Аналіз фінансового стану підприємства

Аналіз фінансового стану підприємства

Тема: Аналіз фінансового стану підприємства

Зміст

Вступ

. Попередній аналіз діяльності підприємства

. Аналіз складу і джерел формування майна підприємства

.1 Складання порівняльного аналітичного балансу

.2 Порівняння змін у валюті балансу зі змінами обсягу реалізації

.3 Визначення частки інтенсивних та екстенсивних факторів збільшення виручки від реалізації продукції

.4 Оцінка майнового стану за аналітичними показниками

. Аналіз фінансової стійкості

.1 Абсолютні показники оцінки фінансової стійкості

.2 Показники платоспроможності (ліквідності)

.3 Оцінка ринкових показників фінансової стійкості

. Аналіз ліквідності балансу

.1 Поняття ліквідності балансу

.2 Складання і аналіз балансу ліквідності

. Аналіз ділової активності

.1 Поняття і значення ділової активності

.2 Аналіз оборотності активів

.3 Аналіз періоду операційного циклу

.4 Аналіз періоду фінансового циклу

. Аналіз фінансових результатів і рентабельності

.1 Поняття аналізу фінансових результатів і рентабельності

.2 Аналіз структури і динаміки прибутку

.3 Аналіз рентабельності

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Вступ

З переходом до ринкових відносин у народному господарстві України виникло безліч проблем і невирішених питань. Господарська діяльність підприємств, як і інші явища суспільного життя, потребує систематичного вивчення для успішного й ефективного управління нею. Одним із способів вивчення діяльності є аналіз.

Економічний аналіз (англ. Economic Analysis, від грец. analysis - розкладання, розчленування) - взаємопов’язані й взаємозумовлені методи вивчення і наукового дослідження певних явищ, процесів, дій, результатів, а також тенденцій розвитку, з виявленням глибинної їх суті і причин, що зумовлюють різні відхилення від запланованих показників, договірних зобов’язань, виробничих потужностей, та об’єктивною оцінкою їх виконання.

Метою економічного аналізу є вивчення результатів діяльності всіх підприємств і господарських організацій, визначення впливу факторів на показники їх роботи для виявлення в подальшому недоліків і резервів, а також розробка заходів, спрямованих на відновлення і збільшення обсягів виробництва та реалізації, підвищення ефективності їх діяльності.

Економічний аналіз забезпечує необхідне обґрунтування планових показників, оскільки його оцінки досягнутого рівня виробництва та витрачання ресурсів, з одного боку, і попиту, ринкових цін та ефективності роботи - з іншого, є основою планування діяльності підприємства.

За допомогою економічного аналізу виявляють невикористані резерви поліпшення показників діяльності окремих галузей, об’єднань, підприємств.

Завдання економічного аналізу:

) оцінювання діяльності підприємства, його виробничих та інших підрозділів, окремих явищ і показників;

) виявлення і визначення величини внутрішньогосподарських резервів;

) сприяння оперативному управлінню підприємством і поточному контролю;

) контроль за роботою підприємств та установ усіх форм власності.

Об’єкти економічного аналізу - це окремі економічні явища, показники, питання, процеси, проблеми.

Предмет економічного аналізу - фінансово-господарська діяльність підприємств та установ.

Види економічного аналізу:

фінансово-економічний аналіз (здійснюється на підставі відповідного звіту підприємства);

техніко-економічний аналіз (значна увага приділяється використанню техніки і технологій);

статистико-економічний аналіз (вивчає діяльність великих господарських комплексів);

порівняльний (міжгосподарський) аналіз (вивчає діяльність кількох споріднених підприємств);

функціонально-вартісний аналіз (вивчає випуск та експлуатацію певних видів продукції);

системний аналіз (використовується для дослідження складних економічних проблем).

За умов ринкової економіки підприємство здійснює свою виробничо-торговельну діяльність самостійно, але конкуренція, що полягає в змаганні підприємств за споживачів їхньої продукції, змушує продавця (виробника) враховувати інтереси й побажання покупців і виробляти ту продукцію, яка їм потрібна.

Одним з інструментів з’ясування реальної конкурентоспроможності є аналіз фінансового стану підприємства. Аналіз фінансового стану навіть найблагополучнішого підприємства є постійною необхідністю, бо не можна вести господарство без аналізу його доходів і витрат. Ринкова економіка приводить у рух усі ресурси, аби кожна вкладена в підприємство гривня давала найвищий прибуток. Щоб забезпечити це, необхідно постійно аналізувати фінансовий стан, проводити обґрунтоване наукове дослідження фінансових відносин і руху фінансових ресурсів у процесі господарської і торговельної діяльності кожного підприємства.

Фінансовий стан підприємства - це показник його фінансової конкурентоспроможності, тобто кредитоспроможності, платоспроможності, виконання зобов’язань перед державою та іншими підприємствами.

Фінансовий аналіз - це засіб оцінки і прогнозування фінансового стану підприємства на основі його бухгалтерської звітності.

Отже, економічний аналіз є обов’язково-необхідним на кожному підприємстві, не залежно від економічної ситуації в країні. Аналіз фінансового стану підприємства проводять при ринковий економіці для аналізу конкурентоспроможності підприємства.

