Сучасні тенденції зовнішньополітичної діяльності Бельгії
Міністерство освіти і науки України
Волинський національний університет імені Лесі Українки
Факультет міжнародних відносин
Кафедра країнознавства і міжнародних відносин
Індивідуальна робота
Сучасні тенденції зовнішньополітичної діяльності Бельгії
Зміст
Вступ
. Особливості членства Бельгійського королівства в Бенілюксі
. Особливості членства Бельгійського королівства Бенілюксі
. Відносини Бельгії та Україна
Висновки
Література
Вступ
Бельгія − країна з дуже прозорими ринковими механізмами і правилами, яких дотримуються в усіх галузях та секторах економіки.
У Бельгії створені найкращі умови оподаткування в Європі для науково-дослідних центрів і високотехнологічних виробництв.
Бельгія надає довгострокові привілеї компаніям, які працюють у таких ключових галузях промисловості, як логістика та збут, автомобілебудування, сервіс-центри, біотехнології та інші інноваційні галузі економіки.
Бельгія постійно працює над залученням прямих іноземних інвестицій. Щоб адаптувати вашу крану до нової економічної системи, ви маєте бути впевненими, що інвестиції надійдуть у нові сектори. Для цього держава повинна створити сприятливе фінансове середовище.
Бельгійський Уряд запровадив нові програми підтримки, щоб заохочувати міжнародні компанії інвестувати в нашу країну. Серед них є інноваційний податковий інструмент, названий Умовним відніманням відсотків (NotionalInterestDeduction). Він дозволяє всім компаніям, які сплачують у Бельгії податок з доходів корпорацій, віднімати від їх оподаткованого прибутку суму, що дорівнює проценту, який вони вклали б у розширення виробництва в разі довгострокового погашення цієї заборгованості. „Умовне вирахування відсотків знижує діючу ставку корпоративного податку в середньому майже на 25 %.
Чисельність населення Бельгії - 10,3 млн. осіб (2003). Державні мови - голландська, французька і німецька. Столиця - місто Брюссель (959 тис. осіб, 2000). Грошова одиниця - євро (із січня 2002). Бельгія - член 70 міжнародних організацій, у т.ч. ООН (з 1945), Бенілюксу, ЄС, НАТО, СОТ та ін. Найбільші міста Бельгії: Брюссель, Антверпен, Льєж.
Невипадково 2005 р. саме в бельгійській столиці було проведено міжнародну конференцію, присвячену проблемам федералізму. На перший погляд, для Бельгії вона може здатися перебільшеною з огляду на те, що територія країни дорівнює Київській області. Втім, щільність населення Бельгії на 1 кв. км найбільша серед європейських країн.
1. Бельгія та Євроатлантичні структури
В 1957р. шість європейських країн, а серед них Нідерланди, Бельгія і Люксембург, погодилися сформувати спільний ринок. Сьогодні цей ринок вже функціонує, а кількість країн-членів ЄС зростає щороку, створений Економічний Валютний Союз з єдиною валютою, євро, яка стала фінальною ланкою інтеграції.
На перетині сторічь зникають кордони, а через це інтернаціоналізація діяльності надзвичайно важлива для економік країн-членів ЄС. Інтернаціоналізація в Європі - тенденція, яка надзвичайно посилилася в останні роки, особливо в фінансовій сфері. З огляду на сучасний розклад економічних потужностей світу і тенденцій розвитку світового господарства, на Лісабонському Саміті ЄС приймає програму розвитку країн-учасниць на наступні 10 років. Програма покликана перетворити Європу на найбільш конкурентоздатну економіку, що базується на знаннях або, іншими словами, на найпотужнішу економіку світу [8].
Бельгія − країна з дуже відкритою економікою. Вона виграє від того, що має спільний кордон з великими країнами. Понад 80 % виробленої у Бельгії продукції експортується, оскільки її внутрішній ринок маленький - близько 11 мільйонів мешканців. Дійсно, розширення її економіки базується на створенні доданої вартості та добробуту. Бельгія − один із найбільших експортерів на душу населення у світі, навіть більший, ніж Німеччина.
Вигоди від Європейської економічної інтеграції очевидні: це великий ринок; він відкритий для неї, а відтак вона має кращі умови для імпорту, експорту, ведення бізнесу. Чимало товарів експорту постачається до Євросоюзу, до країн-сусідів. Бельгійські компанії орієнтовані головним чином на ЄС.
Бельгія - відкрита країна не тільки в сенсі експорту, а й для інвестицій із-за кордону. Її столиця Брюссель, яка водночас є столицею ЄС, створює багато доданої вартості [1].
