Організація енергопостачання кар’єра

Організація енергопостачання кар’єра

Вступ

кар’єр енергетичний ресурс

Сучасні кар’єри - великі споживачі енергетичних ресурсів. В виробничій собівартості енергетичні затрати складають 8 - 15%. Для організації енергопостачання на кар’єрах створюється енергетичне господарство. Енергогосподарство кар’єра становить собою складний виробничий комплекс, який потребує раціональної організації.

Основу раціональної організації енергопостачання кар’єра складають енергетичний баланс та графіки споживання енергії.

Енергетичний баланс визначає розміри та напрям витрат енергії на запланований період часу та джерело покриття цієї потреби. Він складається з прибуткової та витратної частин. В прибутковій частині показані джерела покриття потреби в енергії, у витратній частині - величина корисно використаної енергії плюс збитки в мережі від холостого ходу машини.

В основі розрахунку енергетичного балансу повинні лежати прогресивні удільні норми витрат енергії, які враховують введення організаційно - технічних заходів по скороченню збитків енергії та кращому використанню енергетичного обладнання.

Для забезпечення рівномірних витрат електроенергії протягом доби розробляються графіки енергоспоживання.

Графіки енергоспоживання відображають найбільш характерні й суттєві навантаження основних споживачів та мають вигляд лінійних графіків на добу, місяць, квартал з вказівкою навантаження у часі по кожному енергоспоживачу.

Енергоспоживання кар’єра характеризується двома основними показниками:

енергоозброєністю праці, яка уявляє собою відношення фактично споживаної електроенергії до численності робочих по добуванню корисної копалини;

питомі витрати електроенергії на добування корисної копалини, визначені як відношення фактично споживаної на виробництві електроенергії до кількості випущеної продукції.

В системі заходів з організації раціонального електропостачання кар’єру велике значення має економія електричної енергії. Це досягається у результаті концентрації гірничих робіт, підвищення коефіцієнта використання потужності токоприймачів, своєчасного відключення електродвигунів та їх включення, ліквідація збитків енергії в електричних мережах та скорочення їх відстані та ін. Розрахунок економії електроенергії на кар’єрах роблять кожний квартал.

Режим роботи кар’єра, дільниці

Під режимом роботи підприємства розуміється установлена тривалість і порядок виробничої діяльності підприємства. Він визначає число робочих і неробочих днів і годин на протязі року, число робочих змін в добу і її тривалість.

Розрізняють режими роботи кар'єру в цілому, окремих цехів і ділянок та устаткування. Ці режими можуть співпадати або не співпадати один з одним.

Річний режим кар'єру залежно від числа робочих днів протягом року може бути переривчастим або безперервним.

Під безперервним розуміють такий режим роботи кар'єру, його ділянки або обладнання, при якому робота робиться протягом всього року, за винятком святкових днів, простоїв за метеорологічних умов, а також змушених технологічних перерв. При безперервному річному режиму кар'єра або окремих його підрозділів, вони працюють без загальних вихідних днів.

Для ремонтних і інших допоміжних цехів застосовується звичайно переривчастий режим роботи. Переривчастий режим роботи відрізняється наявністю загальних вихідних днів для кар'єру в цілому, його ділянок, або екіпажа машин. Цей режим більш прогресивний, дозволяє поліпшити умови роботи і відпочинку трудящих, забезпечити постійний склад робітників без підмінних змін і бригад, підвищити якість планово-запобіжних ремонтів. В той же час при переривчастому режимі роботи скорочується планова фундація робочого часу, що в окремих випадках через недостатню продуктивність кар'єрного устаткування або низкою організацією виробництва може привести до невиконання необхідних об'ємів роботи.

Приймаємо для кар'єру річний безперервний графік роботи. Число робочих днів в році Тр.к. складає:

Тр.к=Тк=366(днів)

Де Тк=366 - число календарних днів у році.

В добовому розрізі розрізняють одно-, двух- і тризмінний режим роботи.

Аналіз практики застосування різних режимів роботи кар'єрів показує, що у ряді випадків його вибір зумовлюється технічними або технологічними умовами підприємства. В більшості випадків є можливість вибрати з ряду різних календарних режимів економічно найефективніший. При цьому разом з економічними міркуваннями необхідне зважати і на соціальну сторону питання.

Приймаємо графік з 3 змінами у добі з тривалістю робочої зміни - 8 годин. Графік роботи чергових електрослюсарів відповідає графіку роботи кар'єру.

