Охрана Водных Экосистем

ІОН-СЕЛЕКТИВНІ ЕЛЕКТРОДИ

ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ МЕЛОКСИКАМУ

Зміст

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ТЕРМІНІВ

Вступ

Розділ 1 Класифікація Нпзп, ЗАГАЛЬНА Характеристика Мелоксикаму та методи його визначення

.1 Класифікація нестероїдних протизапальних препаратів

.2 Мелоксикам, як лікарський засіб

.2.1 Фізичні та хімічні властивості мелоксикаму

.2.2 Фармацевтичні властивості мелоксикаму

.2.3 Застосування мелоксикаму

.2.4 Форми випуску лікарських засобів на основі мелоксикаму

.3 Методи визначення мелоксикаму

.3.1 Хроматографічні методики визначення

.3.2 Спектрофотометричні методики визначення

.3.3 Інші методи визначення мелоксикаму

.4 Лікарський засіб, рівні якості

Висновки до розділу 1

Розділ 2 Методика та техніка експерименту

.1 Приготування стандартних розчинів

.2 Синтез іонних асоціатів для іоноселективних електродів

.3 Приготування полівінілхлоридної мембрани

Висновки до розділу 2

Розділ 3. Іоноселективні електроди на основі іонних асоціатів як електродоактивних речовин для визначення мелоксикаму

3.1 Основні електрохімічні характеристики іоноселективних електродів

3.1.1 Нижня межа виявлення

3.1.2 Вивчення залежності потенціалу від рН розчину

3.1.3 Відтворюваність та дрейф потенціалу

3.1.4 Час відгуку

3.1.5 Коефіцієнт селективності

3.2 Встановлення оптимальних умов роботи мелоксикам-селективного сенсора

3.2.1 Вплив природи і вмісту пластифікатора на основні електродні характеристики ІСЕ

3.2.2 Вплив природи ЕАР на основні електродні характеристики мелоксикам селективних електродів

3.2.3 Вплив вмісту електродоактивної речовини в мембрані

3.2.4 Вплив рН розчину

3.2.5 Час відклику

3.2.6 Селективність

3.2.7 Відтворюваність основних електродних характеристик мелоксикам-чутливих сенсорів

Висновки до розділу 3

Висновки

Література

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ТЕРМІНІВ

ВЕРХ    - високо ефективна рідинна хроматографія;

ЕАР      - електродоактивна речовина;

ІА          - іонний асоціат;

ІСЕ       - іон-селективний електрод;

Мел       - мелоксикам;

НПЗП   - нестероїдні протизапальні препарати;

ОБ         - основний барвник;

ОФ ВЕРХ  - обернено фазова високо ефективна рідинна хроматографія;

ПВХ     - полівінілхлорид;

РХ         - рідинна хроматографія;

ТШХ     - тонкошарова хроматографія;

ЦОГ-2   - циклооксигеназа.

Вступ

Сучасна медицина немислима без використання лікарських препаратів, але вони повинні бути не лише ефективними, але й безпечними. Причиною небезпеки може бути: невідповідність кількісного вмісту субстанції згідно специфікації, наявність домішок, продуктів розкладу тощо. У зв’язку із цим і існує потреба постійного строгого контролю якості фармацевтичної продукції на всіх стадіях виробництва - від сировини до готових лікарських форм.

Один із методів, який дозволяє з високою точністю, чутливістю та селективністю визначати речовини в багатокомпонентних сумішах є потенціометрія з використанням іон-селектривних електродів (ІСЕ). Проте, на даний час, для більшості лікарських засобів, не існує потенціометричних методик, за допомогою яких можна було б проводити такі визначення.

В останні роки у літературі з’являються дані щодо ефективного використання іонних асоціатів (ІА) основних барвників (ОБ) як електродоактивних речовин для іоноселективних електродів [  ]. Такі сполуки відповідають основним вимогам, які ставляться до електродоактивних речовин, а саме: вони краще розчинні в органічному розчиннику у порівнянні з водним розчином і здатні до часткової дисоціації в органічній фазі з утворенням потенціалвизначуваних іонів.

Актуальність розробки ІСЕ для визначення мелоксикаму обумовлена, з одного боку, очевидними перевагами методу потенціометрії (простота, експресність, чутливість, селективність, можливість проведення аналізу в каламутних і забарвлених середовищах і т.п.), а з іншого боку, тією роллю, яку відіграє мелоксикам у сучасній фармації. Адже, на сьогодні, мелоксикам є одним із найбільш ефективних нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), які використовуються у медичній практиці для лікування різного роду запальних процесів.

Зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з напрямом кафедри аналітичної хімії Волинського національного університету імені Лесі Українки відповідно до програми прикладних досліджень за держбюджетною темою Міністерства освіти і науки України “Сполуки на основі органічних катіонів для аналізу фармацевтичних препаратів та інших об’єктів” (2008-2009 рр., номер держ. реєстрації - 0108U000404), міжнародних проектів № М/177-2006 “Іонні асоціати на основі органічних основ як електрохімічні сенсори в іонометрії” (2006-2007 рр., номер держ. реєстрації - 0106U005822),  № М/82-2008 “Нові аналітичні форми для визначення деяких органічних та неорганічних речовин у фармацевтичних препаратах” (2008-2009 рр., номер держ. реєстрації - 0108U003119).

Мета та завдання дослідження. Метa роботи - обґрунтувати можливість аналітичного застосування ІА мелоксикаму з ОБ (як протиіонів), а також розробити й апробувати нові чутливі, селективні та експресні потенціометричні методики визначення цього НПЗП.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

- виготовити іоноселективні електроди (ІСЕ), що містять виділені у твердому вигляді ІА як електродоактивну речовину (ЕАР), із полівінілхлоридними мембранами, що відрізняються за вмістом і природою пластифікатора, електродоактивної речовини;

вивчити вплив складу мембрани на основні хіміко-аналітичні характеристики (рН-діапазон функціонування, чутливість, нахил і межі лінійного нахилу електродної функції, відтворюваність потенціалу, час відклику та життя), а також на потенціометричну селективність таких ІСЕ щодо ряду іонів й органічних речовин;

розробити методику потенціометричного із використанням ІСЕ на основі ІА методу визначення мелоксикаму та, визначивши його основні метрологічні характеристики, дати порівняльну оцінку розробленої методики з відомими на сьогодні аналогами, а також методиками, що пропонуються фармакопеями.

Об’єкт дослідження - іонні асоціати мелоксикаму з основними барвниками; ІСЕ на основі ІА оборотні до аніону мелоксикаму.

Предмет дослідження - електро-аналітичні характеристики мелоксикам селективних електродів.

Наукова новизна одержаних результатів. У результаті проведених нами досліджень показано, що мелоксикам з ОБ утворює іонні асоціати. Встановлено, що дані ІА можуть бути виділені у твердому вигляді й використані як електродоактивні речовини для створення іоноселективних електродів для визначення мелоксикаму. На їх основі виготовлено електроди різного складу. Вивчено вплив природи і вмісту електродоактивної речовини, пластифікатора й інших факторів на хіміко-аналітичні характеристики розроблених електродів.

Практичне значення одержаних результатів полягає у використанні досліджених аналітичних форм для розробки доступних чутливих і селективних методик потенціометричного визначення мелоксикаму в фармацевтичних препаратах.

Особистий внесок дипломанта у дослідження полягає в аналізі літературних даних щодо методів виявлення та визначення мелоксикаму, проведенні експериментальних досліджень та розробці аналітичної методики. Постановка завдань досліджень, обговорення й узагальнення результатів експерименту, формулювання загальних висновків здійснювалася науковим керівником старшим викладачем Гунькою І. П за участю дипломанта.

Структура й обсяг випускної роботи. Випускна робота складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури. Текст дипломної роботи викладено на 37 сторінках та містить 6 таблиць, 7 рисунків.

Мелоксикам розроблений на межі 1980-1990-х років. Упровадження його в медичну практику стало значним здобутком у фармакології кінця ХХ століття, оскільки це суттєво вплинуло на зниження частоти розвитку гастроінтестинальних ускладнень.

 

Таблиця 1.1

Хімічна класифікація, назви, структурні формули НПЗП

Речовина			Структурні формули
1. Карбоксильні кислоти
Саліцилати
Ацетилсаліцилова кислота (торгова назва:  Аспірин)		Мr = 180,04			Метаболіти аспірину
Дифлунізан (торгова назва: Долобід)		Мr = 250,04			Інші саліцилати: Алокспірин, Амоксіпрім, Фаісламін, Бенорилат, Салсалат
Пропіонати (“профени”)
Ібупрофен (торгові марки: Акт-3, Адвіл, Бруфен, Мотрін, Нупрін, Нурофен)	Мr = 206,13			Метаболіти ібупрофену
Фенопрофен (торгова назва: Налфон)	Мr = 242,09			Метаболіти фенопрофену
Кетопрофен (торгові назви: Орудіс, Оруваіл)	Мr =254,09			Метаболіт кетопрофену
Напроксен (торгові марки: Алеве, Анапрокс та ін.)	Мr =230,09			Метаболіти напроксену

 

Оцтові кислоти
Індометацин (торгові марки: Індоцин, Індоцид)	Мr =343,06
Кеторолак (торгова марка: Торадол)	Мr = 255,06
Диклофенак (торгові марки: Вольтарен, Вольтарол та ін.)	Мr = 295,01			Метаболіти диклофенаку
Антранілати
Мекофленамікова кислота (Мекломен)		Мr = 295,02	Мефенамінова кислота (Понстел)		Мr = 241,11
2. Енолінові кислоти
Оксиками
Піроксикам (Фелдене)		Мr = 331,06	Мелоксикам (Мобік)		Мr = 351,03
Піразолони
Фенілбутазон або Буте		Мr = 308,15	Інші піразоліни:  Оксифенілбутазон, Азапропазон
3. Аніліни
Ацетоамінофен або парацетамол (Панадол, Тиленол та ін.)		Мr = 151,06	Фенацетин або ацетофенетідин			Мr = 179,09

1.2 Мелоксикам, як лікарський засіб

Мелоксикам, як і всі речовини, володіє фізичними, хімічними та іншими властивостями, які є специфічними і відрізняють його від інших.

1.2.1 Фізичні та хімічні властивості мелоксикаму

Мелоксикам (C₁₄H₁₃N₃O₄S₂)-(4-гідрокси-2-метил N-(5-метил-2-тіазоліл)-2Н-1,2-бензотіазин-3-карбоксамід-1,1-діоксид). Похідна оксикаму. Світло-жовта речовина, практично не розчинна у воді, дуже добре розчинна в сильних кислотах, лугах, дещо розчинна в метанолі. Значення pK_a мелоксикаму 1,1 і 4,2. Молекулярна маса- 351,41 [].

1.2.2 Фармацевтичні властивості мелоксикаму

Метааналіз дванадцяти досліджень, в яких мелоксикам призначали понад 20 тис. пацієнтів, показав зниження ризику виникнення серйозних гастроінтестинальних ускладнень (виразок, перфорацій, кровотеч) на 36 % і 48 % порівняно з терапією диклофенаку натрію, піроксикаму та напроксену.

Дослідження показують, що його переносимість виявилася досить високою у більшості пацієнтів із ревматичними захворюваннями. При цьому кількість побічних ефектів, у тому числі шлунково-кишкових, незначна.

Терапевтична ефективність і безпека мелоксикаму, зокрема Мовалісу, вивчена у численних рандомізованих дослідженнях, проведених в Україні та поза її межами. Мелоксикам порівняно з такими традиційними НПЗП, як диклофенак натрію, піроксикам та інші, при тривалому застосуванні відрізняється меншою гепато- та нефротоксичністю. Мелоксикам практично не чинить негативного впливу при його одночасному застосуванні зі серцевими глікозидами, адреноблокаторами, діуретиками, цитостатиками, що має велике значення при призначенні цих лікарських засобів пацієнтам із відповідними захворюваннями [].

 

1.2.3 Застосування мелоксикаму

Мелоксикам застосовується при запальних і дегенеративних захворюваннях суглобів, що супроводжуються больовим синдромом: артрити, в тому числі ревматоідний артрит, гострий остеоартрит, хронічний поліартрит; спондиліт (хвороба Бехтерева), больовий синдром при остеоартрозах і радикулітах [].

1.2.4 Форми випуску лікарських засобів на основі мелоксикаму

Мелоксикам, як нестероїдний протизапальний засіб широко застосовується у медичній практиці. На основі його субстанції розроблена значна кількість препаратів різної форми випуску таких як: пігулки, гелі, свічки, креми, таблетки. На фармацевтичному ринку України зустрічається у широкому асортименті лікарських форм, а саме: Моваліс (Movalis) <#"55866.files/image041.gif">

Рис. 1.1. Аналітичні методи для визначення мелоксикаму

 

1.3.1 Хроматографічні методики визначення

Можливість визначення мелоксикаму найбільш повніше описано методами хроматографії. Більшість із цих методик присвячені визначенню препарату у людській плазмі [     ], причому зазвичай використовують метод високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ).

