Облік фінансових результатів підприємства та оцінка інвестиційної привабливості підприємств агропромислового комплексу (на матеріалах 'Агрофірми Маяк')

Облік фінансових результатів підприємства та оцінка інвестиційної привабливості підприємств агропромислового комплексу (на матеріалах 'Агрофірми Маяк')

Міністерство аграрної політики України

Полтавська державна аграрна академія

Інститут післядипломної освіти

Курсова робота

з дисципліни: Фінансовий облік

на тему: Облік фінансових результатів підприємства та оцінка інвестиційної привабливості підприємств агропромислового комплексу (на матеріалах «Агрофірми МАЯК»)

Виконав: слухач 1-10 Облік і аудит

ДубягаСвітлана Анатоліївна

Перевірив: Єрмалаєва М.В.

Полтава 2012

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ОБЛІК ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

.1 Синтетичний і аналітичний облік фінансових результатів

.2 Відображення показників обліку у фінансовій звітності

.3 Удосконалення обліку фінансових результатів

.4 Оцінка інвестиційної привабливості аграрних підприємств

РОЗДІЛ 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ФІНАНСОВО - ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Історична довідка щодо заснування та діяльності підприємства

.2 Основні напрями діяльності підприємства на сучасному етапі

.3 Законодавча база функціонування підприємства

2.4 Організаційно - функціональна структура підприємства

2.5 Фінансово - економічні показники діяльності підприємства

2.6 Аналіз фінансової стійкості

РОЗДІЛ 3 РОЗРОБКА ЗАХОДІВ З ПОКРАЩЕННЯ ФІНАНСОВОГО

СТАНУ ТОВ „Агрофірми Маяк”

.1 Вибір та обґрунтування заходів та можливого обсягу їх впровадження

3.2 Напрямки покращення фінансового стану ТОВ “Агрофірми Маяк” та резерви його оздоровлення

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

облік фінансовий оздоровлення

Функціонування України як незалежної самостійної держави стало початком бурхливих змін у соціально-економічному житті країни. У цих умовах перебудову господарської діяльності підприємств спрямовано на оволодіння механізмом ринкових відносин і поставлено нові вимоги як до змісту, так і до методів бухгалтерського обліку і аналізу.

В умовах трансформаційних процесів, які відбуваються в Україні протягом останніх років, одним з головних завдань сьогодення є зростання і підвищення ефективності виробництва на основі новітніх технологій і методів господарювання з залученням висококваліфікованих фахівців.

Процес переходу економіки України на ринкові відносини відбувається у складних умовах спаду виробництва та інформації, що негативно впливає на фінанси підприємств, спрямовує їх на вирішення сьогоденних завдань виживання, робить неможливим зміцнення фінансової бази на віддалену перспективу. А ринок на сьогоднішній день вимагає швидкого реагування на зміну виробничої ситуації, підтримку сталості фінансового стану.

Про актуальність обраної нами теми свідчить складний фінансовий стан у всіх галузях економіки і значна кількість збиткових підприємств і організацій. Виходячи з цього, постає необхідність удосконалення з використанням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методики обліку й аналізу фінансових результатів.

Актуальність теми обліку і аналізу фінансових результатів можна пояснити ще й тим, що відповідно до чинного законодавства фінансовий облік передбачає обов’язкові процедури збору й обробки інформації, яка стосується перебігу процесів отримання доходу і визначенням фінансового результату, виявленням позитивних і негативних відхилень від поставлених цілей, передбачуваних планів та показників діяльності. Ця інформація дозволяє своєчасно приймати рішення щодо недопущення негативних змін чи щодо їх нейтралізації.

Дослідження проблеми фінансових результатів в період економічної кризи стає ще більш актуальним, оскільки від одержаного підприємством прибутку залежить рівень оплати праці працівників, динаміка надходження коштів до бюджетів різних рівнів, насиченість ринку відповідною продукцією в міру її потреби тощо.

Облік фінансових результатів є однією з важливих ділянок роботи бухгалтера. Він формує інформацію щодо доходів і витрат підприємства за їх видами, передбачає нарахування і перерахування податків, які надходять у державний бюджет України.

Метою курсової роботи є розкриття змісту економічних понять фінансових результатів, їх формування в умовах ринкової економіки як з теоретичної, так і з практичної точки зору, дослідження методики обліку і аналізу фінансових результатів виробничого підприємства.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

-     ознайомитись зі станом бухгалтерського обліку і аналізу на досліджуваному підприємстві, дати їх оцінку;

-        опрацювати спеціальну економічну літературу за вибраною темою дослідження;

         розглянути організацію обліку та порядок документального оформлення опе6рацій з визначення фінансових результатів на підприємстві;

         розкрити взаємозв’язок звітності, що містить інформацію про фінансові результати, і регістрів синтетичного обліку;

         розглянути питання, пов’язані з економічним аналізом фінансових результатів, виявити шляхи підвищення його господарської діяльності;

Предметом дослідження є питання удосконалення методики обліку і аналізу фінансових результатів виробничого підприємства, аналізу його рентабельності.

Об’єкт дослідження - Об’єктом дослідження курсової роботи є ТОВ “Агрофірма “МАЯК”, її економічні ресурси та результати господарсько - фінансової діяльності.

Використані у курсовій роботі методи відповідають принципам бухгалтерського обліку. Теоретичною і методологічною основою дослідження є чинне законодавство України, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, План рахунків та Інструкція про його застосування, інші нормативні акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України.

РОЗДІЛ 1

Облік фінансових результатів

1.1         Синтетичний і аналітичний облік фінансових результатів

Обліком фінансових результатів та їх розподілом і списанням завершується бухгалтерський облік господарських процесів [46, с.211]. Його значення і роль істотно зростають в умовах ринкових відносин і становленні конкурентного середовища. Виробник мусить глибоко вивчати потреби ринку з метою планування обсягів і асортименту виробництва продукції з урахуванням своїх потенційних можливостей.

Завдання бухгалтерського обліку фінансових результатів діяльності підприємства полягають у:

визначенні кількісних і якісних параметрів фінансових результатів - прибутків чи збитків - як у цілому за підприємством, так і за окремими видами продукції, робіт, послуг;

формуванні даних щодо потреб складання фінансової, податкової, статистичної звітності;

інформаційному забезпеченні порядку розподілу прибутку та здійснення операцій щодо розрахунків за сумами належних до бюджету податків ат обов’язкових платежів, з акціонерами та засновниками за нарахованими їм дивідендами;

формуванні резервів власного капіталу тощо [46, с.200, 207].

Рахунок 79 “Фінансові результати”, який використовується для обліку та узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій, за призначенням і структурою відноситься до результатних (а саме операційно-результатних) рахунків. Такі рахунки призначені для виявлення результатів господарської діяльності підприємства шляхом порівняння валових доходів і валових витрат та визначення результату - прибутку чи збитків.

За кредитом рахунка відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, за дебетом - суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, а також належна сума нарахованого податку на прибуток [22, с.44]. порівнянням цих сум між собою визначають фінансовий результат окремо основної діяльності, фінансових операцій, іншої звичайної діяльності й надзвичайних подій - прибуток або збиток (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Види фінансових результатів

Для відображення ж чистих фінансових результатів (прибутку або збитків) в бухгалтерському обліку призначений рахунок 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”. Цей рахунок є пасивним, за кредитом якого відображається прибуток та його збільшення від усіх видів діяльності, а за дебетом - збитки та використання прибутку [19, с.29].

З метою розмежування доходів і витрат від звичайної діяльності (операційної або основної та іншої), а також надзвичайних подій для обліку доходів і витрат Планом рахунків передбачені відповідні взаємопов’язані субрахунки. Наприклад, доходи і витрати підприємства обліковуються на окремих субрахунках до рахунків 70 “Доходи від реалізації”, 90 “Собівартість реалізації” і 79 “Фінансові результати”.

Рахунок 70 “Доходи від реалізації” для розмежування доходів від основної діяльності має субрахунки:

“Дохід від реалізації готової продукції”,

“Дохід від реалізації товарів”,

“Дохід від реалізації робіт і послуг”,

“Вирахування з доходу”.

Рахунок 90 “Собівартість реалізації” для розмежування витрат на основну діяльність має субрахунки:

“Собівартість реалізованої готової продукції”,

“Собівартість реалізованих товарів”

“Собівартість реалізованих робіт і послуг”.

Рахунок 79 “Фінансові результати” для розмежування в обліку фінансових результатів від звичайної діяльності і надзвичайних подій має субрахунки:

“Фінансовий результат від основної діяльності”,

“Фінансовий результат від фінансових операцій”,

“Фінансовий результат від іншої звичайної діяльності”,

“Фінансовий результат від надзвичайних подій”.

Записи в синтетичному обліку протягом року за кредитом рахунків доходів та за дебетом рахунків витрат здійснюють в кореспонденції рахунків, вказаній до кожного рахунку в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку [19, с.45].

Згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку та Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку для відображення в обліку фінансових результатів основної діяльності підприємства від реалізації готової продукції та виконання робіт за звітний рік необхідно скласти заключні бухгалтерські проведення (табл. 1.1). На досліджуваному підприємстві не використовують бухгалтерські рахунки 8-го класу “Витрати за елементами”. Відповідно і котирування рахунку 79 “Фінансові результати” будуть розглядатись з рахунками 9-го класу “Витрати діяльності”.

Таблиця 1.1

Бухгалтерські проведення для визначення фінансового результату від операційної діяльності

Однак, як зазначалось вище, підприємство під час здійснення господарської діяльності може провадити фінансову, інвестиційну, іншу звичайну діяльність, а також можуть виникати надзвичайні події. Фінансові результати від звичайної діяльності та надзвичайних подій можна відобразити в таблиці (табл. 1.2, 1.3).

Таблиця 1.2

Бухгалтерські проведення для визначення фінансових результатів від звичайної діяльності (окрім операційної)

Після здійснення вказаних вище записів по рахунку 79 “Фінансові результати” визначається чистий фінансовий результат господарсько-фінансової діяльності підприємства за звітний рік. Чистий фінансовий результат списується з рахунку 79 “Фінансові результати” заключною бухгалтерською проводкою:

Таблиця 1.3

Бухгалтерські проведення для визначення фінансового результату від надзвичайних подій

Дт 79 “Фінансові результати”

Кт 441 “Прибуток нерозподілений” - на суму чистого фінансового результату - прибутку або

Дт 442 “Непокриті збитки”

Кт 79 “Фінансові результати” - на суму чистого фінансового результату - збитку.

Як відомо, економічний зміст доходів і витрат, що обліковуються на окремих синтетичних рахунках і субрахунках, розкривається за їх видами (статтями) в аналітичного обліку до цих рахунків.

Завдання раціональної організації аналітичного обліку фінансових результатів на кожному підприємстві полягає в тому, щоб відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати” та статей цього звіту на аналітичних рахунках фінансових результатів протягом року наростаючим підсумком з початку року в розрізі звітних статей накопичувались дані про доходи та витрати підприємства, необхідні як для контролю та аналізу, так і для складання Звіту про фінансові результати. Отже, аналітичний облік фінансових результатів повинен бути організований так, щоб за підсумком кожного звітного періоду із аналітичного обліку фінансових результатів можна було взяти підсумкові дані і перенести їх на відповідну статтю Звіту про фінансові результати.

Виходячи з вище викладених вимог, аналітичний облік фінансових результатів має бути організований на підприємстві з врахуванням специфіки його діяльності, тобто видів операційної (основної) діяльності, іншої та надзвичайної діяльності, і змісту Звіту про фінансові результати. Підприємства, організовуючи аналітичний облік фінансових результатів на звітний рік, мусять виходити із переліку та економічного змісту статей Звіту про фінансові результати. Враховуючи зміст окремих статей звіту визначають в ньому прибуток або збиток за звітний період.

