Визначення та аналіз доходів аеропорту (на базі матеріалів міжнародний аеропорт 'Харків')

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КІРОВОГРАДСЬКА ЛЬОТНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ НАЦІАНАЛЬНОГО АВІАЦІЙНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

КУРСОВА РОБОТА

на тему: „ Визначення та аналіз доходів аеропорту” (на базі матеріалів міжнародний аеропорт «Харків» )

курсанта Шевчук О.Ю.

Науковий керівник: викладач Столярчук Наталія Віталіївна

Кіровоград 2011

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи поняття доходу

1.1 Визначення поняття доходу

.2 Методика оцінки доходу

1.3 Визначення доходів авіапідприємств і їх відмінність від доходів торгівельних підприємств

Розділ 2. Визначення та аналіз доходів авіакомпанії

2.1 Загальна характеристика міжнародного аеропорту «Харків»

2.2 Аналіз та планування виробничих показників діяльності підприємства

2.3 Аналіз фінансово - економічного стану міжнародного аеропорту «Харків»

Розділ 3. Резерви збільшення доходу міжнародного аеропорту «Харків»

3.1 Стратегія збільшення доходу авіапідприємства

.2 Резерви збільшення доходу внаслідок зниження витрат міжнародного аеропорту «Харків»

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

Актуальність теми. Реалізація економічної стратегії розвитку підприємства здебільшого визначається обсягом доходу, який отримується. Так, від його розміру залежать можливості підприємства щодо оплати праці і формування чисельності та складу робітників, податкова політика, можливості розвитку матеріально-технічної бази та фінансування відтворювальних процесів, виплати дивідендів та інше.

З іншого боку, обсяг доходів є джерелом покриття поточних витрат і утворенням прибутку, водночас він залежить від економічної стратегії підприємства і його цільової функції - прибутку.

Тому тема курсової роботи: «Визначення та аналіз доходів аеропорту» є актуальною для всіх підприємств авіаційної галузі.

Об’єктом курсової роботи є міжнародний аеропорт «Харків», а предметом - процес аналізу доходів аеропорту.

Метою курсової роботи є розробка шляхів підвищення ефективності господарювання аеропорту на основі вирішення таких завдань:

   розглянути особливості управління доходами з урахуванням специфіки підприємств авіаційної галузі;

   визначити роль та місце управління доходами у досягненні ефективності господарської діяльності авіаційного підприємства;

   провести аналіз господарської діяльності міжнародного аеропорту «Харків»;

   виявлення резервів збільшення доходів на підприємстві;

   розробка основних напрямків удосконалення організації проведення аналізу доходів з урахуванням авіаційної специфіки.

Теоретичною та методологічною базою дослідження стали роботи таких вчених, як І.А. Маринич, С.М. Подрєза, В.О. Новак, В.В. Бєлан, Н.М. Шмиголь та ін. У процесі були використані законодавчі та нормативно-правові акти, які регулюють аспекти фінансово-господарської діяльності підприємств.

Методи дослідження. В процесі дослідження використовувалися такі традиційні методи економічного аналізу як: прийом порівняння, спосіб табличного відображення інформації.

Зміст, структура та обсяг курсової роботи Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОНОВИ ПОНЯТТЯ ДОХОДУ

.1 Визначення поняття доходу

Згідно з Національним та Міжнародним стандартами з бухгалтерського обліку термін «дохід» означає валовий приплив(надходження) економічної вигоди протягом звітного періоду, який виникає у процесі звичайної діяльності підприємства. Коли ці припливи сприяють збільшенню власного капіталу, окрім збільшення, яке пов’язане з внесками акціонерів, то його називають прибутком, коли зменшенню - то збитком.

Концептуальне визначення валового доходу, як збільшення економічних вигод, протягом звітного періоду в формі надходження (збільшення) активів чи зменшення зобов’язань, яке веде до зростання власного капіталу (крім вкладів власників), подане у статті 7 П(с)БО З, окремі статті Положення конкретизують це поняття по відношенню до таких операцій, як реалізація товарів і послуг (ст. 13), від участі у капіталі (ст. 26), дивіденди, відсотки (ст. 27), отримання доходів внаслідок використання іншими підприємствами активів даного підприємства (ст. 28) та інші (ст. 35).

Правило визнання доходу від продажу реалізації готової продукції, товарів - це дата, коли підприємство:

·        передало значний ризик і винагороду від володіння товаром покупцю;

·        не зберігає ні такої спадкоємності керівництва, яка звичайно пов’язана з володінням, ні ефективного контролю за реалізованими товарами;

·        може достовірно виміряти суму доходу;

·        має впевненість, що економічні вигоди внаслідок реалізації надійдуть;

·        може із значним ступенем достовірності оцінити фактичні чи очікувані витрати (рис. 1.1).

Доходи включаються до складу об’єктів облікового процесу на підставі принципів нарахування та відповідності.

Рис. 1.1. Аналіз господарських операцій по продажу готової продукції, товарів щодо наявності критеріїв визнання доходу [13]

Тому доходи визнаються, коли вони відбуваються (а не тоді, коли отримуються або сплачуються грошові кошти), і відображаються в бухгалтерському обліку тих періодів, до яких вони відносяться.

Крім того, затрати визнаються у звіті про фінансові результати на основі прямого зв’язку між ними та отриманими доходами.

Застосування принципів нарахування та відповідності під час визнання доходу як елемента обліку про фінансові результати відбувається таким чином (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Визнання доходу у фінансовому обліку та звітах під час використання припущення нарахування

Для визначення моменту визнання доходу потрібно знати економічний зміст господарської операції, внаслідок якої отримується дохід. Внаслідок врахування вимог принципу превалювання змісту над формою дохід від реалізації може бути визнаний як на дату відвантаження, так до або після неї (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Можливі дати визнання доходу від продажу (реалізації)

Разом з тим окремі види доходу мають певні особливості визнання. Це питання буде розглянуто після класифікації доходів.

Положенням (стандартом) БО 3 визначені три види доходів:

·        продаж готової продукції (або куплених товарів);

·        надання послуг (виконання робіт);

·        проценти, дивіденди та інші види доходу.

В міжнародній практиці ці доходи характеризуються за такими типами діяльності:

·        звичайні від поточної основної діяльності, яка визначена статутом або неосновної (іншої) діяльності, інвестиційної або фінансової діяльності (дивіденди, проценти тощо);

·        надзвичайні (стягнені штрафи, пені, неустойки, пожежа, повінь тощо).

