Технологія розроблення концепції нового продукту на прикладі виробників ринку дитячих товарів

Технологія розроблення концепції нового продукту на прикладі виробників ринку дитячих товарів

Зміст

Вступ

Розділ 1 Актуальність створення концепції нового товару для сучасного виробника

1.1  Сутність товару та роль інновацій на сучасному етапі діяльності підприємства

1.2 Основні етапи життєвого циклу товару

.3 Обгрунтування розроблення концепції нового товару для сучасного товаровиробника

Розділ 2 Методичні аспекти розроблення концепції нового продукту

.1 Етапи розроблення концепції нового товару

.2 Особливості розроблення нового товару та формування його маркетингової стратегії

.3 Підходи до оцінки ефективності розроблення концепції нового продукту та його ринкових шансів

Розділ 3 Технологія розроблення концепції нового продукту на прикладі виробників ринку дитячих товарів

.1 Огляд ринку дитячих товарів в Україні

.2 Розроблення нового товару

.3 Оцінка ефективності інноваційного рішення та його шансів на успіх на ринку

Висновки

Список літератури

Вступ

Інновації та інноваційний шлях розвитку є ключовим фактором успіху товаровиробника на ринку з гострою конкуренцією. Серед широко розмаїття товарів стрімко розвивається ринок дитячих товарів. Актуальними є питання розробки концепції нового продукту на прикладі таких товарів.

Народження дитяти в сім'ї завжди радісна подія, тому необхідно заздалегідь вибрати дитячі товари. Благо на сьогоднішній час дитячі товари представлені на українському ринку у величезному асортименті. Магазини дитячих товарів представляють увазі батьків великий асортимент, в якому представлені всілякі товари для дітей на будь-який вік: дитячі коляски, дитячі меблі, стільчики для годування, дитячі автокрісла, дитячі кімнати, манежі, дитячі ліжечка, пеленальниє столики, розвиваючі іграшки, велосипеди, електромобілі, спортивні і ігрові комплекси, батути, дитячі гори, шведські стінки, вуличні дитячі майданчики. Широко поширені нині послуги Інтернет-магазхинов дитячих товарів. Відомими фірмами на ринку дитячих товарів є Bebe Confort, Britax, Jane, Inglesina, Maxi-cosi, Pali, Peg-perego, Recaro, Romer, Quinny, STM, Smoby, Pierre Cardin і багато ін.

Сьогодні словосполука дитячі товари ні у кого не викликає здивування. Важко повірити, що були часи, коли дитячі товари не існували як клас, тому що дітей вважали кимось на зразок маленьких дорослих. Пригадаєте, наприклад, старовинні картини. На них діти мають сумний вираз обличчя і нагадують швидше зменшену копію дорослого, чим сьогодення, веселого дитяти.

У історії людства дитинство довгий час сприймалося як хвороба. Дитя було дорослим, але поки що не дуже повноцінним, і, звичайно, дитячі товари просто не існували. Не було такого поняття в області одягу і взуття, в області продуктів харчування. Для того, щоб всі ці товари були доступні, існують дитячі інтерн-магазини і звичайних магазини. У них Ви можете купити все, що необхідне дитяті.

Сьогодні ми переживаємо епоху, коли дитячі товари стали чи не найуспішнішим товаром, що продається. Це означає, що їх набувають безконечна різноманітність і вони скрашують дитинство наших дітей. Тим паче, що навіть в найвіддаленішій місцевості можна замовити їх через дитячий інтернет-магазин.

У найранішому віці йде активне освоєння світу, і тут потрібні дитячі товари, які можуть в цьому допомогти. Так, наприклад, розраховані на розвиток рухи дитяти, освоєння форми і кольору предметів пальцями. Також потрібно враховувати і найголовніші вимоги - товари для дітей мають бути екологічними і нешкідливими.

Предметом дослідження роботи є науково-методичні основи розробки концепції нового товару (на прикладі ринку дитячих товарів).

Об'єктом дослідження є процеси розробки і створення нового товару і оцінки ефективності цих заходів.

Завданнями дослідження є:

аналіз сутності товару та ролі інновацій на сучасному етапі діяльності підприємства;

аналіз основних етапів життєвого циклу товару;

обґрунтування розроблення концепції нового товару для сучасного товаровиробника;

дослідження основних етапів розроблення концепції нового товару;

аналіз особливостей розроблення нового товару на етапі формування задуму;

опис та конкретизація задуму інновації та оцінка міри відповідності її потребам споживача;

огляд підходів до оцінки ефективності розроблення нового товару та шансів його на ринковий успіх та здійснення оцінки за такими підходами.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: товар, інновація, концепція товару, ефективність, генерація ідей, товар за задумом, товар у реальному виконанні, товар з підкріпленням, життєвий цикл товару, інноваційний цикл товару.

Розділ 1 Актуальність створення концепції нового товару для сучасного виробника

1.1 Сутність товару та роль інновацій на сучасному етапі діяльності підприємства

Як відомо, товар - все те, що може задовольняти потреби і запити споживачів і пропонується на ринку з метою привертання уваги, придбання або споживання. У відповідністю з концепцією маркетингу товарна політика підприємства (які товари, якої якості, в якій кількості слід виробляти) повинна бути орієнтована на виробництво і просування на ринку конкурентоспроможних товарів, які відповідають запитам споживачів. Її сутність - формування ефективного з економічної точки зору товарного асортименту. Товари слід розглядати як сукупності споживчих властивостей, які повинні відповідати запитам споживачів. У першу чергу будуть купувати ті товари, які мають більший ступінь такої відповідності. На основі цього визначають товари, які мають перспективи на ринку і ті, які слід знімати з виробництва.

Товар - це усе, що може задовольнити необхідність або потребу, та пропонується на ринку з метою залучення уваги, придбання, використання або споживання. До товарів відносять не тільки матеріальні речі, товари включають в себе фізичні об"єкти, послуги, окремих осіб, конкретні місця, організації, ідеї або їх поєднання.

Товар займає особливе місце в комплексі маркетингу. Саме він має задовольняти реальні потреби людини, а маркетинг повинен допомогти кожному виробнику виявляти реальні потреби та сприяти їх найкращому задоволенню завдяки організації виробництва необхідних товарів.

Підприємницька діяльність є ефективною, коли товар або послуга, які виробляє або надає фірма, знаходять попит на ринку, а задоволення певних потреб покупців завдяки придбанню даного товару або послуги приносить прибуток. Для того, щоб товар або послуга були завжди конкурентоздатними і мали попит, необхідно здійснювати безліч підприємницьких і, звичайно, маркетингових рішень.

Одним із основних об'єктів уваги кожного підприємства є розроблення і впровадження на ринок нових товарів. Безумовно, нова продукція - поняття відносне. Так, за певними оцінками тільки 10 % товарів, що з'являються на ринку, можуть бути віднесені до так званих світових новинок. Для більшості товарів інновації - це передовсім модифікації існуючих товарів, а не абсолютні функціональні зміни.

Модифікації являють собою зміни в продукції і включають розробку нових моделей, стилів, кольорів, покращення товарів та появу нових торговельних марок. У процесі інновацій можуть виникати значні та незначні нововведення. До незначних нововведень можна віднести ті продукти фірми, які раніше нею не продавалися, але були присутні у збуті інших компаній. До значних нововведень можна віднести ті продукти, котрі не продавалися ні цією фірмою, ні будь-якою іншою.

Новизна продукту з погляду споживача визначається тим, як цей продукт сприймається на ринку, як його купують. Відповідно цього існує класифікація нових продуктів за трьома рівнями знань споживачів про них. Продукція першого рівня не потребує нових знань, бо є тільки модифікацією давно відомої продукції. Продукція другого рівня змінює колишню практику використання продукту, але також майже не потребує нового вивчення. До таких продуктів колись належали електричні зубні щітки, автомобілі з автоматичними трансмісіями, автоматичні кіно- і фотокамери. Продукція третього рівня - це абсолютно нові товари, які не мають аналогів серед існуючих. Вони потребують відповідного вивчення споживачами (мікрохвильові печі, персональні комп'ютери).

Рішення підприємства щодо розробки і впровадження на ринок нових товарів пов'язані з великим ризиком. Тому в маркетинговій практиці використовуються особливі методики процесів планування нових товарів, різноманітні методи прийняття відповідних рішень.

Існують також відомі концепції ведення бізнесу в сучасних умовах. Серед них і такі як концепція удосконалення виробництва та концепція удосконалення товару.

Перша базується на удосконаленні виробництва товару (організації виробничого процесу у часі і просторі) і методів його збуту (системи збуту). Головна задача її полягає у зниженні собівартості, і відповідно, ціни товару та забезпечення його доступності для споживачів. Однак завжди існує межа, до якої можна вдосконалювати виробництво і збут. З часом доведеться модифікувати товар або заміняти його новим.

Друга передбачає підвищення якості товару, надання йому нових чи поліпшених експлуатаційних властивостей. Основна задача цієї концепції полягає у покращанні техніко-економічних характеристик товару. Але товар неможливо удосконалювати безкінечно. Рано чи пізно з’явиться новий, який буде задовольняти потреби споживачів у більшому ступені, більш ефективно.

Саме тому виникає і таке поняття як інновація та інноваційний шлях розвитку.

У найбільш широкому розуміння під інновацією слід мати на увазі новий продукт (спочатку ідею, потім - товар), який покликаний запропонувати споживачеві новий або більш ефективний спосіб задоволення існуючої потреби, або задоволення принципово нової потреби. У будь якому разі інноваційне рішення, втілене в інновації, має принести позитивні результати як для товаровиробника, так і для споживача.

Оскільки на сьогодні ринок представлений продукцією багатьох товаровиробників, то саме інноваційний шлях розвитку може забезпечити виживання у гострій конкурентній боротьбі та підсилити позиції конкурентоспроможності товаровиробника.

Перехід до моделі інноваційного розвитку економіки - найхарактерніша тенденція сучасного світу. Реалізація економічних цілей суспільства пов´язана з інноваційним типом розвитку, в основі якого закладено безперервний і цілеспрямований процес пошуку, підготовки та реалізації нововведень, які дають змогу не тільки підвищити ефективність функціонування суспільного виробництва, а принципово змінити способи його розвитку.

Курс України на інноваційний тип розвитку передбачено: Законами України "Про інноваційну діяльність", "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні", Програмою економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", Стратегією економічного та соціального розвитку України "Шляхом європейської інтеграції" на 2004-2015 роки.

Курс на інноваційний розвиток проголошено в Угоді про партнерство та співробітництво між Європейським співтовариством і Україною, затвердженій Указом Президента України "Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу", визначено Бюджетною декларацією цілей та завдань бюджету на 2012 рік. Обраний курс означає, що в Україні головним джерелом зрівноваженого економічного зростання, мають стати нові наукові знання, їх продукування, комерційне застосування та отриманий технологічний досвід.

На відміну від визначення, сформульованого українським законодавством, яке обмежує інноваційну діяльність тільки випуском на ринок нових конкурентоспроможних товарів (у тому числі послуг), у світовій практиці використовують ширше формулювання, яке охоплює також і розширення та відновлення номенклатури, покращення якості продукції (послуг), що виробляється, удосконалення технології їх виробництва з подальшим запровадженням та ефективною реалізацією на внутрішньому чи зовнішньому ринках.

Таким чином, інноваційну діяльність (англ. innovation - уведення новинок, нововведення) можна визначити як діяльність, пов´язану із трансформацією результатів наукових досліджень та конструкторських розробок у новий продукт, удосконалений технологічний процес чи новий підхід до соціальних послуг, що спрямована на використання та комерціалізацію цих результатів, випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів, є невід´ємною складовою виробничо-господарської діяльності підприємства, зорієнтованої на оновлення і вдосконалення його виробничих сил та організаційно-економічних відносин.

Об´єктом інноваційної діяльності є інновація. Терміни "новація" та "інновація" не тотожні.

Новація (лат. novatio - оновлення, зміна) - це продукт інтелектуальної діяльності людини, оформлений результат фундаментальних, прикладних чи експериментальних досліджень у будь-якій сфері людської діяльності, спрямований на підвищення ефективності виконання робіт. Від моменту прийняття новації до реалізації та розповсюдження вона набуває нової якості, тобто перетворюється в інновацію.

Закон України "Про інноваційну діяльність" визначає інновації як новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери.

Отже, інновацією є остаточний результат інноваційної діяльності у формі нового чи вдосконаленого продукту (технологічного процесу, послуги), нового організаційно-технічного рішення виробничого чи комерційного характеру.

Класифікаційною ознакою, яка всебічно характеризує інновації, є інноваційний процес, який гармонійно поєднує такі суспільні сфери: політичну, культурну, соціальну, економічну.