. Попередній аналіз діяльності підприємства

ТОВ «Барвінок» працює в галузі важкої промисловості, і є виробником засобів виробництва (станків, верстатів, устаткування). Ринок збуту - Київ, Житомир та відповідні області, є 3 фірмові магазини.

Таблиця 1. Ефективність діяльності ТОВ «Барвінок» в 2009р.

Висновок:

) ТОВ «Барвінок» у 2009 році було прибутковим, але малорентабельним, так як на 1 грн. вкладену в майно підприємства було отримано 12,49 коп. прибутку від операційної діяльності. На 1 грн. витрачену на виробництво та реалізацію продукції було отримано 15,70 коп. прибутку від операційної діяльності і на кожну гривню реалізованої продукції було отримано 13,57 коп. прибутку.

У порівнянні з минулим 2008 роком ефективність діяльності підприємства зросла:

. Чистий дохід зріс на 5,92%.

. Прибуток від операційної діяльності зріс на 15,41%.

. Зросла кількість оборотних активів на 13,39%.

. Відбулося випередження темпу зростання обсягу реалізації над темпом збільшення вартості майна.

. Збільшилась фондовіддача на 6,79%.

. Збільшився середньорічний виробіток на 10,53%, при зменшенні чисельності працюючих на 4,17%.

. Зросла рентабельність активів на 10,89%.

. Зросла рентабельність продукції на 10,36%.

. Зросла рентабельність продажу на 8,95%.

Недоліком від діяльності підприємства є:

. Збільшення собівартості продукції на 4,58%.

. Зменшення кількості необоротних активів на 0,81%.

. Зниження оборотності оборотних активів на 6,59%.

2. Аналіз складу і джерел формування майна підприємства

.1 Складання порівняльного аналітичного балансу

Баланс - це групування інформації на початок і кінець звітного періоду, тобто підсумок господарських операцій на певну звітну дату. Проте найбільш повну і глибку інформацію про фінансовий стан можна одержати за допомогою побудови на базі балансу підприємства спеціального порівняльного аналітичного балансу. Цей баланс будується на основі бухгалтерського балансу шляхом ущільнення його статей. Ця аналітична таблиця дає загальну картину всіх змін в абсолютних і порівняльних величинах статей та груп.

Усі показники порівняльного балансу можна розділити на три групи:

показники структури балансу;

показники динаміки балансу;

показники структурної динаміки балансу.

Зіставляючи структурні зміни в активі і пасиві, можна визначити, через які джерела в основному був приплив нових засобів і в які активи ці нові засоби були вкладені.

Таблиця 2. Агрегований порівняльний аналітичний баланс.

Висновок: вартість майна підприємства на кінець року склала 115564,4тис. грн.

Відбулося незначне збільшення суми балансу - на 4,08%, що є позитивним явищем для діяльності підприємства, причому вартість необоротних активів зменшилась на 0,81%, вартість оборотних активів зросла на 13,39%. На початок року структура майна складалася з 65,59% необоротних активів і 34,41% оборотних активів. Протягом року відбулися незначні зміни в структурі і на кінець року частка необоротних активів становила 62,51%, а оборотних - 37,49% відповідно. Змінилася структура оборотних активів, а саме:

. Збільшилася частка запасів з 25,07% до 27,77%.

. Збільшилася дебіторська заборгованість з 8,5% до 9,24%.

. Зменшилась кількість грошових коштів з 0,16% до 0,11%.

. Зменшилась вартість інших оборотних активів з 0,57% до 0,26%.

Збільшення частки запасів при одночасному збільшенні обсягу реалізації свідчить про невиконання плану виробництва. Збільшення обсягу дебіторської заборгованості є причиною зменшення обсягу фінансових ресурсів і грошових коштів. Вартість майна підприємства збільшилась на 72,12% за рахунок збільшення позичкового капіталу, а саме кредиторської заборгованості, і лише на 27,88 - за рахунок збільшення власного капіталу.

.2 Порівняння змін у валюті балансу зі змінами обсягу реалізації

Випереджання темпів зростання виручки від реалізації (прибутку від реалізації, чистого прибутку) свідчить про поліпшення використання засобів підприємства порівняно з попереднім періодом, і, навпаки, відставання характеризує погіршення використання коштів підприємства.

. Темп зміни виручки від реалізації

1,059249893

. Темп зміни вартості майна

1,040766

Темпи зростання вартості майна відстають від темпів зростання виручки від реалізації, що свідчить про ефективне використання майна підприємства.

.3 Визначення частки інтенсивних та екстенсивних факторів збільшення виручки від реалізації продукції

виручка платоспроможність рентабельність

Аналіз частки інтенсивних та екстенсивних чинників у збільшенні виручки від реалізації продукції, тобто кількісне визначення того, наскільки це збільшення зумовлене збільшенням розміру майна і наскільки - його кращим використанням

Визначимо на скільки збільшення виручки від реалізації залежить від впливу вартості майна (екстенсивний фактор) і на скільки від його використання (інтенсивний метод).

Таблиця 3.

