Шляхи підвищення прибутковості підприємства
Шляхи підвищення
прибутковості підприємства
План
Вступ
. Значення фінансового обліку доходів та витрат
.1 Поняття надзвичайних доходів і витрат
.2 Облік надзвичайних доходів і витрат
.3 Методика обліку витрат та доходів
.4 Класифікація витрат в управлінському обліку
. Показники і аналіз господарської діяльності на
прикладі СВК ім. Котовського
.1 Загальна характеристика виробничої діяльності
кооперативу
.2 Прибуток від реалізації та його формування
.3 Прибуток від інших позареалізаційних доходів
. Шляхи підвищення прибутковості підприємства
Висновки
Використана література
аналіз
господарська діяльність облік
Вступ
Управлінський облік передбачає створення детальної
класифікаційної схеми витрат. Керівник або власник підприємства повинен знати, скільки
буде коштувати виробництво тієї чи іншої продукції, який прибуток від її
реалізації в загальному обсязі прибутку, чи є можливість збільшити або зменшити
ціну на цю продукцію і яка ефективність від прийняття управлінського рішення.
Щоб дати відповідь на всі ці питання, необхідно використати економічно
обґрунтовану класифікацію витрат. Класифікація витрат - це поділ витрат на
класи на основі певних загальних ознак об'єктів і закономірних зв'язків між
ними.
Необхідність в різних класифікаціях витрат, використання
різних методів їх збирання і розподілу зростає з ускладненням господарської
діяльності підприємства. Вона є передумовою успішної організації планування,
обліку, контролю, аналізу та ефективного управління витратами.
Найбільш економічно доцільний підхід до побудови системи
обліку витрат - це виділення типових груп рішень (наприклад, контроль за
трудовими витратами або використанням матеріалів) і вибір відповідних об'єктів
обліку витрат (наприклад, продукція або підрозділ).
1. Значення фінансового обліку доходів та витрат
.1 Поняття надзвичайних доходів і витрат
Концепція розвитку бухгалтерського обліку в Україні
сформована на основі міжнародних та національних стандартів. На міжнародному,
європейському та державному рівнях встановлюються загальні правила організації
та ведення бухгалтерського обліку. На рівні галузі ці правила уточнюються, а
безпосередньо на підприємствах здійснюється детальна розробка правил та
визначається механізм їх реалізації, що не суперечить міжнародним стандартам обліку
і звітності, загальноприйнятим вимогам національних стандартів та іншим
законодавчо-нормативним документам з регулювання бухгалтерського обліку.
Комплекс методичних прийомів, способів, схем і процедур організації та ведення
бухгалтерського обліку поточної господарсько-фінансової діяльності підприємства
і складання звітності, що обирається підприємством з числа загальноприйнятих
або розробляються самостійно, виходячи з особливостей його діяльності є
обліковою політикою підприємства.
Перелік та склад надзвичайних витрат, хоча це, можливо, і для
декого дивно, теж є питанням облікової політики підприємства. Але про все по
порядку. До надзвичайної діяльності відносять такі операції або події, які
відрізняються від звичайної діяльності і не відбуваються часто або регулярно.
Тому надзвичайна подія - це подія, яка є випадковою і нехарактерною для
діяльності даного підприємства. До таких подій відносять стихійне лихо, пожежі,
техногенні аварії, експропріація приватної власності державою тощо.
При цьому однакові події можуть бути надзвичайними для одного
підприємства та звичайними для іншого. Наприклад, витрати пов’язані зі
стихійним лихом є звичайними для страхових компаній і надзвичайними - для всіх
інших підприємств та організацій, яких воно торкнулось (які понесли, втрати у
зв’язку зі стихійним лихом).
Під надзвичайними витратами розуміють невідшкодовані збитки
від надзвичайних подій, включаючи витрати на запобігання виникнення втрат від
стихійного лиха та техногенних аварій, які визначені за вирахуванням суми страхового
відшкодування та покриття втрат від надзвичайних ситуацій за рахунок інших
джерел. Виходячи з цього, надзвичайні витрати поділяються на: втрати (прямі
витрати) від події, яка вже здійснилась; витрати, пов’язані з ліквідацією
наслідків; витрати, пов’язані з попередженням надзвичайних подій.
Більшість авторів, матеріальні цінності повністю непридатні
до подальшого використання (списані з балансу згідно з відповідними
стандартами) у зв’язку з надзвичайними подіями називають прямими витрати від
події, яка вже здійснилась. На нашу думку, це не витрати підприємства, а
доречно їх називати втрати підприємства від надзвичайних подій, що також
підтверджують назви субрахунків до рахунка 99 «Надзвичайні витрати»: 991
«Втрати від стихійного лиха», 992 «Втрати від техногенних катастроф і аварій».
При чому саме від надзвичайних подій, а не від надзвичайної діяльності. За
тлумачним словником, подія - це те, ще відбувалося або відбулося, сталося,
тобто явище, факт, що порушує усталений, звичний хід життя. Діяльність - це
робота, функціонування якоїсь організації, установи, підприємства або праця,
дії людей у якій-небудь галузі.
Крім того, надзвичайні події є випадковими і нехарактерними
для діяльності даного підприємства, відрізняються від звичайної діяльності і не
відбуваються часто або регулярно. Інакше кажучи, діяльність - це постійне
сплановане функціонування, а подія - явище або факт, що його порушує.
Що стосується облікової політики підприємства щодо
надзвичайних витрат, то звичайно вона не стосується втрат від таких подій та
витрат, які пов’язані з ліквідацією наслідків цих подій. Вони не можуть
плануватись, прогнозуватись, в інакшому випадку втрачається і сама
надзвичайність. Облікова політика підприємства стосується лише витрат,
пов’язаних з попередженням надзвичайних подій. Враховуючи характерні для даного
виробничого процесу та діяльності підприємства ризики; ризики, характерні для
географічного регіону розташування підприємства, в межах облікової політики на
підприємстві розробляється перелік та склад надзвичайних витрат, пов’язаних з
попередженням надзвичайних подій. При цьому витрати, пов’язані з попередженням
надзвичайних подій необхідно відрізняти від звичайних ремонтних робіт.
Організацію обліку витрат та втрат, пов’язаних з
надзвичайними подіями, слід здійснювати з використанням субрахунків. Планом
рахунків передбачено три субрахунки. Так, на 991 «Втрати від стихійного лиха»
ведуть облік втрат від стихійних лих у вигляді повені, землетрусу, граду, бур
тощо - лиха, викликаного природними явищами. На 992 «Втрати від техногенних
катастроф і аварій» - відображають облік втрат, понесених підприємством у
результаті техногенних катастроф і аварій, що сталися на самому підприємстві та
інших підприємствах: катастроф і аварій, пожеж, викликаних необережним поводженням
з вогнем, порушенням правил пожежної безпеки тощо. Рахунок 993 «Інші
надзвичайні витрати» призначений для обліку втрат від соціальних хвилювань,
оголошеної та неоголошеної війни, блокади, революції, повстання, масових
хвилювань, громадської демонстрації, саботажу, акту вандалізму, експропріації
майна, різкої зміни існуючого законодавства тощо.
На нашу думку, організація синтетичного обліку надзвичайних
витрат та втрат з відображенням на рахунках потребує корегування. Оскільки в
результаті надзвичайних подій можуть бути втрати матеріальних цінностей (порча,
повна непридатність тощо) і витрати з ліквідації наслідків (використані
матеріали, нарахована заробітна плата, проведені нарахування на фонд заробітної
плати до фондів соціального страхування тощо), субрахунки рахунка 99
«Надзвичайні витрати» слід назвати: 991 «Втрати від стихійного лиха та витрати
з ліквідації наслідків», 992 «Втрати від техногенних катастроф і аварій та
витрати з ліквідації наслідків», 993 «Інші надзвичайні витрати та втрати». Крім
того, для витрат, пов’язаних з попередженням надзвичайних подій доцільно
відкрити окремий субрахунок 994 «Витрати, пов’язані з попередженням
надзвичайних подій».
.2 Облік надзвичайних доходів і витрат
Для відображення доходів, які виникли внаслідок надзвичайних
подій застосовується рахунок 75 "Надзвичайні доходи".
Рахунок 75 "Надзвичайні доходи" має такі
субрахунку:
"Відшкодування збитків від надзвичайних подій";
"Інші надзвичайні доходи".
По кредиту рахунку відображається визнана сума відшкодування,
зокрема від страхових організацій, втрат від надзвичайних подій, по дебету -
списання в порядку закриття на рахунок 79 "Фінансові результати".
