Організація обліку та аналіз ефективності використання основних засобів у ВАТ 'Вовчанський агрегатний завод'
ЗМІСТ
ВСТУП
. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ЩОДО
АНАЛІЗУ ТА ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ВИРОБНИЦТВА
.1 Економічна сутність основних
засобів, їх класифікація
.2 Облік основних засобів
виробництва
.3 Методи аналізу основних
засобів та показники, що характеризують їх використання
. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ТА ПОДАТКОВИЙ
ОБЛІК ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
.1 Техніко-економічна
характеристика ВАТ «Вовчанський агрегатний завод»
.2 Організація бухгалтерського
і податкового обліку основних засобів
.3 Бухгалтерський облік
основних засобів
.4 Податковий облік основних
засобів
. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ
ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
.1 Аналіз фінансового стану ВАТ
«Вовчанський агрегатний завод»
.2 Аналіз забезпеченості
підприємства основними засобами
.3 Аналіз ефективності
використання основних засобів
.4 Заходи по покращенню
використання основних засобів, їх ефективність
. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА
НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
.1 Загальні питання охорони
праці
.2 Виробнича санітарія
.2.1 Параметри мікроклімату
.2.2 Виробниче освітлення
.2.3 Шум і вібрація
.2.4 Електромагнітні
випромінювання
.2.5 Електробезпека
.2.6 Пожежна безпека
.3 Охорона навколишнього
середовища
ВИСНОВКИ
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ
ВСТУП
В сучасній ринковій економіці та
жорстокій конкуренції, досить актуальним стало питання про використання
основних засобів.
Ведення обліку основних засобів
завжди вимагало і вимагає від бухгалтера підвищеної уваги. Часті за роки
незалежності України зміни в законодавстві багато разів безпосередньо зачіпали
і порядок обліку основних засобів. При цьому декілька разів методика ведення
обліку основних засобів змінювалася практично повністю. Такі зміни в
законодавстві, як розподіл обліку на бухгалтерський і податковий, ухвалення
національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, зумовили виникнення
низки питань щодо організації обліку основних засобів.
Зараз перед головними бухгалтерами,
фінансовими директорами, а особливо перед керівниками підприємств виникла
серйозна проблема відновлення основних засобів. Ігнорування цієї проблеми -
прямий шлях до краху господарства на Україні, а також значний удар по
національній економіці.
Виробничі потужності підтримуються,
як відомо, шляхом ремонту, або заміни. При цьому витрати на капітальний ремонт
поглинають велику частину спільного об’єму валових накопичень. Тому висока
степінь зносу і старіння основних засобів диктує необхідність їх більш
інтенсивного обновлення шляхом заміни. Заміна зношених та застарілих засобів
новими, більш ефективними, зменшує потребу в ремонті, і за рахунок цього можна
буде значно збільшити об’єм капітальних вкладень в технологічне оновлення
підприємств сільського господарства та підвищити їх ефективність. Саме в
процесі оновлення основних засобів матеріалізується науково-технічний прогрес,
який є засобом економічного і соціального прогресу.
Таким чином, з вищесказаного
виходить, що тема роботи вельми актуальна.
Мета роботи:
·
розглянути теоретичний матеріал,
чинні в даний час нормативні акти у сфері обліку основних засобів (із змінами і
доповненнями);
·
проаналізувати діяльність
підприємства по даній темі, користуючись документами бухгалтерії і первинними
документами по оформленню руху основних засобів;
·
висунути пропозиції по вдосконаленню
обліку основних засобів в основному в частині автоматизації і комп'ютеризації
обліку;
·
розглянути показники ефективності
використання основних засобів.
Для реалізації мети поставлені
наступні задачі:
розглянути економічний зміст
основних засобів, їх класифікацію і оцінку;
вивчити методику обліку надходження
основних засобів;
відобразити облік вибуття основних
засобів, їх реалізацію;
відобразити податковий облік
основних засобів;
провести аналіз забезпеченості
підприємства основними засобами, їх збереження і використання;
провести дослідження організації
аудиту об’єктів основних засобів;
відобразити автоматизацію обліку
основних засобів.
Об'єктом дослідження в дипломній
роботі є організація обліку основних засобів у відкритому акціонерному
товаристві «Вовчанський агрегатний завод».
Досліджуване підприємство має
розрахунковий рахунок в банку, круглу печатку з своїм найменуванням, самостійно
здійснює господарську діяльність і повністю несе відповідальність за її
результати.
В дипломній роботі використовуються
новітні інструктивні матеріали, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку,
учбові посібники, періодичні видання, звітні, організаційні документи ВАТ
«Вовчанського агрегатного заводу».
1. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ЩОДО АНАЛІЗУ
ТА ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ВИРОБНИЦТВА
.1 Економічна сутність основних
засобів, їх класифікація
Для здійснення виробничої діяльності
підприємствам потрібні основні засоби або, інакше кажучи, засоби праці. Від
предметів праці вони відрізняються тим, що беруть участь у виробництві протягом
кількох років, зберігаючи при цьому свою натуральну форму і фізичні власності.
Засоби праці зношуються поступово, а отже, переносять свою вартість на
виробництво продукції частинами.
Відповідно до
існуючої системи обліку в Україні діє наступний порядок класифікації:
1)
по галузевій ознаці;
2)
по характеру участі в процесі
виробництва;
3)
по видах;
4)
по приналежності;
5)
по використовуванню.
Угрупування основних засобів по
галузевій ознаці (промисловість, сільське господарство, транспорт і т.д.)
дозволяє отримати дані про їх вартість в розрізі галузей
Залежно від
характеру участі основних засобів в процесі розширеного відтворювання вони
підрозділяються на виробничі і невиробничі. Виробничі основні засоби
функціонують у сфері матеріального виробництва, неодноразово беруть участь в
процесі виробництва, зносяться поступово і переносять свою вартість на
створюваний продукт частинами, у міру зносу. Невиробничі основні засоби
безпосередньо не беруть участь в процесі виробництва. В процесі експлуатації
вони зносяться поступово і втрачають свою вартість у міру зносу.
Групування основних
засобів за функціональним призначенням наведено на рисунку 1.1.
Рисунок 1.1 -
Групування основних засобів за функціональним призначенням.
По приналежності основні засоби
підрозділяються на власні і орендовані.
По ознаці використовування - на ті,
що знаходяться в експлуатації (діючі); в реконструкції і технічній
реконструкції; в запасі (резерві); на реконструкції.
Більш детальна
класифікація основних засобів наведена на рисунку 1.2.
Рисунок 1.2 -
Класифікація основних засобів
Згідно Закону про податок на
прибуток [ 2 ] у податковому обліку основні фонди розділяються на 4 групи:
1) група 1 -
будівлі, споруди, їх структурні компоненти і передаючі пристрої, у тому числі
житлові будинки і їх частини квартири і місця загального користування),
вартість капітального поліпшення землі;
2) група 2 -
автомобільний транспорт і вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові
електронні, оптичні, електромеханічні прилади і інструменти, інше конторське
(офісне) устаткування, пристрої і приналежності до них;
3) група 3 -
будь-які інші основні фонди, не включені в групи 1, 2 і 4;
4) група 4 -
електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки
інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби прочитування або
друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі
стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних
товарів (предметів).
Особливість
основних засобів полягає у тому, що вони використовуються протягом декількох років.
Вони переносять свою вартість на готовий продукт частково, у міру зносу,
протягом тривалого часу, що охоплює кілька виробничо-технологічних циклів. Цей
процес має назву - амортизація основних виробничих фондів.
Амортизації
підлягають всі об'єкти основних засобів, окрім землі.
Нарахування амортизації починається
з місяця, наступного за місяцем, у якому було придбано ОЗ, і нараховується
щомісячно. Існує декілька методів нарахування амортизації. Який саме метод
використовувати, визначає підприємство самостійно:
1) прямолінійний метод, за
яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується,
на строк корисного використання об'єкта основних засобів;
При використовуванні прямолінійного
методу вартість об'єкту основних засобів, що амортизується, списується рівними
частинами протягом всього терміну корисної експлуатації.
Річна сума амортизації визначається
розподілом вартості, що амортизується, на термін корисного використання
об'єкту:
, (1.1)
де А - річна сума амортизаційних
відрахувань, грн.;
Са - вартість об'єкту, грн., що
амортизується.;
Т - термін корисного використання
об'єкту, літ.
Перевага цього методу є - простота
використання.
Недоліком цього методу є те, що при
його використанні не враховується моральний знос і він не дозволяє відбити
зміну інтенсивності використання основних засобів.
2) зменшення залишкової
вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової
вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату
початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма
амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом
кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від
ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість;
, (1.2)
де А - річна сума амортизаційних
відрахувань, грн.;
З - залишкова вартість об'єкту
основних засобів або первинна вартість на дату початку нарахування амортизації,
грн.;
На - річна норма амортизації (в
частках).
3) прискорене зменшення
залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток
залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на
дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється,
виходячи із строку корисного використання об'єкта, і подвоюється;
4) кумулятивний, за яким річна
сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та
кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням
кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта
основних засобів, на суму числа років його корисного використання:
, (1.3)
де Кк - кумулятивний коефіцієнт;
Сп - вартість первинна;
Сл - вартість ліквідаційна.
Метод зменшення залишкової вартості,
а також кумулятивний метод визначення суми амортизації є найпрогресивнішими з
погляду методології бухгалтерського обліку.
) виробничий, за яким
місячна сума амортизації визначається як добуток місячного обсягу продукції
(робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації
обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції
(робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта
основних засобів;
Норму амортизації по цьому методу
можна розрахувати по формулі:
, (1.4)
де На - норма амортизації;
Вп - первинна вартість об'єкту
основних засобів;
Вл - ліквідаційна вартість об'єкту
основних засобів;
Оп - передбачуваний об'єм
виробництва з використанням цього устаткування.
6) податковий.
При визначенні
терміну корисного використання об'єкту основних засобів слід враховувати такі
чинники, як:
1) очікуване
корисне використання об'єкту підприємством з урахуванням його потужності або
продуктивності;
2) передбачуваний
фізичний і моральний знос;
3) правові
або подібні обмеження використання об'єкту.
Термін корисного
використання об'єкту основних засобів переглядається у разі зміни очікуваних
економічних вигод від цього об'єкту.
Сума амортизаційних
відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань,
нарахованих для кожного з календарних кварталів, що входять в такий звітний
період (розрахункові квартали).
Сума амортизаційних
відрахувань кварталу, по якому проводяться розрахунки, визначається шляхом
застосування норм амортизації, до балансової вартості груп основних засобів на
початок такого розрахункового кварталу.
Суми амортизаційних
відрахувань вилученню до бюджету не підлягають, а так само не можуть бути базою
для нарахування яких-небудь податків, зборів (обов'язкових платежів).
Об'єктом нарахування амортизації
відповідно до Закону про прибуток є балансова вартість:
1) окремих об'єктів групи 1 і
всієї групи 1 в цілому;
) груп 2, 3 і 4.
Сума амортизаційних відрахувань
обчислюється за кожний окремий розрахунковий квартал, відповідний календарному
кварталу.
Балансова вартість
групи основних засобів (окремого об'єкту основних засобів групи 1) на початок
розрахункового кварталу визначається по формулі (1.5).
Б(а) =
Б(а-1) + П(а-1) - В(а-1) - A(а-1),
(1.5)
де Б(а)
- балансова вартість групи (окремого об'єкту основних засобів групи 1) на
початок розрахункового кварталу;
Б(а-1) -
балансова вартість групи (окремого об'єкту основних засобів групи 1) на початок
кварталу, що передував розрахунковому;
П(а-1) -
сума витрат, понесених на придбання основних засобів, здійснення капітального
ремонту, реконструкцій, модернізацій і інших поліпшень основних засобів, що
підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;
В(а-1) -
сума виведених з експлуатації основних коштів (окремого об'єкту основних
засобів групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому;
А(а-1) -
сума амортизаційних відрахувань, нарахованих в кварталі, що передував
розрахунковому.
Норми амортизації
встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних
засобів на початок звітного (податкового) періоду в наступному розмірі (з
розрахунку на податковий квартал):
група 1 - 2%; група 2- 10%; група 3
- 6%; група 4- 15%.
.2 Облік основних засобів
виробництва
До основних засобів відносяться
матеріальні активи, якими підприємство володіє з метою використання їх в
процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим
особам або для здійснення адміністративних функцій, очікуваний термін корисного
використання яких перевищує один рік.
Аналітичний облік основних засобів
ведеться по кожному об'єкту окремо.
Основні засоби враховуються по
первинній вартості. Безкоштовно вилучені основні кошти оцінюються по
справедливій вартості на дату отримання.
Відповідно до Плану рахунків [ 5 ]
облік основних засобів ведеться на рахунку 10 « Основні засоби».
Рахунок 10 « Основні засоби» має
наступні субрахунки:
101Земельні
ділянки
102Капітальні
витрати на поліпшення земель
103Будівлі
і споруди
104Машини
і устаткування
105Транспортні
засоби
106Інструменти,
прилади і інвентар
109 Інші основні засоби
По дебету рахунку 10 «Основні
засоби» відображаються записи по надходженню основних засобів на баланс
підприємства, які враховуються по первинній вартості; сума витрат, пов'язана з
поліпшенням об'єкту, яке приводить до збільшення майбутніх економічних вигод,
спочатку очікуваних від використання об'єкту; сума дооцінки залишкової вартості
об'єкту основних засобів.
По кредиту відображається вибуття
основних засобів унаслідок продажу, безкоштовної передачі або невідповідності
критеріям визначення активом, а також, у разі часткової ліквідації об'єкту
основних засобів, сума зниження ціни основних засобів.
Аналітичний облік основних засобів
ведеться по кожному інвентарному об'єкту. Залежно від видів основних засобів
аналітичний облік ведеться на інвентарних картках обліку основних засобів
(типова форма №03-6). На підприємствах, що мають невелику кількість інвентарних
об'єктів, ведуться інвентарні книги. На даному підприємстві аналітичний облік
ведеться на інвентарних картках, які відкриваються на кожний інвентарний
об'єкт. Заповнення інвентарних карток проводиться на основі первинної
документації: актів прийому-передачі основних засобів, технічних паспортів і
інших документів по придбанню, споруді, переміщенню і ліквідації об'єктів
основних засобів. Для забезпечення належного обліку основних засобів їм у
момент прийому в експлуатацію присвоюється інвентарний номер на весь період
експлуатації об'єкту до його списання.
Підставою для бухгалтерських записів
по обліку руху і залишків основних засобів, а також операцій, пов'язаних з їх
поточною експлуатацією, служать первинні документи.
В табл. 1.1 приведена кореспонденція
господарських операцій по обліку основних засобів.
