Рекреаційний потенціал лісу

Рекреаційний потенціал лісу

РЕФЕРАТ

Кваліфікаційна робота бакалавра: 55 с., 23 рис., 4 табл., 10  посилань.

Мета роботи - визначення рекреаційного потенціалу лісонасаджень Кіровського лісництва за запропонованою в роботі методикою.

У роботі проаналізовано лісотипологічні та лісотаксаційні особливості насаджень Кіровського лісництва. Визначено оцінки естетичних, санітарно-гігієнічних, технологічних властивостей та стійкості лісонасаджень до рекреаційних навантажень. Встановлений ступінь придатності території для різних видів відпочинку.

РЕКРЕАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЛІСУ, ЕСТЕТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ, ТЕХНОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ, САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ, РЕКРЕАЦІЙНІ НАВАНТАЖЕННЯ, МЕТОДИКА, ЛІСОВИЙ БІОГЕОЦЕНОЗ, ВІДПОЧИНОК

РЕФЕРАТ

Квалификационная работа бакалавра: 55 с., 23 рис., 4 табл., 10 ссылок.

Цель работы − определение рекреационного потенциала лесонасаждений Кировского лесничества по предложенной в работе методике.

В работе проанализированы лесотипологические и лесотаксационные особенности насаждений Кировского лесничества. Определены оценки эстетических, санитарно-гигиенических, технологических свойств и устойчивости лесонасаждений к рекреационным нагрузкам. Установлена степень пригодности территории для различных видов отдыха.

РЕКРЕАЦИОННЫЙ ПОТЕНЦИАЛ ЛЕСА, ЭСТЕТИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА, ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА, САНИТАРНО-ГИГИЕНИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА, РЕКРЕАЦИОННАЯ НАГРУЗКА, МЕТОДИКА, ЛЕСНОЙ БИОГЕОЦЕНОЗ, ОТДЫХ

ABSTRACT

Qualifications bachelor's work: 55 p., 23 pic., 4 tab., 10 references.

Purpose - to determine the recreational potential of forests Kirov Forestry on the proposed work methodology.the work analyzes foresttypology and foresttaxation especially stands of the Kirov Forestry. Determined by assessing the aesthetic, sanitary, technological properties and stability of forests to recreational pressures. The degree of suitability of areas for various types of recreation.POTENTIAL OF FORESTS, AESTHETIC PROPERTIES, PROPERTIES, RECREATIONAL PROPERTIES, METHODS, FOREST ECOSYSTEM, RECREATION

ЗМІСТ

Вступ

1. Аналітичний огляд проблеми рекреаційного лісокористування

1.1 Основні положення природного рекреаційного потенціалу лісів

1.2 Характеристика рекреаційних лісів та їх структура

1.3 Принципи функціонального зонування території лісів

1.4 Можливі заходи з благоустрою рекреаційних територій

1.5 Вплив рекреаційної діяльності на лісові біогеоценози

.6 Стійкість деревних рослин в урбоекосистемах Донбасу

2. Методика оцінки рекреаційного потенціалу лісів степової зони південно-сходу України

3. Рекреаційна оцінка лісових насаджень Кіровського лісництва Донецького Держлісгоспу

Висновки

Перелік посилань

Вступ

Актуальність обраної теми перш за все полягає в тому, що в останні десятиліччя значно зросла роль лісу як ресурсу сфери відпочинку, а його благотворний вплив на організм людини відомий вже давно, тобто люди все частіше прагнуть проводити більше свого відпочинку на природі. Однак, в результаті людської діяльності, ліси втрачають свої цінні властивості, тому їх збереження є одним з найважливіших завдань. Рекреаційна оцінка лісів допомагає нам визначити придатність лісів для відпочинку населення.

Метою даної роботи є визначення рекреаційного потенціалу лісонасаджень Кіровського лісництва за запропонованою в роботі методикою.

Об'єктом дослідження є лісові насадження урочищ.

Предметом дослідження є рекреаційні властивості лісових біогеоценозів.

Відповідно до висунутої мети, основними задачами дослідження були:

         аналіз літературних джерел, в яких розглядаються проблеми рекреаційного лісокористування;

         аналіз лісо типологічних та лісотаксаційних характеристик насаджень Кіровського лісництва;

         розрахунок оцінок рекреаційного потенціалу окремих виділів і кварталів лісництва;

         розробка рекомендацій щодо оптимального планування рекреаційної діяльності на території досліджених урочищ.

1. Аналітичний огляд проблеми рекреаційного лісокористування

.1 Основні положення природного рекреаційного потенціалу лісів

Лісова рекреація, під якою розуміються різноманітні форми відпочинку в лісі, давно займає певне місце в житті суспільства, але в останні десятиліття вона перетворилася на потужний чинник антропогенного впливу на ліс. Згідно А.І. Тарасову [1], рекреаційне лісокористування - це сукупність явищ, що виникають у зв'язку з експлуатацією лісу для туризму і відпочинку. Сутність його полягає у двосторовому зв'язку: вплив лісу на відпочиваючих і відпочиваючих на ліс. Вплив лісу − пасивний, вплив відпочиваючих, або рекреантів - активний.

Суб'єктами рекреаційного лісокористування є рекреанти і підприємства, що обслуговують їх безпосередньо в лісі. Рекреанти впливають на ліс самі, а також через:

автомобілі, мотоцикли та інші транспортні засоби;

спортивний і мисливський інвентар - велосипеди, лижі, зброю;

тварин, яких населення використовує під час відпочинку в лісі − собак, коней і т.д.

У процесі рекреації туристи та відпочиваючі використовують ліс для походів, поїздок, прогулянок; установки автомашин, будинків на колесах, наметів, куренів із заготівлею лісоматеріалів та розчищення майданчиків; приготування їжі та обігріву з розпалюванням і заготівлею дров; лікування, ігор, спорту; полювання, рибної ловлі, збирання грибів, ягід, плодів і квітів (рис. 1.1).

