Аналіз фінансового стану підприємства 'Укррічтранспроект'

Аналіз фінансового стану підприємства 'Укррічтранспроект'

Міністерство освіти і науки України

Київська державна академія водного транспорту

Ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

Факультет економіки транспорту

Кафедра економіки і менеджменту

Спеціальність 6.050201 “01” МО-0611 068108

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни:

Аналіз господарсько-фінансової діяльності

На тему:

Аналіз фінансового стану підприємства «Укррічтранспроект»

Студентка: Нечаєва Д.А.

Викладач: Бабина О.Є.

Київ-2010

ЗМІСТ

ВСТУП

. ХАРАКТЕРИСТИКА І АНАЛІЗ ВИРОБНИЧО-ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ РОБОТИ ЗАТ «УКРРІЧТРАНСПРОЕКТ»

1.1 Коротка характеристика ЗАТ «Укррічтранспроект»

1.2 Характеристика виробничих показників роботи ЗАТ «Укррічтранспроект» і його технічних засобів

1.2 Економічна ефективність роботи підприємства ЗАТ «Укррічтранспроект»

2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ЗАТ «УКРРІЧТРАНСПРОЕКТ»

2.1 Загальна оцінка динаміки і структури статей бухгалтерського балансу

2.2 Аналіз платоспроможності та ліквідності ЗАТ «Укррічтранспроект»

2.3     Аналіз фінансової стійкості ЗАТ «Укррічтранспроект»

.4       Резерви покращення фінансового стану ЗАТ «Укррічтранспроект»

3. Задача

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Відхід суспільства від системи планової економіки і вступ у ринкові відносини дуже сильно змінили умови функціонування підприємств. Підприємства, для того щоб вижити, повинні проявити ініціативу, підприємливість і бережливість з тим, щоб підвищити ефективність виробництва. В іншому випадку вони можуть опинитися на межі банкрутства. В ринкових умовах заставою виживання та основою стабільного стану підприємства є його фінансова стійкість. Вона відображає такий стан фінансових ресурсів, при якому підприємство, вільно маневруючи грошовими коштами, здатне шляхом ефективного їх використання забезпечити безперебійний процес виробництва та реалізації продукції, а також витрати по його розширенню та оновленню.

Визначення фінансової стійкості підприємств відноситься до числа найбільш важливих економічних проблем в умовах переходу до ринку, оскільки недостатня фінансова стійкість може привести до відсутності у підприємства коштів для розвитку виробництва, їх неплатоспроможності і , в кінцевому підсумку, до банкрутства, а "надмірна" стійкість буде гальмувати розвиток, збільшувати витрати підприємства надлишковими запасами і резервами.

Для оцінки фінансової стійкості підприємства необхідний аналіз його фінансового стану. Фінансовий стан являє собою сукупність показників, що відображають наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів.

Мета аналізу полягає не тільки і не стільки в тому, щоб встановити та оцінити фінансовий стан підприємства, а також і в тому, щоб постійно проводити роботу, спрямовану на його покращення. Аналіз фінансового стану показує, по яким конкретним напрямкам необхідно вести цю роботу. У відповідності з цим результати аналізу дають відповідь на питання, які найважливіші засоби покращення фінансового стану підприємства в конкретний період його діяльності.

Разом з тим, фінансовий стан ― це важливіша характеристика економічної діяльності підприємства в зовнішньому середовищі. Він визначає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал в діловому співробітництві, оцінює, в якому ступені гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів по фінансовим та іншим відносинам. Тому система показників має мету показати його стан для зовнішніх споживачів, оскільки при розвитку ринкових відносин користувачів фінансової інформації значно збільшується. Умовно їх можна поділити на три групи:

·  особи, безпосередньо пов'язані з підприємництвом, тобто менеджери та працівники управління підприємством;

·        особи, які можуть не працювати безпосередньо на підприємстві, але мають пряму фінансову зацікавленість ― акціонери, інвестори, покупці та продавці продукції (послуг), різноманітні кредитори. Таким чином фінансовий стан підприємства є головним критерієм для банків при рішенні питання про доцільність або недоцільність надання йому кредиту, а при позитивному рішенні цього питання ― під який відсоток та на який строк;

·        особи, які мають непрямий фінансовий інтерес ― податкові служби, різноманітні фінансові інститути (біржі, асоціації та інші), органи статистики та інші.

Усі ці користувачі фінансової звітності ставлять собі завдання провести аналіз стану підприємства та на його основі зробити висновки про напрямки своєї діяльності по відношенню до підприємства .

Економічний аналіз фінансового стану підприємства використовує весь комплекс доступної інформації, носить оперативний характер і цілком підпорядкований волі керівництва підприємством. Тільки такий аналіз дає можливість реально оцінити стан справ на підприємстві, досліджувати структуру собівартості не тільки усієї випущеної і реалізованої продукції, але й собівартості окремих її видів, склад комерційних і управлінських витрат, дозволяє з особливою точністю вивчити характер відповідальності посадових осіб за дотриманням розділів бізнес-плану.

Завданням цієї роботи є не лише суто теоретичний опис, але й практичне застосування методів аналізу фінансового стану підприємства у виробничій практиці підприємств України, на прикладі ЗАТ "Укррічтранспроект".

