Особливості та стан розвитку санаторно-курортного комплексу АР Крим

Вступ

1. Сутність, значення і місце санаторно-курортного комплексу в господарстві

. Передумови розвитку і розміщення санаторно-курортного комплексу АРК

. Сучасний рівень розвитку і структура санаторно-курортного комплексу АРК

. Територіальна структура сучасного рівня розвитку і розміщення рекреаційного комплексу АР Крим

. Сучасні проблеми та напрямки удосконалення сучасного рівня розвитку і розміщення санаторно-курортного комплексу АР Крим

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

АРК - з її минулим і сьогоденням - має широкі можливості і далеко не реалізований повністю потенціал розвитку санаторно-курортної індустрії як високорентабельної галузі міського господарства, що сприяє росту загального добробуту. Саме тому одним із пріоритетів концепції розвитку цього економічного району є формування інфраструктури санаторно-курортного господарства світового рівня.

Актуальність даної теми випливає з того, що для розвитку санаторно-курортного комплексу АР Крим, велику увагу приділяють не лише органи виконавчої влади областей і України взагалі, а й багато представників з інших країн. Пропаганді санаторно-курортних можливостей економічного району сприяє його експозиційна участь в основних туристичних виставках: „Travel Ukraine”, „Україна”, „Україна - крок у нове тисячоріччя”, MITT (Москва), Inwetex (Санкт-Петербург), WTM (Лондон), Salon Mondial du Tourisme (Париж) і ін.

Метою написання курсової роботи буде докладне дослідження ролі окремих складових у забезпеченні якнайкращого розвитку санаторно-курортного комплексу АР Крим.

Завдання курсової роботи полягає в дослідженні передумов, що сприяють розвитку цього комплексу; сучасного його стану; факторів, які впливають на його розміщення; перспектив подальшого удосконалення цього комплексу.

Об’єктом написання курсової роботи є санаторно-курортний комплекс АР Крим.

Предметом курсової роботи є особливості та стан розвитку санаторно-курортного комплексу АР Крим, фактори, що впливають на розвиток та розміщення закладів комплексу економічного району.

При написанні курсової роботи буде використано декілька методів. Метод являє собою сукупність прийомів та способів за допомогою яких буде досліджуватися обрана тема курсової роботи. Щодо методів впливу на розвиток та покращення санаторно-курортного комплексу, то є такі методи, як:

Ø  встановлення соціальних і екологічних нормативів і стандартів та контроль за їх дотриманням;

Ø  програми по сприянню залучення іноземних інвестицій;

Ø  математичний (підрахунок соціальних та економічних показників);

Ø  нормативний (співставлення досягнутих результатів з певними результатами в інших країнах та по економічному району в цілому).

1. Сутність, значення і місце санаторно-курортного комплексу в господарстві

Санаторно-курортний комплекс - це складова соціальної сфери господарського комплексу країни, функцією якої є надання санаторно-курортних послуг в обсязі і межах, не заборонених діючим законодавством України.

Сутність та зміст санаторно-курортної сфери найбільш доцільно розкрити за допомогою ряду понять, визначених в Законодавстві України.

Курорт - освоєна природна територія на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об'єктами інфраструктури, використовується з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та для рекреації і підлягає особливій охороні [1, ст. 1]

Санаторно-курортна діяльність - сукупність усіх видів науково-практичної та господарської діяльності, спрямованих на організацію та забезпечення профілактики, лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань із використанням природних лікувальних ресурсів [1, ст. 1].

Санаторно-курортні заклади - це заклади охорони здоров'я, що розташовані на територіях курортів і забезпечують подання громадянам послуг лікувального, профілактичного та реабілітаційного характеру з використанням природних лікувальних ресурсів.[1, ст. 22].

Перелік видів санаторно-курортних закладів затверджується центральним органом виконавчої влади з охорони здоров'я.

Напрями спеціалізації санаторно-курортних закладів визначаються центральним органом виконавчої влади з охорони здоров'я з урахуванням лікувальних властивостей природних лікувальних ресурсів курортів.

Курорти поділяються на кліматичні, бальнеологічні та грязьові. У більшості випадків вони є змішаними - бальнеокліматичними або кліматобальнеологічними. За кліматичними особливостями розрізняють курорти приморські, гірські, розташовані на рівнинах (у лісовій місцевості, лісостеповій, в степах, в умовах клімату степів).

Санаторно-курортне лікування включає:

) Кліматотерапію;

) Аеротерапію;

) Гідротерапію;

) Бальнеотерапію;

) Пелоїдотерапію;

) Таласотерапію.

Санаторно-курортний комплекс виконує рекреаційні функції, які мають глибокий соціально-економічний зміст, сильний регенеративний вплив на суспільство. Адже це здоров’я, а здоров’я - це багатство.

Так само, як майно окремих людей входить до загальнонаціонального багатства, так і їх здоров’я у сумі складає здоров’я нації, яке узагальнено вимірюється середнім віком життя. І якщо держава піклується про здоров’я своїх громадян, то і складова їх власності у національному багатстві велика, і вік їх життя - тривалий.

Здоров’я - це і товар. Причому товар не тільки досить цінний, але і унікальний, його можна ні замінити іншим, ні імпортувати. Його можна купувати (зберігати) через рекреаційні послуги, а також продавати (витрачати) день за днем на виробництві за зарплату, яка повинна би компенсувати понесені витрати.

Ось чому підтримання і відновлення (рекреація) повноцінного здоров’я повинно бути предметом особливої турботи держави. Аби людина в умовах ринкової економіки могла нормально користуватися рекреаційними послугами, вона повинна відповідно заробляти. Результативний відпочинок можливий тільки у багатому суспільстві. І треба сказати, що розвинуті країни досить серйозно займаються вдосконаленням умов і якості відпочинку своїх громадян. Індустрія відпочинку щорічно у світовому масштабі охоплює понад 1,5 млрд. чол.

Санаторно-курортний комплекс позитивно впливає на процес диверсифікації економіки, оскільки надає певний обсяг робіт для суміжних галузей системи господарства, які безпосередньо беруть участь в обслуговуванні відпочиваючих та хворих. Це стосується роздрібної торгівлі, громадського харчування, готельного господарства, побутового обслуговування, зв’язку та інших товарів туристичного та лікувально-оздоровчого призначення, сільського господарства, будівництва, рекламної індустрії, екскурсійної діяльності, культури та сфери розваг.