Виручка від реалізації дорівнює вартість майна помножити на ресурсовіддачу.

Внесок факторів:

. Екстенсивного: (115 564,4-111 037,8)* 0,90=4094,53 тис. грн.

. Інтенсивного: 115 564,4*(0,92-0,90)= 1856,47 тис. грн.

Разом вплив: 4094,526165+1856,473835 = 5951 тис. грн.

Виручка від реалізації збільшилась на 5951 тис. грн. за рахунок як інтенсивного, так і екстенсивного факторів. Причому виручка від реалізації збільшилась за рахунок екстенсивного фактору на 68,8%, а за рахунок інтенсивного фактору на 31,2%. Це наочно демонструє, що поряд з підвищенням вартості майна мало місце і краще його використання.

.4 Оцінка майнового стану за аналітичними показниками

Поряд з показниками про майновий стан підприємства, які були отримано в результаті горизонтального та вертикального аналізів, для характеристики майнового стану розглянемо аналітичні показники.

Таблиця 4. Показники майнового стану підприємства.

Висновок: частка коштів інвестованих в основні засоби на початок року становила 51,9% від активу балансу, протягом року ця частина зменшилась до 49,11%, при цьому обсяг реалізації збільшився. Така ситуація свідчить про ефективне використання основних засобів. Основні засоби підприємства не нові - на початок року знос становив 63,16%, а на кінець - 63,69%.

Негативним для діяльності підприємства є: зменшення частки обігових коштів у виробничій сфері на 5,29%; зменшення частки мобільних виробничих фондів у валюті балансу на 0,77%.

Протягом року не відбувалося оновлення основних засобів. На початок року на 1 грн. необоротних активів припадало 52 коп. оборотних активів. Протягом року це співвідношення зросло до 60 коп. оборотних коштів на 1 грн. необоротних активів і трохи перевищує рекомендований рівень.

3. Аналіз фінансової стійкості

.1 Абсолютні показники оцінки фінансової стійкості

Фінансова стійкість підприємства характеризує ступінь його фінансової незалежності, щодо володіння своїм майном та його використанням. За часткою власних або стабільних джерел у сукупних джерелах фінансування розрізняють чотири типи фінансової стійкості:

. Абсолютна стійкість (З<ВОК).

. Нормальна стійкість (З<ВОК+ДЗ).

. Нестійкий фінансовий стан (З<ВОК+ДЗ+КЗ).

. Кризовий фінансовий стан (З>ВОК+ДЗ+КЗ).

Для визначення типу фінансової стійкості за даними балансу підприємства складемо агрегований баланс.

Таблиця 5. Агрегований баланс.

На основі даних агрегованого балансу визначимо тип фінансової стійкості.

Таблиця 6. Аналіз фінансової стійкості підприємства.

Висновок: за звітний період не змінився тип фінансової стійкості підприємства. Кризовий стан гарно відчувався на початок періоду, а за звітний рік відбулося мініатюрне поліпшення ситуації. Нестача коштів на покриття 1 грн. запасів становила 13 коп. на початок року, і 12 коп. на кінець року. До того ж темп росту загального розміру основних джерел покриття запасів (28345,8/24205,9) трохи перевищує темп росту обсягів запасів (32091/27833,6).

.2 Показники платоспроможності (ліквідності)

Забезпеченість запасів джерелами формування є сутністю фінансової стійкості, а наслідком - платоспроможність (ліквідність). Ліквідність - це здатність активів перетворюватись у грошові кошти з метою покриття короткострокових боргів. Показники ліквідності дають уявлення про платоспроможність підприємства не тільки на конкретну дату, а й на випадок надзвичайних ситуацій.

Таблиця 7. Показники ліквідності (платоспроможності).

На початок звітного періоду підприємство мало достатньо оборотних коштів для погашення боргів протягом звітного періоду (п. 1>1). На кінець року оборотних коштів стало більше, але при цьому зросла величина поточних зобов’язань. Таким чином підприємство мало майже нормальну загальну платоспроможність протягом року, але негативним фактором є її зменшення протягом звітного року. На початок року швидко ліквідних активів було недостатньо для покриття термінових боргів - на 1 грн. боргів припадало 46 коп. швидко ліквідних активів. Протягом року ситуація погіршилась і на 1 грн. боргів припадає 43 коп. швидко ліквідних активів. Таким чином платіжні можливості підприємства щодо погашення найтерміновіших зобов’язань погіршилися, і залишались менше норми, як на початок так і на кінець періоду. На початок року підприємство могло негайно ліквідувати 0,77% короткотермінових боргів, а на кінець року лише 0,51%.

Дебіторська заборгованість повністю перекриває кредиторську заборгованість як на початок, так і на кінець року. На початок року на 1 грн. кредиторської заборгованості припадало 1,14 грн. дебіторської заборгованості, а на кінець року - 1,03 грн. Отже на кінець року співвідношення між дебіторською та кредиторською заборгованостями зменшилось на 11коп.