1. ХАРАКТЕРИСТИКА І АНАЛІЗ ВИРОБНИЧО-ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ РОБОТИ ЗАТ «Укррічтранспроект»

.1 Коротка характеристика підприємства

Історія закритого акціонерного товариства «Укррічтранспроект» почалось 60 років тому, коли рішенням уряду в 1948 році було утворено Київське відділення Московського Діпрорічтрансу. В липні 1956р. на його базі було утворено Український державний інститут з проектування підприємств річкового транспорту ― «Укрдіпрорічтранс», а з травня 2008 року ― ЗАТ «Український проектно-вишукувальний і конструкторсько-технологічний інститут річкового транспорту «Укррічтранспроект».

Впродовж періоду існування інститут є провідною науково-технічною організацією у визначені та формуванні будівельної політики на річковому транспорті, розробці науково обґрунтованих транспортних схем, стратегій та генеральних схем розвитку річкового транспорту.

Різноманітні об’єкти річкового транспорту ― річкові порти та причали, суднобудівельні та судноремонтні заводи, бази технічного обслуговування флоту, річкові судноплавні канали, а також підводні переходи трубопроводів різного призначення та кабелів, міські набережні, берегові укріплення розчищення річок, інженерна підготовка територій із застосуванням засобів гідромеханізації, об’єкти житлово-цивільного призначення в Україні, Молдові та в Республіці Білорусь ― такий обширний профіль Укррічтранспроекту.

На всіх етапах розвитку, проектуючи складні споруди, інститут був ініціатором впровадження багатьох технічних рішень, розроблених та здійснених вперше в державі, що забезпечували не тільки значну економію коштів, але і нову якість. Неодноразово інститут брав участь у виставках досягнень народного господарства і нагороджувався відповідними нагородами. Передові розробки захищені 29 авторськими свідоцтвами.

Одним з визначених об’єктів останніх років, запроектованих інститутом, є відновлення глибоководного суднового ходу Дунай-Чорне море, перший етап якого введено в дію 2004 року.

З 2004 року в інституті впроваджена та сертифікована система управління якістю на основі стандартів ISO 9001-2000. Інститут визначений Регістром судноплавства України, на що має Свідоцтво про визначення.

Інститут є базовою організацією Мінрегіонбуду України з науково-технічної діяльності в сфері будівництва на річковому транспорті та базовою організацією Мінтрансзв’язку України з стандартизації в галузі річкового транспорту і приймає участь у створені національної бази нормативно-правових документів державного та галузевого рівня, в тому числі проектів законів, підзаконних актів, стандартів і норм.

Основні напрямки діяльності ЗАТ «Укррічтранспроект»

Закрите акціонерне товариство «Укррічтранспроект» виконує комплекс робіт, пов’язаних з річковим та морським транспортом, водогосподарським, житловим, промисловим та іншими видами будівництва, а саме:

. Інженерні вишукування:

·  Інженерне ― геологічні, гідрогеологічні;

·        Топографо-геодезичні;

·        Гідрологічні, гідрометричні;

2. Проектування:

·  Гідротехнічних споруд і спеціальних споруд річкового і морського транспорту (причали, греблі, шлюзи, суднопідіймальні, берегоукріплювальні та захисні споруди, міські набережні, регулювання русел річок, мости тощо);

·        Водогосподарські канали;

·        Інженерний захист територій від затоплення та підготовлення, в тому числі гідро механізованим способом;

·        Споруд водозабезпечення;

·        Електропостачання об’єктів проектування;

·        Об’єкти житлового, промислового та цивільного будівництва;

4. Технічна допомога,консультативні та інформаційні послуги;

5.       Розробка правил експлуатації об’єктів;

.        Розробка паспортів портів і паспортів технічного стану споруд, в тому числі і гідротехнічних;

.        Авторський нагляд за будівництвом;

.        Експертиза проектів;

.        Створення національної бази нормативно-правових документів державного та галузевого рівня.

Талановиті фахівці інституту прагнуть в кожному своєму проекті досягти вершин інженерної досконалості, і навіть звичайний будинок перетворити на маленьке архітектурне диво.

З історії створення проекту «Глибоководний судновий хід Дунай-Чорне море»

Інститут займається проблемою судноплавства на річці Дунай з 1992 року. На той час канал Прорва почав функціонувати з перервами в навігації і практично всі транзитні вантажні потоки, які проходили через українську дільницю ТК у сполучені море-ріка, пішли через румунські канали. Крім того, судна, що йшли в українські порти через Румунський канал, почали зазнавати дискримінаційних дій з боку румунської сторони щодо розміру канального збору.

Згідно з дорученням Президента України від 23 червня 2000 №1-14/722 постало питання щодо відновлення судноплавства на українській частині дельти річки Дунай. На нараді у першого віце-прем’єра від 1 грудня 2000 року було доручено ДП «Дельта-лоцман» як Замовнику забезпечити проектування та будівництво суднового ходу Дунай-Чорне море по оптимальному варіанту. У 2001-2002 році було розроблено Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) «Створення глибоководного суднового ходу Дунай-Чорне море на українській ділянці дельти», у якому було розглянуто і проаналізовано дев’ять варіантів траси суднового ходу на ділянці море ― Вилкове. До речі, всі вони проходять через територію Дунайського біосферного заповідника.

