Напрями удосконалення управління збутовими запасами продукції підприємства переробної галузі

Напрями удосконалення управління збутовими запасами продукції підприємства переробної галузі

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи управління збутовими запасами продукції підприємства переробної галузі

.1 Об’єктивний характер та види збутових запасів у переробній галузі

.2 Юридично-правові аспекти регулювання господарської діяльності підприємства переробної галузі

.3 Роль запасів товарної продукції у реалізації збутової стратегії підприємства переробної галузі

. Комплексний аналіз діяльності підприємства

.1 Техніко-економічна характеристика підприємства

.2 Фінансовий аналіз діяльності підприємства

.3 Аналіз виробничо-збутової діяльності підприємства

. Напрями удосконалення управління збутовими запасами продукції підприємства переробної галузі

.1 Методичні підходи аналізу управління збутовими запасами продукції підприємства

.2 Вибір системи управління збутовими запасами підприємства

.3 Оптимізація процесу управління збутовими запасами продукції підприємства

. Охорона праці

.1 Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці в приміщенні відділу збуту підприємства

.2 Техніка безпеки

.3 Пожежна безпека

Висновки

Перелік використаних джерел

Додатки

Вступ

господарський збутовий запас продукція

Сучасна система господарювання обумовлює зміну форм і методів управління підприємством, вимагає нових підходів до визначення ефективності його діяльності. Однією із складових загальної ефективності підприємства є ефективне управління збутовими запасами. Впровадження ефективної системи управління збутовими запасами продукції в практику підприємств переробної галузі дозволяє забезпечити безперебійність та ритмічність основних процесів підприємства, ефективність збутової діяльності, високий рівень логістичного обслуговування та надійність логістичного менеджменту.

На підприємствах переробної галузі управління збутовими запасами розглядається як один з ключових елементів збутової стратегії, яка спрямована на успішне функціонування в ринковому середовищі та сприяє підвищенню конкурентоспроможності підприємства, рентабельності й швидкості обертання вкладеного капіталу.

Особливості функціонування підприємств переробної галузі за сучасних економічних умов та значущість для них збутових запасів як базової складової під час формування збутової стратегії обумовлюють актуальність дослідження проблеми оптимізації та ефективності системи управління збутовими запасами.

Теоретичною та методологічною основою досліджень, що пов’язані з проблемами оптимізації системи управління збутовими запасами підприємства, є роботи провідних зарубіжних економістів Б. Анікіна, Д. Бауерсокса, Дж. Гатторни, Д. Уотерса, Дж. Шрайбфедера, О. Зевакова, В. Сєргєєва, А. Гаджинського, О. Стерлінгової, Є. Хруцького, Ю. Неруша, Ю. Рижикова та ін. Вагомий внесок у теорію та практику управління запасами зробили вітчизняні вчені А. Мазаракі, Л. Гурч, Є. Крикавський, К. Таньков, Л. Фролова, Н. Чухрай, М. Окландер та ін.

Наявність значних збутових запасів продукції на підприємстві гальмує підвищення якості продукції, заморожує значні фінансові кошти, які могли бути використані з іншою метою, спричиняє конфлікти різних сфер менеджменту, сприяє зниженню реакції на потреби споживача. Таким чином, виникає проблема знаходження оптимальної величини збутових запасів продукції підприємства та необхідність удосконалення системи управління запасами. Це зумовлює актуальність теми дипломної роботи, постановку її мети та вирішення теоретичних й практичних завдань.

Мета і завдання магістерської роботи. Метою роботи є дослідження теоретичних аспектів, обґрунтування методичних та практичних положень оптимізації системи управління збутовими запасами продукції підприємства переробної галузі.

Для досягнення визначеної мети у роботі поставлено та вирішено такі теоретичні та практичні завдання:

- дослідити та визначити об’єктивний характер та класифікацію збутових запасів у переробній галузі;

- визначити юридично-правові аспекти регулювання господарської діяльності підприємств переробної галузі;

- проаналізувати роль запасів товарної продукції у реалізації збутової стратегії підприємства переробної галузі;

описати техніко-економічну характеристику та провести фінансовий аналіз діяльності підприємства;

провести аналіз виробничо-збутової діяльності підприємства та визначити фактори, що впливають на управління збутовими запасами продукції підприємства, встановити їх взаємозв’язок;

визначити методичні підходи аналізу управління збутовими запасами продукції підприємства та на їх основі проаналізувати процес управління збутовими запасами;

обґрунтувати вибір системи управління запасами на підприємстві;

- визначити методичні підходи оптимізації процесу управління збутовими запасами продукції підприємства;

- оцінити стан охорони праці у відділі збуту.

Об’єкт дослідження: процес прийняття рішень оптимізації системи управління збутовими запасами підприємства переробної галузі.

Предмет дослідження: сукупність теоретичних та методичних положень, що складають основу для оптимізації системи управління збутовими запасами підприємства переробної галузі.

Методи дослідження: теоретичну та методичну основу склали праці відомих вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі теорії економіки, менеджменту, маркетингу та логістики. Інформаційну базу склали законодавчі та нормативні акти України, державні стандарти та технічні умови виробництва продукції переробної галузі, офіційні звітно-статистичні дані досліджуваного підприємства. У дослідженні були використані: метод логічного узагальнення - для аналізу робіт з питань теорії та практики управління збутовими запасами; метод класифікаційного аналізу - для обґрунтування класифікаційних ознак збутових запасів та факторів, що на них впливають; метод системного аналізу - для встановлення теоретичних положень оптимізації системи управління запасами на підприємстві; методи економіко-статистичного аналізу - для визначення прогнозів потреби у збутових запасах, показників системи управління збутовими запасами; графічний метод візуалізації положень магістерської роботи.

Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи складає 162 сторінки комп’ютерного тексту, включає 38 таблиць, 21 рисунок, 17 додатків на 31 сторінках. Список використаних джерел нараховує 102 найменування на 8 сторінках. Обсяг основного тексту роботи становить 112 сторінок.

1. Теоретичні основи управління збутовими запасами підприємства переробної галузі

1.1 Об’єктивний характер та види збутових запасів у переробній галузі

Управління запасами для підприємства є одним з важливих інструментів зберігання й розширення своїх позицій на ринку, основним фактором підвищення конкурентоспроможності [71, c. 118].

Матеріально-товарні запаси - це продукція виробничо-технічного призначення, яка знаходиться на різних стадіях виробництва і обігу, вироби народного споживання та інші товари, що очікують процесу виробничого або особистого споживання [31].

Запас має дві сторони: запас - це частина ресурсів, яка тимчасово призупинила свій рух, але з іншого боку, незважаючи на деяку "нерухомість", у кожний момент часу запаси виступають як елемент процесу руху, як момент суспільного руху від виробника до споживача [96, с. 12].

Запаси, як об’єкт управління логістики, є формою існування матеріального потоку в певний час та в певному місці або його частиною.

По місцю знаходження матеріальні запаси поділяються на виробничі та збутові (товарні) запаси. Розглянемо більш детально збутові запаси.

Збутові запаси створюються на підприємстві для забезпечення безперервності процесу реалізації товарів та обслуговування споживачів. Визначення поняття збутового запасу є суттєвим, тому що вони не потребують подальшої доробки та переробки та цілком готові для споживання, на відміну від інших видів запасів.

Визначення сутності збутових запасів вітчизняними та зарубіжними науковцями представлено у табл. 1.1.

Таблиця 1.1 Сутність поняття збутових запасів

Автори, джерело	Визначення економічної сутності товарних (збутових) запасів
Довідник фінансиста [81, с. 322]	Збутовий запас - продукція, що знаходиться у стані обігу (на складах виробничих підприємств, торгівельних організацій, роздрібній торгівельній мережі, в дорозі тощо), призначена для реалізації
Мазаракі А. А. [49, с.174]	Збутовий запас - маса товарів, призначена для подальшого продажу, що знаходиться в сфері обігу в процесі переміщення від виробника до споживача
Скребнік Б. В. [79, с. 137]	Збутовий запас - частина товарного забезпечення, яка становить сукупність товарної маси в процесі її руху від виробника до споживача
Валевіч Р. П. [19, с. 67].	Збутовий запас - товари, які протягом часу утворюють запас до тих пір, доки їх не змінять нові екземпляри того ж роду. Завдяки виникненню такого запасу забезпечується постійність та безперервність процесу обігу
Фішер С., Дорнбуш Р. [93, с. 129].	Збутовий запас - товар, що знаходиться на складі фірми, які призначені в майбутньому для виробництва та майбутніх продажів
Денисенко Н. П., Оснач О. Ф., Горяїнов О.М.	Збутові запаси - запаси готової продукції, транспортні запаси, які знаходяться на складах готової продукції фірми виробника і в дистрибутивній мережі, призначені для задоволення попиту споживачів (продажу)
Кислий В. М. [38, с. 349]	Збутові запаси - запаси, що ув’язують інтервали надходження продукції від постачальників з інтервалами відпускання її споживачам
Таньков К. М., Тридід О. М. [89, с. 148]	Збутові запаси - запаси готової продукції на підприємствах виробниках у каналах сфери обігу, які можуть бути відправлені підприємством споживачеві у будь-який час та створюються з метою роз’єднання виробництва та попиту, щоб обслужити ринок, відчутно не змінюючи об’єми виробництва
Грузінов В. П. [28, с. 187]	Збутові запаси є вже готовою продукцією призначену для кінцевого споживача, а також запаси дотримання товару, що знаходяться на дорозі, від постачальника до споживача, тобто на підприємствах оптової, дрібнооптової і роздрібної торгівлі, в заготівельних організаціях і запаси в дорозі

Таким чином, кожен із авторів має своє трактування поняття збутового запасу, акцентуючи увагу на один із факторів, що впливають на формування цього виду запасів. Враховуючи ціль формування товарних запасів та форму, яку вони набувають у процесі переміщення, обліковий та економічний аспект, можна запропонувати тлумачення цього поняття: збутовий запас - це товарна маса, що знаходиться у сфері обігу від виробника до споживача, не потребує подальшої доробки та переробки, призначена для наступного продажу за умов звичайної господарської діяльності та задоволення потреб споживачів, це важливий актив підприємства, реалізація якого є основним джерелом його прибутку.

В процесі переміщення збутові запаси сфери обігу набувають різних форм (рис. 1.1) [53, с. 137].

Рис. 1.1. Форми збутових запасів в процесі їх переміщення

Потреба утворення збутових запасів обумовлена такими причинами:

1.     можливі коливання попиту та пропозиції товарів, обумовлених різними факторами, та їх згладжування [87, с. 160];

2.       необхідність безперебійного процесу задоволення потреб клієнтів та накопичення готової продукції до розмірів необхідної партії відвантаження [65];

.        невідповідність ритму споживання (реалізації) та виробництва товарів [53, с. 137];

.        сезонність виробництва та споживання окремих видів товарів;

.        нерівномірність розміщення виробництва і районів споживання;

.        потребою перетворення виробничого асортименту в торговий;

.        спекуляція: ціна на товари може різко зрости, тому підприємство, що передбачило цей ріст, створює запас з метою отримання прибутку за рахунок зміни ринкової ціни [21, с. 306];

.        прагнення суб’єктів виробничої діяльності до економічної безпеки [48, с. 206] та ін.

Таким чином, на підприємстві збутові запаси утворюються для таких цілей, як забезпечення та підтримки високого обслуговування клієнтів; вирівнювання потоку товарів; забезпечення захисту від невизначеності попиту (пропозиції); ефективного використання людей та устаткування.

Однією з сильних стимул-реакцій до створення запасів є вартість їх негативного рівня (дефіциту). За наявності дефіциту запасів існує такі види можливих витрат, перерахованих в порядку збільшення їх негативного впливу [48, с. 206]:

1.     витрати у зв’язку з невиконанням замовлення (затримкою з відправкою замовленого товару) - додаткові витрати на просування і відправку товарів того замовлення, яке не можна виконати за рахунок наявних запасів;

2.       витрати у зв’язку з втратою збуту - у випадках, коли постійний замовник звертається за певним товаром в якусь іншу фірму (витрати вимірюються в показниках виручки, втраченої через нездійснення торгівельної операції);

.        витрати у зв’язку з втратою замовника - у випадках, коли відсутність запасів обертається не лише втратою тієї або іншої торгівельної операції, але і тим, що замовник починає постійно шукати інші джерела постачання (витрати вимірюються в показниках загальної виручки, яку можна було б отримати від реалізації всіх потенційних операцій замовника з фірмою).

Питання класифікації запасів необхідне для вирішення завдань: конкретизації об’єкту вивчення в рамках заданого матеріального потоку та управління запасами в рамках заданої логістичної системи [48, с. 224]. Для характеристики стану процесів утворення та розробки стратегії управління збутовими запасами підприємств переробної галузі їх класифікують за різними ознаками. Класифікація товарних запасів є досить широкою та відображає основні функції та їх призначення. Розглянемо більш детально кожен вид збутового запасу (табл. 1.2).

Таблиця 1.2 Узагальнена класифікація збутових запасів

№	Ознака класифікації	Види товарних запасів
1.	За видами товарно-матеріальних цінностей	Запаси готової продукції
		Відходи
2.	Залежно від місця формування	Запаси в каналах сфери обігу: запаси в дорозі; запаси на підприємствах торгівлі (товарні запаси роздрібної торгівлі, оптових підприємств).
		Запаси в організаціях-виробниках
3.	За метою	Стратегічні запаси
		Рекламні запаси (для просування готової продукції)
		Спекулятивні
		Цільового призначення
4.	За функціями, що виконують	Поточні запаси
		Страхові (гарантійні, буферні) запаси
		Підготовчі запаси
		Перехідні запаси
5.	За характером споживання	Сезонні запаси
		Неліквідні запаси
		Резервні запаси
		Малорухомі запаси
6.	За наявністю	Наявний запас
		Запас, на який розраховує підприємство
7.	За часом обліку запасів на складі	Гарантійний запас
		Поточний запас
		Граничний рівень запасу
		Максимально бажаний рівень запасу
8.	За способом планування	Запас початкового зберігання
		Запаси сезонного зберігання
		Запаси довгострокового завозу
9.	Залежно від регулярності поповнення	Запаси регулярного поповнення
		Запаси регулярного поповнення, але сезонного використання.
		Запас періодичного поповнення.
		Запаси регулярного та нерегулярного поповнення, регулярного та нерегулярного використання
10.	Залежно від характеру та моменту оцінки	Вхідні запаси
		Вихідні запаси
		Середні запаси
		Планові (прогнозні) запаси
11.	Від відповідності нормативу	Запаси, що знаходяться в межах нормативу
		Понаднормові запаси
		Запаси, що є меншими нормативу
12.	Від попиту на споживчі товари	Неходові запаси
		Запаси, що залежалися на складах
		Понаднормові запаси

За видами товарно-матеріальних цінностей збутові запаси підприємства переробної галузі поділяються на запаси готової продукції та запаси відходів.

Запаси готової продукції - це вироби і напівфабрикати, повністю закінчені обробкою, відповідні стандартам, що діють, і затвердженим технічним умовам, прийняті на склад готової продукції підприємства [44, с. 73]. Потрібні для задоволення попиту, що очікується, та компенсування відхилень фактичного попиту від запасу, що прогнозується [60, с. 246].

Відходи - це товарно-матеріальні цінності які повністю або частково втратили споживчі якості [85, с. 9].

Залежно від місця формування виділяють запаси в каналах сфери обігу, до яких відносяться збутові запаси роздрібної торгівлі, оптових підприємств, запаси товарів у дорозі [78, с. 65], а також запаси готової продукції на складі підприємств-виробників [85, с. 13]. До складу збутових запасів роздрібної торгівлі відносять запаси всіх товарів, які належать торговельному підприємству, перебувають на його балансі й призначені для роздрібної торгівлі та громадського харчування [53, с. 139]. Наявність запасів у дорозі обумовлена діючими умовами та формами розрахунків між виробниками, підприємствами оптової та роздрібної торгівлі [53, с. 138-139]. Транспортний запас - запас на момент обліку в процесі транспортування від постачальників до споживачів та підприємств оптової торгівлі [85, с. 12].

За функціональним призначенням запаси поділяються поточні, страхові, підготовчі та перехідні запаси.

Поточні (регулярні) запаси - це основна частина збутових запасів, які призначені для забезпечення безперервності процесу збуту між двома черговими поставками [51, с. 130].

Страхові (гарантійні, буферні) запаси - додаткові запаси для забезпечення наявності продукції та є буфером у нестабільній роботі ланцюга постачань [92, с. 247], як, наприклад, відхилення в періодичності й у величині партій постачання від запланованих, зміна інтенсивності споживання, затримки постачань у дорозі, збої у виробничо-технологічних циклах [69, с.132]. При нормальному ході процесу величина страхового запасу, на відміну від поточного, не змінюється [21, с. 311].

Підготовчі запаси - це частина збутового запасу, призначена для підготовки готової продукції до споживання, їх наявність зумовлена необхідністю виконання певних операцій з приймання, оформлення, завантаження-розвантаження, додаткової підготовки до споживання.

Перехідними запасами вважаються залишки ресурсів матеріальних засобів на кінець звітного періоду. Даний вид запасів забезпечує безперервність процесу збуту від початку періоду, наступного за звітним, до моменту наступної поставки [21, с. 312].

За метою запаси поділяються на стратегічні, спекулятивні, запаси просування готової продукції (рекламні), а також запаси цільового призначення.

Запаси просування готової продукції формуються і підтримуються в дистрибутивних каналах для швидкої реакції на здійснювану маркетингову політику просування товару на ринок, зазвичай супроводжувану широкомасштабною рекламою в засобах масової інформації, покликані задовольняти можливе різке збільшення попиту на готову продукцію фірми.

Спекулятивні запаси створюються з метою, яка не пов’язана з задоволенням поточного попиту: захисту від страйку робітників, можливого підвищення цін [86, с. 219], введення протекційних квот і тарифів [25, с. 286].

Стратегічні запаси створюються з метою забезпечення економічної безпеки в критичних ситуаціях. Збутові запаси цільового призначення створюються за розпорядженням органів влади для виконання певних цілей, не пов’язаних із поточною господарською діяльністю підприємств, наприклад, для стимулювання закупівлі сільськогосподарської продукції.

За характером споживання запаси поділяються на:

. сезонні запаси - це запаси готової продукції, які створюються та підтримуються за очевидних сезонних коливань.[25, с. 286];

2. неліквідні запаси - збутові запаси, які довго не використовуються і утворюються в результаті погіршення якості товарів під час зберігання, а також морального зношення [38, с. 349];

. резервні - створюють для забезпечення виконання замовлення конкретного клієнта, тобто фактично резервується для задоволення потреб цього клієнта [85, с. 22];

4. малорухомі запаси - виділяється з метою підтримання потреби, що має невиражений характер [85, с. 22];

Збутові запаси поділяються на наявні (залишок запасу на певний момент часу) та запас, на який розраховує підприємство, - запас, який був замовлений, але ще не поставлений. За часом обліку запасу на складі виділяють гарантійний, поточний, граничний, максимально бажаний рівні запасів.

Рис. 1.2. Види збутових запасів за часом їх обліку

Максимально бажаний рівень запасу - рівень запасу, який є доцільним для даної системи управління запасами [31].

Граничний рівень використовується для визначення моменту часу для видачі замовлення [31].

Поточний запас - рівень запасу на будь-який момент обліку.

Гарантійний рівень запасу призначений для безперервний постачання споживача у випадках непередбачених обставин [40, с. 493].

За способом планування виділяють три групи збутових запасів: запаси початкового зберігання, сезонного зберігання, дострокового завозу.

Збутові запаси початкового зберігання складають головну частину всіх збутових запасів (близько 80 - 85 %) і призначені для забезпечення безперебійного продажу товарів. Їх розмір обумовлюється обсягом реалізації товарів та інтервалом постачання. У процесі реалізації ця частина збутових запасів використовується, а отже, потребує систематичного поповнення.

Збутові запаси сезонного зберігання потрібні для формування торгової пропозиції в періоди сезонних змін попиту чи пропозиції (виробництва) товарів. Вони створюються з таких товарів, які в силу особливостей їх виробництва, попиту чи з інших причин мають розрив у часі виробництва та реалізації.

Збутові запаси дострокового завозу мають забезпечувати нормальний рівень збуту продукції протягом періоду між завозами товарів у віддалених районах, зв’язок з якими підтримується лише певний період (період навігації чи інший).

Різниця між окремими групами товарів обумовлюється часом накопичення (формування) та часом споживання (використання) збутових запасів. Такий підхід до оцінки збутових запасів обумовлює потребу виділення запасів залежно від регулярності їх поповнення (надходжень та витрат) [53, с. 140]:

1.     запасів товарів регулярного поповнення (надходження) та витрат;

2.       запасів товарів регулярного поповнення, але сезонного використання;

.        запасів періодичного поповнення (як правило, цільового призначення);

.        запасів регулярного та нерегулярного поповнення, регулярного та нерегулярного використання.

Залежно від моменту та характеру оцінки виділяють [53, с. 141]:

1.     запаси на початок (вхідні), що характеризують розміри, які фактично склалися на початок звітного чи планового періоду;

2.       вихідні, які характеризують розміри збутових запасів, що фактично склалися на кінець певного періоду (звітного або планового);

.        середні збутові запаси, які характеризують середній обсяг наявних збутових запасів протягом певного періоду та розраховують за середньою арифметичною чи середньою хронометричною;

.        планові (прогнозовані) збутові запаси, які підприємство планує або очікує забезпечити на певну дату.

Залежно від відповідності нормативу виділяють запаси в межах нормативу, понаднормативні („заморожування" оборотних коштів, зростанні витрат обігу), запаси менше нормативу (призводить до порушення ритмічності збуту, неотримання належного обсягу товарообігу та прибутку, формування незадоволеного попиту населення) [53, с. 141].

Залежно від попиту на споживчі товари збутові запаси поділяють на запаси, що відповідають чи не відповідають попитові. До останніх належать неходові, залежані та завезені понад норму товари [53, с. 140].

Неходові запаси - це товари, які не відповідають якісним параметрам споживчого попиту в даному місці та в даний час.

До залежаних належать товари, які довгий час знаходяться без руху на складах підприємств, які частково втратили свою якість та морально застаріли. Формування цих запасів, як правило, обумовлено завозом товарів без урахування обсягу та структури споживчого попиту.

Завезені понад норму товари - це такі, що не відповідають кількісним параметрам споживчого попиту на певному територіальному сегменті споживчого ринку. Реалізація цієї групи збутових запасів можлива за умови регіональної диверсифікації діяльності або в наступні часові періоди за активної рекламної компанії.

Також збутові запаси поділяються в залежності від їх асортиментної структури (споживчого призначення). Класифікація запасів за товарними групами дозволяє характеризувати їх склад та служить основою для оцінки забезпечення ними товарообігу підприємства, як за загальним обсягом, так і за асортиментною структурою. У статистичній звітності торговельних підприємств збутові запаси групуються відповідно до номенклатури звіту форми № 3-торг "Звіт про формування, реалізацію та залишки товарів.

Залежно від чутливості до зміни товарообігу підприємства збутові запаси за певною мірою умовності можуть бути представлені двома частинами: змінною, розмір якої обумовлюється розміром та динамікою товарообігу підприємства; умовно-постійною, розмір якої не залежить від зміни товарообігу підприємства. До другої частини відносять збутові запаси в межах асортиментного представницького набору товарів, що мають постійно знаходитися в торговельній мережі підприємства. Їх розмір обумовлюється встановленим асортиментним переліком товарів, розмірами площі складу підприємства, формою обслуговування.

Збутовий запас також поділяється на запаси збутові засоби виробництва, яки призначені для продажу іншим підприємствам для подальшої переробки ними, та запас збутовий предметів споживання, який призначений для кінцевого споживача і не потребує доробки чи переробки.

Але класифікація збутових запасів є умовною, тому що кожен із типів запасі фізично не відрізняється один від одного та не передбачається їх окреме зберігання. Такий поділ запасів на окремі частини пов’язаний з необхідністю їх контролю та поповнення [46, с. 74]. Також кожен тип запасу дозволяє компанії діяти без збоїв та надавати кінцевим споживачам стійкий потік продуктів [92, с. 244].

Таким чином, наведені причини та класифікація збутових запасів свідчать про те, що підприємства змушені створювати запаси, так як в протилежному випадку збільшуються витрати обігу, тобто зменшується прибуток.

1.2 Юридично-правові аспекти регулювання господарської діяльності підприємств переробної галузі

Головним нормативно-правовим актом, який регулює господарську діяльність будь-якого підприємства є Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року N 436-IV. Господарський кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання [5].

Згідно зі ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність [5].

Виробничо-господарська діяльність підприємства регулюється Конституцією України, Податковим кодексом України від 4 січня 2011р., Цивільним кодексом Україні від 16 січня 2003 р., Кодексом законів про працю України від 10 грудня 1971 р., Законом України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 р., Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 р., Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23 березня 1996 р., Законом України "Про ціни та ціноутворення" від 3 грудня 1990 р., Законом України "Про безпечність та якість харчових продуктів" від 23 грудня 1997 р. та іншими нормативно-правовими актами, а також програмами економічного та соціального розвитку.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює відносини між виробниками та споживачами товарів (робіт, послуг) в умовах різних форм власності є Закон України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 р., у якому підкреслюється, що споживач має право на належну якість та безпеку продукції з наданням про неї повної інформації. Цим законом регулюються права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості, дії у разі порушення прав споживача, а також відповідальність суб’єктів господарювання за порушення законодавства про захист прав споживачів [4].

Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 р. визначаються гарантії якості товару, терміни виявлення недоліків й пред’явлення вимог у зв’язку з недоліками проданого товару, позовна давність, що застосовується до вимог у зв’язку з недоліками проданого товару [1].

Для успішного управління підприємством необхідний відповідний інструмент менеджменту, а саме система менеджменту якості на основі міжнародних стандарті ISO 9001.

Після прийняття в Україні у 2009 р. Стандарту ДСТУ ISO 9001-2009 "Система управління якістю. Вимоги" на переробних підприємствах почалося формування системи менеджменту якості [98]. Стандарт ДСТУ ISO 9001:2009 є перекладом ISO 9001:2008 "Система управління якістю. Вимоги". Цей стандарт рекомендовано застосовувати для сертифікації систем управління якістю. Вимоги, зазначені в цьому стандарті, відповідають чинному законодавству України.

Стандарт ДСТУ ISO 9001:2009 забезпечує створення високоефективної системи управління якістю на підприємстві. Він пропонує системний підхід до управління виробничою діяльністю підприємства, який:

1.     гарантує оптимізацію всіх бізнес-процесів;

2.       допомагає прогнозувати їх результати;

.        зміцнює їх взаємозв’язок та узгодженість.

Сертифікація за стандартом ДСТУ ISO 9001:2009 підтверджує той факт, що підприємство виконує роботи чи надає послуги найвищої якості, що повністю відповідають вимогам міжнародних стандартів для виробничих і бізнес-процесів. Така сертифікація систем менеджменту якості зміцнює конкурентоспроможність виробничої або бізнес-структури на українському й міжнародному ринку. Вона свідчить про надійність і високий професіоналізм підприємства, його стабільну роботу та успішний розвиток.

Таким чином, на підприємстві забезпечується кардинальне підвищення якості продукції та послуг, покращується загальна діяльність підприємства, зміцнюються партнерських зв’язків з контрагентами та довіра потенційних споживачів, відкривається доступ на міжнародний ринок.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює відносини в переробній галузі, а саме у борошномельно-круп’яної сфері промисловості, є Закон України "Про зерно та ринок зерна України" від 4 липня 2002 р., який визначає політику щодо розвитку ринку зерна як пріоритетного сектора економіки агропромислового комплексу України та спрямований на створення правових, економічних та організаційних умов конкурентоспроможного виробництва [15].

Закон України "Про зерно та ринок зерна України" є системоутворюючим законодавчим актом, що регулює правові норми за змістом відносин в сфері виробництва зерна, а саме [15]:

1.     правові норми, які визначають особливості правового становища суб’єктів правовідносин в сфері виробництва зерна;

2.       правові норми, які визначають особливості правового режиму окремих видів зерна та продукції його переробки;

.        правові норми, які визначають особливості державного регулювання правовідносин в сфері виробництва зерна;

.        правові норми, які регулюють окремі стадії виробничого процесу зернового господарства.

Правовий статус суб’єктів господарювання як сільськогосподарських товаровиробників визначений законами України "Про колективні сільськогосподарські підприємства" від 14 лютого 1992 р., "Про сільського господарську кооперацію" від 15 травня 2003 р., "Про фермерське господарство" від 19 червня 2003 р.

Вимоги для продуктів зернових й зернобобових культур та продуктів їх переробки представлені в державних стандартах та технічних умовах.

В Україні розроблена та діє велика кількість державних стандартів, основними серед яких є [26]:

1.     ДСТУ 2422-94 "Зерно заготівельне та постачальне. Терміни та визначення";

2.       ДСТУ 3768:2009 "Пшениця. Технічні умови";

.        ДСТУ 4523:2006 "Горох. Технічні умови";

4.       ГОСТ 28674-90 "Горох. Требования при заготовках и поставках";

.        ДСТУ 4524:2006 "Гречиха. Технічні умови";

6.       ГОСТ 19092-92 " Гречиха. Требования при заготовках и поставках";

7.       ДСТУ 4525:2006 "Кукурудза. Технічні умови";

8.       ГОСТ 13634-90 "Кукуруза. Требования при заготовках и поставках";

9.       ДСТУ 4522:2006 "Жито. Технічні умови";

10.     ГОСТ 16990-88 "Рожь. Требования при заготовках и поставках";

11.     ДСТУ 3767-98 "Ячмінь. Технічні умови";

.        ГОСТ 28673-90 "Овес. Требования при заготовках и поставках";

.        ГОСТ 22983-88 "Просо. Требования при заготовках и поставках";

.        ГОСТ 6293-90 "Рис. Требования при заготовках и поставках";

.        ДСТУ 3016-95 "Висівки кормові пшеничні ти житні".

Виробництво круп регламентоване такими державними стандартами, як:

1.     ДСТУ 2629-94       "Крупи, побічні продукти і відходи. Терміни та визначення";

2.       ДСТУ 3035-75 "Крупи вівсяні. Технічні умови";

.        ДСТУ 6201-68 "Крупи горох шліфований. Технічні умови";

.        ГОCТ 6002-69 "Крупа кукурузная.Технические условия";

.        ГОСТ 572-60 "Крупа пшено шлифованное.Технические условия";

.        ГОСТ 6292-93 "Крупа рисовая. Технические условия".