Приймаємо для ремонтної служби кар'єру переривчастий графік роботи. Приймаємо число робочих днів в тиждень - 5, кількість змін в добі - 1, тривалість робочої зміни приймаємо - 8 годин. Число робочих днів Тр в році складає:

Тр = Тк - Тсв - Твих=366-10-105=251 (змін).

Де: Тк=366 днів - число календарних днів в році;

Тсв=10 - число святкових днів у році;

Твих= 105 - число вихідних днів у році.

Складаємо безперервний графік роботи:

Таблиця 1

Де: 1-перша зміна; 2- друга зміна; 3- третя зміна.

Складаємо переривчастий графік роботи :

Таблиця 2

Організація обслуговування електромеханічного устаткування на кар'єрі. Організація ремонтів, графіки ТОіР

Підтримка устаткування в робочому стані забезпечується системою ТОіР.

Система ТОіР є комплексом періодично виконуваних в плановому порядку заходів щодо нагляду, відходу і часткового відновлення устаткування в цілях попередження аварій, запобігання передчасного зносу і підтримка його в постійному працездатному стані.

Система «Технічного обслуговування і ремонту устаткування « включає наступні роботи: міжремонтне обслуговування, технічні огляди; періодичні поточні і капітальні ремонти. Міжремонтне обслуговування передбачає проведення робіт профілактичного характеру. Воно полягає в своєчасному регулюванні, мастилі і спостереженні за режимом роботи устаткування і машин. Цю роботу виконують в процесі роботи устаткування з використанням перерв, неробочих днів і змін силами виробничого, обслуговуючого і чергового персоналу.

Технічні огляди устаткування здійснюються на основі графіків, складених відповідно до вимог правил технічної експлуатації. Технічні огляди призначені для виявлення наявних неполадок і своєчасного попередження несправностей і проводяться технічним персоналом служб головного механіка. Огляди проводять у вихідні і ремонтні дні і зміни.

Періодичні планові ремонти підрозділяються на поточні і капітальні. Поточний ремонт є комплексом робіт, направлених на усунення дефектів, знайдених при оглядах і перевірках устаткування, а також заміну або відновлення його окремих елементів. Виконуються в основному силами ремонтної служби підприємства і звичайно без тривалої зупинки устаткування. Капітальний ремонт характеризується повним розбиранням устаткування, заміною всіх деталей і вузлів, що зносилися, відновленням крупних частин машин і інших конструктивних елементів основних фундацій, чищенням, збіркою і регулюванням, перевіркою і випробуванням під навантаженням. Фінансування всіх видів ремонтів основних фундацій здійснюється з ремонтної фундації, утворюваної по нормативу за рахунок собівартості продукції. В даний час на кар'єрах застосовують три методи організації ремонтів устаткування: індивідуальний, змінно-вузловий і змішаний. Найперспективніший метод ремонту устаткування - змінно-вузловий, при якому несправні деталі, вузли і агрегати замінюються новими або відремонтованими з обмінної фундації. Індивідуальний метод ремонту передбачає установку після ремонту всіх деталей і вузлів на машину, з якою вони зняті. При цьому методі тривалість ремонту збільшується в 2-3 рази. Найбільше розповсюдження на кар'єрах отримав змішаний метод ремонту, при якому разом із заміною агрегатів і вузлів повторно використовуються зняті і відремонтовані деталі, встановлюваних на ремонтовану машину замість тих, що вийшли з ладу.

Таблиця 3.Ремонтні нормативи

Таблиця 4. Графік ТоіР на 2012 рік

Розрахунок штату робітників на кар'єрі

Для того, щоб виконати план запланованих ремонтних робіт, необхідно мати штат ремонтних працівників, який визначаємо, виходячи з трудомісткості планувальних робіт. Кількість ремонтів на рік визначаємо на підставі графіків ремонтів, а трудомісткість з таблиці 1. З таблиці 2 підсумувавши дані останньої графи, підставити у формулу чисельності. Явочний штат ремонтних працівників:

Де Nяв - явочний штат

- сумарна трудомісткість на рік поточних і середніх ремонтів

n-вих.рем - кількість виходів на рік одного працівника по ремонту

- тривалість зміни( 8 годин)вих.рем=(366-105-10-24)*0,96=218 (зм)

(чол.)

Обліковий склад розраховуємо за формулою:

_сп= N_яв*К_сп; чол

Де Ксп- коефіцієнт спискового складу для робочих по ремонту.

