|
Показники
|
1-й квартал
|
2-й квартал
|
3-й квартал
|
4-й квартал
|
Рік
|
|
1.Заплановані продажі (з бюджету продажів),
одн.
|
780
|
728
|
884
|
832
|
3224
|
|
2.Бажаний запас готової продукції на кінець
періоду*, одн.
|
73
|
88
|
83
|
100
|
100
|
|
3.Загальна потреба в виробах (п.1 +п.2), одн.
|
853
|
816
|
967
|
932
|
3568
|
|
4.Запас готової продукції на початок періоду
***, одн.
|
138
|
73
|
88
|
83
|
138
|
|
5.Кількість одиниць, які підлягають
виготовленню (п.3 - п.4), одн.
|
715
|
744
|
879
|
849
|
3186
|
* - 10% із потреби наступного
кварталу
** - орієнтовна оцінка
*** - дорівнює запасу готової
продукції на кінець попереднього кварталу.
**** - із балансового звіту за
попередній 20X1 рік, запас готової продукції на початок 1-го кварталу
розраховується так:
Таблиця 5 - Розрахунок собівартості
(змінної вартості виготовлення) одиниці виробу
|
Показники
|
Ціна за одиницю
|
Кількість одиниць
|
Всього
|
|
1. Основні виробничі матеріали (вихідні дані)
|
3,00
|
2
|
6,00
|
|
2. Витрати праці на 1 виріб (вихідні дані)
|
3,00
|
6
|
18,00
|
|
3. Змінні загальновиробничі витрати (вихідні
дані)
|
2,00
|
6
|
12,00
|
|
4. Змінна вартість виготовлення одиниці виробу
(собівартість)
|
|
|
36,00
|
1.4 Бюджет прямих витрат на
матеріали
Бюджет витрат на матеріали - це
кількісне вираження прямих витрат фірми на використання і придбання основних
видів сировини та матеріалів. Бюджет складається за наступною методикою:
всі витрати на матеріали поділяють
на прямі і непрямі (прямі - це витрати на сировину і матеріали, з яких
виготовляється кінцевий продукт);
основою складання бюджету прямих
витрат на матеріали виступають бюджет виробництва та бюджет продажів;
обсяг необхідних закупівель
матеріалів розраховується як сума витрат на матеріали для процесу виробництва,
а запасів на кінець періоду за мінусом запасів на початок кожного періоду:
= + -
Таблиця 6 - Бюджет прямих витрат на
матеріали на 2012 рік
|
Показники
|
1-й квартал
|
2-й квартал
|
3-й квартал
|
4-й квартал
|
Рік
|
|
1. Підлягає виготовленню, одиниць виробів (з
бюджету виробництва), одн.
|
715
|
744
|
879
|
849
|
3186
|
|
2. Потреба в матеріалі на одиницю виробу, кг
(вихідні дані)
|
2,00
|
2,00
|
2,00
|
2,00
|
2,00
|
|
3. Потреба в матеріалах для виробництва
(п.1хп.2), кг
|
1429,60
|
1487,20
|
1757,60
|
1697,60
|
6372,00
|
|
4. Бажаний запас матеріалів на кінець періоду
*, кг
|
148,72
|
175,76
|
169,76
|
200,00
|
200,00
|
|
5. Загальна потреба в матеріалі (п.3 + п.4),
кг
|
1578,32
|
1662,96
|
1927,36
|
1897,60
|
7066,24
|
|
6. Запас матеріалу на початок періоду **, кг
|
95,00
|
148,72
|
175,76
|
169,76
|
95,00
|
|
7. Матеріали, що підлягають закупівлі
(п.5-п.6), кг
|
1483,32
|
1514,24
|
1751,60
|
1727,84
|
6477,00
|
|
8. Ціна одиниці матеріалу, грош. од. (вихідні
дані)
|
3,00
|
3,00
|
3,00
|
3,00
|
3,00
|
|
9. Вартість закупівель матеріалів (п.8 х п.7),
грош. од.
|
4449,96
|
4542,72
|
5254,80
|
5183,52
|
19431,00
|
* найчастіше бажаний запас на кінець
періоду складає біля 10 % кількості, що необхідна в наступному кварталі;
** аналогічний матеріальному запасу
на кінець попереднього кварталу,
*** з балансового звіту за
попередній (20X1) рік запас матеріалу на початок 1-го кварталу розраховується
так:
Бюджет прямих витрат на матеріали
складається з урахуванням строків і порядку погашення кредиторської
заборгованості за матеріалами. З цією метою в доповнення до бюджету прямих
витрат на матеріали складається графік очікуваних виплат грошових коштів на
оплату матеріалів, сума виплат за яким залежить від прийнятої на фірмі системи
розрахунків з постачальниками.
Таблиця 7 - Графік очікуваних виплат
коштів на оплату матеріалів
|
Показники
|
1-й кв.
|
2-й кв.
|
3-й кв.
|
4-й кв.
|
Всього
|
|
1. Розрахунки до оплати на 31.12.20X1 року (з
балансу за 20X1 р.), грош. од.
|
2100,00
|
|
|
|
2100,00
|
|
2. Закупівлі 1-го кварталу (з бюджету витрат
на матеріали), грош. од.
|
2224,98
|
2224,98
|
|
|
4449,96
|
|
3. Закупівлі 2-го кварталу (з бюджету витрат
на матеріали), грош. од.
|
|
2271,36
|
2271,36
|
|
4542,72
|
|
4. Закупівлі 3-го кварталу (з бюджету витрат
на матеріали), грош. од.
|
|
|
2627,40
|
2627,40
|
5254,80
|
|
5. Закупівлі 4-го кварталу (з бюджету витрат
на матеріали), грош. од.
|
|
|
|
2591,76
|
|
6. Разом виплат (п. 1 + п.5), грош. од.
|
4324,98
|
4496,34
|
4898,76
|
5219,16
|
18939,24
|
1.5 Бюджет прямих витрат на оплату
праці
Бюджет прямих витрат на оплату праці
- це кількісне вираження витрат фірми на оплату праці основного виробничого
персоналу. Розробка бюджету базується на бюджеті виробництва, даних
продуктивності праці та ставок оплати праці основних виробників.
= х х
Таблиця 8 - Бюджет прямих витрат на
оплату праці на 20X2 рік
|
Показники
|
1-й кв.
|
2-й кв.
|
|
4-й кв.
|
Всього
|
|
|
|
3-й кв.
|
|
|
|
1. Підлягає виготовленню, одиниць виробів (з
бюджету виробництва), одн.
|
714,80
|
743,60
|
878,80
|
848,80
|
3186,00
|
|
2. Прямі витрати праці на одиницю виробу
(трудомісткість), н.-год.
|
6,00
|
6,00
|
6,00
|
6,00
|
6,00
|
|
3.Всього відпрацьовано н.-годин (п. 1 х п.2)
|
4288,80
|
4461,60
|
5272,80
|
5092,80
|
19116,00
|
|
4. Вартість прямих витрат праці в годину
(вихідні дані), грош. од.
|
3,00
|
3,00
|
3,00
|
3,00
|
3,00
|
|
5. Загальна вартість прямих витрат на оплату
праці, грош. од. (п.4хп.3)
|
12866,40
|
13384,80
|
15818,40
|
15278,40
|
57348,00
|
1.6 Бюджет загально-виробничих
витрат
Бюджет загально-виробничих витрат
включає всі витрати підприємства, пов’язані з виготовленням продукції, за
винятком прямих витрат на матеріали і оплату праці.
Всі накладні виробничі бюджетні
витрати поділяються на 2 частини: постійні і змінні. В постійну частину
включають витрати, які плануються за реальною потребою управління та
обслуговування виробництва (зар. платня апарату управління, виробничих
підрозділів, амортизація, тощо). До змінних загально-виробничих витрат відносять
всі витрати по здійсненню виробничого процесу , планування яких, найчастіше,
базується на нормативах (витрати на допоміжні матеріали, зар. плату допоміжних
робітників, тощо).
При розрахунках бюджету
загально-виробничих витрат необхідно враховувати наступне: оскільки
амортизаційні нарахування, які входять до складу постійних загально-виробничих
витрат, не потребують витрат коштів, їх сума повинна відраховуватися при
визначенні загальної суми виплат за цим бюджетом.
При підготовці кошторису
загально-виробничих накладних витрат необхідно враховувати такі вихідні дані:
загальну суму планованих
загально-виробничих витрат і їхній розподіл по кварталах;
розмір змінної ставки накладних
витрат на годину прямих витрат на оплату праці (включає витрати на допоміжні матеріали,
заробітну плату допоміжних робітників, доплати, змінну частину електроенергії й
обслуговування);
суму амортизаційних відрахувань і
їхній розподіл протягом року;
квартал (період), у якому
відбуваються виплати щодо загально-виробничих накладних витрат, яких зазнало
підприємство.
