийшов ряд навчальних посібників з маркетингових дослідженнях (В.М. Парсяка і Г.К. Рогова, А.О. Старостіної, А.В. Войчака, Є.П. Голубкова, І.К. Бєляєвского, Г.А. Черчілля).

Зважаючи на актуальність даної проблеми, ми обрали наступну тему курсової роботи: Комплекс маркетингових досліджень для ВАТ Луцьк-Фудз.

Об'єкт дослідження - Відкрите акціонерне товариство «Луцьк-Фудз».

Предмет дослідження - маркетингові дослідження для ВАТ «Луцьк-Фудз».

Мета дослідження - визначення ефективності маркетингової діяльності підприємства, розробка маркетингової стратегії підприємства, цінової та збутової політики.

Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:

1)охарактеризувати ефективність маркетингової діяльності підприємства;

2)розробити маркетингову стратегію підприємства;

)охарактеризувати товарну політику підприємства;

)розглянути цінову та збутову політику;

)дослідити політику просування товарів;

)дати економічне та управлінське обґрунтування рекомендацій для прийняття управлінських рішень у сфері маркетингу на підприємстві.

Методи дослідження. Для розв'язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, конкретизація.

Структура дослідження. Курсова робота складається із вступу, восьми розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків.

маркетинговий стратегія збут ціновий товар

Розділ 1. Аналіз ефективності маркетингової діяльності підприємства

ВАТ «Луцьк-Фудз» - це одне з провідних підприємств харчової промисловості Волині. Його було засновано в 1997 році на базі продовольчого заводу.

Потужність виробництва та широкий асортимент продукції, який розраховано на найрізноманітніші смаки споживачів, вимагає безперервної роботи та вдосконалення технологій.

ВАТ «Луцьк-Фудз» спеціалізується на виготовленні продуктів харчування.

Основний напрямок діяльності підприємства - виробництво харчових продуктів.

Продукція ВАТ «Луцьк-Фудз» виготовляється з натуральної. Асортимент різноманітний: кетчупи, соуси, приправи, масло, маргарин, оцет, мінеральні та солодкі газовані напої та інше.

На підприємстві протягом 2000-2002 рр. було обновлене застаріле обладнання. Була проведена компютеризація адміністрації для створення інформаційної мережі з по посередниками.

Стратегія підприємства націлена на постійну боротьбу з підприємствами харчової галузі, на покращення торгової марки на ринках різних областей. Виробничі потужності використовуються приблизно на 85%. У разі недостачі обігових коштів підприємство використовує залучені засоби.

Статутний фонд ВАТ «Луцьк-Фудз» становить 645 тис. грн. З кожним роком зростає обсяг виробництва соусів, кетчупів, вод (див. таб. 1.1).

Таблиця 1.1.

Обсяги виробництва протягом 2006-2008 рр.

№ п/пНазва показникаОбсяг виробництва, тис. т2006200720081.Соуси1101151372.Кетчуп60821053.Води220289356

На сучасному етапі підприємство розширює збут існуючих товарів на існуючих ринках за допомогою інтенсифікації товароруху, поступального просування і конкурентноздатних цін. Це збільшує збут і привертає увагу тих, хто раніше не користувався продукцією підприємства і клієнтів, збільшення попиту вже залучених споживачів.

Таким чином, основним завданням ВАТ «Луцьк-Фудз» є зацікавити і задовольнити цільові ринки, досягти цілей, стати більш рентабельним.

Попит на харчові продукти підприємства на протязі трьох останніх років постійно підвищувався, а відповідно збільшувалися й обсяги виробництва.

Відповідно до організаційної структури на ВАТ «Луцьк-Фудз» діють такі підрозділи і служби:

Бухгалтерія, яка зобовязана:

організовувати правильну і раціональну організацію бухгалтерського обліку господарської діяльності і контроль за економічним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів;

впроваджувати передові форми і методи бухгалтерського обліку на основі широкого застосування обчислювальної техніки;

організовувати облік засобів виробництва, продукції, матеріалів, коштів;

організація контролю за порядком оформлення певних бухгалтерських документів, розрахунків і платіжних доручень, виплата зарплати, проведення інвентаризації грошових і товарно-матеріальних цінностей;

здійснювати аналіз виробничо-фінансової діяльності підприємства, підсобних підприємств з метою виявлення господарських резервів;

здійснювати аналіз виробничо-фінансової діяльності підприємства, підсобних підприємств з метою виявлення господарських резервів;

здійснювати своєчасне складання бухгалтерського звіту та статистичної звітності, своєчасне нарахування та сплата податків і платежів в бюджет, своєчасне надання кредитних і касових заявок банку.

здійснювати контроль за використанням по цільовому призначенню позичок і готівок;

здійснювати контроль за правильністю ведення обліку в касі складських приміщень.

Відділ маркетингу:

займається організацією збуту, заключенням договорів;

отримує заявки на продукцію підприємства від споживачів;

підписує договори по реалізації продукції;

детально досліджує і вивчає потреби споживачів;

здійснює та контролює процеси реалізації;

займається пошуком нових ринків збуту;

здійснює контроль за своєчасним надходженням коштів за реалізовану продукцію.

забезпечує підприємство усіма необхідними напівфабрикатами, продуктами;

здійснює організацію оперативного обліку операцій по постачанню сировини;

приймає заходи по розширенню прямих постійних і довгострокових господарських звязків з постачальниками;

здійснює контроль за станом запасів сировини для виробничого процесу;

забезпечує виконання розпорядчих документів з питань постачання сировини.

Виробничий відділ:

здійснює повсякденний контроль над виробничою і організаційною роботою;

контролює забезпечення виробництва технічною документацією, обладнанням;

здійснює організацію виробництва;

веде книгу нарядів і завдань;

здійснює контроль за дотриманням правил з техніки безпеки, протипожежної охорони;

проводить роботу по вивченню і освоєнню технічних новинок, наукових винаходів.

Виробнича лабораторія:

спрямовує процес виробництва;

визначає сировину, контролює якість сировини і слідкує за дотриманням діючих інструкцій та збереженню сировини, санітарних вимог по усіх стадіях виробництва;

контролює якісь виробленої продукції і відповідність її стандартам.

Відділ кадрів:

організовує роботу по забезпеченню підприємства персоналом (робочим та спеціалістами відповідної кваліфікації);

приймає працівників по питаннях найму і звільнення;

проводить своєчасне оформлення прийому та звільнення працівників у відповідності із трудовим законодавством;

здійснює облік особового складу, присутність працівників на роботі;

веде заповнення і зберігання трудових книжок персоналу;

слідкує за порушенням трудової дисципліни;

складає проекти графіків відпусток.

На ВАТ «Луцьк-Фудз» маркетингові функції виконує відділ маркетингу та відділ збуту. Відділ збуту створює бюджет маркетингової діяльності. Структура та обєм бюджету визначається спільно з економічним відділом підприємства та затверджується директором. Відповідальність за витрати виділених коштів несуть менеджер фінансового відділу та менеджер відділу збуту. Звіт про витрати коштів бюджету кожен місяць предявляється начальником відділу збуту на затвердження керівництву підприємства.

У відділ збуту на ВАТ «Луцьк-Фудз» входять:

• головний менеджер;
• менеджер зі збуту на ринках;
• менеджер зі збуту в магазинах;
• менеджер зі збуту в закладах харчування.