Державні стандарти регулюють обов’язкові вимоги до зернових й зернобобових культур та продуктів їх переробки, гарантуючи безпеку життя та здоров’я людини, тварин та охорону довкілля, затверджують показники якості культур, правила її приймання, транспортування й зберігання.

Виробництво зернових й зернобобових культур та продуктів складається з різних стадій виробничого процесу: вирощування культури, транспортування, зберігання, переробка, реалізація. Підприємство переробної галузі в процесі своєї діяльності виконують комплекс операцій з забезпечення повного циклу виробництва сільськогосподарської продукції [36, С. 6]. Кожна зі стадій має свої особливості, які закріплені чинним законодавством. Але рівень законодавчого забезпечення кожної стадії є різним. Найбільш врегульованими є діяльності щодо зберігання, перевезення та реалізації [74].

Згідно ст. 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна України" зберігання зерна - це комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна [3]. Нормативно-правовими актами, що регулюють зберігання зерна є: Цивільний кодекс України, Закон України "Про зерно та ринок зерна України", Постанова Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2001 р. № 510 "Про забезпечення сертифікації зернових складів на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, запровадження складських документів на зерно", Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 р. № 1569 "Про забезпечення реалізації деяких положень Закону України "Про зерно та ринок зерна України", якою затверджено порядок ведення реєстру складських документів.

Зберігання зернових та зернобобових культур також регулюється державними стандартами, а саме ДСТУ ISO 6322-1:2004 (ISO 6322-1:1996) "Зберігання зернових та зернобобових. Основні положення та практичні рекомендації" та ДСТУ ISO 6322-3:2004 (ISO 6322-3:1989) "Зберігання зернових та зернобобових. Захист від шкідників".

Діяльність зернових складів регулюється Господарським та Цивільним кодексами України, Законом України "Про сертифіковані товарні склади та прості й подвійні складські свідоцтва" від 23 грудня 2004 р., Наказом Міністерства аграрної політики України від 15 червня 2004 р. № 228 "Про затвердження Технічного регламенту зернового складу".

Правове регулювання транспортування зернових й зернобобових культур та продуктів їх переробки визначається Правилами перевезення вантажів, які підлягають фітосанітарному контролю, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України 21 грудня 2000 р. № 644, Правилами перевезення швидкопсувних продуктів, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України 9 грудня 2002 р. № 873, Правилами перевезення вантажів навалом та насипом, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України 20 серпня 2001 р. № 542 тощо. Правила перевезення зернових автомобільним транспортом визначені в п. 19.1 Наказу Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. № 363 "Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні".

Особливості реалізації зернових й зернобобових культур та продуктів їх переробки визначені нормами Господарського та Цивільного кодексів України, законами України "Про зерно та ринок зерна України", "Про державну підтримку сільського господарства України", "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції", Указом Президента України "Про деякі заходи щодо розвитку ринку зерна в Україні" від 18 вересня 2007 р. № 890/2007, розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про затвердження плану заходів щодо вирішення проблемних питань розвитку агропромислового комплексу" від 1 липня 2009 № 752-р та ін.

Основні заходи щодо державного регулювання зернового виробництва в Україні закріплено у ІІІ розділі Закону України "Про зерно та ринок зерна України" та у законах України "Про державну підтримку сільського господарства України", "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції", "Про державним матеріальний резерв" від 24 січня 1997 р. № 51/97-ВР та ін.

Таким чином, ознаками нормативно-правових актів, що регулюють та визначають переробну галузь, а саме ту, що пов’язана з переробкою зернових й зернобобових культур, є їх велика значимість, використання правових норм інших галузей права, значна кількість імперативних приписів. В аграрному законодавстві України поступово формується інститут правового регулювання виробництва зернових й зернобобових культур та продуктів їх переробки, що регулює правове становище суб’єктів та правовий режим об’єктів зернового виробництва, а також окремі стадії виробничого процесу зернового господарства та державного регулювання правовідносин в сфері виробництва.

.3 Роль запасів товарної продукції у реалізації збутової стратегії підприємства переробної галузі

Стратегія збутової діяльності - це процес довгострокового планування та організації збутової діяльності, що дозволяє успішно реалізувати філософію ведення збуту конкретним підприємством [58]. Стратегія збуту полягає в тому, щоб забезпечити доставку товарів у потрібне місце й у потрібній кількості відповідно до потреб покупців, а також повинна сприяти створенню найбільш ефективної системи і каналів реалізації продукції.

Основна мета збутової стратегії полягає в отриманні прибутку за рахунок постійного збільшення обсягів продажу. Її об’єктом є готова продукція, яку виробляє підприємство, та засобом - комерційні зусилля та стимули [35].

Однією з тактичних задач при розробці стратегії збуту підприємства є управління запасами готової продукції, які відіграють значну роль у її реалізації.

Роль запасів розглядається як з позитивного, так й з негативного боку.

Негативна роль запасів полягає у тому, що [40, с. 489]:

1.     запаси заморожують значні фінансові кошти та матеріально-товарні цінності, які могли бути використані з іншою метою;

2.       запаси гальмують підвищення якості продукції, тому що організація перш за все зацікавлена в реалізації запасів, а не в інноваціях в якості;

.        запаси ізолюють стадії бізнес-процесів та ланки логістичної системи один від одного;

.        наявність значних запасів перешкоджають впровадженню інтегральної парадигми логістики та концепції загальних витрат [75, с. 227];

.        спричиняють конфлікти різних сфер менеджменту: менеджмент маркетингу та виробничий менеджмент зацікавлені до більш високого рівня запасів для забезпечення безперервних процесів збуту та виробництва продукції, а фінансовий менеджмент - до меншого рівня запасів, що пов’язане з прискоренням оборотності запасів, зменшенням загальних витрат, пов’язаних з інвестиціями у запаси [75, с. 227].

Запаси підвищують поточні витрати підприємства, які з ними пов’язані: витрати на управління запасами (на формування замовлення); витрати на зберігання запасу (витрати на складські площі, технічних засобів складу, втрати (порча, крадіжки, моральне старіння) тощо), витрати на створення спекулятивного запасу, вартість транспортування при переміщенні, вантажопереробки та доставки до місця споживання та ін. [84].

Ще однією негативною стороною запасів є те, що вони сприяють зниженню реакції організації на потреби споживача, тому що управлінський персонал перш за все має на меті прийняття рішення о першочерговому залученні в зовнішнє споживання вже існуючого запасу, тобто вимоги споживача є на другому плані. Запас послаблює гнучкість управління підприємством, зменшує можливість його адаптації до зовнішнього середовища, призводить к втраті чутливості ринку, к зниженню реакції на потреби споживача [84].

Таким чином, усі ці негативні сторони створення значного рівня запасу впливають на можливе підвищення ціни на готову продукцію, що сприяє втраті цінової конкуренції та послаблює положення організації на ринку.

Позитивна роль запасів полягає у тому, що [40, с. 489]:

1.     запаси послаблюють залежність між постачальниками, виробниками, споживачами;

2.       забезпечують виробництво матеріальних ресурсів оптимальними партіями;

.        забезпечують безперервність процесу виробництва та збуту;

.        згладжують непередбачені коливання попиту та пропозиції, збої постачань, виробничого процесу;

.        збільшують надійність управління.

Таким чином, запаси підвищують надійність логістичного менеджменту та є необхідним елементом реалізації певної логістичної концепції.

Запаси забезпечують ритмічність виробництва підприємства та споживання, процесу реалізації, пропозиції на ринку комплексного товару "виріб - сервіс" [89, с. 148].

Збутові запаси на підприємстві сприяють [41, с. 202-203]:

1.     економії від перевезень за рахунок навантаження товарів у спеціальну тару на автомобілі та причепи. Поки економія від перевезень нижча від складських витрат, доцільніше завантажувати великі обсяги. Підприємства можуть надавати вищий рівень сервісу і зменшити сумарні витрати.

2.       зменшенню виробничих витрат за максимальної потужності. Це означає, що підприємства виробляють продукцію на майбутнє, очікуючи на замовлення. З огляду на це вони можуть продати всю продукцію, що призведе до її нагромадження. Разом з тим виграш виявиться в підвищенні її якості та зменшенні витрат.

.        задоволенню сезонного попиту на товар. Підприємство може неефективно виробляти продукцію під час пікового попиту на неї. Тому може виробляти продукцію з меншими витратами при відповідно менших потужностях та мати склади для нагромадження продукції під пікові сезонні вимоги.

.        поліпшенню сервісу клієнтів та зниженню збитків на втрати продажу. Виграш досягається від зниження втрат "непродажу".

.        утриманню постійних працівників, оскільки це забезпечує збереження кваліфікованої робочої сили, а отже, довготривалих витрат на формування трудового потенціалу.

Основна мета запасів - буди буферною ланкою між попитом та пропозицією [91, с. 364]. Запаси забезпечують виконання всіх виробничо-допоміжних операцій та підтримують безперебійність процесів підприємства [89, с. 144].

Жодне підприємство не обходиться без запасів, що обумовлене тими функціями, які вони виконують (рис. 1.3) [51, с. 126].

Рис. 1.3. Основні функції збутових запасів

Запаси дозволяють зекономити на масштабах закупки, транспортування та виробництва за рахунок більш низьких витрат від замовлення великими партіями, більш низьких тарифів за рахунок консолідації замовлень [86, с. 213]. Запаси забезпечують географічну спеціалізацію окремих господарських одиниць підприємства, тому що доволі часто підприємства розташовуються далеко від основних ринків збуту. Функція врівноваження попиту та пропозиції пов’язана з розривом в часі між виробництвом та споживанням (особливо для сезонного виробництва) та передбачає вкладення коштів у створення запасів, які повинні бути повністю використані на певний момент часу. Функція захисту від невизначеностей передбачає створення страхових та буферних запасів, які згладжують коливання попиту та постачання. Страхові запаси захищають від двох невизначеностей: коли існує ймовірність того, що попит в рамках функціонального циклу виявиться більше очікуваного (споживач заказує більше чи менше товару ніж планувалося), та коливання тривалості функціонального циклу (вірогідність затримок з отриманням чи обробкою замовлень або затримка продукції при її транспортуванні). Функція консолідації запасів передбачає їх накопичення для забезпечення максимальної ефективності виробничого процесу на підприємстві та, у випадку, збутових запасів, дає можливість продавати продукцію в повному асортименті та відправляти крупні партії своїм клієнтам при мінімальних тарифах [51, с. 126-128].

Також збутові запаси забезпечують безперервність розширеного виробництва і обігу, в процесі яких відбуваються їхнє систематичне утворення і витрачання; задовольняють платоспроможний попит населення, оскільки є формою товарної пропозиції; характеризують співвідношення між обсягом і структурою попиту і товарної пропозиції.

Збутові запаси є витратами, зробленими за вчорашніми цінами. Тому певний час підприємства можуть працювати за рахунок зменшення збутових запасів без зростання витрат. Завдяки запасам ціни на ресурси і навіть загальний рівень цін можуть залишатись незмінними. Там, де утворення збутових запасів неможливе або їхнє утримання коштує надто дорого, фірми прагнуть замінити нерухомі збутові запаси "запасом" термінових контрактів на поставку і збут продукції за фіксованими цінами [52].

Таким чином, запас - це змінний ресурс підприємства, який виступає в ролі буфера та гарантує те, що він буде функціонувати в умовах невизначеності, існуючої по всьому ланцюгу постачань. Запаси є основою діяльності будь-якого підприємства: вони належать до складу оборотних активів підприємства, акумулюють в собі значні грошові кошти, а також від наявності чи відсутності запасів залежить товарообіг підприємства. Запаси є одним з чинників, що визначають політику підприємства та впливають на рівень логістичного обслуговування в цілому. В логістиці та в управлінні ланцюгами постачань вони складають товарно-матеріальні цінності, а також забезпечують основну та допоміжну діяльність підприємства.

2. Комплексний аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства

.1 Техніко-економічна характеристика підприємства

Підприємство "Терра" (далі підприємство) - це товариство з обмеженою відповідальністю з колективною формою власності, сферою діяльності якого є агропромисловий комплекс, а саме переробка та реалізація зернових та зернобобових культур (Додаток А) з подальшим виготовленням з них круп і пластівців швидкого приготування та інших продуктів харчування (додаток Б). Згідно з КВЕД основним видам діяльності підприємства є:

1.     15.61.0 Виробництво продуктів борошномельно-круп’яної промисловості (круп);

2.       51.21.0 Оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин;

.        60.24.0 Діяльність автомобільного вантажного транспорту.

Підприємство зареєстровано з 8 липня 1999 р. та розташоване у м. Первомайський Харківської області.

Згідно зі Статутом підприємства метою заснування та діяльності компанії є задоволення потреб у товарах та послугах і одержання прибутку. Предметом діяльності підприємства є:

1.     виробництво круп, пластівців, борошна, хліба та хлібобулочних виробів, макаронних виробів, сухарів, печива, пирогів і тістечок, крохмалю та крохмальних продуктів, сухарів, печива з тривалим терміном зберігання та інших продуктів харчування;

2.       роздрібна та оптова торгівля продуктів харчування, сировиною, матеріалами, продукцією виробничо-технічного призначення, сільськогосподарською продукцією, продукцією тваринництва, товарами народного вжитку, а також автотранспортними засобами та запасними частинами;

.        виробництво, переробка та реалізація продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку, сільськогосподарської продукції; торгівельно-посередницька діяльність у здійсненні купівлі - продажу всіх видів продукції і товарів відповідно до діючого законодавства України; здійснення усіх видів консигнаційної торгівлі й товарообмінних (бартерних) операцій;

.        надання підприємствам, організаціям і населенню виробничих, торгових, транспортно-експедиційних, складських, рекламних, консультаційних, керівних, посередницьких та інших видів послуг;

.        утворення підсобних господарств, закупка у населення вирощування, схов, зберігання, переробка і реалізація сільськогосподарської продукції;

.        організація підприємств громадського харчування;

.        надання транспортних послуг населенню та підприємствам усіх видів власності власним та орендованим вантажним та легковим транспортом по території України, СНД та країн далекого зарубіжжя;

.        зовнішньоекономічна діяльність.

Місія підприємства: потреби споживача на першому місці, потреби компанії - на другому.

Інфраструктура підприємства представлена в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 Характеристика інфраструктури підприємства

Назва	Характеристика
Транспортні розв’язки
Автомобільні шляхи	з твердим покриттям
Залізничні шляхи	є в наявності
Повітряний транспорт	нема
Водний транспорт	нема
Інженерні мережі
енергоносії (Обленерго)	300 кВт за годину
вода (власна свердловина 75 м)	25 м. куб. за добу
тепло (автономне)	25000 Кал за добу
каналізація (вигриб)	2 м. куб. за добу
газ (Шебелінкагазвидобуток)	1680 м. куб. за добу
Забезпеченість сировинними ресурсами	господарства східного, центрального та південного рег
Розмір земельної ділянки	1,2759 га
Площа виробничих корпусів	3100 м. кв.
Складські приміщення напільного зберігання	2400 м. кв.

Основні етапи розвитку підприємства представлені в табл. 2.2.

Таблиця 2.2 Історія розвитку підприємства

Дата
Лютий, 1998 р.	Реєстрація приватного підприємства Приходько С. О. Налічується одна технологічна лінія продуктивністю від 1,5 до 5 т продукції за зміну тривалістю 12 годин та один транспортний засіб (автомобіль КАМАЗ). Продукція реалізується як вагова (фасування в мішки 25 - 50 кг) на ринках м. Харкова та області
1999 р.	Нарощування виробничих та транспортних потужностей: придбаний один автомобіль і додаткова лінія з виробництва круп. Розширилася географія збуту: продукція реалізовувалася в п’яти областях східної України
8 липня, 1999 р.	Реєстрація товариства з обмеженою відповідальністю "Терра", директором якого призначений Ясинський І. І.
2000 р.	Налічується шість виробничих ліній з виробництва круп з п’яти видів зернобобових культур. Створена лабораторія по перевірці якості вхідної сировини і готової продукції
2001 р.	Змонтована лінія з виробництва пластівців швидкого приготування
2002 р.	Освоєно фасування пластівців в картонну упаковку. Продукція реалізовується практично по всій Україні. Подана заявка на реєстрацію торгівельного знаку "Терра". Розроблена та впроваджена програма "Здорове харчування" та зареєстрована торгівельна марка під тією ж назвою
2003 р.	Придбання виробничих площ на базі Первомайського ремонтно-транспортного підприємства, встановлення устаткування та запуск виробництва: монтаж зерноприйомного комплексу, ємкостей для зберігання зерна, лінії зерноочистки, переоснащення устаткування для виробництва пластівців; придбані та встановлені верстати для розфасування круп і пластівців в поліпропіленовий пакет і картонну упаковку
2006 р.	Кардинальне технічне переоснащення виробництва: застаріле устаткування замінене на сучасне високотехнологічне. Заміна упаковки на сучаснішу, якіснішу і барвистішу для всього асортименту продукції. Автопарк поповнився новим євротранспортом
2007 р.	Проведений ребрендінг торгівельної марки "Терра". Розроблений новий знак "Терра"
2008 р.	Компанією „Citech Ukraine B.V." була впроваджена система управління якістю згідно з міжнародними стандартами ISO 9001-2008 та вручений міжнародний сертифікат № S-2008-9297
2009 р.	Побудована нова будівля під виробництво і склад фасованої продукції. Придбані і встановлені нові автоматичні лінії з фасування круп і пластівців, в т. ч. високотехнологічна лінія з дозування і фасуванню багатокомпонентних сумішей
2010 р.	Розроблені нові види продукції (крупи "Терра" у варильному пакеті), дизайн і форма упаковки. Придбана і змонтована в новому цеху лінія з виробництва пластівців швидкого приготування. Побудована нова біокотельня для виробітку пари і тепла на виробничі потреби (принцип роботи котельної заснований на спалюванні лушпиння і інших відходів виробництва)
2010-2011 р.	Розроблені нові види продукції (каші моментального приготування з різними добавками), новий дизайн і форма упаковки каш

Станом на грудень 2011 р. виробничі потужності підприємства дозволяють виробляти до 3000 т круп’яної продукції та 1000 т пластівців в місяць. Площа виробничих приміщень складає більше 3000 кв. м., складських приміщень - 1000 м².

На підприємстві працює 230 чоловік, з яких 16 осіб пенсійного віку та 147 осіб, стаж роботи яких більше 10 років, налічується 3 інваліда.

В якості виробничо-управлінської структури підприємства виступає структура лінійно-функціонального типу, що підвищує ефективність управління діяльністю підприємства, забезпечує чітку роботу кожного підрозділу й організації в цілому завдяки жорсткій системі зв’язків [33], а також сприяє відносно швидкому здійсненню управлінських рішень [77].

На підприємстві виділяють наступні структурні підрозділи: цех по виробництву круп та пластівців швидкого приготування; склад зберігання зернових та технічних культур; дільниця фасування готової продукції; склад зберігання готової продукції; склад відходів виробництва; котельня; ремонтно-механічна дільниця; електродільниця; охорона; лабораторія; адміністрація.

Організаційна структура підприємства представлена у додатку В.

Проаналізуємо діяльність підприємства за допомогою SWOT-аналізу: виявленню можливостей та загроз розвитку компанії, встановлення слабких та сильних сторін (табл. 2.3).

Таблиця 2.3 Основні характеристики діяльності підприємства

Сильні сторони	Слабкі сторони
1. вигідне транспортне та географічне положення, сусідство з крупними агропромисловими регіонами України й Росії, що забезпечує близькість бази сировини і низькі ціни на сировину та транспортні витрати на її доставку в порівнянні з іншими регіонами; підприємство знаходиться поруч з розвинутими транспортними магістралями та залізничним вузлом; 2. відповідність вибраного напряму виробництва продукції сучасному рівню розвитку ринку переробки сільськогосподарської продукції; 3. сучасні енергозберігаючі технологій, які положено в основу виробництва: біокотельня для виробітку пару та тепла на виробничі потреби (в майбутньому встановлення в біокотельні додаткового котла з парогенератором для виробітку власної електроенергії); замкнутий цикл води на виробничі потреби, власна свердловина; 4. висококваліфікований персонал, який свій час був незатребуваний у зв’язку з закриттям великих промислових підприємств: заводів ЗБК-2, "Хімпром", "Агрохімкомплекс"; чітко розроблена стратегія маркетингу та ринкова тактика; 6. потужний науково-технологічний та виробничий ресурс: наявність сучасного високотехнологічного устаткування для виробництва продукції, технології виробництва, власна лінія зерноочистки; 7. власний автопарк, складські потужності з необхідною інфраструктурою; 8. впровадження системи управління якістю згідно з міжнародними стандартами якості ISO 9001:2008; наявність лабораторії контролю якості по перевірки вхідної сировини та кінцевої готової продукції; 8. безвідходність виробничого процесу: усі продукти переробки зернобобових (зерновідходи та висівки) використовуються для виробництва комбікормів та реалізації іншим споживачам; 9. конкурентні ціни на продукцію за рахунок більш низької собівартості продукції згідно з вимогами ринку та потребами споживачів в порівнянні з підприємствами інших регіонів України; 10. широкий асортимент продукції, характерної для даної галузі; 11. добре налагоджена логістика постачання та збуту (50 % споживачів продукції підприємства - крупнооптові бази та торгівельні дома; робота з "сильними" дистриб’юторами).	1. при умовах постійного розширення виробництва продукції існує проблема недостачі складських потужностей; 2. недостатня кількість власних транспортних засобів; 3. використання принципу максимального використання потужностей, що впливає на накопичення запасів готової продукції й, як наслідок заморожування фінансових ресурсів у цих запасах та завантаженість складів; 4. неефективне управління запасами: запаси сировини, готової продукції бувають надмірно великі, що супроводжується великими витратами та замороженням фінансових коштів, а деколи у недостатній кількості - відставанням від графіків виробництва, втрати від простою виробництва, втрата можливого прибутку від реалізації, тощо. 5. в деяких випадках виробничі потужності не забезпечують необхідні для збуту об’єми готової продукції.
Можливості	Загрози
1. розширення ринків збуту як на території України та за кордоном;	зниження експортного потенціалу, за рахунок умов високої урожайності
2. освоєння нових технологій виробництва; 3. розширення асортиментного ряду продукції; 4. гнучке реагування на запити споживачів; 5. вдосконалення якості готової продукції; 6. ємкість ринку продуктів швидкого приготування ще не є вичерпною з точки зору об’єму споживчого попиту та широти асортименту; 7. підвищення інвестиційної привабливості бізнесу з виробництва продуктів швидкого приготування у зв’язку зі зростанням в Україні популярності цих продуктів; 8. альтернативні варіанти постачання готової продукції у зв’язку з відсутністю постачальників-монополістів та достатнім розвитком світового ринку зерна.	1. сільськогосподарських культур за кордоном; 2. висока конкуренція в галузі; 3. нестабільний політичний та економічний стан в крайні; 4. соціально-економічна криза в країні та за кордоном; 5. високий рівень інфляції в країні; 6. швидкі змін на ринку продукції; 7. вірогідність недостатнього матеріально-технічного забезпечення за рахунок низької урожайності сільськогосподарських культур у зв’язку зі складними погодними умовами; 8. вірогідність непорядних партнерів; 9. постійно зростаючі ціни на енергоносії та паливо; 10. зниження попиту як наслідок падіння доходів населення.

Розглянувши слабкі та сильні сторони компанії, а також можливості та загрози, можна зробити висновок, що підприємство інтенсивно розвивається, має певну ланку на ринку, міцні партнерські стосунки зі своїми клієнтами, постачальниками та іншими партнерами, а також певну стратегію подальшого просування.

Матриця SWOT-аналізу дає змогу завдяки різноманітним комбінаціям сильних та слабких сторін, можливостей та загроз проаналізувати стратегію розвитку компанії згідно з умовами ринкового середовища (табл. 2.4).

Зіставлення сильних та слабких сторін з ринковими можливостями і погрозами дозволяє відповісти на наступні питання, що стосуються подальшого розвитку підприємства:

1.     Як скористатися можливостями, використовуючи сильні сторони діяльності підприємства?

2.       Як за рахунок сильних сторін діяльності підприємства нейтралізувати існуючі погрози?

.        Як слабкі сторони підприємства можуть перешкодити скористатися можливостями?

.        Яких погроз, посилених слабкими сторонами, потрібно більш всього берегтися?

Таблиця 2.4 Матриця SWOT-аналізу діяльності підприємства

	Можливості	Загрози
Сильні сторони	1. розширення ринків збуту та інвестиційної привабливості бізнесу, тому що ємкість ринку не є вичерпною з точки зору об’єму споживчого попиту та широти асортименту. Цього можна досягти за рахунок більш низької собівартості продукції компанії, обумовленої досконалими виробничими процесами та близькістю бази сировини (менші витрати на виробництво продукції); високою якістю продукції та чітко розробленої стратегії маркетингу та ринкової тактики; 2. розширення асортименту за рахунок освоєння нових технологій виробництва; 3. вдосконалення якості готової продукції, тому що технологія виробництва продукції включає всі ланки переробки зернобобових культур по всьому ланцюжку: "від комбайну до кінцевого споживача"; 4. можливість швидко реагувати на зміни та запити ринку завдяки чітко розробленої маркетингової політики та тактики поведінки.	1. завдяки високій якості продукції, середніх цін на неї, досконалому виробничому процесу, безвідходності виробництва, які впливають на більш низьку собівартість, продукція компанії є конкурентною як на українському ринку, так і за кордоном та має свого споживача; 2. підприємство може швидко та гнучко реагувати на політичні, економічні загрози зовнішнього середовища за рахунок досвіду та роботи висококваліфікованого персоналу; 3. завдяки наявності сучасних енергозберігаючих технологій, які положенні в основу виробництва (біокотельня для виробітку пару та тепла на виробничі потреби, власна свердловина) вплив на ціну готової продукції постійно зростаючих цін на енергоносії та паливо є незначним у порівнянні з іншими підприємствами цієї галузі.
Слабкі сторони	1. недостатня кількість складських потужностей та автомобільного парку впливають на збутову діяльність та є вузьким місцем у логістичному ланцюжку; 2. недостатня кількість складських потужностей не дозволяє розширювати виробничі потужності, що в свою чергу також впливає на об’єми збуту готової продукції; 3. надмірна кількість запасів (завантаженість складів) призводить до заморожування грошових коштів, які можна було б вкласти в інші напрями діяльності компанії. 4. обмежена кількість складських площ та грошових коштів не дає змогу закупити сировину в бажаній кількості.	Можливість виникнення таких рисків: 1. ризик, пов’язаний зі ступенем доступності сировини в наслідок недостатніх пропозицій виробників сільськогосподарської продукції та недостатністю складських площ. 2. ризик відсутності або падіння попиту, хоча він є мінімальним.

Таким чином, можна зробити висновок, що сильні сторони компанії дають змогу реалізації її можливостей та протидії загрозам з зовнішнього середовища, а також впливають на більш низьку собівартість продукції в порівнянні з іншими компаніями-конкурентами. Слабкі сторони компанії потребують оптимізації, але є незначними в порівнянні з сильними сторонами підприємства.

.2 Фінансовий аналіз діяльності підприємства

Фінансовий аналіз підприємства - це процес дослідження фінансового стану підприємства й основних результатів фінансової діяльності з метою виявлення резервів подальшого підвищення його ринкової вартості й забезпечення ефективного розвитку [16, с. 74-75].

Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є дані [94]:

1.     балансу (форма № 1);

2.       звіту про фінансові результати (форма № 2);

.        звіту про рух грошових коштів (форма № 3);

.        звіту про власний капітал (форма № 4);

.        дані статистичної звітності та оперативні дані.

Дані фінансової звітності підприємства представлені у додатках Д - Н.

Для проведення фінансового аналізу господарюючих суб’єктів України запропоновано такі групи показників з урахуванням набутого практичного досвіду та досвіду зарубіжних країн [27, c. 283-287]: оцінка майнового становища; ліквідності й платоспроможності; фінансової стійкості; ділової активності; рентабельності.

Розрахунки показників аналізу фінансового стану підприємства представлено у додатку П.

Оцінка майнового становища дозволяє з’ясувати джерела формування майна й оцінити, як воно використовується. Основні показники, що характеризують майнове становище підприємства, представлені у табл. 2.5.

Таким чином, сума господарських коштів, що знаходяться у розпорядженні підприємства на 2009 р. складає 125219,9 тис. грн., на 2010 р. - 152974,5 тис. грн., на 2011 р. - 181793,6 тис. грн., тобто приріст складає 22,64% у 2010 р. порівняно з 2009 р. та 18,84 % у 2011 р. порівняно з 2010 р.

Спостерігається тенденція збільшення темпів росту оборотних активів у 2009 р. на - 23,97%, у 2010 р. - на 33,26 %, у 2011 р. - на 0,43 %, що позитивно впливає на діяльність підприємства.

Таблиця 2.5 Характеристика майнового становища підприємства

№	Показники	Алгоритм розрахунку	Роки
			2009	2010	2011
1	Сума господарських коштів, що знаходяться у розпорядженні підприємства, тис. грн.	Результат балансу (Б)	125219,9	152974,5	181793,6
2	Темпи зростання оборотних активів, %	Оборотні активи на кін. пер./Оборотні активи на поч. пер.	123,97	133,26	100,43
3	Коефіцієнт придатності необоротних активів	Необоротні активи/Баланс	30,05	23,84	36,03
4	Коефіцієнт придатності основних засобів	1 - (Знос основних засобів / Первісна вартість осн. засобів)	0,65	0,64	0,5
5	Коефіцієнт зносу основних засобів	Знос основних засобів / Первісна вартість осн. засобів	0,35	0,36	0,5

Коефіцієнт придатності необоротних активів відображає ту їх частину, що придатна до застосування в процесі господарської діяльності і складає у 2009 р. 30,05 %, у 2010 р. - 23,84 %, у 2011 р. - 36,03 %. Зростання цього показника в динаміці позитивно характеризує роботу підприємства.

Коефіцієнт придатності основних засобів показує, яка частина основних фондів придатна для експлуатації в процесі господарської діяльності. Таким чином, у 2009 р. - 0,65, у 2010 - 0,64, у 2011- 0,5. А коефіцієнт зносу основних засобів дорівнює: у 2009 - 0,35, у 2010 р. - 0,36, у 2011 р. - 0,5. Тобто спостерігається тенденція зниження придатності основних фондів для експлуатації в процесі господарської діяльності (їх зносу).