Для визначення мелоксикаму у людській плазмі описаний простий і чутливий метод високоефективної рідинної хроматографії з УФ детектуванням (ВЕРХ-УФ) [11;16]. Згідно методики, після екстракції з діетиловим ефіром, хроматографічне відділення мелоксикаму здійснювалося з використанням зворотно-фазової колонки (150 мм x 4.6 мм, 5 мкм) Sunfire C₁₈ із рухомою фазою ацетонітрил - 20 мM калій гідрогенфосфат (40:60, pH 3,5) і УФ-детектуванням при довжині хвилі 355 нм. Швидкість потоку рухомої фази складала 1,2 мл/хв., а час утримання мелоксикаму і внутрішнього стандарту, піроксикаму - 11,6 та 6,3 хв, відповідно. Калібрувальний графік лінійний у межах концентраційного ряду 10 - 240 нг/мл (r²>0,9999) мелоксикаму. Нижня межа визначення становить 10 нг/мл мелоксикаму, що є свідченням того, що дана методика є менш чутливою на відміну від хроматографічної методики, описаної в [15], де чутливість визначення мелоксикаму становить 8,96 нг/мл, а лінійність - 8,96 - 2059 нг/мл. Дана методика дозволила покращити чутливість визначення мікрокількостей мелоксикаму в плазмі крові з використанням ВЕРХ-УФ. Середня точність аналізу - 98-114 %. Коефіцієнт варіації (точність) в intra- і inter-дні - 1,6 - 4,3 і 2,4 - 7,3 %, відповідно [11].

Також можливе інше детектування сигналу при визначенні мелоксикаму методами хроматографії. Так мас-спектрометричний спосіб детектування використано в [12] для визначення невеликих концентрацій мелоксикаму в плазмі. Рухома фаза в описаній методиці складається з суміші ацетонітрил-вода-мурашина кислота у об’ємних співвідношеннях 80:20:0,2, нижня межа визначення мелоксикаму складає 0,10 нг/мл. Калібрувальний графік лінійний в межах 0,10-50,0 нг/мл мелоксикаму.

Градієнтна мас-спектрофотометрія застосована для одночасного визначення мелоксикаму, піроксикаму і теноксикаму в плазмі []. Піроксикам, мелоксикам, теноксикам й ізоксикам як внутрішній стандарт екстрагували з людської плазми етилацетатом у кислому середовищі й аналізували на колонці Sunfire з рухомою фазою метанол-амоній форміат (15 мM, pH 3,0) (60:40, об’ємні співвідношення). Лінійність калібрації в даній у методиці (r=1,000) - 0,50 - 200 нг/мл мелоксикаму. Коефіцієнт вибірковості та відносної похибки для мелоксикаму становить - 1,0 для 5,4 % і 5,9 для 2,8 %.

Зустрічаються, також, методики визначення мелоксикаму у синтетичних сумішах [], тваринних тканинах (м’язах та печінці) [] тощо.

Так, у [18] описана методика одночасного визначення мелоксикаму та pridinol mesylate в їх синтетичних сумішах. Як рухому фазу використовували суміш метанолу, ізопропанолу та 50 мМ калій фосфатного буферу (pH 5,9) у об’ємному співвідношенні 51:9:40. УФ-детектування здійснюється при 225 нм. Метод застосовний в концентраційних межах 33,7 - 61,8 мг/л мелоксикаму.

Також описано методику визначення мелоксикаму у плазмі методом ОФ ВЕРХ із звичайним елююванням [14]. Автори застосовували колонку з алкіл-діол сіліцієм. Перевагою даного методу є можливість прямого дослідження плазми, без попередньої екстракції. Зразки плазми були введені у конку з алкіл-діол сіліцієм, використавши 0,05 М фосфатний буфер, pH 6,0. За рухому фазу вокористано суміш 0,05 М фосфатнго буферу - 30 % ацетонітрилу - 25 мM т-бутиламіну при pH 7,0. Лінійність калібрувальної кривої виконується в межах 5-3500 нг/мл мелоксикаму.

Простий і швидкий метод ВЕРХ для виявлення мелоксикаму у плазмі описаний у [16]. Дана методика повністю відкидає процедуру екстракції органічними розчинниками. Протеїни плазми були добуті, використовуючи хлоридну кислоту (70 %) і ацетонітрил (1:1). Хроматографічна колонка містила рухому фазу - суміш натрій ацетатного буферу (pH  3,3; 170 ммоль) і ацетонітрилу (62:38). УФ-детектування проводять при λ=355 нм. Отримана калібрувальна крива лінійна в межах 50-1500 нг/мл мелоксикаму.

Визначення мелоксикаму у чистій формі, а також у фармацевтичних препаратах за допомогою ВЕРХ викладено у роботі []. Мелоксикам визначають за наявності його продуктів розкладу в межах 100-500 мкг/мл з середньою процентною точністю 100,13 ± 0,53. Детектування проводять при 365 нм. Як рухому фазу використовуєть метанол і ацетатний буферний із pH 4,3 (45:55).

Основні хіміко-аналітичні характеристики описаних хроматографічних методик визначення мелоксикаму подано у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Основні характеристики хроматографічних методик визначення мелоксикаму

Препарат	Вид хро-ї	Спосіб детектування	Рухома фаза	Л-ть, нг/мл	Сmin, нг/мл	Л-ра
Мелоксикам pridinol mesylate	ОФ ВЕРХ	УФ, λ=225 нм	Метанол-ізопрпанол-50 мМ К3РО4 (51:9:40), рН=5,9	-	-	[18]
Мелоксикам	ВЕРХ	УФ, λ=355 нм	Ацетонітрил-20 мМ КН2РО4 (40:60), рН=3,5	10-2400	10	[11]
Мелоксикам	РХ	Мас-спектрометрія	Ацетонітрил-вода-мурашина к-та (80:20:0,2)	0,10-50	0,10	[12]
Мелоксикам, Піроксикам, Теноксикам	РХ	Мас-спектрометрія	Метанол- 15 мМ амоній форміат (60:40), рН=3,0	0,5-200	0,5	[17]
Мелоксикам, Капрофен, Толметінова к-та	РХ	Мас-спектрометрія (електронного захвату)	10 мМ форміатна к-та-метанол (50:50)	-	-	[19]
Мелоксикам	РХ	УФ, λ=364 нм	0,05 М фосфатний буфер-30% ацетонітрил-25 мМ т-бутиламін, рН=7	5-3500, 50-3500	3	[14]
Мелоксикам	РХ	Мас-спектрометрія	Ацетонітрил-0,2 % форміатна к-та (65:35), рН=3,1	8,96-2059	8,96	[15]
Мелоксикам	ВЕРХ	УФ, λ=355 нм	Натрій ацетатний буфер (рН=3,3;170 ммоль)-ацетонітрил(62:38)	50-1500	50	[16]
Мелоксикам	УФ, λ=365 нм	Метанол-ацетатний буфер рН=4,3 (45:55)	100-500 мкг/мл		[20]

Проте суттєвим недоліком хроматографічних методів аналізу все ж залишається висока вартість обладнання, яке, на жаль, доступне не усім аналітичним лабораторіям.

 

1.3.2 Спектрофотометричні методики визначення

У літературних джерелах дані, що ґрунтуються на методах спектрофотометричного визначення мелоксикаму у фармацевтичних препаратах або зразках біологічних рідин, є практично відсутніми.

Знайдена методика [], яка присвячена колориметричному визначенню мелоксикаму у дозованих лікарських формах у присутності його продукту розкладання. Цей метод комбінований із ТШХ на силіцієвому гелі GE 254 з детектуванням сигналу при 365 нм.

Метод спектрофотометрії для кількісного визначення мелоксикаму, що ґрунтується на утворенні ним сполуки з 5-метил-2-амінотіазолом і бензотіазін карбоновою кислотою в 0,1 М NAOH і реєстрації сигналу при 338 нм, запропонований автором []. Крім того, в методиці описане визначення мелоксикаму в таблетках і свічках, використовуючи утворення його комплексу з сафраніном T.

Добре відомо, що аніони деяких органічних кислот здатні утворювати з катіонами основних барвників сполуки типу іонних асоціатів, що може служити основою для їх спектрофотометричного визначення. Так, в [21] описано методику визначення мелоксикаму, що основана на утворенні його комплексного асоціату з сафраніном Т, який добре екстрагується хлороформом, і подальшим вимірюванням поглинання при λ=518 нм. Ефективність екстракції іонного асоціату хлороформом залежить від pH середовища (оптимальне значення pH=8,0) (метод С). Поряд з цією методикою описано ще дві: метод А - оснований на вимірюванні частин спектра мелоксикаму при 339,9 - 384,7 нм, метод B - на реєстрації основного і похідного спектрів мелоксикаму в етанолі та 0,1 М хлористоводневій кислоті. Калібрувальний графік виконується в межах 2 - 10 мкг/мл (метод А), 1 - 10 мкг/мл (метод В), 4 - 12 мкг/мл (метод С). Межі визначення становлять 0,11; 0,07 і 0,10; 0,33 для методів А, В і С, відповідно.

Автори [] описують спектрофотометричне визначення мелоксикаму у фармпрепаратах з використанням інжекційної процедури. Метод заснований на утворенні зеленого комплексу між мелоксикамом і Fe(III) (2-мелоксикам/Fe(III)) у метанолі. Калібрувальні графіки, отримані вимірюванням поглинання світла при 570 нм, є лінійними в інтервалі 2,0 - 200 та 5,0 - 250 мг/л мелоксикаму і межею виявлення 0,47 і 0,72 мг/л, відповідно. Також запропонований інжекційний метод спектрофотометрії, що включає вимірювання поглинання світла при 362 нм в 0,1 М NaOH. Лінійність калібрувального графіка становить 0,5 - 20 мг/л, чутливість - 0,04 мг/л мелоксикаму.

Метод заснований на вимірюванні поглинання світла формованого нейтрального комплексу між ОБ метиловим синім і мелоксикамом в фосфатному буфері (pH 8) при λ=653,5 нм викладено в роботі [20]. Лінійність калібрувального графіка в даному методі виконується при 1 - 5 мкг/мл мелоксикаму.

Розроблений і затверджений спектрофотометричний метод визначення іона уранілу UO₂²⁺, в присутності інших іонів, оснований на утворенні координаційного комплексу урану (VI) з мелоксикамом через β-дикетон. Утворений жовтий комплекс поглинає світло при λ=398 нм. Калібрувальний графік виконується в межах 5-60 мкм/мл з чутливістю 5,02Ч10⁴ л моль^-1 см^-1 [].

У таблиці 1.3 подано реагенти та основні хіміко-аналітичні характеристики спектрофотометричних методик визначення мелоксикаму.

Таблиця 1.3

Основні характеристики спектрофотометричних методик визначення мелоксикаму

Реагент	рН	λmax, нм	ε, 104	Сmin, мкг/мл	а, мкг/мл	Л-ра
U(VI), 1,4-діоксан	-	398	5,02	0,370	5-60	[24]
Fe(III)-Мел, метанол Fe(III)-Мел, інжекц. Мел-0,1 М NaOH, інжекц.	-	570 570 362	0,1194  1,570		2-200 5-250 0,5-20	[23]
Сафранін Т  (СНСl3, екстракція)	8	518	2,5	0,33	4-12	[21]
Метиловий синій  (СНСl3, екстракція)	8	653,5		2,7 нг/мл	1-5	[20]

Описані екстракційно-фотометричні методики ґрунтуються на використанні шкідливих розчинників й не забезпечують достатньої чутливості визначення. Все це потребує удосконалення, пошуку нових більш ефективних методик спектрофотометричного визначення мелоксикаму.

 

1.3.3 Інші методи визначення мелоксикаму

Крім хроматографічних та спектрофотометричних методів для визначення мелоксикаму у літературі описані також інші методи, зокрема врльтамперометрії та інших.

У роботі [] подано методику полярографічного визначення мелоксикаму у дозованих лікарських формах і плазмі. Вольамперометрична поведінка мелоксикаму вивчалася, використовуючи постійний струм, змінну полярографію і циклічну вольтамперометрію. Вплив природи буфера, рН, концентрації і інших чинників розглядалися у методі пульсуючої полярографії. Кращий результат був отриманий в ацетатному буферному розчині при рН=4,88. Максимальне значення ЕРС виміряне з крапельним ртутним електродом - 1,49 на проти Ag/AgCl. Калібрувальний графік є лінійним в межах концентраційного ряду 0,38 - 15 мкг/мл мелоксикаму. Чутливість методу - 0,02 мкг/мл мелоксикаму. Метод може бути застосований для визначення даного препарату у плазмі, є простим і швидким без стадій екстракції та випаровування.

Для визначення мелоксикаму у таблетках запропоновано капілярний зонний електрофорез []. Вплив природи буферу, pH, органічного розчинника, температури, прикладеної напруги та часу випробування досліджені для силіцієвого капіляра (діаметр 50 мкм, загальна довжина 44 см, активна довжина 35,5 см). Оптимальний результат отриманий для 0,01 М боратного буферу (pH 8,5), що містить 5 % метанолу, капілярна температура 25˚C, прикладена напруга 20 кВ і час випробування 3 сек. Визначення проводили при λ=205 нм. Дифлунізан використовувався як внутрішній стандарт. Метод застосований для шести фармацевтичних препаратів і показав хорошу вибірковість, точність, лінійність (0,5 - 150 мкг/мл) і чутливість. Межа визначення становить 0,3 мкг/мл, відносне середнє квадратичне відхилення - 0,66 %. Результати були порівняні з методом спектрофотометрії, що відомі в літературі, при цьому ніякої статистичної різниці не виявлено.