На нашу думку, на досліджуваному підприємстві доцільно сформувати зведену відомість аналітичного обліку доходів і витрат, записавши на одному розвороті всі субрахунки одного синтетичного рахунка з виділенням підсумків “Разом” за субрахунком та “Всього” за синтетичним рахунком. Це дасть можливість спростити записи та підрахунки в аналітичному обліку, покращити наглядність аналітичного обліку та його використання для контролю й аналізу доходів і витрат.

Первинними документами при відображенні накопичення фінансових результатів різних видів діяльності підприємства та віднесення їх до складу нерозподіленого прибутку (збитку) є довідки та розрахунки бухгалтерії
[7, с.498].

З метою спрощення записів в аналітичному обліку доходів і витрат та скорочення часу на визначення аналітичних рахунків (статей) аналітичного обліку рекомендуємо при визначенні за первинними документами кореспонденції рахунків (бухгалтерських проводок) після коду синтетичного рахунку чи субрахунку доходів або витрат через дефіс записувати порядковий номер статті за встановленою на підприємстві нумерацією статей. Наприклад, Кт 701-1.1, Кт 703-1.3, Дт 703-1 і т.д. В цьому разі при записах доходів і витрат в аналітичному обліку нема необхідності знову звертатись до первинних документів, щоб визначити вид доходів або витрат.

Рекомендований спосіб кодування синтетичних і аналітичних рахунків доходів і витрат особливо доцільний при веденні комп’ютерного обліку на підприємстві, бо, крім вказаних вище переваг такого кодування рахунків, дає можливість автоматично отримати підсумкові дані аналітичного обліку доходів і витрат наростаючим підсумком з початку року.

Аналітичний облік до синтетичного рахунку 79 “Фінансові результати” доцільно вести в одній відомості (книзі) аналітичного обліку, в якій статті доходів і витрат групуються в розрізі субрахунків фінансових результатів за видами діяльності підприємства. В цьому разі до синтетичного рахунку 79 “Фінансові результати” в аналітичному обліку будуть виділені відповідні статті доходів і витрат (втрат) в розрізі субрахунків.

Можливий простіший, але менш раціональний варіант обліку фінансових результатів діяльності підприємства. В цьому разі до рахунку 79 “Фінансові результати” ведеться окремий узагальнений аналітичний облік без виділення доходів і витрат за видами господарсько-фінансової діяльності підприємства (тільки за субрахунками і разом). Аналітичними рахунками до цього синтетичного рахунку будуть доходи і витрати за субрахунками в наступному порядку:

за кредитом:

. Фінансовий результат від основної діяльності - доходи.

. Фінансовий результат від фінансових операцій - доходи.

. Фінансовий результат від іншої звичайної діяльності - доходи.

. Фінансовий результат від надзвичайних подій - доходи.

. Списання кінцевого сальдо збитків на рахунок 44.

за дебетом:

. Фінансовий результат від основної діяльності - витрати.

. Фінансовий результат від фінансових операцій - витрати.

. Фінансовий результат від іншої звичайної діяльності - витрати.

. Фінансовий результат від надзвичайних подій - витрати.

. Податки з прибутку:

.1. Податки з прибутку від звичайної діяльності.

.2. Податки з прибутку від надзвичайних подій.

. Списання кінцевого сальдо прибутку на рахунок 44.

При спрощеному обліку фінансових результатів за звітний рік на рахунку 79 “Фінансові результати” розкрити структуру відповідних доходів і витрат за окремими субрахунками можна тільки шляхом розшифровки записів про доходи і витрати в аналітичному обліку за дебетом і кредитом окремих субрахунків або шляхом використання підсумкових даних про доходи і витрати за звітний рік на відповідних рахунках і субрахунках, на яких вони обліковувались протягом року [4; с.685-688].

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку допускає списання доходів і витрат на рахунок 79 “Фінансові результати” заключними записами в кінці звітного року або щомісячно [46, с.40]. Щомісячне списання доходів і витрат на субрахунки фінансових результатів господарсько-фінансової діяльності підприємства може бути недоцільним. Недоцільність щомісячного закриття рахунків доходів і витрат в тому, що воно ускладнює синтетичний і аналітичний облік та складання квартальних звітів про фінансові результати, а також не сприятиме ефективному контролю та аналізу витрат і доходів.

.2 Відображення показників обліку у фінансовій звітності

Фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, яка містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період [43, ст.1].

Метою складання Звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період [35, с.10].

Фінансова звітність призначена для загального користування зовнішніми користувачами та передбачена Законом. Ст. 14 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітн6ість в Україні” встановлює перелік організацій, які зобов’язані оприлюднювати фінансову звітність шляхом її публікації [43, с.440]. Однак, крім відкритої для зовнішніх користувачів, існує ще й закрита звітність. Вона задовольняє інтереси власника, її призначення - забезпечити ефективне управління внутрішніми підрозділами, прийняття оперативних рішень на рівні цехів, дільниць, бригад тощо. Така звітність теж ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. На досліджуваному підприємстві така звітність щодо визначення фінансових результатів господарської діяльності не ведеться.

Форма та зміст фінансової звітності, принципи її підготовки, вимоги до визнання, оцінки та розкриття окремих її елементів та методологія їх обліку визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03 .99 р. № 87 [31].

До фінансової звітності підприємства відносяться Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал, Примітки до фінансових звітів. Фінансова звітність повинна розкрити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарсько-фінансової діяльності підприємства. Квартальний бухгалтерський звіт обмежується балансом і звітом про фінансові результати. В такому ж обсязі складається скорочена за кількістю показників фінансова звітність суб’єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності.

Фінансова звітність відображає фінансові результати операцій та інших подій, об’єднуючи їх у відповідні групи за економічними характеристиками. Виділяють п’ять груп елементів фінансових звітів. Активи, зобов’язання та власний капітал безпосередньо пов’язані з визначенням фінансового стану в балансі підприємства, а доходи і витрати пов’язані з оцінкою діяльності, відображеною в Звіті про фінансові результати.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду. Проміжна (місячна та квартальна) звітність складається наростаючим підсумком з початку звітного періоду.

Фінансові результати господарсько-фінансової діяльності підприємства за звітний період відображаються у Звіті про фінансові результати, що складається згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 [35]. Для малих підприємств передбачена спрощена форма звітності (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”) [34].

Положення (стандарт) 25 установлює зміст і форму фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва в складі Балансу (форма 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма 2-м) (додатки А, Б) та порядок заповнення його статей. Показники цього звіту наводяться у тисячах гривень з одним десятковим знаком.

Норми Положення (стандарту) 25 застосовуються суб’єктами малого підприємництва, які визнані такими відповідно до чинного законодавства, і представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності.

Суб’єкти малого підприємництва середньооблікову чисельність працюючих визначають у порядку, установленому Державним комітетом статистики України. Представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності показники про середньооблікову чисельність не подають.

Для визначення фінансового результату підприємства в звіті необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи та витрати відображають в бухгалтерському обліку у момент їх виникнення, а не в момент надходження або сплати грошей (спосіб нарахування).

При способі нарахування дохід у Звіті про фінансові результати відображається в момент надходження активу або погашення зобов’язань, які приводять до збільшення власного капіталу підприємства (крім зростання капіталу за рахунок внесків учасників). Витрати відображаються у звіті в момент вибуття активу або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власникам). Згортання (перекриття) доходів і витрат не дозволяється, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами) [6, с.207].

Положенням встановлено економічний зміст статей доходів і витрат та порядок визначення прибутку (збитку) за звітний період. Вимоги до Звіту про фінансові результати визначають і вимоги до організації та ведення бухгалтерського обліку доходів і витрат підприємства. Як і в Звіті про фінансові результати, так і в бухгалтерському обліку виділяють статті, що дають можливість визначити фінансовий результат від діяльності. Така класифікація доходів і витрат має важливе значення для об’єктивної оцінки діяльності підприємства.

Особливість відображення в бухгалтерському обліку з 1 січня 2000 р. фінансових результатів господарсько-фінансової діяльності підприємства в тому, що протягом року фінансовий результат визначається оперативно в Звіті про фінансові результати, а в бухгалтерському обліку він відображається заключними записами по підсумку за звітний рік.

Згортання статей у Звіті є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. У графі 4 Звіту про фінансові результати наводяться дані за аналогічний період минулого (попереднього) року [34, с.77].

З метою правильного визначення в Звіті фінансових результатів та недопущення помилок в економічному змісті окремих аналітичних рахунків і відповідних статей звіту нижче наводимо їх зміст в послідовності рядків Звіту про фінансові результати.

. У статті “Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)” відображається загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг.

. У статті “Непрямі податки та інші вирахування з доходу” відображається сума податку на додану вартість, акцизного збору та інших вирахувань з доходу (надані знижки, вартість повернених товарів та інші обов’язкові збори).

. “Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)” визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) непрямих податків та інших вирахувань з доходу.

. У статті “Інші операційні доходи” відображаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій) тощо.

. У статті “Інші операційні витрати” наводяться: собівартість реалізованих оборотних активів (крім готової продукції, товарів і фінансових інвестицій); відрахування на створення резерву сумнівних боргів і сума списаних безнадійних боргів; витрати від знецінення виробничих запасів; втрати від операційних курсових різниць; визнані економічні санкції; відрахування для забезпечення відшкодування наступних операційних витрат; інші витрати, що пов’язані з операційною діяльністю підприємства. У цій статті також відображається належна до сплати за звітний період відповідно до чинного законодавства сума єдиного податку, плата за спеціальний торговий патент і сума єдиного (фіксованого) податку для сільськогосподарських виробників. Конкретна назва податку і відповідна сума наводяться у рядку 131.

. У статті “Інші звичайні доходи” відображаються: дивіденди, відсотки, доходи від участі в капіталі та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій; дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів; дохід від неопераційних курсових різниць; інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства.

. У статті “Інші звичайні витрати” відображаються: витрати на сплату процентів та інші витрати підприємства, пов’язані із залученням позикового капіталу; витрати від участі в капіталі; собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, немайнових комплексів; втрати від неопераційних курсових різниць; втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; інші витрати, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства.

і 160. У статтях “Надзвичайні витрати” і “Надзвичайні доходи” відображаються відповідно втрати від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо), включаючи затрати на запобігання виникненню втрат від стихійного лиха та техногенних аварій; суми страхового відшкодування та покриття втрат від надзвичайних ситуацій за рахунок інших джерел; доходи або втрати від інших подій та операцій, які відповідають визначенню надзвичайних подій.

. У статті “Податок на прибуток” відображається сума податку на прибуток, яка відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 17 “податок на прибуток”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2000 року № 353, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 січня 2001 року за № 47/5238, визначається в розмірі поточного податку на прибуток (на сьогоднішній день - 25%).

. У статті “Збільшення (зменшення) залишків незавершеного виробництва і готової продукції” показується збільшення або зменшення залишків незавершеного виробництва і готової продукції підприємства. Показник про зменшення залишків наводиться в дужках.

Суб’єкти малого підприємництва можуть усю суму витрат операційної діяльності з кредиту рахунків класу 8 “Витрати за елементами” списувати до дебету рахунку 79 “Фінансові результати”. У таких випадках вартість залишку незавершеного виробництва і готової продукції визначається так:

інвентаризацією на кінець звітного року (або кварталу) встановлюється залишок незавершеного виробництва, який оцінюється за прямими матеріальними витратами і прямими витратами на оплату праці з відображенням за дебетом рахунку 23 “Виробництво” і кредитом рахунку 79 “Фінансові результати”;

на підставі первинних документів, якими оформляються рух (виготовлення, передача в місця зберігання, відпуск на сторону, реалізація) готової продукції, підприємство забезпечує кількісний (оперативний) облік виробленої, відпущеної, а також залишку готової продукції за центрами відповідальності. Залишок готової продукції, який встановлюється за даними кількісного (оперативного) обліку на дату балансу оцінюється за справедливою вартістю (ціна реалізації за вирахуванням непрямих податків, витрат на збут і суми прибутку, виходячи з прибутку для цього конкретного виду готової продукції) і відображається у звітному місяці за дебетом рахунку 26 “Готова продукція” і кредитом рахунку 79 “Фінансові результати”.