Рис. 1. Чисельність працівників, зайнятих в санаторно-курортному комплексі та вплив на формування бюджету АР Крим, %

Розглядаючи санаторно-курортний комплекс АР Крим, варто сказати, що він є найбільш впливовим при формуванні зведеного бюджету АР Крим. Це пояснюється тим, що в цьому комплексі зайнято більше половини працюючого населення регіону. В цілому ж на рис. 1 показано, зміну в чисельності працівників цієї сфери АР Крим та відсоток впливу на формування бюджету Криму.

Отже, аналізуючи рис. 1 слід сказати, що хоча від часів прийняття незалежності і відбуваються значні зміни в деяких роках - тенденції до підвищення чи скорочення зайнятого населення чи впливу на формування бюджету, проте слід сказати, що все одно санаторно-курортний комплекс залишається найбільш розвиненим в Криму.

Частка сфери туристичного обслуговування в створенні ВВП АРК наведено нижче на рис. 2.

Рис. 2. Динаміка участі сфери туризму у формуванні ВВП Кримського регіону

Як свідчать дані діаграми 2, в цілому протягом 1995-2009 років значення внутрішньої торгівлі в економіці АРК постійно зростає, про що свідчить збільшення питомої ваги торговельної сфери в створенні валового внутрішнього продукту АРК.

Так, якщо у 1995 році питома вага торгівлі у формуванні ВВП складала 30,1%, то у 2009 році - 39,8%.

На сьогодні цей комплекс виконує безліч функцій, по-перше задоволення потреб населення, яке відбувається у формі надання у користування санаторіїв, пансіонатів, оздоровчих таборів, профілакторіїв, готелів та курортних поліклінік тощо; по-друге забезпечення зайнятості населення - так на сьогодні, як уже зазначалося, в санаторно-курортному комплексі АР Крим зайнято 53% активно-працюючого населення цього регіону; по-третє - оздоровча, яка дає змогу крім відпочинку ще й лікуватися.

Таким чином, санаторно-курортна діяльність - явище давнє. В Україні є великі рекреаційні ресурси, які мають міжнародне значення. Основна частина санаторно-курортних ресурсів зосереджена в Криму, який вважають центром санаторно-курортної діяльності України. Соціальне значення санаторно-курортного комплексу полягає у забезпеченні відновлення життєвих сил людини, раціонального використовування вільного часу.

2. Передумови розвитку і розміщення санаторно-курортного комплексу АРК

Передумови розміщення санаторно-курортного комплексу - це умови, без яких розміщення й розвиток виробництва неможливі, тобто набір певних елементів та чинників на основі яких можна розвивати дану сферу. Ці передумови розміщення випливають з історико-економічних особливостей розвитку регіону. До передумов відносяться також спосіб виробництва, технологічні особливості виробничого процесу, зумовлені науково-технічним прогресом, рівнем територіального поділу суспільної праці. Їх можна поділити на чотири великих групи: історичні, природні, демографічні та соціально-економічні.

2.1 Природні передумови

АР Крим має досить вигідне економічне положення. Через її територію проходять важливі залізничні, річкові та повітряні шляхи, які сполучають дану країну з багатьма зарубіжними країнами. АР Крим займає переважно степову частину території України. Клімат цього регіону помірно теплий. Крим характеризується помірно континентальним кліматом з теплим літом (середньомісячна температура влітку 21-23 градуси) і помірною зимою (середня температура січня - мінус 1 - 5 градусів). Гірський Крим має помірний, а південний берег Криму - середньоземноморський клімат з м’якою зимою і теплим м’яким літом. Важливим кліматоутворювальним фактором Південного берега Криму є Кримські гори, які перешкоджають проникненню холодних повітряних мас з півночі. Безморозний період триває від 160-170 днів до 250 днів на рік на Південному березі Криму.

Опадів випадає від 300-350 мм (у степовому Криму) до 450 мм. Лише в гірському Криму випадає значна кількість опадів. Наприклад, на західному схилі гори Ай-Петрі їх випадає більш як 1000 мм за рік. Максимум опадів на рівнинах влітку.

Сприятливі кліматичні умови, вихід берегів Криму до Чорного і Азовського морів, наявність значних запасів мінеральних вод та лікувальних грязей сприяли формуванню на півострові найпотужнішого в державі рекреаційного комплексу.

Кримський санаторно-курортний комплекс знаходиться на території Автономної Республіки Крим. Загальна його площа 26,2 тис. км (4,3 % території України). До комплексу належать Євпаторійський, Феодосійський та Ялтинський райони. Крім цього, тут знаходяться курортні місцевості (Кастрополь, Ласпі, Місхорта ін.), а також зони короткочасного відпочинку. За природними умовами це найбільш різноманітний рекреаційний регіон України. Поділяється на Південний берег Криму, Головне пасмо Кримських гір, Східне узбережжя, Північне передгір'я та степову частину.

У світлі національного і культурного відродження України розвиток рекреації і туризму набуває особливого значення. Адже рекреація (від лат. -recreatione - відновлення, перерва) - це одна із форм раціонального використання вільного часу, проведення змістовного дозвілля, задоволення пізнавальних інтересів, оздоровлення та лікування населення.

Рекреація - це також своєрідна візитна картка як АР Крим так і всієї України, що ознайомлює зарубіжну громадськість зі станом економіки, розвитком національної культури, віковими традиціями та духовним потенціалом нації, з різноманітними та унікальними природними ресурсами. Водночас це і важлива стаття надходження коштів до бюджету країни, в тому числі і валютних. Адже, незважаючи на економічні негаразди, потік іноземних туристів в Україну зростає.

Санаторно-курортні ресурси регіону представлені помірно-континентальним та середземноморським кліматом (Південний берег Криму), теплими морями, лікувальними грязями, мінеральними водами, своєрідними ландшафтами, численними пам'ятниками історії та культури. Температура Азовського та Чорного морів біля узбережжя протягом червня - жовтня перевищує +17°С. Загальна протяжність галькових, піщаних та піщано-ракушнякових пляжів становить близько 450 км. Тривалість купального сезону - понад 4 місяці. Велике рекреаційне значення мають солоні озера, в яких зосереджено приблизно 24 млн. м лікувальних, в основному сульфідних, грязей. Загальна кількість озер перевищує 50, які об'єднані в Євпаторійську, Тарганкутську, Перекопську, Чонгаро-Арабатську та Керченську групи.

Найбільше рекреаційне значення мають озера - Сакське, Тобечинське, Старе, Долузлав. Ріки регіону невеликі, маловодні і для рекреаційного використання непридатні. Як туристичні об'єкти використовуються каньйони деяких рік (Кача, Альма, Бельбек) та водоспади, серед яких найвищий в Україні водоспад Учан-Су.