Таблиця 9 - Бюджет
загально-виробничих накладних витрат на 2012 рік
|
Показники
|
1-й
|
2-й
|
3-й
|
4-й
|
Всього
|
|
кв.
|
кв.
|
кв.
|
кв.
|
|
|
1. Заплановані прямі витрати праці, годин (п.3
бюджету прямих витрат на оплату праці)
|
4288,80
|
4461,60
|
5272,80
|
5092,80
|
19116,00
|
|
2. Змінна ставка накладних витрат, грош.
од./год.
|
2,00
|
2,00
|
2,00
|
2,00
|
2,00
|
|
3. Змінні загально-виробничі накладні витрати
(п.1 хп.2), грош. од.
|
8577,60
|
8923,20
|
10545,60
|
10185,60
|
38232,00
|
|
4. Плановані постійні загально-виробничі витрати,
грош. од.
|
3000,00
|
3000,00
|
3000,00
|
3000,00
|
12000,00
|
|
5. Загальні планові накладні витрати (п.3 +
п.4), грош. од.
|
11577,60
|
11923,20
|
13545,60
|
13185,60
|
50232,00
|
|
6. Амортизація, грош. од.
|
2850,00
|
2850,00
|
2850,00
|
2850,00
|
11400,00
|
|
7. Виплати коштів по загально-виробничим
накладним витратах (п.5-п.6), грош. од.
|
8727,60
|
9073,20
|
10695,60
|
10335,60
|
38832,00
|
1.7 Бюджет товарно-матеріальних
запасів на кінець періоду
Необхідним елементом для подальших
фінансових розрахунків є підготовка бюджету товарно-матеріальних запасів на
кінець періоду (табл.9).
Цей бюджет повинен відображати
планові рівні запасів сировини, матеріалів, а також готової продукції. Бюджет
розробляється в вартісному і кількісному виразі і призваний компенсувати
неточністі при розробці бюджетів продажів, матеріалів, тощо. Дані бюджету
товарно-матеріальних запасів є необхідними при складанні бюджетного балансу та
звіту про прибутки та збитки.
Таблиця 10 - Бюджет
товарно-матеріальних запасів на кінець періоду
|
Показники
|
Ціна за одиницю
|
Кількість одиниць
|
Рік
|
|
1. Основні виробничі матеріали (запас на
кінець року з бюджету витрат на матеріали)
|
3,00
|
200,00
|
600,00
|
|
2. Готові вироби, (запас на кінець року з
бюджету виробництва)
|
36,00
|
100,00
|
3600,00
|
1.8 Бюджет комерційних (торгових) і
адміністративних витрат
Витрати, яких зазнало підприємство в
процесі реалізації продукції й організації бізнесу, розраховуються при
підготовці кошторису торгових і адміністративних витрат (табл.11).
Всі витрати цього бюджету
поділяються на дві частини:
змінні (плануються за допомогою
нормативу, в якому роль базового показника, як правило, відіграє обсяг
продажів);
постійні (управлінські витрати на
утримання та обслуговування апарату управління, офісних споруд, тощо).
Таблиця 11 - Бюджет комерційних
(торгових) і адміністративних витрат на 2012 рік
|
Показники
|
1-й кв.
|
2-й кв.
|
3-й кв.
|
4-й кв.
|
Рік
|
|
1. Очікувані продажі (вихідні дані), одн.
|
780,00
|
728,00
|
884,00
|
832,00
|
3224,00
|
|
2. Змінна ставка торгових й адміністративних
витрат на одиницю продукції, грош. од./одн.
|
3,20
|
3,20
|
3,20
|
3,20
|
3,20
|
|
3. Всього змінних витрат (п.1 х п.2):
|
2496,00
|
2329,60
|
2828,80
|
2662,40
|
10316,80
|
|
4. Постійні торгові й адміністративні витрати,
у т.ч., грош. од.:
|
|
|
|
|
|
|
4.1. Реклама
|
1100,00
|
1100,00
|
1100,00
|
1100,00
|
4400,00
|
|
4.2. Страхування
|
2800,00
|
|
|
|
2800,00
|
|
4.3. Платня службовців
|
8500,00
|
8500,00
|
8500,00
|
8500,00
|
34000,00
|
|
4.4. Оренда
|
350,00
|
350,00
|
350,00
|
350,00
|
1400,00
|
|
5. Всього постійних витрат (Σ
п.4)
|
12750,00
|
9950,00
|
9950,00
|
9950,00
|
42600,00
|
|
6. Загальні торгові й адміністративні витрати
|
15246,00
|
12279,60
|
12778,80
|
12612,40
|
52916,80
|
1.9 Бюджет руху грошових коштів
Бюджет руху грошових коштів - це
плановий документ, який відображає майбутні виплати і надходження грошових
коштів. Надходження коштів в ньому диференціюються за джерелами виникнення, а
виплати - за напрямками використання.
Очікуване сальдо грошових коштів на
кінець періоду порівнюється з мінімальною сумою грошових коштів, яку повинна
постійно підтримувати фірма (за рішенням управління). Різниця являє собою
невикористаний надлишок грошей, або їх нестачу. В разі нестачі у фірми виникає
необхідність додаткового фінансування за рахунок кредиту. При визначенні суми
необхідного кредиту треба керуватися наступним: кредит повинен покрити не
тільки суму нестачі грошових коштів (яка визначається різницею між сумою
надходжень і виплат), а й забезпечити наявність мінімального касового залишку,
який планує підтримувати фірма на кінець кожного періоду.
Вихідними даними для розробки
бюджету руху грошових коштів є всі попередні бюджети виробничих та поточних і
капітальних витрат.
Бюджет руху грошових коштів умовно
складається з чотирьох головних розділів:.Розділ грошових надходжень, який
включає касовий залишок на початок періоду, грошові кошти від покупців та інші
грошові надходження..Розділ виплат, що містить усі грошові платежі, заплановані
на прогнозний період.
Розділ надлишків або дефіциту
коштів, що показує різницю між розділами грошових надходжень і розділом
грошових виплат.
Фінансовий розділ, що передбачає
облік одержання кредитів і погашення заборгованості по них на прогнозний
період.
Таблиця 12 - Бюджет руху грошових
коштів на 2012 рік
|
Показники
|
1-й
|
2-й
|
3-й
|
4-й
|
Рік
|
|
кв.
|
кв.
|
кв.
|
кв.
|
|
|
1. Касовий залишок на початок періоду
|
2000,00
|
5094,42
|
2033,92
|
7899,92
|
2000,00
|
|
2. Надходження грошових коштів (за графіком
очікуваних надходжень при бюджеті продажів)
|
42059,40
|
51673,44
|
57162,56
|
58866,08
|
209761,48
|
|
3. Разом коштів у наявності (п.1 + п.2)
|
44059,40
|
56767,86
|
59196,48
|
66766,00
|
211761,48
|
|
4. Виплати:
|
|
|
|
|
|
|
4.1. основні виробничі матеріали (за графіком
виплат за матеріали)
|
4324,98
|
4496,34
|
4898,76
|
5219,16
|
18939,24
|
|
4.2. оплата праці виробників (бюджет прямих
витрат на оплату праці)
|
12866,40
|
13384,80
|
15818,40
|
15278,40
|
57348,00
|
|
4.3.загальновиробничі накладні витрати (бюджет
загально-виробничих витрат)
|
8727,60
|
9073,20
|
10695,60
|
10335,60
|
38832,00
|
|
4.4. торгові й адміністративні витрати
(бюджет)
|
15246,00
|
12279,60
|
12778,80
|
12612,40
|
52916,80
|
|
4.5. закупівля устаткування (вихідні дані)
|
|
15500,00
|
|
|
15500,00
|
|
4.6. податок ***
|
3600,00
|
|
|
|
3600,00
|
|
5. Разом виплат
|
44764,98
|
54733,94
|
44191,56
|
43445,56
|
187136,04
|
|
6. Надлишки (дефіцит) грошових коштів (п.3 -
п.5)
|
-705,58
|
2033,92
|
15004,92
|
23320,44
|
24625,44
|
|
7. Фінансування:
|
-
|
|
|
-
|
|
|
7.1. Кредитування
|
5800,00
|
|
|
-
|
5800,00
|
|
7.2. Погашення боргів
|
-
|
|
-5800,00
|
-
|
-5800,00
|
|
7.3. Відсоток за кредит
|
-
|
|
-1305,00
|
-
|
-1305,00
|
|
8. Підсумок фінансових операцій
|
5800,00
|
|
-7105,00
|
-
|
-1305,00
|
|
9. Касовий залишок на кінець періоду
|
5094,42
|
2033,92
|
7899,92
|
23320,44
|
23320,44
|
* із балансового звіту за 20X1 рік.
