Вплив природно-ресурсного потенціалу на соціально-економічний розвиток Миколаївського регіону

Вплив природно-ресурсного потенціалу на соціально-економічний розвиток Миколаївського регіону

Вплив природно-ресурсного потенціалу на соціально-економічний розвиток Миколаївського регіону

ЗМІСТ

ВСТУП

. Характеристика природо-ресурсного потенціалу Миколаївської області

2. Аналіз трудового потенціалу Миколаївської області

3. Проблемні питання та перспективи соціально-економічного розвитку Миколаївського регіону

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Миколаївська область входить до складу Причорноморського економічного району, до якого окрім Миколаївської області входять: Одеська та Херсонська області та Автономна республіка Крим. Площа району -113,4 тис.км2. Специфіка економічно-географічного положення, сприятливі кліматичні умови, наявність кваліфікованих трудових ресурсів - усе це вплинуло на формування територіально-господарського комплексу з розвинутою промисловістю, багатогалузевим транспортом, рекреаційним і агропромисловим комплексам.

Миколаївська область займає північно-центральну частину Південного району, тобто розташована на півдні України , в басейні нижньої течії річки Південного Бугу. На півночі регіон межує з Кіровоградською, на заході - з Одеською, на сході - з Дніпропетровською, на південному сході - з Херсонськими областями, а з півдня омивається Чорним морем.

Площа області - 24,6 тис. кв. км. (4,1 % всієї площі України), населення - 1298,8 тис. чоловік (2,6 % жителів України). Густота населення на 1 кв. км - 53 чоловіка. У містах проживає 66 %, що на 2,0 % менше ніж по Україні. Етнічний склад населення: українці -75%, росіяни - 20%, інші -5% (греки, молдавани, болгари). У селі відповідно проживає 34 % населення, що на 2,0 % більше ніж по Україні.

Мінерально - сировинні ресурси на території Миколаївської області представлені значними запасами будівельних матеріалів: каменя будівельного більше 627 млн.м3, гранітів з широкою гамою кольорів і вискими декоративними якостям 51,3 млн.м3, цементної сировини 60,7 млн.тон, піску будівельного 123,7 млн.тон та багато інших.

Загальна площа лісного фонду сягає 70 тис. га, в тому числі вкритих лісом 38 тис. га. Лісистість території більше 1,5%. До головних порід лісів відносять дуб, сосну, акацію білу, тополю тощо.

Природними основними рекреаційними ресурсами є морські піщані пляжі довжиною більш, ніж 70 км, джерела мінеральної води з експлуатаційними запасами до 1,0 тис. м на добу, геологічні запаси лікувального бруду з запасами більш, ніж 2 млн. м³.

Природно - кліматичі умови області в цілому дуже сприятливі для розвитку сільського господарства. Клімат помірно-континентальний: літо жарке з сильними вітрами, частими суховіями, зима - м'яка, малосніжна. Середня температура січня складає мінус 4- 5, липня - плюс 23°С. Річна кількість опадів коливається від 300-350 мм на півдні до 450 мм на півночі. Максимум опадів (у вигляді злив) припадає на теплий період року.

У ґрунтовому покриві області переважають чорноземи звичайні, які на півдні поступово змінюються чорноземами південними, темно каштановими, слабо- і середньосолонцюватими ґрунтами. Річкову сітку області складають Південний Буг, який перетинає її з північного заходу на південний схід, а також притоки: Інгул, Кодима, Мертвовод, Чигинлая, Синюха, Сланець. На крайньому сході області протікає Інгулець - притока Дніпра, на півдні - Березань.

Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що саме природно-ресурсний і трудовий потенціал забезпечує економічний розвиток певної місцевості, а отже і цілої країни.

Метою курсової роботи стало дослідження формування природно-ресурсного та трудового потенціалу Миколаївської області.

Об'єктом дослідження є природно-ресурсний та трудовий потенціал Миколаївського регіону.

Предметом дослідження є особливості природно-ресурсного потенціалу області та його вплив на соціально-економічний розвиток Миколаївського регіону.

Завдання курсової роботи:

дати характеристику природо-ресурсного потенціалу Миколаївської області;

провести аналіз трудового потенціалу Миколаївської області;

визначити основні напрямки соціально-економічного розвитку Миколаївської області.

Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

1. Загальна характеристика природо-ресурсного потенціалу Миколаївської області

Миколаївська область розташована у степовій фізико-географічній зоні, переважно в межах Причорноморської низовини. На заході вона межує з Одеською областю, на півночі - з Кіровоградською, на сході - з Дніпропетровською та Херсонською областями. На півдні територія області омивається водами Чорного моря.

Територія області становить 24,6 тис.кв.км. (4,1 % території України), протяжність із півночі на південь 194, із заходу на схід - 204 кілометрів (див.додаток А).

В області нараховується 110 річок.

Основна водна артерія області - ріка Південний Буг, довжиною в межах області 257 км. Друга за довжиною ріка області - Інгул - 179 км. До великих річок відноситься також Інгулець (96 км) - права притока Дніпра.

На півдні області внаслідок затоплення морем гирлових ділянок річок сформувалося 9 лиманів, найбільшими з яких являються: Дніпровсько-Бузький 63 км), Тилігульський (60 км), Бузький (42 км), Березанський (26 км) [15]

Клімат помірно-континентальний з м’якою малосніжною зимою та жарким посушливим літом. Середньорічні температури: літня - 21,1 °С, зимова - мінус 2 °С. Річна кількість опадів коливається від 330 мм на півдні області до 450 мм - на півночі. Ґрунти: на півночі - чорноземи звичайні; на півдні - чорноземи південні, каштанові та темно-каштанові.

