Изоморфизм уравнений диссипативных свойств растворов электролитов

Изоморфизм уравнений диссипативных свойств растворов электролитов

Міністерство освіти і науки України

Кафедра видобування нафти і газу

КУРСОВА РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНИ:

«ЗБІР, ПІДГОТОВКА І ТРАНСПОРТУВАННЯ

НАФТО-ГАЗОПРОМИСЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ»

Вступ

Нафтогазова промисловість України і багатьох інших країн світу є провідною галузю економіки та народного господарства, яка забезпечує енергетичні, побутові та інші потреби народу. Стабілізація та ріст видобутку нафти і газу є основною задачею найблищих років.

Виконання такої задачі викликає необхідність введення в розробку багатьох новорозвіданих нафтових родовищ та спорудження на них значної кількості виробничих об’єктів збору, транспорту і підготовки нафтопромислової продукції.

Витрати на обладнання нових нафтових і газових родовищ та реконструкцію їх на старих нафтогазовидобувних площах складають більшу частину всих капітальних та експлуатаційних витрат.

Світова практика видобування нафти і газу виробила значний досвід вдосконалення та оптиматизацію систем збору та підготовки нафти і газу.

В основі процесів таких виробництв лежить використання великопродуктивного та багатофункціонального обладнання, яке забезпечує якісну сепарацію газу від нафти, відокремлення вільної води на установках їх попереднього скиду, сучасної технології підготовки нафти і газу.

Більшість основних систем збору та підготовки нафти і газу включають насосні і компресорні станції, сепараційні та вимірні установки виготовляються заводським способом і в готовому вигляді поставляються на нафтогазовидобувні промисли.

Це дозволяє оперативно нарощувати потужності по збору та підготовці нафти і газу та перекидати їх на новостворені площі нафтогазовидобутку. В курсовому проекті розглянуто Лиманське нафтогазоконденсатне родовище.

Його геологопромислову характеристику та системи збору і підготовки нафтогазопромислової продукції.

Метою даного курсового проекту є ознайомлення з системою збору і підготовки нафтогазопромислової продукції, набуття технічних навичок по використанню гідравлічних та технологічних розрахунків трубопроводів, обладнання системи збору і підготовки нафти і газу.

1. Геологічна частина

.1 Коротка геолого-промислова характеристика родовища

Родовище розташоване в Решетилівському районі Полтавської області на відстані км від смт Решетилівка. У тектонічному відношенні воно знаходиться в межах Зачепилівсько-Левенцівського структурного валу в центральній частині південної прибортової зони Дніпровсько-Донецької западини.

в 1952 р. сейсмічними дослідженнями МВХ в породах крайнозою виявлена структурна тераса, а роботами 1953 р. встановлено підняття у відкладах мезозою. Ці матеріали стали основою для обґрунтування пошукового буріння на нафту і газ. У 1967 р. при випробуванні свердловини 1 з верхньовізейського горизонту В-19 (інт. 1687 - 1699 м) отримано приплив газу дебітом 409 тис. м3/добу через діафрагму діаметром 10 мм. В наступному році родовище прийняте на Державний баланс. Всього на площі пробурено 20 пошукових, розвідувальних і експлуатаційних свердловин, якими розкрито теригенні (з незначним вмістом карбонатів у розрізі) породи від четвертинних до девонських, а також кристалічні утворення фундаменту.

Сейсмічними дослідженнями і бурінням встановлено, що Лиманське родовище пов’язане з низкою структур, які простягаються вздовж крайового розлому амплітудою близько 1 км. це три малоамплітудні підняття - Лиманське, Західно-Лиманське і Потічанське. Всі вони є бранхіантиклінальними північно-західного простягання. У візейських відкладах (горизонт В-19) по ізогіпсі - 1575 м. Лиманське підняття має розміри 2,9х1,1 км і амплітуду близько 50 м, Західно-Лиманське по ізогіпсі - 1600 м 1,4х0,5 км і амплітуду до 40 м. Потічанська брахіантикліналь є крайньою північно-західною структурою родовища. Розміри її в межах ізогіпси - 1675 м 3,1х1,1 км.

Пошуковими свердловинами виявлено такі поклади: газоконденсатні (горизонтів В-16, В-18) і нафтовий з газовою шапкою (В-19) в межах Лиманського підняття, нафти (В-19) - Західно-Лиманського і газоконденсатні (С-5, С-19, В-14 і В-19) - Потічанського підняття. Скупчення нафти і газоконденсату пластові склепінні. Колектори складені різнозернистими пісковиками з високими ємнісно-фільтраційними властивостями. Основні запаси вуглеводнів містяться у горизонті В-19.

Розробка родовища розпочалася в 1968 р. свердловиною 1 видобутком нафти з покладу горизонту В-19 Лиманського підняття. Газова частина цього вуглеводневого скупчення почала розроблятися свердловинами 22 і 52 у 1980 р. з 1969 по 1975 р свердловиною 6 проводився відбір нафти з покладу Західно-Лиманської структури. Розробка газоконденсатних покладів Потічанського підняття розпочалась у 1980 р., для чого у розрізі було виділено чотири експлуатаційні об’єкти: горизонтів В-19, В-14, С-19 і С-5. Нафтові скупчення розроблялися двома свердловинами в режимі розчиненого газу, газоконденсатні - чотирма свердловинами в газовому та газоводонапірному.

На 1.01 1994 р. видобувалася продукція з покладів горизонту В-19 Лиманського та горизонтів С-5 і В-14 Потічанського піднять. Всього відібрано 23,3% нафти і 62,4% газу від їх початкових видобувних запасів.

На 1.01 1994 р. родовище знаходиться у розробці.

.2 Фізико-хімічні характеристики нафти, газу та пластової води

.2.1 Склад і властивості нафти

Нафта й газ являють собою складну природну суміш вуглеводнів різної будови з домішками не вуглеводневих компонентів. Склад нафти надзвичайно складний і різноманітний. Він може змінюватися навіть у межах одного покладу. Разом з тим, усі фізико-хімічні властивості нафти, її товарні якості в першу чергу визначаються складом. Характеризуючи склад нафти, використовують поняття елементарного, фракційного і групового складів.

Елементарним складом нафти називають частковий вміст у ній тих чи інших хімічних елементів. Основні елементи, з яких складається нафта - вуглець і водень. У більшості нафт склад вуглецю коливається в межах 83...87%, кількість водню рідко перевищує 12... 14%. Значно менше в нафті міститься інших елементів: сірки, кисню, азоту. Їхня частка рідко перевищує 3-4%.

Поділ складних сумішей, до яких належить нафта, на більш трості називають фракціонуванням. Нафту поділяють на фракції шляхом перегонки (дистиляції). Фракція нафти, що має інтервал кипіння 30-205 °С - бензин; з інтервалом кипіння 200...300 °С - гас. Усі фракції нафти, що википають до 300 °С, відносять до світлих нафтопродуктів. Фракція, що залишилася - це мазут, з якого одержують масла, гудрони, бітуми.

Навіть вузькі фракції нафти являють собою досить складні суміші різноманітних вуглеводнів. Вміст у нафті вуглеводнів різних класів відображає груповий вуглеводневий склад. Основна частина нафти представлені вуглеводнями трьох класів: алканами, циклоалканами й аренами. Звичайно, в нафті міститься 25-30% за масою алканів, 25-75% циклоалканів, 10...20% аренів.

У світі розробляється більше 23 тисяч родовищ нафти і газу. Склад нафти кожного родовища унікальний і визначається різними властивостями нафт. Крім того властивості нафти змінюються безпосередньо в процесі її видобування - під час руху по пласту, у свердловині, системах збору і підготовки, при контакті з іншими рідинами та газами. У практиці нафтовидобування найбільш важливі такі властивості нафти: густина, в’язкість, газовміст, тиск насичення нафти газом, стисливість нафти і її усадка.

У пластовій нафті міститься велика кількість легких фракцій вуглеводнів, які при зниженні тиску переходять у газову фазу. Цю частину вуглеводнів називають нафтовим, розчиненим у нафті газом. Дегазація нафти при зниженні тиску - основна причина відмінності властивостей нафти в поверхневих і пластових умовах.

Кількість розчиненого в нафті газу характеризує газовміст нафти, під яким розуміють об’єм газу, що виділився з одиниці об’єму пластової нафти при зниженні тиску і температури від пластових до стандартних умов (тиск 0,1013 МПа і температура 293 К). Газовміст нафти, як правило, знаходиться в межах від 25 до 100 м3/м3, але іноді може сягати і декільком сотень кубометрів газу в кубометрі нафти.

Ступінь насичення нафти газом характеризує тиск насичення - максимальний тиск, при якому газ починає виділятися з нафти при її ізотермічному розширенні. Спочатку нафта перебуває під дією пластового тиску, зниження тиску спричиняє її розширення. Зі зниженням тиску зменшується кількість газу, що може бути розчинена в нафті. При певному тиску газ, що міститься в нафті, вже не може бути в ній цілком розчинений і надлишкова частина газу переходить у вільний стан. Цей тиск і береться за тиск насичення нафти газом. У міру подальшого зниження тиску об’єм газу, що виділився, буде зростати аж до повної дегазації нафти.

Тиск насичення нафти газом може бути рівним пластовому чи бути нижчим від нього. У першому випадку нафта в пласті повністю насичена газом, у другому - недонасичена. Різниця між тиском насичення і пластовим може коливатися в значних межак від десятих часток до десятків МПа. Дані про тиск насичення дають змогу прогнозувати умови, за яких відбувається перехід нафти в двофазовий стан при русі її в пласті, свердловині та комунікаціях. Тиск насичення нафти газом на даному родовищі знаходиться в межах від 5,5 до 40 МПа.

Газовміст нафти, тиск насичення й інші закономірності виділення газу вивчаються на спеціальних лабораторних устаткуваннях з використанням проб нафти, відібраних з вибоїв свердловин.

Густина нафти залежить від її складу, кількості розчиненого газу, тиску і температури. У пластових умовах більшість нафт мають густину 750...850 кг/м3, а після розгазувания при нормальних умовах їхня густина збільшується до 830-890 кг/м3.

В’язкість нафти, як і густина, в пластових і поверхневих умовах різна. Вона зменшується з підвищенням температури й кількості розчиненого газу і трохи збільшується зі зростанням тиску. В’язкість нафти змінюється в дуже широких межах. У пластових умовах вона може складати від десятих часток мПа·с до сотень і тисяч мПа·с. В’язкість дегазованої нафти в порівнянні з пластовою в кілька разів, а іноді в десятки разів вища.

З кількістю розчиненого газу в нафті пов’язаний також об’ємний коефіцієнт β , який характеризує відношення об’єму нафти в пластових умовах до об’єму цієї ж нафти після відділення газу на поверхні.

Об’єм нафти в пластових умовах перевищує об’єм сепарованої нафти у зв’язку з підвищеною пластовою температурою й вмістом великої кількості розчиненого газу. Тиск через низьку стисливість нафти незначно впливає на її об’єм. Як правило, об’ємний коефіцієнт нафти знаходиться в межах 1,05-1,3, але при високому газовмісті він може сягати декількох одиниць.

Для характеристики зменшення об’єму нафти під час її видобування на поверхню використовують показник, названий усадкою нафти. Усадка нафти виражається у відсотках, для деяких нафт вона може сягати 40-50%.