Оцінки ліквідності й платоспроможності характеризують можливість підприємства своєчасно та в повній мірі провести розрахунки за своїми зобов’язаннями. Ліквідність активів - здатність активів до швидкого перетворення в грошову форму без втрати своєї балансової вартості з метою забезпечення необхідного рівня платоспроможності підприємства.

Платоспроможність підприємства - це можливість у практичній ситуації, що склалася, погасити всі свої зобов’язання перед контрагентами, банками, акціонерами та іншими суб’єктами підприємницької діяльності [43]. Цей показник залежить від ліквідності балансу підприємства.

Основні показники ліквідності та платоспроможності представлені у табл. 2.6.

Таблиця 2.6 Характеристика ліквідності та платоспроможності підприємства

№	Показники	Алгоритм розрахунку	Роки
			2009	2010	2011
1.	Розмір власних оборотних коштів, грн.	Власний капітал - Необоротні активи	-242,2	9057,7	25720,3
2.	Маневреність власних оборотних коштів	Грошові кошти та їх еквіваленти / Власні оборотні кошти	0,27	0,41	0,0024
3.	Коефіцієнт покриття, грн./грн.	(Оборотні активи + Витрати майбутніх періодів)/(Поточні зобов’язання + Доходи майбутніх періодів)	1,26	2,06	1,92
4.	Коефіцієнт швидкої ліквідності	(Оборотні активи + Витрати майбутніх періодів - Запаси товарів)/ (Поточні зобов’язання + Доходи майбутніх періодів)	0,606	1,303	1,109
5.	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Грошові кошти та їх еквіваленти / (Поточні зобов’язання + Доходи майбутніх періодів)	0,0016	0,088	0,00547

Таким чином, спостерігається тенденція росту розміру власних оборотних коштів підприємства, що свідчить про його успішну діяльність: розмір власних оборотних коштів у 2009 р. складає - 242,2 грн., у 2010 р. - 9057,7 грн., у 2011 р. - 25720,3 грн.

Коефіцієнти маневреності характеризує ступінь мобільності власних засобів підприємства, тобто характеризує, наскільки інтенсивно підприємство залучає в обіг власні кошти. Коефіцієнти маневреності у 2009 р. дорівнює 0,27, у 2010 р. - 0,41, у 2011 р. - 0,0024.

Коефіцієнт покриття показує, скільки грошових одиниць оборотних засобів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов’язань. Він характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів протягом року та платоспроможність підприємства. Таким чином, на кожну гривню короткострокових зобов’язань припадало у 2009 р. 1,26 грн. поточних активів, у 2010 р. - 2,06 грн., у 2011 р. - 1,92 грн. Тобто, підприємство своєчасно ліквідує борги.

Коефіцієнт швидкої ліквідності, який за даними аналізу постійно зростає, відображає платіжні можливості підприємства щодо сплати поточних зобов’язань за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності дає змогу визначити, яку частину короткострокової заборгованості підприємство може негайно погасити.

Таким чином, підприємство можна назвати ліквідним й платоспроможним, здатним своєчасно сплачувати по своїм зобов’язанням.

Оцінка фінансової стійкості підприємства дає можливість визначити фінансовий запас міцності підприємства, тобто стабільність його діяльності з позиції довгострокової перспективи. Вона передбачає спроможність своєчасного і повного виконання зобов’язань підприємства за розрахунками з бюджетом, споживачами, постачальниками, підрядниками, кредиторами, тобто можливість підприємства здійснювати всі потрібні грошові виплати і розрахунки.

Основні показники фінансової стійкості підприємства представлено у табл. 2.7.

Одним з найважливіших показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства, є показник питомої ваги загальної суми власного капіталу в підсумку усіх коштів, авансованих підприємству, тобто відношення загальної суми власного капіталу до підсумку балансу підприємства - коефіцієнт автономії. По ньому дивляться, наскільки підприємство незалежно від позикового капіталу. У нашому випадку коефіцієнт фінансової автономії постійно зростає та складає у 2009 р. - 0,2985, у 2010 р. - 0,2976, у 2011 р. - 0,5018, що свідчить про те, що весь позиковий капітал може бути компенсований власністю підприємства.

Таблиця 2.7 Характеристика фінансової стійкості підприємства

№	Показники	Алгоритм розрахунку	Роки
			2009	2010	2011
1.	Коефіцієнт фінансової автономії	Власний капітал / Баланс	0,2985	0,2976	0,5018
2.	Коефіцієнт залучення власних коштів (коефіцієнт фінансової залежності)	Баланс / Власний капітал	3,3495	3,346	1,993
3.	Коефіцієнт маневреності власного капіталу	(Власний капітал - Необоротні активи) / Баланс	-0,01	0,20	0,28
4.	Коефіцієнт покриття довгострокових вкладень	Довгострокові зобов’язання / Необоротні активи	0,45	1,36	0,42
5.	Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів	Довгострокові зобов’язання / (Довгострокові зобов’язання + Власний капітал)	0,311	0,521	0,232
6.	Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел	Власний капітал / (Довгострокові зобов’язання + Власний капітал)	0,69	0,48	0,77

Коефіцієнт фінансової залежності - доля позикового капіталу в загальній валюті балансу. Показує скільки гривень вартісної оцінки всього майна підприємства приходиться на одну гривню власного капіталу. Чим більше значення показника, тим вище залежність підприємства від притягнутих фінансових засобів. Таким чином, на 3,35 грн. вартісної оцінки всього майна підприємства приходиться 1 грн. власного капіталу у 2009 р., у 2010 р. - 3,35грн./грн. та у 2011 р. - 1,99 грн./грн. Обсяг запозичених коштів знаходиться в границях норми.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка - капіталізована. Коефіцієнт маневреності власного капіталу у 2011 р. значно виріс в порівнянні з 2009 - 2010 рр. та складає 0,28.

Коефіцієнт покриття довгострокових вкладів показує, яка частина основних засобів та інших необоротних активів профінансована зовнішніми інвесторами. Таким чином, у 2009 р. ця частина складає 0,45, у 2010 р. цей показник значно зростає до 1,36, а у 2011 р. знову зменшується до рівня 0,42.

Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів характеризує структуру капіталу. Зростання цього показника - негативна тенденція, яка означає, що підприємство починає все сильніше залежати від зовнішніх інвесторів. Таким чином, у 2011 р. цей показник складає 0,232, що менше в порівнянні з 2009 - 2010 рр., що є позитивною тенденцією.

Таким чином підприємство має стабільність у своїй господарській діяльності з позиції довгострокової перспективи.

Оцінка ділової активності проявляється у динаміці розвитку підприємства, досягненні намічених цілей, у розширенні ринків збуту, тощо. Аналіз ділової активності дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства. Аналіз здійснюється за допомогою коефіцієнтів оборотності [45].

Коефіцієнти оборотності - система показників фінансової активності підприємства, яка характеризує наскільки швидко сформований капітал обертається в процесі його господарської діяльності [45].

Основні показники ділової активності підприємства подані у табл. 2.8.

Таким чином, обсяг виручки від реалізації має приріст на 28,91 % у 2010 р. в порівнянні з 2009 р. та на 10,22 % у 2011 р.; балансовий прибуток у 2010 р. в порівнянні з 2009 р. зменшився на 7,4 %, а у 2011 р. виріс на 39,56 % в порівнянні з 2010 р. Тобто підприємство успішно розвивається.

Фондовіддача складає у 2009 р. 7,79 грн./грн., у 2010 зростає на 0,5 грн. на складає 8,29 грн./грн., а у 2011 р. зменшується на 2,25 грн. в порівнянні з 2010 р., це свідчить про зниження інтенсивності використання фондів у 2011 р. в порівняно з 2010 р.

Таблиця 2.8 Характеристика ділової активності підприємства

№	Показники	Формула	Роки
			2009	2010	2011
1	Обсяг виручки від реалізації, грн.	Чистий дохід від реалізації продукції	184858,8	238305,4	262658,9
2	Балансовий прибуток	Чистий прибуток або збиток	10642,3	9857,4	13757,1
3	Фондовіддача, грн./грн.	Чистий дохід / Середньорічна вартість основних засобів	7,79	8,29	6,04
4	Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	Чистий дохід / Середньорічна вартість чистої дебіторської заборгованості	5,92	5,72	4,79
5	Період оборотності дебіторської заборгованості, дн.	Кількість днів у періоді (360, 90) / Коефіцієнт оборотності деб. заборгованості	61 16	63 16	76 19
6	Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	Середньорічна собівартість ГП/ Середньорічну кред. заборгованість	1,31	1,82	1,72
7	Період оборотності кредиторської заборгованості, дн.	Коефіцієнт оборотності деб. заборгованості / Коефіцієнт оборотності кред. заборгованості	275 69	198 50	210 53
8	Коефіцієнт оборотності запасів	Середньорічна собівартість ГП / Середньорічну вартість запасів	6,14	7,93	7,77
9	Період оборотності запасів, дн.	Кількість днів у періоді (360, 90) / Коефіцієнт оборотності запасів	59 15	46 12	46 12
10	Коефіцієнт оборотності активів	Чистий дохід від реалізації продукції / Баланс	1,48	1,56	1,44
11	Оборотність власного капіталу	Чистий дохід від реалізації продукції / Середньорічний розмір власного капіталу	5,77	5,87	4,13
12	Оборотність основного капіталу	Чистий дохід від реалізації продукції / Середньорічний результат балансу	1,618	1,714	1,572
13	Коефіцієнт стійкості економічного зростання	(Чистий прибуток - Виплачені дивіденди) / Власний капітал	0,28	0,22	0,15

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує швидкість обертання дебіторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємством. Спостерігається тенденція зменшення цього показника у 2011. в порівнянні з 2009 - 2010 р., але зростає період обороту за рік та за квартал поточного року.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості показує швидкість обертання кредиторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємству. Цей показник зменшується у 2011 р. в порівнянні з 2010 р. та складає 1,72, але збільшується період обороту заборгованості.

Коефіцієнт оборотності запасів складає 6,14 у 2009 р., у 2010 р. він помітно зростає до 7,93, а у 2011 р. - 7,77 і показує як часто обертаються запаси для забезпечення поточного обсягу продажу. Чим вищий коефіцієнт, тим швидше обертаються запаси. Кількість днів, необхідних на один оборот запасів, у 2009 р. за рік складає 59 днів, а за квартал поточного року - 15 днів; у 2010 р. та 2011 р. кількість днів однакова, тобто 46 днів та 12 днів відповідно. Спостерігається тенденція зменшення періоду обороту запасів, це свідчить про прискорення використання запасів, або ж про скорочення їх кількості, тобто більш налагоджену політику управління запасами у 2010 - 2011 рр. в порівнянні з 2009 р.

Коефіцієнт оборотності активів характеризує на скільки ефективно використовуються активи з точки зору обсягу реалізації, оскільки показує скільки гривень реалізації припадає на кожну гривню, вкладену в активи підприємства, Іншими словами - скільки разів за звітний період активи обернулися в процесі реалізації продукції. У 2010 р. коефіцієнт виріс порівняно з 2009 р. та зменшився у 2011 р. порівняно з 2010 р., але залишився приблизно на тому ж рівні.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини власного капіталу підприємства і показує ефективність використання власного капіталу підприємства. У 2009 р. складає 5,77, у 2010 р. трохи зростає та складає 5,87, а у 2011 р. зменшується в порівнянні з 2009 - 2010 рр. та складає 4,13. Тобто ефективність використання власного капіталу у 2011 р. зменшується в порівнянні з 2010 та 2009 рр. Така ж сама тенденція спостерігається з ефективністю використання основного капіталу.

Коефіцієнт стійкості економічного зростання складає у 2009 р. 0,28 та поступово зменшується у 2010 та 2011 рр. - 0,22 та 0,15 відповідно. Він характеризує стабільність одержання прибутку, який залишається на підприємстві для його розвитку і створення резерву.

Оцінка рентабельності дозволяє охарактеризувати економічну ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства.

Основні показники рентабельності підприємства подані у табл. 2.9.

Таблиця 2.9 Характеристика рентабельності підприємства

№	Показники	Алгоритм розрахунку	Роки
			2009	2010	2011
1.	Обсяг чистого прибутку, т. грн.	Прибуток від звичайної діяльності + Надзвичайні доходи - Надзвичайні витрати - Податки з надзвичайного прибутку	10642,3	9857,4	13757,1
2.	Рентабельність продукції, %	Чистий прибуток / Собівартість реалізованої продукції * 100%	8,36	5,49	7,4
3.	Рентабельність активів, %	Чистий прибуток / Середньорічний результат балансу * 100 %	9,31	7,09	8,24
4.	Рентабельність власного капіталу, %	Чистий прибуток / Середньорічний власний капітал	33,19	24,28	21,16
5.	Рентабельність основного капіталу, %	Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування / Баланс * 100 %	13,13	11,36	11,96	Операційна рентабельність реалізованої продукції, %	Операційний прибуток / Середньорічний чистий дохід * 100 %	12,4	9,62	11,19
7.	Чиста рентабельність реалізованої продукції, %	Чистий прибуток / Середньорічний чистий дохід * 100 %	5,76	4,14	5,24
8.	Валова рентабельність продажу, %	Валовий прибуток / Середньорічний чистий дохід * 100 %	31,18	24,7	29,37

Таким чином, обсяг чистого прибутку у 2010 р. зменшився на 7,4 %, але у 2011 р. в порівнянні з 2010 р. приріст складає 39,56 %.

Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво і показує частину прибутку на 1 гривню витрат, і складає у 2009 р. 8,36 %, у 2010 р. зменшується до 5,49 %, але у 2011 р. знову зростає до рівня 7,4 %.

Рентабельність активів характеризує ефективність використання активів підприємства. Таким чином ефективність використання активів у 2011 р. збільшується в порівнянні з 2010 р., але менша ніж у 2009 р.

Рентабельність власного капіталу характеризує ефективність вкладення коштів до даного підприємства. Цей показник поступово зменшується, що є не дуже хорошим явищем, але кошти досі залишаються рентабельними.

Аналізуючи рентабельність основного капіталу, можна зробити висновок, що його використання є ефективним.

Операційна рентабельність реалізованої продукції показує скільки прибутку від операційної діяльності припадає на одиницю виручки і складає у 2009 р. 12,4 %, у 2010 р. зменшується до 9,62 %, але у 2011 р. знову зростає до рівня 11,19 %.

Валова рентабельність продажу показує скільки припадає валового прибутку на одиницю доходу і складає у 2009 р. 31,18 %, у 2010 р. зменшується до 24,7 %, але у 2011 р. знову зростає до рівня 29,37 %.

Таким чином, проаналізувавши показники рентабельності можна зробити висновок, що ТОВ "Терра" є рентабельним підприємством і має ефективну фінансову та господарську діяльність.

.3 Аналіз виробничо-збутової діяльності підприємства

Виробничо-збутова діяльність розглядається як сукупність функцій і видів діяльності всіх підсистем підприємства, забезпечуючи зв’язок "підприємство - споживач", у розрізі кожного матеріального та інформаційного потоку за показниками номенклатури, якості, кількості, ціни, місця та часу продукції, що поставляється відповідно до вимог ринку [39, с. 98].

Матеріальний потік на підприємстві представлений на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Ланки матеріального потоку на підприємстві

На підприємстві закупівельна діяльність, як частина виробничо-господарської діяльності, знаходиться під впливом факторів, пов’язаних з виробничим профілем, об’ємами виробництва продукції та перспективами подальшого розвитку, а також, як процес, що забезпечує виробничі, обслуговуючі та інші процеси на підприємстві. Основна мета закупівельної діяльності полягає у задоволенні потреб виробництва у сировині, матеріалах, напівфабрикатах з максимально можливою ефективністю (закупівля в необхідній кількості, відповідної якості, за мінімальними цінами, в певні терміни).

На підприємстві можна виділити таки стадії закупівельної діяльності як планування, організація, облік, контроль, аналіз процесу закупівель. На стадії організації відділом матеріально-технічного забезпечення вирішуються питання: "Що потрібно закупити та у якій кількості?" (рис. 2.2) та "У якого постачальника та на яких умовах?" (рис. 2.3).

Рис. 2.2. Логістичний процес закупівлі сировини та матеріалів

Рис. 2.3. Процес закупівлі матеріальних ресурсів

Схема формування закупівлі відображена у табл. 2.10.

Таблиця 2.10 Взаємодія логістичних ланок при формуванні запиту на закупівлю

№	Логістичний ланцюг, ланки логістичного ланцюга	Комплексна логістична функція
П0	ЛЛЛ 1	Отримання заявки споживача на конкретну позицію продукції
П1	ЛЛЛ 1 - ЛЛЛ 2	Перевірка необхідної кількості запасу конкретної позиції на складі готової продукції для здійснення замовлення споживача
П2	ЛЛЛ 2 - ЛЛЛ 3	Заявка на виготовлення необхідної позиції готової продукції
П3	ЛЛЛ 3 - ЛЛЛ 4	Перевірка необхідної кількості запасу сировини для виготовлення конкретної позиції готової продукції для здійснення замовлення споживача
П4	ЛЛЛ4 - ЛЛЛ 5	Заявка до відділу постачання про необхідність сировини для виробництва. Аналіз та визначення потреби в матеріальних ресурсах, складання плану закупівель
П5	ЛЛЛ 5 - ЛЛЛ 6	Дозвіл комерційного директора на закупівлю необхідної кількості сировини
П6	ЛЛЛ 6 - ЛЛЛ 7	Запит в бухгалтерію на виділення грошових коштів для закупівлі необхідної кількості (у разі необхідності пошук додаткових грошових коштів)
З		Зворотній зв’язок між відділами

Вирішення другого питання вимагає аналізу ринку сировини, існуючих і потенційних постачальників, й вибір найбільш оптимальних із них з точки зору ефективності та перспективності, оптимальності закупки (ціна, якість, умови платежу, терміни, тощо).

Процесів при закупівлі відображена у табл. 2.11

Таблиця 2.1 Процесу закупки матеріальних ресурсів у постачальника

№	Характеристика
П 1	Проведення переговорів на закупівлю та узгодження цін на матеріальні ресурси, що закупаються, а також термінів платежу, умов поставки
П 2	Укладення контракту на співпрацю (контракт на закупівлю) та надання постачальником послуг із закупівлі
П 3	Організація доставки матеріальних ресурсів на підприємство

На сьогоднішній день у підприємства налічується більше ніж 3000 постачальників. Основними умовами (критеріями відбору) при роботі з ними є: ціна (вагомий коефіцієнт - 0,2), термін поставки (0,2), якість продукції (0,3), технічне обслуговування (0,1), можливість зменшення витрат (0,1), умови платежу (0,1). За даними рейтингової оцінки (проводилася відділом матеріально-технічного забезпечення) основні постачальники представлені у табл. 2.12.

Таблиця 2.12 Основні постачальники підприємства

№	Постачальник	Місцезнаходження	Продукція, що поставляється
1	СФГ "Надежда-В"	Дніпропетровська обл.	кукурудза
2	СВК "Токари"	Полтавська обл..	овес, пшениця ярова, просо
3	СТОВ "Ленінський шлях"	Донецька обл.	пшениця озима
3	ТОВ "Агро Трейд"	м. Харків	горох
4	ПСП "Турчанка"	Чернігівська обл.	овес, жито
5	СФГ "Промінь"	Чернігівська обл.	пшениця ярова, горох
6	АСП "Ольховатка"	Харківська обл.	горох
7	СТОВ ім. Шевченка	Сумська обл.	овес
8	ТОВ "Гайчур"	Запорізька обл.	ячмінь
9	ЗАТ "Агронива"	Запорізька обл.	горох
10	ПСП "Перше Травня"	Харківська обл.	соняшник, ячмінь
11	ТОВ "Ексар"	м. Чернігів	горох, овёс
12	СФГ "Агреатик"	Київська обл.	овес
13	ТОВ "Арго"	Сумська обл.	овес
14	СТОВ "Ерковци 2"	Київська обл.	кукурудза
15	ТОВ "Україна"	Запорізька обл.	овес
16	ТОВ "Прогрес"	Чернігівська обл.	ячмінь
17	ТОВ "Орелькалатінвест"	Харківська обл.	горох, ячмінь
18	ТОВ "Мрія"	Чернігівська обл.	жито
19	ПСП "Мир"	Запорізька обл.	горох
20	ТОВ "Зоря"	Дніпропетровська обл.	голий овес
21	ПП "Партнер-С"	Харківська обл.	горох, ячмінь
22	ФГ "Патлаченка П.А."	Кіровоградська обл.	ячмінь
23	ФГ "Світанок"	Черкаська обл.	пшениця ярова
24	ТОВ СП "Родина"	Харківська обл.	ячмінь
25	СФГ "Ганна"	Харківська обл.	кукурудза, горох
26	ТОВ "Руновщина"	Харківська обл.	ячмінь
27	ПСП ім. Леніна	Харківська обл.	пшениця озима
28	ТОВ "Батьківщина"	Запорізька обл.	просо, кукурудза, ячмінь, пшениця озима
29	ПСП „Тернівка"	Харківська обл.	пшениця озима
30	СВК "Ставровський"	Одеська обл.	голий овес
31	ФГ "Репіна"	Харківська обл.	горох
32	ПСП "Лавське"	Чернігівська обл.	овес
33	АФ "Вінд"	Дніпропетровська обл.	голий овес
34	ПТЗТ "Екопрод"	Донецька обл.	просо
35	ПП "Обрій"	м. Дніпропетровськ,	ячмінь
36	ТОВ АФ "Граковське"	Харківська обл.	горох

Виробництво на підприємстві поділяється на види:

1.     І виробництво, до якого відносяться перша лінія з виробництва подрібненої крупи (крупа пшенична озима, крупа пшенична ярова, кукурудзяна та ячмінна крупи); друга лінія з виробництва пшона (крупа пшоняна); третя лінія з виробництва перловки (житня, пшенична, ячмінна перловка, кутя озима та ярова) та колотого гороху; дві лінії з виробництва пластівців та окрема лінія з виробництва гороху (цільного й колотого).

Продуктивність І виробництва представлена у табл. 2.13.

Таблиця 2.13 Продуктивність І виробництва

№	Найменування продукції	Вихід готової продукції після переробки сировини, %	Продуктивність лінії за одну зміну, т/зміна
1 лінія "Подрібнені крупи"
1	Крупа пшенична озима	82-87	15,00
2	Крупа пшенична ярова	90-93	15,00
3	Крупа кукурудзяна	70-74	9,00
4	Крупа ячмінна	75-78	13,00
2 лінія "Пшоно"
1	Крупа пшоняна	58-62	5,00
3 лінія "Перловка, Кутя"
1	Перловка по 25 кг	74-80	7,00
2	Кутя озима, ярова	94-97	15,00
3	Житня, пшенична перловка по 45 кг	94-97	13,00
4	Горох колотий	80-84	15,00
5	Ячмінна перловка	74-80	8,00
4 лінія "Горох"
1	Горох колотий, цільний	80-85	15,00
5 та 6 лінії "Виробництво пластівців"
1	Пластівці горохові	93-97	5,00
2	Пластівці гречані	77-80	15,00
3	Пластівці вівсяні з голозерного вівса	73-92	10,00
4	Пластівці вівсяні зі звичайного вівса	47-53	8,00
5	Пластівці кукурудзяні	78-82	2,00
6	Пластівці вівсяні з крупи вівсяної не подрібненої	92-97	8,00
7	Пластівці пшеничні	85-92	6,00
8	Пластівці пшоняні	65-80	3,00
9	Пластівці житні	85-92	11,25
10	Пластівці ячмінні	85-92	5,00

2.     ІІ (фасувальне) виробництво, яке налічує три фасувальні лінії, потужністю по 1 тонні за зміну кожна. Дрібне фасування - встановлено автоматичне фасувально-пакувальне обладнання. На фасуванні працюють жінки та вантажник-чоловік. Проводиться фасування в упаковки (коробки та пакети) по 400, 800, 1000 г.

3.       ІІІ виробництво - окрема лінія з виробництва пластівців "Старт".

Продуктивність ІІІ виробництва представлена у табл. 2.14.

4.     ІV виробництво - виробництво різноманітних сумішей з пластівців. Всі стадії виробничого процесу механізовано за виключенням вантажно-розвантажувальних робіт по переміщенню готового продукту (переміщення здійснюється робочими на відстань 2 - 3 м., для транспортування продукції з цеху на склад та зі складу на автотранспорт використовується авто навантажувач). Обладнання підприємства забезпечує безперебійну та безаварійну роботу всіх комплексів підприємства.

Таблиця 2.14 Продуктивність ІІІ виробництва

№	Найменування продукції	Вихід готової продукції після переробки сировини, %	Продуктивність лінії за одну зміну, т/зміна
Лінія "Старт"
1	Пластівці горохові	93-97	5,00
2	Пластівці гречані	77-80	2,00
3	Пластівці кукурудзяні	78-82	3,00
4	Пластівці пшеничні	6,00
5	Пластівці житні	85-92	5,00
6	Пластівці рисові	76-80	4,00
7	Пластівці ячмінні	85-92	6,00

В цеху з виробництва круп та пластівців швидкого приготування встановлене наступне технологічне устаткування, а саме:

1.     лінія для виробництва круп та пластівців швидкого приготування тип ЛПК-2 - лінія для виробництва 5 сортів круп та 9 видів пластівців, яка забезпечує подрібнення, змішування та видачу готової продукції. Вона складається з дробарки молоткової, змісителя, ваг, дозатору, шнека розвантажувального. Потужність цієї лінії - 1,8 - 2 тонн за годину, кількість обслуговуючого персоналу - 1 особа.

2.       фасувально-пакувальний комплекс тип АРМ-2 з мультіголовочним дозатором тип ДВМ-8, який призначений для точного і швидкого дозування та пакування дрібноштучних, сипких і гранульованих продуктів.

.        комплекс фасувально-пакувальний тип "Гамма", який призначений для фасування і упаковки в трьохшовні пакети у формі трубочки "stick" різних продуктів малими дозами від 1г. - 70 г. в залежності від насипної щільності продукту. Автомати працюють з різними типами плівок: поліпропілен, ламінати, фільтр-папір і інші багатошарові плівки.

Комплекс з прийому, очищенню, проміжному зберіганню сировини використовується одночасно для 10 видів зернобобових культур загальною вагою 350 000 кг (350 т.) та автоматичної подачі зерна на виробництво.

Комплекс з виробництва крупи та зернових пластівці призначений для отримання високоякісного готового продукту за рахунок переробки зернобобових культур, а саме пшениці, ячменя, жита, гороху, кукурудзи, проса, рису, гречки тощо.

Технологія виробництва круп складається з наступних технологічних операцій:

1.  підготовка сировини до виробництва;

2.       сортування;

.        лушпиння;

.        подрібнення;

.        розподіл на фракції;

.        фасування та упакування;

.        зберігання та транспортування готової продукції.

Технологія виробництва пластівців швидкого приготування складається з наступного технологічного процесу:

1.  підготовка сировини до виробництва;

2.       лушпиння;

.        гідротермічна обробка зерна;

.        плющення зерна;

.        сушка пластівців;

.        сортування пластівців;

.        фасування та пакування;

.        зберігання та транспортування готової продукції.

Технологічні процеси виробництва круп’яної продукції та пластівців швидкого приготування схематично представлено у додатках Р, С, Т, У.

На всіх виробничих ділянках, починаючи з прийомки сировини та закінчуючи готовою продукцією, проводиться ретельний лабораторний аналіз якісних показників зернобобових культур та продуктів їх переробки.

На підприємстві існує система контролю якості, яка передбачає:

1.     Проектування виробництва підприємства здійснювалося відповідно до вимог: СНіП П-89-80 "Генеральні плани промислових підприємств. Норми проектування", СНіП 245-71 "Санітарні норми проектування промислових підприємств", СНіП 2.05.07-85 "Промисловий транспорт. Норми проектування".

2.       Розміщення устаткування в цехах і розміри проходів для обслуговування відповідають вимогам ГОСТ 18-434-84 "Процеси виробничі в концентратній промисловості", а також галузевим Правилам техніки безпеки і виробничої санітарії.

.        Експлуатація і обслуговування виробничого устаткування і транспорту здійснюється згідно нормативно-технічної документації.

.        Контроль якості вхідної сировини і готової продукції здійснює лабораторія контролю якості підприємства.

.        Підприємство систематично контролюється хлібною і карантинною інспекціями, санітарно-епідеміологічною службою.

Основною метою діяльності підприємства є забезпечення споживачів якісною продукцією, яка відповідає всім вимогам державної та міжнародної нормативно-правовій документації, що визначають якість харчових продуктів, а також зберігання та зміцнення репутації компанії як підприємства-постачальника високоякісної продукції з зернових та бобових виробів, пластівців швидкого приготування.

Стратегічні цілі в сфері якості: задовольнити товариство, замовників, персонал та засновників підприємства.

Основними задачами політики в області якості підприємство вважає:

1.     випуск конкурентоспроможної продукції, яка задовольняє вимоги споживача;

2.       випуск нових виробів відповідної якості, які диктує ринок, в більш короткі терміни ніж конкурентні підприємства;

.        забезпечення оптимальної відповідності показників якості та ціни продукції, які зі своєю ефективністю перевищують відповідні співвідношення конкурентної продукції.

На підприємстві впроваджено системи управління підприємством на базі вимог міжнародних стандартів ISO 9001:2000, ISO 9001:2008, що надає підприємству такі переваги:

1.     підвищення задоволеності своїх замовників за допомогою постійного підвищення якості продукції;

2.       підприємство стає конкурентоспроможним на внутрішньому та зовнішніх ринках;

.        продукція підприємства може реалізовуватися за світовими цінами;

.        дозволяє налагодити співпрацю з закордонними партнерами (зокрема, щодо отримання інвестицій);

.        переваги перед конкурентами при участі у тендерах;

.        дозволяє забезпечити прозорість та легкість управління діяльністю організації;

.        дозволяє запровадити механізм постійного покращення системи управління та підвищити ефективність роботи співробітників на всіх рівнях.

Ключовим принципом побудови системи менеджменту якості відповідно до вимог ISO 9001 на підприємстві є процесний підхід: діяльність організації складається з ряду взаємозалежних процесів, при яких вихідні дані одного процесу є вхідними для наступного.

Таким чином, за допомогою міжнародного стандарту ISO 9001:2008 підприємство намагається оптимізувати внутрішні бізнес-процеси і управління ними для того, щоб швидко і адекватно реагувати на нестандартні зміни на ринку.

На сьогоднішній день 50 % споживачів підприємства - це крупні торгівельно-оптові бази та торгівельні дома, харчові комбінати (табл. 2.15).