** дорівнює касовому залишку на
кінець попереднього кварталу.
*** із балансового звіту за 20X1
рік.
При складанні бюджету руху грошових
коштів необхідно врахувати такі вихідні дані:
планований розмір постійного
мінімального касового залишку на кінець кожного кварталу;
розмір річної кредитної ставки (%);
період (квартал), у якому
відбувається кредитування і погашення боргу (наприклад, кредитування може мати
місце на початку кожного кварталу, а погашення боргу - наприкінці кожного
кварталу).
1.10 Бюджетний звіт про прибутки та
збитки
Бюджетний звіт про прибутки за
збитки - це форма фінансової звітності, яка складається до початку планового
періоду і відображає результати планової діяльності
Звіт зводить воєдино плановані
перспективні оцінки різноманітних позицій прибутків і витрат за бюджетний
період (табл.12).
Головною метою цього бюджету є
прогнозування кінцевого фінансового результату діяльності фірми, а також
визначення суми податку на прибуток.
Таблиця 13 - Прогнозний звіт про
прибутки і збитки фірми за 20X2 рік
|
Показники
|
Джерело інформації
|
Сума
|
|
1. Загальний обсяг продажів (кількість одиниць
X ціну одиниці)
|
Бюджет продажів
|
234707,20
|
|
2. Змінні витрати:
|
|
|
|
2.1. собівартість продажів (кількість одиниць
Х змінну вартість виготовлення)
|
Бюджет виробництва
|
116064,00
|
|
2.2. змінні торгові й адміністративні витрати
|
Бюджет торгових і адміністративних витрат
|
10316,80
|
|
126380,80
|
|
4. Маржинальний прибуток (п.1 - п.3)
|
|
108326,40
|
|
5. Постійні витрати:
|
|
|
|
5.1. загально-виробничі накладні витрати
|
Бюджет загально виробничих витрат
|
12000,00
|
|
5.2. торгові й адміністративні витрати
|
Бюджет торгових і адміністративних витрат
|
42600,00
|
|
6. Разом постійних витрат (5.1 + 5.2)
|
|
54600,00
|
|
7. Виробничий прибуток (п.4 - п.6)
|
|
53726,40
|
|
8. Витрати на виплату відсотків
|
Бюджет руху грошових коштів
|
-1305,00
|
|
9. Прибуток до оподаткування (п.7 - п.8)
|
|
52421,40
|
|
10. Податок на прибуток
|
|
11008,49
|
|
11. Чистий прибуток (п.9 - п. 10)
|
|
41412,91
|
1.11 Бюджетний баланс
Бюджетний баланс - це форма
фінансової звітності, яка містить інформацію про майбутній стан підприємства на
кінець бюджетного періоду.
Бюджетний баланс є інструментом
контролю всієї решти бюджетів: якщо всі бюджети складені методично вірно, то
сума активів балансу буде дорівнювати сумі зобов’язань та власного капіталу
підприємства.
Складається бюджетний балансовий
звіт шляхом коригування балансового звіту за попередній рік (табл.1) з
урахуванням планованих видів діяльності (табл. 14).
Таблиця 14 - Бюджетний балансовий
звіт фірми на 31.12.2012 року
|
Активи
|
Сума, грош. од.
|
Пасиви й акціонерний капітал
|
Сума, грош. од.
|
|
1. Оборотні кошти
|
|
1. Короткострокові зобов'язання
|
|
|
1.1. Грошові кошти
|
23320,44
|
1.1. Рахунки до оплати
|
2591,76
|
|
1.2. Дебіторська заборгованість
|
32934,72
|
1.2. Податок, що підлягає оплаті
|
11008,49
|
|
1.3. Матеріальні запаси
|
600,00
|
2. Разом короткострокових зобов'язань (п.1.1 +
п.1.2)
|
13600,25
|
|
1.4. Запаси готових виробів
|
3600,00
|
3. Власний капітал
|
|
|
2. Разом оборотних коштів
|
60455,16
|
3.1. Статутний капітал
|
50000,00
|
|
3. Основні засоби
|
|
3.2. Нерозподілений прибуток (п.3.1+п.3.2)
|
80954,91
|
|
3.1. Земля
|
30000,00
|
4. Разом власного капіталу (п.3.1+п.3.2)
|
130954,91
|
|
3.2. Будинки й устаткування
|
115500,00
|
5. Разом пасивів (п.2 + п.4)
|
144555,16
|
|
3.3. Накопичений знос
|
61400,00
|
|
|
|
4. Разом основні засоби (п.3.1 +
-+п.3.2.-п.3.3)
|
84100,00
|
|
|
|
5. Разом активів (п.2 + п.4)
|
144555,16
|
|
|
Активи:
.1 - касовий залишок на кінець року
з бюджету про рух грошових коштів;
дебіторська заборгованість з
балансового звіту за 20X1 рік (7989,00) + продажі з плану збуту (234707,20) -
надходження з графіка очікуваних надходжень за планом збуту (209761,48) =
32934,72;
і 1А - запас на кінець року з
бюджету товарно-матеріальних запасів на кінець періоду;
вихідні дані;
вартість будинків і устаткування з
балансового звіту 20X1 року (100000,0) + закупівля устаткування з бюджету про
рух грошових коштів (15500,0) = 115500,0;
знос із балансового звіту за 20X1
рік (50000,0) + амортизація з кошторису загальновиробничих накладних витрат
(11400,0) = 61400,0.
Пасиви:
сума рахунків до оплати з
балансового звіту 20X1 року (2100,0)+ вартість закупівель із бюджету прямих
витрат на матеріали (19431,0)- сума виплат за основні виробничі матеріали з
графіку очікуваних виплат (18939,24) = 2591,76;
з бюджетного звіту про прибутки і
збитки;
.1 - з балансового звіту 20X1 року
+ зміни статутного капіталу (якщо
плануються);
.2 - з балансового звіту 20X1 року
(39542)
+ чистий прибуток з бюджетного звіту
про прибутки та збитки(41412,91) = 80954,91.
Бюджетний баланс в подальшому
являється основою для розрахунку показників фінансового стану підприємства,
визначення певних фінансових проблем та шляхів їх вирішення.
РОЗДІЛ 2. ОПЕРАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ
ДІЯЛЬНОСТІ ФІРМИ
.1 Розрахунок маржинального прибутку
і беззбитковості підприємства
Одним із самих простих і ефективних
методів фінансового аналізу з метою оперативного і стратегічного планування є
операційний аналіз, що називається також аналізом беззбитковості або аналізом
"Витрати - Обсяг - Прибуток" ("Costs - Volume - Profit" -
CVP) що відслідковує залежність фінансових результатів бізнесу від витрат і
обсягів виробництва (збуту).
Операційний аналіз є засобом пошуку
найбільш вигідних комбінацій між змінними витратами на одиницю продукції,
постійними витратами, ціною й обсягом продажів. Тому він базується на поділі
витрат на постійні (у короткостроковому періоді в цілому не змінюються зі
зміною обсягу виробництва) і змінні (змінюються у цілому прямо пропорційно
змінам обсягу виробництва продукції. Оскільки операційний аналіз потребує
розподілу витрат на змінні і постійні, при аналітичних розрахунках необхідно
відокремлювати одні витрати від інших за допомогою проміжного фінансового
результату діяльності підприємства. Цей результат прийнято називати ВАЛОВОЮ
МАРЖОЮ (або маржинальним прибутком, або сумою покриття, або результатом від
реалізації після відшкодування змінних витрат):
МД = В - ЗВ, (1)
МД = 234707,20-126380,80 = 108326,40
де МД - маржинальний прибуток
(валова маржа); В - виручка від реалізації продукції; ЗВ - змінні витрати,
В = ЗВ + Пост.В + П,(2)
В = 126380,80+54600+53726,40 =
234707,20
де Пост.В - постійні витрати; П -
прибуток. З (2) випливає:
МД = Пост.В + П.(3)
МД = 54600,00+53726,40 = 108326,40
З формули (3) можна побачити головну
ціль фінансового менеджменту: максимізація валової маржі, оскільки саме вона є
джерелом покриття постійних витрат і формування прибутку.
Операційний аналіз називають
аналізом беззбитковості, оскільки він дозволяє визначити таку суму або
кількість продажів, при якій виручка дорівнює витратам, тобто бізнес не несе
збитків, але не має і прибутку. Ця точка обсягу продажів, називається точкою
беззбитковості. У ній валової маржі в точності вистачає на покриття постійних
витрат, а прибуток дорівнює нулю (рис.2):
П = В - ЗВ - Пост.В = 0;(4)
П = КбЦ - Кб ЗВ1 - Пост.В = 0,(5)
П = Кб72,8 - Кб 36 - 54600 = 0,
Кб =1484(шт.)