На субрахунку 751 "Відшкодування збитків від
надзвичайних подій" відображається сума відшкодування втрат від надзвичайних
подій, включаючи відшкодування витрат на попередження втрат від надзвичайних
подій
На субрахунку 752 "Інші надзвичайні доходи"
відображається дохід від інших подій або операцій, які відповідають визначенню
надзвичайних подій
Рахунок 75 "Надзвичайні доходи" листується по
дебету із кредитом рахунків:
"Фінансові результати" по кредиту з дебетом
рахунків:
"Каса"
"Рахунку в банках"
"Розрахунки з різними дебіторами"
"Довгострокові позики"
"Короткострокові позики"
Документами по облікові надзвичайних доходів виступають:
"Прибутковий касовий ордер", виписка банку, а також
договору, які укладені зі страховими організаціями
Щомісячне списання надзвичайних доходів на рахунок 794
"Результат надзвичайних подій" проводиться на підставі розрахунків
(довідки), оформленого працівником бухгалтерії
Узагальнення даних по рахункові 75 "Надзвичайні
доходи" проводиться при журнально-ордерній формі обліку в журналі-ордері №
6, а при спрощеній формі обліку - у розділі III Відомості 5-М .
До витрат, пов'язаних з надзвичайними подіями, належать як
прямі втрати за наслідками цих подій, так і витрати на здійснення заходів,
пов'язаних із запобіганням та ліквідацією таких наслідків (вартість
використаних матеріалів, заробітна плата, нарахована працівникам, послуги сторонніх
організацій тощо).
Рахунок 99 «Надзвичайні витрати» ведеться за субрахунками:
«Втрати від стихійного лиха»,
«Втрати від техногенних катастроф і аварій»,
«Інші надзвичайні витрати».
1.3 Методика обліку витрат та доходів
При читанні п.п. 8.4.8. ст. 8 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” у редакції Закону № 349 складається
враження, що в документальному підтвердженні наявності загрози або неминучості
заміни, знищення або зносу основних фондів немає необхідності. Таке враження складається
тому, що у попередній редакції Закону п.п. 8.4.8. вимагав підтвердити наявність
загрози або неминучості в порядку передбаченому законодавством, в редакції ж
Закону № 349 ці вимоги виключені. Але при більш детальному вивченні
законодавства, стає зрозумілим, що така думка є хибною.
Так, п.1 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та
фінансову звітність в Україні ” від 16.07.99р. № 996-XIV передбачено що,
підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні
документи, вимоги до яких також встановлені цим Законом.
Більше того, для можливості відображення будь-якої
господарської операції в податковому обліку Законом України “Про оподаткування
прибутку підприємств” у редакції Закону від 22.05.97р. №283/97-ВР пп. 5.3.9
передбачено необхідність наявності підтверджуючих документів.
Наявність документального підтвердження надзвичайної події
необхідна не тільки для правильного визначення суми податку на прибуток
підприємства. Господарюючому суб”єкту також необхідно знати, що якщо ліквідація
основних виробничих і невиробничих фондів відбувається у зв'язку з їх знищенням
або зруйнуванням внаслідок надзвичайної події за наявності підтверджуючих
документів податок на додану вартість не нараховується (пп.4.9 ст.4 Закон
№168/97ВР). У разі відсутності таких документів ліквідація об”єкту
розглядається як ліквідація за самостійним рішенням платника і відповідно
нараховується податок на додану вартість.
В результаті надзвичайної події заміну основних фондів
визнають вимушеною у випадку, якщо основні фонди зруйновані чи підлягають
знесенню, або платник податку змушений відмовлятись від використання таких
основних фондів за умови документального підтвердження перебігу чи загрози
надзвичайної події.
Отже, доходимо висновку, що обов’язковою підставою для
відображення в бухгалтерському та податковому обліку перебігу надзвичайної
події є належним чином оформлені документи, які б засвідчували факт та дату
настання такої події.
Відповідні акти видають органи пожежного нагляду, служби
органів міністерства надзвичайних ситуаіцій, санітарно-епідеміологічні служби
та інші. У випадку, якщо на підприємстві надзвичайна подія ще не відбулася, але
існує загроза її виникнення, документальним підтвердженням можливого настання
надзвичайної події являються довідки, видані відповідними експертними
комісіями, що підтверджують загрозу перебігу тої чи іншої події і дають
можливість визначати витрати на запобігання такої події як надзвичайні.
Відповідно до ст.3 Інструкції № 69 у разі виникнення на
підприємстві техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха станом на день після
закінчення таких явищ господарюючим суб”єктом обов”язково проводиться суцільна
інвентаризація майна. Під суцільною інвентаризацією розуміють перевірку
наявності всіх матеріальних цінностей, що перебувають у відповідному місці
зберігання (на складі, коморі тощо) та знаходяться під звітом тієї чи іншої
особи.
У процесі проведення інвентаризації з”ясовується які активи
втрачено підприємством, ступінь пошкодження активів та можливість їх подальшого
використання, визначаються активи, які повністю зіпсовані і не підлягають
експлуатації, складаються відповідні інвентаризаційні описи. Експертною
комісією затверджується акт, де фіксується причина пошкодження та знищення
майна підприємтва, а також визначається розмір понесених підприємством
матеріальних збитків в результаті надзвичайної події.
Частково зіпсовані активи підлягають ремонту (вартість якого
визначається інвентаризаційною комісією), а знищені активи - повному списанню з
балансу.
Документи, що видаються службами органів Міністерства з
надзвичайних ситуацій виступають підтвердженням того, що на підприємстві мала
місце надзвичайна подія і дають можливість провести списання активів як
результат перебігу надзвичайної події.
Відповідно до Інструкції №291 від 30.08.99р. для обліку
витрат і доходів від надзвичайних подій призначено рахунки 99“Надзвичайні
витрати” та 75“Надзвичайні доходи”. Фінансовий результат від надзвичайних подій
визначається на субрахунку 794 “Результат від надзвичайних подій” шляхом
зіставлення відповідних доходів і витрат.
Матеріальні збитки, які виникають у результаті перебігу
надзвичайної події несуть за собою витрати, пов”язані з ремонтом, заміною
основних засобів, виробничих запасів, малоцінних та швидкозношувальних
предметів тощо.
При цьому господарюючому суб”єкту необхідно пам”ятати, що
пп.8.4.8. і пп.8.4.9 Закону №283/97ВР передбачено, що у разі ліквідації
основних фондів за рішенням платника податку або якщо з незалежних від платника
податку обставин загрози чи неминучості їх заміни, зруйнування або ліквідації,
платник податку в звітному періоді, в якому виникають такі обставини:
для групи 1
збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого
об”єкта основних фондів, при цьому вартість такого об’єкта прирівнюється до
нуля;
збільшує валові доходи на суму компенсації;
для груп 2, 3 і 4
не змінює балансову вартість стосовно основних фондів цих
груп;
у разі компенсації зменшує балансову вартість відповідної
групи основних фондів на суму компенсації за основні фонди груп 2, 3 і 4.
Приклад .
У результаті надзвичайної події станом на 28 січня 2003 р. на
підприємстві знищено:
. Підсобне приміщення (залишкова вартість 5000грн.). Сума
страхового відшкодування 3000грн.
. Автомобіль ВАЗ-2109 (залишкова вартість 2000грн.). Сума
страхового відшкодування 600грн.
. Приміщення для зберігання гірсько-лижного спорядження
/склад/ (капітальна споруда залишковою вартістю 10000 грн.).
Станом на 3 лютого 2003 року автомобіль було замінено.
Отримане підприємством страхове відшкодування - 11 лютого
2003 року.
Станом на 6 березня 2003 року було відбудовано складську
будівлю.
Було прийняте рішення не відновлювати склад.
Відповідно до пп.8.4.8. і пп.8.4.9 Закону №283/97ВР
підприємство:
Не змінює балансову вартість автомобіля та продовжує
нараховувати амортизацію на транспортний засіб. Станом на 11 лютого 2003 року
зменшує балансову вартість ВАЗ - 2109 на 600 грн.
Прирівнює балансову вартість будівлі до 0. Станом на 11
лютого 2003 року збільшує валові доходи на суму 3000 грн, а станом на 28 січня
2003 року збільшує валові витрати на суму 5000 грн.