Це підприємства, на які поставляється частина виробленої продукції підприємства для подальшої переробки та фасування. Вагова продукція компанії є сировиною для цих підприємств, які випускають свою продукцію (супи швидкого приготування, мюслі, кранчі) під власними торгівельними марками, серед яких є "Олімп", "Маріванна", "Фрукталія", "Золоте Зерно", "Ласунька", "Bircher Benner", "Хуторок" та інші. Тобто в цьому випадку підприємство є проміжною логістичною ланкою в виробничій діяльності цих підприємств.

Таблиця 2.15 Основні споживачі підприємства в межах України

Місто	Назва компанії
Дніпропетровськ	ЗАТ "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів"
Донецьк	ТОВ "Сучасні технології"
	ПП "Мега"
	ПП "Каскад-5"
Житомир	ТОВ "Авгур"
Івано-Франківськ	ПП "ДНК"
Луганськ	ПП "Лева"
	ТОВ "Схід-сервіс"
	ПП "Нова бакалія"
Луцьк	АОЗТ "Волиньпак"
Мукачеве	"Закарпатська продовольча група"
Миколаїв	ТОВ "Бакт"
	ТОВ "Гравіт"
Одеса	ТОВ "Укрпродукт"
Сімферополь	ТОВ "Оливин"
	ТОВ "Торгсервіс"
	ТОВ "Кастор"
Слов’янськ	ТОВ "Славпласт"
Херсон	ПП Паришева
	МПП "Ритм"
	ТОВ "Захід"
	ТОВ "Гилея-Інвест"
	ТОВ "Камелот-сервіс"
Харків	ТД "Арго-Трейд"
	ТД "Бриг"
	ТОВ "Олімп"
	Олексіївський комбінат продтоварів

Час виконання циклу замовлення на підприємстві у цілому й по кожному компоненту здійснюється в такий спосіб: на 1-й день замовлення надходить й обробляється; 2-й день - виконання замовлення. У випадку, коли на підприємстві недостатньо запасів готової продукції замовлення виконується на 3-й день (2-й день - виробництво необхідної кількості продукції для відвантаження замовнику).

Замовлення приймаються по телефону, факсу й по мережі Інтернет. Основною роботою підприємства є виконання замовлень відповідно до умов договору, другорядною - поточні завдання.

Замовлення формуються в єдиній товарно-обліковій системі. У систему занесені не тільки будь-які закуплені товарні позиції, а й ті позиції, які не виробляються підприємством , але присутні у постачальників. В систему також включені товари-новинки, які тільки плануються з’явитися в продажу в найближчому майбутньому. Це дозволяє дізнаватися інформацію про попит на ті позиції, яких на даний момент не присутні в асортименті.

Для створення показників по якості замовлення і його виконання в системі створений графік поставок по клієнтах.

При реалізації продукції компанія використовує різні канали збуту, основне направлення - дистрибуція (практично в кожному місті України є дистриб’ютори торгівельних марок компанії).

Підприємство дотримується тактики реалізації продукції через крупні оптові компанії, а саме:

1.     вибір нових крупних оптових компаній, які вже оперують на ринку, та постійне співробітництво з ними. Основними критеріями при роботі з такими компаніями є: широка географія обхвату, упевнене положення на ринку, стійкі темпи зростання об’ємів продажу та кількості клієнтів, наявність власних складів та відпрацьованих транспортних схем. Підприємство активно співпрацює з торгівельними точками різного формату: від дискаунтера до гіпермаркеті та центрів оптової торгівлі, а саме з мережею супермаркетів "Клас", "Рост", "Брусниця", "Дігма", "Тройка", гіпермаркетом "Караван", центром оптової торгівлі "Метро Кеш енд Кері Україна", ВАТ "Атма" (м. Київ), дистриб’юторська компанія "Ефект" (м. Донецьк) та інші.

Перевагою цього варіанту є мінімальні витрати засобів та часу на створення оптової мережі збуту, можливість залучення до неї найбільш відомих компаній з досвідом роботи на українському та зарубіжних ринках.

.      створення власної мережі оптових торгівельних компаній (торгівельних представництв) на основі "винесення" в регіони відділів збуту.

Перевагами цього варіанту є можливість встановлення повного контролю роботи оптових компаній та проведення єдиної асортиментної та цінової політики, а також скорочення до мінімальної кількості посередників між виробником та кінцевим споживачем продукції.

Споживачами підприємства також є оптовики - це підприємці, яки закуповуючи продукцію компанії, реалізують її кінцевому споживачу на ринках у роздріб як вагову продукцію.

Проаналізувати збутову діяльність підприємства у кожному сегменті Українського ринку круп та пластівців:

1.     Оптові ринки та оптові бази-склади. В цьому сегменті реалізується в більшій мірі вагова продукція та присутня продукція різних виробників - від дрібних крупорушок до крупних заводів по переробці зернових та бобових культур. Ціна та якість круп та пластівців представлені в широкому діапазоні. Поступово зростає попит на найбільш якісну продукцію. Продукція підприємства відповідає вимогам даного сегменту. Але конкуренцію їй завжди складатимуть дрібні виробники з меншою вартістю своєї продукції, особливо в умовах зниження життєвого рівня населення.

2.       Бюджетний сегмент (армія і морський флот, школи, лікарні, дитячі сади). Цей сегмент передбачає більш жорсткі вимоги до якості продукції, що реалізовується. В умовах тендеру цінові рамки також є серйозним аргументом для ухвалення рішення про постачання продукції. Але стабільно-висока якість продукції підприємства дозволяє йому упевнено бути присутнім в бюджетному сегменті.

.        Сегмент підприємств, що фасують крупи і пластівців (Private Label). Завдяки високій якості круп і пластівців підприємство займає упевнене положення в цьому сегменті, що підтверджують виграні в різний час тендери зі всеукраїнськими і регіональними мережами: ТОВ "АТБ-маркет", холдинг "Фоззі Груп", ТОВ "Посад", ТД "Марс" і ін. Пластівці поставляються компаніям: ТОВ „Мекрос" (торгівельна марка „Кашовар"), ТОВ „Валерія" (торгівельна марка „Золотий колос"), ТОВ „Рисовий проект" (торгівельна марка „Рісові хлопці"), ТОВ „Ортопрот" (торгівельна марка „Ортопрот"), ТОВ „Олімп" (торгівельна марка „Олімп"), ТОВ "Караван", ТОВ "Рідний продукт" і ін.

.        Сегмент виробників. Крупи і пластівці швидкого приготування підприємства використовуються як компонент кінцевого продукту, що виробляється іншими підприємствами, які працюють на Українському ринку круп і пластівців. Зокрема, наші пластівці поставляються: ПП Олексіївський комбінат продтоварів (торгівельна марка "Ласунька"), Дніпропетровський комбінат харчових концентратів (торгівельна марка "Золоті зерно"), ТОВ "Динамо" (торгівельна марка "Фрукталія"), ТОВ "Віват" (торгівельна марка „Dr. Benner") та ін.

.        Сегмент дистрибуції є пріоритетним для підприємства, оскільки в цьому сегменті реалізується фасована продукція, що має високу додану вартість. Позиція підприємства в даному сегменті досить стійка в тих регіонах, де представлена його продукція. Є коливання в динаміці продажів, викликані як зовнішніми чинниками (несприятлива соціально-економічна ситуація в державі, що впливає на купівельну здатність населення; жорстка конкуренція з боку інших виробників), так і внутрішніми чинниками (робота відділу збуту, маркетингова підтримка, своєчасна закупівля необхідної сировини, робота основного і фасувального виробництв). Все це вимагає серйозного аналізу з боку керівництва підприємства. В перспективі підприємством розглядається доцільне виведення торгівельних марок із загального портфеля дистрибуції та переведення їх у фокус-групи й ексклюзивні команди.

Збут продукції підприємства по території України здійснюється за регіонами: Центральний, Західний, Південно-Східний, Північно-Східний та АР Крим. Проаналізуємо збутову діяльність компанії по регіонам (табл. 2.16).

Таблиця 2.16 Аналіз збутової діяльності підприємства на українському ринку

Область	Фасована продукція, шт.			Динаміка, %		Вагова продукція, т.			Динаміка, %
	2009р.	2010р.	2011р.	2009-2010р	2010-2011р	2009р.	2010р.	2011р.	2009-2010р	2010-2011
Центральний регіон
Вінницька	0	62518	77728	-	124,33	0	0	0	-	-
Київська	313755	535953	434915	170,82	81,15	0,98	218,54	178,27	223,0	81,57
Чернігівська	0	0	51976	-	-	0	0	0	-	-
Сумська	0	13304	27144	-	204,03	0	0	41,5	-	-
Полтавська	163764	184872	139312	112,89	75,36	58,7	71,15	189,03	121,21	265,68
Черкаська	0	21492	32156	-	149,62	0	16,43	91,84	-	558,98
Всього	477519	818139	763231	171,33	93,29	59,68	306,12	500,64	512,94	163,54
Західний регіон
Івано-Франківська	75320	122241	118364	162,30	96,83	49	350,63	419,76	715,57	119,72
Тернопільська	39046	216905	130656	555,51	60,24	137,98	351,21	273,81	254,54	77,96
Житомирська	0	123708	84852	-	68,59	14,5	890,48	737,87	614,12	82,86
Рівненська	53968	51960	44952	96,28	86,51	43,93	73,5	59,63	167,31	81,13
Закарпатська	155132	219160	208672	141,27	95,21	1,5	4,39	2,76	292,67	62,87
Волинська	0	0	29516	-	-	0	0	0	-	-
Чернівецька	0	13560	61924	-	456,67	0	27,5	146,44	-	532,51
Хмельницька	0	97374	118043	-	121,23	0	0	0	-	-
Львівська	20786	29104	25902	140,02	89,0	0	0	0	-	-
Всього	344252	874012	822881	348,04	94,15	246,91	1697,71	1640,27	687,58	96,62
Південно-Східний регіон
Луганська	15264	21368	18201	140,0	85,18	68,2	71,7	69,4	105,13	96,80
Донецька	49498	53097	50378	107,27	94,88	13,4	25,1	23,8	187,31
Всього	64762	74465	68579	114,98	92,10	81,6	96,8	93,2	118,63	96,28
Північно-східний регіон та АР Крим
Харківська	0	0	302011	-	-	568,52	452,04	1387,79	79,51	307,01
Дніпропе-тровська	36071	104762	131383	290,43	125,41	15	21,5	24	143,33	111,63
Кірово-градська	204662	271468	436231	132,64	160,70	116,99	159,67	86,85	136,48	54,39
Херсонська	121296	195346	172288	161,05	88,20	265,4	343,48	365,1	129,42	106,29
Одеська	0	161428	177324	-	109,85	0	103,5	237,05	-	229,03
Миколаївська	0	15241	17648	-	115,79	0	59,2	61,4	-	103,72
Запорізька	4608	10115	11267	219,51	111,39	14,2	18,7	20,6	131,69	110,16
АР Крим	127488	408184	557544	320,17	136,59	597,83	1299,73	605,87	217,41	46,62
Всього	494125	1166544	1805696	236,08	154,79	1577,94	2457,82	2788,66	155,76	113,46
Всього по Україні	1380658	2933160	3460387	212,45	117,97	1966,13	4558,45	5022,77	231,85	110,19

Таким чином, за даними аналізу збутової діяльності підприємства найбільш привабливими й вигідними регіонами збуту є Західний, Північно-Східний регіони та АР Крим. Підприємству необхідно покращувати показники збуту, планувати й організовувати заходи щодо стимулювання збуту у Центральному регіоні та Південно-Східному регіон, а також розробити стратегію просування продукції на цих ринках.

На українському ринку основними конкурентами підприємства є такі компанії як ВАТ "Луганськмлин" й ЗАТ "Луганськ-Нива" (м. Луганськ), ДП ДАК "Хліб України" Новоукраїнський комбінат хлібопродуктів (Кіровоградська обл.), Шевченківський завод продтоварів (м. Київ), ТОВ "Круп’яний Дім" (м. Київ) та ТОВ "Сільхозсервіс" (м. Луганськ). За даними маркетолога підприємства доля ринку з виробництва круп за 2011 р., яке займає підприємство, складає 4 %.

Експортна діяльність - це один з пріоритетних напрямів діяльності компанії. Крупи та пластівці торгівельних марок "Терра" та "Здорове харчування" експортуються в такі країни: США, Германія, Ізраїль, країни Балтії, Хорватія, Чехія, Угорщина, Йорданія, Єгипет, Росія, Білорусь, Грузія, Азербайджан, Узбекистан, Туркменія, Молдова, Казахстан та Арменія, Канада та Киргизстан. Також поступають пропозиції по закупівлі продукції компанії з Індії та Великобританії.

У 2010 - 2011 рр. підприємство під впливом зовнішніх факторів (значне зменшення врожайності сільськогосподарських культур у 2010 - 2011 рр. та заборона на експорт гречки з України) зменшило об’єми експорту. Для успішної діяльності в експортному сегменті підприємству необхідно розширювати складські потужності та мати вільні фінансові кошти для закупівлі сировини у період найбільш сприятливий в ціновому відношенні.

На експортних ринках, де присутня продукція підприємства, основними конкурентами є такі українські виробники:

1.     ТОВ "Подільський смак" - горох та гречка;

2.       ТОВ "Продтекс" - горох та крупи;

.        ПАТ "Сквирський КХП" - пластівці та крупа гречана;

.        ЧПТП "Джи-Ен-Ел" - крупи;

.        ПАТ "Луганськмлин" та ПАТ "Луганськ-Нива" - крупи і пластівці;

.        ТОВ "Круп’яний Дім" - крупи;

.        АПФ "Ранок" - крупи та пластівці;

.        ТОВ "Альтера" - кукурудзяна крупа та мука;

.        ДП "Украгротрейд" - крупа гречана та інші.

Діяльність будь-якого підприємства нерозривно пов’язана із проблемами реалізації каналів поставки сировини, напівфабрикатів і розподілу готової продукції у рамках певної логістичної системи. При цьому особливе місце займає питання організації зовнішніх і внутрішніх перевезень: вибір виду транспорту, метод організації перевезень, тип транспортних засобів і т. ін. Все це охоплює транспортна діяльність підприємства [43, c. 89-90].

Консолідацію замовлень і формування маршрутів на підприємстві займається менеджер у програмі "1С-Бухгалтерія", оформлюючи всі супровідні документи, які прикріплюються до маршрутних листів, на підставі яких, в свою чергу, здійснюється збір товару на палети, і за допомогою штабелеру - навантаження в машину. У клієнта процедура розвантаження здійснюється розвантажувальним засобом та робочою силою клієнта.

Витрати на транспортування контролюються головним техніком, який наприкінці кожного місяця складає звіт по усіх водіях. В такому звіті вказується кілометраж пройдений кожним транспортним засобом, нормативні витрати палива і реальні. Якщо різниця нормативних і реальних витрат негативна, то така різниця вираховується із заробітної плати водія.

На складі, після одержання всіх замовлень клієнтів, формуються маршрутні листи з урахуванням кількості транспорту і його вантажопідйомності. Маршрутний лист включає найменування клієнтів, адреси, замовлення і порядок розвезення. Крім цього маршрутний лист, що передається експедиторові, доповнюється супровідною документацією. Вона містить у собі товарно-транспортну накладну, податкову накладну, і, якщо необхідно, сертифікати якості, рахунок-фактуру і специфікацію. Вибір транспорту здійснюється в залежності від кількості замовлень і їхніх обсягів. Але крім цього ще враховують специфіку маршруту, тобто можливість під’їзду даним автотранспортом до підприємства-клієнта.

Клієнт зобов’язаний зробити оцінку в товарно-транспортній накладній із указівкою часу прибуття і від’їзди автомобіля.

Підприємство забезпечено власним транспортом, серед якого налічується 4 автомобіля марки КАМАЗ для доставки зерна, 4 автомобіля марки MAN, 1 автомобіль марки DAF, 1 автомобіль-рефрежиратор марки VOLVO. Якщо на підприємстві недостатньо власного транспорту для здійснення замовлень, менеджери підприємства наймають додаткових транспорт. Зовнішніх перевізників менеджер знаходять на транспортно-інформаційних сервісах lardi-trans.com та della.ua. Підприємство здійснює відвантаження партією від 50 до 500 т морськими контейнерами через порти Одеси та Іллічівська, а також залізничними вагонами через залізничні паромні переправи. На підприємстві склад обробляє три види матеріальних потоків: вхідний, вихідний, внутрішній. Основу технології складського процесу на підприємстві складає раціональна побудова, чітке і послідовне виконання складських операцій, постійне вдосконалювання організації праці і технологічних рішень, ефективне використання підйомно-транспортного і технологічного обладнань. На підприємстві існують склади готової продукції І виробництва та ІІ виробництва, площина яких складає 900 м², склад сировини та матеріалів площиною 110 м², склад тари 900 м² , склад мастила 60 м². Склади мають постійний номер (шифр), який вказується у всіх первинних документах щодо руху запасів у межах складу. Вони є ізольованим від інших приміщень з метою запобігання несанкціонованому проникненню туди будь-яких осіб. За класифікацією склади належить до класу "B". Склади готової продукції працює за принципом порожньої ячійки.

На підприємстві керівниками основних підрозділів багато часу виділяється питанням управління запасами, які в різні періоди часу є дефіцитними або перевищують встановлені норми, що, в свою чергу, впливає на нагромадження складських площ і виникає проблема їх недостатньої кількості. Підприємство відносяться до підприємств з чітким розподілом функціональних ознак, тобто управління матеріальними ресурсами на підприємстві необхідно розглядати залежно від їх функціонального призначення: постачання, виробництво, збут. На підприємстві запаси поділяються на види: запаси сировини, матеріалів; запаси незавершеного виробництва; відходи. Основними рисами запасів на підприємстві є їх багатономенклатурність і багатотонажність, високі вимоги до якості, необхідність їх постійного контролю за термінами та особливими умовами зберігання. Проведемо аналіз запасів підприємства за даними з фінансової звітності по формах № 1 та № 2 за 2010 та 2011 рр. (Додатки З, И, Л, М) у табл. 2.17.

Таблиця 2.17 Попередній аналіз запасів підприємства

№	Показник	2010 р.		2011 р.				Динаміка показників, %
				план		факт
		грн.	%	грн.	%	грн.	%	7/5	7/3
1	Доход від реалізації	189871,3	-	243067,9	-	274272,6	-	112,84	144,45
2	Вартість оборотних активів	87363,1	-	115727,1	-	116224,2	-	100,43	133,04
3	Вартість запасів	45296,5	100	42939,2	100	49144,6	100	114,45	108,5
3.1	Виробничі запаси	22961,3	50,69	24372,4	56,75	25673,8	52,24	105,34	111,81
3.2	Тварини на вирощуванні	-	-	1,4	0,01	1,3	0,01	92,86	-
3.3	Незавершене виробництво	4831,1	10,67	4912,0	11,44	7166,1	14,58	145,89	148,33
3.4	Готова продукція	17407,3	38,43	11692,2	27,23	15939,4	32,43	136,33	91,57
3.5	Товари	96,8	0,21	1961,2	4,57	364,0	0,74	18,56	376,03

Таким чином, можна зробити такі висновки:

1.     План на 2011 р. передбачає приріст продаж при відносно високій динаміці оборотних коштів та зменшення загального запасу;

2.       На підприємстві досягнуте сприятливе співвідношення продаж, оборотних коштів та запасу. При зростанні доходу від реалізації на 31,61 % вартість оборотних коштів зростає на 32,61 %, запаси зменшуються на 5,95 %.

.        Доля запасів в структуру оборотних коштів зменшилась на 48,15 % у 2010 р. та на 57,72 % у 2011 р. Це говорить про те, що в структурі оборотних коштів значно зросла доля змінних складових, що, в свою чергу, може позитивно впливати на фінансову ситуацію на підприємстві.

.        Змін підлягає й структура запасів, яка характеризується покращенням в загальному ефекті, так як вартість запасів знизилась. Таким чином, збільшується доля виробничих запасів на 6,47 %, також збільшується доля запасів незавершеного виробництва. Коливається рівень запасів готової продукції та товарів. Це говорить про те, що на підприємстві існують проблеми зі збутовою діяльністю та переглянути систему управління запасами на підприємстві. Необхідно провести маркетингові дослідження та виявити причини коливання попиту.

Проаналізуємо показники продуктивності запасів, а саме оборотність запасів, тривалість періоду обороту та запасоємкість обороту (табл. 2.18).

Таблиця 2.18 Показники продуктивності запасів

№ з/п	Показник продуктивності	2010 р.	2011 р.
			план	факт
1	Оборотність запасів, оборотів	4,19	5,66	5,58
2	Тривалість періоду обороту, дні	86	64	65
3	Запасоємкість обороту, %	12,09	10,03	9,36

Таким чином, продуктивність запасів (їх оборотність) розраховуємо по формулі:

W =  . (2.1)

Тривалість періоду обороту запасів (дні):

Wrd =  . (2.2)

Запасоємкість обороту (%):

Wz =  (2.3)

Таким чином, показник оборотності запасів (їх продуктивності) збільшується, при цьому зменшується тривалість обороту та його запасоємкість. Це свідчить про успішну роботу компанії у сфері управління запасами.

Показник продуктивності дозволяє також розрахувати квоту коштів, що вивільняються, які були раніше притягнені для фінансування запасів. Для цього необхідно:

Δ Mz = . (2.4)

Таким чином,

Δ Mz = = 16 314,25 грн.

Збільшення продуктивності запасів дозволить вивільнити 16 314,25 грн., які раніше були заморожені в запасах та направити їх на іншу мету. Зменшення рівня запасу за рахунок збільшення їх продуктивності також призводить до зменшення витрат на підтримку запасів.

В процесі управління збутовими запасами менеджерами підприємства постійно вирішуються питання стосовно аналізу, обліку та контролю їх стану, оптимізації їх кількості та політики реалізації й вивчення причин створення понаднормових запасів. Проведемо аналіз факторів, що впливають на управління товарними запасами на підприємстві за алгоритмом, який представлено на рис. 2.4.

Рис. 2.4. Схема аналізу факторів, які пливають на збутові запаси підприємства

На першому етапі виявимо причини та фактори, які впливають на управління збутовими запасами, їх взаємозв’язок та вплив один на одного. Смислові та причинно-наслідкові зв’язки цих факторів можна виявити за допомогою діаграми Ішікави - графічного інструменту, який забезпечує системний підхід к визначенню фактичних причин проблеми й дозволяє виявити причинно-наслідкові зв’язки між об’єктом дослідження та факторами, які на нього впливають [24].

Основними факторами, які впливають на управління збутовими запасами на підприємстві, є: відвантаження продукції, виробництво, маркетинг, рівень логістизації (інтеграції), організація складського господарства. Вплив кожного фактора на управління збутовими запасами на підприємстві обумовлено конкретними причинами, які потрібно виявити, проконтролювати і врегулювати. Причинно-наслідковий зв’язок основних факторів як внутрішнього, так і зовнішнього середовища підприємства представлено на рис. 2.5.

Таким чином, на другому етапі аналізу необхідно систематизувати фактори, об’єднати схожі причини, виявити чинники, на які не може впливати підприємство та ті, що є непринциповими. Таким чином:

. схожі причини: рівень кваліфікації робітника, що впливає на процес виробництва і рівень інтеграції;

. чинники, на які не зможе впливати підприємство: тенденції розвитку галузі;

. непринципові фактори: проведення планових ремонтів.

На третьому етапі аналізу необхідно виділити фактори, які найбільше впливають на управління збутовими запасами. До таких факторів можна віднести темп виробництва, темп відвантаження, гнучкість обладнання, планування збуту продукції, узгодженість цілей бізнес-процесів, структуру складського розміщення й зберігання запасів.

На четвертому етапі проаналізуємо найбільш значимі фактори впливу на управління збутовими запасами для того, щоб більш детально розглянути їх взаємодію, зрозуміти, як саме вони впливають на управління збутовими запасами (рис. 2.6).

Рис. 2.6. Найбільш значимі фактори та їх вплив на управління збутовими запасами

Планування збуту важливе не тільки при управлінні збутовими запасами, але й в діяльності підприємства в цілому, тому що саме збут продукції є основним джерелом фінансових надходжень, базою для розробки плану виробництва і закупівель на підприємстві та впливає на управління збутовими запасами. План збуту повинен бути реалістичними і відповідати ресурсам підприємства. Планування безпосередньо залежить від якості необхідної інформації і відбивається на якості прийняття управлінських рішень. Можливі помилки в плануванні спотворюють потребу в готовій продукції, що призводить до її дефіциту або надлишку.

Неузгодженість темпів виробництва й відвантаження продукції безпосередньо впливають на величину запасів та призводять до зниження оборотності запасів та порушення термінів поставки.

Гнучкість обладнання при виробництві продукції - це один з варіантів зниження ризику при зберіганні запасів готової продукції. Рівень необхідної гнучкості устаткування при виробництві продукції досягається за рахунок розширення можливості по переналагодженню обладнання. Це робить економічно вигідним виготовлення виробів невеликими партіями, що особливо важливо в умовах конкуренції. Одночасно і істотно знижується ризик морального старіння запасів.

Основним призначенням складу є концентрація запасів, їх зберігання та забезпечення безперервної та ритмічної роботи з виконання замовлень споживачів. Від правильно організованої роботи складу залежіть раціональне використання запасів, підвищується продуктивність праці, рентабельність виробництва та якість готової продукції. При нераціональному розміщенні виникають ризики розкрадання, помилки у веденні обліку запасів та зменшується швидкість пошуку необхідної позиції. А при неправильному зберіганні готової продукції виникають втрати, які впливають на збільшення собівартості продукції та ризик псування продукції. Тому ці фактори теж потребують оптимізації для ефективного управління збутовими запасами.

Від узгодженості цілей бізнес-процесів залежить ефективність управління збутовими запасами. Узгодженість цілей бізнес-процесів - це відповідність цілей окремих структурних підрозділів стратегії розвитку підприємства. Маркетинг, виробництво, логістика та фінанси мають власні погляди на збутові запаси, які є суперечливими.

Таким чином, необхідно організувати роботу кожного підрозділу як єдиного цілісного механізму. Відсутність узгодженості між процесами призводить до виникнення конфліктів:

1.     виникають зайві запаси;

2.       кожне функціональне ланка організаційної системи розробляє свою власну політику запасів;

.        збут забезпечується надлишками продукції, або непотрібною на ринку продукцією.

Таким чином, для удосконалення процесу управління збутовими запасами на підприємстві необхідне точне планування роботи кожного підрозділу з постійним підвищенням рівня кваліфікації персоналу й його зацікавленості. Необхідно проаналізувати процес управління збутовими запасами, узгоджуючи при цьому бізнес-процеси, що протікають на підприємстві, побудувати модель управління збутовими запасами та оптимізувати систему управління запасами.

3. Напрями удосконалення управління збутовими запасами продукції підприємства переробної галузі

.1 Методичні підходи аналізу процесу управління збутовими запасами продукції підприємства

Для того, щоб запас забезпечував наявну потребу, необхідна реалізація процесу управління запасами. Під управлінням запасами розуміється діяльність, направлена на забезпечення необхідного рівня запасу [85, с. 76]. Ефективне управління запасами дозволяє підприємству задовольняти очікування споживачів, створюючи запаси кожного товару, які максимізують чистий прибуток [101, с. 15].

Управління збутовими запасами - це складний комплекс заходів, спрямований на забезпечення максимально високого рівня обслуговування покупців при мінімізації поточних витрат, пов’язаних із утримуванням запасів [23].

Основною метою управління збутовими запасами є формування й підтримка їх величини на такому рівні, який дозволяє забезпечити безперебійну торгівлю кожним товаром за умов мінімальних витрат [97].

У процесі управління збутовими запасами постійно вирішуються завдання [95]:

1.     визначення цілей управління;

2.       аналіз стану збутових запасів;

.        оперативний облік і контроль стану збутових запасів;

.        здійснення економічних і організаційно-технічних заходів щодо формування й регулювання збутових запасів;

.        підтримки запасів на оптимальному рівні (в певній відповідності до обсягу та структури товарообігу).

Управління збутовими запасами також передбачає вивчення обсягів та причин створення наднормативних запасів, розробку політики реалізації наднормативних запасів [53, с. 155].

Процес управління запасами вимагає наявності певного алгоритму (схеми) аналізу управління запасами, який включає питання, що регулюються на різних рівнях організаційної структури управління. Аналіз управління збутовими запасами пов’язаний з процесом формування самого запасу та включає етапи (рис. 3.1):

1.     визначення об’єму потреби в запасі;

2.     визначення складу статей витрат, пов’язаних із створенням й підтриманням запасу;

3.     розрахунок оптимального розміру замовлення, що поповнює запас;

4.       узгодження умов поповнення запасу;

.        розробка схеми аналізу системи управління збутовими запасами.

Рис 3.1. Схема формування запасу на основі процедури управління запасами

Для того щоб ефективно організувати та оптимізувати процес управління збутовими запасами необхідно дотримуватися ряду правил.

Критеріями цих правил є:

.      ступінь взаємодії основних підрозділів підприємства в управлінні запасами;

2.       функції управління - планування, організація, облік, контроль, ступень оперативного прийняття рішень.

Прийняття рішень стосовно управління збутовими запасами підприємства потребує обов’язкового узгодження дій між різними підрозділами підприємства. Наприклад, узгодження прогнозування попиту потребує взаємодії відділів маркетингу, збуту, постачання, виробництва при участі аналітиків підприємства.

Таким чином, основні правила аналізу процесу управління збутовими запасами в залежності від взаємодії головних підрозділів підприємства представлені у табл. 3.1.

Таблиця 3.1 Класифікація правил аналізу управління запасами залежно від взаємодії підрозділів підприємства

Тісна взаємодія підрозділів	Тісної взаємодії немає
1. Постійний контроль за рівнем попиту. 2. Узгодження оцінок прогнозу попиту. 3. Призначення додаткового постачальника. 4. Можливості оперативних змін умов постачання 5. Підключення особи, яка приймає рішення (експертне рішення). 6. Використання економіко-математичних моделей	1. Оперативні зміни рівня страхового запасу. 2. Необхідно вар’їрювати рівнем запасу, гарантійним та максимально бажаним запасом 3. Необхідно вар’їрувати інтервалом часу між замовленнями 4. Оперативні зміни розміру замовлення на поповнення запасу за результатами аналізу рівня споживання

За функціями управління правила аналізу управління збутовими запасами поділяються за класами, які пов’язані з процесами планування, організації, обліку, контролю. Кожен з цих процесів має свої особливості та певні питання (табл. 3.2).

