Париж, його історія, культура та суспільство

Париж, його історія, культура та суспільство

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І Історія міста Парижа

1.1 Походження назви та заснування міста Парижа

.2 Париж - столиця французьких королів

.3 Визначні місця

РОЗДІЛ ІІ Сучасний Париж та перспективи його розвитку

.1 Сучасний Париж.

2.1.1 Архітектура

.1.2 Транспорт

.1.3 Спорт

2.1.4 Освіта та наука

2.1.5 Зовнішні зв'язки

2.2 Перспективи розвитку Парижа

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Париж - столиця Франції <#"justify">1.Метод зіставлення при дослідженні різних поглядів на сучасне і минуле Парижа.

2.Описовий метод для визначення сучасного стану міста.

.Історико-соціологічний метод для простеження історії міста Парижа.

Париж - столиця світла та моди, місто сміливих проектів та яскравих вражень. «...Свято, яке завжди з тобою...», - так ніжно про Париж згадував Хемінгуей. Місто, яке побудоване на контрастах: широкі бульвари, які перетинають вузькі вулички; величні монументи, які приховують убогі задвірки; затишні маленькі кафе, які конкурують з респектабельними ресторанами. На блошиному ринку тут з однаковим успіхом торгують дорогим антикваріатом та дешевим китайським одягом. «Париж - це все, що ти захочеш!» - сказав Фредерік Шопен 150 років назад, але ці слова актуальні і сьогодні.

Центр світової торгівлі (автомобілі, літаки, канцелярські товари й туристичне спорядження); головний національний промисловий округ (засоби транспорту, енергетичне обладнання, електроніка, одяг, косметика), фінансово-банківська столиця; великий транспортний вузол (2 міжнародні аеропорти).

Штаб-квартири низки міжнародних організацій: ЮНЕСКО <#"justify">РОЗДІЛ I Історія міста Парижа

.1 Походження назви та заснування міста Парижа

Назва Париж походить від назви кельтського племені паризіїв <#"justify">У історії найромантичнішого міста світу - Парижа - багато парадоксів. Французька столиця була заснована в ті часи, коли самої Франції ще не було, а була Галія. Проте місто було закладене не галами, а римлянами в 52 році до н.е.

З 987 року Париж - столиця Франкської, а пізніше - Французької держави. У місті збереглося 19 палаців і замків, в яких в той або інший період жили королі.

Першим французьким правителем, який проявив турботу про благоустрій міста, був Філіпп Август II, при якому розпочалося будівництво головної резиденції династії Капетінгов - замку Консєржері [13, с.12-14].

Це найстаріший з королівських палаців. У ньому була поставлена остання крапка в історії абсолютної французької монархії: у Консєржері стратили Марію-Антуанету. Сьогодні в будівлі розташовується Міністерство юстиції Франції.

Будівництво Лувру теж заслуга Філіппа. Спочатку фортеця на правому березі Сени будувалась, як захисна споруда. Звідси і назва: у перекладі із староанглійского леовар означає зміцнення.

Повернувшись з Хрестового походу, Філіпп перевіз сюди свою скарбницю. У Луврі і до цього часу зберігаються головні скарби Франції. Сьогодні це найбагатший музей світу. Вперше публіка побачила його експонати в 1793 році, ще в ту пору, коли Лувр був головною королівською резиденцією. При слові Лувр багатьом уявляються розкішні покої, в яких юна Маргарита Валуа приймала свого коханого герцога Гіза; потаємні коридори, по яких герцог Бекингем прокрадався до Анни Австрійської; глибокі колодязі, в які, за чутками, скидали кавалерів, що не догодили своїм вінценосним коханим [1, с.88].

Нічого цього більше немає. В наші дні за розкішним фасадом Лувру ховається звичайний, нехай і дуже багатий, музей. Сьогодні стіни Лувру закриті сірими панелями, таємні входи-виходи наглухо замуровані, а замість потаємних сходів з поверху на поверх відвідувачів перевозять зручні ескалатори [1, с.89].

У Луврі є кафе, де можна передихнути і з новими силами відправитись на вивчення творів мистецтв.

Східний фасад палацу побудував Людовік XIV, який не жалів ні сил, ні грошей на те, щоб зробити своє місто ще красивішим. Епоха Короля - Сонця стала Золотим століттям французької архітектури.