.2.2 Склад і властивості природних газів

Природні гази, що видобуваються з чисто газових, газоконденсатних і нафтових родовищ, за своїм якісним складом близькі між собою. Вони містять, головним чином, вуглеводні метанового ряду (алкани) і домішки невуглеводневих компонентів, такі як азот, вуглекислий газ, сірководень, інертні гази.

Гази, що видобуваються з чисто газових родовищ, складаються майже з одного метану, у них відсутні важкі фракції, здатні перейти в рідкий стан при нормальних умовах, і тому їх називають сухими.

У газах з газоконденсатних родовищ містяться і більш важкі компоненти, які при нормальному тиску переходять у рідину, яку називають газовим конденсатом.

Нафтові гази нафтових родовищ містять значно менше метану і велику частку пропан-бутанової фракції, яка при нормальній температурі і тиску вище 0,9 МПа знаходиться в рідкому стані і використовується як скраплений газ.

Серед вуглеводневих компонентів природних газів особливе місце займають вуглекислий газ і сірководень, що відноситься до корозійних і токсичних речовин. Вміст їх у газах не перевищує декількох відсотків, однак зустрічаються гази, в яких кількість сірководню і вуглекислого газу перевищує 50%, Видобування і перероблення таких газів вимагає застосування спеціальної технології і корозійностійкого обладнання.

Для опису поведінки газів зі зміною тиску і температури використовують газові закони. Так як у природних газах взаємодія молекул, особливо за високих тисків впливає на стан газів (тобто вони поводять себе як реальні), то для їх опису найчастіше використовують рівняння стану Клапейрона-Менделєєва, до якого вводиться поправка, яка враховує відхилення реальних газів від ідеальних і називається коефіцієнтом стисливості (надстисливості) газу. Узагальнене на реальні гази рівняння Клапейрона-Менделєєва має вигляд

де: р - тиск газу; V - об’єм газу;- коефіцієнт надстисливості газу;- маса газу: М - молекулярна маса газу;

Т - абсолютна температура газу;

К - газова постійна.

Коефіцієнт надстисливості газу визначають шляхом розрахунку або за графіками залежно від зведених тиску і температури. Зведеними тисками р і температурами Т для сумішей газів називають безрозмірні відношення дійсних тисків р і температур Т до відповідних середньокритичих параметрів:

рзв = р/Ркр.сум.; Тзв = Т/Ткр.сум.

де Ркр.сум, Ткр.сум. - відповідно середньокритичні тиск і температура, що відрізняються від дійсних критичних тисків і температури для кожного з газів суміші і визначені як середньозважені за концентраціями компонентів:

де ркр.i і Ткр.i - критичні тиск і температура i-го компонента, що має об’ємну концентрацію уі.

Грунтуючись на формулі закону газового стану простежують зв’язок між густиною газу ρг, його молекулярною масою, тиском і температурою:

З даної формули випливає, що більшу густину за інших рівних умов мають гази з високою молекулярною масою. Зі збільшенням тиску густина газів зростає і, навпаки, зменшується зі збільшенням температури.

Якщо відома густина газу ρо за деякого тиску ро і температури То, наприклад, у стандартних умовах, то за інших тиску і температурі густину цього ж газу можна обчислити на підставі закону стану газу за формулою:

Однією з найважливіших фізичних характеристик газу є його в’язкість здатність чинити опір переміщенню одних частинок щодо інших. На подолання сил тертя, зумовлених в’язкістю газу, витрачається основна частка енергії при русі газу по пласту і газопроводах. Тому в’язкість газу враховується в усіх розрахунках, зв’язаних з рухом газу.

В’язкість газу залежить від його складу, тиску і температури. Зі збільшенням молекулярної маси в’язкість газів, як правило, зменшується. Зі збільшенням тиску в’язкість газу зростає: при низьких тисках незначно і більш інтенсивно в межах високих тисків.

Порізному залежить в’язкість газу від температури при низьких і високих тисках. При невеликих тисках збільшення температури призводить до збільшення в’язкості, а при високих, як і в рідин, до зменшення в’язкості. В’язкість природних газів навіть при високих тисках, як правило, невелика.

.2. 3 Склад і властивості пластових вод

При оцінці фізичних властивостей вод нафтоносних горизонтів визначаються найважливішими їх параметрами.

По густині води судять про кількість розчинених у воді солей.

Під густиною пластової води розуміють відношення її маси до об’єму, займаному при даній температурі:

За одиницю густини прийнята густина дистильованої води при 4 ˚С. Величина, зворотна густині, тобто відношення одиниця об’єму до одиниці маси, називається питомим об’ємом:

Об’ємним коефіцієнтом води називається відношення питомого об’єму води в пластових умовах до питомого об’єму її у нормальних умовах:

Об’ємний коефіцієнт пластової води залежить від кількості розчиненого в ній газу, температури і тиску. Для пластових вод нафтових родовищ цей коефіцієнт змінюється від 1 до 1,06.

Коефіцієнтом термічного розширення води називається зміна обсягу 1 м3 води при зміні температури на 1 градус в умовах сталості тиску:

де Е - коефіцієнт термічного розширення води, град-1;

∆V - зміна обсягу води при зміні температури на ∆T градусів;- обсяг води при нормальних умовах.

Коефіцієнт термічного розширення води збільшується з підвищенням температури і зменшується з підвищенням тиску. Він залежить також від кількості розчиненого у воді газу і від мінералізації води.

Чисельні значення цього коефіцієнта в пластових умовах змінюються від 20·440-5 до 944·10-6 град-1.

Стиненість пластової води характеризується коефіцієнтом стиснення, що визначається як зміна обсягу 1 м3 води при зміні тиску на одиницю. В умовах постійної температури:

де ∆V - зміна об’єму води при зміні тиску на ∆р;- обсяг води при нормальних умовах.

Коефіцієнт стиснення, також як і коефіцієнт теплового розширення, не є постійною величиною і може змінюватися в пластових умовах у межах (4¸5)·10-10 Па-1.

Коефіцієнт стиснення води залежить також від кількості розчиненого в ній газу. При наявності газу у воді стиснення її збільшується по лінійному законі

де S -кількість газу, розчиненого у воді, м3/м3.

В’язкість пластової води є одним з істотних параметрів при рішенні питань, зв’язаних з розробкою нафтових родовищ. Основним фактором, що впливає на в’язкість води в пластових умовах, є температура. Проведені дослідження показали, що розчинені у воді гази не роблять істотного впливу на її в’язкість, вміст солей у воді трохи підвищує неї, але не робить визначального впливу на її величину.

Величина поверхневого натягу пластових вод на границі з нафтою залежить від їхнього сольового складу, від складу нафти і наявності в ній і у воді нафтенових кислот і їхніх солей.

Для більшості пластових вод гідрокарбонатного типу поверхневий натяг на границі з визначеною нафтою досить невелике - (1-8) мН/м. Поверхневий натяг на границі поділу нафт із твердими мінералізованными водами вище, біля (44¸26) мН/м.

Таблиця 1.1 Характеристика пластових вод продуктивних горизонтів.

Таблиця 1.2 Характеристика покладів газу

Таблиця 1.3 Характеристика покладів нафти

Таблиця 1.4 Характеристика природних газів

Таблиця 1.5 Характеристика конденденсатів

2. Òåõíîëîã³÷íà ÷àñòèíà

.1 Ñèñòåìà çáîðó ³ ï³äãîòîâêè íàôòî-ãàçîïðîìèñëîâî¿ ïðîäóêö³¿ íà ðîäîâèù³ (îïèñ òåõíîëîã³÷íî¿ ñõåìè)

Ïðèíöèïîâà òåõíîëîã³÷íà ñõåìà íàâåäåíà íà ðèñóíêó 2.1

.     Ðîçïîä³ëü÷à ãðåá³íêà

Ðîçïîä³ëü÷à ãðåá³íêà ïåðåäáà÷ຠçá³ð ïðîäóêö³¿ íàôòîâèäîáóâíèõ ñâåðäëîâèí â çàãàëüíèé êîëåêòîð, äðîñåëþâàííÿ ïðîäóêö³¿ äî ðîáî÷îãî òèñêó äðîñåëþâàííÿ íàôòè ïåðøîãî ñòóïåíÿ (ÑÍ-1), ïåðåêëþ÷åííÿ ñâåðäëîâèí íà äîñë³äíèöüêó ë³í³þ òà â³äêëþ÷åííÿ ïðè ¿õ çóïèíö³.

Äëÿ ãàçë³ôòíî¿ åêñïëóàòàö³¿ ñâåðäëîâèí, íåîáõ³äíî âñòàíîâèòè íà ãðåá³íö³ êóòîâ³ âåíòèë³ òà äðîñåë³ (øòóöåðè).

Ïðîìèñëîâ³ âèêèäí³ òðóáîïðîâîäè íàôòîçá³ðíî¿ ìåðåæ³ ðîçòàøîâàí³ çà ïðîìåíåâîþ ñõåìîþ, ùî äîçâîëÿº ï³äêëþ÷èòè êîæíó ç íèõ äî òàêèõ ïåðåïóñêíèõ êîëåêòîð³â:

      êîëåêòîð ñâåðäëîâèí, ïåðåâåäåíèõ íà ãàçë³ôòíó åêñïëóàòàö³þ;

      êîëåêòîð ñâåðäëîâèí ç íèçüêèìè òèñêàìè, ïðàöþþ÷èõ çà ³ñíóþ÷îþ òåõíîëî㳺þ (øëÿõîì íàêîïè÷åííÿ òèñêó íà îáìåæåíèõ äåïðåñ³ÿõ);

      çàì³ðíèé êîëåêòîð äëÿ ïî÷åðãîâîãî ï³äêëþ÷åííÿ ñâåðäëîâèí äî çàì³ðíî-äîñë³äíèöüêî¿ ë³í³¿;

      êîëåêòîð ïåðåêëþ÷åííÿ ñâåðäëîâèí íà ï³äãîòîâêó ãàçó ó âèïàäêó ïðîðèâ³â ãàçó ³ç ãàçîâî øàïêè òà ïåðåâîäó ñâåðäëîâèí ó ôîíä ãàçîâèõ;

Äëÿ çàïîá³ãàííÿ ã³äðàòîóòâîðåííÿ ïåðåäáà÷åíî ïîäà÷ó ìåòàíîëó íà âõ³äíó íèòêó äî êîæíî¿ ñâåðäëîâèíè.

.     Óñòàíîâêà çàì³ðó äåá³ò³â ñåïàðàö³ ïðîäóêö³ ñâåðäëîâèí

×åðåç çàì³ðíèé êîëåêòîð ï³ñëÿ ðîçïîä³ëü÷î¿ ãðåá³íêè ñõåìà ïåðåäáà÷ຠìîæëèâ³ñòü ï³äêëþ÷åííÿ êîæíî¿ íàôòîâèäîáóâíî¿ ñâåðäëîâèíè íà çàì³ðíî-äîñë³äíèöüêó ë³í³þ.