де Кб - кількість одиниць товару в
точці беззбитковості; ЗВ1 - змінні витрати на одиницю виробу; Ц - ціна одиниці
виробу. Маржинальний прибуток на одиницю продукції (МД;)
МД = Ц - ЗВ або MД = Пост.В + П
МД = 72,8 - 36 = 36,8 (грн.)
Рис. 1
Через те, що у критичній точці (т.
беззбитковості) прибуток = 0, тобто МДтб = Пост.В + 0, то кількість одиниць
продукції у точці беззбитковості
(6)
(шт)
Обсяг порогової виручки (тобто поріг
рентабельності в грошовому виразі) розраховується так:
(7)
2.2 Розрахунок запасу фінансової
міцності та сили впливу операційного важеля
Різниця між досягнутою фактичною
виручкою від реалізації і пороговою виручкою являє собою запас фінансової
міцності підприємства:
Запас фінансової міцності = фактична
виручка - порогова виручка,
ЗФМ = В-Впор(8)
ЗФМ = 234707,20 - 118300 = 116407,20
Або у відсотках до виручки від
реалізації:
(9)
Запас фінансової міцності (%)
показує: на скільки відсотків підприємство має змогу знизити свою виручку,
залишаючись в зоні прибутку.
Чим вище поріг рентабельності, тим
складніше підприємцю його переступити, щоб вижити. Зниження порога рентабельності
можна домогтися нарощуванням валової маржі (підвищуючи ціну або обсяг
реалізації, знижуючи перемінні витрати), або скороченням постійних витрат.
Наступним важливим інструментом
фінансового менеджменту є операційний важель - показник ступеню підприємницького
ризику.
Дія операційного (виробничого)
важеля виявляється в тому, що будь-яка зміна виручки від реалізації завжди веде
за собою більш сильну зміну прибутку. Сила впливу операційного важеля показує,
скільки відсотків зміни прибутку дає кожний відсоток зміни виручки, тобто, у
скільки разів скоріше змінюється прибуток відносно зміни виручки і
розраховується відношенням валової маржі до прибутку:
Сила впливу операційного важеля
Операційний левередж 
(10)
де ЗВ1 - змінні витрати одиниці
товару; К - кількість одиниць товару; Ц - ціна одиниці товару.
Силу впливу операційного важеля
можна розрахувати іншим способом:
(11)
Сила впливу операційного важеля
(розрахована за будь-якою з формул (13), (14)) показує ступінь підприємницького
ризику: чим більше ефект операційного важеля, тим вище підприємницький ризик.
У табл. 15 поданий порядок
розрахунку маржинального прибутку і поетапного проведення операційного аналізу
з визначенням впливу зміни виручки на основні показники операційного аналізу.
Таблиця 15 - Порядок поетапного
проведення операційного аналізу і визначення впливу зміни виручки на основні
показники операційного аналізу
|
Показники
|
Вихідне положення
|
Зростання виручки
|
Зниження виручки
|
|
1. Виручка від реалізації продукції
|
234707,20
|
258177,92
|
211236,48
|
|
2. Змінні витрати:.
|
126380,80
|
139018,88
|
113742,72
|
|
3. Валова маржа (маржинальний прибуток)
(п.1-п.2)
|
108326,40
|
119159,04
|
97493,76
|
|
4. Постійні витрати:
|
54600,00
|
54600,00
|
54600,00
|
|
5. Прибуток (п.3-п.4)
|
53726,40
|
64559,04
|
42893,76
|
|
6. Коефіцієнт валової маржі (п.3 : п.1)
|
0,46
|
0,46
|
0,46
|
|
7. Поріг рентабельності, грн. (п.4 : п.6)
|
118300
|
118300
|
118300
|
|
8. Запас фінансової міцності, грн. (п.1 - п.7)
|
116407,20
|
139877,92
|
92936,48
|
|
9. Запас фінансової міцності, % (п.8 : п.1) х
100%
|
49,60%
|
54,18%
|
44,00%
|
|
10. Сила впливу операційного важеля (п.3 :
п.5)
|
2,02
|
1,85
|
2,27
|
Крім розрахунку сили впливу
операційного важеля, у курсовій роботі необхідно провести аналіз його динаміки
при заданих рівнях зміни виручки від реалізації продукції та зробити висновки
про вплив зміни виручки на запас фінансової міцності та ступінь
підприємницького ризику.
У реальному житті часто виникають
ситуації, що впливають на кінцевий фінансовий результат діяльності (зміна ціни,
обсягу, перемінних, постійних витрат). З цією метою менеджерами
використовується стандартна процедура: аналіз чутливості фінансових результатів
до зміни ціни і структури витрат. В його основі лежить розрахунок обсягу
реалізації (Ко), що забезпечить постійний результат (П = const) при зміні
одного з показників виробництва або реалізації продукції (основних елементів
операційного важеля). Для цього використовують такі формули:
) при зміні змінних витрат
(12)
) при зміні постійних витрат
(13)
3) при зміні ціни реалізації
(14)
Нижче наведено алгоритм проведення
аналізу чутливості на прикладі 10-процентної зміни основних елементів
операційного важеля (табл.16). Вихідне положення при виробництві 3286 штук
виробів:
ціна одного виробу - 72,8 грош. од.;
змінні витрати - 36 грош. од./шт;
постійні витрати - 54600 грош. од.
Таблиця 16 - Таблиця фінансових
результатів у вихідному положенні
|
Показники
|
Всього, грн
|
% до виручки
|
|
1.Виручка від реалізації (3286 х 74,2)
|
234707,2
|
150,55%
|
|
2.Перемінні витрати (36 х 3286)
|
116064
|
49,45%
|
|
3. Маржинальний прибуток (п.1 - п.2)
|
118643,2
|
50,55%
|
|
4. Постійні витрати
|
54600,00
|
23,26%
|
|
5. Прибуток (п.3 - п.4)
|
64043,2
|
27,29%
|
Розглянемо алгоритм проведення
аналізу чутливості до 10-відсоткової зміни ціни (наприклад, збільшення її)
шляхом відповіді на два питання:
Як при цьому зміниться прибуток?
При якому обсязі реалізації можна
отримати старий результат (тобто старий прибуток)?
При 10-відсотковому збільшенні нова
ціна стане:
,8+ 0,1×72,8
= 80,08 грош. од.
Тоді фінансові результати будуть
такими, як наведено у табл.17.
Таблиця 17 - Таблиця фінансових
результатів при новій ціні
|
Показники
|
Всього, грош. од.
|
% до
|
Доля у виручці
|
|
|
Виручки
|
|
|
1. Виручка від реалізації (нова) (81,62 х
3286)
|
258177,92
|
100
|
1
|
|
2. Змінні витрати (36 х 3286)
|
116064
|
44,96%
|
0,450
|
|
3. Маржинальний прибуток
|
142113,92
|
55,04%
|
0,550
|
|
4. Постійні витрати
|
54600,00
|
21,15%
|
0,211
|
|
5. Прибуток (п.3 - п.4)
|
87513,92
|
33,90%
|
0,339
|
Таким чином, у результаті
10-відсоткового збільшення ціни зміна прибутку складе:
тобто, 10-відсоткове збільшення ціни
призводить до зростання прибутку на 38,19 %. Далі необхідно визначити при якому
обсязі реалізації можна одержати старий прибуток за нові ціни. Для цього варто
використовувати формулу (17):
Це означає, що для досягнення
незмінного прибутку потрібно за нової ціни реалізувати 2692 одиниць товару.
Результати аналізу чутливості при 10-відсотковому збільшенні ціни наводяться у
табл.18.
Таблиця 18 - Результати аналізу
|
Показник
|
Первісний обсяг -3224 шт.
|
Обсяг, що забезпечує старий прибуток, - 2692
шт.
|
|
|
грош. од.
|
%
|
грош. од.
|
%
|
|
1. Виручка від реалізації (Ц х К)
|
258177,92
|
100
|
215 539
|
100
|
|
2. Змінні витрати (130 х К)
|
116064
|
44,96%
|
96895,54
|
44,96%
|
|
3.Маржинальний прибуток (п.І-п.2)
|
142113,92
|
55,04%
|
118 643,20
|
55,04%
|
|
|
|
|
|
|
4. Постійні витрати
|
54600
|
21,15%
|
54600
|
25,33%
|
|
5. Прибуток (п.3 - п.4)
|
87513,92
|
33,90%
|
64 043,20
|
29,71%
|
Розходження з первісною величиною
(3224) може мати місце за рахунок скорочення при розрахунках Ко.