Описаний швидкий і чутливий метод інжекційної хемілюмінісценсії для визначення мелоксикаму, який заснований на його відгуку з N - бромсукцинімідом (С₄Н₄BrNO₂) у лужному середовищі. При оптимальних умовах (0,01 моль/л NaOH) запропонований метод дозволяє отримати лінійність в межах концентраційного ряду від 2,2∙10^-7 до 2,8∙10^-5 моль/л з межею виявлення 7,7∙10^-8 моль/л мелоксикаму. Відносне середнє квадратичне відхилення для 11 паралельних вимірювань 2,8∙10^-6 моль/л мелоксикаму складає 2,14 %. Метод успішно застосовний до визначення мелоксикаму у фармацевтичних препаратах, не вимагає спеціальних реактивів і устаткування [].

Колориметричний метод, заснований на відгуку з 2,3-дихлоро-5,6-диціано-п-бензохіноном, що приводить до утворення інтенсивного оранжево-червоного продукту після нагрівання на водяній бані протягом 5 хв подано у [20]. Утворена сполука дає максимум поглинання при 455 нм. Лінійність калібрувального графіка виконується від 40 до 160 мкг/мл із середньою процентною точністю 100,53±1,04. Межа визначення мелоксикаму - 3,38 мкг/мл.

Зважаючи на велику кількість НПЗП, великий обсяг їхнього виробництва і широке використання в медичній практиці, методи їх кількісного визначення є недостатніми і не завжди задовольняють вимоги фармакопейного аналізу. Крім того, існує велика проблема фальсифікації лікарських засобів [; ], що не лише потребує, а й вимагає чіткого контролю їх якості.

Тому актуальним є пошук і розробка нових більш досконалих, порівняно з відомими і затвердженими на даний час, методів кількісного аналізу препарату мелоксикаму, що може бути реалізовано методом потенціометрії при розробці і використанні іоноселективних електродів на основі іонних асоціатів з основними барвниками як електродоактивних речовин.

 

.4 Лікарський засіб, рівні якості

Згідно визначення, приведеного в Законі України „Про лікарські засоби” (1996), якість лікарського препарату - це сукупність властивостей, які надають лікарським препаратам здатність задовольняти  споживачів в відповідності до своєї приналежності і відповідають вимогам, що встановленні законодавством. Однак, це визначення є надто широким і охоплює три різних рівні якості лікарських засобів [22]:

-й рівень - характеризує ефективність і безпеку (а також співвідношення користь/ризик) самої фармацевтичної речовини (разом із схемою її застосування).

-й рівень - характеризує рівень вимог до якості специфікації на субстанцію і готовий лікарський засіб, а також рівень розробки, виробництва і контролю якості лікарських засобів (наприклад, належної виробничої практики - Good Manufacturing Practice / GMP), тобто характеризує відмінність в якості між різними виробниками одного і того ж лікарського засобу. Головним із основних критеріїв є відповідність вимог специфікації на препарат відповідно до вимог Державної Фармакопеї України, яка і встановлює державний стандарт якості лікарських препаратів.

3-й рівень - характеризує відповідність конкретного зразку препарату вимогам власної специфікації (що є частиною реєстраційного досьє). З точки зору третього рівня якості, препарат, що відповідає вимогам своєї специфікації, є стандартним, тобто якісним. Препарат, що не відповідає вимогам своєї специфікації, є субстандартним, тобто неякісним. На відміну від 1-го та 2-го рівнів, споживач при купівлі не знає, чи відповідає препарат 3-му рівню якості, є він стандартним чи субстандартним.

Останній, третій рівень, по суті й говорить про необхідність ефективних, надійних методів аналітично-фармацевтичного контролю якості лікарських засобів (кількісний вміст, однорідність маси, здатність до розпадання, механічні доміши тощо).

Висновки до розділу 1

Здійснено огляд та аналіз літературних даних щодо наявних на сьогоднішній день методів виявлення та визначення мелоксикаму.

Обґрунтовано необхідність розробки нових іонометричних методик для визначення мелоксикаму з допомогою іоноселективних електродів на основі іонних асоціатів з основними барвниками.

Описано основні фізичні та хімічні, фармакологічні властивості індометацину, методи його застосування у медицині та інше.

Розділ 2. Методика та техніка експерименту

2.1 Приготування стандартних розчинів

Використано вихідні 1∙10^-2 - 1∙10^-7 моль/л розчини мелоксикаму, які готували шляхом розчинення точної наважки цього препарату фармакопейної чистоти у дистильованій воді. Розчини мелоксикаму з меншими концентраціями готували відповідним розведенням вихідних розчинів у день експерименту.

Використано торгові препарати основних барвників - бутил родамін, родамін 6Ж, малахітовий зелений та кристалічний фіолетовий (рис. 2.1). Водні розчини барвника (1∙10^-2 моль/л) готували розчиненням точної наважки його солі. Важкорозчинні барвники розчиняли у водно-етанольних сумішах. Загальну структурну формулу досліджених ОБ, їх повні хімічні назви та скороченні позначення показано на рисунку 2.1.

       

Рис. 2.1. Структурні формули ОБ, використаних для синтезу ІА:

а) ОБ класу родамінів: родамін 6Ж (Р6Ж) - R₁: -СООС₂Н₅; бутил родамін (БР) - R₁: -СООС₄Н₉;

Кислотність середовища регулювали універсальним буферним розчином, який готували шляхом змішування суміші 0,04 моль/л ацетатної, боратної і фосфатної кислот у певному співвідношенні з 0,2 моль/л NaOH, і контролювали за допомогою потенціометра І-160 [].

 

2.2 Синтез іонних асоціатів для іоноселективних електродів

Для моделювання складу мембран іоноселективних сенсорів використовували: інертну матрицю - полівінілхлорид різного ступеня полімеризації (600-1700) виробнцтва Росії або Франції; розчинники-пластифікатори - дибутилфталат (ДБФ), диоктилфталат (ДОФ), дибутилсебаценат (ДБС), динонілфталат (ДНФ), трикрезилфосфат (ТКФ). Електродоактивні речовини: основний барвник - мелоксикам.

Іонні асоціати із ОБ синтезовані за достатньо простою методикою. Спочатку приготували 10^-2 моль/л розчину відповідного основного барвника і мелоксикаму (органічний аніон ОА).

По краплях при постійному перемішуванні до ОБ додали розчин ОА і залишили при кімнатній температурі на 2 год для відстоювання. Осад, що випав, профільтрували та декілька разів промили холодною дистильованою водою для відмивання іонного асоціату від залишків ОБ, після чого сушили при кімнатній температурі на повітрі протягом 48 год.

2.3 Приготування полівінілхлоридної мембрани

Пластифіковані полівінілхлоридні мембрани готували згідно з рекомендаціями []. Загальновизнаним є метод отримання пластифікованих мембран Муді, Оке, Томаса [  ], згідно з яким електродоактивні речовини ретельно перемішують із ПВХ, розчиненого в циклогексаноні (ЦГН) або тетрагідрофурані (ТГФ), із наступним випаровуванням розчинника у скляному кільці. Зважували 0,1 г ПВХ, відповідну кількість виділеного ІА (щоб його концентрація в мембрані складала 5 - 25 % від загальної маси мембрани), а потім суміш ретельно перемішували для гомогенізації. Після цього вводили 0,1 мл пластифікатора (ДБФ, ДОФ, ДБС, ТКФ, ДНФ), 0,5 мл розчинника пластифікатора (ЦГН або ТГФ). Отриманий розчин переносили у скляну круглу форму діаметром 1,7 см, яку попередньо відшліфували, і приклеювали до скляної підложки та сушили на повітрі протягом 1 - 2 доби.

Для виготовлення класичного мембранного електрода, після випаровування розчинника з одержаних плівок різцем для гумових корків вирізали диски діаметром 0,5 - 1,0 см і приклеювали їх до торця полівінілхлоридної трубки 10 % розчином полівінілхлориду у циклогексаноні. Трубку заповнювали відповідним концентрованим стандартним розчином (10^-2 моль/л) та занурювали в нього мідну дротину. Після цього електрод використовували для дослідження.

Для регулювання та підтримання іонної сили розчину використовували  1 н NaCl марки “о.с.ч.”, розчин якого готували розчиненням його наважки у дистильованій воді.

Потенціометричне вимірювання проводили на іономірі И-160М (похибка вимірювання ± 0,1 мВ); як електрод порівняння використовували хлорсрібний електрод ЭВЛ-1МЗ при кімнатній температурі 25 ± 1 ^oC. Під час вимірювання користувалися класичною схемою будови електрохімічного кола:

Ag,AgCl׀KCl_(нас) / досл. роз. (1×10^-7-1×10^-2 М) // мембрана // внутр. роз / (1×10^-2)/ Cu дротина

Âèñíîâêè äî ðîçä³ëó 2

Îïèñàíî ñïîñîáè ïðèãîòóâàííÿ âèõ³äíèõ ñòàíäàðòíèõ ðîç÷èí³â òà ðåàêòèâ³â ó ïîòåíö³îìåòðè÷íîìó àíàë³ç³.

Ðîçãëÿíóòî ìåòîäèêó òà òåõí³êó åêñïåðèìåíòó, âèêîðèñòàíó àïàðàòóðó äëÿ  ïîòåíö³îìåòðè÷íîãî àíàë³çó ç âèêîðèñòàííÿì ²ÑÅ. Òàêîæ ñèíòåç ³îííèõ àñîö³àò³â îñíîâíèõ áàðâíèê³â ³ç ìåëîêñèêàìîì, ñïîñîá³â ïðèãîòóâàííÿ ìåìáðàí.

Ðîçä³ë 3. ²îíîñåëåêòèâí³ åëåêòðîäè íà îñíîâ³ ³îííèõ àñîö³àò³â ÿê åëåêòðîäîàêòèâíèõ ðå÷îâèí äëÿ âèçíà÷åííÿ ìåëîêñèêàìó

ʳëüê³ñíå âèçíà÷åííÿ îðãàí³÷íèõ ñïîëóê - âàæëèâà çàäà÷à õ³ì³¿, ôàðìàöåâòè÷íî¿ ïðîìèñëîâîñò³, ìåäèêî-á³îëîã³÷íî¿ ïðàêòèêè []. Äëÿ ö³º¿ ö³ë³ øèðîêî âèêîðèñòîâóþòüñÿ òàê³ ìåòîäè àíàë³òè÷íî¿ õ³ì³¿, ÿê õðîìàòîãðàô³ÿ, ñïåêòðîôîòîìåòð³ÿ, ëþì³íåñöåíö³ÿ, åëåêòðîõ³ì³÷í³ ìåòîäè àíàë³çó. Ñåðåä îñòàíí³õ îäíå ç ïåðøèõ ì³ñöü çàéìຠ³îíîìåòð³ÿ - ïðÿìà ïîòåíö³îìåòð³ÿ ç âèêîðèñòàííÿì ³îíñåëåêòèâíèõ åëåêòðîä³â [].

Ó öüîìó ðîçä³ë³ ïîäàíî õ³ì³êî-àíàë³òè÷í³ õàðàêòåðèñòèêè âèä³ëåíèõ ó òâåðäîìó âèãëÿä³ ³îííèõ àñîö³àò³â ìåëîêñèêàìó, à òàêîæ äîñë³äæåíî âïëèâ ïðèðîäè ÅÀÐ, ÿêà âèêîðèñòîâóºòüñÿ, ðÍ ðîç÷èíó, ÿêèé àíàë³çóºòüñÿ, âëàñòèâîñò³ ìåìáðàííîãî ðîç÷èííèêà òîùî. Ñóêóïí³ñòü öèõ ôàêòîð³â ³ âèçíà÷àþòü îñíîâí³ åëåêòðîõ³ì³÷í³ õàðàêòåðèñòèêè ²ÑÅ - öå ä³àïàçîí êîíöåíòðàö³¿ âèçíà÷óâàíîãî ³îíà, ìåæà âèÿâëåííÿ ³îíà, äðåéô ïîòåíö³àëó, ÷àñ æèòòÿ åëåêòðîäó òîùî. Äîñë³äæåííÿ öèõ ôàêòîð³â, âñòàíîâëåííÿ çâ’ÿçê³â ì³æ ïåâíèìè ïàðàìåòðàìè òà ¿õ âðàõóâàííÿ äàñòü çìîãó, íà íàø ïîãëÿä, ïîêðàùèòè åëåêòðîõ³ì³÷í³ õàðàêòåðèñòèêè åëåêòðîä³â ³ ìîæëèâ³ñòü ïðîãíîçóâàòè âëàñòèâîñò³ ³íøèõ ²ÑÅ ï³ä ÷àñ ðîçðîáêè äëÿ íîâèõ êëàñ³â ðå÷îâèí [].