.3 Оцінка ринкових показників фінансової стійкості

Ринкова стійкість визначається показниками, що характеризують рентабельність підприємства, ефективність менеджменту, ділову активність, інвестиційну діяльність, незалежність у використанні власних коштів. На практиці найбільш широко використовують такі коефіцієнти: автономії, фінансової залежності, співвідношення залучених і власних коштів, маневреності власного капіталу, забезпечення власними обіговими коштами запасів, фінансової стабільності, фінансової стійкості.

Таблиця 8. Показники ринкової стійкості підприємства.

На початок звітного року частка власного капіталу у розмірі загального капіталу підприємства становить 76,57%, а на кінець року знизилась до 74,66%. Це свідчить про те, що підприємство незалежне від зовнішніх позикових джерел, але на кінець періоду цей показник знизився на 1,91%, що наочно демонструє зменшення фінансової стійкості, і збільшення залежності підприємства від позикових засобів.

За звітний період фінансова незалежність підприємства зменшилась несуттєво тому, що на 1 грн. власного капіталу припадає сукупного капіталу на 3 коп. більше. що є свідченням збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства.

На початок року на 1 грн. власного капіталу припадало 31коп. залучених коштів, а протягом року фінансове становище погіршилось і на 1 грн. власного капіталу припадає 34 коп. залучених коштів. Це свідчить про те, що підприємство за звітний період стало більш залежне від кредиторів.

Заборгованість підприємства забезпечена власними обіговими коштами протягом всього року, що свідчить про фінансову стабільність підприємства.

Запаси забезпечені довгостроковими стабільними джерелами фінансування на 43,77% на початок року, але протягом року цей показних зменшився до 43,73%.

Фінансова стабільність підприємства протягом року зменшилась до 2,95, проте все ще залишається вище норми.

Протягом звітного року фінансова стійкість підприємства зменшилась, залишаючись менше за нормативне значення, як на початок, так і на кінець року.

Позитивним моментом є те, що зросла маневреність власного капіталу.

4. Аналіз ліквідності балансу

.1 Поняття ліквідності балансу

Фінансовий стан підприємства можна оцінити з огляду на його короткострокові та довгострокові перспективи. У короткостроковій перспективі критерієм оцінки фінансового стану підприємства є його ліквідність і платоспроможність, тобто спроможність своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за короткостроковими зобов’язаннями.

Для оцінки рівня ліквідності підприємства необхідно провести аналіз ліквідності балансу, який виконується в два етапи:

. Складання балансу ліквідності, який є основою для складання фінансового плану.

. Розрахунок і аналіз основних показників ліквідності.

Ліквідність балансу - це ступінь покриття зобов’язань підприємства його активами, термін перетворення яких у гроші повинен відповідати терміну погашення зобов’язань.

Аналіз ліквідності балансу стає необхідним в умовах ринкових відносин через посилення конкурентної боротьби та необхідність визначення платоспроможності підприємства.

Ліквідність балансу залежить від співвідношення різних за ліквідністю активів.

За ступенем ліквідності активи підприємства можуть бути згруповані таким чином:

І група - високоліквідні засоби, що включають грошові кошти в касі, на розрахунковому рахунку, валютному рахунку, інших рахунках в банку і т. д.

ІІ група - до цієї групи входять розрахунки з дебіторами. Суму дебіторської заборгованості треба зменшити на суму безнадійної заборгованості.

ІІІ група - група низько ліквідних засобів - запаси. В межах цієї групи можлива градація засобів за ступенем ліквідності. Товари - більш ліквідні, виробничі запаси - менш ліквідні.

ІV група - неліквідні активи - основні засоби, нематеріальні активи і т. і.

Пасиви балансу групуються за ступенем терміновості їх оплати:

І група - негайні пасиви - до них належать короткострокова кредиторська заборгованість за розділом ІV пасиву, а також поточні зобов’язання за розрахунками;

ІІ група - короткострокові пасиви - короткострокові кредити та поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями, - розділ IV пасиву, крім статей, включених до попередньої групи.

ІІІ група - довгострокові пасиви - довгострокові кредити і зобов’язання й суми в розділі II пасиву «Забезпечення наступних витрат і платежів».

ІV група - постійні пасиви - статті розділу І пасиву «Власний капітал», розділ V пасиву «Доходи майбутніх періодів». Для загального балансу активу і пасиву підсумки цієї групи зменшуються на суму іммобілізації оборотних засобів за статтями розділу ІІ активу.

Зіставлення найбільш ліквідних засобів і швидко реалізовуваних активів з найбільш терміновими зобов’язаннями і короткостроковими пасивами дають змогу визначити поточну ліквідність. Порівняння повільно реалізовуваних активів з довгостроковими пасивами відображають перспективну ліквідність.

Взаємозв’язок між платоспроможністю та ліквідністю можна визначити, як причинно-наслідковий:

Ліквідність активів Ліквідність балансу Ліквідність підприємства

Платіжоспроможність.

Поточна ліквідність показує платоспроможність (неплатоспроможність) підприємства на найближчий до розглядуваного моменту відрізок часу. Перспективна ліквідність - це прогноз платоспроможності на основі порівняння майбутніх надходжень і платежів.

