Удосконалення інструкції щодо організації ремонту речового майна у військовій частині внутрішніх військ МВС України

Удосконалення інструкції щодо організації ремонту речового майна у військовій частині внутрішніх військ МВС України

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень

Вступ

. РОЗДІЛ ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСПЛУАТАЦІЇ РЕЧОВОГО МАЙНА У ВІЙСЬКОВІЙ ЧАСТИНІ

.1 Організація експлуатації речового майна.

.2 Організація ремонту.

.3 Організація хімічного чищення.

.4 Організація списання речового майна.

ВИСНОВОК

. РОЗДІЛ ОРГАНІЗАЦІЇ РЕМОНТУ РЕЧОВОГО МАЙНА У ВІЙСЬКОВИХ ЧАСТИНАХ ВНУТРІШНІХ ВІЙСЬК МВС УКРАЇНИ

.1 Порядок організації ремонту речового майна (сили та засоби - майстерні і підрозділи).

.2 Порядок забезпечення ремонтними матеріалами та інструментом.

.3 Сучасний стан ремонту речового майна, проблеми та перспективи.

ВИСНОВОК.

. РОЗДІЛ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ РЕМОНТУ РЕЧОВОГО МАЙНА У ВІЙСЬКОВІЙ ЧАСТИНІ ВНУТРІШНІХ ВІЙСЬК МВС УКРАЇНИ

.1 Організація ремонту речового майна.

.2 Порядок здачі речового майна в ремонт.

.3 Організація і порядок розпорення речового майна.

.4 Пропозиції щодо удосконалення організації ремонту речового майна у військовій частині внутрішніх військ МВС України.

.4.1 Нове технологічне обладнання та змінені норми для речової ремонтної майстерні.

.4.2 Вдосконалення програми підготовки молодших фахівців речової служби (швець, кравець).

ВИСНОВОК

. РОЗДІЛ ОХОРОНА ПРАЦІ

.1 Охорона праці

.2 Пожежна безпека.

.3 Охорона навколишнього середовища

ВИСНОВОК.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВОКИ.

ДОДАТКИ

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВВ МВС     - внутрішні війська МВС України

МВС           − Міністерство внутрішніх справ

РС              - речова служба

ГУВВ         Головне Управління внутрішніх військ

МОУ          Міністерства Оборони України

ПХС           - пречепний хімічний склад

КВВ           - Командувач внутрішніх військ

НРС           - начальник речової служби

АВВ           - Академія внутрішніх військ

ОВС           органи внутрішніх справ

РРМ           - речова ремонтна майстерня

ПММ          паливно мастильні матеріали

СБД           − службово-бойові дії

ССБП         системи стандартів з безпеки праці

НЗ     недоторкані запаси

КПО  комбінат побутового обслуговування

ВСТУП

Всі матеріальні засоби, що відпускаються, для Української армії і Військово-морського флоту України і інших збройних формувань,є народним надбанням. Військовослужбовці зобов'язані всебічно берегти військове майно як свою власність. Всі офіцери повинні навчати в особового складу свідомість необхідності дбайливого відношення до державної власності, постійно роз’ясняти військовослужбовцям вимоги директив, наказів командувача внутрішніх військ і статутів збройних сил України стосовно зберігання матеріальних засобів і майна, а також заохочувати солдатів і сержантів за дбайливе відношення до майна.

Одним із важливих елементів речового забезпечення є ремонт речового майна в майстернях військових частин по ремонту речового майна

Належна організація ремонту речового майна дозволяє накопичувати запаси постільної та натільної білизни, робочого одягу, створити підмінний фонд, а повертаючи в експлуатацію після ремонту інвентарні предмети, що вислужили встановлені терміни носіння економити державні кошти не витрачаючи їх на заготівлю нових предметів. Тому планування ремонту речового майна є складовою частиною планування роботи речової служби військової, частини. Ремонт речового майна у військовій частині проводиться у відповідності:

-           з сезонним планом ремонту (теплих речей, наметів, постового одягу);

-           з місячним виробничим планом майстерні по ремонту речового майна.

З метою якісного та своєчасного ремонту речового майна та спрощення роботи посадових осіб речової служби пропонується удосконалити інструкцію по ремонту речового майна у військових частинах внутрішніх військ МВС України.

З цією метою пропонується вести в експлуатацію в речових ремонтних майстернях технічного обладнання, як оверлок з необхідним ремонтним комплектом запасних частин до нього та інструкцією з використання.

Розробити програму підготовки молодших фахівців речової служби (швець, кравець) та опорне навчально-методичне забезпечення, зі спеціальної підготовки.

Актуальність теми дипломної роботи: на підставі всебічного аналізу існуючих нових технологій і обладнання по ремонті речового майна, удосконалити обґрунтовані практичні пропозиції з підвищення ефективності ремонту речового майна у речових майстернях частинах внутрішніх військ беручи до уваги досвід попередніх інструкцій по ремонту речового майна, більш нове обладнання для ремонту і виготовлення речового майна.

Об’єктом дослідження при написанні дипломної роботи вважається :господарча (повсякденна) діяльність речової служби військової частини внутрішніх військ МВС України.

Предмет дослідження: організація ремонту речового майна у військовій частині внутрішніх військ МВС України з веденням нового технологічного обладнання.

Для визначення доцільності розв'язання проблеми удосконалення інструкції по ремонту речового майна у військових речових ремонтних майстернях нами в роботі використано інструкції по ремонту речового майна СРСР, Республіки Білорусь, Російської Федерації та ряд літературних та наукових джерел.

РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСПЛУАТАЦІЇ РЕЧОВОГО МАЙНА У ВІЙСЬКОВІЙ ЧАСТИНІ

1.1     Організація експлуатації речового майна

Строком носіння (експлуатації) речового майна визначається найменший період часу, за який предмет повинен знаходитись у користуванні при умові його правильної експлуатації, своєчасного та якісного ремонту[16].

Так, наприклад, норми забезпечення взуттям, обмундируванням, білизною й спорядженням установлені на одного військовослужбовця, постільних приладів для лікувальних установ на одне штатне ліжко, а постового одягу по кількості зовнішніх постів.

При розробці норм забезпечення особлива увага приділяється науковому підходу до питання визначення термінів носіння різних предметів речового майна. Відомо, що будь-які предмети речового майна після більш або менш тривалої експлуатації вимагають ремонту або повної заміни. Час фактичного зносу виробів залежить від багатьох чинників: вигляду і властивостей матеріалів, з яких виготовлені дані вироби, особливості їх конструкції, умов експлуатації та інше. Чим триваліше експлуатується будь-який предмет речового майна, тим більше скорочуються витрати матеріальних і грошових засобів у державному масштабі. Це дає значну економію сировинних і матеріальних ресурсів.

Терміни носіння речей, які видаються військовослужбовцям, що проходять військову службу за контрактом усіх категорій, починає рахуватись з дня виникнення у них права на отримання. Чергова (наступна) видача їм предметів речового майна здійснюється після закінчення встановлених нормами забезпечення строків носіння раніше отриманих предметів.

Терміни носіння речей, виданих військовослужбовцям строкової служби, громадянам, викликаним на військові збори, а також терміни носіння всіх інвентарних речей обчислюються від дня фактичної видачі речей у користування.

Для сезонних речей особистого й інвентарного користування час носіння протягом одного сезону зараховується за один рік, а для наметів табірних - час фактичної експлуатації. При цьому час зберігання речей на складі (у коморі) у термін носіння не зараховується.

Найбільш складним питанням при нормуванні є визначення середнього терміну експлуатації різних предметів, на підставі якого встановлюються норми забезпечення і термін носіння того або іншого предмета.

Під середнім терміном експлуатації розуміють середній час безперервної експлуатації предметів речового майна, протягом якого стають непридатними не менше за 50 % виробів, одночасно виданих у носіння. Для визначення термінів служби предметів речового майна використовують дані динаміки масового зносу майна, отримані в ході його періодичних оглядів під час експериментального носіння [7].

Термін служби предметів речового майна залежить від кліматичних особливостей, умов експлуатації, індивідуальних особливостей військовослужбовців, міцності окремих вузлів, деталей і предметів загалом, а також інших чинників.

При розробці норм постачання речовим майном враховується також ряд чинників, основними з яких, є:

. Економічні умови країни.

. Кліматичні умови.

. Умови експлуатації предметів.

Крім того, при розробці норм додатково враховуються: службове положення, військове звання й стать військовослужбовців.

Великий вплив на норми забезпечення мають кліматичні умови служби військовослужбовців військових частин і підрозділів.

Перелік місцевостей України з жарким та помірним кліматом, проходження служби в яких дає право на забезпечення військовослужбовців речовим майном за нормами, передбаченими для цих місцевостей визначено постановою уряду України:

- місцевості з жарким кліматом - Автономна Республіка Крим, райони Чорного і Азовського морів (для Військово-Морських Сил);

- місцевості з помірним кліматом - усі місцевості, крім тих, що належать до місцевостей з жарким кліматом.

Нормами утримання речового майна визначається кількість натільної та постільної білизни, рушників та спецодягу, які повинні утримуватись у військових частинах на одного військовослужбовця строкової служби, та предметів санітарно-господарчого майна - на одне штатне ліжко у госпіталях, медичних пунктах, санаторіях, будинках відпочинку.

Норми утримання застосовуються при забезпеченні новосформованих військових частин, а також при збільшенні кількості особового складу військових частин (штатної кількості ліжок) на 30 % та більше.

При інспекторських перевірках частин і підрозділів оцінка за банно-пральне обслуговування особового складу залежить і від норми утримання постільної білизни.

Додаткове (понад норми забезпечення) накопичення вказаних вище предметів у частинах і підрозділах проводиться за рахунок речей, що відпускаються на поточне забезпечення згідно норм та вислужили встановлені для них терміни носіння, але ще придатних до використання за прямим призначенням. Це може бути досягнуто шляхом належної експлуатації і дбайливого носіння майна, своєчасного і якісного ремонту.

Після першочергової видачі майна за нормами утримання подальше його накопичення до розмірів указаних норм здійснюється за рахунок правильної експлуатації та своєчасного ремонту.

Речове майно, накопичене понад норми забезпечення, зберігається на складах.

Нормою витрати визначається кількість матеріалів і фурнітури, потрібне для виготовлення (пошиття) або ремонту одного предмета[12].

Складовими чинниками збереження під час зберігання та особливо експлуатації є таврування та закріплення речового майна, а також проведення ранкових оглядів і стройових оглядів підрозділів військових частин [19]. Організація експлуатації речового майна у військовій частині припускає виконання в повному обсязі заходів щодо збереження обмундирування і взуття в процесі носіння.

До заходів, яки забезпечують збереження речового майна у процесі експлуатації, відносяться:

–   підгонка і припасування обмундирування;

–              таврування і закріплення речового майна;

–   чищення і видалення плям;

–              сушіння одягу;

–              прання і хімічне чищення;

–              підфарбування обмундирування і перепросочення наметів;

–              ремонт обмундирування і взуття.

Отже, після підгонки і припасування, усі предмети речового майна, які видаються військовослужбовцям строкової служби, а також інвентарні речі, що видаються в групове або індивідуальне користування військовослужбовцям усіх категорій, підлягають обов’язковому тавруванню.

Таврування предметів речового майна здійснюється з метою закріплення речей особистого користування та інвентарних речей за військовою частиною (підрозділом) і особовим складом, усунення знеособлення в користуванні майном, а також для контролю часу перебування майна в носінні (експлуатації)

Тавруванню підлягають предмети речового майна особистого користування, що видаються військовослужбовцям строкової служби, курсантам військових навчальних закладів, а також всі інвентарні речі, речі фонду зборів і майно “НЗ”[19]. При цьому у військових частинах інвентарні речі таврують клеймом із позначенням умовного номера військової частини відразу ж після надходження їх на склад. Клеймо з датою видачі проставляється на предметах при видачі їх зі складу. Положенням про забезпечення речовим майном у системі МВС оголошена Інструкція про порядок таврування (клеймування) речового майна, де встановлені зразки клейм і місця їх нанесення на предмети речового майна. Також цією Інструкцією визначені зразки клейм ( рисунок 1.1).

Клеймо № 1 - прямокутне розміром 3×4 см - ставиться на речах особистого користування та інвентарних предметах перед видачею їх особовому складу і підрозділам. Предмети особистого користування, що видаються офіцерам, прапорщикам і військовослужбовцям за контрактом, яки переходять в їх власність, не таруються, а все інвентарне майно, що видається їм в особисте або групове користування обов’язково підлягає тавруванню.

Крім того, клеймо без зазначення дати ставиться на інвентарні предмети, що надійшли на склад. Збереження інвентарного майна на речовому складі без клейм забороняється. Клеймо з датою видачі проставляється на цих предметах при видачі зі складу в підрозділи.

Клеймо № 1 ставиться на всіх інвентарних предметах речового майна і предметах майна особистого користування солдат і сержантів строкової служби військової частини. Видача майна зі складу частини без попереднього таврування категорично забороняється.

Крім клейма № 1 також на всіх речах особистого користування військовослужбовців строкової служби ставиться клеймо № 3 з вказанням номера військового квитка військовослужбовця. У якості клейма № 3, як правило, використовують нумератори, які закупляються в торговій мережі на призначені для цього кошти.

Клеймо № 2 ставиться після клейма № 1 на всі предмети речового майна, що видаються в змінний фонд підрозділам військової частини.

Клеймо № 4 ставиться на всіх предметах або деталях, отриманих від розпорювання речового майна, яке списано встановленим порядком. Зразки клейм (рисунок1.1)

Рисунок 1.1 - Зразки клейм

Відповідальність за правильне та своєчасне таврування речового майна покладається на заступника командира військової частини з тилу і начальника речової служби військової частини.

На текстильних, шкіряних, хутряних та трикотажних виробах і предметах, що мають ворсисту поверхню, клеймо ставиться на тканинних етикетках, що пришиваються до предметів із внутрішньої сторони.

На предметах речового майна списаних по сортувальних актах (актах списання), але не розпоротих, клеймо № 4 ставиться поруч із клеймом № 1, а на деталях розпоротих предметів на видних місцях із таким розрахунком, щоб виключити можливість зловживань.

Для таврування майна використовуються фарби чорного і білого кольорів, що випускаються промисловістю для цих цілей, або типографські, а також фарби, що виготовляються самотужки[26].

Декілька рецептів фарб визначено у Інструкції про порядок клеймування речового майна.

Застосування для таврування речового майна розчинів хлорного вапна категорично забороняється.

Можливо застосовувати для таврування, наприклад, звичайну туш різних кольорів. Для закріплення клейма у цьому випадку необхідно запрасувати його гарячою праскою.

Також можливо використовувати типографську фарбу з додаванням рослинної олії (80%-фарби, 20%-олії). Для одержання акуратних та ясних відбитків клейм на предметах речового майна, клейма і штемпельні подушки необхідно утримувати завжди чистими, застосовувати тільки що приготовлені фарби, подушечки змочувати фарбою безпосередньо перед тавруванням.