В АР Крим відомо понад 100 джерел лікувальних мінеральних вод (друге місце по Україні після Карпат) різної мінералізації та хімічного складу. Переважають хлоридні кальцієво-натрієві, хлоридно-натрієві, гідрокарбонатно-хлоридні натрієві та інші води. Основні родовища зосереджені на північному схилі Кримських гір, поблизу Євпаторії, Фе-посії, в Саках, в курортній місцевості Мелас. Води використовуються санаторно-курортному лікуванні, а також здійснюється промисловий розлив мінеральних вод "Айвазовська", "Євпаторійська", "Кримська", "феодосійська" та "Ялтинська".

Кримський рекреаційний регіон розташований у степовій фізико-географічній зоні помірного поясу та у субтропічному фізико-географічному поясі (Південний берег Криму). Для гірської частини характерна вертикальна поясність. В регіоні випадає від 400 (в степовій зоні) до 1100 мм (Кримські гори) опадів на рік.

В регіоні найвищий по Україні показник природно-заповідної насиченості. Тут створені Ялтинський гірсько-лісовий заповідник (площа 14,6 тис. га), заповідник Мис Мартьян (0,24 тис. га), Карадазький заповідник (2,9 тис. га), Кримське заповідно-мисливське господарство (46,9 тис. га), Нікітський ботанічний сад, численні заказники, пам'ятки природи, пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення.

В цілому ж в АР Крим зосереджено 34,6% рекреаційних ресурсів України.

Щодо характеристики безпосередньо основних рекреаційних ресурсів АР Крим, то на сьогодні тут зосереджені:

Ø  Бальнеологічні ресурси. До них належать лікувальні мінеральні води, лікувальні грязі та озокерит. Лікувальні мінеральні води Криму мають досить високі запаси, і деякі родовища мають світове значення. Наприклад єдиним місцем України, де поширені сопкові грязі, є Керченський півострів (АР Крим)

Ø  Лісові санаторно-курортні ресурси. Широкий розвиток відпочинку і туризму пов’язаний з використанням лісів. У Кримських горах лісистість є однією з найвищих в Україні. Комплексна оцінка лісових територій України дозволила виділити 265 придатних для рекреаційного освоєння зон і окремих місцевостей загальною площею понад 1,3 млн. га. При цьому на АР Крим припадає майже чверть окремих зон і місцевостей.

Ø  Водні рекреаційні ресурси. До них відносять моря, озера, водосховища, ріки, придатні для організації водних видів санаторно-курортної діяльності. В цьому відношенні АР Крим є досить розвиненою.

Ø  Спелеоресурси. В Криму відомо понад 40 великих печер та 857 карстових порожнин різного розміру. Найбільші: Солдатська (500м), Каскадна (400м), Нахімовська (312м), Дружба (270м); найдовші: Червень (13,7 км), Солдатська (2,1 км), Мармурова (1,6 км).

Отже, перелічені види природних ресурсів дають підставу стверджувати, що в АР Крим дійсно склалися всі природно-географічні умови задля розвитку санаторно-курортного комплексу

За останнім переписом населення на території АР Крим проживало 2490,0 тисяч чоловік (наявне населення) або 5,1% його кількості в Україні. Головними тенденціями в розвитку людського потенціалу є такі, що характерні і для України в цілому. Порівняно з 1990 роком кількість населення скоротилася на 60,7 тисяч. Питома вага міського населення в АРК становить 1718,1 тис. (69%), щільність населення - 80 осіб на 1 кв. км.

Статева структура населення характеризується переважанням жінок над чоловіками - відповідно 51,6% і 48,4%. Що стосується статево-вікової структури Кримського регіону, то її відображає рис. 3.

Рис. 3. Статево-вікова структура АР Крим, %

Як свідчить дана діаграма населення у працездатному віці становить 59,7% від всього проживаючого населення. Негативним є те, що частка осіб похилого віку переважає частку осіб у віці до 16 років на 3,5%.

Рівень зареєстрованого безробіття як відношення кількості безробітних громадян, які перебували на обліку на початок відповідного року в державній службі зайнятості складав на 1.01.07 - 2,2%, при цьому в Україні цей показник в середньому становив - 4,2%.

В підсумку можна сказати, що демографічний фактор є одним з визначальних при формуванні сфери торговельного обслуговування АРК. Розвиток закладів внутрішньої торгівлі АРК забезпечені необхідною кількістю робочої сили, що сприяє їх подальшому розвитку.

Густота населення в АР Крим становить 82 особи на 1 кв. км.

Важливою особливістю АРК є поліетнічність населення півострова. Зараз його населяють представники більше, ніж вісімдесяти національностей. В цілому ж на рис.4 показано національний склад населення АР Крим.

Рис. 4. Різновидність населення АР Крим, (% до загальної чисельності)

Рівень зареєстрованого безробіття як відношення кількості безробітних громадян, які перебували на обліку на початок відповідного року в державній службі зайнятості складав на 1.01.02 - 2,2%, при цьому в Україні цей показник в середньому становив - 4,2%

.3 Соціально-економічні

При розгляді соціально-економічних показників, як передумов розвитку та розміщення санаторно-курортного комплексу, я б хотів окремо розглянути економічні і соціальні показники.

Продуктивні сили АРК є складовою продуктивних сил України і невід’ємною часткою її загальногосподарського комплексу. Продуктивні сили дозволяють здійснювати безперервний процес розширеного суспільного відтворення та беруть участь у створення ВНП (валовий національний продукт). Динаміку питомої ваги АРК у ВНП України подано нижче на рис. 5:

Рис. 5. Динаміка питомої ваги АРК у загальній структурі ВНП України, %

Як бачимо, АРК займає значне місце у загальному обсязі ВНП країни. Максимального значення її питома вага у структурі ВНП досягла у 2009 р., тобто спостерігається тенденція до її зростання.

Як свідчить таблиця 1 на протязі 2008-2009 років в АР Крим простежується позитивна тенденція до ряду показників: зростання кількості населення та трудових ресурсів, підвищення обсягів виробництва продукції промисловості, АПК, покращилося сальдо зовнішньоторговельного балансу.

Таблиця 1 Основні показники соціально-економічного розвитку АР Крим

З початку 2009 р. в АР Крим продовжувалася тенденція до економічного зростання. Якщо за І квартал темпи росту обсягів промислового виробництва становили 101,1%, то за 5 місяців - 102,3%. Це менше, аніж в цілому по Україні та інших великих промислових регіонах країни, проте не відбувається тенденція до скорочення обсягів виробництва.