Інноваційний процес - це сукупність етапів, стадій, дій, пов´язаних з ініціюванням, розробкою та виготовленням продукції, технологій, що матимуть нові властивості, які більш ефективно задовольнятимуть існуючі потреби і такі, що з´являються або можуть з´явитися. Американський економіст Д. Брайт зазначав, що це єдиний процес, який поєднує науку, техніку, економіку, підприємництво та управління.

Управління інноваціями - це будь-яка зміна технології, орієнтована на зміну діючого механізму управління або його елемента з метою прискорення виконання завдань. Роль держави в інноваційній діяльності полягає в контролі за її здійсненням, фінансовому регулюванні та підтримці пріоритетних напрямів і широкомасштабних проектів.

Інноваційний потенціал - це сукупність кадрових, матеріально-технічних, інформаційних і фінансових ресурсів відповідної інфраструктури, що призначена для реалізації нововведень.

Найважливіше завдання інноваційного потенціалу - генерувати та впроваджувати в техніці, технологіях і виробництві досягнення науково-технічного прогресу. Від якості та мобільності інноваційного потенціалу, його розвитку і здатності до гнучкої переорієнтації, сприйняття нових ідей і нетрадиційних рішень залежить підйом національної економіки.

Інноваційні процеси потребують сприяння у вигляді фінансово-кредитної підтримки, цілеспрямованих преференцій з боку держави, а також створення спеціалізованої інфраструктури. Успішна інноваційна діяльність передбачає належний захист власності, потоків інноваційного та інтелектуального капіталу.

Головними рушіями прогресу в сучасному світі все більше стають наука як основа розробки і впровадження високих технологій проривного характеру та інновації, як процес і результат їх ефективного просування у виробництво і суспільну практику. А для України перехід до ринкової системи господарювання загострив необхідність активізації інноваційних процесів в її економіці.

Інноваційна діяльність здійснюється за такими напрямами:

проведення наукових досліджень і розробок, спрямованих на створення об'єктів інтелектуальної власності, науково-технічної продукції;

розробка, освоєння, випуск і розповсюдження принципово нових видів техніки і технології;

розробка і впровадження нових ресурсозберігаючих технологій, призначених для поліпшення соціального і екологічного становища;

технічне переозброєння, реконструкція, розширення, будівництво нових підприємств, що здійснюються вперше як промислове освоєння виробництва нової продукції або впровадження нової технології.

Необхідною умовою для інноваційного розвитку будь-якого підприємства є усвідомлення необхідності інновацій з боку керівництва та внутрішня готовність до їх впровадження. В той же час, значна частина вітчизняних дослідників обґрунтовують положення, що саме неготовність керівництва та працівників промислових підприємств стати активними учасниками й реалізаторами інноваційного процесу значною мірою обумовила неспроможність та несприйнятливість підприємств до інновацій. Тому, вітчизняним підприємствам та Україні в цілому для розвитку та підвищення інноваційної діяльності слід звернути увагу на досвід розвинутих країн щодо підтримки, розвитку та впроваджень інновацій, де головну роль відіграє саме державна підтримка.

В зарубіжних країнах держава є могутнім спонсором інноваційної діяльності, що постійно удосконалює систему стимулювання винахідництва, засновану на використанні патентної форми правової охорони винаходів. У країнах Європейського Союзу (наприклад, у Німеччині) широко розповсюджена практика інвестування в екологічно чисті джерела енергії. Багато з цих проектів, зокрема, винаходи у сфері біоенергетики (добування енергії від промислової переробки рослин), стають рентабельними лише через 8-10 років. Проте головним аргументом на користь саме цього проекту стає екологічний і соціальний, а не фінансовий ефект. Насамкінець, інноваційне виробництво та сільське господарство активно підтримується державою у формі пільг, субсидій, “податкових канікул” тощо. Наприклад, у Великобританії, для венчурних фірм звичайний податок на прибуток зменшується на 25%, субсидії на проведення досліджень із розробки нових видів продукції чи технологій складають 75% витрат фірм, на яких зайняті до 50 чол.. У Німеччині держава здійснює дотації на підвищення кваліфікації науково-дослідного персоналу (стажування у Вузах, наукових інститутах, інших державних або приватних науково-дослідних організаціях) на термін до трьох років, надає пільгові кредити фірмам, що впроваджують ЕОМ на термін до 15 років, а податкова знижка на приватні інвестиції у НДДКР складає 7,5%. В Італії податок на прибуток зменшується до 100%, якщо здійснювалися витрати на НДДКР, а результати досліджень не можуть знайти застосування на практиці протягом року.

Нажаль, в Україні відсутні дієві механізми підтримки, стимулювання, розвитку інноваційної системи розвитку. Нестабільна економіка, постійно змінне законодавство, відсутність гарантій - всі ці фактори не сприяють зростанню впроваджень нововведень на підприємствах та притоку іноземних інвестицій в нашу державу. Але не тільки державне фінансування впливає, податкові державні заходи також стимулюють підприємства до інноваційної діяльності підприємства.

В умовах зростаючої конкуренції активна інноваційна діяльність на підприємствах дедалі більше визначає успіх підприємницької діяльності. Нові ідеї і продукти, нові технології та організаційні рішення виводять підприємства з кризових ситуацій і гарантують їм фінансову стабільність.

Будь-який новий об'єкт є матеріалізованою інформацією, тобто інформацію, перетворену на відчутну річ. Нове як матеріалізована інформація виникає на переході від нижчого ступеня до його середнього. Процес появи нових ідей триває постійно. Інформація дає поштовх до діяльності людини в напрямі, вказаному інформацією, тобто в новому напрямі. А це вже означає появу прогресу (лат. progress - рух вперед), який згодом приймає форму технічного прогресу. Науково-технічний прогрес, що виник коли людство було ще "в колисці", рухається. Рухається тільки вперед, подібно стрілі, що летить. Причому його рух постійно швидшає в часі. Швидкість прискорення процесу інновацій можна без великих труднощів і відносно легко розрахувати по динаміці будь-якого напряму науково-технічного прогресу в якій-небудь галузі техніки, економіки, фінансів, бухгалтерського обліку.

Основою науково-технічного прогресу є винаходи і відкриття. Коли винаходи, що з'явилися, знаходять своє практичне застосування в якій-небудь області людської діяльності, вони ведуть до створення нового продукту або нової технології (тобто процесу виробництва продукту). Це означає, що ідея, встановлена в основу винаходу, перетворилася на нововведення. Нововведення завжди стимулює появу нових ідей, оскільки розвиває цікавість людини: "А що буде, якщо…?"

Так виникає інноваційна спіраль, що має вигляд: …науково-технічний прогрес - ідея - нововведення - науково-технічний прогрес - ідея - нововведення…

Таким чином, нововведення і пов'язана з ним інновація є об'єктивним законом розвитку людського суспільства.

Організація є конкретним середовищем, у якому здійснюється інноваційний процес від народження ідеї до її реалізації. До таких організацій належать об'єкти різної форми власності, різної величини за масштабами виробництва, що мають майнову відокремленість, організаційну єдність, самостійну майнову відповідальність і виступають суб'єктами всіх наданих їм прав та обов'язків, діючи на основі статуту чи договору.

Нововведення впроваджуються, як правило, тоді, коли відносно великі масштаби випуску продукції виправдовують необхідні витрати та забезпечують зростання фірми, її конкурентоспроможність. Існує тенденція до впровадження інновацій з мінімальним ризиком змін у самій організації. Тому першочергове завдання вищого керівництва організації полягає в розробленні концепції світогляду і пріоритетів у сфері інновацій. Нововведення насамперед розглядаються поряд з прибутком як найважливіше організаційне завдання. Згідно Й. Шумпетеру, інновація є головним джерелом прибутку: "прибуток, по суті, є результатом виконання нових комбінацій", "без розвитку немає прибутку, без прибутку немає розвитку". У сучасній економіці роль інновацій значно зросла. Це викликано тим, що в ринковій економіці інновації є зброєю конкуренції, оскільки інновація веде до зниження собівартості, до зниження цін, до зростання прибутку, до створення нових потреб, до притоку грошей, до підвищення іміджу виробника нових продуктів, до відкриття і захоплення нових ринків, зокрема зовнішніх.

У процесі відбору ідей і проектів виявляється певна взаємозалежність між організацією як суб'єктом реалізації нововведення та характером нововведень. Самі по собі нововведення часто потребують, з одного боку, гнучкої корпоративної політики, децентралізації і мобільності організаційних структур, з іншого - взаємодії всіх служб, що працюють над оновленнями. Отже, проблеми, що виникають під час упровадження суперечностей між характером нововведення та підприємством.

Необхідно звернути увагу на той факт, що всі чинники, які створюють умови для впровадження інновацій, розглядаються у взаємодії, а інновація має бути інтегрованою в систему організації або організація має бути адаптованою до нововведення.

Поширення нових технологій можна уявити як зіткнення між старими та новими порядками. Коли нові порядки неможливо встановити шляхом копіювання попередніх, фірма може використати імітацію, тобто перенести до себе схему якогось зовнішнього зразка. Якщо нововведення потребує великого обсягу раніше організації не притаманних, специфічних знань, імітація може потягнути за собою таку суттєву мутацію, що спроба скоріш за все обернеться для організації невдалою. Та коли фірма або її керівні структури управління, що приймають рішення, вже до певної міри знайомі з інновацією, тоді набагато ймовірніше успішне впровадження нововведення.

Можна сказати, що інновація виконує такі три функції:відтворювальну; інвестиційну; стимулювальну.

Відтворювальна функція означає, що інновація являє собою важливе джерело фінансування розширеного відтворення.

Грошовий виторг, отриманий від продажу інновації на ринку, створює підприємницький прибуток, що виступає джерелом фінансових ресурсів і одночасно мірою ефективності інноваційного процесу.

Підприємницький прибуток може спрямовуватися на розширення обсягів виробничо-торговельної, інвестиційної, інноваційної й фінансової діяльності. Таким чином, одержання прибутку від інновації й використання її як джерела фінансових ресурсів становить зміст відтворювальної функції інновації.

Прибуток, отриманий за рахунок реалізації інновації, може використовуватися по-різному, у тому числі і як капітал. Капітал являє собою гроші, призначені для отримання прибутку. Цей капітал може спрямовуватися на фінансування як усіх інвестицій, так і конкретно нових видів інновацій. Таким чином, використання прибутку від інновації для інвестування регулює інвестиційна функція інновації.

Одержання підприємцем прибутку за рахунок реалізації інновації прямо

відповідає цільовій функції будь-якого комерційного господарюючого суб'єкта. Цей збіг слугує стимулом для підприємця до нових інновацій; спонукає його постійно вивчати попит, удосконалювати організацію маркетингової діяльності, застосовувати більш сучасні прийоми управління фінансами (реінжиніринг, бренд-стратегія, бенч-маркінг тощо). Все перелічене вище становить зміст стимулювальної функції інновації.

1.2    Основні етапи життєвого циклу товару

Говорячи про товар, слід проаналізувати основні етапи його життєвого циклу, адже проходження товаром цих етапів говорить про зміну його позицій на ринку та про його поступовий вихід з ринку як з причин фізичного насичення попиту, так і з причин морального старіння товару та необхідності заміни його новим. Саме це і може спричиняти необхідність та важливість інновацій, які покликані запропонувати нове рішення ринку та підняти позиції конкурентоспроможності товаровиробника.

Як відомо з літературних джерел з маркетингу, життєвий цикл товару - це період часу, починаючи від введення товару на ринок до його виходу з ринку, як правило, внаслідок появи нових товарів, які задовольняють потреби споживачів більш ефективно. Основні характеристики етапів життєвого циклу товару подано у табл. 1.1.

Таблиця 1.1 - Характеристики стадій життєвого циклу товару і відповідні їм дії

Кожному товару, що з'явився на ринку, як і людині в житті, судилося пройти через декілька етапів. В маркетингу вони отримали назву: розробка, впровадження, зростання, зрілість, падіння. Графічне зображення зростання та падіння продажу та прибутку відоме під назвою життєвий цикл товару.

Життєвий цикл товару - концепція, що визначає послідовність періодів існування товару.

Життєвий цикл описується в координатах: час-продаж, паралельно показана крива "час-прибуток".

Рисунок 1.1 - Основні етапи життєвого циклу товару

Задача маркетологів полягає в раціональному подовженні життєвого циклу товару. Кожному етапу відповідають своя маркетингова стратегія і своя тактика. Розглянемо які саме.

Етап розробки товару. Якщо бути точними, слід визнати, що етап розробки товару не є етапом його життєвого циклу. Але саме на цьому етапі закладаються основи майбутнього комерційного успіху товару. Стратегія цього етапу відома в літературі під назвою "Інновація". Тривалий життєвий цикл забезпечується нововведеннями, які закладаються в товар на цьому етапі. Саме тому конкретні стратегічні заходи, завдяки яким здійснюються етапи, - це:

дослідження та розробка нових продуктів, прогноз-продаж;

проведення тестів виробництва та маркетингу;

підготовка та підбір персоналу.