3.1 Îñíîâí³ åëåêòðîõ³ì³÷í³ õàðàêòåðèñòèêè ³îíîñåëåêòèâíèõ åëåêòðîä³â

Äî õ³ì³êî-àíàë³òè÷íèõ õàðàêòåðèñòèê ³îíîñåëåêòèâíèõ åëåêòðîä³â íàëåæàòü []:

–       êðóòèçíà åëåêòðîäíî¿ ôóíêö³¿, ÿêà õàðàêòåðèçóºòüñÿ çì³íîþ ïîòåíö³àëó ïðè çì³í³ àêòèâíîñò³ ³îíó â 10 ðàç, S=ΔE/ΔðÑ;

–       ñåëåêòèâí³ñòü åëåêòðîäà, ùî îö³íþþòü êîåô³ö³ºíòîì ñåëåêòèâíîñò³, Ê_i/j;

–       ìåæà âèÿâëåííÿ, Ñ_min, ìîëü/ë;

–       ä³àïàçîí ë³í³éíîñò³ ôóíêö³¿ - ìåæ³ êîíöåíòðàö³é ðå÷îâèíè, â ÿêèõ ñïîñòåð³ãàºòüñÿ ë³í³éí³ñòü êàë³áðóâàëüíîãî ãðàô³êà;

–       äðåéô ïîòåíö³àëó - çì³íà ïîòåíö³àëó åëåêòðîäó ïðîòÿãîì ïåâíîãî ÷àñó (ãîäèí-ä³á), çàíóðåíîãî â ðîç÷èí ³ç çàäàíîþ àêòèâí³ñòþ ³îíó;

–       ÷àñ â³äãóêó åëåêòðîäó - ÷àñ (ñ, õâ.) ÿêèé ïðîõîäèòü ï³ñëÿ çàíóðåííÿ åëåêòðîäó â ðîç÷èí ³ç ³íøîþ àêòèâí³ñòþ ³îíà äî âñòàíîâëåííÿ ð³âíîâàæíîãî ïîòåíö³àëó;

–       ÷àñ æèòòÿ åëåêòðîäó - ïåð³îä, ïðîòÿãîì ÿêîãî åëåêòðîä ïðîÿâëÿº ÷óòëèâ³ñòü äî âèçíà÷óâàíîãî ³îíó ç³ çáåðåæåííÿì, àáî ç íåçíà÷íîþ çì³íîþ éîãî ³íøèõ õ³ì³êî-àíàë³òè÷íèõ õàðàêòåðèñòèê;

–       îïòèìàëüíà äëÿ ðîáîòè îáëàñòü ðÍ.

3.1.1 Íèæíÿ ìåæà âèÿâëåííÿ

×óòëèâ³ñòü ìåìáðàí ²ÑÅ ùîäî òîãî ÷è ³íøîãî ³îíó, îö³íþþòü çà ìåæåþ âèÿâëåííÿ - íàéìåíøîþ êîíöåíòðàö³ºþ öüîãî ³îíó, ÿêó ìîæíà âèçíà÷èòè çà äîïîìîãîþ äàíîãî åëåêòðîäó [;]. Äëÿ âèçíà÷åííÿ íèæíüî¿ ìåæ³ âèÿâëåííÿ âèãîòîâëåíîãî ìåëîêñèêàì-÷óòëèâîãî åëåêòðîäà âñ³ ðîç÷èíè ãîòóâàëè íà äèñòèëüîâàí³é âîä³. Äëÿ çìåíøåííÿ ñèñòåìàòè÷íî¿ ïîõèáêè â³äá³ð àë³êâîòè ðîç÷èíó (5 ìë äëÿ ïîäàëüøîãî äîâåäåííÿ äî 50 ìë) â³äáèðàëè îäí³ºþ ï³ïåòêîþ, îáïîë³ñêóþ÷è ¿¿ âîäîþ ï³ñëÿ ðîç÷èíó ³ âèäàëÿþ÷è íàäëèøêè âîëîãè ô³ëüòðóâàëüíèì ïàïåðîì.

Ðèñ. 3.1. Çíàõîäæåííÿ ìåæ³ âèÿâëåííÿ

ßê âíóòð³øí³é ðîç÷èí ïîð³âíÿííÿ â åëåêòðîäàõ âèãîòîâëåííÿ ç ìåìáðàí, ïëàñòèô³êîâàíèìè ÄÁÔ, ÄÎÔ, ÄÍÔ, ÄÁÑ òà ÒÊÔ, âèêîðèñòîâóâàëè ðîç÷èí 1·10^-2 ìîëü/ë ìåëîêñèêàìó. Äëÿ çíàõîäæåííÿ íèæíüî¿ ìåæ³ âèÿâëåííÿ âèì³ðþâàëè ð³çíèöþ ïîòåíö³àëó ñå𳿠ñòàíäàðòíèõ ðîç÷èí³â ìåëîêñèêàìó ç êîíöåíòðàö³ÿìè â³ä 1∙10^-7 äî 1∙10^-2 ìîëü/ë ÷åðåç êîæíó äåêàäó òà íà îòðèìàí³é çàëåæíîñò³ () åêñòðàïîëÿö³ºþ ïðÿìèõ, äîòè÷íèõ äî ãðàô³êà, çíàõîäèëè òî÷êó ¿õ ïåðåòèíó (ðèñ. 3.1).

Òàêèé ìåòîä ïðîïîíóºòüñÿ êîì³ñ³ºþ ²ÞÏÀÊ []. Äàë³ îïóñêàëè ïåðïåíäèêóëÿð ³ç ö³º¿ òî÷êè íà â³ñü àáñöèñ. Àíòèëîãàðèôìóâàííÿì îòðèìàíî¿ âåëè÷èíè, îòðèìóâàëè çíà÷åííÿ íèæíüî¿ ìåæ³ âèÿâëåííÿ ³îí³â ìåëîêñèêàìó. Åëåêòðîäíó ôóíêö³þ çí³ìàëè äî òèõ ï³ð, ïîêè â³äì³ííîñò³ ïîòåíö³àëó äâîõ ñóñ³äí³õ âèì³ð³â ñòàâàëè íå á³ëüøå 2 ìÂ, ùî ñâ³ä÷èëî ïðî âèõ³ä ôóíêö³¿ íà ïëàòî, äå ïîòåíö³àë íå çàëåæèòü â³ä àêòèâíîñò³ àíàë³çîâàíîãî ³îíà.

×àñ âñòàíîâëåííÿ ïîñò³éíîãî çíà÷åííÿ ïîòåíö³àëó çàëåæàâ â³ä êîíöåíòðàö³¿ ðîç÷èíó. Ó ä³àïàçîí³ â³ä 1·10^-2 äî ~5·10^-4 ìîëü/ë âîíî ñêëàäàëî ìåíøå 30 ñåê - 2 õâ, à ïðè íèæ÷èõ çíà÷åííÿõ êîíöåíòðàö³¿ ìåëîêñèêàìó á³ëüøå 5 õâèëèí (ïîáëèçó íèæíüî¿ ìåæ³ âèÿâëåííÿ äî 3 õâ).

3.1.2 Âèâ÷åííÿ çàëåæíîñò³ ïîòåíö³àëó â³ä ðÍ ðîç÷èíó

 ³íñòðóêö³¿ ç âèêîðèñòàííÿ ²ÑÅ îáîâ’ÿçêîâî âêàçóþòü ä³àïàçîíè ðÍ äëÿ íîðìàëüíî¿ ðîáîòè åëåêòðîäó. Öå òàêîæ ñòîñóºòüñÿ ²ÑÅ, ÷óòëèâèõ äî îðãàí³÷íèõ ³îí³â, ÿê³, ÿê â³äîìî, ìîæóòü ³ñíóâàòè ó ð³çíèõ ôîðìàõ ó çàëåæíîñò³ â³ä êèñëîòíîñò³ ñåðåäîâèùà.

Çíà÷åííÿ ðÍ àíàë³çóþ÷èõ ðîç÷èí³â äîñèòü âàæëèâà ïðè ïîòåíö³îìåòðè÷íèõ âèì³ðþâàííÿõ ó ðîç÷èíàõ îðãàí³÷íèõ ðå÷îâèí, îñê³ëüêè, ÷àñòî, âèçíà÷àþ÷èé ïîòåíö³àë º ¿õíüîþ êàò³îííîþ ÷è àí³îííîþ ôîðìîþ. Ïðè öüîìó äîïóñòèìèé (ïðèäàòíèé äëÿ êîðåêòíèõ âèì³ðþâàíü) ä³àïàçîí êèñëîòíîñò³ ðîç÷èí³â äëÿ ð³çíèõ ðîç÷èí³â ð³çíèé, ó çàëåæíîñò³ â³ä âåëè÷èíè ðÊ_à  ðå÷îâèíè [;].

×àñ âñòàíîâëåííÿ ïîòåíö³àëó çàëåæàëî â³ä âåëè÷èíè ðÍ ðîç÷èíà ³ ñêëàäàëî â³ä 0,5 õâ â ñèëüíîêèñë³é îáëàñò³ äî 3 õâ â íåéòðàëüí³é ³ ëóæí³é. Çà îòðèìàíèìè äàíèìè áóäóâàëè ãðàô³ê E=f(pH).  íàñòóïíèõ ïîòåíö³îìåòðè÷íèõ âèì³ðþâàííÿõ ðÍ ï³äòðèìóâàëè â ìåæàõ ä³àïàçîíó, â ÿêîìó â³äñóòí³ âïëèâ ðÍ íà ïîòåíö³àë âèì³ðþâàííÿ.

3.1.3 ³äòâîðþâàí³ñòü òà äðåéô ïîòåíö³àëó

Ïðè ðîçðîáö³ ìåòîäèêè âàæëèâîþ õàðàêòåðèñòèêîþ º â³äòâîðþâàí³ñòü ðåçóëüòàò³â. Ñóòü ïðîöåäóðè ïîëÿãຠâ âèì³ðþâàíí³ ð³çíèö³ ïîòåíö³àëó åëåêòðîä³â ó ðîç÷èíàõ ìåëîêñèêàìó ç ð³çíèìè éîãî êîíöåíòðàö³ÿìè çâè÷àéíî íå ìåíøå 10 ðàç ï³äðÿä ³ç ïåâíèì ïðîì³æêîì ÷àñó.

Äðåéô ïîòåíö³àëó º âàæëèâèì ôàêòîðîì ïðè âèêîðèñòàíí³ åëåêòðîä³â äëÿ ìàñîâèõ àíàë³ç³â, ÿêèé âèçíà÷ຠïåð³îäè÷í³ñòü êàë³áðóâàííÿ ³îíîì³ðó â îäèíèöÿõ ðÑ = -lgC ïðîòÿãîì ðîáî÷îãî äíÿ, òèæíÿ, ì³ñÿöÿ. Äëÿ âèçíà÷åííÿ äðåéôó ïîòåíö³àëó çàíóðþþòü åëåêòðîä ó ðîç÷èí ç ïåâíîþ àêòèâí³ñòþ âèçíà÷óâàíîãî ³îíó ³ ÷åðåç ð³âí³ ïðîì³æêè ÷àñó ô³êñóþòü ïîòåíö³àë ²ÑÅ. Äðåéôîì ïîòåíö³àëó âèçíà÷àºòüñÿ ïðàâèëüí³ñòü òà â³äòâîðþâàí³ñòü ðåçóëüòàò³â àíàë³çó [].

3.1.4 ×àñ â³äãóêó

Ïîðÿä ³ç ë³í³éíîþ åëåêòðîäíîþ ôóíêö³ºþ òà ñåëåêòèâí³ñòþ âàæëèâèì ôàêòîðîì, ÿêèé âèçíà÷ຠìîæëèâ³ñòü çàñòîñóâàííÿ ³îí-ñåëåêòèâíîãî åëåêòðîäà îñîáëèâî â ïðàêòè÷íîìó âèêîðèñòàíí³, º ÷àñ â³äãóêó åëåêòðîäà (âñòàíîâëåííÿ ïîòåíö³àëó) íà çì³íó êîíöåíòðàö³¿ ðîç÷èíó.

ßê ïðàâèëî, â åëåêòðîä³â ³ç ð³äêèìè ³îíîîáì³ííèìè ìåìáðàíàìè ÷àñ â³äãóêó á³ëüøèé, í³æ ó òâåðäèõ åëåêòðîä³â []. ×àñ â³äãóêó çâè÷àéíî âèçíà÷àþòü çà çàëåæí³ñòþ å.ð.ñ. â³ä ÷àñó àáî ç òîãî ìîìåíòó, êîëè åëåêòðîä çàíóðþºòüñÿ â äîñë³äæóâàíèé ðîç÷èí, àáî ï³ñëÿ øâèäêîãî âëèâàííÿ ðîç÷èíó ç òî÷íî â³äîìîþ êîíöåíòðàö³ºþ â ñèñòåìó, â ÿê³é óæå çíàõîäèòüñÿ ³îí-ñåëåêòèâíèé åëåêòðîä.

×àñ â³äãóêó åëåêòðîäà ë³ì³òóº ïðîâåäåííÿ àíàë³çó, à òàêîæ âèçíà÷ຠïðèäàòí³ñòü ²ÑÅ äëÿ ïðîâåäåííÿ âèì³ðþâàíü ó äèíàì³÷íèõ óìîâàõ, íàïðèêëàä, ïðîâåäåííÿ âèçíà÷åíü ïðè òåõíîëîã³÷íîìó âèãîòîâëåíí³ ë³ê³â, àáî â óìîâàõ ïðîòî÷íî-³íæåêòîðíîãî àíàë³çó. ×èì ìåíøèì º ÷àñ â³äãóêó åëåêòðîäó, òèì êðàùå â³í ïðàöþº ó çàçíà÷åíèõ âèùå óìîâàõ [].

3.1.5 Êîåô³ö³ºíò ñåëåêòèâíîñò³

Âèð³øàëüíèì ôàêòîðîì, ÿêèé âèçíà÷ຠîáëàñò³ âèêîðèñòàííÿ ²ÑÅ º éîãî ñåëåêòèâí³ñòü, òîáòî íèçüêà ÷óòëèâ³ñòü äî ñòîðîíí³õ ³îí³â, ðå÷îâèí. Êîæåí ç ²ÑÅ ðåàãóº íà âì³ñò ñòîðîíí³õ ðå÷îâèí, ùî ïðîÿâëÿºòüñÿ â çì³í³ éîãî ïîòåíö³àëó. Ó âèïàäêó ïðèñóòíîñò³ â äîñë³äæóâàíîìó ðîç÷èí³ ðå÷îâèí, ÿê³ âïëèâàþòü íà ïîòåíö³àë ²ÑÅ, ðåçóëüòàòè âèçíà÷åííÿ îñíîâíî¿ ðå÷îâèíè âèÿâëÿþòüñÿ íåäîñòîâ³ðíèìè (íàÿâíà ïîçèòèâíà ÷è íåãàòèâíà ïîõèáêà ðåçóëüòàò³â) [; ; ].