Щодо інвестицій в економіку регіону, то найбільша питома вага їх припадає на санаторно-курортний комплекс. Найбільші інвестиційні проекти передбачено на реконструкція готельного комплексу «Ореанда» - загальний обсяг інвестицій -31,12 млн. дол. США., будівництво першої черги рекреаційного комплексу «Аквапарк» - загальний обсяг інвестицій - 2,95 млн. дол. США. та ін.

.4 Історичні

Освоєння в курортно-рекреаційних цілях було розпочато з середини XIX ст. Сьогодні в Криму налічується понад 700 лікувально-оздоровчих закладів, у тому числі 128 санаторіїв. В Криму зосереджено 36% санаторно-курортного фонду, понад 30% будинків відпочинку, близько 20% туристських закладів України.

Надбанням Криму є безліч історико-культурних ресурсів. Понад 11,5 тисяч пам’ятників історії, культури і архітектури, які відносяться до різних історичних епох, цивілізацій, етносів і релігій Найбільш унікальними з них є комплекс печерних міст і монастирів біля Бахчисараю, Генуезька фортеця та багато інших туристичних об’єктів.

Історико-культурні пам'ятки різних епох, що збереглися на його території, є результатом взаємодії різних етносів і цивілізацій, які на певних відрізках історії, існуючи паралельно на обмеженій території півострова, часом функціонували відособлено, не змішуючись і майже не проникаючи одна в одну. Сліди первісної людини, виявлені в печері Киїк-Коба у 25 км від Сімферополя, підтверджують її появу в цих краях близько 100 тис. років тому.

В цілому ж на розвиток рекреаційного комплексу в АР Крим здійснюють позитивний вплив такі фактори:

різноманітний та значний природно-рекреаційний потенціал та історико-культурні ресурси, що налічують понад 11,5 тис. пам’яток;

зростаючі і все більш диверсифіковані потреби населення в санаторно-курортному лікуванні, рекреаційному обслуговуванні та туризмі;

розгалужена мережа існуючих закладів рекреаційного обслуговування, наявність курортів приміських зон відпочинку тощо;

досить потужна матеріально-технічна база рекреаційного обслуговування

Але формування санаторно-курортного комплексу в Криму відбувається і під впливом несприятливих факторів, - це насамперед:

обмежена платоспроможність населення;

слабкий розвиток інфраструктури загального призначення;

низький рівень сервісу та невисока культура господарювання;

нерозвинуті сучасні системи інформаційного забезпечення рекреаційної галузі та невисокий рівень реклами;

дефіцит висококваліфікованих фахівців;

3. Сучасний рівень розвитку і структура санаторно-курортного комплексу АРК

За даними державного комітету статистики України, загальна місткість рекреаційних закладів на початок 2009 року становила 349 тис. місць, в тому числі дитячі санаторії 102 тис. місць, санаторії-профілакторії - 173, будинки і пансіонати відпочинку - 50, бази та інші заклади відпочинку - 423 тис. місць

Санаторно-курортний комплекс АР Крим являє собою сукупність закладів, що забезпечують щорічний, щотижневий, щоденний відпочинок, санаторно-курортне лікування, туризм населення регіону, всієї країни та іноземним туристам.

Виходячи з структури санаторно-курортного комплексу АР Крим, варто сказати, що основними її складовими частинами виступають:

. Санаторно-курортне лікування, що представлене санаторіями та пансіонатами, готелями, бальнеолікувальницями, квартирними бюро. Базується на використанні кліматологічних, бальнеологічних, грязевих природних ресурсів.

Рис. 6. Санаторії та пансіонати відпочинку, одиниць

Станом на початок 2009 року в АР Крим нараховувалося 107 санаторіїв та пансіонатів з лікування із загальною кількістю 27590 місць відпочинку. В цілому ж динаміку зміни кількості санаторіїв та пансіонатів відпочинку показана на рис. 6.

Отже, аналізуючи діаграму 3 можна сказати, що в цілому за період 2000-2009 років суттєво збільшилася кількість санаторіїв та пансіонатів відпочинку.

2. Довготривалий відпочинок, представлений закладами стаціонарного відпочинку (будинки відпочинку та творчості, пансіонати, бази, спортивно-оздоровчі комплекси і табори, заклади дитячого відпочинку). Базується на використанні значних різноманітних рекреаційних ресурсів - рекреаційних лісів, ландшафтів морського узбережжя, річок, озер, водосховищ, приміських зелених зон, парків та лісопарків;

Розглядаючи заклади стаціонарного відпочинку АР Крим слід сказати, що вони на протязі останніх 5 років не мають чіткої тенденції до скорочення чи зростання, в цілому ж ця тенденція показана на рис. 7.

Рис. 7. Динаміка в зміні закладів стаціонарного відпочинку, кількість місць

3. Короткочасний відпочинок, що представлений відповідними закладами та територіями (садівничі товариства і дачні кооперативи, бази відпочинку вихідного дня, заклади рибалок та мисливців, приміські та міські зони відпочинку, міські парки та лісопарки, зелені зони міст тощо), а також вторинними закладами обслуговування (громадського харчування, роздрібної торгівлі, культурно-побутового призначення, транспорту);

Аналізуючи дані заклади, варто сказати, що в цілому вони займають значну територію АР Крим і в останні роки продовжується їх зростання особливо у великих містах. В цілому ж площу території відведену під ці заклади в різних містах АР Крим показано на рис. 8. Всі дані, які наведені на цій діаграмі пораховано у відсотках до загальної зайнятої території цими закладами

Рис. 8. Площа території, яку займають заклади санаторно-курортного комплексу, (% до загальної площі)

санаторний курортний економічний обслуговування

4. Санаторно-курортний комплекс забезпечений готелями, туристичними базами, приютами, кемпінгами, мотелями, оздоровчо-туристичними комплексами та таборами, туристичними агентствами, екскурсійними бюро та туристськими маршрутами, органами управління і обслуговування.

Розглядаючи дану складову санаторно-курортного комплексу АР Крим, варто зауважити, що досить важливе місце займають готелі. Станом на кінець 2009 року в готелях Криму було обслужено 287396 осіб.

5. Профілактичне лікування, що відбувається без відриву від виробництва і забезпечується мережею санаторіїв-профілакторіїв, які використовують природні рекреаційні ресурси і ландшафти;

Щодо закладів профілактичного лікування, то в Криму просліджується негативна тенденція до зниження кількості санаторіїв-профілакторіїв. Так, їх кількість в 2009 році знизилася відповідно до 2008 року на 6 одиниць і становила 202 об’єкта. Хоча в більшій мірі зниження об’єктів відбувається через їх реконструкцію і в подальшому планується ще зниження декількох об’єктів, але вже в 2011 році, за розрахунками кримських вчених, планується швидке зростання кількості санаторіїв-профілакторіїв.