Доходи від кожної операційної діяльності, аналогічно витратам поділяють за такими функціями:

·        виробництво, в т.ч.:

а) виробництво продукції;

б) виробництво послуг;

в) купівля та продаж товару;

·        управління (адміністративні);

·        збут (продаж).

Діюча в Україні класифікація доходів тісно пов’язана з класифікацією витрат. Така класифікація подана на рис. 1.4.

Як видно із вищенаведеного, доходи перш за все поділяють за видами діяльності, внаслідок якої вони виникають, від звичайної та надзвичайної діяльності (події).

Як було визначено, під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяльність підприємства (або операції, які її забезпечують або виникають внаслідок здійснення такої діяльності). Прикладом звичайної діяльності може бути виробництво та реалізація продукції, розрахунки із постачальниками, замовниками, працівниками, банківськими установами, податковими органами тощо.

Рис. 1.4. Класифікація взаємозв’язку доходів, витрат, прибутків і збитків

аеропорт дохід торгівельний міжнародний

До звичайної діяльності як операції, які її супроводжують, відносяться списання знецінених запасів, курсові різниці, економічні санкції за господарськими договорами, за порушенням податкового законодавства та інші операції.

Звичайна діяльність поділяється на операційну та не операційну (фінансову та інвестиційну, іншу).

Операційна діяльність - це основна статутна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Основна діяльність - це діяльність пов’язана з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою створення підприємства та забезпечує основну частку його доходу. Для комерційного торговельного підприємства такими будуть операції з придбання товарів, для виробничого - придбання матеріалів і сировини, виготовлення продукції та її реалізація, для інвестиційної компанії - формування портфелю інвестицій тощо.

Доходи, пов’язані з основною діяльністю, розрізняють за функціями - виробництво, управління, збут та інші (аналогічно витрати).

Інвестиційна діяльність - це придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів.

Фінансову діяльність визначає діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

При побудові обліку доходів відкривають такі рахунки, котрі пов’язані з цими видами діяльності:

·              дохід від участі в капіталі;

·              інші фінансові доходи (прибутки);

·              інші доходи (прибутки).

До надзвичайних подій відносять операції такого типу: стихійне лихо, пожежа, техногенні аварії тощо. Покриття за рахунок страхового відшкодування та інших джерел враховуються під час розрахунку фінансових результатів від надзвичайної події як доходи.

Разом з тим, слід зазначити, що одні й ті ж події можуть бути надзвичайними для одного підприємства і звичайними для іншого. Наприклад, дохід від покриття стихійного лиха буде розглядатись як надзвичайні підприємством, яке їх одержало, та звичайними витратами для страхової компанії, яка здійснює страхування від таких випадків.

Розрахункові документи вважаються пред’явленими покупцеві (замовникові) з моменту передачі їх цьому покупцеві (замовникові) способом, передбаченим договором (якщо розрахунки здійснюються без участі установ банків) або подачі їх в установу банку (якщо розрахунки здійснюються через установи банків)

Якщо за умовами договору (контракту) продукцію приймає покупець (замовник) безпосередньо на підприємстві-виробникові, то вона вважається реалізованою після передачі її покупцеві (замовникові), оформлення документами, передбаченими умовами договору (контракту) і пред’явлення розрахункових документів покупцеві (замовникові).

Реалізованою вважається також продукція, за яку продавець одержав гроші (або відповідну суму вартості).

Різні види доходу від продажу (реалізації) мають різні критерії визнання.

Так, дохід від реалізації готової продукції визнається, якщо:

·              підприємство передало покупцеві суттєвий ризик і вигоди, пов’язані з правом власності на готову продукцію;

·              підприємство не бере подальшої участі у керівництві, пов’язаному з володінням, і не здійснює ефективного контролю за проданою продукцією;

·              сума доходу може бути достовірно оцінена;

·              ймовірне отримання підприємством економічних вигод, пов’язаних з операцією;

·              затрати, які були або будуть понесені в зв’язку з операцією, можуть бути достовірно визначені.

Останнє означає, що дохід не може бути визнаний, якщо витрати не підлягають достовірній оцінці. Тому будь-який аванс, вже отриманий за продаж продукції чи товарів, визнається як зобов’язання.

Аналогічно визнається дохід від продажу товарів торговим підприємством.

Разом з тим, визнання доходу від надання послуг має величезну різнобокість. Ця різнобокість, перш за все, пов’язана зі ступенем завершеності операцій з наданих послуг на дату його визнання, практично - дату складання багажу.

Розглянемо ці варіанти.

Дохід з надання послуг може бути визначеним виходячи зі ступеня завершеності операцій з надання послуг на дату визнання. Для цього мають бути наявні такі умови:

·              можливість достовірної оцінки доходу;

·              ймовірність отримання підприємством економічних вигод;

·              можливість достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу;

·              можливість достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг.

Для оцінки ступеня завершеності наданої послуги потрібне: або вивчення виконаної роботи, або визначення питомої ваги обсягу послуг, наданих на дату, визнання у загальному обсягу послуг, які мають бути надані.

Оскільки сума витрат, здійснених на дату визнання, включає тільки ті витрати, які відображають обсяг фактично наданих послуг на цю дату, тому визначення питомої ваги витрат, понесених у зв’язку із наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат і буде характеризувати завершеність.

Наведене означає, що для оцінки ступеня завершеності наданих послуг не можуть використовуватись проміжні та авансові платежі, отримані від замовника.

Крім вищенаведеного, якщо є сумнів щодо отримання суми, раніше визнаної як дохід, неоплачена сума, стосовно якої перестає існувати ймовірність оплати, визнається як витрати.

Із вищенаведеного випливає, що є два підходи (фактично два методи) визначення доходу з надання послуг:

а) метод рівномірного нарахування (коли не має можливості визначити обсяг виконання);

б) метод поетапного завершення (на основі відсотка готовності або питомої ваги витрат).

Підходи до визначення доходу від надання послуг узагальнені на рис.1.5.

Рис. 1.5. Визнання доходу від надання послуг, який підлягає визнанню за звітний період

Перший варіант має дві модифікації:

·              експертна оцінка (фактичне вивчення) виконаного обсягу робіт;

·              відсоток готовності (характеристик співвідношення).

Друга модифікація можлива з використанням таких характеристик співвідношення

а) ;

б) .

1.2 Методика оцінки доходу

За П(с)БО 3 дохід оцінюється за справедливою вартістю компенсації, яка була отримана або підлягає отриманню.

При фінансовій оцінці доходу та побудові бухгалтерського обліку істотним є правильне тлумачення двох різновидів доходу: валового та чистого.