Відповідно до п. 8.4.10* Закону №283/97ВР підприємство:
Станом на 28 січня 2003 р. збільшує свої валові витрати на
балансову вартість знищеного складуі і прирівнює балансову вартість складу до
0.
Пп.8.4.10 Закону №283/97ВР зазначено, що у разі ліквідації
окремого об’єкта основного фонду групи 1 за рішенням платника податку та
наявності відповідних документів про його знищення, розібрання, перетворення
іншими спосабами, внаслідок чого такий об’єкт не може використовуватися у
майбутньому за первісним призначенням, балансова вартість такого окремого
об’єкта основних фондів групи 1 включається до складу валових витрат.
Що стосується податкового обліку знищених в результаті
надзвичайної події виробничих запасів, МШП, готової продукції, то
законодавством дане питання не врегульоване, але можемо передбачити, що за
наявності підтверджуючих документів вартість пошкоджених запасів на кінець
звітного кварталу буде включатися до валових витрат платника податку на
прибуток відповідно до п. 5. 9 ст. 5 Закону № 283/ВР.
Надзвичайні витрати і надзвичайні доходи підприємства
відображаються у “Звіті про фінансові результати”. Сальдо по рахунку 75
“Надзвичайні доходи” відображається в рядку 200. Сальдо по рахунку 99
“Надзвичайні витрати” - в рядку 205 за вирахуванням суми, на яку зменшується
податок на прибуток від звичайної діяльності підприємства внаслідок втрат від
надзвичайних подій.
Приклад розрахунку суми витрат від надзвичайних подій для
відображення у фінансовій звітності наведено у табл.1:
Таблиця 1- Приклад розрахунку суми надзвичайних витрат для
відображення у фінансовій звітності
|
Надзвичайні
витрати, тис.грн
|
Ставка податку на
прибуток,%
|
Зменшення податку
на прибуток внаслідок збитків від надзвичайних подій
|
Сума надзвичайних
витрат в “Звіті про фінансові результати”, тис.грн.
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
36000
|
30
|
10800*
|
25200**
|
*36000 х 30% : 100% = 10800 грн.
**36000 - 10800 = 25200 грн.
.4 Класифікація витрат в управлінському обліку
У бухгалтерському обліку доходи - це збільшення економічних
вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, внаслідок чого
збільшується власний капітал підприємства (за винятком зростання капіталу за
рахунок внесків засновників).
Для того, щоб відображати в бухгалтерському обліку і
складанні фінансової звітності зокрема, Звіту про фінансові результати, події,
пов’язані з отриманням доходів, вони поділяються за видами діяльності.
Дохід визнається в разі додержання таких умов:
при збільшенні активу або погашенні зобов’язань, які
приводять до збільшення власного капіталу підприємства (за винятком зростання
капіталу за рахунок внесків засновників підприємства);
оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Доходи, достовірну оцінку яких здійснити неможливо, у
звітності не відображаються, що відповідає принципу обачливості, який
передбачає відображення у фінансовій звітності всіх елементів за вартістю, яка
має запобігати заниженню зобов’язань і витрат та завищенню активів і доходів
підприємства. Цей принцип передбачає вибір методу оцінки.
Можливість достовірної оцінки - основна умова визнання
доходів. У бухгалтерському обліку дохід відображається в сумі грошових коштів
або їх еквівалентів, які були отримані або підлягають одержанню.
Не визнаються доходами, оскільки не є економічними вигодами,
які надходять на підприємство і не приводять до збільшення власного капіталу,
суми, одержані від імені третіх осіб, такі як:
податок на додану вартість , акцизи, інші податки і
обов’язкові платежі, що підлягають перерахуванню до бюджету і позабюджетних
фондів;
надходження за договорами комісії, агентськими та іншими
аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо;
попередня оплата (аванс у рахунок оплати) продукції (товарів,
робіт, послуг);
завдаток під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено
відповідним договором;
надходження, що належать іншим особам.
Разом із тим вищеназвані суми не включаються тільки до суми
чистого доходу підприємства.
У бухгалтерському обліку для обліку доходів Планом рахунків
передбачено 7 клас рахунків - «Доходи і результати діяльності». Цей клас
рахунків можна вважати тимчасовим, оскільки він закривається в кінці кожного
звітного періоду. Ці рахунки відображають стан доходів за певний звітний
період. Тимчасові рахунки починають новий звітний період із нульового сальдо,
на яких накопичується інформація про доходи за даний період, що дає змогу
використовувати накопичену інформацію при складанні проміжної звітності
(квартальної, за півроку, за дев’ять місяців).У кінці періоду рахунки доходів
(як, до речі і рахунки витрат) закриваються через списання їх сальдо на рахунок
79 «Фінансові результати». Інструкція до нового Плану рахунків дозволяє
закривати рахунки доходів та витрат щомісяця або по закінчені звітного року.
Схематично взаємозв’язок рахунків обліку доходів і витрат має
наступний вигляд:
Рис. 2.1. Взаємозв’язок рахунків обліку доходів і витрат
Рахунки 7 класу «Доходи і результати діяльності» застосовуються для
обліку доходів наступним чином:
За кредитом рахунків 7 класу - валовий дохід.
За дебетом рахунків 7 класу (крім рахунка 76 «Страхові платежі»):
ПДВ;
акцизний збір;
інші непрямі платежі, включені до ціни продажу.
Після чого на фінансовий результат діяльності підприємства відноситься
сума чистого доходу.
У бухгалтерському обліку і фінансовій звітності доходи відображаються в
момент їхнього виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових
коштів - це означає, що облік доходів і складання звітності здійснюється на
підставі облікового принципу нарахування. Складена згідно з принципом
нарахування фінансова звітність інформує користувача не лише про проведені
операції, які супроводжувались виплатою або одержанням грошових коштів, але й
про зобов’язання сплатити грошові кошти в майбутньому, та про ресурси, наведені
у грошовому вираженні, які будуть отриманні у майбутньому. Визнані в
бухгалтерському обліку доходи класифікуються за такою схемою:
Рис. 2.2. Класифікація доходів підприємства
Планом рахунків для відображення доходів у бухгалтерському обліку
передбачені рахунки
|
70
|
«Дохід від
реалізації»
|
|
71
|
«Інший операційний
дохід»
|
|
72
|
«Дохід від участі в
капіталі»
|
|
73
|
«Інші фінансові
доходи»
|
|
74
|
«Інші доходи»
|
|
75
|
«Надзвичайні
доходи»
|
|
76
|
«Страхові платежі»
|
|
79
|
«Фінансові
результати»
|
Закінчується 7 клас рахунків рахунком 79 «Фінансові
результати». Цей рахунок призначений для обліку і узагальнення інформації про
фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних
подій.
Фінансовий результат визначається за кожним видом діяльності
шляхом зіставлення доходів і витрат звітного періоду.
За кредитом рахунка 79 «Фінансові результати» відображаються
суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, за дебетом - суми в порядку
закриття рахунків обліку витрат, а також належна сума нарахованого податку на
прибуток.
Сальдо рахунка при його закритті списується на рахунок 44
«Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» і потрапляє до бухгалтерського
балансу.
Рахунок 79 «Фінансові результати» має такі субрахунки:
«Результат основної діяльності»
«Результат фінансових операцій»
«Результат іншої звичайної діяльності»
«Результат надзвичайних подій».
Закриття рахунка 79 «Фінансові результати» здійснюється по
закінченні звітного періоду (місяця чи календарного року).
Планом рахунків співвідношення доходів і витрат діяльності
підприємства визначено спеціальними рахунками, класифікація яких за групами
наведена у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 - СПІВВІДНОШЕННЯ РАХУНКІВ ДОХОДІВ І ВИТРАТ
|
№
|
Найменування
рахунків витрат
|
№
|
Найменування
рахунків доходів
|
|
90
|
Собівартість
реалізації
|
70
|
Доходи від
реалізації
|
|
91
|
Загальновиробничі
витрати
|
|
|
|
92
|
Адміністративні
витрати
|
|
|
|
93
|
Витрати на збут
|
|
|
|
94
|
Інші витрати
операційної діяльності
|
71
|
Інший операційний
дохід
|
|
95
|
Фінансові витрати
|
73
|
Інші фінансові
доходи
|
|
96
|
Втрати від участі в
капіталі
|
72
|
Дохід від участі в
капіталі
|
|
97
|
Інші витрати
|
74
|
Інші доходи
|
|
98
|
Податок на прибуток
|
|
|
|
99
|
Надзвичайні витрати
|
75
|
Надзвичайні доходи
|
|
|
76
|
Страхові платежі
|
|
|
79
|
Фінансові
результати
|
Перевірка правильності відображення надзвичайних доходів
передбачає встановлення:
правильності та достовірності віднесення доходів до
надзвичайних. До них належать: відшкодування надзвичайних витрат страховими
компаніями, значних благодійних внесків з боку інших підприємств або фізичних
осіб;
правильності оформлення документів та відображення доходів,
отриманих у результаті надзвичайних подій.