1.2 Організація ремонту

Загальні положення з організації ремонту речового майна у військовій частині.

У процесі носіння речове майно втрачає багато експлуатаційних і гігієнічних властивостей. Несвоєчасне очищення від пилу і бруду з обмундирування і взуття зменшує теплозахисні властивості виробів, гігроскопічність та повітропроникність, додає їм твердість, підвищує намокання і в остаточному підсумку може приводити до передчасного зносу. Різні види забруднень, що накопичуються на одязі, можуть служити також живильним середовищем для хвороботворних мікроорганізмів і сприяти поширенню інфекційних захворювань. У таких випадках виникає потреба в проведенні заходів, що відновлюють корисні властивості речового майна, і в першу чергу, у ремонті і хімічному чищенні.

Поняття “ремонт” містить у собі елементи прогнозування термінів виробів, частоту їхнього ремонту, розробки та удосконалення тетнологічного процесу відновлення зношеного речового майна, режимів і методів їх обробки в ході ремонту.

Якість ремонту досягається:

.        наявністю належного технічного оснащення ремонтних підприємств та підрозділів;

.        своєчасним і повним забезпеченням ремонтних підприємств і підрозділів запасними частинами та матеріалами;

.        правильною організацією виробництва та технологічного процесу ремонту, дотриманням технічних умов і належним контролем за якістю виконання робіт;

.        постійним удосконаленням технологічного процесу ремонту та підвищенням кваліфікації виконавців;

.        чіткою взаємодією між ремонтними органами речової служби та ремонтними органами інших служб, а також сторонніх організацій.

Технлогічний процес ремонту- це певний перелік робіт, що підлягають виконанню, а також встановлена послідовність їх виробництва відповідно до технічних умов на ремонт речового майна[14]. Технологічний процес залежить від виду ремонтованого майна, виду виконуємого ремонту, виробничих можливостей ремонтної майстерні, ремонтних підприємств і підрозділів, методів організації та форми проведення ремонту[14].

Основу технологічного процесу складають технологічні операції. Вони є закінченою окремою частиною технологічного процесу і виконання на окремих робочих місцях. Технологічні операції прийнято обєднувати в стадії технологічного процесу.

Терміни носіння речового майна встановлюються з урахуванням виконання 1-3 середніх ремонтів. Виходить, найважливішою умовою запобігання речового майна від передчасного зносу є своєчасний ремонт і хімічне чищення.

Значення ремонту полягає в тому, що він дозволяє:

забезпечити строк носіння речового майна відповідно до норм постачання, установленим урядом;

експлуатувати майно понад установлені строки носіння, досягаючи при цьому економії матеріальних, грошових і людських ресурсів;

забезпечувати нагромадження у військовій частині норм зберігання білизни, постільних приладів, рушників, комплекту робочої форми одягу;

підтримувати охайний зовнішній вигляд військовослужбовців;

максимально використати ресурс довговічності (зносостійкості) як у цілому предметів речового майна, так й окремих його деталей (наприклад, при капітальному ремонті повторно використаються халяви, частково переду; устілки);

наявність засобів ремонту дозволяє силами військової частини виконувати роботи, які не виконуються на фабриці (підрізання рушників), виготовляти предмети, які не поставляють в частину (підматрасники, серветки і т.п.)

Економічна доцільність ремонту полягає в порівняні витрат на ремонт (матеріальних - ремонтні матеріали, устаткування, експлуатація будинку, допоміжне устаткування, підвіз і т.п.) - людських - вартість робочої сили, зі строком носіння майна після ремонту й вартістю нового предмета майна.

Ремонт речового майна є одним з основних джерел поповнення його запасів, дозволяє відновити втрачені експлуатаційні властивості предметів, попередити їхнє передчасне зношування й дає можливість продовжити час експлуатації предметів. За рахунок цього у військовій частинах створюється робочий комплект обмундирування й взуття, накопичуються запаси натільної й постільної білизни. Велике значення й актуальність ремонт набуває у воєнний час. Про це переконливо свідчить досвід Великої Вітчизняної війни, за роки якої було відремонтовано й повернуте на постачання особового складу близько 61,5 млн. пара чобіт, 17 млн. шинелей, більше 61 млн. гімнастерок і шаровар бавовняних і багато інших предметів одягу й взуття.

Більше 60 % потреби військ у теплих речах задовольнялося за рахунок відремонтованих предметів [26].

Організація ремонту речового майна визначена Інструкцією з ремонту речового майна в Збройних Силах. У залежності від ступеня зносу і характеру ушкоджень, ремонт речового майна поділяється на поточний, середній і капітальний.

Потреба речового майна в ремонті визначається:

у підрозділах - старшинами підрозділів щодня при проведенні ранкових оглядів, а також командирами підрозділів при проведенні періодичних оглядів речового майна;

на речовому складі - начальником складу й начальником речової служби військової частини.

Дрібні несправності предметів обмундирування і взуття, що виникають у процесі їх експлуатації, повинні негайно усуватися самими військовослужбовцями. У підрозділах (ротах) проводиться тільки поточний (дрібний) ремонт. Поточний ремонт обмундирування і спецодягу включає такі види робіт, як зашивання швів, що розпоролися, пришиття ґудзиків, гачків, шлейок, обміжку петель, що розпустились, відновлення закріпок та інше. Він виконується самими військовослужбовцями.

До поточного ремонту взуття відноситься прикріплення металевих косяків, рубчиків на каблуки і підметки, що зносилися, зашиття швів, що розпоролися, прибивання відсталих місць підошов і підметок,пришиття латок. Для виконання цих операцій потрібні певні навички, тому поточний ремонт взуття виконується позаштатними ротними шевцями. Для цього в кімнаті побутового обслуговування встановлюється стіл-верстак з набором шевського інструменту і ремонтних матеріалів.

Потреба в ремонті речового майна визначається щодня на ранкових оглядах. Заступники командирів взводів по команді чергового по роті для ранкового огляду шикують особовий склад у призначеному місці, роблять огляд речового майна і про результати доповідають старшині роти [5].

Ранковий огляд рекомендується проводити з визначеною задачею з таким розрахунком, щоб протягом тижня охопити перевіркою всі предмети обмундирування і взуття.

При перевірці зовнішнього вигляду військовослужбовців необхідно звернути увагу на дотримання ними встановлених правил носіння військової форми одягу. При огляді стану кітелів, курток перевіряється наявність, справність і правильність прикріплення знаків відрізнення, а також ґудзиків, гачків, петель, вішалок. Перевіряється наявність розривів швів, розривів тканини підкладки і кишень, потертостей, відсутність ґудзиків і т.д.

При огляді брюк перевіряється справність передніх половинок і пояса, відсутність потертостей у місцях входу в брючні кишені, наявність шлейок, штрипок, ґудзиків, справність бічних і крокових швів, наявність брючного ременя.

При перевірці головних уборів звертається увага на наявність і міцність зав'язочної тасьми шапок-вушанок, а також наявність голок з нитками: у кожного військовослужбовця постійно повинні бути три голки - одна з захисною ниткою, друга - білою, третя з чорною.

Голки з нитками зберігаються: у шапці-вушанці на ковпаку під козирком, у кашкеті - на правій стороні ковпака під бортиком.

Стан взуття перевіряється в двох положеннях. Халяви, переди оглядаються при виставленні військовослужбовцем правої ноги вперед. Потім у положенні зігнутої в коліні піднятої ноги перевіряється підошва, каблук, задник і справність заднього зовнішнього ременя.

Виявлені в ході ранкового огляду недоліки повинні бути негайно усунуті.

Середній ремонт речового майна проводиться в майстерні по ремонту речового майна військової частини. Він характеризується більш складними роботами. При середньому і ремонті обмундирування виконуються всі роботи, що відносяться до поточного ремонту, а також такі операції, як накладення великих латок, заміна дрібних деталей (шлейок, штрипок) та інше. До операцій середнього ремонту шкіряного взуття відносяться не тільки роботи поточного ремонту, але і накладення підметок і набойок, вирівнювання каблуків, вставка балочок, пристрочування задніх ременів, пришиття набойок до валяного взуття. Середній ремонт вимагає більш високої кваліфікації працюючих та спеціальне обладнання.

Для розміщення майстерні виділяється приміщення, що повинно бути світлим, теплим, сухим, з доброю вентиляцією. Для кожної робочої ділянки майстерні (кравецької або швацької) виділяються окремі кімнати з розрахунку по 7.0 метрів квадратних площі на кожного працюючого [31].

Начальник майстерні по ремонту речового майна відповідає за своєчасне і якісне виконання місячного виробничого плану роботи майстерні, збереження обладнання, інструмента, ремонтних матеріалів і прийнятого в ремонт майна, за дотримання мір пожежної безпеки і мір безпеки при роботі на обладнанні. Він зобов'язаний особисто перевіряти якість зробленого ремонту, складати і представляти щомісячний звіт про виконані роботи і витрату ремонтних матеріалів, а також вести облік обладнання, інвентарю, ремонтних матеріалів і речового майна, прийнятого в ремонт.

Середній ремонт речового майна може проводитись:

у майстерні КПО військової частини;

у гарнізонних ремонтних майстернях МО України;

у майстернях побутового обслуговування населення;

у відомчих майстернях, об‘єктів, що охороняються.

Речове майно, що потребує середнього ремонту, здається в майстерню військової частини за розпорядженням начальника речової служби. Перед здачею в ремонт предмети речового майна повинні бути очищені від бруду і пилу, а якщо необхідно - випрані і продезінфіковані.

Взуття зв'язується попарно, просушується, чиститься. На всі предмети, що здаються в ремонт, прикріплюються бірки з вказівкою підрозділу і прізвища власника речей [15].

Своєчасний й якісний ремонт не тільки попереджує зношування майна, але й дає можливість використати предмети після закінчення їх строків експлуатації.

За рахунок майна, що вислужило строки носіння й добре відремонтованого у військовій частині, створюється робочий комплект обмундирування й взуття, а також створюються підвищені запаси натільної й постільної білизни по нормах, які дозволяють щотижня проводити миття особового складу зі зміною білизни.

Наявність достатньої кількості справного робочого обмундирування дає можливість зберегти основний комплект, чим значною мірою поліпшується зовнішній вигляд військовослужбовців.

Таким чином стан речової ремонтної майстерні оцінюється:

„відмінно” якщо обсяг ремонтних робіт відповідає штатним можливостям, забезпеченість ремонтними матеріалами, наочними приладдя, укомплектованість, утримання технологічного устаткування й організація роботи майстерні відповідають установленим вимогам. Устаткування для роботи в польових умовах підготовлено, є встановлений запас ремонтних матеріалів.

„добре”, якщо виконані умови на оцінку „відмінно”, але є недоліки в укомплектованості й утриманні технологічного устаткування, усунуті в ході перевірки;

„задовільно”, якщо виконані умови на оцінку „добре”, але є недоліки в укомплектованості й утриманні технологічного устаткування, не усунуті в ході перевірки, устаткування для роботи в польових умовах не підготовлено;

„незадовільно”, якщо не виконані умови на оцінку „задовільно”.

Для більш повного побутового обслуговування особового складу у військових частинах можуть організовуватися комбінати побутового обслуговування, що є елементом військового господарства.

Вони призначаються для своєчасного миття особового складу, прання, ремонту, хімічної чистки і підфарбування речового майна, вирішення задач по підтримці зразкового зовнішнього вигляду військовослужбовців.

Безпосередньо очолює комбінат побутового обслуговування начальник майстерні по ремонту речового майна.

Для виконання робіт з побутового обслуговування військовослужбовців, утриманням наявного обладнання, комбінат укомплектовується фахівцями за рахунок штатного складу майстерні пральні частини.

У комбінаті побутового обслуговування, виходячи з умов і необхідності, обладнуються: лазня-душова, майстерня по ремонту обмундирування і взуття, ділянка для прання, сушіння і праски верхніх солдатських сорочок і іншого речового майна, ділянка хімічного чищення і підфарбування обмундирування, перукарня.

Ремонт речового майна в залежності від ступеня зносу, характеру ушкоджень, а також сил, засобів і матеріалів, необхідних для його виробництва, підрозділяється на дрібний, середній і капітальний.

До дрібного ремонту взуття відносяться наступні роботи:

прикріплення металевих косяків;

зашиття швів, що розпоролися, і рядків;

накладення шкіряних і гумових косяків і рубчиків на місця підошов, що зносилися, підметок каблуків;

прикріплення відсталих місць чи підошви підметки;

накладення латок на шкіряне і валяне взуття;

підшивка до валянків місць підошви, що відпоролися, чи набійки;

зашиття чи порізів тріщин на валянках;

ремонт чи каблуків прибивання каблука, що відірвався;

виправлення сівшого чи скривленого задника;

вставка бочків.

До середнього ремонту взуття відносяться наступні роботи:

накладення підметки і набійки;

заміна каблука;

пристрочування задніх зовнішніх ременів;

пришиття набойок до валяного взуття;

операції поточного ремонту.

Основною ознакою віднесення взуття до середнього ремонту є необхідність накладення підметок чи заміни каблука.

Дрібний ремонт майна виробляється в підрозділах, середній у майстерних військових частин і з'єднань.

Дрібний ремонт обмундирування і спецодягу виконується самими військовослужбовцями термінової служби, у користуванні яких знаходяться речі. Дрібний ремонт взуття, як правило, виробляється позаштатними шевцями підрозділів. Матеріали й інструменти, необхідні для виробництва дрібного ремонту, містяться в кімнатах побутового обслуговування.

У речовій ремонтній майстерній військовій частині здійснюється середній і дрібний ремонт обмундирування, теплих речей (частково), постільних приладів, наметів, шкіряного і валяного взуття. Ремонт білизни як правило виконується в пральні.

У період великого завантаження чи при недостатній штатній чисельності особового складу майстерні розпорядженням командира частини вона може бути посилена шляхом залучення позаштатних фахівців з підрозділів.

Ремонт речового майна у військовій частині проводиться у відповідності:

з сезонним планом ремонту (теплих речей, наметів, постового одягу);

з місячним виробничим планом майстерні по ремонту речового майна.

Планами ремонту передбачається тільки середній ремонт. Дрібний ремонт не планується, а майно, що вимагає капітального ремонту, здається в окружні склади (бази) чи місцеві підприємства побутового обслуговування.

Місячний виробничий план майстерні складається начальником майстерні по ремонту речового майна і затверджується начальником речової служби військової частини.