Всі ці заняття можуть бути віднесені до рекреації, якщо вони здійснюються задля відпочинку і не є виробничою діяльністю чи промислом [2]. При цьому рекреантом можна вважати кожного, хто прийшов у ліс не в цілях роботи або заробітку. Але суб'єктами рекреаційного лісокористування не слід вважати людей або підприємства, які знаходяться за межами загальної площі лісу, хоча і в зоні його благотворного впливу. З точки зору запропонованого визначення було б невиправдано ототожнення рекреаційної та оздоровчої функцій лісу. Сфера останньої ширше і виходить далеко за межі лісу. Недоцільно також ототожнення рекреації і туризму. Більшість визначень туризму виходить з того, що тривалість туристичної поїздки становить 24 години і більше, а менш тривалі відносять до екскурсій. У всякому разі, десятихвилинну пробіжку по лісопарку або прогулянку з дитячою коляскою важко назвати туризмом, але, безумовно, слід віднести до рекреаційного лісокористування [3].

Рисунок 1.1 - Основні типи рекреації

Традиційним видом рекреації є аматорське полювання, але на території власне рекреаційних лісів воно неприпустиме.

Повинен здійснюватися комплекс заходів, завдяки яким ліси, що стали місцями відпочинку, в тому числі й масового, можуть бути збережені, потреби людини у відпочинку на природі задоволені, а саме рекреаційне лісокористування стане економічно вигідним. Вирішення цієї проблеми має одночасно йти двома шляхами: оптимізованої системної організації рекреаційного лісокористування та екологічного виховання населення [3].

.2 Характеристика рекреаційних лісів та їх структура

Практично всі ліси, придатні для організації в них відпочинку та оздоровлення, є рекреаційними, їх використання обумовлене наявністю унікальних природних комплексів з мальовничими ландшафтами, багатими рослинним і тваринним світом, значною кількістю водойм, мінеральних цілющих джерел, а також впливом цілої низки соціально-економічних і медико-біологічних факторів.  Найважливішими особливостями, що визначають придатність лісових територій для рекреаційного використання, є:

екологічні функції лісів, їх величезна водоохоронна-захисна, середоутворюча і рекреаційна роль, що знаходяться в гармонійному поєднанні;

викоростання лісів поблизу лікувальних джерел, водойм, у місцевостях, найбільш сприятливих для кліматолікування і т. п.;

розміщення рекреаційних ресурсів в освоєному і густонаселеному регіоні країни на невеликому видаленні від великих промислових і культурних центрів.

Проте до цих пір немає однозначного розуміння терміна «рекреаційні ліси» і його змісту, а думки фахівців лісового господарства розходяться, так як ліси будь-якої групи і категорії захисності можуть використовуватися для відпочинку.

На думку І.В. Тарасова [1], до рекреаційних лісів слід відносити території лісового фонду, які використовуються для різнобічної рекреаційної діяльності. Л.П. Рисін вважає [4], що до рекреаційних слід відносити тільки ті ліси, які призначені для відпочинку і підготовлені для нього, ведення господарства в яких орієнтоване в першу чергу на відпочинок населення. А.І. Тарасов серед характерних ознак рекреаційних лісів виділяє значну інтенсивність їх відвідування та наявність у них деяких витрат лісового господарства на рекреацію. Однак рекреанти не обмежуються використанням лише таких лісів, часто виїжджаючи за їх межі. У середньому на рекреаційні ліси припадає близько 80 % лісового відпочинку [1].

Для рекреаційного використання слід призначати лісові території з досить високим рекреаційним потенціалом − стійкі по відношенню до рекреаційних навантажень і зручні для користування. Рекреаційний потенціал лісового ландшафту − це міра можливості виконання останнім рекреаційних функцій, обумовлена його природними властивостями і результатами діяльності людини. Комплексна оцінка рекреаційного потенціалу грунтується на трьох основних показниках: привабливість, комфортність і стійкість [4].

Рекреаційні ліси, тобто ліси зелених зон, міські парки і лісопарки повинні бути підготовлені для масового повсякденного відпочинку населення. До складу внутрішньоміських зелених насаджень рекреаційного використання належать природні і штучні лісові масиви, що входять у категорію «міські ліси», а також міські парки, ботанічні сади, дендрарії і ін.

До власних рекреаційних лісів, розташованих поза міською межею, належать ліси зелених зон - оточуюча місто територія, формування якої підкоряється його інтересам, що виконує природоохоронні та рекреаційні функції. Природоохоронні функції лісів полягають в тому, що вони є гарантом екологічної рівноваги міського середовища. Оскільки місто є системою штучною, що не володіє механізмами відновлення та очищення навколишнього середовища, необхідна наявність зелених насаджень, які оптимізують і стабілізують екологічну обстановку на урбанізованих територіях. Ліси є «легенями міст», вони виробляють кисень, поглинають з атмосфери вуглекислий газ, значно знижують рівень забруднення повітря, води і грунту. З погіршенням екологічної обстановки роль лісів значно зростає, що відбивається на підвищенні рекреаційної активності населення [5].

Зелені зони виділяються на землях лісового фонду розташовуються за межами міської риси в зоні транспортної доступності міського та приміського транспорту. Поділяються вони на три господарські частини з різним рівнем ведення лісового господарства: паркову, лісопаркову і лісогосподарську.

До паркової частини можуть бути віднесені парки і лісопарки з елементами благоустрою, що мають чіткі межі, композиційний центр, розгалужену дорожньо − стежкову мережу.

Лісопаркова частина зеленої зони виділяється на території лісового фонду в радіусі 10 − 15 км від міста. Лісопарковий пояс може мати вигляд кільця (Москва, Київ), півкільця (Санкт-Петербург, Рига) або утворювати своєрідні конфігурації, що переплітаються з міськими парками (Уфа). У лісопаркову зону включаються лісові ділянки, розташовані в мальовничій місцевості, поблизу залізничних і шосейних доріг, річок та інших водних об'єктів, які є улюбленим місцем відпочинку населення, а також лісові масиви, які за своїми естетичними властивостями перевершують інші насадження і можуть стати інтенсивно відвідуваними після проведення робіт з благоустрою. Площі лісопаркових госпчастини, як правило, відносно невеликі. Господарство тут має бути спрямоване на створення переважно різновікових, мішаних і складних за складом насаджень, мальовничо поєднаних деревно-чагарникових порід, спрямованих на поліпшення санітарно-гігієнічних функцій лісу шляхом проведення лісогосподарських заходів з елементами паркового благоустрою, на створення єдиної ландшафтно-планувальної та об'ємно- просторової структури.