Одним з найграндіозніших проектів стала Вандомська площа, покликана увічнити військові перемоги Людовіка. Придворний архітектор Жюль Ардуен-Мансар розбив прямокутну площу з однаковими палацами по периметру. Фасади були зведені досить швидко, але потім в казні закінчилися гроші.

Вандомській площі ми зобовязані появі паперових грошей: щоб закінчити будівництво, шотландець Джон Лоу придумав новий спосіб розрахунку - не золотом, не монетами, а паперовими купюрами.

Всі вважали його авантюристом, але коли він скупив всі землі на Вандомської площі і став продавати їх багатим людям, знайшлося багато охочих придбати землі в обмін на нікому не потрібні папірці. Будівництво поновилося, район увійшов до моди, як, втім, і розплата паперовими купюрами.

.3 Визначні місця

У Парижі розташована величезна кількість визначних пам'яток, до яких відносяться не тільки архітектурні споруди, але також і вулиці, мости і майдани.

Три найвідоміші паризькі пам'ятки - це стародавній Собор паризької Богоматері <#"justify">РОЗДІЛ II. СУЧАСНИЙ ПАРИЖ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО РОЗВИТКУ

.1 Сучасний Париж

За часів Людовіка XIV <#"center">Парк Еспланди Інвалілів(1814) Сад Пре Катлан(1850) Сад дю Ранела(1860) Сад дАккліматасьйон(1860) Сад Авеню Фош(1864) Парк на Марсовому полі(1867) Парк Бютт-Шомон(1869) Парк Монтсурі(1878) Парк Монсо(1878) Парк Багатель(1904) Сад Природи(1936) Парк Келлерман(1937) Сад Тіно-Россі(1946) Сад Шекспіра(1953) Сад де лАрсеналь(1963) Парк Флораль(1968) Сад теплиць Отей(1968) Сад Променад - лінія Бастілії(1969) Парк Сент-Перін(1977) Сад Вільмен(1977) Сад Катрін-Лабурже(1977) Сад Ле Аль(1980) Парк Бютт-дю-Шапо-Руж(1937)Сад Трокадеро(1980) Парк Жорж Брассенс(1984) Парк Берсі(1984) Сад Королівського Палацу(1986) Парк ла-Віллетт(1987) Парк Бельвіль(1988) Сад Музею Карнавале(1989) Парк Шуазі(1990) Зоосад(1990) Сад Тюїльрі(1990) Сад Атлантік(1990) Парк Андре Сітроен(1992)париж столиця французька

2.1.1 Архітектура

Зовнішній вигляд сучасного міста був заданий в середині XIX ст. в результаті грандіозної перебудови. Багато століть до цього місто складалося з лабіринта вузьких вулиць і дерев'яних будинків. У 1852 за планом удосконалення міста, задуманому бароном Османом <#"justify">2.1.2 Транспорт

Найзручнішим і найшвидшим транспортом Парижа вважається метро, що складається з 16 ліній загальною протяжністю 212,5 км, що робить його одним з найбільших в світі.

Також є регіональне експрес-метро (RER) - лінії приміських електричок, що проходять в Парижі під землею і перетинаються з лініями метро. Мережа RER складається з 5 ліній, позначених буквами A, B, C, D, E.

З 1992 року в Парижі почали знову будувати трамвайні лінії, знищені в 60-70-і роки. Мережа паризького трамвая складається з чотирьох ліній, три з яких сполучають паризькі передмістя, і лише одна (Т3) проходить в міській межі.

У Парижі існує обширна автобусна мережа. Вона включає не тільки звичайні автобуси, але також і спеціальні лінії, що проходять туристичними маршрутами Парижа [5, с.183].

З недавнього часу з'явилася можливість подорожувати містом на велосипеді. Всюди в місті розташовуються автоматизовані велостоянки Velib'.

Париж - значний транспортний вузол країни. Історично основні дороги країни радіусами розходилися від столиці, і до сьогоднішніх днів ці радіуси чітко видно на автомобільній карті Франції. Від Парижа радіусами сходяться дороги зі всіх можливих напрямів: А1 з Лілля <#"justify">.1.3 Спорт

Історія Парижа зафіксувала різні спортивні змагання <#"justify">Найпрестижніші навчальні заклади Франції розташовані в її столиці.