Членство в ЄС та НАТО - це стабільність, процвітання і демократія зазначив у своєму інтервю пан Марка Вінка, Посол Королівства Бельгія в Україні.
Бельгія є одним із архітекторів Європейської будови і завжди мала дуже високі амбіції та навіть пристрасть до Європейської інтеграції.
„Чого ми дійсно бажаємо для Євросоюзу − так це того, щоб одного дня він став глобальним політичним гравцем, тобто відігравав позитивну роль не тільки серед своїх членів, а й у більш широкому просторі - як міжнародний актор, що сприяє зміцненню глобальної стабільності та процвітанню.
Ось чому ми надаємо важливого значення розвитку потужних інституцій Європейського Союзу. Оскільки Конституційну угоду ЄС не прийнято через негативні результати голландського та французького референдумів, Євросоюз наразі докладає зусиль, щоб був схвалений змінений договір, відомий як Лісабонська угода, -відзначає пан Посол.
Бельгія ратифікувала Лісабонську угоду, яка покликана стати новою базовою угодою Євросоюзу. Депутати фламандського регіонального парламенту проголосували за ухвалення Лісабонської угоди.
Таким чином, королівство Бельгія після семи процедур голосування на різних рівнях законодавчої влади стала 22-ою державою-членом ЄС, що схвалило угоду.
Лісабонська угода припускає введення посади президента Євросоюзу, який обиратиметься на 2,5 роки. Крім того, документ передбачає реформу виконавчого органу ЄС - Єврокомісії, до якої буде введений наділений широкими повноваженнями єврокомісар із зовнішньої політики.
Цей чиновник звітуватиме перед лідерами ЄС. Склад самої Єврокомісії до 2014 р. буде скорочений з нинішніх 27 єврокомісарів до 17. Єврокомісія обиратиметься строком на 5 років [11].
Що ж стосується членства Бельгії в НАТО, то варто відмітити, що Бельгія двічі зазнавала вторгнення на свою територію з боку Німеччини. Тоді країна мала нейтральний статус, але після Другої світової війни кожен переконався, що нейтралітет не є правильним рішенням.
Спершу країна покладала свої надії на систему ООН, однак дуже швидко зрозуміла, що це не буде ефективно для підтримання стабільності та зміцнення безпеки Бельгії. Відтак посилилось переконання в тому, що саме колективна безпека через НАТО принесе стабільність, і Бельгія з того часу постійно бере участь у розвитку Північноатлантичного альянсу.
У результаті, членство в НАТО забезпечило тривалий період стабільності та миру. Будучи у складі Альянсу, вона фактично отримали інструмент для мирного, демократичного, стабільного розвитку і процвітання. Адже демократії ніколи не починають війну між собою. Повна демократія означає, що в країні поважають верховенство права, створюють найкращі умови для політичної стабільності [3].
. Особливості членства Бельгійського королівства в Бенілюксі
зовнішній політика бельгія бенілюкс
Свого часу Бенілюкс вважався багатообіцяючим експериментом, за прикладом котрого сусідні країни мали б заснувати інші митні союзи, які потім могли б обєднатися в більший економічний союз. Але, після ратифікації угоди, що заснувала Європейське Обєднання Вугілля та Сталі в 1952р., інтереси сусідніх країн, а разом з ними і Бенілюкса, стали відповідати планам заснування Європейського Економічного Союза.
Економічний Союз Бенілюкс став важливою моделлю для ідеї Європейського Союзу. Бенілюкс продовжує діяти в деяких питаннях як менше економічне угрупування в рамках більшого, що має штаб-квартиру в Брюселі [6].
Етнічно країни Бенілюкса формують транзитну зону між стародавнім Германським та Латинським наслідуванням Західної Європи. Компактність розселення населення в цих країнах одна з найвищих в Європі і в світі. Всі три країни є високо урбанізованими і біля дев'яти десятих населення цього регіону мешкають в містах та урбанізованих територіях. Брюсель, Амстердам, Роттердам і Хаг є одними з головних міст Європи.
Країни Бенілюкса є одним з найбільш високо індустріалізованих регіонів світу і мають ринкові економіки, які в значній мірі залежать від зовнішньої торгівлі. В звязку з прагненням країни забезпечити безпеку і протекцію власної торгівлі ці країни були піонерами економічної інтеграціі, створивши Економічний союз Бельгія - Люксембург в 1921р., а після Другої світової війни - Бенілюкс. Цей союз забезпечує вільний рух людей, товарів, капіталу і послуг між трьома країнами; координує їх політику в економічній, фінансовій, соціальній сферах; дотримується спільної зовнішньо-торгівельної політики.