Місячний виробничий план роботи складається за такою формою:

(додаток А)

Вихідними даними для складання місячного виробничого плану майстерні є:

задачі бойової і гуманітарної підготовки;

дані про стан майна в різних підрозділах і складі частини (звідси - передбачуване надходження майна в ремонт);

аналіз виконання плану ремонту майстерні минулого місяця;

кількість майстрів;

норми виробітки;

кількість робочих днів у місяці. До цього плану ремонту додається "Довідка", у якій указується

кількість робочих днів;

тривалість робочого дня;

загальний фонд робочого часу одного мастерового;

робота поза майстернею (хвороба, наряди, відпустка, заняття - приблизно, 15%);

ефективний фонд робочого часу одного майстра. Місячний виробничий план майстерні обґрунтовується розрахунком потреби в ремонті майна та у робочій силі.

Цей розрахунок представлений у таблиці 1.1

Таблиця 1.1 - Розрахунок потреби робочої сили

На підставі затвердженого місячного виробничого плану начальник майстерні складає щоденний графік виконання ремонту (рисунок. 1.2).

Графік

щоденного виконання ремонту взуття та обмундирування

в майстерні в/ч _____ , на ________ 20__ року.

Рисунок 1.2 - Графік щоденного виконання ремонту взуття та обмундирування в майстерні

У цьому графіку начальник майстерні, щодня наростаючим підсумком проставляє кількість відремонтованих предметів

1.3 Організація хімічного чищення

Для більш повного побутового обслуговування особового складу у військових частинах організовується хімічне чищення, яке відбувається в комбінаті побутового обслуговування, що є елементом військового господарства.

Безпосередньо очолює комбінат побутового обслуговування начальник майстерні по ремонту речового майна.

Для виконання робіт з побутового обслуговування військовослужбовців, утриманням наявного обладнання, комбінат укомплектовується фахівцями за рахунок штатного складу майстерні пральні частини.

У комбінаті побутового обслуговування, виходячи з умов і необхідності, обладнуються: баня-душова, майстерня по ремонту обмундирування і взуття, ділянка для прання, сушіння і праски верхніх солдатських сорочок і іншого речового майна, ділянка хімічного чищення і підфарбування обмундирування, перукарня.

Забруднена білизна, польове (спеціальне) обмундирування піддається пранню, а для видалення масложирових та змішаних забруднень з повсякденного та парадно-вихідного обмундирування, спеціального одягу та хутряних виробів як правило застосовується хімічне чищення.

Хімічне чищення - це спосіб видалення забруднень з одягу шляхом обробки його органічними розчинниками. У порівнянні з пранням, хімічне чищення має цілу низку переваг. Так, наприклад, обробка розчинниками проводиться при звичайній температурі, без підігріву, що дозволяє чистити овчинно-шубні та хутряні вироби, пальто, повсякденне та парадно-вихідне обмундирування, куртки утеплені, шапки вушанки і т.д. При хімічному чищенні вата в утеплювальних підкладках практично не збивається в жмутки, а завдяки цьому краще зберігаються теплозахисні якості курток. Хімічне чищення не викликає усадки виробів і лише в незначній мірі змінює їх колір.

Хімічне чищення предметів речового майна може здійснюватись в гарнізонних майстернях МО України або в комунальних підприємствах міст та населених пунктів.

Хімічне чищення обмундирування, хутряних виробів, спецодягу планується місячними планами роботи речової служби. [30].

Для видалення масложирових і змішаних забруднень з обмундирування, спеціального одягу та теплих речей застосовується хімічна чистка. У порівнянні з пранням, хімічна чистка має цілий ряд переваг. Обробка розчинниками проводиться при звичайній температурі, без підігріву, що дозволяє чистити овчинно-шубні і хутряні вироби, пальто, вовняне обмундирування, шапки-вушанки.

Вата в утеплюючих прокладках майже не підвергається комкуванню, завдяки чому краще зберігаються теплозахисні властивості курток. Хімічне чищення не викликає усадки виробів і лише незначною мірою змінює їхній колір.

В процесі експлуатації одяг забруднюється. При забрудненні одягу його перуть і піддають хімічному чищенню. При появі на чистому обмундируванні незначних забруднень у вигляді плям їх краще видаляти, використовуючи найпростіші способи і засоби. Багато плям (від масел, фарб) не тільки спряють швидкому зносу обмундирування, а й псують його зовнішній вигляд.

Плями необхідно видаляти відразу ж після їх появи, так як через деякий час вони виводяться набагато важче. Перш ніж приступити до хімічного чищення, необхідно в першу чергу визначити походження плями або забруднення, свіже воно чи старе, і залежно від цього підібрати засіб для його видалення.

Жирові плями видаляють бензином, скипидаром або сумішшю скипидару і ефіру (4:1). Свіжі плями можна вивести промиванням речового виробу розчином звичайного синтетичного прального порошку або теплим мильним розчином з нашатиревим спиртом (чайна ложка спирту на півсклянки мильного розчину).

Потім плями промивають водою і пропрасовуються через ганчірку. Плями від масляних фарб видаляються скипидаром, а від нітрофарб-ацетоном. Старі плями краще видаляти сумішшю дігтярного мила, нашатирного спирту. Плями від іржі видаляють за допомогою лимоної або щавлевої кислоти.

Кров'яні плями можна вивести синтетичним пральним порошком, в теплій воді, щавлевої або лимонною кислотою, денатурованим спиртом.

Хімічна чищення обмундирування може проводитися в гарнізонних майстернях або в комунальних підприємствах.

Підфарбування обмундирування пропитування наметів. В процесі ек сплуатації речового майна під дією сонячного світла, дощу, поту та прання забарвлення тканин світлішає і зовнішній вигляд його погіршується.

Особливо швидко світлішає речове майно виготовлене з бавовняних тканин, пофарбованих прямими і сірчистими барвнками.

Для відновлення забарвлення і поліпшення зовнішнього вигляду вицвілого обмундирування його підфарбовують. Підфарбовування піддаються куртка і брюки хлопчато-бумажні ковдри.

Також необхідне підфарбовування обмундирування після середнього ремонту, так як накладені латки і замінені деталі різко відрізняються за кольором від основного матеріалу і сильно погіршують зовнішній вигляд виробові.

Підфарбування може проводитися одночасно з пранням в механічних пральнях, використовуючи для цього пральні машини.

Можна також підфарбовувати попередньо випране обмундирування.

Намети табірні та уніфіковані під впливом світла, дощу, вітру і пилу втрачають свої водотривкі властивості, внаслідок чого починають промокати і загнивати. Для продовження термінів експлуатації намети необхідно пере пропитувати з метою відновлення їх водотривких властивостей.

Для цих цілей використовується хімічний склад ПХС-55, до складу якого входить парафіно-стеоріновая емульсія, розчин оцтового амонію і міді.

Своєчасне хімічне чищення речового майна дозволяє відновити втрачені експлуатаційні властивості предметів, попереджує передчасний знос і надає можливість подовжити термін експлуатації з метою створення та підтриманн-я у військовій частині норми утримання, підмінного фонду та взагалі проведення економічної роботи речовою службою.

1.4 Організація списання речового майна

Списання речового майна зорганізується у військовій частині згідно Положення про забезпечення речовим майном у системі МВС України та Постанови Кабінету Міністрів України № 1225 - 2000 року Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах”[1].

Вибракування речового майна проводиться з метою списання з обліку речей, які відслужили встановлені строки носіння (експлуатації) і стали не придатними для подальшого використання.

Вибракування - це огляд, сортування речового майна з метою визначення його якісного стану та можливості списання за терміном носіння.

Списання - це більш змістовний термін, який єднає в собі вибракування, а також утилізацію майна, висновок про його подальше використання, і оформлення необхідних документів з метою виключення списаних речей з обліку та оприбуткування отриманого утилю у вигляді ганчір’я, фурнітури і ремонтних тматеріалів[37].

Списання речового майна здійснюється за мірою необхідності, однак не менш ніж два рази на рік (після забезпечення особового складу частини за літнім та зимовим планами забезпечення). Це можливо пояснити тим, що після видачі підрозділам нових речей, старі речі, більша частина яких взагалі непридатна до подальшого використання і має вичерпаний термін носіння, тільки загромаджують приміщення сховища, створюючи безлад, що в свою чергу є порушенням заходів протипожежної безпеки.

З досвіду роботи фахівців речової служби у військах, як правило, виникає потреба у списанні речового майна ще на передодні складання звітності по речовому забезпеченню, з метою більш достовірного відображення забезпеченості та потреби військової частини у речовому майні.

Все речове майно, строки носіння якого вичерпані і непридатне до подальшого використання, вилучається із підрозділів та зосереджується на складі частини. На майно, яке здається підрозділами для списання, у речової службі виписується накладна-вимога форми з-3у 3-х примірниках (1-й примірник надається у фінансову службу, 2-й залишається у речовій, а 3-й забирає матеріально відповідальна особа підрозділу-здавача майна). Накладна-вимога є підставою для списання речового майна з обліку підрозділу та оприбуткування його по обліку складу.

Речове майно, яке зібрано з підрозділів та зосереджено на складі, перевіряється начальником речової служби з участю начальника складу та фахівців речової ремонтної майстерні. Під час сортування майна визначається ступень зносу предметів з розподілом їх на групи:

- придатне до експлуатації без ремонту;

- придатне до експлуатації після ремонту;

- не придатне до експлуатації, що підлягає списанню.

Майно, яке потребує поточного або середнього ремонту, здається в майстерню. Після ремонту речове майно разом з тим що залишилось придатним до носіння без ремонту використовується в якості робочого обмундирування та змінного фонду.

Розпорювання та розбирання речей до огляду їх комісією забороняється. Речове майно повинно бути оглянуте у тому вигляді, в якому воно було прийнято від підрозділів.

Як відомо, на обліку речової служби знаходяться предмети культурно-просвітницького майна та речи спортивного майна. У цьому випадку при списанні матеріальних засобів повинні бути присутні посадові особи відділення виховної роботи та начальник фізичної підготовки та спорту військової частини. Організація списання культурно-просвітнього майна, при цьому повністю покладається на заступника командира частини з виховної роботи.

Склад комісії на списання речового майна визначається наказом командира частини. В обов’язковому порядку в склад комісії включаються посадові особи речової служби, фінансової служби та представники громадськості (члени внутрішньої перевірочної комісії, представники профспілки військової частини та інші).

Комісія, яка призначена для вибракування та списання речового майна, зобов’язана:

піддати предмети речового майна всебічному огляду;

установити термін фактичного знаходження майна в носінні (експлуатації) та визначити ступінь придатності речей для подальшого використання за призначенням. Час фактичного перебування речового майна в користуванні визначається по клеймам та даним обліку служби.

скласти акт на списання речового майна;

сформулювати висновок в акті про найбільш доцільне використання майна після списання;

забезпечити повне розпорювання (деформування) речового майна, яке списано по сортувальному акту та здійснити таврування отриманих деталей і ганчір’я клеймом № 4 “утиль”.

Не підлягають розпорюванню хутряні вироби, подальше використання яких визначає довольчий орган.

Для визначення якісного стану речового майна комісія повинна користуватись:

стандартами, технічними умовами, паспортами та іншими документами, які визначають технічні, санітарні та інші вимоги до предметів речового майна та обладнання;

строками носіння (експлуатації) і технічними показниками категорії якісного стану виробів.

Вибракування і списання речового майна, термін носіння (експлуатації) якого не вичерпано, категорично забороняється.

Списання у військовій частині внутрішніх військ хутряних виробів, постільних речей, наметів, постового одягу, плащ-наметів, брезентів, швейного та побутового обладнання, рушників, костюмів польових зимових здійснюється з дозволу начальника Головного управління внутрішніх військ МВС України в присутності компетентного представника ГУВВ МВС України, який засвідчує сортувальний акт.

Шматки ганчір’я, матеріали, окремі деталі, фурнітура отримані від розпорення предметів речового майна після списання речового майна використовуються для ремонту предметів речового майна, на господарчі потреби або здаються в пункти вторинної сировини.

Деякі види майна та експлуатаційні матеріали підлягають списанню з обліку служби в межах норм відпустки прямою витратою без включення їх до акту списання форма № 3-2 (сортувального акту форма № 8) по закінченню встановленого терміну носіння. До таких речей відносяться: хусточки, шкарпетки, рукавиці брезентові та робочі, кирзові, бавовняні, калоші гумові списуються з обліку після закінчення строків носіння без включення їх до сортувального акта.

Списання у військовій частині внутрішніх військ хутряних виробів, постільних речей, наметів, килимових виробів, постового одягу, плащ-наметів, брезентів, швейного та побутового обладнання, рушників, костюмів польових зимових здійснюється з дозволу Командуючого ВВ МВС України в присутності компетентного представника Головного управління внутрішніх військ МВС України, який засвідчує акт про списання.

Інше речове майно списується з дозволу командира військовій частини. Комісія складає акт про списання, який відписується заступником командира військовій частини з тилу та затверджується особою, яка призначила комісію.

Вибракуване майно, включене в сортувальний акт, до його розпорювання зберігається в окремому приміщенні складу, що опечатується головою комісії.

Розпорювання повинно здійснюється таким чином, щоб отримати максимальну кількість шматків і фурнітури придатних для використання при ремонті майна. Розпорювання швацьких виробів здійснюється в зворотному порядку їх пошиття. Послідовність операцій розпорювання виробів визначена в “Інструкції по ремонту речового майна”.

Отримані від розпорювання матеріали використовуються також для виготовлення нових предметів речового майна (під матрацники, при ліжкові килимки, рушники ніжні та інші).

Весь шерстяний утиль, який не використовується для ремонту речового майна, як правило, здається місцевим підприємствам “Вторсировини” для переробки. Грошові кошти, отримані від реалізації утилю зараховуються на статтю 20 кошторису військ і використовуються на потреби служби.

Фурнітура (ґудзики різні, гачки), знаки розрізнення, отримані від списання, використовуються для поповнення кімнат побутового обслуговування підрозділів та на ремонт майна.

Утильне речове майно, яке залишилось після списання на речовому складі, повинно зберігатися окремо від речового майна поточного забезпечення, в окремому приміщенні. З метою недопущення зловживань, підміни та змішання предметів різних якісних категорій, приміщення для зберігання утильного майна опечатується печаткою начальника речової служби. Витрачення утильного майна повинно здійснюватись тільки під безпосереднім контролем начальника речової служби.

Підставою для списання матеріальних засобів, які втрачені є наказ про відшкодування з винних осіб збитків та інспекторське свідоцтво, яке видано у дозволеному випадку. Надання інспекторського свідоцтва здійснюється прямими начальниками по підпорядкуванню і тільки після проведення службового розслідування, а при наявності винних осіб - після притягнення їх до відповідальності. Списання втрачених матеріальних засобів по інспекторському посвідченню здійснюється в наступних випадках:

1 Коли матеріальні, грошеві засоби втрачені в наслідок стихійних лих або бойових дій; в наслідок пожежі, катастрофи або аварії та при відсутності підстави до притягання к матеріальної відповідальності; якщо матеріальні засоби знищені або приведені в непридатний стан по розпорядженню командування, щоб не лишилося супротивнику, або з метою попередження зараження їх, заразними хворобами.