Êîåô³ö³ºíò ñåëåêòèâíîñò³ (Ê_i/j) - íàéâàæëèâ³øà õàðàêòåðèñòèêà ²ÑÅ, ÿêà áàãàòî â ÷îìó é âèçíà÷ຠìîæëèâîñò³ ¿õ ïðàêòè÷íîãî âèêîðèñòàííÿ. Òîìó, âèçíà÷åííÿ çíà÷åíü (Ê_i/j) º ïåðøî÷åðãîâèì çàâäàííÿì ï³ä ÷àñ äîñë³äæåííÿ âëàñòèâîñòåé ²ÑÅ.

гâíÿííÿ ïîòåíö³àëó ìåìáðàííîãî åëåêòðîäà äëÿ îäíîçàðÿäíèõ êàò³îí³â:

,                   (3.1)

äå .                                   (3.2)

Ìåìáðàíí³ ïîòåíö³àëè åëåêòðîä³â ÷óòëèâèõ äî q âèä³â ³îí³â ç åëåêòðè÷íèì çàðÿäîì  (âñ³ îäíîãî çíàêó), âèçíà÷àþòüñÿ ð³âíÿííÿì òèïó:

,                     (3.3)

³äîìî ïðèíàéìí³ äâà ìåòîäè âèçíà÷åííÿ êîåô³ö³ºíòà ñåëåêòèâíîñò³ [].

Çã³äíî ìåòîäó „÷èñòèõ ðîç÷èí³â” ïî ÷åðç³ âèì³ðþþòü ïîòåíö³àëè ñå𳿠ðîç÷èí³â ³ç ð³çíîþ êîíöåíòðàö³ºþ âèçíà÷óâàíî¿ òà ñòîðîííüî¿ ðå÷îâèíè. Çà îäåðæàíèìè äàíèìè áóäóþòü çàëåæí³ñòü Å=f(lga), ç ÿêî¿ çíàõîäÿòü ð³çíèöþ ïîòåíö³àë³â ²ÑÅ ïðè ð³âí³é àêòèâíîñò³ ñòîðîííüî¿ òà âèçíà÷óâàíî¿ ðå÷îâèí ³ çà ôîðìóëîþ:

lg K_i/j = ΔE/S,                                   (3.4)

ðîçðàõîâóþòü êîåô³ö³ºíò ñåëåêòèâíîñò³ àáî æ ïðè ïåâíîìó çíà÷åíí³ ïîòåíö³àëó åëåêòðîäó â îáîõ ðîç÷èíàõ çà ãðàô³êîì çíàõîäÿòü çíà÷åííÿ à_³ òà à_j ³ çà ôîðìóëîþ:

K_i/j=a_i/a_j,                                 (3.5)

ðîçðàõîâóþòü çíà÷åííÿ êîåô³ö³ºíòà ñåëåêòèâíîñò³.

²íøèé ìåòîä, ÿêèé íàçèâàºòüñÿ „ìåòîäîì çì³øàíèõ ðîç÷èí³â” ïåðåäáà÷ຠâèì³ðþâàííÿ ïîòåíö³àë³â ²ÑÅ ñå𳿠ðîç÷èí³â ç ô³êñîâàíèì çíà÷åííÿì àêòèâíîñò³ ñòîðîííüî¿ ðå÷îâèíè (à_j) (âèçíà÷óâàíî¿ ðå÷îâèíè) â òî÷ö³ ïåðåòèíó äîòè÷íèõ äî äâîõ ïðÿìîë³í³éíèõ ä³ëÿíîê çàëåæíîñò³ ïîáóäîâàíèõ íà îñíîâ³ Å=f(lga) ³ çà ôîðìóëîþ:

_i/j=a_i/a_j,                                   (3.6)

ðîçðàõîâóþòü çíà÷åííÿ êîåô³ö³ºíòó ñåëåêòèâíîñò³.

Êîì³ñ³ºþ ²ÞÏÀÊ êîåô³ö³ºíò ñåëåêòèâíîñò³ ïðîïîíóºòüñÿ ðîçðàõîâóâàòè çà ðåçóëüòàòàìè, îòðèìàíèìè „ìåòîäîì çì³øàíèõ ðîç÷èí³â” [;]. Ó ö³é ðîáîò³ êîåô³ö³ºíò ñåëåêòèâíîñò³ ðîçðàõîâóâàëè „ìåòîäîì îêðåìèõ ðîç÷èí³â”, ÿêèé, ó ïîð³âíÿíí³ ³ç „ìåòîäîì çì³øàíèõ ðîç÷èí³â”, º äåùî íàáëèæåíèì, àëå äîçâîëÿº ïðîâîäèòè âèçíà÷åííÿ ç åêîíî쳺þ ðåàêòèâ³â òà ÷àñó.

3.2 Âñòàíîâëåííÿ îïòèìàëüíèõ óìîâ ðîáîòè ìåëîêñèêàì-ñåëåêòèâíîãî ñåíñîðà

Äëÿ ïðîãíîçóâàííÿ òà ³íòåðïðåòàö³¿ åëåêòðîäíèõ âëàñòèâîñòåé ìåìáðàí íà îñíîâ³ ³îííèõ àñîö³àò³â âàæëèâî çíàòè ¿õ ô³çèêî-õ³ì³÷í³ òà àíàë³òè÷í³ õàðàêòåðèñòèêè, ñòåõ³îìåòðè÷íå ñï³ââ³äíîøåííÿ êîìïîíåíò³â, ùî â âõîäÿòü äî ¿õ ñêëàäó é ³íø³ [;]. Ðîáîòà çàïðîïîíîâàíîãî ñåíñîðà íà ìåëîêñèêàì îö³íþâàëàñÿ ç òî÷êè çîðó âïëèâó íà íüîãî ñêëàäó ìåìáðàíè (âì³ñòó ³ ïðèðîäè ïëàñòèô³êàòîðà, ÷àñó â³äãóêó, êîíöåíòðàö³¿ âíóòð³øíüîãî ðîç÷èíó, â³äòâîðþâàíîñò³ êàë³áðóâàëüíîãî ãðàô³êó òîùî.

3.2.1 Âïëèâ ïðèðîäè ³ âì³ñòó ïëàñòèô³êàòîðà íà îñíîâí³ åëåêòðîäí³ õàðàêòåðèñòèêè ²ÑÅ

²ç ë³òåðàòóðíèõ äæåðåë [] â³äîì³ ñïðîáè âèêîðèñòàííÿ ²ÑÅ íà îñíîâ³ ÏÂÕ ïëàñòèô³êîâàíèõ ð³çíèìè ïëàñòèô³êàòîðàìè, íàé÷àñò³øå ïðè öüîìó âèêîðèñòîâóâàëè í³òðîáåíçåí òà éîãî ãîìîëîãè. Òàêîæ º â³äîìîñò³ óñï³øíîãî âèêîðèñòàííÿ ÿê ïëàñòèô³êàòîð³â äëÿ ²ÑÅ åñòåð³â ôòàëåâî¿ êèñëîòè. Ùîá âèçíà÷èòè âïëèâ ïðèðîäè ïëàñòèô³êàòîðà, íàìè äîñë³äæåíî ²ÑÅ ïëàñòèô³êîâàí³ ÄÁÔ, ÄÁÑ, ÒÊÔ íà îñíîâ³ ²À (ÁÐ⁺)(Ìåë^-). Ïðè öüîìó ³îííà ñèëà ðîç÷èí³â ï³äòðèìóâàëàñü 0,1 í ÊCl. Ó òàáëèöÿõ 3.1 - 3.2 (ãðàô³÷íà çàëåæí³ñòü - ðèñ. 3.1) ïîäàíî îñíîâí³ åëåêòðîõ³ì³÷í³ õàðàêòåðèñòèêè ìåìáðàí âèãîòîâëåíèõ íà îñíîâ³ âèä³ëåíèõ ó òâåðäîìó âèãëÿä³ ²À ìåëîêñèêàìó ç ÎÁ ðîäàì³íîì 6Æ.

Ðèñ. 3.1. Âïëèâ ïðèðîäè ïëàñòèô³êàòîðà íà îñíîâí³ åëåêòðîäí³ õàðàêòåðèñòèêè ìåëîêñèêàì-÷óòëèâèõ åëåêòðîä³â:

1 - ÄÁÑ, 2 - ÄÁÔ, 3 - ÒÊÔ;

(0,075ã ÏÂÕ, 0,015ã ²À (ÁÐ⁺)(Ìåë^-), 0,15ìë ï-ðà, 0,5ìë ÒÃÔ)

Òàáëèöÿ 3.1

Âïëèâ ïðèðîäè ïëàñòèô³êàòîðà íà îñíîâí³ åëåêòðîäí³ õàðàêòåðèñòèêè Ìåë-÷óòëèâîãî åëåêòðîäà íà îñíîâ³ ²À (ÁÐ⁺)(Ìåë^-)

(0,075ã ÏÂÕ, 0,015ã ²À, 0,15ìë ïëàñòèô³êàòîðà, 0,5ìë ÒÃÔ)

Ïëàñòèô³êàòîð	Åëåêòðîäí³ õàðàêòåðèñòèêè ²ÑÅ
	Ñmin, ìîëü/ë	à, ìîëü/ë	S, ìÂ/ðÑ
ÄÁÑ  ÄÁÔ  ÒÊÔ	7,94∙10-7 7,94∙10-7 7,94∙10-7	1∙10-2 - 5∙10-6 1∙10-2 - 5∙10-6 1∙10-2 - 5∙10-6

Âñòàíîâëåíî, ùî íàéêðàùèìè åëåêòðîäíèìè õàðàêòåðèñòèêàìè ùîäî êðóòèçíè äëÿ âèçíà÷åííÿ ìåëîêñèêàìó âîëîä³þòü ìåìáðàíè ïëàñòèô³êîâàí³ ÄÁÑ, ïðè÷îìó, ÷èñëîâå çíà÷åííÿ åëåêòðîäíî¿ ôóíêö³¿ áëèçüêå äî òåîðåòè÷íîãî çíà÷åííÿ Íåðíñò³âñüêî¿ ôóíêö³¿ äëÿ îäíîçàðÿäíèõ ³îí³â (ïðè 25 ºÑ). Ïðèáëèçíî ð³âíèìè, ïðîòå çíà÷íî ã³ðøèìè ùîäî ÄÁÑ, âëàñòèâîñòÿìè âîëîä³þòü ìåìáðàíè ïëàñòèô³êîâàí³ ÄÁÔ òà ÒÊÔ, äëÿ ÿêèõ êðóòèçíà åëåêòðîäíèõ ôóíêö³é íå äîñÿãຠòåîðåòè÷íîãî çíà÷åííÿ. Ùî æ ñòîñóºòüñÿ ³íøèõ åëåêòðîäíèõ õàðàêòåðèñòèê, òî ÷óòëèâ³ñòü âèçíà÷åííÿ ìåëîêñèêàì ³îí³â äëÿ ìåìáðàí íåçàëåæíî â³ä ïëàñòèô³êàòîðà ó äàíîìó âèïàäêó  ñòàíîâèòü 7,94∙10^-7 ìîëü/ë. Òàêèì ÷èíîì âñòàíîâëåíî, ùî ïðèðîäà ïëàñòèô³êàòîðà (ε - éîãî ïîëÿðí³ñòü) íå âïëèâຠíà ÷óòëèâ³ñòü âèçíà÷åííÿ ìåëîêñèêàì ³îí³â, ïðîòå âíîñèòü íåàáèÿêèé âïëèâ íà êðóòèçíó, ùî º íå ìåíø âàæëèâèì ï³ä ÷àñ îáðàííÿ îïòèìàëüíèõ óìîâ çà âèêîðèñòàííÿ ²ÑÅ.

ϳä ÷àñ âèãîòîâëåííÿ ìåìáðàí äëÿ ²ÑÅ âèêîðèñòîâóâàëè îðãàí³÷í³ ðîç÷èííèêè öèêëîãåêñàíîí ³ òåòðàã³äðîôóðàí. Îñíîâí³ åëåêòðîõ³ì³÷í³ õàðàêòåðèñòèêè äëÿ íèõ çáåð³ãàþòüñÿ. Äëÿ ìàñîâîãî àíàë³çó çðó÷í³øå âèêîðèñòîâóâàòè ÒÃÔ, ÿêèé, íà â³äì³íó â³ä ÖÃÍ, øâèäøå âèïàðîâóºòüñÿ.

Òàêîæ äîñë³äæåíî ³ âïëèâ âì³ñòó ñàìîãî ïëàñòèô³êàòîðà íà êðóòèçíó åëåêòðîäíî¿ ôóíêö³¿, ¿¿ ë³í³éí³ñòü òà ìåæó âèÿâëåííÿ ³îí³â ìåëîêñèêàìó. Ïðè öüîìó ê³ëüê³ñòü ïëàñòèô³êàòîðà ï³ä ÷àñ âèãîòîâëåííÿ ìåìáðàíè çì³íþâàëè â³ä 1 äî 4 êðàòíîãî íàäëèøêó ïî â³äíîøåííþ äî ê³ëüêîñò³ âíåñåíîãî ÏÂÕ. Ïðè öüîìó âèÿâèëîñü, ùî íàéêðàùå ñï³ââ³äíîøåííÿ êîìïîíåíò³â ñòàíîâèòü 1,0 - 2,0  ïëàñòèô³êàòîðà äî 1,0 ÏÂÕ. Ïðè ³íøèõ ñï³ââ³äíîøåííÿõ êîìïîíåíò³â îòðèìàòè ìåìáðàíè äîñòàòíüî¿ åëàñòè÷íîñò³ òà ãîìîãåííîñò³ íå âäàºòüñÿ.