Перевірку здійснюють за даними рахунку 75 «Надзвичайні
доходи» в розрізі субрахунків 751 «Відшкодування збитків від надзвичайних
подій», 752 «Інші надзвичайні доходи».
За кредитом рахунку 75 відображується сума визнаних
надзвичайних доходів, а за кредитом - списання їх за рахунок фінансового
результату.Перевірка правильності відображення надзвичайних витрат. В процесі
аудиторської перевірки аудитору необхідно встановити:
правильність та достовірність віднесення витрат до
надзвичайних, до яких належать як прямі втрати за наслідками цих подій, так і
витрати на здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням та ліквідацією таких
наслідків (відшкодування, сплата стороннім організаціям, заробітна плата
працівників, зайнятих на відновлювальних роботах, вартість використаної
сировини та матеріалів тощо);
правильність оформлення документів по списанню
некомпенсованих втрат від стихійного лиха, а також в результаті пожеж, аварій,
інших надзвичайних подій, які викликані екстремальними ситуаціями;
підтвердження понесених витрат відповідними первинними
документами, наявність рішень відповідних органів про визнання надзвичайної
події, стихійного лиха, техногенної катастрофи, аварій тощо.
Аудитор повинен перевірити правильність розрахунку
надзвичайних втрат, його відповідність вимогам, наведеним у дод. 3 П(С)БО 16
«Витрати», та достовірність відображення в бухгалтерському обліку.
Перевірку обліку витрат, пов’язаних із надзвичайними подіями,
здійснюють за даними рахунку 99 «Надзвичайні витрати». За дебетом цього рахунку
відображується сума визнаних надзвичайних витрат, а за кредитом - їх списання
на рахунок фінансових результатів.
Фінансовий результат надзвичайних подій визначається на
субрахунку 794 «Результат надзвичайних подій» зіставленням надзвичайних доходів
і витрат. Якщо результатом надзвичайних подій є прибуток, то в дебет субрахунку
794 списується також сума податку на прибуток від надзвичайних подій.
Відповідно, витрати, пов'язані з операційною діяльністю,
групують за функціями - витрати виробництва (реалізації), витрати на
управління, збут та інші операційні витрати, а також за економічними
елементами: матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні
заходи; амортизація; інші операційні витрати (рис. 2.3).
Доходи, у свою чергу, класифікують за джерелами їх
надходження (рис. 2.4).
Фінансовим обліком у сфері витрат охоплюються процеси
придбання (купівлі), організації переробки (процесу виробництва), продажу,
реалізації виготовлених продуктів праці. Завдяки фінансовому обліку досягається
мета кількісного відображення якісних (вартісних) характеристик цих процесів,
хід самого процесу діяльності, процес накопичування витрат, тобто вартості,
визначення фінансового результату тощо.
Традиційно до завдань обліку витрат та доходів відносять
такі:
своєчасне подання інформації про затрати та доходи за
центрами витрат та центрами відповідальності;
контроль господарської діяльності структурних підрозділів;
визначення (калькулювання) собівартості продукції (виробів,
послуг, робіт), матеріалів, товарів тощо;
визначення ціни;
прийняття управлінських рішень.
Водночас традиційне завдання не визначає основного. Процес
діяльності пов'язаний із вчинками конкретної особи, а тому й з відповідальністю
цієї особи за свої рішення. Отже, за вартісні характеристики має відповідати
хтось конкретно.
Персональна відповідальність за результати роботи пов'язана
не лише з кількісними та якісними (вартісними) характеристиками використання
ресурсів і формування вартісних показників, а й з прогнозними рішеннями. Для їх
прийняття потрібна додаткова інформація про затрати. Ця характеристика має
відображати не просто що затрачено, а й розкривати відповідність витрат
заздалегідь визначеним параметрам (бізнес-плану, нормам, кошторису тощо),
з'ясовувати причини того чи іншого стану, називати ініціаторів економії або
винуватців перевитрат. Має бути дана відповідь, де саме, на якій операції, на
якому процесі (фазі, дільниці тощо) виникли відхилення, ступінь використання
виробничих потужностей тощо.
Рисунок 2.3. Класифікація витрат відповідно до П(С)БО
Рисунок 2.4 - Класифікація доходів
Виходячи з мети та завдань управлінського обліку дещо
змінюється підхід до визначення витрат виробництва. Менеджерів насамперед
цікавить не просто інформація про загальні витрати підприємства, а дані про
конкретні витрати для виготовлення різних видів продукції (виконання робіт,
надання послуг).
Тому під витратами виробництва розуміють витрачання у
виробничому процесі засобів виробництва і праці для виготовлення продукції. А
сукупність витрат, пов'язаних з виробництвом або придбанням певного активу,
утворює його собівартість.
Відповідно до цього у вітчизняному обліку, крім
функціональної ознаки класифікації витрат, вирізняють й інші ознаки (рис. 1.5).
Така класифікація відповідає, головним чином, податковому
аспекту обліку, основним недоліком якого є його неспроможність надавати
інформацію для прогнозування короткострокових управлінських рішень та контролю
витрат за сферами діяльності і центрами відповідності. Тому поряд з податковим
аспектом у вітчизняну класифікацію витрат слід запровадити угруповання, що
відповідають її управлінському аспекту.
Зокрема, для цілей управлінського обліку більш коректною є
класифікація, яка подана на рис. 1.6.
Оскільки управлінські рішення, як правило, спрямовані на
перспективу, керівництву насамперед необхідна інформація про очікувані витрати
та доходи. У зв'язку з цим вирізняють очікувані (релевантні) та безповоротні
(нерелевантні) витрати.
Очікувані (релевантні) витрати - це витрати, що можуть бути
змінені внаслідок прийняття управлінських рішень, тобто майбутні витрати.
Точніше, це витрати, що відрізняють одну альтернативу від іншої.
Безповоротні (нерелевантні) витрати - це витрати, які не
можуть бути змінені в результаті прийнятого управлінського рішення, тобто
минулі витрати.
Важливим є також поділ витрат на контрольовані і
неконтрольовані. Така їх класифікація використовується при організації обліку
по центрах відповідальності.
Зокрема, контрольовані витрати - це витрати, які менеджер
може безпосередньо контролювати або чинити на них значний вплив. Наприклад,
контроль використання матеріалів та зарплати начальником цеху.
Відповідно, нсконтрольовані витрати - це витрати, які
менеджер не може контролювати або впливати на них (амортизація обладнання).
Рисунок 2.5 - Традиційна класифікація витрат
Рисунок 2.6 - Варіант класифікації витрат в управлінському
обліку
Розглядаючи варіанти управлінських рішень, слід брати до
уваги не лише дійсні, а й уявні витрати.
Дійсні витрати - це витрати, які вимагають реальної сплати
грошей або витрати інших активів. Ці витрати відображаються в бухгалтерських
регістрах у міру їх виникнення.
Категорія уявних (можливих) витрат притаманна лише
управлінському обліку і передбачає можливу вигоду, яка витрачається, коли вибір
одного напряму дій вимагає відмовитися від альтернативного рішення. Уявні
витрати виникають лише серед очікуваних витрат, не відображаються в облікових
регістрах і беруться до уваги лише за умови обмеженості ресурсів.
В управлінському обліку розрізняють також збільшені, або
граничні (маржинальні), та середні витрати залежно від підходів до визначення
собівартості одиниці продукції.
Так, збільшені (граничні) витрати - це додаткові витрати, які
з'являються в результаті виготовлення чи продажу додаткової одиниці або партії
продукції.
Середні витрати - це витрати на одиницю продукції всього
випуску.
Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку передбачають
різні варіанти класифікації витрат, залежно від розв'язуваної проблеми
вибирається необхідний напрямок одержання інформації.
2. Показники і аналіз господарської діяльності на прикладі
СВК ім. Котовського
.1 Загальна характеристика виробничої діяльності кооперативу
Сільськогосподарський виробничий кооператив є
багатофункціональним кооперативом.