Новаторство на цьому етапі перспективне настільки ж, наскільки і ризиковане.

Навіть корпорації-гіганти з великим досвідом роботи на ринку не застраховані від невдач своїх інновацій.

Етап впровадження - період появи товару на ринку і поступового збільшення обсягу продажу. Збут зростає повільно. Причини - технічні проблеми, неналагодженість каналів розподілу, небажання покупців зраджувати своїм звичкам. Як бачимо, на цьому етапі фірма несе збитки. Причина - в необхідності покрити витрати на впровадження товару у виробництво та виведення його на ринок. Стратегічні заходи: налагодження ділових стосунків з надійними постачальниками і розширення обсягів виробництва та маркетингових заходів. Найбільша увага повинна приділятися якості товару, поліпшенню сервісу, рекламі, витрати на яку в цей період значні.

Етап зростання - свідчить про визнання товару споживачами. Нарешті фірма отримує прибутки, обсяги продажу продовжують зростати.

Базову стратегію цього періоду називають "Переваги", оскільки вона побудована на врахуванні зростаючої активності конкурентів.

Крім того, крива життєвого циклу надає можливості визначити час, коли необхідно виводити на ринок новий товар.

інновація товар новий розробка

Рисунок 1.2 - Період переваг товару

Як тільки один товар вступає в стадію зростання, необхідно розробляти новий. Виводиться товар з ринку через припинення маркетингової підтримки, коли новий товар вступає в стадію зростання.

Інколи, правда дуже рідко, знання характеру життєвого циклу товару та його тривалості надає можливості спрогнозувати появу нових товарів.

А це вже - суто практичний ракурс концепції життєвого циклу.

Але такі факти не досить розповсюджені і практичне використання концепції життєвого циклу - предмет майбутніх наукових розробок.

На етапі зростання: ціни не змінюються, фірма виходить на ринок з модифікованим товаром або шукає нові канали розподілу, приділяється посилена увага рекламі та стимулюванню здійснення покупок.

Етап зрілості. Темпи збуту уповільнюються.

Це й не дивно. На цьому етапі життєвого циклу товару на ринку з'являється чимало конкурентних аналогів. Фірма має докласти значних зусиль для стабілізації попиту на свою продукцію.

Етапу зрілості відповідає стратегія "Захист". Конкретні дії фірми за цей період:

- зниження ціни;

-        активізація заходів для стимулювання збуту;

         поліпшення сервісу;

         пошук нових сегментів ринку;

         інтенсифікація рекламних заходів.

Але настає момент, коли, незважаючи на всі зусилля, обсяг продажу і прибутки починають суттєво знижуватись. Це - симптоми переходу товару в останню стадію життєвого циклу - падіння. Товар починає "вмирати".

Етап падіння. Стратегія, що має назву "Відхід" передбачає зняття товару з виробництва, розпродаж продукції за низькими цінами.

Слід зазначити, що на малюнку зображено криву традиційного життєвого циклу. Але існують також інші варіанти: сезонна крива, крива відновлення ("ностальгія"), "бум" і т.п. Усі вони характеризують популярність товару на ринку.

Що дає знання концепції життєвого циклу товару? Насамперед, можливість визначити динаміку обсягу продажу та прибутків, на якому етапі зараз знаходиться товар, а враховуючи це, надати товару маркетингової підтримки.

1.3 Обґрунтування розроблення концепції нового товару для сучасного товаровиробника

Розроблення концепції нового товару для сучасного товаровиробника обґрунтовується необхідністю підвищення його конкурентоспроможності на ринку та продовження його існування на ньому.

Концепція життєвого циклу товару свідчить, що ринок і заможні споживачі постійно очікують новий товар. Новим продуктом може бути удосконалений варіант існуючого товару або суттєве нововведення. Підприємство зацікавлене в плануванні нових товарів, оскільки збільшуються збут, прибуток, зменшується залежність від реалізації одного товару, створюється позитивний імідж підприємства-новатора.

Як показує світова практика, лише 10 % усіх нових товарів є дійсно новими, оригінальними й називаються товарами світової новизни. Розробка таких товарів, організація їх виробництва й виходу на ринок вимагають великих витрат і пов´язані з підвищеним ризиком. Це є однією з причин того, чому компанії розробку нових товарів пов´язують найчастіше з удосконаленням і модифікацією існуючих товарів.

Японські менеджери вважають, що якщо від ідеї нового товару до створення зразка проходить більше року, то не має жодних гарантій ринкового успіху товару. Маркетингові дослідження іноземних виробників свідчать, що з десяти нових товарів вісім не виправдовують сподівань маркетологів. Чому таке відбувається? Тому що не вірно визначили попит на новий товар, новий товар має дефекти, він не досконалий, недостатня реклама та малі зусилля щодо просування нового товару, високі ціни, невдало вибраний час виходу на ринок, конкурентна боротьба. В умовах жорсткої конкуренції кожна фірма повинна мати свою програму випуску нових товарів.

Концепція товару - письмовий опис фізичних і інших характеристик товару, що сприймаються споживачем, і набору вигод, які матиме певна група споживачів.

Концепція нового товару потрібна:

- керівникам фірм, - концепція описує бажане позиціювання товару і вказує на характер ресурсів, які слід виділити для досягнення очікуваного результату;

- службі НДПКР, - дає змогу оцінити технічну можливість служби НДПКР реалізувати концепцію;

рекламному агентству, - в концепції описуються переваги нового товару, які отримає споживач. Цю інформацію рекламне агентство має довести до ринку.

Концепція визначає базовий ринок товару, на якому товар має бути позиційований і передбачає відповідь на чотири запитання:

) На які властивості або характеристики потенційні споживачі реагують позитивно?

2) Як за цими характеристиками сприймають товари конкуренти?

3) Яку нішу може зайняти новий товар з урахуванням очікувань цільового сегмента і позицій, зайнятих товаром-конкурентом?

4) Які найкращі інструменти маркетингу для досягнення бажаного позиціювання?

На стадії розробки товару слід врахувати екологічний аспект. Для цього при формуванні концепції можуть бути використані різні варіанти пошуку: скорочення витрати сировини та упаковки; взагалі відмова від упаковки або заміна її легшою; розробка концентрованих продуктів; застосування більшої розфасовки; розробка багатофункціональних товарів; використання вторинних матеріалів; зменшення витрат дефіцитних природних ресурсів; розробка енергозберігаючих технологій; підвищення безпечності товару для оточуючого середовища; подовження життєвого циклу товару; розробка товарів з упаковкою, яка використовується багаторазово; забезпечення можливості переробки, ремонту й утилізації товару; забезпечення збору використаних товарів для переробки; розробка товарів, які можна закопувати та спалювати; створення товарів, які можна переробити в компост.

Перевірка концепції нового товару передбачає оцінювання її сприйняття групою відібраних споживачів, яким надається опис концепції. Опис може бути викладено або в формі нейтрального тексту, або рекламного повідомлення, яке представляє концепцію як уже існуючий товар. Для оцінювання сприйняття концепції запрошують 20-50 осіб із цільової групи покупців. їх знайомлять з ідеєю товару і просять повідомити свою реакцію на загальну концепцію та властивості товару, використовуючи запитання:

1)      Чи зрозуміла концепція: наскільки легко вона сприймається?

2)      Чи бачите Ви переваги цього товару порівняно з товарами-конкурентами?

)        Чи вірите Ви в реальність цих переваг?

)        Чи віддасте Ви перевагу цьому товару перед товарами-конкурентами?

)        Чи купили б Ви цей товар?

)        Чи відповідає він реальній потребі?

)        Хто буде використовувати або споживати цей товар?

Мета цього етапу - з´ясувати думки споживачів щодо призначення, характеристик, ціни нового товару.

Для перевірки концепції нового товару може бути використаний сумісний аналіз з метою визначити якнайкращий варіант комбінації характеристик товару, відносну важливість будь-якої з них, доцільність кожного елемента концепції.

Шляхи зниження ризиків при розробці нових товарів:

) «безболісний варіант» - не розробляти нового товару, а придбати ліцензію на його виробництво (до речі, комерційний успіх не завжди супроводжує фірми-розробники товарів);

) досить актуальний варіант - вивести на ринок новий товар, який має назву марки, що вже отримала визнання ринку;

) перепозиціювання товару;

) внесення в товар незначних змін. Таке удосконалення товару, у випадку якщо воно виявилося істотним і відчутним для споживача, здатне пожвавити попит на товари фірми.

Розробка прототипу товару - створення перших дослідних зразків. Цю роботу виконують технологічний та науково-дослідницький відділи.

Починаючи з цього етапу, витрати на розробку товару суттєво зростають. Робота над прототипом починається зі створення дослідних зразків. Дослідні зразки повинні демонструвати всі переваги технології та дизайну нового товару. У цьому разі їхнє виробництво слід здійснювати в межах визначеного часу і витрат, які не перевищували б відведеного бюджету. Такі прототипи випробовують у лабораторіях і польових умовах. Їх можна виготовляти як кілька днів, так і кілька років. Окрім на! явності всіх необхідних функціональних властивостей, виготовлений зразок повинен справляти добре враження. Споживачам, які беруть участь у тестуванні, надається можливість випробувати прототип і дати оцінку його характеристикам.

У зв'язку з потребами й запитами споживачів, що швидко змінюються, фірма в умовах конкуренції повинна мати свою програму розробки нових товарів. Підприємство може роздобути новинки двома способами:

- придбанням з боку (наприклад, купити патент, ліцензію або іншу фірму);

- створенням у себе відділу досліджень і розробок.

Перед підприємством, яке займається розробкою нових товарів, постає дилема: з одного боку, треба розробляти нові товари, а з іншого, не так уже й багато шансів на успіх.

Ключовими факторами успіху нових товарів можна визначити:

- перевага товару, тобто наявність у нього властивостей, що сприяють кращому сприйняттю споживачами;

маркетингове ноу-хау, тобто краще розуміння ринку;

технологічне ноу-хау.

Основні причини невдач: "проштовхування" своїх ідей високопоставленими керівниками; переоцінка обсягу ринку для нового товару; невдала конструкція нового товару; неправильне позиціювання й рекламування; поверхневий аналіз ринку, (недооцінка затримки поширення товару на ринку); виробничі проблеми; недостача фінансових ресурсів; проблеми комерціалізації.

Існує великий ризик провалу нових ідей (40 % - товарів широкого вжитку, 20 % - від усіх нових товарів промислового призначення, 18 % - нових послуг).

Рівень ризику виведення нового товару також залежить від ступеня оригінальності концепції, що визначає сприйнятливість ринку, і рівня технологічної інновації, необхідної для впровадження концепції.

Розділ 2 Методичні аспекти розроблення концепції нового продукту

.1 Етапи розроблення концепції нового товару

Як зазначалось у попередньому параграфі, кожний товар починає свій шлях до ринку з розробки та впровадження нової ідеї. Ми також побачили, що саме на першому етапі життєвого циклу товару закладаються основи його комерційного успіху.

Ось чому інноваційна політика - це стрижень товарної політики.

Під інноваційною політикою ми розуміємо процес пошуку ідеї та створення нового товару з урахуванням потреб споживачів, вихід нового товару на ринок, спостереження за його поведінкою на ринку.

До речі, важливо визначити, що саме мається на увазі під терміном новий товар. Під новими товарами в маркетингу розуміють п'ять типів товарів:

. Принципово новий товар, що задовольняє ті потреби споживачів, які раніше не задовольнялись (ЕОМ, факсимільний, мобільний зв'язок і телевізор).

2. Товар принципової новизни по відношенню до існуючих товарів-аналогів, що задовольняли аналогічні потреби до появи нового товару:

транзисторна апаратура по відношенню до лампової;

парова турбіна по відношенню до парової машини;

лазерні звуковідтворюючі диски по відношенню до платівок;

відеокамера по відношенню до кінокамери.

3. Оновлені товари з вдосконаленими по відношенню до традиційних товарів характеристиками: відеомагнітофони з цифровою системою запису;

фотоапарати з автоматичною системою визначення видержки та відстані та ін.

4. Товар, що є новим для конкретного ринку.

Не так багато часу пройшло відтоді, як відеомагнітофон, поширений нині в усьому світі, був новинкою для вітчизняного ринку, а біотелевізор є таким і зараз.

5. Товар нової сфери використання. Наприклад, добре відомий "скотч" спеціального побутового призначення застосовується для очищення верхнього одягу від пуху та порошинок.

Інноваційний маркетинг, перш за все, стосується товарів нових по відношенню до існуючих на ринку, а також принципово нових товарів.

Створення принципово нових товарів, як інновація взагалі, несе в собі великий ризик. Появі одного товару що має комерційний успіх на ринку, передує розробка 80-100 ідей нових товарів. Але на цьому ризик лише починається. Матеріалізовані товари-новачки теж можуть зустріти на ринку невдачу. Статистика свідчить, що така "доля" спіткала 40% товарів широкого вжитку, 20% товарів промислового призначення та 18% послуг.