 çàì³ðíîìó ñåïàðàòîð³ Ñ3-1 ïðîõîäèòü äåãàçàö³ÿ íàôòè äî òèñêó 3,0 ÌÏà (ïð åêñïëóàòàö³¿ ãàçë³ôòîì). ³äñåïàðîâàíèé ãàç çàì³ðÿºòüñÿ ë³÷èëüíèêîì ³ íàäõîäèòü íà ñåïàðàòîð äðóãîãî ñòóïåíÿ óñòàíîâêè ÍÒÑ. гäèííà ÷àñòèíà ïîñòóïຠäî ñåïàðàòîðà Ñ3-2, äå äàë³ çä³éñíþºòüñÿ äåãàçàö³ÿ íàôòè ïðè òèñêó 1,2 ÌÏà. Íàôòîâèé ãàç íàäõîäèòü äî ïàëèâíîãî ãàçó ÑÍ-1, äå ñåïàðàö³ÿ ãàçó â³äáóâàºòüñÿ ïðè òèñêó 0,03 ÌÏà ³ äàë³ ãàç ïîäàºòüñÿ â ñèñòåìó ïàëèâíîãî ãàçó. гäèííà ÷àñòèíà çàì³ðÿºòüñÿ ë³÷èëüíèêîì ÐÅ ³ ïîäàºòüñÿ íà ê³íöåâó ñåïàðàö³éíó óñòàíîâêó ³ íà ñêëàä íàôòè.

.     Óñòàíîâêà ï³äãîòîâêè âèñîêî íàï³ðíîãî ãàçë³ôòíîãî ãàçó

 ÿêîñò³ ðîáî÷îãî àãåíòó äîö³ëüíî âèêîðèñòîâóâàòè ïðèðîäíèé ãàç, ÿêèé ìຠó ñêëàä³ ñóõ³ êîìïîíåíòè (ìåòàí, åòàí) ³ íåçíà÷íó ÷àñòèíó ïðîïàíáóòàíîâèõ ôðàêö³é. Äî òàêèõ ñâåðäëîâèí â³äíîñÿòüñÿ ñâ.. ¹ 202, 205. Äëÿ ïåðåêëþ÷åííÿ öèõ ñâåðäëîâèí íà óñòàíîâêè ï³äãîòîâêè ãàçë³ôòíîãî ãàçó íåîáõ³äíî âèêîíàòè ïåðåìè÷êè â³ä ðîçïîä³ëüíî¿ ãðåá³íêè äî êîëåêòîðó ïîäà÷³ ãàçë³ôòíîãî ãàçó íà óñòàíîâêó.

Ãàçë³ôòíèé ãàç ïîäàºòüñÿ äî ñåïàðàòîðà îñóøêè ãàçó ÑÃÃ. Ïåðåä ñåïàðàòîðîì ãàç äðîñåëþºòüñÿ äî òèñêó 8-10 ÌÏà. ϳñëÿ ñåïàðàòîðà ãàç ï³ä³ãð³âàºòüñÿ â òåïëîîáì³ííèêó Ò-1 «ãàç - ÄÅû äî òåìïåðàòóðè +40º Ñ ³ íàäõîäèòü äî ñòàíö³¿ ðîçïîä³ëåííÿ ãàçë³ôòíîãî ãàçó (ç ëîêàëüíîþ àâòîìàòèêîþ òèïó ÓÐÃ-Ë ïî ÒÓ 39-1043-85). Âèãîòîâëþâà÷ óñòàíîâêè ðîçïîä³ëåííÿ ãàçë³ôòíîãî ãàçó - ÀÒ ÄÇ «ÒÓÐÁÎÃÀÇ 4». Ïîäà÷à ãàçë³ôòíîãî ãàçó çä³éñíþºòüñÿ ïî ³ñíóþ÷³é ñèñòåì³ ³íã³á³òîðîïðîâîä³â. Âðàõîâóþ÷è, ùî ñâåðäëîâèíè áóäóòü ïðàöþâàòè â ðåæèì³ ïåð³îäè÷íîãî ãàçë³ôòó, òîáòî ïî ì³ð³ â³äíîâëåííÿ ñòîâïà ð³äèíè â ÍÊÒ ïîäà÷à ãàçó ïðîâîäèòüñÿ òàêîæ ïåð³îäè÷íî. ϳñëÿ ïðîâåäåííÿ òåõíîëîã³÷íî îïåðàö³¿ ïî öèðêóëÿö³¿ ðîáî÷îãî àãåíòó â ñâåðäëîâèíó ³íã³á³òîðîïðîâîäè ïåðåêëþ÷àþòüñÿ íà ðåæèì ïîäà÷³ ³íã³á³òîðó.

.     Óñòàíîâêà ñåïàðàö³¿ íàôòè

Íàôòîãàçîâà åìóëüñ³ÿ ï³ñëÿ ï³ñëÿ ðîçïîä³ëü÷î¿ ãðåá³íêè ïî çá³ðíîìó êîëåêòîðó íàäõîäèòü äî ñåïàðàòîðà Ñí-1 ïåðøîãî ñòóïåíÿ, äå ïðîõîäèòü äåãàçàö³ÿ ïðè òèñêó 5,5323 ÌÏà ³ ÷àñòêîâèé ñêèä âîäè. Ãàç äåãàçàö³¿ çàì³ðÿºòüñÿ ë³÷èëüíèêîì ³ íàäõîäèòü íà óñòàíîâêó ñåïàðàö³¿ 2-ãî ñòóïåíÿ Ñí-2, äå ¿¿ äåãàçàö³ÿ â³äáóâàºòüñÿ ïðè òèñêó ïðóæíîñò³ ïàð³â äî 1,244 ÌÏà, ³ òàêîæ ïðîõîäèòü ÷àñòêîâå â³ää³ëåííÿ ïëàñòîâî¿ âîäè.

Ãàç äåãàçàö³¿ çàì³ðÿºòüñÿ ë³÷èëüíèêîì ³ ïîñòóïຠâ ñåïàðàòîð ï³äãîòîâêè ïàëèâíîãî ãàçó Ñï-1. Íàôòà íàäõîäèòü äî òåïëîîáì³ííèêà Ò-2 (íàôòà-íàôòà) ³ äàë³ äî Ò-3 (íàôòà-ÄÅÃ), äå íàãð³âàºòüñÿ äî òåìïåðàòóðè 70º Ñ. ϳñëÿ ï³ä³ãð³âó íàôòà ïîñòóïຠâ ñåïàðàòîð ê³íöåâî¿ ñåïàðàö³¿ ïðè òèñêó 0,08 ÌÏà.  òåïëîîáì³ííèêó Ò-2 íàôòà äîãð³âàºòüñÿ çâîðîòí³ì ïîòîêîì íàôòè ï³ñëÿ ÊÑÓ.

Ïðèçíà÷åííÿ ê³íöåâî¿ ñåïàðàö³éíî¿ óñòàíîâêè - äåãàçàö³ÿ íàôòè äî òèñêó 500 ìì. âîä ñò. Äåãàçîâàíà íàôòà ï³ñëÿ äîãð³âó â Ò-2 íàäõîäèòü äî ñêëàäó ñèðî¿ íàôòè. ³äâàíòàæåííÿ íàôòè ïðîâîäèòüñÿ â êîíäåíñàòîðîïðîâ³ä-ïåðåìè÷êó ÌÏÃÐÑ Ñîëîõà-Á³ëüñüê.

.     Ñèñòåìà óòèë³çàö³¿ íàôòîâîãî ãàçó ³ ôàêåëüíà ñèñòåìà

Òåõíîëîã³÷íîþ ñõåìîþ ïåðåäáà÷àºòüñÿ ñèñòåìà óòèë³çàö³¿ íàôòîâîãî ãàçó:

      Ãàç ñåïàðàö³éíî íàôòè ï³ñëÿ Ñí-1 ç òèñêîì 5,5 ÌÏà ïîäàºòüñÿ íà óñòàíîâêó ÍÒÑ, äå çì³øóºòüñÿ ³ç ïîòîêîì ïðèðîäíîãî ãàçó;

      Ãàç ñåïàðàö³éíî¿ íàôòè ³ç òèñêîì 1,2 ÌÏà ïîäàºòüñÿ íà ï³äãîòîâêó äî ñåïàðàòîðà Ñí-1 ³ äàë³ â ñèñòåìó ïàëèâíîãî ãàçó;

      Ãàç ñåïàðàö³éíî¿ íàôòè ³ç òèñêîì äî 0,08 ÌÏà ï³ñëÿ ÊÑÓ ïîäàºòüñÿ íà ï³äãîòîâêó äî ñåïàðàòîðà Ñö-2 ³ äàë³ â ñèñòåìó ïàëèâíîãî ãàçó;

Ïî ñòóïåíÿì íåáåçïå÷íîñò³ ïåðåäáà÷åí³ ôàêåëüí³ ñèñòåìè:

      âèñîêîãî òèñêó - äëÿ ïðèéíÿòòÿ ñêèä³â ³ç îáëàäíàííÿ, ùî ïðàöþº ï³ä òèñêîì á³ëüøèì â³ä 0,2 ÌÏà äî 6,4 ÌÏà;

      íèçüêîãî òèñêó - äëÿ ïðèéíÿòòÿ ñèê³â ³ç àïàðàò³â òà îáëàäíàííÿ, ùî ïðàöþº ï³ä òèñêîì ìåíøå 0,212 ÌÏà;

Äæåðåëà ñêèä³â ãîðþ÷èõ íåêîíäèö³éíèõ ãàç³â ³ ïàð³â ðîçïîä³ëåí³ òàêèì ÷èíîì:

à) ïîñò³éí³ - â³ä àïàðàò³â ê³íöåâî¿ äåãàçàö³¿ íàôòè ³ ïëàñòîâî¿ âîäè;

á) ïåð³îäè÷í³ - ïðè ïîçàøòàòíèõ ñèòóàö³ÿõ ³ ïóñêîâèõ ðîáîòàõ, ñïîðîæíåííÿ óñòàíîâêè àáî äåÿêèõ àïàðàò³â ïåðåä ðåìîíòîì;

â) àâàð³éí³ - äëÿ ñêèäó â³ä çàïîá³æíèõ êëàïàí³â ³ ³íøèõ ïðèñòðî¿â àâàð³éíîãî ñêèäó.

Ñèñòåìà óòèë³çàö³¿ ïðîäóêò³â ñåïàðàö³¿ íàôòè (äðåíàæíèõ ñòîê³â). Ïëàñòîâà âîäà ³ç «íèçó» ñåïàðàòîð³â ñêèäàºòüñÿ â ñèñòåìó çáîðó äðåíàæíèõ ñòîê³â ³ íàäõîäèòü â ºìí³ñòü ÅÂ-561.  ºìíîñò³ ïðîâîäèòüñÿ äåãàçàö³ÿ ïëàñòîâî¿ âîäè.