Кооператив діє відповідно до законів України "Про
власність", "Про сільськогосподарську кооперацію", Установчого
договору, Статуту та іншого чинного законодавства України.
Кооператив має назву Сільськогосподарський виробничий
кооператив імені Котовського.
Скорочена назва кооперативу: СВК імені Котовського. Юридична
адреса: с. Соломна, Волочиський р-н, Хмельницька область, Україна.
Кооператив має право укладати договори /контракти, угоди/,
набувати майнові і немайнові права, виступати позивачем чи відповідачем у
судових органах.
Кооператив має:
власне /відокремлене/ майно, відображене у самостійному
балансі та у бухгалтерській документації;
печатку з повною назвою кооперативу та штампи;
інші реквізити юридичної особи;
розрахунковий та інші рахунки в українській та іноземній
валюті в банках.
Головною метою кооперативу є задоволення потреб як його
засновників і членів, так і населення України в /сільськогосподарській
продукції, одержання доходу в інтересах його засновників та членів, а також
сприяння розвитку агропромислового комплексу на засадах обов'язкової трудової
участі у процесі виробництва.
Кооператив здійснює виробництво сільськогосподарської
продукції, переробку і реалізацію, надає різні послуги сільськогосподарським
товаровиробникам, здійснює обслуговування переважно членів
сільськогосподарського кооперативу.
Кооператив має право займатися будь-якою діяльністю,
незаборонену чинним законодавством, як на території України, так і за її
кордоном.
Згідно статуту предметом діяльності кооперативу є:
- виробництво сільськогосподарської продукції, як
землеробства та тваринництва, її переробка і реалізація, а також забезпечення
членів кооперативу сільськогосподарськими товарами;
- надання різних видів послуг у сільській
місцевості, не заборонені законодавством;
- участь в діяльності інших
підприємств, а також створення власних підприємств, якщо вони сприяють розвитку
кооперативу, або збільшують його дохід;
- виготовлення сировини і матеріалів та
відпуск їх сільськогосподарським товаровиробникам та іншим споживачам;
- заготівля, зберігання, переробка і
продаж сільськогосподарської продукції як власного виробництва так і придбаної;
- надання транспортних, ремонтних,
будівельних послуг, послуг з ветеринарного обслуговування та племінної роботи,
побутових та інших послуг;
- створення підсобних підприємств і
промислів;
- надання технічної допомоги в
обробітку землі і збиранні урожаю;
- виробництво та реалізація товарів
народного споживання, продуктів харчування;
- заготівля і переробка шкірсировини,
виготовлення виробів з неї;
- заготівля і. переробка деревини,
виготовлення запчастин, вузлів та виробів з неї;
- вирощування, відгодівля та переробка
ВРХ, свиней, овець та птиці;
- заготівля ВРХ, свиней, овець,
продукції тваринництва у фізичних та юридичних осіб за готівку та по бартерних
угодах;
- торгівля гуртом та в роздріб
продовольчими та непродовольчими товарами, алкогольними та тютюновими виробами,
- здійснення медичної та ветеринарної
практики;
- організація інвестиційної діяльності
у встановленому законодавством порядку;
- здійснення внутрішніх та міжнародних
перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом кооперативу;
- зовнішньоекономічна діяльність у
встановленому законодавством порядку, направлена на утворення ефективних
господарських структур міжгалузевого характеру;
- виконання робіт по автоматизації та
механізації виробничих процесів;
- сервісне обслуговування транспортних
засобів, а також виконання усього комплексу робіт з цим пов'язаних;
- транспортно-експедиторські послуги;
- організація громадського харчування
та усіх видів побутового обслуговування населення;
- експортно-імпортна торгівля
товарообмінна та посередницька діяльність продовольчими та непродовольчими
товарами, продукцією власного виробництва та придбаною;
- проведення біржових, брокерських,
дилерських та інших операцій у власних інтересах та в інтересах третіх осіб;
- здійснення актів доброчинності та
милосердя;
- у випадках передбачених чинним
законодавством, кооператив одержує ліцензії на заняття окремими видами
діяльності;
- здійснення інших видів діяльності
кооперативом, які не суперечать чинному законодавству України
Органи управління кооперативом згідно Статуту:
Управління кооперативом здійснюється на основі
самоврядування, гласності, участі його членів у вирішенні питань діяльності
кооперативу. Органами управління кооперативу є:
загальні збори членів кооперативу - як вищий орган
управління;
правління кооперативу;
На даний час в кооперативі працюють 315 чоловік, дві
тракторні бригади, 3 - рільничі бригади, молочна-тваринницька ферма,
свиноферма, автогараж.
Господарство складається із таких підрозділів:
кормовий двір;
зернотік;
пекарня;
макаронний цех;
У СВК ім. Котовського впроваджується ефективна організація
праці, що дозволяє своєчасно виконувати роботи із залученням меншої кількості
працівників.
Впровадження прогресивної оплати праці, яка підвищує
матеріальну зацікавленість робітників у збільшенні виробництва
сільськогосподарської продукції.
Підготовка і підвищення кваліфікації та правильне розміщення
професійних працівників по всіх галузях виробництва дає ріст продуктивності
праці.
Своєчасні розробки і впровадження технічно-обгрунтованих норм
виробітку і розцінок оплати праці підвищує трудову дисципліну, збільшує
виробництво продукції, зменшує витрати коштів на заробітну плату і в результаті
збільшує валовий дохід кооперативу.
Проведемо аналіз техніко-економічних показників діяльності
СВК ім. Котовського який наведено в таблиці 2.1
Таблиця 2.1- Динаміка техніко-економічних показників
|
Показник
|
Рік
|
Абсолютне значення
тис.грн
|
Абсолютний приріст
|
Темп росту, %
|
Темп приросту, %
|
|
|
|
Базовий 2010-2008
|
Ланцюговий
2010-2009
|
базовий
|
ланцюговий
|
базовий
|
ланцюговий
|
|
Виручка від
реалізації
|
2008
|
4030,00
|
-
|
-
|
100,00
|
-
|
-
|
-
|
|
2009
|
4948,00
|
918,00
|
918,00
|
122,78
|
122,78
|
22,78
|
22,78
|
|
2010
|
6014,40
|
1984,40
|
1066,40
|
149,24
|
121,55
|
49,24
|
21,55
|
|
собівартість
реалізованої продукції
|
2008
|
3778,00
|
-
|
-
|
100,00
|
-
|
-
|
|
2009
|
3629,00
|
-149,00
|
-149,00
|
96,06
|
96,06
|
-3,94
|
-3,94
|
|
2010
|
4415,70
|
637,70
|
786,70
|
116,88
|
121,68
|
16,88
|
21,68
|
|
валовий дохід
|
2008
|
252,00
|
-
|
-
|
100,00
|
-
|
-
|
-
|
|
2009
|
1319,00
|
1067,00
|
1067,00
|
523,41
|
523,41
|
423,41
|
423,41
|
|
2010
|
1598,70
|
1346,70
|
279,70
|
634,40
|
121,21
|
534,40
|
21,21
|
|
прибуток від
звичайної діяльності
|
2008
|
253,00
|
-
|
-
|
100,00
|
-
|
-
|
-
|
|
2009
|
1065,00
|
812,00
|
812,00
|
420,95
|
420,95
|
320,95
|
320,95
|
|
2010
|
1198,00
|
945,00
|
133,00
|
473,52
|
112,49
|
373,52
|
12,49
|
Як видно з наведених даних протягом аналізованого періоду по
СВК ім. Котовського виручка в 2010 р. порівняно з 2009 роком зросла на 1066,4
тис.грн, порівняно з 2008 роком на 1984,4 тис.грн. темпи росту у 2010 році
порівняно з 2009 роком становила 121,5%, порівняно з 2008 роком - 122,8%, що
характеризує задовільний стан кооперативу.
Також зростає валовий дохід протягом аналізованого періоду
2008-2010 рр. у 2010 році ріст валового прибутку порівняно з 2009 роком
становив 121,2%, порівняно з 2008 роком темп приросту становив 53,4%.
Собівартість реалізованої продукції в 2009 році порівняно з
2008 р. знизилась на 149,0 тис.грн, а в 2010 році зросла порівняно з 2009 роком
на 786,7 тис.грн.
Ріст собівартості продукції в 2010 році зв’язаний з
подорожчанням пального та закупівельних матеріалів.
2.2 Прибуток від реалізації та його формування
Отримання прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт,
послуг) залежить від здійснення основної діяльності суб’єктів господарювання.