Провідною галуззю Миколаївщини є суднобудівництво. Найбільшими підприємствами цієї галузі є 3 суднобудівних підприємства:

- Державна акціонерна холдингова компанія "Чорноморський суднобудівний завод";

- Державне підприємство "Суднобудівний завод Імені 61 комунара";

-Відкрите акціонерне товариство "Дамен Шип'ярд Океан". Основною продукцією цих потужних підприємств є танкери, сухогрузи, контейнеровози, рефрижератори, траулери, плаваючі готелі, катери тощо.Центри промисловості: - Одеська агломерація - Таірове, Олександрівка, Іллічівськ, Теплодар, Чорноморське, Южне, Херсон, Миколаїв.

Однією із стратегічних задач соціально-економічного розвитку регіону є розвиток транспортного потенціалу Миколаївської області. Географічне розташування області на вході до внутрішніх водних шляхів, розгалужена потужна транспортна система, до складу якої входять всі види транспорту (залізничний, морський, річковий, автомобільний, авіаційний та трубопровідний), наявність судноплавних водних артерій - все це відіграє провідну роль для виконання та нарощування вантажоперевезень і розвитку Миколаївського транспортного (інтермодального) вузла . [14]

Область є одним із важливих центрів національних та міжнародних транспортних зв'язків.

Довжина автомобiльних шляхiв загального користування з твердим покриттям становить більш ніж 4,8 тис.км.

Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування - 28,9 км² шляхів на 1 тис. км² території.

Таблиця 1.1. Міжнародні транспортні коридори, які проходять через територію Миколаївської області [13 ст.177]

Наявність водних артерій та приморське розташування території зумовили значний розвиток морського та річкового транспорту.

Три морських, один річковий порти, два крупних термінали складають єдиний Бузько-Дніпровський морський транспортний вузол на північному узбережжі Чорного моря. Навігація в акваторіях портів триває цілий рік.

Територія Миколаївської області має унікальний комплекс фізико-географічних, гідрологічних, структурно-геологічних та інших параметрів, що й сприяло формуванню значної кількості багатьох видів природних ресурсів.

Земельний фонд Миколаївської області становить 2458,50 тис. га, з них 2010,4 тис. га (або 81,77 відсотка) займають сільськогосподарські угіддя.

Таблиця 1.2 Структура земельного фонду регіону

У структурі сільгоспугідь рілля становить 84,4 відсотка, перелоги - 0,2, багаторічні насадження - 2, сіножаті - 0,2, пасовища - 13,2 відсотка.

Площа лісових та дерево-чагарникових насаджень становить 120,8 тис. га. Під забудованими землями зайнято 96,4 тис. га (3,9%), болотами - 21,1 тис. га (0,8%).

Територія суші становить 2329,7 тис. га, або 94,7 відсотка від загальної площі області. Під водою зайнято 128,8 тис. га (5,3%).

За площею та біопродуктивним потенціалом земельного фонду Миколаївська область є однією з провідних областей України.

Миколаївська область у географічному відношенні належить до басейнів двох головних річок України: Південного Бугу та Дніпра.

В області налічується 110 річок, з яких 102 малі, 7 середніх та 1 велика - р. Південний Буг.[15] Басейн р. Південний Буг в межах області нараховує 47 річок довжиною більш 10 км, а довжина самої річки в межах області дорівнює 257 кілометрів. Середньорічні витрати в р. Південний Буг становлять 96,2 м³/сек. при середньорічному стоці 2800 млн.м³. В області налічується 45 водосховищ та 840 ставків загальним об’ємом 424,0 млн. м³, що становить 17% стоку області. У 2010 році для потреб населення та народного господарства з поверхневих водних об’єктів забрано 315,1 млн.м³ води, що на 42,3 млн. м³ більше у порівнянні з 2009 роком (279,5 млн. м³ ), в т.ч. :

з підземних джерел забрано 18,2 млн.м³, що на 1,0 млн. м³ менше, ніж у 2009 році;

з поверхневих джерел - 296,9 млн.м³ , що на 43,2 млн.м³ більше у порівнянні з 2009 роком.

Із загальної кількості забраної в 2010 р. води використано 223,2 млн.м³ або 70,8% від забраної. Решту об’єму становить транзитний скид управління каналів Інгулецької зрошувальної системи. Порівняно з минулим роком використання води збільшилось на 29,5 млн.м³ або на 15,2% .

Таблиця 1.3. Вода використовувалась на потреби, млн.м³

Важливою складовою навколишнього середовища є лісові насадження. Ліси Миколаївщини займають лише 4% до загальної території (15,6% - в цілому по Україні) і виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі та рекреаційні функції.

Лісогосподарською діяльністю в області займаються 8 підприємств. Ними у 2010 році вироблено продукції (робіт, послуг) лісового господарства на суму 14076,7 тис.гривень, що на 45% більше, ніж попереднього року.

Протягом минулого року від усіх видів рубок та очищення лісу від захаращеності в цілому по області заготовлено 53,6 тис.куб.м деревини (на 29,5% менше, ніж у 2009 році), у тому числі ліквідної - 44,8 тис.куб.м (на 23,4% більше). У загальних обсягах заготовленої деревини лісоматеріали круглі становлять 9,3%, деревина для технологічних потреб - 9,9%, дрова для опалення - 59,9 відсотка [14].