Òàáëèöÿ 3.2

Âïëèâ âì³ñòó ïëàñòèô³êàòîðà íà îñíîâí³ åëåêòðîäí³ õàðàêòåðèñòèêè Ìåë-÷óòëèâîãî åëåêòðîäà íà îñíîâ³ ²À (Ð6Æ⁺)(Ìåë^-)

(0,1ã ÏÂÕ, 0,01ã ²À (Ð6Æ⁺)(Ìåë^-), 0,5ìë ÒÃÔ);

Ïëàñòèô³êàòîð - ÒÊÔ, ìë	Åëåêòðîäí³ õàðàêòåðèñòèêè ²ÑÅ
	Ñmin, ìîëü/ë	à, ìîëü/ë	S, ìÂ/ðÑ
0,1 0,2 0,3 0,4	3,16∙10-6 7,94∙10-7 7,94∙10-6 1,26∙10-5	1∙10-2 - 1∙10-5 1∙10-2 - 5∙10-6 1∙10-2 - 1∙10-5 1∙10-2 - 5∙10-4	38,38 32,68 28,39 22,31

²ç âì³ñòîì ïëàñòèô³êàòîðà ïîâ’ÿçóºòüñÿ ³ ÷àñ æèòòÿ åëåêòðîäà, ÿêèé âèçíà÷àºòüñÿ ÷àñòîòîþ éîãî âèêîðèñòàííÿ. Åëåêòðîäè ç ìåíøèì óì³ñòîì ïëàñòèô³êàòîðà ïðàöþþòü äåùî ìåíøèé ÷àñ, í³æ åëåêòðîäè ç á³ëüøèì éîãî âì³ñòîì. ²ç ÷àñîì âì³ñò ðîç÷èííèêà â ìåìáðàí³ (ïàñò³) çìåíøóºòüñÿ ³ öå ïðèçâîäèòü äî ïîðóøåííÿ ¿õ ñòðóêòóðè, âòðàòè åëàñòè÷íîñò³ òà äî îáìåæåííÿ ÷àñó æèòòÿ åëåêòðîä³â.

 

3.2.2 Âïëèâ ïðèðîäè ÅÀÐ íà îñíîâí³ åëåêòðîäí³ õàðàêòåðèñòèêè ìåëîêñèêàì - ñåëåêòèâíèõ åëåêòðîä³â

Äëÿ äîñë³äæåííÿ âïëèâó ïðèðîäè ÅÀÐ â ìåìáðàíí³ íà ñòàíäàðòíèõ ðîç÷èíàõ ìåëîêñèêàìó áóëè çíÿò³ êàë³áðóâàëüí³ êðèâ³ âèãîòîâëåíèõ ³îí-ñåëåêòèâíèõ åëåêòðîä³â, ÿê³ â³äð³çíÿëèñÿ ïðîòè³îíîì îñíîâíîãî áàðâíèêà, ÿêèé âõîäèòü äî ñêëàäó ³îííîãî àñîö³àòó. Ïðè öüîìó, äëÿ ñèíòåçó ²À âèêîðèñòîâóâàëè êîìåðö³éí³ ïðåïàðàòè îñíîâíèõ áàðâíèê³â ð³çíèõ êëàñ³â: êëàñó òðèôåí³ëìåòàíîâèõ ÎÁ (êðèñòàë³÷íèé ô³îëåòîâèé, ìàëàõ³òîâèé çåëåíèé) òà òàêîæ êñàíòåíîâ³ ÎÁ ãðóïè ðîäàì³íó (ðîäàì³í 6Æ, áóòèëîâèé åô³ð ðîäàì³íó Á).

Îòðèìàí³ ðåçóëüòàòè âïëèâó ïðèðîäè åëåêòðîäîàêòèâíî¿ ðå÷îâèíè íà îñíîâí³ åëåêòðîäí³ õàðàêòåðèñòèêè âèãîòîâëåíèõ íàìè ìåëîêñèêàì-÷óòëèâèõ åëåêòðîä³â ïîäàíî ó òàáëèö³ 3.3.

Òàáëèöÿ 3.3

Âïëèâ ïðèðîäè ÅÀÐ íà îñíîâí³ åëåêòðîäí³ õàðàêòåðèñòèêè

Ìåë-÷óòëèâîãî åëåêòðîäà

(0,075ã ÏÂÕ, 0,015ã ²À, 0,15ìë ïëàñòèô³êàòîðà, 0,5ìë ÒÃÔ)

²À	Ïëàñòè- ô³êàòîð	Åëåêòðîäí³ õàðàêòåðèñòèêè ²ÑÅ
		Ñmin, ìîëü/ë	à, ìîëü/ë	S, ìÂ/ðÑ
(ÁÐ+)(Ìåë-)	ÄÁÑ  ÄÁÔ  ÒÊÔ	7,94∙10-7 7,94∙10-7 7,94∙10-7	1∙10-2 - 5∙10-6 1∙10-2 - 5∙10-6 1∙10-2 - 5∙10-6	48,78 38,80 32,68
(Ð6Æ+)(Ìåë-)	ÒÊÔ ÄÎÔ ÄÁÔ ÄÁÑ ÄÍÔ	3,16∙10-6 2,00∙10-5 1,00∙10-5 1,00∙10-5 2,51∙10-5	1∙10-2 - 1∙10-5 1∙10-2 - 1∙10-4 1∙10-2 - 1∙10-4 1∙10-2 - 5∙10-4 1∙10-2 - 5∙10-4	31,43 22,22 40,00 18,67 18,46
(ÌÇ+)(Ìåë-)	ÄÁÔ ÒÊÔ	1,00∙10-5 7,94∙10-6	1∙10-2 - 1∙10-4 1∙10-2 - 1∙10-5	26,67 25,16
(ÊÔ+)(Ìåë-)	ÒÊÔ	2,00∙10-6	1∙10-2 - 1∙10-4	23,70

Òàêèì ÷èíîì, ÿêùî ñïîñòåð³ãàòè çà çì³íîþ êðóòèçíè åëåêòðîäíî¿ ôóíêö³¿ â ìåæàõ îäíîãî ðîç÷èííèêà, àëå ç ð³çíèìè ïðîòè³îíàìè ÎÁ, ÿêèé âõîäèòü äî ñêëàäó ²À, òî ìîæíà çðîáèòè âèñíîâîê, ùî öÿ âåëè÷èíà ñóòòºâî íå çàëåæèòü â³ä ïðèðîäè êàò³îíà áàðâíèêà, éîãî çíà÷åííÿ Ê_ïðîò é, â³äïîâ³äíî, â³ä ðîç÷èííîñò³ ²À ìåëîêñèêàìó ó âîä³, ÿêà ê³ëüê³ñíî õàðàêòåðèçóºòüñÿ âåëè÷èíîþ ³îííîãî äîáóòêó. Á³ëüøèé âïëèâ âíîñèòü, çíîâó æ òàêè, ïðèðîäà ïëàñòèô³êàòîðà.

3.2.3 Âïëèâ âì³ñòó åëåêòðîäîàêòèâíî¿ ðå÷îâèíè â ìåìáðàí³

Íà åëåêòðîäí³ õàðàêòåðèñòèêè ²ÑÅ ³ñòîòíî âïëèâຠêîíöåíòðàö³ÿ ÅÀÐ ó ìåìáðàí³. Äëÿ òîãî, ùîá ñóäèòè ïðî îïòèìàëüíèé âì³ñò ÅÀÐ â ìåìáðàí³, ïîòð³áíî çíÿòè êàë³áðóâàëüí³ êðèâ³ äîñë³äæóâàíèõ ìåìáðàí ³ç ð³çíèì âì³ñòîì ÅÀÐ (2 %, 5 %, 10 %, 15 %, 20 %, 25 %, 35 %, 45 %). Ïðîòå, âèõîäÿ÷è ç òîãî, ùî ï³ä ÷àñ ñèíòåçó ²À ìåëîêñèêàìó, éîãî âèõ³ä º íåâåëèêèì, à ñóáñòàíö³ÿ ìåëîêñèêàìó äîñèòü äîðîãà, òîìó âïëèâ öüîãî ôàêòîðó íàìè äîñë³äæåíèé íå áóâ. Ïðè îáðàíí³ îïòèìàëüíî¿ ðîáîòè âèãîòîâëåíîãî ìåëîêñèêàì-÷óòëèâîãî åëåêòðîäà, îïòèìàëüíèì âì³ñòîì ââàæàëè âì³ñò ÅÀÐ â ìåìáðàí³ 5 - 20 %, ïðè ÿêîìó êîíöåíòðàö³ÿ ÅÀÐ ïðàêòè÷íî íå âïëèâຠíà êðóòèçíó åëåêòðîäíî¿ ôóíêö³¿, à òàêîæ íà ÷óòëèâ³ñòü âèçíà÷åííÿ ³íøèõ îðãàí³÷íèõ ³îí³â []. ßê îïèñàíî â ðîáîò³ [56], ìåìáðàíè, ÿê³ ì³ñòÿòü ïîíàä 20 % ÅÀÐ â ìåìáðàí³, êóò íàõèëó êàë³áðóâàëüíî¿ êðèâî¿ ñêëàäຠ40 - 57 ìÂ/ðÑ, à ìåæà âèÿâëåííÿ ç çá³ëüøåííÿì âì³ñòó ²À ñòຠâñå íèæ÷îþ. Ìåìáðàíè ³ç êîíöåíòðàö³ºþ ÅÀÐ ïîíàä 25 %, âòðà÷àþòü âåëè÷èíó êðóòèçíè åëåêòðîäíî¿ ôóíêö³¿, õàðàêòåðíî¿ äëÿ îäíîçàðÿäíèõ ³îí³â, à òàêîæ çà ñâî¿ìè ô³çè÷íèìè âëàñòèâîñòÿìè º æîðñòê³øèìè, òâåðä³øèìè òà ìàëîïðèäàòíèìè äëÿ âèêîðèñòàííÿ. Îòæå, îïòèìàëüíèì âì³ñòîì ²À â ìåìáðàí³ äëÿ âèçíà÷åííÿ ìåëîêñèêàìó ââàæàºìî 5 - 20 % â³ä çàãàëüíî¿ ìàñè íàâàæêè ïðè âèãîòîâëåíí³ ìåìáðàíè.

 

3.2.4 Âïëèâ ðÍ ðîç÷èíó

Êèñëîòí³ñòü ñåðåäîâèùà, ÿêó îö³íþþòü çíà÷åííÿì ðÍ - º ôàêòîðîì, ÿêèé íàéá³ëüøîþ ì³ðîþ âïëèâຠíà ôóíêö³îíóâàííÿ ïðàêòè÷íî âñ³õ ³îí-ñåëåêòèâíèõ åëåêòðîä³â. Ó ³íñòðóêö³¿ ïî âèêîðèñòàííþ ²ÑÅ îáîâ'ÿçêîâî âêàçóþòüñÿ ä³àïàçîíè ðÍ äëÿ íîðìàëüíî¿ ðîáîòè åëåêòðîäó. Âïëèâ ðÍ ðîç÷èíó äîñë³äæóâàëè âèêîðèñòîâóþ÷è óí³âåðñàëüíó áóôåðíó ñóì³ø â ³íòåðâàë³ â³ä 3,0 äî 12,0 îäèíèöü ðÍ. Ðèñóíîê 3.2 ïîêàçóº âïëèâ êèñëîòíîñò³ ñåðåäîâèùà íà â³äãóê ìåëîêñèêàì - ÷óòëèâèõ åëåêòðîä³â íà îñíîâ³ ²À (Ð6Æ⁺)(Ìåë^-) òà ²À (ÌÇ⁺)(Ìåë^-).

      

Ðèñ. 3.2. Âïëèâ ðÍ ðîç÷èíó íà â³äãóê ìåëîêñèêàì-ñåëåêòèâíîãî åëåêòðîäà íà îñíîâ³ :1 -  ²À (Ð6Æ⁺)(Ìåë^-), 2 - ²À (ÌÇ⁺)(Ìåë^-)

Âçàãàë³, êèñëîòí³ñòü ñåðåäîâèùà âïëèâຠíà ñòàí ³îííîãî àñîö³àòó òà ³íøèõ êîìïîíåíò³â ìåìáðàíè, òîáòî, íà ãðàíèö³ ðîçä³ëó ôàç: ìåìáðàíà - ðîç÷èí ìîæóòü ïðîò³êàòè ðÿä ïàðàëåëüíèõ ïðîòåîë³òè÷íèõ ïðîöåñ³â, îïèñ ÿêèõ ìîæå áóòè äîñòàòíüî ñêëàäíèì. Çàãàëîì, ðîáî÷à îáëàñòü ôóíêö³îíóâàííÿ ²ÑÅ íà îñíîâ³ ²À âèçíà÷àºòüñÿ ïðîòåîë³òè÷íèìè âëàñòèâîñòÿìè êðóïíèõ ³îí³â, ùî âõîäÿòü äî ñêëàäó ²À [].