Прибуток є складовою виручки від реалізації. Однак на відміну від виручки,
надходження якої на поточний рахунок підприємства фіксується регулярно, обсяг
отриманого прибутку визначається тільки за певний період (квартал, рік) на
підставі даних бухгалтерського обліку.
Реально формування прибутку на підприємстві відбувається в
міру реалізації продукції. Згідно із законодавчими актами України момент
реалізації визначається за датою відвантаження продукції (товарів), а для робіт
(послуг) - за датою фактичного виконання (надання) таких або за датою
зарахування коштів покупця на банківський рахунок постачальника.
Однак незалежно від визначення моменту реалізації в
законодавчих актах реальне формування на підприємстві прибутку від реалізації
продукції має місце тільки за умов, коли така відбувається насправді, тобто
коли кошти від покупця надходять на банківський рахунок постачальника.
Визначення моменту реалізації за датою відвантаження товарів
і встановлення податкових зобов’язань підприємств згідно з цією датою часто
приводить до потреби використання оборотні кошти підприємств на сплату
податків, а тому до погіршення їхнього фінансового стану.
Прибуток від реалізації продукції безпосередньо залежить від
двох основних показників обсягу реалізації продукції та її собівартості. На
зміну обсягу реалізації продукції впливає зміна обсягу виробництва, залишків
нереалізованої продукції, частку прибутку в ціні продукції (рентабельність
продукції).
Треба звернути увагу на те, що зміна обсягу виробництва
залишків нереалізованої продукції справляють вплив не тільки на обсяг
реалізованої продукції, а й на її собівартість, оскільки змінюються
умовно-постійні витрати (за зміни виробництва продукції); витрати на зберігання
продукції., інші витрати (за зміни залишків нереалізованої продукції).
Істотний вплив на обсяг реалізації продукції, а також і на
прибуток від реалізації справляє розмір прибутку, що включається в ціну
виробів. За умов формування ринкової економіки державного регулювання
рентабельності продукції, як правило, уже нема. Отже, створена можливість
збільшення прибутку підприємства за рахунок збільшення частки прибутку в ціні
окремих виробів. Цьому сприяє недостатня конкуренція, монопольне становище
окремих підприємств у виробництві та реалізації багатьох видів продукції.
Отже, можна зробити висновок, що спроможність підприємств
впливати на обсяг прибутку від реалізації, змінюючи обсяги виробництва
продукції, залишки нереалізованої продукції, її рентабельність, є досить
суттєвою.
Управління формуванням прибутку від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг) передбачає розрахунок його планового обсягу.
Планування, прогнозування суми прибутку суб’єктів господарювання необхідне для
складання поточних і перспективних фінансових планів.
Визначення суми прибутку від реалізації продукції (товарів,
робіт, послуг) має певні особливості залежно від сфери діяльності суб’єкта
господарювання: виробнича сфера, торгівля, сфера послуг.
У виробничій сфері є особливості в розрахунках прибутку від
реалізації продукції промисловими і сільськогосподарськими підприємствами,
будівельними організаціями, підприємствами транспорту. У сфері послуг є
особливості визначення прибутку від надання послуг комерційними банками,
страховими компаніями, інвестиційними фондами.
На підприємствах виробничої сфери можуть бути використані три
методи розрахунку прибутку від реалізації продукції: прямого розрахунку за
показником витрат на одну гривню продукції, економічний (аналітичний) метод.
Метод прямого розрахунку. Прибуток розраховується за окремими
видами продукції, що виробляються і реалізуються. Для розрахунку необхідні такі
вихідні дані.
1. перелік і кількість продукції відповідної
номенклатури (асортименту), що планується до виробництва і реалізації.
2. собівартість одиниці продукції.
. ціна одиниці продукції (ціна виробника).
Валовий дохід у 2009 році зріс порівняно з 2008 роком на
1067,0 тис.грн, а в 2010 році порівняно з 2009 роком на 279,7 тис.грн.
зменшення росту валового доходу у 2010 р. виходить із тих причин, що в 2010
році подорожчали матеріали, паливо та обладнання.
Таблиця 2.2 - Аналіз діяльності СВК ім. Котовського
|
Зміст
|
Роки
|
Абсолютний приріст
|
Відносний приріст
|
|
2008
|
2009
|
2010
|
ланцю-говий
|
бази-сний
|
ланцю-говий %
|
бази-сний %
|
|
Основні засоби,
тис.грн.
|
7236
|
7896
|
7045,7
|
-850,3
|
-190,3
|
109,12
|
97,37
|
|
Незавершене
будівництво, тис.грн.
|
239
|
893
|
-
|
-
|
+654
|
373,64
|
0,00
|
|
Виробничі запаси,
тис.грн
|
821
|
892
|
966,3
|
+74,3
|
+145,3
|
108,65
|
117,70
|
|
Тварини на
вирощування та відгодівлю, тис.грн.
|
2043
|
1997
|
2150,3
|
-153,3
|
+107,3
|
97,75
|
105,25
|
|
Готова продукція,
тис.грн.
|
423
|
671
|
709,6
|
+38,6
|
+286,6
|
158,63
|
167,75
|
|
Дебіторська
заборгованість, тис.грн.
|
188
|
181
|
105,9
|
-75,1
|
-82,1
|
96,28
|
56,33
|
|
Гроші в касі,
тис.грн.
|
157
|
51
|
62,1
|
+11,1
|
-94,9
|
32,48
|
39,55
|
|
Власний капітал,
тис.грн.
|
10890
|
11651
|
10621,7
|
-1029,3
|
-268,3
|
106,99
|
97,54
|
|
Поточні
зобов’язання, тис.грн.
|
743
|
1526
|
1370,3
|
-155,7
|
+627,3
|
205,38
|
184,43
|
Розраховуємо ланцюговий приріст звітний рік - попередній.
Ланцюговий приріст в 2009 році основних засобів становить 7896 - 7236 =-660
тис.грн. незавершене будівництво 893 - 239 = +654 тис.грн., виробничі запаси
892 - 821= +21, тварини на вирощування та відгодівлю 1997 - 2043 = -153,3
готова продукція 671- 423 = +248 тис.грн, дебіторська заборгованість 181-188 =
- 7, гроші в касі 51-157 = - 106 тис. грн., власний капітал - 11651-10890 =
+761 тис.грн, поточні зобов’язання 1526-743 = +783 тис. грн.
Базовий ріст показників у 2010 році основних засобів
становить 7045,7- 7896 = -850,3 тис.грн. незавершене будівництво 0 - 893 = -
893 тис.грн., виробничі запаси 966,3 - 892 = +74,3 тварини на вирощування та
відгодівлю 2150,3 - 1997 = +153,3 готова продукція 709,6 - 671 = +38 тис.грн,
дебіторська заборгованість 105,9 - 181 = - 75,1, гроші в касі 62,1- 51 = +11,1
тис. грн., власний капітал - 10621,7-11651 = -1029,3 тис.грн, поточні
зобов’язання 1370,3-1526 = -155,7 тис. грн.
Як бачимо із аналізу річної звітності СВК ім. Котовського:
основні засоби зменшились порівняно з 2009 роком на 850 тис.грн, а з 2008 роком
на 190,3 тис. грн.. збільшилась сума на вирощування та відгодівлю тварин в 2010
році порівняно із 2009 роком на 153,3 тис. грн., а порівняно з 2008 роком на
107,3 тис. грн.. зменшилась дебіторська заборгованість в 2010 році порівняно із
2009 роком на 75,1 тис.грн порівняно із 2008 роком на 82,1 тис. грн. зменшився
власний капітал в 2010 році порівняно з 2009 - 155,7 грн, а порівняно з 2008
роком на 268,5 тис. грн., за рахунок зменшення резервного капіталу.
2.3 Прибуток від інших позареалізаційних доходів
Для покриття можливих збитків кооперативу, за рішенням
загальних зборів створюється резервний /страховий фонд/ у розмірі 20% від
пайового фонду.
Резервний фонд формується щорічним відрахуванням в розмірі до
5% від доходу кооперативу.
За рішенням загальних зборів, за рахунок доходу кооперативу,
можуть створюватись інші фонди, це:
фонд матеріального заохочення;
фонд розвитку виробництва;
фонд соціального розвитку;
інші.
Порядок створення і використання відповідних фондів
визначається положенням про них, яке затверджуються рішенням загальних зборів
кооперативу.