Головним завданням лісогосподарської діяльності є відтворення лісів. Ці роботи в 2010 році проведено на площі 1038 га. З урахуванням специфіки природних умов регіону вони здійснювалися в основному шляхом посадки і посіву.

У 2010 році порівняно з 2009 роком площа лісорозведення на землях лісового фонду збільшилась на 372 га.

Таблиця 1.4 Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень, га [14]

Важливе значення для збереження лісу має проведення лісозахисних робіт, які було здійснено на площі 1875 га (у 8 разів більше, ніж у 2009 році).

За 2010 рік від пошкоджень шкідливими комахами, лісових пожеж та несприятливих погодних умов загинуло 32 га лісових насаджень. На кінець 2010 року в області було виявлено 8,3 тис.га лісів, пошкоджених шкідниками та хворобами, що становило 9,1% від площі земель, вкритих лісовою рослинністю.

З метою регулювання антропогенного та техногенного впливу на ліси у 2010 році проведено благоустрій рекреаційних ділянок, влаштовано аншлаги та плакати [14]. Для забезпечення сталого розвитку лісогосподарської діяльності в області необхідно виконувати заходи, визначені обласною Цільовою програмою "Ліси Миколаївщини 2001-2015 рр." щодо перспектив лісовідновлення, створення захисних лісових насаджень, збільшення площ заліснення. Добувна промисловість Миколаївської області орієнтована на видобування будівельних матеріалів (граніт, пиляний черепашник, вапняк, пісок, каоліни, керамзитова сировина, цегельна сировина). Станом на 1 січня 2010 р. ліцензовано 40 об’єктів, з яких 28 на розробку та 5 на геологічне вивчення твердих корисних копалин, 3 на розробку та 4 на геологічне вивчення підземних вод.

В 2009 році в цій галузі працювало 31 підприємство: 13 з видобування гранітів, 8 з видобування піску, 1 з видобування цементної сировини, 2 з видобування пиляного каменю (черепашняк), 1 з видобування каолінів (дослідно-промисловий видобуток), 6 з видобування цегельної сировини. Рекультивовано близько 15,0 га відпрацьованих земель.

Станом на 1 січня 2010 р. в області налічується 2989,2432 га під відкритими розробками, кар’єрами, шахтами та відповідними спорудами, у тому числі 1672,9348 га під відкритими розробками та шахтами, які експлуатуються, а також 1316,3084 га інші (відпрацьовані розробки та кар’єри, закриті шахти, відвали, терикони, що не експлуатуються) [14].

Таблиця 1.5 Мінерально-сировинна база

Прогнозні експлуатаційні запаси підземних вод основних водоносних горизонтів і комплексів з мінералізацією до 3 г/дм³ у межах Миколаївської області становлять 441,6 тис.м³/добу, у тому числі з мінералізацією до 1,5 г/дм³ - 349,87 тис.м³/добу.

Станом на 1 січня 2010 р. в області розвідано та затверджено нормативними актами три родовища мінеральних вод.

Підприємствами області мінеральні води використовуються для:

1 промислового розливу - 12 свердловин;

2 лікувальних цілей - 2 свердловини.

Господарсько-питне водопостачання населення в області здійснюється з 529 водопроводів, 1834 свердловини, 6 каптажів та 11 артезіанських колодязів [15].

Значна кількість природних та рекреаційних ресурсів області є унікальними. Передусім до них можна віднести одну із найстаріших ділянок суші Євразії - каньоноподібну долину річки Південний Буг з величезними скелями і порожнистим руслом; унікальний природний комплекс нижньодніпровських пісків, різноманітних ландшафтних угруповань Кінбурнської коси, водно-болотних угідь Тилігульського лиману та Ягорлицької затоки з островами, косами та внутрішніми озерами, що віднесені Рамсарською конвенцією до угідь міжнародного значення тощо.

У складі місцевої флори та фауни спостерігається значна кількість ендемічних, рідкісних і зникаючих видів рослин, що перебувають під охороною, відзначено близько 60 видів тварин, що занесені до Червоних списків України, Європи. Південь області є природним міграційним шляхом багатьох видів птахів, місцем їх годування, гніздування, зимівлі.

В області рішеннями обласної ради створено чотири регіональних ландшафтних парки, а саме: „Гранітно-степове Побужжя”, „Кінбурнська коса”, „Тилігульський”, „Приінгульський”, основне завдання яких полягає у збереженні та відтворенні унікальних природних комплексів та рекреаційному використанні території з додержанням режиму охорони заповідних природних угруповань та об’єктів.

Міста обласного підпорядкування

Місто Южноукраїнськ розташоване на березі річки Південний Буг. Це монопрофільне місто - супутник Південноукраїнської АЕС. Географічне розташування міста сприяє розвитку туризму. Наявність скелястих схилів по берегах р. Південний Буг дозволяє займатися альпінізмом, а його мінлива течія - різноманітними видами водного спорту.

Місто Первомайськ розташоване в північно-західній частині Миколаївської області, при злитті річок Південного Бугу та Синюхи. Це славнозвісна, історична святиня української нації. Первомайщина - справжня гірська країна серед українського степу, яку називають Бузькою Швейцарією.

Місто Вознесенськ розташоване у західній частині області, де перетинаються річки Південний Буг та Мертвовод. Це - екологічно чисте, безпечне, привабливе для інвесторів та молоді місто з розвинутою економікою, високим рівнем життя. Місто Вознесенськ широко представлене музеями, парками та пам'ятками історії як місцевого, так і державного значення.