Таким чином, підвищення ціни товару
на 10 % компенсує
зниження обсягу реалізації на
16,82%:
Висновок: збільшення ціни на 10%
призводить до збільшення прибутку або ж дозволяє скоротити обсяг реалізації на
16,82 за умов збереження вихідного прибутку.
Зміна постійних витрат
При 10% зниженні постійних витрат
вони будуть становити:
Пост.В. = 54600×0,9
= 49140,00 (грн.)
Тоді фінансові результати будуть
такими, які приведені у таблиці 19.
Таблиця 19 - Фінансові результати
при нових постійних витратах
|
Показники
|
Всього, грош. од.
|
% до
|
Доля у виручці
|
|
|
Виручки
|
|
|
1. Виручка від реалізації (нова) (72,8 х 3286)
|
234707,2
|
100
|
1
|
|
2. Змінні витрати (36,8 х 3286)
|
116064
|
49,45%
|
0,49
|
|
3. Маржинальний прибуток (п.1 - п.2)
|
118643,2
|
50,55%
|
0,5
|
|
4. Постійні витрати
|
49140
|
20,94%
|
0,21
|
|
5. Прибуток (п.3 - п.4)
|
69503,2
|
29,61%
|
0,3
|
Таким чином, у результаті 10%
зменшення постійних витрат зміна прибутку складає:
Визначимо при якому обсязі
реалізації можна одержати старий прибуток (61464 грн). Для цього варто використати
формулу:
НовийМД = Прибуток вихідний +
Постійні витрати нові
НовийМД = 64043,20+49140 = 113183,20
(грн.)
Це означає, що для досягнення
незмінного прибутку потрібно при нових постійних витратах реалізувати 3072 штук
товару.
Результати аналізу чутливості при
10% зниженні постійних витрат наведені в таблиці 20.
Таблиця 20 - Зведена таблиця аналізу
чутливості при 10% зниженні постійних витрат
|
Показник
|
Первісний обсяг -3224 шт.
|
Обсяг у точці беззбитковості - 3076 шт.
|
|
|
грош. од.
|
грош. од.
|
%
|
|
1.Виручка від реалізації (Ц х К)
|
234707,2
|
100
|
223 906
|
100
|
|
2.Змінні витрати (36 х К)
|
116064
|
49,45%
|
246296,49
|
110,00%
|
|
3.Маржинальний прибуток (п.І-п.2)
|
118643,2
|
50,55%
|
-22 390,59
|
-10,00%
|
|
4. Постійні витрати
|
49140
|
20,94%
|
49140
|
21,95%
|
|
5. Прибуток (п.3 - п.4)
|
69503,2
|
29,61%
|
-71 530,59
|
-31,95%
|
Висновок: зниження постійних витрат
на 10% призводить до збільшення прибутку на 8,53 % або ж дозволяє скоротити
збереження постійного прибутку.
Зміна змінних витрат
При 10 % зниженні змінних витрат
вони будуть становити:
Змін.В = 116064×0,9
= 104457,6
Тоді фінансові результати будуть
такими, як наведено у таблиці 21.
Таблиця 21 - Фінансові результати
при нових змінних витратах
|
Показники
|
Всього, грош. од.
|
% до
|
|
|
Виручки
|
|
1. Виручка від реалізації
|
234707,2
|
100
|
|
2. Змінні витрати
|
104457,6
|
44,51%
|
|
3. Маржинальний прибуток (п.1 - п.2)
|
130249,6
|
55,49%
|
|
4. Постійні витрати (нові)
|
54600
|
23,26%
|
|
5. Прибуток (п.3 - п.4)
|
75649,6
|
32,23%
|
Таким чином, у результаті 10%
зниження змінних витрат зміна прибутку складе:
Визначимо при якому обсязі
реалізації можна одержати старий прибуток:
Це означає, що для досягнення
незмінного прибутку потрібно при новій ціні реалізувати 2937 штук товару.
Результати аналізу чутливості при
10% зниженні змінних витрат наведені в таблиці 22.
Таблиця 22 - Зведена таблиця аналізу
чутливості при 10% зниженні змінних витрат
|
Показник
|
Первісний обсяг -3224 шт.
|
Обсяг, що забезпечує старий прибуток - 2937шт.
|
|
|
грош. од.
|
%
|
грош. од.
|
%
|
|
1.Виручка від реалізації
|
234707,2
|
100
|
213 793
|
100
|
|
2.Змінні витрати
|
104457,6
|
47,62%
|
95158,80
|
44,51%
|
|
3.Маржинальний прибуток (п.І-п.2)
|
130249,6
|
52,38%
|
118 633,90
|
55,49%
|
|
4. Постійні витрати
|
54600
|
19,41%
|
54600
|
25,54%
|
|
5. Прибуток (п.3 - п.4)
|
75649,6
|
32,97%
|
64 033,90
|
29,95%
|
Висновок: при зниженні змінних
витрат на 10% призводить до зниження прибутку на 205,76% або ж дозволяє
скоротити обсяг реалізації на 8,91 за умов збереження вихідного прибутку.
Зміна обсягу реалізації
Вплив зміни обсягу реалізації на
прибуток можливо прослідкувати за допомогою СВОВ:
ΔП
= ΔВ×СВОВ=
Ц×ΔК×СВОВ
СВОВ дорівнює 2,02,а це означає, що
якщо підприємство збільшить обсяг реалізації на 10% то виручка зросте на 10%, а
прибуток:
ΔП
= 10%×2,02 =20,2%
Висновок: 10% збільшення обсягу
реалізації призводить до 20,2% збільшення прибутку.
Ранжування
Найбільший вплив на прибуток за
даними аналізу чутливості виконує ціна, бо при 10% збільшенні ціни прибуток
збільшиться на 36,65%.
При 10% зниженні змінних витрат
прибуток знизиться на 205,76%.
При 10% збільшенні обсягу реалізації
прибутку зростає на 20,2%.
При 10% зниженні постійних витрат
прибуток збільшився на 8,53%.
Отже, як видно з ранжування,
підприємству для забезпечення фінансової стійкості необхідно найбільшу увагу
приділяти ціні продукції.
Також сильний вплив на прибуток має
зниження змінних витрат, яке може бути досягнуто через економію витрат енергії,
основних матеріалів, оплата праці основних виробничих робочих і агентів по
збуту, витрат на впровадження і постачання продукції, інших витрат, що
відносяться до змінних.
Іншим важливим елементом у питанні
збільшення прибутку і підвищенні фінансової стійкості підприємства є збільшення
обсягу реалізації продукції, тому підприємству важливо проаналізувати
можливість підприємства до збільшення обсягу виробленої та реалізованої
продукції.
На прибуток також впливають постійні
витрати, тому необхідно приділити увагу їх оптимізації, яка має призвести до
збільшення прибутку. Це можна досягнути за рахунок зниження витрат на
обслуговування основного виробництва, та інших витрат загальновиробничого
призначення, торгових і адміністративних витрат (постійна частина).
РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ
ЗА ДОПОМОГОЮ ФІНАНСОВИХ КОЕФІЦІЄНТІВ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ПОКРАЩЕННЯ
У 3 розділі курсової роботи
проводимо аналіз фінансового стану фірми за даними вхідного та прогнозного
балансів. Під час аналізу слід виявити динаміку наступних груп фінансових
коефіцієнтів:
ліквідності;
платоспроможності;
рентабельності;
ділової активності.
По кожному коефіцієнту має бути
показано його економічний зміст, розраховано числове значення у базовому та
прогнозному періодах, виявлено відхилення та розкрито економічну сутність цього
відхилення.
Заключна частина курсової роботи
повинна включати головні висновки по всім розділам, а також конкретні
пропозиції щодо поліпшення фінансового стану фірми.
бюджет капітал звіт
прибуток
3.1 Коефіцієнти ліквідності
Коефіцієнти ліквідності дозволяють
визначити здатність підприємства оплатити свої короткострокові зобов'язання
протягом звітного періоду. Найбільш важливим серед них для фінансового
менеджменту є наступні:
коефіцієнт загальної (поточної)
ліквідності;
коефіцієнт термінової ліквідності;
коефіцієнт абсолютної ліквідності;
чистий оборотний капітал.
Коефіцієнт загальної ліквідності
розраховується як частка відношення оборотних коштів та короткострокових
зобов'язань і показує, чи досить у підприємства засобів, що можуть бути
використані для погашення його короткострокових зобов'язань протягом
визначеного періоду. Цей коефіцієнт повинен знаходитися в межах від одиниці до
двох (іноді трьох). Нижня межа обумовлена тим, що оборотних коштів повинно бути
щонайменше досить для погашення короткострокових зобов'язань, інакше компанія
виявиться під погрозою банкрутства.