2.2 óäðàâë³÷íèé ðîçðàõóíîê òðóáîïðîâîä³â ïðè ðóñ³ ãàçó, îäíîð³äíî¿ ð³äèíè, âîäîíàôòîâèõ ³ ãàçîð³äèííèõ ñóì³øåé

.2.1 Âèçíà÷èòè âíóòð³øí³é ä³àìåòð ïðîìèñëîâîãî êîëåêòîðó, ÿêèé òðàíñïîðòóº ïëàñòîâó âîäó

Äàíî: Òåìïåðàòóðà t=24°Ñ, òèñê íà âõîä³ â òðóáîïðîâ³ä Ð1=2,12 ÌÏà, íà âèõîä³ Ð2=6,545 ÌÏà, øîðñòê³ñòü âíóòð³øíüî¿ ïîâåðõí³ òðóá =0,066ìì, ñóìàðíèé îï³ð ì³ñöåâèõ îïîð³â ε=18, ï’ºçîìåòðè÷íå ïîëîæåííÿ ïî÷àòêó z1 =534 ì ³ ê³íöÿ òðóáîïðîâîäó z2 =13,5 ì, äîâæèíà òðóáîïðîâîäó L=143 êì, ñîëåâì³ñò ïëàñòîâî¿ âîäè S=239 êã/ì3, ìàñîâà âèòðàòà âîäè Q=756 ì3/äîáó,

Ðîçâ’ÿçîê

Äàíó çàäà÷ó ðîçâ’ÿçóþòü ãðàôîàíàë³òè÷íèì ìåòîäîì â íàñòóïí³é ïîñë³äîâíîñò³.

Ãóñòèíà ïëàñòîâî¿ (ì³íåðàë³çîâàíî¿) âîäè  (êã/ì3), â çàëåæíîñò³ â³ä ñîëåâì³ñòó ìîæå áóòè ðîçðàõîâàíà ïî ôîðìóë³:

                                                                          (2.1)

äå  - ãóñòèíà äèñòèëüîâàíî¿ âîäè ïðè 20°Ñ, êã/ì3; S - êîíöåíòðàö³ÿ ñîë³ â âîä³ (ðîç÷èí³), êã/ì3.

Çàëåæí³ñòü ãóñòèíè âîäíèõ ðîç÷èí³â ñîëåé â³ä òåìïåðàòóðè t(°Ñ) â ³íòåðâàë³ 0 - 45°Ñ âèðàõîâóºòüñÿ òàêèì ÷èíîì:

                                                          (2.2)

äå ,  - ãóñòèíà ì³íåðàë³çîâàíî¿ âîäè    ïðè òåìïåðàòóð³ t ³ 20°Ñ â³äïîâ³äíî, (êã/ì3).

Ãóñòèíà ïëàñòîâî¿ âîäè ïðè 20°Ñ

êã/ì3

Ïðè òåìïåðàòóð³ t=22 °Ñ

êã/ì3

Â’ÿçê³ñòü äèñòèëüîâàíî¿ âîäè ïðè òåìïåðàòóð³ t=28°Ñ

                                                                 (2.3)

ìÏà ñ

Δρ* - ïàðàìåòð, ÿêèé âèçíà÷àþòü ïî ôîðìóë³:

                                                                      (2.4)

Ïàðàìåòð Δρ*

êã/ì3.

гçíèöÿ ì³æ ãóñòèíîþ ì³íåðàë³çîâàíî¿ ³ äèñòèëüîâàíî¿ âîäè ïðè 20 °Ñ

 êã/ì3

òàê ÿê Δρ=20,84 êã/ì3 < Δρ*=94,2 êã/ì3, òî â’ÿçê³ñòü ì³íåðàë³çîâàíî¿ âîäè ïðè t=28°Ñ ³ S=29 êã/ì3

                                                            (2.5)

äå - â'ÿçê³ñòü ïëàñòîâî¿ âîäè ïðè òåìïåðàòóð³ t, ìÏà∙ñ;

 - â’ÿçê³ñòü äèñòèëüîâàíî¿ âîäè ïðè òåìïåðàòóð³ t, ìÏà∙ñ;

ìÏà ñ

Îòæå ïàðàìåòðè ïëàñòîâî¿ âîäè ïðè äàí³é òåìïåðàòóð³ ³ ñîëåâì³ñòó:

-     ãóñòèíà 1022,14 êã/ì3

      â’ÿçê³ñòü 0,884 ìÏà·ñ

Ïåðåïàä âèñîò ì³æ ê³íöåì ³ ïî÷àòêîì òðóáîïðîâîäó:

-13,5=0,5 ì

Îá’ºìíà âèòðàòà ð³äèíè:

 ì3/ñ

Çàäàºìîñÿ äåê³ëüêîìà çíà÷åííÿìè âíóòð³øíüîãî ä³àìåòðó òðóáîïðîâîäó:=0,06 ì; d2=0,0625 ì ³ ò. ä. äî d13=0,11ì.

Ïîäàëüø³ ðîçðàõóíêè âèêîíóºìî â íàñòóïí³é ïîñë³äîâíîñò³:

äëÿ d1=0,06 ì.

ñåðåäíÿ øâèäê³ñòü ðóõó âîäè â òðóáîïðîâîä³

êðèòåð³é Ðåéíîëüäñà= ;

ßê áà÷èìî Re1>Reêð =2320 - òóðáóëåíòíèé ðóõ.

Âèçíà÷àºìî çîíó òåðòÿ:

, ;

, .

ßê áà÷èìî < Re1 < , çîíà çì³øàíîãî òåðòÿ.

Êîåô³ö³ºíò ã³äðàâë³÷íîãî îïîðó:

        ïåðåïàä òèñêó ΔÐ1 ïðè ä³àìåòð³ òðóáîïðîâîäó d1, ì³æ ïî÷àòêîì ³ ê³íöåì òðóáîïðîâîäó ç âðàõóâàííÿì âòðàò íà äîâæèíó L, íà ïîäîëàííÿ ì³ñöåâèõ îïîð³â ³ ïåðåïàäó âèñîò Δz ð³âíèé

Äàë³ áåðåìî íàñòóïíèé ä³àìåòð d2 ³ ïîâòîðþºìî ðîçðàõóíêè ³ ò. ä. Ðåçóëüòàòè ðîçðàõóíê³â çâîäèìî â òàáëèöþ

Òàáëèöÿ 2.1 Ðåçóëüòàòè ðîçðàxóíê³â

Ïî ðåçóëüòàòàõ ðîçðàõóíê³â áóäóºìî ãðàô³ê «Çàëåæí³ñòü ð³çíèö³ òèñê³â íà ïî÷àòêó ³ â ê³íö³ òðóáîïðîâîäó â³ä ä³àìåòðó».

³äîìî, ùî , â³äêëàäàþ÷è öå çíà÷åííÿ íà ãðàô³êó çíàõîäèìî âíóòð³øí³é ä³àìåòð òðóáîïðîâîäó ì.

Âèñíîâîê: â ðåçóëüòàò³ ïðîâåäåíèõ ðîçðàõóíê³â áóëî ïîáóäîâàíî ãðàô³ê «Çàëåæí³ñòü ð³çíèö³ òèñê³â íà ïî÷àòêó ³ â ê³íö³ òðóáîïðîâîäó â³ä ä³àìåòðó», çà ÿêèì âèçíà÷åíî, ùî ïðè ïåðåïàä³ òèñêó â³ä 7,222 ÌÏà äî 6,8 ÌÏà ä³àìåòð ïðîìèñëîâîãî êîëåêòîðó, ÿêèé òðàíñïîðòóº ïëàñòîâó âîäó ñêëàäຠ88 ìì

2.3 Òåõíîëîã³÷íèé ðîçðàõóíîê ñåïàðàòîð³â äëÿ ï³äãîòîâêè íàôòîãàçîïðîìèñëîâî¿ ïðîäóêö³¿

.3.1 Îïèñ ñåïàðàòîðó òèïó äîöåíòðîâèé ðåãóëþºìèé

Ñåïàðàòîðè äëÿ ïðèðîäíîãî ãàçó ïðèçíà÷åí³ äëÿ îáðîáêè ïðîäóêö³¿ ãàçîâèõ ³ ãàçîêîíäåíñàòíèõ ñâåðäëîâèí, ùî ìàþòü, ÿê ïðàâèëî, âåëèê³ äåá³òè ãàçó ³ íåâåëèê³ äåá³òè ìàëîâ’ÿçêîãî êîíäåíñàòó.

Ñåïàðàòîðè äëÿ ïðèðîäíîãî ãàçó ðîçðàõîâóþòü ïî ãàçó, øâèäê³ñòü ÿêîãî ïîâèííà áóòè òàêîþ, ùîá êðàïåëüíà ð³äèíà äîïóñòèìèõ ðîçì³ð³â ³ ÷àñòî÷êè ïîðîäè íå âèíîñèëèñü çà ìåæ³ ñåïàðàòîðà. Ñèëè, ùî âïëèâàþòü íà ðîçä³ë ãàçó ³ ð³äèíè â ñåïàðàòîðàõ, íàé÷àñò³øå º äîöåíòðîâ³ àáî ³íåðö³éí³ â ïîºäíàíí³ ç ñèëàìè òÿæ³ííÿ ³ àäãå糿. Êîåô³ö³ºíòîì ñåïàðàö³¿ â ñåïàðàòîðàõ ïðèðîäíîãî ãàçó íàçèâàþòü â³äíîøåííÿ ìàñè êðàïåëüíî¿ ð³äèíè, ùî âèíåñåíà ïîòîêîì ãàçó çà ìåæ³ ñåïàðàòîðà, äî ìàñè êðàïåëüíî¿ ð³äèíè, ùî çíàõîäèòüñÿ â ãàçîâ³é ôàç³ äî êðàïëåâëîâëþâàëüíî¿ ñåêö³¿. Êîåô³ö³ºíò ñåïàðàö³¿ çàëåæèòü â³ä áàãàòüîõ ôàêòîð³â: âì³ñò ð³äêî¿ ôàçè â êðàïåëüíîìó âèãëÿä³, ùî çíàõîäèòüñÿ äî êðàïëåâëîâëþâàëüíî¿ ñåêö³¿, ô³çè÷í³ âëàñòèâîñò³ ðîçä³ëÿþ÷è ôàç, ðóõó ãàçó â êðàïëåâëîâëþâàëüí³é ñåêö³¿ ³ â îá’ºì³ ñåïàðàòîðà, ì³ñöÿ âñòàíîâëåííÿ ðåäóêö³éíîãî îðãàíà, êîíñòðóêòèâíèõ îñîáëèâîñòåé êðàïëåâëîâëþâàëüíî¿ ñåêö³¿ ³ 䳺þ ñèë.

Êðàïëåâëîâëþâàëüí³ ñåêö³¿ ãàçîâèõ ñåïàðàòîð³â ìàþòü íàñòóïí³ âèäè ñêðóáåðíèõ íàñàäîê: æàëþç³éí³, êóòîâ³, æîëîá÷àò³, ëîïàòí³, ñòðóéí³, ïðîäîëüíî ïðîâîëî÷í³ òà ³íø³. Íàéåôåêòèâí³ø³ êðàïëå âëîâëþâà÷³ íàñàäêè - æàëþç³éíà òà ïðîâîëî÷íà.

Äîñâ³ä åêñïëóàòàö³¿ ñåïàðàòîð³â íà ãàçîâèõ òà ãàçîêîíäåíñàòíèõ ðîäîâèùàõ ïîêàçóþòü, ùî êîåô³ö³ºíò ñåïàðàö³¿ â íèõ çì³íþºòüñÿ â³ä 0,75 äî 0,98. Ââàæàþòü, ùî ð³äê³ êðàïë³ ç ä³àìåòðîì 2 ìêì íå âëîâëþþòüñÿ â ñåïàðàòîðàõ.