Таблиця 1.1 - Кореспонденція
рахунків бухгалтерського обліку основних засобів
|
Зміст операції
|
Кореспондуючі рахунки
|
|
дебет
|
кредит
|
|
1
|
2
|
3
|
|
Придбання основних засоби за грошові кошти
|
|
Отримані основні засоби
|
152 «Придбання основних засобів»
|
63 «Розрахунки з постачальниками і
підрядчиками»
|
|
Відображена сума податку по ПДВ
|
641 «Розрахунки по податках»
|
63 «Розрахунки з постачальниками і
підрядчиками»
|
|
Відображена вартість посередницьких,
транспортних і інших послуг, пов'язаних з придбанням основних засобів
|
152 «Придбання основних засобів»
|
63 «Розрахунки з постачальниками і
підрядчиками»
|
|
Введені в експлуатацію об'єкти основних
засобів
|
10 «Основні засоби»
|
152 «Придбання основних засобів»
|
|
Виготовлення основних засобів господарським
способом
|
|
Списані матеріали
|
15 «Капітальні інвестиції»
|
20 «Виробничі запаси»
|
|
Відображені капітальні вкладення на суму
оплати праці виробничого персоналу
|
15 «Капітальні інвестиції»
|
661 «Розрахунки по заробітній платні»
|
|
Відображені капітальні вкладення на суму
нарахувань до Пенсійного фонду на засоби оплати праці виробничого персоналу
|
15 «Капітальні інвестиції»
|
651 «Розрахунки по пенсійному забезпеченню»
|
|
Відображені капітальні вкладення на суму
нарахувань до Фонду соціального страхування
|
15 «Капітальні інвестиції»
|
652 «Розрахунки по соціальному страхуванню»
|
|
Відображені капітальні вкладення на суму
нарахувань на засоби оплати праці до Державного фонду сприяння зайнятості
населення
|
15 «Капітальні інвестиції»
|
653 «Розрахунки по страхуванню на випадок
безробіття»
|
|
Введені в експлуатацію основні засоби
|
10 «Основні засоби»
|
15 «Капітальні інвестиції»
|
|
Амортизація основних засобів
|
|
Нарахована амортизація основних засобів :
|
83 «Амортизація»
|
131 «Знос основних засобів»
|
|
Об'єктів виробничого призначення
|
23 «Виробництво» або 91 Загальновиробничі
витрати»
|
83 «Амортизація»
|
|
Об'єктів, що забезпечують збут продукції
|
93 «Витрати на збут»
|
83 «Амортизація»
|
|
Об'єктів загальногосподарського призначення
|
92 «Адміністративні витрати»
|
83 «Амортизація»
|
|
Об'єктів житлово-комунального і
соціально-культурного призначення
|
949 «Інші витрати операційної діяльності»
|
83 «Амортизація»
|
|
Об'єктів, що використовуються для досліджень і
розробок, здійснюваних підприємством
|
941 «Витрати на дослідження і розробки»
|
83 «Амортизація»
|
|
Витрати на поточний ремонт основних засобів
|
|
Списані витрати на ремонт на витрати звітного
періоду
|
80 «Матеріальні витрати»
|
207 «Запасні частини»
|
|
91 «Загальновиробничі витрати»
|
|
|
92 «Адміністративні витрати»
|
|
|
93 «Витрати на збут»
|
80 «Матеріальні витрати»
|
|
941 «Витрати на дослідження і розробки»
|
|
|
Витрати на капітальний ремонт основних засобів
|
|
фактично понесені витрати, пов'язані з
поліпшенням основних засобів:
|
|
|
|
- на суму використаних виробничих запасів
|
15 «Капітальні інвестиції»
|
20 «Виробничі запаси»
|
|
- на суму нарахованої заробітної платні
|
15 «Капітальні інвестиції»
|
661 «Розрахунки по заробітній платні»
|
|
- на суму нарахувань на засоби заробітної
платні
|
15 «Капітальні інвестиції»
|
65 «Розрахунки по страхуванню»
|
|
І інші витрати
|
15 «Капітальні інвестиції»
|
63 «Розрахунки з постачальниками і
|
|
Після завершення різних видів поліпшення
основних засобів понесені витрати віднесені на збільшення первинної вартості
об'єкту
|
10 «Основні засоби»
|
15 «Капітальні інвестиції»
|
|
Реалізація основних засобів
|
|
Відвантажені основні засоби і відображений
дохід від їх реалізації
|
36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»
|
742 «Дохід від реалізації необоротних активів»
|
|
Відображені податкові зобов'язання по ПДВ
|
742 «Дохід від реалізації необоротних активів»
|
641 «Розрахунки по податках»
|
|
Списана сума зносу реалізованих основних
засобів
|
131 «Знос основних засобів»
|
10 «Основні засоби»
|
|
Списана залишкова вартість реалізованих
основних засобів
|
972 «Собівартість реалізованих необоротних
активів»
|
10 «Основні засоби»
|
|
Ліквідація основних засобів
|
|
Списаний знос ліквідованих основних засобів
|
131 «Знос основних засобів»
|
10 «Основні засоби»
|
|
Списана залишкова вартість ліквідованих
основних засобів
|
976 «Списання необоротних активів»
|
10 «Основні засоби»
|
|
Відображені доходи від ліквідації основних
засобів в частині вартості оприбутковуваних придатних до використання
виробничих запасів
|
20 «Виробничі запаси» або інші рахунки
|
746 «Інші доходи від звичайної діяльності»
|
|
Облік результатів інвентаризації основних
засобів
|
|
Виявлені надлишки основних засобів і
оприбутковуванні в бухгалтерському обліку
|
10 «Основні засоби»
|
746 «Інші доходи звичайної діяльності»
|
|
На суму виявленої недостачі основних засобів,
списаних по залишковій вартості
|
976 «Списання необоротних активів»
|
10 «Основні засоби»
|
|
Одночасно на суму зносу списаних основних
засобів
|
131 «Знос основних засобів»
|
10 «Основні засоби»
|
|
На суму недостачі при визначенні винні осіб
|
375 «Розрахунки по відшкодуванню заподіяного
збитку»
|
746 «Інші доходи звичайної діяльності»
|
|
На суму різниці між обліковими цінами і
цінами, розрахованими для утримання з винних осіб, яка перераховується до
бюджету
|
746 «Інші доходи звичайної діяльності»
|
642 «Розрахунки по обов'язкових платежах»
|
.3 Методи аналізу основних
засобів та показники, що характеризують їх використання
Основні виробничі фонди підприємств,
які беруть участь у процесі виробництва, піддаються фізичному та моральному
зносу, старіють, у результаті чого знижуються їх експлуатаційні можливості.
Стан та використання основних виробничих фондів є важливою умовою, фактором
забезпечення нормальних умов процесу виробництва та підвищення його
ефективності. Тому на підприємствах важливе значення має як систематичне
оцінювання стану основних фондів, так і аналіз ефективності їх використання.
Основні об’єкти, методи та задачі аналізу основних засобів наведені у таблиці
1.2.
Таблиця 1.2 - Об’єкти аналізу
основних засобів
|
Напрямки аналізу
|
Методи
|
Задачі
|
|
1
|
2
|
3
|
|
1. Аналіз і оцінка динаміки і структури
основних виробничих фондів
|
Горизонтальний, вертикальний трендовий аналіз,
абсолютні, відносні величини
|
Визначення впливу структури і динаміки ОВФ на
фінансові результати Оцінка впливи розширення (скорочення) ОВФ на зміну
вартості бізнесу
|
|
2. Аналіз стану ОВФ
|
Коефіцієнтний аналіз, розрахунок середньої
величини
|
Оцінка руху ОВФ Оцінка вікового складу ОВФ
Оцінка рівня технічної оснащеності
|
|
3. Аналіз забезпеченості підприємства ОВФ
|
Порівняння, розрахунок темпів зміни
|
|
|
4. Аналіз використання ОВФ
|
Факторне моделювання і аналіз, індексний
аналіз, коефіцієнтний метод
|
Оцінка інтенсивності і ефективності
використання ОВФ Оцінка впливу інтенсивного та екстенсивного використання ОВФ
на випуск продукції. Аналіз використання виробничої потужності. Оцінка міри
використання технологічного устаткування
|
|
5. Резерви збільшення випуску продукції,
фондорентабельності, фондовіддачі
|
|
|
Поліпшення використання основних
засобів є одним із важливих напрямів підвищення ефективності виробництва.
Характеристика цього процесу повинна супроводжуватись належною оцінкою. Для
проведення кількісної оцінки використання основних засобів необхідно
застосовувати систему показників. Для ґрунтовної аналітичної оцінки систему
показників можна розділити на дві групи: узагальнюючі та часткові.
Узагальнюючі показники мають
забезпечити отримання достатньої кількості інформації, на основі якої можна
зробити висновки про ефективність використання всієї сукупності основних
засобів (фондів) підприємства та виявити наявні резерви поліпшення їх
використання.
До узагальнюючих показників
відносять:
фондовіддачу,
фондомісткість,
рентабельність виробництва,
коефіцієнт використання виробничої
потужності підприємства.
Фондовіддача (Фв) характеризує
річний випуск продукції з одиниці вартості основних фондів. Зазначимо, що
середньорічну вартість основних фондів визначають як середньоарифметичну
величину із значень цього показника на перше число кожного місяця.
, (1.6)
де Фв- фондовіддача;
Фм - фондомісткість;
ОФср - середня вартість основних
засобів, тис грн.;- об'їм реалізації продукції, тис грн.
Отже, фондовіддачу активної частини
фондів можна знайти за формулою:
, (1.7)
де Фва - фондовіддача
активної частини фондів;
ОФсра - середня вартість
активної частини основних засобів, тис грн.;- об'єм реалізації продукції, тис
грн.
Фондомісткість (Фм) представляє
собою показник зворотній фондовіддачі, за допомогою якого можна визначити
величину основних фондів, яка припадає на одиницю вартості випуску відповідного
виду продукції. Показник фондомісткості продукції дає уяву про необхідну
величину основних фондів, необхідних для виробництва певного виду продукції.
Рентабельність виробництва - це
відносний показник ефективності роботи підприємства, який в загальній формі
обчислюється як відношення прибутку до витрат (ресурсів). Цей показник має
декілька модифікованих форм залежно від того, які саме прибуток і ресурси
використовуються в розрахунках.
Для оцінки використання основних
засобів доцільно застосовувати показник їх рентабельності, який характеризує
відношення прибутку до середньорічної первісної їх вартості.
, (1.8)
де По - прибуток від
операційної діяльності, тис.грн.;
ОФср - середня вартість основних
засобів, тис грн.
Наступний важливий показник -
коефіцієнт використання виробничої потужності (Квп) підприємства.
До часткових показників оцінки
використання основних фондів переважно належать натуральні показники та
коефіцієнти, за допомогою яких можна здійснити оцінку ефективності використання
окремих груп основних фондів підприємства, а також оцінку їх використання в
окремих підрозділах підприємства. Разом з цим, ці показники поділяють на дві
групи: екстенсивного та інтенсивного використання основних фондів.
До показників екстенсивного
використання основних засобів (фондів) належать коефіцієнти використання
планового, режимного і календарного часу роботи устаткування, коефіцієнт
змінності роботи устаткування, показник, який характеризує внутрішньо-змінні
простої устаткування.
Найбільш вживаний в практиці
аналітичної роботи підприємств є коефіцієнт змінності (Кзм) роботи
устаткування. У найбільш поширеному вигляді його визначають як відношення суми
машино-змін, відпрацьованих протягом доби до загальної кількості машин, наявних
в даному підрозділі.
, (1.9)
де Мзм - кількість
верстато-змін, відпрацьованих у всіх змінах (згідно з режимом роботи);-
загальна кількість встановленого устаткування, шт.
Коефіцієнт змінності показує,
скільки змін протягом доби працює устаткування. Важливим показником, який дає
змогу оцінити використання активної частини основних засобів устаткування в
часі є коефіцієнт його завантаження (Кз) за допомогою якого можна визначити
величину часу, яка планується до використання або фактичного відпрацьованого
часу устаткування за певний період часу.
Коефіцієнт завантаження
устаткування характеризує фактичну зайнятість устаткування:
, (1.10)
де Р - режим роботи, год.;шт - норма
штучного часу, год.;
Фд - дійсний річний фонд часу роботи
одиниці устаткування, год.;в - виробнича програма виробів, шт.;
Квн - коефіцієнт виконання норм
виробітку,
Серед показників екстенсивного
використання основних засобів важливе значення має показник внутрішньозмінних
простоїв устаткування. Він значно доповнює два попередні показники - коефіцієнт
змінності і коефіцієнт завантаження устаткування, оскільки дає змогу виявити
основні причини внутрішньозмінних простоїв, зокрема вплив на них таких
факторів, як низький рівень організації виробництва, несвоєчасне забезпечення
робочих місць інструментами, матеріалами, заготовками, відсутність робітників
відповідних професій, недоліки в організації технічного обслуговування
устаткування та ін.
Для оцінки основних засобів і,
насамперед, їх активної частини, застосовуються також показники інтенсивного їх
використання. Серед них коефіцієнт інтенсивного використання устаткування
(Кін), який характеризує його використання за потужністю (продуктивністю).
, (1.11)
де tтех - технічно
обґрунтована норма часу на одиницю продукції;фак - фактично затрачений час на
виготовлення одиниці продукції (роботи
Для оцінки інтенсивного
використання устаткування застосовують також коефіцієнт його використання по
машинному часу (Км).
, (1.12)
де tм.н. - машинний час у
загальній нормі, хв.;шт.ч. - норма штучного часу, хв.
Коефіцієнт інтегрального
використання устаткування (Кінт) розраховується як добуток коефіцієнтів
екстенсивного і інтенсивного використання.
Поряд з показниками, які
характеризують екстенсивне і інтенсивне використання активної частини основних
засобів - устаткування, важливе значення мають показники, які дають змогу
оцінити використання виробничих площ, споруд та інших важливих складових
основних засобів. Так, для оцінки використання виробничих площ можуть
застосовуватись коефіцієнти екстенсивного та інтенсивного використання
виробничих площ, коефіцієнти завантаження виробничих площ цехів, дільниць,
показник виходу продукції з 1 кв. м. виробничої площі, коефіцієнти зайнятості
виробничих площ устаткуванням тощо.
Для оцінки процесу оновлення
активної частини основних засобів використовують коефіцієнти оновлення і
вибуття, проводять аналіз вікового і якісного складу устаткування.
Коефіцієнт оновлення,(Кон)
розраховується як відношення вартості введених в дію протягом року активної
частини основних засобів до сумарної первісної їх вартості на кінець року.
, (1.13)
де Ко - коефіцієнт оновлення
основних засобів
ОФпост - сума основних коштів, які
поступили за звітний період, тис.грн.
ОФкін - вартість основних засобів на
кінець періоду, тис.грн.
Коефіцієнт вибуття (Квиб) визначають
шляхом ділення вартості основних засобів, які вибувають протягом року, до
сумарної їх первісної вартості на початок року.
, (1.14)
де Квиб - коефіцієнт вибуття
основних засобів
ОФвиб - вартість основних засобів,
які вибули за звітний період, тис.грн.
ОФпоч - вартість основних засобів на
початок року, тис.грн.
Порівняння величини коефіцієнтів
оновлення і вибуття основних засобів дає змогу відслідковувати тенденцію в
нагромадженні активної частини основних засобів і темпи заміни морально
застарілих засобів.
Одним із основних факторів, які
визначають обсяг продукції підприємства, є фондовіддача. Тому постає
необхідність в аналізі факторів, які, в свою чергу, впливають на неї. Треба
мати на увазі, що показник фондовіддачі складний, на нього впливає безліч
факторів, значна частина яких пов’язана між собою.
На рівень фондовіддачі впливають
різні фактори, пов’язані як зі зміною обсягу продукції, так і з ефективністю
використання основних виробничих фондів, особливо активної їх частини [15].
Спочатку під час аналізу
фондовіддачі вивчають вплив на неї окремих факторів, а потім визначають вплив
фондовіддачі на обсяг випуску.
Детальніше факторний аналіз
фондовіддачі буде розглянуто в третій частині бакалаврської роботи на прикладі
ПАТ «ВАЗ».
2.1 Техніко-економічна
характеристика ВАТ «Вовчанський агрегатний завод»
Для детального розгляду організації
та обліку основних засобів на підприємстві, обрано Акціонерне товариство
«Вовчанській агрегатний завод», який створено на базі Державного підприємства
Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії
України. Засновником є Держава. Як державне підприємство Вовчанській агрегатний
завод утворений в 1970 році, як філія Харківського об'єднання «ФЕД».
Завод відноситься до міністерства
авіаційної промисловості. Початок діяльності характеризувався виробництвом
деталей для авіаційної техніки, а за тим виробництвом готових агрегатів,
водяних насосів до автомобілів «Москвич».
З метою реформування економіки
України відповідно до плану приватизації на 1994 рік Вовчанський агрегатний
завод пройшов етап корпоратизації і отримав дозвіл на приватизацію майна
Акціонерного товариства «Вовчанській агрегатний завод» (ВАТ «ВАЗ»). З квітня
2010 року завод має назву: Публічне акціонерне товариство «Вовчанській
агрегатний завод» (ПАТ «ВАЗ»).
Організаційна структура управління
Публічного акціонерного товариства «Вовчанський агрегатний завод» показана у
додатку А.
Метою діяльності товариства є:
мобілізація засобів на проведення розробок, виробництво і поставки
електромеханічної продукції народного споживання і іншої продукції для потреб
внутрішнього і зовнішнього ринків, розширення і оновлення асортименту
продукції, здійснення комерційних операцій для отримання максимального доходу
на підвищення добробуту всіх членів суспільства на подальший розвиток і
удосконалення виробництва.
Підприємство виготовляє і реалізує
продукцію авіаційної техніки в номенклатурі, яка визначається державним
замовленням і договорами з іншими організаціями.
Основними задачами підприємства є
задоволення промислових потреб його продукцією, роботах, послугах і реалізації
на основі отриманого доходу, соціальних і економічних інтересів членів
трудового колективу.
Приватизація заводу дозволила
успішніше вирішувати проблеми технічного переозброєння виробництва закупівлі
сировини і комплектуючих, навіть за вільними ринковими цінами. Самостійність і
наявність грошей дали можливість використовувати нові методи матеріального і
соціально-психологічного стимулювання до праці. Вкладаючи свої кошти в акції,
працівники не тільки уникнули в нинішніх умовах інфляції, можливості, втратити
свої грошові накопичення, але і стали власними акціонерного підприємства,
процвітання якого сприятиме реалізації їх інтересів. В результаті конверсії
заводу, завдяки технічним рішенням, ВАТ перевів ряд виробів на цивільну
продукцію, що дозволяє скоротити профіль підприємства, освоїв і приступив до
серійного виробництва виробів для автомобільної промисловості - це регулятор
рівня підлоги, розподільники гальмівних сил, водяний насос до автомобіля
«Таврія», проходить випробування масляний насос. Для цього автомобіля є і інші
розробки. Крім того, завод уклав договори і виготовляє деталі для ряду
німецьких фірм з перспективою інвестування цими фірмами збільшення виробництва
цих деталей, а в подальшому і виробів.
У зв'язку з переходом авіації на
нові типи літаків, виробництво гідроагрегатів і топливорегулюючої апаратури, що
серійно випускається підприємством, знижується і деякі її типи знімаються з
виробництва.
Підприємством почато освоєння
насосних станцій для літаків ТУ-204 і МУЛ-96-300, які покликані замінити весь
парк літаків країн СНГ даного типа і виробництво яких неухильно росте.
Виробництво агрегатів для військової авіації, у зв'язку з конверсією
знижується. Об'єми продукції, що випускається, мають ринки збуту і забезпечують
завантаження робочих місць. Номенклатура товарної продукції приведена в таблиці
2.1
Таблиця 2.1 - Номенклатура товарної
продукції ВАТ «ВАЗ» за період 01.01.2007 - 31.12.2008 рр.
|
Показник
|
2007 р.
|
2008 р.
|
Зміна%
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
Товарна продукція всього в тому числі :
|
16428
|
22198
|
0,35
|
|
- водяний насос (в/н М-412)
|
298
|
175
|
-0,4
|
|
- регулятор рівня полу (РУП с МК 230)
|
1175
|
2428
|
1,0
|
|
- Клапан 9000
|
675
|
889,1
|
0,3
|
|
- пневмо-гідропідсилювач (ПГУ)
|
4428
|
6775,6
|
0,53
|
|
- Інша ТП
|
9852
|
11930,3
|
0,2
|
З таблиці 2.1 бачимо що обсяг
товарної продукції збільшився у 2008 році на 0,35% порівняно з 2007 р.