Для одержання безпосередньо у бухгалтерському обліку даних про собівартість залишків готової продукції суб’єкти малого підприємництва витрати, пов’язані з виробництвом (виготовленням) і відпуском готової продукції, можуть визначати і відображати в порядку, встановленому Положенням про спрощену форму бухгалтерського обліку суб’єктів малого підприємництва, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 1998 року № 196, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 жовтня 1998 року за № 646/3086. Для одержання безпосередньо у бухгалтерському обліку даних про собівартість залишків незавершеного виробництва і готової продукції суб’єкти малого підприємництва витрати виробництва і собівартість готової продукції можуть визначати і відображати в порядку, встановленому Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за № 893/4186 [30].

При заповненні статей про елементи витрат операційної діяльності (рядки 090-120) слід керуватися Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затвердженим Міністерством фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за № 27/4248 [33]. Підприємства, які здійснюють торговельну діяльність, собівартість реалізованих товарів до матеріальних затрат не включають, а показують у вписаному рядку 140.

. У статті “Чистий прибуток (збиток)” відображається чистий прибуток або чистий збиток - різниця між сумою чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і сумою всіх витрат. Сума всіх витрат збільшується на суму зменшення залишків незавершеного виробництва і готової продукції або зменшується на суму збільшення залишків незавершеного виробництва і готової продукції [34, с.78-79].

Без належного, раціонально організованого аналітичного обліку доходів і витрат від звичайної діяльності та надзвичайних подій заповнити Звіт про фінансові результати точно й об’єктивно практично не можливо. Заповнення Звіту про фінансові результати при відсутності належно організованого аналітичного обліку доходів і витрат можливе тільки за вибірковими даними із облікових регістрів і первинних бухгалтерських документів. У зв’язку з тим, що точність вибіркових даних про доходи і витрати не може бути системно перевірена, то при заповнені Звіту про фінансові результати можливі помилки, що суттєво можуть вплинути на точність і об’єктивність звіту.

Особливість заповнення Звіту про фінансові результати за звітний рік в тому, що, за винятком рядків 010 - 030 звіту, звіт заповнюється за даними рахунку 79 “Фінансові результати”, на якому сальдуються чисті доходи та витрати підприємства по підсумку за звітний рік, та частково за даними рахунку 70 “Доходи від реалізації”. Розрахункові показники звіту визначаються аналогічно як за звітний квартал за підсумковими даними про доходи та витрати за звітний рік. Як зазначало вище, іншим способом розраховується рядок 080 “Збільшення (зменшення) залишків незавершеного виробництва і готової продукції”.

Рядок 010 “Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)” заповнюється за підсумком кредитових оборотів аналітичного обліку до рахунку 70 “Доходи від реалізації“ (разом із наявних субрахунків) за звітний рік.

Рядок 020 звіту, в якому показуються податки, збори і інші вирахування з доходу, заповнюється за підсумком дебетових оборотів відповідних статей аналітичного обліку до рахунку 70 “Доходи від реалізації” (разом із наявних субрахунків) за звітний рік.

Рядок 030 звіту заповнюються розрахунково - це різниця рядків 010 і 020.

Рядок 040 “Інші операційні доходи” заповнюється за даними аналітичного обліку до субрахунку 791 "Результат основної діяльності" сумою відповідної статті доходу за кредитом цього рахунку. Іншими словами, відображається підсумок кредитових оборотів до рахунку 71 “ Інший операційний доход”.

Рядок 050 “Інші звичайні доходи” заповнюється за даними аналітичного обліку до субрахунків 792 “Результат фінансових операцій” і 793 “Результат іншої звичайної діяльності” сумою відповідних статей доходів за кредитом цих рахунків.

Рядок 060 “Надзвичайні доходи” заповнюється за даними аналітичного обліку до субрахунку 794 “Результат надзвичайних подій” сумою статті доходів за кредитом цього рахунку.

Рядок 070 “Разом чисті доходи” відображає всі отримані підприємством за звітний період доходи (алгебраїчна сума рядків 030 - 060).

Рядки 090 - 120 (“Матеріальні затрати”, “Витрати на оплату праці”, “Відрахування на соціальні заходи”, “Амортизація”) заповнюються відповідно до даних аналітичного обліку собівартості продукції, товарів, робіт, послуг (оскільки підприємство не веде облік із застосуванням рахунків класу 8).

Рядок 130 “Інші операційні витрати” заповнюється за даними аналітичного обліку до субрахунку 791 “Результат основної діяльності” сумою відповідних статей витрат за дебетом цього рахунку.

Рядок 150 “Інші звичайні витрати” заповнюється за підсумком дебетових оборотів аналітичного обліку до субрахунків 792 “Результат фінансових операцій” і 793 “Результат іншої звичайної діяльності” сумою відповідних статей витрат за дебетом цих рахунків.

Рядок 160 “Надзвичайні витрати” заповнюється за даними аналітичного обліку до субрахунку 794 “Результат надзвичайних подій” сумою статті витрат за дебетом цього рахунку.

Рядок 170 “Податок на прибуток” заповнюється за даними аналітичного обліку до рахунку 79 “Фінансові результати” сумою нарахованого податку на прибуток за дебетом цього рахунку. У цей рядок також вписують суму фіксованого податку для сільськогосподарських виробників.

Рядок 180 “Разом витрати” заповнюється як алгебраїчна сума рядків 080 - 170.

Рядок 190 “Чистий прибуток (збиток)” визначається як різниця між чистими доходами (рядок 070) і чистими витратами (рядок 180). Позитивне значення вказує на прибуток звітного року, а негативне - зазначає суму понесених збитків.

Згідно з чинним законодавством усі підприємства зобов’язані подавати органам Державної податкової служби податкову звітність. Деякі види такої звітності містять інформацію і про фінансові результати діяльності підприємства. Це, зокрема, Декларація з податку на прибуток, Декларація з податку на додану вартість та ін. І хоч у податковій звітності основний акцент зроблено на правильність нарахування та сплати податків, основою розрахунку є правильність визнання доходів і витрат, а відтак і фінансових результатів діяльності підприємства.

У соціальній звітності, яка подається до органів пенсійного і соціального страхування, інформація про фінансові результати не домінує, тому її не у таких звітах не відображають.

.3 Удосконалення обліку фінансових результатів

Загальновідомим є той факт, що ведення бухгалтерського обліку буває ручним (шляхом запису операцій в регістри бухгалтерського обліку) і автоматизованим (ведення бухгалтерії з використанням електронно-обчислювальної техніки). Оскільки досліджуване підприємство не використовує другого способу ведення бухгалтерського обліку, вважаємо за доцільне запропонувати шляхи удосконалення обліку фінансових результатів як з використанням ЕОМ, так і без нього.

З метою спрощення записів в аналітичному обліку доходів і витрат та скорочення часу на визначення аналітичних рахунків (статей) аналітичного обліку рекомендуємо при визначенні за первинними документами кореспонденції рахунків (бухгалтерських проводок) після коду синтетичного рахунку чи субрахунку доходів або витрат через дефіс записувати порядковий номер статті за встановленою на підприємстві нумерацією статей. Наприклад, Кт 701-1.1, Кт 703-1.3, Дт 703-1 і т.д. В цьому разі при записах доходів і витрат в аналітичному обліку нема необхідності знову звертатись до первинних документів, щоб визначити вид доходів або витрат, а відтак і фінансових результатів.

Рекомендований спосіб кодування синтетичних і аналітичних рахунків доходів і витрат особливо доцільний при веденні комп’ютерного обліку на підприємстві, бо, крім вказаних вище переваг такого кодування рахунків, дає можливість автоматично отримати підсумкові дані аналітичного обліку доходів і витрат наростаючим підсумком з початку року. При ручній обробці документів доцільно ввести стрічку “Всього з початку року” за видами доходів, витрат і фінансових результатів, а також загалом по цих рахунках.

На сьогоднішній день бухгалтер не тільки відповідає за ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, але й здійснює велику роботу по плануванню, контролю, оцінці та огляду господарської діяльності підприємства, по аудіюванню та розробці управлінських рішень.

Для вдосконалення управління підприємством більшість підприємств на сьогоднішній день використовує нові методи управління і сучасні технічні засоби побудови різних інформаційних систем. Передусім, вони проводять реконструкцію технічної та інформаційної бази на основі введення автоматизованої системи обліку, аналізу й аудиту, до складу якої входять автоматизовані робочі місця бухгалтера (АРМб).

Комплекс зведеного обліку та складання звітності включає в себе задачі узагальнення інформації на аналітичних і синтетичних рахунках з подальшим групуванням отриманих даних по одному чи кількох рахунках з ціллю формування даних для складання звітності, аналізу та аудиту, а також прийняття управлінських рішень [3, с.5-8].

Реформування системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні матиме позитивні наслідки, якщо підприємства будуть застосовувати новітні ефективні комп’ютерні технології обробки облікової інформації. Умови для цього дедалі стають сприятливішими:

поступово насичується ринок порівняно недорогою і водночас потужною комп’ютерною технікою;

за останні роки зросла кількість виробників прикладних бухгалтерських програм, які пропонують свою продукцію за помірними цінами, більш якісні і з кращим сервісним обслуговуванням;

поступово зростають фінансові можливості підприємств для придбання персональних комп’ютерів;

зростає інтелектуальний рівень праці у бухгалтерів.

Ці аспекти зумовлюють необхідність вивчення комп’ютерних технологій бухгалтерського, оперативного і податкового обліку.

Сьогодні на ринку програмних продуктів є декілька десятків (якщо не сотень) пакетів програм для бухгалтерського обліку. Проте кожного року декілька фірм заявляють про випуск нової програми, яка, з їхніх слів, є потужнішою, “розумнішою” і перевершує усі відомі.

Незважаючи на насичення ринку, вже декілька років поспіль лідером на ньому є московська фірма 1С.

Програмне забезпечення фірми 1С завоювало увагу користувачів легкістю в користуванні, можливістю роботи одночасно з кількома документами, спрощенням записів шляхом автоматичного введення первинних даних в регістри бухгалтерського обліку.

1.4     Оцінка інвестиційної привабливості аграрних підприємств

Формування ринкових засад аграрної економіки, зростання ролі приватного капіталу і недержавних потоків інвестиційних ресурсів посилюють значення оцінок інвестиційної привабливості підприємств. Водночас, менеджмент аграрних підприємств має досконало знати вимоги інвесторів-партнерів, що сприятиме прийняттю взаємних домовленостей.

У зв'язку з тим, що існуючими методиками визначення інвестиційної привабливості, які застосовуються в Україні переважно банками, не враховані особливості аграрної сфери. Методика ІАЕ передбачає здійснення послідовного та деталізованого аналізу оцінок фінансового стану аграрних підприємств; встановлення нормативних значень основних коефіцієнтів фінансового аналізу і рейтингова оцінка інвестиційної привабливості підприємств.

Оцінка інвестиційної привабливості здійснюється на основі аналізу показників Фінансового звіту підприємства за Національними стандартами бухгалтерського обліку (форма №1 «Баланс підприємства», форма №2 «Звіт про фінансові результати», форма №3 «Звіт про рух грошовихкоштів», форма №4 «Звіт про власний капітал», форма №5 «Примітки до річної фінансової звітності») і спеціалізованих форм бухгалтерської звітності сільськогосподарського підприємства (форма №6 - АПК «Виробництво продукції та продуктивність праці», форма №7 - АПК «Реалізація сільськогосподарської продукції»).

Методика передбачає проведення оцінок у кілька етапів.

На першому етапі інвестор з'ясовує сам або одержує від аграрного підприємства інформацію щодо назви підприємства, його підпорядкованості, форми власності, територіального розташування, адреси, основних видів діяльності тощо. Визначають і порівняльними методами оцінюють розміри підприємства: обсяги валової і товарної продукції, прибутковість, чисельність працюючих, площі земельних ресурсів і напрям спеціалізації, рівень продуктивності праці.