Åêñïëóàòàö³éí³ ÿêîñò³ ãàçîâèõ ñåïàðàòîð³â âèçíà÷àþòü çà ¿õ ïðîïóñêíîþ çäàòí³ñòþ, êîåô³ö³ºíòîì ñåïàðàö³¿, ïèòîì³é âèòðàò³ ìåòàëó íà îäèíèöþ ïðîïóñêíî¿ çäàòíîñò³, ïåðåïàäó òèñêó, òåðì³íó ñëóæáè, ðåñóðñó äî êàï³òàëüíîãî ðå ðåìîíòó, ³ êîåô³ö³ºíòó òåõí³÷íîãî âèêîðèñòàííÿ.

 óñòàíîâêàõ ÍÒÑ øèðîêî âèêîðèñòîâóþòü ãàçîñåïàðàòîðè íàñòóïíèõ òèï³â: äîöåíòðîâ³ ðåãóëüîâàí³, æàëþç³éí³, ñ³ò÷àñò³, öèêëîíí³, à òàêîæ àâòîìàòèçîâàí³ áëîêè ãàçîñåïàðàòîð³â ç ðîçä³ëþâà÷àìè «ð³äèíà - ãàç » ³ ºìíîñòåé.

Äîöåíòðîâ³ ðåãóëþºì³ ãàçîñåïàðàòîðè. Âîíè ïðèçíà÷åí³ äëÿ ïîïåðåäíüîãî î÷èùåííÿ ãàç³â â³ä ð³äèí â ïðîìèñëîâèõ óñòàíîâêàõ ï³äãîòîâêè ãàçó, à òàêîæ ¿õ âèêîðèñòîâóþòü â ÿêîñò³ çàì³ðíîãî ñåïàðàòîðà â óñòàíîâêàõ çàì³ðó ð³äèíè òà ãàçó. Âèïóñêàþòü ãàçîñåïàðàòîðè íà ðîáî÷èé òèñê â³ä 6,55 - 16 ÌÏà. Ãàçîñåïàðàòîðè çàáåñïå÷óþòü ñòóï³íü î÷èñòêè ãàçó â³ä ð³äèíè íå ìåíøå 98% ïðè ïî÷àòêîâîìó äîïóñòèìîìó âì³ñò³ ð³äèíè, ùî ïîñòóïຠðàçîì ç ãàçîì â àïàðàò, äî 200 ñì3/ì3.

²ñíóº äâà òèïè ãàçîñåïàðàòîð³â äîöåíòðîâèõ ðåãóëþºìèõ: òèï I ç öèë³íäðè÷íèì çáîðîì ð³äèíè íà ðîáî÷èé òèñê â³ä 6,4 äî 10 ÌÏà ³ ïðîäóêòèâí³ñòþ ïî ãàçó â³ä 0,14 äî 1 ìëí. ì3/äîáó. Òèï II ç øàðîâèì çáîðîì ð³äèíè íà ðîáî÷èé òèñê â³ä 6,4 äî 16 ÌÏà ³ ïðîäóêòèâí³ñòþ â³ä 1 äî 5 ìëí. ì3/äîáó.

 êîíñòðóêö³¿ ãàçîñåïàðàòîðà ïåðåäáà÷åíî ðîçì³ùåííÿ ï³ä³ãð³âó ïî âíóòð³øí³é ïîðîæíèí³ çá³ðíèêà ð³äèíè. Ïðîäóêòèâí³ñòü ãàçîñåïàðàòîðà ïî ãàçó â çàëåæíîñò³ â³ä ðîáî÷îãî òèñêó äëÿ çàáåçïå÷åííÿ ïàñïîðòíîãî ñòóïåíÿ î÷èñòêè ãàçó â³ä ð³äèíè ðåãóþòüñÿ ñïåö ïðèëàäîì, ùî ñêëàäàºòüñÿ ç ðóõîìîãî òà íåðóõîìîãî êîíóñ³â çàâèõðþâàëà 5. Ðóõîìèé êîíóñ çàâèõðþâàëà ïåðåì³ùóºòüñÿ îáåðòàííÿì øòóðâàëó ðåãóëþºìîãî ïðèëàäó 6.

Ãàçîð³äèííà ñóì³ø, ùî âõîäèòü ÷åðåç øòóöåð âõîäó ãàçà À, â äîöåíòðîâîìó ðåãóþºìîìó ñåïàðàòîð³ çàâäÿêè çàêðóòö³ ïîòîêó â âåðòèêàëüíîìó öèë³íäðè÷íîìó ïàòðóáö³ êîðïóñà ñåïàðóþ÷îãî ïðèëàäó 4. Çàêðóòêà ïîòîêó çàáåçïå÷óºòüñÿ âèêîðèñòàííÿì â êîíñòðóêö³¿ ñåïàðàòîðà çàâèõðþâà÷à. Ïðè ïðîõîäæåíí³ ãàçîð³äèííîãî ïîòîêó ÷åðåç çàâèõðþâàâ, ð³äèíà ï³ä 䳺þ ³íåðö³éíèõ òà äîöåíòðîâèõ ñèë â³äêèäàºòüñÿ íà ñò³íêó öèë³íäðè÷íîãî âåðòèêàëüíîãî ïàòðóáêà ³ ñò³êຠâíèç ïî éîãî ñò³íö³ â çá³ðíèê 2, çâ³äòè áåçïåðåðâíî ÷è ïåð³îäè÷íî óäàëÿºòüñÿ ÷åðåç øòóöåð âèõîäó êîíäåíñàòó Â. ³äñåïàðîâàíèé ãàç â³äâîäèòüñÿ ç âåðòèêàëüíîãî öèë³íäðè÷íîãî ïàòðóáêà ÷åðåç îñüîâèé ïàòðóáîê ç³ øòóöåðà âèõîäó ãàçó Á.  âåðõí³é ÷àñòèí³ ïàòðóáêà âñòàíîâëåíèé â âèãëÿä³ ðîçåòêè âèïðÿìëÿ÷ ïîòîêó ãàçó 3, ùî çàáåçïå÷óº ñòàá³ë³çàö³þ ïîòîêó ãàçó äëÿ ïîïåðåäæåííÿ íàäëèøêîâèõ âòðàò òèñêó ïîòîêó ïðè ðóñ³ â ñåïàðàòîð³. Äëÿ ïîïåðåäæåííÿ çàìåðçàííÿ ð³äèíè â ñåïàðàòîð³ âñòàíîâëåíèé ï³ä³ãð³â çì³éîâèêîâîãî òèïó 1, äî ÿêîãî ïî øòóöåðàì Æ òà Ç ï³äâîäèòüñÿ ³ â³äâîäèòüñÿ òåïëîíîñ³é.

Íà ñåïàðàòîð³ âñòàíîâëþþòü êîíòðîëüíî-âèì³ðí³ ïðèëàäè íà øòóöåðàõ: Ä - ð³âíåì³ð, Å - òåðìîìåòð, È - ìàíîìåòð, Ê - äèôìàíîìåòð, Ë - ïîêàçíèê ð³âíÿ. Äëÿ ïîâíîãî äðåíàæó ð³äèíè ç ñåïàðàòîðà ïåðåäáà÷åíèé øòóöåð Ã, à äëÿ ðîçêðèòòÿ ³ âíóòð³øíüîãî îãëÿäó - ëþê Ì.

Ðèñóíîê 2.2 Äîöåíòðîâèé ðåãóëþºìèé ãàçîñåïàðàòîð

2.3.2 ϳäá³ð ñåïàðàòîðà â ÿêîñò³ ïåðøî¿ ñòóïåí³ ñåïàðàö³¿

Âèçíà÷èòè íàâàíòàæåííÿ íà íàôòîãàçîâèé ñåïàðàòîð ïî ãàçó, êîëè â³äîìî: íàâàíòàæåííÿ ïî íàôò³ Qí=1000 ì3/äîáó, ðîáî÷èé òèñê Pp=0,6 ÌÏà, ðîáî÷à òåìïåðàòóðà tp=20 ºC, òèñê íàñè÷åííÿ ïëàñòîâî¿ íàôòè Ps=10,2 ÌÏà, ïëàñòîâà òåìïåðàòóðà tïë=54 ºC, ãàçîíàñè÷åí³ñòü Ãã=136,5 ì3/ò, ãóñòèíà äåãàçîâàíî¿ íàôòè ïðè 20ºC ³ àòìîñôåðíîìó òèñêó í=825 êã/ì3, â³äíîñíà ãóñòèíà ãàçó ïî ïîâ³òðþ ã=1,09, ìîëÿðí³ äîë³ êîìïîíåíò³â NCH4=0,3906 ä.î ³ NN2=0,0278 ä.î.

Ðîçâ’ÿçîê

Äëÿ âèáîðó ñåïàðàòîðà íåîáõ³äíî ðîçðàõóâàòè éîãî íàâàíòàæåííÿ ïî ãàçó, ÿêå ìîæëèâî âèçíà÷èòè ïî ìåòîäèö³ ñòóïåíåâîãî ðîçãàçóâàííÿ íàôòè.ã=í∙G∙Qí·10-3=825∙101,814∙1000·10-3=83996,78 ì3/äîáó

ʳëüê³ñòü ãàçó, ÿêà âèä³ëÿºòüñÿ ç êîæíî¿ òîíè íàôòè â ñåïàðàòîð³ ìîæå áóòè ðîçðàõîâàíà ïî ôîðìóë³ ïðè íîðìàëüíèõ óìîâàõ:

=Ãã∙R[D1(1+R)-1]=136,5(-0,602)=101,814 ì3/ò

äå R ³ D1 êîåô³ö³ºíòè, ÿê³ âèçíà÷àþòüñÿ çà ôîðìóëàìè:

=

-êîåô³ö³ºíò ÿêèé çàëåæèòü â³ä êîìïîíåíòíîãî ñêëàäó ãàçó ³ äîð³âíþº:

äå NCH4 ³ NN2 -ìîëÿðí³ äîë³ ìåòàíó ³ àçîòó â ãàç³ îäíîðàçîâîãî ðîçãàçóâàííÿ íàôòè ïðè àòìîñôåðíîìó òèñêó.

Âèñíîâîê: Ïî òàáëèö³ òåõí³÷íî¿ õàðàêòåðèñòèêè ñåïàðàòîð³â âèáèðàºìî ñåïàðàòîð òèïó ÍÃÑ-6-1400, ç ïðîïóñêíîþ çäàòí³ñòþ ïî ãàçó 150 òèñ. ì3/äîáó ³ ïðîïóñêíîþ çäàòí³ñòþ ïî íàôò³ 2000 ò/äîáó, ðîáî÷èé òèñê 0,6Ìïà.

