Аналіз і оцінка фінансово-економічного стану ДП 'Куп'янського лісового господарства'

Вид работы:

Дипломная (ВКР)
Предмет:

Эктеория
Язык:

Русский
,
Формат файла:
MS Word

73,46 kb
Опубликовано:

2011-05-06

Все дипломные работы по экономической теории

Скачать дипломную работу Читать текст online Заказать дипломную
*Помощь в написании! Посмотреть все дипломные работы

Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.

Аналіз і оцінка фінансово-економічного стану ДП 'Куп'янського лісового господарства'

Вступ

Фінансово-економічний аналіз являє собою оцінку фінансово - господарської діяльності підприємства в минулому, дійсному й передбачуваному майбутньому. Його ціль - визначити стан «фінансового здоров'я» підприємства, виявити слабкі місця, потенційні джерела виникнення проблем при подальшій її роботі й виявити сильні сторони, на які фірма може зробити ставку.

За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.

Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану підприємств за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансового стану підприємств.

Життя підприємства становлять постійно мінливі ситуації й складні проблеми. Для організації надійного фінансового керування необхідно розбиратися в реальному русі справ на підприємстві, знать, чим воно займається, володіти інформацією про його ринки, клієнтів, постачальниках, конкурентах, якості продуктів його діяльності, подальших цілях і т.д.

Стабільність роботи підприємства пов'язана із загальною його фінансовою структурою, ступенем його залежності від кредиторів і інвесторів. Так, багато підприємств у процесі своєї діяльності крім власного капіталу залучають значні засоби, узяті в борг. Для підтримки фінансової стійкості на «здоровому» рівні необхідно проводити постійно фінансовий аналіз станів підприємства, у чому і полягає актуальність теми дипломної роботи.

Метою даної дипломної роботи є - аналіз і оцінка фінансово-економічного стану ДП «Куп’янського лісового господарства»

Відповідно до зазначеної мети в роботі були поставлені й вирішені наступні завдання:

вивчення теоретичних основ фінансово-економічної діяльності підприємства;

проведення фінансового аналізу підприємства за даними фінансової звітності, на прикладі ДП «Куп'янське лісове господарство»;

розробка заходів щодо покращення фінансово-економічного стану підприємства.

ознайомитися з підприємством, як з об'єктом аналізу, вивчити його облікову політику й фінансову звітність;

досліджувати фінансовий стан ДП «Куп'янського лісового господарства»;

досліджувати стан і рух основних коштів.

Об'єктом дослідження виступає фінансовий стан підприємства в умовах ринкової економіки.

Предметом дипломної роботи є методи аналізу фінансового стану ДП «Куп'янського лісового господарства».

Розділ 1. Теоретичні основи фінансово-економічного аналізу

.1 Теоретичні основи фінансового аналізу

Участь України у європейських та євроатлантичних інтеграційних процесах вимагає від фахівців економічного спрямування вміння кваліфіковано використовувати облікову інформацію в системі управління з метою проведення стратегічних змін у діяльності підприємства. Для успішного розвитку суб’єкту господарювання, гармонійного забезпечення інтересів його власників, персоналу, інвесторів необхідно проводити постійний моніторинг його фінансового стану. Саме фінансові показники діяльності підприємства є індикатором його конкурентоспроможності й ефективності господарювання в ринковій економіці. Становлення ринкової економіки в Україні, поява фінансових ринків сприяли розвитку такого важливого напрямку аналітичної роботи, як фінансовий аналіз [43].

Фінансовий аналіз - це метод оцінки та прогнозування фінансового стану підприємства. Його зміст визначається предметом , метою та завданнями, які він дозволяє вирішити [43].

Мета фінансового аналізу - інформаційно забезпечувати прийняття рішень, на які істотно впливають фактичні і прогнозні дані про фінансовий стан підприємства. Предметом фінансового аналізу є фінансові ресурси та їх кругообіг у процесі фінансово-господарської діяльності. Основним завданням фінансового аналізу є:

по-перше виявити ступінь збалансованості між рухом матеріальних і фінансових ресурсів, оцінити потоки власного та позикового капіталу в процесі економічного кругообігу, спрямованого на отримання максимального або оптимального прибутку, підвищення фінансової стійкості;

по-друге, він дозволяє оцінити правильність використання грошових коштів для підтримки ефективності структури капіталу;

по-третє, фінансовий аналіз дає можливість проконтролювати правильність руху фінансових потоків підприємства, дотримання норм і нормативів використання фінансових і матеріальних ресурсів, доцільність здійснення затрат.

У той же час завдання фінансового аналізу полягають в забезпечені керівництва підприємства інформацією для прийняття управлінських рішень за такими напрямками діяльності підприємства, як [3]:

фінансова - (управління пасивами, забезпечення підприємства фінансовими ресурсами, визначення оптимального розміру, складу джерел фінансування);

інвестиційна - (управління активами, розподіл фінансових ресурсів, визначення оптимального розміру, складу та структури активів підприємства, вибір і реалізація інвестиційних проектів);

операційна - (управління фінансовими результатами діяльності, прибуткова поточна діяльність завдяки ефективному використанню наявних ресурсів). Процедурний бік методології і методики фінансового анлізурегулюють його основні принципи (рис. 1.1).

Рис.1.1. Принципи фінансового аналізу

Принцип періодичності дозволяє створити цілісне уявлення про динаміку фінансових коефіцієнтів шляхом проведення регулярного аналізу фінансової звітності підприємства (щоквартально, щорічно).

Точність фінансового аналізу полягає у правильному використанні існуючих методів та методик розрахунку фінансових коефіцієнтів, що дозволить практично дослідити аналізований об’єкт.

Комплексний підхід до аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства полягає у всебічному охопленні всіх аспектів фінансово-господарської діяльності підприємства [1].

Об’єктивність фінансового аналізу передбачає використання у якості інформаційної бази надійної і достовірної фінансової звітності, адже від цього значною мірою залежить якість оперативного та прогнозного аналізу результатів діяльності підприємства.

Оперативність фінансового аналізу визначається впливом аналітичної інформації на прийняття управлінських рішень, що дозволить своєчасно розробити та вжити систему необхідних заходів для виправлення виявлених диспропорцій у стані господарюючого суб’єкта.

1.2 Класифікація методів і прийомів фінансово аналізу

У фінансовому аналізі застосовують різні методи досліджень. Їх поділяють на формалізовані та неформалізовані. Неформалізовані методи ґрунтуються на описі аналітичних процедур на логічному рівні. Зокрема порівняння використовуються для виявлення тенденцій і закономірностей розвитку обертів, які досліджуються. У процесі порівняння здійснюється співставлення [27]:

планових і фактичних показників з метою оцінки ступеня досягнення планових завдань;

фактичних показників з нормативними чи оптимальними;

фактичних показників звітного року з попередніми роками з метою виявлення тенденцій розвитку економічних процесів;

фактичних показників із середньогалузевими з метою позиціювання аналізованого підприємства на галузевому сегменті ринку;

фактичних показників до і після прийняття управлінських рішень з метою оцінки ефективності їх впровадження.

Аналітичні таблиці у фінансово-економічному аналізі використовуються з метою підвищення наочності і системного підвищення вихідних даних та результатів аналізу.

Експертні методи застосовуються у фінансовому аналізі у тому разі, якщо відсутня інформація про явище, яке досліджується або недостатній рівень її достовірності. Надійність експертних оцінок визначається якістю підбору спеціалістів експерті [54]. В основі експертного методу використовується гіпотеза про наявність у експертів вміння з високим ступенем достовірності оцінювати важливість і значення проблеми. Яка досліджується, адже поступаючись комп’ютеру у швидкості і точності прогнозних розрахунків, людина відрізняється унікальною здібністю швидко оцінювати ситуацію, виділяти головне і не приймати до уваги другорядне та співставляти протирічні оцінки .

Методи аналізу фінансової звітності дозволяють оцінити тенденції зміни статей звітності в абсолютному і відносному вимірі [40]. Зокрема розрізняють:

вертикальний аналіз - це визначення у відсотках структури об’єкта, що досліджується;

горизонтальний аналіз - це дослідження зміни показників у часі з розрахунками абсолютних та відносних відхилень;

аналіз відносних показників - це розрахунок співвідношень між окремими показниками;

трендовий аналіз - це порівняння значень окремих показників підприємства із показниками конкурентів,, середніми показниками галузі, нормативними, оптимальними розмірами;

факторний аналіз - це визначення впливу окремих факторів на зміну результативного показника.

Елементарні методи фінансового аналізу дозволяють визначити ізольований вплив факторних ознак на результативний показник. При цьому факторними називаються ознаки, які впливають на інші і зумовлюють їх зміну, а результативними - залежні ознаки [35].

1.3 Система показників фінансово-економічного аналізу

Під фінансовим станом розуміють здатність підприємства фінансувати свою діяльність. Він характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, доцільністю їх розміщення, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними, платоспроможністю та фінансовою стійкістю [36].

Фінансовий стан підприємства може бути стійким, нестійким кризовим. Здатність підприємства своєчасно проводити платежі, фінансувати свою діяльність свідчить про його нормальний фінансовий стан, який залежить від результатів виробничої, комерційної та фінансової діяльності підприємства.

У фінансовому аналізі використовується система показників, серед яких виділяють [59]:

абсолютні показники. Їх використовують для кількісної оцінки параметрів об’єкта, який досліджується. Майже вся первинна інформація, яка надходить з бухгалтерського обліку, характеризується абсолютними показниками. В економічному аналізі абсолютні показники застосовуються у вартісному або натуральному вигляді;

вартісні показники є більш універсальними, так як за їх допомогою можна оцінити загальний обсяг діяльності підприємства, його доходи, витрати, прибуток;

застосування натуральних показників обмежується оцінками, що використовуються за видами продукції, матеріальних ресурсів, наданих послуг;

питомі показники характеризують співвідношення між абсолютними показниками. Наприклад, при співставленні обсягу випущеної продукції з середньою вартістю основних засобів, обчислимо питомий показник «фондовіддача основних засобів», який буде свідчити про ефективність використання основних засобів;

відносні показники є вторинними по відношенню до абсолютних. Вони утворюються внаслідок обробки первинної економічної інформації за допомогою відповідних методичних прийомів економічного аналізу. Відносні показники структури характеризують співвідношення окремого показника з агрегованим (загальним) показником. До відносних показників структури належать показники питомої ваги, які обчислюються у відсотках або у вигляді десяткового дробу. Відносні показники динаміки характеризують відносне збільшення або зменшення показника звітного періоду порівняно з базисним показником (так розраховують темп приросту) або показник звітного періоду порівняно з базисним показником (темп росту). Відносні показники інтенсивності відображають швидкість оборотності коштів, рентабельність, ліквідність активів тощо [27];

фінансові коефіцієнти, які відображають інтереси і мету різних категорій споживачів та пов’язані зі зміною абсолютних і відносних показників [27].

При оцінці фінансового стану підприємства застосовують велику множину аналітичних коефіцієнтів. Розрахунок фінансових коефіцієнтів ґрунтується на визначенні співвідношення між окремими рядками звітності. Методика такого аналізу полягає у порівнянні отриманих коефіцієнтів за звітністю підприємства із середньогалузевими, оптимальними або аналогічними значеннями діяльності підприємства за ряд років. Найбільш важливими з них є показники, що характеризують [61]:

майновий стан підприємства - це забезпеченість підприємства основними засобами, оборотними активами та відповідними джерелами їх фінансування;

фінансову стійкість - це здатність підприємства відповідати за своїми боргами й зобов’язаннями і нарощувати економічний потенціал, результат його поточного, інвестиційного, фінансового розвитку;

ліквідність - це вимір можливостей підприємства зі сплати заборгованості, шляхом перетворення його майна на гроші;

платоспроможність - це міра покриття підприємством позикового капіталу;

прибутковість - це співвідношення прибутку із вкладеним капіталом;

ділову активність - це міра ефективності використання наявних активів (майна), ресурсовіддачі, трансформації активів, ефективності використання капіталу.

Застосування фінансових коефіцієнтів дає можливість порівнювати показники підприємства за різні періоди; з іншими підприємствами галузі або навіть різних галузей діяльності, наприклад, коли мова йде про становище підприємства на ринку цінних паперів. Досить широко користуються аналітичними показниками для визначення узагальнюючого показника фінансового стану і за цим критерієм - рейтингу підприємства [47].

.4 Основні етапи та напрямки проведення фінансово-економічного аналізу

Фінансово-економічний аналіз поділяють на внутрішній та зовнішній. Основний зміст зовнішнього аналізу - надання інформації численним користувачам (інвесторам, акціонерам, банківським установам, органам державної статистики та ін..) про прибутковість діяльності підприємства, його платоспроможність, фінансову незалежність, ділову активність, ринкову стійкість. Аналітичні показники розраховують за даними публічної звітності підприємства. Оскільки зовнішній аналіз базується на обмеженій кількості інформації про діяльність підприємства, то він не дає змоги розкрити всі причини успіху або невдач підприємства [33].

Результати внутрішнього фінансового аналізу призначені для керівництва підприємства. Основним його змістом є : факторний аналіз прибутку (збитку; рентабельності; реалізації за видами продукції, товарів; витрат; оцінка рівню фінансової незалежності та платоспроможності, ділової активності та ймовірності банкрутства підприємства.

Залежно від поставленої мети і термінів проведення аналіз поділяють на:

ретроспективний - це аналіз діяльності підприємства за минулі періоди;

прогнозний - він спрямований на оцінку очікуваної фінансової стабільності, платоспроможності, забезпеченості фінансовими ресурсами та ефективності їх використання у прогнозному періоді;

порівняльний аналіз - він дає можливість порівняти діяльність аналізованого підприємства і потенційних ділових партнерів, конкурентів;

оперативний - дає можливість контролювати фінансові показники впродовж звітного періоду, зокрема - рівень платоспроможності підприємства, стан розрахунків тощо [17]. Етапи аналізу фінансової звітності рис. 1.2.

Рис.1.2. Основні етапи аналізу фінансової звітності

Існує експрес-діагностика, під якою розуміють систему взаємопов’язаних показників, які характеризують ефективність діяльності підприємства з точки зору відповідності її тактичним цілям господарювання. Вона дає можливість звузити масштаби пошуку проблем і їх рішення та передбачає незначні затрати часу, можливість проведення додаткових аналітичних досліджень [42].

Фінансово-економічний аналіз - це аналіз системи взаємопов’язаних показників, які характеризують ефективність фінансової діяльності з точки зору її відповідності стратегічним цілям господарювання. Це більш глибокий аналіз, який розглядає всі сторони діяльності підприємства [42].

Отже аналіз фінансового стану підприємства проводять з метою вразливих місць і визначення шляхів їх усунення. Дані аналізу відіграють вирішальну роль при визначенні конкурентної політики підприємства і використовуються при оцінці виконання поставлених перед ним завдань, розробки програми розвитку та перспективу. Послідовність оцінки фінансового стану підприємства відображені на рисунку 1.4.

Інструментом загальної оцінки фінансового стану суб’єкту господарювання виступає баланс. Аналітичними розрахунками за балансом є достатньо трудомісткими і не завжди ефективними, так як множина обчислених при цьому фінансових показників не дозволяє визначити головні тенденції зміни фінансового стану підприємства.

Один із фундаторів балансоведення М. Блатов [43] пропонував досліджувати структуру і динаміку фінансового стану підприємства за допомогою порівняльного аналітичного балансу, який будується шляхом агрегування окремих однорідних за складом елементів балансових статей та доповненням балансу показниками структури, динаміки та структурної динаміки складових майна та джерел їх фінансування.

Порівняльний аналітичний баланс дає змогу оцінити фінансовий стан підприємства у найбільш узагальненому вигляді за допомогою ряду характеристик оцінити активів, власного капіталу та зобов’язань. Схемою аналітичного балансу охоплена велика множина показників, які характеризують статику і динаміку фінансово стану підприємства. Цей баланс містить показники, як горизонтального так і вертикального аналізу [34].

При побудові аналітичного балансу слід враховувати вплив витрат і доходів майбутніх періодів та забезпечень наступних витрат і платежів на обсяг оборотних активів та довгострокових і поточних зобов’язань [34].

Розділ 2. Аналіз фінансово-економічного стану ДП «Куп’янського лісового господарства»

2.1 Характеристика підприємства

Куп’янський держлісгосп створено в 1939 роді на базі Куп’янського, Дворічанського та Велико-Бурлуцького лісництв та Вовчанського лісгоспу.