Лісогосподарська частина зеленої зони розташовується в радіусі слідуючому за лісопарковою частиною, на відстані 10 − 50 км від міста. Зі збільшенням кількості особистих автомобілів та мережі приміських автобусних маршрутів віддалені лісові масиви стають більш доступними.

Решта лісу, що виконує рекреаційні функції, становить той фонд, який може бути використаний для неорганізованого короткочасного відпочинку та розширення існуючих зон відпочинку. Ліси III групи [5] виключаються з можливої рекреаційної експлуатації, хоча в деяких випадках вони можуть використовуватися для відпочинку, проте до рекреаційних їх віднести не можна.

.3 Принципи функціонального зонування території лісів

Обов'язковою умовою організації рекреаційного лісокористування має бути функціональне зонування території, призначеної для відпочинку. У кожному випадку виділяються зони:

активного відпочинку;

прогулянкова;

санітарно-захисна;

зона, що підлягає особливій охороні.

Для зони активного відпочинку характерні особливо високі рекреаційні навантаження (і по інтенсивності, і за тривалістю), тому організація території тут повинна бути диференційованою і охоплювати всю площу. Ландшафт зони активного масового відпочинку повинен бути:

різноманітним і привабливим для сприймання, і відпочинку;

досить стійким до інтенсивного рекреаційного впливу.

Виконанню цих умов поряд з природними властивостями території сприяють:

формування структури та природного складу лісів;

проведення біотехнічних заходів;

благоустрій місць відпочинку;

профілактика можливих порушень встановленого режиму.

Санітарно-захисна зона призначена для виконання лісовими екосистемами екологічних функцій; заходи з благоустрою тут не передбачаються, але регулярний контроль за станом території необхідний.

У межах зони особливої охорони, можуть перебувати вразливі або особливо цінні природні комплекси, місця проживання рідкісних видів рослин або тварин і ін. В інтересах збереження біологічного різноманіття лісів такі ділянки лісових територій мають бути виведені із сфери дії рекреаційних навантажень (до них не проводиться благоустрій , відсутня дорожньо-тропиночная мережу і т.ін.).

Організація рекреаційного лісокористування має базуватися на зонально-типологічній основі з урахуванням природних особливостей ландшафту: рельєфу, грунту, рослинності, тваринного світу. Кожна природна зона має тільки її властиві кліматичні особливості, від яких великою мірою залежить комфортність відпочинку на природі. Грунти по-різному реагують на рекреаційні навантаження, володіють різною стійкістю і здатністю до відновлення. Повинні бути обов'язково прийняті до уваги еколого-біологічні особливості основних лісоутворюючих порід, оскільки від них багато в чому залежить толерантність лісових насаджень до рекреаційного впливу. Лісові екосистеми різних типів, з одного боку, неоднаково привабливі для відпочинку, а з іншого − характеризуються різкою стійкістю [6].

При лісовпорядкування рекреаційних лісів характеристика таксаційних виділів повинна супроводжуватися оцінкою їх рекреаційних потенціалів за наступними показниками:

естетичним властивостями;

санітарно-гігієнічним властивостями;

технологічним і ситуаційним властивостями;

рекреаційної стійкості.

Проект організації рекреаційних лісів повинен бути спрямований на:

формування стійких і естетично привабливих лісових насаджень;

благоустрій лісових територій, впорядкування і регулювання відпочинку

системи його обслуговування з урахуванням характеру рекреаційного лісокористування;

посилення охорони лісів від пожеж, ймовірність яких зростає в місцях рекреаційного лісокористування;

організацію постійного моніторингу стану лісів, в тому числі і переданих в оренду;

запобігання деградації лісових екосистем і пейзажів, особливо цінних в естетичному відношенні.

Заходи, спрямовані на підвищення рекреаційного потенціалу лісових екосистем, оптимізацію їх санітарно-гігієнічних, естетичних, захисних та рекреаційних функцій, призначаються по кожному з таксаційних виділів.

Для здійснення рекреаційної діяльності лісові ділянки надаються в постійне (безстрокове) користування державним і муніципальним установам, іншим особам − в оренду. Правила використання лісів для здійснення рекреаційної діяльності встановлюються уповноваженим центральним органом виконавчої влади. У лісах допускається зведення тимчасових будівель і здійснення їх благоустрою; дозволяється фізкультурно - оздоровчі, спортивні та спортивно-технічні споруди. Громадяни мають право вільно і безкоштовно перебувати в лісах і для власних потреб здійснювати заготівлю та збирання дикорослих плодів, ягід, горіхів, грибів та інших придатних для вживання в їжу лісових ресурсів [7].

.4 Можливі заходи з благоустрою рекреаційних територій

Для лісів зеленої зони необхідні лісогосподарські заходи, спрямовані на збереження і підвищення довговічності рекреаційних насаджень в умовах високого антропогенного навантаження. Головним інструментом регулювання рекреаційного користування є благоустрій рекреаційних територій.

На території рекреаційних зон можуть розташовуватися будинки відпочинку, пансіонати, кемпінги, об'єкти фізичної культури і спорту, туристичні бази, стаціонарні та наметові туристично-оздоровчі табори, навчально-туристичні стежки, дитячі та спортивні табори і інші аналогічні об'єкти.

По трасах рекреаційних маршрутів необхідно проведення благоустрою і естетичне оформлення прилеглих смуг лісу.

Мальовничі ландшафти та благоустрій території повинні складати      15 - 20 % площі лісів, залучених в рекреаційну діяльність.

Лісові ділянки, найбільш часто відвідувані населенням у рекреаційних цілях, повинні бути раціонально організовані, мати мережу доріг, прогулянкових маршрутів, місць відпочинку і стоянок. При правильному плануванні насадження не толочаться і виконують свої санітарно-гігієнічні та естетичні функції [8].

Для створення сприятливих умов організації відпочинку та прогулянок населення проводяться наступні роботи:

ремонт існуючих доріг і під'їзних шляхів, будівництво стежкової мережі;

розчищення існуючих ставків та водойм від захаращення та сміття;

будівництво та благоустрій пляжів (прибирання від сміття, спорудження грибків, лавок, роздягалень і т.д.);

утримання в чистоті (періодична прибирання сміття) найбільш відвідуваних населенням місць у парковій і лісопарковій господарських частинах;

планування території (засипка ровів, видалення купин, спилювання пнів на рівні землі і ін.)