Найвідоміший Паризький університет - Сорбонна <#"justify">.1.5 Зовнішні зв'язки

Париж має одне місто-побратим і багато міст-партнерів.

Місто-побратим:

Рим <#"justify">Чикаго <#"justify">.2 Перспективи розвитку Парижа

ВЕЛИКИЙ ПАРИЖ - грандіозний проект, запущений урядом Французької республіки. Мета проекту - створити сучасний конкурентоспроможний мегаполіс світового рівня.

Французьке Міністерство культури й масових комунікацій залучило до роботи найбільші міжнародні архітектурні бюро. Вони представили свої концепції модернізації Парижа. У центрі всіх пропозицій стоять три проблеми планування розвитку з урахуванням охорони навколишнього середовища, реорганізації транспортної мережі й інтеграції пригородів.

Ідея модернізації Великого Парижа вперше пролунала 17 грудня 2007 року на відкритті Центру архітектури й культурної спадщини. Висловив її президент Французької республіки Ніколя Саркозі. Завершення проекту намічене на 2030 р. [21].

Великий Париж - це величезна агломерація. Вона включає столицю й пригороди - Сен Дені, Сен Ем Марн, Про Де Сен, Валь-Де-Марн, Вальд-Д'Уаз, Ессон і Івелін. Усього - 11 млн чоловік. Експерти вказують на будівельний бум, який необхідно направити в потрібне русло, на транспортну інфраструктуру, яка вимагає реорганізації й на проблеми соціальної нерівності.

У Франції націлені на грандіозну перебудову. Десять творчих бригад, що згрупувалися навколо метрів архітектури, таких як Жан Нувель, Крістіан де Портзампар, Ролан Кастро, Річард Роджерс, Бернардо Секкі/Паола Вигано, Фін Гейпель та інші, шість французьких і чотири іноземні створили концепції, відповідні до позначених пріоритетів. Міські жителі повиненні проводити мінімум часу в транспорті й максимум на природі, а міські будівлі й зелені насадження повинні врівноважувати один одного. У десяти проектах Великого Парижа, представлених архітекторами й містобудівниками, велика увага приділяється регіональному розвитку, а також об'єднанню столиці і її пригородів у єдине ціле. Перспективним представляється поліцентричний розвиток, тобто крім старої столиці на території Великого Парижа створюється кілька ядер притягання зі своїми офісними центрами, новими музеями, театрами й симпатичним низькоетажним житлом. Архітектори підкреслювали, що їх програми енергозберігаючі, створені у відповідно до Кіотського протоколу про скорочення шкідливих викидів в атмосферу й дружні сусідам по Євросоюзу.

У недрах бюро Architectures Jean Nouvel Duthilleul-Cantal Dupart дозрівають проекти, які вирішують самі складні урбаністичні завдання. Жан Нувель виступає за скасування регламентації висотності будинків. Він переконаний, що в його вежах, зведених у малонаселених районах міста, можна жити й працювати серед квітучої флори й співаючої фауни. Хмарочоси він стилізує під відомі історичні пам'ятники. Ще один цікавий пункт його програми реабілітація непривабливих будівель. Метод накладання структури із прозорих кубиків-балконів із зеленими терасами. «Зміна епох супроводжується зміною моделей розвитку», відзначає Нувель [21].

Антуан Грумбах (Antoine Grumbach) пропонує створити гігантський мегаполіс уздовж ріки. Великий Париж Грумбаха - це велика територія аж до портового Гавра. Три міста Париж, Руан, Гавр, з'єднані різноманітними логістичними зв'язками, повинні виявити нову економічну силу в європейському масштабі. А маркірувати нову столичну ідентичність і стати заставою стабільності системи покликана ріка Сена як основна транспортна артерія. «Париж повинен пам'ятати про глобалізацію, в умовах якої морський транспорт стає основним засобом пересування. Усі світові столиці є великими портовими містами», - ввважає архітектор.

Кристіан де Порзампарк (Christian de Portzamparc) визначає що, головне - не допускати замикання в собі окремих районів. Усі вони повинні бути взаємозалежні, у всіх повинні бути присутнім житло, офісні й торгові центри. Він пропонує пустити над окружними бульварами легкий і швидкий «повітряний поїзд», а Північний і Східний вокзали замінити новим терміналом, звідки поїздом будуть ходити в міста північної Європи.