Збільшився випуск регуляторів рівня полу 2008р. порівняно з 2007 роком на 1,0%.
Випуск клапанів 9000 в 2008 р. збільшився на 0,3% порівняно з 2007 р. Структура
продукції, яку випускає ВАТ «Вовчанський агрегатний завод» наведена на рисунках
2.1 та 2.2.
Рисунок 2.1- Структура товарної
продукції ПАТ «ВАЗ» в 2007 році
Рисунок 2.2 - Структура товарної
продукції ПАТ «ВАЗ» в 2008 році
Основний об'єм продажів товарів
промислового призначення проводиться за прямими договорами із споживачами.
Експорт в західні країни здійснюється через українські і російські
зовнішньоторговельні організації.
Основна маса споживацьких товарів
продається через оптово-торгові організації. Частина товарів продається
безпосередньо торгуючим організаціям.
Акціонерне товариство здійснює
оперативний і бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, а також веде
статистичну звітність і представляє її в встановленому порядку і об'ємі органам
державної статистики.
Вартість основних засобів станом на
31.12.2008 року складає:
1) первісна
вартість - 74323,0 тис. грн.;
) залишкова
вартість - 16450,4 тис. грн.;
) знос основних
засобів складає - 57872,6 тис. грн.
Середній відсоток
зносу основних засобів станом на 31.12.2008 року складає -77,9%.
У звітному періоді
Товариством понесені наступні витрати, пов'язані з господарською діяльністю
таблиця 2.2 «Витрати підприємства».
Таблиця 2.2 -
Витрати підприємства
|
Показники
|
2006 р. тис.грн
|
2007 р. тис.грн
|
2008 р. тис.грн
|
Зміна,%
|
|
|
|
|
2006 р. до 2007 р.
|
2007р.до 2008 р.
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
|
- собівартість реалізованої продукції
|
20905,6
|
23600,7
|
30575,0
|
0,13
|
0,30
|
|
- адміністративні витрати
|
2418,5
|
1707,4
|
1901,9
|
0,42
|
0,11
|
|
- витрати на збут
|
1262,8
|
1476,9
|
1148,8
|
0,17
|
0,29
|
|
- інші операційні витрати
|
17614,7
|
19260,1
|
19909,2
|
0,09
|
0,03
|
|
Всього витрат:
|
42201,6
|
46045,1
|
53534,9
|
0,09
|
0,16
|
Як бачимо з таблиці
2.2 в останньому році виріс показник собівартості реалізованої продукції
порівняно з попередніми роками. Причиною може бути збільшення ціни на
матеріали, на транспортно-перевізні послуги, підвищення заробітної платні
робітникам та інше. Адміністративні та витрати на збут зменшилися, а інші
операційні витратили залишилися майже на тому ж рівні з незначним відхиленням у
бік збільшення.
Основні показники
діяльності Відкритого акціонерного товариства «Вовчанський агрегатний завод»
наведені у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 -
Основні показники діяльності ПАТ «ВАЗ»
|
Показники
|
Абсолютний показник по рокам
|
Відхилення
|
|
2007 р. тис.грн
|
2008 р. тис.грн
|
Абсолютне, (+,-)
|
Відносне, (%)
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
|
1.Обсяг виробництва, тис.грн.
|
18429,6
|
29608,9
|
+11179,3
|
60,7
|
|
2.Обсяг реалізації, тис.грн.
|
30866,1
|
41452,3
|
+10586,2
|
34,3
|
|
3.Собівартість реаліз. продукції, тис.грн.
|
23600,7
|
30575,0
|
+6974,3
|
29,6
|
|
4.Середньорічна вартість основних виробничих
фондів, тис.грн.
|
77298,3
|
74323,0
|
-2975,3
|
3,8
|
|
5.Фонд оплат праці, тис.грн.
|
8588
|
10030
|
+1442
|
16,8
|
|
6. Чисельність працюючих, чол.
|
1184
|
1114
|
-70
|
6,3
|
|
7.Продуктивність праці одного робітника,
тис.грн. /чол.
|
15,6
|
26,6
|
+11
|
70,5
|
|
8.Середньомісячна заробітна плата одного
робітника, грн./чол.
|
659,4
|
737,1
|
+77,7
|
11,8
|
|
9.Фондовітдача, грн.
|
0,41
|
0,57
|
+0,16
|
39
|
|
10. Витрати на 1 грн. виготовленої
продукції,грн.
|
0,78
|
0,97
|
+0,19
|
24,4
|
|
11. Прибуток (збиток) від операційної
діяльності, тис.грн.
|
-807,4
|
2744,2
|
+3551,6
|
339,9
|
|
12. Чистий прибуток (збиток), тис. грн.
|
-1819,0
|
2111,6
|
+3930,6
|
116,1
|
|
13.Рентабельність операційної діяльності,%
|
-1,40
|
3,63
|
+5,03
|
259,3
|
|
14. Рентабельність виробничо-господарської
діяльності,%
|
-2,62
|
6,62
|
+9,24
|
252,7
|
Аналізуючи дану
таблицю видно, що майже всі показники зросли у 2008 році проти 2007 року, окрім
показника середньорічної вартості основних виробничих фондів, який зменшився на
3080,3 тис. грн., або 4,2% і показника чисельності працюючих, який зменшився на
70 чол., 6,3%.
2.2 Організація
бухгалтерського і податкового обліку основних засобів
Основними завданнями організації
обліку і контролю наявності та руху основних засобів є забезпечення:
1) контролю за збереженням
основних засобів;
) правильного і своєчасного
документального оформлення та відображення в регістрах обліку надходження,
внутрішнього переміщення і вибуття об'єктів основних засобів;
3) правильного обчислення та
відображення в обліку сум зносу (амортизації) основних засобів;
) контролю за витратами на
ремонт основних засобів, ефективністю використання основних засобів;
) отримання документально
обґрунтованих даних про наявність та рух основних засобів за місцями їх
експлуатації, а також в розрізі осіб, відповідальних за їх збереження;
6) виявлення
результатів від реалізації об'єктів основних засобів або іншого їх вибуття.
Для забезпечення
виконання цих завдань усі данні бухгалтерського обліку повинні бути
своєчасними, точними і достовірними. Окрім того, повинне бути забезпечено
єдність показників обліку на всіх рівнях управління.
Бухгалтерський облік основних
засобів повинен забезпечити [ 6 ]:
1) своєчасне відображення на
рахунках бухгалтерського обліку повної інформації про оцінку, переоцінку і
надходження основних засобів, їх внутрішнє переміщення (зі складу в цех
(відділ, дільницю), з цеху в цех), вибуття (реалізація, ліквідація, безоплатна
передача, нестача, псування);
) відображення даних про
нарахування амортизації основних засобів за звітний період та їх зносу з
початку корисного використання;
3) визначення витрат,
пов'язаних з підтриманням основних засобів у робочому стані (технічні огляди,
поточне обслуговування), їх ремонтом і поліпшенням;
) визначення фінансових
результатів від реалізації та іншого вибуття основних засобів;
) інформацією для складання
звітності про основні засоби і капітальні інвестиції.
Правильність обліку та контроль за
його веденням на кожному підприємстві забезпечується наказом про облікову
політику, який в обов'язковому порядку повинен містити розділ про облік
основних засобів та інших необоротних матеріальних активів.
Облікова політика - це сукупність
принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання
та подачі фінансової звітності.
Фінансово-господарська діяльність
Відкритого акціонерного товариства «Вовчанський агрегатний завод» виконується у
відповідності з планами, що підтверджені вищим органом цього підприємства та
Наказом №93 «Про облікову політику підприємства» із змінами та доповненням.
Відповідальними за
фінансово-господарську діяльність є голова правління та головний бухгалтер.
Бухгалтерський облік здійснюється
бухгалтерією підприємства і очолюється головним бухгалтером. Головний бухгалтер
має двох заступників.
Кількісний і якісний склад
бухгалтерії визначається штатним розкладом і затверджений наказом керівника ВАТ
«Вовчанський агрегатний завод».
Структура бухгалтерії ВАТ
«Вовчанський агрегатний завод» представлена в Додатку Б.
Права і обов’язки головного
бухгалтера і всіх посадовців бухгалтерії визначаються Законом про
бухгалтерський облік, наказом про облікову політику і затвердженими посадовими
інструкціями.
Розпорядження головного бухгалтера,
до становлення і здійснення бухгалтерського обліку на підприємстві є
обов'язковими для виконання всіма структурними підрозділами і всіма
співробітниками підприємства.
Підприємство застосовує
журнально-ордерну форму обліку.
Загальна схема обліку основних
засобів на підприємстві наведена на рисунку 2.3.
Рисунок 2.3 - Схема
організації обліку основних засобів на підприємстві ВАТ «Вовчанський агрегатний
завод»
.3 Бухгалтерський
облік основних засобів
Будь-який об'єкт,
придбаний (отриманий безкоштовно, виготовлений і т.д.) підприємством, повинен
бути відображений в обліку [1]. Але перш ніж приступити безпосередньо до
обліку, необхідно пройти етапи визнання, класифікації і первинної оцінки. Точне
визнання, правильна класифікація і достовірна оцінка - застава точного,
правильного і достовірного обліку.
При визначенні основних засобів
необхідно виходити з того, що вони є частиною активів, тобто ресурсів, контрольованих
підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується,
приведе до надходження економічних вигод у майбутньому.
На етапі визнання
необхідно визначити скільки об'єктів слід відобразити в обліку і чи є ці
об'єкти основними засобами. Точність визнання забезпечує точність обліку. У
свою чергу, визнання може бути точним тільки тоді, коли бухгалтер, що здійснює
цю процедуру, має всю необхідну інформацію і упевнений в її достовірності.
Щоб мати підстави
для визнання об'єкту обліку об'єктом основних засобів, бухгалтер повинен бути
упевнений, що цей об'єкт:
) призначений
для використовування на підприємстві, а не, наприклад, для продажу або
безкоштовної передачі в добродійній меті;
2) використовуватиметься
на підприємстві більше одного року або більш одного операційного циклу (якщо
операційний цикл перевищує один рік).
На етапі
класифікації необхідно визначити, до яких класифікаційних угрупувань (по
вигляду, призначенню, місцю використовування, приналежності і т.д.) відноситься
кожний об'єкт, визнаний об'єктом основних засобів.
На етапі оцінки
формується первинна вартість кожного об'єкта, тобто та вартість, по якій він
буде відображений в обліку.
Особливістю
основних засобів є тривалий час їх використовування, поступовий знос і перенесення
вартості на собівартість знов створеного продукту (виготовленої продукції,
виконаних робіт і послуг).
Одиницею обліку
основних засобів є об'єкт.
Об'єкт основних
засобів - це:
1) закінчений
пристрій зі всіма пристосуваннями і приладдям до нього;
2) конструктивно
відособлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;
3) відособлений
комплекс конструктивно сполучених предметів однакового або різного призначення,
що мають для їх обслуговування загальні пристосування, обладнання, управління і
єдиний фундамент, унаслідок чого кожний предмет може виконувати свої функції, а
комплекс - певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно;
) інший
актив, відповідний визначенню основних засобів, або частина такого активу,
контрольована підприємством.
Для оформлення операцій з основними
засобами застосовуються первинні документи, типові форми яких затверджені
Наказом Міністерства статистики України №352 ще в 1995 році [ 6 ]. У їх числі:
1) ОЗ-1 «Акт
приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів» (Додаток В);
) ОЗ-2 «Акт приймання-здачі
відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів»;
3) ОЗ-3 «Акт ліквідації
основних засобів» (Додаток Д);
) ОЗ-4 «Акт на списання
автотранспортних засобів»;
) ОЗ-5 «Акт про встановлення,
пуск і демонтаж будівельного обладнання»;
) ОЗ-6 «Інвентарна картка
обліку основних засобів»;
) ОЗ-8 «Картка обліку
переміщення основних засобів»;
) ОЗ-9 «Інвентарний список
основних засобів»;
) ОЗ-14 «Розрахунок
амортизації основних засобів (для промислових підприємств);
) ОЗ-15 «Розрахунок
амортизації основних засобів (для будівельних організацій);
) ОЗ-16 «Розрахунок
амортизації по автотранспорту».
На ПАТ «ВАЗ використовуються форми
ОЗ-1, ОЗ-2, ОЗ-3, ОЗ-6, ОЗ-7, ОЗ-8, ОЗ-9 і ОЗ-14.
Господарські операції по
будівництву, виготовленню, придбанню, введенню в експлуатацію, підтримці в
робочому стані, поліпшенню і вибуттю основних засобів оформляються на
підприємстві первинними документами, які розкривають інформацію про:
1) назву первинного документа,
яка характеризує оформлену господарську операцію;
) дату складання;
3) назву підприємства, від
імені якого складений документ;
) назву об'єкта основних
засобів, його інвентарний номер, дату вводу і місце експлуатації, термін
корисного використання;
) технічну характеристику
(площу, об'єм, місткість, потужність і ін.) і вартість об'єкта основних
засобів, його переоцінку, ремонт і амортизацію;
) посади осіб, які
здійснювали господарську операцію і оформлення первинних документів з їх
підписами;
) перелік технічної
документації, яка передається (чи приймається) разом з об'єктом основних
засобів, вигляді і кількості дорогоцінних металів, що містяться в об'єкті
основних засобів;
) походження засобів
(власні, цільові), використаних для придбання, будівництва і поліпшення
основних засобів, і про безкоштовно вилучені основні кошти;
) особистий підпис або інші
данні, що дозволяють ідентифікувати осіб, що брали участь в здійсненні
господарської операції.
Усі первинні документи, якими
оформлюються операції з руху основних засобів, складаються і підписуються
членами комісії, призначеної розпорядженням керівника підприємства. До складу
такої комісії входять: головний інженер, головний бухгалтер, головний
енергетик, головний механік, головний технолог, керівник відділу охорони праці.
Для організації обліку і
забезпечення контролю збереження основних засобів кожного об'єкту основних
засобів (інвентарному об'єкту) незалежно від того, чи знаходиться він в
експлуатації, в запасі або на консервації, при прийнятті їх до бухгалтерського
обліку привласнюється відповідний інвентарний номер, який позначається на ньому
шляхом прикріплення металевого жетону, нанесення фарбою, насічки або
таврування.
Інвентарний об'єкт - це закінчений
пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно
відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій, чи
відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного
призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування керування та
єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а
комплекс - певну роботу тільки у складі, а не самостійно.
Інвентарний номер, привласнений
об'єкту основних засобів, зберігається за ним на весь період його знаходження
на даному підприємстві та вказується в усіх первинних документах і регістрах
бухгалтерського обліку.
У таких випадках, коли інвентарний
об'єкт має кілька частин, які мають різний рядок корисного використання і
враховуються як самостійні інвентарні об'єкти, кожній частині привласнюється
окремий інвентарний номер. Якщо по об'єкту, який складається з кількох частин,
встановлений загальний для об'єкту рядків корисного використання, вказаний
об'єкт обліковується за одним інвентарним номером.
Інвентарні номери списаних з
бухгалтерського обліку об'єктів основних засобів не привласнюються знову
прийнятим до бухгалтерського обліку об'єктам протягом п'яти років по закінченні
терміну списання.
Перелік типових форм первинної
документації, якими оформлюють операції з руху основних засобів на
підприємстві, затверджені законодавчо.
Для оформлення зарахування до складу
основних засобів окремих об'єктів, для обліку введення їх в експлуатацію, за
винятком тих випадків, коли введення об'єктів в дію повинне відповідно до
чинного законодавства оформлятися в особливому порядку, для оформлення
внутрішнього переміщення основних засобів з одного цеху (відділу) в іншій, для
оформлення передачі основних засобів з складу в експлуатацію - застосовують
«Акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів» (форма
№ОЗ-1).
Акт складається на кожний об’єкт
окремо, а на декілька - лише коли об’єкти однотипні, мають однакову вартість і
прийняті одночасно на відповідальне зберігання однією і тією ж персоною.
Оперограма акту прийому-передачі основних засобів показана у таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 - Оперограма акту
прийому-передачі основних засобів
|
Види робіт над документами
|
Виконавці
|
|
Відповідальна особа
|
Члени комісії
|
Гол. інженер
|
Гол. бухгалтер
|
Бухгалтер з обліку основних засобів
|
|
|
Гол. енергетик
|
Гол. механік
|
Гол. технолог
|
Нач. бюро охорони праці
|
|
|
|
|
1 Виписування документа
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 Оформлення підписів
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 Передача документів в бухгалтерію
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 Обробка документів на комп’ютері
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 Передача в поточний архів
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Форма №ОЗ-2 «Акт приймання-здачі
відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів» - актом такої
форми оформлюється приймання завершених робіт після добудови, реконструкції або
модернізації основних засобів.
Списання з балансу
основних засобів проводиться за умови, що відновлення їх неможливе або
економічно недоцільно і не можна їх продати або передати іншим підприємствам.
Для вирішення питань ліквідації
основних засобів і їх списання з балансу на підприємстві створена постійно
діюча комісія.