Економіка Бельгії була в стані економічного буму 1997р., доводивши свою перспективність і підтверджуючи своє місце серед набільш розвинених країн. Вражають економічні досягнення і Люксембургу в останні три декади. А в 1998-1999рр. в цих двох країнах реальний ВВП зріс майже на 5 % , що є вражаючим навіть для цих країн.
Всі ці фактори і зумовили той стан економічного розвитку країн Бенілюксу, який спостерігаємо сьогодні, відповідне місце в ЄС та світовій торгівлі. Інтегрованість регіону та раціональна фіскальна політика урядів дозволила країнам Бенілюксу впевнено встати на шлях процвітання, покращувати свої показники щороку.
Країни Бенілюксу є лідерами в групі країн Центральної Європи за більшістю валових макроекономічних показників, хоча природними ресурсами країни Центральної Європи наділені недостатньо [9].
червня 2008 року міністри закордонних справ країн-членів організації підписали нову Угоду Бенілюксу. Попередній договір довелося відкоригувати, щоб адаптувати її до нової конституційної ситуації в Бельгії та виробити нові цілі відповідно до сьогоднішніх потреб.
Новий Договір модернізує інституції Бенілюксу, надаючи їм більше влади та ширшу програму дій (економіка, правосуддя, безпека, екологія, транспортні проблеми), розвиваючи нові форми транскордонної співпраці. В результаті ми отримали менш політичні, але більш прагматичні й корисні інструменти для розвитку.
Історично Бенілюкс виконував унікальну функцію лабораторії Європейської інтеграції, де разом зі своїми партнерами - Нідерландами та Люксембургом - Бельгія виробляла нові інструменти для посилення інтеграції між трьома країнами. Країни вийшли за рамки виключно економічної інтеграції, працювали в різних галузях, що розвивають транскордонну співпрацю. Наразі Бенілюкс надає великого значення посиленню взаємодії на рівні ЄС-27. Наприклад, є механізми для кооперації в таких галузях, як телекомунікації, програмне забезпечення, енергетика та ін.
Країни-члени формують нову динаміку. Приміром, Євросоюз створив єдиний ринок енергії (електроенергії), а країни Бенілюксу, своєю чергою, створили Форум Бенілюксу з електроенергії, де готують себе для діяльності на цьому ринку. До того ж країни співпрацюють не тільки в рамках Бенілюксу, а і з Францією та Німеччиною - найбільшими сусідами, - щоб розвинути нові форми транскордонної співпраці. Йдеться, зокрема, про взаємодію у сфері інтелектуальної власності, безпеки (Стратегія безпеки Бенілюксу), поліцейського нагляду. Разом працюють, щоб поліпшити якість повітря та екології в цілому.
Окрім того, Бенілюкс для Європейського Союзу виступає в ролі консультативного органу. Досвід, отриманий в рамках Бенілюксу, використовується для співробітництва з іншими країнами, зосередженими у структурах Європейської Ради [7].
3. Відносини Бельгії та Україна
березня виповнилося 17 років встановлення дипломатичних відносин між Україною і Королівством Бельгія.
У 1997 Україна і Бельгія підписали міждержавний Договір про взаєморозуміння і співробітництво. Нині договірно-правова база двосторонніх контактів налічує понад 20 міжурядових і міжрегіональних угод.
Минулого року політичний та економічний діалог на високому рівні значно активізувався: у січні переговори провели Міністри закордонних справ Б.Огризко і К. Де Гухт. Потім відбулися переговори і між премєр-міністрами Ю. Тимошенко та Г. Вергофстадтом. У лютому 2008 р. Голова Верховної Ради А. Яценюк зустрівся з Головою Палати представників Г. Ван Ромпеєм.
Погоджено Дорожню карту українсько-бельгійського співробітництва на 2008-2009 рр. Окремим її пунктом є запозичення Україною бельгійського досвіду проведення спільно з Нідерландами фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2000 р. Делегація бельгійських фахівців і підприємців па чолі з К.Де Гухтом побувала в Києві на початку березня 2008 р.
Українсько-бельгійська торгівля постійно зростає. Товарообіг у 2006 р. виріс на 16 %, за 11 місяців 2007 р. - на чверть. За таких темпів обсяг торгівлі за 2007 р. сягнув мільярда доларів [5].
Торговельно-економічна місія складі Посольства зазначає підвищений інтерес бельгійців до співпраці з Україною. Впродовж останніх кількох років в Україну потягнулися і потужні фірми, зокрема банківсько-страхові, зацікавлені перспективами українського ринку фінансових послуг. Банк „Фортіс придбав страхову компанію „Еталон.