Узагальнюючий показник ліквідності балансу визначається за формулою:

 , де

а1,а2,а3-це вагові коефіцієнти, що мають наступне значення:

а1=1

а2=0,5

а3=0,3

А1, А2, А3 та П1, П2, П3-це підсумки за першою, другою, третьою групами відповідно активів та пасивів.

4.2 Складання і аналіз балансу ліквідності

Таблиця 9. Аналіз ліквідності балансу за звітний період.

Визначимо узагальнюючі показники балансу:

На початок року:

На кінець року:

Баланс підприємства як на початок, так і на кінець року не є абсолютно ліквідним тому, що:

найтерміновіші зобов’язання не покриваються найбільш ліквідними активами, як на початок (-21590), так і на кінець року (-25085,4);

постійні зобов’язання не покриваються важкореалізованими активами, як на початок (-12181,4), так і на кінець року (-14033,3).

Проте є і позитивні моменти, а саме:

короткострокові зобов’язання покриваються швидко реалізованими активами, як на початок (9521,8), так і на кінець року (10611,7);

довгострокові зобов’язання покриваються повільно-реалізованими активами, як на початок (24249,6), так і на кінець року (28507).

Поточна ліквідність підприємства не досягає бажаного рівня, натомість перспективна ліквідність має задовільний рівень.

На кінець року ліквідність балансу знизилася. Про зниження ліквідності балансу свідчить зменшення узагальнюючого коефіцієнту ліквідності балансу з 0,58775 до 0,57687. Все це свідчить про погіршення фінансового стану підприємства.

5. Аналіз ділової активності

.1 Поняття і значення ділової активності

Аналіз ділової активності дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства.

Ділова активність означає зусилля, які підприємство докладає для виходу на ринок продукції, праці, капіталу, а при аналізі фінансово-господарської діяльності цей термін застосовується для характеристики поточної виробничої і комерційної діяльності.

В умовах нестабільної економіки виділяють такі рівні ділової активності:

високий (достатній);

середній (задовільний);

низький (незадовільний).

Якщо керівники підприємства докладатимуть зусиль для покращання договірної роботи, умов бізнесу, розширення інформаційного поля, то це сприятиме підприємницькій діяльності, підвищенню ділової активності.

Поліпшенню ділової активності підприємства також сприяє регулярне здійснення економічного аналізу оцінки ефективності й інтенсивності використання ресурсів і виявлення резервів підвищення їх.

Основні задачі аналізу ділової ефективності:

вивчення і оцінка тенденції зміни показників ділової активності ;

дослідження впливу основних чинників, які змінюють показники ділової активності, і розрахунок величини їх конкретного впливу;

підрахунок резервів і розробка конкретних заходів щодо залучення в оборот виявлених резервів.

Аналіз ділової активності здійснюється за якісними і кількісними показниками.

До якісних показників належать:

Широта ринку збуту продукції.

Наявність продукції, що поставляється на експорт.

Репутація підприємства, зокрема популярність серед

клієнтів, які користуються його послугами.

Кількісна оцінка здійснюється у двох напрямах:

дослідження динаміки і співвідношення темпів зростання абсолютних показників: основних оціночних показників діяльності підприємства і середньої величини активів;

вивчення значення і динаміки відносних показників, які характеризують рівень ефективності використання авансованих і спожитих ресурсів підприємства.

Вивчаючи порівняльну динаміку абсолютних показників ділової активності, оцінюють відповідність їх оптимальному співвідношенню, яке дістало назву «золоте правило економіки підприємництва»

ТРчп > ТРв > ТРа > 100 %,

де ТРчп - темп зростання чистого прибутку; ТРв - темп зростання виручки від продаж; ТРа - темп зростання середньої величини активів.

Перше співвідношення (чистий прибуток збільшується випереджувальними темпами порівняно з виручкою) означає зростання рентабельності діяльності підприємства і розраховується за формулою (ЧП/В * 100).

Друге співвідношення (виручка зростає випереджувальними темпами порівняно з активами) означає прискорення оборотності активів і розраховується за формулою (В/А * 100).

Випереджальні темпи зростання чистого прибутку порівняно зі збільшенням активів (ТРчп > ТРа) означають збільшення чистої рентабельності активів і розраховується за формулою: (ЧП/А*100).

Виконання останньої нерівності означає розширення майнового потенціалу. Його досягнення має бути перспективною метою діяльності підприємства.

Аналіз ділової активності є важливим етапом оцінювання фінансового стану підприємства. В результатах такого аналізу, як відомо, зацікавлені внутрішні та зовнішні користувачі інформації.

.2 Аналіз оборотності активів

Таблиця 10. Показники ділової активності підприємства.