В відповідності з постановами керівних органів здійснювалось лісовлаштування та реорганізації в 1959, 1960, 1970, 1980 рр. Останнє лісовлаштування було здійснене у 1980 році. За даними попереднього лісовлаштування загальна площа земель лісгоспу складала 38617 га. За звітний період було прийнято до складу земель лісгоспу 15 га і передано іншим землевласникам 733,3 га. Таким чином, загальна площа земель лісгоспу на сьогоднішній день становить 37899 га

Велико-Бурлуцьке лісництво знаходиться на території Велико-Бурлуцького району. Кам'янське та Дворічанське - на території Дворічанського адміністративного району, Сеньківське лісництво розміщене на території Куп’янського, Борівського і Шевченківського районів, Борівське - на території Борівського адміністративного району. Московський розсадник знаходиться на території Куп’янського адміністративного району.

Куп’янський держлісгосп знаходиться у східній частині Харківської області на території 5 адміністративних районів: Велико-Бурлуцького, Дворічанського Куп’янського, Боровського та Шевченківського. Загальна площа лісового фонду представлена у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Загальна площа лісового фонду Куп’янського ДЛГ, га

Категорії земель	Площа
Площа земель лісового фонду постійного
Користування	21945,1
Лісові землі - усього	21278,1
в тому числі:
Вкриті лісовою рослинністю землі - разом	20408,7
в тому числі лісові культури	12164,1
Незамкнуті лісові культури	290,1
Лісові розсадники, плантації	170,9
Не вкриті лісовою рослинністю землі - разом	128,0
в тому числі:
Рідколісся	-
згарища, загиблі насадження	0,3
зруби	49,7
галявини, пустирі	78,0
Лісові шляхи, просіки, протипожежні розриви	280,4
Нелісові землі - разом	667,0
в тому числі:
Рілля	78,4
Сіножаті	47,2
Пасовища	8,4
багаторічні насадження	1,4
Води	58,7
Болота	380,1
садиби,споруди	26,3
Траси	-
Піски	-
інші нелісові землі	66,5
Крім того, землі, надані в тимчасове довгострокове
Користування	35,9

Працівники Куп’янського лісгоспу проводять значну роботу по відновленню лісів, підвищенню продуктивності лісів, посиленню їх захисних та природоохоронних властивостей, раціональному використанню лісових ресурсів. Аналіз насаджень ДП «Куп’янського лісгоспу» представлено у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Аналіз насаджень ДП «Купянського лісгоспу»

№ п/п	Групи порід	Площа
		Га	%
1.	Хвойні	701	3,4
2.	Молодняки	1979	9,8
3.	Середньовікові	1412	6,9
4.	Стиглі і перестійні	415	2,0
5.	Разом	4507	22,1
6.	Твердолистяні	2599	12,8
7.	Молодняки	9084	44,5
8.	Середньовікові	2301	11,3
9.	Стиглі і перестійні	1074	5,3
10.	Разом	1508	73,9
11.	М’яколистяні	100	0,5
12.	Молодняки	506	2,5
13.	Середньовікові	64	0,3
14.	Стиглі і перестійні	152	0,7
15.	Разом	822	4,0
16.	Усього по держлісгоспу	20387	100

Знаходячись в екстремальних кліматичних умовах ( більша частина лісгоспу по лісорослинних умовах відноситься до степової зони) і в зв’язку з постійно зростаючим рекреаційним навантаженням деревостани лісгоспу зазнають негативного впливу на значних площах від шкідників та хвороб. Куп’янське лісове господарство запровадили нову технологію, як відвід лісосічного фонду. Вона полягає в виконані робіт по відведенню лісосік виключно однією спеціалізованою бригадою в складі двох інженерів по відведенню лісосік. Дана технологія дає змогу забезпечити якісне виконання робіт.

Велике значення для поліпшення якості лісів, їх санітарного стану та підвищення продуктивності мають рубки, пов’язані з веденням лісового господарства, а саме рубки догляду за лісом. Невід’ємною частиною діяльності Куп’янського лісового господарства є переробка деревини. Щорічно переробляється 9,1 тис. м3 різноманітної деревини. Загальне навантаження на лісовий обхід складає близько 560 га державного лісового фонду. Середня площа майстерської дільниці 2050 га.

При вирішенні питань збільшення випуску продукції приділяється увага виконанню заходів по використанню передових досягнень, підвищенню культури виробництва, створенню умов для високопродуктивної праці.

2.2 Аналіз виробництва та реалізації продукції

Для виконання основної мети діяльності лісгоспу - вирощування, збереження лісу необхідне постійне фінансування підприємства в обсязі не меншому ніж на це витрачається грошових,матеріальних кошт. Держава фінансує лісове господарство тільки частково на ті програми, які рахуємо першочергові - вирощування лісу та захист від пожеж та деякі інші. Тому основну суму фінансування діяльності лісгосп отримує від реалізації деревини від рубок головного та проміжного користування. Попит на деревину на протязі року нерівномірний, рубки санітарні вибіркові та суцільні теж проводяться по санітарним правилам в указані періоди, тому поки що єдиним способом забезпечення планового надходження кошт в лісгосп в зимові місяці року є реалізація переробленої деревини та деревини в круглому виді [3].

За 2008 рік ДП «Куп’янський лісгосп» маючи в залишку на початок року 13532 м3 деревини заготовив 47920 м3 ліквідної деревини. З рубок головного користування 7251 м3. З РПВЛГ - 40669 м3 .Інші надходження деревини 56 м3. Загальний обсяг деревини складає 47976 м3. На власні потреби лісгоспом використано 692 м3 - це в основному дрова на опалення 651 м3, техсировина та підтоварник на вагонні стояки - 36 м3. Та ділова на потреби ремонту та лісовпорядкування -5 м3. Реалізовано в круглому виді 43333 м3, в т.ч. від РГК - 7087 м3 і з РПВЛГ - 36246м3. Ціна знеособленого кубометра реалізованої деревини в круглому виді 153 грн. Залишки лісопродукції на кінець 2008 року склали 8751м3, що складає18,3 % від обсягу річної заготівлі, причому 828м3 знаходяться на складі біля цеху. Більший обсяг товарної продукції в 2008 році в порівнянні з 2007 роком лісгосп виконав за рахунок збільшення вартості продукції та раціональної переробки кожного кубометра деревини (табл.. 2.3).

Таблиця 2.3 Обсяг переробленої деревини, м3

№	Найменування продукції	2007 рік	2008 рік	Відхилення
				Абсол., (+/-)	Відн., %
1.	Пиломатеріали необрізні:	914,4	735,8	-178,6	100
1.1.	пиловник 1 гот.	209,57	223,06	13,49	22,92
1.2.	пиловник 2 гот.	289,25	191,88	-97,37	31,63
1.3.	пиловник 3 гот.	212,43	164,09	-48,34	23,23
2.	Техсировина	203,15	156,77	-46,38	100
3.	Пиломатеріали обрізні:	23,95	81,16	57,21	100
3.1.	пиловник 1 гот.	9,15	3,84	-5,31	38,20
3.2.	пиловник 2 гот.	6,72	48,48	41,76	28,06
3.3.	пиловник 3 гот.	6,09	15,79	9,7	25,43
4.	Техсировина	1,99	13,05	11,06	100
5.	Заготівки пиляні (тонкомірні) на вн. ринок	59,1	43,98	-15,12	100
6.	Техсировина	59,1	43,98	-15,12	100
7.	Заготівки пиляні (брусові) на експорт (середній)	293,37	-	-	-
8.	Техсировина	293,37	230,24	-63,13	100

З 2007 році лісгосп повністю перейшов на розпилювання круглого лісу стрічкопильними верстатами,що в порівнянні з пилорамами дає змогу економити при розпилі до10% деревини в залежності від схеми розкрою сировини.,слідуючим етапом в економії деревини є поступова заміна багатопилкових циркульних верстатів менш енергозатратними та сировинозберігаючими стрічковорамними станками фірми "МАГР" СРП-120. Обсяг переробленої деревини та обсяг продукції відображені на таблиці 2.3. та 2.4.

Таблиця 2.4 Обсяг товарної продукції, тис. грн.

№	Найменування продукції	2007 рік	2008 рік	Відхилення
				Абсол., (+/-)	Відн., %
1.	Пиломатеріали необрізні:	325	416,4	91,4	128,1
1.1.	пиловник 1 гот.	81,7	161,3	79,6	197,4
1.2.	пиловник 2 гот.	100,7	138,8	38,1	137,8
1.3.	пиловник 3 гот.	73	61,4	-11,6	-84,1	Техсировина	69,6	54,9	-14,7	-78,9
3.	Пиломатеріали обрізні:	11,8	45,6	33,8	386,4
3.1.	пиловник 1 гот.	4,8	2	-2,8	-41,7
3.2.	пиловник 2 гот.	3,3	26,9	-23,6	-815,2
3.3.	пиловник 3 гот.	2,8	9,1	6,3	325,0
4.	Техсировина	0,9	7,6	6,7	844,4
5.	Заготівки пиляні (тонкомірні) на вн. ринок	11	11	-	100,0
6.	Техсировина	11	11	-	100,0
7.	Заготівки пиляні (брусові) на експорт (середній)	105,5	-	-11,3	-
8.	Техсировина	105,5	94,2	-11,3	-89,3

Аналізуючи дані таблиці 2.3. можна сказати, що обсяг переробленої деревини в 2008 році в порівнянні з 2007 роком скоротився на декілька разів. Причиною цьому є недостатнє бюджетне фінансування захисного лісорозведення, відсутність капіталовкладень саме це призвело до різкого зменшення обсягів продукції ДП «Куп’янського лісового господарства», зниження попиту на деревину також сприяли зменшенню обсягів продукції.

В умовах ринкової економіки діє чіткий механізм, що регулює рівень та ефективність виробничих витрат і передбачає діалектичну взаємодію між ціною та рівнем витрат. Ціна є об’єктивним і примусовим нормативом рівня витрат. З іншого боку, закон середньої норми прибутку в умовах чистої конкуренції забезпечує приблизно однакову ефективність виробництва в різних його галузях. Якщо в будь-якій галузі чи виді виробництва внаслідок кон’юнктури ефективність зростає, то неминуче туди надходитимуть нові капіталовкладення, що сприятиме розширенню виробництва і, зрештою, підніме рівень його ефективності до рівня інших галузей. Так як обсяг продукції знизився, то й ціни знизилися, в наслідку цього треба розробити програму до виготовлення нового виду продукції. Аналіз асортиментного плану заготівлі від рубок головного користування представлені в таблиці 2.5.

Склад та характеристики товарного асортименту, як відомо, багато в чому залежать від зони господарювання підприємства (ринку чи сегменту ринку). Отже, при формуванні перспективного товарного асортименту дуже важливо враховувати такий фактор як то стратегічна зона господарювання. Стратегічна зона господарювання (СЗГ) - окремий сегмент зовнішнього середовища підприємства, на який воно має, або хоче мати вихід.

Дані таблиці 2.5 показують, що асортимент продукції у 2008 році знизився: заготівля деревини знизилася з 7330 тис. грн до 7273 тис. грн, лісоматеріали з 1729 тис. грн до 1673 тис. грн, так само знизилися техсировина та дрова. Попит на товарну невеликий, оскільки, за час, який товар був у розробці і виробництві з’явились аналогічні товари, але вже з новими споживчими якостями.

Таблиця 2.5 Аналіз асортиментного плану заготівлі від рубок головного користування, тис. грн.

№	Найменування	2007 рік	2008 рік	Відхилення
				Абсол., (+/-)	Віднос., %
1.	Заготівля деревини - всього	7330	7273	-57	100
	в тому числі:
	лісоматеріали круглі	1776	1688	-88	24,23
	техсировина	1568	1321	-247	21,39
	дрова паливні	3986	4262	276	54,38
Із загального об’єму лісоматеріалів круглих:
2.	Лісоматеріали для виробництва пиломатеріалів та заготовок, пиловник, всього	1729	1673	-56	100
	в тому числі:
	хвойний	234	236	2	13,53
	І сорт	16	18	2	0,93
	ІІ сорт	108	82	-26	6,25
	ІІІ сорт	110	136	26	6,36
	дубовий	1087	1071	-16	62,87
	І сорт	19	37	18	2,00
	ІІ сорт	259	282	23	14,98
	ІІІ сорт	809	752	-57	46,79
	ясеневий	192	155	-37	11,10
	І сорт
	ІІ сорт	7	10	3	0,40
	ІІІ сорт	185	145	-40	10,70
	березовий	-	-	-	-
	твердолистяний	9	4	-5	0,52
	м’яколистяний	207	207	-	11,97
3.	Буд. ліс, всього	47	15	-32	100
	в т.ч. хвойний	6	12	6	12,77
	листяний	41	3	-38	87,23
4.	Техсировина	1568	1321	-247	100
5.	Дрова	3986	3746	-240	100

Прогнози стосовно розробки асортименту повинні бути максимально наближені до реальності. А в результаті - нецілеспрямоване використання сировини та матеріалів, втрачені кошти. Час та ресурси, які можна було б використати на підвищення конкурентоспроможності продукції і підприємства в цілому, підуть на мобілізацію нового потенціалу, що звичайно не тягне за собою позитивних наслідків.

2.3 Аналіз основних виробничих фондів

Як зазначалося раніше, головним змістом економічного аналізу є виявлення і вивчення всіх причинно-слідчих зв'язків, які складаються в процесі формування всіх техніко-економічних показників підприємства (таблиця 2.6). При цьому складний показник розглядається як результат впливу великої кількості взаємозалежних чинників і обставин. Економічний аналіз техніко-економічних показників проводиться від загального до приватного з подальшою деталізацією. Таким чином, проводиться розкладання складного показника на прості елементи, які б дозволили виявити такі причини, по яких можна намітити конкретні заходи [54].

Таблиця 2.6 Аналіз техніко-економічних показників

Показники	2007 рік	2008 рік	Відхилення
			Абсол., (+/-)	Відносн., %
1	2	3	4	5
Обсяг товарної продукції	7383	3342	-4041	-54,73
Чистий дохід від реалізації продукції	9565	8225	-1340	-14,00
Собівартість реалізованої продукції	8081	6700	-1381	-17,09
Чистий прибуток (збиток)	75	75	-	-
Темпи зростання активів підприємства	101,34	113,18	11,84	11,68
Середньорічна вартість основних виробничих фондів	2508,4	2707,5	199,1	7,94
Коефіцієнт зносу	62,76	57,81	-4,95	-7,89
Фондовіддача	2,94	1,23	-1,71	-58,16
Фондомісткість	0,33	0,81	0,48	145,45
Фондоозброєність	7,69	11,93	4,24	55,14
Питома вага необотних активів в загальній вартості активів	45,95	51,62	5,67	12,34
Середньооблікова чисельність штатного персоналу	326	227	-99	-30,37
Фонд оплати праці всього персоналу	359,5	309,4	-50,1	-13,94
Середньогодинна продуктивність праці	0,01	0,006	-0,004	-40
Середньоденна продуктивність праці	0,01	0,006	-0,004	-40
Середньорічна продуктивність праці	22,65	14,72	-7,93	-35,01
Трудомісткість	84,50	172,02	87,52	103,57
Трудові витрати на 1 грн. товарної продукції	0,68	1,24	0,56	82,35
Номінальний фонд робочого часу, всього, в т. ч.:	722724	675696	-47028;	-6,51
не відпрацьований час	623859	574883	-48976	-7,85
Рентабельність продукції	18,36	22,76	4,4	23,97
Чиста рентабельність продаж	0,78	0,91	0,13	16,66

Згідно з даними таблиці 2.6 можна сказати, що обсяг товарної продукції зменшився на 4041 тис. грн. або на 54,73 %, в загалі то майже усі показники зменшились, це свідчить про істотне погіршення економічної ситуації на підприємстві. По абсолютній більшості важливих показників (обсяг здобичі, обсяг реалізації продукції, і т.д.) спостерігається щорічне зниження, в також час такі показники, як собівартість продукції, коефіцієнт облікового складу, питомі витрати постійно зростають.

Випуск продукції залежить від забезпеченості підприємства основними засобами та ефективності їх використання. При аналізі технічного стану і руху основних фондів необхідно оцінити розмір їх поповнення, дати оцінку їх фізичного зносу. Баланс руху основних засобів наведено в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 Аналіз руху основних виробничих фондів підприємства, тис. грн.