Валовий дохід містить у собі валовий приплив економічної вигоди, що його одержало (або має одержати) підприємство. Суми, які утримуються у формі податків (акцизний збір, додана вартість тощо), не становлять економічної вигоди. Тому вони виключаються із валового доходу та визначають процес формування чистого доходу.

Чистий дохід - це зменшений валовий дохід на економічні елементи, які визначені законодавчо. До чистого доходу не включаються суми, які отримуються від імені третьої сторони, податок з продажу, мито, будь-які надані торговельні знижки.

Чистий дохід (Дч), отриманий чи очікуваний до отримання, визначається за формулою:

Дч = ДВ - П -ДТР - Зн -Уц - ПТ - М,

де ДВ - валова сума грошових коштів, яка надійшла або має надійти на рахунки в банку чи до каси підприємства;

П - податки, що підлягають перерахуванню до державного бюджету;

ДТР - доходи, отримані на користь третіх осіб (крім держави);

Зн - знижки;

Уц - уцінки;

ПТ - повернення товарів за умовами укладеного договору;

М - мито.

В окремих випадках оцінка доходу здійснюється за окремими правилами.

Наприклад: підприємство здійснило операцію обміну готової продукції або товарів (або послуг) на товари або послуги, готову продукцію, які є подібними по суті та вартості. У цьому випадку дохід не визнається.

Другий приклад. Була здійснена відстрочка платежу, внаслідок якої виникла різниця між справедливою вартістю та номінальною сумою грошових коштів (або їх еквівалентів), які отримані (або підлягають отриманню). Ця різниця визначається як дохід у вигляді відсотка.

Третій приклад. В окремих випадках дохід оцінюється за справедливою вартістю отриманих готових виробів, товарів або послуг, скоригованих на суму будь-яких переданих грошових коштів (або їх еквівалентів). Сума доходу у цьому випадку розраховується за формулою:

Дч = Вспр - ГК,

де Дч - дохід чистий;

Вспр - справедлива вартість отримання товарів;

ГК - сплачені за цією ж операцією грошові кошти або їх еквіваленти.

У тих випадках, коли неможливо достовірно оцінити справедливу вартість отриманих готових виробів (товарів або послуг), дохід визначається згідно зі справедливою вартістю переданих (товарів або послуг), скоригованих на суму будь-яких переданих грошових коштів (готових виробів або їх еквівалентів).

І нарешті, якщо дохід від операції не може бути достовірно оцінений і не існує ймовірності відшкодування понесених витрат, дохід не визнається, а понесені витрати визнаються як витрати звітного періоду. Коли зникають перешкоди достовірної оцінки цього доходу, він визнається.

.3 Визначення доходів авіапідприємств і їх відмінність від доходів торгівельних підприємств

Аналіз умов і практики формування доходів авіапідприємств та цін в умовах ринкової економіки показує визначальну роль цієї проблеми для розвитку ринкових умов.

У загальному вигляді в умовах розвиненої ринкової економіки ціна на виконувані роботи та послуги залежать від наступних основних факторів: попиту, пропозиції, витрат виробництва, конкуренції. При цьому ціна і ці фактори взаємопов'язані низкою економічних законів.

Авіатарифи, що застосовуються на міжнародних повітряних лініях (МПЛ), диференціюються залежно від класу обслуговування і пори року. Застосовуються різні спеціальні та пільгові тарифи, знижки для дітей різного віку і т. п. При вантажних перевезеннях тарифи диференціюються залежно від регіону перевезення, ваги вантажних партій, категорії вантажу. Розробкою рекомендацій з побудови та застосування міжнародних авіатарифів займається ІАТА.

При вирішенні завдань з ціноутворення доцільно використовувати 5 наступних методів формування цін.

. Метод визначення ціни на основі відшкодування витрат виробництва

Ц = Е (1 + р),

де Ц - ціна на відповідний вид авіаперевезень,

Е - експлуатаційні витрати.

. Метод "ціни впровадження на ринок" припускає встановлення навмисно низької ціни на авіаперевезення в порівнянні з домінуючими в даному регіоні цінами для можливості збільшення сфери збуту своїх послуг.

. Метод "зняття вершків" передбачає просування на ринку нового або вдосконаленого виду робіт і послуг за більш високою ціною. Використання даного методу зазвичай виправдано, коли немає сильної конкуренції.

.Метод "психологічної ціни" передбачає встановлення ціни дещо нижче якоїсь іншої, діючої на ринку аеропортових робіт і послуг, і створює тим самим психологічний ефект більш низької ціни.

5. Метод "престижної ціни" використовується для встановлення цін на престижні товари, виконання робіт за допомогою унікального обладнання, наприклад, швидкий контроль багажу пасажирів і їх особистих речей апаратурою, що забезпечує 100% гарантію безпеки польотів збереження багажу і т. п.

Використання кожного з перерахованих вище методів формування цін визначається в кожному конкретному випадку умовами виробництва, фінансовими можливостями і розвиненістю маркетингової служби авіакомпанії.

Перехід до ринкових відносин вимагає нових підходів до визначення шляхів підвищення ефективності виробництва, зміни в основних методах економічного управління, використання в управлінні методів сучасного маркетингу.

Маркетингові методи управління сприяють розширенню можливостей економічного аналізу, виявлення резервів, аналізу тенденцій, обґрунтування управлінських рішень та впровадження факторного аналізу. Особливу роль має проведення ситуаційного аналізу з застосуванням маркетингового методу прибутковості як співвідношення витрат і отриманих результатів, здійснюване періодично.

Доходи авіаційного і торгівельного підприємств відрізняються своєю структурою.

Доходи від торговельної діяльності поділяються на:

доходи від продажу товарів,

операції з тарою,

від перемірювання тканин,

надання платних додаткових торговельних послуг.

Основними джерелами доходів від продажу товарів є:

торговельна надбавка до ціни придбання товарів;

торговельна знижка з продажної ціни товару.

За своєю економічною природою торговельні надбавки та знижки являють собою ціну на послуги торговельного підприємства. Їх рівень, як і рівень інших цін, в умовах ринкової економіки залежить:

з одного боку, від співвідношення між попитом та пропозицією на торговельні послуги, ступеня конкуренції на товарному ринку (регіональному), якості послуг, що надаються, і рівня цін закупівлі та продажу товарів;

з іншого боку, від витратоміскості реалізації товарів і норми прибутку, яка відповідає стратегії розвитку підприємства.