Крім того при Міністерстві транспорту за рішенням Кабінету Міністрів була створена міжвідомча група, куди ввійшли представники різних міністерств і відомств, включаючи інститути НАН України, Мінекології і МЗС України, яка визначила до розгляду два основні варіанти: через існуючий водотік-гирло Бистре і штучне русло каналу зі шлюзом через Жебринське пасмо в з’єднанні Жебриянська бухта ― Соломонів рукав річки Дунай. Після цього було доручено академічним інститутам виконати порівняння варіантів по екологічних і економічних показниках. Складені звіти вказують на рівноцінний вплив на навколишнє середовище будівництва шлюзованого каналу і судового ходу по гирлу Бистре. До розробки техніко-економічного обґрунтування були залучені провідні українські проектно-дослідні інститути (Чорноморндіпроект і Річтранспроект) та наукові інститути.

Техніко-економічне обґрунтування було розглянуто Укрінвестекспертизою Держбуду України, яка до затвердження рекомендувала варіант будівництва суднового ходу через гирло Бистре. Техніко-економічне обґрунтування було розглянуто Укрінвестекспертизою Держбуду України, яка до затвердження рекомендувала варіант будівництва суднового ходу через гирло Бистре. Техніко-економічне обґрунтування затверджене Розпорядженням Кабінету Міністрів №598-р від 13.10.03 р. по варіанту через гирло Бистре. В 2004 році розроблений проект «Створення глибоководного суднового ходу Дунай-Чорне море на українській ділянці дельти 1 етап», що затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів №283-р від 12.05.04 р. По даному проекту в 2004 році розгорнуто будівництво глибоководного суднового ходу і відкрито судноплавство. Одночасно з початком будівництва роботи по проведенню моніторингу за будівництвом глибоководного суднового ходу на першому етапі. Перший етап проектування й будівництва, виділений у ТЕОі, даним робочим проектом визначений як експериментальний на підставі Указу Президента України №502/2003 від 10.06.03 р. з метою попередження негативних екологічних наслідків, а також залучення коштів, необхідних для реалізації проекту. Виділення першого етапу дозволило проводити комплексні спостереження (моніторинг) у період будівництва з метою попередження виникнення негативних явищ на навколишнє середовище. Це особливо важливо враховуючи те, що судновий хід проходять через антропогенну зону території Дунайського біосферного заповідника. Робочий проект «Створення глибоководного суднового ходу Дунай-Чорне море на українській ділянці дельти. Повний розвиток» затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів №351 від 30.05.07 р. Будівництво суднового ходу на повний розвиток передбачається проводити в умовах експлуатації експериментального суднового ходу.

.2 Характеристика виробничих показників роботи підприємства і його технічних засобів

ЗАТ "Укррічтранспроект" займається визначенням та формуванням будівельної політики на річковому транспорті, розробці науково обґрунтованих транспортних схем, стратегій та генеральних схем розвитку річкового транспорту. ціни на будівництво регулюються і установлюються державою.

В витратах ЗАТ "Укррічтранспроект" включається:

·  матеріальні витрати становлять - 2%;

·        витрати на оплату праці - 60,7%;

·        відрахування на соціальні заходи - 21%;

·        амортизація - 3,8%;

·        інші операційні витрати - 13%.

Згідно з вище наведеними даними, найбільшу питому вагу мають витрати на оплату праці, найменшим показником являється матеріальні витрати. Побудуємо графік, маючи ці дані:

Рисунок 1.1 ― Витрати ЗАТ «Укррічтранспроект»

Дебіторська заборгованість станом на 1.12.08р. - 722 тис. грн.

Кредиторська заборгованість станом на 1.12.08р. - 1058 тис. грн.

Проведемо аналіз структури по використанню коштів з розрахункового рахунку:

1. Погашення кредиту та % за користування кредитом - 37%

2. Паливо - 21%

3. Електроенергія, газ, вода - 7,8%

4. Запасні частини - 17%

5. Матеріали - 26,1%

6. Заробітна плата з нарахуваннями - 15,6%

7. Інші витрати - 4,2%

Згідно цього аналізу, ми бачимо, що найбільша питома вага йде на погашення кредиту та % за користування кредитом, найменші показники ― запасні частини та інші витрати. Вони не несуть вагомий вплив. Представимо ці результати в діаграмі:

Рисунок 1.2 ― Використання коштів з розрахункового рахунку

.3 Економічна ефективність роботи ЗАТ "Укррічтранспроект"

У цій роботі аналіз ефективності проводиться за даними бухгалтерської звітності і є загальною оцінкою сформованої ситуації на досліджуваному об’єкті. Для поглибленого аналізу минулого притягнуті дані внутрішньої звітності господарюючого суб’єкта. Ціль аналізу для зовнішнього користувача інформації - одержати невелике число ключових параметрів, що дозволяють дати точну оцінку як поточного стану об’єкта, так і перспектив, що очікують, розвитку.