Групи основних фондів	Первісна вартість на 2007 рік.	Надійшло	Вибуло	Первісна вартість на 2008 рік.	Відхилення
					Абсол. (+/-).	Відн. %
Будинки, споруди й передавальні пристрої	4442,1	7,6	671,3	3778	-664,1	-14,95
Машини та обладнання	1045,7	6,2	6,5	961	-84,7	-8,10	743,9	-	1,6	827	83,1	11,17
Інструменти, прилади, інвентар (меблі)	101,1	-	-	101	-0,1	-0,09
Разом	6332,8	13,8	679,4	5667	-665,8	-11,97

З даних таблиці 2.7 видно, що найбільше надходження основних фондів спостерігається в групі транспортні засоби, їх вартість збільшилася на 83,1 тис. грн. або на 11,17 %. Усього за 2008 рік на підприємство надійшло основних фондів на суму 5667 тис. грн., а вибуло 665,8 тис. грн., що свідчить про старіння ОВФ підприємства.

Рух основних виробничих фондів характеризують такі показники, як коефіцієнт оновлення, вибуття й приросту, а технічний стан - коефіцієнт зносу та придатності (таблиця 2.8).

Рух основних засобів аналізують такі показники як коефіцієнт оновлення, коефіцієнт вибуття, коефіцієнт придатності. Аналізуя дані таблиці 2.8 можна сказати, що рух основних засобів знаходиться на дуже низькому рівні. Так коефіцієнт оновлення складає 0,05 або 29 % це дуже низький показник, теж саме можна сказати про коефіцієнт вибуття, якщо у 2007 році ми бачимо стан показників, які складають 0,17, коефіцієнт вибуття машин та обладнання складають 0,007, коефіцієнт вибуття транспортних засобів склали 0,002.

Таблиця 2.8 Показники аналізу руху та технічного стану основних виробничих фондів

Показники	2007 рік	2008 рік	Відхилення
			Абсол., (+/-)	Відносн., %
Коефіцієнт зносу на п. р. (будинки, споруди та передавальні пристрої)	0,50	0,54	0,04	8
Коефіцієнт зносу на п. р. (машини та обладнання)	0,60	0,71	0,11	18,33
Коефіцієнт зносу на п. р. (транспортні засоби)	0,99	0,91	-0,08	-8,08
Коефіцієнт зносу на п. р. (інструменти, прилади)	0,42	0,58	0,16	38,09
Коефіцієнт зносу на к. р.(будинки, споруди та передавальні пристрої)	0,53	0,55	0,02	3,77
Коефіцієнт зносу на к. р. (машини та обладнання)	0,71	0,60	-0,11	-15,49
Коефіцієнт зносу на к. р. (транспортні засоби)	0,90	0,57	-0,33	-36,67
Коефіцієнт зносу на к. р. (інструменти, прилади)	0,58	0,68	0,1	17,24
Коефіцієнт придатності (будинки, споруди)	0,46	0,45	-0,01	-2,17
Коефіцієнт придатності (машини та обладнання)	0,29	0,40	0,11	37,93
Коефіцієнт придатності (транспортні засоби)	0,09	0,42	0,33	366,77
Коефіцієнт придатності (інструменти, прилади)	0,41	0,32	-0,09	-21,95
Коефіцієнт оновлення(будинки, споруди)	0,002	0,06	0,05	29
Коефіцієнт оновлення(машини та обладнання)	0,006	-	-	-
Коефіцієнт оновлення(транспортні засоби)	-	-	-	-
Коефіцієнт оновлення(інструменти, прилади)	-	-	-	-
Коефіцієнт вибуття(будинки, споруди)	0,17	-	-	-
Коефіцієнт вибуття(машини та обладнання)	0,007	-	-	-
Коефіцієнт вибуття(транспортні засоби)	0,002	-	-	-
Коефіцієнт вибуття(інструменти, прилади)	-	-

Аналіз якісного стану основних фондів починається з визначення рівня їх фізичного зносу. Фізичне зношування основних фондів є природнім явищем, однак розмір його можна скоротити шляхом технічного обслуговування й ремонтів, раціонального використання. Рівень фізичного зносу визначається через коефіцієнт зносу, який показує частку перенесеної вартості фондів у їх первісній вартості [5].

Коефіцієнт придатності основних фондів відображає частку залишкової вартості фондів у їх первісній вартості. У таблиці 2.9 представлені дані для аналізу технічного стану основних виробничих фондів умовного підприємства.

Таблиця 2.9 Вихідні дані для аналізу фізичного зносу основних виробничих фондів, тис. грн.

Групи основних фондів	Первісна вартість на початок 2007 року	Знос	Первісна вартість на кінець 2008 року	Знос	Відхилення (+/-)
Будинки, споруди і передавальні пристрої	4442,1	2233,6	3778	2026	-664,1	-207,6
Машини й устаткування	1045,7	622,3	961	686	-84,7	63,7
Транспортні засоби	743,9	741,3	827	752	83,1	10,7
Інструменти, прилади, інвентар (меблі)	101,1	42,3	101	59	-0,1	16,7
Разом	6332,8	3639,5	5667	3523	-665,8	-116,5

На основі даних таблиці 2.9 здійснимо аналіз технічного стану основних виробничих фондів, результати якого представлені в таблиці 2.10.

Таблиця 2.10 Аналіз технічного стану основних виробничих фондів підприємства

Групи основних фондів	Коефіцієнт зносу			Коефіцієнт придатності
	2007 рік	2008 рік	Відхил., (+/-)	2007 рік	2008 рік	Відхил., (+/-)
Будинки, споруди і передавальні пристрої	0,50	0,54	0,04	0,46	0,45	-0,01
Машини й устаткування	0,60	0,71	0,11	0,29	0,40	0,11
Транспортні засоби	0,99	0,91	-0,08	0,09	0,42	0,33
Інструменти, прила-ди, інвентар (меблі)	0,42	0,58	0,16	0,41	0,32	-0,09
Разом	2,51	2,74	-0,23	1,25	1,59	-0,34

Аналізуючи дані таблиці 2.10, можна зробити висновки, що основні фонди у 2008 році зношені на 2,74 - це на 2,3 % менше, ніж у попередньому році. Найбільший коефіцієнт зносу у 2008 році по групі «Транспортні засоби» - 0,91, а найменший - «будинки, споруди» - 0,42. Групи «Машини й устаткування» і «транспортні засоби», мають приріст коефіцієнту придатності у звітному році порівняно з 2007 роком - на 0,11 і 0,33 відповідно. Таким чином, основні виробничі фонди мають низький показник придатності, тому на підприємстві слід динамічніше проводити заходи щодо їх відновлення і модернізації.

Як уже зазначалося досягти збільшення фінансування соціального розвитку на підприємстві можна лише за умови зростання обсягів виробництва, яке можливе, в тому числі, і за рахунок більш ефективного використання основних засобів. Резерви підвищення ефективності використання основних засобів мають місце, якщо, граничний показник фондомісткості більше 1. Для реалізації виявлених резервів слід збільшити інтенсивність використання виробничих потужностей. В нашому випадку згідно з даних таблиці 2.25 показник фондомісткості менше 1 і складає у 2007 році 0,33 та у 2008 році 0,81.

Постійне зменшення обсягу випуску протягом періоду, що аналізується свідчить про істотний фізичний і моральний знос основних виробничих фондів підприємства (що підтверджується також збільшенням частки амортизаційних відрахувань в собівартості продукції), а також про зниження продуктивності труда працівників.

Величина основних фондів підприємства також має тенденцію до зниження, при цьому величина активної частини основних фондів істотно меншає. Це свідчить про надто низьку частку надходження на підприємство нового обладнання і про істотний знос техніки, що застосовується. Збільшення величини збитків підприємства значною мірою є наслідком негативних тенденцій техніко-економічних показників.

2.4 Аналіз трудових показників

Трудові показники - це кількісні та якісні характеристики для оцінки стану соціально-трудових відносин на підприємстві, використання робочої сили та ефективності праці (за визначений період часу). До основних трудових показників відносять: продуктивність праці, виробіток, трудомісткість, чисельність персоналу, заробітна плата, фонд оплати праці, фонд споживання.

В ринкових умовах господарювання визначення трудових показників підприємства набуває особливого значення. Основна задача підприємства - виконати виробничу програму по випуску конкурентоспроможної продукції при використанні мінімальних витрат живої і уречевленої праці. Це посилює значення і вплив трудових показників на результативність виробництва [8].

Підвищення продуктивності праці - головний фактор зростання ефективності та прогресивного розвитку підприємства. Воно безпосередньо пов’язано із зниженням трудомісткості продукції, оптимальністю використання робочої сили, підвищенням кваліфікації робітників, раціональністю організації та стимулювання праці [8].

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. [25].

Фонд споживання включає: фонд оплати праці, доходи (дивіденди) по акціях і вкладах трудового колективу, суму трудових і соціальних пільг. Розмір такого фонду і ступінь трудової активності робітників визначають рівень їх доходу та якість життєдіяльності. Трудові показники органічно взаємопов’язані з іншими показниками поточної звітності, стратегічного прогнозування. Вони є складовою частиною технічного, економічного та фінансового планування, обов’язково впливають на виробничі витрати та визначають прибутковість господарювання.

Аналіз трудових показників - це вид економічних досліджень для визначення рівня результативності виконання виробничих, управлінських функцій трудовим колективом, а також для розробки заходів щодо підвищення ефективності праці на підприємстві [23]. Якісний склад персоналу підприємств характеризують дані про підготовку кадрів (табл. 2.11) та дані про підвищення кваліфікації (табл. 2.12).

Таблиця 2.11 Аналіз стану підготовки кадрів на підприємстві

Назва показників	Всього		у тому числі:
	осіб	у % до середньорічної кіль-кості (278чол.)	первинна підготовка
			осіб	у % до середньо-річної кількості
1	2	3	4	5
Навчено новим професіям:	4	1,44	4	1,44
У навчальних закладах , утому числі:	4	1,44	4	1,44
вищих (I-IV рівнів акредитації)	4	1,44	4	1,44

Таблиця 2.12 Вихідні дані для аналізу кадрової політики підприємства з питань підвищення кваліфікації

Назва показників	Всього		У тому числі:
	осіб	у % до се-редньоріч-ної кіль-кості (278чол.)	керівники		Професіонали, фахівці
			осіб	у % до середньо-річної кількості	Осіб	у % до середньо-річної кількості
Підвищили кваліфікацію:	4	1,44	3	1,08	1	0,36
У навчальних закладах різних типів за договорами	4	1,44	3	1,08	1	0,36

Відсоток осіб, що пройшли підготовку в середньорічній чисельності персоналу склав у звітному році 1,44 %, з них первинну підготовку пройшли також 4 чоловіка , або 1,44 % від середньорічної чисельності). Підготовку та перепідготовку персонал проходив переважно у навчальних закладах. Ситуація з підвищенням кваліфікації (табл. 2.12) не можна сказати, що покращилась, оскільки відсоток персоналу, що підвищив кваліфікацію склав лише 1,44% від середньорічної чисельності персоналу. Отже, діяльність кадрових служб щодо поліпшення якісного складу персоналу можна вважати незадовільною.

Якість управління робочою силою характеризується інтенсивністю руху персоналу. До показників руху персоналу належать (табл. 2.13): показники інтенсивності руху працівників та показники сталості кадрів.

Згідно з розрахунків таблиці 2.13 можна сказати, що показники інтенсивності руху персоналу за звітний рік декілька погіршали, про що свідчить коефіцієнт обороту з прийому робочої сили який знизився на 1,12 %, також коефіцієнт плинності кадрів зменшився 8,33 %. Про показники сталості кадрів можна сказати, що вони теж погіршали, так коефіцієнт постійності кадрів зменшився на 9,78 %, коефіцієнт стабільності кадрів зменшився на 12,5 %. Погіршення коефіцієнтів свідчить про наявність негативних явищ викликаних переїздом працівників, незадоволення заробітною платою та інші явища, які вплинули на змінення коефіцієнтів.

Таблиця 2.13 Показники інтенсивності руху працівників та показників сталості кадрів

Показники	2007 рік	2008 рік	Відхилення
			Абсол., (+/-)	Відносн., %
Показники інтенсивності руху персоналу
Коефіцієнт загального обороту робочої сили	1,96	2,57	0,61	31,12
Коефіцієнт заміщення	-0,11	-0,16	0,05	-45,45
Коефіцієнт обороту з прийому	0,89	0,88	-0,01	-1,12
Коефіцієнт обороту зі звільнення	1,04	1,37	0,33	31,73
Коефіцієнт плинності кадрів	0,12	0,11	-0,01	-8,33
Показники сталості кадрів
Коефіцієнт постійності кадрів	0,92	0,83	-0,09	-9,78
Коефіцієнт стабільності кадрів	0,08	0,07	-0,01	-12,5

Забезпеченість підприємства робочою силою дає позитивні результати в тому випадку, якщо досить повно використовується фонд робочого часу. Аналіз використання робочого часу на ДП «Куп’янському лісгоспі» представлено у таблиці 2.14.

Таблиця 2.14 Аналіз використання робочого часу на підприємстві

Показники	2007 рік		2008 рік		Відхилення
	кількість людино-годин	структура, %	кількість, людино-годин	структура, %	Абсол., (+/-)	Відн. %
Календарний фонд робочого часу	1346583	100	1250579	100	-96004	-	312299	23,19	246864	19,74	-65435	-3,45
Номінальний фонд робочого часу	722724	53,67	675696	54,03	-47028	0,36
Відпрацьовано, усього (явочний фонд)	623859	46,33	574883	45,97	-48976	-0,36
З них надурочно	-	-	-	-	-	-
Не відпрацьовано, усього,	98865	7,34	100813	8,06	1948	0,72
у тому числі щорічні відпустки	65680	4,88	56344	4,51	-9336	-0,37
тимчасова непрацездатність	12376	0,92	14072	1,13	1696	0,21
навчальні відпустки й інші неявки, передбачені законодавством	2650	0,20	3696	0,30	1046	0,1
неявки у зв’язку з тимчасовим переводом на роботу на інше підприємство	-	-	-	-	-	-
неявки з дозволу адміністрації	17978	1,34	9214	0,74	-8764	-0,6
відпустки за ініціативою адміністрації	-	-	-	-	-
неявки у зв’язку з переведенням на скорочений робочий день, тиждень	-	-	17487	1,40	-	-
простої	-	-	-	-	-	-
масові невиходи на роботу (страйки)	-	-	-	-
інші причини	181	0,01	-	-	-	-
Максимально-можливий фонд робочого часу	657044	48,79	619352	49,53	-37692	0,74

За даними табл. 2.14 календарний фонд зменшився на 96004 людино-годин, номінальний фонди робочого часу зменшився на 65435 людино-годин або на 0,36 %. Зменшення явочного фонду у 2008 році є негативною тенденцією, оскільки пов’язане зі збільшенням неявок з дозволу адміністрації та переходом на скорочений робочий тиждень, так явочний фонд зменшився у порівнянні з 2007 роком на 48976 або на 0,36 %.

Розрахуємо показники ефективності використання фонду робочого часу, що характеризують наступні коефіцієнти: коефіцієнт використання календарного часу, коефіцієнт використання табельного (номінального) фонду часу, коефіцієнт використання максимально можливого фонду робочого часу. Формули та результати їх розрахунку наведені в табл. 2.15.

Таблиця 2.15 Показники ефективності використання робочого часу

Показники	2007 рік	2008 рік	Відхилення
			Абсол., (+/-)	Відносн., %
Коефіцієнт використання календарного фонду робочого часу, %	46,33	45,97	-0,36	-0,78
Коефіцієнт використання табельного (номінального) фонду робочого часу, %	86,32	85,08	-1,24	-1,44
Коефіцієнт використання максимально можливого фонду робочого часу, %	94,95	92,82	-2,13	-2,24

За даними таблиці 2.15 можна побачити, що коефіцієнт використання календарного фонду робочого часу зменшився у 2008 році в порівнянні з 2007 роком на 0,36 або на 0,78 %, так само коефіцієнт використання табельного фонду робочого часу зменшився на 1,24 або на 1,44 %, коефіцієнт використання максимально можливого фонду робочого часу зменшився на 2,13 або на 2,24 %всі показники використання робочого часу погіршилися, що відбулося внаслідок непродуктивних витрат часу.

Аналіз використання трудових ресурсів на підприємстві, рівня продуктивності праці необхідно розглядати в тісному зв’язку із оплатою праці. Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. [25]. У зв’язку з цим аналіз використання засобів на оплату праці на кожному підприємстві має велике значення. В процесі його потрібно здійснювати систематичний контроль за використанням фонду заробітної плати (оплати праці), виявляти можливості економії коштів за рахунок росту продуктивності праці та зниження трудомісткості продукції [49].

Для підвищення матеріальної заінтересованості працюючих у якісних результатах своєї праці використовують різні варіанти заохочувальних розрахунків за проміжні або кінцеві результати праці. Тому під час аналізу оплати праці з’ясовують, за які показники нараховується додаткова оплата праці, чи зважують при цьому на якість виробленої продукції.