Коефіцієнт спискового складу чергового персоналу:

=1.51

Явочний штат чергових електрослюсарів і електромонтерів для обслуговування ЛЕП (або витрати на цілодобове обслуговування) визначається, виходячи з чисельності на одиницю діючого устаткування

Розрахунок вводимо в таблиці.

Таблиця 5. Розрахунок штату чергових електрослюсарів

Таблиця 6. Розрахунок штату електромонтерів з обслуговування ВЛЕП

_рем.сп = 0,33*1,15=0,38 (чол),_черсп =0,93*1.51=1,4 (чол),_{ел. монт.}сп =3,3*1,15=3,795 (чол).

Форми організації праці на кар’єрі

На робочих місцях застосовують наступні форми організації праці: індивідуальну і колективну (бригадну).

При індивідуальній формі кожен робітник або декілька робітників виконують своє виробниче завдання самостійно. Замірювання виконаної ними роботи також проводиться індивідуально і заробітну плату він отримує в залежності від результатів тільки своєї праці.

Колективна форма передбачає участь у виконанні виробничого завдання групи виконувачів і загальну відповідальність за результат роботи. Організаційно-технічною основою розташування робітників і встановлення взаємозв’язку між ними являється розділення і кооперація праці. Головна ціль кооперації праці - максимальна узгодженість у роботі окремих виконувачів або груп. При колективній формі організації праці робітники об’єднуються у виробничі бригади.

Виробнича бригада представляє собою колектив, який об’єднує робітників однакової або різних професій, виконуючих єдине виробниче завдання, і разом відповідальних за загальні результати роботи.

Бригадна форма організації праці дає можливість для підвищення її змістовності, покращення використання робочого часу і обладнання в цілях подальшого зростання ефективності праці, підвищення якості виконання роботи або виготовлення продукції; відкриває широкі можливості для застосування різних форм стимулювання колективних результатів роботи. Одночасно з вирішенням економічних проблем ця форма організації праці дозволяє вирішувати і важливі соціальні задачі.

Спеціалізована бригада об’єднує, як правило, робітників однієї професії, зайнятих на виконанні одноманітних технологічних робіт. Членам цих бригад можуть встановлюватися однакові або різні тарифні розряди, в залежності від складності робіт і рівня кваліфікації робітників. Замір об’ємів виконаної роботи і нарахування заробітної плати проводиться індивідуально кожному робітнику або бригаді в цілому.

Комплексна бригада організується з робітників різних професій для одночасного виконання комплексу технологічно різних, але взаємозв’язаних робіт, які охоплюють повний цикл виробництва продукції або завершену її частину.

Спеціалізовані і комплексні бригади можуть бути змінними, які об’єднують робітників однієї зміни, і наскрізними , які включають в себе робітників, зайнятих у декількох змінах.

Застосування бригадної форми організації та стимулювання праці більш відповідає сучасним вимогам виробництва, науковій організації праці, освітньому та культурному рівню трудящих, що зростає. Вона створює умови для подальшої інтенсифікації суспільного виробництва, прискорення темпів росту продуктивності праці, сприяє економічному витрачанню трудових, матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів, відчиняє можливості для зміцнення трудової дисципліни, взаємної вимогливості та товариської взаємодопомоги.

При цьому складаються сприятливі умови для проявлення творчої енергії та трудової активності, як колективу взагалі, так і кожного працівника.

Для робітників по ремонту і електромонтерів застосовуємо спеціалізовані змінні бригади. Для чергових електрослюсарів приймаємо спеціалізовану крізну бригаду. До складу бригади входять електрослюсарі 3-го, 4-го і 5-го розрядів. До складу бригади по ремонту устаткування входять електрослюсарі 3-го і 5-го розрядів і електрозварник 6-го розряду. Бригада електромонтерів по ВЛЕП включає робітників 3-го і 5-го розряду бере участь у виконанні виробничого завдання групи виконавців і загальну відповідальність за результати роботи.

Форми і системи оплати праці

В організації оплати праці важливе місце займає раціональне застосування форм і систем заробітної плати, їх постійне вдосконалення. В залежності від способу вимірювання затрат праці - у одиницях робочого часу (змінах, годинах) або у кількості виготовленої продукції - існує дві форми заробітної плати: відрядна і погодинна.

Відрядною називається така форма оплати праці, при якій розмір основної заробітної плати робітника визначається за кількістю фактично виробленої продукції (або виконаної роботи) при дотриманні встановлених вимог до якості.