Якщо збиток, заподіяний втратою матеріальних засобів, став можливим в наслідок випробувань або навчань і нема підстави до його відшкодування за рахунок винних осіб.

Коли сума втрат перевищує суму, яка визначена до утримання судовими органами з винних осіб або перевищує суму нарахування, яку згідно закону можливо покласти на винного в адміністративному порядку.

При відсутності будь-чиєї вини в створенні збитку.

При відмові судом (арбітражним судом) у пошуку, якій був належним чином оформлений та своєчасно наданий позивачем.

При визначенні повної безнадійності утримання - якщо строк пошукової давності вичерпаний, якщо суд відмовив у відновленні строку, при смерті винного, при встановленні судом неспроможності боржника в погашенні збитку.

Коли матеріальні та грошові засоби втрачені в наслідок розкрадення або знищення, а винні в цьому особи не встановлені або зникли від слідчих органів і суду, або їх місце перебування невідоме за іншими причинами. В цих випадках надання інспекторського посвідчення здійснюється після постанови про призупинення слідства або рішення суду про призупинення судочинства. Після встановлення або знайдення винних осіб судові вимоги до них відновлюються.

Забороняється надавати інспекторські посвідчення на списання збитків по часткам на майно яке було втрачено одночасно. Клопотання на списання втрачених засобів в будь-яких випадках подається на загальну суму втрат, незалежно від того до якої служби майно відноситься. Вартість матеріальних засобів, які підлягають списанню по інспекторському посвідченню, визначається по державним роздрібним цінам, а коли такі відсутні, тоді з урахуванням коефіцієнту перекладу оптових цін в роздрібні.

ВИСНОВОК

Організація експлуатації речового майна у військовій частині залежить в першу чергу від правильної експлуатації речового майна у військовій частині, контролем посадових осіб речової служби а токаж старшинами і командирами підрозділів. Саме ці заходи будуть відігравати в подальшому навантаження ремонтної майстерні військової частини.

Всі посадові особи речової служби зацікавлені в правильній роботі речової майстерні використання обладнання майстерні за призначенням і підтримувати, це обладнання в належному технічному стані, забезпечувати кімнати побутового обслуговування, належним інструментом і матеріалами для виконання поточного(дрібного) ремонту.

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЇ РЕМОНТУ РЕЧОВОГО МАЙНА У ВІЙСЬКОВИХ ЧАСТИНАХ ВНУТРІШНІХ ВІЙСЬК МВС УКРАЇНИ

2.1 Порядок організації ремонту речового майна (сили та засоби - майстерня і підрозділи)

Речове забезпечення підрозділів МВС України входить в галузь практичної військової діяльності, пов’язану з свідомою економічною витратою матеріальних засобів. Одним з головних завдань речової служби у військових частинах є організація ремонту речового майна, що регламентується законами України як держави, уставами, приказами МВС України, командувача внутрішніх військ і іншими керуючими документами.

Історичний досвід показує, що утримувати власні підприємства органам МВС невигідно, за виключенням ремонтних майстерень побутового обслуговування. Це підтверджує вітчизняний досвід часів Петра І (сукняні фабрики), американський досвід громадянської війни. За відсутності належного фінансування багато військових частин внутрішніх військ не можуть обладнати ремонтні майстерні їх будівництво залежить і від організаційно штатної структури (батальйон, полк чи бригада). Наприклад в окремих батальйонах внутрішніх військ найчастіше відбувається підписання договорів з державними підприємствами на ремонт деяких предметів речового майна, але виникає багато питань. Одним із найважливіших питань в ході заключення договорів являється контроль за дотримання сторонами взятих обов’язків по їх виконанню.

Дрібні несправності предметів обмундирування і взуття, що виникають у процесі їх експлуатації, повинні негайно усуватися самими військовослужбовцями. У підрозділах (ротах) проводиться тільки поточний (дрібний) ремонт. Поточний ремонт в иконується самими військовослужбовцями або позаштатними шевцями підрозділів.

До поточного ремонту взуття відноситься прикріплення металевих косяків, рубчиків на каблуки і підметки, що зносилися, зашиття швів, що розпоролися, прибивання відсталих місць підошов і підметок,пришиття латок. Для виконання цих операцій потрібні певні навички, тому поточний ремонт взуття виконується позаштатними ротними шевцями. Для цього в кімнаті побутового обслуговування встановлюється стіл-верстак з набором шевського інструменту і ремонтних матеріалів.

Потреба в ремонті речового майна визначається щодня на ранкових оглядах. Заступники командирів взводів по команді чергового по роті для ранкового огляду шикують особовий склад у призначеному місці, роблять огляд речового майна і про результати доповідають старшині роти [5].

Об’єктом дрібного ремонту в підрозділах будуть являтися в основному предмети, що відносяться до повсякденної форми одягу солдат і сержантів. До них відносяться: костюми зі змішаної тканини, кітеля і брюки повсякденні, берети, шапки вушанки зимові черевики з високими. берцями та туфлі. В окремих випадках, при наявності часу і можливостей, в підрозділах можуть ремонтуватися і інші предмети. Але основна увага повинна бути направлено на ремонт верхнього одягу та взуття.

Організацію ремонту речового майна в підрозділах виконує начальник речової служби частини[39].

Безпосередніми організаторами ремонту майна в підрозділах являються командир і старшина роти. Саме вони відповідають за створення в підрозділах умов, виконуючих правильну експлуатацію, своєчасний ремонт і постійне утримання речового майна в справному стані.

Командир і старшина підрозділу також визначають місце і час виконання ремонту, приймають необхідні міри для витребування і отримання с речового складу частини інструмента, інвентарю і ремонтних матеріалів для устаткуванняі забезпеченняробочих місцьдляремонту речового майна.

В підрозділах ремонт одягу виконується силами військовослужбовців, в користуванні яких знаходяться речі.

Ранковий огляд рекомендується проводити з визначеною задачею з таким розрахунком, щоб протягом тижня охопити перевіркою всі предмети обмундирування і взуття.

При перевірці зовнішнього вигляду військовослужбовців необхідно звернути увагу на дотримання ними встановлених правил носіння військової форми одягу. При огляді стану кітелів, курток перевіряється наявність, справність і правильність прикріплення знаків відрізнення, а також ґудзиків, гачків, петель, вішалок. Перевіряється наявність розривів швів, розривів тканини підкладки і кишень, потертостей, відсутність ґудзиків.

Ремонт взуття, як правило, виконується нештатними чоботарями підрозділів. В необхідних випадках розпорядженням командирів підрозділів к виконанню ремонту взуття можуть застосовуватися військовослужбовці, які не й нештатними чоботарями але мають певний досвід і навички роботи по ремонту взуття.

Ремонт майна найкраще виконувати в той день, коли виявлені недоліки в виробах, чоботар виконує для цього часу, вільне від виконання підрозділами поставлених службово-бойових задач.

При огляді брюк перевіряється справність передніх половинок і пояса, відсутність потертостей у місцях входу в брючні кишені, наявність шлейок, штрипок, ґудзиків, справність бічних і крокових швів, наявність брючного ременя. При перевірці головних уборів звертається увага на наявність і міцність зав'язочної тасьми шапок-вушанок, а також наявність голок з нитками: у кожного військовослужбовця постійно повинні бути три голки - одна з захисною ниткою, друга - білою, третя з чорною.

Голки з нитками зберігаються: у шапці-вушанці на ковпаку під козирком, у кашкеті - на правій стороні ковпака під бортиком.

Стан взуття перевіряється в двох положеннях. Халяви, переди оглядаються при виставленні військовослужбовцем правої ноги вперед. Потім у положенні зігнутої в коліні піднятої ноги перевіряється підошва, каблук, задник і справність заднього зовнішнього ременя.

Виявлені в ході ранкового огляду недоліки повинні бути негайно усунуті.

Для догляду за майном, зберіганням, і поточним ремонтом а також для побутового обслуговування особового складу в підрозділах обладнується кімната побутового обслуговування .

В ній обладнуються такі місця:

для ремонту та прасування обмундирування, для гоління, перукаря та шевця.

На стінах вивішуються наочні посібники (плакати), які мають бути в рамках під склом. Ширина рамки 5 см, розмір плакатів 84×61 см.

Порядок роботи кімнати побутового обслуговування визначає командир підрозділу.

В кожній роті призначають нештатного перукаря та шевця, які у вільний від занять час повинні займатись покладеними на них завданнями.

Поточний ремонт обмундирування, а також постійне чищення і просушування одягу проводять самі солдати і сержанти.

Старшина роти зобов’язаний стежити за своєчасним проведенням поточного ремонту речового майна особового складу підрозділу і дбати про наявність ремонтного матеріалу.

Таблиця 2.1Перелік матеріалів, обладнання та майна кімнати побутового обслуговування

В кімнаті побутового обслуговування обов’язково повина бути сумка з інструментом для ремонту взуття для позаштатних чоботарів( рисунок 2.2)

речовий майно ремонтний військовий

Рисунок 2.2 Інструмент чоботаря в сумці

В сумці обов’язково повино бути:

-молоток чоботарний; 2-рашпіль чоботарний; 3-вишкрібка з ручкою; 4-кліщі чоботарні затяжні; 5-брусок; 6-ніж чоботарний; 7-лапа чоботарська в збірі; 8, 9, 10-шила пряміі криві; 11, 12-викрутки; 13-сумка чоботаря.

Місце для роботи позаштатних шевців в підрозділах, повино бути чистим, добре освітленим, мати місце для збереження приладдя для поточного ремонту та матеріали ( нитки, голки, частини тканин).

Приблизні норми виробітки при ремонті основних предметів речового майна можна побачити на (Таблиці 2.2)

Таблиця 2.2 Приблизні норми виробітки при ремонті основних предметів речового майна

Середній ремонт військового одягу і взуття виконується, як правило, в військових ремонтних майстернях, які входять в состав військової частини і з’єднань. В необхідних випадках середній ремонт може виконуватися силами і засобами державних підприємств. Склад ремонтних майстерень залежить від чисельності частин і з’єднань і визначаються їх штатами [33].

Свою роботу майстерні організовують під керівництвом начальника речової служби військової частини (з’єднання).Він уточнює об’єм ремонту в плані роботи майстерні на певний період, оцінює можливості майстерень і в необхідних випадках приймає мері по зміцненню їх состава.

Крім цього ремонту речового майна військові ремонтні майстерні виконують допомогу підрозділам в пригонці обмундирування при видачі його в носку військовослужбовцям.

Майстерні з’єднань обслуговують військові частини і підрозділи, які не мають своїх майстерень, а так же при необхідності дають допомогу майстерням військових частин, котрі не можуть самостійно виконати ремонт своїми силами.

Начальник речової служби відповідає за своєчасне забезпечення майстерень устаткуванням інструментом і ремонтними матеріалами. НРС. виконує повсякденний контроль за ходом виконання ремонту і якості ремонту речового майна.

Комплектування майстерень особовим складом виконується в загалі за рахунок військовослужбовців, які закінчили спеціальні курси молодших спеціалістів або навчених безпосередньо в частинах.

Він уточнює об’єм ремонту в плані роботи майстерні на певний період, оцінює можливості майстерень і в необхідних випадках приймає мері по зміцненню їх состава.

При цьому особливу увагу приділяють на значенню начальника ремонтної майстерні, який повинен володітипрофесійною підготовкою та навичками в навчанні і виховані підлеглих. Військові ремонтні майстерні виконують роботи по середньому ремонту обмундирування, палаток, шкіряного взуття і валянок. Для цього в ремонтній майстерні повині бути відповідний інструмент та матеріали.

2.2 Порядок забезпечення ремонтними матеріалами та інструментом

Матеріалами для ремонту речового майна, обладнанням та інструментами військові частини забезпечуються за встановленими нормами забезпечення.

Згідно Постанови КМУ. від 28 жовтня 2004 р. № 1444[4].

– “Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військовихформувань у мирний час”Кімната побутового обслуговування повина бути забезпечина згідно норми № 67.(Таблиця 2.3).

Таблиця 2.3 норма № 67

Забезпечення обладнанням, інструментами та матеріалами для поточного ремонту предметів обмундирування та взуття військовослужбовців строкової служби Збройних Сил та інших військових формувань

Для ремонту майна використовуються в першу чергу матеріали та фурнітура, отримані від розпорювання речей, не придатних для використання за прямим призначенням.

Примітки:

. Нитки бавовняні видаються по 200 метрів кожногокольору.

.Гудзики формені металеві видаються тількивійськовослужбовцям Військово-Морських Сил.

. Підбори гумові видаються для ремонту взуття іззнімними підборами.

. Шнурки для взуття видаються для черевиків з високимиберцями.

Витребування та відпуск ремонтних матеріалів, обладнання та інструментів виробляються на підставі періодичних донесень про хід ремонту речового майна.

Військовим частинам і з’єднанням ВВ. Ремонтні матеріали відпускаються згідно з нормами постачання на списочну чисельність військовослужбовців строкової служби за постановою від 28 жовтня 2004 р. № 1444 [4].

– “Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військовихформувань у мирний час”(Таблиця 2.4)

Таблиця 2.4 норма № 68

Забезпечення матеріалами для середнього ремонту предметів обмундирування, спеціального одягу та взуття військовослужбовців строкової служби Збройних Сил та інших військових формувань

– Для ремонту майна використовуються в першу чергу матеріали та фурнітура, отримані від розпорювання речей, не придатних для використання за прямим призначенням. У військових частинах утримується запас ремонтних матеріалів у розмірі тримісячної потреби від запланованого річного обсягу ремонту речового майна.

–       Примітки:

–       1. Гудзики формені металеві видаються тільки

–       військовослужбовцям Військово-Морських Сил.

–       2. Пластини гумові та підбори гумові видаються для

–       ремонту взуття на гумовій підошві.

–       3. Пластини на набійки з гуми пористої видаються для

–       ремонту взуття на підошві з гуми пористої.

Також одним із регламентуючіх наказів КВВ. Про порядок забезпечення ремонтними матеріалами і інструментом визначені в Наказі КВВ МВС України №158-1992 року.(Таблиця 2.5)

Таблиця 2.5 норма № 12. Постачання обладнанням, господарським майном та інвентарем військових частин та навчальних закладів МВС України.

Примітки:

. Табелі належності затверджуються командиром з'єднання, окремої військової частини, начальником навчального закладу МВС СРСР [8].

. Відпускаються військовим частинам та навчальним закладам, які мають стаціонарні пральні або комбінати побутового обслуговування.

. Відпускаються по 1 штуці на роту, окремий взвод і по 2 штуки на курс, батальйон, дивізіон, не мають ротного поділу.

4. Відпускається по одою штуці на 100% штатної чисельності солдатів і сержантів строкової служби, курсантів училищ і шкіл (за винятком шкіл підготовки начальницького складу та навчальних пунктів).