Таблиця 1.1

Економічна ефективність роботи ЗАТ "Укррічтранспроект"

Рисунок 1.3 ― Економічна ефективність роботи ЗАТ «Укррічтранспроект»

З таблиці 1.2 видно, що ЗАТ "Укррічтранспроект" працює неефективно, так як доходи та прибутки зменшуються з кожним роком, а витрати збільшуються.

Ефективність господарської діяльності підприємства характеризується двома показниками:

·  діловою активністю, що відбиває результативність роботи підприємства щодо величини авансованих ресурсів або величини їхнього споживання в процесі виробництва;

·        рентабельністю (прибутком або прибутковістю), що відбиває отриманий ефект щодо ресурсів або витрат, використаних для досягнення даного ефекту.

2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ЗАТ «УКРРІЧТРАНСПРОЕКТ»

.1 Загальна оцінка динаміки і структури статей бухгалтерського балансу

Аналіз фінансового стану підприємств здійснюється в основному за даними річної і квартальної бухгалтерської звітності й у першу чергу за даними бухгалтерського балансу.

Прийняте угруповання дозволяє здійснити досить глибокий аналіз фінансового стану підприємства. Це угруповання зручне для «читання балансу», під яким приймають попереднє загальне ознайомлення з підсумками роботи підприємства і його фінансовим станом безпосередньо по бухгалтерському балансі.

Горизонтальний аналіз означає зіставлення статей балансу й обчислювальних по них показників на початок і кінець одного чи декількох звітних періодів; він допомагає виявити відхилення, що вимагають подальшого вивчення. При горизонтальному аналізі обчислюють абсолютні і відносні зміни показників. Зіставлення дозволяє визначити загальний напрямок руху балансу. У звичайних виробничих умовах збільшення підсумків балансу оцінюють позитивно, а зменшення - негативно.

Після оцінки динаміки зміна балансу доцільно установити відповідність динаміки балансу з динамікою обсягу виробництва і реалізації продукції, а також прибутку підприємства.

Аналіз динаміки і структури статей балансу проводять за допомогою порівняльного аналітичного балансу, який складається за агрегованими статтями за кожен рік, що аналізується. Проведемо аналіз порівняльного аналітичного балансу ЗАТ "Укррічтранспроект" (табл. 2.1 та табл. 2.2)

Всі дані беруться з Додатку А та Б.

Таблиця 2.1

Аналітичне угруповання й аналіз статей активу балансу

Таблиця 2.2

Аналітичне угруповання й аналіз статей пасиву балансу

З даних таблиць 2.1 і 2.2 видно, що за 3 роки майно та капітал підприємства зменшилися на 325,2 тис. грн., що пояснюється збільшенням зносу основних фондів.

Зменшення загальної величини активів відбулося через зменшення залишкової вартості необоротних активів - на 100,5 тис. грн., а оборотні активи зменшились відносно необоротних в 2 рази (-222,6 тис. грн.).

Відповідні зміни відбулись і в статтях пасиву балансу. Зменшилась величина власного капіталу на 884,4 тис. грн., в той час як величина позичкового капіталу збільшилась на 559,2 тис. грн.

Далі розраховуємо коефіцієнт зміни валюти балансу склав:

КВб = (1880 - 2353,8)/2205,2 = -0,21 або -21%

В цілому ж структура балансу суттєвих змін не зазнала і відповідає галузевим ознакам. Як бачимо, питома вага необоротних активів складає близько 80%, а питома власного капіталу - в середньому 24%. Як негативним чинником в структурі активів можна розглядати наявність значної дебіторської заборгованості. Слід відмітити також незначну частку короткострокових кредитів в структурі джерел фінансування.

.2 Аналіз платоспроможності та ліквідності ЗАТ "Укррічтранспроект"

Аналіз ліквідності балансу може проводитись двома методами: коефіцієнтним та методом балансових пропорцій.

Для оцінки ліквідності і платоспроможності використовують такі коефіцієнти.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності:

Кал = Гр.кошти/Короткострокові зобов. (2.1)

Аналізують цей показник в динаміці та порівнюють з рекомендованим значенням. Коефіцієнт абсолютної ліквідності вважається достатнім, якщо він більше 0,2. Однак, зважити на те, що на величину цього показника значною мірою впливають випадкові фактори, пов’язані з рухом грошових коштів. Тому для більш достовірної оцінки коефіцієнта абсолютної ліквідності його слід аналізувати не рідше 1 разу на місяць.

Коефіцієнт поточної ліквідності:

К_пл = (ГК+Кор..фін.вкл+ДЗ)/Короткостр. зобов. (2.2)

Рекомендоване значення цього показника - більше 0,8. Аналізують цей показник в динаміці та порівнюють з рекомендованим значенням.

Коефіцієнт платоспроможності (коефіцієнт покриття) розраховується за формулою:

Кплат = Оборотні активи/Короткострокові зобов. (2.3)

Цей коефіцієнт повинен бути не менше 2, щоб підприємство після повернення всіх боргів мало в своєму розпорядженні кошти для продовження поточної діяльності.