На підставі рішення комісії
складається акт про ліквідацію основних засобів, в якому вказуються дані огляду
засобів, що підлягають ліквідації і списанню, подій, що викликали непридатність
засобів для подальшої експлуатації. Якщо причиною є передчасний знос або
аварія, то обов'язково додається акт про аварію, в якому вказуються конкретні
винуватці, а так саме можливість подальшого використовування окремих деталей,
матеріалів і їх оцінка.
Реалізація основних засобів
здійснюється підприємством на основі договору продаж.
Акт на вибуття основних засобів
(форма №ОЗ-3) застосовується для оформлення вибуття основних засобів (окрім
транспортних засобів) при повному або частковому їх списанню.
Для вирішення питань ліквідації
основних засобів і їх списання з балансу на підприємстві створена постійно
діюча комісія, склад якої був вказаний раніше.
На підставі рішення комісії
складається акт про ліквідацію основних засобів, в якому вказуються дані огляду
засобів, що підлягають ліквідації і списанню, причини, що викликали непридатність
засобів для подальшої експлуатації.
При документальному оформленні
господарських операцій з обліку основних засобів на підприємстві відбувається
рух облікової інформації між первинною документацією, регістрами синтетичного
та аналітичного обліку і звітністю.
По рахунку 15 «Капітальні
інвестиції» по кредиту записують списання витрат по капітальним інвестиціям
внаслідок прийняття в експлуатацію придбаних або створених основних засобів.
Кореспондуючим рахунком при списанні витрат буде рахунок 10 «Основні засоби» -
зарахування до складу основних засобів [ 8 ].
За дебетом рахунка 15 «Капітальні
інвестиції» відображають витрати підприємства на придбання або створення
матеріальних необоротних активів. Кореспондуючими рахунками з обліку витрат по
капітальних інвестиціях будуть: 20 «Виробничі запаси» - на вартість
використаних запасів на будівництво основних засобів, 63 «Розрахунки з
постачальниками та підрядниками» - на вартість придбаних необоротних активів і
виконаних будівельно-монтажних робіт.
Діючий порядок аналітичного обліку
основних засобів розповсюджується і на облік інших необоротних активів.
По дебету рахунка 10 «Основні
засоби» відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих)
необоротних активів, сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта
(модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) [ 33 ].
Приклад: надходження в результаті
придбання за безготівковою передплатою верстак вартістю - 12000 грн. (у т.ч.
ПДВ). Вартість транспортних послуг - 1800 грн. (у т.ч. ПДВ). Витрати на
встановлення, монтаж, налагодження 400 грн., у т.ч. ПДВ. Крім цього:
а) заробітна плата з нарахуваннями
власного персоналу - 396 грн.;
б) вартість матеріалів, використаних
при встановлені - 900 грн.
Кореспонденція
рахунків по обліку надходження основних засобів приведена в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5 -
Кореспонденція рахунків по обліку надходження основних засобів від
постачальника
|
Зміст господарської операції
|
Кореспонденція
|
Сума, грн.
|
|
|
Дебет
|
Кредит
|
|
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
|
Здійснені передплати: а) постачальнику
верстака б) транспортній організації в) підприємству, яке здійснює
встановлення, монтаж, налагодження
|
631 641 631 641 631 641
|
311 644 311 644 311 644
|
12000 2 000 1 800 300 2 400 400
|
|
|
Відображено оприбуткування верстака
|
152 644
|
631 631
|
10000 2 000
|
|
|
Відображено послуги транспортної організації
по доставці верстака
|
152 644
|
631 631
|
1 500 300
|
|
Відображені витрати на встановлення, монтаж,
налагодження
|
152 644
|
631 631
|
2 000 400
|
|
Нарахована заробітна плата і внески на
загальнодержавне пенсійне та соціальне страхування власному персоналу
підприємства, зайнятому встановленням, монтажем, налагодженням
|
152
|
65 661
|
396
|
|
Відображено використання матеріалів при
встановленні
|
152
|
201
|
900
|
|
Відображено введення активу в експлуатацію
|
104
|
152
|
14796
|
Приклад другий: надходження в
результаті виготовлення власними силами пресу на 50т.(таблиця 2.6).
Вихідні дані:
1) вартість послуг підрядника
- 36 000 грн. у т.ч. ПДВ;
2) вартість матеріалів, які
використано при виготовленні - 18 000 грн. у т.ч. ПДВ;
) заробітна плата з нарахуваннями
робітників підприємства, які брали участь у виготовленні пресу на 50т., його
монтажі і налагоджені - 6393 грн.;
4) послуги
транспортної організації, пов'язані з доставкою матеріалів для виготовлення
пресу - 6900 грн. у т.ч. ПДВ.
Кореспонденція рахунків
по обліку виготовлення основних засобів приведена в таблиці 2.6
Таблиця 2.6 -
Кореспонденція рахунків по обліку виготовлення основних засобів
|
Зміст господарської операції
|
Кореспонденція
|
Сума, грн.
|
|
Дебет
|
Кредит
|
|
|
1
|
3
|
4
|
|
Здійснена передоплата: а) підряднику б)
транспортній організації в) постачальнику матеріалів
|
631 641 631 641 631 641
|
311 644 311 644 311 644
|
36000 6000 6900 1150 18000 3000
|
|
Оприбутковані матеріали
|
201 644
|
631 631
|
15000 3000
|
|
Відображена вартість послуг транспортної
організації по доставці матеріалів
|
201 644
|
631 631
|
5750 1150
|
|
Відображене списання матеріалів на
виготовлення пресу на 50 т.
|
152
|
201
|
20750
|
|
Прийняті за актом роботи підрядника у випадку
відображення авансу по дебету рах. 152
|
152 644 152 644 685
|
631 631 685 685 152
|
30000 6000 30000 6000 36000
|
|
Нарахована заробітна плата і внески на
загальнодержавне пенсійне та соціальне страхування робітникам, які зайняті
виготовленням, монтажем і налагодженням пресу на 50 т.
|
152
|
65, 661
|
6393
|
|
Необоротний актив введено в експлуатацію
|
104
|
152
|
57143
|
На рахунку 10 «Основні засоби», за
кредитом записують вибуття основних засобів та інших необоротних активів
внаслідок продаж, ліквідації, безоплатної передачі, передачі необоротних
активів, як внесок до статутного капіталу іншого підприємства, списання нестач
або псування. Кореспондуючими рахунками при вибутті основних засобів
виступають: рахунок 13 «Знос необоротних активів» - на суму зносу, нараховану
за час експлуатації; 976 «Списання необоротних активів» - на залишкову вартість
вибувших необоротних активів [ 35 ].
Кореспонденція рахунків з ліквідації
і реалізації основних засобів приведена в таблиці 2.7 і 2.8.
Вибуття основних засобів в
результаті ліквідації відобразимо в таблиці 2.7.
Вихідні дані:
1) первісна вартість холодильної
камери - 3999 грн.;
2) знос (з урахуванням
амортизації поточного місяця) - 3934 грн.;
3) залишкова вартість холодильної
камери на момент ліквідації 65 грн.
Таблиця 2.7 - Вибуття основних
засобів в результаті ліквідації
|
Зміст господарської операції
|
Кореспонденція
|
Сума, грн.
|
|
Дебет
|
Кредит
|
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
1 Віднесена до витрат залишкова вартість
активу
|
976
|
104
|
65
|
|
2 Списаний знос
|
131
|
104
|
3934
|
|
3 Нараховані податкові зобов’язання з ПДВ із
справедливої вартості активу
|
976
|
6415
|
13
|
Вибуття основних засобів в
результаті продажу за плату відобразимо в таблиці 2.8.
Таблиця 2.8 - Вибуття основних
засобів в результаті продажу за плату
|
Зміст господарської операції
|
Кореспонденція
|
Сума, грн.
|
|
Дебет
|
Кредит
|
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
1 Визнаний дохід від продажу копіювального
пристрою
|
363 742
|
742 6415
|
1080 180
|
|
2 Віднесена до видатків залишкова вартість
копіювального пристрою
|
972
|
106
|
700
|
|
3 Списаний знос копіювального пристрою
|
131
|
106
|
300
|
|
4 Отримані кошти від продавця
|
311
|
363
|
1080
|
|
5 Відображений фінансовий результат продажу
|
742 793 793
|
793 972 441
|
900 700 200
|
Вихідні дані до таблиці 2.8:
1) первісна вартість
копіювального пристрою - 1000 грн.;
2) знос (з урахуванням
амортизації поточного місяця) - 300 грн.;
) вартість продажу без ПДВ -
900 грн.
По кожному субрахунку рахунка 10
"Основні засоби" в аналітичних даних Журналу-ордера N 13 показуються
залишки на початок місяця, обороти за місяць з дебету та кредиту і залишок на
кінець місяця.
Для індивідуального обліку
застосовується Відомість обліку основних засобів або інвентаризаційні описи
(інвентарні карти).
Підприємство може
переоцінювати об’єкти основних засобів або інших необоротних активів по
справедливій вартості за станом на 31 грудня звітного періоду. У разі
переоцінки об’єкта основних засобів здійснюється переоцінка всіх об’єктів групи
основних засобів, до якої відноситься цей об’єкт [ 38 ].
Група основних
засобів є сукупністю однотипних по технічних характеристиках, призначеннях і
умовах використовування основних засобів.
Якщо переоцінка
групи основних засобів проведена підприємством, то далі вона повинна
проводитися щорічно. Переоцінена сума первинної вартості і зносу об’єкту
основних засобів визначається як результат множення відповідно первинної
вартості або зносу і індексу переоцінки. Індекс переоцінки визначається
розподілом справедливої вартості об’єкту, який переоцінюється, на його
залишкову вартість.
Сума дооцінки
залишкової вартості об’єкту основних засобів відображається у складі
додаткового капіталу, а сума зниження ціни - у складі витрат звітного періоду.
2.4 Податковий
облік основних засобів
Порядок податкового
обліку основних фондів регулюється Законом про податок на прибуток і Законом
про ПДВ.
Для податкового
обліку під терміном «основні фонди» розуміються матеріальні цінності, які
призначаються платником податків для використовування в його господарській
діяльності в перебігу періоду, що перевищує 365 календарних днів з дати
введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, і вартість яких перевищує
1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним і моральним зносом.
Таким чином, об'єкт зараховується в податковому обліку до складу основних
фондів при дотриманні наступних умов:
1) використання
в діяльності;
2) вартість
об'єкту понад 1000 гривень (без ПДВ);
) передбачуваний
термін використовування - більше 365 днів.
При покупці
основних фондів їх балансова вартість визначається з урахуванням транспортних і
страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким
придбанням, отже зіставляти з 1000 гривень необхідно вартість об'єкту основних
фондів, що купується, з урахуванням всіх таких супутніх його придбанню витрат.
Витрати на
придбання будь-яких матеріальних цінностей (призначених для використовування в
господарській діяльності), термін служби у яких більше 365 днів, але вартість не
перевищує 1000 гривень, включаються підприємством у валові витрати.
Як сказано було
вище, згідно Закону про податок на прибуток в податковому обліку основні фонди
діляться на чотири групи. Зі вступом в силу Закону про держбюджет на 2004 рік і
Законом №1957 для нових основних фондів груп 1, 2, 3 були введені «нові
(підвищені) норми» амортизації.
При розподілі
об'єктів основних фондів в податковому обліку в розрізі чотирьох основних груп
підприємство керується Державним класифікатором. Проте оскільки цей Класифікатор
розроблявся достатньо давно і як і раніше передбачає розподіл основних фондів
на три групи, то застосовується він в частині, що не суперечить Закону про
податок на прибуток.
Відмітною
особливістю податкового обліку основних фондів є те, що облік:
1) основних
фондів групи 1 - ведеться по групі в цілому і по кожному об'єкту окремо;
) основних
фондів групи 2, 3 і 4 - ведеться тільки в цілому по групі, а окремий облік
об'єктів, що входить до складу груп 2, 3 і 4, з метою оподаткування не
ведеться.
При цьому податкова
амортизація починає нараховуватися:
1) по
основних фондах групи 1 - з кварталу, наступного за введенням об'єкту в
експлуатацію;
) по
основних фондах груп 2, 3 і 4 - з кварталу, наступного за кварталом
оприбутковування матеріальних цінностей, які входять до складу таких груп
основних фондів, незалежно від фактичного здійснення розрахунків за ці основні
фонди і моменту введення їх в експлуатацію.
До невиробничих
фондів на ПАТ «ВАЗ» відносять об'єкти соціально-культурного призначення, призначені
для безкоштовного надання послуг своїм працівникам - стадіон, база відпочинку,
гуртожиток.
У відмінності від
основних виробничих фондів, невиробничі фонди в податковому обліку амортизації
не підлягають.
Є деякі
неспівпадіння при формуванні балансової вартості в податковому обліку і
первинної в бухгалтерському. Наприклад, пенсійний збір при покупці автомобіля і
нерухомості в бухгалтерському обліку потрапляє в первинну вартість об'єктів
основних засобів (як реєстраційні збори, державне мито і аналогічні платежі,
здійснювані у зв'язку з придбанням прав на об'єкти основних засобів), а в
податковому - у валові витрати.
Збільшення
балансової вартості основних фондів в податковому обліку відбувається:
1) для
окремого об'єкту основних фондів групи 1 - на початок кварталу, наступного за
кварталом введення в експлуатацію таких основних фондів;
) для
основних фондів груп 2, 3 і 4 - на початок кварталу, наступного за кварталом
оприбутковування основних фондів, незалежно від введення в експлуатацію таких
основних фондів.
У разі самостійного
виготовлення основних фондів так званим господарським способом заробітна платня
власних робітників, зайнятих таким виготовленням, а також нарахування на фонд
заробітної платні таких робочих, до складу валових витрат не відносяться.
Вартість сировини, матеріалів, комплектуючих виробів і напівфабрикатів,
використаних при цьому, в податковому обліку підлягає виключенню з перерахунку
приросту (спаду) балансової вартості запасів.
Для мети
податкового обліку спрямованість ремонтних робіт не має значення, оскільки
податковий облік всіх видів ремонтів і поліпшень, що проводяться, однаковий і
регулюється Законом про податок на прибуток.
Таким чином, в
податковому обліку частину ремонтних витрат (в межах 10%) платник податків може
віднести в зменшення об'єкту оподаткування відразу (через валові витрати), а
частину - поступово (шляхом їх амортизації).
Податковий облік
продажу основних фондів залежить від приналежності реалізованого об'єкту до
тієї або іншої групи. У разі виведення з експлуатації окремих об'єктів основних
фондів групи 1 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на
суму балансової вартості такого об'єкту (тобто на його залишкову вартість,
відображену в податковому обліку).
Відносно продажу
основних фондів необхідно також звернути увагу на наступні три нюанси.
Перший нюанс
торкається порядку розрахунку валових доходів (валових витрат) від реалізації
основних фондів. Як відомо, амортизація припиняє нараховуватися з кварталу,
наступного за кварталом вибуття. У зв'язку з цим при визначенні валових доходів
(витрат) від продажу:
1) по
об'єктах групи 1 - для порівняння виручку від реалізації об'єкту групи 1
потрібно зіставляти з балансовою вартістю такого об'єкту на кінець кварталу
реалізації;
) по
об'єктах груп 2, 3 і 4 - для порівняння вартість продажу таких основних фондів
потрібно зіставляти з балансовою вартістю відповідної групи на кінець кварталу
реалізації.
Другий нюанс - при
авансовій формі оплати за основні фонди податкові наслідки будуть відображені
тільки по другій події - відвантаженню, тобто реалізації основних фондів з
експлуатації.
В ситуації, коли
відвантаження об'єкту основних фондів передує оплаті, є всі підстави для
відображення податкових наслідків від продажу основних фондів по такій першій
події - відвантаженню.
І нарешті, третій
нюанс - при виведенні з експлуатації у зв'язку з продажем основних фондів групи
2 і 3, витрати на придбання, виготовлення або поліпшення яких амортизуються по
старих нормах (6,25% або 3,75% відповідно), зменшенню підлягає не сукупна
балансова вартість таких груп, а балансова вартість відповідної підгрупи, що
амортизується по таких нормах.
При ліквідації
основних фондів за рішенням платника податків - валові витрати збільшуються на
суму балансової вартості об'єкту групи 1, при цьому вартість такого об'єкту
прирівнюється до нуля. При ліквідації основних фондів груп 2, 3 і 4 - не
змінюється балансова вартість відповідної групи.
3. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ
ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
3.1 Аналіз
фінансового стану ВАТ «Вовчанський агрегатний завод»
На основі робочих документів,
проведемо аналіз фінансового стану ВАТ «Вовчанський агрегатний завод».
Результати аналізу майнового стану
підприємства наведені у таблиці 3.1, яка зроблена з використанням ПЕОМ в
системі EXSEL.