. Відпускається (при необхідності) на кожну роту, окремий взвод. На курс, батальйон (дивізіон), не мають ротного поділу, відпускається по 2 комплекти.

. Заготовлюється на місці за рахунок грошових коштів, що виділяються на ці цілі.

7. Кравецькі і шевський інструмент відпускаються за кількістю штатних кравців і шевців. Підрозділам, в яких кравці та шевці штатами не передбачені, а ремонт здійснюється позаштатними спеціалістами, кравецькі і шевський інструмент відпускається по одному комплекту на підрозділ.

. Відпускається на кожен взвод.

. Відпускається на штатну чисельність солдатів і сержантів строкової служби, курсантів навчальних закладів військ та органів МВС СРСР.

. Відпускаються на кожен речовий склад.

. Центральної об'єднаної військовій базі МВС СРСР відпускається 2000 кг на рік, військових складів МВС СРСР по 500 кг на рік.

. Відпускається на кожен речовий склад.

. Відпускається по 2 штуки на кожну комору головних уборів ЦОВБ і військових складів МВС СРСР.

. Обладнання та інвентар, не передбачені даною нормою, але необхідні для комбінатів побутового обслуговування, дозволяється купувати на місці, в порядку децентралізованої закупівлі, за рахунок коштів, що виділяються на ці цілі.

. Спеціальні моторизовані частини міліції, школи підготовки начальницького складу та навчальні пункти МВС СРСР пральним обладнанням, інвентарем та господарським майном забезпечуються за цією нормою.

Постачання господарським майном та інвентарем органів внутрішніх справ та установ визначено в (Таблиці 2.6)

Таблиця 2.6 норма № 13. Постачання господарським майном та інвентарем органів внутрішніх справ та установ МВС СРСР.

Примітки:

. Відпускається на кожну кімнату побутового обслуговування або господарський куточок.

. Відпускаються на кожні 20 осіб штатної чисельності особового складу.

. Відпускається на кожні 10 осіб штатної чисельності особового складу.

. Відпускається на 1 людину на штатну чисельність молодшого начальницького і рядового складу.

. Відпускається на кожен речовий склад.

. Купується на місці за рахунок грошових коштів, що виділяються на ці цілі.

. Відпускається на штатну чисельність особового складу, що складається на забезпеченні.

Постачання швейними машинами, кравецьким інструментом і господарським майном санаторіїв, будинків відпочинку та туристичних баз МВС визначено в (Таблиці 2.7)

Таблиця 2.7 норма № 14. Постачання швейними машинами, кравецьким інструментом і господарським майном санаторіїв, будинків відпочинку та туристичних баз МВС СРСР.

Примітки:

. Відпускаються на кожного штатного кравця.

. Відпускаються по 1 одиниці на 40 штатних ліжок.

. Відпускаються по 1 одиниці на 1 палату.

Матеріали, що заготовлюються централізовано, відпускаються військовим частинам безкоштовно. Допоміжні ремонтні матеріали (шпильки, цвяхи,підбори формовані гумові, фарби, гачки та інше.), а також інструмент для кімнат побутового обслуговування можуть заготовлятися безпосередньо військовими частинами за рахунок спеціального фонду, що виділяються на господарчі витрати.

Відновлення (поповнення) інструмента проводиться за рахунок коштів, що відпускаються на господарські витрати.

Швейне та інше обладнання, призначені за нормами, заміняються за розпорядженням старшого постачального органу.

Інструмент і обладнання з закінченими термінами експлуатації, але придані до подальшого використання, з урахування військової частини не списується і перебуває в експлуатації до повного їх зносу.

Для безперебійного забезпечення ремонтних майстернь ремонтними матеріалами у військових частинах міститься незнижуємий запас ремонтних матеріалів у розмірі місячної потреби.

К інструментам, застосованим при ремонті швацьких виробів, відносять ігли, наперстки, ножиці, сантиметрові стрічки, лінійки, електропраски, різних видів колодки.

Ігли швацькі ручні. Номери ігл вказують товщенну (діаметр), розмір по довженні і величенні вушка. Необхідні для роботи номера ігл визначають по номеру ниток, підібраних по товщинні основної тканини ремонтуємого виробу[24].

Співвідношення номерів ігл, ниток і пошиваємих тканин можна провести в таблиці.(Таблиця 2.8)

Таблиця 2.8 Співвідношення номерів ігл, ниток і пошиваємих тканин

Наперстки, які використовують для ремонту одягу, мають конусну форму і можуть бути с донцем і без нього.

Ножиці застосовують трьох видів:

швацькі невеликих розмірів, с довженною леза от осі до кінця 8-10 см;

швацькі середніх розмірів, с довженною леза от осі до кінця 10-16,5 см;

закрійні великих розмірів, довженною 38-42 см; для розкрою і підрізання тканин, які використовуються для кожухів з натуральної овчини.

Стрічки сантиметрові мають сантиметрове ділення.

Лінійки використовують для всіх викроювання лекал при середньому і капітальному ремонті.

Електричні праски застосовують при всих видах ремонту особливо в стаціонарних умовах.

Для ремонту обмундирування застосовують лоскут хлопчатобумажний та шерстяний, різні нитки та фурнітуру, в першу чергу ремонтні матеріалі отримані від розпорення вибрукованого майна. Шматки ганчір’я, матеріали, окремі деталі, фурнітура отримані від розпорення предметів речового майна після списання речового майна можуть використовуватися не тільки для ремонту а й на господарчі потреби або здаються в пункти вторинної сировини.

Лоскут хлопчатобумажний та шерстяний застосовується для наложення мілких заплат на предмети обмундирування, спецодягу і натільної білизни.

Перелік використаний при дрібному ремонті фурнітури і його призначення приведені в (Таблиці 2.9)

Таблилиця 2.9 Фурнітура для дрібного ремонту одягу

2.3 Сучасний стан ремонту речового майна - проблеми та перспективи

Аналіз роботи майстерень, який ми проналізували у військових частинах 3011та АВВ МВС України показує, що ремонт дозволяє накопичувати запаси постільної та натільної білизни, робочого одягу, створити підмінний фонд, а повертаючи на постачання після ремонту інвентарні предмети, що вислужили встановлені терміни носіння заощаджувати державні кошти на заготівлю нових предметів. В періуд з 10.01.2011 року по 10.01.2012 в речових майстернях Академії внутрішніх військ МВС України виготовлено: (Таблиця 2.10)

Таблиця 2.10 Дані про виконання плану ремонту речового майна в майстернях Академії внутрішніх військ МВС України станом на 10.01.2012

За 2011 рік речовою майстернею військової частини 3011 відремонтовано і виготовлено: (Таблиця 2.11)

Таблиця 2.11 Дані про виконання плану ремонту речового майна в майстерні військової частини 3011

Однією з головних проблем сучасного ремонту речового майна є не до фінансування речових служб, що не дає змогу закупляти нове більш сучасніше технічне обладнання, інвентар та інструмент, який позволить виконувати вчасний ремонт речового майна та обладнання речових майстерень. Фінансування попередніх років все погіршується це можна побачити на (Таблиці 2.11 )

Таблиця 2.11 Аналіз фінансування закупівель речового майна для потреб внутрішніх військ МВС України

Преспективою для ремонту речового майна є поява нового технічного обладненя в речовій ремонтній майстерні як оверлок впровадження нових більш доповнених занять з молодшими фахівцями речової служби зі спеціальної підготовки. Розробитипрограму підготовки молодших фахівців речової служби (швець, кравець) та опорне навчально-методичне забезпечення.

ВИСНОВОК

Як видно приведений нами вище аналіз показує, що робота майстерень по ремонту речового майна дає вагомий економічний ефект, що підтверджує доцільність їх функціонування у військових частинах, тому в перспективі удосконалення інструкції по ремонту речового майна дозволить не тільки спростити роботу посадових осіб речової служби, а й зекономити державні кошти та час, який необхідний для виконання поставлених службово бойових завдань, які покладені на внутрішні війська. З цього слід сказати аналізуючи досвід роботи майстерні, умови експлуатації майна, наявність обладнання, ступінь кваліфікації майстрів та інші причини, що впливають на продуктивність праці, норми витрат часу на одиницю виробу можуть бути змінені в бік зменшення і надання більшого економічного ефекту.

РОЗДІЛ 3 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ РЕМОНТУ РЕЧОВОГО МАЙНА У ВІЙСЬКОВІЙ ЧАСТИНІ ВНУТРІШНІХ ВІЙСЬК МВС УКРАЇНИ

3.1 Організація ремонту речового майна у військових частинах внутрішніх військ

Удосконаленна Інструкція про порядок організації та проведення ремонту речового майна у Збройних Силах України визначає порядок організації та проведення поточного та середнього ремонту предметів військових форми одягу та взуття у військових частинах.

Організація та проведення ремонту речового майна покладаються на посадових осіб та фахівців речової служби, метою їх є підтримання та відновлення (справність) речового майна шляхом своєчасної заміни або ремонту зношених (пошкоджених) деталей предметів одягу і взуття. В РРМ проводиться середній та поточний ремонт верхнього одягу, теплих речей (частково), постільних речей, білизни, наметів і взуття. Ремонт білизни може виконуватися в пральні[9].

Роботу в РРМ організовує начальник речової служби військової частини. Він складає план середнього ремонту речового майна, забезпечує РРМ ремонтними матеріалами та інструментом, контролює правильність витрат ремонтних матеріалів і своєчасність виконання нарядів, а також якість ремонту.

Начальник РРМ (старший кравець) відповідає за:

організацію роботи в РРМ;

виконання плану середнього ремонту речового майна та якість його ремонту;

збереження обладнання, інструменту (інвентарю), ремонтних матеріалів і правильний витрата ремонтних матеріалів;

ведення графіка ремонту і виконання норм виробітку, встановлених для кравців і шевців;

збереження прийнятого в ремонт речового майна.

Для розміщення РРМ командир військової частини виділяє обладнане приміщення площею з розрахунку 7 кв.м на кожного молодшого фахівця речової служби. В РРМ обладнуються окремі кімнати (місця) для кравців та шевців.

.2 Порядок здачі речового майна в ремонт

Речве майно, яке потребує середнього ремонту, здається в РРМ. Дане майно з обліку підрозділів не списується і після ремонту повертається до відповідних підрозділів для видачі військовослужбовцям по приналежності. До всіх здаються в ремонт предметів речового майна прикріплюються бірки, на яких вказуються номера і найменування підрозділів, а також прізвища відповідальних кто здав майно в ремонт.

Поточний і середній ремонт речового майна, що зберігається на речовому складі військової частини, проводиться в РРМ за розпорядженням начальника речової служби військової частини.

Речове майно, що здається в РРМ, повинно бути очищено від бруду і пилу, просушено, а при необхідності випрана та вичищено. Взуття, крім того, повиннобути повязане попарно.

Підготовлені до ремонту предмети речового майна здаються в РРМ за розпорядженням заступника командира військової частини з тилу або начальника речової служби військової частини.

Начальник РРМ розписується за прийняте в ремонт речове майно в книзі обліку ремонту (обслуговування, обробки) озброєння, техніки та інших матеріальних засобів і книзі обліку матеріальних засобів, виданих у тимчасове користування підрозділи або речового складу військової частини, з яких надійшло у ремонт речове майно.

В РРМ облік обладнання, інструменту і ремонтних матеріалів ведеться в книзі обліку наявності та руху матеріальних засобів у підрозділі. Підставою для записів в дану книгу є накладні на що надійшли в РРМ матеріальні засоби та донесення про наявність та рух матеріальних засобів.

.3 Організація і порядок розпорення речового майна

Списання речового майна організується у військовій частині згідно Положення про забезпечення речовим майном у системі МВС України та Постанови Кабінету Міністрів України щодо порядку обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах та інших збройних формуваннях України”.

Вибракування та списання речового майна здійснюється з метою вилучення з обліку речей, термін носіння яких вже вичерпано та непридатних до подальшого використання.

Вибракування - це огляд, сортування речового майна з метою визначення його якісного стану та можливості списання за терміном носіння.

Списання - це більш змістовний термін, який єднає в собі вибракування, а також утилізацію майна, висновок про його подальше використання, і оформлення необхідних документів з метою виключення списаних речей з обліку та оприбуткування отриманого утилю у вигляді ганчір’я, фурнітури і ремонтних матеріалів.

Списання речового майна здійснюється за мірою необхідності, однак не менш ніж два рази на рік (після забезпечення особового складу частини за літнім та зимовим планами забезпечення). Це можливо пояснити тим, що після видачі підрозділам нових речей, старі речі, більша частина яких взагалі непридатна до подальшого використання і має вичерпаний термін носіння, тільки загромаджують приміщення сховища, створюючи безлад, що в свою чергу є порушенням заходів протипожежної безпеки.

З досвіду роботи фахівців речової служби у військах, як правило, виникає потреба у списанні речового майна ще на передодні складання звітності по речовому забезпеченню, з метою більш достовірного відображення забезпеченості та потреби військової частини у речовому майні.

Все речове майно, строки носіння якого вичерпані і непридатне до подальшого використання, вилучається із підрозділів та зосереджується на складі частини. На майно, яке здається підрозділами для списання, у речової службі виписується накладна-вимога форми з-3у 3-х примірниках (1-й примірник надається у фінансову службу, 2-й залишається у речовій, а 3-й забирає матеріально відповідальна особа підрозділу-здавача майна). Накладна-вимога є підставою для списання речового майна з обліку підрозділу та оприбуткування його по обліку складу.

Предмети речового майна, вибракувані у військовій частині для списання, розпорюють в присутності членів комісії, які проводили вибракування речового майна не пізніше 10 днів після затвердження акта зміни якісного стану (вибракування).

Розпірка речового майна оформляється актом зміни якісного стану (розпірки), в якому робиться посилання на акт вибракування і вказуються найменування, кількість розпоротих предметів, отриманого вторинної сировини (дрантя, брухту) і матеріалів (фурнітури). Комісія, яка призначена для вибракування та списання речового майна, зобов’язана:

·   піддати предмети речового майна всебічному огляду;

·   установити термін фактичного знаходження майна в носінні (експлуатації) та визначити ступінь придатності речей для подальшого використання за призначенням. Час фактичного перебування речового майна в користуванні визначається по клеймам та даним обліку служби.

·   скласти акт на списання речового майна;

·   сформулювати висновок в акті про найбільш доцільне використання майна після списання;

·   забезпечити повне розпорювання (деформування) речового майна, яке списано по сортувальному акту та здійснити таврування отриманих деталей і ганчір’я клеймом № 4 “утиль”.

Не підлягають розпорюванню хутряні вироби, подальше використання яких визначає довольчий орган.