До речі, краху нових товарів не уникають навіть "аси" бізнесу: фірма "Соні" зазнала невдачі з відеомагнітофонами, що використовують касети типу "бета", "Дюпон" - із штучною шкірою "Корфам", а корпорація "Форд" - з автомобілем "Едсел". Причини різні. "Соні" недостатню увагу приділила формуванню каналів збуту. Свою роль також відіграла позиція конкурентів, що виготовляють відеокасети системи VHS. "Дюпон" і "Форд" - не зуміли зорієнтуватися в запитах споживачів.

Безпосередньо, розробка нового товару складається з таких етапів:

пошук ідеї нового товару;

виготовлення зразка та проведення лабораторних випробувань та ринкових тестів;

серійне виробництво та підготовка ринку.

КРОК 1.

Пошук ідеї нового товару.

Існує понад 50 методів пошуку нових ідей, багато з яких детально розглядаються в практикумі.

Це - широко відома "мозкова атака", та її варіації (класична, анонімна, деструктивна, конструктивна, метод "а також", техніка творчого співробітництва);

конференція ідей (конференція ідей Гільде, метод 635, дискусія 66);

синектика (класична, синектична, візуальна);

метод контрольних запитань;

метод морфологічного аналізу;

метод колективного блокнота;

опитування за допомогою карток;

метод словесних асоціацій та ін.

Нижче розглядаються три методи: метод контрольних запитань, метод словесних асоціацій та морфологічний аналіз.

Вибір саме цих методів зумовлений тим, що їх можна застосувати в індивідуальній роботі

Метод контрольних запитань реалізується за допомогою переліку питань, розроблених А. Осборном, Т. Ейлоартом, Д. Шрсоном, Г.Л. Бушем та ін.

За кордоном широко використовується розробка А. Осборна із 9 груп запитань:

яке нове застосування можна запропонувати для об'єкта?

який інший об'єкт подібний до даного об'єкта і що можна скопіювати?

які модифікації можна отримати завдяки обертанню, вигину, скручуванню, повороту, зміненню функцій, кольору, форми, контуру?

що в технічному об'єкті можна збільшити (розміри, міцність, кількість елементів і т.п.)?

що в технічному об'єкті можна зменшити (ущільнити, стиснути, прискорити, звузити, подрібнити)?

що в технічному об'єкті можна замінити (елемент, матеріал, привід і т.п.)?

що в об'єкті можна переробити (схему, компоновку, порядок роботи і т.п.)?

що в об'єкті можна зробити навпаки?

які нові комбінації елементів можливі?

Метод словесних асоціацій. Коли ми шукаємо потреби, що можуть бути задовільнені, або працюємо над поліпшенням наявного товару, форми обслуговування, слова можуть підказати ідеї.

Метод словесних асоціацій полягає в методичному складанні та перечитуванні списку слів та понять для того, щоб якесь слово стало поштовхом для народження ідеї.

Джерелом словесних асоціацій можуть бути невеликі словники, журнали, присвячені питанням торгівлі, технічна література.

Далі ми наводимо "Стимулятор ідей. Контрольний список слів", що стане помічником у кропіткій творчій роботі.

Морфологічний аналіз.

Метод морфологічного аналізу запропонований Ф. Цвіккі, відомим астрофізиком та автором реактивного двигуна.

Мета цього методу - виділити найбільш важливі параметри об'єкту, а потім вивчити всі можливі співвідношення між ними.

У полі зору опиняються як відомі, так і незвичні варіанти, котрі могли бути пропущені при простому перебиранні.

Нижче наводиться приклад морфологічного аналізу ідеї нової упаковки.

Рисунок 2.1 - Приклад морфологічного аналізу ідеї нової упаковки

Метод достатньо ефективний при проектуванні об'єктів. Також корисний при визначенні можливості патентування основних параметрів, для "блокування" можливих майбутніх винаходів та перекриття конкурентам можливості імітації інновацій.

Ми вже відзначали песимістичну долю більшості ідей - лише одній із сотні доведеться стати товаром. Якій саме? Тій, що витримає перевірку за головним критерієм - задоволення потреби споживачів. Нижче наводиться "контрольний фільтр" (перелік запитань), що дозволяє оцінити ідеї.

Хто готовий платити гроші за задоволення даної потреби; які основні фактори сегментації цього ринку?

Чи має потреба перспективу, чи є альтернативи для задоволення?

Наскільки ринок (сегменти) готовий для сприйняття товару, створеного на основі даної ідеї?

Чи є товари та послуги, що ускладнюють використання майбутнього товару?

Чи немає в самій ідеї майбутнього товару соціально-негативних факторів, які можуть завадити його збуту?

Чи є в ідеї фактори рекламного успіху?

Як можуть економічні коливання та соціальні зміни вплинути на сприйняття споживачем майбутнього товару?

Чи можливе проникнення майбутнього товару в нові сфери використання (крім традиційних)?

Які наміри основних конкурентів щодо розвитку товару, наскільки вони близькі до нашої ідеї?

Експертна група, до якої входять маркетологи, економісти та керівники основних підрозділів фірми, в результаті такого "фільтрування", розподіляє ідеї на безперспективні, ідеї далекої перспективи та перспективні.

Після цього розробляється "концепція нового товару" - тобто система уявлень фірми стосовно цього товару:

Для якого споживчого сегмента створюється товар?

Які основні якісні параметри товару, що відповідають вимогам сегмента?

Які основні варіанти конструктивно-технологічних рішень?

Наскільки забезпечується сумісність майбутнього товару із середовищем його функціонування?

Чи можливо, завдяки товару, забезпечити глобальне вирішення проблеми, що турбує споживача?

Які основні переваги нашого товару над аналогами-конкурентами і наскільки вони очевидні для можливих споживачів?

Яких змін і розвитку системи збуту потребує новий товар?

Який імовірний строк виходу нового товару на ринок?

Де краще виготовляти товар і на яких ринках (сегментах) краще починати його збут?

Які можливі негативні наслідки виробництва та експлуатації товару (екологічні, соціальні і т.п.)?

Яких загальних витрат потребує розробка, виробництво та збут товару?

- На які ціни можна розраховувати? Які орієнтири доходу та прибутку?

КРОК 2.

Виготовлення зразка нового товару та проведення лабораторних та ринкових тестів.

Ринкове тестування передбачає спостереження за товаром на обмеженому ринковому просторі протягом трьох та більше років.

Останнім часом спостерігається тенденція відходу від ринкового тестування, що пояснюється можливістю конкурентів в короткий час налагодити виробництво нових товарів. Замість цього багато фірм звертається до лабораторного тестування нового товару.

Лабораторне тестування - це перевірка на екологічну чистоту, безпеку, надійність, а також розробка маркетингових атрибутів: оформлення та найменування товару, торгової марки, упаковки, напрямів рекламної кампанії та засобів стимулювання збуту із запрошенням типових спостерігачів та спеціалістів-експертів.

Одна з київських взуттєвих фабрик на базі "панелі споживачів" своїх товарів створила групу експертів, які давали оцінку новим виробам. А оскільки ця група була репрезентативною вибіркою споживачів всієї України, дані опитувань давали підставу для формування асортиментної політики виробництва.

КРОК 3.

Нарешті, останній крок у розробці інноваційної політики - серійне виробництво та підготовка ринку.

На цьому етапі можуть бути внесені деякі корективи в якісні характеристики товару.

Новий товар також отримує маркетингову підтримку через рекламу та стимулювання збуту.

Розглянемо детально етапи розробки і виведення нового товару на ринок (етапи інноваційного циклу), що подані на рис. 2.2

Рисунок 2.2- Інноваційний і життєвий цикл товару

1. Аналіз відповідностей внутрішніх можливостей розвитку зовнішнім виконують шляхом порівняння сприятливих можливостей, що відкриваються на ринку, з потенціалом підприємства. Метою аналізу є пошук сфер і способів реалізації потенціалу підприємства з метою забезпечення умов тривалого виживання на ринку і подальшого розвитку.

. Генерація (формування) ідеї товару як найбільш загального уявлення про товар який підприємство могло б запропонувати ринку. Метою даного етапу є розробка як можна більшої кількості ідей. При чому до розгляду приймаються будь-які ідеї, їх критика на цьому етапі забороняється.

Джерелами ідей можуть бути:

результати аналізу потреб і запитів споживачів, у тому числі прихованих чи потенційних;

торгівельний персонал і ділери підприємства (вони краще всього знають потреби споживачів, оскільки постійно контактують з ними);

- результати аналізу розробок у галузі науки і техніки (патенти, наукові публікації, звіти про НДР і ДКР і т. д.);

розробки науково-технічних робітників самого підприємства (винаходи і раціоналізаторські пропозиції);

результати аналізу діяльності конкурентів, у тому числі їх перспективних розробок;

результати ситуаційного і імітаційного моделювання поведінки споживачів (теперішньої і майбутньої);

результати аналізу тенденцій розвитку науково-технічного прогресу, а також змін технологічної, економічної, соціальної, політичної, культурної, правової, екологічної, демографічної та ін. складових середовища господарювання.

Існують спеціальні методики відбору ідей. Попередня оцінка сформульованих ідей інновацій передбачає отримання наступних відповідей:

чи буде ринок для нового товару?;

чи існує технічна і економічна можливість розробки, виробництва і просування нового товару на ринок?;

чи буде новий товар приносити прибуток і як це вплине на діяльність підприємства?

. Розробка задуму товару і його перевірка. Відібрані на попередньому етапі ідеї трансформують у задуми товарів.

Задум товару - ідея, виражена у доступних і зрозумілих для споживачів поняттях.

При розробці задуму товару його слід представляти на трьох рівнях (рис. 2.3).

Рисунок 2.3 - Рівні представлення задуму товару

Альтернативні задуми товару слід оцінити і вибрати кращий. Це передбачає апробацію задуму на потенційних споживачах. Наприклад, шляхом їх опитування відносно задуму товару: чи зрозумілий задум, як вони його оцінюють, у чому вони вбачають вигоди його споживання тощо? Відповіді споживачів допомагають визначити якому із задумів слід віддати перевагу, і в той же час формують у опитуваних образ товару - уявлення, що склалося у споживачів про реальний чи потенційний товар.

. Аналіз ринка і розробка маркетингової програми (плану) просування товару на ринку. Розробка маркетингової програми є підсумком науково-практичного дослідження ринку у результаті якого визначають цільових споживачів (цільовий ринок чи його сегмент), прогнозують обсяги збуту і тенденції їх зміни, розробляють заходи комплексу маркетингу, планують бюджет маркетингу, оцінюють ефективність і визначають порядок контролю маркетингової програми.

. Аналіз можливостей виробництва і збуту. На цьому етапі оцінюють можливість досягнення визначених у маркетинговій програмі показників і комерційну привабливість нового товару.

. Розробка товару. Розроблюють конструкторську і технологічну документацію, виготовлюють дослідні зразки товару і проводять їх випробування. Випробування проводять як у лабораторних, так і у експлуатаційних умовах. У ряді випадків зразки товару пропонують для випробування споживачам.

. Випробування у ринкових умовах. Виготовлюють невеликі партії товарів і виводять на цільовий ринок. На цьому етапі товар і маркетингова програма перевіряються у близькій до реальної ситуації, щоб виявити відношення споживачів і посередників до товару, особливості його реалізації і використання (споживання), уточнити ємність ринку. Методи випробування варіюються у залежності від виду товару і ринку.

. Розгортання комерційного виробництва. Успішне випробування у ринкових умовах служить основою для прийняття остаточного рішення про доцільність розгортання виробництва нового товару.

У табл. 2.1 наведена система формування інформації для розроблення нового виробу. На рис. 2.4 подано концептуальну модель прийняття рішення щодо розроблення нового товару. На рис. 2.5 подано концептуальний підхід до розроблення нового товару.

Таблиця 2.1- Система формування інформації для розроблення нового товару

Рисунок 2.4 - Концептуальна модель прийняття рішення щодо розроблення нового товару

Рисунок 2.5 - Процес розроблення нового товару (концептуальний підхід)

Велика кількість етапів розробки і впровадження товару на ринок, з яких лише на останніх трьох ідея товару знаходить своє фізичне втілення, необхідна для того, щоб своєчасно виявити можливі недоробки чи помилки і ліквідувати їх, оскільки вартість кожного наступного етапу нелінійно зростає по відношенню до попереднього.

Таким чином, процес розроблення нового товару становить собою складну систему пов’язаних етапів, кожний із яких має вирішувати конкретну мету. Головною метою є пропозиція ринку такого товару-інновації, який би максимально задовольнив попти, потреби і запити споживачів, а також приніс гідні прибутки товаровиробникові.