. Території природоохоронного та рекреаційного призначення: державні національні парки, природні парки місцевого значення, заказники, ландшафтні парки та природні урочища.

На сьогодні владою Криму відбувається відновлення деяких об’єктів природоохоронного та рекреаційного призначення, які були за забур’янені в результаті недостатнього фінансування, як збоку державних органів влади так і суб’єктів підприємницької діяльності.

В загалі ж сучасна структура матеріальної бази довготривалого санаторно-курортного обслуговування в АР Крим представлена на рис. 9.

Рис. 9. Структура рекреаційного фонду тривалого користування АР Крим, (2009 рік)

Таким чином, за місткістю перше місце в Криму посідають санаторно-курортні заклади, що розміщуються в місцях з найціннішими курортологічними ресурсами та великою кількістю населення. Їх кількість в АР Крим налічує - 137, або 25% від усієї кількості по Україні.

Загальна забезпеченість Криму санаторними ліжками становить 7,1/1000 жит., що перевищує норму забезпеченості, яку рекомендовано Центральним інститутом курортології і фізіотерапії Міністерства охорони здоров’я на 2,79.

Друге місце в структурі рекреаційного фонду тривалого користування посідають заклади відпочинку. Це пов’язано із специфікою відпочинку. Проблема організації відпочинку - одна з найважливіших, оскільки від вирішення її залежить рівень відновлення працездатності населення. В Україні на рік припадає 133 дні відпочинку (включаючи дні відпустки, свята, вихідні), з яких 103-104 дні становлять суботи і неділі. Це вимагає розвитку сфери відпочинку, основу якої складають будинки, пансіонати, бази відпочинку, дитячі та молодіжні табори.

Із 286 будинків відпочинку і пансіонатів на 80 тис. місць України, 122 на 39 тис. місць знаходяться у АР Крим (або 48% всього фонду України) та 21% фонду АР Крим.

Основна частина туристичних закладів Криму представлена туристичними базами, середня місткість яких становить 453 місця. Найбільша їх кількість зосереджена в центрі АР Крим. В Криму нараховується 89 готелів та інших місць короткотермінового проживання. Хоча за останні 5 років їх кількість знизилася з 103, проте все-одно це залишається другий показник по Україні. В цілому ж структурні підрозділи сфери сервісу у готелях та інших місцях короткотермінового проживання показано у таблиці 2

Таблиця 2 Структурні підрозділи сфери сервісу у готелях та інших місцях для короткотермінового проживання

Щодо пріоритетності розвитку санаторно-курортного комплексу Криму, то з 1 січня 2009 року терміном на 30 років уведений спеціальний режим інвестиційної діяльності. Затверджено 12 інвестиційних проектів на загальну суму 79,90 млн. дол. США. На 01.03.2003 притягнуто інвестицій на загальну суму - 35,42 млн. дол. США. У бюджети всіх рівнів перераховано 8,27 млн. грн.

Найбільші інвестиційні проекти передбачено на:

Ø  Реконструкція готельного комплексу «Ореанда»

Реалізація інвестиційного проекту дозволить перепрофілювати діяльність готелю від загальноприйнятого раніше стандарту (тільки розміщення і харчування) на створення туристичного комплексу з міжнародним рівнем обслуговування клієнтів і широким спектром послуг. Завдяки цьому готель буде відповідати рівню п'ятизіркового готелю. Загальний обсяг інвестицій -31,12 млн. дол. США.

Ø  Будівництво першої черги рекреаційного комплексу «Аквапарк»

Розташований у підніжжя гори Кішка (селище Сімеїз) комплекс водноспортивних атракціонів є унікальним об'єктом розваг для сімейного відпочинку. Офіційне відкриття першої черги аквапарку «Голубая Затока» відбулося в червні 2008 року. При підборі обслуговуючого персоналу перевага була віддана місцевим жителям - це більш двохсот нових робочих місць з досить високим рівнем заробітної плати. Загальний обсяг інвестицій - 2,95 млн. дол. США. До 2012 року планується в цей же проект планується перерахувати ще стільки ж грошей.

Ø  Будівництво й експлуатація пансіонату ім. Терлецького

Реалізація даного проекту дозволить здійснити комплексну реконструкцію і перепрофілювання дитячого оздоровчого табору ім. Терлецького в пансіонат сімейного відпочинку, що надаватиме послуги на якісно новому рівні. На території пансіонату буде створено унікальний дендропарк, побудовано відкритий плавальний басейн із водяними атракціонами. Загальний обсяг інвестицій по проекті - 2,41 млн. дол. США. Завдяки цьому проекту буде створено 88 нових робочих місць із середньою заробітною платою 950 гривень.

Ø  Створення й експлуатація Центра відпочинку «Лаванда»

Зведення корпусів Центра відпочинку «Лаванда» ведеться на основі відновлення двох напівзруйнованих дач, побудованих наприкінці XIX - початку XX століття, недалеко від Мисхорського парку, пам'ятника садово-паркового мистецтва, закладеного наприкінці XVIII століття. Кошторисна вартість проекту - 891 тис. дол. США.

Ø  Перша черга реконструкції Міжнародного Дитячого Центра «Артек»

В результаті реалізації проекту буде обновлені матеріально-технічна база і створені комфортні умови проживання, навчання, оздоровлення і повноцінного відпочинку дітей в одному з найстарших дитячих центрів, збудованих в 1925 році і до 1992 року, що функціонував як Всесоюзний піонерський табір "Артек» ім. В. І. Леніна. За час існування в «Артеці» відпочило більш мільйона дітей з 126 країн світу. Загальний обсяг інвестицій - 17,87 млн. дол. США.

Таким чином, санаторно-курортний комплекс Криму представлений готелями, туристичними базами, приютами, кемпінгами, мотелями, оздоровчо-туристичними комплексами та таборами, туристичними агентствами, екскурсійними бюро та туристськими маршрутами, органами управління і обслуговування. Основна частина туристичних закладів Криму представлена туристичними базами, середня місткість яких становить 453 місця. Найбільша їх кількість зосереджена в центрі АР Крим. В Криму нараховується 89 готелів та інших місць короткотермінового проживання. Хоча за останні 5 років їх кількість знизилася з 103, проте все-одно це залишається другий показник по Україні.