Далі порівнюють рівень оплати праці за один день або на одного працюючого в окремих галузях (чи в спеціалізованих ланках) з оплатою праці за іншою системою оплати праці в інших господарствах, з огляду на досягнутий рівень продуктивності праці і собівартість продукції, визначають, яку частку в загальній сумі нарахованої додаткової оплати становлять виплати натурою і грошима, аналізують їх динаміку [1].

Фонд оплати праці - основний економічний показник з оплати праці, що широко використовується у господарській практиці, статистичній звітності, аналізі. Він включає в себе основну і додаткову заробітну плату персоналу підприємства, інші заохочувальні та компенсаційні виплати [7]. Аналіз складу і структури фонду оплати праці робітників ДП «Куп’янський лісгосп» наведено у таблиці 2.16.

Таблиця 2.16 Аналіз складу і структури фонду оплати праці робітників, тис. грн.

Показники	2007 рік	2008 рік	Відхилення
			Абсол., (+/-)	Віднос%
Фонд основної заробітної плати	3040,1	3585,9	545,8	17,95
Фонд додаткової заробітної плати, всього	1120,0	1339,9	219,9	19,63
З нього: - надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів	137,2	261,9	124,7	90,89
- премії та винагороди, що носять систематичний характер	394,6	525,0	130,4	33,05
- виплати в порядку компенсації втрати заробітної плати згідно чинного законодавства :	-	-	-	-
Внаслідок зростання споживчих цін	155,6	-	-	-
Оплата за невідпрацьований час	432,6	-	-	-
З нього оплата основної та додаткової відпустки	432,6	553,0	120,4	27,83
Нараховані виплати працівникам за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням	45,2	108,9	63,7	140,9
З них: Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства	25,8	32,8	7	27,13
Фонд оплати праці	4160,1	4925,8	765,7	18,41

Аналізуючи дані таблиці 2.16 можна сказати, що фонд основної заробітної плати збільшився на 545,8 тис. грн. або 17,95 %, так само збільшився фонд додаткової заробітної плати на 219,9 тис. грн. або 19,63 %, в цілому фонд оплати праці у 2008 році в порівнянні з 2007 роком збільшився на 765,7 тис. грн. або на 18,41 %.

2.5 Аналіз та оцінка фінансового стану

Під фінансовим станом розуміють здатність підприємства фінансувати свою діяльність. Він характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, доцільністю їх розміщення, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю [36].

Фінансовий стан може бути стійким, нестійким, кризовим. Здатність підприємства своєчасно проводити платежі, фінансувати свою діяльність свідчить про його нормальний фінансовий стан, який залежить від результатів виробничої, комерційної та фінансової діяльності підприємства.

Для ряду показників, що характеризують фінансовий стан підприємства, встановлені нормативні значення, теоретично обґрунтовані або одержані в результаті експертних оцінок. Нормативні значення характеризують критичний рівень показників, при яких фінансовий стан підприємства є стійким. Деякі показники фінансового стану в значній мірі залежать від виду діяльності, технології, галузевої придатності тощо, наприклад, показники ділової активності. Для цих показників як база для порівняння можуть застосовуватися найкращі значення за попередні, більш сприятливі періоди; середньогалузеві показники, відповідні показники підприємств-конкурентів [30].

Загальну оцінку фінансового стану розпочинають з аналізу майна підприємства та джерел його придбання. У складі майна виділяють оборотні (мобільні, поточні) і необоротні (іммобілізовані) активи. Майно підприємства може бути використане у внутрішньому обороті або поза його межами, тобто, іммобілізованим в дебіторську заборгованість, вкладеним в цінні папери або залученим в оборот інших підприємств у вигляді інвестицій [10].

В процесі аналізу майна підприємства використовують прийоми горизонтального (визначають абсолютні та відносні зміни різних статей балансу) та вертикального аналізу (визначають питому вагу окремих статей та їх змін). Аналіз майна підприємства має важливе значення, так як від його величини та структури залежать обсяги діяльності, соціально-економічний розвиток господарюючого суб’єкту, рівень платоспроможності, ліквідності та фінансова сталість.

Згідно з проведенням вертикального та горизонтального аналізів (Додатки Д, Ж, З, К), що допомогло більш глибоко проаналізувати фінансовий стан ДП «Куп’янського лісового господарства», можна сказати, що ряд показників у 2008 році мають тенденцію до зменшення. Зменшення ряду показників може бути викликано великою кількістю причин, у тому числі і кризи в якій перебуває Україна, але крім того велике значення для підприємства має обсяг реалізованої продукції і кошти, які підприємство отримує від збуту продукції, в нашому випадку у підприємства зменшився прибуток, так як збут продукції за кордон не призводиться. Саме цей аналіз показав, що ДП «Куп’янський лісгосп» пребуває в передкризовому стані.

У процесі аналізу розраховують показники, які характеризують стан та рух основних засобів, а також розрахуємо показники необоротних активів. Технічний стан основних засобів підприємства характеризують такі показники як коефіцієнт оновлення, коефіцієнт зносу, коефіцієнт придатності та інші показники (таблиця 2.17).

Таблиця 2.17 Аналіз показників майна

Показники	2007 рік	2008 рік	Відхилення
			Абсол., (+/-)	Віднос., %
Коефіцієнт зносу основних засобів	0,63	0,58	-0,05	-7,9
Коефіцієнт придатності основних засобів	0,37	0,42	0,05	13,5
Коефіцієнт накопичення запасів	1,97	2,18	0,21	10,7
Коефіцієнт придатності необоротних активів	0,46	0,52	0,06	13,0
Коефіцієнт незалежності автон.	0,73	0,77	0,04	5,5

Аналізуючи таблицю можна сказати, що підприємство має дефіцит власного оборотного капіталу, який впливає на фінансовий стан підприємства. Нестача власного оборотного капіталу викликана в наслідок роста дебіторської заборгованості яка складає 92,4 тис. грн., неефективністю використання основних засобів та оборотних активів підприємства, наявністю на підприємстві можливих непродуктивних витрат. Дані таблиці також свідчать про зниження придатності основних засобів підприємства, що є прямим наслідком їх зношеності знос яких відбувається високими темпами.

Необоротні активи - це активи, що є не є оборотними. Отже необоротними активами є активи, що тривалий час утримуються підприємством з певною метою. До складу необоротних активів входять: основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи. Аналіз необоротних активів дає можливість визначити тип стратегії підприємства відносно довгострокових вкладень [33]. Аналіз необоротних активів представлено в таблиці 2.18.

Таблиця 2.18 Аналіз необоротних активів

Показники	2007 рік	2008 рік	Відхилення
			Абсол., (+/-)	Відносн., %
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	2,8	2	-0,8	-28,6
первісна вартість	6,5	7	0,5	7,7
накопичена амортизація	3,7	5	1,3	35,1
Незавершене будівництво	31,4	31	-0,4	-1,3
Основні засоби:
залишкова вартість	2322,8	3092	769,2	33,1
первісна вартість	6237,2	7330	1092,8	17,5
знос	3914,4	4238	323,6	8,3
Відстрочені податкові активи	4,8	5	0,2	4,2
Разом необоротних активів	2361,8	3130	768,2	32,5

Висока питома вага нематеріальних активів свідчить про інноваційний характер стратегії підприємства про вкладення капіталу в ліцензії, патенти та інше, але в нашому випадку питома вага показників не досить висока, про що свідчать дані з табл. 2.18. Така стратегія сприяє послабленню фінансового стану підприємства, виходячи з цього інвестиційна стратегія розвитку підприємства не відображається. Отже підприємство не дотримується стратегії створення матеріальних умов для розширення своєї основної діяльності.

Оборотні активи - це грошові кошти та еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Аналіз оборотних активів проводять у наступній послідовності [31]:

На першому етапі оцінюють загальний розмір оборотних активів підприємства та аналізують зміни в їх обсязі впродовж звітного періоду. При проведені цієї роботи визначається також питома вага оборотних активів у загальному обсязі майна та її зміна протягом періоду (таблиця 2.19).

На другому етапі досліджують структуру оборотних активів підприємства за видами активів, а також іншими кваліфікаційними ознаками (прибутковості, швидкості оборотності, платоспроможності, інфляційної захищеності тощо). Це дозволяє оцінити тенденції в зміну складу оборотних активів та ступінь досягнення відповідної мети діяльності.

На третьому етапі аналізу оцінюють зміни в складі джерел фінансування оборотних активів.

Таблиця 2.19 Аналіз активів підприємства

Активи	2007 рік		2008 рік		Відхилення
	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%	Абсол. (+/-)	Відносн., %
Усього активів	5140,4	100	6064	100	923,6	-
Необоротні активи	2371,6	46,14	3135	51,70	763,4	5,56
Оборотні активи -з них	2778,6	54,05	2934	48,38	155,4	-5,67
Запаси	2535,5	49,32	2811	46,36	275,5	-2,96
Грошові кошти та розрахунки	243,1	4,7	113	1,86	-130,1	-2,84
Кошти в розрахунках	82,6	1,61	1,68	19,4	0,07
Грошові кошти та їх еквіваленти	140,9	2,74	11	0,18	-129,9	-2,56

Розрахунки табл. 2.19 свідчать, що підприємство станом на кінець 2008 року має загальну вартість майна у розмірі 6064 тис. грн. За рік ми бачимо його збільшення на 923,6 грн. На кінець періоду який досліджується 51,70 % загальної вартості майна займають необоротні активи. Якщо запаси в 2007 році складали 2,74 %, то 2008 році - 0,018 %. Такі зміни свідчать про погіршення роботи бухгалтерської, фінансової служб підприємства і призведуть до зменшення наявних грошових активів, спрямованих на погашення поточних зобов'язань за розрахунками, скорочення обсягів господарської діяльності. В той же час спостерігаємо зростання вартості виробничих запасів з 2535,5 тис. грн. до 2811 тис. грн. Вкрай низькою у загальній вартості майна підприємства залишається питома вага грошових коштів, їх частка протягом періоду знизилася з 4,7 5 до 1,86 %.

Причини зміни фінансових ресурсів, авансованих в обороті активи, можливо встановити також при вивченні змін, які відбуваються в складі джерел їх покриття. Недостатність джерел формування поточних активів призводить до недофінансування господарської діяльності та до фінансових ускладнень. Аналіз джерел фінансування оборотних активів підприємства за балансом наведено в таблиці 2.20.

Таблиця 2.20 Аналіз фінансування оборотних активів

Показники	2007 рік		2008 рік		Відхилення
	Тис. грн..	%	Тис. грн.	%	Абсол.(+/-)	Відн., %
Власний оборотний капітал у тому числі:	2384,8	85,8	1030	35,1	-1354,8	-50,7
статутний капітал	2799,2	100,4	2799	95,4	-0,2	-5
інший додатковий капітал	-5161	-185,7	-6429	-219,1	-1268	-33,4
Позиковий капітал у тому числі:	1367,5	49,2	1404	47,9	36,5	-1,3
за товари, роботи, послуги	374,9	13,5	322	11,1	-52,9	-2,4
бюджетом	707,2	25,5	440	15,1	-267,2	-10,4
зі страхування	93,2	3,4	114	3,9	20,8	0,5
З оплати праці	192,2	6,9	441	15,0	248,8	8,1
Усього оборотних активів	2778,6	100,0	2934	100,0	155,4	-

Фінансовий стан підприємства багато в чому залежить від того, які засоби воно має в своєму розпорядженні і куди вони вкладені. Аналізуючи дані таблиці 2.20 основним джерелом фінансування оборотних активів суб’єкту є статутний капітал. Статутний капітал - основа самостійності і незалежності підприємства. Проте потрібно враховувати, що фінансування діяльності підприємства тільки за рахунок власних засобів не завжди вигідно для нього.

Засоби підприємства в основному створені за рахунок короткострокових зобов'язань, в наслідку цього фінансове положення є нестійким, оскільки з капіталами короткострокового використання необхідна постійна оперативна робота, направлена на контроль за своєчасним їх поверненням і на залучення в оборот на нетривалий час інших капіталів. Вироблення правильної фінансової стратегії є однією з основних умов ефективної діяльності підприємства.

2.6 Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства

Ліквідність підприємства - це його здатність швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань. Ліквідність підприємства характеризується співвідношенням величини його високоліквідних активів (грошові кошти та їх еквіваленти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості. Аналізуючи ліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні суми ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності [59].

Аналіз ліквідності здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов'язань із наявністю ліквідних коштів. Результати розраховуються як коефіцієнти ліквідності за інформацією з відповідної фінансової звітності.

Всі активи фірми в залежності від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в кошти, можна умовно підрозділити на такі груп [9]:

Найбільш ліквідні активи (А1) - суми по всіх статтях коштів, що можуть бути використані для виконання поточних розрахунків негайно. У цю групу включають також короткострокові фінансові вкладення (цінні папери).

Середньо ліквідні активи (А2) - активи, для обертання яких у наявні кошти потрібен певний час. У цю групу можна включити дебіторську заборгованість (платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати), інші оборотні активи. Ліквідність цих активів може бути різною і залежить від суб'єктивних та об’єктивних чинників: кваліфікації фінансових робітників, взаємовідносин із платниками і їхньої платоспроможності, умов надання кредитів покупцям, організації вексельного обігу.

Низько ліквідні активи (А3) - найменш ліквідні активи - це запаси, дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються більш ніж через 12 місяців після звітної дати), податок на додану вартість по придбаним цінностям.

Важко ліквідні активи (А4) - активи, що призначені для використання в господарській діяльності протягом тривалого періоду часу. У цю групу можна включити статті I розділу активу балансу «Необоротні активи».

Перші три групи активів протягом всього господарського періоду можуть постійно змінюватися і відносяться поточних активів фірми. Поточні активи більш ліквідні, ніж інші активи інше майно фірми [9].

Пасив балансу по мірі зростання строків погашення зобов’язань групуються наступним чином:

Поточні зобов’язання за розрахунками (П1) - кредиторська заборгованість, розрахунки по дивідендах, інші короткострокові зобов’язання, а також позички, не погашені в термін (за даними додатків до бухгалтерського балансу).

Короткострокові кредити банків та інші позики (П2) -, які підлягають погашенню на протязі 12 місяців після звітної дати.

Довгострокові зобов’язання (П3) - довгострокові кредиті та інші довгострокові пасиви - статті ІІ розділу пасиву балансу.

Постійні пасиви (П4) - статті I розділу балансу.

Фірма вважається ліквідною, якщо її поточні активи перевищують її короткострокові зобов'язання. Для оцінки реального ступеня ліквідності фірми необхідно провести аналіз ліквідності балансу [42].

Одним з показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства, є його платоспроможність, що означає наявність у підприємства коштів достатніх для сплати боргів за всіма короткостроковими зобов’язаннями й одночасно безперебійного здійснення процесу виробництва та реалізації продукції [36]. Платоспроможність є зовнішнім проявом фінансового стану підприємства, його стійкості.

Аналіз платоспроможності необхідний для підприємства з метою оцінки і прогнозування фінансової діяльності. Перш ніж видавати кредит, банк повинний упевнитися в кредитоспроможності позичальника. Те ж повинні зробити і підприємства, що хочуть вступити в економічні відносини один з одним. Їм важливо знати про фінансові можливості партнера, якщо виникає питання про надання йому комерційного кредиту чи відстрочки платежу.

Поняття платоспроможності і ліквідності дуже близькі, але друге більш ємне. Від ступеня ліквідності балансу залежить платоспроможність (таблиця 2.21). У той же час ліквідність характеризує як поточний стан розрахунків, так і перспективу. Підприємство може бути платоспроможним на звітну дату, але мати несприятливі можливості в майбутньому

Таблиця 2.21 Оцінка ліквідності балансу підприємства

Показники	2007 рік	2008 рік	Відхилення
			Абсол., (+/-)	Відносн., %
Актив:
Найбільш ліквідні активи (А1)	140,9	11	-129,9	92,19
Середньо ліквідні активи (А2)	949,4	991	41,6	4,38
Низько ліквідні активи (А3)	1688,3	1932	243,7	14,43
Важко ліквідні активи (А4)	2361,8	3130	768,2	32,52
Пасив:
Поточні зобов'язання за розрахунками (П1)	374,9	322	-52,9	-14,11

Враховуючи ступінь ліквідності активів маємо можливість спрогнозувати фінансовий стан підприємства на короткостроковому та довгостроковому перспективах використавши дані з таблиці 2.22.