Оскільки намічається підвищення економічної ефективності ВАТ «Луцьк-Фудз», пропонується залучати гуртових посередників. Це забезпечить ефективну збутову політику, будуть узгоджуватись умови співпраці, зявиться довіра і не буде перебоїв у доставці продукції в інших областях.

На даному етапі загальною корпоративною стратегією підприємства є стратегія виживання, її реалізація планується шляхом збільшення обсягів продажу (за рахунок створення та налагодження ефективної роботи власного відділу збуту, створення власної системи торгових агентів, утримання низької ціни на продукцію при вдосконаленій якості).

Розділ 2. Розробка гіпотези маркетингової стратегії підприємства

Стратегічне планування маркетингу на підприємстві - це механізм, який має на меті визначити місце підприємства чи організації на ринку в умовах ринкового середовища, що постійно змінюється, передбачити можливу реакцію на ці зміни й усвідомити, що ресурси підприємства спрямовані на досягнення кінцевої мети.

Найскладнішим етапом стратегічного планування маркетингу є встановлення стратегічних цілей, що передбачає здійснення комплексних маркетингових досліджень для виявлення ринкових можливостей, попиту, споживчих мотивів, конкурентів, постачальників.

Визначення цілей - основа формування маркетингу, досягнення своєї мети. Мета має бути сформульована таким чином, щоб давати змогу підприємству реагувати на зміни в ринковому середовищі.

Аналіз змін у ринковому середовищі передбачає вивчення чинників зовнішнього середовища. Маркетологи повинні проаналізувати, які чинники макромаркетингового середовища, включаючи економічні, демографічні, науково-технічні, політичні та культурні, можуть мати позитивний чи негативний вплив на діяльність підприємства. Це необхідно, щоб встановити та розширити сприятливі й усунути загрозливі чинники для підприємства.

Таким чином, успішне стратегічне планування передбачає:

узгодження ресурсів підприємства з умовами зовнішнього ринкового середовища;

• реалістичне усвідомлення своїх сильних і слабких сторін;
• послідовну реалізацію розробленої стратегії.
• Успіх стратегічного планування залежить від виваженості маркетингової стратегії щодо вивчення ринкових можливостей, розробки
  комплексу маркетингу, складання планів маркетингу, маркетингового
  контролю і т. ін.
  
• Щоб виконати свою роль у стратегічному плануванні, маркетологи оцінюють існуючу ситуацію на ринку, оцінюють чинники, які можуть вплинути на маркетингову ситуацію за певний період часу.
• Ситуаційний аналіз здійснюється відповідно до змін у ринковому середовищі і передбачає проведення діагностики діяльності підприємства, яка включає в себе: оцінку минулої діяльності, виявлення причин успіхів та невдач на основі збору й аналізу зовнішньої та внутрішньої інформації.
• Зовнішня інформація - це:
• ринки (ринки, на яких діє підприємство, сегменти, частка ринку, перспективи розвитку, географічна концентрація, перешкоди);
• споживачі (рівень використання продукту, мотиви прийняття рішень про закупівлю);
• конкуренти (кількість, розміщення, частка на ринку, сильні та слабкі сторони, ціни, система просування, канали розподілу, здатність до нововведень, перспективи розвитку);
• фактори макромаркетингового середовища (тенденції розвитку науки і техніки, економічна ситуація, рівень інфляції, ставка процента, право і т. ін.).
• Внутрішня інформація - це:
• контроль цілей маркетингу (мета підприємства, взаємозв'язок з ресурсами, сильні та слабкі сторони, організаційні структури);
• контроль організації маркетингу (рівень кваліфікації кадрів, підготовка і перепідготовка, стимулювання працівників, розподіл відповідальності, культура взаємовідносин);
• фінансові ресурси (аналіз витрат, прибутковості, бюджет, кредитна політика);
• товар (фаза життєвого циклу, конкурентоспроможнівсть, широта параметричних рядів, нововведення);
• цінова політка (взаємозв'язок цін, витрат, попиту, якості товару);
• система руху товару (система транспортування, складське господарство, витрати на рух товару);
• організація збуту (організація, персонал, система просування).
• Наступним етапом маркетингового планування на підприємстві є визначення цілей.
• Коли отримано результати ситуаційного аналізу, маркетингові цілі можна встановлювати у рамках бажаних обсягів збуту, ринкової частки, прибутків та поверненя витрат на виробництво товару.
• Після визначення маркетингових цілей мають бути проаналізовані альтернативні маркетингові стратегії щодо комплексу маркетингу і диверсифікаційної політики.
• Диверсифікаційний аналіз дає змогу визначити ті сфери діяльності, які найбільшою мірою відповідають сильним позиціям підприємства в ринкових умовах, що склалися. У такому випадку можна використати кілька альтернативних диверсифікаційних стратегій, а саме:
• 1. Технологічну диверсифікацію. Передбачає розробку нових товарів, котрі перебувають технологічно або в маркетинговому зв'язку з товарами, що виробляються, і може допомогти знайти нових споживачів.
• 2. Горизонтальну диверсифікацію. Передбачає введення у виріб (товар) набір властивостей, технологічно не пов'язаних з тими, що виготовляються, але розрахованих на існуючих споживачів.
• 3. Конгломерантну диверсифікацію. Передбачає пошук нових напрямків діяльності, які ніяк не пов'язані з існуючими технологіями, продуктами та ринками.
• При розробці диверсифікаційної стратегії повинні братись до уваги й
  ті чинники, які зможуть стати перешкодою для проникнення у нові сфери
  діяльності
  
• Ними можуть бути:
• 1. Економія на масштабах - підприємство повинно виходити на ринок з більшими масштабами, ніж конкуренти.
• 2. Диверсифікація товарів - підприємство повинно мати чіткі ринкові сегменти, на які постачається товар. Це дає прихильність споживачів.
• 3. Перешкодами проникнення може бути величина необхідних
  капіталовкладень для організації нового напрямку діяльності, включаючи
  витрати на обладнання, маркетингові дослідження, розробку товарів і т.ін.
  
• 4. Входження в нову сферу діяльності може вимагати значних витрат, пов'язаних з розробкою нових технологій, підготовкою кадрів, відсутністю необхідних постачальників тощо.
• 5. Державна політика, зокрема вимоги до ліцензування, закони також можуть бути перешкодою для проникнення в нові сфери діяльності.
• Наступний крок - розробка продуктової стратегії, яка зводиться до:
• визначення конкурентної позиції товару з погляду споживача;
• розробки варіанту продуктової стратегії (один товар для всіх покупців);
• розробки нових можливих шляхів використання існуючих продуктів;
• аналізу можливості виходу на нові ринки;
• розробки стратегії захоплення лідерства з якості;
• розробки програми постійних нововведень.
• При розробці стратегії розподілу для підприємства слід врахувати і такі напрямки, як:
• розміщення складів у місцях, звідки товар можна швидко доставити споживачам чи дистрибутерами;
• чинники зниження витрат з доставки шляхом знаходження резервів розширення ринків;
• можливості зменшення кількості складів.
• Збут і послуги:
• можливості розширення географічних ринків з метою проникнення в райони з високим збутовим потенціалом;
• можливості розширення каналів збуту з метою найкращого обслуговування більшої кількості ринкових сегментів;
• розробка планів підготовки торгового персоналу.
• Просування і реклама:
• розробка стратегії просування товарів з мстою максимального стимулювання попиту, а також підвищення рівня обізнаності з товарною маркою чи підприємством;
• розробка заходів підтримки торгового персоналу (система обслуговування, допоміжна реклама, премії, субсидії тощо);
• можливості розробки стратегії інтенсивної реклами з метою максимізації обсягів збуту, що дасть можливість розпочати масове виробництво і розподіл та збут товару.
• Ціноутворення:
• розробка стратегії низьких цін на нові товари з метою безперешкодного проникнення на ринок;
• планування мінімального додаткового обслуговування з метою зниження витрат виробництва на першому етапі входження в ринок;
• планування цін таким чином, щоб на першому етапі продажу прибутки одержувати відповідно до планового завдання.