Яскравим прикладом успіхів економічного співробітництва є інвестиції базавого в міжнародного пивоварного копцерну „ІнБев у марки пива „Рогань, „Чернігівське і „Янтар. Бельгійці мають третину пивоварного ринку України. Вони, звичайно, могли б взяти і більше, але цього не дозволяє наше антимонопольне законодавство.
На початку березня 2008 р. Президент України Віктор Ющенко прийняв міністра закордонних справ Бельгії Карела де Гухта, який перебував у Києві з візитом, та обговорив з ним перспективи двосторонніх відносин. Глава держави висловив упевненість, що значну роль у подальшій активізації співпраці між країнами в усіх сферах відіграватиме Дорожня карта українсько-бельгійських відносин на 2008-2009. В. Ющенко відзначив позитивну динаміку розвитку українсько-бельгійського торговельно-економічного співробітництва, наголосивши, що потенціал цих відносин значно більший. У цьому контексті він зазначив, що важливим засобом поглиблення двостороннього економічного співробітництва має стати робота міжурядової Змішаної комісії з торговельно-екоиомічного та фінансового співробітництва, за якнайшвидше проведення першого засідання якої виступає українська сторона.
Окремої уваги було надано питанню співробітництва України з Бельгією у підготовці до Євро-2012. Глава держави наголосив, що в Україні високо цінують допомогу, запропоновану Бельгією у підготовці та проведенні чемпіонату, і висловив сподівання, що результатом візиту міністра закордонних справ Бельгії стане визначення напрямів та етапів співробітництва з підготовки і проведення заключного етапу чемпіонату Євро-2012 з урахуванням досвіду Бельгії.
Президент та міністр закордонних справ Бельгії також обговорили питання європейської та євроатлантичної інтеграції України. Зокрема, В. Ющенко від імені України висловив вдячність Бельгії за приєднання до Спільної заяви держав-учасниць ОБСЄ „Про 75-ту річницю Голодомору 1932-33 рр. в Україні під час останньої міністерської конференції ОБСЄ у Мадриді.
Крім цього, Президент підтвердив запрошення премєр-міністру Бельгії здійснити візит в Україну після формування нового уряду Бельгії.
Віктор Ющенко висловив сподівання української сторони на розуміння Бельгією євроатлантичних устремлінь України та очікування щодо підтримки з її боку у питанні набуття Україною членства в НАТО, зокрема, через підтримку Бельгією заявки на приєднання до ПДЧ під час засідання міністрів закордонних справ країн-членів Альянсу в грудні цього року.
У якості аргументу Президент наголосив, що надання Україні ПДЧ у жодному разі не призведе до загострення внутрішньої ситуації, а навпаки зніме цю резонансну тему з порядку денного. Він повідомив, що коло прихильників членства в НАТО в українському суспільстві дедалі зростає. Окремо він запевнив, що остаточне рішення до членства в НАТО буде прийнято відповідно до демократичних процедур з урахуванням громадської думки в Україні. Проте, не дивлячись на успіхи в двосторонніх українсько-бельгійських відносинах ПДЧ Україна так і не отримала.
Президент також висловив сподівання на якнайшвидшу позитивну еволюцію позиції Бельгії щодо перспектив членства України в ЄС. Це особливо важливо у контексті підготовки до головування Бельгії в Європейському Союзі у першій половині 2010 року.
Окремо було обговорено виконання Угоди про спрощення порядку оформлення віз з ЄС з боку країн Євросоюзу [10].
Міністр закордонних справ України Володимир Огризко передав главі зовнішньополітичного відомства Бельгії проект Дорожньої карти „Україна - Бельгія на 2008-2009 рр. Про це В. Огризко повідомив на спільній прес-конференції з К. де Гухтом. Він зазначив, що українська сторона очікує, що впродовж декількох місяців цей проект буде доопрацьовано, і наприкінці вересня він буде підписаний. Карел де Гухт сказав, що Дорожня карта окреслює двосторонні відносини і торкається глобальних питань, зокрема, боротьби з корупцією та ВІЛ/СНІДом.
Він також зазначив, що на зустрічі з В. Огризком обговорювалися питання проведення в Україні фінальної частини Євро-2012, та підкреслив, що ця подія буде корисною для України, „і ми готові зробити свій внесок у цю справу. Бельгійський міністр зауважив, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу, що під словом „внесок він має на увазі обмін досвідом, бо Бельгія вже приймала фінальну, частину чемпіонату у футболу. Він повідомив, що до делегації, яка приїхала з ним, входять спеціалісти, які безпосередньо займалися питанням проведення в Бельгії чемпіонату світу з футболу. „І ми готові поділитися своїм досвідом з Україною, - підкреслив Карел де Гухт [2].