3.2.5 ×àñ â³äêëèêó

Âàæëèâîþ õàðàêòåðèñòèêîþ êîæíîãî ñåíñîðà º çäàòí³ñòü éîãî øâèäêî (çà ë³÷åí³ ñåêóíäè) ðåàãóâàòè íà çì³íó êîíöåíòðàö³¿ ïîòåíö³àëâèçíà÷àþ÷îãî ³îíà. Äëÿ öüîãî äîñë³äæóâàëè ÷àñ â³äêëèêó ñåíñîð³â ïðè ð³çí³é êîíöåíòðàö³¿ ìåëîêñèêàìó (ðèñ. 3.3).

Âèì³ðþâàëè ñåðåäí³é ÷àñ, íåîáõ³äíèé äëÿ òîãî, ùîá ïîòåíö³àë ìåìáðàííîãî åëåêòðîäó äîñÿãíóâ çíà÷åííÿ, ùî â³äð³çíÿºòüñÿ íà ± 1 ì â³ä ê³íöåâîãî ð³âíîâàæíîãî çíà÷åííÿ ï³ñëÿ çàíóðåííÿ åëåêòðîäà â ðîç÷èíè ìåëîêñèêàìó, ùî â³äð³çíÿþòüñÿ çà êîíöåíòðàö³ºþ â 10 ðàç. Ñòàòèñòè÷íèé ÷àñ â³äêëèêó äëÿ êîíöåíòðàö³é á³ëüøå 10^-4 ìîëü/ë áóâ 5 ñ; ïîòåíö³àë çàëèøàâñÿ ïîñò³éíèì ïðîòÿãîì 5 õâ.

Ðèñ. 3.3. ×àñ â³äãóêó åëåêòðîäà íà çì³íó êîíöåíòðàö³¿ ñòàíäàðòíèõ ðîç÷èí³â ìåëîêñèêàìó

×àñ â³äêëèêó äëÿ ðîç÷èí³â ç êîíöåíòðàö³ºþ 1·10^-4 - 1·10^-2 ìîëü/ë ñêëàäàâ 2 - 3 ñ òà 15 - 20 ñ äëÿ ðîç÷èí³â ç êîíöåíòðàö³ºþ 1·10^-7 -1·10^-6 ìîëü/ë ìåëîêñèêàìó  (ðèñ. 3.3).

3.2.6 Ñåëåêòèâí³ñòü

Íå ìåíø âàæëèâèì ôàêòîðîì, ùî âïëèâຠíà åëåêòðîäí³ õàðàêòåðèñòèêè åëåêòðîäó º ñåëåêòèâí³ñòü, ÿêà õàðàêòåðèçóº ìîæëèâ³ñòü âèçíà÷åííÿ íåîáõ³äíîãî êîìïîíåíòà â ïðèñóòíîñò³ ³íøèõ.

Êîåô³ö³ºíò ñåëåêòèâíîñò³ Ê_{À, Ì}  åëåêòðîä³â äëÿ ð³çíèõ êàò³îí³â òà àí³îí³â îö³íþâàâñÿ ìåòîäîì îêðåìèõ ðîç÷èí³â [45], ÿêèé áàçóºòüñÿ íà âèì³ðþâàíí³ ïîòåíö³àëó åëåêòðîäà â ðîç÷èíàõ, ÿê³ ì³ñòÿòü ò³ëüêè äîñë³äæóâàíèé ³îí. Öå, áåçóìîâíî, îäíà ç âàæëèâèõ õàðàêòåðèñòèê ²ÑÅ, ÿêà áàãàòî â ÷îìó é âèçíà÷ຠìîæëèâîñò³ ¿õ ïðàêòè÷íîãî âèêîðèñòàííÿ. Òîìó âèçíà÷åííÿ çíà÷åíü êîåô³ö³ºíò³â ñåëåêòèâíîñò³ º ïåðøî÷åðãîâèì çàâäàííÿì ïðè äîñë³äæåíí³ âëàñòèâîñòåé ²ÑÅ.

Îòðèìàí³ çíà÷åííÿ êîåô³ö³ºíò³â ñåëåêòèâíîñò³, îá÷èñëåí³ ³ç åêñïåðèìåíòàëüíèõ êðèâèõ, ïðèâåäåí³ íà ðèñ. 3.4.

Ðèñ. 3.4. Êîåô³ö³ºíòè ñåëåêòèâíîñò³ ìåëîêñèêàì-÷óòëèâîãî ñåíñîðà

Âñòàíîâëåíî, ùî á³ëüø³ñòü äîñë³äæåíèõ ³îí³â òà ðå÷îâèí íå çàâàæàþòü ïðè ðîáîò³ âèãîòîâëåíèõ ìåìáðàííèõ ñåíñîð³â. Î÷åâèäíî, ùî ñåíñîðè ó âèñîê³é ì³ð³ ñåëåêòèâí³ ïî â³äíîøåííþ äî ìåëîêñèêàìó, à òàêîæ ðå÷îâèí òà ³îí³â, ÿê³ ìîæóòü áóòè ïðèñóòí³ìè ó ôàðìàöåâòè÷íèõ ïðåïàðàòàõ.

 

3.2.7 ³äòâîðþâàí³ñòü îñíîâíèõ åëåêòðîäíèõ õàðàêòåðèñòèê ìåëîêñèêàì-÷óòëèâèõ ñåíñîð³â

Äîñë³äæóâàëè ÷àñ æèòòÿ åëåêòðîä³â. Äëÿ öüîãî ÷åðåç ïåâí³ ïðîì³æêè ÷àñó çí³ìàëè êàë³áðóâàëüí³ êðèâ³ âèãîòîâëåíèõ ìåìáðàí íà îñíîâ³ ð³çíèõ ïëàñòèô³êàòîð³â. Ó òàáëèö³ 3.4 ïîäàí³ ðåçóëüòàòè âèì³ðþâàíü, îòðèìàíèõ ó äåíü âèãîòîâëåííÿ ñåíñîð³â, à òàêîæ ðåçóëüòàòè, ÿê³ îòðèìàëè ÷åðåç 2 ì³ñÿö³ ï³ñëÿ ¿õ âèãîòîâëåííÿ (çí³ìàëè ïîêàçè ç îäíèõ òèõ æå ìåìáðàí).

Òàáëèöÿ 3.4

Âïëèâ ÷àñó íà îñíîâí³ åëåêòðîäí³ õàðàêòåðèñòèêè Ìåë-÷óòëèâîãî åëåêòðîäà

(0,075ã ÏÂÕ, 0,015ã ²À (Á6Æ⁺)(Ìåë^-), 0,15ìë ï-ðà, 0.5ìë ÒÃÔ)

Ïëàñòèô³êàòîð
	Ñmin, ìîëü/ë	à, ìîëü/ë	S, ìÂ/ðÑ
ÒÊÔ ÄÎÔ ÄÁÔ ÄÁÑ ÄÍÔ	3,16∙10-6 2,00∙10-5 1,00∙10-5 1,00∙10-5 2,51∙10-5	1∙10-2 - 1∙10-5 1∙10-2 - 1∙10-4 1∙10-2 - 1∙10-4 1∙10-2 - 5∙10-4 1∙10-2 - 5∙10-4	31,43 22,22 40,00 18,67 18,46
Ïëàñòèô³êàòîð	Åëåêòðîäí³ õàðàêòåðèñòèêè ²ÑÅ  ÷åðåç 2 ì³ñÿö³ ï³ñëÿ âèãîòîâëåííÿ ²ÑÅ
	Ñmin, ìîëü/ë	à, ìîëü/ë	S, ìÂ/ðÑ
ÒÊÔ ÄÎÔ ÄÁÔ ÄÁÑ ÄÍÔ	3,11∙10-6 1,93∙10-5 1,00∙10-5 1,00∙10-5 2,51∙10-5	1∙10-2 - 1∙10-5 1∙10-2 - 1∙10-4 1∙10-2 - 1∙10-4 1∙10-2 - 5∙10-4 1∙10-2 - 5∙10-4	30,43 20,22 41,00 16,67 18,46

Âñòàíîâëåíî, ùî ÷àñ æèòòÿ åëåêòðîä³â âèçíà÷àºòüñÿ â îñíîâíîìó ÷àñòîòîþ éîãî âèêîðèñòàííÿ. Îñíîâí³ åëåêòðîäí³ õàðàêòåðèñòèêè ìåëîêñèêàì-÷óòëèâèõ åëåêòðîä³â ï³ñëÿ äâîõ ì³ñÿö³â ¿õ âèêîðèñòàííÿ çáåð³ãàþòü ñâî¿ åëåêòðîäí³ õàðàêòåðèñòèêè. Íåçíà÷í³ çì³íè ïîì³òí³ ó êðóòèçí³ åëåêòðîäíî¿ ôóíêö³¿.

 

Âèñíîâêè äî ðîçä³ëó 3

Ó òâåðäîìó âèãëÿä³ âèä³ëåíî ²À ìåëîêñèêàìó ç îñíîâíèìè áàðâíèêàìè. Ïîêàçàíî ìîæëèâ³ñòü ñòâîðåííÿ íà ¿õ îñíîâ³ ìåìáðàííèõ ³ç âíóòð³øí³ì ðîç÷èíîì ïîð³âíÿííÿ ²ÑÅ. Åêñïåðèìåíòàëüíî âñòàíîâëåíî, ùî íà åëåêòðîäí³ õàðàêòåðèñòèêè âèãîòîâëåíèõ ²ÑÅ íà îñíîâ³ ²À âïëèâຠïðèðîäà ïëàñòèô³êàòîðà â ìåìáðàí³.

Âèâ÷åíî ïèòàííÿ ñåëåêòèâíîñò³ çàïðîïîíîâàíèõ ²ÑÅ. Ïîêàçàíî, ùî ðîáî÷èé ä³àïàçîí ðÍ ôóíêö³îíóâàííÿ åëåêòðîä³â ëåæèòü ó ìåæàõ 6-10.

Âèñíîâêè

1.      Ðîçãëÿíóòî çàãàëüíó õàðàêòåðèñòèêó, ô³çè÷í³, õ³ì³÷í³, ôàðìàöåâòè÷í³ òà ìåäè÷í³ âëàñòèâîñò³ ìåëîêñèêàìó.

2.      Îõàðàêòåðèçîâàíî íàÿâíó íà ñüîãîäí³ ³íôîðìàö³þ ïðî ìåòîäè âèçíà÷åííÿ ìåëîêñèêàìó.

3.      Ñèíòåçîâàíî ³îíí³ àñîö³àòè ìåëîêñèêàìó ç îñíîâíèìè áàðâíèêàìè êëàñó òðèôåí³ëìåòàíîâèõ (êðèñòàë³÷íèé ô³îëåòîâèé, ìàëàõ³òîâèé çåëåíèé) òà êñàíòåíîâèìè - ãðóïè ðîäàì³íó (ðîäàì³í 6Æ, áóòèëîâèé åô³ð ðîäàì³íó Á), ÿê³ óñï³øíî âèêîðèñòàíî ÿê åëåêòðîäîàêòèâí³ ðå÷îâèíè äëÿ âèãîòîâëåííÿ ìåëîêñèêàì-÷óòëèâèõ åëåêòðîä³â.

4.      Äîñë³äæåíî îñíîâí³ õ³ì³êî-àíàë³òè÷í³ õàðàêòåðèñòèêè, à ñàìå: âïëèâ ïðèðîäè òà âì³ñòó ïëàñòèô³êàòîðà, ðÍ ðîç÷èíó, ÷àñó â³äêëèêó, ïðèðîäè ïðîòè³îíà òà ³íøèõ ÷èííèê³â, ùî âïëèâàþòü íà ðîáîòó ðîçðîáëåíèõ åëåêòðîä³â.

5.      Âèâ÷åíî ïèòàííÿ ñåëåêòèâíîñò³ ìåìáðàííèõ ñåíñîð³â. Âñòàíîâëåíî, ùî âèçíà÷åííÿ ìîæíà ïðîâîäèòè â ïðèñóòíîñò³ ñóëüôàò, í³òðàò, îêñàëàò, áðîì³ä, õëîðèä, ôîñôàò, àöåòàò, òàðòðàò ³îí³â, ãëþêîçè òà ³íøèõ.

.        Âèãîòîâëåí³ ìåëîêñèêàì-ñåëåêòèâí³ åëåêòðîäè âîëîä³þòü õîðîøèìè åëåêòðîäíèìè õàðàêòåðèñòèêàìè ³ ìîæóòü áóòè êîðèñíèìè ïðè âèçíà÷åíí³ ìàêðîê³ëüêîñòåé ìåëîêñèêàìó ó ôàðìàöåâòè÷íèõ ïðåïàðàòàõ.

˳òåðàòóðà

 

1.      Êîðìîø Æ.Î. Ñïåêòðîôîòîìåòðè÷íå âèçíà÷åííÿ äèêëîôåíàêó ç âèêîðèñòàííÿì àñòðàôëîêñèíó / Æ.Î. Êîðìîø, ².Ï. Ãóíüêà, ß.Ð. Áàçåëü // Óêð. Õ³ì. æóðí. - 2008. - Ò. 74, ¹1. - Ñ. 64-68.

2.      Kormosh Zh. Preparation and ñharacterization of a diclofenac sensitive electrode based on a PVC matrix membrane / Zh. Kormosh, I. Hunka, Ya. Bazel // Acta Chimica Slovenica. - 2008. - Vol. 55, ¹ 2. - P. 261-267.

