це спеціально підібрана група людей для об'єднання їхніх зусиль, спрямованих на розв'язання проблемної ситуації чи спільне виконання важливого завдання».
Ключове питання управління командами - їх ефективність. Ні в кого з керівників сьогодні не виникне сумнів стосовно того, що команда набагато ефективніша простої сукупності підлеглих (підрозділу, служби чи відділу). Можна сказати, що це навіть не проблема стилю управління, а питання виживання бізнесу: «…якщо ми хочемо зберігати конкурентоспроможність, то повинні заохочувати колективне підприємництво, коли ті ж зусилля дають більш високі результати в порівнянні з індивідуальними зусиллями персоналу». почали привертати пильну увагу керівників корпорацій, менеджерів усіх рівнів і професорів відомих бізнес-шкіл. Однією з причин, безумовно, є «японське диво», що змусило американські і західноєвропейські корпорації серйозно задуматись над своєю конкурентоспроможністю і провести ревізію способів організації бізнесу та методів управління персоналом. Дуже швидко стало зрозумілим, наскільки разюче ділова культура японців, орієнтованих на спільні дії і дух колективізму, відрізняються від культури американців і німців, які з дитинства вбирають в себе дух суперництва та індивідуалізму [8].
1.Визначення та ознаки команди
Концепція команди полягає в тому, що команда виходить за рамки традиційної формальної робочої групи, завдяки колективному синергетичному ефекту, який полягає у тому, що ціле - результат колективної діяльності - більше, аніж проста сума доданків - сума результатів діяльності членів команди [4].
За визначення вітчизняних дослідників, команда - це люди, які займаються загальною справою, сполучають свою особисту мету із загальною, і свідомо взаємодіють один з одним для її досягнення, причому роблять це із задоволенням. В організації, по суті, команди є робочими групами, які створюються для вирішення певних завдань; їм даються усі необхідні ресурси і повноваження для досягнення кінцевого результату, за який вони, відповідно, несуть повну відповідальність [2].
Зазвичай команда характеризується такими ознаками:
·Обєднання людей для виконання спільної роботи.
·Спільна мета. Вона може формуватися внаслідок взаємного впливу індивідуальних цілей членів групи або визначатися ззовні, відповідно до місії організації, але завжди буде єдиною для всіх;
·Психологічне визнання членами команди один одного. У його основі - спільні інтереси, ідеали, принципи, подібність характерів тощо; практична взаємодія людей у процесі досягнення спільної мети. Внаслідок такої взаємодії потенціал команди стає істотно більшим через синергічний ефект, що досягається підсиленням інтелектуальних можливостей членів команди, підвищенням продуктивності їхньої праці внаслідок раціонального розподілу робіт, кооперації тощо.
·Наявність взаємної та колективної відповідальності. Кожний член команди в однаковій мірі відповідальний за виконання поставлених перед командою завдань [3].
2.Правила побудови ефективної команди
Побудова ефективної команди - складна та відповідальна робота керівника. Дотримання ним деяких правил дозволить сформувати ефективну команду в організації. Для цього необхідно:
·залучати до командної роботи учасників, що відрізняються за профілем знань, віком, стажем роботи, статтю тощо;
·перевіряти, чи всі члени команди правильно зрозуміли суть проблеми чи завдання;
·заздалегідь визначати метод роботи в команді;
·своєчасно повідомляти про нові аспекти, обставини та умови щодо проблемної ситуації чи завдання;
·визначати пріоритети та ретельно готуватись до обговорення в команді;
·планувати послідовність обговорення, визначати пріоритети та відокремлювати етапи роботи;
·розподіляти завдання учасників під час обговорення в команді;
·визначати ліміт часу на кожний етап та стежити за дотриманням встановлених термінів;
·відслідковувати зміну ролей членів команди та забезпечувати максимальне використання потенціалу учасників обговорення;
·тренувати вміння слухати партнерів по команді та виявляти найбільш цінні ідеї й пропозиції;
·вміти подолати надмірну емоційність учасників команди та створити атмосферу ефективної кооперації, взаємодопомоги і довіри;
·оволодіти навичками розв'язання дисфункціональних конфліктів;
·стежити, щоб критика висловлених думок не переходила в їх осуд;
·вміти подолати пасивну поведінку окремих учасників команди, не сприймати мовчання за згоду;
·дотримуватися правил і норм, вироблених командою;
·не задовольнятися досягнутим, мати терпіння дочекатися вироблення командою дійсно ефективного рішення;
·допускати прояви суперництва лише у вигляді змагальності щодо подання найкращих пропозицій [6].