4. Територіальна структура сучасного рівня розвитку і розміщення рекреаційного комплексу АР Крим

На території АРК можна виокремити наступні основні центри розвитку санаторно-курортного обслуговування: Джанкой, Чорноморське, Октябрське, Керч, Феодосія, Євпаторія, Саки, Сімферополь, Севастополь, Судак.

Питому вагу кожного центру розвитку санаторно-курортного обслуговування подано нижче на рис. 10.

Рис. 10. Територіальна структура розвитку закладів санаторно-курортного обслуговування АРК, % (на 2009 р.)

З даних рис. 10 видно, що в Автономній республіці Крим виділяються в цілому два найбільші основні центра розвитку санаторно-курортного обслуговування - Сімферополь (30%) та Севастополь (24%), які характеризуються найбільшою заселеністю та рівнем соціально-економічного розвитку.

Для більш детального аналізу територіальних відмінностей у розвитку санаторно-курортного комплексу регіону доцільно проаналізувати коефіцієнт концентрації санаторно-курортного обслуговування, який розраховується як співвідношення обсягу обороту закладів санаторно-курортного комплексу у відповідному населеному пункті (регіоні) до кількості населення в цьому регіоні. Розрахунок коефіцієнта концентрації санаторно-курортного обслуговування по основних центрах розвитку подано нижче в таблиці 3.

Таблиця 3 Розрахунок коефіцієнта концентрації санаторно-курортного обслуговування АРК за 2009 р. по основним рекреаційним центрам

Найвищий рівень концентрації санаторно-курортного обслуговування у 2009 році спостерігається у Керчі, Саках, Чорноморському, Октябрьскому.

Розміщення основних центрів розвитку санаторно-курортного комплексу АРК наведено на картосхемі 1. На картосхемі населено рівні концентрації товарообороту за основними економічними центрами.

Картосхема 1 Розміщення закладів санаторно-курортного обслуговування АРК

Розглянемо також основні рекреаційні райони АРК.

Євпаторійський рекреаційний район розташований на узбережжі Кримського півострова в південно-західній його частині. Включає Євпаторійський, Роздольненський та Чорноморський рекреаційні підрайони. Основними рекреаційно-туристичними ресурсами району є помірно-континентальний приморський клімат, тепле море, дрібнопіщані пляжі, лікувальні грязі і ропа озер, мінеральні води, пам'ятки історії та культури м. Євпаторії.

Основними курортними центрами району є Євпаторія (31 санаторій, 37 дитячих таборів, 7 пансіонатів, будинок відпочинку, туристична база) та Саки (5 санаторіїв, 1 пансіонат, 4 дитячі табори), які мають загальнодержавне значення. Всього, станом на 1.01.2009 року в межах Євпаторійського рекреаційного району функціонують 128 лікувально-оздоровчих, туристичних та закладів відпочинку загальною місткістю понад 48,2 тис. місць, в т.ч. 40 санаторіїв і шкільних таборів санаторного типу, 9 пансіонатів і будинків відпочинку, туристична база. Загальна чисельність рекреантів в районі перевищує 1,5 млн. чол./рік. Наукове значення для організації курортної справи має діяльність - Євпаторійського філіалу Московського науково-дослідного інституту курортології і фізіотерапії.

Феодосійський рекреаційний район розташований на південному сході Кримського півострова та на Арабатській Стрілці. Включає в себе Арабатський, Судацький та Феодосійський підрайони. Основними рекреаційно-туристичними ресурсами району є приморський помірно-континентальний клімат, піщано-черепашкові пляжі, тепле море (літня температура морської води +17 - +24°С), мінеральні води (сульфатно-хлоридно-натрієві та сульфідні хлоридно-гідрокарбонатні натрієві), лікувальні сульфідні мулисті грязі (оз. Аджеголь), пам'ятки історії та культури Керчі, Судака, Феодосії, Старого Криму. Купальний сезон триває 3-4 місяці. Тривалість сонячного сяйва близько 2300 годин на рік.

В межах Феодосійського рекреаційного району станом на 1.01.2009 р. функціонувало 72 лікарняно-оздоровчих закладів на 20,4 тис. місць, зокрема 6 санаторіїв, 14 пансіонатів і будинків відпочинку, 9 туристичних баз і готелів, Судацьке і Феодосійське бюро подорожей і екскурсій. Загальна чисельність рекреантів перевищує 810 тис. чоловік на рік; в період літнього сезону тут одночасно перебувають до 1600 тис. рекреантів.

Основними рекреаційно-туристичними центрами району є Феодосія (3 санаторії, 2 пансіонати, 3 турбази), Судак (туристичний готель), Привітне, Морське, Курортне, Планерське, Кам'янське.

Рекреаційні ресурси району ефективні при лікуванні захворювань органів дихання, кровообігу, травлення та обміну речовин.

Ялтинський рекреаційний район розташований на Південному березі Криму і включає в себе міста-курорти: Ялту, Алушту, а також ряд курортів і курортних місцевостей, Алуштинський та Ялтинський рекреаційний підрайони. Основними рекреаційно-туристичними ресурсами району є субтропічний клімат з м'якою зимою і теплим сухим тривалим сонячним літом, тепле море (температура води біля узбережжя до 26°С), пляжі, мінеральні джерела сульфатного складу. Купальний сезон триває понад 4 місяці, тривалість сонячного сяйва 2260 год./рік. З туристичних ресурсів найбільшу цінність представляють собою палацово-паркові ансамблі Алупки, Лівадії, Нікітський ботанічний сад, численні пам'ятки природи.

Освоєння рекреаційно-туристичних ресурсів району почалося наприкінці XIX ст. Сьогодні в районі функціонують 228 рекреаційно-туристичних закладів на 71,2 тис. місць, в т.ч. 81 санаторій, 38 будинків відпочинку і пансіонатів, 20 турбаз і готелів. Загальна чисельність рекреантів перевищує 2,8 млн. чоловік, в т.ч. понад 850 тис. за путівками. Одноразова місткість району в літній період до 300 тис. чол. Рекреаційні ресурси району ефективні при лікуванні захворювань органів дихання, серцево-судинної і нервової систем, а також нирок.

Основними рекреаційно-туристичними центрами району є Ялта (160 санаторно-курортних заклади), Алушта, Алупка, Форос, Лівадія, Кореїз, Сімеїз та ін.