А тепер розрахуємо за 3 роки вище перелічені показники:

За 2007 рік:

Кпл = 151,9 + 1076,8 / 2,1 = 585,1

Кплат = 1604,6 / 2,1 = 764,09

За 2008 рік:

Кал = 87,1 / 2,6 = 33,5

Кпл = 87,1 + 721,7 / 2,6 = 311,08

Кплат = 1512,6 / 2,6 = 583,45

За 2009 рік:

Кал = 56 / 162 = 0,35

Кпл = 56 + 402 / 162 = 2,82

Кплат = 1290 / 162 = 7,96

Для зручності перегляду всіх показників, занесемо їх результати в таблицю 2.3.

Таблиця 2.3

Аналіз показників ліквідності

Як бачимо, усі показники ліквідності за 3 роки (2007-2009 рр.) відповідають нормативним значенням. Через наявність в 2009 році значних сум грошових коштів і збільшення величини запасів показники ліквідності в декілька разів перевищують рекомендовані значення. Однак, слід зазначити що у формування показника платоспроможності найбільшу участь бере дебіторська заборгованість. Цей факт не можна вважати позитивним з точки зору забезпечення платоспроможності. Перенесемо результати на графік, щоб побачити, на скільки

Рисунок 2.1 ― Аналіз показників ліквідності

Аналіз ліквідності балансу методом балансових полягає в порівнянні агрегованих статей активу балансу, згрупованих за ознакою зменшення ліквідності, з агрегованими статтями пасиву, що групуються за ознакою зростання термінів їх погашення.

Баланс ліквідний, якщо виконуються умови ліквідності, наведені в таблиці 2.4

Таблиця 2.4

Умови ліквідності балансу

2007 рік:

,9 А1 ≤ П1 1115,5

1076,8 А2 ≥ П2 2,1

375,9 А3 ≥ П3

742,7 А4 ≤ П4 1060,5

Підприємство в цьому році - в цілому ліквідне, але на даний момент неліквідне (мало грошових коштів, перевищує кредиторська заборгованість).

рік:

,1 А1 ≤ П1 1055,2

,7 А2 ≥ П2 2,6

,8 А3 ≥ П3

,5 А4 ≤ П4 1147,4

Підприємство в цьому році - в цілому ліквідне, але на даний момент неліквідне (мало грошових коштів, перевищує кредиторська заборгованість).

рік:

А1 ≤ П1 1455

А2 ≥ П2 162

А3 ≥ П3 -----

А4 ≥ П4 263

Підприємство в цьому році - неліквідне.

.3 Аналіз фінансової стійкості ЗАТ "Укррічтранспроект"

Аналіз фінансової стійкості проводиться шляхом розрахунку та аналізу таких показників:

Коефіцієнт автономії(незалежності):

Кавт = ВК/Вб, (2.4)

де ВК - власний капітал;

Вб - валюта балансу.

Коефіцієнт автономії вважається достатнім, якщо його величина перевищує 0,5. Однак, жорстких нормативів щодо його величини немає, оскільки вона залежить від галузевих особливостей діяльності підприємства.

Коефіцієнт фінансування (покриття боргів власним капіталом):

Кф = ВК/ПК, (2.5)

де ПК - позичковий капітал.

Коефіцієнт поточної заборгованості:

Кпз = КЗ/Вб, (2.6)

де КЗ - короткострокові зобов’язання.

Коефіцієнт фінансової стійкості:

Кфс = (Вк + ДовЗоб)/Вб, (2.7)

де ДовЗоб - довгострокові зобов’язання.

Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел:

Кнкдт = ВК/(ВК + ДовЗоб) (2.8)

Коефіцієнт фінансового важеля (фінансового ліверіджу):

Кфл = ПК/ВК (2.9)

Далі проаналізуємо вище перевищенні показники, для зручності перегляду занесемо результати в таблицю.

За 2007 рік:

Кавт = 1060,5 / 2353,8 = 0,45

Кф = 1060,5 / 1293,3 = 0,82

Кпз = 1115,5 / 2353,8 = 0,47

Кфс = 1060,5 / 2353,8 = 0,45

Кнкдт = 1060,5 / 1060,5 = 1

Кфл = 1293,3 / 1060,5 = 1,22

За 2008 рік:

Кавт = 1147,4 / 2205,2 = 0,52

Кф = 1147,4 / 1057,8 = 1,08

Кпз = 1055,2 / 2205,2 = 0,48

Кфс = 1147,4 / 2205,2 = 0,52

Кнкдт = 1147,4 / 1147,4 = 1

Кфл = 1057,8 / 1147,4 = 0,92

За 2009 рік:

Кавт = 263 / 1880 = 0,14

Кф = 263 / 1617 = 0,16

Кпз = 1455 / 1880 = 0,77

Кфс = 263 / 1880 = 0,14

Кнкдт = 263 / 263 = 1

Кфл = 1617 / 263 = 6,15

Таблиця 2.5

Аналіз показників фінансової стійкості

Рисунок 2.2 ― Аналіз показників фінансової стійкості

Основою забезпечення фінансової рівноваги є наявність власних обігових коштів:

ВОК =Аоб - Зкор = ВК + Дкр - Анеоб, (2.10)

де ВОК - власні обігові кошти;

Аоб - оборотні кошти;

Зкор - коротко-строкові зобов’язання (короткострокові кредити і кредиторська заборгованість);

ВК - власний капітал;

Дкр - довгострокові зобов’язання;

Анеоб - необоротні активи.