2.2 Особливості розроблення нового товару та формування його маркетингової стратегії

Створення нового товару - це складний і багаторівневий процес застосування спеціальних знань, досвіду, методів і засобів для досягнення певної мети. Новий товар завжди є результатом змін у матеріальному й технологічному рівнях виробництва та нормативному його забезпеченні, а тому належить до сфери управління проектами. До головних критеріїв оцінки різних варіантів виконання робіт зі створення нового товару відносять терміни і вартість досягнення очікуваних результатів. Вони, у свою чергу, залежать від величини наявних ресурсів та від використовуваних технологій.

Процеси управління проектами умовно можуть бути розподілені на етапи:

- ініціювання - прийняття рішення щодо початку виконання проекту;

- планування - визначення цілей і критеріїв успіху проекту, опрацьовування робочих схем їх досягнення;

виконання - координація дій працівників та використання ресурсів для виконання проекту;

- аналіз - визначення відповідності заходів з виконання проекту цілям і критеріям успіху, застосування за необхідності коригувальних дій;

управління - визначення коригувальних дій, їх узгодження, затвердження та застосування;

- завершення - формалізація виконання проекту, упорядкування фіналу.

Процеси управління інноваційним продуктовим проектом проходять з різною інтенсивністю, інколи паралельно. Результат виконання одного етапу становить вихідну інформацію для наступного.

Залежно від вибраної стратегії розвитку підприємства (групи підприємств) алгоритм реалізації інноваційної політики може значно змінюватися, але за будь-яких варіантів внутрішня структура процедури створення нових товарів залишається незмінною.

Найпоширеніша схема визначення товару здебільшого передбачає наявність трьох його рівнів:

. Головна вигода чи послуга - задум товару.

. Властивості, упаковка, марка, якість, стиль та дизайн, що характеризують товар у реальному втіленні.

3. Монтаж обладнання, збут та кредитування, гарантії, післяпродажне обслуговування, з якими пов’язується поняття «товару з підкріпленням».

Товар за задумом - це стрижень загального поняття товару в цілому. Завдання маркетолога - з’ясувати приховані за будь-яким товаром потреби і продавати не самі властивості виробу, але вигоди від нього. Інакше кажучи, перший рівень пов’язується з головним призначенням товару, з потребою, яку він задовольняє. У цьому контексті набула широкого поширення думка відомого американського економіста Т. Левіта про те, що споживачі «купують не свердла діаметром 10 мм, а отвори діаметром 10 мм». Це означає, що бюро подорожей має продавати не тижневі круїзи, а романтику, відпочинок, можливість зустрічей з цікавими людьми, розвитку особистості покупця. Не варто недооцінювати також і те, що виробники продають не тільки товари, а й символи, тобто люди інколи купують речі не тільки через їхню корисність, а й для демонстрації свого соціального статусу та своєї індивідуальності. Тому одним із найважливіших завдань фахівця з маркетингу є точне визначення товару з тим, щоб запропонувати його можливим покупцям з огляду на потреби, котрі він задовольняє, а не обмежуватися лише описом техніко-експлуатаційних характеристик виробу.

У теорії та практиці маркетингу матеріалізовану ідею товару за задумом заведено називати продуктом, тобто продукт - це конкретний результат досліджень, розроблень та виробництва, сукупність реальних фізичних і хімічних властивостей, зібраних у матеріальній формі. Продукт утілює основні функціонально-корисні властивості, заради яких товар потім купують. Він має головні показники призначення, наприклад, для харчування, побуту, забезпечення певного виробництва тощо. Отже, продукт - це набір цінностей, тобто сукупність різних вигод, ознак, властивостей і корисностей, що задовольняють конкретні потреби і бажання споживача. Продукт можна назвати поєднанням утилітарних та символічних цінностей, які призначаються для задоволення функціональних, соціальних, психологічних, економічних та інших бажань, знадоб і потреб споживача, і від точного їх визначення багато в чому залежить успіх нових продуктів.

Як товар у реальному втіленні продукт має відповідний рівень якості, власну упаковку, марочну назву, потребує необхідних умов для збереження та доставки. Останнє в сукупності інколи називають маркетинговою підтримкою продукту.

Товар з підкріпленням - це сукупність використаних можливостей посилити товарне пропонування найефективнішим з погляду конкуренції способом. Розвиток технологічних можливостей сучасного виробництва свідчить, що нині все частіше конкурують між собою не стільки самі продукти виробництва різних фірм, скільки додаткові переваги для покупця, які реалізуються з придбанням продукту: поставка та кредитування, монтаж, гарантії, післяпродажне обслуговування, реклама. Підкріплення товару здійснюється всіма наявними інструментами маркетингу. Однією з найважливіших рис діяльності фахівця з маркетингу є вміння визначати величину підкріплення товару, обґрунтовувати її економічну ефективність.

Найпоширенішим способом підкріплення товару є надання покупцю відстрочки платежу, тобто фактичне надання партнерові кредиту, вартість якого дорівнює щонайменше сумі банківського відсотка.

За регулярного споживання товару (особливо це стосується промислових підприємств) великого значення набуває підкріплення у формі забезпечення постачальником необхідної кількості поставок продукції, що наближує розмір закупної партії товару до оптимальної її величини.

При виборі стратегій маркетингу для окремих товарів діячеві ринку доводиться розробляти ряд товарних класифікацій на основі властивих цим товарам характеристик. За ступенем властивої їм довговічності чи матеріальної відчутності товари можна розділити на наступні три групи:

- товари тривалого користування (матеріальні вироби витримують багаторазове використання, наприклад, холодильники, верстати, одяг.);

- товари короткочасного користування (матеріальні вироби, повністю споживаються за один або кілька циклів використання, наприклад, мило, пиво, сіль.);

- послуги - об'єкти продажу у вигляді дій, вигод або задоволень. Прикладами подібних товарів можуть служити стрижка в перукарні або ремонтні роботи.

За купівельним звичкам споживачів можна виділити товари повсякденного попиту, товари попереднього вибору, товари особливого попиту і товари пасивного попиту.

Товари повсякденного попиту - товари, які споживач звичайно купує часто, без роздумів і з мінімальними зусиллями на їхнє порівняння між собою (тютюнові вироби, мило, газети).

Товари попереднього вибору - товари, які споживач в процесі вибору та купівлі, як правило, порівнює між собою за показниками придатності, якості, ціни, і зовнішнього оформлення (меблі, одяг, старі автомобілі та основні електропобутові прилади).

Товари особливого попиту - товари з унікальними характеристиками і / або окремі марочні товари, заради придбання яких значна частина покупців готова витратити додаткові зусилля (конкретні марки й типи модних товарів, автомобілі, аудіоапаратура, фотообладнання, чоловічі костюми).

Товари пасивного попиту - товари, яких споживач не знає або знає, але звичайно не замислюється про їхню покупку. Новинки типу індикаторів диму і кухонних машин для переробки харчових продуктів перебувають у розряді товарів пасивного попиту доти поки реклама не забезпечує поінформованість споживача про їхнє існування. Класичним прикладами всім відомих і тим не менш не викликають попиту товарів служать страхування життя <#"580763.files/image008.gif"> (2.1)

Для розроблення концепції нового продукту також становить собою інтерес з’ясування міри відповідності товару сегменту ринку. При цьому можливий наступний підхід для проведення аналізу.

Оцінка ступеня відповідності продукції інтересам споживача здійснюється на основі аналізу відповідності цим інтересам певних характеристик продукції. Розглянемо, як виконується така оцінка.

Спочатку формують основні оціночні характеристики. Із застосуванням методу попарних порівнянь визначають вагомість характеристик. Отримані результати використовують при побудові таблиць для оцінки.

Таблиця 2.4 - Оцінка відповідності нового товару інтересам споживача

Потім розраховують оцінки відповідності нового товару інтересам споживача.

 (2.2)

де  - бальна оцінка і-ї характеристики;

 - вагомість і-ї характеристики.

Для прийняття рішень щодо доцільності виведення нового товару на ринок використовується таблиця.

Таблиця 2.5 - Оцінка шансів нового товару на ринковий успіх

Таким чином, розробивши концепцію нового продукту, її можна перевірити на предмет відповідності запитам споживачів і оцінити шанси інновації на ринковий успіх.

Загалом, говорячи про оцінку шансів інноваційної продукції на ринковий успіх, можна зазначити наступне. Сучасний етап розвитку економіки України неможливо уявити без здійснення його на інноваційних засадах у світлі як зростаючих потреб національного ринку, так і глобальних інноваційних процесів в економіці. Інноваційна продукція покликана більш повно реалізувати потенціал товаровиробника на існуючому ринку, або розширити межі останнього і вийти на якісно новий сегмент. Безумовно, інноваційні рішення мають більш адекватно і раціонально задовольнити потреби цільового споживача, або запропонувати принципово новий спосіб такого задоволення. У світлі зазначеного становить практичний інтерес здійснення кількісної оцінки шансів на успіх інноваційної продукції на потенційному сегменті ринку ще на початкових етапах її розробки і створення, оскільки фактор ризику притаманний будь-яким рішенням, які розробляються і впроваджуються в умовах конкурентного середовища і мінливості переваг споживачів. Таку оцінку можна здійснювати у наступній послідовності (рис. 2.6).

Рисунок 2.6 - Алгоритм здійснення кількісної оцінки шансів інноваційної продукції на ринковий успіх на етапі її розробки

Перш за все, необхідно проаналізувати існуючу ситуацію на ринку, а саме: оцінити рівень задоволеності споживачів, яких товаровиробник розглядає для себе як потенційних, існуючим способом задоволення даної потреби. Тобто, якщо існує певний товар, то з'ясовуємо, наскільки його фактичні функціональність, ергономічність, ціна та інші характеристики відповідають бажаним для споживача (наприклад, шляхом опитування). Залежно від сутності характеристики, оцінку здійснюємо у натуральних, вартісних, або бальних одиницях. При цьому розраховуємо фактичні коефіцієнти задоволеності  (формула 2.3 - у разі необхідності максимізації значення характеристики; формула 2.4 - у разі необхідності мінімізації значення характеристики) по окремих характеристиках товару і потім - інтегральний фактичний коефіцієнт задоволеності  (формула 2.5) по всіх n характеристиках товару з урахуванням вагомостей конкретних характеристик:

; (2.3)

; (2.4)

 .  (2.5)

При цьому, якщо значення () менше одиниці, то це свідчить про необхідність покращення і-тої характеристики продукції (вцілому продукції, яка має задовольняти конкретну потребу цільового споживача).

За результатами здійсненої оцінки можна розглядати наступну шкалу значень коефіцієнту  (табл. 2.6).

Таблиця 2.6 - Шкала значень інтегрального фактичного коефіцієнту задоволеності споживача інноваційною продукцією

У таблиці 2.6 кожному діапазону значень коефіцієнту відповідає певний рівень доцільності інноваційних пропозицій як додаткове свідчення їх терміновості і обгрунтованості та певний рівень шансів на сприйняття їх цільовим сегментом за умов якомога більшого дотримання вимог, що висуваються споживачем. Також подано відповідні рівні необхідності у маркетингових комунікаційних заходах (зокрема, переконливій інформаційній рекламі) на етапі виведення інновації на ринок.

Необхідно також провести аналіз конкурентного середовища і міри привабливості існуючих пропозицій конкурентів для потенційних споживачів з подальшим коригуванням внутрішніх інноваційних ідей у відповідності до одержаних результатів аналізу.

Далі розробляємо ідею інноваційного рішення (більш раціонального способу задоволення існуючої потреби, покращеного або нового продукту) і коригуємо її у відповідності до зовнішніх вимог (побажань цільового споживача) у відповідності до наявного внутрішнього потенціалу виробництва.

Наступним кроком, на основі розробленого вже задуму інноваційного продукту із конкретним його фізично-функціональним вираженням, визначаємо очікувані (потенційно досяжні) значення характеристик інноваційної продукції і розраховуємо потенційні коефіцієнти задоволеності цільового споживача даним інноваційним продуктом: по окремих його характеристикахй інтегральний . Розрахунок здійснюємо за аналогією формул 2.3, 2.4 і 2.5, тільки замість фактичного значення підставляємо очікуване, потенційно досяжне.

Після цього порівнюємо значення коефіцієнтів. Якщо  перевищує , то напрямок інноваційної діяльності (інноваційне рішення, продукція) має шанси на успіх на потенційному сегменті ринку і є доцільним.

Якщо  менше за значення , то напрямок інноваційної діяльності (інноваційне рішення, продукція) слід вважати таким, що потребує уточнення, удосконалення і доведення його максимально до відповідності вимогам потенційного сегменту ринку. Інакше слід шукати можливості реалізації запланованих пропозицій на іншому сегменті, або зосередити увагу на дослідженні міри задоволеності споживачів іншими продуктами і доцільності відповідних розробок на цій основі.