Усі стратегії щодо розробки продукту, каналів розподілу, просування, ціноутворення повинні бути чітко сформульовані й узгоджені з виробничими, фінансовими та іншими службами підприємства.
Слід відзначити, що успішне маркетингове планування потребує також чіткого визначення строків виконання, виробничої діяльності відповідно до бізнес-плану, що є також основою для контролю реалізації маркетингових планів. А це дає змогу конкретніше ставити завдання та вирішувати проблеми діяльності підприємства в ринковому середовищі.
Основними покупцями продукції ВАТ «Луцьк-Фудз» є юридичні і фізичні особи (посередники), які збувають продукти кінцевим споживачам.

Основними клієнтами у Луцьку є: Волиньпак, Агроконтракт, Інвесторг, гастрономи, підприємці.

Сферу діяльності ВАТ «Луцьк-Фудз» можна розділити на два ринки: місцевий та регіональний. Місцевий ринок включає в себе Луцьк, а регіональний - райони Волинської області та інші області України. Це є основним ринком збуту підприємства, хоча інколи замовлення на продукцію надходять і з інших областей.

Споживачами продукції підприємства є всі вікові групи споживачів, так як підприємство випускає різноманітний асортимент харчової продукції. Споживачами є також люди, незалежно від того, яка у них професія, освіта, національність. Сегменти споживачів відрізняються лише за диференціацією продукції.

Відносні переваги продукції ВАТ «Луцьк-Фудз» над аналогічною продукцією регіональних конкурентів полягають в наступному:

• найнижча ціна на окремі види за одиницю продукції;
• можливість значного збільшення обсягів виробництва продукції.

Розділ 3. Характеристика товарної політики та продукції підприємства

На даний час ВАТ «Луцьк-Фудз» має досить значний асортимент продукції, який нараховує 40 видів харчових продуктів. Це 4 види соусів, 4 види кетчупів з різними смаковими добавками, різноманітні приправи, великий асортимент безалкогольних напоїв та інша продукція.

Потужності підприємства дозволяють виробляти до 1000 тис. т. продуктів харчування в рік, тоді як вони використовуються лише на 70%.

Виробництво продукції здійснюється згідно Інструкції по виробництву харчових продуктів.

Рівень кваліфікації працівників ВАТ «Луцьк-Фудз» відповідає вимогам виробництва. Штатний розпис керівників, спеціалістів і службовців підприємства обумовлює рівень кваліфікації і категорію працівника, що відповідає вимогам його професії. Штатний розпис робітників заводу передбачає розряд робітника, яким він повинен володіти для успішного виконання своїх обовязків.

Підприємство має усі необхідні ліцензії та патентні права для виробництва харчових продуктів:

на виробництво різних видів соусів;

на виробництво масла та маргарину.

Для виробництва харчових продуктів дуже важливим є дотримання існуючих стандартів та гостів до даних товарів. На протязі виробничого процесу хімічна лабораторія перевіряє якість продукції. При поступленні сировини здійснюється контроль за визначенням її характеристик.

Рівень якості на підприємстві може бути абсолютний чи відносний. Абсолютний рівень визначають обчисленням вибраних показників, не порівнюючи їх з відповідними показниками аналогічних виробів. Відносний рівень якості продукції визначається порівнянням її показників з показниками якості кращих товарів конкурентів. Проте рівень якості продукції під впливом науково-технічного прогресу і вимог споживачів мусить постійно зростати. Тому виникає необхідність визначення перспективного рівня якості з урахуванням пріоритетних напрямів і темпів розвитку науки й техніки.

Прогнозований обсяг продажу продукції заводу (тис. т) на 2008 рік показано у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Прогнозований обсяг продажу продукції на 2008 рік (тис. т)

№ ппНазва продукціїОбсяг1.Води3502.Кетчуп1403. Соуси160

Прогнозований продаж в грошовому виражені за 2008 рік показано в табл. 3.2.

Таблиця 3.2

Прогнозований обсяг продажу продукції на 2008 рік (тис. грн.)

№ п/пНазва продукціїОбсяг1.Води54642.Кетчуп32563.Соуси3478

Витрати, що плануються на виробництво безалкогольних напоїв показані у табл. 3.3.

Таблиця 3.3

Витрати, що плануються на виробництво безалкогольних напоїв

№ ппСтатті витратВитрати на 10 л води, грн.2006 рік2007 рік2008 рік123451.Вода10,410,410,42.Інша сировина0,10,10,13.Розлив0,040,040,044.Газ0,40,40,45.Електороенергія0,560,560,566.З/п працівників0,850,850,857.Відрахування0,280,280,288.Всього виробничих витрат7,557,557,559.Позавиробничі витрати0,690,490,1410.Повна виробнича собівартість8,248,047,6911.Рентабельність, %25253012.ПДВ4,73,955,013.Ціна реалізації15,017,018,0

Потреби зі створення додаткових потужностей на заводі не виникає, проте виникає необхідність по загруженню існуючих виробничих потужностей з одночасним покращенням продукції. Для цього потрібно проводити кожного року поточний ремонт існуючих виробничих потужностей.

Розділ 4. Цінова політика підприємства

Значення ціни для маркетингу послуг визначається трьома головними причинами.

По-перше, оскільки оцінити якість послуги до її придбання, як правило, дуже складно, ціна може бути важливим показником очікуваної якості. Наприклад, потенційний клієнт може використовувати ціни розміщення у проспекті, для визначення рівня якості продукції. Деякі консалтингові компанії вимагають, щоб їхні консультанти брали за свої послуги дуже високі гонорари, оскільки низькі можуть поставити під сумнів якість цих послуг.

По-друге, ціна є важливим заходом контролю над попитом, а оскільки послуги відзначаються незбереженням, відповідність попиту і пропозиції у сфері послуг має особливе значення. Тому творчий підхід до ціноутворення дозволяє позбутися зайвих коливань попиту.

По-третє, у сфері послуг цінова чутливість споживача є одним з головних критеріїв сегментування ринку. Потрібно враховувати, що різні групи споживачів здатні платити за одну и ту ж послугу різну ціну. Для поділу клієнтів на більш та менш чутливих до ціни використовують фактор часу.