3.      Êîðìîø Æ.Î. Ñåíñîð äëÿ âèçíà÷åííÿ äèêëîôåíàêó / Æ.Î. Êîðìîø, ².Ï. Ãóíüêà, ß.Ð. Áàçåëü // Óêð. Õ³ì. æóðí. - 2008. - Ò. 74, ¹10. - Ñ. 91-95.

4.      Íèêîëåíêî Â.Â. Îáîñíîâàíèå âûáîðà íàèáîëåå ÷àñòî ïðèìåíÿåìûõ íåñòåðîèäíûõ ïðîòèâîâîñïàëèòåëüíûõ ñðåäñòâ ïðè âîñïàëèòåëüíûõ çàáîëåâàíèÿõ / Â.Â. Íèêîëåíêî // Óêð. ôàðì. æóðí. - 1997. - Ñ 14.

.        ³êòîðîâ À.Ï. Áåçîïàñíîñòü ñîâðåìåííûõ íåñòåðîèäíûõ ïðîòèâîñïàëèòåëüíûõ ïðåïàðàòîâ: ìåæäó ñöèëëîé è õàðèäáîé / À.Ï. ³êòîðîâ // Óêð. ðåâìàò. æóðí. - 2002. - T. 10, ¹ 4. - C. 12-22.

.        Çåë³íñüêà Î.Ì. Ôàðìàêîåêîíîì³÷íèé àíàë³ç íåñòåðî¿äíèõ ïðîòèçàïàëüíèõ ïðåïàðàò³â äëÿ ë³êóâàííÿ õâîðèõ íà ðåâìàòî¿äíèé àðòðèò â Óêðà¿í³ / Î.Ì. Çàë³íñüêà // Óêð. ðåâìàò. æóðí. - 2002. - T. 9, ¹3. - C. 27-31.

.        Êîâàëåíêî Â.Í. Ðåâìàòîëîãèÿ êàê îäíà èç âàæíåéøèõ ïðîáëåì ìåäèöèíû / Â.Í. Êîâàëåíêî, À.Ã. Êàìèíñüêèé // Óêð. ðåâìàò. æóðí. - 2000. - ¹ 1. - C. 3-8.

.        Ìàøêîâñüêèé Ì.Ä. Ëåêàðñòâåííûå ñðåäñòâà: Â 2 ò. Ò.1. / Ìàøêîâñüêèé Ì.Ä. - 14-å èçä., ïåðåðàá., èñïð. è äîï. - Ì.: ÎÎÎ «Èçä. Íîâàÿ âîëíà»; Èçä. Ñ.Á. Äèâîâ, 2002. - 540 ñ.: 8 ñ.

.        ³êòîðîâ Î.Ï. Ìåëîêñèêàì: áåçïåêà ïðè ìåäè÷íîìó çàñòîñóâàíí³ ÿê îñíîâà ðàö³îíàëüíî¿ ôàðìàêîòåðàﳿ / Î.Ï. ³êòîðîâ, Â.Ã. Êó÷åð, Î.Â. Êàøóáà // Óêð. Õ³ì. æóðí. - 2006. - Ò. 54, ¹1. - Ñ. 56-59.

.        Ìåëîêñèêàì ó ë³êóâàíí³ õâîðèõ íà ðåâìàòî¿äíèé àðòðèò ³ îñòåîàðòðîç / Ã.Â. Äçÿê, Ò.À. Ñèìîíîâà, Ì.Ã. Ãåòüìàí [òà ³í.] // Óêðà¿íñüêèé íåâðîëîã³÷íèé æóðíàë. - 2008. - ¹ 3. - Ñ. 110-111.

11.    Determination of meloxicam in human plasma using a HPLC method with UV detection and its application to a pharmacokinetic study / J. Bae, M. Kim, Ch. Jang, S. Lee // Journal of Chromatography B. - 2007. - Vol. 859. - P. 69-73.

12.    Yuan Yu. Determination of meloxicam in human plasma by liquid chromatography-tandem mass spectrometry following transdermal administration / Yu. Yuan, X. Chen^{, D}. Zhong // Journal of Chromatography B. - 2007. - Vol. 852. - P. 650-654.

13.    Simultaneous determination of piroxicam, meloxicam and tenoxicam in human plasma by liquid chromatography with tandem mass spectrometry / Ji Young , H.W. Lee, Yo. H. Kim [et al] // Journal of Chromatography B. - 2005. - Vol. 826. - P. 214-219.

14.    Application of an alkyl-diol silica precolumn in a column-switching system for the determination of meloxicam in plasma / W.R.G. Baeyens, G. Van der Weken, E.D’haeninck [et al] // Journal of Pharmaceutical and Biomedical Analysis. - 2003. - Vol. 32. - P. 839-846.

15.    Sensitive and rapid liquid chromatography-tandem mass spectrometry method for the determination of meloxicam in human Plasma / J.L. Wiesner, A.D. de Jager, F.C.W. Sutherland [et al] // Journal of Chromatography B. - 2003. - Vol. 785. - P. 115-121.

16.    LC determination and pharmacokinetics of meloxicam / B. Dasandi, Shivaprakash, H. Saroj, K. M. Bhat // Journal of Pharmaceutical and Biomedical Analysis. - 2002. - Vol. 28. - P. 999-1004.

17.    Simultaneous determination of piroxicam, meloxicam and tenoxicam in human plasma by liquid chromatography with tandem mass spectrometry / H. Yo. Ji, H. W. Lee, Yo. H. Kim [et al] // Journal of Chromatography B. - 2005. - Vol. 826. - P. 219-221.

18.    Vignaduzzo S.E. Method development and validation for the simultaneous determination of meloxicam and pridinol mesylate using RP-HPLC and its application in drug formulations / S.E. Vignaduzzo, P.M. Castellano, T.S. Kaufman // Journal of Pharmaceutical and Biomedical Analysis. - 2008. - Vol. 46. - P. 219-225.

19.    Igualada C. Rapid method for the determination of non-steroidal anti-inflammatory drugs in animal tissue by liquid chromatography-mass spectrometry with ion-trap detector / C. Igualada, F. Moragues, J. Pitarch // Analytica Chimica Acta. - 2007. - Vol. 586. - P. 432-439.

20.    Determination of meloxicam in bulk and pharmaceutical formulations / N.H. Zawilla, M.A. Mohammad, N.M. El kousy, S.M. El-Moghazy Aly // Journal of Pharmaceutical and Biomedical Analysis. - 2003. - Vol. 32. - P. 1135-1144.

21.    Hassan E.M. Spectrophotometric and fluorimetric methods for the determination of meloxicam in dosage forms / E.M. Hassan // Journal of Pharmaceutical and Biomedical Analysis. - 2002. - Vol. 27. - P. 771-777.

22.    Rao R.N. An overview of the recent developments in analytical methodologies for determination of COX-2 inhibitors in bulk drugs, pharmaceuticals and biological matrices / ^{R.N. Rao, S}. Meena^{, A}.R. Rao // Journal of Pharmaceutical and Biomedical Analysis. - 2005. - Vol. 39. - P. 349-363.

23.    Spectrophotometric methods for determining meloxicam in pharmaceuticals using batch and flow-injection procedures / M.S. García, C. Sanchez-Pedreno, M.I. Albero, J. Martí // European Journal of Pharmaceutical Sciences. - 2000. - Vol. 9. - P. 311-316.

24.    Optimized and validated spectrophotometric method for the determination of uranium(VI) via complexation with meloxicam / Lutfullah, M.N. Alam, N. Rahman [et al] // Journal of Hazardous Materials. - 2008. - Vol. 155. -P. 261-268.

25.    Altınöz S. Polarographic behaviour of meloxicam and its determination in tablet preparations and spiked plasma / S. Altınöz, E. Nemutlu, S. Kır // IL Farmaco. - 2002. - Vol. 57. - P. 463-468.

26.    Nemutlu E. Method development and validation for the analysis of meloxicam in tablets by CZE / E. Nemutlu, S. Kir // Journal of Pharmaceutical and Biomedical Analysis.- 2003. - Vol. 31. - P. 393-400.

27.    Liu H. Flow-injection chemiluminescence determination of meloxicam by oxidation with N-bromosuccinimide / H. Liu^{, L}. Zhang^{, Y}u. Hao // Analytica Chimica Acta. - 2005. - Vol. 541. - P. 187-192.

28.    Ãðèçîäóá À. ². Ïðîáëåìû êà÷åñòâà è ôàëüñèôèêàöèè ëåêàðñòâåííûõ ñðåäñòâ / À.². Ãðèçîäóá, Ñ.Â. Ñóð // Óêð. ìåä. ÷àñîï. - 2007. - ¹ 3 (59). - C. 137-144.

.        Êîíòðîëü çà áåçïåêîþ ë³êàðñüêèõ çàñîá³â â Óêðà¿í³: ñèñòåìà ôàðìàêîëîã³÷íîãî íàãëÿäó / Î.Â. Ñòåôàíîâ, Î.Ï. ³êòîðîâ, Â.². Ìàëüöåâ [òà ³í.] // Óêð. ðåâìàò. æóðí. - 2002. - ¹ 3 (9). - Ñ. 3-9.

.        Ëóðüå Þ.Þ. Ñïðàâî÷íèê ïî àíàëèòè÷åñêîé õèìèè / Þ.Þ. Ëóðüå - Ì.: Õèìèÿ, 1979. - 480 ñ.

.        Êàììàí Ê. Ðîáîòà ñ èîíîñåëåêòèâíûìè ýëåêòðîäàìè / Ê. Êàììàí. - Ì.: Ìèð, 1980. - 283 ñ.

32.    Davies I.E.W. Nitrate ion selective electrodes based on poly(vinilchloride) matrix membranes / I.E.W. Davies, G.J. Moody, I.D.R. Thomas // Analyst. - 1972. -  Vol. 71. - P. 87-94.

.        Moody G.C. A calcium-sensitive electrode based on a liquids ion exchanger in a poly(vinil-chloride) matrix / G.C. Moody, R.B. Oke, I.D.R. Thomas // Analyst. - 1970. -Vol. 95. - P. 910-914.

34.    Hiiro K. A clorate ion-selective electrode based on poly(vinilchloride) matrix membrane / K. Hiiro, G.J. Moody, I.D.R. Thomas // Talanta. - 1975. - Vol. 22. - P. 918-919.

35.    Ãðàíæàí À.Â. Ïðèìåíåíèå èîíñåëåêòèâíåíûõ ýëåêòðîäîâ â ôàðìàöåâòè÷åñêîì àíàëèçå (îáçîð) / À.Â. Ãðàíæàí, À.Ê. ×àðûêîâ // Õèì.- ôàðìàö. æóðí. - 1993. - Ò. 27, ¹ 7. - Ñ. 51-56.

.        Çîëîòîâà Þ.À. Îñíîâû àíàëèòè÷åñêîé õèìèè / Þ.À. Çîëîòîâà, Å.Í. Äîðîõîâà, Â.È. Ôàäååâà. - .Ì.: 2000. - 494 ñ.

37.    Áàçåëü ß.Ð. Ïðàêòè÷íèé êóðñ àíàë³òè÷íî¿ õ³ì³¿. / ß.Ð. Áàçåëü, Î.Ã. Âîðîíè÷, Æ.Î. Êîðìîø. - Ë.: Âåæà, 2004. - ×.1. - 260 ñ.

.        Ëàêøìèíàðàíàéàõ Í. Ìåìáðàííûå åëåêòðîäû / Í. Ëàêøìèíàðàíàéàõ. - Ë.: Õèìèÿ, 1979. - 430 ñ.

.        Íèêîëüñüêèé Á.Ï. Èîíîñåëåêòèâíûå ýëåêòðîäû / Á.Ï. Íèêîëüñüêèé, Å. Â. Ìàòòåðîâà. - Ë.: Õèìèÿ, 1980. - 240 ñ

.        Ïåòðóõèí Î.Ì. Èîíî - ñåëåêòèâíûå ýëåêòðîäû / Î.Ì. Ïåòðóõèí. - Ì.: Çíàíèå, 1932.- 32 ñ.

41.    Umezawa Y. Potentiometric selectivity coefficients of ion - selective electrodes / Y. Umezawa, Ph. Buhlmann, K. Umezawa // Pure Appl. Chem. - 2000. - Vol 72, ¹ 10, P - 1851 - 2082.

.        Ìîðô Â. Ïðèíöèïû ðàáîòû èîíîñåëåêòèâíûõ ýëåêòðîäîâ è ìåìáðàííûé òðàíñïîðò / Â. Ìîðô. - Ì.: Ìèð, 1985. - 280 ñ.

.        Ñïðàâî÷íîå  ðóêîâîäñòâî ïî ïðèìèíåíèþ èîíîñåëåêòèâíûõ ýëåêòðîäîâ. - Ì.: Ìèð, 1986. - 231 ñ.

44.    Áàçåëü ß.Ð. Ýëåêòðîäíîàêòèâíûå âåùåñòâà íà îñíîâå èîííûõ àññîöèàòîâ ñ êàòèîííûìè êðàñèòåëÿìè â èîíîìåòðèè / ß.Ð. Áàçåëü // Æóðí. àíàëèò. õèìèè. - 2002. - Ò. 57, ¹ 12. - C. 1252 - 1256.

45.    Êàììàí Ê. Ðîáîòà ñ èîíîñåëåêòèâíûìè ýëåêòðîäàìè / Ê. Êàììàí. - Ì.: Ìèð, 1980. - 283 ñ.