Для визначення якісного стану речового майна комісія повинна користуватись:

1  стандартами, технічними умовами, паспортами та іншими документами, які визначають технічні, санітарні та інші вимоги до предметів речового майна та обладнання;

2                                                                                                                         строками носіння (експлуатації) і технічними показниками категорії якісного стану виробів.

Вибракування і списання речового майна, термін носіння (експлуатації) якого не вичерпано, категорично забороняється.

Списання у військовій частині внутрішніх військ хутряних виробів, постільних речей, наметів, постового одягу, плащ-наметів, брезентів, швейного та побутового обладнання, рушників, костюмів польових зимових здійснюється з дозволу начальника Головного управління внутрішніх військ МВС України в присутності компетентного представника Головного управління внутрішніх військ МВС України, який засвідчує сортувальний акт.

Шматки ганчір’я, матеріали, окремі деталі, фурнітура отримані від розпорення предметів речового майна після списання речового майна використовуються для ремонту предметів речового майна, на господарчі потреби або здаються в пункти вторинної сировини.

Деякі види майна та експлуатаційні матеріали підлягають списанню з обліку служби в межах норм відпустки прямою витратою без включення їх до акту списання форма № 3-2 (сортувального акту форма № 8) по закінченню встановленого терміну носіння. До таких речей відносяться: хусточки, шкарпетки, рукавиці брезентові та робочі, кирзові, бавовняні, калоші гумові списуються з облеку після закінчення строків носіння без включення їх до сортувального акта[12].

Розпорення речевого майна проводиться так, щоб вийшло максимальна кількість клаптя, придатних деталей і фурнітури для подальшого використання їх при ремонті речового майна.

За результатами розпорення голова комісії складає акт із зазначенням найменування та кількості розпоротих предметів речового майна, найменування та кількості клаптя, матеріалів та фурнітури, відібраних для використання в якості ремонтних матеріалів, а також кількості дрантя та брухту. На підставі акта розпірки (розбирання), який стверджує заступник командира військової частини з тилу, здійснюється списання розпоротих предметів зі штучного обліку та прибуткування отриманих від розпірки матеріалів, фурнітури, дрантя та брухту (вагою і поштучно). Розпірка швейних виробів проводиться в порядку, зворотному їх пошиву, що зменшує витрату часу на її виконання [21 ].

Спочатку відпорюється фурнітура (ґудзики, гачки і петлі брючні, пряжки і так далі), вона очищається і розсортовує за найменуваннями.

Окремі деталі швейних виробів, що зберегли достатню міцність, розпорюють по шву з використанням ножа.

У разі зносу деталей швейних виробів по лініях шва вони вирізуються ножицями.

Для розпірки куртки зі змішаної тканини повсякденої необхідно:

відпороти всі ґудзики;

відпороти рукава, розпороти шви донизу;

відпороти комір;

розпороти бокові і плечові шви;

відпороти підкладку і подборт;

відпороти кишені.

Розпорення шкіряного взуття виробляється в такій послідовності:

) взуття замочувати в теплій (до 30 ° С) або холодній воді протягом 1-2 годин;

) пров'ялюють взуття на дерев'яній решітці протягом 1-2 годин;

) розпороти низ взуття:

Відокремити підошву разом з каблуком (можливо зробити на спеціальному пристосуванні, або вручну за допомогою викрутки, молотка і кліщів);

Видалити постилку;

Видалити устілку, попередньо відокремивши від неї затяжну крайку за допомогою кліщів;

Звільнити від цвяхів придатні до використання жорсткі шкіряні та гумові деталі низу (підметку, підошви, устілки);

) розпороти деталі верха пошкодженої шкіри : черевики з високим берцем та черевики шкіряні перед частини взуття та задник. 5) очистити придатні до використання деталі верху від ниток, а також від текса та інших цвяхів за допомогою ножа, шила і кліщів.

Розкрійвалянок

Валянки розкроюються на окремі деталі двома способами.

Первинний спосіб застосовується для валянок з достатньо міцними задниками (п'ятками). (рисунок 3.1).

Рисунок. 3.1 Розкрій валянок (первинний спосіб)

Розкрій виконується шляхом розрізу валянка ножем по передньому вигину халявки через верхній гребень головки і підошвину частину (рисунок. 3.1). Другий спосіб застосовується при розкрої валянок з ізношиними задниками (п'ятами). Валянок розрізають ножем по передньому вигину халявки до верхньої точки підйому, від цієї точки по переду під прямим кутом до лінії переднього вигину (лінії, реза) до сліду підошви і через подошвенну частину (рисунок. 3.2). З повстяної порожнини, отриманої після розкрою валянок, викроюються вручну деталі (підошви, на бойків, вкладишів).

Рисунок. 3.2 Розкрій валянок (другий спосіб)

3.4 Пропозиції щодо удосконалення організації ремонту речового майна у військовій частині внутрішніх військ МВС України

Проаналізувавши стан організації ремонту речового майна у військових частинах внутрішніх військ МВС України та на підставі отриманих статистичних , практичних даних ми пропонуємо удосконалити інструкцію по ремонту речового майна за допомогою ведення нових технічних засобів для ремонту речового майна,що дасть змогу:

замінити устаткування речової служби на більш сучасні зразки, для виконання більш складних операцій стосовно всіх видів ремонту речового майна так і виготовлення нового речового майна для потреб внутрішніх військ МВС України.

автоматизувати систему ремонту речового майна у військових частинах з використанням персональних программ, які встановлені на новому технічному обладнані для ремонту речового майна.

зробити підгонку обмундирування для військовослужбовців більш коректною згідно встановлених розмірів за менший час чим це було раніше.

поліпшити роботу молодшим фахівцям речової служби в роботі з речовим майном і повисить бойову готовність і авторетет військових частин внутрішніх військ.

проведення більш повних і обґрунтованих нових занять з молодшими фахівцями речової служби зі спеціальної підготовки з залученням новітньої обчислювальної техніки.

3.4.1 Нове технологічне обладнання та змінені норми для речової ремонтної майстерні

Саме для цього ми пропонуємо увести в роботу речової ремонтної майстерні, речове технічне обладнання, як оверлок.

Оверлок - це технічний пристрій для обрізки та обробки країв деталей швейних виробів, що робить еластичні, розтягуються шви. Служить для обметування країв одягу, обробки трикотажу і еластичних тканин, створення декоративних строчок.

Слід зазначити, що існують такі оверлоки, які виконують плоскі шви, ланцюгові строчки і декоративні шви. Вони використовуються також для того, щоб виконувати розпошивальні та інші шви.

Оверлоки розрізняються за кількістю робочих ниток (від 2 до 10) [36].

Для найпростіших швів достатньо 2-х-3-х ниткового оверлока. Для більш складних швейних виробів потрібні дорогі моделі з удосконаленими типами швів на чотирьох і більше робочихниток.

Робота даної машинки в тому, що кілька ниток міцно охоплюють зріз матеріалу і, утворюють край обметочних швів, що перешкоджають розпуску матеріалу. Оверлок за один прохід обрізає надлишок тканини, сточує деталі і обметує зріз любих тканин. Крім того, деякі оверлоки виконують плоскі шви і ланцюгові рядки, декоративні шви, і використовуються для виконання распошивальних швів і багатьох інших операцій.

Оверлок не замінює швейну машину, а служить її доповненням, дозволяючи робити ті операції, з якими швейна машина в силу своїх конструктивних особливостей впоратися не в змозі. Особливістю оверлочних рядків є їх еластичність, що робить оверлок незамінним при шитті виробів з трикотажу і товстих тканин[35].

Основною відмінністю оверлока від швейної машини є те, що петлювання ниток здійснює не човниковий пристрій, а петлітелі. В петлі утворюють і беруть участь два петельники - верхній і нижній. Основний вид шва оверлока отримується за допомогою роботи тільки верхнього і нижнього петельник - тринитковий обметочний шов.

Наявність спеціального конвертера на верхньому петлітелей оверлока дає можливість виконувати шви двониткового плетіння. Комплектація оверлока нижнім ланцюговим петлітелей дає можливість виконувати ланцюгові шви.

Оверлок оснащений діфферінціальном транспортером тканини. Регулюючи транспортер оверлока, можна добитися красивого хвилястого ефекту, або навпаки припосаживання тканини[27].

Нитки можна використовувати як дорогі імпортні, так і вітчизняного виробництва. Використовуючи нитки кольорові, шовкові, текстуровані,можна за допомогою оверлока зробити ремонт речового майна або виготовлення нового майна індивідуальним і неповторним.

Ми вважаємо, що саме оверлок буде добре застосовуватися в ремонті і виготовлені: лицевих і ножних полотенець, підматрасників, приліжкових ковриків та підгонку обмундирування для особового складу.

В першу чергу оверлок менш вібраційний в роботі та шумоізоляційний,ніж швейна машинка, що буде краще впливати на роботу та емоційний стан шевця. Оверлоки краше встановлювати для більш економічної роботи в полках та бригадах військових частин внутрішніх військ. Ми пропонуємо увести вроботу марку такого оверлоку як: Family 645D 4-x (3, 2-x) - нитковий оверлок здиференціальною подачею тканини (рисунок3.3).

Рисунок 3.3 Family 645D 4-x (3, 2-x) - нитковий оверлок

) Кількість швів 13

) Регулятор тиску лапки є

) Споживана потужність (загальна / лампи) 130/15Вт

) Стандарт голок HAx1SP

) Диференціальний транспортер тканини є

) Полегшена заправка петлітелей є

) Контейнер для збору обрізків тканини є

) Маса 7 кг

) Країна виробник Тайвань

) Гарантія 3 роки

Оверлок Family MyLock 645D - простий і зручний в роботі. Легке і швидке перемикання з режиму оверлочного шва в режим рольового шва. Наявність диференціальної подачі тканини дає можливість обробляти еластичні тканини.

Проаналізувавши даний оверлок ми виявили основні його властивості до них відносяться:

) Всі основні органи управління, такі як регулятори довжини стібка або диференціальної подачі, зручно розташовані і легко доступні.(рисунок 3.4)

Рисунок 3.4 Регулятори довжини стібка

)Легка заправка нитки: нітенаправники марковані різними кольорами. З унікальною системою полегшеної заправки лівий петельник можна заправити ниткою швидко і легко. (рисунок 3.5)

Рисунок 3.5 Система заправки ниток

)Легке і швидке перемикання з режиму оверлочного шва в режим рольового шва. Прицьому можливо виконувати рольову підрубку без заміни лапки або голкової пластини (рисунок 3.6)

Рисунок 3.6 Голкова пластина і лапки

)Матеріал не розтягується, складки не утворюються на тонких тканинах,рядки виходять ідеальними завдяки диференціальної подачі. (рисунок 3.7)

Рисунок 3.7 Система диференціальної подачі

)Регульований тиск лапки. Для будь-якої тканини, від джинсової, брезентової до шовкової, змінюючи тиск лапки, можна отримати прекрасні шви.

)Зручне відключення ножа.(рисунок 3.8)

Рисунок 3.8 Система відключення ножа

)Великий контейнер для обрізок тканини.(рисунок 3.9)

Рисунок 3.9 Контейнер для обрізки тканини

)Наявність важеля додаткового натягу нитки на нижній петельник при виконанні рольового шва.(рисунок 3.10)

Рисунок 3.11 Важель додаткового натягу нитки

)Заміна лапки відбувається легким замиканням. (рисунок 3.12)

Рисунок 3.12 Лапки оверлока при замиканні

)Створення декоративних елементів: наприклад, прекрасний 2-нитковий плоский шов можна виконати за допомогою конвертера.

)Інструмент і запасне обладнання знаходяться в зручній коробці. (рисунок 3.13). Пінцет, конвертер для роботи з двома нитками, голковий нитководій, запасний ніж і інші аксесуари входять в комплект до машини

Рисунок 3.13 Коробка для інструмента

) До оверлоку додається детальна інструкція з безліччю ілюстрацій, що допоможе шевцю швидше розібратись в роботі даного технічного обладнення.

)Чохол захищає оверлок від пилуі гумові ніжки забезпечують стійкість машини та безпечність при роботі шевцю.

)Для отримання більш неймовірних ефекту у професійній роботі можливо використовувати додаткові лапки.

Даний оверлок виконує такі види швів:

-нитковий обметочний шов.(рисунок 3.14) 3-нитковий обметочний широкий шов. (рисунок 3.15) 3-нитковий обметочний вузький шов.(Рисунок 3.16)

-нитковий широкий шов Flatlock.(рисунок 3.17) 3-нитковий вузький шов Flatlock. (рисунок 3.18) 3-нитковий рольовий підрубувальний шов. (рисунок 3.19) 3-ниткова облямівка. (рисунок 3.20) 2-нитковий обметочний вузький шов. (рисунок 3.21) 2-нитковий широкий шов Flatlock. (рисунок 3.22) 2-нитковий вузький шов Flatlock. (рисунок 3.23) 2-нитковий рольовий підрубувальний шов. (рисунок 3.24) 2-ниткова облямівка. (рисунок 3.25) 2-голковий тринитковий обметочний шов. (рисунок 3.26)

Рисунок 3.14 4-нитковий обметочний Рисунок 3.15 3-нитковий шов. широкий обметочний шов.

Рисунок 3.16 3-нитковий обметочний Рисунок 3.17 3-нитковий широкий вузький шов.                                                                      шов Flatlock.

Рисунок 3.18 3-нитковий вузький Рисунок 3.19 3-нитковий

шов Flatlock. рольовий підрубувальний шов

Рисунок 3.20 3-ниткова облямівка.        Рисунок 3.21 2-нитковий

обмет очний вузький шов.

Рисунок 3.22 2-нитковий широкий шов Рисунок 3.23 2-нитковий шов

Рисунок 3.24 2-нитковий рольовий Рисунок 3.25 2-ниткова підрубувальний шов. облямівка.

Комплектація оверлока Family 645D:

) Коробка для приладдя.

) Лапка для оверлока стандартна.

) Викрутки велика і мала.

) Конвертор 2-ниткового шва.

) Пінцет.

) Набір голок.

) Сітки на котушку.

) Обмежувачі для котушок.

) Щіточка для чищення.

) Нитководій.

) Масленка з маслом.

) Гайковий ключ.

) М'який чохол.

) Інструкція з експлуатації оверлока.

Важливу роль для експлуатації даного технічного обладнання, як оверлок є його гарантія, що становить 3 роки та запасні частини, які легко купити у в сих швейних магазинах та спеціальних магазинах побутового обслуговування. Ціна даного оверлока становить 2 300 гривень.

Ми вважаємо доцільно зменшити кількість предметів з норми №69 Постанова Кабміну України № 1444 від 28.10.2004 року “Про забезпечення речовим майном військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час” а саме: (Таблиця 3.1)

Таблиця 3.1 норма № 69

забезпечення матеріалами для капітального ремонту, хімічного чищення та підфарбування речового майна військовослужбовців строкової служби Збройних Сил та інших військових формувань.