Таблиця 3.1 - Аналіз майна
підприємства ПАТ «ВАЗ» за 2007 - 2008 роки
|
Актив
|
Код рядка
|
Значення
|
Зміни
|
|
|
2007 рік тис.грн
|
2008 рік тис.грн
|
в абсолютн. значенні
|
в відносн. значенні
|
|
|
|
|
тис.грн.
|
%
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
|
I. Необоротні активи
|
|
|
|
|
|
|
Нематеріальні активи
|
|
|
|
|
|
|
залишкова вартість
|
010
|
259,20
|
361,30
|
102,10
|
139,39%
|
|
первісна вартість
|
|
314,90
|
431,50
|
116,60
|
137,03%
|
|
знос
|
012
|
55,70
|
70,20
|
14,50
|
126,03%
|
|
Незавершене будівництво
|
020
|
1 026,10
|
280,90
|
-745,20
|
27,38%
|
|
Основні засоби
|
|
|
|
|
|
|
залишкова вартість
|
030
|
17 514,00
|
16 450,40
|
-1 063,60
|
93,93%
|
|
первісна вартість
|
031
|
77 298,30
|
74 323,00
|
-2 975,30
|
96,15%
|
|
знос
|
032
|
59 784,30
|
57 872,60
|
-1 911,70
|
96,80%
|
|
Довгострокові фінансові інвестиції які
обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств
|
040
|
1 537,80
|
|
-1 537,80
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Інші фінансові інвестиції
|
045
|
|
|
|
|
|
Довгострокова фінансова заборгованість
|
050
|
|
|
|
|
|
Відстрочені податкові активи
|
060
|
21,70
|
24,40
|
2,70
|
112,44%
|
|
Інші необоротні активи
|
070
|
|
|
|
|
|
Усього за розділом I
|
080
|
20 358,80
|
17 117,00
|
-3 241,80
|
84,08%
|
|
II. Оборотні активи
|
|
|
|
|
|
|
Запаси
|
|
|
|
|
|
|
виробничі запаси
|
100
|
4 740,60
|
5 636,00
|
895,40
|
118,89%
|
|
тварини на вирощуванні та відгодівлі
|
110
|
|
|
|
|
|
незавершене виробництво
|
120
|
6 494,50
|
7 810,80
|
1 316,30
|
120,27%
|
|
готова продукція
|
130
|
8 818,30
|
4 929,50
|
-3 888,80
|
55,90%
|
|
товари
|
140
|
12,50
|
248,90
|
236,40
|
1991,20%
|
|
Векселі одержані
|
150
|
56,40
|
|
-56,40
|
|
|
Дебіторська заборгованість за товари, роботи,
послуги
|
|
|
|
|
|
|
чиста реалізаційна вартість
|
160
|
260,60
|
2 611,70
|
2 351,10
|
1002,19%
|
|
первісна вартість
|
161
|
260,60
|
2 611,70
|
2 351,10
|
1002,19%
|
|
резерв сумнівних боргів
|
162
|
|
|
|
|
|
Дебіторська заборгованість за розрахунками
|
|
|
|
|
|
|
з бюджетом
|
170
|
15,10
|
362,30
|
347,20
|
2399,34%
|
|
по виданими авансами
|
180
|
|
|
|
|
|
з нарахованих доходів
|
190
|
|
|
|
|
|
із внутрішніх розрахунків
|
200
|
208,20
|
|
-208,20
|
|
Інша поточна дебіторська заборгованість
|
210
|
1 488,20
|
1 053,50
|
-434,70
|
70,79%
|
|
Поточні фінансові інвестиції
|
220
|
|
|
|
|
|
Грошові кошти та їх еквіваленти
|
|
|
|
|
|
|
в національній валюті
|
230
|
502,20
|
1 740,90
|
1 238,70
|
346,65%
|
|
в іноземній валюті
|
240
|
650,20
|
787,00
|
136,80
|
121,04%
|
|
Інші оборотні активи
|
250
|
2 844,50
|
3 028,60
|
184,10
|
106,47%
|
|
Усього за розділом II
|
260
|
26 091,30
|
28 209,20
|
2 117,90
|
108,12%
|
|
III. Витрати майбутніх періодів
|
270
|
|
|
|
|
|
БАЛАНС
|
280
|
46 450,10
|
45 326,20
|
-1 123,90
|
97,58%
|
Як бачимо з даних
таблиці 3.1:
Загальна вартість
майна підприємства в 2008 році - 45326,2 тис.грн., що на 1123,90 грн. менше ніж
в 2007 році.
Вартість
необоротних активів за 2008 рік - 17117,0 тис.грн.
Вартість майна
товариства зменшилась на 7,58%, що свідчить в основному про зменшення обсягів
виробництва.
ВАТ «Вовчанський
агрегатний завод», за прискорення темпів старіння основних фондів, має важку
структуру активів. Сума необоротних активів на кінець періоду у зрівнянні з
початком періоду знизилась на 4,08%. Такі зміни сприяють прискоренню оберту.
Вартість оборотних
активів товариства зросла на 2117,9 т. грн.., або на 8,12%.
Станом на 31.12.2008
року поточні зобов'язання складають 2374,3 тис. грн., з них:
) кредиторська
заборгованість за товари роботи послуги 181,7 тис.грн.;
2) по
розрахунках з бюджетом - 296,7 тис. грн.;
3) зі
страхування - 225,6 тис. грн.;
) з оплати
праці - 568,8 тис. грн.;
) з
учасниками - 102,7 тис. грн.;
) інші
поточні зобов'язання - 998,8 тис. грн.
Заборгованості по
довгострокових та короткострокових зобов'язаннях перед банком товариство не
має.
Станом на
31.12.2008 року власний капітал товариства має таку структуру (таблиця 3.2).
Таблиця 3.2 -
Структура власних та залучених коштів ВАТ «ВАЗ»
|
Показник
|
2007 р. тис.грн
|
2008 р. тис.грн
|
Зміна %
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
1 Постійний капітал
|
43674,2
|
42909,1
|
0,02
|
|
- статутний капітал
|
10308,9
|
10308,9
|
0
|
|
- додатковий капітал
|
30162,2
|
29210,0
|
0,03
|
|
- резервній фонд
|
365,9
|
451,2
|
0,23
|
|
- нерозподілений прибуток
|
2847,9
|
3007,1
|
0,06
|
|
- довгострокові кредити
|
0
|
0
|
0
|
|
2 Довгострокові активи
|
18799,3
|
18630,4
|
0,009
|
|
- основні засоби
|
17514,0
|
16450,4
|
0,06
|
|
- довгострокові фінансові вкладення
|
0
|
1537,8
|
100
|
|
- незавершені кап. буд.
|
1026,1
|
280,9
|
2,65
|
|
- нематеріальні активи
|
259,2
|
361,3
|
0,39
|
|
3 Коефіцієнт загальної ліквідності
|
9,561
|
11,881
|
0,24
|
|
4 Коефіцієнт інвестування
|
2,145
|
2,507
|
0,17
|
Як бачимо з даних
таблиці 3.2 - постійний капітал підприємства в 2008 році зменшився на 0,02%, на
це значною мірою вплинуло зменшення додаткового капіталу на 0,03%.
Довгострокові активи підприємства ПАТ «ВАЗ» теж зменшились - в 2008 році вони
складають 18630,4 тис. грн.., що на 0,009% менше ніж в 2007 році.
Дані таблиці 3.3 дають можливість
зробити висновок про поступове підвищення ефективності продажу, зокрема
ліквідовано збитковість продажу, темпи зростання валового і операційного
прибутку вищі за темпи зростання обороту від реалізації продукції (товарів,
робіт, послуг). Проте величина валового прибутку і собівартості в розрахунку на
1 грн. обороту від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і частка
операційних витрат у валовому прибутку вказують на необхідність підвищення
рівня управління комерційною діяльністю підприємства для досягнення більшого
ефекту від продажу.
На ПАТ «ВАЗ», діяльність якого
аналізується, операційні витрати за 2006 рік склали 22959,90 тис. грн. З них
операційні витрати змінні (ОВЗ) - 10655,37 тис. грн., а операційні витрати
постійні (ОВП) - 12304,53 тис. грн. Валовий прибуток разом з іншими
операційними доходами (ВП) складає 25704,10 тис. грн. (7823,80 + 17880,30). За
рахунок цього підприємство отримало операційний прибуток (ОП) в сумі 2744,20
тис. грн. (25704,10 - 10655,37 - 12304,53 або 25704,10- 22959,90).
Якщо виручка від реалізації
продукції зменшилася на 10%, то маржинальний прибуток складе 13542,47 тис. грн.
(41452,30 - 4145,23) · 0,3630, а операційний прибуток - 1237,94 тис. грн.
(13542,47 - 12304,53).
Таблиця 3.3 - Аналіз доходів, витрат
і прибутку підприємства
|
Показники
|
2006рік
|
2007 рік
|
2008 рік
|
% відхилення рівня 2008 р. від:
|
|
сума, тис. грн.
|
% до обороту від реалізації продукції
|
сума, тис. грн.
|
% до обороту від реалізації продукції
|
сума, тис. грн.
|
% до обороту від реалізації продукції
|
2006 року
|
2007 року
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|
1. Дохід (виручка) від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг)
|
32608,50
|
100,00
|
30866,10
|
100,00
|
41452,30
|
100,00
|
0,00
|
0,00
|
|
2. Податок на додану вартість
|
2298,00
|
7,05
|
1989,00
|
6,44
|
3050,10
|
7,36
|
0,31
|
0,92
|
|
3. Інші вирахування з доходу
|
205,60
|
0,63
|
28,20
|
0,09
|
3,40
|
0,01
|
-0,62
|
-0,08
|
|
4. Чистий дохід (виручка) від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг)
|
30104,90
|
92,32
|
28848,90
|
93,46
|
38398,80
|
92,63
|
0,31
|
-0,83
|
|
5. Собівартість реалізованої продукції
(товарів, робіт, послуг)
|
20905,60
|
64,11
|
23600,70
|
76,46
|
30575,00
|
73,76
|
12,65
|
-2,7
|
|
6. Валовий прибуток (+), збиток (-)
|
9199,30
|
28,21
|
5248,20
|
17,00
|
7823,80
|
18,87
|
-9,34
|
1,87
|
|
7. Інші операційні доходи
|
15505,10
|
47,55
|
16388,80
|
53,10
|
17880,30
|
43,13
|
-4,42
|
-9,97
|
|
8. Операційні витрати
|
21296,00
|
65,31
|
22444,40
|
72,72
|
22959,90
|
55,39
|
-9,92
|
-17,33
|
|
9. Прибуток (+), збиток (-) від операційної
діяльності
|
3408,40
|
9,53
|
-807,40
|
-2,62
|
2744,20
|
6,62
|
-2,91
|
9,24
|
|
10. Інші фінансові доходи
|
31,90
|
0,10
|
79,70
|
0,26
|
427,50
|
1,03
|
0,93
|
0,77
|
|
11. Фінансові витрати
|
351,10
|
1,08
|
351,00
|
1,14
|
470,10
|
1,13
|
0,05
|
-0,01
|
|
12. Прибуток (+), збиток (-) від звичайної
діяльності:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
12.1 До оподаткування
|
3089,20
|
9,47
|
-1078,70
|
-3,49
|
2701,60
|
6,52
|
-2,95
|
10,01
|
|
12.2 Після оподаткування
|
2298,60
|
7,05
|
1819,00
|
-5,89
|
2111,60
|
5,09
|
-1,96
|
10,98
|
|
13. Чистий прибуток (+), збиток (-)
|
2298,60
|
7,05
|
1819,00
|
-5,89
|
2111,60
|
5,09
|
-1,96
|
10,98
|
З наведених розрахунків слід зробити
висновки:
при збільшенні обсягів операційної
діяльності на 10% підприємство отримує додатково прибуток на суму 1503,17 тис.
грн. (4247,37 - 2744,20);
при скороченні обсягів операційної
діяльності на 10% прибуток підприємства зменшиться на 1506,26 тис. грн.
(1237,94 - 2744,20).
З цього випливає, що за умов
передбачуваного скорочення обсягів операційної діяльності підприємство зможе
отримати прибуток на рівні досягнутого у звітному році лише при скороченні
операційних витрат як змінних, так і постійних, а також за рахунок зниження
собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) та збільшення інших
операційних доходів.
Чистий прибуток підприємства за
звітний період складає 2111,60 тис. грн. або 5,09% до обороту від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг). Оцінюючи з позиції сучасного стану
економіки - це багато, а з позиції економіки конкретного підприємства - мало.
Потреба в додаткових інвестиціях значно більша, тому треба шукати резерви
підвищення рівня чистого прибутку щонайменше на 3 - 5 пунктів.
3.2 Аналіз забезпеченості
підприємства основними засобами
основний засіб облік
фондовіддача
Систематичне оснащення промислового
виробництва високопродуктивними машинами, механізмами, інструментами і
транспортними засобами, що відповідають сучасному технічному рівню, -
найважливіша умова підвищення ефективності роботи промислових підприємств.
Підвищення рівня механізації
трудомістких робіт, зростання механоозброєності промислового виробництва і
праці сприяє підвищенню темпів виконання об'ємів робіт, скороченню їх термінів,
що кінець кінцем повинне привести до підвищення рентабельності підприємства.
Дані для обліку планування і
використовування основних засобів одержують з інвентаризації основних фондів,
по паспортах підприємств і їх служб. Джерелами інформації для аналізу
використання основних засобів є дані, які беруться з форм бухгалтерської звітності:
форма №1 - «Баланс»(Додатки К,Л);
форма №5 - «Примітки до фінансових
звітів»(Додаток М, Н,);
форма №11-ОС - «Звіт про наявність і
рух основних засобів, амортизацію (знос)»(Додатки С,Т).
Особлива увага надається вивченню
стану, динаміки і структури основних засобів, оскільки вони займають велику
питому вагу в довгострокових активах підприємства.
Структура основних засобів - це
розділення основних засобів по групах, яка виражена у відсотках від їх
загальної вартості по підприємству. Структура основних засобів відображає
особливості галузі і конкретного підприємства, рівень матеріально-технічної
бази виробництва. Така структура основних засобів ПАТ «ВАЗ» наведена в таблиці
3.4.
Таблиця 3.4 - Наявність, структура
та рух основних засобів ПАТ «ВАЗ» за 2008 рік
|
Група основних засобів
|
Наявність на початок року
|
Введено за рік
|
Вибуло за рік
|
Наявність на кінець року
|
|
Тис. грн..
|
Пит. вага,%
|
Тис. грн..
|
Пит. вага, %
|
Тис. грн..
|
Пит. вага,%
|
Тис. грн..
|
Пит. вага,%
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|
1 Земельні ділянки
|
362,9
|
0,47
|
-
|
-
|
-
|
-
|
362,9
|
0,49
|
|
2 Будівлі, споруди
|
17136,2
|
22,2
|
-
|
-
|
538,7
|
13,14
|
16597,5
|
22,33
|
|
3 Машини та обладнання
|
57758,9
|
74,7
|
1122,6
|
99,83
|
3477,3
|
84,82
|
55404,2
|
74,55
|
|
4 Транспортні засоби
|
2,23
|
-
|
-
|
76,0
|
1,85
|
1649,6
|
2,22
|
|
5 Інструменти, прилади, інвентар
|
314,7
|
0,40
|
1,9
|
0,17
|
7,8
|
0,19
|
308,8
|
0,41
|
|
Всього виробничих засобів
|
77298,3
|
100
|
1124,5
|
100
|
4099,8
|
100
|
74323,0
|
100
|
Як бачимо з таблиці 3.4, вартість
основних засобів підприємства на кінець 2008 року зменшилась і складає -
74323,0 тис. грн. Вибуло засобів за рік значно більше ніж введено в
експлуатацію. Це свідчіть, що на підприємстві дуже застаріле обладнання.
Також за отриманими даними таблиці
3.4 можна зробити висновок, що найбільшу питому вагу в основних засобах
підприємства займають машини і обладнання - активна частина аналізованого
підприємства (74,7%). Більше 20% всій вартості основних засобів складають
будівлі і споруди. Менше 1% вартості основних засобів займають інструмент і
інвентар. За 2008 рік вибуло основних засобів на суму - 4099,8 тис. грн., а введено
всього на - 1124,5 тис. грн. Питома вага активної часті фондів значно
зменшилась на кінець 2008 року, що слід оцінювати негативно.
Банки і інші інвестори при вивченні
складу майна підприємства звертають велику увагу на стан основних засобів з
погляду їх технічного рівня, продуктивності, економічної ефективності,
фізичного і морального зносу.
Для цього розраховуються наступні
показники: коефіцієнти придатності, зносу, вибуття і оновлення.
Коефіцієнт зносу основних (Кз)
засобів характеризує середній ступінь цього зносу. Розрахуємо даний
показник на 2007 - 2008 роки.
Кз 2007= (59784,3 /
77298,3) = 0,77
Кз 2008= (57872,2 /
74323,0) = 0,78
Коефіцієнт вибуття (Кв) показує: яка
частина основних засобів вибула в звітному періоді через ветхість або із інших
причин.
Кв 2007= (78,0 / 76687,1)
= 0,001
Кв 2008= (4099,8 /
77298,3) = 0,05
Коефіцієнт оновлення (Ко) показує:
яку частину від наявних основних засобів на кінець звітного періоду складають
основні засоби, що поступили в звітному періоді основні засоби. Розрахуємо
даний коефіцієнт за період 2007 - 2008 роки:
Ко 2007= (813,6 /
77298,3) = 0,01
Ко 2008= (1124,5 /
74323,0) = 0,02
Наступний показник - строк оновлення
основних (То) фондів за 2007 рік та 2008 рік:
То 2007= (76687,1 /
813,6) = 94,2
То 2008= (77298,3 / 1124,5)
= 68,7
Коефіцієнт придатності (Кпридат.) за
2007-2008 роки складає:
Кпридат. 2007= (17514 /
77298,3) = 0,23
Кпридат. 2008= (16450,4 /
74323,0) = 0,22
Отримані результати зводимо в
таблицю 3.5.