В Алуштинському регіоні в даний час мається 69 здравниць на 23,4 тис. місць, з яких 11,4 тис. можуть функціонувати цілодобово, а також два туристичних готелі на 415 місць, широка мережа підприємств загального харчування, торгівлі, індустрії розваг. У рекреаційній сфері зайнято 64% працездатного населення. Курортний сезон звичайно відкривається в травні і продовжується до початку жовтня.

По сполученню природних факторів Алуштинський регіон є одним із кращих кліматичних курортів Південного берега Криму і безпосередньо складається з чотирьох курортних зон у селищах Партенит, Малореченське, Привітне і місті Алушта.

Територія курортів Великої Алушти і Великої Ялти мають практично однакові природнокліматичні умови і фактично складають єдиний своєрідний мегаполіс, що називається Південним берегом Криму.

У 1950-1980 роки Алуштинський регіон по своєму курортному розвитку відставав від Ялтинського. Для усунення диспропорції, що утворилася, Алуштинський курорт цілком включений до складу території пріоритетного розвитку «Алушта». Відповідно до Закону «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку і спеціальній економічній зоні «Порт Крим» в Автономній Республіці Крим», прийнятим Верховною Радою України 21 грудня 2000 року №2189-111, на цій території з 1 січня 2000 року терміном на 30 років уводиться спеціальний пільговий режим залучення інвестицій в основні сфери економічної діяльності.

Рис. 11. Розподіл туристів, що відвідують окремі райони АР Крим, за метою відвідування, (% до загальної кількості в 2009 році)

В цілому ж розглядаючи структуру відпочиваючих туристів на території окремих районів АР Крим, слід сказати, що це показано на рис. 11

В цілому ж аналізуючи дану діаграму, варто сказати, що за підрахунками Держкомтуризму України в 2009 році АР Крим відвідало приблизно 1 млн. чоловік. Хоча значна частка відвідувачів була в цьому регіоні або проїздом, або ж зупинялися на один-два дня. Отже, розвиток санаторно-курортного обслуговування АРК визначається значним рівнем концентрації закладів сфери в найбільш розвинених центрах - Сімферополі та Севастополі.

5. Сучасні проблеми та напрямки удосконалення сучасного рівня розвитку і розміщення санаторно-курортного комплексу АР Крим

У постанові Кабінету Міністрів України «Про заходи подальшого розвитку туризму» (від 29 квітня 1999 р. № 728) сформульовані конкретні заходи, спрямовані на збільшення обсягів надання послуг іноземним та вітчизняним туристам, підвищення якості і культури їх обслуговування, створення належної матеріально-технічної бази, забезпечення поповнення державного бюджету від туристичної діяльності. В економічному регіоні на сьогодні, як і по всій Україні покращується стан санаторно-курортної сфери.

Для стимулювання ініціативи закладів, що працюють у секторі санаторно-курортного комплексу, міські ради планують забезпечити їх рекламу в усіх інформаційно-пізнавальних виданнях, безкоштовно розміщати інформацію на туристичній WEB-сторінці , представляти інтереси турфірм на міжнародних туристичних виставках і ярмарках; ефективно пропагувати туристичні послуги через туристично-інформаційний центр; забезпечувати постійний доступ до новітньої інформації і статистичних даних в сфері ринкових досліджень; можливість впливати на розвиток в'їздного туризму й участь у становленні і забезпеченні партнерства між державним і приватним сектором, інформаційну підтримку по нормативному регулюванню туристичного сектора економіки; ініціювання питань про лібералізацію і перегляд податкових законів у сфері туристичної діяльності.

Одна з основних задач території пріоритетного розвитку «Велика Ялта» - створення в регіоні режиму найбільшого сприяння для залучення інвестицій у розвиток пріоритетних видів економічної діяльності, серед яких: готелі й інші місця короткострокового проживання, діяльність санаторно-курортних організацій, будівництво, виробництво фільмів, виробництво електроенергії тепловими електростанціями й електростанціями інших типів, розподілу електроенергії, виробництво і розподіл тепла, збір, очищення і розподіл води, асенізація, прибирання вулиць і обробка відходів, міський і автодорожній транспорт, транспортна обробка вантажів і складування, функціонування транспортної інфраструктури.

Готелі й інші місця для короткострокового проживання, діяльність санаторно-курортних організацій, міський і автодорожній транспорт, транспортна обробка вантажів і складування, функціонування транспортної інфраструктури, виробництво електроенергії ТЕС і електростанціями інших типів, розподіл електроенергії, збір, очищення і розподіл води, асенізація, збереження історичного і природного надбання, дослідження і розробка в області природних і технічних наук.

Також до територій пріоритетного розвитку належать:

„Східний Крим”, „Сиваш”, та „Керч”.

Щодо проблем, які виникають при розвитку туристично-рекреаційного комплексу Криму, то до них належать наступні:

1. Внесення змін у Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку і спеціальній економічній зоні «Порт Крим» в Автономній Республіці Крим» у лютому 2002 року привело до припинення митного оформлення устаткування й оснащення, імпортованих для реалізації інвестиційних проектів у туристській галузі, в умовах пільгового режиму оподатковування.

Законом України «Про внесення змін у деякі закони України № 3036-111 від 07.02.2002 «Про створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і введенні спеціальних режимів інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку були внесені зміни, що визначають терміни:

ü  „Устаткування (оснащення)” як машини (крім транспортних засобів), механізми, пристосування, пристрої, призначені для використання в технологічному процесі, що здійснюється під час реалізації інвестиційного проекту;

ü  „Комплектуючі до устаткування (оснащенню)” як частини, виготовлені згідно із самостійним комплектом документів і призначені для застосування в складі цього устаткування (оснащення).

Дані визначення не враховують особливості сфери туризму і курортно-рекреаційного комплексу, тому при митному оформленні устаткування й оснащення, імпортованих для реалізації інвестиційних проектів і туристських послуг, що беруть участь у технологічному процесі надання туристичних послуг, застосування пільг по ввізному миту і ПДВ було припинено. Це у свою чергу значно знизило соціально-економічну ефективність проектів, що реалізуються, і інвестиційну привабливість спеціального режиму інвестиційної діяльності для потенційних інвесторів на територіях пріоритетного розвитку «Велика Ялта», «Алушта», «Судак».

Проведений маркетинговий аналіз свідчить, що ряд позицій виробленого в Україні устаткування, призначеного для оснащення номерного фонду й інфраструктури підприємств туристського і курортно-рекреаційного комплексу, не дозволяє забезпечити необхідний рівень обслуговування туристів для досягнення оптимального співвідношення цінових і якісних характеристик.