Висновок: протягом звітного року ресурсовіддача зросла з 90коп. чистого прибутку на 1 грн. коштів інвестованих в активи на початок року до 92 коп. чистого прибутку на 1 грн. коштів інвестованих в активи на кінець року, тобто зросла ефективність використання підприємством усіх наявних ресурсів. Фондовіддача зросла з 1,74 на початок року до 1,87 на кінець року, таким чином виявилось зростання ефективності використання необоротних активів, а отже і кращу діяльність підприємства. Зменшилась ефективність використання оборотних коштів: зменшилась кількість оборотів коштів та збільшився період обороту. Зменшилась ефективність використання коштів, вкладених в запаси: зменшилась кількість оборотів запасів та збільшився період їх обороту. Знизилась швидкість обертання дебіторської заборгованості, а також збільшився період її погашення. Зменшилась оборотність готової продукції. Збільшився період погашення кредиторської заборгованості, проте зросла оборотність власного капіталу. Зросла ефективність використання власного капіталу, що свідчить про збільшення рівня продаж. Проте зменшення коефіцієнтів оборотності та збільшення тривалості обороту свідчить про погіршення фінансового стану підприємства.

.3 Аналіз періоду операційного циклу

Операційний цикл - проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг, тобто період перетворення придбаних матеріальних ресурсів на грошові кошти.

Тривалість операційного циклу визначається за формулою:

Тривалість операційного циклу на початок звітного року:

Топер. циклу п.=123,36+33,82=157,18дн.

Тривалість операційного циклу на кінець звітного року:

Топер. циклу з.=136,93+36,13=173,06 дн.

Таким чином тривалість операційного циклу збільшилась на 15,88 днів, що негативно характеризує фінансову діяльність підприємства.

.4 Аналіз періоду фінансового циклу

Фінансовий цикл - розпочинається з моменту оплати постачальникам матеріалів (погашення кредиторської заборгованості) і закінчується в момент отримання грошових коштів від покупців за відвантажену продукцію (погашення кредиторської заборгованості), тобто це період обороту коштів.

Позитивним вважається його зменшення в динаміці, але мінусове значення показника свідчить про нестачу коштів (підприємство живе в борг).

Періоду фінансового циклу визначається за формулою:

Тривалість фінансового циклу на початок звітного року:

Тфін. циклу.п.= 157,18-84=73,18дн.

Тривалість фінансового циклу на кінець звітного року:

Тфін. циклу.з.= 173,06-96,16=77дн.

Таким чином період фінансового циклу збільшився на 4 дні, що свідчить про зменшення фінансової стійкості підприємства.

6. Аналіз фінансових результатів і рентабельності

.1 Поняття аналізу фінансових результатів і рентабельності

Фінансовий результат - кінцевий економічний підсумок господарської діяльності підприємства у формі прибутку (доходу).

Прибуток (збиток) - це приріст (зменшення) капіталу власників, що мало місце в звітному періоді - це прибуток економічний. При реалізації алгоритму розрахунку прибутку можливі два варіанти: 1) економічний; 2) бухгалтерський. Економічний варіант розрахунку припускає оцінку капіталу власників на основі ринкових цін, тому застосується для підприємств, акції яких котируються на ринку. Різниця між значенням капіталізації на кінець і початок звітного періоду є прибутком власників, яку можна уособлювати з прибутком самої компанії за даний період. Бухгалтерський варіант розрахунку припускає складання ліквідаційних балансів на початок і кінець звітного періоду

Прибуток дозволяє забезпечувати виконання підприємством зобов'язань перед бюджетом, банками, постачальниками і споживачами й іншими організаціями, фінансувати витрати на розвиток науки і техніки, технічне переозброєння, реконструкцію і розширення діючих виробництв, соціальний розвиток і підвищення ефективності виробництва.

Створення правильних співвідношень при розподілі прибутку між основними напрямками забезпечується ефективністю і реальністю основної пропорції - між споживанням і нагромадженням. Саме ця пропорція є основною гарантією посилення матеріальної зацікавленості й відповідальності підприємств у підвищенні ефективності виробництва.

Задачі аналізу розподілу прибутку залежать від того, внутрішній він чи зовнішній. При внутрішньому аналізі основною задачею є вишукування резервів зростання чистого прибутку. Для її розв'язання в процесі аналізу вивчається наступне:

формування оподатковуваного прибутку;

фактори формування і динаміка податків;

пропорції і конкретні напрямки розподілу прибутку, а також шляхи найбільш раціонального розміщення створеного прибутку;

фактори формування, розподілу і використання чистого прибутку.

Рентабельність - це рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках, тобто відносний показник.

Щоб зробити висновок про ефективність діяльності підприємства, одержаний прибуток необхідно порівняти зі здійсненими витратами. При цьому витрати розглядають у двох напрямках:

як поточні витрати діяльності підприємства (собівартість продукції);

як авансований капітал для забезпечення виробничої та господарської діяльності підприємства.

Співвідношення прибутку з авансованою вартістю або поточними витратами характеризує рентабельність.

У процесі аналізу фінансових результатів діяльності підприємства здійснюються розрахунок і аналіз таких показників рентабельності:

. Загальна рентабельність виробництва (або рентабельність капіталу, рентабельність підприємства).

. Рентабельність товарної продукції:

. Рентабельність продажу (реалізації) продукції:

Аналіз рентабельності здійснюється порівнянням фактичних даних з розрахунковими (плановими) і даними минулого звітного періоду, в результаті його виявляється відхилення і визначається вплив чинників на зміну рентабельності.

Основна мета аналізу прибутку і рентабельності підприємства, як знаємо, - це визначення і підрахунок можливих резервів зростання прибутку.