Таблиця 3.5 - Показники руху і
технічного стану основних засобів
|
Показники
|
Величина за роками
|
|
2007
|
2008
|
зміни
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
1 коефіцієнт зносу основних засобів,%
|
0,77
|
0,78
|
+0,01
|
|
2 коефіцієнт вибуття основних засобів,%
|
0,001
|
0,05
|
+0,049
|
|
3 коефіцієнт оновлення основних засобів,%
|
0,01
|
0,02
|
+0,01
|
|
4 строк оновлення, років
|
94,2
|
68,7
|
-25,5
|
|
5 коефіцієнт придатності,%
|
0,23
|
0,22
|
-0,01
|
Аналізуючи показники таблиці 3.5
можна прийти до висновку, що коефіцієнт зносу основних засобів росте,
відповідно зменшується коефіцієнт придатності основних засобів. Це викликано
щорічним вибуттям основних засобів при їх практично нікчемним надходженням.
Крім того, прийнято виділяти не
тільки активну і пасивну частини засобів, а також окремі підгрупи відповідно до
їх функціонального призначення.
Така деталізація необхідна для
виявлення резервів підвищення ефективності використання основних засобів на
основі оптимізації їх структури. Великий інтерес при цьому представляє
співвідношення активної і пасивної частин, силових і робочих машин, оскільки
від їх оптимального поєднання багато в чому залежать фондовіддача,
фондорентабельність і фінансовий стан підприємства.
.3 Аналіз ефективності використання
основних засобів
Для аналізу ефективності
використання основних засобів визначаються наступні показники:
фондорентабельність, фондовіддача основних виробничих фондів і активної частини
основних виробничих фондів, фондомісткість.
Розрахуємо перераховані вище
показники:
1) Фондорентабельність:
Rовф 2007 = (-807,4 /
77298,3) = -1,04%овф 2008 = (2744,2 / 74323,0) = 3,69%
2) Фондовіддача:
ФВопф 2007 = (18429,6 /
77298,3) = 0,238
ФВ опф 2008 = (29608,9 /
74323,0) = 0,398
3) Фондовіддача активної
частини фондів:
ФВа 2007 = (18429,6 /
60557,9) = 0,304
ФВа 2008 = (29608,9 /
58477,6) = 0,506
4) Фондовіддача машин та
обладнання:
ФВм 2007 = (18429,6 /
54857,2) = 0,336
ФВм 2008 = (29608,9 /
52404,2) = 0,565
5) Фондомісткість:
ФМ 2007 = (77298,3 /
18429,6) = 4,19 грн.
ФМ 2008 = (74323,0 /
38398,8) = 1,94 грн.
Отримані показники зведемо в таблицю
3.6.
Таблиця 3.6 - Вихідні данні для
аналізу фондорентабельності та фондовіддачі
|
Показник
|
Значення показника
|
Відхилення, +/-
|
|
2007 р.
|
2008 р.
|
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
1 Прибуток від реалізації продукції, тис.
грн..
|
-807,4
|
2744,2
|
+3551,6
|
|
2 Об’єм випуску продукції, тис. грн..
|
18429,6
|
29608,9
|
+11179,3
|
|
3 Середньорічна вартість,тис. грн..:
|
|
|
|
|
основних виробничих фондів (ОВФ)
|
77298,3
|
74323,0
|
-2975,3
|
|
активної їх частини (ОВФ а)
|
60557,9
|
58477,6
|
-2080,3
|
|
машини та обладнання (ОВФ м)
|
54857,2
|
52404,2
|
-2453,0
|
|
одиниці обладнання (Ц)
|
857,1
|
794
|
-63,1
|
|
4 Питома вага активної частини ОВФ (Пв а)
|
0,783
|
0,787
|
+0,004
|
|
5 Питома вага машин та обладнання (Пв м):
|
|
|
|
|
в активній частині ОВЗ
|
0,906
|
0,896
|
-0,010
|
|
в загальній сумі ОВЗ
|
0,710
|
0,705
|
-0,005
|
|
6 Фондорентабельність (Rовф),%
|
-1,04
|
3,69
|
+4,73
|
|
7 Рентабельність продукції (Rвп),%
|
-4,38
|
9,27
|
+13,65
|
|
8 Фондовіддача ОВФ (ФВовф), грн..
|
0,238
|
0,398
|
+0,16
|
|
9 Фондовіддача активної частини фондів (ФВа),
грн.
|
0,304
|
0,506
|
+0,202
|
|
10 Фондовіддача машин та обладнання (ФВм),
грн.
|
0,336
|
0,565
|
+0,23
|
|
11 Середньорічна кількість діючого обладнання
(К), шт.
|
64
|
66
|
+2
|
|
12 Відпрацьовано за рік обладнанням (Т),
машино-годин
|
240000
|
226510
|
-13490
|
|
13 У тому числі одиницею обладнання:
|
|
|
|
|
годин (Тод)
|
3750
|
3432
|
-318
|
|
зміни (Зм)
|
500
|
470,4
|
-29,6
|
|
днів (Д)
|
250
|
245
|
-5
|
|
14 Коефіцієнт змінності роботи обладнання
(Кзм)
|
2,0
|
1,92
|
-0,08
|
|
15 Середня тривалість зміни (П), г
|
7,5
|
7,3
|
-0,2
|
|
16 Виробіток продукції за 1 машино-годину
(ЧВ), грн.
|
77
|
131
|
+54
|
Отримані дані таблиці 3.6 дозволяють
зробити висновок, що рівень рентабельності основних виробничих фондів в 2008
році підвищився проти 2007 році на 4,73%. За аналізований період кількість
випущеної продукції зросла на 11179,3 грн., а потреба в основних засобах для
виробництва одиниці робіт (продукції), відповідно, знижується (фондомісткість).
В цілому за досліджуваний період,
показники основних засобів можна охарактеризувати, як незадовільні, що
обумовлено їх структурою, зменшенням їх активної частини, відсутністю оновлення
основних засобів, збільшенням морально застарілої частини основних засобів, яка
не дозволяє їх ефективно використовувати і від яких необхідно позбавлятися, щоб
підвищити фондовіддачу і скоротити собівартість продукції.
Визначимо зміну рівня рентабельність
основних засобів від зміни
1) фондовіддачі основних
виробничих фондів:
ΔRовф
=ΔФВ · Rвп(пл),
(3.1)
ΔRовф
= (0,398-0,238) · (- 4,38) = -0,70%;
2) рентабельності продукції:
ΔRовф
= ФВ(ф) · ΔRвп,
(3.2)
ΔRовф
= 0,398 · (9,27 - (- 4,38) = + 5,43%.
Проведемо факторний аналіз
фондовіддачі основних виробничих фондів. Для цього використаємо наступну модель
[15]:
ФВовф = Пва · Пвм·
ФВм, (3.3)
Розрахуємо вплив на фондовіддачу
питомої ваги активної частини основних виробничих фондів:
ΔФВ
(Пва) = ΔПва
· Пвмпл · ФВмпл, (3.4)
ΔФВ
(Пва) = (+0,004) · 0,906 · 0,336 = +0,001 грн.;
Розрахуємо вплив на величину
фондовіддачі питомої ваги діючого обладнання в активній частині фондів:
ΔФВ
(Пвм) = Пваф
· ΔПвм · ФВмпл,
(3.5)
ΔФВ
(Пвм) = 0,787 · (-0,01) · 0,336 = -0,002 грн.;
Розрахуємо вплив зміни фондовіддачі
діючого обладнання:
ΔФВфвм
= Пваф · Пвмф
· ΔФВм, (3.6)
ΔФВфвм
= 0,787 · 0,896 · (+0,229) = +0,161 грн.
Всього: + 0,16 грн.
Вплив даних факторів на об’єм
виробництва продукції розраховуються множенням змін фондовіддачі основних
виробничих фондів за рахунок кожного фактора на фактичні середньорічні залишки
основних виробничих фондів, а зміни середньорічної вартості основних виробничих
фондів - на плановий рівень фондовіддачі основних виробничих фондів.
Зміни валової продукції за рахунок:
) зменшення середньорічної вартості
основних виробничих фондів:
ΔВПовф
= ΔОВФ · ФВовфпл,
(3.7)
ΔВПовф
= (-2975,3) · 0,238 = -709,2 грн.;
) зміни питомої ваги активної
частини основних виробничих фондів в загальній їх сумі:
ΔВП(Пва)
= ОВФф · ΔФВовф(Пва),
(3.8)
ΔВП(Пва)
= 74323,0 · (+0,001) = +73,2 грн.;
) зміни питомої ваги діючого обладнання
в активній частині фондів:
ΔВП(Пвм)
= ОВФф · ΔФВовф(Пвм),
(3.9)
ΔВП(Пвм)
= 74323,0 · (-0,002) = -149,7 грн.;
4) зміни фондовіддачі діючого
обладнання:
ΔВП(ФВм)
= ОВФф · ΔФВовф(ФВм),
(3.10)
ΔВП(ФВм)
= 74323,0 · (+0,161) = +11965,0 грн.
Всього: +11179,3 грн.
Фондовіддача активної частини фондів
залежить від структури, годин роботи, а також середньорічної виробки. Для
аналізу використаємо наступну факторну модель:
ФВм = (К · Тод
· ЧВ) / ОВФм, (3.11)
Розрахунок впливу факторів на
приріст фондовіддачі обладнання зробимо шляхом ланцюжкової підстановки:
ФВмпл = (Дпл
· Ксмпл · Ппл · ЧВпл) / Цпл,
(3.12)
ФВмпл = (250 ·2
· 7,5 · 0,077) / 857,1 = 0,337 грн.
Для визначення першого умовного
показника фондовіддачі необхідно замість планової узяти фактичну середньорічну
вартість одиниці обладнання, яка при однакових цінах може зміниться лише за
рахунок його структури:
ФВмусл1 = (Дпл
· Ксмпл · Ппл · ЧВпл) / Цф,
(3.13)
ФВмусл1 = (250
· 2 · 7,5 · 0,077) / 794 = 0,364 грн.
В результаті змін структури обладнання
рівень фондовіддачі збільшився на 0,027 грн.(0,364 - 0,337).
Далі розрахуємо, якою була б
фондовіддача при фактичній структурі обладнання і фактичній кількості
відпрацьованих днів, але при плановій величині наступних факторів:
ФВмусл2 = (Дф
· Ксмпл · Ппл · ЧВпл) / Цф,
(3.14)
ФВмусл2 = (245
· 2 · 7,5 · 0,077) / 794 = 0,356 грн.
Зниження фондовіддачі на 0,008 грн.
(0,356-0,364) є результатом надпланових цілодобових простоїв обладнання.
Третій умовний показник фондовіддачі
розраховується при фактичній його структурі, фактичній кількості відпрацьованих
днів, фактичному коефіцієнті змінності, а також при плановому рівні наступних
факторів:
ФВмусл3 = (Дф
· Ксмф · Ппл · ЧВпл) / Цф,
(3.15)
ФВмусл3 = (245
· 1,92 · 7,5 · 0,077) / 794 = 0,342 грн.
За рахунок зменшення коефіцієнта
змінності роботи обладнання його фондовіддача знизилась на 0,014
грн.(0,342-0,356).
При розрахунку четвертого умовного
показника фондовіддачі залишається плановим лише рівень середньочасової
виробки:
ФВмусл4 = (Дф
· Ксмф · Пф · ЧВпл) / Цф,
(3.16)
ФВм(усл4) = (245 · 1,92 ·
7,3 · 0,077) / 794 = 0,333 грн.
В зв’язку з тим, що фактична
тривалість зміни нижча планової на 0,2 години, річний виробіток одиниці
обладнання зменшився, а фондовіддача знизилась на 0,009 грн. (0,333-0,342).
При фактичній виробці обладнання
фондовіддача буде:
ФВмф = (Дф
· Ксмф · Пф · ЧВф) / Цф,
(3.17)
ФВмф= (245 ·
1,92· 7,3 · 0,131) / 794 = 0,567 грн.,
що на 0,234 грн. вище, ніж при
плановій його виробництві.
Помножимо ці фактори на фактичну
питому вагу машин та обладнання в загальній сумі основних виробничих фондів:
ΔФВОВФхi
= ΔФВм хi ·
Пвмф, (3.18)
Результат занесемо в таблицю 3.7.
Таблиця 3.7 - Чинники, які вплинули
на рівень фондовіддачі обладнання
|
Зміни фондовіддачі ОВФ за рахунок
|
Розрахунок
|
|
1
|
2
|
|
1 Структура обладнання
|
+0,027 · 0,705 = +0,02
|
|
2 Цілодобові простої
|
-0,008 · 0,705 = -0,01
|
|
3 Коефіцієнт змінності
|
-0,014 · 0,705 = -0,01
|
|
4 Внутризмінні простої
|
-0,009 · 0,705 = -0,01
|
|
5 Середньочасовий виробіток
|
+0,234 · 0,705 = +0,17
|
|
Усього
|
+0,23 +0,16
|
Вплив даних факторів на загальний
рівень фондовіддачі основних виробничих фондів розраховуємо множенням приросту
фондовіддачі обладнання за рахунок i-го чинника на фактичну питому вагу
активної частини фондів. Щоб розрахувати, як зміниться об’єм виробництва продукції,
необхідно зміну фондовіддачі основних виробничих фондів за рахунок кожного
фактора помножить на фактичні середньорічні остатки основних виробничих фондів,
а зміни середньорічної вартості основних виробничих фондів - на плановий рівень
фондовіддачі основних виробничих фондів.
Загальні результати розрахунків
показані в таблиці 3.8. За даними таблиці видно, що негативний вплив на рівень
фондовіддачі і об’єм виробництва продукції дало зниження долі обладнання в
активній частині фондів, збільшення долі дорогого обладнання, цілодобові і
внутрішньозмінні простої техніки.
Таблиця 3.8 - Результати факторного
аналізу фондовіддачі
|
Чинники
|
Зміна фондовіддачі, грн.
|
Зміни виробництва продукції
|
|
машини та обладнання
|
ОВФ
|
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
Перший рівень
|
|
|
1.середньорічна вартість основних виробничих
фондів
|
(-2975,3) · 0,238 = -709,2
|
|
2. доля активної частини фондів
|
74323,0 · (+0,001) = +73,2
|
|
3. доля обладнання в активні частині фондів
|
74323,0 · (-0,002) = -149,7
|
|
4.Віддача обладнання
|
74323,0 · (+0,161) = +11965,0
|
|
Усього
|
74323,0 · (+0,16)= +11179,3
|
|
Другий рівень
|
|
|
4.1.Структура обладнання
|
+0,027 · 0,705 = +0,02 · 74323,0 =+
1486,46
|
|
4.2.Цілодобові простої
|
-0,008 ·· 0,705 = -0,01 ·
74323,0 = -743,23
|
|
4.3.Коефіцієнт змінності
|
-0,014 · 0,705 = -0,01 · 74323,0 =
-743,23
|
|
4.4.Внутрізмінні простої
|
-0,009 · 0,705 = -0,01 · 74323,0 =
-743,23
|
|
4.5.Середньочасовий виробіток
|
+0,234 · 0,705 =+0,17 · 74323,0=
+12634,91
|
|
Усього
|
+0,23 +0,16 · 74323,0 = +11891,68
|
.4 Заходи по покращенню використання
основних засобів, їх ефективність
Спочатку хотілось приділити увагу
первинним документам з обліку основних засобів. За наявності типових форм
первинних документів багато з них застаріли і не відповідають потребам контролю
за використанням основних засобів. Річ в тому, що Закон про бухгалтерський
облік не встановлює яких-небудь особливих вимог до первинних документів. Він
лише називає ті реквізити, які обов'язково повинні бути в них. Як було сказане
раніше, для оформлення операцій з основними засобами застосовуються первинні
документи, типові форми яких затверджені Наказом №352, який був затверджений ще
в 1995 році. За ті, що пройшли дванадцять років порядок обліку основних засобів
мінявся кілька разів, причому мінявся кардинально. А типові форми весь час
залишалися незмінними. Більш того, бланк, затверджений Наказом №352, як типова
форма розрахунку амортизації основних засобів №ОЗ-14, взагалі не може бути
використаний, оскільки показники, передбачені ним, давно не застосовуються.
Тому однією із задач обліку для підприємства може бути розробка форми
документа, або удосконалення форми документа, що використовується на
підприємстві. В типові форми необхідно внести тільки ті показники, які ними
передбачені, а для інших розробити додатковий бланк, оформивши його або у
вигляді додатку до типової форми, або у вигляді окремого первинного документа.
Вибір варіанту в даному випадку залежить від кількості показників, яким немає
місця, а ця кількість, у свою чергу, залежить не тільки від вимог
законодавства, але і від того, яку увагу надається на підприємстві
управлінському обліку.
Економічна діяльність підприємств в
Україні відбувається в умовах обмеженості інвестиційних ресурсів, що обумовлює
необхідність раціонального використання наявних у них основних засобів. Отже,
перед підприємствами стають завдання домогтися підвищення використання наявних
основних засобів і насамперед їх активної частини, в часі і за потужністю,
тобто мова йде про підвищення рівня інтенсивного їх використання. Для вирішення
цього завдання та отримання відчутних результатів у діяльності підприємства
повинні бути розроблені конкретні засади, спрямовані на поліпшення використання
основних засобів, практичне застосування яких дасть змогу використовувати
наявні на підприємствах резерви підвищення їх ефективності.
Пріоритетне значення серед таких
заходів повинно бути відведено своєчасній заміні і мобілізації морально
застарілого устаткування, організації прискореного введення в експлуатацію
придбаної нової техніки; удосконаленню організації матеріально-технічного
забезпечення підприємств та технічного обслуговування сучасних систем машин;
запровадження прогресивних форм організації виробництва і праці; застосування
сучасних ефективних систем матеріального стимулювання робітників та
інженерно-технічних працівників; залучення інвестиційних ресурсів вітчизняних і
зарубіжних інвесторів для модернізації матеріально-технічної бази підприємств;
широке застосування лізингових операцій.