Місто Очаків розташоване на узбережжі Чорного моря, неподалік від устя Дніпра. З 1991 року - українське місто, курорт, військово-морська база і морський порт на Дніпровському лимані. Серед об’єктів туристичного інтересу Очакова чільне місце посідають музеї та пам’ятники людям, які творили історію цього міста [16].

Тепле літо, широкі піщані пляжі, протяжністю понад 70 км, середньомісячна температура повітря 23-35°С, води - 20-28°С, найчистіше повітря, наповнене ароматами моря та степових трав, зумовили виникнення на Чорноморському узбережжі, порізаному лиманами, трьох розвинутих курортних зон відпочинку - Коблеве, Рибаківка, Очаків [16].

Коблеве розташовано на межі з Одеською областю. Тут багато садів і виноградних плантацій. З кожним роком з Україні та за її межами зростає популярність високо якісних вин місцевих виноробів. Упритул до зони відпочинку прилягає Тилігульський лиман, багатий на рибу, відомий пташиним царством і цілющими грязями. У 1995 р. Тилігульський лиман з піщаними косами і степовими ділянками площею 8195,4 га взято під охорону.

Курортна зона відпочинку Рибаківка - це місце, де відпочивати однаково цікаво як дорослим, так і дітям. Курорт вирізняється зручним для дітей піщаним пляжем з помірно пологим дном. Водяні гірки, атракціони є улюбленими місцями дітей.

На півдні України, в басейні нижньої течії Південного Бугу на площі понад 24,6 тис. кв.км розкинулися землі Миколаївської області. Сприятливими факторами економіко-географічного положення Миколаївської області є її близькість до великих промислових центрів Донецько-Придніпровського регіону та вихід до Чорного моря. Це посилює значення області в територіальному поділі праці, зумовлює розвиток портового господарства, морського транспорту республіканського та міжнародного значення, а також рекреаційного господарства.

Практично всі земельні ресурси в області придатні для сільськогосподарського використання. У порівнянні з 2008 роком в Миколаївській області збільшилися площі ріллі - на 1,42 тис.га, сіножаті - на 0,15 тис.га, спостерігається зменшення площ сільгоспугідь, пасовищ, багаторічних сільгоспнасаджень.

Порівняно з попередніми роками в області спостерігається тенденція щодо збільшення використання води, основна частина якої використовується на виробничі потреби та зрошення. Основні проблеми щодо раціонального формування, використання та збереження водних ресурсів області полягають у забрудненні водних об'єктів шкідливими викидами та недостатньо очищеними промисловими і комунально-побутовими стічними водами; інтенсивному старінні основних фондів водозабезпечуючого і водоохоронного призначення, низькій продуктивності очисних споруд.

В Миколаївській області немає значних лісових ресурсів. У 2010р. порівняно з 2009р. площа лісорозведення на землях лісового фонду збільшилася на 372 га. Спостерігаються тенденції щодо збільшення вироблення продукції лісового господарства. Станом на 2010р. у Миколаївській області 9,1% від усіх земель, вкритих лісовою рослинністю, пошкоджено шкідниками та хворобами.

На сучасному етапі економічного розвитку проблеми щодо раціонального використання мінерально-сировинних ресурсів Миколаївської області полягають у важковидобувному характері значної частини ресурсів, виснаженості найбільш якісної частини запасів тощо.

З метою популяризації Миколаївщини, як території привабливої для туризму і відпочинку у найкращих місцях області щорічно проводяться фестивалі та інші масові заходи, до яких залучається чимало відпочиваючих. Одним із напрямків розвитку туристичної індустрії є надання екскурсійних послуг, водних туристичних маршрутів, прес-турів для представників регіональних та національних ЗМІ, метою яких є презентація туристично-рекреаційного потенціалу регіону.

природний ресурсний потенціал миколаївська область

2. Аналіз трудового потенціалу Миколаївської області

На 1 січня 2011 року на Миколаївщині, за оцінкою, проживало 1183,3 тисячі осіб. За рік, що минув чисельність наявного населення зменшилась на 6,2 тисячі осіб, або на 0,5 відсотка.

Так, на прикладі наведеної діаграми 1 відслідковується демографічна ситуація в м. Миколаєві, яка характеризується поступовим зменшенням населення міста.

Діаграма 1

Існуючі рівні народжуваності і смертності не забезпечують простого відтворення населення.

Спостерігається зменшення частки населення молодшого за працездатний вік і збільшення - людей похилого віку, що відображено у Діаграмі 2.

Діаграма 2. Структура працездатного та непрацездатного населення Миколаївської області у 2002 та 2010 роках

Зважаючи на те, що пропозицію робочої сили забезпечує саме економічно активне населення, слід відмітити, що за рівнем його активності Миколаївщина разом з Хмельниччиною посіли 8-9 місця серед інших регіонів України (див.додаток В).

Відповідно головними проблемами демографічного плану Миколаївської області є: зростання демографічного навантаження на працюючих; значні обсяги нелегальної трудової міграції; старіння населення, суттєві зміни в статево-віковій структурі, зниження рівня життя населення.

Аналіз ринку праці у м. Миколаєві протягом 2007-2010 років свідчить про деяке покращання ситуації в економіці і, відповідно, у сфері зайнятості населення.

Середньооблікова чисельність штатних працівників по м. Миколаєву складає 213,3 тис. осіб та має тенденцію до збільшення. У 2008 році ця цифра складала 215,3 тис. осіб, в 2009 - 211,4 тис. осіб.