Таблиця 2.22 Оцінка фінансового стану підприємства з урахуванням ступеню ліквідності активів

Тип сталості	На дату складання звітності	У короткосроковій перспективі	У довгосроковій перспективі
Передкризовий (критичний)	А1 + А2 + + А3 ≥ П1	А1 + А2 + А3 ≥ П1 + + П2	А1 + А2 + А3 ≥ П1 + + П2 + П3
2007	2778,6 > 374,9	2778,6 > 1367,5	2778,6 > 1367,5
2008	2934 > 322	2934 > 1404	2934 > 1491

Враховуючи ступінь ліквідності оборотних активів фінансовий стан підприємства може бути оцінений як на дату складання звітності, так і на довгосроковому та короткосроковому перспективах як передкризовий.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності є свідченням достатності грошових коштів для негайного покриття зобов’язань. Підприємство повинно погасити не менше 20 % короткострокових боргів, що є запорукою його платоспроможності. Аналізуючи дані, (табл. 2.23) можна сказати, що в нашому випадку станом на 2007 та 2008 років підприємство може негайно за рахунок наявних грошових коштів погасити відповідно лише 12 % та 0,8 % найбільш термінових зобов’язань, що нижче за оптимальне значення. Коефіцієнт термінової ліквідності (швидкої ліквідності, проміжного покриття) допомагає оцінити можливість погашення підприємством поточних зобов’язань у разі виникнення критичних обставин. Нормативне значення цього коефіцієнту складає 70-80 % ДП «Куп’янське лісове господарство» за рахунок наявних грошових коштів та очікуваних надходжень від дебіторів може розрахуватися з боргами короткострокового характеру лише на 18 % у 2007 році, на 9 % у 2008 році.

Таблиця 2.23 Показники платоспроможності підприємства

Показники	2007 рік	2008 рік	Відхилення
			Абсол., (+/-)	Відносн., %
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,12	0,008	-0,112	-93,33
Коефіцієнт термінової ліквідності	0,18	0,09	-0,09	-50
Коефіцієнт загальної ліквідності	2,03	2,09	0,06	2,96
Коефіцієнт ліквідності запасів	1,85	2,00	0,15	8,11
Коефіцієнт ліквідності коштів у розрахунках	0,07	0,08	0,01	14,29
Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості	14,81	13,31	-1,5	-10,13
Коефіцієнт мобільності активів	0,54	0,48	-0,06	11,11
Коефіцієнт співвідношення активів	1,18	0,93	-0,25	-21,19

Коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнт покриття) - це універсальний коефіцієнт , так як аналітиками застосовується не лише при оцінці ймовірності банкрутства підприємства [9]. Його оптимальне значення складає 2-2,5 свідчить що оборотні активи повинні у двічі перевищувати розмір поточних зобов’язань підприємства. В нашому випадку підприємство дотрималось оптимального значення у 2007 році склало 2,03 і у 2008 році 2,09.

Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості показує, що у 2007 році підприємство на 1 грн. дебіторської заборгованості залучало 14,81 грн. кредиторської, у 2008 році 13,31 грн. Тобто, при недостатності власного капіталу підприємство використовувало у господарському обороті, як єдине джерело фінансування, кредиторську заборгованість.

Отже, за результатами таблиці виявлено, що ДП «Куп’янське лісове господарство» можна вважати не платоспроможним. Також спостерігається тенденція до зниження у 2008 році деяких показників. Йому не вистачає власних джерел фінансування оборотних активів.

2.7 Аналіз фінансової стійкості підприємства

фінансовий аналіз лісовий рентабельність

Фінансову стійкість підприємства за першою ознакою визначають за системою узагальнюючих та часткових показників. Узагальнюючим показником фінансової незалежності є надлишок або нестача джерел фінансування для формування запасів, який визначають як різницю між величиною джерел покриття та величиною запасів. Вартість запасів порівнюють послідовно з наявністю власного оборотного капіталу, довгостроковими зобов’язаннями та короткостроковими кредитами та позиками. Відповідно до забезпеченості запасів, згаданими варіантами фінансування, розрізняють чотири типи фінансової стійкості [34].

Абсолютна стійкість - цей тип фінансової ситуації зустрічається рідко та вказує, що для забезпечення запасів достатньо власного оборотного капіталу, платоспроможність підприємства гарантовано (Е1, Е2, Е3 > 0) [34];

Нормальна стійкість - для забезпечення запасів залучають власний (постійний) капітал та довгострокові кредити та позики,платоспроможність гарантована (Е1 < 0, Е2> 0, Е3 > 0 ) [34];

Передкризовий (критичний) фінансовий стан - для забезпечення запасів крім власного оборотного капіталу та довгострокових кредитів і позик залучають короткострокові кредити та позики, платоспроможність порушено, але є можливість її відновити за рахунок скорочення дебіторської заборгованості, прискорення оборотності запасів (Е1 < 0, Е2< 0, Е3 > 0) [34];

Кризовий фінансовий стан - для забезпечення запасів, не вистачає зазначених джерел їх фінансування, підприємству загрожує банкрутство, поновлення запасів відбувається за рахунок коштів, які сформувалися за рахунок уповільнення оборотності кредиторської заборгованості (Е1 < 0, Е2< 0, Е3 < 0) [34].

Таблиця 2.24 Узагальнюючи показники фінансової стійкості підприємства, тис. грн.

Показники	2007 рік	2008 рік	Відхилення (+/-)
Наявність власного оборотного капіталу для формування запасів (Н1)	1411	1530	119
Наявність власного оборотного капіталу, довгострокових кредитів та позик для формування запасів (Н2)	1411	1530	119
Наявність власного оборотного капіталу, довгострокових, короткострокових кредитів та позик для формування запасів (Н3)	1411	1530	119
Запаси (Н4)	2535	2811	276
Надлишок (+) нестача (-) власного оборотного капіталу для формування запасів (Е1)	-1124	-1281	-157
Надлишок (+) нестача (-) власного оборотного капіталу, довгострокових кредитів та позик для формування запасів (Е2)	-1124	-1281	-157
Надлишок (+) нестача (-) власних оборотних, довгострокових, короткострокових кредитів та позик для формування запасів (Е3 )	-1124	-1281	-157
Запас стійкості фінансового стану, дів(ЗС)	-49,2	-48,2	-1
Надлишок (+), нестача джерел (-) фінансування на 1 грн. запасів, грн. (Д1)	-0,44	-0,46	-0,02
Номер типу фінансової ситуації відповідно класифікації	4	4	-

Кожен із чотирьох типів фінансової стійкості характеризується складом однотипних показників, які дають повну характеристику фінансового стану підприємства (табл. 2.24). До них відносять:

коефіцієнт забезпеченості запасів джерелами фінансування;

надлишок (нестача) коштів для формування запасів;

запас стійкості фінансового стану;

надлишок (нестача) джерел фінансування на 1 грн. запасів.

Таблиця 2.25 Оцінка стійкості фінансового стану ДП «Куп’янського лісового господарства»

Тип сталості	Коефіцієнт забезпеченості запасів	Надлишок (+), нестача (-) коштів, тис. грн.	Запас стійкості фінансового стану, дні	Надлишок (+), нестача (-) коштів на 1 грн. запасів, грн.
Кризовий	Н3 : Н4 < 1	Е3 <0	(Н3 × 360) : В<0	Н1 : Н4 < 0
Розрахунки показників по підприємству на 2007 рік
Кризовий	0,55 < 1	-1124 < 0	-49,2 < 0	-0,44 < 0
Розрахунки показників по підприємству на 2008 рік
Кризовий	0,54 < 1	-1281 < 0	-48,2 < 0	-0,46 < 0

Згідно за розрахунками таблиці 2.25, можна сказати, що підприємство має кризовий фінансовий стан та не забезпечене стабільними джерелами фінансування поточної фінансово-господарської діяльності. оборотності кредиторської заборгованості. Поряд з абсолютними показниками фінансову стійкість підприємства характеризують фінансові коефіцієнти (табл. 2.26).

Таблиця 2.26 Показники фінансової стійкості

Показники		2007 рік	2008 рік		Відхилення
					Абсол., (+/-)		Відносн., %
Коефіцієнт економічної незалежності		0,73	0,77		0,04		5,48
Коефіцієнт концентрації позикового капіталу		0,27	0,23		-0,04		-14,81
Коефіцієнт фінансової залежності		1,36	1,30		-0,06		-4,41
Коефіцієнт заборгованості		0,27	0,30		0,03		11,11
Коефіцієнт забезпеченості запасів		0,56	0,60		0,04		7,14
1		2	3		4		5
Коефіцієнт забезпеченості товарів		276,7	382,5		105,8		38,24
Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів		0,51	0,52		0,01		1,96
Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у валюті балансу		0,45	0,66		0,21		46,67
Коефіцієнт маневреності		0,37	0,33		-0,04		-10,81
Коефіцієнт інвестування		1,51		-0,11		-6,79
Коефіцієнт маневреності власного оборотного капіталу		1,81	1,84		0,03		1,66
Коефіцієнт покриття запасів		0,56	0,58		0,02		3,57
Коефіцієнт фінансової стійкості		0,73	0,78		0,05		6,85
Коефіцієнт нагромадження амортизації	0,63			0,58	-0,05	-7,94
Коефіцієнт придатності основних засобів	0,37			0,42	0,05	13,51
Коефіцієнт фінансування	2,76			3,32	0,56	20,29
Коефіцієнт довговготермінованого залучення коштів	-			0,02	-	-
Коефіцієнт покриття відсотка	9,39				-

Згідно з даними підприємство по показникам має фінансову незалежність, хоча по показникам підприємство знаходиться в передкризовому стані. Підприємство відчуває недостатність оборотних активів для здійснення господарсько-фінансової діяльності. Основою для такого твердження є розмір та тенденція зміни коефіцієнту реальної вартості основних засобів і запасів у валюті балансу у порівнянні з аналогічними значеннями коефіцієнта реальної вартості основних засобів.

2.8 Аналіз прибутку та рентабельності підприємства

Прибуток являє собою грошову форму чистого доходу суспільства. Як економічна категорія він відображає сукупність економічних відносин, пов’язаних з утворенням національного доходу і його розподілом. Термін «прибуток» має різне тлумачення у практиці фінансового та економічного аналізу.

Змістовим є визначення прибутку І.О. Бланка, який стверджує, що прибуток - це втілення у грошовій формі чистого доходу підприємства на вкладений капітал, який характеризує його винагороду за здійснення підприємницької діяльності та є різницею між сукупними доходами та сукупними витратами у процесі здійснення цієї діяльності [13].

Ним зазначено, що прибуток є:

головною метою підприємницької діяльності;

базою економічного розвитку держави;

критерієм ефективності фінансово-господарської діяльності;

основним внутрішнім джерелом формування фінансових ресурсів, які забезпечують розвиток підприємства;

основним захисним механізмом від загрози банкрутства підприємства.

Згідно з П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати», прибуток - це сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати. При проведені аналізу застосовуються наступні показники [13]:

прибуток (збиток) від реалізації продукції (товарів, послуг) - можна розрахувати двома способами:

За скороченою схемою:

Прибуток від реалізації = Валовий прибуток + Витрати на збут (2. 1)

За розгорнутою схемою:

Прибуток від реалізації = Чиста виручка від реалізації продукції товарів, послуг - Собівартість реалізованої продукції + Витрати на збут. (2.2)

Розрахуємо прибуток від реалізації за скороченою схемою

1. Прибут. від реал.2007 р. = 1525 + 120 = 1645 тис. грн.

2. Прибут. від реал.2008р. = 1484 + 164 = 1648 тис. грн.

Згідно з розрахунків прибуток від реалізації на 2008 рік складає 1648 тис. грн., він збільшився на 3 тис. грн. в порівнянні з 2007 роком або на 0,18 %. Нерозподілений прибуток - це величина, на яку чистий прибуток перевищує його використання у звітному періоді (таблиця 2.27) [13].

Таблиця 2.27 Розрахунки нерозподіленого прибутку підприємства

Показники	2007 рік	2008 рік	Відхилення
			Абсол., (+/-)	Відносн., %
Валовий прибуток (збиток) від реалізації	1525	1484	-41	-2,69
Прибуток (збиток) від операційної діяльності	7263	6530	-733	-10,09
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування	7249	6538	-711	-9,81
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності	7153	6353	-800	-11,18
Чистий прибуток (збиток)	7153	6353	-800	-11,18
Нерозподілений прибуток (збиток)	7078	6278	-800	-11,30

Аналізуючи нерозподілений прибуток (непокриті збитки) табл. 2.27 можна сказати, що прибуток у 2008 році згідно з 2007 роком дуже знизився, всі показники за 2008 рік мають зміни. Валовий прибуток від реалізації у2008 році знизився на 2,69 %, прибуток від звичайної діяльності, чистий прибуток, нерозподілений прибуток знизилися майже на 11,30 %. У 2007 році була більша прибутковість, ніж у 2008 році це зумовлено тим що, кількість покупців знизилася, в другій половині 2008 року лісгосп повністю перейшов на поставку заготовок пиляних соснових на внутрішній ринок, так як вся поставлена на експорт фірмі Гранд Фурнітура продукція в першій половині 2008 року не покинула територію України, і відповідно може бути оподаткована налогом на додаткову вартість, а це близько 50 тис. грн.

Також поставка продукції на експорт виконувалась тільки тоді, коли її реалізація приносила прибуток.

Показники прибутку не відображають ступеню ефективності господарювання, так як сума прибутку може зростати і при недостатньому використанні матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, порушені вимог режиму економії. Тому для характеристики ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства, раціональності здійснених операцій використовують показники рентабельності.

Аналіз рентабельності підприємства дозволяє визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їхнього використання (таблиця 2.28).

Таблиця 2.28 Аналіз показників рентабельності

Показники	2007 рік	2008 рік	Відхилення
			Абсол., (+/-)	Відносн. %
1	2	3	4	5
Середній розмір майна	5106,5	5602	495,5	9,70
Середній розмір власн.капіталу	3849,6	4216,5	366,9	9,53
Середній розмір власного оборотного капіталу	1302,2	1470,5	168,3	12,92
Середній розмір перманентного капіталу	3849,6	4260	410,4	10,66
Середній розмір авансованого капіталу	4174,45	8520	4345,6	104,11
Середній розмір матеріальних оборотних активів	2357,35	2673	315,65	13,39
Середній розмір основних засобів	6469,65	6783,5	313,85	4,85
Вартість виробничих ресурсів	8827	9456,5	629,5	7,13
Витрати на оплату праці	4160,1	4925,8	765,7	18,41
Вартість господарських ресурсів	12987,1	14382,3	1395,2	10,74
Виручка від реалізації	8225	9565	1340	16,29
Витрати	9900	11383	1483	14,98
Прибуток (збиток) до оподаткування	171	260	89	52,05
Чистий прибуток	75	75	-	-
Рентабельність,%:
Продажу	2,07	2,72	0,65	31,4
Основних засобів	2,64	3,83	1,19	45,08
Оборотних активів	7,25	9,73	2,48	34,21
Виробничих ресурсів	1,94	2,75	0,81	41,75
Трудових ресурсів	4,11	5,28	1,17	28,47
Усіх ресурсів	1,32	1,81	0,49	37,12
Витрат	1,73	2,28	0,55	31,79
Активів	1,47	1,34	-0,13	-8,84
Власного капіталу	1,95	1,78	-0,17	-8,72
Власного оборотного капіталу	5,76	5,10	-0,66	-11,46
Перманентного капіталу	1,95	1,76	-0,19	-9,74
Авансованого капіталу	1,81	0,88	-0,93	-51,38

Аналізуючи дані можна сказати, що показники рентабельності досить низькі. Керівник підприємства може прийняти рішення:

про забезпечення прибутковості діяльності (за рахунок зменшення витрат, підвищення цін на продукцію, послуги, які реалізуються, збільшення фізичного обсягу реалізації);

про прискорення оборотності сукупних активів та їх складових частин (за рахунок нарощення обсягу реалізації оптимізації розміру оборотних активів, скорочення розміру дебіторської заборгованості).

2.9 Аналіз фінансових результатів підприємства

Беззаперечно, що основним економічним чинником, який в значній мірі визначає прибутковість підприємства, є фінансовий результат підприємства. При цьому фінансовий результат виступає тим комплексним показником, який узагальнює усі результати виробничо-господарської діяльності підприємства та визначає її ефективність [17].

Важливу роль у забезпеченні ефективних форм господарювання на вітчизняних підприємствах відіграє аналіз фінансових результатів підприємства, що впливають на процес прийняття інвестиційних та фінансових рішень. Методи аналізу фінансового стану підприємства постійно вдосконалюються по мірі настання змін в економічному середовищі нашої держави. Нові ідеї та принципи в цій сфері в першу чергу доходять до користувачів періодичних економічних видань [47].