РОЗДІЛ 2. ВИЗНАЧЕННЯ ТА АНАЛІЗ ДОХОДІВ АЕРОПОРТУ

.1 Загальна характеристика міжнародного аеропорту «Харків»

Загальні відомості про підприємство:

Повне найменування: міжнародний аеропорт «Харків» Товариство з обмеженою відповідальністю «Свіспорт Україна»;

Організаційно-правова форма господарювання: приватне підприємство;

Ідентифікаційний код за СДРПОУ: 35133822;

Місцезнаходження аеропорту та товариства: м. Харків, вул. Ромашкина, 1, аеропорт «Харків», 61031;

Керівник: Генеральний директор - Васильченко Володимир Валерійович;

Державна реєстрація: Виконавчий комітет Харківської міської ради

травня 2007 р.;

Кількість працівників: 496 осіб;

Банківські реквізити: розрахунковий рахунок 26001310049001 у філії АБ "Південний" у м. Харків;

Основні види діяльності підприємства:

• 51300 Авіаційний транспорт;

• 14961 Ремонт цивільних літаків, гелікоптерів, їхнього оснащення й авіаційних двигунів;

• 90220 Готельне господарство;

• 71211 Підприємства державної торгівлі, крім аптечних установ.

Державне авіаційне підприємство "Міжнародний аеропорт Харків" перереєстровано в Авіаційне комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Харків" 16 жовтня 2001 року рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради, реєстраційний № 04059243Ю0024505.

Аеродром "Міжнародний аеропорт Харків" може приймати з обмеженнями, без обмежень і бути запасним для різних типів повітряних суден.

Основними цілями міжнародного аеропорту „Харків" є:

збільшити прибуток від управління повітряним рухом в зоні аеропорту до 1882 грн.;

збільшити прибуток від приміщень для кафе i ресторанів до 1387158 грн.;

збільшити прибуток від приміщень для магазинів до 2774317 грн.;

збільшити прибуток від обслуговування пасажирів в аеровокзалі до 704112 грн.;

збільшити прибуток від офісів для представництв авіакомпаній до 577983 грн.;

збільшити прибуток від офісів для туристичних компаній до 346789 грн.;

збільшити прибуток від приміщень для банків до 346789 грн.;

збільшити прибуток від приміщення для пошти до 231193 грн.;

збільшити прибуток від vip-сервісу до 141273 грн.;

збільшити прибуток від метеорологічного обслуговування польотів до 14671 грн.;

збільшити обсяг продажу номерів готелів до 13998 од.;

збільшити обсяг здачі авто у прокат до 1600 од.;

збільшити обсяг здачі конференц-залів до 1500 од.;

збільшити обсяг здачі паркінгу до 20475 м1сць;

збільшити обсяг продажу wi-fi до 52500 од.;

збільшити обсяг здачі кімнат матері та дитини до 3499 разів;

збільшити обсяг пакування багажу до 104998 од.;

збільшити обсяг здачі камер схову до 34999 од.;

зменшити обсяг роботи медпункту до 2532 од.;

зменшити обсяг обслуговування осіб з обмеженими фізичними можливостями до 1266 од.- це хендлінгова компанія заснована в Швейцарії у 1996 році. На ринки України вийшла у 2006 році.

Послуги товариства включають:

Допомога у аеронавігаційному забезпеченні рейсів;

Отримання дозволів, слотів на проліт / посадку територією України;

Представлення інтересів авіакомпаній перед авіаційною владою України, аеропортами, іншими компаніями, що займаються питаннями авіаційної діяльності;

Зустріч повітряного судна авіакомпаній, повний супровід і координація роботи всіх служб в аеропортах України;

Контроль якості, повноти та своєчасності надання послуг з технічного і комерційного обслуговування рейсів;

Проведення розрахунків, оформлення всіх необхідних документів;

Розміщення екіпажів у готелях згідно з заявкою;

Реклама рейсів авіакомпаній;

Організація зустрічі та супроводу пасажирів VIP;

Допомога в реєстрації пасажирів і багажу;

Послуги з паливо заправного обслуговування в аеропорту «Харків»;

Забезпечення бортовим харчуванням екіпажів і пасажирів повітряного судна;

Дозавантаження рейсів авіакомпаній партіями транзитних вантажів.

2.2 Аналіз та планування виробничих показників діяльності підприємства

Згідно зі стратегією України щодо інтеграції до ЄС, у Міжнародному аеропорту «Харків» протягом останніх років вживалися заходи до підвищення якості послуг та збільшення виробничих потужностей. В МА «Харків» діє інтегрована система менеджменту, сертифікована за стандартами ІSO 9001:2000 та ІSO 14001:2004. Сучасне обладнання з обслуговування пасажирів та багажу повністю відповідає вимогам Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО) щодо забезпечення авіаційної безпеки.

Пропускна здатність понад 1600 пас./годину, а запланований пассажиропоток - 800 тис. осіб на рік, хоча варто відзначити, що працюючи цілий рік на піку завантаженості аеропорт зможе приймати 2 млн. людей на рік.

Площа аеропорту більше 20 тис.кв.м. Складається з трьох терміналів. Основний (новий) термінал розділений на дві частини (для внутрішніх і міжнародних рейсів) і VIP-термінал (реконструйований старий). Є також реверсний термінал, який буде працювати під час Євро 2012. Його пізніше перепрофілюють у ангар для приватних літаків. Єдина злітно-посадкова смуга сягає майже 2,5 км, що дозволяє аеропорту приймати і відправляти всі средньомагістральні повітряні судна.

Новий термінал аеропорту, на момент готовності 65%. Оснащений багатьма ресторанами та магазинами, включаючи Duty Free, і іншими додатковими сервісами. У аеровокзалі знаходиться велика стоянка.

У харківському аеропорту функціонує єдина на території України сучасна система обробки багажу (BHS), продуктивність якої - 960 одиниць багажу/ годину для міжнародних рейсів і 600 одиниць багажу/годину для внутрішніх рейсів. Відмінна особливість BHS - мобільність, яка передбачає здатність до розширення, створення додаткових пунктів реєстрації, терміналів прибуття. За поставку і повну інтеграцію інформаційно-технологічних рішень в основному (новому) терміналі відповідає провідний оператор інформаційних і телекомунікаційних рішень для авіаіндустрії SITA. Основний термінал обладнаний необхідною кількістю каналів пропуску прикордонної та митної служб, контролю авіабезпеки, пристосуваннями для зручного пересування по терміналу осіб з обмеженими можливостями.