При цьому, вважаємо за необхідне акцентувати увагу на поділі характеристик продукції з позицій їх вагомості на приорітетні для споживача і неприорітетні. Якщо підвищення  досягається за рахунок підвищення значень за характеристиками ненайвищих рангів (вагомостей, приорітетності для споживача) із паралельним зниженням (хоч навіть і менш істотним) значень за характеристиками найвищих вагомостей (найвищої приорітетності), то це слід враховувати, оскільки споживач може надати перевагу існуючій продукції (навіть якщо >), яка забезпечує більш високий рівень задоволеності за приорітетними характеристиками. Тому необхідною (бажаною) є умова:

>, (при ≥), (2.6)

де і приор - характеристика (одна або декілька), яка має приорітетний рівень значимості (вагомості).

Саме тому необхідний аналіз поелементної структури показників  та . У разі, якщо <, інноваційна пропозиція може не мати стовідсоткового адекватного сприйняття.

З огляду на зазначене, можна виділити наступні можливі напрямки підвищення  залежно від характеру зміни  та  (рис. 2.7).

Рисунок 2.7 - Можливі напрямки підвищення потенційного інтегрального коефіцієнту задоволеності

Таким чином, напрямок змін значень окремих елементів потенційного інтегрального коефіцієнту задоволеності впливає на шанси на успіх інноваційної продукції на ринку.

При виведенні на ринок інновації доцільно також проводити оцінку рівня якості товару. Для цього можна використовувати наступну методику розрахунку інтегрального коефіцієнту конкурентоспроможності товару.

Узагальнені показники якості досліджуваного виробу і його аналога розраховуються за формулами (2.7) і (2.8):

  (2.7)

 (2.8)

де  - i-й показник якості (i = 1, 2, 3, ..., n) товару j (j = 1, 2, 3, ..., m);  - максимальне значення показника i з усіх порівнюваних товарів-аналогів;  - мінімальне значення показника i з усіх порівнюваних товарів-аналогів; d - нормативний коефіцієнт;  - коефіцієнт вагомості (значи-тість) показника i (сума коефіцієнтів вагомості всіх показників дорівнює 1).

Середнє значення узагальнених показників якості розраховується за формулою (2.9) і дорівнює:

  (2.9)

Наступним кроком визначаються рівні якості товару (високий, середній, низький), відштовхуючись від середнього значення: min = 0,7*Ксер, max = 1,3*Ксер та будується циклограма якості товару.

Розділ 3. Технологія розроблення концепції нового продукту на прикладі виробників ринку дитячих товарів

.1 Огляд ринку дитячих товарів в Україні

Слід сказати, що на сьогодні ринок дитячих товарів в Україні представлений широким спектром їх пропозиції. Серед них такі як ігрові комплекси для вулиці <#"580763.files/image047.gif">

Рисунок 3.1 - Дитячі гойдалки для вулиці

Рисунок 3.2 - Дитячі стаціонарні гойдалки (компактні дитячі гойдалки стаціонарні. Характеристики: для дітей вагою до 11 кг; 2 швидкості гойдання; 3 положення спинки; розміри в складеному вигляді: 14х64х49 см)

Рисунок 3.3 - Колекційні фігурки Бакугани для ігор (у прозорому пластиковому блістері; Ваші Бакугани-кульки завжди будуть зібрані в одному безпечному місці. У набір входить сховище для Бакуганів-кульок, 2 ексклюзивних Бакугана-кульки та 5 Ігрових Мап. Сховище вміщає 18 Бакуганов-кульок і 30 Ігрових Мап)

Рисунок 3.4 - Дитячий більярдний стіл (для дітей від 6 до 9 років. Гра в більярд допоможе дитині розвинути приціл, координацію рухів, спритність, витримку і терпіння. І просто доставить масу задоволення. Особливо, якщо грати всією сім'єю або з друзями. У даний комплект входить стіл для більярду на невисоких ніжках з тканинним полем, 16 куль, 2 кия і трикутник)

Рисунок 3.5 - Дитячі акумуляторні електромобілі

Рисунок 3.6 - Квадроцикли дитячі

Рисунок 3.7 - Дитячі конячки, машинки, каталки

Рисунок 3.8 - Коляски дитячі

Рисунок 3.9 - Дитячі конструктори

Рисунок 3.10 - Кошики для іграшок

Рисунок 3.11 - Ліжка для дітей

Рисунок 3.12 - Манежі для дітей

Рисунок 3.13 - Машинки для дітей, у т.ч. і радіокеровані (на пульті управління)

Рисунок 3.14 - Дитячі музичні іграшки

Рисунок 3.15 - Намети дитячі

Рисунок 3.16 - Дитячі абетки (у т.ч. дитяча музична абетка у вигляді магнітофона з мікрофоном, призначена для навчання дітей від 3-х років)

Ви чекаєте дитину? І вже рахуєте тижні до її появи на світ? Отже, для Вас настала хвилююча пора - зовсім скоро Ви познайомитеся зі своїм малюком. Хотілося б в перші дні та тижні після його появи на світ бути спокійною за нового члена сім'ї та впевненою, що у Вас є все, що потрібно для новонародженого.

І ось Ви йдете в дитячий магазин обрати що-небудь потрібне і корисне. І що ж? Очі розбігаються від різноманітності товарів, і Ви починаєте скуповувати все підряд. Але більша частина придбаного так ніколи і не знадобиться. Крім того, може виявитися, що Ви не придбали багато потрібного. Тому зараз ми просто розповімо про те, що необхідно приготувати до народження малюка - складемо список речей для новонародженого.

Ліжечко та дитяча коляска. Безумовно, це необхідні речі для новонародженого. Звичайно, якщо Ви плануєте спільний сон з малюком та прогулянки, то спочатку можна обійтися й без ліжечка та коляски.

У ліжечко буде необхідний матрац, як мінімум два комплекти постільної білизни, так званий «захист», який не дозволяє ручкам і ніжкам малюка застрягти між пруттям та оберігає його від протягів, балдахін. Малюкові до року краще спати без подушки, надалі можна придбати спеціальну дитячу подушечку. Коли дитині виповниться місяць, можна повісити на ліжечко мобіль з яскравими іграшками, що привертають увагу та крутяться.

Автокрісло знадобиться, якщо у Вас є особистий автомобіль. Відкладати покупку не варто, адже у першій же своїй поїздці - з пологового будинку додому - малюкові необхідно їхати в автолюльці.

Одяг для крихітки зараз просять приносити з собою в багатьох пологових будинках - відразу або майже відразу після народження малят одягають у власний одяг.

Пелюшки також знадобляться Вам ще в пологовому будинку. І навіть якщо Ви не плануєте сповивати маля, пелюшку зручно підстилати, перш ніж покласти його на що-небудь. Незалежно від пори року, Вам знадобляться і ситцеві, і байкові (або фланелеві) пелюшки. Зручно (хоча це і необов'язково) придбати також декілька упаковок одноразових пелюшок - вони не протікають і часто стануть Вам у нагоді.

Засоби догляду за пупковою ранкою знадобляться Вам вже в пологовому будинку (не всі медичні установи забезпечують медикаментами) і до загоєння пупкової ранки. А це, при правильному догляді, відбувається максимум на 21-й день після народження, проте бувають і виключення. Зазвичай, потрібні перекис водню, ватяні палички (для догляду за шкірою довкола пупка) і зеленка або настойка календули: її все частіше використовують замість зеленки - вона не зафарбовує шкіру довкола пупка і не приховує можливих почервонінь, які повинні насторожити матусю.

Рисунок 3.17 - Дитяча косметика і засоби гігієни

Виробники дитячих товарів зараз пропонують багато різної дитячої косметики, проте не варто випробовувати всі ці засоби на шкірі Вашої крихітки. Мабуть, те, що може знадобитися з народженням малюка, - це присипка, масло, крем від попрілостей (його ще називають кремом під підгузник). Запам'ятайте, що присипка та масло ніколи не використовуються разом, адже присипка допомагає підсушити шкіру, а масло навпаки - зволожує її. Крем від попрілостей допоможе швидко впоратися з неприємностями, що подразнюють шкіру Вашої дитини. Також Вам згодяться одноразові підгузники, ватяні палички і турундочки для чищення вушок та носика, ватяні спонжі (або кульки) для того, щоб умивати малюка. Корисні і вологі серветки: користуватися постійно ними не варто, але вони будуть незамінні за відсутності гарячої води або в подорожі.

Після повернення з пологового будинку знадобиться все для купання малюка: ванночка, градусник, рушник або пелюшка з куточком для голівки, дитяче мило, шампунь, трави для купання. А от мочалка або рукавиця на перший час Вам не знадобляться - шкіра грудної дитинки дуже ніжна і не рекомендується розтирати її. Новонароджених до повного загоєння пупкової ранки зазвичай купають у ванночці в кип'яченій воді, потім переходять на звичайну воду з-під крану і велику ванну. У ванну додають відвар з трав, підійде багато що з аптеки: череда, ромашка, шавлія, збори інших трав. Для того, щоб підготувати воду оптимальної для малюка температури (спочатку це 37 градусів, далі в цілях загартовування температуру води поступово знижують), потрібен градусник для води - цифровий або звичайний. Після купання зручно загорнути дитину в рушник або пелюшку з куточком для голівки.

Сповивальний столик або, як варіант, сповивальня дошка (яка легко встановлюється на ліжечко і так само легко знімається після використання) теж знадобиться після повернення з пологового будинку. На такому столику (або дошці) Вам буде зручно змінювати крихітці підгузник, переодягати або сповивати її, проводити гігієнічні процедури, робити багато елементів гімнастики, не перенавантажуючи свою спину. Термін використання сповивального столика (дошки), як правило, недовгий - в середньому, близько 6 місяців. Користуватися ним, коли дитина вже добре перевертається, сидить або повзає, стає незручно та небезпечно.

Стерилізатор - дуже зручний і корисний аксесуар, в якому можна стерилізувати пляшки, пустушки, дитячий посуд, іграшки.

Зручною покупкою є підігрівач для пляшок правда, можна обійтись і без нього. Користуватися ним Ви зможете достатньо довго, спочатку підігріваючи в ньому пляшки з сумішшю або водою, а пізніше - розігріваючи їжу для дитини, що підросла.

Аптечка - обов’язково повинна бути включена до списку необхідних речей для Вашої крихітки. Порадьтеся з педіатром, він обов'язково розповість Вам про необхідний мінімум ліків для малюка, який бажано мати вдома або в поїздках. Адже такі дитячі неприємності, як кольки, біль при прорізування зубів, висока температура, сильна нежить, простуда можуть статися абсолютно несподівано і навіть з найменшою дитиною. Чудово, якщо хвороби обійдуть малюка стороною і Вам не доведеться скористатися цими ліками, але мати їх під рукою все ж необхідно.

Що стосується іграшок, то перші іграшки мають бути безпечними, яскравими, зручними для маленької ручки. Втім, як мінімум перші декілька тижнів маляті іграшки не потрібні.

Також, незабаром після повернення додому з пологового будинку Вам, швидше за все, знадобляться пляшки, пустушки, ножиці для нігтів, плед (навіть влітку буде корисний легкий плед).

Радіоняня або відеоняня - незамінний атрибут сучасних батьків. Це пристрій, завдяки якому Ви зможете чути (або ще й бачити) свою дитину на відстані.

Рисунок 3.18 - Радіоняня

Недавно на одному з матусево-татусевих форумів обговорювався топік «10 найбільших винаходів XX століття». Перераховувалися, звичайно ж, памперси, холодильники, пральні машини і багато іншого. І в числі інших великих винаходів згадувалася і радіоняня. Насправді, дуже і дуже багато молодих мамусь не раз з любов'ю і вдячністю згадували цей незамінний для них прилад. Навіщо ж потрібна радіоняня? Як її правильно вибрати і які важливі моменти необхідно враховувати при покупці?

Неможливо знаходитися поряд з дитиною 24 години на добу. І в душ мамі потрібно сходити, і, пробачте за інтимні подробиці, в туалет. В цьому випадку неможливо взяти маленьку дитину з собою, а Ви напевно знаєте, як небагато часу треба, щоб з малям сталася яка-небудь неприємність або, не дай боже, нещастя. Також, не дивлячись на багато корисних винаходів сучасності, день молодої мами все одно надзвичайно завантажений, і не у всіх є помічники у вигляді бабусь-дідусів або нянь. Малюк заснув? Бігом на кухню готувати вечерю або мити підлогу, або дитячі дрібнички попрати. А раптом маленький прокинувся? Ви кидаєте все і біжите перевіряти. Чи не розкрився? Чи не зарився носиком в подушку, чи дихає? Плаче, або здається? А може вже вилазить з ліжечка? Вам доводиться бігати кожні п'ять хвилин туди-сюди, ризикуючи розбудити дитину. А ось такий корисний прилад як радіоняня дозволяє цієї метушні позбавитися: Ви ставите передавач поряд з дитиною, приймач - поряд з собою і займаєтеся багатьма корисними справами, і не перериваєтесь на щохвилинні перевірки дитинки. Якщо маля прокинеться і заплаче або почне хуліганити, Ви завжди це почуєте і зможете вчасно йому допомогти. І дитя в безпеці, і Ви спокійні.