Показником коефіцієнта поточної
ліквідності є коефіцієнт термінової ліквідності, що розкриває відношення
найбільш ліквідної частини оборотних коштів до короткострокових зобов'язань.
Для розрахунку коефіцієнта термінової ліквідності може застосовуватися також
інша формула розрахунку, відповідно до якої чисельник дорівнює різниці між
оборотними коштами і матеріально-виробничими запасами. Рівень коефіцієнта
повинний бути вище 1.
Необхідність розрахунку коефіцієнта
термінової ліквідності викликана тим, що ліквідність окремих категорій
оборотних коштів далеко не однакова, у більшості випадків найбільш надійною є
оцінка ліквідності тільки по показнику коштів. Цей показник називається
коефіцієнтом абсолютної ліквідності і розраховується як частка відношення
коштів та короткострокових зобов'язань. Його теоретичне значення повинно бути
більшим 0,2.
Велике значення в аналізі
ліквідності підприємства має вивчення чистого оборотного капіталу, що
розраховується як різниця між оборотними активами підприємства і його
короткостроковими зобов'язаннями. Чистий оборотний капітал необхідний для
підтримки фінансової стійкості підприємства, оскільки перевищення оборотних
коштів над короткостроковими зобов'язаннями означає, що підприємство не тільки
може погасити свої короткострокові зобов'язання, але і має фінансові ресурси
для розширення своєї діяльності в майбутньому. Наявність чистого оборотного
капіталу служить для інвесторів і кредиторів позитивним індикатором до
вкладання засобів у компанію.
Оптимальна сума чистого оборотного
капіталу залежить від особливостей діяльності компанії, у частці, від розмірів
підприємства, обсягу реалізації, швидкості оборотності матеріально-виробничих
запасів і дебіторської
заборгованості, умов надання кредитів підприємству, від галузевої специфіки і
господарської кон'юнктури. На фінансовому положенні підприємства негативно
позначається як нестача, так надлишок чистого оборотного капіталу.
Загальна ліквідність на поч.. = 
Загальна ліквідність на кінець. = 
Термінова ліквідність на поч. = 
Термінова ліквідність на кінець. = 
Абсолютна ліквідність на поч.. = 
Абсолютна ліквідність на кінець. = 
Чистий оборотний капітал на поч. =
15242,00 - 5700 = 9542
Чистий оборотний капітал на кінець.
= 60455,16-13600,25=46854,91
Таблиця 23 - Розрахунок коефіцієнтів
ліквідності
|
№
|
Показники
|
Розрахунок
|
На початок планового періоду
|
На кінець планового періоду
|
Відхилення (+; - )
|
|
1
|
Загальна ліквідність
|
Оборотні кошти / Короткострокові зобов'язання
|
2,67
|
4,45
|
66,23%
|
|
2
|
Термінова ліквідність
|
(Гр. кошти + Корот. фін. вклад + Чиста ДЗ) /
Коротк. зобов'яз
|
1,75
|
4,14
|
136,03%
|
|
3
|
Абсолютна ліквідність
|
Гр. кошти / Коротк. зобов'яз.
|
0,35
|
1,71
|
388,69%
|
|
4
|
Чистий оборотний капітал
|
Оборотні кошти - Короткострокові зобов'язання
|
9542,00
|
46854,91
|
391,04%
|
Загальна ліквідність на початок
планового періоду у межах норми, а на кінець планового періоду збільшилася на
66,23, що призвело до перевищення норм, що було викликано більш значним
збільшенням обсягів оборотних коштів, порівняно зі збільшенням обсягу
короткострокових зобов’язань. Для встановлення нормального рівня загальної
ліквідності необхідно звернути увагу на збільшення короткострокових
зобов’язань, тобто брати кредит.
Термінова ліквідність зросла на
136,03 на початку планового періоду порівняно із результатами на кінець
періоду. Це було викликано більш швидкими темпами росту грошових коштів і
дебіторської заборгованості, короткострокових зобов’язань.
Абсолютна ліквідність зросла на
388,69, що було викликано значними темпами росту грошових коштів підприємства.
Обидва періоди показник перевищував межі норм (0,2 - 0,25). Для доведення
показника до нормального рівня необхідно, як було визначено раніше, звернути
увагу на отримання кредитів.
Чистий грошовий капітал зріс на
391,04, що було викликано значним ростом оборотних коштів. Тобто підприємство
має фінансові ресурси для розширення своєї діяльності в майбутньому. Це служить
для інвесторів і кредиторів позитивним індикатором для вкладення засобів у
компанію.
3.2 Коефіцієнти ділової активності
Коефіцієнти ділової активності
дозволяють проаналізувати, наскільки ефективно підприємство використовує свої
засоби. Як правило, до цієї групи відносяться різні показники оборотності.
Показники оборотності мають велике
значення для оцінки фінансового положення компанії, оскільки швидкість обороту
засобів, тобто швидкість їх перетворення у грошову форму, безпосередньо впливає
на платоспроможність підприємства.
У фінансовому менеджменті найбільше
часто використовуються наступні показники оборотності:
Коефіцієнт оборотності активів -
відношення виручки від реалізації продукції до всього підсумку активу балансу -
характеризує ефективність використання фірмою всіх наявних ресурсів, незалежно
від джерел їхнього залучення, тобто показує, скільки разів за звітний період
відбувається повний цикл виробництва і згортання, що приносить відповідний
ефект у виді прибутку, чи скільки грошових одиниць реалізованої продукції
принесла кожна грошова одиниця активів.
За допомогою коефіцієнта оборотності
дебіторської заборгованості судять, скільки разів, в середньому, дебіторська
заборгованість перетворювалася в кошти протягом звітного періоду. Коефіцієнт
розраховується за допомогою відношення виручки від реалізації продукції та
середньорічної вартості чистої дебіторської заборгованості.
Коефіцієнт оборотності кредиторської
заборгованості розраховується як частка відношення собівартості реалізованої
продукції до середньорічної вартості кредиторської заборгованості, і показує,
скільки компанії потрібно оборотів для оплати пред'явлених їй рахунків.
Коефіцієнт оборотності дебіторської і кредиторської заборгованості можна також
розрахувати в днях. Для цього необхідно кількість днів у році розділити на
розглянуті показники. Тоді ми дізнаймося, скільки в середньому днів потрібно
для оплати дебіторської чи кредиторської заборгованості.
Коефіцієнт оборотності матеріально-виробничих
запасів показує швидкість реалізації цих запасів. Він розраховується як частка
відношення собівартості реалізованої продукції та середньорічної вартості
матеріально-виробничих запасів. Для розрахунку коефіцієнта в днях необхідно 360
чи 365 днів розділити на відношення собівартості реалізованої продукції та
середньорічної вартості матеріально-виробничих запасів. Тоді можна довідатися,
скільки днів потрібно для продажу (без оплати) матеріально-виробничих запасів.
Тривалість операційного циклу - скільки днів у середньому потрібно для
виробництва, продажів й оплати продукції підприємства; інакше кажучи, протягом
якого періоду кошти зв'язані в матеріально-виробничих запасах.
Оборотність активів = 
Оборотність активів на кінець = 
Оборотність ДЗ = 
Оборотність ДЗ на кінець = 
Оборотність КЗ =
Оборотність КЗ на кінець = 
Оборотність МЗ =
Оборотність МЗ на кінець =
Тривалість операційного циклу =
оборотність ДЗ + Оборотність МЗ
Тривалість операційного циклу =
51,22+11,32 = 62,54
Оборотність основних засобів =
=
Оборотність власного капіталу =
Таблиця 24 - Розрахунок коефіцієнтів
ділової активності
|
№
|
Показники
|
На кінець планового періоду
|
|
1
|
Оборотність активів
|
1,62
|
|
2
|
Оборотність ДЗ
|
51,22
|
|
3
|
Оборотність КЗ
|
42,77
|
|
4
|
Оборотність матеріально-виробничих запасів
|
11,32
|
|
5
|
Тривалість операційного циклу
|
62,54
|
|
6
|
Оборотність основних засобів
|
2,79
|
|
7
|
Оборотність власного капіталу
|
1,79
|
Оборотність активів та інші
показники ділової активності можливо розрахувати лише на кінець планового
періоду, бо для початку планового періоду відсутні дані по виручці і
собівартості реалізованої продукції. Значення оборотності активів на кінець
планового періоду свідчить про те, що 1,63 грн реалізованої продукції принесла
1 грн активів.
Оборотність дебіторської
заборгованості свідчить про те, що на кінець планового періоду кожні 51 днів
дебіторська заборгованість перетворюється на кошти протягом звітного періоду.