Збільшення величини ВОК в динаміці свідчить про зростання фінансової стійкості підприємства. Щоб визначити результати по нашим даним, розрахуємо показник власних обігових коштів:

За 2007 рік:

ВОК = 1060,5 - 742,7 = 317,8

За 2008 рік:

ВОК = 1147,4 - 686,5 = 460,9

За 2009 рік:

ВОК = 263 - 586 = -323

Відносним показником фінансової рівноваги є коефіцієнт маневреності власного капіталу:

Кман = ВОК/ВК (2.11)

Тепер можна проаналізувати коефіцієнт маневреності:

За 2007 рік:

Кман = 317,8 / 1060,5 = 0,3

За 2008 рік:

Кман = 460,9 / 1147,4 = 0,4

За 2009 рік:

Кман = -323 / 263 = -1,19

Нормативних значень цей коефіцієнт не має, оскільки визначається галузевими особливостями підприємства. Для таких фондомістких галузей як транспорт, він не може бути високим.

В залежності від рівня забезпеченості матеріальних оборотних коштів (запасів і витрат) власними джерелами фінансування виділяють 4 типи фінансової стійкості.

1. Абсолютна короткострокова фінансова стійкість (джерела фінансування)

Запаси і витрати > ВОК

2  . Нормативна короткострокова фінансова стійкість

ВОК > Запаси і витрати > ДЖст

де ДЖст - стабільні або планові джерела фінансування.

ДЖст = ВОК + Кредити під ТМЦ

3. Передкризова (нестійка) фінансова стійкість

Запаси і витрати = ДЖплан + ДЖт.в

де ДЖт.в - тимчасово вільні джерела фінансування.

4. Кризова фінансова стійкість

Запаси і витрати > ДЖплан + ДЖт.в

Визначимо необхідні показники для ЗАТ "Укррічтранспроект"

Таблиця 2.6

Визначення типу фінансової стійкості

Як бачимо, наявність власних обігових коштів, їх збільшення протягом 2-х років, зменшення величини ВОК над величиною запасів і витрат (317,8<375,9;460,9<703,8; -323<832) свідчить про абсолютну фінансову нестійкість компанії. Низькі значення коефіцієнта маневреності пояснюється галузевими особливостями балансу ЗАТ "Укррічтранспроект".

Зробимо графік для більшої зручності перегляду даних показників,а також переглянемо на графіку їх зміни на 3 роки:

Рисунок 2.3 - Визначення типу фінансової стійкості

.4 Резерви покращення фінансового стану підприємства

фінансовий платоспроможність ліквідність стійкість

Основними шляхами зниження витрат є економія всіх видів ресурсів, що споживаються у виробництві: трудових та матеріальних. Так, значну частку в структурі витрат виробництва займає оплата праці. Тому актуальною є завдання зниження трудоємності наданні послуг, зростання продуктивності праці, скорочення чисельності персоналу.

Зниження трудоємності надані послуг, збільшення продуктивності праці можна досягнути різними шляхами. Найбільш важливі з них - механізація та автоматизація виробництва, розробка та застосування прогресивних, високопродуктивних технологій, заміна та модернізація застарілого обладнання, машин. На вказаному підприємстві дуже багато застарілих машин, які можна продати без будь-якої шкоди для виробництва. Отримані кошти можна вкласти в нові, ресурсозберігаючі машини, які підвищать фондовіддачу.

Важливим є підвищення вимог та застосування контролю за якістю надання послуг.

Скорочення витрат по амортизації основних виробничих фондів можна досягнути шляхом кращого використання цих фондів, максимізації їх завантаження, а також списання з балансу непрацюючого, морально застарілого обладнання.

Доцільно продати деяку кількість виробничих запасів та незавершеного виробництва.

Як і в інших підприємств, в умовах кризи неплатежів у цього підприємства є нестача грошових коштів, проблеми зі збутом (великий обсяг готової продукції на складі) та з отриманням дебіторської заборгованості.

Щодо джерел отримання грошових коштів, то до них належать:

1. Реалізація продукції з негайною оплатою.

2. Отримання дебіторської заборгованості.

3. Продаж резервних грошових активів.

4. Продаж матеріальних і нематеріальних активів (зайвих запасів).

5. Отримання банківських кредитів.

6. Залучення інвестицій, приватного капіталу та інших внесків.

Сума дебіторської заборгованості та запасів покриває суму оборотних активів у нормативному значенні. Якщо провести правильну політику по управлінню дебіторською заборгованістю, то необхідну суму можна отримати з неї, а частину дебіторської заборгованості спрямувати на покриття кредиторської. Але для цього потрібно вибрати найбільш доцільні строки платежів та форми розрахунків із споживачами.