Група Декарта пропонує створити близько двадцяти міст, кожне з населенням в 50000 жителів, ставлячи при цьому в главу кута міжмуніципальне співробітництво з метою створення почуття прихильності до своєї території й поєднуючи при цьому розвиток сільського господарства й виробництво продовольчих товарів з будівництвом на занедбаних ділянках автодоріг. Одна із заявлених цілей - знизити рівень температури на 2°C, обновивши лісовий масив регіону Іль-Де-Франс, який служить як для поглинання вуглекислого газу, так і джерелом економії.

Команда Джамеля Клуша LAUC працює над створенням « міста-будинку». Електричний автомобіль змусить задуматися про міста з більш розвиненою інфраструктурою, що дозволяє уникнути будівництва великих автодоріг, що створюють ефект периферії [21].

Ролан Кастро (Roland Castro) упевнений, що світовою популярністю Париж зобов'язаний своїй красі. Тому метою проекту він бачить прикрасу пригородів. Він прагне перетворити столицю у величезну квітку з вісьма пелюстками, де будуть розкидані знакові культурні й наукові установи.

На думку архітектора Віні Маасу (Winy Maas), група MVRDV, Великий Париж повинен бути... маленьким. Ціль відомого голландського бюро - обмежити розширення пригородів. Зростає роль комунікацій. Населення Парижу гідно жити більш екологічно, соціально влаштовано й оптимістично.

Німецьке архітектурне бюро на чолі з Фіном Гайпелем (Finn Geipel) представляє план міста, у якому ультрасучасні густо населені райони сусідять із «легенями» - спокійними кварталами [21].

Італійці Бернардо Секкі(Bernardo Secchi) і Паола Вігано (Paola Vigano) малюють «пористе» місто, що розвивається в безпосередньому зв'язку з рікою.

Річард Роджерс і команда Rogers Stirck Harbour & Partners сконцентрувалися на проблемах навколишнього середовища. Англійці пропонують використовувати досвід Лондона - центр столиці і його основні автодороги перетворити в пішохідні бульвари. А в ідеалі подарувати все місто пішоходам. При цьому агломерація повинна бути поліцентричною, а виходить, максимально стійкою. « За десять років можна побудувати місто, де не буде машин», - відзначає архітектор. Для озеленення, «включення природи» у міський пейзаж він збирається використовувати 400 кв. км паризьких дахів. Британський архітектор пропонує провести реформу керування регіоном Иль-Де-Франс і створити зони, де багаті й бідні будуть жити пліч-о-пліч.

Проект «ВЕЛИКИЙ ПАРИЖ» показує передовий французький досвід по довгостроковому обміркуванні модернізації головного мегаполіса країни. Він являє показовий приклад сучасного відношення до міського планування й ролі архітектурного знання [21].

Таким чином, можна зробити такий висновок, що сучасний Париж дуже змінився з часів його заснування. Сьогоднішній Париж славиться своїми парками й садами, він є центром світової торгівлі, головним національним промисловим округом. На сьогодні місто вирізняється своєю особливою архітектурою: висота і розміри будівель підкоряються єдиному закону рівномірності. Завдяки цьому Париж залишається містом невисокої забудови.

Місто довгий час було законодавцем «спортивної моди», історія Парижа зафіксувала багато спортивних змагань на його майданчиках. Популярними видами спорту є футбол, теніс, регбі, кінні перегони, баскетбол. Також найпрестижнніші навчальні заклади розташовані в Парижі. Найвідоміший Паризький університет - Сорбонна, який став найбільшою й найпрестижнішою освітньою установою Парижа і Франції. Іншими престижними закладами є Інститут Франції, Колеж де Франс, Католицький інститут, Національний інститут управління. Найбільша бібліотека Парижа - Національна бібліотека Франції. Зараз бібліотека налічує 30 мільйонів одиниць зберігання, з них більше 13 мільйонів друкованих видань.

Проаналізувавши можливий подальший розвиток Парижа, я зясувала, що урядом Французької республіки був запущений грандіозний проект - ВЕЛИКИЙ ПАРИЖ. Мета проекту - створити сучасний конкурентоспроможний мегаполіс світового рівня.