Оборотність кредиторської
заборгованості на кінець планового періоду свідчить про те, що в середньому
кожні 42 днів кредиторська заборгованість перетворюється кошти.
Оборотність матеріально-виробничих
запасів вказує на те, що на кінець періоду 11 днів потрібно для продажу (без
оплати) матеріально-виробничих запасів.
Тривалість операційного циклу на
кінець планового періоду становила в середньому 62 день.
Оборотність основних засобів на
кінець періоду свідчить про те, що 1 грн основних засобів принесла 2,79 грн
продукції.
Оборотність власного капіталу на
кінець планового періоду свідчить про те, що 1 грн власного капіталу приносить
1,79 грн виручки від реалізації продукції, тобто швидкість обороту власного
капіталу становить 1,79.
.3 Коефіцієнти рентабельності
Коефіцієнти рентабельності
показують, наскільки прибуткова діяльність компанії. Ці коефіцієнти
розраховуються як відношення отриманого прибутку до витрачених засобів, або як
відношення отриманого прибутку до обсягу реалізованої продукції.
Коефіцієнт рентабельності всіх
активів підприємства (рентабельність активів) розраховується діленням чистого
прибутку на середньорічну вартість активів підприємства. Він показує, скільки
грошових одиниць треба було фірмі для одержання однієї грошової одиниці
прибутку, незалежно від джерела залучення цих засобів. Цей показник є одним з
найбільш важливих індикаторів конкурентоспроможності підприємства.
Коефіцієнт рентабельності реалізації
(рентабельність реалізації") розраховується за допомогою розподілу
прибутку на обсяг реалізованої продукції. Розрізняють два основних показники
рентабельності реалізації: з розрахунку по валовому прибутку від реалізації (1)
і з розрахунку по чистому прибутку (2).
Перший показник відображає зміни в
політиці ціноутворення і здатність підприємства контролювати собівартість
реалізованої продукції, тобто ту частину засобів, що необхідна для сплати
поточних витрат, що виникають у ході виробничо-господарської діяльності,
виплати податків. Найбільш значимим у цій частині аналізу фінансової інформації
визнається рентабельність реалізованої продукції, обумовлена як відношення чистого
прибутку після сплати податку до обсягу реалізованої продукції.
Коефіцієнт рентабельності власного
капіталу (рентабельність власного капіталу) дозволяє визначити ефективність
використання капіталу, інвестованого власниками, і порівняти цей показник з можливим
одержанням доходу від вкладення цих засобів в інші цінні папери.
Рентабельність власного капіталу
показує, скільки грошових одиниць чистого прибутку заробила кожна грошова
одиниця, вкладена власниками компанії.
Рентабельність активів = 41412,91/144555,16=28,65%
Рентабельність реалізації =
41412,91/234707,20=1764 %
Рентабельність власного капіталу =
41412,91/130954,91=31,62%
Таблиця 25 - Розрахунок коефіцієнтів
рентабельності
|
№
|
Показники
|
Розрахунок
|
На кінець планового періоду
|
|
1
|
Рентабельність активів
|
Чистий прибуток / Середньоріч. вартість
активів
|
28,65%
|
|
2
|
Рентабельність реалізації
|
Чистий прибуток / виручка від реалізації
|
17,64%
|
|
3
|
Рентабельність власного капіталу
|
Чистий прибуток / Середньоріч. вартість
власного капіталу
|
31,62%
|
Рентабельність всіх активів на
кінець планового періоду становить 28,65. Це свідчить про те, що для одержання
1 грн прибутку потрібно 28,65 грн, незалежно від джерела залучених коштів.
Рентабельність реалізації за валовим
прибутком свідчить про те, що 1 грн виручки від реалізації принесла 17,64 грн
валового прибутку на кінець планового періоду.
Рентабельність реалізації за чистим
прибутком свідчить про те, що 1 грн виручки від реалізації принесла 17,64грн
валового прибутку.
Рентабельність власного капіталу
становить 31,62 грн. Це свідчить про те, що 1 грн власного капіталу на кінець
планового періоду принесло 31,62 грн чистого прибутку.
.4 Показники структури капіталу
Показники структури капіталу
характеризують ступінь захищеності інтересів кредиторів і інвесторів, що мають
довгострокові вкладення в компанію. Вони відображають здатність підприємства
погашати довгострокову заборгованість.
Коефіцієнт власності характеризує
частку власного капіталу в структурі капіталу підприємства, а, отже,
співвідношення інтересів власників підприємства і кредиторів, розраховується як
відношення власного капіталу до підсумку засобів.
Коефіцієнт фінансової залежності
характеризує залежність фірми від зовнішніх позик, чим він вище, тим більше
позик у компанії, і тем ризикованіше ситуація, що може привести до банкрутства
підприємства. Високий рівень коефіцієнта показує також потенційну небезпеку
виникнення в підприємства дефіциту коштів.
Коефіцієнт захищеності кредиторів
(покриття відсотка) характеризує ступінь захищеності кредиторів від невиплати
відсотків за наданий кредит. По цьому показнику судять, скільки разів протягом
звітного періоду компанія заробила засобів для виплати відсотків по позиках.
Цей показник відображає також припустимий рівень зниження прибутку, адресований
для виплати відсотків.
Коефіцієнт власності на поч. =
50000+39542/95242=0,94
Коефіцієнт власності на кінець. =
131156,36/144810,16=0,91
Коефіцієнт фін. незалежності на поч.
= 5700/89542=0,06
Коефіцієнт фін. незалежності на
кінець. = 13653,80/131156,36=0,10
Таблиця 26 - Розрахунок коефіцієнтів
платоспроможності
|
№
|
Показники
|
Розрахунок
|
На початок планового періоду
|
На кінець планового періоду
|
Відхилення (+ ; - )
|
|
1
|
Коефіцієнт власності
|
Власний капітал / підсумок балансу
|
0,94
|
0,91
|
-3,64%
|
|
2
|
Коефіцієнт фін. незалежності
|
Позиковий капітал/Власний капітал
|
0,06
|
0,10
|
63,15%
|
|
3
|
Коефіцієнт захищеності кредиторів
|
Чистий прибуток+Виплата%+Податки на
прибуток/Виплата%
|
-
|
41,17
|
-
|
Коефіцієнт власності зменшився на
3,64 на кінець періоду порівняно з початком планового періода. Тобто на початок
періода він становив 94% загальної суми пасивів підприємства, а на кінець
періода - 91%. Такі високі показники свідчать про стабільну фінансову структуру
засобів, якій віддають перевагу кредитори. Тобто спостерігається невисока
питома вага позикового капіталу і більш високий рівень засобів, забезпечених
власними засобами підприємства. Це є захистом підприємства від великих втрат у
періоди спаду ділової активності і гарантією одержання кредитів.
Коефіцієнт фінансової залежності
зріс на 63,15 на кінець планового періоду порівняно з початком періода. Тобто
на початок планового періоду позиковий капітал становить 6 %, а на кінець
періода 10% загальної суми активів підприємства. Такі низькі показники свідчать
про стабільну фінансову структуру засобів, якій віддають перевагу кредитори.
Тобто спостерігається невисока питома вага позикового капіталу і більш високий
рівень засобів, забезпечених власними засобами підприємства. Це є захистом
підприємства від великих втрат у періоди спаду ділової активності і гарантією
одержання кредитів.
Коефіцієнт захищеності кредиторів на
кінець планового періоду становить 41,17 %, що показує скільки разів компанія
зробила засобів для виплати відсотків по позиках, а також відображає
припустимий рівень зниження прибутку, адресований для виплати відсотків.
Висновки
У результаті проведення аналізу
фінансової діяльності фірми можна визначити наступне.
МП «Альфа» має планові постійні
витрати у розмірі 54600 грн і плановий чистий виробничий прибуток у розмірі
70925,2 грн. Головна ціль фінансового менеджменту - це максимізація валової
маржі, оскільки саме вона є джерелом покриття постійних витрат і формування
прибутку. Маржинальний дохід, виходячи з обсягів постійних витрат і прибутку,
становить 108326,40 грн.
Аналіз беззбитковості визначає на
основі даних бюджетування параметри точки беззбитковості: 1484 штук або,
відповідно, 118300 грн, тобто при такому обсязі виробництва і реалізації
витрати будуть дорівнювати виручці від реалізації, а фінансовий результат буде
нульовим. Інакше кажучи, це нижня границя обсягу виробництва і реалізації або
поріг рентабельності в грошовому виразі.
Далі можливо встановити, що запас
фінансової міцності становить 116407,20 грн або 49,60%. Тобто на 116407,20 грн
фактична виручка перевищує виручку у точці беззбитковості, а відсоткове
значення ЗФМ вказує на те, що підприємство може витримати 49,60% - зниження
виручки не потрапляючи при цьому у зону збитків.