Авіаційним комунальним підприємством "Міжнародний аеропорт Харків" у 2010р. відправлено 27,4 тис. пасажирів, у т.ч. в міжнародному сполученні - 20,0 тис. Порівняно з відповідним періодом минулого року відправлення збільшились в 1,7 р., у міжнародному сполученні - в 1,8 р.

З аеропорту виконують регулярні перевезення такі авіакомпанії: «UTair», «Австрійські авіалінії», «Armavia», «Роза вітрів», «Дніпроавіа», «Грузинські авіалінії», «Хорс», «TAM Air», «Аеросвіт», «МАУ».

Аеропорт надає послуги авіаційного та неавіаційного характеру.

Основними є авіаційні послуги, а саме:

обслуговування пасажирів, обробка багажу, пошти, вантажів;

наземне обслуговування повітряних суден.

Неавіаційна діяльність:

оренда;

комунальні послуги;

послуги готелю;

телекомунікаційні послуги;

Перспективність подальшого розвитку аеропорту передбачає зріст транзитних напрямків перевезень, забезпечення європейського рівня обслуговування, впровадження нових видів послуг неавіаційної діяльності.

.3 Аналіз та планування фінансово-економічних показників діяльності підприємства

Фінансовий стан міжнародного аеропорту «Харків» i перспективи його зміни перебувають під впливом не лише факторів фінансового характеру, а й багатьох інших факторів, що взагалі не мають вартісної оцінки. До них належать: політичні мотиви, загальноекономічні зміни, перебудова організаційної структури управління, зміна форм власності, професійна і загальноосвітня підготовка персоналу тощо.

Міжнародний аеропорт «Харків» здійснює облік результатів своєї діяльності, веде бухгалтерську та статистичну звітність.

Постійні витрати розподіляються за допомогою методу поглинання витрат на:

-        Непрямі: адміністративні накладні витрати, інші некапітальні витрати, інші капітальні витрати, зарплата директору, енергія на опалення.

-        Прямі: знос та амортизація, витрати на зв'язок .

До змінних витрат (категорія 1) відносяться витратні матеріали, продукція для обслуговування та змінні запчастини.

Змінні витрати (категорія 2) включають заробітну платню за одиницю товару або послуги.

До змінних витрат (категорія 3) віднесено кошти для обслуговування приміщень і для забезпечення послуг.

Обсяги продажу, ціни реалізації послуг та витрати на одиницю продукції Міжнародного аеропорту «Харків» зазначені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Обсяги діяльності Міжнародного аеропорту «Харків»

Розрахунок та аналіз фінансових коефіцієнтів

Розрахунок показників ліквідності:

1. Коефіцієнт ліквідності поточної (покриття)

Кл. п= Поточні активи (Ф. № 1,р. 260) / Поточні пасиви (Ф№ 1, р. 620)

Кл. п(2009)=143860,1/112198,3 = 1,3

Кл. п (2010)= 219452,2/128859,2 = 1,2

Кл. п (2011)= 1 300 421/ 204779 = 6,35

Підприємство своєчасно ліквідовує борги, зменшення коефіцієнта не є критичним.

2.Коефіцієнт ліквідності абсолютної

Кл.а= Кошти (Ф.№ 1, .р. 230 +р. 240)/Поточні пасиви(Ф. № 1, р. 620)

Кл.а (2009)=26807/112198,3 = 0,23

Кл.а (2010) =24413/128859,2 = 0,2

Кл.а (2011) =623 250/183669 = 3,4

Значення коефіцієнта свідчить про здатність підприємства швидко ліквідовувати короткострокову заборгованість.

3.Коефіцієнт ліквідності швидкої

Кл.c.=Поточні активи (Ф№ 1, р. 260 -(р. 100+ р. 110 + + р. 120 + р. 130+р. 140)/ Поточні пасиви(Ф№ 1, р. 620)

Кл.c. (2009) =( 143860,1 - 34700,1) / 112198,3 = 0,97

Кл.c. (2010) = (219452,2 - 47206,1)/128859,2 = 1,33

Кл.c. (2011) = (1 300 421 - 39 067) /112198 = 11,24

Висновок: аналізуючи розраховані показники можна зробити висновок, що є наявна тенденція до зниження показників ліквідності авіапідприємства. Показники ліквідності не знаходяться у рамках стійкого діапазону, але забезпечують можливість погашення підприємством своїх зобов'язань.

Розрахунок показників рентабельності:

1.      Рентабельність власного капіталу:

Rв. к = Чистий прибуток (Ф. № 2. р. 220) / Власний капітал (Ф. № 1,р. 380)

в. к (2009) = 58986,7/254504 = 0,23в. к (2010) = 751,7/339116,3 = 0,002

Rв. к (2011) = 319 548/3 777 082 = 0,84

Збільшення показника свідчить про ефективне використання власного капіталу підприємства.

2.Рентабельність капіталу (активів) за чистим прибутком:

= Чистий прибуток (Ф№ 2, р. 220)/ Активи (Ф.№ 1, р. 280)

(2009) = 58986,7/254504 = 0,23

Ra(2010) =58986,7/254504 =0,23(2011)=325 485/ 5 525 356 = 0,06

Збільшення чистого прибутку, що припадає на одиницю інвестованих в активи коштів.

3.Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком:

R^Ч_{Q = Чистий прибуток (Ф}№ 2, р. 220_{)/ Виручка(Ф}№ 2, р. 035₎

^Ч_{Q (2009)=} 207 702/697 685 = 0,3

R^Ч_{Q (2010)= 336 608/968 043 = 0,35}^Ч_{Q (2011)= 418 542/ 1 192 432 = 0,35}

Отже, з отриманих даних можна побачити незадовільну динаміку показників рентабельності ДП «Бориспіль» у 2009 - 2011 р.р. Рентабельність роботи підприємства дуже низька (рентабельність власного капіталу не перевищує діапазону 0,7), тобто воно є інвестиційно - непривабливим.

Розрахунок показників фінансової стійкості та показників ділової активності

1.Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії)

Кавт= Власний капітал (Ф№ 1 ,р. 380 + р.430 + р. 630)/ Пасиви (Ф№ 1, р.64О)

Кавт (2009)=(3 381 651+ 7)/ 3 883 962 = 0,87

Кавт (2010)= (4 236 644 + 6)/5 206 431 = 0,81

Кавт (2011)=(4 666 082 +6)/6 525 356= 0,72

Значення коефіцієнта >0,5 (норматив), що свідчить про здатність підприємства виконувати зовнішні зобов'язання за рахунок власних активів.

2. Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами

Кз.в.к= Власні обігові кошти (Ф№ 1, р. 380 + р. 430 - р. 080)/ Оборотні активи (Ф№ 1, р. 260 + р. 270)

Кз.в.к (2009)=(3 381651+7 - 3 239 817)/ (761 516 +4)=0,19

Кз.в.к (2010)= (4 236 644 + 6 - 4 444 780)/(759 639 + 1435)=-0,27

Кз.в.к (2011)= (4 666 082 + 6 - 5 294 912)/(1 230 313 + 131)= - 0,51

Активи підприємства не мають можливості перетворення у ліквідні кошти.

3. Коефіцієнт оборотності обігових коштів

Ко = ЧВ (Ф. №2 р.035) / Обігові кошти (Ф. № 1, р. 260 + р. 270)

Ко (2009) = 968 089 / (761 516+4) =1,27

Ко (2010) = 968 043 /( 759 639 + 1435) = 1,27

Ко (2011) = 1 192 432 / ( 1 230 313 + 131) = 0,97

4. Період одного обороту обігових коштів (днів)

Чо=360/Ко

Чо(2009)=360 / 1,27=283,5

Чо (2010)=360/1,27 = 283,5

Чо (2011)= 360 / 0,97 = 371,1

Збільшення середнього періоду від витрачання коштів для виробництва послуг до отримання коштів за реалізовану продукцію, свідчить про несвоєчасне повернення дебіторської заборгованості.

5. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

Кд.з.=ЧВ (Ф.№2 р.035)/ Середня дебіторська заборгованість (Ф.№1 р.050+р.170+р.180+р.190+р.200+р.210)

Кд.з. (2009)= 697 685 / (4 950 +125 106)=5,36

Кд.з. (2010)=968 043/ (7516 + 191 212) = 4,87

Кд.з.(2011)=1 192 432/(9951+27622)=4,166.

Період погашення дебіторської заборгованості (днів)

Чд.з=36О/Кд.з

Чд.з (2009)=360/5,36 = 67,2

Чд.з (2010)=360/4,87=73,92

Чд.з (2011)=360/4,16= 86,5

Збільшення періоду погашення дебіторської заборгованості, внаслідок зменшення оборотності дебіторської заборгованості.

7. Коефіцієнт оборотності запасів

Ко.з. = Собівартість реалізації (Ф. №2 р.040)/ Середні запаси (Ф. № 1 р.100+р.120+р.130+р.140)

Ко.з.(2009) =426 965/ 29 976=14,2

Ко.з.(2010) =498 808/35777=13,94

Ко.з.(2011) = 570 669/ 48 052 = 11,98

8. Період одного оборогу запасів (днів)

Чз=360/Ко.з

Чз (2009)=360/14,2 = 25,35

Чз (2010)=360/13,94 = 25,82

Чз (2011)=360/11,88 = 30,3

Збільшення періоду протягом якого запаси трансформуються в кошти свідчить про збільшення витрат підприємства для утримання запасів.

9. Період погашення кредиторської заборгованості (днів)

Чк.з= Середня кредиторська заборгованість х 360 (Ф.№1, р. 500 + р. 520 + р. 530 + р. 550 + р. 580)/ Собівартість реалізації (№ 2, р. 040)

Чк.з (2009) =(11 040*360) / 426 965 = 9,3

Чк.з (2010) =(35 204 * 360)/498 808 =25,4

Чк.з (2011)=(119 399*360) / 570 669 = 75,32

Середній період оплати підприємством короткострокової заборгованості збільшується внаслідок зменшення власних коштів.

10. Період операційного циклу (днів)

Чо.ц = Чз + Чд.з

Чо.ц (2009)= 67,2+25,35 = 92,55

Чо.ц (2010)=25,82+73,92=99,7

Чо.ц (2011)=30,3+86,5=116,8

Збільшення періоду перетворення придбаних матеріальних ресурсів на грошові кошти.

11. Період фінансового циклу (днів)

Чф.ц = Чо.п - Чк.з

Чф.ц (2009)= 92,55 - 9,3 = 83,25

Чф.ц (2010)=99,7- 25,6=74,1

Чф.ц (2011)=116,8-75,5=41,3

·        рівень ділової активності ДП «Бориспіль» дуже високий, що характеризується строком фінансового циклу - обороту коштів 40 днів, що не перевищує загальноприйнятий рівень строку обороту коштів 120 днів;

Враховуючи те, що усі послуги Міжнародного аеропорту «Харків» мають позитивну маржу на покриття (сукупна маржа дорівнює 12 520 975 грн.), а також те, що сукупна виручка від реалізації послуг складає 24 470 488 грн., а постійні витрати - 4 063 415 грн., можна зробити висновок, що виручки від реалізації кожного з продуктів достатньо щоб покрити постійні витрати і приносити прибуток (12 520 975 грн. > 4 063 415 грн.).

Планом дій для збільшення прибутків від управління повітряним рухом в зоні аеропорту буде збільшення вигоди, адже аеропорт представляє вдосконалену та принципово нову послугу, встановлену та прийняту в експлуатацію автоматизовану систему керування повітряним рухом "Юлія", яка відповідає стандартам Євроконтролю та значно покращує безпеку польотів під час управління повітряним рухом. Ціллю є зниження витрат. Проблемою є недостатня кількість кваліфікованого персоналу. Необхідними ресурсами є більша кількість кваліфікованих диспетчерів. Завданням плану є встановлення найвищої ціни і забезпечення найкращої якості, адже від якості залежить, чи будуть споживачі користуватися послугою вдруге. Відповідальним за здійснення плану є керівник відділу управління повітряним рухом.

РОЗДІЛ 3. РЕЗЕРВИ ЗБІЛЬШЕННЯ ДОХОДУ МІЖНАРОДНОГО АЕРОПОРТУ «ХАРКІВ»

.1 Стратегія збільшення доходу авіапідприємства

В даний час в умовах галузевої та світової економічної кризи, зниження попиту на авіаперевезення, аеропорти змушені функціонувати в режимі максимального зниження витрат, вибудовувати свої стратегії з урахуванням націленості на збереження і зміцнення лояльності пасажирів. Загальна ситуація на авіаринку ускладнюється стрибками цін на нафту.

Можливість поділу витрат за рахунок маркетингу та збільшення доходів шляхом перевезення більшої кількості пасажирів роблять альянси найбільш привабливою моделлю функціонування.