декорування непривабливих місць (посадка дерев, чагарників, огорож тощо);

будівництво в найбільш відвідуваних місцях укриттів від дощу, лавок, столів, місць куріння, альтанок та інших малих архітектурних форм, а також установка урн для сміття;

наявність майданчиків та автостоянок, переходів, спусків, оформлення входів; установка текстових показників, наочної агітації з охорони природи;

У першу чергу заходи з благоустрою проводять у міських лісах, лісопаркової частини зелених зон поселень в найбільш відповідних для цього насадженнях (табл.1.1).

Таблиця 1.1 − Заходи з благоустрою рекреаційних територій

.5 Вплив рекреаційної діяльності на лісові біогеоценози

Порушення у складі та структурі рекреаційних лісів мають двоякий характер. Одні з них виникають у процесі користування лісом спонтанно, рівень їх прояву в більшій мірі залежить від кількості відпочиваючих, лісорослинних умов і лісівничо-таксаційних показників самого лісу. В умовах безкоштовного користування лісом, в рамках існуючого законодавства, за ці порушення позов пред'явити нікому і відповідальності ніхто не несе [9]. Однак, спонтанні порушення перетворюють біологічну сутність лісу, вносячи в нього глибокі, часом непоправні відхилення, і в умовах інтенсивних рекреаційних навантажень вони неминучі. Тому справедливіше було б віднести їх до категорії власне лісопорушень на відміну від інших, що належать до сфери правопорушень у рекреаційному лісі.

Порушення найчастіше виникають у зв'язку з відсутністю організацію територій і дорожньо - стежнекової мережі, а наслідки їх носять довготривалий характер і зводяться до таких двох груп структурного та функціонального зміни лісу: складу і структури лісу і лісорослинного середовища.

До порушень першої групи відносяться:

витоптування живого надгрунтового покриву;

пошкодження та знищення підросту і підліска;

посилення диференціації дерев за класами зростання;

падіння лінійного і радіального приросту;

дроблення виділів;

спрощення типів лісу;

зміна порід;

збіднення біофонда і біологічного різноманіття.

Складовими змінами лісорослинних середовища є: ерозія грунтів, погіршення їх водно-фізичних, фізичних і фізико-хімічних властивостей, збільшення освітленості, поява температурних ножиць, забруднення побутовими відходами, відчуження землі.

Імпульсивні порушення (рубка окремих дерев або ділянки, умисний чи ненавмисний підпал, захаращення лісу сміттям і радіонуклідами і ін.) виявляються протягом короткого проміжку часу (година, день, доба, тиждень). Вони виявляються, як правило, безпосередньо після їх завершення, в той час як наслідки спонтанних порушень виявляються набагато пізніше, коли їх ознаки і наслідки стають часто незворотними і важкими. Відрізняються ці два види і за частотою їх звершень та тяжкості їх наслідків; якщо першим властивий розтягнутий у часі характер, то другі виявляються частіше, а за тяжкістю наслідків вони цілком порівнянні зі спонтанними лісопорушеннями [4].

.6 Стійкість деревних рослин в урбоекосистемах Донбасу

Південний схід України розташований в межах степової зони, що зумовлює загальну фізико-географічну невідповідність зростанню тут лісу. Крім того, потужний промисловий потенціал Донбасу, що включає великі підприємства енергетики, вуглевидобутку, коксохімії, металургії та машинобудування, а також велика щільність населення (202 чол/км²) з рівнем урбанізації в 90 %, що створює загрозливе і небезпечне забруднення повітряного середовища, водних джерел і грунтів і зумовлюють посилену рекреацію і зміну гідрологічного режиму регіону.

І хоча висока родючість зональних грунтів - чорнозему звичайного та високе теплозабезпечення регіону створюють передумови для формування штучних дендроценозов, спыльна дія екстремальних природних і антропогенних факторів формує тут жорсткі лісорослинні умови. Тому формування в цих умовах стійких санітарно-захисних та декоративних міських дендроценозів завжди було важливим і злободенним.

Природна дендрофлора південного сходу України включає 107 видів дерев і чагарників. У зеленому будівництві в промислових центрах регіону використовується близько 210 видів, з них 140 інтродукованих і 70 аборигенних. З усього різноманіття культивованих видів широке поширення отримали 30 - 40 деревних порід і чагарників, а основу дендроценозів становлять 10 - 15 видів.

Показником антропотолерантності дендроценозів в міському середовищі є їх довговічність. В умовах регіону тривалість життя деревних рослин скорочується в 3 - 4 рази і, за рідкісним винятком, становить не більше 50 - 60 років. У молодому віці для них характерні високі темпи зростання і прискорений розвиток, а потім швидке старіння, що обумовлюється інтенсивним витрачанням життєвих ресурсів або адаптаційної енергії на пристосування до несприятливих умов середовища. У міських насадженнях, наприклад, зафіксовано низьку тривалість життя тополі Симоні (25 - 30 років), тополі італійського (35 - 45 років), тополі Боле (45 - 50 років), берези повислої (30 - 40 років) [4].

2. Методика оцінки рекреаційного потенціалу лісів степової зони

південно-сходу України

Рекреаційний потенціал лісу (РПЛ) визначається як сукупність природних, культурно-історичних і соціально-економічних передумов організації рекреації та екологічного туризму на території лісового фонду. При оцінці РПЛ доводиться враховувати неоднорідність території. У земельному фонді південного сходу України панують категорії земель, малопридатні для рекреації та екотуризму. Наприклад, у Донецькій області сільськогосподарські землі займають - 77,2 %, забудовані - 7,4 %, «неудоб′я» - 3,9 %. Основу для рекреаційної діяльності в регіоні складають ліси (7,6 %) і частково «води» (1,0 %). При цьому першоджерелом (базисом) рекреаційної галузі є лісові біогеоценози і ландшафти, а роль економічної та управлінської функції - вторинна. На жаль, увага по відношенню до природного потенціалу лісів значно поступається увазі до економічних та управлінських проблем лісокористування (туристичний бізнес, сервіс, курортна справа тощо).

В роботі використана методика оцінки рекреаційного потенціалу лісів (рис. 2.1) степової зони південного сходу України, описана в роботі [10]. Степова зона є нехарактерною для зростання лісів, внаслідок чого ліси південного сходу України відчувають жорстку конкуренцію з степовими видами. На ії території переважають штучно створені лісові культури, стійкість і тривалість життя яких значно нижча у порівнянні з насадженнями, що зростають у лісостеповій і лісовій зонах. Зустрічаються природні ліси приурочені здебільшого до зон так званої «екологічної відповідності».