Таблиця 3.2 Класифікація правил аналізу управління запасами в залежності від функцій управління

Функція управління	Правило аналізу
Планування	1. Збільшення розміру замовлення на певну кількість товару. 2. Аналіз рівнів максимального, страхового запасу. 3. Використання економіко-математичних моделей. 4. Оцінка оптимального рівня глибини прогнозу тощо.
Організація	1. Видача замовлень у момент постачання або у момент затримки постачання. 2. Забезпечення оперативної зміни постачальника за необхідністю. 3. Оперативні зміни умов постачань. 4. Видача замовлень у момент постачання. 5. Видача замовлень у момент затримки постачання. 6. Забезпечення оперативної зміни постачальника за необхідністю. 7. Оперативні зміни умов постачань. 8. Облік змін стратегії компанії та його вплив на політику управління запасами. 9. Підключення особи, яка приймає рішення (експертне рішення). 10. Забезпечення взаємодії відділів для прийняття спільних рішень. 11. Бездефіцитне управління. 12. Обговорення прийнятих рішень.
Облік	1. Облік транспортних запасів. 2. Відстеження рівня попиту. 3. Облік витрат зберігання та дефіциту при прийнятті рішень.
Контроль	1. Контроль рівня запасів. 2. Наявність резервів для можливих змін. 3. Контроль відхилень рівнів запасу.

За оперативністю прийняття рішень правила аналізу управління збутовими запасами поділяються на оперативні та стратегічні.

Група оперативних правил відповідає низовому та середньому рівням управління та не потребує узгодження з вищим керівництвом підприємства, тому що прийняті рішення не мають довгострокового впливу на обслуговування споживачів (табл. 3.3).

Група стратегічних рішень розглядається як група довгострокового характеру та мають організаційний й нормативний характер.

Також існують багатокритеріальні правила аналізу управління збутовими запасами, що розділені на групи:

2.       правила міжфункціональної взаємодії;

.        правила міжорганізаційної взаємодії.

Таблиця 3.3 Класифікація правил аналізу управління збутовими запасами в залежності від оперативності прийняття рішень

Оперативні	Стратегічні
1. Оперативна коригування планового замовлення на поповнення запасу та його розміру. 2. Облік рівня попиту в розрахунку значень максимально бажаного та страхового запасу. 3. Оперативні зміни умов постачання. 4. Коригування рівня глибини попиту	1. Визначання рівнів запасів. 2. Визначення інтервалів часу між замовленнями на поповнення запасу. 3. Стратегічні зміни умов постачання. 4. Облік транспортного запасу. 5. Організація обліку відвантажень, продажу, рівня попиту. 6. Організація взаємодії відділів. 7. Організація тісної взаємодії з постачальниками

Розрахунково-методичні правила стосуються питань розробки методики розрахунку параметрів моделей управління збутовими запасами.

Правила міжфункціональної взаємодії поділяються на емпіричні, облікові та превентивні. Емпіричні правила представляють реакцію на поточну ситуацію, що склалася. Для коректного виконання цих правил на підприємстві необхідна співпраця відділів збуту, постачання, маркетингу. Облікові правила стосуються організації роботи підрозділів, що пов’язані з функціями обліку руху матеріального потоку. Превентивні правила розроблені для можливості передбачення майбутніх змін умов руху матеріального потоку та запасів на основі як формальної, так і неформальної інформації.

Правила міжорганізаційної взаємодії передбачають узгодженість дій підрозділів підприємства та зовнішніх контрагентів - постачальників та споживачів. Багатокритеріальні правила аналізу управління збутовими запасами представлено у табл. 3.4.

Таблиця 3.4 Багатопланова класифікація правил аналізу управління збутовими запасами

Розрахунково-методичні правила	Правилі міжфункціональної взаємодії	Правила міжорганізаційної взаємодії
Коригування розміру замовлення: 1. зміни розміру замовлення на основі експертних оцінок; 2. облік транспортних запасів; 3. скориговані замовлення в залежності від споживання, часу виконання замовлення та часу можливої затримки постачання; 4. фіксація можливих коливань розміру замовлення	Емпіричні: 1. видача замовлення в момент отримання інформації о затримці постачання; 2. видача замовлення скоригованого розміру у момент отримання планового постачання; 3. коригування розміру замовлення на поповнення запасу за прогнозом попиту	Робота з постачальницькими ланками ланцюга постачань: 1. введення додаткового постачальника; 2. зміна постачальника у разі необхідності; 3. отримання інформації про стан виконання замовлення
Коригування частоти видачі замовлення: 1. видача замовлення в момент отримання інформації о затримці постачання; 2. видача замовлення при досягненні страхового рівня запасу; 3. зміни частоти подачі замовлення в залежності від коливань попиту; 4. визначення рівнів запасу	Облікові: 1. облік поточного попиту; 2. облік інформації про можливі збої в постачанні	Робота з споживчими ланками ланцюга постачань: 1. відстеження об’ємів продажу; 2. прогнозування попиту на певний період
	Превентивні: 1. участь особи, що приймає рішення при зміні параметрів моделі; 2. коригування розмірів замовлення, враховуючи наявну інформацію. 3. оцінка оптимального рівня глибини прогнозу; 4. попередній розрахунок можливих комбінацій параметрів моделей

Таким чином, дотримуючись цих правил можна розробити схему аналізу системи управління збутовими запасами. Ця схема має методичну послідовність дій при аналізі управління збутовими запасами на підприємстві. Вона гарантує досягнення поставлених цілей та задач, розробку рекомендацій щодо оптимального управління збутовими запасами підприємства (рис. 3.2).

Рис 3.2. Схема аналізу управління збутовими запасами на підприємстві

Таким чином, на основі цієї схеми управління збутовими запасами проаналізуємо діяльність підприємства щодо управління запасами.

Перші два етапи схеми аналізу управління збутовими запасами підприємства були переглянуті та проаналізовані у розділі 2.

Третім шагом при аналізі управління запасами є визначення об’єму потреби збутового запасу продукції.

Визначення об’єму потреби збутового запасу передбачає визначення основних характеристик вихідного матеріального потоку та необхідне для забезпечення запасом готової продукції плану продажу, який може відхилятися від попередньо визначених показників.

При розрахунку потреби в збутових запасах керівництво підприємства окрім внутрішніх факторів повинно зосереджуватися на факторах зовнішнього середовища, тобто на факторах ринку. До таких факторів відносяться: характер споживання та характер попиту на продукцію.

Регулярний характер споживання передбачає ситуацію, коли запас споживається кожен день (неділю, місяць). Нерегулярний - ситуацію, коли якийсь період часу попит може бути відсутнім. При різних характерах споживання може виникати сезонність споживання - періодичне збільшення чи зменшення попиту на запас протягом року. Може виникати ситуація непередбачуваного попиту, тобто його випадкові зміни. Попит на готову продукцію (товари) має залежний чи незалежний характер. Залежний попит має місце при технологічній (вертикальній) обумовленості процесу споживання, наприклад, потреба в готовій продукції визначається потребою сировини для її виробництва. Залежний попит також має й горизонтальну складову, наприклад, при проведенні рекламної кампанії. Незалежний попит - попит, який не пов’язаний з попитом на інший продукт та характерний для більшості продуктів ринку кінцевого споживання. Таким чином, керівництво підприємства повинно визначити характер споживання та попиту на свою продукцію для того, щоб вибрати певний метод прогнозування об’єму потреби в запасі. Спрогнозуємо об’єм потреби збутового запасу на прикладі товарної позиції "Крупа пшенична ярова" в умовах рівномірного попиту на продукцію та сезонної потреби в ній. Відносно рівномірний попит характеризує регулярне споживання запасу та відсутність сезонних коливань на нього. Для прогнозування потреби в запасі, для яких властиві рівномірні відвантаження, можна використовувати методи спрощеного прогнозування та методи прогнозування за середнім значенням. Спрощений прогноз ґрунтується на припущенні: споживання, що прогнозується на майбутні періоди, дорівнює споживанню попереднього періоду (табл. 3.5).

Таблиця 3.5 Відвантаження товарної позиції "Крупа пшенична ярова" зі складу

Місяць	Відвантаження, т.	Місяць	Відвантаження, т.
2010 р.		2011 р.
Січень	20 232	Січень	17 244
Лютий	40 446	Лютий	57 187
Березень	61 633	Березень	48 504
Квітень	65 989	Квітень	58 647
Травень	55 498	Травень	45 477
Червень	25 189	Червень	23 833
Липень	35 613	Липень	21 730
Серпень	114 141	Серпень	65 289
Вересень	81 257	Вересень	46 663
Жовтень	63 549	Жовтень	45 344
Листопад	40 105	Листопад	31 497
Грудень	25 747	Грудень	13 714

Дані розрахунків потреби запасу на 2012 р. за методом спрощеного прогнозування представимо у табл. 3.6.

Таблиця 3.6 Визначення потреби запасу товарної позиції "Крупа пшенична ярова" на 2012 р. на основі методу спрощеного прогнозування

Місяць	Фактичні відвантаження за 2011 р., т.	Спрощений прогноз на 2012 р., т.
Січень	17 244	-
Лютий	57 187	17 244
Березень	48 504	57 187
Квітень	58 647	48 504
Травень	45 477	58 647
Червень	23 833	45 477
Липень	21 730	23 833
Серпень	65 289	21 730
Вересень	46 663	65 289
Жовтень	45 344	46 663
Листопад	31 497	45 344
Грудень	13 714	31 497

Таким чином, результати прогнозування в декількох місяцях демонструють відставання прогнозних значень від фактичних та мають низьку точність прогнозу. Але цей метод не потребує накопленої статистичної бази, є простим в підготовці та реалізації та не потребує ніяких витрат.

Графічна інтерпретація отриманих результатів прогнозу потреби збутового запасу представлено на рис. 3.3.

Рис. 3.3. Результати спрощеного прогнозу потреби в запасі на 2012 р.

Спрощений метод прогнозування дає не точні результати, які у більшості місяців або відстають, або перевищують реальні об’єми збуту підприємства.

Розрахуємо прогноз потреби в запасі методом прогнозування простої середньої величини споживання з обліком кількості робочих днів у місяці (табл. 3.7).

Таблиця 3.7 Визначення потреби товарного запасу позиції "Крупа пшенична ярова" на 2012 р. на основі методу прогнозування середньодобового споживання

Місяць	Відвантаження, т.	Кількість робочих днів	Середнє добове споживання	Прогноз середнього споживання в день, т.	Прогноз споживання в місяць, т.
Січень	17 244	16	1 078	-	-
Лютий	57 187	20	2 860	1 078	21 560
Березень	48 504	21	2 310	2 860	60 060
Квітень	58 647	21	2 793	2 310	48 510
Травень	45 477	20	2 274	2 793	55 860
Червень	23 833	22	1 084	2 274	50 028
Липень	21 730	20	1 087	1 084	21 680
Серпень	65 289	23	2 839	1 087	25 001
Вересень	46 663	22	2 122	2 839	62 458
Жовтень	45 344	21	2 160	2 122	44 562
Листопад	31 497	21	1 500	2 160	45 360
Грудень	13 714	21	654	1 500	31 500

Представимо результати прогнозу на рис. 3.4.

Таким чином, цей метод прогнозування дає трохи точніші результати та дозволяє більш точніше відобразити фактичні відвантаження, ніж наївне прогнозування потреби в запасі.

Розрахуємо потребу в запасі за допомогою методу прогнозування на основі зваженого ковзного середнього значення потреби запасу. Метод використовує значення середньоарифметичної величини споживання за попередні періоди, помноженої на певний коефіцієнт, який відображає значення впливу попереднього періоду на прогнозне значення споживання. При цьому значимість більш пізніх періодів повинна бути вищою, ніж значимість періодів більш ранніх. Наприклад, із 6 періодів розрахунку самому пізнішому присвоюється коефіцієнт 5, попередньому - 4 і так далі 3, 2, 1.

Рис. 3.4. Результати прогнозу потреби в запасі на основі методу прогнозування середньодобового споживання на 2012 р.

Коливання попиту протягом першої половини року не перевищують 2 місяця, тому їх беремо в якості інтервалу розрахунку ковзного середнього та для останнього періоду присвоюємо коефіцієнт значимості рівному 5, для передостаннього - 1.

Зважена ковзна середня розраховується за формулою:

, (3.1)

де  - об’єм потреби у період j, що прогнозується, т.;- індекс попереднього періоду;

 - коефіцієнт значимості періоду часу i;

 - об’єм споживання у попередньому періоді i;- кількість періодів, що використовуються у розрахунку.

Розрахунки показників потреби в запасі на основі методу прогнозування зваженого ковзного середнього значення представлено у табл. 3.8.

Таблиця 3.8 Визначення потреби запасу на 2012 р. на основі методу прогнозування зваженого ковзного середнього значення

Місяць	Відвантаження, т.	Кількість робочих днів	Середнє добове споживання	Прогноз середнього споживання в день, т.	Прогноз споживання в місяць, т.
Січень	17 244	16	1 078	-	-
Лютий	57 187	20	2 860	-	-
Березень	48 504	21	2 310	2 563	53 823
Квітень	58 647	21	2 793	2 402	50 442
Травень	45 477	20	2 274	2 713	54 260
Червень	23 833	22	1 084	2 361	51 942
Липень	21 730	20	1 087	1 283	25 660
Серпень	65 289	23	2 839	1 087	25 001
Вересень	46 663	22	2 122	2 547	56 034
Жовтень	45 344	21	2 160	2 242	47 082
Листопад	31 497	21	1 500	2 154	45 234
Грудень	13 714	21	654	1 310	33 810

Прогноз середньодобового споживання для кожного місяця у 2012 р. розраховується як:

березень: (2860*5+1078*1)/6 = 2563 т.;

квітень: (2310*5+2860*1)/6 = 2402 т.;

травень: (2793*5+2310*1)/6 = 2713 т.;

червень: (2274*5+2793*1)/6 = 2361 т.;

липень: (1084*5+2274*1)/6 = 1283 т.;

серпень: (1087*5+1084*1)/6 = 1087 т.;

вересень: (2839*5+1087*1)/6 = 2547 т.;

жовтень: (2122*5+2839*1)/6 = 2242 т.;

листопад: (2160*5+2122*1)/6 = 2154 т.;

грудень: (1500*5+2160*1)/6 = 1610 т.

Дані розрахунків прогнозу потреби збутового запасу на 2012 р. графічно представлені на рис. 3.5.

Рис. 3.5. Результат прогнозу потреби в запасі за методом зваженої ковзкої середньої

Таким чином, метод зваженого ковзного середнього значення дає більш точні результати, чим інші методи та величина, що прогнозується, та в більшій мірі враховує останні значення потреби. Але, коефіцієнт значимості є показником, який вибирається експериментальним шляхом, тому можуть виникати помилки в прогнозі.

Спрогнозуємо об’єм потреби товарного запасу на 2012 р. на прикладі товарної позиції "Крупа пшенична ярова" при наявності сезонного попиту. Попит є сезонним, якщо він має короткострокові регулярні зміни, пов’язані з різними факторами, та проявляється у збільшенні чи зменшенні значень протягом року.

Таким чином, попит на позицію "Крупа пшенична ярова" має явно виражену сезонну тенденцію: пік відвантажень припадають на березень - квітень і вересень - жовтень. Відповідно, в січні - лютому і в липні - серпні спостерігається відносне підвищення попиту, а в травні - червні і в листопаді грудні - спади (табл. 3.9).

Таблиця 3.9 Відвантаження товарної позиції "Пшениця ярова" зі складу за 2009 - 2010 рр.

Місяць	Відван- таження	Кількість Роб днів	Середнє добове спожив	Місяць	Відван- таження	Кількість Роб днів	Середнє добове спожив
2009 р.				2010 р.
Січень	28 163	15	1 878	Січень	20 232	15	1 265
Лютий	56 795	20	2 840	Лютий	40 446	20	2 023
Березень	48 140	20	2 407	61 633	22	2 935
Квітень	54 986	21	2 619	Квітень	65 989	22	3 143
Травень	41 216	18	2 290	Травень	55 498	18	2 775
Червень	58 916	20	2 946	Червень	25 189	22	1 145
Липень	4 442	22	202	Липень	35 613	22	1 781
Серпень	94 425	21	4 497	Серпень	114 141	22	4 963
Вересень	90 370	22	4 108	Вересень	81 257	21	3 694
Жовтень	54 449	23	2 368	Жовтень	63 549	20	3 027
Листопад	30 609	19	1 611	Листопад	40 105	21	1 910
Грудень	11 697	22	532	Грудень	25 747	23	1 227

Розрахуємо прогноз споживання запасу в поточному році на підставі висновку про наявність сезонного попиту на товар (табл. 3.10).

Таблиця 3.10 Результати прогнозування сезонної потреби в запасі на 2012 р. на основі методу прогнозування зваженої ковзної середньої

Місяць	Відвантаження, т.	Кількість робочих днів	Середнє добове спожив	Прогноз середнього споживання в день	Прогноз спожив в місяць
Січень	17 244	16	1078	1368	21 888
Лютий	57 187	20	2860	2160	43 200
Березень	48 504	21	2310	2847	59 787
Квітень	58 647	21	2793	3056	54 176
Травень	45 477	20	2274	2695	53 900
Червень	23 833	22	1084	1446	31 812
Липень	21 730	20	1087	1518	30 360
Серпень	65 289	23	2839	4886	112 378
Вересень	46 663	22	2122	3763	82 786
Жовтень	45 344	21	2160	2918	51 278
Листопад	31 497	21	1500	1861	39 081
Грудень	13 714	21	654	1021	21 451

Розрахунок проводимо за методом зваженої ковзної середньої за даними двох попередніх років (2009 та 2010 рр.) з коефіцієнтами значимості 5 для 2010 р. та 1 - для 2009 р.

Розрахунок прогноз середньодобового споживання товарного запасу для кожного місяцю на 2012 р.:

січень: (1265*5+1878*1)/6 = 1368 т.;

лютий: (2023*5+2840*1)/6 = 2160 т.;

березень: (2935*5+2407*1)/6 = 2847 т.;

квітень: (3143*5+2619*1)/6 = 3056 т.;

травень: (2775*5+2290*1)/6 = 2695 т.;

червень: (1145*5+2946*1)/6 = 1446 т.;

липень: (1781*5+202*1)/6 = 1518 т.;

серпень: (4963*5+4497*1)/6 = 4886 т.;

вересень: (3694*5+4108*1)/6 = 3763 т.;

жовтень: (3027*5+2368*1)/6 = 2918 т.;

листопад: (1910*5+1611*1)/6 = 1861 т.;

грудень: (1227*5+532*1)/6 = 1021 т.

Дані розрахунків прогнозу потреби товарного запасу на 2012 р. представлено на рис. 3.6.

Таким чином, керівництво підприємства повинно прогнозувати потребу у запасі при різному характері попиту: як в умовах рівномірного попиту на продукцію, так і в умовах сезонних коливань на неї. Більш точніші результати розрахунку потреби запасу дає метод зваженої ковзної середньої, та в більшій мірі враховує останні значення потреби.

Рис 3.6. Результат прогнозу потреби в запасі на 2012 р. за методом зваженої ковзної середньої

При аналізі управління збутовими запасами підприємства необхідно визначити зміст витрат, які пов’язані з запасами. Цей етап дозволяє визначити ключові складники критерію оптимізації рівня запасу. Його результати впливають на результати послідуючих етапів алгоритму та на якість управління запасам в цілому.

Формування та зберігання збутових запасів супроводжується витратами двох типів: витрати на формування замовлення, які пов’язані з утворенням та оновленням збутового запасу та підвищують оптову ціну товарів, та витрати, які підвищують ціну товарів при реалізації зі складу. Також необхідно враховувати витрати, які виникають при утворенні дефіциту збутового запасу [52, с. 87].

Таким чином, якщо наладити раціональне управління запасами зменшується загальна сума витрат таких категорій: витрати на формування замовлення, витрати на утримання збутових запасів та витрати, пов’язані з дефіцитом збутового запасу.

Витрати на формування замовлення враховують усі витрати, що пов’язані зі закупівельною діяльністю [52, с. 87]:

1.     заробітну плата робітників служб товаропостачання, маркетингу, бухгалтерії, переговори, оформлення документів, контроль якості та кількості ресурсів, що поставляються, а також перевірка та виписка рахунків;

2.       додаткові витрати на роботу цих служб (опалення, витрати зв’язку, обладнання кабінетів тощо);

.        витрати на командировки службовців.

Таким чином, ця група витрат не повинна перевищувати 1- 2 % загальної суми замовлень та приблизно характеризує реальні витрати підприємства.

Витрати на утримання збутового запасу враховують фінансові витрати та витрати складування. Фінансові витрати залежать від сум, які вкладені в збутові запаси та представляють відсотки по різним запозиченням на фінансування закупок. Норми цих відсотків не повинні перевищувати 10-20%.

Елементами витрат на складування є [52, с. 88]:

1.     витрати на функціонування складу - заробітна плата робітників, витрати на освітлення, опалення, вантажно-розвантажувальні роботи, утримання складських приміщень, обладнання, механізмів, а також їх амортизація;

2.       витрати від псування, крадіжок;

.        витрати, пов’язані з моральним старінням.

Витрати на складування не повинні перевищувати 20 % вартості збутових запасів. Взагалі, витрати на утримання збутового запасу повинні знаходитися в межах 15 - 35 % цієї величини та повинні розраховуватися від середньої вартості збутового запасу.

Вирішуючи задачі управління запасами керівництву підприємства рекомендується керуватися такими принципами при визначенні витрат, які пов’язані з збутовими запасами :

1.     джерелом виникнення витрат повинні бути товарно-матеріальні цінності.

2.       зі всіх видів витрат повинні бути викреслені усі елементи, що пов’язані з низьким рівнем планування й самим процесом управління, наприклад:

2.1. втрати від простою транспорту по вині робітників організації;

2.2. наднормативний природний спад та крадіжки;

.3 штрафи за порушення обставин договору за термінами, асортиментом та об’ємом постачань.

3.     витрати необхідно враховувати за місцем їх виникнення, не враховуючи їх повторно.

Оцінка майбутньої потреби в запасі є вихідною інформацією для управління запасами, а визначення характеристик поповнення запасу - інструментом для оптимізації рівня запасу. Тому розрахунок оптимальної розміру замовлення на поповнення запасів є наступним етапом при розробці алгоритму аналізу системи управління збутовими запасами підприємства.

Таким чином, розрахуємо річну потребу в запасі. Якщо попит на продукцію є рівномірним, то на прогнозований рік необхідно:

Зт = 53823 + 50442 + 54260 + 51942 + 25660 + 25001 + 56034 + 47082 + + 45234 + 33810 = 389 028 т.

Приблизно розрахуємо необхідну кількість сировини для виготовлення 389 028 т. готової продукції, а саме позиції "Крупа пшенична ярова" з урахуванням того, що вихід готової продукції після переробки сировини складає 90-93 % (табл. 2.13): 389 028 / 0,9 = 432 253,4 ≈ 432 254 т.

Таким чином, планова потреба на рік складає 432 254 т. Закупівельна вартість 1 т. даної позиції за даними відділу постачання підприємства складає 1480 грн. Витрати на утримання запасу складають 20 % вартості закупівлі, а витрати на виконання 1 замовлення - 200 грн. Розглянемо впив розміру замовлення на рівень запасу в ланцюгу постачань. Розрахуємо середній запас на підприємстві та пов’язані з ним витрати на його утримання за формулами:

= Q/I, (3.2)

де Z - середній рівень запас, т.;- планова потреба в запасі, т.;- кількість замовлень в поточному році, замовлень.

С = Z*S*H, (3.3)

де С - витрати на утримання запасу, грн.;- середній рівень запас, т.;- закупівельна ціна, грн../т.;- витрати на утримання одиниці запасу, грн.

Розрахуємо витрати на поповнення запасу за формулою:

А = (Q/Z)*L, (3.4)

де L - витрати на формування 1 замовлення, грн.

У випадку, коли запас створюється тільки на початку року та підприємство використовує його протягом поточного року, повністю витрачаючи до кінця року, середній запас на підприємстві дорівнює:

Z = 432 254 / 2 = 216 127 т.

Витрати на утримання запасу при одноразовому поповненні об’єму запасу, що дорівнює річній потребі складають:

С = 216 127* 1480*0,2 = 63 973 592 грн.

Витрати на поповнення запасу дорівнюють:

А = (432 254 / 216 127)*200 = 400 грн.

У випадку, коли запас поповнюється 2 рази в рік на початку півріччя, то середній запас та витрати на його утримання та поповнення дорівнюють:

Z = (432 254 / 2)/2 = 108 063,5 т.

С = 108 063,5* 1480*0,2 = 31 986 796 грн.

А = (432 254 / 108 063,5)*200 = грн.

У випадку, коли запас поповнюється 4 рази в рік, тобто кожен квартал поточного року, то середній запас та витрати на його утримання та поповнення дорівнюють:

Z = (432 254 / 4)/2 = 54 031,75 т.

С = 54 031,75 * 1480 * 0,2 = 15 993 398 грн.

А = (432 254 / 54 031,75)*200 = 1600 грн.

Отримані результати представимо у табл. 3.11 та графічно на рис. 3.6.

Таблиця 3.11 Залежність середнього рівня запасів та пов’язаних з ними витрат від розміру замовлення

Кількість замовлень	Середній запас, т.	Витрати на поповнення запасу	Витрати на утримання запасу	Загальні витрати, грн.
1	216 127	400	63 973 592	63 973 992
2	108 063,5	800	31 986 796	31 987 596
3	72 042,33	1200	21 324 531	21 325 731
4	54 031,75	1600	15 993 398	15 994 938
5	43 225,4	2000	12 794 718,4	12 796 718,4

Рис. 3.6. Формування загальних витрат в залежності від розміру

Таким чином, підвищуючи число закупівлі в рік, підприємство зменшує розміри замовлення та середній рівень запасу сировини, що дозволяє зекономити на витратах, пов’язаних з утриманням запасу. При цьому підвищуються витрати, які пов’язані з формуванням замовлення. Критерієм оптимізації повинен бути мінімум загальних витрат на зберігання запасу та повторення замовлення.

При розрахунку оптимального розміру замовлення керівництву підприємства рекомендується користуватися певною інформацією (табл. 3.12).

Таблиця 3.12 Інформація для розрахунку оптимального розміру замовлення

Інформація	Показники	Джерело отримання
Характеристики потреби	Об’єм потреби в запасі, т.	Статистична обробка масивів даних: 1. за заявками клієнтів; 2. за відвантаженнями зі складу. Прогнозування об’єму потреби за статистичними даними. Прогнозування потреби на основі експертних оцінок.
	Середньодобова потреба в запасі, т./день	Усереднення потреби, враховуючи кількість календарних та робочих днів.
Цінові характеристики	Закупівельна ціна, грн./т.	Дані товаросупроводжуючих, фінансових, облікових документів. Дані оперативного складського обліку. Дані, що отримані від постачальників. Експертні оцінки.
	Доля закупівельної ціни продукції, що приходиться на утримання запасів	Аналіз даних управлінського обліку. Експертні оцінки.
Характеристики надходження на склад	Об’єм надходження товарно-матеріальних цінностей протягом планового року, т.	Статистична обробка масивів даних за об’ємами постачань на склад. Дані оперативного складського обліку. Дані товаросупроводжуючих документів. Експертні оцінки.
	Середньодобовий об’єм надходжень товарно-матеріальних цінностей на склад, т./день	Усереднення потреби, враховуючи кількість календарних та робочих днів.
Витрати на утримання запасів	Витрати на утримання запасів, грн.	Аналіз даних управлінського обліку. Експертні оцінки. Розрахунок питомих витрат на утримання запасів враховуючи широту номенклатури й асортименту, обертає мості запасу та інших показників.
	Витрати на утримання запасів	Аналіз даних управлінського обліку.
	враховуючи площу складу, що вони займають, грн./куб. м.	Експертні оцінки. Розрахунок питомих витрат на утримання запасів на одиницю площі або об’єму.
Витрати на поповнення запасу	Затрати на виконання одного замовлення, грн./замовлення	Аналіз даних управлінського обліку. Експертні оцінки. Розрахунок питомих офісних витрат враховуючи чисельність співробітників, кількість постачальників, складу функціональних зобов’язань співробітників, широту номенклатури й асортименту, тощо.
Витрати, пов’язані з дефіцитом	Витрати, пов’язані з дефіцитом, грн./т. запасу	Аналіз даних управлінського обліку. Експертні оцінки. Дані фінансових, облікових документів.
Характеристика товарно-матеріальних цінностей	Коефіцієнт, що враховує просторові габарити одиниці продукції, куб. (кв.) м./од.	Статистична обробка даних габаритів одиниці продукції. Експертні оцінки.
Додаткові величина	ПДВ	Відповідна документація.

Розрахуємо оптимальний розмір замовлення за формою Уілсона:

, (3.5)

де - оптимальний розмір замовлення, т.;

Q - об’єм річної потреби, т.;

А - витрати на замовлення, грн.;- доля закупівельної ціни 1 т. запасу, що приходиться на витрати утримання запасів.- закупівельна ціна, грн.;

Таким чином, оптимальний розмір замовлення буде дорівнювати:

= 765 т.

Тобто, кількість замовлень дорівнює: 432 254 / 765 = 566 замовлень.

З одного боку, формула Уілсона є теоретично обмеженою. При розрахунку замовлення підприємств переробної галузі повинні враховуватися такі фактори, як врожайність, сезонність, підвищення (або зменшення) цін на сировину в різні періоди року, характер попиту, тощо. Але, використання формули Уілсона, з іншої сторони, має практичну значимість: дозволяє переглянути систему управління запасами, продумати шляхи реорганізації логістичної системи, намітити стратегічно значимі зміни, допомагає виявити неефективну організацію роботи з постачальниками та з окремими номенклатурними та асортиментними групами товарів.

Таким чином, розрахунок оптимального розміру замовлення за формулою Уілсона надає керівництву підприємства такі можливості:

.      дозволяє орієнтуватися на фактори внутрішнього середовища, формальні та неформальні фактори бізнесу;

2.       допомагає проаналізувати та проектувати модель управління запасами на підприємстві;

.        врахувати економічні інтереси підприємства у роботі з постачальниками, перевізниками;

.        дозволяє визначити максимально бажаний рівень запасу та інтервал часу між замовленнями;

.        сприяє інтеграції сфер управління запасами, складування, вантажопереробки та закупівельної й збутової діяльності;

.        надає надійний інструмент для удосконалення роботи з запасами.