Ціни і цінова політика - істотні елементи маркетингу підприємства. Від ціни значною мірою залежать комерційні результати. Саме цінова політика має тривалий, а деколи вирішальний вплив на всю діяльність виробничо-збутового комплексу підприємства. Ціна товару свідчить про конкурентоздатність товару і певним чином відображає положення підприємства на ринку. Справді, монопольно великі чи середні для галузі (ринку) і вимушено низькі ціни не завжди є проявом малої конкуренції товару. Вони, наприклад, можуть встановлюватися під час першого проникнення товару на ринок. Цінова політика, тобто встановлення розумної, зваженої, "прийнятної для ринку" ціни - це і наука, і деякою мірою мистецтво.

Цінова політика маркетингу зводиться до наступного: необхідно встановити на свої товари такі ціни і так змінювати їх залежно від ситуації на ринку, щоб опанувати певну частку ринку, одержати запланований обсяг прибутку і т. ін. Тобто слід вирішити оперативні завдання, пов'язані з реалізацією товару в певній фазі його життєвого циклу, і відповісти на діяльність конкурентів. Кожне ціноутворення включає шість етапів:

• формування завдання;
• визначення попиту;
• оцінка витрат;
• аналіз цін конкурентів;
• вибір методу ціноутворення;
• встановлення кінцевої ціни.
• Ціноутвореня є складовою роботи з досягнення стратегічних цілей фірми.
• Цінова стратегія - стратегічна лінія (план) фірми у сфері ціноутворення з орієнтацією на досягнення стратегічних цілей.
• Визначати цілі цінової політики досить складно. Насамперед підприємство повинне враховувати не тільки необхідну відповідність між різними цілями ціноутворення та основними цілями підприємства, а й обмеження, зумовлені впливом маркетингового середовища та ринку на процес реалізації продукції. Сама ціна певним чином визначає поведінку споживача при прийнятті ним рішення відносно (придбання продукції та впливає на характер формування відносин між підприємством і суб'єктами маркетингового середовища. Значною мірою від ціни залежить рівень прибутку від реалізації продукції на ринку. Все це потребує особливого підходу до дослідження цілей цінової політики та їхнього формування в умовах маркетингової діяльності підприємства.
• У сучасних умовах використовується багато підходів до визначення цілей цінової політики підприємства, що зумовлено особливостями його маркетингової діяльності у процесі реалізації продукції.
• Існують три основні цілі ціноутворення, на які може орієнтуватися фірма:
• орієнтовані на збут (забезпечити певний обсяг продажу, збільшити частку ринку);
• орієнтовані на прибуток (забезпечити отримання максимального або задовільного прибутку, доходу від інвестицій, швидке надходження готівки);
• основані на становищі, яке склалось (проведення цінової політики, яка б забезпечила стабільний стан справ на ринку або створила сприятливий клімат для діяльності фірми на ринку).

Ціни на послуги безперечно визначають їх виробники, і вони мають право встановити будь-яку ціну. Але остаточне рішення залишається за ринком, тобто споживачем. Якщо ціна виробника занадто висока, то послуги залишаться незатребуваними; якщо ціна буде занадто низькою - виробник не відшкодує своїх витрат і збанкрутує. Отже, граничні ціни для виробника послуг такі: мінімальна ціна, що дорівнює витратам на виробництво послуг, і максимальна ціна, тобто та, яку приймає ринок.

Методи ціноутворення, використовувані на ринках чистої недосконалої конкуренції, досить різноманітні, але всі вони базуються на врахуванні попередніх п'ятьох чинників.

Найпростіший спосіб ціноутворення - встановлення ціни на основі рівня поточних цін. У цьому випадку фірма орієнтується на ціни конкурентів, звертаючи менше уваги на власні витрати і вивчення попиту. Цей метод популярний, але саме простотою його достоїнства обмежуються. Він не потребує витрат на вивчення попиту и аналіз власних виробничих резервів, дозволяє заощаджувати на рекламі і системі стимулювання збуту, дозволяючи пасивно прямувати в руслі ринкової динаміки, яку формують активніші конкуренти. Іноді подібна «простота» дійсно виявляється «гірше злодійства».

Дещо складніше ціноутворення за методом «витрати плюс». Суть його полягає в тому, що виробник або продавець послуг визначає середні витрати на виробництво і збут товару і додає до них націнку, що забезпечує одержання певного прибутку. Розміри націнок залежать від конкурентного середовища ринку і цін конкурентів. Недоліком цього методу є ігнорування особливостей поточного попиту, що призводить або до недоотримання прибутку при зростаючому попиті, або до втрат обсягів продажу при його скороченні. Перевага полягає у відомій стабільності цін, відокремлених від впливу коливань ринкової кон'юнктури.

Набагато складнішим методом ціноутворення є розрахунок ціни на базі беззбитковості й одержання цільового прибутку. Цей метод полягає в аналізі різноманітних рівнів цін, їхнього впливу на обсяги продажу, визначення розмірів дійсного і освоєного ринків, ступеня можливості одержання цільового прибутку при кожній можливій ціні товару тощо.

Емпіричний метод ціноутворення полягає у визначенні рівня ціни на продукцію фірми на основі організації пробних продажів, проведення маркетингових експериментів, опитувань і по суті є методом пошуку оптимальної ціни шляхом спроб і помилок.

Очевидно, що перелічені методи ціноутворення використовуються в тісній залежності з іншими чинниками цього процесу. Зокрема, остаточне встановлення ціни прямо залежить від цілей фірми. Наприклад, якщо метою стає максимізація прибутку, то найбільш прийнятним методом є визначення ціни на базі беззбитковості и одержання цільового прибутку; якщо метою є зберігання частки ринку, встановлюється ціна на основі поточних рівнів цін тощо. Крім цього, на цінову політику фірми і, відповідно, на рівень цін на її продукцію значно впливають заходи щодо стимулювання збуту і просування послуг на ринок. До таких заходів включаються всілякі цінові знижки; використання цінової дискримінації на базі географічних, соціальних або сезонних (тимчасових) принципів; умови розрахунків за надані послуги та ін.

Розробку цінової політики виробничого підприємства пропонується здійснювати послідовно за такими основними етапами:

а) обгрунтування визначальних цілей формування цінової політики на стратегічний період та їх узгодження із стратегічними цілями розвитку доходів виробничого підприємства; б) оцінка рівня торговельної надбавки і його достатності для формування комерційного доходу з позицій отримання необхідного рівня прибутку з реалізації товарів і платних послуг; в) вибір моделей ціноутворення на окремі групи товарів, що забезпечують найкращі умови стратегічного управління комерційним доходом виробничого підприємства; г) побудова системи методів визначення конкретного рівня торговельної надбавки по окремих групах товарів, що забезпечують формування необхідного рівня прибутку; д) побудова механізму коригування розробленої цінової політики згідно з можливими змінами зовнішніх та внутрішніх умов формування доходів виробничого підприємства.

Результативність діяльності фірми залежить від багатьох факторів, але особливе місце в ній відводиться ціновій політиці.

Сукупність факторів, які впливають на формування цін, можна розділити на 3 групи: попит - витрати, ситуація з конкуренцією.

Підприємство встановлює ціни на свою продукцію в основному виходячи із витрат на виробництво. Ціни при цьому визначають, базуючись на витратах і відсотків від витрат. Схема встановлення цін підприємством виглядає наступним чином:

ціна = витрати + націнка.

Процес визначення цін підприємства включає наступні етапи:

1. підрахунок витрат на виробництво харчової продукції;
2. визначення рентабельності (відсоток націнки);
3. знаходження оптової ціни підприємства, яка дорівнює сумі витрат і рентабельності;
4. додавання до оптової ціни ПДВ у розмірі 20%, в результаті чого отримуємо оптово-відпускну ціну підприємства.