На другому етапі оцінюють динаміку та структуру валюти балансу по укрупнених показниках. При цьому визначають найбільш вагомі статті балансу, що буде надалі підставою для здійснення поглибленого аналізу окремих частин оборотних і необоротних активів підприємства абоджерел формування його капіталу. Оцінюючи зрушення в структурі балансу необхідно виявити, які статті балансу особливо змінились (збільшились або зменшились), оскільки такі відомості надалі слугуватимуть підставою для аналізу причин структурних зрушень та їхнаслідків. Встановлюють модель фінансування його активів (консервативна, агресивна, ідеальна чи компромісна). З цією метою активи підприємства поділяють на необоротні, змінну та постійну частини оборотних активів. Із джерел фінансування капіталу виділяють власні, довгострокові й короткостроково залучені.

На третьому етапі аналізують процес розміщення капіталу підприємства. Ґрунтовно вивчають складові основного й оборотного капіталу та їх співвідношення. Результати аналізу використовують для виявлення доцільності змін у розміщенні капіталу, збільшені обсягу необоротних або оборотних активів, зміни їх співвідношення тощо.

Нині для аграрних підприємств посилюється актуальність питанні ефективного використання їхніх засобів. Адже будь-яке підприємство змушено відволікати частину своїх ресурсів на діяльність або окремі операції у вигляді дебіторської заборгованості, короткострокових і довгострокових фінансових вкладень тощо. Тому слід виявити розмір засобів підприємства, що безпосередньо знаходяться у його обороті і відволікаються з обороту, а також встановити співвідношення між цими активами. При високому обсязі такого відволікання ресурсів необхідний їх детальніший аналіз, особливо стосовно їх ліквідності та прибутковості. Важливість такого виду аналізу зумовлена платіжною кризою та низькою прибутковістю як довгострокових, так і короткострокових вкладень підприємств, а також проблемою формування нормального рівня ліквідності підприємства.

Четвертий етап передбачає здійснення загального аналізу майнового стану підприємства.

По нематеріальних активах підприємства аналізують їх ліквідність, правову захищеність, прибутковість, строк окупності та використання, структуру, склад, рух й інше. Встановлюють рівень ефективності використання та доцільність створення чи придбання нематеріальних активів підприємством.

Проте у більшості випадків, слід детальніше аналізувати склад, рух, структуру і ліквідність основних засобів підприємства, рівень їхнього зносу, придатності, вибуття та оновлення, а також обгрунтувати висновок щодо стану й ліквідності основних засобів та необхідності технічного переоснащення підприємства. Результати цього аналізу мають особливо важливе значення для оцінки інвестиційної привабливості підприємства, бо його задовільний майновий стан може стати запорукою залучення додаткових ресурсів для фінансування майбутньої діяльності, оскільки певні основні засоби та нематеріальні активи можуть бути заставою чи іншим чином виступати забезпеченням одержаних коштів. І навпаки, при незадовільному майновому стані вибирається варіант залучення інвестицій шляхом збільшення власного капіталу підприємства.

На п'ятому етапі здійснюють деталізований аналіз оборотного капіталу, насамперед, з позицій оцінки раціональності розміщення та ефективності використання оборотних активів. При цьому аналізують рух, склад і структуру оборотного капіталу, виявляють найбільш вагомі його складові. Далі здійснюють поглиблений аналіз по окремих складових оборотного капіталу: запаси (наявність, рівень зростання, ефективність використання, витрати на утримання), дебіторська заборгованість (структура, види, дебітори, строки виникнення і прострочення), грошові засоби (співвідношення та лаг між вхідними і вихідними грошовими потоками, а також надходження й витрати по окремих видах діяльності - операційній, інвестиційній та фінансовій), короткострокові фінансові вкладення (розміри, динаміка, рівень прибутковості тощо).

На шостому етапі - здійснюють оцінку рівня ліквідності підприємства. Аналіз ліквідності є одним із найважливіших складових оцінки інвестиційної привабливості. Для поглибленого аналізу доцільно насамперед, здійснити побудову агрегованого балансу. При цьому активи підприємства ранжують за рівнем зниження їх ліквідності, а пасиви - за віддаленням строку погашення заборгованості. Позитивним вважається стан ліквідності активів, який дозволяє погасити найбільшневідкладну заборгованість підприємства без реалізації необоротних та системної частини оборотних активів.

На сьомому етапі здійснюють оцінку джерел формування капіталу підприємства і його фінансову сталість. Склад і структура джерел формування капіталу були проаналізовані за загальними показниками на попередніх етапах оцінок. На цьому ж етапі проводять аналіз джерел за їх окремими складовими - власний капітал, довгостроковий залучений капітал, забезпечення тощо. За результатами аналізу з'ясовують склад, структуру та особливості руху джерел формування капіталу підприємства, його причини і наслідки та встановлюють доцільність подальших змін у капіталі.

На восьмому етапі оцінюють склад і структуру заборгованості, її рух, тому що вагомим джерелом формування капіталу підприємства є кредиторська заборгованість, яка впливає на стан, діяльність, ліквідність й інвестиційну привабливість підприємства. Крім того, доцільно проаналізувати склад кредиторів, наявність і строки прострочення заборгованості (на зразок аналізу дебіторської заборгованості) тощо. Відносним нормативом на даному етапі можна вважати відсутність простроченої кредиторської заборгованості, що оцінюється позитивно.

Дев'ятий етап є основним щодо оцінки інвестиційної привабливості. На цьому етапі аналізують фінансову сталість підприємства, його спроможність збільшувати обсяг капіталу та визначити вид залучення засобів. Наприклад, у разі високої частки залучених ресурсів подальше розширення капіталу можливе лише шляхом збільшення власного капіталу підприємства. При вагомому обсязі власного капіталу, навпаки, є можливість залучати довгострокові та короткострокові позикові кошти.

Оцінку фінансової сталості здійснюють виявленням значень та змін таких основних коефіцієнтів: концентрації власного капіталу, фінансової залежності, маневреності власного капіталу, концентрації позикового капіталу, структури довгострокових вкладень, довгострокового залучення позикових засобів, структури позикового капіталу, співвідношення позикових і власних засобів.

На десятому етапі оцінюють рентабельність виробничо - господарської діяльності та капітал підприємства. Визначають розміри чистого прибутку, рівень рентабельності виробництва конкретних видів продукції й основної діяльності, сукупного та власного капіталів, період окупності власного капіталу тощо. Для визначення найбільш рентабельних видів продукції доцільно провести аналіз виручки від реалізації та рентабельності продаж продукції. При необхідності також можлива оцінка ймовірності розширення ринків збуту, обсягів реалізації продукції тощо. На основі аналізу рентабельності продаж встановлюють який з видів продукції підприємства є найбільш перспективним дляінвестування та які перспективи розвитку підприємства. За результатами аналізу робиться висновок щодо доцільності інвестицій у підприємстві та про вид діяльності, який доцільно інвестувати.

На одинадцятому етапі узагальнюють результати проведеного аналізу і роблять висновки щодо інвестиційної привабливості підприємства та шляхів її підвищення. При цьому враховують результати оцінок, одержані на попередніх етапах. Перевага віддається найбільш важливим із них, які найвагоміше впливають на фінансовий стан, результативність виробничо - господарської діяльності та привабливість підприємства для потенційних інвесторів. Особливу увагу приділяють результатам оцінки фінансової сталості, ліквідності й ділової активності підприємства.

При позитивних висновках щодо оцінки інвестиційної привабливості визначають також види засобів, які можна залучати для фінансування діяльності підприємства (прямі вкладення у власний капітал підприємства, залучення довгострокових інвестиційних кредитів тощо), та терміни їх залучення. Також визначають основні пріоритети інвестування в основний або оборотний капітал підприємства. За умов позитивної оцінки інвестиційної привабливості здійснюють наступний етап аналізу і планування - розробку й аналіз інвестиційного проекту.

У випадку негативної оцінки інвестиційної привабливості підприємства, за результатами здійсненого аналізу розробляють антикризові заходи управління, а при необхідності визначають й основні форми, види та методи його санації. При цьому враховують можливості залучення зовнішніх джерел для фінансування санаційних заходів та оцінюють можливості мобілізації внутрішніх ресурсів. У разі необхідності розробки санаційних заходів, як правило, додатково здійснюють поглиблений аналіз ринкового і виробничого потенціалу підприємства.

РОЗДІЛ 2

ХАРАКТЕРИСТИКА ФІНАНСОВО - ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

.1 Історична довідка щодо заснування та діяльності підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) „Агрофірма„Маяк” Котелевського району Полтавської області - це сучасне, одне з найбільших, не тільки в області, але й в Україні, сільськогосподарське підприємство європейського рівня господарювання.

Про це свідчить його виробничий потенціал (земельний, майновий, трудовий), що розміщений в 10 населених пунктах району, відстань між якими сягає більше 50 км. Це 14 тисяч гектарів земельних угідь, в т.ч. 12 тисяч гектарів ріллі; діючі за європейськими стандартами технологічні комплекси в тваринництві, в яких утримується 6тисяч голів ВРХ і 5,5 тисяч свинопоголів'я; потужний машино - тракторний парк, оснащений новітньою вітчизняною і зарубіжною технікою, що дозволяє повністю механізувати й автоматизувати всі процеси в рослинництві і тваринництва та власній переробній промисловості. Це високі й стабільні показники господарсько - фінансової діяльності, в основі яких науково - обґрунтоване ведення всіх галузей виробництва, що забезпечило передумови для присвоєння підприємству Статусу насіннєвого в рослинництві і племінного в тваринництві та організації на його базі наукових кафедр Полтавської аграрної академії.

Очолює підприємство беззмінно вже більше 20 років (з 1987 року) - Т. М. Корост, Герой України, Заслужений працівник сільського господарства України, кавалер ордена Княгині Ольги II ст., депутат Полтавської обласної ради.

Засноване ТОВ „Агрофірма„Маяк” в грудні 2003 року на базі сільськогосподарського виробництва кооперативу (СВК) „Маяк” шляхом його реорганізації. Але до цього реформування в Агрофірму базове підприємство „Маяк” пройшло складний і тривалий історичний шлях утворення і розвитку.

В лютому 2007 року колектив підприємства урочисто відзначив 75 - річчя від дня створення, отримавши на відзнаку цієї події високу Урядову нагороду - Почесну грамоту Кабінету Міністрів України.

Отже, початок господарському формуванню „Агрофірми„Маяк” було покладено в лютому 1932 року в період завершення етапу колективізації одноосібних селянських господарств в тодішній слободі Котельва ( з 1925 р. райцентр Полтавського округу ).

Серед організаторів і перших керівників цих артілей архівні матеріали зберегли згадку про окремих із них : М. І. Коваленка, Ф. І. Носача, Я. Ф. Галушку, П. В. Даценка, І. М. Лістрового, М. А. Фесака, М. О. Вилупка та інших.

Це були перші кроки колективної праці на землі, обтяжені неймовірними випробуваннями для селян, особливо голодомором 1932 - 1933 років.

Вже на початку 50 - х років більшість колгоспів, в т.ч. і тих що стали базовими для агрофірми „Маяк”, по врожайності основних культур, кількості поголів’я худоби та її продуктивності вийшли на довоєнний рівень.

Разом з тим, нові завдання господарського розвитку, в т.ч. на селі, вимагали концентрації трудових та економічних ресурсів, шляхом укрупнення дрібних сільгоспартілей, яке було проведено в 1950 - 1952 рр. В результаті, вже в 1952 році, замість 8 сільгоспартілей, на території нинішнього „Маяка”, було створено 2.