Практична реалізація окреслених
заходів на підприємстві позначиться на його економічній діяльності і сприятиме
підвищенню інтенсивності виробництва. Зокрема, складаються широкі можливості
для прискорення переорієнтації підприємства на випуск нової продукції, яка
користується підвищеним попитом у споживачів. Поряд з тим, поліпшення
інтенсивного використання основних засобів підприємства є важливою передумовою
збільшення обсягів випуску продукції, яка користується попитом на ринку без
додаткових капітальних вкладень, що особливо важливо в умовах обмеженості
інвестиційних ресурсів.
Виходячи із змісту цього процесу
видно, що фондовіддача наявних на підприємстві основних фондів прямопропорційно
залежить від продуктивності праці працюючих і обернено пропорційно від її
фондоозброєності. Отже, для зростання фондовіддачі на підприємствах необхідно
розробляти і застосовувати заходи, які дадуть змогу забезпечувати випередження
темпів зростання продуктивності праці порівняно з темпами зростання її
фондоозброєності.
В практиці планування і аналізу
використання основних виробничих фондів важливе значення має виявлення ступеня
впливу різних чинників на показник рівня фондовіддачі. Такий аналіз зміни рівня
фондовіддачі по підприємствах в порівнянні з базовим періодом проводиться
залежно від змінного значення ряду чинників, наприклад, від рівня інтенсивності
використання робочих машин і устаткування і окремо від рівня екстенсивного їх
використання; питомої ваги активної частини основних фондів; питомої ваги
вартості сировини, матеріалів, палива і електроенергії, одержуваної із сторони,
в загальних витратах виробництва і окремо питомої ваги кооперованих поставок
заготівок, частин і деталей, одержуваних із сторони; зміни цін на введені в дію
машини і устаткування, вартості будівель і споруд в порівнянні з цінами і
вартістю аналогічних об’єктів в базовий період; рівня прибутку.
Числення величин зміни рівня
фондовіддачі по чинниках слід проводити таким чином. Величина зміни рівня
фондовіддачі залежно від рівня інтенсивного використання ΔФ1
розраховується по формулі:
± ΔФ1
= Фб · ((То· ао) / (Тб·
аб) -1), (3.19)
де Фб - фондовіддача в
базисному періоді, тис. грн.;
То, Тб
- трудомісткість верстатних робіт представницького виробу в звітному
(плановому) і базисному періодах, чол.-час.;
ао, аб -
коефіцієнти обслуговування одиниці основного технологічного устаткування в
звітному (плановому) і базисному періодах.
Визначимо зміну рівня фондовіддачі
залежно від зниження трудомісткості рівної по базовому варіанту й звітному
періоду відповідно: 226,5 і 200 тис.-час.
ΔФ1
= 0,398 · ((200 · 0,2 / 226,5 · 0,2) - 1) = 0,040 тис. грн.
Величина зміни фондовіддачі залежно
від рівня екстенсивного використання устаткування ΔФ2
визначається по формулі:
±ΔФ2
= Фб · ((Тбвідпр / Тзвідпр)
- 1), (3.20)
де Тбвідпр і Тзвідпр
- відпрацьований час у середньому за рік одиницею встановленого устаткування у
звітному (плановому) і базисному періодах, година.
Визначимо вплив фондовіддачі на
зміну рівня екстенсивного використання устаткування при збільшенні кількості
годин роботи устаткування з 3750 до 3800 годин.
ΔФ2
= 0,398 · ((3750/3800) - 1) = 0,040 тис. грн.
Визначимо вплив питомої ваги
активної частини основних виробничих фондів ΔФ3
на зміну рівня фондовіддачі по формулі:
±ΔФ3
= Фб · ((Фбоз · Аб /
Фзоз · Аз) - 1), (3.21)
де Фбоз і Фзоз
- середньорічна вартість основних виробничих фондів у звітному
(плановому) і базисному періодах, грн.;
Аб і Аз -
середньорічна частка активної частини основних виробничих фондів у звітному
(плановому) і базисному періодах, частка одиниці.
ΔФ3
= 0,398 · ((74323,0 · 0,787 / 77298,3 · 0,790) - 1) =
0,020 тис. грн.
Величина зміни фондовіддачі залежно
від зміни питомої ваги кооперованих поставок ΔФ4
розраховується по наступній формулі:
±ΔФ4
= Фб · ((1 - Кз / 1 - Кб) - 1,
(3.22)
Де Кб і Кз -
питома вага кооперованих поставок у собівартості товарної продукції у звітному
(плановому) і базисному періодах, частка одиниці.
ΔФ4
= 0,398 · ((1- 0,1) / (1 - 0,08) - 1) = -0,009 тис. грн.
Загальна зміна рівня фондовіддачі
визначається шляхом підсумовування загальної фондовіддачі із зміною по всіх
чинниках:
Фзаг = Фб±ΔΦ1±ΔΦ2±ΔΦ3±ΔΦ4,
(3.23)
Фзаг = 0,398 + 0,040 +
0,040 + 0,020 - 0,009 = 0.489 тис.грн.
Отже фондовіддача може зрости на
1,48/3,98 = 0,372 тис. грн.
Результати факторного аналізу
фондовіддачі занесемо в таблицю 3.9.
Факторний аналіз фондовіддачі має
велике значення для планування підвищення ефективності використання основних
виробничих фондів. Застосовуючи дану методику на основі планів
організаційно-технічних заходів, можна визначати зміни рівня фондовіддачі на
перспективний період.
Таблиця 3.9 - Факторний аналіз
фондовіддачі
|
Фактори
|
Значення показника
|
|
1
|
2
|
3
|
|
1 Зміни рівня фондовіддачі залежно від рівня
інтенсивного використання обладнання
|
±ΔФ1=Фб· ((Тз· аз)/(Тб·
аб)-1)
|
0,040
|
|
2 Зміни рівня фондовіддачі залежно від рівня
екстенсивного використання устаткування
|
±ΔФ2 =Фб · ((Тбвідпр /Тзвіпр) -
1)
|
0,040
|
|
3 Вплив питомої ваги активної частини основних
виробничих фондів
|
±ΔФ3=Фб·((Фбоз·Аб / Фзоз ·
Аз) -1)
|
0,020
|
Підвищення ефективності роботи
підприємства можна розглядати по наступних напрямах:
1) поліпшення використання
основних виробничих засобів підприємства, що дасть можливість збільшити об'єм
виробництва;
2) вдосконалення організаційної
структури шляхом створення відділу або групи працівників служби маркетингу.
4. Охорона
праці та навколишнього середовища
.1 Загальні питання
охорони праці
Закон України «Про
охорону праці» від 21.11.02р [40] визначає основні положення відносно
реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя та здоров'я в
процесі трудової діяльності, регулює за допомогою відповідних державних органів
відношення між власником підприємства, закладу чи організації або уповноваженим
ним органом та працівником по питанням безпеки, гігієни праці та виробничого
середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Тема даної
бакалаврської роботи - «Облік основних засобів на підприємстві та аналіз їх
використання». Під час роботи за комп'ютером людина підлягає впливу ряду
шкідливих та небезпечних чинників, що пов'язано з можливістю отримання травм та
професійних захворювань, тому питання охорони праці розглянуте стосовно
забезпечення здорових та безпечних умов експлуатації (ПЕОМ) оператором.
.2 Виробнича
санітарія
Дана бакалаврська
робота розроблялась на робочому місці, яке знаходиться на шостому поверсі
семиповерхового будинку. Площа приміщення складає 63,75 м2, що
відповідає санітарним нормам, згідно з яким норма площі на одного працюючого
повинна бути не менш 6 м2. На одне робоче місце обладнане
комп'ютером покладається 6,25 м2 площини приміщення і 20 м3
обсягу приміщення. [41]
Перелік шкідливих
та небезпечних факторів, які діють при роботі на ПЕОМ наведений в таблиці 4.1
згідно з ГОСТ 12.0.003-74* [42].
Таблиця 4.1 -
Небезпечні та шкідливі фактори
|
Найменування чинника
|
Джерело походження
|
Параметр, що нормується та нормативне значення
|
|
1
|
2
|
3
|
|
1 Підвищений рівень шуму
|
Вентилятор, система освітлення, друкувальні
прилади
|
Рівень звуку La=50 дБ(А)[43]
|
|
2 Підвищене значення напругу в електричній
мережі
|
Блок живлення
|
І = 0,6 мА, U= 36В[44]
|
|
3 Підвищена пульсація світлового потоку
|
Газорозрядні лампи
|
К.п. = 5%[45]
|
|
4 Рівень електромагнітних випромінювань
|
ЕПТ монітора, системний блок, мережа живлення
|
Відстань - 50 см Навколо ПК 2-5 кГц-25В/м [46]
|
|
5 Ультрафіолетове випромінювання
|
Комп'ютер
|
Щільність потоку ультрафіолетового
випромінювання 10 Вт/м
|
|
6 Недолік природного освітлення
|
Неправильне планування розташування
комп'ютерів
|
КПО, еN [45]
|
|
7 Вібрація
|
Вентиляційна система
|
Віброприскорення, м/с2; Віброшвидкість, м/с
або їх рівні LА, дБ; LУ=75 дБ[47]
|
|
8 Виробничий пил
|
Статична електрика накопичена на електричній
поверхні комп'ютера
|
ГДК = 4мг/м3[48]
|
|
9 Емоційні перенавантаження, напруга зорового
аналізатору
|
Складність виконання завдання
|
Зниження реакції користувача на звук і світло
на 40-50% [46]
|
|
10.Несприятливі параметри мікроклімату
|
Незадовільна робота опалення або вентиляції
|
Температура (t0, C), вологість (φ,%),
швидкість руху повітря V (м/с) [48]
|
4.2.1 Параметри
мікроклімату
Розробка
програмного модуля відноситься до категорії Іа, тобто витрата енергії при
виконанні роботи до 139 Вт і не вимагає значної фізичної напруги. [49] Для цієї
категорії необхідно застосування оптимальних параметрів мікроклімату (табл.
4.2)
Таблиця 4.2 -
Оптимальні параметри мікроклімату
|
Категорії робіт
|
Період року
|
Температура, °С
|
Відносна вологість,%
|
Швидкість руху повітря, V м/с
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
|
Легка Іа
|
Холодний
|
22-24
|
40-60
|
0,1
|
|
Теплий
|
23-25
|
40-60
|
0,1
|
Забезпечення
необхідних значень параметрів мікроклімату, згідно з СНиП 2.04.05-91 [49],
досягається в теплий період року - кондиціонуванням, у холодний -
кондиціонуванням і системою опалення від центральної тепломережі.
4.2.2 Виробниче
освітлення
Стан освітлення
виробничих, службових і допоміжних приміщень регламентується ДБН В.2.5-28-2006
[45].
Виконувана робота відноситься до III
розряду зорової праці, бо найменший розмір об'єкту 0,3-0,5 мм. Відповідно до
цього розряду використовується суміщене освітлення, яке складається з
природного освітлення (бічне, одностороннє), здійснюване через світлові прорізи
в зовнішніх стінах, і система штучного рівномірного загального висвітлення - за
допомогою люмінесцентних ламп, тому що вони більше економічні й мають склад
спектра близький до сонячного.
Штучне освітлення нормується
мінімальною освітленістю Емин, рівної 400 лк, і здійснюється
світильниками типу ЛСП 012x80 з лампами ЛБ 80. Коефіцієнт природного освітлення
КПО обчислюється по формулі:
еn=ен. тn,
(4.1)
Де ен
- нормований коефіцієнт освітленості, для III розряду зорової праці,
дорівнює 1,2;
тn - коефіцієнт
світлового клімату, становить 0,9 (бо вікна виходять на північ);- номер групи
забезпеченості природнім світлом (для м. Харкова дорівнює 2).
Згідно з формулою
(4.1) маємо:
е2= 1,2.
0,9= 1,08%
Для створення
комфортних умов зорової праці високої точності необхідні наступні дані по
нормах освітлення, які наведено в таблиці 4.3
Таблиця 4.3 -
Характеристика виробничого освітлення
|
Характеристика зорової праці Мінімальний
розмір об'єкту розрізнення Фон Контраст з фоном Розряд та під розряд зорової
роботи
|
Нормоване значення характеристик освітлення
|
|
Природне освітлення %
|
Штучне освітлення
|
|
|
Комбіноване, лк
|
Загальне, лк
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
|
Висока точність
|
0,3 - 0,5 мм
|
Світлий
|
Середній
|
III в
|
1,08
|
400
|
300
|
4.2.3 Шум і
вібрація
Шум є одним з
найбільш поширених на виробництві шкідливих чинників. На робочих місцях у
приміщенні шум створюється установками кондиціонування повітря, перетворювачами
напруги, принтерами, високошвидкісними приводами і іншим устаткуванням.
Згідно з ГОСТ
12.1.003-83* [43] в приміщеннях на робочому місті працівника при вирішенні
задач, які потребують концентрації уваги, рівні шуму не повинні перевищувати 50
дБА. Для зменшення рівня шуму використовуються демпфируючі матеріали. Рівень
вібрації згідно з ГОСТ 12.1.012-08 [47] не повинен перевищувати 75 дБ, а
віброприскорення - 33 дБ. Основними методами захисту від шуму й вібрації є
наступні:
·
зниження шуму й вібрації в джерелі
(підставки, шумопоглинальні корпуси) й зниження шуму й вібрації на шляху
поширення (ширми,
·
шумопоглинальні стійки);
·
застосування індивідуальних засобів
захисту та організаційно-профілактичні методи захисту.
4.2.4
Електромагнітні випромінювання
Повітря зовнішнього
середовища повинно містити позитивні та негативні іони. Рівні іонізації повітря
приміщень наведені в таблиці 4.4 [46].
Таблиця 4.4 - Рівні
іонізації повітря приміщень при роботі на ПЕОМ
|
Рівні
|
Кількість іонів в 1 см повітря
|
|
Позитивні
|
Негативні
|
|
1
|
2
|
3
|
|
Мінімально необхідні
|
400
|
600
|
|
Оптимальні
|
1500-3000
|
3000 - 5000
|
|
Максимально припустимі
|
50 000
|
50 000
|
Для захисту від
електромагнітного випромінювання застосовується спеціальне покриття екрана
дисплея, використовуються захисні екрани.
Напруга
електромагнітних полів у діапазоні 1-12 кГц, 60-300 кГц по магнітній і
електричній складовій повинні відповідати вимогам до ДСанПіН 3.3.2-007-98 [46]
Загальні способи
захисту віх впливу електромагнітного випромінювання - це зменшення
безпосередньо біля джерела (досягається збільшенням відстані між джерелом та
робочим місцем, зменшенням потужності випромінювання).
Таблиця 4.5 -
Допустимі параметри електричних неіонізуючих випромінювань і електростатичного
поля.
|
Види поля
|
Допустимі параметри поля
|
Допустима поверхнева щільність потоку
(інтенсивність потоку енергії), Вт/м2
|
|
За електричною складовою (Е), В/м
|
За магнітною складовою (Н), А/м
|
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|
Напруженість електромагнітного поля
|
|
|
|
|
60 кГц до 3 мГц
|
50
|
5
|
|
|
3 кГц до 30 мГц
|
20
|
-
|
|
|
30 кГц до 50 мГц
|
10
|
0,3
|
|
|
30 кГц до 300 мГц
|
5
|
-
|
|
|
300 кГц до 300мГц
|
-
|
-
|
10
|
|
Електромагнітне поле оптичного діапазону в
ультрафіолетовій частині спектру
|
|
|
|
|
УФ-С (220-280 мм)
|
-
|
-
|
0,001
|
|
УФ-С (280-320 мм)
|
-
|
-
|
0,01
|
|
УФ-С (320-400мм)
|
|
-
|
10
|
|
в видимій частині спектру: 400-760 мм
|
|
|
10
|
|
в інфрачервоній частині спектру: 0,76-10,0 мм
|
|
|
35-75
|
|
Напруженість електричного поля
|
|
|
20 кв/м
|
4.2.5
Електробезпека
При проектуванні
систем електропостачання, монтажі силового електроустаткування й електричного
висвітлення в будинках і приміщеннях для ЕОМ необхідно дотримуватися вимог
нормативно-технічної документації. Комплекс необхідних заходів щодо техніки
безпеки визначається, виходячи з видів електроустановки, її номінальної
напруги, умов середовища, типу приміщення й доступності електроустаткування.
Документом ПУЭ-87
[50] передбачені наступні міри електробезпечності: конструктивні,
експлуатаційні і схемно-конструктивні.
Конструктивні
заходи:
Персональна ЕОМ
відноситься до електроустановок до 1000 В закритого виконання, всі рубильники
встановлені в закритих корпусах, всі струмоведучі частини розміщені в захисних
коробах або покриті шаром ізоляції, який виключає можливість дотику до них.
Комп'ютер має робочу ізоляцію і елементи заземлення.
Схемно-конструктивні
міри:
В електричних
мережах із глухо заземленою нейтраллю як схемно-конструктивну міру безпеки
застосування занулення - навмисне з'єднання металевих не струмоведучих частин
комп'ютера, що у випадку аварії можуть виявитися під напругою, з нейтраллю з
ГОСТ 12.1.030-81 [51].