Фінансові результати є важливим об’єктом обліку та аналізу. Визначено, що бухгалтерський облік та економічний аналіз фінансових результатів, використовуючи різні методи і процедури, мають спільні об’єкти та виконують ряд однорідних функцій. Це дозволяє розглядати їх як єдиний комплекс, ефективне використання даних якого дозволяє приймати найбільш обґрунтовані рішення і в кінцевому результаті отримувати високі прибутки та підтримувати конкурентоздатність господарюючих суб’єктів [14].

Застосування принципу нарахування та відповідності доходів і витрат, визначеного Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачає формування фінансових результатів шляхом порівняння доходів та витрат [16]. Такий принцип має позитивне значення і дозволяє зробити висновок про доцільність вивчення фінансових результатів як системи взаємопов’язаних об’єктів.

Провідна роль у вирішені питань визначення й оптимізації величини фінансових результатів належить економічному контролю, адже можливість отримання найбільшого економічного ефекту при найменших витратах, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів значною мірою залежить від того, наскільки оперативно і точно підприємство здійснює облік та контроль власних витрат та доходів. Правильна організація контролю на підприємстві дозволить об'єктивно і своєчасно відображати витрати та доходи, вести оперативний контроль за виконанням плану й дотриманням кошторисів витрат, визначати шляхи оптимізації доходів і витрат, що дасть можливість істотно поліпшити фінансові результати підприємства [5].

Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства дозволяє дати оцінку темпів зростання прибутку як в цілому по підприємству за певний період, так і за кожною його складовою; вивчити вплив суб’єктивних і об’єктивних факторів на зміну прибутку та визначити рівень їх впливу; виявити резерви збільшення прибутку.

Таблиця 2.29 Фінансові результати діяльності підприємства

Показники

2007 рік

2008 рік

Відхилення

Тис. грн

Абсол., (+/-).

Відносн., %

Дохід (виручка) від реалізації

11432

100

9736

100

-1696

Податок на додану вартість

1867

16,33

1512

15,53

-355

-0,98

Чистий дохід (виручка) від реалізації

9565

83,67

8225

84,48

-1340

0,81

Собівартість реалізованої продукції

8081

70,69

6700

68,82

-1381

-1,87

Валовий прибуток

1484

12,98

1525

15,66

2,68

Інші операційні доходи

1907

16,68

2203

22,63

296

5,95

Адміністративні витрати

894

7,82

774

7,95

-120

0,13

Інші операційні витрати

2081

18,20

2641

18,20

560

Фінансові результати від операційної діяльності

252

2,20

193

2,20

-59

Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування

260

2,27

171

2,27

-89

Фінансові результати від звичайної діяльності

185

1,62

-89

Чистий прибуток

0,66

0,77

0,11

Таблиця 2.30 Аналіз показників діяльності підприємства

Показники	2007 рік	2008 рік	Відхилення
			Абсо. (+/-)	Відн.,%
Середньооблікова кількість усіх працівників, осіб	315	278	-37	-11,7
Фонд оплати праці, грн.	359,5	309,7	-49,8	-13,85
Реалізація продукції у натуральному виразі, м3	293,37	230,24	-63,13	-21,52
Реалізація продукції, тис. грн.	105,5	94,2	-11,3	-10,71

Дані аналізу свідчать, про те що економічна ефективність діяльності підприємства пішла на спад. Показники свідчать про те що реалізація продукції зменшилась на 1433,4 тис. грн. або на 14 %, так само можна побачити зниження оплати праці на 49,8 тис. грн. або 13,85 %, так само можна побачити зменшення реалізації продукції на 10,71 тис. грн. спад економічної ефективності підприємства викликано погіршенням фінансово-економічного стану підприємства, зменшенням обсягу виробництва тощо. У таблиці 2.30 наведені результати аналізу доходів, витрат ДП «Куп’янського лісового господарства».

Таблиця 2.31 Аналіз доходів і витрат

Показники	2007 рік		2008 рік		Відхилення
	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%	Абсол., (+/-)	Віднос. %
Дохід:
Дохід виручка від реалізації	11432	85,70	9736	81,55	-1696	-4,15
Інші операційні доходи	1907	14,30	2203	18,45	296	4,15
Разом	13339	100	11939	100	-1400	-
Витрати і відрахування:
Податок на додану вартість	1867	14,45	1512	13,00	-355	-1,45
Собівартість реалізованої продукції	8081	62,53	6700	57,62	-1381	-4,91
Адміністративні витрати	894	6,92	774	6,66	-120	-0,26
Інші операційні витрати	2081	16,10	2641	22,71	560	6,61
Разом	12923	100	11627	100	-1296	-
Фінансові результати від операційної діяльності	252	-	193	-	-	-
Чистий прибуток (збиток)	75	-	75	-	-	-

Розрахунки свідчать, що у ДП «Куп’янське лісове господарство» у 2008 сформувало доходи за рахунок доходів отриманих у результаті операційної діяльності. Основну частку в їх загальній сумі займає виручка від реалізації, хоча у 2008 році порівняно з 2007 роком знизилися на 1696 тис. грн. або 4,15 %.

У загальній сумі витрат підприємства велику питому вагу займає собівартість реалізованої продукції. Однак зменшення її суми, що аналізується, не є заслугою підприємства, адже зумовлено скороченням обсягу реалізації. Зменшення адміністративних витрат у 2008 році на 120 тис. грн. або 0,26 %, викликано зменшенням оплати праці адміністративно-управлінського персоналу, зменшення витрат на службові відрядження, зв'язок тощо.

Інші операційні витрати збільшилися на 560 тис. грн., або на 6,61 %, такі зміни можна пояснити збільшенням інших операційних доходів. Сума податку на додану вартість знизилася на 355 тис. грн., або на 1,45 %. Так як доходи, та витрати отримані у результаті операційної діяльності. Тому доцільним буде провести аналіз операційних витрат ДП «Купянського лісового господарства» табл.2.32.

Таблиця 2.32 Аналіз операційних витрат

Показники	2007 рік	2008 рік	Відхилення
			Абсол., (+/-)	Відносн., %
Матеріальні затрати	3710	3495	-215	-4,26
Витрати на оплату праці	5050	4160	-890	-17,62
Відрахування на соціальні заходи	1829	1640	-189	-10,33
Амортизація	353	280	-73	-20,68
Інші операційні витрати	441	326	-115	-26,08
Разом	11383	9900	-1483	-13,03

В цілому аналізуючи таблицю 2.32 можна сказати, що витрати зменшилися у 2008 році так матеріальні затрати зменшилися на 215 тис. грн., або на 4,26 %, витрати на оплату праці також зменшилися на 890 тис. грн., або на 17,62 таку тенденцію зниження мають наступні показники, це викликано зменшенням доходів.

Умовою життєдіяльності й основою стабільного стану будь-якого підприємства в ринковій економіці виступає його стійкість, аналіз якої слід проводити систематично та поглиблено. Фінансова стійкість підприємства є однією із найважливіших характеристик фінансового стану і пов’язана з рівнем його залежності від кредиторів та інвесторів. Нині значна кількість сільськогосподарських підприємств України потребує заходів щодо їх фінансового оздоровлення з метою забезпечення достатнього рівня платоспроможності, зміцнення фінансової стійкості та поліпшення виробничої діяльності.

Згідно з проведення оцінки та аналізу фінансово-економічної діяльності ДП «Купянского лісового господарства», можна побачити, що фінансовий стан підприємства перебуває в кризовому стані. Запаси не забезпечуються всіма основними джерелами їх формування, так у 2007 році коефіцієнт запасів склав 0,55, у 2008 році 0,54, що дійсно є нижчим за норму, а запас стійкості склав у 2007 році 49,2, у 2008 році 48,2.

Фінансова стійкість підприємства визначається, насамперед, оптимальною структурою як активів, так і джерел фінансування підприємства. ДП «Куп’янське лісове господарство» станом на кінець 2008 року має загальну вартість майна у розмірі 6064 тис. грн. За рік загальна вартість майна збільшилися на 923,6 грн. На кінець 2008 року 51,70 % загальної вартості майна займають необоротні активи. Якщо запаси в 2007 році складали 2,74 %, то 2008 році - 0,018 %. Такі зміни свідчать про погіршення роботи бухгалтерської, фінансової служб підприємства і призведуть до зменшення наявних грошових активів, спрямованих на погашення поточних зобов'язань за розрахунками, скорочення обсягів господарської діяльності. В той же час спостерігаємо зростання вартості виробничих запасів з 2535,5 тис. грн. до 2811 тис. грн. Вкрай низькою у загальній вартості майна підприємства залишається питома вага грошових коштів, їх частка протягом періоду знизилася з 4,7 5 до 1,86 %.

Засоби ДП «Куп’янського лісового господарства» в основному створені за рахунок короткострокових зобов'язань, в наслідку цього фінансове положення є нестійким, оскільки з капіталами короткострокового використання необхідна постійна оперативна робота, направлена на контроль за своєчасним їх поверненням і на залучення в оборот на нетривалий час інших капіталів.

Для об’єктивної оцінки фінансового стану підприємства важливе значення має розрахунок та застосування показників ліквідності. Вони дають можливість оцінити рівень платоспроможності підприємства на певний момент часу, а також у випадках виникнення надзвичайних ситуацій покриття зобов’язань. Підприємство повинно погасити не менше 20 % короткострокових боргів, що є запорукою його платоспроможності. Згідно з проведення аналізу можна сказати, що в нашому випадку станом на 2007 та 2008 років підприємство може негайно за рахунок наявних грошових коштів погасити відповідно лише 12 % та 0,8 % найбільш термінових зобов’язань, що нижче за оптимальне значення. Коефіцієнт термінової ліквідності (швидкої ліквідності, проміжного покриття) допомагає оцінити можливість погашення підприємством поточних зобов’язань у разі виникнення критичних обставин. Нормативне значення цього коефіцієнту складає 70-80 % ДП «Куп’янське лісове господарство» за рахунок наявних грошових коштів та очікуваних надходжень від дебіторів може розрахуватися з боргами короткострокового характеру лише на 18 % у 2007 році, на 9 % у 2008 році. Згідно з цього підприємство не є платоспроможним.

Розділ 3. Розробка заходів спрямованих на покращення фінансово-економічного стану

.1 Прогнозування ринку збуту продукції

Лісопереробна галузь серйозно потерпає від кризи. Будівництво, яке чи не найбільше закуповувало деревину, простоює, малий та середній бізнес також не спішить робити замовлення.

Лісовий потенціал використовується вкрай незадовільно. Заготовлена деревина здебільшого переробляється на пиломатеріали. Переробкою деревини на готові вироби та меблі займаються лише поодинокі дрібні підприємства з невеликим асортиментом. І причиною цього є те, що з боку Держкомлісгоспу ігноруються напрацьовані європейські підходи у взаємодії лісогосподарських та деревообробних структур. А виключне право на лісозаготівлі, задеклароване Лісовим кодексом з подання Держкомлісгоспу, повністю обмежило права лісозаготівельних та деревообробних підприємств на використання лісових ресурсів, а лісгоспи позбавило економічно виваженого маневру у використанні лісосічного фонду. Як наслідок - існування лісових господарств краю без належного бюджетного фінансування виключно залежить від дрібних підрядних лісозаготівельних структур, яких цікавить тільки цінний асортимент лісоматеріалів. У той же час маса лісової сировини, яка б могла бути використана, як джерело теплової та електричної енергії, просто пропадає. З огляду на нинішню енергетичну ситуацію це неприпустимо. У результаті ускладнюється фінансово-економічне становище самих лісових господарств. Зростають борги по заробітній платі, борги перед бюджетом та Пенсійним фондом, дебіторська заборгованість [11].

Незбалансованість структури виробництва, недостатнє урахування споживчого попиту, відсутність стимулів до підвищення конкурентоспроможності та ефективності виробництва - є основними чинниками, що зумовили незадовільний стан торгівлі лісовими матеріалами. Розв’язанням проблем, пов’язаних з використанням лісових ресурсів, є впровадження стратегії розвитку підприємств лісового господарства, що являє собою комплексну програму дій, яка спрямована на їх ефективну виробничу, комерційну, науково-дослідну та іншу діяльність, реалізація якої забезпечує здійснення місії та досягнення цілей підприємств у веденні лісового господарства [46].

Щоб підвищити ефективність господарювання в лісовій галузі, необхідно відродити систему розвитку лісової інфраструктури. Однак державна програма «Ліси України» належним чином не фінансується. Практично відсутні кошти на проведення лісо-відновлювальних робіт.

З метою оздоровлення фінансового стану державних лісових підприємств, необхідно переглянути джерело фінансування лісогосподарських заходів, зменшення таксової вартості на деревину на пні, зміни режиму оподаткування, внесення окремих змін та доповнень до Лісового кодексу України та інших нормативних документів направлених на покращення використання лісосировинних ресурсів та забезпечення ними вітчизняних виробників. Поставку цеху виконали лісництва в обсязі 8748 м3 в тому числі по лісництвам (таблиця 3.1). В 2008 році цехом переробки деревини перероблено 8748 м3 лісоматеріалів круглих, і техсировини, що складає 18,2 % від загальної кількості використаної лісопродукції в круглому виді. З цієї деревини виготовлено товарів на 2 мільйони 431,2 тисячі гривень. В порівнянні з 2007 роком лісгосп виготовив більше заготовок пиляних хвойних тільки для внутрішнього ринку, в кінці року більше місяця цех простоював в зв’язку з відсутністю реалізації продукції.

Поставка продукції по лісництвам

Лісництва	Загальний обсяг
	м3	%
Велико-Бурлуцьке лісництво	25,5	0,29
Кам’янське лісництво	510	5,83
Дворічанське лісництво	3354	38,34
Куп’янське лісництво	2964	33,88
Сеньківське лісництво	747	8,54
Боровське лісництво	1148	13,12
Разом	8748	100

Цех переробки деревини двомісячним запасом сировини забезпечений повністю ( залишок 828 м3 при потребі 800 м3). Ціна знеособленого кубометра заготов - лісної деревини склала 172,1 грн. В кінці року настав значний спад попиту на лісопродукцію. Експорт деревини і продукції переробки представлені у таблиці 3.2. Експорт деревини та переробленої продукції з початку 2007 року був досить успішний,чого не можна сказати про 2008 рік. В другій половині 2008 року лісгосп повністю перейшов на поставку заготовок пиляних соснових на внутрішній ринок, так як вся поставлена на експорт фірмі Гранд Фурнітура продукція в першій половині 2008 року не покинула територію України, і відповідно може бути оподаткована налогом на додаткову вартість, а це близько 50 тис. грн.

До початку 2007 року експортна продукція була прибуткова. А з підвищенням цін на транспортні послуги та послуги зв’язані з електроенергією та паливом (транспортування продукції) - експортна продукція стала збитковою, тому з кінця 2007 року збут готової продукції в лісгоспі переорієнтований на покупця, який купує продукцію в цеху,або, в крайньому випадку, на станції відвантаження. Також поставка продукції на експорт виконувалась тільки тоді, коли її реалізація приносила прибуток.

Таблиця 3.2 Експорт деревини

Споживач, фирма	Найменування продукції	2007 рік
		м3	Тис. грн..
АОЗТ «ПЛАНКМАРА» Литва	всього пиловник	149,26	87157,91
	Техсировина	7,37	2740,61
Всього по фірмі		156,63	89898,52
Сагламлар Турція	Заготовки пиляні хвойних порід для піддонів	112,4927	80730,48
Сагламлар Турція	Обрізні пиломатеріали хвойних порід	30,6204	21648,59
«TRIGANCE COMPANY s.r.o.» Чехія	Заготовки пиляні дубові	20,32158	27140,30
Grand Furniture, Ізраїль	Обрізні пиломатеріали хвойних порід	33,9569	23493,11
Grand Furniture, Ізраїль	Заготівки пиляні хвойних порід	224,689	149854,7
«BAYONNE WORLDWIDE s.r.o.»Чехія»	Заготівки пиляні хвойних порід для піддонів	380,939	247022,6
Всього експорт			664710,9

ДП «Куп’янське лісове господарство» шукає виходи на Східну Україну, на міста-мільйонники: Донецьк, Луганськ, Одеса, Дніпропетровськ, Миколаїв, Запоріжжя. Східна Україна є мало заліснена і потребує багато лісоматеріалів і в період економічної кризи, але залізничний тариф дуже дорогий і це затрудняє поставку. Так, до Білгород-Дністровська Одеської області за один вагон необхідно заплатити 9200 гривень залізничного тарифу, а це більше половини вартості відвантажених пиломатеріалів. Необхідно в період економічної кризи зменшити залізничний тариф, що дасть можливість збільшити поставку лісопродукції на внутрішній ринок. Раніше було простіше - були державні замовлення.