Відповідно до маси та різного виду продукції встановлюється ціна (див. таб. 4.1).

Цінова політика у відношенні дистрибюторів утримує торгову націнку 8-10 %. Відомо, що ціна формується під впливом собівартості та певної націнки.

Таблиця 4.1.

Відпускні ціни на основну продукцію ВАТ Луцьк-Фудз

ПродукціяМаса, нетто, кгЦіна без ПДВ, грн.Пропонований рівень цінВода «Апельсин»1,51.491.74Кетчуп «Класичний»0,23.353.50Кетчуп «Пікантний»0,253.383.53

Тенденція до зниження ціни помічається при збільшенні обсягів реалізації і зменшенні накладних витрат.

На підприємстві діє система знижок, яка залежить від обсягу закупок, в основному 5-7%, при цьому використовується диференційований підхід до кожного дистрибютора.

Розділ 5. Збутова політика

Сферу діяльності ВАТ Луцьк-Фудз можна розділити на два ринки: місцевий та регіональний. Місцевий ринок включає в себе Луцьк (а також луцький район), а регіональний - райони Волинської області та інші області України. Це є основним ринком збуту підприємства, хоча інколи замовлення на продукцію надходять і з інших областей.

Споживачами продукції підприємства є всі вікові групи споживачів, так як підприємство випускає різноманітний асортимент харчової продукції. Споживачами є також люди, незалежно від того, яка у них професія, освіта, національність. Сегменти споживачів відрізняються лише за диференціацією продукції.

Сегментування ринку можна провести за географічними ознаками. Основними клієнтами підприємства будуть жителі міста Луцька і Волинської області, але це не означає, що акцент на інші міста буде послаблений.

Товари, які виробляються на ВАТ Луцьк-Фудз надходять у магазини міста та області, а також продукція експортується за межі області.

Основними споживачами продукції, котрим постачається приблизив 90 відсотків вироблених товарів, є оптові бази. Крім того, підприємство встановило прямі зв'язки з торговельними організаціями.

Контракти на постачання продукції укладаються переважно на щорічних ярмарках, виставках або внаслідок особистого спілкування працівників відділу збуту з представниками торговельних організацій.

Доставка товарів здійснювалася безпосередньо з підприємства, за цінами заводу-виробника. Рентабельність цих магазинів становила близько 80% загальної рентабельності підприємства.

Розподіл продукції ВАТ Луцьк-Фудз проводить наступними методами:

• прямий - підприємство безпосередньо реалізує продукцію покупцям через власний магазин;
• через посередника - збут через незалежних посередників.

Тобто застосовуються різнорівневі канали розподілу харчових продуктів.

Нульовий канал розподілу підприємство застосовує через магазин, який безпосередньо розташований на території заводу. Однорівневий канал розподілу застосовується щодо дрібних місцевих роздрібних продавців. Це, насамперед, магазини, кафе, їдальні, бари. Схему дворівневого розподілу підприємство використовує для продажу своєї продукції у районах Волинської області та за її межами.

Варто зазначити, що ВАТ Луцьк-Фудз застосовує інтенсивний розподіл своєї продукції, що передбачає розміщення та реалізацію харчових продуктів через будь-якого посередника, який може і хоче цим займатись.

На даний час майже 53% харчових продуктів, що виробляється, реалізується на місцевому ринку, а 47% - на регіональному.

Розділ 6. Політика просування товарів

Для політики просування товарів і послуг звичайно застосовується реклама. Для реклами якості товарів дуже часто використовуються відгуки задоволених клієнтів. Оскільки придбання послуг пов'язане з великим ризиком, доцільно складати перелік задоволених клієнтів і використовувати його як засіб переконання.

Рекламі товарів і послуг дуже сприяють усні рекомендації, що пов'язані з особистим досвідом людини, яка рекомендує. Таким чином, під час просування послуг необхідно постійно пам'ятати про домінуючу роль особистого впливу на процес вибору послуги і в будь-який спосіб стимулювати усну рекламу:

переконувати задоволених клієнтів інформувати інших осіб про свою думку;

розробляти матеріали, які споживачі могли б передавати один одному;

під час рекламних кампаній зосереджувати увагу на думці найбільш задоволених споживачів;

проводити заходи, під час яких існуючі клієнти могли б спілкуватися з потенційними споживачами.

Оскільки в забезпеченні та підтриманні високої якості послуг домінуючу роль відіграє персонал, необхідне постійне і близьке спілкування зі службовцями організацій сфери послуг Такий внутрішній зв'язок дозволить більш точно визначити запити самих співробітників і підтримувати серед них розуміння необхідності найбільш якісного обслуговування клієнтів, а також надасть можливість інформування самих службовців про те, яким чином винагороджується відмінна робота.

У цілому просування послуг - це комплекс заходів, спрямованих на формування попиту і стимулювання збуту послуг, тобто на збільшення обсягів продажу, Просування включав рекламу, заходи щодо формування громадської думки, стимулюючі заходи и особисті продажі. Важлива роль у комплексі збуту наложить рекламі.

Реклама являє собою вид комунікативного зв'язку між продавцем товару і його споживачем, це будь-яка оплачена форма неособистих уявлень про товар (послугу) і просування цих відомостей до споживача. Реклама служить для таких цілей:

формування довгострокового образу фірми;

виділення конкретної марки товару або послуги (марочна реклама);

поширення інформації про продаж, послугу або події (рубрична);

оголошення про продаж за зниженими цінами (реклама розпродажу);

відстоювання конкретно» ідеї.

ВАТ Луцьк-Фудз використовує такі види реклами:

реклама в пресі;

друкована реклама (проспекти, каталоги, буклети тощо);

телереклама;

радіореклама;

зовнішня реклама;

виставки тощо.

Кожний з видів реклами має позитивні і негативні сторони, тому перед тим, як вибрати той або інший вид реклами, варто визначити її мету.

Заходи щодо формування громадської думки - діяльність фірми щодо поширення відомостей про достоїнства запропонованих послуг. В основі паблік рилейшнз лежить уміння налагодити контакт, взаємовигідний зв'язок фірми із суспільством з метою встановлення, підтримки і поліпшення іміджу фірми.

Політика просування, як невідємна частина маркетингової діяльності має велике значення, є складовою успіху та процвітання підприємства.

Основною метою просування для ВАТ Луцьк-Фудз є забезпечення зростання попиту. За 2006 рік політика просування на підприємстві набула деякої інтенсивності. На даний час для підприємства найбільш ефективними засобами для зростання реалізації продукції є:

• реклама в газетах: Волинь, Вісник, Сімя і дім та інших, оскільки ці газети є найбільш популярними серед споживачів;
• реклама на радіостанціях: Люкс FM, Наше радіо, Сімя і дім;
• спонсорство різноманітних конкурсів;
• проведення акцій-дегустацій в супермаркетах.

Це ті фактори, за допомогою яких ВАТ Луцьк-Фудз забезпечить ефективну політику просування продукції.

Важливе значення мало те, що літом 2008 року було проведено ряд презентацій по основних торгових точках.