Òàáëèöÿ 2.2 Õàðàêòåðèñòèêà âèáðàíîãî ñåïàðàòîðà

.4 Âèçíà÷èòè òî÷êó ïî÷àòêó êðèñòàë³çàö³¿ ïàðàô³í³â â ïðîìèñëîâîìó êîëåêòîð³

Âèõ³äí³ äàí³: òåìïåðàòóðà íà âõîä³ â êîëåêòîð tï=65º Ñ òåìïåðàòóðà íàâêîëèøíüîãî ñåðåäîâèùà t0=12º Ñ; òåìïåðàòóðà êðèñòàë³çàö³¿ ïàðàô³í³â têð=50º Ñ; çîâí³øí³é ä³àìåòð êîëåêòîðà Dç=760 ìì; òîâùèíà ñò³íêè êîëåêòîðó δ=7 ìì; âèòðàòà íàôòè Qí=300 ì3/äîáó; ãëèáèíà çàêëàäåííÿ òðóáîïðîâîäó â ãðóíò h=1 ì ; ãóñòèíà íàôòè ρí=801.7 êã/ì3; äîâæèíà êîëåêòîðó L=189,72 êì. Ïîáóäóâàòè êðèâó ðîçïîä³ëó òåìïåðàòóðè ïî äîâæèí³ êîëåêòîðó. ,

Âèçíà÷àºìî äèíàì³÷íó â’ÿçê³ñòü íàôòè ïðè 20 : ÿêùî 780 <  < 845 êã/ì3,

                                                                        (2.3.1)

ìÏà∙ñ

Ïî çíà÷åííþ μî âèáèðàºìî çíà÷åííÿ êîåô³ö³ºíò³â

ÿêùî μ < 10 ìÏà∙ñ, òî Ñ = 1000 1/ìÏà∙ñ; à = 0,76∙10-3 1/°Ñ.

Êîåô³ö³ºíò òåðì³÷íîãî ðîçøèðåííÿ íàôòè αí

ïðè 780 ≤  ≤ 860 êã/ì3

                                                     (2.3.2)

Îñê³ëüêè ïàðàìåòðè íàôòè çàëåæàòü â³ä òåìïåðàòóðè, òî òåìïåðàòóðó â ê³íö³ òðóáîïðîâîäó âèçíà÷àºìî ìåòîäîì ïîñë³äîâíèõ íàáëèæåíü ç òî÷í³ñòþ äî  (òî÷í³ñòü ïðîìèñëîâèõ òåðìîìåòð³â).

-íàáëèæåííÿ. Â ïåðøîìó íàáëèæåíí³ ïðèéìåìî :

Ñåðåäíÿ òåìïåðàòóðà ïî äîâæèí³ íàôòîïðîâîäó

Ãóñòèíà íàôòè ïðè

Òåïëîºìê³ñòü íàôòè:

Â’ÿçê³ñòü íàôòè ïðè :

Òåïëîïðîâ³äí³ñòü ñòàë³ :

Âíóòð³øí³é ä³àìåòð òðóáîïðîâîäó :

Ñåðåäíÿ øâèäê³ñòü ðóõó íàôòè â òðóáîïðîâîä³ :

Êðèòåð³é Ðåéíîëüäñà :

Êîåô³ö³ºíò òåïëîâ³ääà÷³ â³ä ïîòîêó äî ñò³íêè:

Äëÿ ï³ñêó ñóõîãî êîåô³ö³ºíò òåïëîïðîâ³äíîñò³ :

Çîâí³øí³é êîåô³ö³ºíò òåïëîâ³ääà÷³:

Êîåô³ö³ºíò òåïëîïåðåäà÷³ :

Ïàðàìåòð Øóõîâà

Òåìïåðàòóðà â ê³íö³ òðóáîïðîâîäó :

Ïåðåâ³ðÿºìî òî÷í³ñòü:

-íàáëèæåííÿ. Ïîñë³äîâí³ñòü ðîçðàõóíê³â çã³äíî ïîïåðåäíüîãî íàáëèæåííÿ.

Ãóñòèíà íàôòè ïðè

Òåïëîºìê³ñòü íàôòè:

Â’ÿçê³ñòü íàôòè ïðè :

Êðèòåð³é Ðåéíîëüäñà :

Êîåô³ö³ºíò òåïëîâ³ääà÷³ â³ä ïîòîêó äî ñò³íêè:

Äëÿ ï³ñêó ñóõîãî êîåô³ö³ºíò òåïëîïðîâ³äíîñò³ :

Çîâí³øí³é êîåô³ö³ºíò òåïëîâ³ääà÷³ :

Êîåô³ö³ºíò òåïëîïåðåäà÷³ :

Ïàðàìåòð Øóõîâà

Òåìïåðàòóðà â ê³íö³ òðóáîïðîâîäó :

Ïåðåâ³ðÿºìî òî÷í³ñòü:

Ïðèéìàºìî:

Îòæå ðîçïîä³ë òåìïåðàòóðè âçäîâæ òðóáîïðîâîäó îïèñóºòüñÿ ð³âíÿííÿì . Çì³íþþ÷è  â³ä 0 äî, áóäóºìî êðèâó ðîçïîä³ëó òåìïåðàòóðè âçäîâæ òðóáîïðîâîäó (êîëåêòîðà). Ðåçóëüòàòè ðîçðàõóíê³â çâîäèìî â òàáëèöþ. Ðîçïîä³ë òåìïåðàòóðè ïî äîâæèí³ êîëåêòîðà äëÿ äàíèõ óìîâ ïðèâîäèòüñÿ íà â³äïîâ³äíîìó ãðàô³êó. Òî÷êà ïî÷àòêó êðèñòàë³çàö³¿ ïàðàô³í³â â êîëåêòîð³ (â³ä ïî÷àòêó)

Òàáëèöÿ 2.3 Ðîçïîä³ë òåìïåðàòóðè ïî äîâæèí³ ïðîìèñëîâîãî êîëåêòîðó

3. Òåõí³êà áåçïåêè ïðè îáñëóãîâóâàíí³ óñòàíîâîê ï³äãîòîâêè ãàçó, íàôòè ³ êîíäåíñàòó äî òðàíñïîðòóâàííÿ

Ñèñòåìè ïðîìèñëîâîãî òà ì³æïðîìèñëîâîãî çáîðó íàôòè ³ ãàçó. ϳäãîòîâêà íàôòè ³ ãàçó äî òðàíñïîðòóâàííÿ

Óñòàíîâêè êîìïëåêñíî¿ ï³äãîòîâêè ãàçó, ãðóïîâ³ òà ãàçîçá³ðí³ ïóíêòè

.1. Íà óñòàíîâêàõ êîìïëåêñíî¿ ï³äãîòîâêè ãàçó ïîâèííà áóòè òàêà äîêóìåíòàö³ÿ:

à) ³íñòðóêö³¿ ç îõîðîíè ïðàö³ çà ïðîôåñ³ÿìè òà âèäàìè ðîá³ò, ç ÿêèìè ïåðñîíàë ÓÊÏà îçíàéîìëåíèé ï³ä ðîçïèñêó;

á) òåõíîëîã³÷íèé ðåãëàìåíò ÓÊÏà òà ôîíäó ñâåðäëîâèí;

â) ïîðÿäîê ïóñêó òà çóïèíêè ÓÊÏÃ òà ñâåðäëîâèí ïðè íîðìàëüíîìó ðåæèì³ ðîáîòè;

ã) ³íñòðóêö³ÿ ç àâàð³éíî¿ çóïèíêè ÓÊÏÃ;

´) ïëàí ëîêàë³çàö³¿ òà ë³êâ³äàö³¿ ìîæëèâèõ àâàð³éíèõ ñèòóàö³é ³ àâàð³é;

ä) ãðàô³ê ïåðåâ³ðêè çàïîá³æíèõ êëàïàí³â;

å) æóðíàë êîíòðîëþ ÿêîñò³ ãàçó, ùî ïîäàºòüñÿ â ìàã³ñòðàëüíèé ãàçîïðîâ³ä ÷è â ì³æïðîìèñëîâ³ ãàçîçá³ðí³ êîëåêòîðè;

º) ìàñøòàáí³ ïëàíè êîìóí³êàö³é ÓÊÏà (øëåéôè, ãàçîçá³ðí³ êîëåêòîðè, òåõíîëîã³÷í³ òðóáîïðîâîäè òîùî) ç òî÷íèìè ïðèâ'ÿçêàìè;

æ) ãðàô³êè ÏÇÐ òåõíîëîã³÷íèõ òðóáîïðîâîä³â;

ç) òåõíîëîã³÷íà ñõåìà ÓÊÏÃ;

è) æóðíàëè (êàðòî÷êè) ³íñòðóêòàæó ç îõîðîíè ïðàö³;

³) æóðíàë êîíòðîëþ ñòàíó îõîðîíè ïðàö³ íà îá'ºêò³;

¿) æóðíàë êîíòðîëþ çàãàçîâàíîñò³ ïîâ³òðÿíîãî ñåðåäîâèùà.

Äîêóìåíòàö³ÿ, ÿêà ïîâèííà çáåð³ãàòèñÿ ó â³äïîâ³äíîìó ñòðóêòóðíîìó ï³äðîçä³ë³ ï³äïðèºìñòâà:

à) ïðîåêòíà äîêóìåíòàö³ÿ;

á) ïðîòîêîëè ïåðåâ³ðêè çíàíü ïðàö³âíèê³â ç îõîðîíè ïðàö³ òà áåçïå÷íîãî âåäåííÿ ðîá³ò;

â) ïàñïîðòè íà ïîñóäèíè, ùî ïðàöþþòü ï³ä òèñêîì;

ã) àêòè ã³äðîâèïðîáóâàíü íà ù³ëüí³ñòü òà ì³öí³ñòü øëåéô³â òà òåõíîëîã³÷íèõ òðóáîïðîâîä³â;

´) ïåðåë³ê åðîç³éíîíåáåçïå÷íèõ ì³ñöü òà êîðîç³éíîíåáåçïå÷íèõ ä³ëüíèöü òåõíîëîã³÷íî¿ îáâ'ÿçêè îñíîâíîãî îáëàäíàííÿ ÓÊÏà òà òåõíîëîã³÷íèõ òðóáîïðîâîä³â íà ïëîùàäö³ ÓÊÏÃ;

ä) àêòè òîâùèíîìåò𳿠â åðîç³éíî- òà êîðîç³éíîíåáåçïå÷íèõ ì³ñöÿõ òåõíîëîã³÷íèõ êîìóí³êàö³é;

å) àêòè êîíòðîëþ ñòàíó ³çîëÿö³¿ òåõíîëîã³÷íèõ òðóáîïðîâîä³â.

.2. Äëÿ óñòàíîâîê êîìïëåêñíî¿ ï³äãîòîâêè ãàçó, ãàçîçá³ðíèõ ïóíêò³â, ãîëîâíèõ ñïîðóä ïîâèíí³ ðîçðîáëÿòèñü ³ çàòâåðäæóâàòèñü ó âñòàíîâëåíîìó ïîðÿäêó òåõíîëîã³÷í³ ðåãëàìåíòè.

.3. Ïåðñîíàë, ùî åêñïëóàòóº òåõíîëîã³÷íå îáëàäíàííÿ ÓÊÏÃ, çîáîâ'ÿçàíèé çíàòè òåõíîëîã³÷íó ñõåìó ÓÊÏÃ, ïðèçíà÷åííÿ âñ³õ òåõíîëîã³÷íèõ àïàðàò³â, òðóáîïðîâîä³â òà àïàðàòóðè.

.4. Ãàçîïðîâîäè óñòàíîâîê êîìïëåêñíî¿ ï³äãîòîâêè ãàçó, ãàçîçá³ðíèõ ïóíêò³â, ãîëîâíèõ ñïîðóä ïîâèíí³ â³äïîâ³äàòè âèìîãàì, ÿê³ ñòàâëÿòüñÿ äî òðóáîïðîâîä³â êàòåãî𳿠"Â" çã³äíî ç áóä³âåëüíèìè íîðìàìè ³ ïðàâèëàìè "Ìàãèñòðàëüíûå òðóáîïðîâîäû" (ÑÍèÏ 2.05.06-835).