На основі результатів розрахунку оптимального розміру замовлення проводиться узгодження умов поповнення запасу з контрагентами та визначаються характеристики вхідного матеріального потоку.

Наступним етапом аналізу та оптимізації процесу управління збутовими запасами є вибір системи управління збутовими запасами.

.2 Вибір системи управління збутовими запасами

При управлінні збутовими запасами потрібно відповісти на питання: час поповнення запасу та визначення розміру замовлення на поповнення. Кожне рішення, яке приймається при управлінні запасами підприємством незалежно від складності системи постачання, пов’язане з питаннями: скільки замовляти та коли замовляти. Для вирішення цих питань необхідно обрати систему управління запасами, а саме:

1.     система управління запасами з фіксованим розміром замовлення, яка є класичною моделлю управління запасами;

2.       система управління запасами з фіксованим інтервалом між замовленнями (система з постійним рівнем запасу).

Ключовим параметром моделі управління запаси з фіксованим розміром замовлення є розмір замовлення, який зафіксовано та не змінюється при умовах руху запасу. Ця модель гарантує бездефіцитне обслуговування потреби в умовах визначеності (в умовах постійного споживання).

У моделі з фіксованим інтервалом часу між замовленнями, замовлення роблять в певні моменти часу між якими існує певний інтервал.

При виборі системи управління запасами повинні враховуватися зміни попиту. При збільшенні попиту перевага віддається системі з фіксованим розміром замовлення. Але у цьому випадку гарантійний запас повинен або постійно зростати зі збільшенням попиту, або повинен розраховуватися таким чином, щоб забезпечувався необхідний захист від дефіциту при максимальному попиті на продукцію та захисту на випадок більш низьких рівнів попиту. Таким чином, якщо підприємство при управлінні запасами віддає перевагу цій системі, то з ростом попиту замовлення стають більш частішими, тому що темпи попиту підвищуються та споживання в період терміну виконання замовлення теж збільшується. Таким чином, підприємство повинно бути забезпечене більшим об’ємом гарантійного запасу.

Системи управління запасами мають певні параметри, які представлено у табл. 3.13.

Таблиця 3.13 Системи управління запасами та їх регулюючі параметри

Система управління запасами	Регулюючі параметри	Оцінка параметру
Система з фіксованим розміром замовлення	Точка замовлення	1. Фіксований рівень запасу, при зменшенні до якого організується підготовка наступної партії сировини; 2. Розмір партії поставки
	Розмір замовлення	1.
Система з фіксованою періодичністю замовлення	Максимальний рівень запасу	1. Ці параметри є постійними величинами; 2. Змінюються лише розмір партії
	Тривалість періоду повтору замовлення

В системі з фіксованим інтервалом спостерігається послідовне зростання об’єму замовлення й гарантійного запасу. Сутність методу з фіксованим інтервалом полягає в тому, що через рівні проміжки часу відбувається перевірка стану запасів. Якщо на момент цієї перевірки величина наявного запасу менша або дорівнює мінімальному рівню запасу, то подається замовлення, розмір якого дорівнює різниці між максимальним рівнем запасу, до якого здійснюється поповнення запасу, та фактичним рівнем запасу на момент перевірки. Таким чином, якщо немає будь-яких сильних аргументів за вибір системи з фіксованим інтервалом, то в умовах зростання попиту необхідно віддати перевагу системі управління запасами з фіксованим інтервалом.

Дію цієї системи управління запасами при наявності певної тенденції зміни попиту розглянемо на прикладі товарної позиції "Крупа горох цільний". Дані попиту представлено у табл. 3.14.

Таблиця 3.14 Дані споживання товарної позиції "Крупа горох цільний" за 2011 р.

Місяць	Споживання, т.	Кількість робочих днів	Середнє добове споживання, т. [2/3]
Січень	60	20	3
Лютий	80	20	4
Березень	100	5
Квітень	120	20	6
Травень	140	20	7
Червень	160	20	8
Липень	180	20	9
Серпень	200	20	10
Вересень	220	20	11
Жовтень	240	20	12
Листопад	260	20	13
Грудень	280	20	14
Всього	2040	240	-

Припустимо, що в місяці в середньому 20 робочих днів ( в році - 240 днів), та що добовий попит протягом місяця є постійним. Визначаємо оптимальний розмір партії за даними:

Витрати на постачання - 14,2 грн./замовлення;

Витрати на утримання запасу - 2 грн.

Річне споживання - 2040 т.

Оптимальний розмір партії визначаємо за формулою:

, (3.6)

де  - оптимальний розмір партії, т.;- об’єм річної потреби, т.;

А - витрати на постачання, грн.;- витрати на утримання запасу, грн.

Таким чином,

 = 170 т.

Якщо при рішенні задачі припустити, що гарантійний запас дорівнює 150т., а час виконання замовлення 5 днів, то максимально бажаний запас (як суми оптимального розміру та гарантійного запасу) буде дорівнювати 320 т.

Очікуване добове споживання продукції, т., дорівнює: 2040/240 = 8,5 т.

Оптимальний об’єм заказу дорівнює 170 т., тому найбільш сприятливий інтервал (дні) між замовленнями складає: (240*170)/2040 = 20 дн.

Тому перша точка поповнення замовлення буде знаходитися в кінці п’ятнадцятого дня, а останні точки замовлення йдуть з інтервалом в 20 днів.

Дія системи з фіксованим інтервалом між постачаннями відображено у табл. 3.14.

Таблиця 3.14 Рівні запасу продукції при фіксованому інтервалі між замовленнями

Точка замовлення, дн. Дз	Точка поповнення запасів, дн. Дпз	Об’єм замовлення, т. Оз	Рівні запасів
			Точка замовлення, Тз	Перед поповненням запасу, Уп	Після поповнення запасу, Уз
15	-	87,5	275,0	260	320,0
35	21	102,5	287,0	267,5	347,5
55	41	117,5	295,0	270,0	370,0
75	61	132,5	297,0	267,5	387,5
95	81	144,5	295,0	260,0	400,0
135	121	177,5	274,0	229,0	409,0
155	141	192,5	256,0	206,5	406,5
175	161	207,5	234,0	179,0	399,0
195	181	223,0	206,0	146,5	386,5
215	201	237,5	174,0	190,5	369,5
235	221	252,5	137,0	67,0	347,0
-	241	-	-	-	319,0

Таким чином за даними табл. 3.14 мінімальний рівень запасу змінюється від 67 т. до 270 т. Це говорить про те, що для системи з фіксованим інтервалом достатнім є гарантійний запас, який дорівнює 87,59 т.

Для розрахунку рівнів запасу продукції при фіксованому інтервалі між замовленнями використовуємо такі формули:

1.     рівень запасу після його поповнення, т.:

Уз = Qопт + Зг . (3.7)

2.     рівень запасу перед його поповненням, т.:

Уп = Уз - Сп . (3.8)

3.     рівень запасу у точці замовлення, т.:

Тз = Уп + Сдоб*Дп . (3.9)

4.     об’єм замовлення, т.:

Оз = Уз - (Тз - Пд*Дп) . (3.10)

де Уз - рівень запасу після його поповнення, т.;

Qопт - оптимальний розмір замовлення,т.;

Зг - гарантійний запас,т.;

Уп - рівень запасу перед його поповненням, т.;

Сп - місячний попит, т.;

Тз - рівень запасу у точці замовлення, т.;

Сдоб - добовий попит, т.;

Дп - час виконання замовлення, дн. (за даними розрахунків дорівнює 5);

Пд - очікуване добове споживання, т. (за даними розрахунків - 8,5 т).

Кожна з моделей управління запасами має свої преваги та недоліки. Модель з фіксованим розміром замовлення потребує постійного обліку поточного запасу на складі, що призводить к збільшенню витрат на її використання. Але максимально бажаний запас та гарантійний запас в цій моделі має менший розмір. Модель з фіксованим інтервалом часу потребує лише періодичного контролю кількості запасу, що спрощує процедуру використання моделі й скорочення операційних витрат. Це однією перевагою цієї моделі те, що є можливість замовляти ресурси практично в будь-яких об’ємах, при чому витрати на оформлення замовлення не зростають.

3.3 Оптимізація процесу управління збутовими запасами продукції підприємства

Оптимальне управління збутовими запасами - одне з головних питань в господарській діяльності підприємства, тому що при їх значному збільшенні на складах "заморожуються" оборотні засоби, сповільнюється товарно-грошовий оборот, не забезпечується ритмічність виробництва. Але підприємство змушене мати певні об’єми запасу для реалізації своєї цільової функції: безперебійне забезпечення споживачів товарами необхідної номенклатури у встановленій кількості незалежно від технологій та виробничого циклу або у форс-мажорних обставинах для зниження ймовірності упущеної вигоди (втрати клієнтів, неможливості задовольнити попит). Тому в задачі управління запасами виникає необхідність знаходження оптимального варіанту величини товарів, що зберігаються на складі підприємства, у вигляді запасів.

На даний час в теорії та практиці управління запасами не існує єдиної методології та критерію для вирішення задачі оптимального рівня запасів. На практиці найбільш розповсюдженими є евристичні методи, але їх ефективність залежить від достатньої компетентності експертів. Також використовуються економіко-математичні методи та моделі, які дають можливість відобразити більш реальну ситуацію в області оптимізації величини запасів, але складання на їх основі прогнозів є досить проблематичним. Тому найбільш оптимальним варіантом методології управління запасами є раціональне поєднання експертних оцінок, які основані на інтуїції досвідчених спеціалістів, та відповідних математичних розрахунків, які проводяться на базі існуючих економіко-математичних методів та моделей.

При розробці методики управління збутовими запасами для підприємства необхідно дотримуватися таких оптимальних умов: на складі не повинні утворюватися нульові запаси готової продукції; витрати на формування та утримання запасів повинні бути мінімальними.

Методика управління у такому випадку повинна ґрунтуватися на принципі прогнозування майбутніх замовлень на поповнення запасу готової продукції. У зв’язку з тим, що підприємство довго працює на ринку, накопичені дані дозволяють здійснити статистичний аналіз часових рядів відвантажень кожної товарної продукції в попередніх планових періодах. Часові ряди відвантажень товарів (за даними відділу збуту підприємства) є стаціонарними, тобто відвантаження товарів володіють постійними, а також середніми й стандартними відхиленнями. Тому кількість реалізованої продукції є випадкова величина, яка підкорюється певному закону розподілу.

За часовими рядами будуються емпіричні закони розподілу. Припустимо, що відвантаження товарної позиції "Крупа пшенична ярова" є реалізацією випадкової величини, що підпорядковується нормальному закону розподілу з певним середнім та стандартним відхиленням. Розрахунок закону розподілу необхідний для прогнозування відвантажень в майбутні планові періоди. Очікуваний об’єм реалізації продукції визначається з тією чи іншою ймовірністю, тому що прогноз величини відвантажень не може бути здійснено з необхідною точністю.

Рис. 3.7. Часовий ряд відвантажень товарної позиції

Більшість економіко-математичних моделей пропонує використання в якості прогнозної величини середній рівень продажу. Але у такому випадку ймовірність того, що об’єм продажу перевищить цей середній рівень, складає 50 %, а це у свою чергу спричиняє ризик виникнення нульових залишків на складі. Для уникнення подібних ситуацій доцільніше використовувати не середню величину, а квантиль закону розподілу, який розраховується на основі достатньо великої ймовірності. Даний рівень продажу - гарантований рівень відвантажень продукції (рис. 3.8). Використання даного показника дозволяє з певною ймовірністю розрахувати величину реалізації продукції завтрашнього дня, яка не перевищує даний гарантований рівень відвантажень. Отримані показники дозволяють розрахувати величину відвантажень товарної позиції, яка не перевищує гарантований рівень за будь-який інтервал часу. Для цього розрахунку використовуються різні варіанти: теоретико-імовірнісний метод згортки розподілу, у результаті якого встановлюється підпорядкованість величини відвантаження певному закону, наприклад, розрахунок тижневої величини відвантажень (при умові, що щоденне відвантаження є реалізація нормальної випадкової величини); початкова побудова та аналіз часових рядів відвантажень за тиждень.

Рис. 3.8. Щільність розподілу випадкової величини відвантажень

На практиці фізичне поповнення запасів продукції відбувається не миттєво, у зв’язку з тим, що потрібний час для оформлення документів, доставки готової продукції з виробничої ділянки на склад. За даними відділу збуту оприбуткування готової продукції на складі займає 2 дні - ця величина є контрольною рівня запасів (s).

Для визначення моменту формування заявки на виробництво використовуємо алгоритм:

1.     моніторинг залишків на складі;

2.       коли фактичні запаси товарної позиції досягнуть рівня меншого (стануть дорівнювати) контрольному рівню s, необхідно подати заявку на виробництво необхідної кількості даного товару.

Контрольний рівень s визначається виходячи з варіанту, при якому ймовірність утворення нульових запасів упродовж наступних 2 днів повинна бути достатньо мала (рис. 3.9).

Рис. 3.9. Варіанти формування заявки на виготовлення товарної позиції

Таким чином, даний метод визначення моменту формування замовлення дозволяє уникнути нульових запасів товарів на складі. Для розрахунку квантилей необхідно оперувати достатньо великою ймовірністю - від 0,8 до 0,99. Але знаходження моменту формування замовлення не вирішує питання оптимального об’єму необхідного товарного запасу.

Розглянемо порядок визначення оптимального розміру поточного запасу товару однієї номенклатури. Говорячи про розмір поточного запасу, як правило, говорять про його максимальну, середню чи мінімальну величині (рис. 3.10).

У разі, якщо нова партія товару, що витрачається, прибуває точно в момент закінчення попередньої, мінімальна величина поточного запасу буде дорівнює нулю (поточного запасу), а середня величина - половині максимального. Таким чином, максимальний поточний запас буде дорівнює розміру поставленої партії товару.

Оптимальним розміром поточного запасу будемо вважати оптимальне значення його середньої величини, рівне половині замовленої і доставленої партії товару. Таким чином, завдання пошуку оптимального розміру запасу перетворюється в задачу пошуку оптимального розміру поповнення товару.

Рис. 3.10. Зміни розміру поточного запасу в умовах рівномірного збуту

Завдання оптимізації може бути вирішене у разі, якщо виконуються наступні умови:

1.     нова партія товару доставляється в момент повного витрачання поточного запасу;

2.       попит на товар є величиною відомою і постійною;

.        питомі витрати на утворення та зберігання запасів відомі і постійні;

.        собівартість товару постійна і не залежить від розміру закуповуваної партії.

Критерієм оптимальності є мінімум загальних витрат за період, які пов’язані із утворенням та утриманням запасу. Витрати, які пов’язані з утворенням запасу, розраховуються за формулою:

В утв. = (Q/S)*K, (3.11)

де Q - попит на певну товарну позицію, т.; S - розмір замовлення, т.;

K - питомі витрати на утворення запасів, грн.

Витрати, які пов’язані з утриманням запасу, розраховуються за формулою:

В збер. = М*Т*(S/2)*Р, (3.12)

де М - питомі витрати по зберіганню запасу;

Т - тривалість періоду, роки;

Р - вартість одиниці товару, грн./од.

У зв’язку з цим представимо цільову функцію (ТС) у вигляді суми річних витрат на створення та зберігання запасів

ТС = В утв. + В збер. → min . (3.13)

ТС = (Q/S)*K + М*Т*(S/2)*Р → min . (3.14)

Графічно залежність загальних річних витрат представлена на рис. 3.11. Таким чином, визначимо розмір замовлення на поповнення запасів готової продукції (Sопт), при якому загальні витрати будуть мінімальні.

В цільовій функції керуючими параметри є:

1.     розмір замовлення (S) - незалежна змінна;

2.       сукупні втрати на утворення й утримання запасу (ТС) - залежна змінна.

Інші параметри є постійними коефіцієнтами:

ТС = а*S+b/S, (3.15)

a =(M*P)/2. (3.16)

b = Q*K . (3.17)

Рис. 3.11. Залежність загальних витрат, пов’язаних з запасом

Таким чином, мінімум цільової функції знаходиться простим прирівнюванням першої похідної до нуля та послідуючим рішенням отриманого рівняння.

. (3.18)

 . (3.19)

. (3.20)

 . (3.21)

Таким чином, формула оптимального розміру замовлення на поповнення запасу має вигляд:

 . (3.22)

А мінімальний (оптимальний) розмір сукупних витрат на утворення й утримання товарних запасів дорівнює:

 . (3.23)

Оптимальний розмір витрат на утворення запасів та їх утримання розраховується за формулами:

 . (3.24)

 . (3.25)

Таким чином, розрахуємо оптимальний розмір партії поповнення запасу на прикладі товарної позиції "Крупа пшенична ярова" за даними, які представлені в табл. 3.16.

Таблиця 3.16 Дані для розрахунку показників управління товарними запасами

Показник	Позначення	Значення
Попит на продукцію за період, т.	Q	7200
Витрати на утворення запасів, грн..	K	500
Витрати на зберігання запасу, 1/рік	M	0,3
Тривалість періоду в річному вимірі, рік/період	T	0,25 (за квартал)
Собівартість виробництва продукції, грн./т.	P	600

Розрахунок основних показників управління товарними запасами представлено у табл. 3.17.

Таблиця 3.17 Розрахунок оптимальних значень керованих параметрів системи контролю стану збутових запасів на прикладі товарної позиції "Крупа пшенична ярова"

Показник	Розрахунок	Результат
Оптимальний розмір замовлення, т.	200
Оптимальний розмір сукупних витрат на запаси, грн.	36 000
Оптимальний розмір витрат на утворення запасів, грн.	500*7200/200	18 000
Оптимальний розмір витрат на утримання запасів, грн.	0,3*200/2*600	18 000
Оптимальний розмір середнього значення поточного запасу, т.	200/2	100
Кількість поповнень запасу за рік, поповнень/рік	7200/200	36
Оптимальний період між поповненнями, днів	(365*0,25)/36	3

Таким чином, для товарної позиції "Крупа пшенична ярова" оптимальним розміром замовлення є 200 т. та сукупні витрати на її утворення та утримання складають 36 000 грн. за рік.

Особливістю даної моделі є те, що вона передбачає постійний щоденний рівень витрачання товару. У даному випадку ця умова виконується, тому що часові ряди мають стаціонарність. При використанні цієї моделі визначається оптимальна величина запасу на складі після отримання чергової партії виготовленого товару. Протягом певного періоду часу запас буде зменшуватися до нуля, потім він повинен бути поповнений до величини Sопт. Отриманий об’єм запасу слід інтерпретувати як величину, до якої необхідно поповнювати запаси кожний раз, коли рівень поточних запасів є меншим контрольного рівня s або йому дорівнювати.

Таким чином, оптимальний об’єм поповнення (О) розраховується, як:

, (3.26)

де А - поточний рівень запасу на складі, од.;

s - контрольний рівень запасу, од.

Для того, щоб ця модель управління збутовими запасами була ефективною та "працювала", необхідно ввести такі обмеження:

1.     Ця модель оперує тільки з однією товарною позицією, в той час як в номенклатурі їх може бути багато. Необхідно побудувати однопродуктові моделі для кожної товарної позиції та визначити об’єми їх поповнення, що заповнюють дефіцит товару, коли фактичні запаси становляться нижче контрольного рівня.

2.       У різних товарних позицій інтервали поповнення можуть не співпадати. У цьому випадку необхідно ввести рівність інтервалів між поповненнями запасу, тобто інтервал першої товарної позиції повинен дорівнювати другій, інтервал другої товарної позиції повинен дорівнюватися інтервалу третій й та далі. Також формування замовлення на поповнення повинно здійснюватися не за всім асортиментом одразу, а за визначеними частинами, тобто у кожне послідуюче замовлення повинна включатися друга частина асортименту продукції.

.        Для розрахунку сукупних витрат на утворення й утримання збутових запасів необхідно підсумувати сукупні витрати за кожною товарною позицією.

.        Збутові запаси повинні поповнюватися миттєво, тобто замовлення на поповнення запасу необхідно здійснювати, коли запаси наближаються або перетинають контрольний рівень s. У цей момент замовляється необхідна кількість товарів, що розрахована за формованою моделлю та доставка готової продукції на склад здійснюється до моменту очікуваного рівня нульового запасу.

.        Оптимальні рівні повинні бути більшими прогнозованим об’ємам відвантажень за час доставки. В іншому випадку, є ймовірність утворення нульових залишків запасів на складі.

Таким чином, можна зробити висновок, що наявність в цьому методі значної формалізованої частини потребує з боку керівництва підприємства постійного моніторингу статистичних показників часових рядів для можливості їх коригування. Використання даного методу, у першу чергу, спрямоване на оптимізацію збутових запасів на складі підприємства та раціональне використання оборотних коштів, а також на оперативне управління запасами готової продукції, попереджуючи утворення нульових залишків запасів.

Значна частка економічного ефекту досягається за рахунок скорочення запасів на всьому шляху руху матеріального потоку. За даними Європейської промислової асоціації наскрізної моніторинг матеріального потоку забезпечує скорочення матеріальних запасів на 30 - 70% (за даними промислової асоціації США зниження запасів відбувається в межах 30 - 50%).

Висока значимість оптимізації запасів пояснюється наступним:

1.     у загальній структурі витрат на логістику витрати на утримання запасів становлять більше 50 %, включаючи витрати на управлінський апарат, а також втрати від псування або крадіжки товарів;

2.       більша частина оборотного капіталу підприємств, як правило, відвернути у запаси (від 10 до 50 % всіх активів підприємств);

.        у виробництві витрати з утримання запасів становлять до 25 - 30 % від загального обсягу витрат.

Скорочення запасів при використанні логістики забезпечується за рахунок високого рівня узгодженості дій учасників логістичних процесів, підвищення надійності постачань, раціональності розподілу запасів, а також з ряду інших причин.

4. Охорона праці

.1 Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці в приміщенні відділу збуту підприємства

Відділ збуту розташовано на третьому поверсі п’ятиповерхової будівлі. Розміри приміщення 7 м × 4 м, площа приміщення складає 28 м². Висота приміщення - 3,5 м, загальний об’єм - 98 м³. На кожне робоче місце припадає близько 4,7 м² площі й 17,1 м³ об’єму, що відповідає нормативним значенням, наведеним у ДБН В.2.2-9-99.

Естетика інтер’єру приміщення відповідає вимогам щодо створення комфортних і безпечних умов праці. Стіни приміщення пофарбовано в світло-сірий колір. Стеля білого кольору. На підлозі лінолеум світло-блакитного кольору. Меблі у відділі: столи, крісла, шафа для документів, тумбочки. Робоче обладнання: комп’ютери, принтер, ксерокс, телефони.

Параметри мікроклімату в приміщенні відділу такі:

температура на рівні 22 °С у холодну і 24 °С у теплу пору року;

відносна вологість повітря 55 %;

швидкість руху повітря 0,1 м/с;

теплові випромінювання від нагрітих поверхонь незначні.

Параметри мікроклімату в приміщенні відділу відповідають вимогам, наведеним у ГОСТ 12.1.005-88.

Повітрообмін у приміщенні забезпечує природна організована вентиляція. Для підтримки оптимальних мікрокліматичних умов у приміщенні в теплу пору року застосовують кондиціювання повітря.

Підтримку необхідної температури в приміщенні в холодну пору року забезпечує централізована система опалення будівлі. Для забезпечення опалення в приміщенні є три секції радіаторів.

Основні джерела шуму - комп’ютери і принтер. Рівень шуму в приміщенні складає 55 дБА, що відповідає вимогам, наведеним у ДБН 3.3.6.037-99, ГОСТ 12.1.003-83. Токсичних речовин і джерел електромагнітних випромінювань у приміщенні немає.

Освітлення в приміщенні відділу суміщене, оскільки природного освітлення для забезпечення відповідних умов праці недостатньо. Визначимо світловий коефіцієнт приміщення за таким співвідношенням:

,(4.1)

де S_вікон - площа вікон, S_вікон = 3,5 м²;_підл. - площа підлоги приміщення, S_підл. = 28 м².

.

Одержане значення показує, що природного освітлення в приміщенні дійсно недостатньо для забезпечення відповідних умов зорової роботи.

Для забезпечення штучного освітлення використовують світильники з лампами денного світла. Загальний рівень освітленості в приміщенні 300 лк.

Значення параметрів, що характеризують санітарно-гігієнічні умови праці в приміщенні відділу, наведено в табл. 4.1. Також у розпорядженні співробітників є санітарно-гігієнічна кімната, обладнана умивальниками і туалетом, гардеробна кімната. Також на першому поверсі будівлі є їдальня. Для видалення пилу і бруду в приміщенні щодня здійснюють вологе прибирання. З метою підтримки комфортних умов праці в теплу пору в приміщенні застосовують кондиціювання повітря, для чого використовують місцевий кондиціонер. Зробимо розрахунок системи кондиціювання повітря в приміщенні відділу для встановлення відповідності параметрів мікроклімату, які забезпечує місцевий кондиціонер, вимогам стандартів.

Таблиця 4.1 Значення параметрів, що характеризують санітарно-гігієнічні умови праці в приміщенні відділу збуту

№	Параметр	Фактичне значення	Норматив за ГОСТ 12.1.005-88, ДБН 3.3.6.037-99, СНиП ІІ-4-79 та іншими нормативними документами	Відповідність фактичного значення нормативному
1	Температура повітря 0С
	у холодну пору року	22	21…25	Відповідає
	у теплу пору року	24	22…28	Відповідає
2	Відносна вологість, %	55	40…60	Відповідає
3	Швидкість руху повітря, м/с	0,1	0,3	Відповідає
4	Загальна освітленість, лк	300	300	Відповідає
5	Рівень шуму, дБА	55	60	Відповідає

Основною характеристикою місцевих кондиціонерів, яку необхідно оцінювати при виборі й установці кондиціонера в приміщенні, є потужність охолодження. Для оцінки потужності охолодження кондиціонера необхідно розрахувати надходження тепла в приміщення за наступною формулою:

Qзаг = Q1 + Q2 + Q3,

(4.2)

де Q_заг - загальна кількість тепла, яка надходить у приміщення;₁ - кількість тепла, що надходить у приміщення від стін, підлоги, стелі й вікон;₂ - кількість тепла, що надходить у приміщення від обладнання;₃ - кількість тепла, що надходить у приміщення від людей.

Визначимо кількість тепла, що надходить у приміщення від стін, підлоги, стелі й вікон за наступною формулою:

Q1 = V·q,

(4.3)

де V - обсяг приміщення, V = 98 м³;- коефіцієнт, який дорівнює в даному випадку 30 Вт/м³, оскільки в приміщенні північна орієнтація вікон.

Q1 = 98·30 = 2940 Вт.