Рисунок 2.1 − Напрями визначення рекреаційного потенціалу лісу

Відповідно до цієї методики, РПЛ (рис. 2.1) визначається розрахунком окремо для кожного виділу оцінки естетичних, санітарно-гігієнічних, технологічних властивостей і оцінки стійкості лісового масиву до рекреаційних навантажень.

Рисунок 2.2 − Схема оцінки естетичних властивостей лісу

На основі отриманих оцінок обчислюються рекреаційні оцінки для різних видів відпочинку.

Рисунок 2.3 - Схема оцінка технологічних властивостей лісу

Рисунок 2.4 − Оцінка стійкості лісу до рекреаційних навантажень

Рисунок 2.5 − Оцінка санітарно-гігієнічних властивостей лісу

Рисунок 2.6 − Схема оцінки естетичних властивостей лісових біоценозів, оцінка просторової структури

Рисунок 2.7 − Схема оцінки естетичних властивостей лісових біоценозів, оцінка натуральності лісу

Рекреаційна оцінка естетичних властивостей (x), згідно з запропонованою методикою, визначається в балах (мінімальна оцінка − 15 балів, максимальна − 59 балів), за показниками, представленими на (рис. 2.2) Підсумковий бал обчислюється підсумовуванням бальних оцінок дванадцяти окремих показників (х1 - х12) (рис. 2.6 - 2.8). Як видно з представленої схеми (рис. 2.6), вищу оцінку просторової структури, згідно з методикою, отримає насадження з чітко вираженим груповим розміщенням дерев, невеликої повноти і з доброю проглядуваністю.

Рисунок 2.8 − Схема оцінки естетичних властивостей лісових біоценозів, оцінка різноманітності лісу

Рисунок 2.9 − Показники оцінки санітарно-гігієнічних властивостей лісу, оцінка мікрокліматичних властивостей лісу

Рисунок 2.10 − Показники оцінки санітарно-гігієнічних властивостей лісу: оцінка наявності комах

Рисунок 2.11 − Показники оцінки санітарно-гігієнічних властивостей лісу, оцінка якісного складу повітря

Рисунок 2.12 − Схема оцінки стійкості лісів до рекреаційних навантажень

Рисунок 2.13 − Схема оцінки стійкості лісів до рекреаційних навантажень

Оцінка технологічних і ситуаційних властивостей, відображує можливість використання лісових біогеоценозів для відпочинку і їх доступність для відпочиваючих. Оцінка технологічних і ситуаційних властивостей лісових біогеоценозів (z) визначається підсумовуванням бальних оцінок розглянутих показників, у яких були виділені наступні градації:

тип лісорослинних умов (z1) - А5, В5, С5, D5, D4 (1 бал); А4, В4, С4, D3 (2 бали); А3, В3, С3, D2 (3 бали); А2, В2, С2, С1, D1 (4 бали); А1, В1 (5 балів); - відстань від найближчої частини виділу до дороги або залізничної колії (z2) - більше 1000 м (1 бал); 500 - 1000 м (2 бали), 250 - 499 м (3 бали); 100 - 249 м (4 бали); до 100 м (5 балів);

відстань від найближчої частини виділу до населеного пункту (z3) - більше 3000 м (1 бал); 2000 - 3000 м (2 бали), 1000 - 2999 м (3 бали); 500 - 999 м (4 бали); до 5 00 м (5 балів);

характеристика підросту і підліску (z4) - густий підріст і підлісок заввишки більше двох метрів і зімкнутістю більше 0,4 (1 бал); підріст і підлісок висотою до двох метрів і зімкнутістю 0,2 - 0,3 (2 бали); підріст і підлісок з груповим розміщенням і висотою до 1,5 метрів (3 бали); підріст і підлісок рідкісними групами (4 бали); підріст і підлісок відсутні (5 балів).

Мінімальне значення оцінки технологічних властивостей складає 4 бали, максимальне - 20 балів.

Оцінка санітарно-гігієнічних властивостей лісу - одна з найважливіших складових при визначенні рекреаційного потенціалу лісу (рис. 2.5, 2.9 - 2.11). Мінімальна оцінка санітарно-гігієнічних властивостей складає 7 балів, максимальна - 35 балів.

Найважливішою складовою рекреаційного потенціалу лісів є їх стійкість до рекреаційних навантажень (рис. 2.4, 2.12, 2.13). Особливо гостро питання стійкості стоїть для лісових біогеоценозів, які ростуть в умовах степу, і відчувають на собі вплив жорстких кліматичних умов - нестачу вологи, посухи в літній період.

Велику частину лісового фонду в межах степової зони складають штучні насадження. Тривалість життя основних лісоутворюючих порід значно нижче, ніж в аналогічних порід, які ростуть у лісостеповій і лісовій зонах; природне поновлення відбувається погано.

Мінімальна оцінка складає 7 балів, максимальна − 35 балів.

Аналіз раніше опублікованих робіт підтверджує, що основним фактором стійкості лісових біогеоценозів до рекреаційних навантажень є тип лісу, який обумовлюється видовим складом деревостану і типом лісорослинних умов. Залежно від типу лісу гранично допустимі рекреаційні навантаження можуть становити для одних ділянок не більше 2-х чол. - год/га, а в інших - 10 чол. - год/га.

Загальна оцінка рекреаційного потенціалу ділянки лісу, відповідно до запропонованої методики, визначається підсумовуванням оцінки естетичних властивостей (x), оцінки санітарно-гігієнічних властивостей (y), оцінки технологічних властивостей (z) та оцінки стійкості лісу до рекреаційних навантажень (g). Мінімально можлива інтегральна оцінка рекреаційного потенціалу лісової ділянки становить 35 балів, максимальна - 149 балів.

Для кожного з показників в методиці виділено 5 класів рекреаційного потенціалу лісу (РПЛ) (1 - найгірший клас, 5 - найкращий клас) (табл.2.1).

Таблиця 2.1 - Класи рекреаційного потенціалу лісу

Ступінь впливу на рекреаційний потенціал естетичних, санітарно-гігієнічних, технологічних властивостей і стійкості різниться в залежності від виду рекреаційної діяльності. Для активного відпочинку першочергове значення має стійкість лісу, для тихого прогулянкового − естетичні та технологічні властивості, для санаторно-курортного - санітарно-гігієнічні властивості лісу.