Для поповнення власного капіталу треба, перш за все, оцінити вартість його залучення з різних джерел. До того, як звертатись до зовнішніх джерел формування власного капіталу, повинні бути реалізовані всі можливості його формування за рахунок внутрішніх джерел. А основні внутрішні джерела - прибуток та спеціальні фонди.

Але якщо сума власного капіталу із внутрішніх джерел є недостатньою, треба звертатись до зовнішніх джерел залучення. Це вимагає необхідність розробки емісійної політики підприємства. Основною метою цієї політики є залучення на фондовому ринку необхідного обсягу фінансових коштів в мінімально можливі строки і за мінімальну плату.

Процес управління вартістю залученого капіталу за рахунок зовнішніх джерел характеризуються високим рівнем складності і потребує відповідної кваліфікації виконавців.

Не слід також нехтувати позиковим капіталом. В розвинутих країнах за питомою вагою у складі залучених джерел фінансування значне місце займають саме банківські кредити та кредиторська заборгованість, в тому числі комерційний і товарний кредити. Необхідність кредиту як джерела поповнення фінансових ресурсів підприємства визначається характером кругообігу основних і оборотних активів.

Вартість внутрішньої кредиторської заборгованості при визначенні вартості капіталу враховується по нульовій ставці, тому що це, фактично, безплатне фінансування підприємства. Але не можна збільшувати суму капіталу за рахунок цього джерела, бо якщо кошти затримуються на тривалий час в обігу і своєчасно не повертаються, це може стати причиною простроченої кредиторської заборгованості, що в кінці призведе до сплати штрафів, санкцій та погіршення фінансового стану.

3  . ЗАДАЧА

Обґрунтувати раціональне джерело фінансування будівництва цивільної споруди, якщо: Прибуток - 1283 тис. грн

. Власний капітал - 263 тис. грн.

2.       Довгострокові зобов’язання - 2050 тис. грн.

.        Поточні зобов’язання - 1617 тис. грн.

.        В тому числі кредиторська заборгованість - 39 тис. грн.

.        Фактична сума % сплачено банку - 90000 грн.

.        СРСП ринкова - 25%

.        Підприємство для будівництва цивільної споруди бере кредит в сумі 1500 тис. грн., прибуток, що очікується від залучення кредиту 1000 тис. грн.

.        СРСП після зак. кредиту - 27%

I.  Визначити раціональне джерело фінансування

1) Визначаємо нетто-результат експлуатації інвестицій:

НРЕІ= П+%кр

НРЕІ_ф = 1283 000 + 90000 = 1193000 грн.

2) Визначаємо економічну рентабельність фактичну

ЕР_ф = 1193000 / 263000 + (2050000 + 1617000 - 39000)*100 = 30,66%

3) Визначаємо НРЕІ _{порогове}

НРЕІ_пор.= 25 * 3891000 / 100 = 972750 грн

Отже, НРЕІ_ф>НРЕІ_пор. (1193000 > 972750), то раціональним джерелом фінансування є кредит..      Визначаємо вигідність кредиту

1) Визначаємо середньорозрахункову ставку %

СРСП_ф = 90000 / 3628000 * 100 = 2,48%

) Визначаємо ефективність фінансового важеля фактичне

ЕФВ_ф = 0,75 * (30,66 - 2,48) * 3628000 / 263000 = 0,75 * 28,18 * 13,79 =

,66%

3) Визначаємо економічну рентабельність розрахункову

ЕР_р = (1193000 + 1000000 + 1500000 * 0,27) / (263000 + 3628000 +

) *100 = 19,44%

4) Визначаємо ефект фінансова важеля розрахунковий

ЕФВ_р = 0,75 * (19,44 - 25) * ((3628000 + 1500000) / 263000) = 0,75 * (-

,56) * 19,5 = -81,32%

Оскільки ЕФВ_р>ЕФВ_ф (-81,32 < 19,44), то задані умови кредиту є невигідні для нашого підприємства.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Фінансовий стан - найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства. Він відображає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал в діловому співробітництві, оцінює в якій мірі гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів за фінансовими та іншими відносинами.

Сучасні методи фінансового аналізу дають можливість здійснювати оцінку підприємств, компаній та їхніх філіалів по інтегрованим показникам функціонування. Фінансовий аналіз вивчає економічний стан фірми і відображає ефективність виробничої діяльності, ліквідності та фінансової усталеності підприємств за допомогою системи показників.

Метою аналізу фінансового стану підприємства є оцінка фінансового стану підприємства на підставі виявлених результатів та подача рекомендацій щодо його поліпшення. Фінансовий стан оцінюється насамперед на основі статей бухгалтерського балансу та додаткам до нього. Задачі фінансового аналізу визначаються інтересами користувачів аналітичним матеріалом, яких насамперед цікавить: оцінка фінансових результатів; оцінка майнового стану; аналіз фінансової усталеності, ліквідності балансу, платоспроможності підприємства; дослідження стану та динаміки дебіторської і кредиторської заборгованості; аналіз ефективності вкладеного капіталу.

Розрахунок та аналіз економічних показників діяльності підприємств є активними інструментами сучасного фінансового менеджменту. Набір цих відносних показників дозволяє скласти доволі повне уявлення про ефективність виробничої, маркетингової діяльності, фінансової стратегії підприємства, а також оптимізувати сам процес управління.