Радіоняні бувають різними, тому не можна просто піти в магазин і сказати: «Загорніть мені он ту». Необхідно враховувати деякі важливі деталі при покупці. Наприклад, чим менший прилад, тим легше його всюди носити з собою, погодьтеся? Крім того, дуже зручно, якщо Ваша радіоняня буде забезпечена індикатором розрядки акумулятора, щоб не опинитися в такій ситуації, коли дитина плаче-надривається, а радіоняня зберігає спокій з причини повної розрядки батареї. Оптимально, якщо у вибраній Вами моделі будуть і акумулятори з функцією зарядки, і можливість використання одноразових батарей, і можливість живлення від мережі.

Звичайний комплект радіоняні - один приймач, один передавач. Але краще, якщо приймаючих пристроїв буде два. Тоді, в міру необхідності, контроль за дитиною зможуть здійснювати дві людини.

Добре, якщо є можливість вибору способу сповіщення (звуковий сигнал, світловий сигнал, вібрація), тоді Ви зможете вибирати зручний для себе спосіб у кожному конкретному випадку. Крім того, деякі моделі забезпечують функцію зворотного зв'язку, що дозволить заспокоїти малюка ще до того, як Ви до нього підійдете, а з більш старшими дітьми і поспілкуватися.

Прослідкуйте, щоб антена передавача була виконана з м'яких матеріалів, що не колють, адже дуже часто доводиться залишати його в безпосередній близькості від дитини. Радіус дії радіонянь - від 30 до 300 метрів. Здається, що чим далі, тим краще, але насправді це не так. Звичайно, якщо у Вас власний котедж, то радіоняня з радіусом прийому 300 метрів для Вас найкращий варіант. Проте, в звичайній, хай і багатокімнатній квартирі, радіусу дії в 30 метрів цілком вистачить, а ось більше - вже буде зайвим. Чому? Ну, уявіть, що Ваші сусіди теж купили радіоняню такої ж марки. Тоді, окрім власного маляти, Ви чутимете і все, що відбувається в квартирі сусідів, а вони - у Вашій, відповідно. Крім того, сигнали від радіоняні повністю можуть перехоплювати рації, стільникові телефони, стаціонарні безпровідні телефони і радіоприймачі. Вам же це не потрібно, правда? Також, радіоняня, як і будь-який активний радіоприлад, випромінює радіохвилі. Чим більше радіус дії, тим сильніше випромінювання. Звичайно, безпосередня шкода від подібного роду дії ще не доведена, але ж Вам не потрібен зайвий ризик?

Радіоняня обов'язково має бути забезпечена функцією постійної перевірки зв'язку, щоб, якщо раптом зв'язок розірветься, Ви знали про це.

Дизайн радіоняні має бути максимально непомітним, таким, що не привертає увагу, інакше дитина вирішить, що це нова іграшка і потягне її в рот або закине подалі.

Найпередовіші моделі радіонянь працюють на основі цифрових розробок. Зверніть увагу на інструкцію, що додається до приладу. Там повинна бути гарантія хорошого зв'язку і захисту від всіляких перешкод. Краще, якщо вибрана Вами модель використовуватиме більше ніж один канал зв'язку. Всім цим вимогам відповідають прилади, створені на основі DECT-технології (Digital Enhanced Cordless Telecommunication). Це світовий стандарт цифрового радіодоступу, який використовують для створення безпровідних телекомунікацій. Окрім відмінної якості прийому-передачі, безпеки для здоров'я (потужність радіосигналу не перевищує 10 мВт), він дає таку важливу перевагу, як кодування передачі, що убезпечить від вторгнення у Ваше особисте життя.

Дуже непогано, якщо Ваша радіоняня буде забезпечена приємними доповненнями у вигляді вбудованого нічника, який ввімкнеться при пробудженні дитини і не дозволить йому злякатися в темноті, або комплексу колискових мелодій, що змінюють одна іншу. Деякі радіоняні здатні навіть відволікти малюка приємною світломузикою. Для тих, хто дотримується режиму або вимушений давати малюку і які-небудь препарати в точний час, не зайвим виявляться вмонтований в радіоняню годинник і будильник. Або, наприклад, радіоняня, оснащена індикатором вологості, подасть сигнал при найменшому намочуванні дитячого простирадла. Також, існують радіоняні, здатні при заданому рівні шуму, набрати закладений в них номер стільникового телефону і зв'язатися з батьками. Додаткових функцій велика кількість, Вам потрібно лише вибрати необхідні саме для Вас.

Поговоримо про те, чого при використанні радіоняні робити не можна. Так, не можна ставити прилад поряд з мікрохвильовою піччю або іншими «активними» приладами - замучать завади. Якщо маля спить чуйно і неспокійно, то краще загородити від нього радіоняню якою-небудь іграшкою, щоб вона не розбудила його випадково, коли перемикаються лампочки індикації. Не кладіть прилад в ліжечко. Його чутливість дозволяє уловлювати звук на відстані трьох і більше метрів.

Прогрес не стоїть на місці, і будь-який винахід розвивається і покращується. Так і радіоняня. Тепер можна придбати не просто прилад, що передає звуки, але і такий, що передає зображення, це дозволить Вам не лише чути, але і бачити дитину. Деякі пристрої навіть можуть «бачити» в темноті, а також записувати зображення. Такі відеоняні підключаються до телевізора або монітора, або мають свій власний вбудований невеликий рідкокристалічний монітор.

Для малят з проблемами здоров'я розроблений спеціальний прилад, що поєднує в собі радіоняню і монітор дихання. Якщо протягом заданого часу прилад не уловлює ні єдиного руху або дихання, подається тривожний сигнал.

Радіоняню можна використовувати і тоді, коли дитина виросте. У дитячих іграх, наприклад, під час походу в ліс за грибами-ягодами або якщо відхід знадобиться літньому родичеві.

Як бачите, вибрати власну радіоняню - дуже просто!

Таким чином, на сьогодні ринок товарів для дітей та для догляду за ними представлений широким спектром пропозиції.

Окреме місце посідають також і засоби гагаєни дитини, зокрема одноразові підгузники (Pampers, Huggies, Libero).

Рисунок 3.19 - Одноразові дитячі підгузники

Таким чином, ринок дитячих товарів в Україні представлений широким спектром пропозицій. Серед цих товарів окреме важливе місце посідають товари для гігієни дитини. Огляду деяких із них з пропозицією інноваційного рішення та оцінки його ефективності та шансів на ринковий успіх присвячено наступні пункти роботи.

3.2 Розроблення нового товару

Одноразові підгузники полегшують життя мам по всьому світу більше 50 років. Весь цей час виробники борються за гаманці сучасних сімей, вкладаючи величезні гроші в удосконалення технологій і рекламу. Ми вирішили розібратися, які підгузники насправді краще. Pampers, Huggies і Libero - частіше за інших зустрічаються в українських магазинах. З них і розпочнемо.

Рисунок 3.20 - Huggies Newborn

Рисунок 3.21 - Libero Baby Mini

Рисунок 3.22 - Pampers Extra Dry Mini

Перш ніж розробляти інноваційну пропозицію, здійснимо порівняльний аналіз конкурентоспроможності одноразових підгузників, щоб мати підґрунтя для вибору того, який найбільш доцільно удосконалити та покращити з метою ще більшої його популяризації серед споживачів.

Для оцінки підгузників використали 10-ти бальну шкалу за такими характеристиками як:

. Спроможність до поглинання;

. Зручність (наскільки зручно надівати, товщина, розмір, застібки і тому подібне);

. Комфорт і надійність(чи не протікають, якість матеріалів, гуми).

Спроможність до поглинання.

Дитина пісяє до 25 раз на добу по 20-30 мл за раз, грубо кажучи, 1 раз на годину по 20-30 мл. Фахівці рекомендують міняти підгузник раз у 3-4 години. Тобто підгузник повинен вміщувати 100 мл рідини і залишатися сухим.

Для перевірки ми використали підфарбовану воду кімнатної температури, наливали її на передню частину підгузника. Через деякий час сухість поверхні перевіряли паперовою серветкою.

На першому етапі кожен підгузник отримав 100 мл рідини. Найшвидше з цим об'ємом впорався Huggies, на другому місці - Libero. Pampers вбирав рідину довше за усіх. Серветки залишилися сухі.

Через 15 хвилин додали ще по 60 мл. Libero, хоч і ввібрав воду швидше Pampers, вибув з гри - серветка промокла.

Ще через 15 хвилин додали по 40 мл. Обидва - сухі. Ще 15 хвилин, ще по 40 мл. Pampers сухий, Huggies - вологий.

Оцінки:

. Pampers - 3;

. Huggies - 2;

. Libero - 1.

Зручність.

Найтовщий і громіздкіший - Libero. Найбільш легкий і тонкий на вигляд - Pampers.

У Libero і Huggies є гумка ззаду, яка полегшує застібання. У Pampers найширші липучки, але застібаються усі однаково добре.відрізняється найширшою смужкою для приклеювання липучки. Тобто, можна більше регулювати розмір підгузника.

Оцінки:

. Huggies - 3;

. Libero - 2;

. Pampers - 1.

Комфорт і надійність.

Подвійні гумки навколо ніжок захищають усі підгузники від протікання однаково добре. Гумки на спинці Libero і Huggies захищають від протікання ззаду і залишають Pampers позаду.

Крім того, у Libero є спеціальні "кишеньки", що додатково захищають від протікань. Але реальної користі від них ми не відчули: кишеньки мають бути сильно відкопилені, щоб виконувати свою функцію, що в щільно надітому підгузнику - неможливо.

Думаю, малюкові менш приємно буде у великому Libero, який до того ж жорсткіший в наповненому стані. Річ у тому, що усередині нього більше целюлози, ніж всмоктуючого гелю. Крім того, широкий поясочок занадто затискає ніжки.

Оцінки:

. Huggies - 4;

. Pampers - 3;

. Libero - 2.

Підіб’ємо підсумки.

Рисунок 3.23 - Лідер серед підгузників за результатами дослідження

Лідером серед підгузників другого розміру в нашому тестуванні стали Huggies. Вони виявилися зручніші і надійніші за конкурентів, крім того, вони швидше за інших вбирають вологу.лідирують за спроможністю до поглинання. Вони здатні вмістити найбільшу кількість води. Але на сучасному ринку ця вже не головна конкурентна перевага. Крім того, вони єдині просякнуті лосьйоном. Діло смаку, але ми не стали б вважати це перевагою.пасуть задніх. Їм бракує легкості, зручності і кращих показників вбираності. Їх низька ціна нівелюється необхідністю частої зміни підгузника.

Таблиця 3.1 - Порівняльні характеристики підгузників

Визначимо, який із цих товарів є найбільш конкурентоспроможним за наведеною раніше методикою. Розрахуємо інтегральні коефіцієнти конкурентоспроможності по окремих марках підгузників:

К Huggies= 0,3*(1-1,01/1,11)+0,3*(1-2/3)+0,2*(1-3/3) +0,2*(1-4/4)=0,127

К Pampers = 0,3*(1- 1,01/1,33)+0,3*(1- 3/3)+0,2*(1- 1/3) +0,2*(1-3/4)=0,252 (3.1)

К Libero = 0,3*(1- 1,01/1,01)+0,3*(1-1/3)+0,2*(1- 2/3) +0,2*(1-2/4)=0,367

Таким чином, можна зробити наступні висновки: найбільш конкурентоспроможним за результатами розрахунків є підгузник Huggies, потім після нього на другому проміжному місці знаходиться підгузник Pampers, а потім на третьому місці найменш конкурентоспроможний підгузник Libero.

З’ясуємо, до яких рівнів якості відносяться ці товари.

Ксер= 0,127+0,252+0,367/3=0,249  (3.2)

min=0,7*0,249=0,1743 max=1,3*0,249=0,3237

Рисунок 3.24 - Розташування підгузників досліджуваних марок за рівнями якості

Побудуємо циклограму якості за результатами розрахунків (рис. 3.25).

Рисунок 3.25 - Циклограма якості підгузників

За результатами дослідження ринку було встановлено, що підгузники Huggies знаходяться на етапі зрілості цього товару, тобто ринок достатньо насичений і потребує певних інноваційних рішень та пропозицій стосовно покращання даного товару з метою пролонгації його існування на ринку та забезпечення більшої конкурентоспроможності.

Нашою наступною пропозицією (інновацією) є облаштування підгузника датчиком, який би реагував на те, що підгузник треба замінити за результатами процесів життєдіяльності дитини, і також міг подавати сигнали подібно до Радіоняні. Побудуємо карту рівнів задуму товару за результатами такої колективної генерації ідеї батьками за трьома рівнями - за Ф. Котлером (рис. 3.26).