На обліку в державній службі зайнятості на 01.11.10 перебувало 2939 незайнятих трудовою діяльністю осіб. За сприяння районних центрів зайнятості на вільні та новостворені робочі місця працевлаштовано за 9 місяців 2010 року 5048 осіб, в 2008 році -7734 особи, в 2009 - 6447 осіб.

Рівень зареєстрованого безробіття по м. Миколаїву залишається на одному рівні. (Діаграма 3)

Діаграма 3. Рівень безробіття по м .Миколаїв протягом 2006-2010 років

Слід зазначити, що цей показник є значно нижчий від середньообласного рівня (1,8 %).

До серйозних ризиків на ринку праці слід віднести диспропорції між професійно-кваліфікаційним складом безробітних громадян та вимогами роботодавців щодо фахової підготовки претендентів на вільні робочі місця та вакансії.

Сьогодні у області відчувається значний дефіцит будівельників, машиністів, монтажників, токарів, слюсарів, водіїв, працівників інженерних спеціальностей, а їх підготовка відстає від потреб.

Варто відмітити, що серед регіонів Причорноморської економічної зони рівень безробіття був найвищим у Херсонській області (8,8%), найнижчим - в Одеській області (5,8%).

Відтак головними проблеми зайнятості населення Миколаївської області залишаються: невідповідність професійно-кваліфікаційного рівня незайнятих громадян сучасним вимогам ринку праці; існування диспропорції між попитом на робочу силу і її пропозицією; застосування на підприємствах, установах та організаціях режиму неповного робочого дня, тижня; відсутність на державному рівні повноважень з питань легалізації зайнятості; неврахування створених робочих місць на підприємствах, які мають юридичну адресу за межах міста; застосування цивільно-правових договорів, які дозволяють уникнути сплати внесків до соціальних фондів та оподаткування заробітків; невизначення причини припинення права на зайняття підприємницькою діяльністю за умов порушення трудового законодавства в чинному законодавстві.

Основні напрямки політики у сфері оплати праці: забезпечення випереджаючого зростання вартості робочої сили порівняно з іншими складовими доходів населення, регулювання державою мінімальної заробітної плати для всіх секторів економіки, посилення державного впливу на нормування праці, упорядкування умов праці працівників бюджетної сфери.

На виконання доручень Президента України і Уряду України, заходів Концепції дальшого реформування оплати праці в Україні, якою визначені основні напрямки та механізми підвищення рівня заробітної плати, відновлення її основних функцій, у області проводиться цілеспрямована робота щодо поліпшення загальної ситуації в сфері оплати праці. Завдяки вжитим заходам середньомісячна заробітна плата одного працюючого має стійку тенденцію до зростання.(Діаграма 4)

Діаграма 4. Інформація щодо рівня середньомісячної заробітної плати по Миколаївській області протягом 2006-2009 років та 9-ти місяців 2010 року

Разом з цим, протягом останніх років спостерігається сповільнення темпів зростання фонду оплати праці порівняно до темпів приросту середньомісячної заробітної плати. Основною причиною цього є: скорочення обсягів виробництва на підприємствах окремих видів економічної діяльності, зростання кількості працівників, що працюють на умовах неповної зайнятості, та скорочення чисельності штатних працівників.

Найвищий рівень оплати праці у січні 2011р. зафіксований на підприємствах з металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів, транспорту та зв’язку, фінансової діяльності, з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води. Рівень заробітної плати в цих видах діяльності перевищив середній показник, який склався в економіці області в 1,4-1,7 раза [14].

Водночас, низький рівень заробітної плати, який не перевищував 66% від середньообласного показника спостерігався у працівників підприємств з добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних, текстильного виробництва; виробництва одягу, хутра та виробів з хутра, готельного та ресторанного бізнесу, з виробництва гумових та пластмасових виробів, сільського господарства, мисливства та пов’язаних з ними послуг, будівництва, рибальства, рибництва, з целюлозно-паперового виробництва; видавничої діяльності, з виробництва електричного, електронного та оптичного устатковання, лісового господарства та пов’язаних з ним послуг.

Індекс реальної заробітної плати найманих працівників у січні 2011р. порівняно з січнем попереднього року, становив 109,4%(див.додаток Б).

У січні 2011р. порівняно з груднем 2010р. зафіксовано зменшення кількості працівників, які з економічних причин працювали в режимі неповного робочого дня, тижня, на 0,5%. Їх чисельність становила 11,2 тис. осіб, або 4,8% від кількості працюючих в економіці області.

Водночас, на 22,5%, порівняно з груднем 2010р., спостерігалось збільшення кількості працівників, які перебували у відпустках без збереження заробітної плати (на період припинення виконання робіт). Їх кількість складала 1,8 тис. осіб, або 0,8% від кількості штатних працівників.

Заборгованість із виплати заробітної плати (без урахування найманих працівників статистично малих підприємств та зайнятих у фізичних осіб-підприємців) упродовж січня збільшилась на 15,6%, або на 8,8 млн.грн. і на 1 лютого 2011р. становила 65,5 млн.грн [15].

Кількість працівників, які вчасно не отримали заробітну плату на 1 лютого п.р. становила 6,5 тис. осіб, кожному із цих працівників не виплачено в середньому по 3849,71 грн., що в 1,8 раза перевищує рівень середньомісячної заробітної плати по області за січень 2011р.(див.додаток Б).