Разом з тим з 1969 р. обидва колгоспи - ім. Леніна і „Маяк” - в силу суб’єктивних ( прихід нового керівництва ) і ряду об’єктивних факторів, а саме відсутність власних коштів для переоснащення виробництва на новій матеріально - технічній базі, стали здавати свої позиції. Для виходу з цієї ситуації в районних керівних органах було прийнято рішення про укрупнення цих господарств. Об’єднання відбулося в 1975 р. Колгосп „Маяк” було приєднано до колгоспу ім. Леніна. Це дозволило, особливо на першому етапі, поліпшити фінансову спроможність об’єднаного господарства в реалізації планів будівництва, зокрема, розпочатого в колгоспі ім. Леніна молочно - товарного комплексу на 800 корів, інших об’єктів соцкультпобуту, здійснити ряд агротехнічних заходів, обновити машино - тракторний парк. Та вже через 5 років, з 1980 року, темпи, динаміка розвитку господарства сповільнились, різко погіршилась керованість господарством, що відбивалось на зниженні виробничих показників, почали занепадати віддалені села, погіршилась демографічна ситуація, виникла фінансова заборгованість, що склала на початок 1987 р. 4 млн. карбованців. В умовах ринкової економіки це було підставою для оголошення процедури банкрутства. Щоб цього не допустити було прийнято рішення про розукрупнення господарства на 2, що діяли до об’єднання : колгоспи ім. Леніна та „Маяк”. Першим так і залишився керувати В. В. Кислюк, а головою правління відновленого колгоспу „Маяк” було обрано Т. М. Корост, яка працювала ж у цьому господарстві головним агрономом.

У спадок від розділеного господарства колгоспу „Маяк” дісталась тракторна бригада, молочно - товарна ферма, кілька автомобілів, занедбаний відділок в с. Камінне та 2 млн. крб. непогашеного боргу. Основні виробничі об’єкти, в т. ч. новозбудовані комплекси в тваринництві залишились в колгоспі ім. Леніна. Такий невідповідний розподіл не вплинув на прагнення колективу працівників новоствореного колгоспу „Маяк” та його керівника - Т. М. Корост відновити трудові традиції, які діяли в цьому господарстві до укрупнення. І це вдалося. Тільки за перших два роки колгосп „Маяк” погасив свою заборгованість і завершив 1989 р. з більш ніж мільйонним прибутком. Господарство вийшло в лідери по виробництву рослинництва і тваринництва, отримавши диплом переможця Всесоюзного соцзмагання та перехідний Червоний Прапор. За підсумками 1989 р. колгосп „Маяк” було занесено на Дошку Пошани республіканської ВДНГ в Києві. За цей час за свої власні кошти колгосп спорудив більше 50 об’єктів виробничого призначення та соцкультпобуту, зокрема, асфальтову дорогу до села Камінне, 24 житлових будинки, провів асфальтування і газифікацію вулиць на території господарства. Колгосп ім. Леніна за ці два роки, як і в послідуючі, фактично призупинився в своєму господарському розвитку.

Період діяльності „Маяка”, очолюваного Т. М. Корост, з 1987 р. по сьогоднішній день по праву називають роками дерзань і звершень, високої стабільності, розвитку і справжнього розквіту.

Це підтверджує порівняльна таблиця 2.1.

Таблиця 2.1

„Період діяльності „Маяка”

Середня врожайність зернових протягом останніх 5 років становить 53 цент. з гектара, цукрових буряків - 348 цент/га, соняшнику - 31 цент/га.

Всі галузі виробництва в агрофірмі прибуткові, рівень рентабельності і чистий прибуток щорічно зростає, що дозволяє сплачувати не менше третини податків районного бюджету. Щороку в будівництво вкладається близько 5 млн. грн. власних коштів, розмір заробітної плати в середньому на місяць складає 909 грн. на одного працюючого.

За кошти підприємства утримується 2 дитячих садки, надається шефська допомога 3 загальноосвітнім школам, збудовано оздоровчий центр однієї з них, навчається 37 стипендіатів у вузах і технікумах. Агрофірмою вкладено 500 тис. грн. в будівництво Центру материнства і дитинства при рай лікарні. Діє чітка система соціального захисту ветеранів. Щорічно на здійснення благодійної діяльності агрофірмою витрачається близько 1,5 млн. грн..

Шлях до цих вражаючих показників лежав через наполегливу й сумлінну працю всіх трудівників, уміле керівництво. Ефективність господарювання „Маяка” впродовж багатьох років стала не просто привабливою для тих трудових колективів господарств, що переживали певні труднощі, але й спонукали їх до входження в склад цього підприємства. Так в 1998 р. з ініціативою об’єднатись з підприємством „Маяк” виступили трудівники КСП ім. Войкова, що знаходилось в с. Козлівщина на відстані 40 км, в 2000 р. - сусіднє господарство КСП ім. Леніна, в 2004 р. - СВК „Великорублівський” в с. Велика Рублівка на відстані 20 км. Таке об’єднання не тільки розширювало виробничі можливості підприємства, але й викликало необхідність розбудови соціальної інфраструктури в тих населених пунктах де живуть і працюють трудівники агрофірми „Маяк”. Масштаби цих заходів ( в розвиток соціальної сфери щорічно вкладається понад 2 млн. грн. ) теж є свідченням економічної самодостатності Агрофірми „ Маяк”.

.2 Основні напрями діяльності підприємства на сучасному етапі

Основною метою Агрофірми „Маяк” є задоволення потреб як його засновників, так і всього населення України в сільськогосподарській продукції та одержання доходу в інтересах його засновників.

Агрофірма „Маяк” здійснює виробництво сільськогосподарської продукції, заготівлю, переробку і зберігання сільськогосподарської продукції та сировини, як власного виробництва, так і придбаної. Веде оптову і роздрібну торгівлю цією продукцією, продуктами переробки, товарами власного виробництва, комерційну (фірмову) торгівлю продовольчими і промисловими товарами, придбаними на стороні, в тому числі і підакцизними товарами. Виконує будівельні та ремонтно - будівельні роботи, займається підсобними промислами та виробництвом будівельних матеріалів, товарів широкого вжитку, надання агротехнічних та інших послуг членам Агрофірми, населенню, іншим сільськогосподарським товаровиробникам, підприємствам та організаціям. Надає транспортні, комунально - побутові, будівельні, ремонтні, побутові, ритуальні послуги членам Агрофірми та іншим категоріям громадян. Здійснює ветеринарне обслуговування тварин, ведення племінної роботи.

Агрофірма може займатися іншою господарською, комерційною та фінансовою діяльністю, не забороненою чинним законодавством як на території України так і за її межами.

.3 Законодавча база функціонування підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю „Агрофірма„Маяк”, надалі „Агрофірма”, створене рішенням Установчих зборів, протокол № 1 від 15 грудня 2003 року, шляхом реорганізації сільськогосподарського виробничого кооперативу (СВК) „Маяк” і є його правонаступником.

Засновниками Агрофірми є ті члени колишнього колективного сільгосппідприємства „Маяк”, які самостійно прийняли рішення про внесення до фонду Товариства вступних внесків, своїх майнових і земельних паїв для спільного їх використання та отримання прибутку від підприємницької діяльності.

Агрофірма здійснює виробничу та підприємницьку діяльність у відповідності із Законом України "Про сільськогосподарську кооперацію", керується Статутом ТОВ „Агрофірми„Маяк”, Правилами внутрішнього розпорядку, Положеннями про внутрішньогосподарський розрахунок, про раду трудового колективу, про пайові відносини, про оплату праці та чинним законодавством України.

Агрофірма набуває права юридичної особи з дня його державної реєстрації, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням, бланки, штампи, товарний знак та інші реквізити.

Агрофірма, як правонаступник СВК „Маяк”, виступає засновником (пайовиком) міжгосподарських підприємств і організацій району, які входять до відповідних об’єднань.

Агрофірма приймає участь у створенні об’єднання „радисільськогосподарських товаровиробників району”, фінансуванні його діяльності .

Повна назва Агрофірми : Товариство з обмеженою відповідальністю „Агрофірма„Маяк”.

Скорочена назва : „Агрофірма„Маяк”.

Місцезнаходження ТОВ „Агрофірми„Маяк” : Україна, 38600., Полтавська область, смт. Котельва, вул. Жовтнева, 290.

Агрофірма створюється на невизначений строк.

2.4 Організаційно - функціональна структура підприємства (схема)

Рисунок 2.1 - Організаційна структура управлінням виробництвом

Рисунок 2.2 - Схема соціально - виробничої структури ТОВ „Агрофірма„Маяк”

2.5 Фінансово - економічні показники діяльності підприємства

Для аналізу діяльності підприємства за період 2009 - 2011 роки, розрахуємо наступні фінансові показники:

-             зміни активів підприємства, зокрема: необоротних активів, основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів;

-             дослідимо структуру та стан джерел формування капіталу: як власних так і залучених ;

-             оцінимо структуру доходів та витрат підприємства, основні джерела формування прибутку, його прибутковість роботи;

-             оцінимо достатність коштів підприємства для фінансування його операційної, інвестиційної та фінансової діяльності та раціональність використання даних коштів;

-             проаналізуємо ефективність використання коштів та майна підприємства за допомогою показників ділової активності;

-             оцінимо прибутковість роботи підприємства за допомогою показників рентабельності.

Аналіз основних фінансових показників виконаємо за допомогою таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

„Фінансові показники діяльності підприємства”

Рисунок 2.3 - Динаміка фінансових результатів ТОВ „Агрофірми„Маяк”

Рисунок 2.4 - Коефіцієнти рентабельності ТОВ „Агрофірми„Маяк”

На основі знайдених показників можна зробити наступні висновки:

вартістьмайна підприємства у 2011 році зросла на 8868,2 тис. грн. порівняно з 2010 роком, а порівняно із 2009 роком на 25148,3 тис. грн.. Це відбулося за рахунок зростання вартості нематеріальних активів на 3 тис. грн. в порівнянні із 2010 роком, та на 31,8 тис. грн. в порівнянні із 2009 роком. Вартість оборотних активів підприємства зменшилася на 309,3 тис. грн. в порівнянні із 2010 роком, але зросла на 4600,5 тис. грн. в порівнянні із 2009 роком. В структурі майна підприємства переважає частка необоротних активів, вартість яких в 2011 році становить 49089,4 тис. грн., що в свою чергу більше від частки оборотних активів підприємства, вартість яких складає у звітному періоді 21449,5 тис. грн. Вартість оборотних активів в 2011 році зменшилась за рахунок зменшення вартості запасів підприємства на 469 тис. грн., в порівнянні із 2010 роком, в порівнянні із 2009 роком запаси зросли на 1749,4 тис. грн., та збільшення грошових коштів на 1079,5 тис. грн. в порівнянні із 2010 роком, а в порівнянні із 2009 роком грошові кошти зросли на 1126,9 тис. грн.

головним джерелом формування капіталу для ТОВ “Агрофірма Маяк” виступають внутрішні джерела фінансування. Підприємство має достатні власні кошти для забезпечення своєї виробничо - господарської діяльності, їх частка у 2011 році збільшилася на 15673,5 тис. грн.. порівняно з 2010 роком, і збільшилася на 26704,5 тис. грн.. порівняно з 2009 роком. Водночас підприємство зменшує залучення коштів за рахунок позик та кредитів, що характеризується зменшенням позичкового капіталу на 7199,3 тис. грн., порівняно з 2010 роком, і на 2035,5 тис. грн.. порівняно з 2009 роком, кредиторські зобов’язання зменшуються на 3633,4 тис. грн. порівняно з 2010 роком, і на 106,3 тис. грн.. порівняно з 2009 роком. Дана ситуація є свідченням позитивного фінансового стану підприємства, і це призвело до збільшення середньої вартості власного капіталу в 2011 році на 13352,3 тис. грн., порівняно з 2010 роком і на 24830,3 тис. грн.. порівняно з 2009 роком, а сукупного на 12574,2 тис. грн. порівняно з 2010 роком і на 25447,2 тис. грн.. порівняно з 2009 роком.

підприємство має позитивні фінансові результати. Кінцевим результатом його діяльності є прибуток. Водночас у фінансових результатах підприємства спостерігається стрімке зростання, зокрема: у 2010 році підприємство мало прибуток від операційної діяльності - 11624,6 тис. грн., а у 2011 році підприємство отримало прибуток від операційної діяльності у сумі 17067,2 тис. грн.; прибуток від звичайної діяльності до оподаткування збільшився на 2011 тис. на 5934,3 тис. грн. порівняно з 2010 роком і на 4874,1 тис. грн.. порівняно з 2009 роком, чистий прибуток на 5274 тис. грн., порівняно з 2010 роком і на 4090 тис. грн.. порівняно з 2009 роком, що характеризується зростання чистого доходу підприємства на 8233,1 тис. грн. порівняно з 2010 роком і на 8640,2 тис. грн. порівняно з 2009 роком.