Загальний дохід підприємства - це сума доходу, отриманого фірмою від продажу певної кількості продукції. (Кількість проданого товару залежить від попиту на нього). Таким чином,

TR=P×Q,

де TR (Total Revenue) - загальний дохід підприємства або виторг підприємства, P (Price) - ціна, Q (Quanting) - кількість проданої продукції. Розрізняють такі види доходу: валовий і чистий.

Валовий дохід підприємства становить грошовий виторг від реалізації продукту (виконання робіт чи послуг), інших матеріальних цінностей і майна підприємства (включаючи основні фонди) тощо, зменшений на суму постійних витрат підприємства. Якщо від валового доходу підприємства відняти ще й змінні витрати, то одержують суму чистого доходу підприємства. Чистий дохід підприємства - це його прибуток. Резерви зростання валового доходу підприємства зображені на рис.3.1.

Стратегія збільшення доходу підприємства - це систематичний план його оптимального використання в умовах неповноти інформації про майбутній розвиток середовища та підприємництва, що охоплює формування місії, довготермінових цілей, а також шляхів і правил прийняття рішень для найефективнішого використання стратегічних ресурсів, переваг і можливостей задля майбутньої прибутковості.

Рис 3.1 Резерви зростання валового доходу підприємства

Таким чином, використання ефективної стратегії збільшення доходів є важливим чинником розвитку підприємства. Основними резервами зростання доходів є: зниження ціни закупівлі товарів; підвищення ціни реалізації товарів; зростання обсягів реалізації товарів.

У сучасних умовах значним резервом підприємства є розвиток інших видів його діяльності (посередницької, кредитної, інвестиційної тощо), які забезпечують отримання позареалізаційних доходів від їх здійснення.

Основними резервами отримання доходів від позареалізаційних операцій є:

● проведення експертизи проектів і вибір для пайової участі в діяльності підприємств галузей і сфер економіки;

● вкладання вільних фінансових ресурсів у ризикові підприємства, дослідження, пов'язані з розробленням якісно нових видів продукції;

● цілеспрямований вибір цінних паперів, які купує підприємство, оцінка рейтингу їх емітенту та інвестиційної привабливості здійснюваних фінансових інвестицій, формування портфеля цінних паперів, який забезпечує максимізацію отриманого прибутку за мінімального рівня ризику.

Функціонування підприємства супроводжується безперервним кругообігом коштів, який здійснюється у формах витрат ресурсів і одержання доходів, їх розподілу і використання. Тому, запровадження ефективної стратегії збільшення доходів дасть змогу оптимально використовувати їх з метою розвитку підприємства.

3.2 Резерви збільшення доходу внаслідок зниження витрат міжнародного аеропорту «Харків»

Необхідно розробити методику побудови ефективної системи підготовки повітряних суден до рейсів, в якій завдання, пов'язані з усуненням затримок рейсів, і використовувані з цією метою ресурси підприємства були б розумно розподілені за рівнями системи. Основна мета полягає в розробці організаційно-методичного забезпечення соціально-економічних показників системи підготовки повітряних суден до рейсу і у виробленні рекомендацій для побудови економічної і стабільної системи.

Для досягнення сформульованої мети необхідно вирішити такі завдання:

) вибрати і обґрунтувати соціально-економічні критерії якості системи підготовки повітряних суден до рейсу;

) розробити модель стійкості виробництва;

) розробити модель економічності управління;

) розробити методику оптимізації (за критерієм стійкості виробництва) розподілу фахівців системи підготовки повітряних суден до рейсу за її виробничими рівнями;

) розробити методику визначення ступеня централізації усунення затримок вильотів, оптимального за критерієм економічності системи підготовки повітряних суден до рейсу.

Перехід аеропорту до ринкової концепції управління спричинив необхідність корінної зміни або вдосконалення організаційних структур управління діяльністю компанії. Необхідне створення гнучких організаційних структур, що легко пристосовуються до специфіки стратегічних програм і здатні вдосконалюватися. Конкурентною перевагою українського авіатранспорту є наявність виробництва в країні літаків, що не поступаються закордонним моделям. Доцільним шляхом оновлення парку літаків є лізингова схема оренди.

Основним джерелом доходів для українських аеропортів є різні види зборів. Розширення діяльності іноземних перевізників суттєво збільшить доходи аеропортів. Зокрема, збільшаться прибутки за рахунок зборів за зліт/посадку. Розмір цього виду зборів залежить від маси ПС. Обслуговування авіапарків міжнародних перевізників набагато вигідніше, адже вони здебільшого складаються із літаків фірм Boeing та Airbus.

Важливим є також розвиток неавіаційних видів діяльності аеропортів. Адже провідні аеропорти світу отримують від послуг, що надаються на території аеропорту, до 80% прибутків, у той час, коли частка цих прибутків для українських аеропортів становить лише 20%.

Близько 50-70% прибутків аеропорту надходить від зборів із користувачів авіакомпаній, у той час, коли 30-50% надходить від комерційної діяльності аеропорту. Раціональний, добре запроектований аеропорт може зберегти авіакомпаніям значні кошти. Тому скорочення капітальних витрат слід виконувати дуже ретельно. Ціллю має бути скорочення суми аеропортових зборів з користувачів та експлуатаційних витрат авіакомпаній.

Спільна робота керівництва аеропорту та авіакомпаній на початковій стадії проектування необхідна для розробки успішної програми розвитку. Оцінки проектів аеропортів, зроблені на ранніх стадіях, сприяють зменшенню кількості змін у кінцевій програмі і тим самим зводять до мінімуму постійно зростаючу вартість проектування. Такий підхід також сприяє виконанню робіт у запланований термін.

Для керівництва аеропортів фінансування удосконалення терміналів у більшості випадків не таке складне, як точне передбачення обсягів зростання перевезень для планування та будівництво необхідних термінальних просторів, які матимуть відношення до інфраструктури. Для успішної роботи аеропорту необхідно утримувати баланс між передбачуваним зростанням обсягів перевезень та основними факторами, такими як пропускна спроможність злітно-посадкової смуги, існуючої корисної площі та фінансовими ресурсами, і вже виходячи з цього створювати генеральний план.

ВИСНОВКИ

Згідно з Законом України “Про підприємства” в умовах ринкової економіки підприємства здійснюють свою діяльність з метою отримання відповідного доходу (прибутку).

Отримання доходів - виручки від реалізації продукції (робіт послуг) - свідчать про те, що продукція підприємства знайшла свого споживача, що вона відповідає вимогам попиту ринку за ціною, якістю , іншими технічними, функціональними характеристиками та властивостями.