На Західній Україні велика конкуренція, ті ж Волинська, Івано-Франківська область мають більшу лісистість. Тільки у Львівській області сімнадцять державних підприємств. «Галсільліс», відомчі ліси - дуже велика конкуренція. Проблема в тому, що деревина не може лежати. Вона псується, втрачає свої технічні характеристики, синіє, з’являються різні хвороби. Крім цих конкурентів основну конкуренцію ДП «Куп’янському лісовому господарству» складають ДП «Гутянське лісове господарство», ДП «Вовчанське лісове господарство»

Зниження попиту на продукцію викликано практично тим, що стоїть будівництво житла, як індивідуальне, так і промислове. Основними замовниками були меблеві комбінати, підприємства з виробництва шпону, малий і середній бізнес.

3.2 Розробка заходів щодо підвищення фінансово-економічного стану

При проведенні фінансово-економічної оцінки стану ДП «Куп’янського лісового господарства», свідчить, що він є дійсно критичним. Лісове господарство відноситься до галузей матеріальної сфери, які тісно пов’язані з природою, використанням природних ресурсів, свідомим втручанням в екосистеми та впливом на них. Лісовий комплекс сьогодення зіштовхується з рядом таких проблем: екологічна криза, дефіцитність лісових ресурсів, низька якість вітчизняної продукції, нестача інвестиційних ресурсів, застарілість техніки завжди спонукали фахівців до пошуку внутрішніх сировинних резервів для підвищення рівня забезпеченості потреб країни у лісопродукції та поліпшення показників навколишнього середовища. Більше 35% обсягів заготовленої ліквідної деревини не придатні для промислової переробки (дрова). Це суттєво нижче за нормативні показники .

У зв’язку з нестачею власних коштів постає необхідність залучення інвесторів, які дали б можливість закупити обладнання для ефективної обробки деревини. Сировиною для розвитку переробної промисловості є не тільки деревина, але й макулатура, вторинні сировинні ресурси сільського та комунального господарства. Власне досить перспективним є виробництво деревних плит і пластиків, які дають змогу комплексно освоювати низькоякісну деревину та виготовляти ефективну в споживанні продукцію. Разом з фанерним виробництвом вони є базовими для нарощування випуску меблів, рентабельність якої була б дещо більшою. Подальший розвиток виробництва деревних плит тісно пов’язаний з підвищенням їх екологічності. Отже, стратегія розвитку підприємств спрямована на створення мобільних потужностей, які забезпечать вітчизняних товаровиробників високоякісною продукцією.

Залучення інвестицій для багатьох підприємств України було й залишається першочерговою задачею, вирішення якої у найкоротші терміни є основним фактором сталого розвитку, чинником конкурентоспроможності як на внутрішньому, так і на світовому ринках. В той же час стан та результати діяльності на багатьох підприємствах обмежують можливості отримання інвестиційних коштів.

Досі залишаються недостатньо проробленими аспекти прийняття якісних управлінських рішень, з одного боку, щодо інвестування коштів, а з другого - щодо покращення фінансового становища підприємства та підвищення рівня його інвестиційної привабливості. До них слід віднести зокрема ув’язування питань всебічного стійкого розвитку підприємства і його інвестиційної привабливості, формування комплексної, адекватної та загально прийнятної системи оцінювання інвестиційної привабливості й інші.

Інвестиційна привабливість підприємства як об’єкта інвестування є важливим показником, під яким слід розуміти його інтегральну характеристику з точки зору наявного фінансового стану, можливостей розвитку техніко-економічного та організаційного рівня виробництва, соціальної безпеки та інформаційної забезпеченості тощо. Інвестиційну привабливість слід визначати як комплекс різноманітних факторів, перелік і вага яких може змінюватись в залежності від:

цілей інвесторів;

виробничо-технічних особливостей підприємства, у яке інвестуються кошти;

економічного розвитку підприємства у минулому, на теперішній час, а також очікуваного у майбутньому економічного розвитку.

Приймаючи рішення про вкладання капіталу у той чи інший інвестиційний об’єкт, інвестор розглядає інвестиційну привабливість комплексно. Інвестору необхідно враховувати забезпечення високої привабливості на всіх етапах інвестиційних рішень, від вибору країни-реципієнта - до визначення конкретного інвестиційного проекту .

До фінансово-економічних факторів і резервів підвищення інвестиційної привабливості пропонується віднести [36]:

підвищення ефективності використання основних фондів на підприємстві;

зростання якості управління кредиторською й дебіторською заборгованістю;

ріст ефективності використання оборотних коштів;

удосконалення управління прибутком підприємства;

запровадження маркетингових заходів та управління якістю;

підвищення ефективності управління ціноутворенням на продукцію підприємства;

Оцінка ефективності заходів із підвищення рівня інвестиційної привабливості підприємства дозволила виявити, і сформулювати наступні елементи :

прискорення оборотності оборотних коштів підприємства на базі зменшення кредиторської та дебіторської заборгованості й виробничих запасів;

впровадження заходів із зміни обсягу коштів на рахунку підприємства, а також обсягу поточних фінансових інвестицій з метою створення найкращого співвідношення між обіговими коштами у виробничій та невиробничій сферах, оптимізації ліквідності та платоспроможності підприємства.

Одним з головних етапів планування покращення стану підприємства є контроль (контролінг) за реалізацією продукції. Виходячи з цього, можна сказати, що потрібно закріпити за суб’єктами лісових відносин більш чітко окреслені функції.

Планування щодо покращення стану реалізації лісопродукції:

Максимально інформувати потенційного споживача через всі можливі шляхи : пресу, журнали підприємств , реклама в телебаченні, в Інтернеті, вітрини, тощо;

Організація і забезпечення комерційних відділів при кожному лісгоспу, з центром реалізації і головне, інформаційним і консультативним центром в обласному управлінні-куди повинні стікатися дані про всі комерційні параметри кожного товару: попит, ціна, собівартість при різних умовах продажу товару, конкуренти, тенденції попиту на внутрішньому та зовнішньому ринках.;

Організація і юридичне забезпечення захисту від ризиків продажу на внутрішньому і зовнішньому ринку лісгоспів, з контролем проходження договорів і контрактів від підписання до закінчення дії цих актів.

Що стосується ДП «Куп’янського лісгоспу», то існує безліч різноманітних проблем, економічний стан підприємств лісової промисловості та лісового комплексу в цілому бажає кращого. Подальший розвиток лісової промисловості потребує повного радикального реформування, що включає в себе заміну фізично та морально застарілого обладнання, наділення підприємств обіговими коштами, розробка ефективних, раціональних технологій, раціональне використання відходів.

Для того, щоб лісова галузь стала прибутковою сферою економіки, могла інтегруватися у світову економіку не лише постачальник сировини і круглого лісу, а й продукції глибокої переробки, держава повинна створити сприятливі економічні, політичні та інші умови. Повинні виділятись кошти спеціальних фондів, дотації і субсидії з державного бюджету на фінансування конкретних цільових проектів. При цьому потрібно удосконалювати законодавство, реформувати оподаткування, активно вводити інновації, нові прогресивні види техніки і технології .

Так як підприємство не є платоспроможним, то можна запропонувати наступні заходи, з-поміж багатьох різних заходів, які сприяють відновленню платоспроможності й підтримуванню ефективної господарської діяльності підприємства, можна рекомендувати, зокрема, такі:

зміна складу керівників підприємства та стилю управління;

інвентаризація активів підприємства;

оптимізація дебіторської заборгованості, зниження витрат на виробництво;

продаж дочірніх фірм і часток у капіталі інших підприємств;

продаж незавершеного будівництва;

обґрунтування необхідної чисельності персоналу;

продаж зайвого устаткування, матеріалів і залишків готової продукції;

реструктуризація боргів перетворенням короткострокової заборгованості в довгострокові позики або іпотеки;

запровадження прогресивної технології, механізації та автоматизації виробництва;

удосконалення організації праці;

проведення капітального ремонту, модернізації основних фондів, заміни застарілого устаткування.

3.3 Планування техніко-економічних показників з урахуванням запропонованих заходів

Техніко-економічне планування, виходячи з завдань, складаються з перспективного і поточного планування, які взаємопов’язані між собою. Перспективне планування носить орієнтовний характер, здійснюється на п’ять і більше років і корегується в процесі виконання, а також при виникненні доповнень в зв’язку з розвитком науки і техніки. Перспективні плани підприємств складаються по невеликій кількості укрупнених показників і обґрунтовуються техніко-економічними розрахунками [8].

Поточне планування основним своїм завданням має визначення річної виробничої програми по випуску продукції, як обґрунтування необхідних матеріальних, трудових і грошових ресурсів для її виконання. Основна проблема, яка вирішується техніко-економічними показниками, полягає в узгодженні потреб у випуску продукції даного підприємства з його ресурсами. При цьому повинно забезпечуватися оптимальне планування виробництва продукції і балансування ресурсів, витрат, прибутку і рентабельності. Ефективна робота забезпечується за рахунок оптимізації виробничої програми, раціонального використання основних і оборотних фондів, встановлення оптимального рівня і обсягів незавершеного виробництва, зменшення невиробничих затрат, підвищення якості і оперативності управління. Типовий план підприємства складається з наступних розділів[2]:

план виробництва і реалізації продукції;

технічний і організаційний розвиток;

показники підвищення економічної ефективності виробництва;

розрахунок норм і нормативів;

капітальні вкладення і капітальне будівництво;

матеріально-технічне забезпечення;

праця і кадри;

собівартість, прибуток і рентабельність;

фінансовий план.

Необхідність покрашення обсягу товарної продукції, саме від обсягу та реалізації залежить фінансовий стан підприємства, в нашому випадку ДП «Куп’янське лісове господарство» знаходиться в кризовому стані. Планування підвищення обсягу товарної продукції та її реалізація представлена в табл. 3.3.

Таблиця 3.3 Планування обсягу продукції, тис. грн.

Продукція	Факт	План	Відхилення (+/-)
Техсировина	1321	1849	528
Заготівля деревини	7273	10182	2909
Лісоматеріали	1673	2342	669
Дрова	3746	5244	1498
Реалізація	94,2	160,14	65,94

Збільшення обсягу продукції приведе к тому, що стан підприємства піде на підвищення, але крім того якість на продукцію має бути високою. Збільшення випуску продукції може позитивно вплинути на фінансові результати ДП «Куп’янського лісового господарства».

Для випуску продукції важливе значення має його ритмічність, тобто відповідність обсягів товарної продукції встановленому на певний період (декаду, місяць, квартал, півріччя, рік) графіку випуску продукції. Від ритмічності випуску продукції залежить можливість вчасного виготовлення і реалізації продукції (3.1). Коефіцієнт ритмічності (Кр) випуску продукції за даними таблиці 3.4 становить [31]:

Кр = 1143/1430 = 0,80 (3.1)

Коефіцієнт ритмічності менше одиниці з причини невиконання плану випуску продукції в І і ІІІ кварталах.

Таблиця 3.4 Планування обсягу продукції

Квартал	Обсяг випуску продукції, тис. грн.		% виконання плану	Випуск продукції зарахований в виконання плану
	план	факт
І	729	709	97,26	709
ІІ	351	261	74,36	261
ІІІ	156	118	75,64	118
ІV	194	142	73,20	142
Разом	1430	1230	86,01

У цілому підприємство виготовило продукції 86,01 % від запланованого обсягу. Невиконання плану ритмічності випуску продукції може в І і ІІІ кварталах негативно позначитися на швидкості оборотності оборотних коштів.

Коефіцієнт варіації Кв випуску товарної продукції визначається за формулою 3.2 [31]:

, (3.2.)

де - фактичний випуск товарної продукції в і-му періоді;

- середня за період сума планового випуску продукції;- кількість періодів (діб, декад, кварталів).

У нашому прикладі коефіцієнт варіації дорівнює:

Середня сума планового випуску продукції визначається діленням суми планового випуску на кількість періодів (1430/4 = 357,5). Так, обсяг товарної продукції за кварталами відхиляється від графіку в середньому на 68%. Слід зазначити, що на відміну від коефіцієнта ритмічності коефіцієнт варіації враховує не тільки недовиконання, а й перевиконання плану виробництва за окремими періодами.

Коефіцієнт аритмічності випуску продукції формулa 3.3 [31]:

, (3.3)

де - коефіцієнт ритмічності випуску продукції;

- коефіцієнт аритмічності випуску продукції.

Коефіцієнт аритмічності, дорівнює:

Тобто підприємство недовиготовило у встановлені графіком строки 20% продукції від загального планового випуску. Такі результати вимагають виявлення причин недотримання графіка виробництва.

За даними розрахунків коефіцієнта аритмічності визначають резерви збільшення випуску продукції. Здійснюють такі розрахунки з використанням формули 3.4 [31]:

, (3.4)

де - резерви зростання випуску продукції (сума недоотриманої у встановлені терміни виручки від реалізації продукції).

Сума недоотриманого у встановлені терміни випуску продукції у даному прикладі складає:

тис. грн.

Збільшення випуску продукції може позитивно вплинути на фінанансові результати підприємства, а отже і на можливості фінансування соціальної сфери. Планування техніко-економічних показників представлено у таблиці 3.4, які можуть бути наслідком покрашення фінансово-економічного стану підприємства.

Таблиця 3.4 Планування техніко-економічних показників

Показники	Факт	План	Відхилення
			Абсол., (+/-)	Віднос., %
1	2	3	4	5
Обсяг товарної продукції	3342	4010	668	20,0
Чистий дохід від реалізації продукції	8225	9870	1645	20
Собівартість реалізованої продукції	6700	6750	50	0,75
Чистий прибуток (збиток)	75	85	10	13,3
Фондомісткість	0,81	2,05	1,24	153,1
Фонд оплати праці	309,4	540,5	231,1	74,7
Середньогодинна продуктивність праці	0,01	1,2	1,19	119
Рентабельність продукції	22,76	31,86	9,1	40,0

Для підвищення ефективності використання основних засобів потрібно провести заміну і модернізацію застарілого обладнання, використовуючи нові види верстатів і машин(автоматичні, напівавтоматичні, а також з програмним управлінням), які забезпечують високу досконалість та економічність технологічних процесів.

Для підвищення фондовіддачі необхідно, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання її фондоозброєності.

На фондовіддачу впливають такі показники як: кількість відпрацьованих робочих днів в році, коефіцієнт змінної роботи устаткування, середня тривалість однієї зміни, питома вага активної частини основних виробничих засобів, питома вага діючого устаткування, випуск продукції. Тому для підвищення фондовіддачі необхідно збільшити ці показники. На заміну устаткування і створення нових технологій потрібні мільйони доларів. Своїх засобів у підприємств явно недостатньо, тому не обійтися без допомоги інвесторів.

Підвищення ефективності використання основних засобів підприємств є одним з основних питань у період переходу до ринкових відносин. Від вирішення цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства, конкурентоспроможність його продукції на ринку. Для нормального функціонування підприємства, необхідна наявність визначених устаткування, транспорту, будівель і т.п.

Основні виробничі фонди, що складаються з будинків, споруджень, машин, устаткування й інших засобів праці, що беруть участь у процесі виробництва, є самою головною основою діяльності фірми. Без їхньої наявності навряд чи змогло б підприємство розпочати свою діяльність. Раціональне й ощадливе використання основних фондів підприємства є на сьогодні однією з найактуальніших задач, що стоять перед підприємством.

Зменшення коефіцієнта зносу і відповідне збільшення коефіцієнту придатності свідчить про покращення технічного стану основних фондів табл.3.5).

Таблиця 3.5 Планування коефіцієнта придатності

Основні фонди	Коефіцієнт зносу	Коефіцієнт придатності	Коефіцієнт придатності	Відхилення (+/-)
	факт	факт	план
Будинки, споруди і передавальні пристрої	0,54	0,45	1,2	0,66
Машини і устаткування	0,60	0,40	1,5	1,1
Транспортні засоби	0,91	0,42	2,1	1,68
Інструменти, прилади, інвентар (меблі)	0,42	0,32	1,38	1
Разом	2,74	1,59	6,18	4,59

Якщо коефіцієнт придатності основних виробничих фондів збільшиться в залежності від коефіцієнту зносу, підприємство матиме успіх, а саме фінансовий стан підприємства покращиться, а для цього потрібні кошти інвесторів, фінансова підтримка.

Планування персоналу є складовою загального планування діяльності і розвитку підприємства, спрямованою на забезпечення пропорційного і динамічного розвитку персоналу. Воно передбачає визначення загальної і додаткової потреби в наступному періоді, а також розрахунок його кваліфікаційної структури.