щодо руху грошових коштів: підприємство менше їх витрачає (48,2 тис. грн.), чим отримує в ході здійснення операційної, фінансової та інвестиційної діяльності (1079,5 тис. грн.). Спостерігається збільшення грошових коштів на підприємство від операційної діяльності в 2011році на 5718,9 тис. грн., порівняно з 2010 роком і на 7493,3 тис. грн. порівняно з 2009 роком, а також зростання вкладів підприємства в інвестиційну діяльність на 198,1 тис. грн., в порівнянні з 2010 роком, та зменшення на фінансову діяльність на 4885,7 тис. грн. в порівнянні з 2010 роком.

коефіцієнт капіталовіддачі збільшився на 0,03 у 2011 році порівняно з 2010 роком. Збільшилися значення також коефіцієнтів обіговості оборотних активів на 0,24 порівняно з 2010 роком, дебіторської заборгованості на 20,59; кредиторської заборгованості зменшилися на 4,76, що супроводжується скороченням тривалості обігу, тобто тривалості часу протягом якого середня сума активів підприємства трансформується в грошові кошти від реалізації активів, про що свідчать дані, наведені в таблиці. Збільшилася фондовіддача підприємства на 0,02, порівняно із 2010 роком, але порівняно із 2009 роком зменшилася на 022; зменшилася фондомісткість на 0,04 порівняно із 2010 роком, причиною чому є зменшення обсягу випущеної продукції підприємством, а також зростання суми отриманого прибутку. Водночас збільшилося значення коефіцієнта обіговості запасів на 0,24, що говорить про збільшення швидкості трансформації запасів у готову продукцію, це сприяє отримання підприємством чистого доходу. Зменшився період тривалості операційного (на 42,29 доби) і фінансового циклів (на 54,25 доби) в порівнянні із 2010 роком, тобто спостерігається збільшення швидкості реалізації виробничого процесу та фінансових операцій підприємства. Отже, підприємство характеризується достатнім рівнем ділової активності.

коефіцієнт загальної рентабельності власного капіталу збільшився на 0,05 у звітному році порівняно з минулим роком, але зменшився порівняно із 2009; коефіцієнт рентабельності основних засобів збільшився на 0,06 в порівнянні із 2010 роком, але зменшився порівняно із 2009 на 0,08; коефіцієнт рентабельності оборотного капіталу збільшився на 0,22 в порівнянні із 2010 роком; це в свою чергу призвело до збільшення коефіціента рентабельності продукції на 0,03 в порівнянні з 2010 роком, але в порівнянні із 2009 роком зменшився на 0,05.

підприємство є здатним перетворити свої активи в грошові кошти для погашення своїх поточних зобов’язань в міру настання строків їх виконання. Тобто діяльність підприємства характеризується високим рівнем ліквідності. Коефіцієнт абсолютної ліквідності складає 0,021 і 1,626, відповідно у 2010 і 2011 роках, коефіцієнт миттєвої ліквідності - 0,782 і 6,58, коефіцієнт покриття - 3,615 і 28,998, тобто в усіх випадках підприємство має незначні поточні зобов’язання та має достатність коштів та можливостей їх погасити. Підприємство є платоспроможним.

фінансова стійкість підприємства ТОВ “Агрофірма Маяк” характеризується наступними коефіцієнтами:

Коефіцієнт автономії виконувався у 2010 році і становив 0,867, у 2011 році його значення збільшилося на 0,11 і становить 0,98 (при нормативному значенні даного коефіцієнта >0,5.) Це свідчить про достатність власних коштів підприємства для формування активів капіталу;

Коефіцієнт фінансування виконувався у 2010 році і становив 6,734, у 2011 році - збільшився на 85,37 і становить 92,102 (при нормативному значенні даного коефіцієнта >1). Це свідчить про зменшення залежності підприємства від позикових коштів та достатність власних.

Коефіцієнт заборгованості виконувався у 2010 році і становив 0,112, у 2011 році - зменшився на 0,1 і становив 0,011 (при нормативному значенні даного коефіцієнта <1). Це свідчить, що підприємство залучає для фінансування поточної діяльності позичкові кошти у незначних розмірах.

Коефіцієнт забезпеченості запасів - виконується і становить у 2010 році - (0,798), у 2011 році - (1,214), тобто підприємство має достатньо власного оборотного капіталу для фінансування матеріальних оборотних активів. Нормативне значення даного коефіцієнта має становити >0,8.

Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів становить (2,26) у 2010 році, та (27,207) у 2011 році, при нормативному значенні даного коефіцієнта >0,5. Це свідчить про достатність власного оборотного капіталу для фінансування оборотних активів підприємства.

Коефіцієнт маневреності - не виконується, що свідчить про недостатню частку власного капіталу, що вкладається в оборотні активи. Його значення складає: у 2010 році - (0,254), у 2011 році - (0,291), при оптимальному більше за 0,5 (нормативне значення становить >0,5).

Отже, фінансова стійкість підприємства характеризується достатністю власного капіталу, незначною залежністю від внутрішніх джерел фінансування та високим рівнем ліквідності та платоспроможності.

В цілому підприємство характеризується позитивним фінансовим станом, тобто воно є ліквідним, платоспроможним, ефективно використовує свої фінансові ресурси, спостерігається прибуток в ході виробничо - господарської діяльності, має невисоку залежність від позик та кредитів та достатній обсяг власного капіталу.

2.6 Аналіз фінансової стійкості

Для проведення аналізу фінансової стійкості розрахуємо показники структури капіталу, що характеризують ступінь захищеності інтересів кредиторів та інвесторів, які мають довгострокові вкладення в підприємство. До них відносять: коефіцієнт автономії, коефіцієнт концентрації залученого капіталу, коефіцієнт фінансування, коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів, коефіцієнт забезпеченості оборотних активів та інші.

Коефіцієнт економічної незалежності(коефіцієнт автономії або коефіцієнт концентрації власного капіталу). Цей коефіцієнт показує, яка частина власних коштів формує активи підприємства. Його оптимальне значення ≥0,5. Він обчислюється за балансом шляхом відношення власного капіталу до валюти балансу.

Для 2009 року:

Для 2010 року:

Для 2011 року:

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу. Він показує частку позикових коштів у формуванні активів. Його оптимальне значення <0,5. Він обчислюється за балансом таким чином:

ряд.480+620 .

ряд. 640

Для 2009 року:

Для 2010 року:

Для 2011 року:

Коефіцієнт фінансової залежності. Обчислюється шляхом відношення валюти балансу до власного капіталу:

ряд. 640 .

ряд.380

Для 2009 року:

Для 2010 року:

Для 2011 року:

Його оптимальне значення <2.

Коефіцієнт фінансування. Він розраховується за балансом шляхом відношення власного капіталу до позикових коштів

ряд.380 .

ряд.480+620

Для 2009 року :

Для 2010 року :

Для 2011 року :

Його оптимальне значення >1. Цей коефіцієнт указує на кількість власних коштів підприємства, яка припадає на 1 гривню позикових коштів.

Коефіцієнт заборгованостіпоказує скільки позикових коштів підприємство залучило на 1 грн. вкладеного у майно власного капіталу.

ряд.620.

ряд.380

Для 2009 року :

Для 2010 року :

Для 2011 року :

Його оптимальне значення <1. Значення даного коефіцієнт свідчить про незалежність підприємства від зовнішніх кредиторів та інвесторів, тобто про підвищення його фінансової стійкості.

Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів обчислюється як частка довгострокових позикових коштів у загальній сумі довгострокового позикового капіталу

ряд. 480 .

ряд. 380+430+480

Для 2009 року :

Для 2010 року :

Для 2011 року :

Коефіцієнт забезпеченості запасів. Він обчислюється шляхом відношення власних оборотних активів до матеріальних оборотних активів

ряд.380 - 080 .

ряд. 100+110+120+130+140

Для 2009 року:

Для 2010 року :

Для 2011 року :

Його оптимальне значення ≥0,8. Цей коефіцієнт показує, яка частка матеріальних оборотних активів фінансується за рахунок власного оборотного капіталу. Підприємство забезпечене власними оборотними коштами для формування запасів підприємства.

Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів.Це відношення власних оборотних активів до вартості всіх оборотних активів

ряд. 380-080.

ряд.260

Для 2009 року:

Для 2010 року :

Для 2011 року :

Його оптимальне значення ≥0,5. Цей коефіцієнт показує, яка частка оборотних активів підприємства фінансується за рахунок власного капіталу.

Коефіцієнт маневреності.Його визначають як відношення власних оборотних активів до власного капіталу

ряд.380-080.

ряд.380

Для 2009 року :

Для 2010 року :

Для 2011 року :

Його оптимальне значення >0,5. Цей коефіцієнт показує, яка частка власного капіталу підприємства вкладена в оборотні активи.

Коефіцієнт короткострокової заборгованості виражає частку поточних зобов'язань підприємства в загальній сумі зобов'язань

ряд. 620 .

ряд. 480+620

Для 2009 року:

Для 2010 року :

Для 2011 року :

Розрахунки показників узагальнимо в таблицю 2.6.

Таблиця 2.6

„Показники фінансової структури капіталу”

Висновки.Коефіцієнт автономії вище нормативного значення, в 2011 році (0,98) збільшився на 0,05 в порівнянні з 2009 роком, а в порівнянні з 2010 роком на 0,11, звідси слідує - збільшення власних коштів для формування активів підприємства; коефіцієнт концентрації залученого капіталу в 2011 році (0,011) зменшився на 0,049 в порівнянні з 2009 роком, а в порівнянні з 2010 роком - на 0,118, що свідчить про зменшення позикових коштів у формуванні активів підприємства; коефіцієнт фінансової залежності - в 2011 році (1,02) зменшився на 0,05 в порівнянні з 2009 роком, а в порівнянні з 2010 роком на 0,13, - що свідчить про збільшення власного капіталу; коефіцієнт фінансування в 2011 році (92,1) збільшився на 76,85 в порівнянні з 2009 роком, а в порівнянні з 2010 роком на 85,37 - достатність власного капіталу перед позиковими коштами, тобто можливість фінансування за рахунок власних джерел своєї виробничо - господарської діяльності; коефіцієнт заборгованості - в 2011 році (0,011) зменшився на 0,039 в порівнянні з 2009 роком, а в порівнянні з 2010 роком на 0,099, тобто понизилася залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування; високе значення довгострокових позикових коштів у загальній сумі довгострокового позичкового капіталу; коефіцієнт забезпеченості запасів і коефіцієнт забезпеченості оборотних активів виконуються, тобто підприємство має достатньо власного оборотного капіталу для фінансування запасів та оборотних активів.

Отже, у 2009 році підприємство характеризується нестійким фінансовим станом; у 2010 році підприємство характеризується нестійким фінансовим станом; у 2011 році підприємство має абсолютну фінансову стійкість.

.6 Аналіз можливого банкрутства підприємства

Розглянемо показники прогнозування банкрутства в 2011 році на основі моделі Альтмана, моделі Спрінгейта, показників Конона і Гольдера.

Модель Альтмана

Якщо значення Z < 1,8, то вірогідність банкрутства досить висока;

Якщо 1,8 < Z <2,7 , то вірогідність банкрутства 50%;

Якщо 2,7 < Z < 2,9 , то банкрутство можливе, але за певних обставин;

Якщо Z > 3, то вірогідність банкрутства незначна.

Оскільки значення Z = 56,55, то для вірогідність банкрутства незначна.

Модель Спрінгейта

Оскільки Z=16,17, то підприємство є прибуткове.