Рекреаційна оцінка для активного відпочинку (РОa) розраховується за формулою:

           POa = 0,6 · x + 0,8 · y + z + 1,6 · g                   (2.1),

де x - оцінка естетичних властивостей, бали;- оцінка санітарно-гігієнічних властивостей, бали;

z - оцінка технологічних властивостей, бали;

g - оцінка стійкості лісу до рекреаційних навантажень, бали.

Рекреаційна оцінка для тихого прогулянкового відпочинку (РОп) розраховується за формулою:

POп = 1,4 · x + y + z + 0,6 · g.                        (2.2)

Рекреаційна оцінка для санаторно-курортного відпочинку (РОск) розраховується за формулою:

POcк = 0,8 · x + 2 · y + 0,8 · z + 0,4 · g .                 (2.3)

Дані показники дозволяють виділити вид рекреації, для якого оцінювана ділянка підходить в найбільшій мірі і вибрати оптимальний напрямок рекреаційного лісокористування.

Вибрана методика визначення рекреаційного потенціалу лісів степової зони південного сходу України базується на використанні лісотипологічних і лісотаксаціонних показників, які служать основою для оцінки лісу з екологічних та біогеоценотічних позицій.

Для визначення РПЛ Кіровського лісництва розраховували оцінки естетичних, технологічних, санітарно-гігієнічних властивостей та стійкості до рекреаційних навантажень окремо за 296 виділів, кварталів Лозовського, Путилівського, Красного, Флори та Широкого урочищ. Загальна площа лісництва, яка була оцінена склала 1061,1 га.

3. Рекреаційна оцінка лісових насаджень Кіровського лісництва

Донецького Держлісгоспу

Оцінка рекреаційного потенціалу насаджень Кіровського лісництва проводилася на підставі даних «Проекту організації та розвитку лісового господарства «Донецьке лісове господарство» Донецького обласного управління лісового господарства. Таксаційний опис, поквартальні суми площ і загальних запасів насаджень Кіровського лісництва». Аналізу були піддані 52 квартали Кіровського лісництва Донецького лісового господарства загальною площею 1061,10 га. Розрахунок рекреаційного потенціалу проводили для 296 виділів. Для кожного з виділів було прораховано 16 показників: оцінка та клас естетичних, санітарно-гігієнічних, технологічних властивостей, оцінка та клас стійкості, інтегральні оцінка та клас рекреаційного потенціалу, оцінка та клас придатності виділу для активного, санаторно-курортного і тихого прогулянкового відпочинку. На підставі рекреаційних оцінок виділів були розраховані середньозважені оцінки кварталів. Рекреаційні оцінки насаджень вивчених кварталів представлені в табл. 3.1.

Мінімальну оцінку естетичних властивостей отримав квартал 13 (15,99 бали), максимальну − квартал 22 (46,30 балів). Мінімальною оцінкою санітарно-гігієнічних властивостей характеризується квартал 12 (18,00 балів), максимальною − квартал 31 (27,22 балів). Мінімальна оцінка технологічних властивостей у кварталу 13 (8,00 балів), максимальна − у кварталу 16  (18,00 балів). Мінімальною стійкістю характеризуються насадження кварталу 13 (15,08 бали), максимальною − кварталу 22 (30,12 балів).

Таблиця 3.1 − Результати розрахунку оцінок рекреаційного потенціалу насаджень кварталів Кіровського лісництва

Мінімальною оцінкою естетичних властивостей характеризуються насадження кварталу 13 (15,99 бали). Розрахунок оцінок рекреаційного потенціалу проводили для 6 виділів кварталу загальною площею 22,9 га. На ділянці домінують насадження дуба, клена та ясена. Середня повнота насаджень 0,8. Світлова структура насадження − тіньова. Висока повнота насадження   (0,75 − 0,85) разом з густим підліском сприяють високому затіненню під пологом лісу, а, отже, зниженню видового різноманіття трав'янистих рослин, що негативно позначаються на естетичних властивостях описуваної ділянки.

Максимальне значення естетичної оцінки − квартал 22 (36,30 балів). Оцінювана площа кварталу становить 21,9 га, розрахунок оцінок рекреаційного потенціалу проводили для 10 виділів. Ділянка характеризується різноманітним видовим складом деревних порід і доброю проглядовістю. На решті території переважають стиглі штучні насадження дуба звичайного (90 − 100 років) із середньою повнотою 0,7. Ділянка характеризується середньою (21 − 40 м) проглядовістю. До складу насадження входять дуб, акація, ясен, липа, клен. Підлісок негустий. Підвищенню естетичних властивостей сприяє значний вік насаджень, відносно невелика повнота насадження, відсутність густого підросту і підліска.

Варіаційний аналіз оцінок естетичних властивостей насаджень Кіровського лісництва показав, що 57,9 % (614,3 га) насаджень оцінюваної території отримали оцінку в діапазоні від 32 до 40 балів, що відповідає межі 3-го класу естетичних властивостей; 41,8 % (444 га) − оцінка в діапазоні від 26 до 31 балів (2 клас). Оцінки в діапазоні 41 − 43 бали (4 клас естетичних властивостей) отримали тільки 0,3 % (2,8 га) лісонасаджень оцінюваної території лісництва (рис. 3.1).

Рисунок 3.1 − Розподіл насаджень Кіровського лісництва за оцінками естетичних властивостей

Мінімальне значення санітарно-гігієнічної оцінки (18,00 бала) − насадження кварталу 12. Розрахунок оцінок рекреаційного потенціалу проводили для 2 виділів кварталу загальною площею 22,8 га. На ділянці домінують насадження дуба, ясена та клена. Середня повнота насаджень 0,85. Світлова структура насадження − тіньова.

Максимальне значення санітарно-гігієнічної оцінки − квартал 31 (27,22 бали). Розрахунок оцінок рекреаційного потенціалу проводили для 6 виділів кварталу загальною площею 21,7 га. На ділянці домінують насадження дуба звичайного, 80 - 90 років. Середня повнота насаджень 0,8. Світлова структура насадження − тіньова. Більш висока оцінка санітарно-гігієнічних властивостей цієї ділянки в порівнянні з рештою території пов'язана з домінуванням дуба звичайного з середнім запасом деревини більше 200 м³/га, що характеризує значне виділення фітонцидів, кисню і високу іонізаційну здатність.