Експлуатаційні
міри:
При роботі на ЕОМ
необхідно дотримувати правила техніки безпеки при роботі з високою напругою, а
також наступної міри обережності:
1)
не підключати і не відключати
рознімання кабелів при включеній
2)
напрузі мережі;
3)
технічне обслуговування і ремонт
робити тільки при вимкнутому живленні.
4.2.6 Пожежна
безпека
Відповідно до вимог
ГОСТ 12.1.004-91*[52] пожежна безпека забезпечується наступними мірами:
системою запобігання пожеж; системою пожежного захисту та організаційними
заходами щодо пожежної безпеки.
Приміщення належить
до категорії В - пожежно-небезпечних за НАПБ Б 5.03.002-2007 [54].
Запобігання пожежі
досягається наступними мірами: запобігання утворення горючого середовища та
джерел запалення.
Для зменшення
небезпеки утворення в пальному середовищі джерел запалювання передбачено:
1.
використання устаткування, що
відповідає класу пожежно-небезпечної зони П-Па: ступінь захисту
електроапаратури повинна
2.
бути не менш ІР-44, ступінь захисту світильників
ІР-23, відповідно до ГОСТ 12.1.004-91* [52];.
3.
блискавковідвід будинків, споруджень
і устаткування; для
4.
даного класу пожежонебезпеки, у м.
Харкова встановлена III категорія блискавкозахисту відповідно до ДСТУ Б
В.2.5- 38:2008 [55];
5.
забезпечення захисту від короткого
замикання (контроль ізоляції,
6.
використання запобіжників),
відповідно до ГОСТ 12.1.030-81 ССБТ [51];
7.
застосування заземлення захисного
екрана для стоку статичної
8.
електрики.
9.
використання для гасіння пожежі у
початковій стадії вуглекислотного вогнегаснику ВВ-2
Організаційними
заходами протипожежної профілактики є:
1)
навчання виробничого персоналу
протипожежним правилам;
2)
видання необхідних інструкцій,
плакатів, засобів наочної агітації,
3)
плану евакуації персоналу у випадку
пожежі.
4.3 Охорона
навколишнього середовища
Закон України «Про
охорону навколишнього природного середовища» [56] регулює відношення в області
охорони, використання та відтворення природних ресурсів, попереджує та ліквідує
негативний вплив господарської діяльності на навколишнє середовище.
ЕОМ складається з
багатьох компонентів, які складають суттєві труднощі при їх утилізації.
Переробка таких матеріалів після експлуатації обладнання є однією з головних
екологічних проблем нашого часу.
Більш суворіші
вимоги до виробництва та матеріалів, а також розробка нових виробничих та
утилізаційних технологій дозволять зменшити антропогенне навантаження на
навколишнє середовище.
Висновок: з
приведеного розділу можна зробити висновок, що дотримання всіх вище наведених
нормованих параметрів шкідливих виробничих факторів дозволяє забезпечити
здорові й безпечні умови роботи.
ВИСНОВКИ
Банки і інші інвестори при вивченні
складу майна підприємства звертають велику увагу на стан основних засобів з
погляду їх технічного рівня, продуктивності, економічної ефективності,
фізичного і морального зносу.
Техніка дуже швидко морально
застаріває, з’являються нові засоби, які набагато підвищують ефективність
роботи. Значного підвищення ефективності діючої техніки можна досягти заміною
деяких запчастин, не придбаючи нову. Цей метод менш витратний, тому досить
поширений.
Тенденція зменшення характерна для
коефіцієнта придатності основних фондів, що є наслідком використання практично
зношених основних фондів (вік обладнання, яке використовується на підприємстві
більше 30 років) та випереджуючого темпу зростання коефіцієнта вибуття основних
фондів над коефіцієнтом їх оновлення, яке мало місце у звітному році (0,053 і
0,015 відповідно).
З наведеного випливає, що
підприємство підвищило рівень управління ефективністю використання власного
капіталу, вкладеного в основні фонди.
Аналізуючи основні засоби на ПАТ
«ВАЗ» можна прийти до висновку, що коефіцієнт зносу основних засобів росте,
відповідно зменшується коефіцієнт придатності основних засобів. Це викликано
щорічним вибуттям основних засобів при їх практично нікчемним надходженням.
В умовах переходу до ринку значно
зростає роль бухгалтерського обліку й аналізу, як найважливішого засобу
одержання повної достовірної інформації про майно підприємства, зокрема
основних засобів.
Методологічні засади формування в
бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні
матеріальні активи визначає Положення (стандарт) 7 «Основні засоби».
Для обліку основних засобів
підприємства використовують рахунки: №10 «Основні засоби» і №13 «Знос
необоротних активів».
На основі проведеного аналізу
господарської діяльності ПАТ «ВАЗ» та обліку організації основних засобів,
забезпеченості та ефективності їх використання, дійшли до наступних висновків:
. Підприємство на сьогоднішній день
є прибутковим, дохід збільшився на 16% у порівнянні з 2007 роком,
рентабельність збільшилась на 252,7%, а валовий дохід на 14,9%, так як
операційні витрати збільшились на 1,02%. Найбільшу питому вагу в основних засобах
підприємства займають машини і обладнання - активна частина аналізованого
підприємства (74,7%). Більше 20% всій вартості основних засобів складають
будівлі і споруди. Менше 1% вартості основних засобів займають інструмент і
інвентар. За 2008 рік вибуло основних засобів на суму - 4099,8 тис. грн., а
введено всього на - 1124,5 тис. грн. Питома вага активної частини фондів значно
зменшилась на кінець 2008 року, що слід оцінювати негативно.
Натомість чисельність робітників
зменшилась на 6,3%, що може свідчити про менш ефективне використання трудових
ресурсів у господарстві.
. Показники використання основних
фондів нестабільні, отримані дані дозволяють зробити висновок, що рівень
рентабельності основних виробничих фондів в 2008 році підвищився проти 2007 році
на 4,73%. За аналізований період кількість випущеної продукції зросла на
11179,3 грн., а потреба в основних засобах для виробництва одиниці робіт
(продукції), відповідно, знижується (фондомісткість).
. Облік основних засобів
організується бухгалтерією в розрізі інвентарних об’єктів, кожному з яких
привласнюється інвентарний номер.
.Облік основних засобів ведеться
згідно Національного стандарту та плану рахунків.
У дипломній роботі були впроваджені
наступні шляхи удосконалення організації обліку і аналізу основних засобів на
ПАТ «ВАЗ».
. При застосуванні податкового
методу в цілях бухгалтерського обліку і визначення собівартості, амортизацію
слід нараховувати щомісячно і по кожному об'єкту основних засобів, що не
відповідає вимогам податкового законодавства з даного питання. Крім того,
застосування даного методу в програмі „1С бухгалтерія” знос основних засобів
ведеться по групах (1,.2, 3) по старих нормах, а введені нові норми амортизації
рахує, але не виділяє окремо для аналітичного обліку і тому доводитися вибирати
знос по групах в ручну. Для аналітичного обліку зносу і залишкової вартості в
програмі „1С Бухгалтерія” слідує удосконалити програму.
. До регістрів аналітичного і
синтетичного обліку пропонується ввести додаткові показники, такі, як строк корисного
застосування (експлуатації) об’єкта; ліквідаційна вартість; справедлива
вартість; сума дооцінки або уцінки об’єктів; метод нарахування амортизації.
Такі показники доцільно ввести до “Акта приймання-передавання” (ф.№03-1),
інвентарної картки (ф.№03-6), інвентаризаційного опису (ф. інв. №1).
При переоцінці основних засобів
підприємству необхідний буде окремий регістр аналітичного обліку (документ),
який враховує її результати, що зумовлено змістом пунктів 19-21 П(С)БО 7.
Запропоновано використовувати форму такого документа «Відомість аналітичного
обліку переоцінки основних засобів», який дасть змогу вести облік результатів
переоцінки основних засобів на підприємстві за кожним інвентарним об’єктом.
. Для детального відображення
використання основних засобів на ПАТ «ВАЗ» був проведений факторний аналіз,
розглянуті основні напрямки і задачі.
Аналіз основних фондів проведений по
декількох напрямках, розробка яких у комплексі дозволяє дати оцінку структури,
динаміки й ефективності використання основних засобів і довгострокових
інвестицій.
Нами виявлені такі резерви
підвищення ефективності використання основних засобів за рахунок:
введення в дію нового обладнання;
підвищення коефіцієнта змінності
внаслідок кращої організації виробництва;
скорочення внутризмінних простоїв;
підвищення середньогодинного
виробітку обладнання
Негативний вплив на фондовіддачу
зробило зниження середнього денного вироблення устаткування і збільшення
середньої вартості одиниці устаткування. Останній фактор відбиває зміну
середньої вартості устаткування в результаті його відновлення і заміни на більш
дороге, але і більш продуктивне. Однак зниження середнього денного вироблення
може свідчити або про невідповідність ціни устаткування його продуктивності,
або про те, що устаткування перебуває в стадії його освоєння. Можуть бути й
інші причини організаційно-технічної властивості.
В цілому на ПАТ «ВАЗ» за
досліджуваний період, показники основних засобів можна охарактеризувати, як
незадовільні, що обумовлено їх структурою, відсутністю оновлення основних
засобів, збільшенням морально застарілої частини основних засобів, яка не
дозволяє їх ефективно використовувати і від яких необхідно позбавлятися, щоб
підвищити фондовіддачу і скоротити собівартість продукції.
В цілому на ПАТ «ВАЗ» облік основних
засобів відповідає до П(С)БО 7.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ
1. Закон
України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»№996-XIV від
16.07.1999 року, зі змінами й доповненнями.
2. Закон
України «Про оподаткування прибутку підприємств» «283/97 - ВР від 22.05.1997
року.
3. Закон
України “Про систему оподаткування в Україні ” від 25.06.1991р. №1251-ХІІз із
змінами та доповненнями.
. Методичні
рекомендації по аналізу фінансово-господарського стану підприємств та
організацій: Лист Державної податкової адміністрації України від 27.01.98.
. План
рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських
операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів
України від 30.11.1999 року №291, зі змінами й доповненнями.
. «Положення
про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні», Ухвала Кабінету
Міністрів України №250 від 03.04.93г. Урядовий Кур'єр від 22.04.93 №57-58.
. «Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»», Наказ Міністерства
фінансів України №92 від 27.04.2000.
. Інструкція
по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу,
зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій, затверджена
наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року №291, зі змінами й
доповненнями.
9. Нашкерська
В.Г. Фінансовий облік. - К: - Кондор, 2005.- 387 с.
10. Грабова
Н.М. Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках. - К:
“А.С.К.”, 2002.
11. Бутинець
Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності
“Облік і аудит” вищих навчальних закладів. - 5 вид., доп. і перероб. - Житомир:
ПП “Рута”, 2003. - 726 с.
. Бутинець
Ф.Ф., Давидюк Т.В., Малюга Н.М., Чижевська Л.В. Бухгалтерський управлінський
облік: Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних
закладів. За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця; 2-е вид., перероб. і доп. - Житомир: ПП
«Рута», 2002. - 480 с.
. Бутинець
Ф.Ф. Економічний аналіз. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних заходів
спеціальності “Облік і аудит”- Житомир: ПП “Рута”, 2003. - 680 с.
. Грачова
Р.В. Енциклопедія бухгалтерського обліку. -К: “А.С.К.” 2002р.
. С.А.
Мехович, В.М. Тимофеєв, І.М. Погорєлов. Економічний аналіз: Підручник. -
Харків, ВГ «Апостроф», 2008р.
. М.Г.Чумаченко
М.Г., Болюх М.А., Бурчевський В.З., Горбатюк М.І. Економічний аналіз:
Навчальний посібник. За ред. проф. Чумаченка М.Г. - К.: КНЕУ, 2001. - 540 с.
17. Хамидуллина
Т.Р. Управление затратами: планирование, учет, контроль и анализ издержек обращения.
- М.: Изд-во «Экзамен», 2004. - 352с.
18. Вітвицька
Н.С., Чумакова І.Ю. Державний фінансовий контроль: Навчально-методичний
посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.: КНЕУ, 2003. - 408 с.
. Войтенко
Т., Вороная Н. Усе про бухгалтерський облік витрат на виробничому підприємстві.
- Х.: Фактор, 2005. - 266 с.
20. Вахруліна
М.А. Бухгалтерский управленческий учет: Учебник для вузов. 2-е изд., доп. и
перед. - М.: Омега-Л, 2003. - 528 с.
21. Мельник
В.Ш. Основи економічного аналізу: короткий теоретико-методологічний курс.
Навчальний посібник. - К.: «Кондор»,2003. - 128 с.
22. Савицкая
Г.В. Экономический анализ: Учебник. 10-е изд., исправл. - М.: Новое
знание,2004. - 640 с.
23. Дікант
Л.В. Контроль ревізія: Навч. Посібник. - К.: Центр навчальної літератури,2004.
- 245 с.
. Панасюк
В.М. Витрати виробництва: Управлінський аспект. - Тернопіль: Астон, 2005. - 389
с.
. Герасимчук
В.Н. Управління підприємством як соціально-економічною системою // Економіка
України. - 2003. - №4. - С. 12-13.
. Коробов
М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посібник. - К.:
Т-во “Знання”, КОО, 2000. - 378 с.
. Лишиленко
О.В. Бухгалтерський фінансовий облік. - К: центр навчальної літератури, 2004.
28. Ткаченко
Н.М. Бухгалтерский учет на предприятиях Украины с разными формами
собственности: Учебное пособие. - 4-е изд., доп. - К.: А.С.К., 1998. - 800с.
29. Коблянська
О.І. Фінансовий облік. - К: ”Знання”, 2004.- 354 с.
30. Буфатіна
І.М. Облік у виробництві // Все про бухгалтерський облік. - 2001.-№57.- с.4-18.10.
Верига Ю.А.Бухгалтерський облік в основних галузях господарства.-К.:Вища школа,
1997.- 254 с.
31. Ковалев
В.В. Финансовый анализ: управление капиталом, выбор инвестиции, анализ
отчетности. - 2-е изд. перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика,
1998. -512 с.
32. Разумов
И.М. і ін. Організація планування і управління підприємств машинобудування. М.,
Машинобудування, 2004. - 604 с.
. Завгородний
В.П. Бухгалтерський облік в Україні з використанням національних стандартів.
Київ, А.С.К., 2001. - 895 с.
. Завгородний
В.П. Бухгалтерський облік, контроль і аудит в умовах ринку, До., Бліц інформ,
1995. - 526 с.
. Дзюба
Н.А. Облік типових операцій (амортизація, ремонт, вибуття основних фондів) //
Податки та бухгалтерський облік. - 2007 - №50 (1025) - 48с.
. Солошенко
Л.П. Облік типових операцій (ввід основних фондів) // Податки та бухгалтерський
облік. - 2007 - №32 (1007) - 48с.
. Оперенко
Г.А. Підгрупа основних фондів як основа податкового обліку) // Податки та
бухгалтерський облік. - 2007 - №13 (884) -с.19-20.
. Риндя
А.Л. Основні засоби та основні фонди: порядок обліку // Податки та
бухгалтерський облік. Спеціальний випуск - 2005- №11(131) - 80с.
. Податки
та бухгалтерський облік. Спеціальний випуск «основні засоби (фонди) на
підприємстві» - 2010. - №9 (165) - 128с.
40. Закон
України «Про охорону праці» від 21.11.2002 р.
41. НПАОП
0.00-1.28-10. Правила охорони праці під час експлуатації
електронно-обчислювальних машин. - Харків, 2010 р.
42. ГОСТ
12.1.003-74* Опасные и вредные производственные факторы. - Введ. 01.01.76 р.
. ГОСТ
12.1.003-83 ССБТ. Шум. Общие
требования безопасности. - Введен 01.07.83 г.
. ГОСТ
12.1.038-82 ССБТ. Электробезопасность. Предельно
. допустимые
значения напряжений прикосновения и токов - Введ. 01.07.83 г.
46. 18.
ДБН В.2.5-28-2006 Інженерне обладнання будинків і споруд.
. Природне
і штучне освітлення. - К.: 2007. -16 с.
. ДСанПіН
3.3.2-007-98. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними
дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин. -К., 1998 р.
. ДСТУ
ГОСТ 12.1.012:2008. Вібраційна безпека. Загальні вимоги. - Введ. 2008 р.
50. ГОСТ
12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей
зоны - Введ. 01.01.89 г.
. СНиП
2.04.05-91. Строительные нормы и правила. Отопление,
. вентиляция,
кондиционирование воздуха. -М.: Стройиздат, 1993 - 110с.
. ПУЭ-87.
Правила устройства электроустановок. М: Энергоатомиздат, 1987, 648 с.
. ГОСТ
12.1.030-81 ССБТ Электробезопасность. Защитное
. заземление.
Зануление. Введ. 01.01.82.
. ГОСТ
12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. - Введ. 01.07.91 г.
57. ДБН
В. 1.1-7-2002. Державні будівельні норми. Захист від пожежі. Пожежна безпека
об'єктів будівництва. - К: 2002- 41с.
. НАПБ
Б. 5.03.002-2007 Нормативний акт пожежної безпеки. Норми визначення категорій
приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибуховопожежною та пожежною
небезпекою. Наказ МНС від 03.12. 07, №633
. ДСТУ
Б В.2.5-38:2008. Улаштування захисту будівельних споруд. - Київ. МІНРЕПОНБУД
України. Наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від
27.06.2008 №269, чинний 3 2009-01-01.
. Закон
України "Про охорону навколишнього природного середовища». - Введ.
01.07.1991 р.