Показник діагностики ймовірності банкрутства Конана і Гольдера

Якщо показник Z знаходиться в межах від 1 до 2, то фінансова рівновага підприємства порушена, але за умови переходу підприємства до антикризового управління, банкрутство йому не загрожує;

Якщо 0< Z<1 , то підприємству загрожує банкрутство, якщо воно не здійснить санаційних заходів;

Якщо Z <0 - підприємство є напівбанкрутом.

Фінансова стійкість підприємства характеризується ефективним використанням та вдалим розподілом фінансових ресурсів, що веде до розвитку підприємства на позичковому капіталі, без збереження платоспроможності, з низьким рівнем ризику до банкрутства. Підприємство має збалансованість власних та позичених джерел формування грошових потоків, переважання власного капіталу над запозиченим впливає на ліквідність його активів та можливість виконання взятих на себе зобов’язань. Підприємство в ході своєї діяльності спроможне протистояти негативним діям різних факторів, що не впливають на його фінансовий стан. Не висока залежність від зовнішніх джерел фінансування, робить підприємство спроможним стабільно здійснювати господарську діяльність, отримувати прибуток, що веде до прояву в його діяльності кризових явищ .За допомогою використаних моделей прогнозування банкрутства підприємства ми дійшли висновку, що фінансовий стан підприємства є стабільний.

Таким чином, підприємство має здатність погашати свої фінансові зобов’язання, як на даний конкретний період, так і у випадку надзвичайних подій. Баланс підприємства характеризується значною ліквідністю активів і мінімальною залежність від позичкового капіталу, що свідчить про позитивну платіжну ситуацію, в якій є ТОВ “Агрофірми Маяк”.

РОЗДІЛ 3

РОЗРОБКА ЗАХОДІВ З ПОКРАЩЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ТОВ “АГРОФІРМИ МАЯК”

.1 Вибір та обгрунтування заходів та можливого обсягу їх запровадження

Аналіз фінансового стану та розробка проекту фінансового плану, які були проведені у другому розділі, виявили резерви підвищення фінансового планування та фінансового стану. Відповідно до виявлених резервів в даному розділі пропонуються заходи, що спрямовані на підвищення ефективності фінансового планування та фінансового стану досліджуваного підприємства.

Аналіз показав, що ТОВ “Агрофірми Маяк” хоча і має нормальний рівень платоспроможності і отримує прибуток, все одно, менеджменту доцільно підвищувати платоспроможність підприємства за рахунок зменшення дебіторської заборгованості.

При аналізі основних фінансово - економічних показників, доцільно підвищувати якість продукції.

Визначимо ряд заходів щодо покращення фінансового стану підприємства.

Захід 1.

Аналітична обробка економічної інформації є досить трудомістким процесом, що насамперед зумовлено її великими обсягами. Крім того, отримані дані повинні бути оперативними. Тому одним з напрямків удосконалення фінансового планування є впровадження програмних розробок та створення комплексних комп’ютерних систем, які забезпечать інтегрованість функцій управління фінансами та орієнтацію на оперативне формування варіантів рішень для керівництва.

Методи розрахунку показників майнового стану, балансової ліквідності, платоспроможності, фінансової стабільності, рентабельності та ділової активності в методиках слід викласти більш детально та спрощено, що дасть змогу розробити спеціалізовану програму для використання компютерної техніки в аналізі фінансового стану та при розробці фінансового плану.

При автоматизації фінансового аналізу та плануванні за допомогою персональних комп’ютерів зменшуються обсяги ручної праці, скорочується час на обробку та отримання необхідної інформації, зростає продуктивність роботи працівників. Це дасть можливість підвищити ефективність всієї системи управління діяльністю підприємства в умовах динамічної зміни ринкових відносин, а також забезпечить прийняття своєчасних науково обґрунтованих рішень керівництва з метою попередження виникнення кризових ситуацій.

Захід 2.

Даний захід спрямований на поповнення оборотних коштів за рахунок факторингу - системи фінансування, за умовами якої підприємство - постачальник продукції переуступає короткострокові вимоги за торговельними операціями комерційному банку.

Суть факторингу зводиться до того, що банк купує у підприємства - постачальника право на стягнення дебіторської заборгованості покупця продукції і переказує постачальникові 70 - 90 % суми коштів за відвантажену продукцію. Після отримання платежу від покупця банк переказує продавцеві залишок коштів (30 - 10 %) за мінусом відсотків за факторинговий кредит та комісійної винагороди. Отже підприємство зможе поліпшити своє фінансове становище, оскільки оплата за продукцію здійснюється банком протягом 2 - 3 днів з моменту укладання факторингової угоди; це призведе до збільшення грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства, що збільшить коефіцієнт абсолютної ліквідності і дозволить підприємству брати довго і короткострокові позики в банку для фінансування поточної діяльності, які видаються лише платоспроможним підприємствам, в яких коефіцієнт абсолютної ліквідності відповідає нормі.

Захід 3.

Одним з основних і найбільш радикальних напрямів поліпшення фінансового планування та фінансового стану є збільшення прибутковості виробництва і досягнення беззбиткової роботи за рахунок більш повного використання виробничої потужності підприємства та підвищення якості продукції, що дозволить підприємству бути конкурентноспроможним на відповідному товарному ринку.

3.2 Напрямки покращення фінансового стану ТОВ “Агрофірми Маяк” та резерви його оздоровлення

Резервами покращення фінансового стану підприємства є :

-                 Поліпшення показників виробничої діяльності (обсяги, якість робіт, послуг);

-             Підвищення рентабельності виробництва, а отже, і суми прибутків і обігових коштів;

-             Зростання обігових коштів через зважені управлінські рішення та поліпшення їх структури;

-             Зменшення невиправданих (понаднормативних) залишків товарно-матеріальних цінностей на складах підприємства;

-             Зменшення простроченої дебіторської заборгованості.

Одним із напрямків покращення фінансового стану підприємства є збільшення його прибутку за рахунок:

-    Збільшення обсягу реалізації робіт, послуг;

-             Зменшення витрат на виробництво і реалізацію продукції, робіт, послуг;

-             Зменшення кредиторської заборгованості підприємства;

-             Аналізу використання ресурсів підприємства, собівартості продукції, робіт, послуг.

Одним з ефективних методів відновлення матеріально - технічної бази підприємства є лізинг, що не вимагає повної одноразової оплати орендованого майна і служить одним з видів інвестування. Використання прискореної амортизації за лізинговими операціями дозволяє оперативно оновлювати обладнання і здійснювати технічне переозброєння виробництва.

Залучення кредитів під прибуткові проекти, здатні принести підприємству високий дохід, також є одним із резервів фінансового оздоровлення підприємства.

Цьому ж сприяє диверсифікованість виробництва за основними напрямами господарської діяльності, коли вимушені втрати на одних напрямах покриваються прибутком від інших.

Зменшити дефіцит власного капіталу можна за рахунок прискорення його оборотності шляхом скорочення термінів будівництва, виробничо - комерційного циклу, наднормативних залишків запасів, незавершеного виробництва тощо.

З метою скорочення витрат і підвищення ефективності основного виробництва в окремих випадках доцільно відмовитись від деяких видів діяльності, що обслуговують основне виробництво (будівництво, транспорт і ін.), і перейти до послуг спеціалізованих організацій.

Збільшити обсяг власних фінансових ресурсів можна шляхом:

·   зменшення суми постійних витрат на утримання управлінського, персоналу ремонт основних засобів і ін.;

·   зниження рівня змінних витрат за рахунок скорочення чисельності виробничого персоналу і зростання продуктивності праці;

·   прискорення амортизації машин і обладнання;

·   реалізація не використовуваного майна;

·   відмова від зовнішніх соціальних та інших програм, зниження інвестиційної активності підприємства.

Якщо підприємство одержує прибуток і при цьому є неплатоспроможним, потрібно проаналізувати використання прибутку. В умовах перебування підприємства в кризовій ситуації скорочення частки участі працівників у прибутку, відрахувань у резервний і страховий фонди слід розглядати як потенційний резерв поповнення власних оборотних коштів підприємства.

У виявленні резервів фінансового поліпшення підприємства може допомогти маркетинговий аналіз із вивчення попиту і пропозиції, ринків збуту і формуванню на цій основі оптимального асортименту і структури виробництва продукції.

Одним з основних і найбільш радикальних напрямів фінансового оздоровлення підприємства є пошук внутрішніх резервів збільшення прибутковості виробництва і досягнення беззбиткової роботи за рахунок більш повного використання виробничої потужності підприємства, підвищення якості і конкурентоспроможності продукції, зниження її собівартості, раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, скорочення непродуктивних витрат і втрат.

Основну увагу потрібно приділити питанню ресурсозбереження: впровадженню прогресивних норм, нормативів і ресурсозберігаючих технологій, використанню вторинної сировини, організації діючого обліку і контролю за використанням ресурсів, вивченню і впровадженню передового досвіду у здійсненні режиму економії, матеріального і морального стимулювання працівників за економію ресурсів і скорочення непродуктивних втрат і витрат.

ВИСНОВКИ

1.       На підприємствах, що не належать до інституціональних інвесторів, операційна діяльність є пріоритетним напрямом, однак на певних етапах розвитку підприємства необхідним і більш доцільним є здійснення фінансових інвестицій, саме тому важливим завданням роботи фінансових служб на підприємстві є визначення найефективніших напрямів вкладення залученого капіталу. В активі балансу відображається інформація про здійснені підприємством фінансові інвестиції.

2.       Інвестиції - це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті якої створюється прибуток або досягається соціальний ефект.

.        Фінансовий стан - найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства. Він відображає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал в діловому співробітництві, оцінює в якій мірі гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів за фінансовими та іншими відносинами.

.        Стійке фінансове становище формується в процесі всієї виробничо - господарської діяльності підприємства. Стійка діяльність підприємства залежить як від обґрунтованості стратегії розвитку, маркетингової політики, від ефективного використання всіх існуючих в його розпорядженні ресурсів, так і від зовнішніх умов, до числа яких відносять податкову, кредитну, цінову політики держави та ринкову кон'юнктуру.

.        Аналіз фінансового стану підприємства використовує весь комплекс доступної інформації, носить оперативний характер і цілком підпорядкований волі керівництва підприємством. Тільки такий аналіз дає можливість реально оцінити стан справ на підприємстві, досліджувати структуру собівартості не тільки усієї випущеної і реалізованої продукції, але й собівартості окремих її видів, склад комерційних і управлінських витрат, дозволяє з особливою точністю вивчити характер відповідальності посадових осіб за дотриманням розділів бізнес - плану.

.        Завданням цієї курсової роботи є не лише суто теоретичний опис, але й практичне застосування методів аналізу фінансового стану підприємства у виробничій практиці підприємств України, що дозволяє виділити переваги та недоліки в роботі підприємства, оцінити ефективність використання ним свого майна, здійснити пошук резервів щодо покращення роботи підприємства та пропозиції щодо зростання віддачі капіталу всіх його використання.

.        В ході даної курсової роботи, ми дослідили теоретичні аспекти та економічну суть фінансового стану підприємства, на прикладі - ВАТ “Агрофірма “МАЯК”. Розглянули поняття платоспроможності та ліквідності підприємства, а також провели оцінку та аналіз його майна. Так вартість майна в 2011 році на підприємстві становить 70642,3 тис. грн., що в порівнянні з 2010 роком зросла на 8868,2 тис. грн.

.        В структурі майна підприємства переважає частка необоротних активів, вартість яких в 2011 році становить 49089,4 тис. грн., що в свою чергу більше від частки оборотних активів підприємства, вартість яких складає у звітному періоді 21449,5 тис. грн. Наявність оборотних активів забезпечується за рахунок фінансування їх коштами внутрішніх джерел. Підприємство має достатньо власних коштів для фінансування матеріальних запасів (коефіцієнт забезпечення запасів - виконується і становить у 2011 році - 1,214).