Для ремонту майна використовуються в першу чергу матеріали та фурнітура, отримані від розпорювання речей, не придатних для використання за прямим призначенням. Розміри ґудзиків, цвяхів, номери ниток (їх колір), гачків і петель визначаються виходячи з назви предметів речового майна, яке підлягає ремонту.

Для забезпечення роботи підприємств у перехідний період з мирного на воєнний час на речових базах (складах) оперативних командувань на обліку поточного забезпечення зберігаються запаси ремонтних матеріалів у розмірі тримісячної потреби.

Ми змінили кількість предметів особисто для ремонту наметів, які використовуються у внутрішніх військах з тою потребою що, ремонт даних наметів стає менш актуальним у речових ремонтних майстернях у зв’язку з їхнім технічним старінням і належним обладнанням, яке потрібне для повноцінного їх ремонту.

3.4.2 Вдосконалення програми підготовки молодших фахівців речової служби (швець, кравець)

Ми пропонуємо вдосконалити програму молодших фахівців речової служби за допомогою доповнення тем, занять і годин до спеціальної підготовки вони вказані в (Таблиці 3.2) пунктами 9-10. даної таблиці.

Таблиця 3.2 Кравці спеціальнапідготовка переліктемтаприблизний розрахунокчасу

Тема 9.Організація дрібного ремонту обладнання, яке застосовуються при ремонті швейних виробів у речовій майстерні.

Заняття 1. Усунення дрібних неполадок шляхом правильного проведення дрібного ремонту обладнення, що використовується при ремонті швейних виробів. Додержання техніки безпеки.

Заняття 2. Практичне. Налагодження швейних машин і іншого обладнання, після дрібного ремонту, робота на них та догляд за ними.

Тема 10. Організація ремонту наметів і брезентів, які використовуються у ВВ МВС України

Заняття1.Організація ремонту палаток УСТ-56,УСБ-56, палаток лагерних і брезентів у речових ремонтних майстернях.

Заняття 2.Відновлення водотривких властивостей палаток і брезентів.

Ці заходи покращать виробничі можливості, як ми знаємо при визначені виробничих можливостей речовий ремонтної майстерні виходять з норм середнього ремонту на одну людину за 10 годин роботи: Взуття шкіряне-5 пар; кітелі-8, 3 шт. брюки х/б- 8,3 шт [31-33].

ВИСНОВОК

Доповнені розділи до інструкції з ремонту речового майна в речових ремонтних майстернях внутрішніх військ МВС України і пропонуємо нами нове технічне обладнання, змінена норма № 69 Постанови Кабміну України № 1444 від 28.10.2004 року “Про забезпечення речовим майном військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час” і додаткові заняття зі спеціальної підготовки з молодшими фахівцями речової служби (швець, кравець). Дадуть змогу добре виконувати завдання, які покладаються на речову ремонтну майстерню та покращать якість робіт по ремонту речового майна і проведення ремонту за менший для цього час і полегшать навантаження, які покладаються на молодших фахівців речової майстерні стосовно ремонту і виготовлення речового майна.

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1 Охорона праці

У розділі “Охорона праці ” відображені питання техніки безпеки, пожежної безпеки і навколишнього середовища на об’єктах тилу військової частини. Ці питання є важливими для попередження травматизму особового складу, пошкодження та втрат матеріальних цінностей.

Охорона праці є однією з найважливіших соціально-економічних задач, які вирішуються державою. Спільно з профсоюзними організаціями загальне оздоровлення та полегшення умов праці є головною задачею подальшого покращення народного благополуччя.

Охорона праці - це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, які забезпечують безпеку зберігання здоров’я та працездатності людини в процесі роботи.

Охорона праці в Україні розглядається як невід’ємний елемент соціального розвитку й культури, що закріплено в Конституції України і в Законі України “Про охорону праці”[40].

Норми охорони праці в Україні мають законодавчий характер. Основоположні нормативні акти розроблені в українському трудовому праві “Основи законодавства України про працю”, в кодексах законів про працю і в Законі України “Про охорону праці”.

Одним із важливих заходів у цьому напрямку є створення системи стандартів з безпеки праці (ССБП). У наш час розширено проводиться велика робота із стандартизації та впровадження ССБП в практику[40].

В Законі України “Про охорону праці” визначаються основні напрямки щодо реалізації конституційного права громадян про охорону їх життя та здоров’я в процесі трудової діяльності. Закон також регулює відносини між власником та працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища та встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

У Законі встановлюється пріоритет життя та здоров’я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства, тобто дотримання вимог нормативних актів про охорону праці, щоб працівник під час виконання роботи не отримував травм, не зазнавав погіршення стану здоров’я, професійних захворювань або зменшення працездатності, і лише потім звертається увага на результати виробничої діяльності підприємства. Тобто всі ці правові заходи направлені на усунення шкідливого впливу на робітників факторів виробничого травматизму та професійних захворювань, а також на створення сприятливих умов праці на підприємстві.

Для попередження травматизму та збереження здоров’я військовослужбовців на об’єктах тилу військової частини повинні бути розроблені інструкції по мірам безпеки за допомогою яких інструктують особовий склад, який залучається для виконання робіт.

4.2 Пожежна безпека

Протипожежний захист у військових формуваннях ВВ МВС України забезпечує виконання комплексу організаційних і технічних заходів, які включають прогнозування і аналіз пожежної небезпеки, проведення пожежно-профілактичних заходів, запровадження технічних засобів виявлення і гасіння пожеж, створення умов для захисту людей, озброєння, військової і іншої техніки та майна від пожеж.

Основними завданнями органів протипожежного захисту є:

попередження пожеж шляхом здійснення контролю за виконанням протипожежних заходів і встановлених вимог пожежної безпеки у військових частинах, а також при проектуванні, реконструкції і будівництві будов (споруд) і створенні військової техніки;

запобігання загибелі і травмування людей при пожежах;

організація гасіння пожеж, керівництво силами і засобами при їх ліквідації і надання допомоги при проведенні першочергових рятувальних робіт при стихійних лихах, аваріях і катастрофах у військових формуваннях;

нагляд за утриманням у справному вигляді джерел протипожежного водопостачання, засобів зв’язку і пожежної сигналізації, доріг і під’їздів до будов і споруд, пожежних водойм і гідрантів.

Командири військових частин несуть відповідальність за організацію і стан протипожежного захисту в підпорядкованих частинах.

Командири підрозділів, начальники продовольчих служб, майстерень, лабораторій і інших об’єктів відповідають за організацію протипожежного захисту, виконання правил пожежної безпеки, збереженість і справність засобів пожежогасіння і пожежної сигналізації в підлеглих їм підрозділах, службах і об’єктах[40-41].

Військовослужбовці і робітники військових формувань несуть відповідальність за порушення правил пожежної безпеки у визначеному чинним законодавством порядку.

У військових частинах для несення служби, гасіння пожеж і проведення профілактичних робіт створюються штатні військові команди протипожежного захисту, пожежні розрахунки, команди.

Офіцер-начальник військових команд протипожежного захисту одночасно є начальниками служби протипожежного захисту військової частини.

Для забезпечення протипожежного захисту військових об’єктів і створенню безпечних умов для особового складу командир частини зобов’язаний забезпечити своєчасне проведення протипожежних заходів, передбачених військовими статутами і наказами, а також усувати недоліки, відмічені актах (приписах) пожежного нагляду.

У кожній військовій частині розробляється план протипожежного захисту, який являється основним документом, що визначає заходи пожежної безпеки, а також порядок використання сил і засобів для гасіння пожеж.

План складається штабом і начальником служби протипожежного захисту частини, затверджується командиром військової частини.

Посадові особи військової частини і добовий наряд повинні здійснювати щоденний контроль за виконанням особовим складом правил пожежної безпеки. З цією метою на об’єктах військової частини розробляються відповідні інструкції.

Граничні терміни використання пожежного майна

Норми пожежного обладнання і майна для будов і споруд (об’єктів) військової частини.

Примітка:

Знаком “**” позначені рекомендовані для оснащення об’єктів вогнегасники, знаком “*” - вогнегасники, застосування яких допускається при відсутності рекомендованих, знаком “***” - вогнегасники, застосування яких обов’язкове в додатку до рекомендованих або допустимих.

Потреба у вогнегасниках, позначених знаком “**” або “*”, приймається тільки по одній із граф.

Не вказані в нормах будови і споруди забезпечуються вогнегасниками в залежності від їх призначення і особливостей.

Запасні заряди до пінних вогнегасників видаються із розрахунку 25% від наявних вогнегасників.

Окремі будови і споруди з площею підлоги меншою ніж передбачено нормами, забезпечуються вогнегасниками по найменшому вимірювачу, але не менше одного на приміщення.

В зимовий час пенні вогнегасники, які знаходяться на відкритому повітрі, переносяться в найближче опалюване приміщення, а їх місцезнаходження позначається спеціальними указниками.

Щити з пожежним інвентарем розміщуються із розрахунку обслуговування одним щитом групи будов у радіусі 200 м, для парків з технікою і сховищ з майном - у радіусі 100 м.

На кожному щиті повинні бути: вогнегасників - 2, ломів - 2, відер - 2, сокир - 2, багор - 1.

4.3     Охорона навколишнього середовища

Охорона навколишнього середовища - це система державних, громадських, адміністративно-господарчих, технічно-виробничих, економічних і юридичних заходів, спрямованих на раціональне використання виробничих природних ресурсів і на захист навколишнього середовища від забруднення і руйнування[41].

Згідно Закону України про охорону природи навколишнього середовища та Закону України про екологічну експертизу проекти будівництва і реконструкції підприємств, обладнання, документація і створення нових технологій повинні відповідати всім діючим на момент проектування стандартам і положенням і підлягають екологічній експертизі.

На всі виробничі об’єкти, у тому числі і на ті, які проектуються, складається екологічний паспорт промислового підприємства (ГОСТ 17.0.0.04-90) , який включає дані про використання підприємством ресурсів і визначення впливу його виробництв на оточуюче середовище.

В ході повсякденної діяльності військова частина впливає на навколишнє середовище, тому для належної органiзацiї природоохоронної дiяльностi в кожній вiйськовiй частині (пiдприємствi) повинні виконуватись такi загальнi для всiх заходи:

щорічно наказом по частині (підприємству) призначається комiсiя (нештатний інспектор) з питань охорони природного середовища, яка здійснює контроль виконання вимог природоохоронного законодавства i не рідше одного разу на квартал проводить аналіз виконання природоохоронних заходів, намічає заходи щодо усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства у військах;

проводиться iнвентаризацiя всiх можливих (потенційних) джерел забруднення навколишнього природного середовища i оформляється журнал обліку цих джерел iз зазначенням виду та кiлькостi викидів, скидів забруднюючих речовин, а також заходи, якi проводяться i плануються щодо зниження їх впливу на природне середовище;

розробляються рiчнi (перспективні) “Плани заходів щодо охорони природного середовища i раціонального використання його ресурсів у вiйськовiй частині (пiдприємствi)”, в яких передбачається проведення заходів з охорони i раціонального використання земель, водних i лісових ресурсів, атмосферного повітря i тваринного світу, своєчасне проведення ремонту та обслуговування обладнання природоохоронних споруд, навчання експлуатаційного персоналу, підтримання санітарного стану територiї, її озеленення, будівництво та капітальний ремонт природоохоронних об’єктів, виховна i екологічна підготовка особового складу тощо;

на iснуючi природоохоронні й комунальні об`єкти розробляються, погоджуються та оформляються в місцевих органах охорони навколишнього природного середовища дозволи на спеціальне водокористування (при наявності самостійних водозабірних або очисних споруд ) i гранично допустимі викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря) для котельних та інших джерел викидів);

розробляються i доводяться під розпис посадові iнструкцiї для всіх осіб експлуатаційного персоналу природоохоронних споруд, в яких передбачаються дії на випадок виникнення можливих аварійних ситуацій;

призначаються вiдповiдальнi особи, якi здійснюють контроль за роботою пило-газоочисних установок та іншого обладнання.

Заходи з охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів повинні здійснюватися в усіх військових формуваннях України.

Охорона навколишнього середовища у військах здійснюється в процесі виконання основних завдань, поставлених перед військами, і полягає у впровадженні комплексу заходів, законодавчо закріплених системою соціально-економічних, адміністративно-правових, інженерно-технічних, санітарних норм та правил, що забезпечують охорону природи, тобто збереження, відтворення, поліпшення і оздоровлення навколишнього природного середовища і раціональне використання його ресурсів.

Загальні джерела забруднення природного середовища у військах

У військах до основних джерел забруднення навколишнього природного середовища належать:

транспортні засоби загального (спеціального) призначення, бойова техніка, включаючи кораблі та судна;

їдальні, казармені, житлові і технічні будівлі та комунальні об’єкти (очисні споруди, каналізаційні системи, вигрібні ями тощо);

тваринницькі комплекси підсобних господарств і військових сільськогосподарських підприємств, склади мінеральних добрив (засобів захисту рослин);

місця звалищ побутового сміття і накопичення виробничих (харчових) відходів.

Приблизний перелік видів забруднення довкілля в місцях дислокації

Джерела і види забруднення:

парки техніки - відпрацьовані ПММ, спеціальні рідини та електроліти, відпрацьовані гази, важкі метали, стічні води, металолом, відпрацьовані фільтри;

складська зона - реагенти холодильної техніки (фреони, аміак), бомбажні консерви, гнилі овочі та фрукти, тара;

система водопостачання - реагенти очистки та знезараження води);

підсобне господарство - відходи тваринництва, харчові відходи, мінеральні добрива, засоби захисту рослин, аміак.

Комплекс заходів для запобігання забруднення довкілля

Вимоги природоохоронного законодавства, наказів та директив командирів і начальників усіх ступенів здійснювати заходи, спрямовані на ліквідацію та запобігання забрудненню водоймищ, грунту, атмосферного повітря, збереження рослинного і тваринного світу з тим, щоб забезпечення бойової готовності військ, їх повсякденна діяльність не супроводжувалися нанесенням збитків навколишньому природному середовищу.

Охорона навколишнього природного середовища здійснюється в процесі виконання основних завдань, що постають перед військами, і повинна включати в себе виконання такого комплексу заходів:

пропагандно - виховні - мають на меті пропаганду вимог природоохоронного законодавства України;

організаційно - планові - полягають у керівництві всіма роботами у військовій частині щодо виконання планів з охорони природного середовища шляхом скорочення і ліквідації наслідків забруднення на основі неухильного дотримання природоохоронного законодавства;

науково - технічні - мають на меті приведення рівня технічного обґрунтування та експлуатації технічних систем, транспортних засобів і комунально-господарських об’єктів у відповідність до вимог природоохоронного законодавства;

матеріально - технічні - виконуються з метою забезпечення військ обладнанням (приладами, системами, установками) для збору, очищення (знешкодження) та контролю викидів забруднюючих речовин в навколишнє середовище;

експлуатаційні - здійснюються з метою визначення правил і порядку збирання, знешкодження і утилізації виробничих відходів та проведення контролю за якістю очищення викидів шкідливих речовин;

адміністративно-правові - повинні бути скеровані на виявлення усіх без винятку випадків порушення вимог природоохоронного законодавства, інших нормативних і керівних документів, на покарання винних в цьому посадових осіб і притягнення їх до відповідальності.