У січні 2011р. розмір середньомісячної заробітної плати штатних працівників (дані наведені по підприємствах, установах, організаціях та їхніх відокремлених підрозділах з кількістю найманих працівників 10 і більше осіб) становив 2138,50 грн. і порівняно з січнем 2010р. збільшився на 18,9% та, водночас, в 2,3 раза перевищував прожитковий мінімум для працездатних осіб та мінімальну заробітну плату (941 грн.)(див.додаток Б).

У ключових ланках економіки області середньомісячна заробітна плата становила: в промисловості - 2859,74 грн., сільському господарстві, мисливстві та пов’язаних з ними послугах - 1247,73 грн. Співвідношення нарахувань у цих видах діяльності становило 2,3 раза.

Демографічна ситуація, яка склалася в Миколаївській області зберігає

тенденції розвитку демографічних процесів і характеризується наступними рисами: збереження депопуляції населення, високий рівень смертності,невисока середня тривалість життя,високий рівень дитячої смертності у віці до 1-го року. Основними чинниками зменшення чисельності населення є природне(-6,4%) та механічне (-0,5%) скорочення.Причому для області характерним також є міграційний приріст за рахунок зовнішньої міграції. Більшість населення зайняте економічною діьністю.

Середньомісячна чисельність активного населення області віком 15-70 років становить 586,1 тис.осіб, що на 0,7% менше , ніж у 2009 р. чисельність зайнятого населення у зазначеному віці, порівняно з попереднім роком зросла на 0,3%, а безробітного, навпаки, скоротилась на 9,9%. Рівень безробіття серед економічно-активного населення за рік скоротився з 9,9% до 8,4%. У області за 2010р. було зареєстровано 14,9 тис. безробітних, що на 28,4% менше, ніж у 2009р.

3. Проблемні питання та перспективи соціально-економічного розвитку Миколаївської області

Найбільш напружена екологічна ситуація склалася в регіонах, які мають важливе соціально-економічне значення для України. Серед них - Причорноморський регіон, до складу якого входить Миколаївська область.

Басейн Чорного моря відіграє величезну роль в економіці причорноморських і багатьох інших суміжних країн. Ця роль визначається насамперед великим потенціалом природних ресурсів, які інтенсивно використовуються в промисловості, морському транспорті, сільському та Чорне море як напівзамкнута водойма є важливою частиною регіональної системи життєзабезпечення.

Одним із головних негативних факторів, що формують екологічний стан Чорного моря, є забруднення, які надходять зі стоками великих річок. У Чорне море впадають Дніпро, Південний Буг, Дністер, Дунай, які щорічно приносять мільйони кубометрів стоків, що містять токсиканти десятків найменувань. Це с

Дослідження останніх років виявили так звані «гарячі плями», де забруднення морів найбільше. Це узбережні акваторії біля міст Одеса, Севастополь, Маріуполь, Миколаїв. Певні кроки для зміни ситуації на краще можна зробити навіть в умовах економічної скрути. Нові потужності каналізаційних систем, збудованих в Іллічівську, Бердянську та інших містах, забезпечили зменшення забруднення морського довкілля біля міст.[16]

Зараз в Україні спостерігається скорочення скидів забруднених вод. Послаблюється негативний вплив на чистоту морської води. Хоча обсяги цих відходів за останні роки у Чорному морі скоротилися втричі, вони залишаються чи не найвагомішим чинником руйнування донних біоценозів .

Таким чином, основними причинами складної екологічної ситуації Причорномор’я , у тому числі і Миколаївської області є:

-  значна концентрація в прибережній зоні потужних промислових виробництв;

-        забруднення пов’язані з розробкою підводних нафтових родовищ;

         забруднення води внаслідок діяльності курортної індустрії.

Отже, для подолання важкої екологічної ситуації, що склалася на сьогоднішній день необхідні ефективні цілеспрямовані дії в рамках єдиної державної політики.

Органами місцевої влади Миколаївської області прийнято та затверджено ряд програм та стратегій, заходи яких направлені на покращення економічного та соціального розвитку.

Так, рішенням обласної ради від 25.03.11 № 3 затверджено «Програму економічного і соціального розвитку Миколаївської області на 2011-2014 роки «Миколаївщина - 2014».[11]

Програмою передбачено виконання основних показників та очікуваний результат від їх виконання, що дозволить забезпечити сталий розвиток економіки області.

Виконання основних показників Програми економічного і соціального розвитку Миколаївської області “Миколаївщина-2014”за 2011 рік

Програмою визначено цілий комплекс завдань, виконання яких дозволить забезпечити стабільний розвиток Миколаївської області. Серед одних з основних напрямів програми є:

збільшення випуску імпортозамінної продукції для внутрішнього ринку.

А це, насамперед у харчовій промисловості: ТОВ «Сандора» (виробництво соків та нектарів); Миколаївське відділення ПАТ «САН ІнБев Україна»(виробництво напоїв); молокопереробними підприємствами: ПрАТ «Лакталіс-Миколаїв», ПАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат», ПАТ «Баштпнський сирзавод» (виробництво молочних продуктів); фермерське господарство «Органік Сістемс» холдингу «Агрофьюжн» (переробка томатів).

У машинобудівній промисловості : ПАТ «Завод «Фрегат» розроблено та впроваджено у виробництво нову дощувальну машину, яка за своїми параметрами не поступається сучасним аналогам від світових лідерів; ТДВ «Первомайськдизельмаш» (когенераційні установки); ТОВ «Сервісний центр «Металург» освоєно випуск деталей для гірничодобувного обладнання, які вироблялися раніше лише за кордоном, тощо; з 2011 року ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» бере участь у модернізації газотранспортної системи України (заміна обладнання газоперекачуваних станцій).