Рисунок 3.26 - Рівні задуму товару (підгузника з інноваційним датчиком)

Нами було організовано групу батьків-однодумців стосовно реалізації нових ідей з приводу покращання дитячих підгузників та полегшення догляду за дитиною із максимальним забезпеченням її здоров’я, комфорту та самопочуття. У процесі колективної генерації ідей було підтримано ідею, згідно із якою було б непогано дійсно запровадити таке інноваційне рішення.

Також було проведено сегментацію ринку, для того, щоб з’ясувати, яким саме групам споживачів це буде цікаво. В основу сегментації було покладено такі ідеї: хто саме знаходиться із дитиною і доглядає за нею протягом доби. Було виокремлено такі групи споживачів: мами-домогосподарки, які самі доглядають за дитиною із найвищою мірою власної відповідальності за її самопочуття; мами-працюючі, які залишають дитину із нянею і вважають за доцільне придбати підгузник з такою інновацією, оскільки недостатньо довіряють вчасності дій няні стосовно заміни підгузника; мами-працюючі, які залишають литину із батьками і знов-таки не зовсім покладаються на вчасність їх дій (з приводу їх віку тощо); мами-працюючі, які залишають дитину і іншими членами родини або довіреними особами, які з тих самих причин вважають за доцільне придбання таких підгузників із запропонованою інновацією. Також брався до уваги аспект рівня цін на підгузники як додатковий фактор сегментації. Результати проведеного нами дослідження подано у табл. 3.2.

Таблиця 3.2 - Сегментація ринку споживачів підгузників з метою впровадження інноваційної пропозиції

Таким чином, за результатами здійсненого нами дослідження з приводу сегментації ринку споживачів підгузників з інноваційною пропозицією нами було встановлено, що більшою мірою вбачають для себе необхідність придбання такої продукції мами, які працюють і змушені залишати дитину для догляду нянею або батьками, або іншими членами родини або довереними особами. Це можна пояснити таким чином: у цьому разі мами, які працюють, меншою мірою довіряють вчасності дій цих осіб, з якими вони залишають дитину, з приводу вчасності заміни підгузника. Тому наявність такого інноваційного рішення у підгузнику вважається ними як схвальне і як таке, що є стимулом для його придбання.

З приводу проекції з точки зору цінових орієнтирів - ми бачимо, що практично усіма ціновими сегментами це буде сприйматися схвально та адекватно (з точки зору підвищення ціни такого підгузника як результат втілення у ньому даної інновації).

3.3 Оцінка ефективності інноваційного рішення та його шансів на успіх на ринку

Говорячи про оцінку ефективності запропонованої пропозиції, нами планується оцінити наступне:

ступінь відповідності продукції із даною інновацією вимогам споживача;

шанси даної інновації на ринковий успіх;

економічну ефективність заходів із впровадження даної інновації.

Оцінимо ступінь відповідності продукції із даною інновацією вимогам споживача. Для цього проведемо такі розрахунки (відповідно до розглянутої у другому розділі методики).

Таблиця 3.3 - Оцінка відповідності нового підгузника інтересам споживачів

Розраховуємо оцінки відповідності нового товару інтересам споживача.

О=3*0,3+3*0,3+4*0,1+3*0,1+4*0,2=0,9+0,9+0,4+0,3+0,8=3,3 (3.3)

Таким чином, у відповідності до шкали оцінок можна зробити висновок, що товар із даною інноваційною пропозицією потрапляє до першого діапазону оцінок (3,0<О≤4) і має повну відповідність інтересам суб’єктів ринку, рівень очікуваних сукупних витрат при цьому передбачається низький, рівень очікуваних сукупних доходів - високий, а рішення, яке можна прийняти стосовно введення такої інновації на ринок - таке: товар має усі шанси на успіх.

Для цього звернемося до таблиці вихідних даних по характеристиках товару (підгузник Huggies). В таблиці подано дані стосовно фактичних значень характеристик і бажаних їх значень з точки зору думки споживача.

Таблиця 3.4 - Характеристики товару-інновації для оцінки шансів його на ринковий успіх

Розрахуємо інтегральний коефіцієнт задоволеності споживача даною продукцією, яка містить інноваційну пропозицію.

Кфакт інтегр =

(1,0/1,11)*0,2+(2/10)*0,2+(3/10)*0,1+(4/10)*0,2+(7/10)*0,3= (3.4)

= 0,18+0,04+0,03+0,08+0,21=0,54

Таким чином, згідно із значеннями результатів по шкалі оцінок, одержане значення потрапляє у діапазон 0,33<, що свідчить про обґрунтовану доцільність інноваційних пропозицій, про високі шанси на успіх інновації на ринку, про середню необхідність у маркетингових комунікаційних заходах. Тобто із такими характеристиками продукції та із даним інноваційним рішенням вона має цілком значні шанси на успішне сприйняття її ринком і має бцти обов’язково впроваджена в реальність.

Здійснимо також оцінку економічної ефективності реалізації даного проекту (підгузника із інноваційним датчиком необхідності своєчасної заміни його новим).

Основні статті витрат, які пов’язані із реалізацією цього проекту, за результатами обробки думок фахівців з виробництва даної продукції наведено у подальшій таблиці.

Таблиця 3.5 - Витрати, пов’язані із впровадженням проекту інноваційної пропозиції для підгузника

Результатом здійснення цієї пропозиції можна вважати очікуване (прогнозоване) зростання обсягів реалізації товару (як у натуральному, так і у вартісному вираженні).

За результатами дослідження виокремлених сегментів споживачів, які виявляють інтерес до даної продукції, було встановлено, що така інновація послужить причиною зростання обсягів закупівлі саме такої продукції. Прогнозоване зростання сегменту (по м. Суми) за оцінками фахівців компанії-товаровиробника складе: 650000 грн. Тоді ефективність заходів щодо пропозиції даної інновації на ринку становитиме:

Е=650000-115000/115000=4, 6  (3.5)

Тобто, як бачимо, дані заходи виявляться ефективними та призведуть до зростання обсягів закупівлі цього товару, що кінець-кінцем обернеться окупність витрат, які були понесені на впровадження цієї інноваційної ідеї.

Висновки

Значення інновацій постійно підвищується. У ринкових умовах підприємству необхідно повсякчасно контролювати конкурентоспроможність своєї продукції, розробляти нові види товарів, нові технології і вчасно впроваджувати вже відомі прогресивні технології.

У результаті трансформації середовища виникають як нові потреби, так і нові знання та засоби задоволення цих потреб. Підприємства, нездатні модернізувати виробництво, рано чи пізно поступаються місцем на ринку іншим інноваційним організаціям. Навіть якщо фірма постійно модернізує свої товари, то ринки, на яких вона працює, можуть увійти в стадію занепаду і спрямованим на розвиток фірмам доводиться «висаджуватись на нові території». Під «пресом» конкурентної боротьби показники рентабельності досить швидко після виходу товарів на ринок починають скорочуватись. Модернізація продукту дає змогу підтримувати рівень прибутку, проте значний дохід приносять тільки новаторські товари. Виникає необхідність постійно розробляти нові продукти, широкий набір яких створює підприємству (компанії) можливості швидкого зростання.

Отже, до спонукальних мотивів, які змушують підприємства впроваджувати різні види новацій, у першу чергу належать такі:

суспільна потреба в інноваціях;

виживання підприємства в умовах швидких змін у зовнішньому середовищі;

забезпечення конкурентного статусу підприємства в умовах зростаючої інтернаціоналізації та глобалізації бізнесу;

забезпечення ефективності функціонування підприємства;

підтримка або підвищення престижу на ринку.

Проведене дослідження по ринку дитячих товарів дозволило дійти висновку, що пропозиція інноваційного рішення, про яке говориться у роботі, є цілком обґрунтованою за результатами дослідження потреб ринку та оцінки шансів цієї інновації на ринковий успіх.

Список літератури

1.       Управління стратегією інноваційного розвитку економіки України : монографія / Н.М. Сіренко - Миколаїв, 2010. - 416 с.

.        Александров Ю.Л., Терещенко Н.Н., Суслова Ю.Ю. Особливості попиту на ринку // Маркетинг у Росії і за рубіжем. - № 4, 1999.- С.41-50.

.        Голубків Е.П. Маркетингові дослідження товару// Маркетинг у Росії і за рубіжем, № 4, 1999. - С. 3-19.

.        Нікішкін В.В., Гурова И.В. Роль маркетингових досліджень у розробці стратегії виведення нового продукту на ринок// Маркетинг у Росії і

.        Попов Е.В. Розробка нового товару//Маркетинг у Росії і за рубіжем,

.        Базелл Р.Д., Кокс Д.Т., Браун Р.В. Информация и риск в маркетинге. - М.: Финстатинформ, 1993. - 230 с.

.        Ильяшенко С.Н. Маркетинг в примерах и задачах: Учебное пособие. - Сумы, ВВП „Мрія-1” ЛТД, 1998. - 112 с.

.        Ильяшенко С.Н. Экономические аспекты поиска целевых рынков: сегментация, оценка риска, экономический инструментарий. - Сумы: ВВП „Мрія-1” ЛТД, 1997. - 156 с.

.        Ильяшенко С.Н. Экономические аспекты управления качеством процесса поиска рынков сбыта// Вісник Української академії банківської справи. - 1997. - №3. - С. 71-76.

.        Клейнер Г.Б. и др. Предприятие в нестабильной экономической среде: риски, стратегия, безопасность. - М.: ОАО „Изд-во „Экономика”, 1997. - 288 с.

.        Менеджмент та маркетинг інновацій: Монографія/За заг. ред. д-ра екон. наук, проф. С.М. Ілляшенка. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. - С. 160-184.

.        http://good-life.com.ua/detskie-tovary/

.        Современный маркетинг/В.Е. Хруцкий, И.В. Корнеева, Е.Э. Автухова; Под ред.В.Е. Хруцкого. - М.: Финансы и статистика, 1991. - 256 с.

.        Хозяйственный риск и методы его измерения: Пер. с венг. /Бачкаи Т., Месена Д., Мико Д. и др. - М.: Экономика, 1979. - 184 с.

. http://7kilometr.com/ukr/products/Dityachi-tovari-optom-Dityachi-tovari-Ukrayina-Dityachi-tovari-internet-magazin

.        http://znamy-prosto.com.ua/article-19

.        http://klumba.ua/articles/diapers_test/

.        http://library.if.ua/book/15/1341.html.

.        Багиєв Г.Л., Тарасевич В.М., Анн Х. Маркетинг: Підручник для Вузів- М: “Економіка”. 1999.- 703 c.

.        Голубків Г.Л. Маркетингові дослідження: теорія, практика, методологія. - М: “Финпресс”. 1998. - 416с.

.        Котлер Ф., Армстронг Г., Сондерс Д., Вонг В. Основи маркетингу: Пер. с англ. - М, Спб, ДО: “Вільямс”, 1998. - 1056 с.

.        Котлер Ф. Маркетинг менеджмент.: Пітерком, 1999. - 896 с.

.        Маркетинг: Підручник/ Під ред. А. Н. Романова. - М: Банки і біржі, Юніті, 1996. - 560 с.

.        Уласова В.М.; Волков Д.Л.; Куркулів С. Н. Основи підприємницької діяльності (МАРКЕТИНГ) Навч. посіб. - М: “Фінанси і Статистика”, 1999. - 265 с.

.        Базелл Р.Д., Кокс Д.Т., Браун Р.В. Информация и риск в маркетинге. - М.: Финстатинформ, 1993. - 230с.

.        Ильяшенко С.Н. Маркетинг в примерах и задачах: Учебное пособие. - Сумы, ВВП „Мрія-1” ЛТД, 1998. - 112с.

.        Ильяшенко С.Н. Экономические аспекты поиска целевых рынков: сегментация, оценка риска, экономический инструментарий. - Сумы: ВВП „Мрія-1” ЛТД, 1997. - 156с.

.        Ильяшенко С.Н. Экономические аспекты управления качеством процесса поиска рынков сбыта// Вісник Української академії банківської справи. - 1997. - №3. - С. 71-76.

.        Клейнер Г.Б. и др. Предприятие в нестабильной экономической среде: риски, стратегия, безопасность. - М.: ОАО „Изд-во „Экономика”, 1997. - 288с.

.        Менеджмент та маркетинг інновацій: Монографія/За заг. ред. д-ра екон. наук, проф. С.М. Ілляшенка. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. - С. 160-184.

.        Современный маркетинг/В.Е. Хруцкий, И.В. Корнеева, Е.Э. Автухова; Под ред. В.Е. Хруцкого. - М.: Финансы и статистика, 1991. - 256с.

.        Хозяйственный риск и методы его измерения: Пер. с венг. /Бачкаи Т., Месена Д., Мико Д. и др. - М.: Экономика, 1979. - 184с.