Завдяки цим заходам збільшилась кількість споживачів та зросла інтенсивність збуту. Проте потрібно шукати і нові ідеї, наприклад, спонсорство на різноманітних концертах відомих співаків.

Продовжувати час від часу друкувати інформацію про ВАТ Луцьк-Фудз в пресі. Не менш важливе значення стимулювання постачальників і, звичайно, персоналу підприємства.

Розділ 7. Економічне обґрунтування роботи

Для реалізації стратегії проведення успішної діяльності ВАТ «Луцьк-Фудз» потрібні великі кошти, проте, щоб отримати великий прибуток, завоювати імідж - це необхідно.

Основні показники діяльності ВАТ «Луцьк-Фудз» представлено в таблиці 7.1.

Дані таблиці 7.1 свідчать про сповільнення приросту чистого доходу від реалізації продукції у 2008 році (27,2%) порівняно з приростом 2007 року (31,2%). Поряд з тим, собівартість реалізованої продукції все більш зростає: у 2007 році вона зросла на 22%, а в 2008 році - аж на 30,3%. Внаслідок цього валовий прибуток (різниця між чистим доходом і собівартістю) відповідно зріс у 2007 році на 82,5%, а у 2006 році - на 15,8%. Більш швидкими темпами зростання у 2008 році порівняно зі зростанням у 2007 році характеризуються: фінансовий результат від операційної діяльності, фінансовий результат від звичайної діяльності та чистий прибуток.

Такі зміни у чистому доході і собівартості продукції свідчать про зростання собівартості одиниці продукції за період 2006-2008 рр.

Таблиця 7.1. Аналіз основних показників діяльності ВАТ «Луцьк-Фудз» за 2006-2008 рр., тис. грн.

Показники2006 рік2007 рік2008 рікЗміна показників2007 до 20062008 до 2007тис.грн.%Тис.грн.%1.Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції32664,742866,654525,810201,931,211659,927,22. Собівартість реалізованої продукції27664,333740,543957,06076,222,010216,530,33. Валовий прибуток5000,49126,110568,84125,782,51442,715,84. Фінансові результати від операційної діяльності2124,03023,45633,1899,442,42609,786,35. Фінансові результати від звичайної діяльності1714,82754,05401,31039,260,62647,396,16. Податок на прибуток765,31246,51680,1481,262,9433,634,87. Чистий прибуток949,51507,53721,2558,058,82213,7146,8

Таблиця 7.2 Елементи операційних витрат ВАТ Луцьк-Фудз за 2006-2008 рр., тис. грн.

Показники2006 рік2007 рік2008 рікЗміна показниківу 2007 році в порівнянні з 2006у 2008 році в порівнянні з 2007тис.грн.%тис.грн.%Матеріальні затрати16889,217425,623330,3536,43,25904,733,9Витрати на оплату праці8380,810788,715622,52407,928,74833,844,8Відрахування на соціальні заходи3114,83994,75578,8879,928,31584,139,7Амортизаця1619,01255,71739,6-363,3-22,4483,938,5Інші операційні витрати1812,25649,33646,33837,1211,7-2003,0-35,5Разом31816,039114,049917,57298,022,910803,527,6

За даними таблиці 7.2 спостерігається зростання темпів приросту матеріальних затрат, витрат на оплату праці та відрахувань на соціальні заходи. Найбільшим є ріст матеріальних затрат у загальних витратах - у 2007 році вони зросли на 3,2%, а у 2008 році - аж на 33,9%. Амортизація основних засобів у 2007 році скоротилась на 22,4%, але вже у 2008 році зросла на 38,5%. Рівень інших операційних витрат значно коливався: за 2007 рік він зріс аж на 211,7%, та вже за 2008 рік скоротився на 35,5%.

Всі ці показники свідчать про те, що підвищення собівартості одиниці продукції за 2007-2008 рр., перш за все зумовлене ростом матеріальних затрат, а вже потім - ростом витрат на оплату праці і відрахувань.

Значна частка дебіторської заборгованості в складі поточних активів визначає її особливе місце в аналізі оборотних активів.

Серед загальних причин збільшення дебіторської заборгованості можна виокремити:

необачну кредитну політику підприємства щодо покупців, нерозбірливий вибір партнерів у бізнесі;

настання неплатоспроможності і навіть банкрутства окремих споживачів;

занадто високі темпи нарощування обсягів продажу;

труднощі в реалізації продукції;

зміни форм розрахунків тощо.

Різке скорочення дебіторської заборгованості може настати в результаті негативних взаємовідносин з клієнтами: зменшення продажу в кредит, втратою споживачів продукції тощо.

Та незважаючи на це, аналізуючи дані таблиці 7.1 і 7.2, можна зробити висновок про успішну діяльність підприємства - ріст виробництва та прибутку.

Розділ 8. Результати проведення маркетингових досліджень

ВАТ «Луцьк-Фудз» має свою стратегію бізнесу, яка заключається у двох основних напрямках або областях.

Перша повязана з лідерством в мінімізації затрат виробництва. Даний тип стратегії повязаний з тим, що компанія добивається самих низьких затрат виробництва і реалізації продукції. У результаті цього вона може за рахунок більш низьких цін на аналогічну продукцію добиватися більшої долі ринку. Фірми, що реалізують даний тип стратегії, повинні мати хорошу технологію та інженерно - конструкторську базу, а також хорошу організацію виробництва та постачання, хорошу систему розподілу продукції, тобто, щоб добиватися найменших затрат, на високому рівні повинно здійснюватись все те, що повязано з собівартістю продукції.

Друга область вироблення стратегії повязана з спеціалізацією у виробництві продукції. У цьому випадку фірма повинна здійснювати висококваліфіковане виробництво і маркетинг для того, щоб стати лідером в області виробництва своєї продукції. Це приводить до того, що покупці вибирають дану марку, навіть якщо ціна досить висока. Для цього комбінат повинен мати високий потенціал для проведення науково-дослідницьких робіт у даній сфері, мати кваліфікованих дизайнерів, прекрасну систему забезпечення високої якості продукції, а також розвинену систему маркетингу.

Вище вказані напрямки стратегій включають також так звані стратегії концентрованого росту. Це ті стратегії, які повязані зі зміною продукту на ринку. В такому випадку фірма намагається покращити свій продукт не змінюючи при цьому галузі. Що стосується ринку, то фірма веде пошук можливостей покращення свого положення на існуючому ринку, або переходу на інший ринок.

Конкретними напрямками цієї групи стратегій є наступні:

стратегія посилення позиції на ринку при якій фірма робить все, щоб із даним продуктом на даному ринку завоювати кращі позиції;

стратегія розвитку ринку, що заключається в пошуку нових ринків для вже існуючого продукту.

Виконання стратегій направлено на вирішення таких задач:

1.Розподіл ресурсів, встановлення організаційних відносин, створення допоміжних систем.

2.Зорієнтувати діяльність організації на здійснення обраної стратегії.

.Вибір і проведення стилю лідерства та підходу до управління організацією.

На майбутнє планується:

• підвищити термін зберігання продукції;
• використання високоякісної сировини.
• Для виробництва харчових продуктів дуже важливим є дотримання існуючих стандартів та гостів до даних товарів. На протязі виробничого процесу хімічна лабораторія перевіряє якість продукції. При поступленні сировини здійснюється контроль за визначенням її характеристик.
• На майбутнє планується:
• підвищити термін зберігання продукції;
• використання високоякісної сировини.