забезпечення продовольчої безпеки

До регіональних ресурсів заготовлено 52,6 тис. тонн продовольчого зерна, з них: 19,3 тис. тонни за власні кошти підприємств; 33,3 тис. тонни залучено за угодами на безоплатній основі.

У 2011 році проведено 1632 ярмарки, де за цінами виробників реалізовувались олія, овочі, та продукти їх переробки, фрукти, яйця, м’ясна, молочна продукція, ковбасні вироби, птиця, рибопродукти, борошно, крупи, макаронні вироби, хлібобулочні вироби, зерно, мед, кондитерські вироби.

розвиток житлово-комунального господарства

За 2010-2011 роки в області створено 226 ОСББ, у т.ч. в поточному році 161 ОСББ з доведенням їх загальної кількості до 828 ОСББ, до складу яких входять 882 багатоквартирних житлових будинків.

Ними утримується майже 2,3 млн. кв.м житлової площі або 26 % від загальної житлової площі комунального житлового фонду.

Унікальним прикладом є 100% утримання житлового фонду за рахунок ОСББ в таких містах області, як Баштанка та Нова Одеса.

- розвиток ефективного підприємництва

Основним механізмом підвищення рівня розвитку підприємництва в області є Регіональна програми розвитку малого підприємництва у Миколаївській області.

На виконання заходів Програми протягом 2011 року активно проводилась робота щодо:

- упорядкування нормативного регулювання підприємницької діяльності;

- запровадження комплексу заходів щодо спрощення доступу суб’єктів малого підприємництва до існуючих вітчизняних і міжнародних кредитних та інвестиційних (інноваційних) ресурсів;

- ресурсного та інформаційного забезпечення формування інфраструктури підтримки підприємництва;

- реалізації програм міжнародної технічної допомоги.

Виконання заходів Програми дозволило зберегти позитивну динаміку показників розвитку малого підприємництва у Миколаївській області.

Наразі в області діє 76 тис. суб'єктів підприємницької діяльності, в т.ч. 66,7 тис. фізичних осіб-підприємців та 9,3 тис. юридичних осіб.

інвестиційні проекти у машинобудівному комплексі

Значущою подією для області 2011 року було прийняття рішення на рівні центральних органів виконавчої влади про будівництво військових кораблів класу «корвет». Закладка головного корабля на ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод» відбулася 17 травня 2011 року за участю Президента України В.Ф. Януковича. 9 листопада 2011 року Кабінет Міністрів України своєю постановою №1150 затвердив Державну цільову оборонну програму будівництва кораблів класу «корвет» за проектом 58250.

Програма розрахована на 2011-2021 роки. За цей час має бути побудовано чотири корабля, зокрема головний корабель - 2016 року.

Реалізація програми дасть змогу фактично розпочати відродження суднобудівної галузі, і зокрема військового кораблебудування.[11]

Окрім того, рішенням обласної ради від 30 жовтня 2007 р. №2 у Миколаївській області затверджено Стратегію економічного і соціального розвитку Миколаївської області на період до 2015 року .[12]

Стратегією економічного і соціального розвитку Миколаївської області, у сфері розвитку ресурсного та трудового потенціалу Миколаївської області визначено пріоритетний напрям - реструктуризація економічної бази та створення умов для диверсифікації на новій технологічній основі [11].

Реалізація цього напряму дасть змогу підвищити продуктивність галузі економіки та підтримати нові види діяльності, що сприятиме підвищенню рівня зайнятості. При цьому будуть задіяні міста і райони області, в яких необхідно реструктуризувати традиційні галузі з критично високим рівнем зношеності основного капіталу.

В умовах гострої конкуренції за нові інвестиції, включаючи іноземний капітал, регіональна політика повинна бути спрямована на забезпечення регіонів інструментами державної підтримки, завдяки яким вони зможуть бути конкурентоспроможними на ринку інвестицій. Створення такої системи потребуватиме створення сприятливого інвестиційного клімату [15].

Для диверсифікації економічної діяльності велике значення має розвиток сфери туризму та різних форм відпочинку. Економічне зростання, структурні зміни в економіці та активізація міжнародних контактів сприяють розвитку сектору послуг. Велику роль відіграють природні та культурні особливості територій. Розвиток туризму, зокрема сільського, може бути вагомим чинником зростання рівня зайнятості населення, особливо у сільській місцевості.

Передбачається стимулювання розвитку підприємництва у туристичній сфері, сприяння розбудові та модернізації туристичної та рекреаційної інфраструктури, підвищення якості та забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних пропозицій на світовому ринку послуг у сфері туризму.

Підвищення рівня надання готельних послуг потребує реконструкції, модернізації існуючої готельної бази, впровадження нових технологій, створення економічних стимулів для залучення інвестицій у будівництво та введення в експлуатацію нових готелів, що потребує значних капіталовкладень.[15]

ВИСНОВКИ

Миколаївська область межує з Одеською, Кіровоградською та Херсонською на заході, півночі та сході відповідно. На півдні її територія займає кілька сотень кілометрів берегової лінії Чорного моря та його лиманів. Глибоко в сушу врізаються Дніпровсько-Бузький (63 км), Бузький (42 км), Березанський (26 км) та Тилигульський (60 км) лимани. По території області протікає 85 рік; найдовші з них - Південний Буг (257 км в межах області), Інгул (179 км), Інгулець (96 км).