Під час створення команди кожен член команди повинен мати ясне і повне розуміння того, що відбувається, керуватися цілями команди.
Кожен член команди повинен чітко знати, хто за що відповідає. У випадки зміни обов'язків і повноважень, залежно від можливостей і особистих навичок людей, обов'язки поділяються на дві частини, залишаючи за кожним з них повний контроль над своєю частиною. Чим більше член команди відчуває свою значимість у прийнятті рішень, тим сильніше він або вона буде викладатися на роботі. Це призводить до більш успішного формування команди.
Якщо ідеї щодо формування команди здійснені, то вони обов'язково приведуть до високих результатів, змінивши мислення і поведінку команди.
3.Доцільність командоутворення в організації
Зараз все частіше обговорюється питання необхідності та доцільності командної роботи як найефективнішого способу здійснення необхідного обсягу робіт в організації. Треба розуміти, що командна робота призведе до високих показників тільки тоді, коли вона створена дійсно за потребою, а не лише тому, що організація вирішила йти «в ногу з часом». В управлінні вже давно описана проблема «overqualified» - надмірної кваліфікації. Вона виникає внаслідок того, що навіть до звичайного секретаря на телефонній лінії висуваються дуже високі вимоги. Однак сам по собі професіоналізм співробітників не гарантує компанії успіху. Навіть кращі із спеціалістів будуть працювати без інтересу та ініціативи, якщо поставлена задача не дозволяє їм реалізувати свій потенціал. Теж саме станеться і з командою, яка буде створена заради себе, а не для вирішення конкретних задач організації.
Отже, цілі створення команди можуть бути доволі різними. Це і проведення давно назрілих організаційних змін, і створення нової стратегії розвитку компанії, і подолання кризи в організації, і розробка нового продукту. У будь-якому випадку, саме задача повинна визначати «правила гри». Команда стає необхідною організації як нове джерело розвитку, коли в ній дійсно виникає проблема з відповідальністю за прийняття та виконання рішень. Часто причиною проблем стає саме «хвороба росту», коли організація швидко розвивається, або опановує нову сферу діяльності. Виникає така ситуація, що одна людина просто не може охватити і проаналізувати весь потік інформації та врахувати всі фактори [1].
)Члени команди консервативні і не бажають позбавлятися старого досвіду, забувати про минулу владу;
)Не всі члени команди володіють здібностями, знаннями та навичками, корисними для команди. Функціонування команди неефективно через відсутність диференціації відповідальності;
)Працівники як члени команди часто стикаються з конфліктами і труднощами, які кидають виклик їх особистим переконанням. Те, що добре для групи, не завжди добре для індивіда.
Виявлені на рівні організації проблеми оплати праці і системи нагороди, які як і раніше зорієнтовані тільки на індивідуальну діяльність, знижують стимул гарної роботи команди [4].
Нерідко перешкодою для створення ефективної команди є боротьба за вплив. Боротьба за вплив має місце, коли люди намагаються добитися кращих результатів для тієї області діяльності організації, яку вони представляють, або індивідуально для себе, не замислюючись про те, що краще для всього колективу в цілому. До області, в якій така поведінка найчастіше має місце, відноситься фінансування. Подолання такої боротьби має для успіху команди істотне значення [7].