Частиною доходу кооперативу є кооперативні виплати, які за
рішення правління, розподіляється між членами кооперативу відповідно до обсягів
виконаних робіт, наданих послуг, коштів одержаних кооперативом у вигляді
надбавок до цін під час реалізації продукції та внаслідок зниження цін у разі
придбання товарів та з урахуванням трудової та іншої участі членів кооперативу
в його діяльності.
Нарахування і виплати часток доходу на паї здійснюється за
підсумками фінансового року з доходу, що залишається у розпорядженні
кооперативу з урахуванням необхідності формування фондів для його розвитку.
Відсотки часток доходу на паї, як для членів так і
асоційованих членів кооперативу, визначаються в рівних відсотках. Виплата
часток доходу на паї визначена до розподілу може бути не більше 10 відсотків
від всього доходу кооперативу.
Відповідно до рішення загальних зборів кооперативу виплата
часток доходу на паї може здійснюватися товарами, збільшенням паю, грішми,
цінними паперами тощо.
Спірні питання щодо права на майновий пай та виплата часток
доходу на нього, вирішуються в судовому порядку.
Право власності членів виробничого кооперативу є спадковим.
Господарський рік у кооперативі починається з 1 січня та
закінчується 31 грудня кожного року. Фінансовий рік співпадає з календарним. По
закінченню кожного року складається річний баланс кооперативу.
Кооператив веде балансову бухгалтерську, фінансову,
статистичну та іншу звітність, встановлену діючим законодавством України, що
стосується сільськогосподарських виробничих кооперативів.
Дохід кооперативу утворюється з надходжень від господарської
діяльності після покриття матеріальних і прирівняних до них витрат та витрат на
оплату праці.
З доходу кооперативу виплачуються процент за кредити банків,
а також вносяться передбаченні законодавством України відповідні податки та
інші платежі до бюджету.
Чистий дохід, одержаний після здійснення розрахунків
залишається в повному розпорядженні кооперативу, загальні збори якого
визначають напрями його використання.
На частку кожного члена у пайовому фонді нараховуються
дивіденди, розмір яких залежить від розміру частки кожного члену кооперативу.
Дивіденди члени можуть отримувати готівкою у визначений
установчим договором або загальними зборами кооперативу. У випадку зарахування
дивідендів на рахунки членів кооперативу, ці кошти за рішенням загальних зборів
кооперативу можуть направлятись у фонд соціально-культурного розвитку і
обов'язково при цьому збільшується частка у пайовому фонді кожного члена
кооперативу.
Рішення про спосіб покриття збитків кооперативу приймають
загальні збори більшістю % голосів.
Річні збитки кооперативу по рішенню загальних зборів
кооперативу (більшістю 3/4) можуть бути перенесені на новий фінансовий рік, чи
покриті за рахунок інших майнових фондів. Також в такому порядку збитки можуть
компенсуватись із неподільного фонду та за згодою пайовиків шляхом списання з
пайових внесків членів кооперативу.
Якщо для відшкодування річних збитків використовувались, по
рішенню загальних зборів, пайові внески членів кооперативу, то доля цих
збитків, що припадає на кожного члена кооперативу, вираховується в залежності
від розміру пайових внесків кожного члена, які вже сплачені, або мають бути
сплачені, згідно установчого договору чи статуту.
Після затвердження положення стандарту бухгалтерського обліку
№2 "Баланс" у бухгалтерському балансі СВК ім. Котовського записують
суму нерозподіленого прибутку, прибуток за 2010 рік 1198,8 тис. грн.
відображено в балансі код рядка 350.
Прибуток списано на невідшкодовані збитки в сумі 253,0
тис.грн, в 2009 році 1065,0 тис. грн. списано на невідшкодовані збитки.
Рентабельність власного капіталу, що обчислюється за
формулою:
Р= П/Вк * 100% (2.1)
П - чистий прибуток СВК ім.. Котовського
Вк - середня сума власного та прирівняного до нього капіталу
Р = 1198,8 / 10621,7*100% = 11,29
Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від
операційної діяльності характеризує скільки прибутку припадає на грошову
одиницю повної собівартості реалізованої продукції
Р = П/С*100% (2.2)
П - прибуток від операційної діяльності підприємства
С - собівартість реалізованої продукції
Р = 1163,3 / 6653,1*100% = 17,5%
Проведемо розрахунок ціни на 1 центнер пшениці.
С = 85 грн. (собівартість продукції)
П = 172 грн. (прибуток)
Ц = 85+17 = 102 грн
ПДВ = 17 грн
Ц2 = 102 + 17 = 119 грн.
Ціна продукції з податком на додану вартість становитиме 119
грн.
Тн = торгова націнка 12 грн
Ц3 - роздрібна ціна пшениці становитиме 119 + 12 = 131 грн.
Розрахунок суми грошових надходжень за 2010 р
Сума реалізації = 6473,5 тис.грн.
Дебіторська заборгованість на початок періоду - 181,0
тис.грн.
Дебіторська заборгованість на кінець періоду - 105,9 тис.грн.
Сума грошових надходжень = 6473,5 + 181,0 - 105,9 = 6548,6
тис.грн.
Сума грошових надходжень в 2009 році:
Сума реалізації 5472,0 тис.грн.
Дебіторська заборгованість на початок періоду 188,0 тис.грн.
Дебіторська заборгованість на кінець періоду 181,0 тис.грн.
Сума грошових надходжень = 5472,0 + 188,0 - 181,0 = 5479,0
тис.грн.
Сума грошових надходжень в 2008 році:
Сума реалізації 4564,0 тис.грн.
Дебіторська заборгованість на початок періоду 99,0 тис.грн.
Дебіторська заборгованість на кінець періоду 188,0 тис.грн.
Сума грошових надходжень = 4564,0 + 99,0 - 188,0 = 4475,0
тис.грн.
Динаміка росту грошових надходжень за 2008-2010 роки наведена
в таблиці 2.3
Таблиця 2.3 - Динаміка росту грошових надходжень
|
Роки
|
Сума грошових
надходжень, тис.грн.
|
Відхилення
|
|
|
Абсолютне, тис.грн.
|
Відносне %
|
|
|
Ланцюгове
|
Базисне
|
Ланцюгове
|
Базисне
|
|
2008
|
4475,0
|
-
|
-
|
-
|
-
|
|
2009
|
5479,0
|
1004,00
|
1004,00
|
1,22
|
1,22
|
|
2010
|
6548,6
|
1069,60
|
2073,60
|
1,19
|
1,46
|
Грошові надходження в 2009 році збільшилися порівняно з 2008
роком на 1004,0 ти.грн, а в 2010 році порівняно з 2008 роком зросли на 2073,62
грн.
Збільшився ріст грошових потоків у 2010 році порівняно з 2009
роком на 46,33%, це пов’язано із ростом реалізованої продукції як тваринництва
так і рослинництва.
3. Шляхи підвищення прибутковості підприємства
В умовах ринку від рентабельної роботи залежить
життєздатність підприємства, його можливості нагромаджувати фінансові ресурси,
забезпечувати інтереси інвесторів, і конкурувати з іншими підприємствами.
Рентабельна робота підприємства визначається насамперед прибутком, який воно
отримує, а показники рентабельності характеризують відносну доходність і
визначаються в процентах до витрат чи капіталу. Виділяють три групи показників:
рентабельність майна (всього авансованого капіталу чи вкладень у підприємство);
рентабельність виробничих фондів і рентабельність продукції (всієї реалізації чи
окремих виробів).
Основним визначником рентабельності майна є рентабельність
підприємницької діяльності або норма прибутку на вкладений капітал у сферу
виробництва. Таким показником є рентабельність виробничих фондів, яка
визначається відношенням балансового прибутку до середньої вартості основних
виробничих фондів і матеріальних оборотних засобів. Середня вартість
матеріальних оборотних засобів визначається так само, як і середня вартість
майна (за підсумком другого розділу аналітичного балансу-нетто). Цей показник
можна оцінювати і за чистим прибутком.
Прибуток - це частина отриманого на вкладений капітал чистого
доходу підприємства, що характеризує його винагороду за ризик підприємницької
діяльності.
Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємства,
отриманий прибуток необхідно порівняти з понесеними витратами.
По-перше, витрати можна розглядати як поточні витрати
діяльності підприємства, тобто собівартість продукції (робіт, послуг). Тут
можливі різні варіанти визначення поточних витрат і прибутку, що
використовуються у розрахунках.