Отримання доходів створює основу для самофінансування підприємства за умови, що їх розмір достатній для покриття витрат підприємства з реалізації товарів та інших видів діяльності, виконання зобов’язань перед бюджетом на утворення чистого прибутку.

Розмір отриманих доходів визначає економічну стратегію підприємства з питань управління матеріальними ресурсами та витратами, персоналом підприємства і оплатою його праці. Податковою, інвестиційною, дивідендною політикою підприємства.

Водночас можливості підприємства щодо успішного продажу і своєї продукції (товарів, послуг) і отримання доходів залежать від ефективності організації торговельно-технологічних процесів, ступеня використання наявного ресурсного потенціалу, раціональності здійснених витрат тощо.

З моменту створення Міжнародного аеропорту «Харків» основними видами його діяльності є обслуговування авіаційного транспорту, ремонт цивільних літаків, гелікоптерів, їхнього оснащення й авіаційних двигунів. Аеропорт може виконувати будь-який вид ділової або комерційної діяльності, який дозволений в Україні, у тому числі надання готельних послуг та утримання підприємств державної торгівлі. У рамках, передбачених законодавством України, Міжнародний аеропорт «Харків» має право незалежно виконувати усі види зовнішньоекономічної діяльності, дозволені законодавством України, як в Україні, так і за її межами. Враховуючи те, що усі послуги Міжнародного аеропорту «Харків» мають позитивну маржу на покриття (сукупна маржа дорівнює 12 520 975 грн.), а також те, що сукупна виручка від реалізації послуг складає 24 470 488 грн., а постійні витрати - 4 063 415 грн., можна зробити висновок, що виручки від реалізації кожного з продуктів достатньо щоб покрити постійні витрати і приносити прибуток (12 520 975 грн. > 4 063 415 грн.).

Здійснивши аналіз фінансової діяльності Міжнародного аеропорту «Харків» TOB «Нью системс AM» за допомогою показників рентабельності, фінансової стійкості та ліквідності, варто зауважити, що незважаючи на складну ситуацію на ринку авіаційного обслуговування аеропорт має гарні результати роботи і не поступається на ринку авіаційного обслуговування іншим аеропортам. Також можна сказати, що за рахунок збільшення обсягу реалізації продукції збільшився чистий дохід аеропорту на 70,2%. Також збільшилась собівартість продукції на 70,4%. На 68% збільшився валовий прибуток, це пов'язано з меншим ростом собівартості продукції порівняно з ростом чистого доходу від реалізації.

Міжнародний аеропорт «Харків» має достатній рівень розвитку інвестиційної діяльності і на даному етапі він потребує завершення проекту «Будівництво аеровокзального комплексу «Міжнародного аеропорту Харків»», також він досить вдало проводить інноваційну політику, що дає йому змогу конкурувати на ринку авіа обслуговування та займати одну з лідируючих позицій. Маркетингові дослідження показали, що потік споживачів аеропорту постійно зростає, вимагаючи від TOB «Нью Системс AM» більш гнучкої політики по відношенню до попиту клієнтів. Аеропорт майже повністю вдовольняє потреби ринку авіаційного обслуговування. Вдалий маркетинг призводить до щорічного збільшення об'ємів пасажирів та рейсів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.       Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Затверджено наказом Мінфіну України від 31.03.99 р.

2.       Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати». Затверджено наказом Мінфіну України від 31.03.99 р.

3. Бобина М.А., Грачев М.В. Международный бизнес. Стратегия альянсов. - М.: Дело, 2006. - 240 с.

.        Волков В.П., Ильин А.И. и др.; Под общ. ред. А.И. Ильина Экономика предприятия: Учеб. Пособие. - 2-е изд., испр. - М.: новое знание, 2004. - 672 с.

.        Володькіна М.В. Економіка промислового підприємства. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 196 с.

.        Гребеник Е. А. Анализ особенностей современного рынка авиаперевозок в Украине - К: Журнал «Экономист», 2009. - №2. - С. 15-18.

.        Жан Марк ле Галль Управление человеческими ресурсами - М.: МКУ, 1995 - 119 с.

.        Костромина Е.В. Экономика авиакомпаний в условиях рынка - НОУ ВКШ «Авиабизнес»; 2001 г. - 304 с.

9.       Кулаев Ю.Ф. Экономика гражданской авиации Украины, Моногра-фия. - К.: Издательство “Феникс”, 2004 - 667с.

10.     Мазаракі А. А., Лігоненко Л. О., Ушакова Н. М. Економіка торговельного підприємства - К.: “Хрещатик”, 1999 р. - 146 с.

.        Пивоносов М. Ю., Влияние мирового экономического кризиса на развитие авиационных перевозок - Донецьк: ДонНУ, 2009 - Том 2. - 867с.

.        Покропивний С.Ф. Економіка підприємства - К.: КНЕУ, 2001. - 528 с.

.        Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. Посібник - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 578 с.

. Аеропортові збори за обслуговування повітряних суден i пасажирів в аеропортах Украєни: Затв. Наказом Мінтрансзв'язку України від 14.04.2008 р. №433. - К.: МТЗУ, 2008. - 23 с.

. Концепція Державної цільової програми розвитку аеропортів на перюд до 2020 року: Схв. розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.03.2008 р. № 506-р // Голос України. - 2010. - №12. - С. 2-3.

. Артамонов Б. В., Мамонова М. Л. Авиатранспортный маркетинг. - М.: МИИГА, 2009. - 234 с.

. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств.-

-те вид., перероб. i доп. - К.: Знання, КОО, 20010. - 294 с.

.Столяревская Е. А. Управление доходами в авиакомпаниях - М.: ЦЭМИ, 2003. - С. 110.

.Юшко С. В. Формування доходів підприємств та підвищення економічної ефективності їх господарювання : дис. канд. екон. наук: спец. 08.07.02 / Харківський національний аграрний ун-т ім. В.В. Докучаєва. - Х., 2003. - 20 с. пункт 3.2.

. Статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіспорт Україна»: Затв. Протоколом Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіспорт Україна» від 14.04.09 р. - Х.: ЗЗУТОВ, 2009.

. Крістал Софт // <ric-sts.ru>. - 2011.

. Міжнародна компанія SITA // <www.sita. aero/ru>. - 2011.

. Міжнародний аеропорт «Харків» // <www.hrk.aero>. - 2011.

. Транспортний портал // <www.trans-port.corn.ua>. - 2011.

. Intelligent Enterprise/RE - діловий IT-журнал // <www.jemag.ru>. - 2011.