.        Головним джерелом формування капіталу для ТОВ „Агрофірма„Маяк” виступають внутрішні джерела фінансування. Підприємство має достатні власні кошти для забезпечення своєї виробничо - господарської діяльності, їх частка в 2011 році становить 69214,5 тис. грн., що в порівнянні з 2010 роком збільшилася на 15673,5 тис. грн.

.        Головною причиною високого розміру власного капіталу протягом аналізованого періоду є відсутність збитків підприємства, його чистий прибуток у 2011 році становив 15953 тис. грн. Це свідчить про дотримання основних правил господарювання, в результаті чого підприємство не лише здійснює самофінансування, але й виконує умови самоокупності виробництва.

.        Слід відмітити зменшення позикового капіталу, в 2011 році на 7199,3 тис. грн. порівняно з 2010 роком, і на 2035,5 тис. грн. порівняно з 2009 роком.

.        Щодо руху грошових коштів: підприємство менше їх витрачає (48,2 тис. грн.), чим отримує в ході здійснення операційної, фінансової та інвестиційної діяльності (1079,5 тис. грн.). Спостерігається збільшення грошових коштів на підприємство від операційної діяльності в 2011 році на 5718,9 тис. грн., порівняно з 2010 роком і на 7493,3 тис. грн. порівняно з 2009 роком, а також зростання вкладів підприємства в інвестиційну діяльність на 198,1 тис. грн., в порівнянні з 2010 роком, та зменшення на фінансову діяльність на 4885,7 тис. грн. в порівнянні з 2010 роком.

.        Баланс ТОВ “Агрофірми Маяк” відповідає ознакам „доброго балансу”, підприємство характеризується зростом власного капіталу, кредиторська заборгованість рівна нулю, що приблизно відповідає дебіторській, не має „хворих статей”, не значний знос основних активів підприємства і не різкі зміни в структурі балансу, що пов’язане зі збільшенням частки необоротних активів і зменшення частки оборотних активів в загальній вартості майна підприємства, збільшенням власного капіталу і зменшення поточних зобов’язань в пасиві балансу.

.        В цілому підприємство характеризується позитивним фінансовим станом, тобто воно є ліквідним, платоспроможним, ефективно використовує свої фінансові ресурси, спостерігається прибуток в ході виробничо - господарської діяльності, має невисоку залежність від позик та кредитів та достатній обсяг власного капіталу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.   Афанасьєв М.В., Гончаров А.Б. Економікапідприємства: Навчально-методичнийпосібник для самостійноговивченнядисципліни / За редакцією проф. М.В. Афанасьєва. - Х.: ВД “ІНЖЕК”, 2003. - 410с. Укр. мов.

2.       Бухгалтерськийоблік в Україні. Навч. посібник. За ред. Р.Л. Хом’яка. - 2-ге вид., доп. і перероб. - Львів: Національнийуніверситет “Львівськаполітехніка” (Інформаційно-видавничий центр “ІНТЕЛЕКТ+” Інститутпіслядипломноїосвіти), “Інтелект-Захід”, 2003. - 820с.

.        Бухгалтерськийоблікізвикористаннямкомп’ютернихтехнологій:
На прикладіпрограми “1С:Бухгалтерія 7.7 для України” (Практикум) /
В.І. Крисюк, В.М. Дякон, Т.А. Демченко та ін. - К.: ВидавництвоЄвропейськогоуніверситету, 2006. - 173с.

.        Бухгалтерськийоблік у галузяхекономіки: Підручник для студ. вищ. навч. зал. / В.Б. Захожай, М.Ф. Базась, М.М. Матюха, В.М. Базась; За ред. В.Б. Захожая, М.Ф. Базася. - К.: МАУП, 2005. - 968с.: іл.

.        Бухгалтерськийоблік: основитеорії і практики / Лисюк О.М., Михайлова Т.П., Чаукіс Ю.Д. - Донецьк, 2003. - 443 стор.

.        Бухгалтерськийфінансовийоблік. Конспект лекцій / За ред. проф.
Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ЖІТІ, 2001. - 288с.

.        Бухгалтерськийфінансовийоблік: Підручник для студ. вузівспеціальності 7.050106 “Облік і аудит” / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - 4-е вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП “Рута”, 2002. - 688с.

.        Голов С.Ф., Костюченко В.М., Кравченко І.Ю., Ямборко Г.А. Фінансовийоблік: підручник. - К.: Лібра, 2005. - 976с.

.        Грачова Р.Є. Енциклопедіябухгалтерськогообліку. - К.: Галицькіконтракти, 2004. - 832с.

.        Давидова Т. Уроки з 1С:Бухгалтерії 7.7. Урок 20. Фінансовірезультатидіяльності // “Дебет-Кредит”. - 2002, № 44 (http://www.dtkt.com.ua/automation/ avto_buh/ukr/2002/44/44avto2.html#4).

.        Дубій О. 12 уроків з 1С:Бухгалтерії. - Львів: Бак, 2001. - 216с.

.        Економікапідприємства: Структурно-логічнийнавчальнийпосібник / За ред. д-ра екон. наук, проф. С.Ф. Покропивного - К.: КНЕУ, 2001. - 457с.

.        Економічнаенциклопедія: У трьох томах. Т.1 / Редкол.: … С.В.Мочерний (відп. ред.) та ін. - К.: Видавничий центр «Академія», 2000. - 864с.

.        Економічнаенциклопедія: У трьох томах. Т.2 / Редкол.: … С.В.Мочерний (відп. ред.) та ін. - К.: Видавничий центр «Академія», 2001. - 848с.

.        Економічнаенциклопедія: У трьох томах. Т.3 / Редкол.: … С.В.Мочерний (відп. ред.) та ін.. - К.: Видавничий центр «Академія», 2002. - 952с.

.        Економічнийаналіздіяльностіпідприємств / За ред. С.І. Шкарабана, М.І. Сапачова. - Тернопіль: ТАНГ, 1999. - 405с.

.        Енциклопедіябізнесмена, економіста, менеджера / За ред. Р.С. Дяківа. - К.: Міжнароднаекономічнафундація, 2000. - 704с.

.        Іванієнко В.В. Фінансовийаналіз: Навч. посібн. - 2-е вид. - Х.: ВидавничийДім “ІНЖЕК”, 2003. - 168с.

.        Інструкція про застосування Плану рахунківбухгалтерськогооблікуактивів, капіталу, зобов’язань і господарськихопераційпідприємств і організацій, затверджена наказом МіністерствафінансівУкраїнивід 30.11.99
№ 291 // Все про бухгалтерськийоблік. - 2002. - № 79 (746). - С.10-57.

.        Коробов М.Я. Фінансово-економічнийаналіздіяльностіпідприємства: Навч. посіб. - К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000. - 378с.

.        Косміна Р.М. Бухгалтерськийоблік: Навчальнийпосібник. - К.: Вища школа, 2003. - 174с.

.        Крайник О.П., Барвінський Є.С. Економікапідприємства: Навчальнийпосібник / За редакцією О.П. Крайник / - Львів: Національнийуніверситет “Львівськаполітехніка” (Інформаційно-видавничий центр “ІНТЕЛЕКТ+” Інститутпіслядипломноїосвіти), “Інтелект-Захід”, 2003. - 208с.

.        Кундря-Висоцька О.П. Бухгалтерськийоблік: Навчальнийпосібник. - К.: Вища школа, 2003. - 174с.

.        Кундря-Висоцька О.П. Бухгалтерськийоблік: Навчальнийпосібник. - К.: Алерта, 2004. - 303с.

.        МакконнеллКемпбелл Р., БрюСтенлі Л. Аналітичнаекономія: принципи, проблеми і політика. Частина 2. Мікроекономіка / Пер. з англ. - Львів: “Просвіта”, 1999. - 650с.: іл.

.        Мец В.О. Економічнийаналізфінансовихрезультатів та фінансового стану підприємства: Навч. посіб. - К.: Вищашк., 2003. - 278с.: іл.

.        Міжнародністандартибухгалтерськогообліку / Перекл. з англ. за ред. С.Ф. Голова. - К.: Федераціяпрофесійнихбухгалтерів і аудиторівУкраїни, 1998. - 736с.

.        Мних Є.В. Економічнийаналіз: Підручник. - К.: Центр навчальноїлітератури, 2003. - 412с.

.        Мочерний С.В. Політичнаекономія: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2002. - 687с. - (ВищаосвітаXXIстоліття).

.        План рахунківбухгалтерськогооблікуактивів, капіталу, зобов’язань і господарськихопераційпідприємств і організацій, затверджений наказом МіністерствафінансівУкраїнивід 30.11.99 № 291 // Все про бухгалтерськийоблік. - 2000. - № 4 (429). - С.21-28.

.        Положення (стандарт) бухгалтерськогообліку 1 “Загальнівимоги до фінансовоїзвітності”, затверджене наказом МіністерствафінансівУкраїнивід 31 березня 1999р. № 87 // Все про бухгалтерськийоблік. - 2003. - № 14 (802). - С.2-4.

.        Положення (стандарт) бухгалтерськогообліку 15 “Дохід”, затверджене наказом МіністерствафінансівУкраїнивід 31 березня 1999р. № 87 // Все про бухгалтерськийоблік. - 2003. - № 14 (802). - С.52-53.

.        Положення (стандарт) бухгалтерськогообліку 16 “Витрати”, затверджене наказом МіністерствафінансівУкраїнивід 31 березня 1999р. № 87 // Все про бухгалтерськийоблік. - 2003. - № 14 (802). - С.54-57.

.        Положення (стандарт) бухгалтерськогообліку 25 “Фінансовийзвітсуб’єкта малого підприємництва”, затверджене наказом МіністерствафінансівУкраїнивід 25 лютого 2000р. № 39 // Все про бухгалтерськийоблік. - 2003. -
№ 14 (802). - С.77-79.

.        Положення (стандарт) бухгалтерськогообліку 3 “Звіт про фінансовірезультати”: затверджене наказом МіністерствафінансівУкраїнивід 31 березня 1999р. № 87 // Все про бухгалтерськийоблік. - 2003. - № 14 (802). - С.10-12.

.        Прокопенко І.Ф., Ганік В.І., Петряєва З.Ф. Курс економічногоаналізу: Підр. для студентіввищихзакладів / За ред. І.Ф. Прокопенка. - Харків: Легас, 2004. - 384с.

.        Протасов В.Ф. Анализ деятельности предприятия (фирмы): производство, экономика, финансы, инвестиции, маркетинг. - М.: “Финансы и статистика”, 2003. - 536с.: ил.

.        Пушкар М.С. Фінансовийоблік: Підручник. - Тернопіль: Карт-бланш, 2002. - 628с.

.        Руденко Л.В., Подольська В.О., Яріш О.В. Аналізфінансово-господарськоїдіяльностіпідприємства. Навчальнийпосібник для студентіввищихнавч. закладів. - К.: НМЦ “Укоопспілка”, 2000. - 422с.

.        Семюелсон Пол А., НордгаузВільям Д. Макроекономіка / Пер. з англ. - К.: “Основи”, 1995. - 544с.: іл.

.        Тарасенко Н.В. Економічнийаналіздіяльностіпромисловогопідприємства. - 2-ге вид., стер. - К.: Алерта, 2003. - 485с.

.        Ткаченко Н.М. Бухгалтерськийфінансовийоблік на підприємствахУкраїни: Підруч. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. - 6-те вид. - К: А.С.К., 2002. - 784с.

.        Україна. Закон. Про бухгалтерськийоблік та фінансовузвітність в Україні: від 16 липня 1999р. № 996-ХІV (зізмінами і доповненнями) / Швець В.Г. Теоріябухгалтерськогообліку: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2003. - С.432-442.

.        Фінансовийаналіз: Навч. посіб. / Г.В.Митрофанов, Г.О.Кравченко, Н.С.Барабаш та ін.; За ред. проф. Г.В.Митрофанова. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т: 2002, - 301с.

.        Чебанова Н.В., Василенко Ю.А. Бухгалтерськийфінансовийоблік: Посібник. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. - 672с.

.        Швець В.Г. Теоріябухгалтерськогообліку: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес, 2003. - 444с. - (Вищаосвіта ХХІ століття).