Для виробництва харчових продуктів дуже важливим є дотримання існуючих стандартів та гостів до даних товарів. На протязі виробничого процесу хімічна лабораторія перевіряє якість продукції. При поступленні сировини здійснюється контроль за визначенням її характеристик.

Отже, для повного здійснення стратегії необхідно затратити багато зусиль, але в кінцевому результаті це обовязково виправдає себе.

Висновки

Внаслідок проведеного маркетингового дослідження можна зробити наступні висновки.

Процес управління стратегічним плануванням маркетингової діяльності на промисловому підприємстві досить складний. Він потребує чіткого визначення стратегії, організаційної структури підприємства, підбору штату співробітників, які мають однаковий стиль поведінки, рівень культури, однакове розуміння загальних цілей.

Виконання стратегій маркетингу на ВАТ «Луцьк-Фудз» направлено на вирішення таких задач:

1. Розподіл ресурсів, встановлення організаційних відносин, створення допоміжних систем.

. Зорієнтувати діяльність організації на здійснення обраної стратегії.

. Вибір і проведення стилю лідерства та підходу до управління організацією.

ВАТ «Луцьк-Фудз» встановлює ціни на свою продукцію в основному виходячи із витрат на виробництво. Ціни при цьому визначають, базуючись на витратах і відсотків від витрат.

Процес визначення цін підприємства включає наступні етапи:

1.підрахунок витрат на харчову продукцію;

2.визначення рентабельності (відсоток націнки);

.знаходження оптової ціни підприємства, яка дорівнює сумі витрат і рентабельності;

.додавання до оптової ціни ПДВ у розмірі 20%, в результаті чого отримуємо оптово-відпускну ціну підприємства.

Внаслідок проведеного дослідження були встановлені наступні цілі фірми. Власні цілі ціноутворення формуються на підставі результатів попереднього маркетингового аналізу цільового ринку і позиціонування товару, а також визначення стратегічних цілей, серед яких можна виділити:

а) зберігання частки ринку. Ця мета актуальна при гострій конкуренції в стабільному сегменті ринку або при його зменшенні. Виживання важливіше, ніж прибуток; тому виробники орієнтуються на низькі ціни, або їх зниження в надії зберегти обсяги продажу товарів;

б) збільшення частки ринку. Розширити коло покупців своїх товарів можна або шляхом зниження цін, компенсуючи його великим оборотом і досягаючи максимізації прибутку в довгостроковому періоді, або поліпшенням споживчих характеристик товарів та їх різноманітності разом з відповідним зростанням цін;

в) максимізація поточного прибутку. Ця стратегія передбачає оцінку попиту і витрат щодо різних рівнів цін і вибір оптимальної ціни, яка забезпечує максимальний прибуток у невеликих проміжках часу.

ВАТ Луцьк-Фудз за період 2006-2008 рр. працювало прибутково.

На підприємстві існує висококваліфікований персонал та виробничий потенціал, який забезпечує виготовлення якісних продуктів харчування.

На мою думку основною перевагою є те, що підприємство виготовляє продукти високої якості, оскільки в технологічному процесі не використовуються консерванти. Хоча консерванти продовжують термін вживання продуктів харчування, вони шкодять здоровю.

Методи переконання підприємству забезпечують розумне, повне і точне сприйняття людиною суті завдання, його сенсу. Ці методи використовуються для того щоб підвищити ефективність виробничої діяльності.

Аналіз всіх представлених документів свідчить по добрий фінансовий стан і виробничий потенціал підприємства «Луцьк-Фудз», - отже про широкі можливості його модернізації і розширення.

Список використаної літератури

1. Азарян Е. Маркетинг: принципи та функції: Навч. посібн. для ВНЗ. - 2-ге вид., перероб. і доп. - Харків, 2001. - 320с.

. Андрійчук В., Бауер Л. Маркетинг. Прийняття рішень і ризик: Навч. посібн. для ВНЗ. - К., 1998. - 316с.

. Андрушків Б.М., Кузьмін О.Є. Основи маркетингу: методологічні положення та прикладні механізми. - Тернопіль: Лілея, 1997. - 292с.

4. Армстронг М. Основы менеджмента. Как стать лучшим руководите-лем. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1998.

5. Балабанова Л.В. Маркетинг: Підручник. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання-Прес, 2004. - 645 с.

6. Белорусов Л. Международный менеджмент: Учебник. - М.: Юрист, 2000. - 182с.

. Большаков А.С. Менеджмент: Учебное пособие. - СПб.: Издательство «Питер», 2000. - 160с.

8. Бутенко Н. В. Маркетинг Підручник. - К.: Атіка, 2008. - 300 с.

9. Бухалков М. Й. Внутрифирменное планирование: Учеб. для вузов. - М., 2000. - 392с.

. Бюджетний менеджмент / Под ред. В. Федосова. - К.: КНЕУ 2001. - 732с.

. Вайсман А. Стратегия маркетинга: 10 шагов к успеху. Стратегия менеджмента: 5 факторов успеха: Пер. с нем. - М.: АО «Интерзксперт», Зкономика, 1995. - 344с.

12. Ґаркавенко С.С. Маркетинг: Підручник. - К.: Лібра, 2002. - 222 с.

. Данько Т.П. Управление маркетингом: Учебник. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 334 с.

. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика: Навч. посібник. - К-КНЕУ, 2000. - 124 с.

. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент / Пер. с англ.; Под ред. Волковой Л.А., Каптуревского Ю.Н. - СПб.: Питер, 2002. - 752 с.

. Котлер Ф., Амстронг Г., Сондерс Дж., Вот В. Основы маркетинга. - М.: Изд. дом «Вильяме», 2001. - 944 с.

. Леснин В.Р. Основы маркетинга: Учебник. - М.: Институт международного права и экономики. Издательство «Триада, Лтд», 1997. - 384 с.

. Мазаракі А.А., Чаюй Т.І. Міжнародний маркетинг: Підручник. - К-КЛТУ, 2002. - 306 с.

19. Миханский О. Маркетинг (3 изд.). - М.: Гардерика, 2000. - 528 с.

Додаток 1

Баланс підприємства за 2007 рік

АКТИВКод рядкаНа початок звітного періодуНа кінець звітного періоду1234І. Необоротні активиНематеріальні активи:Залишкова вартість010291342Первісна вартість011504582Знос012213241Незавершене будівництво0205820Основні засоби:Залишкова вартість030100030114611Первісна вартість031171874196814Знос0327184482203Довгострокові фінансові інвестиції:які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств0402700927376інші фінансові інвестиції045Довгострокова дебіторська заборгованість05019Інші необоротні активи070Усього за розділом І080127407142349II. Оборотні активиЗапаси:Виробничі запаси1006174646693тварини на вирощуванні та відгодівлі110Незавершене виробництво120готова продукція1302111628633Товари140Векселі одержані150Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:чиста реалізаційна вартість16045566346Первісна вартість16149216731резерв сумнівних боргів162365385Дебіторська заборгованість за розрахунками:з бюджетом17021622424за виданими авансами1803821238з нарахованих доходів190із внутрішніх розрахунків200Інші поточна дебіторська заборгованість210163539Поточні фінансові інвестиції220Грошові кошти та їх еквіваленти:в національній валюті230790631356в іноземній валюті2401216Інші оборотні активи250Усього за розділом II26098043117245Ш. Витрати майбутніх періодів2701311Баланс280225463259605