Обов’язки посадових осіб щодо охорони природного середовища.

Командири (начальники) об’єднань, з’єднань, військових частин, установ та організацій військових формувань ВВ МВС України несуть відповідальність за своєчасне виконання природоохоронних заходів та суворе дотримання вимог щодо забезпечення екологічної безпеки у підпорядкованих військових частинах.

Посадові особи військової частини повинні суворо виконувати вимоги природоохоронного законодавства України, норми і правила охорони природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та вимагати цього від підлеглих.

Командир військової частини:

несе відповідальність за екологічну обстановку на території частини, за стан, утримання і експлуатацію природоохоронних споруд, за запобігання негативному впливу військ на навколишнє природне середовище в ході бойової підготовки та повсякденної діяльності;

здійснює загальне керівництво проведенням заходів щодо виконання природоохоронного законодавства;

відповідає за організацію виховання особового складу в напрямку бережливого відношення до збереження природних багатств і організовує екологічну підготовку особового складу;

проводить аналіз стану природоохоронних заходів і ставить завдання на усунення недоліків та на поліпшення екологічної обстановки в районі дислокації.

Начальник штабу військової частини:

організовує доведення (контроль виконання) до посадових осіб керівних документів з питань охорони природи і раціонального використання її ресурсів;

здійснює планування екологічної підготовки особового складу[10].

відповідає за стан природоохоронних об’єктів на підпорядкованих дільницях, за виконання вимог керівних документів з питань охорони природи т раціонального природокористування;

здійснює керівництво розробкою річного (перспективного) плану охорони природи і раціонального використання природних ресурсів;

погоджує з органами КЕУ питання будівництва, реконструкції та капітального ремонту природоохоронних об’єктів на підпорядкованих дільницях.

Начальник продовольчої служби:

відповідає за охорону природи і раціональне використання природних ресурсів у підлеглих підрозділах, за екологічну підготовку і виховання особового складу, за підтримання природоохоронних споруд у належному стані;

організовує утримання автомобільної та спеціальної техніки в підлеглих підрозділах в належному стані, що виключає забруднення навколишнього природного середовища;

здійснює контроль за дотриманням природоохоронного законодавства і виконання вимог керівних документів з охорони природи і раціональному природокористуванню в підлеглих підрозділах;

забезпечує робочі місця в підпорядкованих підрозділах інструкціями щодо скорочення (утилізації) викидів забруднюючих речовин (відходів) в навколишнє природне середовище;

- організовує підготовку і проведення занять з екологічного виховання з підлеглим особовим складом [10].

Порядок перевірки виконання природоохоронних заходів у військах

Перевірка екологічного стану військових частин здійснюється відповідно до чинного законодавства України з природоохоронних питань та вимог наказів (директив) щодо екологічної безпеки військ (сил) і містить:

перевірку наявності керівних та плануючих документів з питань екологічної безпеки;

огляд території та джерел викидів забруднюючих речовин;

документальне відображення результатів перевірки.

Таким чином військова частина, як і будь-яке підприємство приділяє велику увагу охороні праці, збереження здоров’я військовослужбовців і приймає активну участь у захисті навколишнього середовища від забруднень.

ВИСНОВОК

Проведений у даному розділі дипломної роботи аналіз правових засад охорони праці у військах та практики їхнього застосування дозволяє сформулювати наступні висновки:

По-перше, Охорона праці - це система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, які забезпечують безпеку зберігання здоров’я та працездатності людини в процесі роботи. В Україні розглядається як невід’ємний елемент соціального розвитку й культури, що закріплено в Конституції України і в Законі України “Про охорону праці”.

По-друге, основними завданнями органів протипожежного захисту є: 1) попередження пожеж шляхом здійснення контролю за виконанням протипожежних заходів і встановлених вимог пожежної безпеки у військових частинах, а також при проектуванні, реконструкції і будівництві будівль (споруд) й створенні військової техніки; 2) запобігання загибелі й травмування людей при пожежах; 3) організація гасіння пожеж, керівництво силами і засобами при їх ліквідації та надання допомоги при проведенні першочергових рятувальних робіт при стихійних лихах, аваріях і катастрофах у військових формуваннях; 4) нагляд за утриманням у справному вигляді джерел протипожежного водопостачання, засобів зв’язку і пожежної сигналізації, доріг і під’їздів до будівль й споруд, пожежних водоймищ, гідрантів.

По-треттє, охорона навколишнього середовища - це система державних, громадських, адміністративно-господарчих, технічно-виробничих, економічних і юридичних заходів, спрямованих на раціональне використання виробничих природних ресурсів, а також на захист навколишнього середовища від забруднення і руйнування.

ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК

Об’єктом дослідження при написанні роботи була використана організація ремонту речового майна у військовій частині внутрішніх військ МВС України.

Проаналізовані інструкції по ремонту речового майна Республіки Білорусія, Російської Федерації і Радянського Союзу дали змогу удосконалити інструкцію по ремонту речового майна у військових частинах внутрішніх військ відповідною інформацією для розроблення доповнених пунктів щодо всіх видів ремонту, що проводяться в речових ремонтних майстернях військових частин внутрішніх військ.

Організація ремонту речового майна з використанням сучасних технологій та обладнання належним чином вплинуть на роботу ремонтних речових майстерень, які б відповідали визначеним вимогам інструкції по ремонту речового майна. Основними вимогами до удосконалення інструкції по ремонту речового майна є поліпшення роботи молодшим фахівцям речової служби швець, кравець. Доповнення занять по спеціальній підготовці з даною групою військовослужбовців, зміна норм по забезпеченню ремонтними матеріалами дасть змогу своєчасного ремонту речового і виготовлення нового майна, що є невід’ємною складовою безперебійної роботи речової служби та повсякденної діяльності речової ремонтної майстерні. Новітнє обладнання, що ми пропонуємо, як оверлок доповнить комплекс заходів організаційних, технічних та інформаційних, які в свою чергу поділяються на на всі види ремонту речового майна, що виконуються в ремонтних речових майстернях внутрішніх військ та в сукупності забезпечать цілісну працюючу систему речової ремонтної майстерні і речової служби.

Удосконалена інструкція по ремонту речового майна у внутрішніх військах МВС України передбачає розробку та створення сучасної системи ремонту речового майна на базі речової ремонтної майстерні, доповнення додаткових занять по спеціальній підготовці та втілення в роботу змінених норм для ремонту речового майна, особливо для військових наметів.

В ході удосконалення інструкції було зроблено:

враховано зміст норм витрати ремонтних матеріалів для поточного та середнього ремонту речового майна згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1444 від 28.10.2004 р. „Про забезпечення речовим майном військовослужбовців Збройних Сил та інших військ. формувань у мирний час та перелік основних предметів речового майна згідно норм забезпечення;

уточнено та конкретизовано приблизні норми виробітки при ремонті основних предметів речового майна;

розроблено пропозиції щодо удосконалення планування ремонту речового майна;

розроблена програму підготовки молодших фахівців речової служби (швець, кравець) з додатковими темами занять.

Запропонована нами програма підготовки молодших фахівців речової служби (швець, кравець) -є продовженням програми підготовки молодших фахівців речової служби з провадженнямнових тем для занять стосовно ремонту речового майна, які за своїм змістом та впровадженням в програму зі спеціальної підготовки значно полегшить роботу речовій службі стосовно ремонту і виготовлення речового майна.Нами запропоновано нове технічне обладнання оверлок для ремонту речового майна, як практичніший і удобніший варіант використання в ремонті приліжкових ковриків, лицевих і ножних рушників та підматрасників .

Підводячи підсумок виступу хочу сказати у сучасному світі технічний прогрес приводить до істотної зміни умов, засобів і характеру трудової діяльності. Загалом в державі, ВВ та безпосередньо в тилу, усе ширше застосовуються модернізація застарілого обладнання й використання нового технічного обладнання, відбувається зміна і удосконалення норм забезпечення в усіх службах, в тому числі і в речовій службі.

Додаток А

ЗАТВЕРДЖУЮ

Заступник командира частини з тилу _______________________

"___"_________ 200_ року.

Місячний виробничий план майстерні по ремонту

речового майна військової частини ___ на ______ 20__ року.

Начальник майстерні ________________________

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1.Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах[Текст] : [Постанова Кабінету Міністрів України № 1225 - 2000 року.].

. Про інформацію [Текст] : [закон України № 1225 - 2000 року.від 1992 року № 2657-XII].

. Про науково технічну інформацію [Текст] : [закон України № 3322-XIIвід -1993 року].

. Про забезпечення речовим майном військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час [Текст] : [Постанова Кабміну Мінстрів України № 1444 від 28.10.2004 року].

. Статути Збройних Сил України[Текст] :[закон України №.548-XIV від 24 березня 1999 року].

. Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за збиток, нанесений держав [Текст] : [Наказ МВС України № 550 від 14.08.1995 року].

. Про затвердження Правил носіння форменого одягу та знаків розрізнення особами начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, військовослужбовцями спеціальних моторизованих військових частин мiлiції внутрiшнiх військ МВС України [Текст] : [Наказ МВС України № 535 від 29.05.2002 року].

. Керівництво з оцінювання бойової та гуманітарної підготовки, морально-психологічного стану військової дисципліни, стану озброєння та військової техніки, стану військового тилу, медичного забезпечення у ВВ МВС України [Текст] : [Наказ МВС України №186від 23.05.1997 року].

. Про заходи щодо виконання постанови КМУ “Про форму одягу осіб начальницького i рядового складу органів внутрішніх справ та військовослужбовців внутрішніх військ МВС України [Текст] : [Наказ МВС № 148 від 14.12.2002 року].

. Про введення в дію Положення про військове господарство ВВ МВС України [Текст] : [Наказ Командуючого ВВ МВС України № 72 від 20.05.1992 року].

. Посібник з питань організації внутрішнього порядку в підрозділах ВВ МВС України [Текст] : [Наказ Командувача ВВ МВС України № 410 від 30.11.1999 року].

. Інструкція про порядок обліку, збереження та списання культурно-просвітницького майна у ВВ МВС України [Текст] : [Наказ Командуючого ВВ МВС України № 403 - 2003 р].

13. Забезпечення речовим і санітарно-господарчим майном лікувальних закладів Збройних Сил [Текст] : [Наказ Міністра Оборони України № 350 - 1998 року].

14. Підручник: Вещевое обеспечение подразделений МВД РФ [Текст] : Пермь, 1989 г-350 с.

. Инструкция по хранению вещевого имущества на центральных, окружных, флотских и войсковых складах СА и ВМФ [Текст] : Воениздат, Москва, 1984.

. Конспект лекцій з дисципліни ЕУРЗ [Текст] : АВВ МВС України, Харків.

. Голушко И.М. Основы моделирования и автоматизации управления тылом [Текст] / Голушко И.М. Варламов Н.В.- М.: “Воениздат”, 1982.-258 с

. Карачевцев Е.К. Методическое пособие по выполнению функциональных обязанностей начальника вещевой службы [Текст] /: Карачевцев Е.К. пособие - Х.: “ХВВУТ”, 1989.-340 с

19. Методические указания по подгонке и клеймению предметов военной формы одежды [Текст] : 1998 года.

. О порядке контроля качества пошива военного обмундирования по индивидуальным заказам в швейных ателье органов военной торговли : “Методические указания” ЦВУ МО. 1989 г.400 с

. Руководство по организации накопления, содержания и использования неприкосновенных запасов вооружения, военной техники и других материальных средств [Текст] / в ВС. 1987.

. Руководство по действиям отдельного батальона материального обеспечения [Текст] / М . : “Воениздат” , 1986.-320 с

. Военная одежда русской армии : книга /. Москва. : “Воениздат”. 1984.-500с

24. Инструкция по ремонту вещевого имущества [Текст] / в ВС. “Воениздат”, 1964.

.Орлов В.А. [Текст] / Организация и нормирование труда на предприятиях, подведомственных управлению вещевого обеспечения МО СССР. Орлов В.А, Углов. Р.С. -Москва.-580 с.

. Организация ремонта вещевого имущества в полевых условиях “Воениздат”.1980 года.

. А.В. Гарнаев. [Текст] / Самоучитель ремонта одежды :Санкт - Петербург “БХВ - Петербург”, 2002.

28. Музыченко А.С. Автоматизация управления тылом.

29. Инструкции о порядке организации и проведения ремонта вещевого имущества в Вооруженных Силах Республики Беларусь [Текст] :[Приказ Министерства обороны Республики Беларусь от 05.05.2007 № 20].

30. Блинков Г.Б. Справочник офицера вещевой службы Вооруженных Сил Российской Федерации [Текст] / Булавин. В.Н, Борисов С.Н. Борисов, А.Д. Киселев, В.Г.

В-41. Под ред. кандидата технических наук, доцента М.М. Горбунова, - Вольск.: “ВВВУТ” (ВИ), 2006. - 240 с.

. Инструкция о порядке проведения проверок соединений, воинских частей и организаций тыла ВС РФ [Текст] : [ Приказ НТ ВС - ЗМО 2000 г. № 7].

. Положение об учреждениях вещевой службы. Часть IY. [Текст] / мастерские по ремонту и химической чистке вещевого имущества. М.: “Воениздат”, 1982 года.

. Информационный сборник тыла: книга / ВС № 115-116 1992.г.

. Франц, В. Я. Швейные машины [Текст] / В. Я Франц,. В. В Исаев Иллюстрированное пособие. “Легпромбытиздат”.1986-184 с.

. Бондарь.Довідник швейного обладнання провідних фірм [Текст] / К.І Бондарь Т.Д. Терещенко., В.С. Дубач. Хмельницьк.: “Украина”, 2003-166 с.

. Зюзин ,А. И. Бытовые швейные машины и оверлоки. Эксплуатация ремонт и наладка [Текст] / А. И. Зюзин.- АСТ.: “ Сталкер”, 2007-512 с.

. Словарь терминов по вещевой службе / Учебное пособие, 1997-530 с.

. Тыл Вооруженных Сил. 300 лет: пособие. ВОМ М.: “Парус”, 2000 год

. Про охорону праці [Текст]: [Закон України№ 2694-ХІІ.від 14.10.1992 року].

. Купчик,М.П. Основи охорони праці [Текст] / М.П. Купчик, М.П. Гандзюк. - Київ 2000.- С. 55.

. Экономика и менеджмент вещевого обеспечения : Учебная программа дисциплины на 524 часа. Вольск.: “ ВАТТ”, 2000 год. - 39 с