По-друге, витрати можна розглядати як авансовану вартість
(авансований капітал) для забезпечення виробничої та фінансово-господарської
діяльності підприємства. Тут також можливі різні варіанти визначення авансованої
вартості й визначення прибутку, що береться для розрахунку.
Співвідношення прибутку з авансованою вартістю або поточними
витратами характеризує таке поняття як рентабельність. У найширшому,
найзагальнішому понятті рентабельність означає прибутковість або дохідність
виробництва і реалізації всієї продукції (робіт, послуг) чи окремих видів її;
дохідність підприємств, організацій, установ у цілому як суб’єктів
господарської діяльності; прибутковість різних галузей економіки.
Рентабельність безпосередньо пов’язана з отриманням прибутку.
Однак її не можна ототожнювати з абсолютною сумою отриманого прибутку для більш
наглядного розуміння показників, які характеризують рентабельність.
Класифікація показників рентабельності.
Рентабельність показує рівень прибутковості від реалізації
товарів і є одним із загальних показників діяльності підприємств. Рівень
рентабельності розраховується відношенням одержаного прибутку до витрачених
коштів на виробництво продукції або як відношення одержаного прибутку до обсягу
реалізованої продукції.
Для аналізу показників рентабельності необхідно з облікових
даних вибрати ту інформацію, яка використовується для розрахунків.
Таблиця 3.1- Комплексний аналіз розрахунку рентабельності за
2010 рік
|
№ п/п
|
Показники
|
Сума на кінець
року. 2010, тис.грн.
|
|
1
|
Валовий прибуток
від реалізації продукції
|
740,0
|
|
2
|
Прибуток з
урахуванням фінансових результатів від інших видів діяльності
|
858,4
|
|
3
|
Прибуток по рядку 2
+ амортизаційні відрахування
|
1075,4
|
|
4
|
Прибуток до виплати
процентів (858,4+285)
|
1143,5
|
|
5
|
Чистий прибуток
після сплати податків (858,4-245,5)
|
612,9
|
|
6
|
Середньо річна
вартість активів по балансу
|
8861,35
|
|
7
|
Середньо річна
вартість власного капіталу
|
6026,7
|
|
8
|
Обсяг реалізованої
продукції
|
6782,0
|
На підставі наведених даних у таблиці 3.1 розраховуються такі
показники рентабельності:
А: Рентабельність всього підприємства:
Р1= стр.1 : стр.6 (8,35%)
Р2= стр.2 : стр.6 (9,69%)
Р3= стр.3 : стр.6 (12,44%)
Р4= стр.4 : стр.6 (12,90%)
Р5= стр.5 : стр.6 (6,92%)
Б: Рентабельність власного капіталу
Р6= стр.2 : стр.7 (14,24%)
Р7= стр.4 : стр.7 (18,97%)
Р8= стр.1 : стр.8 (10,97%)
Р9= стр.2 : стр.8 (12,66%)
Р10= стр.3 : стр.8 (15,86%)
Р11= стр.4 : стр.8 (16,86%)
Р12= стр.5 : стр.8 (9,04%)
На основі наведених розрахунків можна зробити висновок, що
аналізуючи кожний показник рентабельності, можна визначити вплив окремих
факторів на рівень рентабельності. Зокрема, рентабельність реалізованої
продукції становить 8,35%. Прибуток і амортизаційні відрахування, як джерело
власних коштів разом становлять 12,44% при цьому рентабельність за рахунок
амортизаційних відрахувань становить (12,44 - 8,35) = 4,09%. Рентабельність до
виплати відсотків за кредит становить 12,9%. А після виплати відсотків та
податків - 6,92%. Рентабельність власного капіталу становить 14%. Слід
відмітити, що на СВТ, досить непогана рентабельність продаж.
Висновки
Організація синтетичного обліку надзвичайних витрат та втрат
з відображенням на рахунках потребує корегування. Оскільки в результаті
надзвичайних подій можуть бути втрати матеріальних цінностей (порча, повна
непридатність тощо) і витрати з ліквідації наслідків (використані матеріали,
нарахована заробітна плата, проведені нарахування на фонд заробітної плати до
фондів соціального страхування тощо), субрахунки рахунка 99 «Надзвичайні
витрати» слід назвати: 991 «Втрати від стихійного лиха та витрати з ліквідації
наслідків», 992 «Втрати від техногенних катастроф і аварій та витрати з
ліквідації наслідків», 993 «Інші надзвичайні витрати та втрати». Крім того, для
витрат, пов’язаних з попередженням надзвичайних подій доцільно відкрити окремий
субрахунок 994 «Витрати, пов’язані з попередженням надзвичайних подій».
Головним джерелом грошових находжень від операційної
діяльності є грошові кошти, отримані від покупців і замовників. Операційна
діяльність, як правило, є основним джерелом доходу підприємства. У доходах від
операційної діяльності важливе місце посідають доходи від реалізації продукції.
Дохід (виручка) від реалізації продукції кооперативу
визначається з урахуванням фінансових результатів як операційної, так і іншої
його діяльності.
Протягом аналізованого періоду виручка СВК ім. Котовського
зростає від 4030 тис.грн у 2008 році до 6014,4 тис.грн у 2010 році, тобто за 2
роки виручка зросла на 1984,4 грн. або на 21,55 %
Також валовий дохід протягом аналізованого періоду зростає,
але одночасно і зростає собівартість виготовленої продукції.
Протягом аналізованого періоду прибуток від звичайної
діяльності у 2008 році був 253 тис.грн., а в 2010 - 1198 тис. грн.
Проаналізувано формування та розподіл доходу СВК ім.
Котовського, як видно із проведеного аналізу сільське господарство отримувало
дохід від таких видів діяльності як рослинництво та тваринництво, а також від
реалізації промислової продукція та іншої продукції.
Абсолютний темп росту доходу (виручки) в 2010 році порівняно
з 2008 роком становив 1984,40 тис.грн, відносний 121,5%.
Зросли грошові потоки в 2010 році порівняно з 2009 р на
1069,5 тис.грн. а в порівнянні з 2008 роком на 2073,6 тис.грн.
Найбільшу долю доходу давало тваринництво. В 2008 році 1786,0
в 2009 р - 2521,0 , в 2010 - 4201,8 тис. грн., в зв’язку із збільшенням
поголів’ї худоби та збільшення реалізації м'ясної продукції. Що становило в
процентному відношені до загальної суми в 2008 р - 44,3%, в 2009 році - 51,0%,
в 2010 р - 69,8%.
У сучасних умовах сільськогосподарське підприємство буде
стійким тільки при дотриманні принципів зрівноваженого розвитку, тобто
збалансованості економічних інтересів кооперативу та екологічних потреб
суспільства, а тому неможливо оцінити Економічну стійкість кооперативу без
урахування екологічного аспекту. Екологічна стійкість СВК ім. Котовського
визначається рівнем охорони навколишнього природного середовища.
Використана література
1.
Статистичний
щорічник України. - К.: УРЕ, 2006.
2.
Аналіз
господарської діяльності промислового підприємства (під ред. Шкарабан М.В.). -
К.: Економічна думка, 2002.
3.
Баканов
М.И., Шеремет А.Д. Теория анализа хозяйственной деятельности: Учебник. - 4-е
изд., перереаб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 2006.
4.
Жак
Ришар. Аудит и анализ хозяйственной деятельности предприятия. - М.: «ЮНИТИ»,
2010.
5.
Івахненко
В.М. Економічний аналіз. - К., 2009.
6.
Івахненко
В.М. Курс економічного аналізу: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2009.
7.
Іващенко
В.І., Болюх М.А. Економічний аналіз на промисловому підприємстві. - Львів:
Наука, 2002.
8.
Коробов
А.М. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства. - К., 2008.
9.
Мец В. О.
Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства:
Навч. посібник. - К.: Вища шк., 2008
10. Мних Є.В. Ференц І.Д.
Економічний аналіз. Навчальний посібник. - Львів: “Армія України”, 2010.
11. Музалева В. Методы
оплатоемкости продукции // Бизнес-информ. - 2007. - № 19. - С. 46-48
12. Попович П.Я. Економічний
аналіз та аудит на підприємстві. - Снятин: Фірма “ПрутПринт”, 2001.
13. Прыкин Б.В. Экономический
анализ предприятия: Учебник для вузов. - М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2008.
14. Руденко В.П. Аналіз
фінансово-господарської діяльності підприємства. - К., 2007.
15. Тарасенко Н.В. Економічний
аналіз діяльності промислового підприємства. - Львів: ЛБІ НБУ, 2010