Методика аналізу фінансового стану являє собою дослідження цих показників з метою прийняття найбільш виправданих рішень в ринкових умовах.

Без аналізу фінансового стану підприємства сьогодні стає неможливим функціонування будь-якого суб’єкта економічної діяльності, включаючи й тих, що з певних причин не переслідують мету максимізації прибутків. Якщо ефективність господарювання є добровільною справою агента економічної діяльності, то фінансова звітність - обов’язковою: навіть дрібні приватні підприємства зобов’язані аналізувати свою фінансову діяльність, на основі якої вони будують звітність перед органами Державної податкової адміністрації.

Головним джерелом аналізу фінансового стану є інформація бухгалтерської звітності підприємств, відповідна обробка якої може сприяти максимізації прибутку підприємства. У виробничій сфері фінансовий аналіз тісно зв’язаний з двома головними функціями управління виробництвом: плануванням та контролем, а також з їхньою проміжною ланкою - бюджетуванням (розподілом коштів для досягнення поставлених виробничих цілей). Без відповідного планування цілі досягаються лише випадково. При плануванні для аналізу головним чином використовуються джерела внутрішнього походження. В основному це дані про сподівані обсяги виробництва (продажу) та витрати. Аналізу належить важлива роль у досягненні стабільного фінансового стану підприємства.

Можливості статистичного аналізу поки що, на жаль, далеко не повністю використовуються під час фінансового аналізу на вітчизняних підприємствах. Без статистичних методів неможливо кількісно розрахувати та мінімізувати економічний ризик, який супроводжує підприємства в їхній діяльності.

Сьогодні нас відділяє вже немало часу відтоді, як Україна стала на шлях ринкових перетворень. Цей шлях і досі залишається складним та заплутаним, а часом навіть незбагненним пересічному громадянину, що давно звик чути про реформування економіки, не помічаючи реальних змін на краще. На думку багатьох західних економістів проблема української промисловості полягає в тому, що керівники багатьох підприємств є вихованцями старої командно-адміністративної системи господарювання, в якій, при відсутності функціонуючого ринкового механізму та дефіцитності ресурсів, споживчій попит сприймався як небажане явище або, навіть гальмо економічного розвитку. Відмінність ринкової економіки в цьому відношенні полягає в тому, що споживчій попит в будь-якій формі розуміється виробником як стимул до збільшення обсягів виробництва.

Світовий досвід вчить нас тому, що дійсне просування на шляху реформ залежить від змін у виробничій сфері та знаходженні ефективних форм господарювання. Важливу роль в цьому процесі сьогодні в Україні відіграє об’єктивний фінансовий аналіз і безпосередньо аналіз фінансового стану підприємств, як невід ямна його складова.

На основі проведеного аналізу фінансового стану підприємства ЗАТ «Укррічтранспроект» ми можемо охарактеризувати це підприємство наступним чином.

Можна зробити такі аналітичні висновки:

За 3 роки майно та капітал підприємства зменшилися на 500,7 тис. грн., що пояснюється збільшенням зносу основних фондів.

Зменшення загальної величини активів відбулося через зменшення залишкової вартості необоротних активів - на 200,3 тис. грн., також прослідковується зменшення всіх статей оборотних активів (в цілому за 3 роки на 400,3 тис. грн.).

Відповідні зміни відбулись і в статтях пасиву балансу. За 3 роки зменшилась величина власного капіталу на 800 тис. грн., в той час як величина позичкового капіталу збільшилась на 400,4 тис. грн. Всі зміни також пов’язані зі зменшенням дебіторської заборгованості.

Зменшення дебіторської заборгованості свідчить про зменшення боргів юридичних і фізичних осіб перед організацією, тобто це свідчить про те, що ЗАТ «Укррічтранспроект» потихенько розраховується з боргами.

В цілому ж структура балансу суттєвих змін зазнала і відповідає галузевим ознакам. Як бачимо, питома вага необоротних активів складає близько 40%, а питома власного капіталу - в середньому 45%. Як негативним чинником в структурі активів можна розглядати наявність значної дебіторської заборгованості. Її частка в оборотних активах в 2006 році склала 56,11%, а в 2008 році - 40,86% (хоча прослідковується зменшення дебіторської заборгованості за 3 роки). Слід відмітити також незначну частку короткострокових кредитів в структурі джерел фінансування.

Отже, проаналізувавши баланс за останні три роки можна зробити наступні висновки що баланс має від’ємне значення, майно підприємства зменшується, в зв’язку із значним недофінансуванням по всім кодам програмної класифікації видатків. Для покращення фінансового стану пропоную надавати додаткові платні послуги, розширювати кордони перевезень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Курс лекцій «АГФД»

2.       Методичні вказівки для практичних занять та самостійної роботи с дисципліни «АГФД»-Київ-2008 р.

.        Журнал «Укррічтранспроект»

ДОДАТКИ

Баланс на 31 грудня 2008 р.

Звіт про фінансові результати за 2008 рік

Баланс на 01 січня 2009 р.

Звіт про фінансові результати за 2009 рік