Резерви зростання прибутку визначаються за кожним видом продукції.

Основними резервами можуть бути:

. Резерви зростання прибутку від використання резервів обсягу реалізації,

. Резерви зростання прибутку від зниження собівартості товарної продукції.

. Важливим резервом зростання прибутку є поліпшення якості продукції.

.2 Аналіз структури і динаміки прибутку

Проаналізуємо динаміку показників фінансових результатів підприємства за рік.

Таблиця 11. Аналіз фінансових результатів.

Висновок: у звітному році чистий прибуток підприємства становив 6364 тис. грн., що на 56,83% більше ніж у минулому році.

Такому зростанню чистого прибутку сприяло:

Зростання прибутку від звичайної діяльності на 45,7%, а також збільшення прибутку від операційної діяльності на 55,29%. В свою чергу прибуток від операційної діяльності зріс за рахунок збільшення обсягів реалізації на 5,92%, та від збільшення прибутку від реалізації на 14,59%, і зменшення інших операційних витрат на 13,95%. У звітному році на 1 грн. чистого доходу від реалізації підприємство витрачало 87 коп. ((84327+6963+755)/106390), а в попередньому році 88 коп. ((81226+6014+691)/100439), що говорить про відносне зменшення витрат на виробництво і реалізацію продукції.

Негативним є збільшення адміністративних витрат, збільшення витрат на збут та збільшення інших фінансових витрат, зменшення рівня операційних доходів, фінансових доходів.

Проаналізуємо чи вплинули такі зміни у формуванні прибутку від звичайної діяльності на структуру прибутку. Якісним вважається прибуток, якщо майже весь він складається з прибутку від операційної діяльності.

Таблиця 12. Структура прибутку від звичайної діяльності.

Висновок: зміни у формуванні прибутку від звичайної діяльності змінили структуру цього прибутку та його якість: збільшилась частка прибутку від операційної діяльності, це відбулося за рахунок зменшення доходів підприємства на 331 тис. грн. і зменшення фінансових витрат на 540 тис. грн. Таке збільшення частки прибутку від операційної діяльності у структурі прибутку від звичайної діяльності є позитивним для підприємства.

.3 Аналіз рентабельності

Проаналізуємо основні показники рентабельності, як узагальнюючі для діяльності підприємства.

Таблиця 13. Основні показники рентабельності.

Висновок: у звітному році підприємство було рентабельним за всіма показниками, зросла ефективність використання активів, власного капіталу (ступінь доходності власного капіталу зріс з 0,04773 до 0,07376), виробничих фондів, зросла ефективність господарської діяльності підприємства. Проте зростання показників рентабельності не надто велике. Варто відмітити зростання рентабельності виробничих фондів аж на 3,33%.

Висновки та пропозиції

Фінансова стійкість функціонування підприємств передбачає підтримку пропорцій між матеріально-фінансовими потоками по усіх фазах циклу кругообігу капіталу. Порушення пропорцій протягом тривалого періоду часу неминуче призводить до втрати фінансової стійкості функціонування підприємств і можливому їхньому банкрутству.

Оцінка фінансової стійкості функціонування підприємств - динамічна характеристика руху капіталу на підприємстві за визначений проміжок часу. У свою чергу фінансовий стан підприємства - статична оцінка руху капіталу на підприємстві на визначений момент часу.

Оцінка фінансової стійкості функціонування підприємства здійснюється як кількісно, так і якісно. Кількісна оцінка фінансової стійкості визначає напрямок зміни показника, що характеризує ту або іншу фазу циклу кругообігу капіталу на підприємстві; якісна оцінка фінансової стійкості функціонування підприємства комплексно оцінює рівень залучення, розміщення і використання фінансового капіталу на підприємстві.

Підприємство приватної форми власності працює в галузі важкої промисловості, виробляючи засоби виробництва.

Підприємство у звітному році було прибутковим, але малорентабельним за всіма показниками рентабельності. За звітний рік обсяг реалізації продукції зріс майже на 6%, а чистий прибуток на 56,83%. Вартість майна підприємства на кінець року становила 115564,4 тис. грн. На початок року в структурі майна необоротні активи займали 65,59%. Протягом року структура майна не сильно змінилася: зменшилася частка необоротних активів на 3,08%, зросла частка запасів на 2,7%, зросла частка дебіторської заборгованості на 0,74%. Основні засоби не нові.

Приріст майна за рік становив 4526,6 тис. грн. і відбувався він на 72,12% за рахунок приросту позичкового капіталу, а саме приросту кредиторської заборгованості, і лише на 27,88% за рахунок збільшення власного капіталу.

Не відбувалося якісних змін у фінансовому стані підприємства протягом року, він залишився кризовим. Тобто запаси не перекривалися за рахунок основних джерел покриття запасів, це означає, що підприємство не може вчасно розрахуватися зі своїми кредиторами. Перебування підприємства у кризовому стані протягом звітного року свідчить про надзвичайно велику можливість банкрутства.

Підприємство має низький рівень ділової активності і кризовий тип виробничо-господарської ситуації.