Позиції ввезеного на митну територію України устаткування й оснащення для реалізації проектів в умовах спеціального режиму інвестиційної діяльності суб'єктами курортно-рекреаційного комплексу визначаються для кожного об'єкта окремо відповідно до відповідного стандартами (у тому числі міжнародними), правилами сертифікації й інших нормативних документів на основі аналізу ринку.

Перелік устаткування й оснащення, імпортованого для реалізації проекту в умовах спеціального режиму інвестиційної діяльності, обмежується тільки тими позиціями, придбання яких в Україні не представляється можливим.

. Відповідно до Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку і спеціальній економічній зоні «Порт Крим» в Автономній Республіці Крим» звільняються від плати за землю на період освоєння земельної ділянки (планування території, будівництва об'єктів інфраструктури), але не більше ніж на п'ять років, суб'єкти підприємницької діяльності, що реалізують у встановленому цим Законом порядку інвестиційні проекти.

Відповідно до Закону України "Про плату за землю» плата за землю здійснюється у виді земельного чи податку орендної плати. Власники земельних ділянок і землекористувачі, крім орендарів, платять земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, здійснюється орендна плата.

Однак Законом України «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України з питань оподатковування в зв'язку з уведенням спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку і створенням спеціальної економічної зони „Порт Крим” в Автономній Республіці Крим були внесені доповнення в Закон України „Про плату за землю” тільки в частині звільнення від земельного податку.

Висновки

Розглядаючи санаторно-курортну сферу АР Крим, слід сказати, що вона є досить впливовою при формуванні зведеного бюджету. Це пояснюється тим, що в цьому комплексі зайнято значну частину працюючого населення регіону. В цілому ж на діаграмі 1 показано, зміну в чисельності працівників цієї сфери та відсоток впливу на формування бюджету економічного району.

Передумови розміщення санаторно-курортного комплексу - це умови, без яких розміщення й розвиток виробництва неможливі, тобто набір певних елементів та чинників на основі яких можна розвивати дану сферу. Часто-густо передумови розміщення випливають з історико-економічних особливостей розвитку регіону. До передумов відносяться також спосіб виробництва, технологічні особливості виробничого процесу, зумовлені науково-технічним прогресом, рівнем територіального поділу суспільної праці. Їх можна поділити на чотири великих групи: історичні, природні, демографічні та соціально-економічні.

Санаторно-курортний комплекс АР Крим являє собою сукупність закладів, що забезпечують щорічний, щотижневий, щоденний відпочинок, санаторно-курортне лікування; оздоровлення для населення регіону, всієї країни та іноземцям. Розглядаючи структуру відпочиваючих на території окремих районів АРК, слід сказати, що, серед відпочиваючих, що є громадянами як України так і іноземцями, найбільше відвідують курортні куточки АР Крим з метою відпочинку та дозвілля - відповідно 78% та 74% від усіх відвідувачів.

Санаторно-курортний комплекс Криму представлений готелями, туристичними базами, приютами, кемпінгами, мотелями, оздоровчо-туристичними комплексами та таборами, туристичними агентствами, екскурсійними бюро та туристськими маршрутами, органами управління і обслуговування. Основна частина туристичних закладів Криму представлена туристичними базами, середня місткість яких становить 453 місця. Найбільша їх кількість зосереджена в центрі АР Крим. В Криму нараховується 89 готелів та інших місць короткотермінового проживання. Хоча за останні 5 років їх кількість знизилася з 103, проте все-одно це залишається другий показник по Україні.

Для стимулювання ініціативи закладів, що працюють у секторі санаторно-курортного комплексу, міські ради планують забезпечити їх рекламу в усіх інформаційно-пізнавальних виданнях, безкоштовно розміщати інформацію на туристичній WEB-сторінці, представляти інтереси турфірм на міжнародних туристичних виставках і ярмарках; ефективно пропагувати туристичні послуги через туристично-інформаційний центр; забезпечувати постійний доступ до новітньої інформації і статистичних даних в сфері ринкових досліджень; можливість впливати на розвиток в’їзного туризму й участь у становленні і забезпеченні партнерства між державним і приватним сектором, інформаційну підтримку по нормативному регулюванню туристичного сектора економіки; ініціювання питань про лібералізацію і перегляд податкових законів у сфері туристичної діяльності.

Список використаної літератури

1.       Благо М. Рекреаційно-ресурсний потенціал і фактори його використання // Український географічний журнал, №2 - 2009 с. 28-30

.         Вивчення економічних регіонів України за допомогою схем // Географія та основи економіки, №1 - 2008 с. 17-26

.         Гетьман В. Платні рекреаційні послуги установ природно-заповідного фонду України: законодавчі норми - економічні можливості // Український географічний журнал, №1 - 2009 с. 58-64

.         Гопкало Л. Вільні економічні зони туристсько-рекреаційного типу - фактор розвитку туризму в Україні / Ресторанне господарство і туристична індустрія у ринкових умовах (збірник наукових праць) - 2008 с. 158-165

.         Євдокимов В. Регіональна політика розвитку туризму / К-2009

.         Лихоманова О. Стан та перспективи регіонального розвитку туризму в Україні // Актуальні проблеми економіки, №6(36) - 2010 с. 149-155

.         Окландер М. Статистичний моніторинг внеску туризму в економіку певної території // Статистика України, №4 - 2008 с. 49-52

.         Панкова Є. Санаторно-курортні ресурси України / К - 2007

.         План развития туризма до 2012 года // Гостиничный и ресторанный бизнес, №5 - 2009 с. 8-9

.         Розміщення продуктивних сил України / за ред. Є. Качана - К, 2005-522с

.         Спеціальні (вільні) економічні зони та території пріоритетного розвитку України: стан та проблеми // Економіст, №3 - 2008 с. 4-96

.         Статистичний щорічник України - 2009

.         Туризм - справа прибуткова // Наука і суспільство, №5/6 - 2009 с. 18-23

.         Цибух В. Особливості розвитку туризму АРК: проблеми та перспективи // Економіст, №6 - 2010 с. 34-35

.         Чернюк Л. Економіка регіонів України / Київ: ЦУЛ, 2002.-644с.

16.     Сайт Міністерства охорони здоров’я України - www.moz.gov.ua <http://www.moz.gov.ua>

.         Україна в цифрах і фактах у 2009 р. - К., 2010

.         www.ukrstat.gov.ua - сайт Держкомстату України

.         www.rada.gov.ua <http://www.rada.gov.ua> - сайт ВРУ

.         www.me.gov.ua <http://www.me.gov.ua> - сайт Міністерства економіки України

.         Статистичні дані Державної адміністрації АРК / www.krimea.gov.ua