.5. Óñòàíîâêè êîìïëåêñíî¿ ï³äãîòîâêè ãàçó ïîâèíí³ ìàòè àâòîìàòèçîâàíå ³ ìåõàí³çîâàíå ðåãóëþâàííÿ òà êåðóâàííÿ òåõíîëîã³÷íèìè ïðîöåñàìè.

.6. Ñèñòåìè ñòèñíåíîãî ïîâ³òðÿ ÊÂϳÀ ïîâèíí³ ìàòè áóôåðíó ºìí³ñòü, ùî çàáåçïå÷óº çàïàñ ñòèñíåíîãî ïîâ³òðÿ äëÿ ñèñòåì ÊÂϳÀ ïðîòÿãîì íå ìåíøå îäí³º¿ ãîäèíè.

Ïîâ³òðÿ, ùî ïîäàºòüñÿ â ñèñòåìè ÊÂϳÀ, ïîâèííî áóòè î÷èùåíå òà îñóøåíå çã³äíî ç âèìîãàìè ñòàíäàðòó "Ïðîìûøëåííàÿ ÷èñòîòà. Ñæàòûé âîçäóõ. Êëàññû çàãðÿçíåííîñòè" (ÃÎÑÒ 17433-80*).

.7. Óñòàíîâêè êîìïëåêñíî¿ ï³äãîòîâêè ãàçó ïîâèíí³ ìàòè ñèñòåìó îñóøåííÿ òà ï³ä³ãð³âàííÿ ãàçó, à òàêîæ äîáàâëÿííÿ â íüîãî ³íã³á³òîðó.

.8. Íå äîçâîëÿºòüñÿ âñòàíîâëåííÿ çàï³ðíî¿ àðìàòóðè ì³æ çàïîá³æíèìè êëàïàíàìè, òåõíîëîã³÷íèìè àïàðàòàìè (÷è òðóáîïðîâîäàìè) ³ ôàêåëüíîþ ñèñòåìîþ, îêð³ì âèïàäêó çàñòîñóâàííÿ ñèñòåìè çàïîá³æíèõ êëàïàí³â "ðîáî÷èé + ðåçåðâíèé" ç áëîêóâàëüíèì ïðèñòðîºì, ùî íå äîïóñêຠîäíî÷àñíîãî â³äêëþ÷åííÿ ðîáî÷îãî òà ðåçåðâíîãî êëàïàí³â â³ä òåõíîëîã³÷íîãî àïàðàòà.

.9. Çà íàÿâíîñò³ (çã³äíî ç íîðìàìè òåõíîëîã³÷íîãî ïðîåêòóâàííÿ) íà îá'ºêò³ ôàêåëüíèõ ñèñòåì ñêèäàííÿ ãàçó ç çàïîá³æíèõ êëàïàí³â òà ôàêåëüíèõ òðóáîïðîâîä³â òåõíîëîã³÷íèõ àïàðàò³â çä³éñíþºòüñÿ ó ôàêåëüíèé êîëåêòîð.

.10. Ðåãóëþâàííÿ çàïîá³æíèõ êëàïàí³â ïîâèííî çä³éñíþâàòèñÿ ó âñòàíîâëåí³ òåðì³íè çã³äíî ç ãðàô³êîì ³ íà ñïåö³àëüíîìó ñòåíä³.

Íå äîçâîëÿºòüñÿ óñóâàòè ïðîïóñêè ãàçó íà çàïîá³æíèõ êëàïàíàõ ï³ä òèñêîì. Ó öüîìó ðàç³ çä³éñíþºòüñÿ çàì³íà çàïîá³æíîãî êëàïàíà ï³ñëÿ çóïèíêè òà ñòðàâëþâàííÿ ãàçó ç òåõíîëîã³÷íîãî àïàðàòà.

.11. Ó òåõíîëîã³÷íîìó ðåãëàìåíò³ óñòàíîâîê óêàçóºòüñÿ ïåðåë³ê òåõíîëîã³÷íèõ ïàðàìåòð³â òà ¿õ ãðàíè÷í³ çíà÷åííÿ. Ïðè â³äõèëåíí³ ïàðàìåòð³â â³ä ãðàíè÷íèõ çíà÷åíü óñòàíîâêó íåîáõ³äíî çóïèíèòè.

.12. Íå äîçâîëÿºòüñÿ ïîäà÷à â ìàã³ñòðàëüíèé ãàçîïðîâ³ä ãàçó, ÿê³ñí³ ïîêàçíèêè ÿêîãî çà âì³ñòîì âîëîãè òà âóãëåâîäí³â íå â³äïîâ³äàþòü âèìîãàì òåõí³÷íèõ óìîâ "Ãàçè ãîðþ÷³ ïðèðîäí³ ðîäîâèù Óêðà¿íè äëÿ ïðîìèñëîâîãî òà êîìóíàëüíî-ïîáóòîâîãî ïðèçíà÷åííÿ" (ÒÓ Ó 320.00158764.033-2000).

.13. ßê³ñòü ãàçó, ùî ïîäàºòüñÿ â ì³æïðîìèñëîâ³ ãàçîçá³ðí³ êîëåêòîðè, ïîâèííà â³äïîâ³äàòè âèìîãàì òåõíîëîã³÷íîãî ðåãëàìåíòó.

.14. Ïåðåä ïóñêîì óñòàíîâêè íåîáõ³äíî ïåðåâ³ðèòè ñïðàâí³ñòü îáëàäíàííÿ, òðóáîïðîâîä³â, àðìàòóðè, ìåòàëîêîíñòðóêö³é, çàçåìëþâàëüíèõ ïðèñòðî¿â, ÊÂϳÀ, áëîêóâàíü, âåíòèëÿö³¿, çàñîá³â ³íäèâ³äóàëüíîãî çàõèñòó òà ïîæåæîãàñ³ííÿ, âèò³ñíèòè ïîâ³òðÿ ç ñèñòåìè ³íåðòíèì ãàçîì íà ñâ³÷ó.

Íàïðèê³íö³ ïðîäóâêè ïðîâîäèòüñÿ àíàë³ç ãàçó, ùî âèõîäèòü. Ïðè öüîìó âì³ñò êèñíþ íå ïîâèíåí ïåðåâèùóâàòè 1% (îá'ºìíîãî).

Âèò³ñíåííÿ ïîâ³òðÿ ó ôàêåëüíèé êîëåêòîð íå äîçâîëÿºòüñÿ.

.15. Íå äîçâîëÿºòüñÿ ïóñê óñòàíîâêè ïðè íåñïðàâíèõ ñèñòåìàõ êîíòðîëþ íåáåçïå÷íèõ ïàðàìåòð³â ïðîöåñó ³ ñèñòåìàõ çàõèñòó.

.16. ³äáèðàííÿ ïðîá ãàçó, êîíäåíñàòó òà ³íøèõ òåõíîëîã³÷íèõ ñåðåäîâèù íåîáõ³äíî âèêîíóâàòè çà äîïîìîãîþ ïðîáîâ³äá³ðíèê³â, ðîçðàõîâàíèõ íà ìàêñèìàëüíèé òèñê â îáëàäíàíí³. Íå äîçâîëÿºòüñÿ êîðèñòóâàòèñÿ ïðîáîâ³äá³ðíèêàìè ç íåñïðàâíèìè ãîë÷àñòèìè âåíòèëÿìè ³ ç ïðîñòðî÷åíèì òåðì³íîì ¿õ ïåðåâ³ðêè. Ïåðåâ³ðêà ïðîáîâ³äá³ðíèê³â íà ãåðìåòè÷í³ñòü ïðîâîäèòüñÿ íå ð³äøå í³æ îäèí ðàç íà ø³ñòü ì³ñÿö³â.

.17. Ïðèëàäè, ÿê³ ðîçòàøîâàí³ íà ùèòàõ êåðóâàííÿ ÊÂϳÀ, ïîâèíí³ ìàòè íàïèñè ç çàçíà÷åííÿì ïàðàìåòð³â, ùî âèçíà÷àþòüñÿ, ³ ãðàíè÷íîäîïóñòèìèõ ïàðàìåòð³â.

Ñèãíàëüí³ ëàìïè òà ³íø³ ñïåö³àëüí³ ïðèëàäè ïîâèíí³ ìàòè íàïèñè, ùî âêàçóþòü õàðàêòåð ñèãíàëó.

.18. Ðîáîòè ç íàëàãîäæåííÿ, ðåìîíòó ³ âèïðîáóâàííÿ îáëàäíàííÿ, ñèñòåì êîíòðîëþ, êåðóâàííÿ, ïðîòèàâàð³éíîãî àâòîìàòè÷íîãî çàõèñòó îáëàäíàííÿ, òðóáîïðîâîä³â, çâ'ÿçêó òà îïîâ³ùåííÿ ïîâèíí³ âèêëþ÷àòè ³ñêðîóòâîðåííÿ. Íà ïðîâåäåííÿ òàêèõ ðîá³ò ó âèáóõîíåáåçïå÷íèõ çîíàõ îôîðìëþºòüñÿ íàðÿä-äîïóñê, ðîçðîáëÿþòüñÿ çàõîäè, ùî çàáåçïå÷óþòü áåçïåêó îðãàí³çàö³¿ ³ ïðîâåäåííÿ ðîá³ò.

.19. Ïîïåðåäæóâàëüíà ³ àâàð³éíà ñèãíàë³çàö³ÿ ïîâèííà áóòè ïîñò³éíî âêëþ÷åíà â ðîáîòó.

.20. Çì³ííîìó òåõíîëîã³÷íîìó ïåðñîíàëó äîçâîëÿºòüñÿ ðîáèòè ëèøå àâàð³éí³ â³äêëþ÷åííÿ îêðåìèõ ïðèëàä³â ³ çàñîá³â àâòîìàòèçàö³¿ â ïîðÿäêó, âñòàíîâëåíîìó ÏËÀÑ.

.21. Îáëàäíàííÿ î÷èùåííÿ, îõîëîäæåííÿ ³ ñåïàðàö³¿ ãàçó ïîâèííî ðîçòàøîâóâàòèñü íà â³äêðèòèõ ïëîùàäêàõ.

Ïðè âñòàíîâëåíí³ îáëàäíàííÿ ñë³ä ïåðåäáà÷àòè:

à) îñíîâí³ ïðîõîäè â ì³ñöÿõ ïîñò³éíîãî ïåðåáóâàííÿ ïðàö³âíèê³â, à òàêîæ ïî ôðîíòó îáñëóãîâóâàííÿ ùèò³â êåðóâàííÿ (çà íàÿâíîñò³ ïîñò³éíèõ ðîáî÷èõ ì³ñöü) çàâøèðøêè íå ìåíøå í³æ 2 ì;

á) îñíîâí³ ïðîõîäè ïî ôðîíòó îáñëóãîâóâàííÿ ìàøèí, íàñîñ³â, ïîâ³òðîäóâîê ³ àïàðàò³â ç ùèòàìè êåðóâàííÿ, êîíòðîëüíî-âèì³ðþâàëüíèõ ïðèëàä³â çà íàÿâíîñò³ ïîñò³éíèõ ðîáî÷èõ ì³ñöü, çàâøèðøêè íå ìåíøå í³æ 1,5 ì;

â) ïðîõîäè äëÿ îãëÿäó ³ ïåð³îäè÷íî¿ ïåðåâ³ðêè òà ðåãóëþâàííÿ àïàðàò³â ³ ïðèëàä³â çàâøèðøêè íå ìåíøå í³æ 0,8 ì;

ã) ïðîõîäè ì³æ íàñîñàìè çàâøèðøêè íå ìåíøå í³æ 0,8 ì;

´) ïðîõîäè á³ëÿ â³êîííèõ îòâîð³â, ÿê³ äîñòóïí³ ç ð³âíÿ ï³äëîãè àáî ïëîùàäêè, çàâøèðøêè íå ìåíøå í³æ 1 ì.