Варіаційний аналіз оцінок санітарно-гігієнічних властивостей насаджень Кіровського лісництва показав, що 50,9 % (540,6 га) оцінюваної території отримали оцінку в діапазоні від 26 до 31 балів, що відповідає 4-му класу санітарно-гігієнічних властивостей; 47,7 % (506,5 га) − оцінку в діапазоні від 20 до 25 балів (3 клас). Оцінки в діапазоні від 17 до 19 балів (2 клас санітарно-гігієнічних властивостей) отримали всього 1,2 % (12,7 га) лісонасаджень оцінюваної території лісництва (рис. 3.2).

Рисунок 3.2 − Розподіл насаджень Кіровського лісництва за оцінками санітарно-гігієничних властивостей

Мінімальне значення технологічної оцінки (8,00 балів) − квартал 13.

Даний квартал характеризується також мінімальною оцінкою естетичних властивостей. Зниженню технологічних властивостей на цій території сприяє густий підріст і підлісок, а також значна віддаленість кварталу від дороги.

Максимальне значення технологічної оцінки − квартал 16 (18,00 балів). Розрахунок оцінок рекреаційного потенціалу проводили для 2-х виділів кварталу загальною площею 9,3 га. Видовий склад насаджень ділянки становлять такі породи, як дуб звичайний, ясен високий, клен гостролистий. Повнота насаджень 0,8. Добрі технологічні властивості даної ділянки пов'язані з високою оцінкою його пішохідної доступності (невелика відстань від автодороги і населеного пункту), а також з відсутністю густого підросту і підліска.

Аналіз оцінок технологічних властивостей насаджень південно-східної рекреаційної зони лісів показав, що 13,5 % (143,7 га) оцінюваної території отримали оцінку в діапазоні від 11 до 13 балів, що відповідає 3-му класу технологічних властивостей; 42,1 % ( 445,8 га) − оцінку в діапазоні від 14 до 16 балів (4 клас). До 5-го класу технологічних властивостей (17 − 19 балів) належить 44,4 % (471,6 га) лісонасаджень оцінюваної території лісництва (рис. 3.3).

Рисунок 3.3 − Розподіл оцінок технологічних властивостей насаджень Кіровського лісництва

Мінімальне значення оцінки стійкості до рекреаційних навантажень − квартал 13 (15,08 балів). Розрахунок оцінок рекреаційного потенціалу проводили для 6 виділів кварталу загальною площею 22,9 га. На ділянці домінують змішані насадження ясена високого, дуба звичайного, клена польового, клена гостролистого. Середня повнота насаджень 0,8. Світлова структура насадження напівосвітлена.

Максимальне значення оцінки стійкості до рекреаційних навантажень − квартал 22 (30,12 балів). Розрахунок оцінок рекреаційного потенціалу проводили для 10 виділів кварталу загальною площею 21,9 га. Значну площу території кварталу займають пристигаючі насадження дуба звичайного.

Аналіз оцінок стійкості насаджень Кіровського лісництва до рекреаційних навантажень показав, що 11,4 % (120,6 га) оцінюваної території отримали оцінку в діапазоні від 21 до 23 балів, що відповідає 3-му класу стійкості; 83,7 % (888,4 га) − оцінку в діапазоні від 24 до 29 балів (4 клас). До 5-го класу стійкості до рекреаційних навантажень (30 − 32 бали) відноситься тільки 4,9 % (52,1 га) лісонасаджень Кіровського лісництва (рис. 3.4).

Рисунок 3.4 − Розподіл насаджень Кіровського лісництва за оцінками стійкості

Порівняльна характеристика класів основних рекреаційних властивостей насаджень Кіровського лісництва представлена на рис. 3.5

Рисунок 3.5 − Середньозважені класи рекреаційних оцінок насаджень Кіровського лісництва

Найгірші показники рекреаційних властивостей, згідно з використаною методикою, відповідають першому класу рекреаційної оцінки, найкращі − п'ятому. Як видно з рисунка 3.5, вивчені насадження характеризуються середніми показниками по всіх групах властивостей. Найнижчий клас рекреаційної оцінки отримали естетичні властивості насаджень.

Причина відносно невисокого класу естетичних властивостей практично для всіх ділянок одна − рівномірне розміщення деревостану, його висока повнота, низьке видове різноманіття трав'янистого покриву внаслідок високого затінення під пологом лісу, густий підлісок, одноманітний породний склад дерев на всіх ділянках. Це зумовлено штучним формуванням лісових культур на території Кіровського лісництва, при якому головним завданням було формування стійких довговічних лісонасаджень.

Більш високий клас − санітарно-гігієнічної оцінки і стійкості, пов'язаний з домінуванням на розглянутій території дуба звичайного з кленом гостролистим і домішкою ясена високого. Клен гостролистий і дуб звичайний мають високі оцінки фітонцидності і іонізаційної здатності, насадження переважно 5 групи віку, що обумовлює великий запас і приріст по запасу, а, отже, відображає високу здатність до продукування кисню.

Відносно високі оцінки стійкості насаджень Кіровського лісництва до рекреаційних навантажень пов'язані з переважанням на вивченій території насаджень дуба звичайного. Дана порода характеризується відносно високою стійкістю − четвертий клас з п'яти. Насадження виростають в рівнинних умовах, серед лісових культур незначна частка молодняків і перестійних, територія характеризується переважанням насаджень тіньового і напівтіньового типу екологічної структури, що підвищує їх стійкість в умовах степової зони.

На підставі оцінок виділів були розраховані середньозважені оцінки для кварталів (вагою була площа виділу) щодо придатності насаджень Кіровського лісництва для активного, тихого прогулянкового і санаторно-курортного відпочинку. Результати оцінок виділів представлені в табл. 3.2.

Аналіз табл. 3.2 показав, що найкращими характеристиками для активного і тихого прогулянкового відпочинку характеризується насадження кварталу 22 Путилівського урочища (оцінки, відповідно, 103,49 бала і 107,27 бали). Розрахунок оцінок рекреаційного потенціалу проводили для 10-ти виділів кварталу з загальною площею 21,9 га.