Під час створення команди завжди необхідно памятати про правило мінімального оптимального розміру команди. Експерти сходяться на тому, що оптимальний розмір команди - від 4 до 6 чоловік, а 10-12 членів це межа, при якій можна зберегти ефективність. Велику руйнівну силу на команди завдають «зайві люди». Механізм їх впливу на організації отримав назви «ефект ледаря». Він полягає у тому, що людина, яка спрямована на виконання роботи, але позбавлений її через обєктивну відсутність справ, відчуває почуття незручності, через яке він відволікає від роботи своїх колег.
При створенні такої критичної маси «ледарів», недостатньо зайнятих роботою, виникає тенденція колективного ледарства. Отже, можна зробити висновок про те, що кожний член команди повинен мати свою задачу і грати свою роль у команді, тобто в команді повинно бути точне позиціонування учасників [1]. Команди можуть створити для організацій великі переваги, але створення таких команд вимагає подолання великої кількості пов'язаних з ним складнощів.
Висновки
Проводячи підсумки, можна сказати про те, що побудова успішної команди вимагає високої зосередженості і великих зусиль. Отже, керуючись наступними тезами можна створити ефективну і результативну команду.
Визначене завдання. Якщо в команді присутня нерозуміння результатів, які очікуються від кожного члена і від команди в цілому, можна з таким же успіхом списати команду з рахунку.
Визначене бачення. Команди усвідомлюють, що вижити вони можуть, тільки домагаючись позитивних фінансових підсумків. Однак, командам необхідно дещо більше простого визначення основних результатів. Їм необхідно бачення, яке є більш піднесеним, ніж прибуток і результати. Більш високі ідеали розпалюють креативність і пристрасть в команді.
Делегування повноважень. Потрібно надавати команді повноваження приймати рішення з метою виконання завдання і поставлених перед командою завдань, при цьому окресливши межі цих повноважень. Команди та члени команди, забезпечені повноваженнями, виконують завдання швидше, тому що їм не потрібно чекати, поки лідер прийме рішення за них. Уповноважені команди усвідомлюють і усвідомлюють власну зобов'язання та відповідальність.
Навчання членів команди. Від лідера залежить значна частина успіху кожного члена команди. Членам команди необхідно володіти різними навичками і лідеру необхідно сталь тренером, ніж наглядачем. Необхідно визначте ті області, в яких присутня брак навичок, також як і ті області, в яких присутні професійні навички, і продовжувати навчати команду.
Виховання належних міжособистісних відносин. Відмінності в поле, культурі, способі мислення і підходах до роботи символізують собою енергійних і різноманітних членів, які об'єдналися для досягнення загальних цілей. Повага відмінностей і оцінка гідно досвіду і думки інших дозволяють команді функціонувати в умовах правильних взаємин.
Заохочення і компенсація. Багато говорять про достоїнства і переваги командної роботи. Проте, поряд із перевагами, які від цього отримує організація, необхідно також ясно визначити переваги для окремого члена команди. Потрібно встановити належну грошову винагороду і стимули таким чином, щоб переваги індивідуально для кожного члена команди й організації в цілому перебували в рівновазі.
Гідній приклад лідера. Лідер завжди веде команду, перебуваючи на її чолі. Визнання заслугу інших, навіть якщо лідер зробив більший внесок, дозволяє створити належну командну атмосферу і дух єдності.
Святкування успіхів. Необхідно, щоб святкування кожного досягнення, незалежно наскільки воно мало, увійшло в звичку. Постійні святкування піднімають командний дух, змушуючи команду добиватися високих результатів і націлюватися на більші досягнення [5].
Список використаної літератури
1.Зачем организации командообразование /Деловой мир (стаття)/ Режим доступу: [#"justify">.Емельянов Е.Н., Поварницына С.Е. Психология бизнеса [Текст] / Е.Н. Емельянов, С.Е. Поварницына. - М.: АРМАДА. - 1998. - 511 с.
.Коломієць А. Аналіз сутності команди в організації та процесу формування команди (стаття) / Режим доступу: [#"justify">.Переверзев М.П., Шайденко Н.А., Басовский Л.Е. Менеджмент: Учебник. - 2-е изд., доп. и перераб. / Под общ. ред. проф. М.П. Переверзева. - М.: ИНФРА-М, 2008. С. 252-256.