Сила впливу операційного важеля
виявляється в тому, що будь-яка зміна виручки завжди породжує більш сильну
зміну прибутку. СВОВ становить 2,02. Це означає, що 2,02% зміни прибутку дає 1%
зміни виручки, СВОВ вказує на рівень підприємницького ризику. У результаті
аналізу СВОВ за таблицею 15 маємо, що зростання виручки призводить до зниження
СВОВ, тобто до зниження підприємницького ризику, а зменшення виручки призводить
до збільшення СВОВ і збільшення підприємницького ризику.
Аналіз чутливості дає відповідь на 2
питання:
як зміниться прибуток, якщо
зміниться один з елементів структури витрат?
На скільки можливо змінити обсяг
реалізації, щоб отримати колишній прибуток?
Результатом аналізу чутливості є
ранжування показників, що впливають а прибуток, за ступенем їх впливу.
Ранжування:
Найбільший вплив на прибуток за
даними аналізу чутливості виконує ціна, бо при 10% збільшенні ціни прибуток
збільшиться на 38,19%.
При 10% зниженні змінних витрат
прибуток зростає на 19,3%.
При 10% збільшенні обсягу реалізації
прибутку зростає на 20,2%.
При 10% зниженні постійних витрат
прибуток збільшився на 8,88%.
Отже, як видно з ранжування,
підприємству для забезпечення фінансової стійкості необхідно найбільшу увагу
приділяти ціні продукції.
Також сильний вплив на прибуток має
зниження змінних витрат, яке може бути досягнуто через економію витрат енергії,
основних матеріалів, оплата праці основних виробничих робочих і агентів по
збуту, витрат на впровадження і постачання продукції, інших витрат, що
відносяться до змінних.
Іншим важливим елементом у питанні
збільшення прибутку і підвищенні фінансової стійкості підприємства є збільшення
обсягу реалізації продукції, тому підприємству важливо проаналізувати
можливість підприємства до збільшення обсягу виробленої та реалізованої
продукції.
На прибуток також впливають постійні
витрати, тому необхідно приділити увагу їх оптимізації, яка має призвести до
збільшення прибутку. Це можна досягнути за рахунок зниження витрат на
обслуговування основного виробництва, та інших витрат загальновиробничого
призначення, торгових і адміністративних витрат (постійна частина).
У результаті аналізу фінансового
стану фірми було встановлено наступне:
1. Коефіцієнт ліквідності
Загальна ліквідність на початок
планового періоду у межах норми, а на кінець планового періоду збільшилася, що
призвело до перевищення норм, що було викликано більш значним збільшенням обсягів
оборотних коштів, порівняно зі збільшенням обсягу короткострокових зобов’язань.
Для встановлення нормального рівня загальної ліквідності необхідно звернути
увагу на збільшення короткострокових зобов’язань, тобто брати кредит.
Термінова ліквідність зросла на
початку планового періоду порівняно із результатами на кінець періоду. Це було
викликано більш швидкими темпами росту грошових коштів і дебіторської
заборгованості, короткострокових зобов’язань.
Абсолютна ліквідність зросла, що
було викликано значними темпами росту грошових коштів підприємства. Обидва
періоди показник перевищував межі норм (0,2 - 0,25). Для доведення показника до
нормального рівня необхідно, як було визначено раніше, звернути увагу на
отримання кредитів.
Чистий грошовий капітал зріс, що
було викликано значним ростом оборотних коштів. Тобто підприємство має
фінансові ресурси для розширення своєї діяльності в майбутньому. Це служить для
інвесторів і кредиторів позитивним індикатором для вкладення засобів у
компанію.
. Коефіцієнт ділової активності
Оборотність активів та інші
показники ділової активності можливо розрахувати лише на кінець планового
періоду, бо для початку планового періоду відсутні дані по виручці і
собівартості реалізованої продукції. Значення оборотності активів на кінець
планового періоду свідчить про те, що 1,63 грн. реалізованої продукції принесла
1 грн активів.
Оборотність дебіторської
заборгованості свідчить про те, що на кінець планового періоду кожні 39 днів
дебіторська заборгованість перетворюється на кошти протягом звітного періоду.
Оборотність кредиторської
заборгованості на кінець планового періоду свідчить про те, що в середньому
кожні 49 днів кредиторська заборгованість перетворюється кошти.
Оборотність матеріально-виробничих
запасів вказує на те, що на кінець періоду 11 днів потрібно для продажу (без
оплати) матеріально-виробничих запасів. Тривалість операційного циклу на кінець
планового періоду становила в середньому 51 день.
Оборотність основних засобів на
кінець періоду свідчить про те, що 1 грн основних засобів принесла 2,79 грн
продукції.
Оборотність власного капіталу на
кінець планового періоду свідчить про те, що 1 грн власного капіталу приносить
1,80 грн виручки від реалізації продукції, тобто швидкість обороту власного
капіталу становить 1,80.
. Коефіцієнт рентабельності
Рентабельність всіх активів на
кінець планового періоду становить 0,285. Це свідчить про те, що для одержання
1 грн прибутку потрібно 0,285 грн, незалежно від джерела залучених коштів.
Рентабельність реалізації за чистим
прибутком свідчить про те, що 1 грн виручки від реалізації принесла 0,175 грн
валового прибутку.
Рентабельність власного капіталу
становить 0,315 грн. Це свідчить про те, що 1 грн власного капіталу на кінець
планового періоду принесло 0,315 грн чистого прибутку.
. Коефіцієнт платоспроможності
(структури капіталу)
Коефіцієнт власності зменшився на
кінець періоду порівняно з початком планового періоду. Тобто на початок періоду
він становив 94% загальної суми пасивів підприємства, а на кінець періоду -
91%. Такі високі показники свідчать про стабільну фінансову структуру засобів,
якій віддають перевагу кредитори. Тобто спостерігається невисока питома вага
позикового капіталу і більш високий рівень засобів, забезпечених власними
засобами підприємства. Це є захистом підприємства від великих втрат у періоди
спаду ділової активності і гарантією одержання кредитів.
Коефіцієнт фінансової залежності
зріс на кінець планового періоду порівняно з початком періоду. Тобто на початок
планового періоду позиковий капітал становить 6,0%, а на кінець періоду 10,0%
загальної суми активів підприємства. Такі низькі показники свідчать про
стабільну фінансову структуру засобів, якій віддають перевагу кредитори. Тобто
спостерігається невисока питома вага позикового капіталу і більш високий рівень
засобів, забезпечених власними засобами підприємства. Це є захистом
підприємства від великих втрат у періоди спаду ділової активності і гарантією
одержання кредитів.
Загальний висновок по МП «Альфа»
До недоліків підприємства можна
віднести:
Сильну зношеність основних засобів -
необхідно провести відновлення бази основних засобів;
Через наявність можливості
використовувати більше позикових коштів на високі показники фінансового стану
фірми підприємству слід брати кредит;
Через наявність вільних грошових коштів
та можливість широкого кредитування, підприємству слід розширювати обсяги
виробництва;
До переваг підприємства можна
віднести його стійкий фінансовий стан, що є дуже привабливим для кредиторів і
інших суб’єктів господарської діяльності. Підприємство повинно прагнути
постійно збільшувати розмір виручки від реалізації продукції. Розмір виручки
завжди залежить від ступеня товарності виробництва, якості продукції, напрямків
реалізації продукції та цін на неї. З цього виходить, що підприємство завжди
повинно прагнути покращення якості продукції, вести гнучку цінову політику та
постійно розширювати асортимент конкуренто спроможної продукцію.
Список
літератури
1. Адамів
Н.А. Бюджетування в комерційній організації. - Санки-Петербург, 2007 р.
2. Аньшин
В.М. Бюджетування в компанії. - М.: 2005 р.
. Дугельський
О.С. Бюджетне керування підприємством. - М.: 2003 р.
. Кірейцев
Г.Г. Фінансовий менеджмент. Навч. посіб. К.: УУЛ, 2002 р.
. Коропів
А.Є. Бюджетування як інструмент керування. - М.: 2007 р.
. Коропів
А.Є.Фінансова модель бюджетування. - М.: 2007 р.
. Крайник
О.П., Клепкова З.В. Фінансовий менеджмент. - Львів: Інтелект, 2001 р.
. Крамаренко
Г.О., Чорна О.Є. Фінансовий менеджмент. - К.: 2006 р.
. Матюшенко
І.Ю. Основи фінансового менеджменту. Навч. посіб. К.: Центр навч. літ-ри, 2003
р.
. Фінансовий
менеджмент. - К.: КНЕУ, 2005 р.