При погодинній формі оплати праці заробіток робітник у нараховується за тарифною сіткою (у відповідності з встановленим розрядом або окладом) за фактично відроблений час.

Відрядна форма використовується для створення зацікавленості робітника у результатах праці і в значній мірі стимулює його до високої продуктивності праці. Відрядна форма успішно застосовується там, де е можливість точного кількісного визначення обсягу виконаної роботи, де діють технічно обґрунтовані норми.

Погодинна форма заробітної плати застосовується у наступних випадках: коли результати праці не піддаються обліку або недоцільне застосування Відрядної оплати праці, потрібне особливо точне виконання роботи, а також з міркувань техніки безпеки. З розвитком механізації і автоматизації виробничих процесів значення погодинної форми заробітної плати поступово збільшується.

Приймаємо для робітників енергослужби погодинно-преміальну систему оплати праці. Сутніть погодинно-преміальної системи оплати праці заклечається у тому, що робітник окрім тарифного заробітку отримує додаткову грошову нагороду у вигляді премій за ті чи інші виробничі досягнення.

Для робітників кар’єру застосовуємо таку тарифну сітку:

Таблиця 7

Економіка. Розрахунок кошторису капітальних затрат та річних амортизаційних відрахувань

Для того щоб визначити первісну вартість основних фондів, крім ціни розраховуємо витрати на транспортування і монтаж, які приймаємо відповідно 7% і 8% від ціни.

Амортизація основних фундацій нараховується рівномірно в перебігу терміну експлуатації об'єкту, і розраховується за формулою:

Де: П - первісна вартість основних фондів (всього капітальних витрат);

- річна норма амортизації %;

А - річні амортизаційні відрахування, грн.;

Всі розрахунки зводимо у таблицю 8

Таблиця 8

Планування фонду заробітної плати

Фонд заробітної плати - це величина фонду заробітної плати, розрахована, виходячи з планового обсягу валової продукції і нормативів за основною і додатковою заробітною платою.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу згідно встановлених норм праці. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок і відрядних розцінок, а також суми процентних або комісійних нарахувань залежно від обсягу доходів (прибутку), отриманих від реалізації продукції (робот, послуг).

Додаткова заробітна плата - це винагорода за роботу понад установлених норм за трудові успіхи і винахідливість, за особливі умови праці. До фонду додаткової заробітної плати належить:

- надбавки та доплати до тарифних ставок (окладів, посадових окладів) у розмірах, передбачених чинним законодавством;

премії та винагороди робітникам, керівникам. спеціалістам та іншим службовцям пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій, що мають систематичний характер незалежно від джерел фінансування;

- гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством;

- оплата за невідпрацьований час.

Положення про преміювання робітників підприємства розробляються роботодавцем або уповноваженим ним органом, узгоджуються з профспілками та включаються до колективного договору, розмір премії можна приймати у розмірах від 10 до З0 відсотків для кожної професії окремо. Розмір доплати за керівництво бригадою приймається для фахівця з найвищім розрядом у розмірі 10% від тарифної денної тарифної ставки. У графі інші доплати крім доплати за керівництво бригадою додається доплата за суміщення професії або розширення зони обслуговування та інші.

При розрахунку річного фонду заробітної плати обов'язково враховуються виплати за невідпрацьований час (щорічні відпустки та інші оплачування), приймаємо розмір виплат 26%.

До складу врахувань на соціальні заходи включаються:

- відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

- відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та втратами, зумовленими народженням та похованням;

- відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття;

- відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання;

- відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства та на інші соціальні заходи персоналу підприємства.

За даними базового підприємства приймаємо розмір нарахувань на заробітну плату 38,18%.

Для робітників енергослужби приймаємо розмір премії 15% від тарифної ставки

Розрахунок витрат та вартість допоміжних матеріалів

Витрати на допоміжні матеріали та запасні частини для ремонтно-експлуатаційних потреб електроустаткування розраховуються виходячи з норм витрат на 1000 грн. вартості основних фондів, для кабелів та дроту - 4% від вартості ВЛЕП ТА КЛЕП.

Для трансформаторів витрату трансформаторного масла приймаємо рівною 1/3 місткості трансформатора.

См = Н_м * К; грн.

Де С_м - витрати на допоміжні матеріали;

Н_м - норматив допоміжних матеріалів на 1000 грн. вартості основних фондів. Рівний 30 грн.