1) Обласний центр - місто Миколаїв, яке було названо на честь святого Миколая Мирлікійського - заступника моряків і мандрівників, та засновано на відвойованих у турків древніх землях у 1789 р. по волі князя Г.О.Потьомкіна-Таврійського поряд із закладеною роком раніше верф'ю в місці злиття двох річок - Південного Бугу й Інгулу.Територія становить 24,6 тис. км2 (4,1 відсотка площі країни) і за цим показником область посідає 15 місце серед регіонів України.

) На території області станом на 1 січня 2012 року проживало 1183,3 тис. осіб, з яких 67,7 відсотка мешкало у містах та селищах міського типу.Щільність населення області є однією з найнижчих в Україні - 48 осіб на квадратний кілометр. Головним чинником зменшення чисельності населення продовжує залишатися його природне скорочення, яке за 2010 рік становило 5,9 тисячі осіб, зафіксовано також міграційне скорочення - 0,3 тис. Порівняно з 2009 роком обсяг природного скорочення збільшився на 0,3 тис. осіб, міграційного - зменшився на 0,4 тис.

3) Провідною галуззю Миколаївщини є суднобудівництво. Найбільшими підприємствами цієї галузі є 3 суднобудівних підприємства: Державна акціонерна холдингова компанія "Чорноморський суднобудівний завод", Державне підприємство "Суднобудівний завод Імені 61 комунара", Відкрите акціонерне товариство "Дамен Шип'ярд Океан".Основною продукцією цих потужних підприємств є танкери, сухогрузи, контейнеровози, рефрижератори, траулери, плаваючі готелі, катери тощо.4) В Миколаївській області функціонує потужна транспортна система, до складу якої входить залізничний, морський, річковий, автомобільний, авіаційний та трубопровідний транспорт. В межах області експлуатаційна довжина залізничних шляхів складає 700 км, з них 33,6% електрифікованих. На території області розміщено 53 залізничні станції, з котрих найбільшими є: Миколаїв, Вознесенськ, Первомайськ-На-Бузі, Колосівка, Снігіревка. В міжнародних і внутрішньо обласних перевезень важливу роль відіграє автомобільний транспорт. Через місто Миколаїв проходять транспортні магістралі Одеського, Київського і Кримського напрямків, що входять до міжнародних транспортних коридорів: Євроазіатський і Причорноморський. По території області проходять автомобільні шляхи Миколаїв-Одеса-Кишинів, Миколаїв-Сімферополь, Миколаїв-Кіровоград та інші.

5) Економічний потенціал Миколаївської області складає потужна багатогалузева промисловість, розвинений агропромисловий комплекс. В області наявні - 211 потужних і понад 2,3 тис. статистично малих промислових підприємств, понад 600 сільськогосподарських підприємств та 4,3 тис. фермерських господарств.

) За обсягами валової доданої вартості на душу населення Миколаївська область посідає 10 місце серед 27 адміністративно-територіальних формувань України. Одні з перших та провідних місць область утримує по виробництву продукції суднобудування, газових турбін, глинозему, електроенергії, соняшнику, зерна тощо.

) Миколаївська область має демографічні, економічні і соціальні проблеми.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

природний ресурсний потенціал миколаївська область

1. Антонік В.І. Розміщення продуктивних сил/ В.А. Ковальчук, В.Д. Кононенко,Є.К. Бабець та ін. - К.: Професіонал,2006. - 224 с.

2. Жук М.В. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України/В.П.Круль. - К.: Кондор, 2004. - 296 с.

3. Заблоцький Б.Ф. Розміщення продуктивних сил України/ Б.Ф. Заблоцький - К.: Академвидав, 2003. - 368с.

4. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил: теорія, методи, практика/С.І. Іщук - К.: ЄУФІМБ, 2006. - 216 с.

5. Качан Є.П. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка/ за ред. Є.П. Качана, М.С. Пушкара, М.О. Ковтонюка та ін. - К.:Юридична книга,2005. - 704 с.

6. Клиновий Д.В. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України/за ред. Л.Г. Чернюка, Д.В. Клинового, Т.В. Пепи - К.:ЦУЛ, 2006. - 728 с.

7. Ковалевський В.В. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка/ за ред. В.В. Ковалевського, О.Л. Михайлюка, В.Ф. Семенова - К.: Знання, 2009. - 373 с.

8. Петрига О.М. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка/ О.М. Петрига - К.: МАУП, 2009. - 302 с.

9. Стадницький Ю.І. Розміщення продуктивних сил/ Ю.І. Стадницький, А.Г. Загородній - К.: Знання, 2008. - 351 с.

10.Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил: регіоналістика/ Д.М. Стеченко - К.: Вікар, 2006. - 396 с.

11.Програма економічного і соціального розвитку Миколаївської області на 2011-2014 роки «Миколаївщина-2014», затверджена рішенням обласної ради від 25.03.2011 року №3.

12.Стратегія економічного і соціального розвитку Миколаївської області на період до 2015 року, Затверджено рішенням обласної ради від 30 жовтня 2007 р. №2

13.Хвестик М.А. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка/ М.А. Хвестик, Л.М. Горбач, П.П. Пвстушенко - К.: Кондор,2009. - 344 с.

14.Чернюк Л.Г. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка/Л.Г. Чернюк, Д.В. Клиновий - К.: Ун-т "Україна", 2005. - 245 с.

15.Головне управління статистики у Миколаївській області. - [електронний ресурс ]. - Режим доступу : #"582063.files/image005.gif">

Додаток Б

Основні показники соціально-економічного розвитку області за січень-лютий 2011 року