Визначимо кількість тепла, яка надходить у приміщення від обладнання за формулою:

Q2 = N1·nоб1 + N2·nоб2,

(4.4) nоб1 - кількість комп’ютерів, nоб1 = 6 шт.;2 - середня потужність одиниці додаткового обладнання (принтера, ксерокса і т. ін.), N2 = 50 Вт;об2 - кількість одиниць додаткового обладнання, nоб2 = 2 шт. Отже, кількість тепла, яка надходить у приміщення від обладнання, становить: Q2 = 6·100 + 2·50 = 700 Вт. Визначимо кількість тепла, що надходить у приміщення від людей за наступною формулою: Q3 = W·nл, (4.5) де nл - кількість людей, nл = 6 осіб;- енерговитрати людини залежно від категорії виконуваних робіт, W = 139 Вт.  Q3 = 139·6 = 834 Вт. Таким чином, загальна кількість тепла, що надходить у приміщення становить: Qзаг = 2940 + 700 + 834 = 4474 Вт. Виберемо близьку за потужністю модель кондиціонера, спираючись на стандартний ряд кондиціонерів. У даному випадку для забезпечення відповідних параметрів мікроклімату в приміщенні в теплу пору року необхідно встановити кондиціонер з потужністю охолодження 5 кВт. Потужність охолодження кондиціонера, який встановлено в приміщенні відділу, складає 5 кВт, що відповідає наведеним розрахункам. На підставі проведеного аналізу можна зробити висновок, що в цілому санітарно-гігієнічні умови праці в приміщенні відділу збуту ТОВ "Терра" відповідають нормативним вимогам стандартів.                   4.2 Техніка безпеки Приміщення відділу за ступенем небезпеки ураження людей електричним струмом відноситься до категорії приміщень без підвищеної небезпеки, тому що відносна вологість і температура повітря в ньому не перевищують нормативних значень, повітря мало запилене. На обладнаних у відповідності до ергономічних вимог робочих столах розташовано робоче обладнання. Монітори знаходяться на відстані 70 см від очей користувача. Ширина проходів між робочими столами не менше 1,5 м, що відповідає вимогам безпеки. Робоче обладнання нове. Все електрообладнання, яке є в приміщенні, працює від мережі 50 Гц, 220 В. Для захисту працівників від ураження електричним струмом електрообладнання заземлене. Захисне заземлення реалізується за допомогою спеціальної мережі, підключеної до комп’ютерів, принтера і ксерокса, яка з’єднана з системою заземлення всієї будівлі. Електропроводка проведена в подвійній ізоляції під штукатуркою, що також зменшує ймовірність ураження працівників електричним струмом. У приміщенні встановлено 10 розеток на відстані не менше 0,2 м від підлоги під напругою 220 В. Відповідно до "Типового положення про навчання з питань охорони праці" всі працівники підприємства проходять обов’язкове навчання з питань охорони праці в формі інструктажів, правил надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки і дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж, стихійних лих. Відповідальним за техніку безпеки на підприємстві є інженер з техніки безпеки. В 2011 році випадків травматизму на підприємстві не було. Цей факт свідчить про дотримання підприємством вимог відносно забезпечення безпечних умов праці робітників.                   4.3 Пожежна безпека Правовою основою діяльності у сфері пожежної безпеки виступають Конституція України, Закон України "Про пожежну безпеку", а також постанови Верховної Ради України, укази президента України, рішення органів виконавчої влади, які діють у рамках їх компетенції. Згідно ДБН В.1.1-7-2002 існує п’ять категорій приміщень і будівель за пожежною і вибухопожежною небезпекою. Приміщення відділу відноситься до категорії Д. Ступінь вогнестійкості будівлі ІІ, оскільки вона виконана із негорючих і важкогорючих матеріалів. Можливими причинами пожежі в приміщенні можуть бути: 1.     порушення правил експлуатації електрообладнання; 2.       несправність електропроводки; .        порушення робітниками правил пожежної безпеки. Для попередження виникнення пожежі будівля, в якій розташовано відділ, оснащена протипожежною сигналізацією. Серед первинних засобів пожежогасіння в приміщенні відділу є вуглекислотний вогнегасник ВВ-2. Підхід до вогнегасника зручний. У разі виникнення масштабної пожежі евакуація людей з приміщення здійснюється відповідно до плану евакуації, який зображено на спеціальному плакаті в коридорі, до якого виходять двері відділу. Для евакуації людей у будівлі, крім основного, передбачено запасні виходи, розташовані з її тильних сторін. Проаналізувавши стан санітарно-гігієнічних умов праці, техніки безпеки та пожежної безпеки у приміщенні відділу збуту підприємства можна зробити наступні висновки: 1.     вимоги щодо створення безпечних умов праці для працівників в приміщенні відділу в цілому відповідають вимогам ДБН В.2.2-9-99, ДБН 3.3.6.037-99, ГОСТ 12.1.005-88, ДБН В.1.1-7-2002; 2.       на підприємстві дотримано вимоги з техніки безпеки: своєчасно проводиться інструктаж робітників, здійснюється контроль за дотриманням норм техніки безпеки, здійснюються заходи з профілактики травматизму; .        рівень пожежної безпеки в приміщенні відділу відповідає встановленим нормам. Для покращення умов праці співробітників відділу збуту підприємства можна рекомендувати: 1.     для поліпшення природного освітлення в приміщенні можна збільшити площу вікон; 2.       для зниження нервово-психічного напруження працівників, яке виникає в результаті тривалої роботи за комп’ютером, запровадити додаткові короткі перерви. Поліпшення умов праці сприяє зниженню рівня травматизму і професійних захворювань працівників, підвищує працездатність, тому заходи щодо усунення існуючих недоліків необхідно обговорювати з керівниками, які відповідають за техніку безпеки на підприємстві. Висновок У результаті дипломної роботи досліджено та визначено об’єктивний характер та класифікація збутових запасів у переробній галузі. Класифікація збутових запасів відображає основні функції та призначення запасу, характеризує стан процесів утворення та розробки стратегії управління збутовими запасами. Запасами дозволяють забезпечити безперебійність та ритмічність основних процесів підприємства, збутову стратегію підприємства, конкурентоспроможність підприємства, рентабельність й швидкості обертання вкладеного капіталу, що обумовлює об’єктивний характер їх створення. Проаналізована роль збутових запасів у реалізації збутової стратегії підприємства переробної галузі, яка полягає в тому, що збутові запаси забезпечують високе обслуговування споживачів, вирівнюють потік товарів, забезпечують захист від невизначеності попиту та пропозиції. Визначені юридично-правові аспекти регулювання господарської діяльності підприємства переробної галузі. В законодавстві України поступово формується інститут правового регулювання виробництва зернових й зернобобових культур та продуктів їх переробки, що регулює правовідносини в сфері їх виробництва та збуту, правове становище суб’єктів та правовий режим об’єктів переробної галузі,. Описана техніко-економічна характеристика підприємства та проведено фінансовий аналіз діяльності підприємства переробної галузі. Проаналізована діяльність підприємства за допомогою SWOT-аналізу, у результаті якого встановлено, що підприємство має чітко сформульовану місію та стратегію розвитку, володіє необхідними виробничими потужностями, технологіями, науковим та трудовим потенціалом. За результатами фінансового аналізу підприємство є ліквідним й платоспроможним, здатним своєчасно сплачувати по своїм зобов’язанням, має стабільність у господарській діяльності з позиції довгострокової перспективи; є рентабельним; має ефективну фінансову та господарську діяльність. Проведено аналіз виробничо-збутової діяльності підприємства та визначено фактори, що впливають на управління збутовими запасами продукції підприємства, встановлено їх взаємозв’язок. Описані закупівельна діяльність підприємства, процес виробництва продукції. Проаналізована збутова діяльність підприємства у різних регіонах України, що дає змогу визначити проблемі ринки збуту. Проведено попередній аналіз стану запасів на підприємстві. Виявлено, що основними факторами, що впливають на управління збутовими запасами продукції підприємства, є характер попит та споживання, від яких залежить визначення потреби у збутовому запасів та розрахунок оптимальних показників системи управління запасами готової продукції підприємства, а також вибір системи управління запасами. Визначені методичні підходи аналізу управління збутовими запасами продукції підприємства та на їх основі проаналізовано процес управління збутовими запасами: описані методи прогнозування потреби у збутовому запасі для забезпечення задоволення споживачів підприємства та визначений основний склад статей витрат, що пов’язані з утворенням та утриманням запасу товарної продукції. Обґрунтовано вибір системи управління збутовими запасами продукції підприємства. При виборі системи управління збутовими запасами рекомендується модель з фіксованим інтервалом часу, яка скорочує операційні витрати, потребує лише періодичного контролю кількості запасу, існує можливість замовлення запасів у будь-якому об’ємі, при цьому витрати на оформлення замовлення не зростають. Визначено методичні підходи оптимізації процесу управління збутовими запасами продукції підприємства. Визначені оптимальні значення керованих параметрів системи контролю стану збутових запасів. Проаналізовано стан охорони праці у відділі збуту. Перелік використаних джерел 1.     Гражданский кодекс Украины. - Х.: Парус, 2008. - 448 с. 2.       Закон України "Про пожежну безпеку". - К., 1993. - 17 с. 3.       Закон України "Про зерно та ринок зерна України" від 4 липня 2002 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу: zakon.rada.gov.ua .        Про захист прав споживачів: Закон України від 15 грудня 1993 р. № 3628ХП.-К., 1993. - 26 с. .        Хозяйственный кодекс Украины. - Х.: ООО "Одиссей", 2008.- 256 с. .        ГОСТ 12.1.003-83. Шум. Общие требования безопасности. - М.: Изд-во стандартов, 1991. - 12 с. .        ГОСТ 12.1.005-88. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - М.: Изд-во стандартов, 1998. - 24 с. .        ДБН В.1.1-7-2002. Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва. - К., 2002. - 16 с. 9.       ДБН В.2.2-9-99. Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення - К., 2000. - 62 с. .        ДБН 3.3.6.037-99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку. - К., 1999. - 14 с. 11.     ДСТУ ISO 9001:2009 "Система управління якість. Вимоги". - Київ. Держстандарт України, 2009. .        СНиП ІІ-4-79. Естественное и искусственное освещение // Светотехника. - 1979. - №10. - С. 1 - 29. .        Аакер Д. Стратегическое рыночное управление / Д. Аакер: пер. с англ. (под ред. Ю. Н. Каптуревского). - СПб: Питер, 2002. - 544 с. .        Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ансофф: сокр. пер. с англ. - М.: Экономика, 1989. - 520 с. .        Беседина В. Н. Основы логистики в торговле: Учеб. пособие. / В. Н. Беседина, А. А. Демченко. - М.: Экономистъ, 2005. - 157 с. 16.     Бланк И. А. Основы фінансового менеджмента. / И. А. Бланк. - К.: Ника-Центр, 1999. - 520 с. 17.     Бортніченко С. Д. Оптимізація управління збутовими запасами. / С. Д. Бортніченко, Д. Е. Лиленко // Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі: теорія і практика. - 2011. - № 3 (15). - С. 62 - 70. 18.     Бродецкий Г. Л. Управние запасами: Учеб. пособие. / Г. Л. Бродецкий. - М.: Эксмо, 2008. - 352 с. .        Валевич Р. П. Экономика торгового предприятия: Учеб. пособие. / Р. П. Валевич, Г. А. Давыдов. - М.: Высш. шк., 1996. - 366 с. .        Васильева О. Е. Эффективность сервисного обслуживания продукции / О. Е. Васильева. - М.: ЗАО "Издательство "Экономика", 2007. - 175 с. 21.     Гаджинський А. М. Логистика: Учебник. / А. М. Гаджинский. - 11-е изд., перераб. и доп. - М.: Издательско-торговая корпорація "Дашков и Ко", 2005. - 432 с. 22.     Гаджинський А. М. Управление запасами в логистике / А. М. Гаджинский // Справочник економиста. - 2008. - № 2. - С. 26 - 41. 23.     Глущенко Д. Управление ассортиментом и запасами / Д. Глущенко // Дистрибуция и логістика. - 2007. - № 6. - С. 16. .        Горелик О. М. Производственный менеджмент: принятие и реализация управленческих решений. / О. М. Горелик. - М.: КНОРУС, 2007. - 272 с. 25.     Горяїнов О. М. Теорія і практика логістики: Навч. Посібник. / О. М. Горяїнов. - Харків: НТМТ, 2009. - 522 с. 26.     Государственные стандарты и технические условия Украины и других стран на сельскохозяйственную продукцію. [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.proagro.com.ua .        Гриньова В. М. Фінанси підприємств: Навч. посібник. / В. М. Гриньова, В. О. Коюда. - 3-є вид., перероб. і доп. - Х.: ВД "ІНЖЕК", 2004. - 432 с. .        Грузиков В. П. Экономика предприятия. / В. П. Грузиков, В. Д. Грибов. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 208 с. .        Гурч Л. М. Логістика: Навч. посібник. / Л. М. Гурч. - К.: ДП "Видавничий дім "Просефіонал", 2008. - 560 с. .        Денисенко М. П. Організація та проектування логістичних систем: Підручник. / М. П. Денисенко, П. Р. Левковець, Л. І. Михайлова. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 336 с. .        Дрожжин А. И. Логистика. / А. И. Дрожжин. - Изд-во: МИЭМП, 2010. - 150 с. .        Дыбская В. В. Логистика: Учебник / В. В. Дыбская, Е. И. Зайцев, В. И. Сергеев, А. Н. Стерлигова; под ред. В. И. Сергеева. - М.: Эксмо, 2008. - 944 с. 33.     Економіка та організація діяльності об’єднань підприємств: Навч. посібник / Під заг. ред. Л. М. Чепурди. - К.: ВД Професіонал, 2005. - 272 с. .        Ерохина Л. И. Предприятия в сфере сервиса. Управление прогнозируемыми процессами (теория и практика): учебное пособие / Л. И. Ерохина, Е. В. Башмачникова. - М. Флинта: МПСИ, 2005. - 248 с. 35.     Єжова Д. Ф. Інформаційний маркетинг: Навч. посібник. / Д. Ф. Єжова. - К.: КНЕУ, 2002. - 560 с. 36.     Запорожец А. М. Аграрное право. / А. М. Запорожец. - Х.: Консум, 1997. - 109 с. .        Зеваков А. М. Логистика производственных и товарных запасов: Учебник. / А. М. Зеваков, В. В. Петров. - СПб: Изд-во Михайлова В. А., 2002. - 320 с. 38.     Кислий В. М. Логістика: теорія і практика: Навч. посібник. / В. М. Кислий, О. А. Біловодська, О. М. Олвіренко. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 360 с. 39.     Концептуальні засади управління підприємством як економічною системою. Монографія / За заг. ред. к. е. н., доц. В. О. Коюди. - Х.: Вид-во ХНЕУ, 2007. - 416 с. .        Корпоративная логистика. 300 ответов на вопросы профессионалов / Под общ. и науч. редакцией В. И. Сергеева. - М.: ИНФРА-М, 2005. - 976 с. 41.     Крикавський Є. Логістика: Навч. посібник. / Є. Крикавський. - Л.: Вид-во ДУ "Львів. політехніка", 1999. - 264 с. .        Крикавський Є. В. Формування економічного потенціалу підприємств на основі логістичних концепцій: Дисертація докт. екон. наук: 08.06.01. - Львів, 1997. - 418 с. 43.     Крутик А. Б. Основы финансовой деятельности предпрития. / А. Б. Крутик, М. М. Хайник. - СПб: Бизнес-Пресса, 1999. - 448 с. .        Кузьбожев Э. Н. Логистика: Учеб. пособие. / Э. Н. Кузьбожев, С. А. Тиньков. - М.: КНОРУС, 2004. - 224 с. 45.     Кухарєва О. О. Методика інтегральної оцінки рівня ділової активності промислового підприємства / О. О. Кухарєва // Економічний простір. - 2009. - № 16. - С. 114 - 122. .        Леншин А. И. Основы логистики. / А. И. Леншин - М.: Машиностроение, 2002. - 464 с. .        Лепейко Т. И. Методический подход к измерению результативности деятельности компании при оценке ее эффективности / Т. И. Лепейко, А. В. Котлик // Економіка розвитку. - 2005. - №2. - С. 13 - 16. 48.     Логистика: Учебное пособие. / Под ред. Б. А. Аникина. - М.: ИНФРА-М, 1999. - 327 с. 49.     Мазаракі А. А. Економіка торгівельного підприємства. / А. А. Мазаракі, Л. О. Лігоненко, Н. М. Ушакова. - К.: Хрещатик, 1999. - 796 с. .        Мазманова Б. Г. Методические вопросы прогнозирования сбыта / Б. Г. Мазманова // Маркетинг в России и за рубежом. - 2010. - № 1. - С. 105 - 124. .        Майзнер Н. А Складская логистика: Учебное пособие. / Н. А. Майзнер, М. Ю. Николаева - Владивосток: Изд-во ТГЭУ, 2006. - 180 с. 52.     Макроекономіка: Підручник / За ред. С. Будаговська, О. Кілієвич. - К.: Вид-во "Основи", 1998. - 356 с. 53.     Марцин В.С. Економіка торгівлі: Підручник. / В.С. Марцин. - К.: Знання, 2008. - 603 с. 54.   Методические рекомендации по разработке и выполнению раздела "Охрана труда и безопасность в чрезвычайных ситуаціях" в дипломном проекте для специалистов и магистров, экономических и инженерно-экономических специальностей, всех форм обучения ХНЭУ / Мусияченко Ф. В., Северинов А.В. - Харьков: Издательство ХНЕУ, 2012. 55.   Мешкова Л. Л. Логистика в сфере материальных услуг. / Л. Л. Мешкова, И. И. Белоус, Н. М. Фролов. - 2-е изд. испр. и перераб. - Тамбов: Изд-во ТГТУ, 2002. - 188 с. 56.     Миротин Л. Б. Логистика интегрированных цепочек поставок: Учебник / Л. Б. Миротин, А. Г. Некрасов. - М.: Экзамен, 2003. - 256 с. .        Миротин Л. Б. Системный анализ в логистике: Учебник / Л. Б. Миротин, Ы. Э. Ташбаев. - М.: Экзамен, 2002. - 480 с. 58.     Морохова В. О. Організаційні основи формування стратегії розподілу на підприємстві. [Електронний ресурс] Режим доступу: www. nbuv.gov.ua 59.   Нагловский С. Н. Логистика проектирования и менеджмента производственно-коммерческих систем. - Калуга: Манускрипт, 2002. - 336 с. 60.   Неруш Ю. М. Логистика: учеб. / Ю. М. Неруш. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2006. - 520 с. 61.   Николайчук В. Е. Логистика / В. Е. Николайчук. - СПб: Питер, 2002. - 160 с. 62.     Николайчук В. Е. Теория и практика управления материальными потоками (логистическая концепция) : монография / В.Е. Николайчук, В. Г. Кузнецов. - Донецк: КИТИС, 1999. - 413 с. 63.     Окландер М. А. Логістика: Навчальний посібник. - К.: Зовнішня торгівля, 2005. - 234 с. .        Окландер М. А. Логістична система підприємства: Монографія. - Одеса: Астропринт, 2004. - 309 с. 65.   Оснач О. Ф. Промисловий маркетинг: Підручник. / О. Ф. Оснач, В. П. Пилипчук, П. П. Коваленко. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 364 с. 66.     Основы логистики: Учебник для вузов / Под ред. В. В. Щербакова. - СПб.: Питер, 2009. - 432 с. 67.   Офіційний сайт компанії ТОВ "Терра". [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.terra.ua 68.     Пономаренко В. С. Стратегічне управління розвитком підприємства. Навч. посібник / В. С. Пономаренко, О. І. Пушкар, О. М. Тридід. - Харків: Вид. ХНЕУ, 2002. - 252 с. 69.   Пономарьова Ю. В. Логістика: Навч. пос. / Ю. В. Пономарьова - К.: Центр учбової літератури, 2003. - 192 с. 70.     Путятін Ю. О. Фінансові механізми стратегічного управління розвитком підприємства: Монографія / Ю. О. Путятін, О. І. Пушкар, О. М. Тридід. - Х.: Основа, 1999. - 488 с. .        Радионов А. Р. Логистика: Нормирование сбытовых запасов и оборотных средств предприятия: Учеб. пособие. / А. Р. Радионов, Р. А. Радионов. - М.: Дело, 2002. - 416 с. 72.     Рогожкина Н. Что влияет на управление сбытовыми запасами. [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.lobanov-logist.ru .        Рыжиков Ю. И. Теория очередей и управление запасами. / Ю. И. Рыжиков. - СПб: Питер, 2001. - 384 с. 74.     Садовий С. М. Законодавче забезпечення виробництва зерна в Україні / С. М. Садовий // Форум права. - 2010. - № 2. - С. 445 - 451. .        Сергеев В. И. Логистика в бизнесе: Учебник. / В. И. Сергеев. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 608 с. .        Скворонек Ч. Логистика на предприятии: Учеб. -метод. пособие / Ч. Скворонек, З. Сариуш-Вольский; пер. с польск. - М.: Финансы и статистика, 2004. - 400 с. 77.     Скібіцька Л. І. Менеджмент: Навч. посібник. / Л. І. Скібіцька, О. М. Скібіцький. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 416 с. 78.     Скоробогатова Т. Н. Логистика: Учеб. пособие. / Т. Н. Скоробогатова - 2-е узд. - Симферополь: ООО "ДиАйПи", 2005 . - 116 с. 79.     Скребник Б. В. Экономика торговли: Учебник для вузов. / Б. В. Скребник. - 2-е изд. - М.: Высш. шк., 1989. - 231 с. .        Смирнова Е. А. Управление цепями поставок: Учеб. пособие. / Е. А. Смирнова. - СПб: Изд-во СПбГУЭФ, 2009. - 120 с. .        Справочник финансиста. - М.: РУСАУДИТ, 2001. - 658 с. 82.     Степанов В. И. Логистика: Учеб. / В. И. Степанов. - М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2006. - 488 с. .        Стерлингова А. Н. Процедуры оптимального распределения запаса в цепях поставок / А. Н. Стерлингова // Логистика сегодня. - 2010. - № 4. - С. 20 - 30. 84.     Стерлингова А. Н. Роль управления запасами в организации успішного бизнеса / А. Н. Стерлингова // Логистика сегодня. - 2004. - № 1. - С. 48 - 59. .        Стерлингова А. Н. Управление запасами в цепях поставок: Учеб. / А. Н. Стерлингова. - М.: ИНФРА-М, 2008. - 430 с. .        Сток Дж. Стратегическое управление логистикой / Дж. Сток, Д. Ламберт: пер. с 4-го англ. изд. - М.: ИНФРА-М, 2005. - 797 с. 87.     Таньков К. М. Виробнича логістика: Навч. посібник. / К. М. Таньков, О. М. Тридід, Т. О. Колодізєва. - 2ге вид., перероб. - Х.: ВД "ІНЖЕК", 2006. - 352 с. .        Тридід О. М. Логістика: Навч. посібник. / О. М. Тридід, К. М. Таньков, Ю. О. Леонова. - К.: ВД Професіонал, 2008. - 176 с. .        Тридід О. М. Логістичний менеджмент: Навч. посібник / О. М. Тридід, К. М. Таньков. - Х.: ВД "ІНЖЕК", 2005. - 224 с. .        Тридід О. М. Система обслуговування споживача: теорія і практика: Монографія / О. М. Тридід, К. М. Таньков, Г. Я. Дутка. - К.: УБС НБУ, 2008. - 184 с. .        Уотерс Д. Логистика. Управление цепью поставок / Д. Уотерс: пер. с англ. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 503 с. 92.     Управление цепями поставок: Справочник издательства Gower / Под ред. Дж. Гатторны (ред. Р. Огулин, М. Рейнольдс): пер. с 5-го англ. изд. - М.: ИНФРА-М, 2008. - 670 с. .        Фишер С. Экономика / С. Фишер, Дорибуш Р.: пер. с англ. - М.: Дело-ЛТД, 1993. - 864 с. .        Фінанси підприємств: Підручник / За ред. А. М. Поддєрьогін. - К.: КНЕУ, 1999. - 567 с. .        Фролова Л. В. Проблеми формування товарних запасів на торгівельному підприємстві в умовах нестабільності. [Електронний ресурс] Режим доступу: www. nbuv.gov.ua .        Хруцкий Е. А. Оптимизация хозяйственных связей и материальных запасов. / Е. А. Хруцкий, В. А. Сакович, С. П. Колосов. - М.: Экономика, 1997. - 263 с. .        Чаплінська А. А., Іграк М. І. Контроль ефективності управління товарними запасами. [Електронний ресурс] Режим доступу: www.rusnauka.com .        Чеботароьв В. А. Особливості впровадження систем забезпечення якості харчових продуктів в умовах трансформаційних структурних перетворень. [Електронний ресурс] Режим доступу: www. nbuv.gov.ua .        Чудаков А. Д. Логистика: Учебник / А. Д. Чудаков. - М.: РДЛ, 2003. - 480 с. .        Харрісон А. Управління логістикою: Розробка стратегій логістичних операцій / Алан Харрісон, Ван Хоук Ремко, пер. з англ.; За наук. ред. О. Є. Міхейцева. - Дніпропетровськ: Баланс Бізнес Букс, 2007. - 368 с. 101.   Шрайбфедер Дж. Эффективное управление запасами / Дж. Шрайбфедер: пер. с англ. - 2-е изд. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2006. - 304 с. 102.   Янчук В. В. Аграрне право України: підручник / В. В. Янчук. - К.: Юрінком Інтер, 1999. - С. 40 - 62. Додаток А Таблиця А1 Додаток Б Таблиця Б1 Асортимент продукції підприємства ТОВ "Терра" № Найменування Вид фасування Вага нетто, кг Ціна за 1 шт./грн. Пластівці швидкого приготування "Терра-Геркулес" 1. Пластівці вівсяні швидкого приготування коробка 0,8 7,5 2. Пластівці гречані швидкого приготування коробка 0,8 12,0 3. Пластівні пшеничні швидкого приготування коробка 0,8 5,0 4. Пластівці пшоняні швидкого приготування коробка 0,8 6,5 5. Пластівці житні швидкого приготування коробка 0,8 5,0 6. Пластівці ячмінні швидкого приготування коробка 0,8 5,0 7. Пластівці кукурудзяні швидкого приготування коробка 0,8 7,0 8. Пластівці горохові швидкого приготування коробка 0,8 6,0 9.  Суміш пластівців 4 видів зернових швидкого приготування коробка 0,8 6,0 10. Суміш пластівців 5 видів зернових швидкого приготування коробка 0,8 6,5 11. Суміш пластівців 6 видів зернових швидкого приготування коробка 0,8 6,7 12 Суміш пластівців 7 видів зернових швидкого приготування коробка 0,8 6,9 13. Пластівці вівсяні швидкого приготування коробка 0,4 4,5 14. Пластівці гречані швидкого приготування коробка 0,4 3,6 15. Пластівні пшеничні швидкого приготування коробка 0,4 6,0 16. Пластівці пшоняні швидкого приготування коробка 0,4 2,25 17. Пластівці житні швидкого приготування коробка 0,4 3,00 18. Пластівці ячмінні швидкого приготування коробка 0,4 2,25 19. Пластівці кукурудзяні швидкого приготування коробка 0,4 2,25 20. Пластівці горохові швидкого приготування коробка 0,4 3,5 21.  Суміш пластівців 4 видів зернових швидкого приготування коробка 0,4 2,85 22. Суміш пластівців 5 видів зернових швидкого приготування коробка 0,4 3,1 23. Суміш пластівців 6 видів зернових швидкого приготування коробка 0,4 3,2 24. Суміш пластівців 7 видів зернових швидкого приготування коробка 0,4 3,3 Крупи "Терра" 25. Крупа горох зелений колотий п/п пакет 0,9 4,7 26. Крупа горох колотий п/п пакет 0,9 3,8 27. Крупа пшоно шліфоване в/с п/п пакет 0,9 3,6 28. Крупа ячмінна ячнєва п/п пакет 0,7 2,35 29. Крупа ячмінна перлова п/п пакет 0,9 2,85 30. Крупа мана марки М п/п пакет 0,8 3,7 31. Крупа пшенична ярова п/п пакет 0,7 3,5 32. Крупа пшенична озима п/п пакет 0,7 2,2 33. Крупа кукурудзяна шліфована п/п пакет 0,7 3,1 34. Крупа гречана ядриця в/с п/п пакет 0,8 8,0 35. Крупа рисова шліфована п/п пакет 0,9 8,0 36. Крупа вівсяна в/с п/п пакет 0,8 5,5 37. Крупа вівсяна плющена в/с п/п пакет 0,5 3,5 38. Крупа горох колотий шліфований коробка 0,4 (5*0,08) 3,5 39. Крупа гречана ядриця коробка 0,4 (5*0,08) 6,3 40. Крупа пшоно шліфоване коробка 0,4 (5*0,08) 3,4 41. Крупа ячмінна ячнєва коробка 0,4 (5*0,08) 3,0 42. Крупа ячмінна перлова коробка 0,4 (5*0,08) 3,1 43. Крупа рисова коробка 0,4 (5*0,08) 5,5 44. Крупа пшенична ярова коробка 0,4 (5*0,08) 3,6 45. Крупа кукурудзяна коробка 0,4 (5*0,08) 3,45 46. Крупа вівсяна коробка 0,4 (5*0,08) 4,5 Вагова продукція Крупи "Терра" 47. Крупа горох колотий п/п мішок 25 3,5 48. Крупа горох цільний п/п мішок 25 3,45 49. Крупа кукурудзяна п/п мішок 25 3,5 50. Крупа ячмінна ячнєва п/п мішок 25 2,5 51. Крупа ячмінна перлова п/п мішок 25 2,5 52. Крупа пшенична ярова п/п мішок 25 2,3 53. Крупа пшенична озима п/п мішок 25 3,7 54. Крупа мана марки М п/п мішок 25 4,0 55. Крупа пшоно шліфоване п/п мішок 25 3,3 Пластівці швидкого приготування "Терра-Геркулес" 56. Пластівці вівсяні п/п мішок 25 6,0 57. Пластівці житні п/п мішок 25 3,0 58. Пластівні пшеничні п/п мішок 25 3,3 59. Пластівці ячмінні п/п мішок 25 3,6 60. Пластівці пшоняні п/п мішок 25 6,0 61. Пластівці кукурудзяні п/п мішок 25 5,0 62. Пластівці горохові п/п мішок 25 5,0 Додаток В Рис. Організаційна структура підприємства Додаток Д Таблиця Д1 Баланс підприємства ТОВ "Терра" станом на 1 січня 2010 р. (Форма № 1) Актив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду I. Необоротні активи Нематеріальні активи: залишкова вартість 010 722,2 1498,1 первісна вартість 011 787,9 1735,3 накопичена амортизація 012 ( 65,7 ) ( 237,2 ) Незавершені капітальні інвестиції 020 11537,4 17673,3 Основні засоби: залишкова вартість 030 17271,3 16241,4 первісна вартість 031 22384,8 25072,7 знос 032 ( 5113,5 ) ( 8831,3 ) Довгострокові біологічні активи: справедлива (залишкова) вартість 035 первісна вартість 036 накопичена амортизація 037 ( ) ( ) Довгострокові фінансові інвестиції: які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 040 інші фінансові інвестиції 045 Довгострокова дебіторська заборгованість 050 1367,5 291,3 Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості 055 Первісна вартість інвестиційної нерухомості 056 Знос інвестиційної нерухомості 057 ( ) ( ) Відстрочені податкові активи 060 1779,9 1922,2 Гудвіл 065 Інші необоротні активи 070 Усього за розділом I 080 32678,3 37626,3 II. Оборотні активи Виробничі запаси 100 19472,7 22962,5 Поточні біологічні активи 110 Незавершене виробництво 120 4838,8 4831,1 Готова продукція 130 9671,0 17407,3 Товари 140 922,3 96,8 Векселі одержані 150 Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: чиста реалізаційна вартість 160 26996,0 35423,7 первісна вартість 161 26996,0 35495,3 резерв сумнівних боргів 162 ( ) ( 71,6 ) Дебіторська заборгованість за розрахунками: з бюджетом 170 2060,6 1445,6 за виданими авансами 180 3395,5 4302,3 з нарахованих доходів 190 із внутрішніх розрахунків 200 Інша поточна дебіторська заборгованість 210 2187,4 981,8 Поточні фінансові інвестиції 220 Грошові кошти та їх еквіваленти: в національній валюті 230 531,7 64,4 у т. ч. в касі 231 в іноземній валюті 240 550,8 44,6 Інші оборотні активи 250 1,3 0,5 Усього за розділом II 260 70623,1 87560,6 III. Витрати майбутніх періодів 270 38,0 33,0 IV. Необоротні активи та групи вибуття 275 Баланс 280 103344,4 125219,9 Пасив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду I. Власний капітал Статутний капітал 300 11,8 11,8 Пайовий капітал 310 Додатковий вкладений капітал 320 Інший додатковий капітал 330 Резервний капітал 340 3,0 3,0 Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 26727,0 37369,3 Неоплачений капітал 360 ( ) ( ) Вилучений капітал 370 ( ) ( ) Усього за розділом I 380 26741,8 37384,1 II. Забезпечення таких витрат і платежів Забезпечення виплат персоналу 400 721,0 1169,4 Інші забезпечення 410 Цільове фінансування 420 Усього за розділом II 430 721,0 1169,4 III. Довгострокові зобов'язання Довгострокові кредити банків 440 409,0 5286,2 Інші довгострокові фінансові зобов'язання 450 Відстрочені податкові зобов'язання 460 Інші довгострокові зобов'язання 470 12617,1 11617,1 Усього за розділом III 13026,1 16903,3 IV. Поточні зобов'язання Короткострокові кредити банків 500 9549,7 13984,7 Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями 510 Векселі видані 520 1764,9 Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 47485,5 49280,8 Поточні зобов'язання за розрахунками: з одержаних авансів 540 97,2 105,3 з бюджетом 550 272,0 728,4 з позабюджетних платежів 560 зі страхування 570 327,1 3820,4 з оплати праці 580 464,5 732,6 з учасниками 590 із внутрішніх розрахунків 600 Інші поточні зобов'язання 610 284,6 1110,9 Усього за розділом IV 620 62855,5 69763,1 V. Доходи майбутніх періодів 630 Баланс 640 103344,4 125219,9 Додаток Е Таблиця Е1 Звіт про фінансові результати за 2009 р. (Форма № 2) I. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ Стаття Код рядка За звітний період За попередній період Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 010 189871,3 157832,2 Податок на додану вартість 015 ( 135,4 ) ( 176,8 ) Акцизний збір 020 ( ) ( ) Інші вирахування з доходу 030 ( 4877,1 ) ( 456,0 ) Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 035 184858,8 157199,4 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 040 ( 127227,1 ) ( 113778,5 ) Загальновиробничі витрати 045 Валовий:   прибуток 050 57631,7 43420,9 збиток 055 ( ) ( ) Інші операційні доходи 060 15425,7 8415,6   061 Адміністративні витрати 070 ( 22124,1 ) ( 12377,0 ) Витрати на збут 080 ( 6729,1 ) ( 9850,4 ) Інші операційні витрати 090 ( 21286,6 ) ( 13527,2 ) Фінансові результати від операційної діяльності:   прибуток 100 22917,6 16081,9 збиток 105 ( ) ( ) Доход від участі в капіталі 110 Інші фінансові доходи 120 3,1 Інші доходи 130 34,4 6447,9 Фінансові витрати 140 ( 3321,3 ) ( 1916,3 ) Втрати від участі в капіталі 150 ( ) ( ) Інші витрати 160 ( 3190,1 ) ( 7408,9 ) Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті 165 Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування   прибуток 170 16440,6 13207,7 збиток 175 ( ) ( ) Податок на прибуток від звичайної діяльності 180 ( 5798,3 ) ( 1451,4 ) Доход з податку на прибуток від звичайної діяльності 185 Фінансові результати від звичайної діяльності:   прибуток 190 10642,3 11756,3 збиток 195 ( ) ( ) Надзвичайні:   доходи 200 витрати 205 ( ) ( ) Податки з надзвичайного прибутку 210 ( ) ( ) Чистий: прибуток 220 10642,3 11756,3 збиток 225 ( ) ( ) Забезпечення матеріального заохочення 226 ІІ. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ Найменування показника Код рядка За звітний період За попередній період Матеріальні затрати 230 119395,9 95863,1 Витрати на оплату праці 240 15207,9 12695,0 Відрахування на соціальні заходи 250 5877,7 5038,8 Амортизація 260 4968,2 3586,1 Інші операційні витрати 270 23332,7 20145,0 Разом 280 168782,4 137328,0 ІІІ. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ Назва статті Код рядка За звітний період За попередній період Середньорічна кількість простих акцій 300 Скоригована середньорічна кількість простих акцій 310 Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 320 Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 330 Дивіденди на одну просту акцію 340 Додаток Ж Таблиця Ж1 Звіт про рух грошових коштів за рік 2009 р. (Форма № 3) Стаття Код За звітний період За попередній період Надходження Видаток Надходження Видаток I. Рух коштів у результаті операційної діяльності           Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування 010 16440,6 14272,1 Коригування на:    амортизацію необоротних активів 020 4968,2 X 3586,1 X  збільшення (зменшення) забезпечень 030 4484,4 478,7  збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць 040 503,7 587,0 збиток (прибуток) від не операційної діяльності 050 3155,7 957,9 Витрати на сплату відсотків 060 3321,3 X 1916,3 X Прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах 070 28837,9 21269,8 Зменшення (збільшення):    оборотних активів 080 19233,4 6039,0  витрат майбутніх періодів 090 5,0 19,7 Збільшення (зменшення):    поточних зобов'язань 100 3547,8 804,7  доходів майбутніх періодів 110 Грошові кошти від операційної діяльності 120 13157,3 14445,8 Сплачені:    відсотки 130 X 3321,3 X 1916,3  податки на прибуток 140 X 4500,8 X 5372,8 Чистий рух коштів до надзвичайних подій 150 5335,2 7156,7 Рух коштів від надзвичайних подій 160 Чистий рух коштів від операційної діяльності 170 5335,2 7156,7 II. Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності   Реалізація:    фінансових інвестицій 180 X 6417,1 X  необоротних активів 190 41,3 X X 200 Отримані:    відсотки 210 X X  дивіденди 220 X X Інші надходження 230 95,0 X X Придбання:    фінансових інвестицій 240 X X 6416,1  необоротних активів 250 X 6115,0 X 6440,3  майнових комплексів 260 X X Інші платежі 270 X 8138,5 X 1827,4 Чистий рух коштів до надзвичайних подій 280 14117,2 8266,7 Рух коштів від надзвичайних подій 290 Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності 300 14117,2 8266,7 III. Рух коштів у результаті фінансової діяльності   Надходження власного капіталу 310 X X Отримані позики 320 40772,8 X 54023,1 X Інші надходження 330 X X Погашення позик 340 X 31460,6 X 52753,6 Сплачені дивіденди 350 X X Інші платежі 360 X 1000,0 X Чистий рух коштів до надзвичайних подій 370 8312,2 1269,5 Рух коштів від надзвичайних подій 380 Чистий рух коштів від фінансової діяльності 390 8312,2 1269,5 Чистий рух коштів за звітний період 400 469,8 159,5 Залишок коштів на початок року 410 1082,5 X 981,7 X Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів 420 503,7 58,7 Залишок коштів на кінець року 430 109,0 X 1082,5 X Додаток З Таблиця З1 Баланс підприємства ТОВ "Терра" станом на 1 січня 2011 р. Форма № 1) Актив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду I. Необоротні активи Нематеріальні активи: залишкова вартість 010 1498,1 1744,7 первісна вартість 011 1735,3 2338,7 накопичена амортизація 012 ( 237,2 ) ( 594,0 ) Незавершені капітальні інвестиції 020 17673,3 12443,9 Основні засоби: залишкова вартість 030 16241,4 20737,8 первісна вартість 031 25072,7 32432,9 знос 032 ( 8831,3 ) ( 11695,1 ) Довгострокові біологічні активи: справедлива (залишкова) вартість 035 первісна вартість 036 накопичена амортизація 037 ( ) ( ) Довгострокові фінансові інвестиції: які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 040 інші фінансові інвестиції 045 Довгострокова дебіторська заборгованість 050 291,3 979,5 Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості 055 Первісна вартість інвестиційної нерухомості 056 Знос інвестиційної нерухомості 057 ( ) ( ) Відстрочені податкові активи 060 1922,2 568,1 Гудвіл 065 Інші необоротні активи 070 Усього за розділом I 080 37626,3 36474,0 II. Оборотні активи Виробничі запаси 100 22961,3 24372,4 Поточні біологічні активи 110 1,4 Незавершене виробництво 120 4831,1 4912,0 Готова продукція 130 17407,3 11692,2 Товари 140 96,8 1961,3 Векселі одержані 150 Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: чиста реалізаційна вартість 160 35232,1 48032,0 первісна вартість 161 35303,1 48155,6 резерв сумнівних боргів 162 ( 71,6 ) ( 123,6 ) Дебіторська заборгованість за розрахунками: з бюджетом 170 1445,6 692,7 за виданими авансами 180 4297,6 3274,2 з нарахованих доходів 190 із внутрішніх розрахунків 200 Інша поточна дебіторська заборгованість 210 981,8 16507,4 Поточні фінансові інвестиції 220 Грошові кошти та їх еквіваленти: в національній валюті 230 64,4 3713,1 у т. ч. в касі 231 в іноземній валюті 240 64,4 3713,1 Інші оборотні активи 250 0,5 0,1 Усього за розділом II 260 87363,1 116418,1 III. Витрати майбутніх періодів 270 33,0 82,4 IV. Необоротні активи та групи вибуття 275 Баланс 280 125022,4 152974,5 Пасив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду I. Власний капітал Статутний капітал 300 11,8 11,8 Пайовий капітал 310 Додатковий вкладений капітал 320 Інший додатковий капітал 330 Резервний капітал 340 3,0 3,0 Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 35659,5 45516,9 Неоплачений капітал 360 ( ) ( ) Вилучений капітал 370 ( ) ( ) Усього за розділом I 380 35674,3 45531,7 II. Забезпечення таких витрат і платежів Забезпечення виплат персоналу 400 1169,5 1593,3 Інші забезпечення 410 Цільове фінансування 420 Усього за розділом II 430 1169,5 1593,3 III. Довгострокові зобов'язання Довгострокові кредити банків 440 5286,2 31056,6 Інші довгострокові фінансові зобов'язання 450 Відстрочені податкові зобов'язання 460 Інші довгострокові зобов'язання 470 11617,1 18371,2 Усього за розділом III 480 16903,3 49427,8 IV. Поточні зобов'язання Короткострокові кредити банків 500 13984,7 315,7 Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями 510 Векселі видані 520 Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 50768,8 47919,3 Поточні зобов'язання за розрахунками: з одержаних авансів 540 105,3 з бюджетом 550 727,3 710,5 з позабюджетних платежів 560 зі страхування 570 3844,9 2950,6 з оплати праці 580 733,4 1175,4 з учасниками 590 із внутрішніх розрахунків 600 13,5 Інші поточні зобов'язання 610 1110,9 2131,7 Усього за розділом IV 620 71275,3 56421,7 V. Доходи майбутніх періодів 630 Баланс 640 125022,4 152974,5 Додаток И Таблиця И1 Звіт про фінансові результати за 2010 р. (Форма № 2) I. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ Стаття Код рядка За звітний період За попередній період Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 010 243067,9 189871,3 Податок на додану вартість 015 ( 190,3 ) ( 135,4 ) Акцизний збір 020 ( ) ( ) Інші вирахування з доходу 030 ( 4572,2 ) ( 4877,1 ) Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 035 238305,4 184858,8 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 040 ( 179452,5 ) ( 127227,1 ) Загальновиробничі витрати 045 Валовий:   прибуток 050 58852,9 57631,7 збиток 055 ( ) ( ) Інші операційні доходи 060 39030,8 15425,3   061 Адміністративні витрати 070 ( 24065,8 ) ( 22401,8 ) Витрати на збут 080 ( 7041,3 ) ( 6934,5 ) Інші операційні витрати 090 ( 43846,9 ) ( 22484,2 ) Фінансові результати від операційної діяльності:   прибуток 100 22929,7 21236,5 збиток 105 ( ) ( ) Доход від участі в капіталі 110 Інші фінансові доходи 120 Інші доходи 130 35,5 34,4 Фінансові витрати 140 ( 3858,4 ) ( 3321,3 ) Втрати від участі в капіталі 150 ( ) ( ) Інші витрати 160 ( 1729,0 ) ( 3190,1 ) Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті 165 Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:   прибуток 170 17377,8 14759,5 збиток 175 ( ) ( ) Податок на прибуток від звичайної діяльності 180 ( 7520,4 ) ( 5798,3 ) Доход з податку на прибуток від звичайної діяльності 185 Фінансові результати від звичайної діяльності:   прибуток 190 9857,4 8961,2 збиток 195 ( ) ( ) Надзвичайні:   доходи 200 витрати 205 ( ) ( ) Податки з надзвичайного прибутку 210 ( ) ( ) Чистий: прибуток 220 9857,4 8961,2 збиток 225 ( ) ( ) Забезпечення матеріального заохочення 226 ІІ. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ Найменування показника Код рядка За звітний період За попередній період Матеріальні затрати 230 21488,8 15207,9 Витрати на оплату праці 240 8538,5 5877,7 Відрахування на соціальні заходи 250 5119,4 4968,2 Амортизація 260 16174,0 23332,7 Інші операційні витрати 270 197398,1 168782,4 Разом 280 146077,4 119395,9 ІІІ. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ Назва статті Код рядка За звітний період За попередній період Середньорічна кількість простих акцій 300 Скоригована середньорічна кількість простих акцій 310 Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 320 Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 330 Дивіденди на одну просту акцію 340 Додаток К Таблиця К1 Звіт про рух грошових коштів за рік 2010 р. (Форма № 3) Стаття Код За звітний період За попередній період Надходження Видаток Надходження Видаток I. Рух коштів у результаті операційної діяльності           Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування 010 17377,8 14759,5 Коригування на:    амортизацію необоротних активів 020 5119,4 X 4968,2 X  збільшення (зменшення) забезпечень 030 423,8 448,4  збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць 040 1306,3 503,7 збиток (прибуток) від не операційної діяльності 050 1693,5 3155,7 Витрати на сплату відсотків 060 3858,4 X 3321,3 X Прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах 070 29779,2 27156,8 Зменшення (збільшення):    оборотних активів 080 6612,3 17552,3  витрат майбутніх періодів 090 49,4 5,0 Збільшення (зменшення):    поточних зобов'язань 100 13700,5 3547,8  доходів майбутніх періодів 110 Грошові кошти від операційної діяльності 120 9417,0 13157,3 Сплачені:    відсотки 130 X 3858,4 X 3321,3  податки на прибуток 140 X 5909,0 X 4500,8 Чистий рух коштів до надзвичайних подій 150 350,4 5335,2 Рух коштів від надзвичайних подій 160 Чистий рух коштів від операційної діяльності 170 350,4 5335,2 II. Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності   Реалізація:    фінансових інвестицій 180 X X  необоротних активів 190 35,5 X 41,3 X  майнових комплексів 200 Отримані:    відсотки 210 X X  дивіденди 220 X X Інші надходження 230 X 95,0 X Придбання:    фінансових інвестицій 240 X  необоротних активів 250 X 4357,3 X 6115,0  майнових комплексів 260 X X Інші платежі 270 X 8013,6 X 8138,5 Чистий рух коштів до надзвичайних подій 280 12335,4 14117,2 Рух коштів від надзвичайних подій 290 Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності 300 12335,4 14117,2 III. Рух коштів у результаті фінансової діяльності   Надходження власного капіталу 310 X X Отримані позики 320 39678,1 X 40772,8 X Інші надходження 330 7254,1 X X Погашення позик 340 X 27576,7 X 31460,6 Сплачені дивіденди 350 X X Інші платежі 360 X 500,0 X 1000,0 Чистий рух коштів до надзвичайних подій 370 18855,5 8312,2 Рух коштів від надзвичайних подій 380 Чистий рух коштів від фінансової діяльності 390 18855,5 8312,2 Чистий рух коштів за звітний період 400 6169,7 469,8 Залишок коштів на початок року 410 109,0 X 1082,5 X Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів 420 1306,3 503,7 Залишок коштів на кінець року 430 4972,4 X 109,0 X Додаток Л Таблиця Л1 Баланс підприємства ТОВ "Терра" станом на 1 січня 2012 р. (Форма № 1) Актив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду I. Необоротні активи Нематеріальні активи: залишкова вартість 010 1744,7 3381,1 первісна вартість 011 2338,7 4631,9 накопичена амортизація 012 ( 594,0 ) ( 1250,8 ) Незавершені капітальні інвестиції 020 12443,9 33825,2 Основні засоби: залишкова вартість 030 20737,8 27430,3 первісна вартість 031 32432,9 54475,5 знос 032 ( 11695,1 ) ( 7045,2 ) Довгострокові біологічні активи: справедлива (залишкова) вартість 035 первісна вартість 036 накопичена амортизація 037 ( ) ( ) Довгострокові фінансові інвестиції: які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 040 інші фінансові інвестиції 045 0,9 Довгострокова дебіторська заборгованість 050 979,5 93,1 Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості 055 Первісна вартість інвестиційної нерухомості 056 Знос інвестиційної нерухомості 057 ( ) ( ) Відстрочені податкові активи 060 568,1 776,5 Гудвіл 065 Інші необоротні активи 070 Усього за розділом I 080 36474,0 65507,1 II. Оборотні активи Виробничі запаси 100 24372,4 25673,8 Поточні біологічні активи 110 1,4 1,3 Незавершене виробництво 120 4912,0 7166,1 Готова продукція 130 11692,2 15939,4 Товари 140 1961,2 364,0 Векселі одержані 150 Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: чиста реалізаційна вартість 160 48032,0 61691,5 первісна вартість 161 48155,6 61833,7 резерв сумнівних боргів 162 ( 123,6 ) ( 142,2 ) Дебіторська заборгованість за розрахунками: з бюджетом 170 692,7 1069,5 за виданими авансами 180 2583,3 3148,6 з нарахованих доходів 190 із внутрішніх розрахунків 200 Інша поточна дебіторська заборгованість 210 16507,4 838,6 Поточні фінансові інвестиції 220 Грошові кошти та їх еквіваленти: в національній валюті 230 3713,1 62,7 у т. ч. в касі 231 в іноземній валюті 240 1259,3 268,6 Інші оборотні активи 250 0,1 0,1 Усього за розділом II 260 115727,1 116224,2 III. Витрати майбутніх періодів 270 76,9 62,3 IV. Необоротні активи та групи вибуття 275 Баланс 280 152278,0 181793,6 Пасив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду I. Власний капітал Статутний капітал 300 11,8 521,8 Пайовий капітал 310 Додатковий вкладений капітал 320 Інший додатковий капітал 330 1833,5 Резервний капітал 340 3,0 130,5 Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 35929,3 88741,6 Неоплачений капітал 360 ( ) ( ) Вилучений капітал 370 ( ) ( ) Усього за розділом I 380 35944,1 91227,4 II. Забезпечення таких витрат і платежів Забезпечення виплат персоналу 400 1593,3 2460,5 Інші забезпечення 410 Цільове фінансування 420 Усього за розділом II 430 1593,3 2460,5 III. Довгострокові зобов'язання Довгострокові кредити банків 440 31056,6 26068,3 Інші довгострокові фінансові зобов'язання 450 Відстрочені податкові зобов'язання 460 Інші довгострокові зобов'язання 470 18371,2 1500,0 Усього за розділом III 480 49427,8 27568,3 IV. Поточні зобов'язання Короткострокові кредити банків 500 315,7 35,9 Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями 510 Векселі видані 520 Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 56807,9 51305,0 Поточні зобов'язання за розрахунками: з одержаних авансів 540 1205,0 0,4 з бюджетом 550 710,8 949,0 з позабюджетних платежів 560 зі страхування 570 2952,8 6557,8 з оплати праці 580 1175,4 1569,0 з учасниками 590 600 13,5 Інші поточні зобов'язання 610 2131,7 120,3 Усього за розділом IV 620 65312,8 60537,4 V. Доходи майбутніх періодів 630 Баланс 640 152278,0 181793,6 Додаток М Таблиця М1 Звіт про фінансові результати за 2011 р. (Форма № 2) I. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ Стаття Код рядка За звітний період За попередній період Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 010 274272,6 243067,9 Податок на додану вартість 015 ( 193,1 ) ( 190,3 ) Акцизний збір 020 ( ) ( ) Інші вирахування з доходу 030 ( 11420,6 ) ( 4572,2 ) Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 035 262658,9 238305,4 Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 040 ( 185512,0 ) ( 179452,5 ) Загальновиробничі витрати 045 Валовий:   прибуток 050 77146,9 58852,9 збиток 055 ( ) ( ) Інші операційні доходи 060 24172,2 39030,8   061 Адміністративні витрати 070 ( 26773,4 ) ( 24858,0 ) Витрати на збут 080 ( 9386,8 ) ( 7403,9 ) Інші операційні витрати 090 ( 35773,5 ) ( 52220,4 ) Фінансові результати від операційної діяльності:   прибуток 100 29385,4 13401,4 збиток 105 ( ) ( ) Доход від участі в капіталі 110 Інші фінансові доходи 120 Інші доходи 130 102,8 35,5 Фінансові витрати 140 ( 3558,8 ) ( 3858,4 ) Втрати від участі в капіталі 150 ( ) ( ) Інші витрати 160 ( 4195,1 ) ( 1729,0 ) Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті 165 Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:   прибуток 170 21734,3 7849,5 збиток 175 ( ) ( ) Податок на прибуток від звичайної діяльності 180 ( 7977,2 ) ( 7520,4 ) Доход з податку на прибуток від звичайної діяльності 185 Фінансові результати від звичайної діяльності:   прибуток 190 13757,1 329,1 збиток 195 ( ) ( ) Надзвичайні:   доходи 200 витрати 205 ( ) ( ) Податки з надзвичайного прибутку 210 ( ) ( ) Чистий: прибуток 220 13757,1 329,1 збиток 225 ( ) ( ) Забезпечення матеріального заохочення 226 ІІ. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ Найменування показника Код рядка За звітний період За попередній період Матеріальні затрати 230 28944,7 21488,8 Витрати на оплату праці 240 11525,5 8538,5 Відрахування на соціальні заходи 250 16335,8 5119,4 Амортизація 260 38389,8 27123,7 Інші операційні витрати 270 232945,5 197398,1 Разом 280 137749,7 135127,7 ІІІ. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ Назва статті Код рядка За звітний період За попередній період Середньорічна кількість простих акцій 300 Скоригована середньорічна кількість простих акцій 310 Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 320 Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію 330 Дивіденди на одну просту акцію 340 Додаток Н Таблиця Н1 Звіт про рух грошових коштів за рік 2011 р. (Форма № 3) Стаття Код За звітний період За попередній період Надходження Видаток Надходження Видаток I. Рух коштів у результаті операційної діяльності           Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування 010 21734,3 7849,5 Коригування на:    амортизацію необоротних активів 020 16335,8 X 5119,4 X  збільшення (зменшення) забезпечень 030 867,2 423,8  збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць 040 1596,0 1306,3 збиток (прибуток) від не операційної діяльності 050 4092,3 1693,5 Витрати на сплату відсотків 060 3558,8 X 3858,4 X Прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах 070 48184,4 20250,9 Зменшення (збільшення):    оборотних активів 080 4447,2 6612,3  витрат майбутніх періодів 090 14,6 49,4 Збільшення (зменшення):    поточних зобов'язань 100 1392,2 4172,2  доходів майбутніх періодів 110 Грошові кошти від операційної діяльності 120 45144,0 9417,0 Сплачені:    відсотки 130 X 3558,8 X 3858,4  податки на прибуток 140 X 8272,6 X 5909,0 Чистий рух коштів до надзвичайних подій 150 33312,6 350,4 Рух коштів від надзвичайних подій 160 Чистий рух коштів від операційної діяльності 170 33312,6 350,4 II. Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності   Реалізація:    фінансових інвестицій 180 64,7 X X  необоротних активів 190 8,7 X 35,5 X  майнових комплексів 200 Отримані:    відсотки 210 X X  дивіденди 220 X X Інші надходження 230 X X Придбання:    фінансових інвестицій 240 X X  необоротних активів 250 X 2756,9 X 4357,3  майнових комплексів 260 X X Інші платежі 270 X 11534,9 X Чистий рух коштів до надзвичайних подій 280 14218,4 12335,4 Рух коштів від надзвичайних подій 290 Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності 300 14218,4 12335,4 III. Рух коштів у результаті фінансової діяльності   Надходження власного капіталу 310 X X Отримані позики 320 61063,1 X 39678,1 X Інші надходження 330 X 7254,1 X Погашення позик 340 X 66331,2 X 27576,7 Сплачені дивіденди 350 X X Інші платежі 360 X 16871,2 X 500,0 Чистий рух коштів до надзвичайних подій 370 22139,3 18855,5 Рух коштів від надзвичайних подій 380 Чистий рух коштів від фінансової діяльності 390 22139,3 18855,5 Чистий рух коштів за звітний період 400 3045,1 6169,7 Залишок коштів на початок року 410 4972,4 X 109,0 X Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів 420 1596,0 1306,3 Залишок коштів на кінець року 430 331,3 X 4972,4 X Додаток П Таблиця П1 Розрахунок показників оцінки майнового становища підприємства № з/п Показник Формула Формула розрахунку за звітністю 2009 р. 2010 р. 2011 р. 1.1 Сума господарських коштів, що знаходяться у розпорядженні підприємства ф.1, ряд. 640 (ряд. 280) 125219,9 152974,5 181793,6 1.2 Темпи зростання оборотних активів (87560,6/70628,1)*100 = 123,97116418,1/87363,1*100 = 133,26116224,2/115727,1*100 = 100,43 1.3 Коефіцієнт придатності необоротних активів 37626,3/125219,9*100 = 30,0536474,0/152974,5*100 = 23,8465507,1/181793,6*100 = 36,03 1.4 Коефіцієнт придатності основних засобів 1 - (8831,3/25072,7) = 0,651 - (11695,1/32432,9) = 0,641 - (27045,2/54475,5) = 0,5 1.5 Коефіцієнт зносу основних засобів 0,350,360,5 Таблиця П2 Розрахунок показників ліквідності та платоспроможності підприємства Таблиця П3 Розрахунок показників фінансової стійкості підприємства № з/п Показник Формула Формула розрахунку за звітністю 2009 р. 2010 р. 2011 р. 3.1 Коефіцієнт фінансової автономії 37384,1/125219,9 = 0,298545531,7/152974,5 = 0,297691227,4/181793,6 = 0,5018 3.2 Коефіцієнт залучення власних коштів (коефіцієнт фінансової залежності) 125219,9/37384,1 = 3,3495152974,5/45531,7 = 3,3597181793,6/91227,4 = 1,9928 3.3 Коефіцієнт маневреності власного капіталу (37384,1-37626,3)/37384,1 = - 0,006(45531,7-36474)/45531,7 = 0,1989(91227,4-65507,1)/91227,4 = 0,2819 3.4 Коефіцієнт покриття довгострокових вкладень 16903,3/37626,3 = 0,44949427,8/36474 = 1,35527568,3/65507,1 = 0,4208 3.5 Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів 16903,3/(37384,1+16903,3) = 0,31149427,8/(45531,7+49427,8) = 0,520527568,3/ 991227,4+27568,3) = 0,2321 3.6 Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел 37384,1/(37384,1+16903,3) = 0,688645531,7/(45531,7+49427,8) = 0,479591227,4/(91227,4+27568,3) = 0,7679 Таблиця П4 Розрахунок показників ділової активності підприємства № з/п Показник Формула Формула розрахунку за звітністю 2009 р. 2010 р. 2011 р. 4.1 Обсяг виручки від реалізації ф.2, ряд. 035 184858,8 238305,4 262658,9 4.2 Балансовий прибуток ф.2, ряд. 220 ( ряд.225) 10642,3 9857,4 13757,1 4.3             Фондовіддача      184858,8/[(22384,8+25072,7)/2] = = 7,79238305,4/[(25072,1+32432,9)/2] = = 8,29262658,9/[(32432,9+54475,5)/2] = = 6,04 4.4             Коефіцієнт оборотності дебіт. заборгованості          184858,8/[(26996+35423,7)/2] = = 5,92238305,4/[(35232,1+48032)/2] = = 5,72262658,9/[(48032+61691,5)/2] = = 4,79 4.5             Період оборотності дебіт. заборгованості                 360/5,92 = 61 /5,92 = 16360/5,72 = 63 /5,72 = 16360/4,79 = 76 90/4,79 = 19   4.6 Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (127227,1/2)/[(47485,5+49280,8)/2] = 1,31(179452,5/2)/[(50768,8+47919,3)/2] = 1,82(185512/2)/[(56807,9+51305)/2] = 1,72 4.7             Період оборотності кредит. заборгованості              360/1,31 = 275 /1,31 = 69360/1,82 = 198 /1,82 = 50360/1,72 = 210 90/1,72 = 53 4.8             Коефіцієнт оборотності запасів     127227,1/[(19472,7-922,3+22962,5 - 96,8 )/2] = 6,1438179452,5/[(22961,3-96,8+24372,4 - 1961,3 )/2] = 7,927185512/[(24372,4-1961,2+25673,8 - - 364 )/2] = 7,77 4.9             Період оборотності запасів            360/6,1438 = 59 /6,1438 = 15360/7,927 = 46 /7,927 = 12360/7,77 = 46 90/7,77 = 12   4.10 Коефіцієнт оборотності активів 184858,8/125219,9 = 1,48238305,4/152974,5 = 1,56262658,9/181793,6 = 1,44 4.11 Оборотність власного капіталу 184858,8/[(26741,8+37384,1)/2] = 5,77238305,4/[(35674,3+45531,7 )/2] = 5,87262658,9/[(35944,1+91227,4 )/2] = 4,13 4.12 Оборотність основного капіталу 184858,8/[(103344,4+125219,9)/2] = 1,618238305,4/[(125022,4+152974,5 )/2] = 1,714262658,9/[(152278+181793,6 )/2] = 1,572 4.13 Коефіцієнт стійкості економ. зростання 10642,3/37384,1 = 0,28479857,4/45531,7 = 0,216513757,1/91227,4 = 0,1508 Таблиця П5 Розрахунок показників рентабельності підприємства № з/п Показник Формула Формула розрахунку за звітністю 2009 р. 2010 р. 2011 р. 5.1 Обсяг чистого прибутку ф.2, ряд. 190 + ряд. 200-- ряд. 205 - ряд. 210 10642,3 9857,4 13757,1 5.2 Рентабельність продукції 10642,3/127227,1 = 8,369857,4/179452,5 = 5,4913757,1/185512 = 7,4 5.3 Рентабельність активів 10642,3/[(103344,4+125219,9)/2] = 9,319857,4/[(125022,4+152974,5)/2] = 7,0913757,1/[(152278+181793,6)/2] = 8,24 5.4             Рентабельність власного капіталу 10642,3/[(26741,8+37384,1)/2] = = 33,199857,4/[(35674,3+45531,7)/2] = = 24,2813757,1/[(35944,1+91227,4)/2] = 21,16   5.5 Рентабельність основного капіталу 16440,6/125219,9 = 13,1317377,8/152974,5 = 11,3621734,3/181793,6 = 11,96 5.6 Операційна рентабельність реалізованої продукції 22917,6/184858,8 = 12,422929,7/238305,4 = 9,6229385,4/262658,9 = 11,19 5.7 Чиста рентабельність реалізованої продукції 10642,3/184858,8 = 5,769857,4/238305,4 = 4,1413757,1/262658,9 = 5,24 5.8 Валова рентабельність продажу 57631,7/184858,8 = 31,1858852,9/238305,4 = 24,777146,9/363658,9 = 29,37 Додаток Р Рис. Технологічний процес виробництва круп з зернових та зернобобових культур Додаток С Рис. Технологічний процес виробництва гречаної крупи Додаток Т Рис. Технологічний процес виробництва вівсяних пластівців з зернових та зернобобових культур Додаток У Рис. Технологічний процес виробництва вівсяних пластівців з зернових та зернобобових культур, збагачених рослинними екстрактами Похожие работы на - Напрями удосконалення управління збутовими запасами продукції підприємства переробної галузі   Нужна качественная работа без плагиата? Другие дипломные работы по экономической теории Не нашли материал для своей работы? Поможем написать уникальную работу Без плагиата! Узнайте © 2003 - 2022 «Библиофонд» Обратная связь Пользовательское соглашение Политика конфиденциальности Полная версия Помощь по учебным работам Консультация по курсовой работе Консультация по дипломной работе ВКР Консультация по реферату Консультация по отчетам о практике