К - коефіцієнт розрахунку, отриманий за вартість основних фондів

Вартість ВЛЕП і КЛЕП - 1422140,11 грн.

С_пр=1422140,11*0,04=56885,6 грн

Витрати трансформаторного масла для: ТМ-630

; кг

Витрати трансформаторного масла для: ТМ-25

 кг

Загальна витрата трансформаторного масла 200+173,33=373,33 кг

Вартість 1 кг трансформаторного масла 15,4 грн.

Загальна вартість трансформаторного масла:

Смас=373,33*15,4=5749,28 грн

Невраховані матеріали потрібно прийняти рівними 10% від врахованих.

Всього витрати на додаткові матеріали:

З_м= 1,1*(С_м + С_п + С_мас); грн

Зм= 1,1*( 28208,1+56885,6+5749,28)=99927,28 грн

Розрахунок витрат та вартості електроенергії

Витрата електроенергії визначається, виходячи із встановленої потужності

споживачів та числа годин їх протягом запланованого періоду.

Максимально активне навантаження визначається за формулою:

Р_max=Р_устК; кВт.

Де: Р_уст - сумарна потужність, що встановлюється, кВт;

К_с - коефіцієнт попиту з максимальним навантаженням.

Середнє активне навантаження можна визначити за формулою:

Р_ср=Р_maxК_у; кВт.

Де: К_У - коефіцієнт участі в максимумі.

Річні витрати електроенергії визначаємо за формулою:

W_а=Р_срТ; кВт/год.

Де: Т - кількість годин роботи електроустаткуванні на рік відповідно до прийнятого режиму роботи.

Т=N_{роб. дн} Т_добК_вик; год.

Де: N_{роб. дн} - число робочих днів в рік;

Т_доб - час роботи устаткування на добу;

К_вик - коефіцієнт використовування в часі.

Таблиця 10

Вартість електроенергії розраховується окремо по активній і реактивній електроенергії:

Се = Са + Ср, грн.

Вартість активної електроенергії розраховується за формулою:

Са = Wа * , грн.

Де: Wа - річна витрата активної електроенергії, кВт/год;

- тариф за 1 кВт/год, складає 0,71 грн.

Са = 8037050,4* 0,71 = 5706305,78 грн

Вартість реактивної електроенергії визначається за формулою:

Ср = Wр * * Дср, грн.

р - річна витрата реактивної електроенергії, кВт/год:

Wр = Wа * tgφ, кВАр * год.

tgφ - приймаємо фактичний середній =0,25;

Дср - середній економічний еквівалент реактивної потужності. Приймаємо на рівним 0,0541;

Wа = 8037050,4 кВт/рік;

Wр = 8037050,4 * 0,25 = 2009262,6 грн;

Ср = 2009262,6*0,71*0,0541 = 77177,79 грн;

Се = 5706305,78 + 77177,79=5783483,56 грн.

Калькуляція собівартості 1 т корисної копалини

На підставі отриманих розрахунків за окремими статтями витрат розраховуємо собівартість 1 тонни корисної копалини за формулою:

 ; грн/1000т.

Де: Qріч - річний обсяг здобичі корисних копалин, тис.тон. Прийнятий 3900 тис. тон.

Усі розрахунки зводимо в таблицю.

Таблиця 11

Розрахунок техніко-економічних показників та діаграми собівартості

Техніко-економічні показники розраховуємо за формулами, умовно приймаючи ділянку або кар'єр за окреме підприємство.

Фондовіддача:

 Т/ГРН.

де Q_річ - річна продуктивність кар'єру, млн.т;

С_с.т. - вартість основних фондів, грн. (табл. 8)

Фондоємність:

 грн/т

Фондоозброєність

грн/чол

де Nсп - обліковий штат робітників (табл.9)

Енергоозброєність:

; кВт*год/чол.

де - W_а - активна електроенергії за рік, кВт/час

Таблиця 12. Техніко-економічні показники

Рис.

Список використаної літератури

1.Ревазов Н. А., Маляров Ю. А. « Економіка, організація виробництва і планування на відкритих гірських роботах «. - М. НЕДРА 1988 р.

.Положення об ТОиР електроустаткування підприємств чорної металургії. - Харьків 1988 р.

.Зенкова А. Ф. Посібник по технічному нормуванню відкритих гірських робіт.

. Методичний посібник з виконання курсового проекту по економіці.