Підприємство мало майже достатню загальну ліквідність протягом року, проте лише 0,51% термінових боргів воно може оплатити негайно. ТОВ «Барвінок» має значний обсяг оборотних коштів для покриття зобов’язань, проте при детальному аналізу стає очевидно, що підприємство має змогу лише повільного погашення довгострокових кредитів, і , на жаль, не зможе швидко оплатити термінові кредити, що є не надто привабливим для кредиторів підприємства. Водночас значне накопичення запасів на підприємстві свідчить про нераціональне управління активами.

Зменшення коефіцієнту швидкої ліквідності може призвести до подальшої відмови банків у наданні кредитів підприємству.

За звітний період фінансова незалежність підприємства зменшилась. Протягом звітного року ліквідність балансу, не перебуваючи на високому рівні, знизилась - на 1 грн. зобов’язань припадає лише 58 коп. ліквідних активів. У звітному році відбулося послаблення фінансової стійкості. Це відбулося тому, що відбулося зменшення всіх коефіцієнтів оборотності та збільшення тривалості обороту, зокрема відбулося зменшення кількості оборотів коштів інвестованих в запаси, при збільшенні тривалості обороту запасів. Зменшення коефіцієнту оборотності дебіторської заборгованості свідчить про зростання дебіторської заборгованості, тобто зниженні ефективності використання комерційного кредиту. Окрім того відбулося збільшення тривалості операційного та фінансового циклів.

Внаслідок ефективної фінансової діяльності отримано 6364 тис. грн. чистого прибутку, що на 2306 тис. грн. більше, ніж у минулому році, що й спричинило зростання показників рентабельності.

Основними причинами погіршення фінансового стану підприємства є:

високий рівень залежності від позикового капіталу;

низький рівень ліквідності;

низька швидкість оборотності обігових активів.

Зокрема, до такого стану підприємство привело:

Зниження купівельної спроможності на продукцію.

Низька дохідність функціонування.

Надмірне накопичення готової продукції на складах.

Звуження ринків збуту.

Основними рекомендаціями щодо поліпшення фінансового стану підприємства є:

Збільшення обсягів реалізації продукції за рахунок інтенсивного фактору.

Підвищення питомої частки прибутку в обороті з метою контролювання рівня витрат.

Зменшення залишків нереалізованої продукції на кінець року.

Зниження собівартості товарної продукції.

Зменшення адміністративних витрат, зменшення витрат на збут.

Збільшення рівня інших операційних і фінансових доходів.

Пошук нових ринків збуту.

Розробка конкретних заходів щодо прийняття управлінських рішень, спрямованих на зростання рівня прибутку, а також рівня рентабельності підприємства.

Збільшення кількості високоліквідних активів.

Складання платіжного календаря з використанням раціональних співвідношень наявності високоліквідних активів і кількості коштів, яку підприємство має змогу інвестувати в матеріальні активи, зокрема збільшити кількість високоліквідних активів, при цьому зменшивши інвестування в запаси.

Проведення оновлення основних засобів.

Локалізація ринкової ситуації відповідно до джерел її виникнення.

Отже, ТОВ «Барвінок» у звітному році характеризується: незначним зростанням показників рентабельності, переважання власного майна у структурі валюти балансу; збільшенням власного капіталу переважно за рахунок залучення зовнішніх позикових джерел, ефективністю використання власного майна підприємства, збільшенням обсягу реалізації, кризовим типом фінансової стійкості, майже достатньою платоспроможністю, зменшенням фінансової незалежності і фінансової стабільності, неліквідність балансу, збільшенням тривалості операційного і фінансового циклу, зростанням прибутку від звичайної діяльності і його якісну зміну.

Таким чином, ТОВ «Барвінок» необхідно виконати всі подані вище рекомендації для того щоб не стати банкротом.

Список використаної літератури

1.       Іванієнко В.В. Фінансовий аналіз Навч. посіб. - 2-ге вид. - Х.: Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2003.

.        Кизим Н.А. Финансовий анализ Учебное пособие/ Н.А. Кизим, В.В. Иваниенко. - Х.: ИНЖЭК, 2005.

.        Кіндрацька Г.І., Білик М.С., Загородній А.Г. Економічний аналіз: теорія і практика: Підручник/ За ред. проф. А.Г. Загороднього. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - Львів: ”Магнолія 2006”, 2008.

.        Кожанова Є. Економічний аналіз: Навчальний посібник/ Євгенія Кожанова, Ірина Отенко, М-во освіти і науки України, Харківський нац. екон. ун-т. - 2-е вид., допрац. і доп.. - Харків: ВД ІНЖЕК , 2005.

.        Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник. -К.: КНЕУ, 2003.

.        Кизим М.О., Забродський В.А., Зінченко В.А., Копчак Ю.С. Оцінка і діагностика фінансової стійкості підприємства. - Харків: ВД “ІНЖЕК”, 2003.

.        Старостенко Г.Г., Мірко Н.В. Фінансовий аналіз: Навч. посібник - К.: Центр навчальної літератури, 2006.

.        Чернелевський, Л.М. Економічний аналіз на підприємствах промисловості і торгівлі - К. : Пектораль, 2003. - 312с.

.        Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Т-во „Знання”,2000р.