̳í³ìàëüí³ ðîçì³ðè äëÿ ïðîõîä³â óñòàíîâëþþòüñÿ ì³æ íàéá³ëüø âèñòóïàþ÷èìè ÷àñòèíàìè îáëàäíàííÿ, óêëþ÷àþ÷è ôóíäàìåíòè, ³çîëÿö³þ, îãîðîäæåííÿ.

.22. Íà óñòàíîâêàõ ïîâèíí³ áóòè ïåðåäáà÷åí³ çàõîäè ùîäî çàïîá³ãàííÿ âïëèâó ãàçó íà ïðàö³âíèê³â (ãåðìåòèçàö³ÿ óñòàíîâîê, óòèë³çàö³ÿ ãàç³â, âèâ³òðþâàííÿ, ñêèäàííÿ ãàçó ïðè ðåìîíòíèõ ðîáîòàõ íà ñâ³÷ó àáî ôàêåë).

.23. Ñòàí ïîâ³òðÿíîãî ñåðåäîâèùà âèáóõîíåáåçïå÷íèõ ïðèì³ùåíü ïîâèíåí êîíòðîëþâàòèñÿ ñòàö³îíàðíèìè ãàçîñèãíàë³çàòîðàìè, êîòð³ ïðè íàÿâíîñò³ çàãàçîâàíîñò³ 20% ÍÊàïîâèíí³ ïîäàâàòè çâóêîâèé òà ñâ³òëîâèé ñèãíàë ç àâòîìàòè÷íèì âêëþ÷åííÿì àâàð³éíî¿ âåíòèëÿö³¿.

Íå äîçâîëÿºòüñÿ åêñïëóàòàö³ÿ òåõíîëîã³÷íîãî îáëàäíàííÿ ó âèáóõîíåáåçïå÷íèõ ïðèì³ùåííÿõ ç íåçàä³ÿíîþ ñèñòåìîþ àâàð³éíî¿ âåíòèëÿö³¿.

Äëÿ ùîçì³ííîãî êîíòðîëþ ÃÄÊ øê³äëèâèõ ðå÷îâèí ó âèðîáíè÷èõ ïðèì³ùåííÿõ çàñòîñîâóþòüñÿ ïåðåíîñí³ ãàçîàíàë³çàòîðè.

Âì³ñò øê³äëèâèõ ðå÷îâèí â ïîâ³òð³ ðîáî÷î¿ çîíè âèðîáíè÷èõ ïðèì³ùåíü íå ïîâèíåí ïåðåâèùóâàòè ÃÄÊ.

.24. Óñòàíîâêà êîìïëåêñíî¿ ï³äãîòîâêè ãàçó çàáåçïå÷óºòüñÿ çàñîáàìè ïîæåæîãàñ³ííÿ â îáñÿãàõ, ïåðåäáà÷åíèõ ïðîåêòîì.

Íå äîçâîëÿºòüñÿ åêñïëóàòàö³ÿ òåõíîëîã³÷íîãî îáëàäíàííÿ â ïðèì³ùåííÿõ, îáëàäíàíèõ ñèñòåìàìè àâòîìàòè÷íîãî ïîæåæîãàñ³ííÿ, ó ðàç³ íåñïðàâíîñò³ îñòàíí³õ (â³äñóòí³ñòü ï³íîóòâîðþâà÷à, íåñïðàâí³ñòü ïîæåæíèõ íàñîñ³â ÷è ï³íîãåíåðàòîð³â òà ³í.).

.25. Íà ï³äïðèºìñòâ³ ïîâèííà áóòè çàòâåðäæåíà ñõåìà ì³ñöü â³äáîðó ïðîá íà çàãàçîâàí³ñòü.

³äá³ð ïðîá ïîâ³òðÿ äî äàò÷èêà ãàçîàíàë³çàòîðà íåîáõ³äíî âèêîíóâàòè íà ðîáî÷èõ ì³ñöÿõ â ïðèì³ùåííÿõ ³ íà â³äêðèòèõ ïëîùàäêàõ íà íàéá³ëüø íåáåçïå÷íèõ ³ ìîæëèâèõ (ó â³äíîøåíí³ âèä³ëåííÿ ãàç³â) ð³âíÿõ. Íåîáõ³äíî âñòàíîâëþâàòè íå ìåíøå îäíîãî äàò÷èêà íà êîæí³ 100 êâ.ì ïëîù³ ïðèì³ùåííÿ.

.26. Äàò÷èêè ãàçîàíàë³çàòîð³â ³ ñèãíàë³çàòîð³â, ÿê³ âñòàíîâëþþòüñÿ ó âèáóõîíåáåçïå÷íèõ ïðèì³ùåííÿõ, ïîâèíí³ áóòè ó âèáóõîçàõèùåíîìó âèêîíàíí³.

.27. Íå äîçâîëÿºòüñÿ åêñïëóàòàö³ÿ òåõíîëîã³÷íèõ àïàðàò³â ÓÊÏÃ:

à) ïðè ¿õ åêñïëóàòàö³¿ ïîíàä âñòàíîâëåíèé ï³äïðèºìñòâîì-âèðîáíèêîì òåðì³í ÷è ïîíàä 20 ðîê³â ó ðàç³ â³äñóòíîñò³ âñòàíîâëåíîãî ðåñóðñó áåç âèçíà÷åííÿ äîäàòêîâîãî ðåñóðñó áåçïå÷íî¿ åêñïëóàòàö³¿;

á) ïðè ðîçãåðìåòèçàö³¿ òåõíîëîã³÷íîãî àïàðàòà;

â) ïðè íåñïðàâíèõ çàïîá³æíèõ êëàïàíàõ;

ã) ïðè íåñïðàâíèõ ÷è íåçàä³ÿíèõ ðåãóëþâàëüíèõ ïðèñòðîÿõ;

´) ïðè íåñïðàâí³é â³äêëþ÷àþ÷³é çàï³ðí³é àðìàòóð³;

ä) ïðè íåñïðàâíèõ ÷è íåçàä³ÿíèõ çàñîáàõ ÊÂϳÀ, ïåðåäáà÷åíèõ ïðîåêòîì;

å) ïðè âèëó÷åíí³ ç òåõíîëîã³÷íî¿ îáâ'ÿçêè ïðîåêòíèõ ð³øåíü ùîäî ñïîðîæíåííÿ òåõíîëîã³÷íèõ àïàðàò³â;

º) áåç çàçåìëåííÿ òåõíîëîã³÷íèõ àïàðàò³â çà ïðîåêòíîþ ñõåìîþ;

æ) ç çàïîá³æíèìè êëàïàíàìè, ùî íå ïðîéøëè âèïðîáóâàííÿ ó âñòàíîâëåíèé òåõí³÷íîþ äîêóìåíòàö³ºþ òåðì³í;

ç) ç åêñïëóàòàö³ºþ ãàçîñåïàðàòîðíîãî îáëàäíàííÿ â ðåæèìàõ ìîæëèâîãî ã³äðàòîóòâîðåííÿ (â òîìó ÷èñë³ ç íåçàä³ÿíîþ ñèñòåìîþ ïîäà÷³ òà ðåãåíåðàö³¿ ³íã³á³òîðó ã³äðàòîóòâîðåííÿ);

è) ç íåçàä³ÿíîþ ïðîåêòíîþ ñõåìîþ êîíòðîëþ òåìïåðàòóðè ãàçó íà òåïëîîáì³ííîìó îáëàäíàíí³.

.28. Óñòàíîâêà êîìïëåêñíî¿ ï³äãîòîâêè ãàçó ïîâèííà áóòè àâàð³éíî çóïèíåíà ó âèïàäêàõ:

à) àâà𳿠íà ãàçîïðîâîä³ - ï³äêëþ÷åíí³ äî ìàã³ñòðàëüíîãî ãàçîïðîâîäó;

á) âèíèêíåííÿ â³äêðèòîãî ôîíòàíà íà ñâåðäëîâèí³;

â) àâàð³éíèõ ðîçðèâ³â øëåéô³â ãàçîâèõ ñâåðäëîâèí, ãàçîçá³ðíîãî êîëåêòîðà ÷è òåõíîëîã³÷íèõ òðóáîïðîâîä³â íà ïðîìïëîùàäö³ ÓÊÏÃ;

ã) ïîæåæ³ íà ïðîìïëîùàäö³ ÓÊÏÃ.

òðóáîïðîâîä ãàç âîäîíàôòîâèé ñåïàðàòîð ðîäîâèùå

˳òåðàòóðà

1. Ð. Ì. Ïîïàäþê, Â.Ã.Áîäíàðóê. Çá³ðíèê çàäà÷. Ðîçðàõóíîê çáîðó òà ï³äãîòîâêè íàôòîïðîìèñëîâî¿ ïðîäóêö³¿. ²ÔÄÒÓÍÃ, 1976, 935 ñ.

. Î. ². Àêóëüøèí, Î. Î. Àêóëüøèí, Â. Ñ. Áîéêî, Â. Ì. Äîðîøåíêî, Þ. Î. Çàðóá³í. Òåõíîëîã³ÿ âèäîáóâàííÿ, çáåð³ãàííÿ ³ òðàíñïîðòóâàííÿ íàôòè ³ ãàçó: Íàâ÷àëüíèé ïîñ³áíèê. ²âàíî-Ôðàíö³âñüê, «Ôàêåë», 2003, 434 ñ.

. Í. Ì. Áîéêî, Á. Â. Êîëåñíèêîâ, Ï. È. ×åðïàëîâ. Ñáîð, òðàíñïîðò è ïîäãîòîâêà íåôòè. Ì., «Íåäðà», 2009, 317 ñ.

. Ã. Ñ. Ëóòîøêèí. Ñáîð è ïîäãîòîâêà íåôòè ãàçà è âîäû, Ì., Íåäðà 1979, 319ñ.

. Ã. Ñ. Ëóòîøêèí, È.È.Äóíþøêèí. Ñáîðíèê çàäà÷ ïî ñáîðó è ïîäãîòîâêå íåôòè, ãàçà è âîäû íà ïðîìûñëàõ. Ì., Íåäðà 1985, 663 ñ.

. Ë. È. Áîðùåíêî. Ïîäãîòîâêà ãàçà è êîíäåíñàòà ê òðàíñïîðòó. Ì. Íåäðà, 1997, 143 ñ.

. Â.Ô.Ìåäâåäåâ. Ñáîð è ïîäãîòîâêà íåôòè è âîäû. Ì. Íåäðà 1993, 221 ñ.

Ðàçìåùåíî íà Allbest.ru