Найменш відповідними показниками для активного і тихого прогулянкового відпочинку характеризується квартал 13Лозовського урочища (оцінки, відповідно, 52,84 бала і 53,33 бала). Розрахунок оцінок рекреаційного потенціалу проводили для 6 виділів квартали загальною площею 22,9 га. Найгіршими показниками для санаторно-курортного відпочинку характеризується також квартал 13 (оцінка - 53,03 бала).

Найбільш придатною для санаторно-курортного відпочинку виявилася територія кварталу 71 (оцінка 102,44 бали).

Таблиця 3.2 − Результати розрахунку рекреаційних оцінок насаджень Кіровського лісництва для різних видів відпочинку

Розподіл території Кіровського лісництва за оцінками придатності для

різних видів відпочинку представлений на рис. 3.8

Рисунок 3.6 - Розподіл насаджень Кіровського лісництва за рекреаційним оцінками для активного відпочинку

Рисунок 3.7 - Розподіл насаджень Кіровського лісництва за рекреаційним оцінками для тихого прогулянкового відпочинку

Рисунок 3.8 − Розподіл насаджень Кіровського лісництва за рекреаційним оцінками санаторно-курортного відпочинку

Варіаційний аналіз оцінок придатності насаджень Кіровського лісництва для різних видів відпочинку показав, що 89,4 % (949,4 га) лісонасаджень характеризуються рекреаційними оцінками для активного відпочинку в діапазоні від 90 балів до 101 балів (рис. 3.6). З позицій придатності оцінюваної території для тихого прогулянкового відпочинку більше половини насаджень (87,5 % або 929,5 га) отримали оцінку в межах від 93 до 107 балів (рис. 3.7). За оцінкою доцільності використання для санаторно-курортного відпочинку 89,6 % (950,9 га) оцінюваної території Кіровського лісництва характеризуються оцінками в діапазоні від 92 до 106 балів (рис. 3.9).

На підставі оцінок рекреаційного потенціалу окремих кварталів були розраховані середні класи придатності насаджень Кіровського лісництва для різних видів відпочинку, які представлені на рис. 3.9

Рисунок 3.9. − Середні рекреаційні оцінки придатності насаджень Кіровського лісництва для різних видів відпочинку

Як видно з рис. 3.7, насадження Кіровського лісництва характеризуються середніми класами рекреаційних оцінок для всіх видів відпочинку. Найменш придатними вони є для тихого прогулянкового відпочинку, внаслідок низьких естетичних і технологічних оцінок насаджень. Більш високий клас рекреаційних оцінок насадження отримали для активного відпочинку, що пов'язано з відносно високими оцінками стійкості насаджень до рекреаційних навантажень і технологічними властивостями лісових культур Кіровського лісництва.

Висновки

Представлені в основних розділах роботи результати розрахунку рекреаційних оцінок та їх аналізу дозволяють зробити наступні висновки:

лісові культури Кіровського лісництва характеризуються середніми оцінками естетичних, санітарно-гігієнічних, технологічних властивостей та оцінками стійкості до рекреаційних навантажень;

визначено, що до екологічних особливостей лісів степової зони південного сходу України, які сприяють підвищенню їх рекреаційних оцінок відносяться тип лісорослинних умов, породний склад і вік насаджень, відповідність деревостану типу лісорослинних умов, рівнинний рельєф. Переважаючі тіньовий і напівтіньовий типи світової структури насаджень одночасно сприяють зниженню оцінок естетичних властивостей і зростанню їх стійкості до рекреаційних навантажень;

з'ясовано, що зниження рекреаційного потенціалу насаджень Кіровського лісництва обумовлено такими екологічними особливостями, як домінування насаджень з невеликим видовим різноманіттям, висока повнота, рівномірне розміщення деревостану, висока щільність підросту і підліску;

- виявлено, що насадження мають невисокий клас естетичних властивостей, пов'язаний з їх штучним походженням;

в найменшій мірі вивчені насадження Кіровського лісництва підходять для тихого прогулянкового відпочинку, в найбільшій − для активного відпочинку;

рекреаційні властивості лісонасаджень на всій вивченій території характеризуються великою схожістю, що пов'язано з відсутністю значних відмінностей основних лісотипологічних і лісотаксаційних показників;

особливості рекреаційного потенціалу насаджень Кіровського лісництва обумовлені тим, що головною метою при формуванні лісових культур на цій території було створення стійких високопродуктивних насаджень, що сприяють поліпшенню санітарно-гігієнічних і мікрокліматичних характеристик прилеглої території. При цьому естетичні характеристики були другорядними;

для запобігання деградації лісонасаджень доцільна заборона організації рекреаційного лісокористування на території кварталів з низькими оцінками стійкості до рекреаційних навантажень (нижче 28 балів).

лісництво рекреаційний відпочинок

Перелік посилань

1. Тарасов, А.И. Рекреационное лесопользование / А.И. Тарасов. - М.: Агропромиздат, 1986. - 176 с.

2. Мелехов И.С. Лесоведение: Учебник для вузов. 3-е изд. / М: МГУЛ, 2004 - 398 с.

. Казанская Н.С. Рекреационные леса / Н.С. Казанская, В.В. Лавина, Н.Н. Марфенин / М.: Лесн. пром-ть, 1973. − 96 с.

. Природные аспекты рекреационного использования леса / Под ред. Л.П. Рысина. − М.: Наука, 1987. - 167 с.

. Григорьева С.О. Основные направления развития рекреационного лесопользования / Лесное хозяйство. - 1990. − 225 c.

. Генсирук С.А. Рекреационное использование лесов / С.А. Генсирук. - К.: Урожай, 1987. - 238 с.

. Лемешев М.Я. Оптимизация рекреационной деятельности / М.Я. Лемешев, О.А. Щербина. − М.: Экономика, 1986. - 219 с.

. Бобров Р.В. Благоустройство лесов /Р.В. Бобров. − М.: Лесн. пром-ть, 1977. − 192 с.

. Бганцова В.А. Природные аспекты рекреационного использования леса / В.А. Бганцова. − М.: Лесн. Пром.-ть, 1987. − 108 с.

. Ермакова Е.В. Разработка програмного обеспечения для эколого-биологической оценки рекреативности лесов на юго-востоке Украины./ Е.В. Ермакова. // Науковий вісник/ Львів, − 2008. − Випуск 18.2 - C. 253 - 262.