ВИСНОВКИ

Париж - місто мрій, місто моди, місто кохання. Воно є одним з найбільш густонаселених міст світу. Тут можна зустріти представників різних національностей, які проживають у різних районах Парижа. Серед видатних пам'яток культури варто відвідати Тріумфальну арку, Собор Паризької богоматері, Ейфелеву вежу, Лувр і Єлисейські поля. У Парижі так багато пам'яток, що на їх огляд знадобитися кілька тижнів, тому варто зупинитися на найбільш видатних з них. Париж сьогодні - один з провідних ділових та культурних центрів, а його вплив ну політиці, освіті, відпочинку, у засобах масової інформації, моді, науці та мистецтві надають йому статусу одного з головних міст планети. За даними 2009 року, Великий Париж з економічної точки зору є найбільшим міським регіоном у Європі і займає п'яте місце в списку провідних міст світу з виробництва валового внутрішнього продукту.

Проаналізувавши історичний розвиток Парижу, можна зробити висновок, що Франція пеживала небувалі підйоми і падіння. Наприклад, 90-і роки XIX <#"justify">СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Александров В.В. Новейшая история зарубежных стран. Европа и Америка (1917-1939 гг.) : [учеб. пособ. для студ. ист. фак.] / Александров В.В. - М. : Просвещение, 2001. − 368 с.

2. Александров В.В. Новейшая история стран Европы и Америки (1918-1945 гг.) : [учеб. пособие для студ. вузов, обуч. по спец. История] / Александров В.В. − М. : Высшая школа, 2006. − 591 с.

. Арсеньев Э.А. Франция под знаком перемен / Арсеньев Э.А. − М. : Политиздат, 2004. - 563 с.

.Арсеньев Э.А. Франция: проблемы и политика: Очерки о социально-политической жизни / Арсеньев Э.А. − М. : Политиздат, 2003. - 203 с.

.Батыр К.И. История феодального государства Франции / Батыр К.И. − М. : Наука, 2005. - 402 с.

. Бурыгин С.М. Замки Франции. Путешествие в глубь истории / С. М. Бурыгин, И.И. Непомнящий, Н.И. Шейко. − М. : Вече, 2008. − 263 с.

. Василенко И.А. Административно-государственное управление в странах запада : США, Великобритания, Франция, Германия / Василенко И.А. − М. : Логос, 2001. − 322 с.

. Глебов В.Г. Государственный строй Франции / Глебов В. Г. − М. : Госюриздат, 2001. - 366 с.

9. Жидкова О.А. История государства и права зарубежных стран : [учеб. для студ. юрид. вузов и фак.] / О.А. Жидкова, Н.А. Крашенниковой. − М. : Норма-Инфра, 2008. − 712 с.

.Жорес Ж.И. Социалистическая история Французской революции. В 6-ти томах / Жорес Ж. И. − М. : Просвещение, 1983-1991. − 426 с.

. Загрязкина Т.Ю. Франция сегодня / Загрязкина Т.Ю. − М. : КДУ, 2008. − 233 с.

.Крешимбене С.И. Франция / Крешимбене С.И. − М. : АСТ, 2003. − 366 с.

. Франция / [Д.М. Крылов, В.И. Бетаки, Е.В. Кассел, Б.С. Великсон]. − М. : Эксмо, 2008. − 205 с.

14. Люблинский В.В. Социально − экономические проблемы классовой борьбы во Франции (1968−1981 гг.)/Люблинский В.В. − М.: Наука, 2006. - 326 с.

.Местр Ж.С. Международные отношения в начальный период Великой французской революции (1789) / Местр Ж.С. - М. : Наука, 2003. -

480 с.

.Местр Ж.С. Рассуждения о Франции / Местр Ж.С. − М. : РОССПЭН, 1997. − 216 с.

17. Мишин А.А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: [учебник] Мишин А.А. − М. : Белые альвы, 2006. − 400 с.

. Сироткин В.Г. Франция в середине 70-х годов / Сироткин В. Г. − М. : Знание, 2004. - 456 с.

19. Черниловский З.М. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права : [учеб. пособ.]/Черниловский З.М. − М. : Гардарика, 2006. − 413 с.

.Юнг А. Путешествия по Франции, 1787, 1788 и 1789 гг. / Юнг А. - М. : ИНАПРЕСС, 2006. − 428 с.

21.FANA: Frеnch Architectural News Agency : Режим доступу : <http://agency.archi.ru/events/extra/event_current.html?eid=3439&fl=2>

22.Accueil Paris : Режим доступу : <http://www.paris.fr/>