Висновки
Економіка Бельгії в значній мірі залежить від міжнародної торгівлі. Найбільша частка зовнішньої торгівлі припадає на ЄС; головними торгівельними партенерами є Німеччина, Нідерланди, Франція і Великобританія. Бельгія входить до Європейської Монетарної системи.
Країна з малою часткою приватного сектора зосередила свою увагу на можливостях, що надані центрально-європейським розташуванням країни, високорозвиненим транспортним мережам і розгалужує свою індустріальну і комерційну базу.
Індустрія здебільшого зосереджена у щільно населених Фламандських територіях і на Півдні, не зважаючи на те, що уряд заохочує інвестування в Валонські територіі. За умов недостатньості природних ресурсів Бельгія вимушена імпортувати значні обсяги ресурсів і експортувати значний обсяг мануфактур. А це робить економіку країни незвично залежною від стану світового ринку. Три чверті торгівлі країни відбувається всередині ЄС. Економіка покращувала свій стан з темпом в 4 % щороку протягом 1988-1990, зменшилася до 1 % протягом 1994. Бельгійський державний борг зріс до 140 % ВВП і уряд намагається взяти під контроль всі зайві витрати з тим, щоб зменшити цю цифру до рівня інших промислово-розвинених країн.
У результаті четвертого етапу конституційних змін 1993 р. Бельгія створила унікальну систему управління зовнішніми відносинами, її унікальність полягає в тому, що регіонам і спільнотам Бельгії, на відміну від субєктів федерації в інших країнах, належать важливі позиції. Регіони -Фландрія та Валлонія, а також спільноти - Фламандська та Франкомовна, які відрізнялися за територіальним та культурно-етнографічним принципами, дістали за законом 1993 р. можливість бути представленими у двосторонніх відносинах з іншими країнами. На останньому етапі реформи в 1993 р. було остаточно узаконено федеральний устрій Королівства Бельгія та закріплено за регіонами відповідні компетенції.
Надані широкі повноваження регіонам та спільнотам (або, як у нас прийнято класифікувати, більшої автономії) отримали своє логічне продовження у здійсненні самостійної зовнішньої політики. Втім, було б помилково ототожнювати зовнішньополітичну роль субєктів федерації Бельгії з роллю класичного актора міжнародних відносин, а також проводити паралель з прикладом представлення в ООН за часів СРСР України та Білорусі як окремих членів.
У цьому сенсі слід зазначити, що зовнішньополітичні повноваження регіонів і спільнот Бельгії мають, здебільшого, торговельно-економічну, культурну спрямованість. Уже стало звичним бачити при Посольствах Бельгії за кордоном представництва регіонів країни. Наприклад, Валлонське експортне агентство АВЕКС має своїх представників, при Посольстві Бельгії в Києві.
Зі свого боку, федеральний уряд не може представляти у відносинах з іншими державами інтереси регіонів і спільнот в окремих сферах. Приміром таких, як освіта, культура, наука. Статті 68 та 128 Конституції надають регіонам і спільнотам право укладати договори міжнародного характеру.
Література
1. Вінк М. Членство в ЄС та НАТО - це стабільність, процвітання і демократія: досвід Бельгії // Економічний часопис - XXI. - 2008. - № 7-8. - С. 3-6.
. Єсаулов С. Зовнішня політика „по-бельгійськи, або Сепаратизм як наступна стадія федералізму // Політика і час. - 2007. - № 1. - С. 37- 38.
. Коваль Я. Перехрестя Західної Європи // Зовнішні справи. - 2008. - № 3. - С. 17-20.
. Костюченко А. Бенилюкс в путах миграции // Современная Європа. - 2006. - № 4. - С. 58-68.
. Медуниця Ю. Бельгія приваблива не тільки шоколадом // Урядовий курєр. - 2008. - № 205. - С. 3.
. Науковий вісник Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. - 2006. - №1. - С. 240-247.
. Юданов Ю. Бельгийский капитал в Європе и России // Мировая экономика и международные отношения. - 2001. - № 6. - С. 31-40.
9. Віктор Ющенко провів зустріч з премєр-міністром Бельгії // <http://www.president.gov.ua/news/11858.html>
. Бельгія схвалила Лісабонську угоду // <http://www.rbc.ua/ukr/top/2008/07/11/396156.shtml?permanent>