Баланс підприємства за 2007 рік

ПАСИВКод рядкаНа початок звітного періодуНа кінець звітного періодуІ. Власний капітал8103981039Статутний капітал300Пайовий капітал310Додатковий вкладений капітал320Інший додатковий капітал3301336913369Резервний капітал340961812633Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)350118878151381Неоплачений капітал360Вилучений капітал370(370)(316)Усього за розділом І380222534258106ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежівЗабезпечення виплат персоналу400Інші забезпечення410Цільове фінансування420Усього за розділом II430ІІІ. Довгострокові зобовязанняДовгострокові кредити банків440Довгострокові фінансові зобовязання450Відстрочені податкові зобовязання460168Інші довгострокові зобовязання470Усього за розділом III480168IV. Поточні зобовязанняКороткострокові кредити банків500Поточна заборгованість за довгостроковими зобовязаннями510Векселі видані520Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги530161120Поточні зобовязання за розрахунками:з одержаних авансів5401911з бюджетом5501611607з позабюджетних платежів56012зі страхування57094110з оплати праці5801007432з учасниками5902251із внутрішніх розрахунків600Інші поточні зобовязання6103Усього за розділом IV62029291331V. Доходи майбутніх періодів630Баланс640225463259605

Додаток 2

Баланс підприємства за 2008 рік

АКТИВКод рядкаНа початок звітного періодуНа кінець звітного періоду1234І. Необоротні активиНематеріальні активи:Залишкова вартість010291342Первісна вартість011504582Знос012213241Незавершене будівництво0205820Основні засоби:Залишкова вартість030100030114611Первісна вартість031171874196814Знос0327184482203Довгострокові фінансові інвестиції:які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств0402700927376інші фінансові інвестиції045Довгострокова дебіторська заборгованість05019Інші необоротні активи070Усього за розділом І080127407142349II. Оборотні активиЗапаси:Виробничі запаси1006174646693тварини на вирощуванні та відгодівлі110Незавершене виробництво120готова продукція1302111628633Товари140Векселі одержані150Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:чиста реалізаційна вартість16045566346Первісна вартість16149216731резерв сумнівних боргів162365385Дебіторська заборгованість за розрахунками:з бюджетом17021622424за виданими авансами1803821238з нарахованих доходів190із внутрішніх розрахунків200Інші поточна дебіторська заборгованість210163539Поточні фінансові інвестиції220Грошові кошти та їх еквіваленти:в національній валюті230652709в іноземній валюті2401216Інші оборотні активи250Усього за розділом II26094043113245Ш. Витрати майбутніх періодів2701311Баланс280259605218505

Баланс підприємства за 2008 рік

ПАСИВКод рядкаНа початок звітного періодуНа кінець звітного періодуІ. Власний капітал8103981039Статутний капітал300Пайовий капітал310Додатковий вкладений капітал320Інший додатковий капітал3301336913369Резервний капітал340961812633Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)350118878151381Неоплачений капітал360Вилучений капітал370(370)(316)Усього за розділом І380222534258106ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежівЗабезпечення виплат персоналу400Інші забезпечення410Цільове фінансування420Усього за розділом II430ІІІ. Довгострокові зобовязанняДовгострокові кредити банків440Довгострокові фінансові зобовязання450Відстрочені податкові зобовязання460168Інші довгострокові зобовязання470Усього за розділом III480168IV. Поточні зобовязанняКороткострокові кредити банків500Поточна заборгованість за довгостроковими зобовязаннями510Векселі видані520Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги530161120Поточні зобовязання за розрахунками:з одержаних авансів5401911з бюджетом5501611607з позабюджетних платежів56012зі страхування57094110з оплати праці5801007432з учасниками5902251із внутрішніх розрахунків600Інші поточні зобовязання6103Усього за розділом IV62029291331V. Доходи майбутніх періодів630Баланс640259605218505

Додаток 3.

Звіт про фінансові результати за 2007 рік, тис. грн

І. Фінансові результати

СтаттяКод рядкаЗа звітний періодЗа попередній період1234Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)010889807813255Податок на додану вартість015(148301)(135542)Акцизний збір020Інші вирахування з доходу030Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)035741506677713Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)040(627145)(568116)Валовий:Прибуток050114361109597збиток055Інші операційні доходи060594891Адміністративні витрати070(7910)(6618)Витрати на збут080(8304)(15530)Інші операційні витрати090(22179)(20647)Фінансові результати від операційної діяльності:Прибуток1007656267693збиток105Дохід від участі в капіталі110Інші фінансові доходи120925442Інші доходи130350373Фінансові витрати140Втрати від участі в капіталі150Інші витрати160(359)(197)Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:Прибуток1707747868311збиток175Податок на прибуток від звичайної діяльності180(31036)(28168)Фінансові результати від звичайної діяльності:Прибуток1904644240143збиток195Надзвичайні:доходи200витрати205Податки з надзвичайного прибутку210Чистий:Прибуток2204644240143збиток225

II. Елементи операційних витрат

Найменування показникаКод рядкаЗа звітний періодЗа попередній період1234Матеріальні витрати230243163204152Витрати на оплату праці2404301235307Відрахування на соціальні заходи2501530712036Амортизація260120897825Інші операційні витрати270635911903Разом280319930271223 III. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙНазва статтіКод рядкаЗа звітний періодЗа попередній період1234Середньорічна кількість простих акцій30036158432Скоригована середньорічна кількість простих акцій31036158432Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію3200,13Скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію3300,13Дивіденди на одну просту акцію3400,03

Додаток 4.

Звіт про фінансові результати за 2008 рік, тис. грн

І. Фінансові результати

СтаттяКод рядкаЗа звітний періодЗа попередній період1234Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)010869807783255Податок на додану вартість015(148301)(135542)Акцизний збір020Інші вирахування з доходу030Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)035731506657713Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)040(627145)(568116)Валовий:Прибуток050113361107597збиток055Інші операційні доходи060594891Адміністративні витрати070(7910)(6618)Витрати на збут080(8304)(15530)Інші операційні витрати090(21179)(20547)Фінансові результати від операційної діяльності:Прибуток1007456263693збиток105Дохід від участі в капіталі110Інші фінансові доходи120925442Інші доходи130350373Фінансові витрати140Втрати від участі в капіталі150Інші витрати160(359)(197)Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:Прибуток1707447864311збиток175Податок на прибуток від звичайної діяльності180(31036)(28168)Фінансові результати від звичайної діяльності:Прибуток1904644240143збиток195Надзвичайні:доходи200витрати205Податки з надзвичайного прибутку210Чистий:Прибуток2204644240143збиток225

II. Елементи операційних витрат

Найменування показникаКод рядкаЗа звітний періодЗа попередній період1234Матеріальні витрати230241163201152Витрати на оплату праці2404301235307Відрахування на соціальні заходи2501530712036Амортизація260120897825Інші операційні витрати270635911903Разом280315930251223 III. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙНазва статтіКод рядкаЗа звітний періодЗа попередній період1234Середньорічна кількість простих акцій30034158432Скоригована середньорічна кількість простих акцій31034158432Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію3200,12Скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію3300,12Дивіденди на одну просту акцію3400,03