Кадрове планування сприяє підтримуванню конкурентоспроможності підприємства, необхідності його подальшого розвитку й оптимального використання трудових ресурсів. Практичною основою планування персоналу на підприємстві є плани економічного і соціального розвитку колективів. Всі працюючі на підприємстві поділяються на такі категорії: робітники, керівники, спеціалісти, службовці, охорона, учні.

На підприємстві робітники, передусім, є головним ядром, оскільки від них залежить обсяг, якість продукції, рівень продуктивності праці. Від роботи керівників і спеціалістів, рівня їх кваліфікації, відповідальності, творчості, виконавської і трудової дисципліни, ставлення до своїх обов’язків залежить ефективність діяльності підприємства, рівень технічного прогресу і рівень організації виробництва.

У сучасних умовах важливим є установлення мінімальної чисельності, необхідної для ведення виробництва, поліпшення структури кадрів на кожному підприємстві (табл. 3.6).

Таблиця 3.6 Планування персоналу на підприємстві

Професії	факт	план	Відхилення (+/-)
Станочники	20	8	-12
Крановики	6	1	-5
Водії автонавантажувачів	5	1	-4
Начальник цеху	1	1	-
Бухгалтер-касир	1	1	-
Сортувальники	4	2	-2
Налагоджував-електрик	3	1	-2

Підвищення продуктивності праці - основний чинник вирішення економічних проблем підприємства. Найпоширенішим методом планування показника підвищення продуктивності праці є планування за факторами її зростання. Усі фактори, що впливають на підвищення продуктивності праці, можна поділити на такі:

структурні зрушення у виробництві, тобто зміна частки окремих видів продукції в загальному обсязі виробництва;

підвищення технічного рівня виробництва;

удосконалення управління організації виробництва і праці;

зміна обсягу виробництва продукції;

галузеві фактори, наприклад зміна гірничо-геологічних умов, вміст корисних речовин у руді тощо;

уведення в дію і освоєння нових об’єктів.

Висновки

Аналіз результатів виробничої діяльності підприємства, проводиться з метою оцінки його фінансово-економічного стану і визначення реальних шляхів фінансового оздоровлення, для чого основна увага приділяється ефективності використання власного і позикового капіталу, виявленню резервів збільшення балансового прибутку і зростання рівня рентабельності, поліпшенню фінансового стану і платоспроможності підприємства.

Фінансово-економічний стан підприємства визначає його фактичні можливості по самофінансуванню поточним і майбутнім виробничо-комерційній і інвестиційній діяльності. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства проводиться по сукупності показників, що відображають його забезпеченість власними фінансовими ресурсами і здатність погашати свої боргові зобов'язання.

Значення аналізу фінансово-економічного стану і ухвалення на його основі обґрунтованих управлінських рішень обумовлюється тим, що воно включає комплекс характеристик, основними з яких є:

динаміка, склад і структура активів, їх стан і рух;

динаміка, склад і структура джерел власного і позикового капіталу;

абсолютні і відносні показники, що характеризують фінансову стійкість підприємства і динаміку зміни її рівня;

платоспроможність підприємства і ступінь ліквідності його активів.

Головна мета такого аналізу - своєчасно виявляти і усувати недоліки в поточної господарської діяльності підприємства, знаходити реальні резерви для зростання рівня його платоспроможності і поліпшення показників фінансового стану, визначати можливі шляхи його оздоровлення.

Величина показників фінансово-економічних результатів діяльності підприємства характеризує рівень ефективності його господарювання. Серед них ключове положення займає показник прибутку. Зростання розміру отримуваного прибутку створює базу для здійснення самофінансування і розширення виробництва, для вирішення соціальних проблем в трудових колективах. За рахунок прибутку виконуються зобов'язання підприємства перед бюджетом України і всіма іншими господарюючими суб'єктами.

Разом з тим поточний стан економіки України, особливості функціонування перехідного механізму господарювання, накладають відбиток на підходи до аналізу фінансово-економічного стану підприємства і актуалізують необхідність пошуку прийнятного методичного інструментарію.

Для оцінки фінансово-економічного стану підприємства необхідна відповідна інформаційна база. Такою можуть бути звіт про фінансові результати діяльності і баланс - підсумковий синтетичний документ про склад засобів діяльності підприємства та джерела їхнього формування в грошовій формі на певну дату (кінець кварталу, року). З 1 січня 2000 року в Україні введено в дію нову форму балансу підприємства, що відповідає міжнародним стандартам здійснення бухгалтерського обліку суб'єктами господарювання [40].

Особливе місце в оцінці фінансово-економічного стану підприємства займає характеристика його залежності від зовнішніх джерел фінансування. Фінансові можливості підприємства оцінюють за його кредитоспроможністю, здатністю здійснювати зовнішньоекономічні й інші угоди за власний рахунок, спроможності нарощувати основні фонди як за рахунок власних коштів, так і кредитів.

Фінансово-економічну діяльності підприємства рекомендується оцінювати за кілька років і подавати у вигляді розгорнутих таблиць, які потім використовуються для складання прогнозів і стратегічних планів розвитку підприємства, а також для маркетингових цілей.

Незбалансованість структури виробництва, недостатнє урахування споживчого попиту, відсутність стимулів до підвищення конкурентоспроможності та ефективності виробництва - є основними чинниками, що зумовили незадовільний стан торгівлі лісовими матеріалами. Розв’язанням проблем, пов’язаних з використанням лісових ресурсів, є впровадження стратегії розвитку підприємств лісового господарства. При проведенні аналізу фінансово-економічної діяльності ДП «Куп’янського лісового господарства», аналіз показав, що підприємство перебуває в кризовому стані. Отже підприємство має дебіторську заборгованість, а також борги перед працівниками, що усугубляє положення підприємства.

Лісовий комплекс сьогодення зіштовхується з рядом таких проблем: екологічна криза, дефіцитність лісових ресурсів (лісистість території - 15,6%, при оптимальній - 19-23%), низька якість вітчизняної продукції, нестача інвестиційних ресурсів, застарілість техніки завжди спонукали фахівців до пошуку внутрішніх сировинних резервів для підвищення рівня забезпеченості потреб країни у лісопродукції та поліпшення показників навколишнього середовища.

Прибуток, отриманий від переробки, зберігання, транспортування і реалізації продукції не забезпечує можливості для здійснення розширеного виробництва продукції. Покриваючи затрати, ДП «Куп’янське лісове господарство» не має можливості для технічного переоснащення виробництва на основі сучасних технологій. Мова йде про відсутність фінансових можливостей підвищення ефективності функціонуючих деревостанів, досягнення оптимальної структури деревних ресурсів, розвиток вітчизняного машинобудування для лісових галузей, реконструкцію діючих і будівництво нових підприємств.

В дипломній роботі запропоновані заходи щодо підвищення фінансово-економічного стану ДП «Куп’янського лісового господарства», а саме одним з головних етапів планування покращення стану підприємства є контроль (контролінг) за реалізацією продукції, крім того залучення інвестицій, які сприяють прискоренню оборотності оборотних коштів підприємства на базі зменшення кредиторської та дебіторської заборгованості й виробничих запасів, а також впровадження заходів із зміни обсягу коштів на рахунку підприємства, а також обсягу поточних фінансових інвестицій з метою створення найкращого співвідношення між обіговими коштами у виробничій та невиробничій сферах, оптимізації ліквідності та платоспроможності підприємства.

Основні фонди у 2008 році зношені на 2,74 - це на 2,3 % менше, ніж у попередньому році. Найбільший коефіцієнт зносу у 2008 році по групі «Транспортні засоби» - 0,91, а найменший - «будинки, споруди» - 0,42. Групи «Машини й устаткування» і «транспортні засоби», мають приріст коефіцієнту придатності у звітному році порівняно з 2007 роком - на 0,11 і 0,33 відповідно. Таким чином, основні виробничі фонди мають низький показник придатності, тому на підприємстві слід динамічніше проводити заходи щодо їх відновлення і модернізації.

Окремим і дуже важливим аналітичним блоком у класичній моделі є формування стратегічних цілей.

Стратегія - це узагальнена модель дій, необхідних для досягнення поставлених цілей через координацію та розподіл ресурсів компанії. Кінцева мета санаційної стратегії полягає в досягненні довгострокових конкурентних переваг, які б забезпечили компанії високий рівень рентабельності, а суть самої стратегії - у виборі найліпших варіантів розвитку фірми та в оптимізації політики капіталовкладень. Успішна фінансово-господарська діяльність підприємства залежить приблизно на 70% від стратегічної спрямованості, приблизно на 20% - від ефективності оперативного управління і приблизно на 10% - від якості виконання поточних завдань.

Литература

1. Абрютина М.С. Финансовый анализ . - М.: 2004.

. Алексеева М. М. Планирование деятельности фирмы. - М.: Финансы и статистика, 2005.- 246с.

. Анализ хозяйственной деятельности: Учебник / Под общ. ред. В. И. Стражева. - 2-е изд. - Мн.: Выш. шк., 2004. - 363с.

. Апчерч А. Управленческий учет: принципы и практика - М.: Финансы и статистика, 2002. - 951 с.

. Афанасьєв М.В., Гончаров А.Б. Економіка підприємства: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. Х.: Видавничий Дім «ІНЖЕК». 2003. - 410 с.

. Афансьєв М.В., Телішевська Л.І. Оцінка ефективності організаційно-технічних заходів. Харків: Вид. Дім «ІНЖЕК», 2003. - 288

. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. -

М.: 2006.

8. Балабанов І.Т. Фінансовий аналіз і планування господарюючого суб’єкта. - М.: Фінанси і статистика, 2000. - 208 с.

9. Бандурко О. М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К. Я. фінансова діяльність підприємства . - К.: Либідь, 2004.

. Бердникова Т.Б. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности - М.: Инфра-М, 2001. - 212 с.

. Біднячук С. Концептуальні основи регіоналізації лісівничої політики України // Регіональна політика: Науково-практичний журнал.- Львів, 2003.

12. Біла О. Г. Фінансове планування і прогнозування. Навчальний посібник. - Львів: Компакт ЛВ, 2005.

. Бланк И. А.Управление прибылью. - К.: Ника-Центр,2003.

14. Бутинець Ф. Ф., Остапчук Т. П., Остапюк Н. А, Сисюк С. В. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навчальний посібник - 2-ге вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП „Рута”, 2006. - 472 с.

. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навчальний посібник - 2-ге вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП „Рута”, 2006. - 472 с.

. Бухгалтерський облік в Україні. Навч. Посібник /За ред. Р.Л. Хом’яка -2-ге вид., доп. і перероб., - Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2003.- 820 с.

17. Быкадоров В. Л., Алексеев П. Д., Финансово-економическое состояние предприятия : Практич. пособ. М: «Издательство ПРИОР», 2005

. Василенко В. О., Ткаченко Т. І. Стратегічне управління підприємством. Навчальний посібник. - Вид. 2-ге, виправл. І доповнен. За ред.. Василенка В. О. -К.: Центр навчальної літератури.

19. Василенко В.О. Стратегічне управління. К.: ЦУЛ, 2003 р.

20. Гончаров А.Б. Фінансовий менеджмент. Навчальний посібник. Х.: Видавничий дім «ІНЖЕК», 2003. - 240 с.

. Господарський кодекс України: Офіційний текст / Україна. Верховна Рада. - К.: Кондор, 2003.

. Державна програма «Ліси України» на 2002-2015 рр. - К. :Укр. НДІЛГА Держкомлісгоспу України.

23. Економіка праці й соціально-трудові відносини: Підручник

. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р., № 996 XIV // Офіційне видання. Закони України у 20 томах. Т. 19. - К.: Інститут зак-ва ВР України, 1996.

. Закон України про оплату праці

. Іваненко В. М. Курс економічного аналізу: Навч. посібник. - К.: Знання-Прес, 2000. - 207 с.

. Ізмайлова К. В. Фінансовий аналіз: Навч. Посіб. - К.: МАУП, 2004.

. Иваниенко В. В. Финансовый аналіз: учебное пообие. - 2е изд. - Х.: Издательский дом «ИНЖЕК», 2003.

29. Качан Є.П. Управління трудовими ресурсами. К. :Вища школа, 2005р.

30. Ковалев В.В. Финансовый анализ. Управление капиталом, выбор инвестиций, анализ отчетности. - М.: Финансы и статистика, 2004. - 432 с.

31. Ковальов В.В. Аналіз господарської діяльності підприємства. М.: 2002р.

32. Кононенко О. Анализ фінансової звітності. - Х.: Фактор, 2003. - 148 с.

33. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства.

34. Котяр М.Л. Оцінка фінансової стійкості підприємства на базі аналітичних коефіцієнтів // Фінанси України. - № 1. - 2005. - с. 113-117

. Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз і планування. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 224 с.

. Крейнина М. Н. Анализ финансового состояния и инвестиционной привлекательности акционерных обществ в промышленности, строительстве и торговле. - М.: АО «ДИС», «МВ-Центр», 2004.

37. Лісове господарство: проблеми і перспективи. К., Міжвідомча аналітично-консультаційна Рада з питань розвитку продуктивних сил і виробничих відносин КМУ, 2003.

38. Негашев В.Є. Аналіз фінансового підприємства в умовах ринку: Навчальний пособник - М.: Фінанси і статистика, 2004. - 192 с.

39. Осовська Г.В. Управління трудовими ресурсами. К.:ЦУЛ, 2003 р.

40. Островська О.А. Оцінка фінансового стану підприємства в умовах стандартизації фінансової звітності // Бухгалтерский облік і аудит. - 2003. - № 2. - с. 28-35.

. Петленко Ю. В. Оптимізація джерел фінансових ресурсів підприємств // Фінанси України. - 2000. - №6.

42. Подольська В. О., Тарасюк І. Ю. Фінансовий аналіз: Навчальний комплекс. - Полтава: РВВ ПУСКУ, 2003.

43. Подольська В. О., Яріш О. В. Фінансовий аналіз: Навч. Посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2007.

44. Положение (стандарт) бухгалтерского учета 16 «Расходы». Утверждено приказом Министерства финансов Украины от 31 декабря 1999г. № 318 (с изменениями и дополнениями).

45. Радченко К.І. Стратегічний аналіз у бізнесі. К.: 2004 р.

46. Римар М., Ільницька - Гикавчук Г. Оподаткування в системі фінансового забезпечення розвитку лісового господарства в умовах євроінтеграції // Вісник НУВГП: Збірник наукових праць.- Рівне, 2006. - №4

47. Руденко Л.В., Подольська В.О., Яріш О.В. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства. - К.: НМЦ «Укроопосвіта», 2000. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства. - Мн.: ІП «Екоперспектива», «Нове знання», 2003. - 498 с.

48. Савицкая Г. В. Теория анализа хозяйственной деятельности: Учеб. пособие. - М.: ИНФРА-М, 2005.

49. Саєнко М. Г. Стратегія підприємства: Підручник. - Тернопіль: «Економічна думка», 2006

50. Самоплавський В. Лісове господарство України на початку третього тисячоліття // Лісівнича Академія Наук: Збірка наукових праць.- Львів,

. Синякевич І. Лісова політика: Підручник. - Львів: ЗУКЦ, 2005.

52. Слав’юк Р.А. Фінанси підприємств: Навч. посібник. - К.: ЦУЛ, 2002.

. Тарасенко Н.В. Економвічний аналіз діяльності промислового підприємства. - Львів: ЛБІ, 2000. - 460 с.

. Філімоненко О.С. Фінанси підприємств: Навч. посібник. К.: Ельга, Ніка-Центр, 2002. - 360 с.

. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник професор А.Ш. Поддєрьогін. - К.: КНЕУ., 2000. - 460 с.

56. Фінанси підприємства: Підручник / А.М. Поддєрьогін, М.Д. Білик, Л.Д. Буряк та ін. ; Кер. Ко. Авт. І наук. Ред. Проф. А.М. Поддєрьогін. - 5-е вид., перероб. та допов. - К.: КНЕУ, 2004 - 546с.

57. Фінансова діяльність підприємства: Підручник / Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І.. - К.: Либідь, 2002. - 384 с.

58. Хозяйственный кодекс Украины от 1.01. 2004 г.

59. Шеремет А. Д., Сайфулін Р. С. Методика фінансового аналізу. - М.: ІНФРА, 2003. - 176 с.

Аналіз і оцінка фінансово-економічного стану ДП 'Куп'янського лісового господарства'

Аналіз і оцінка фінансово-економічного стану ДП 'Куп'янського лісового господарства'

Похожие работы на - Аналіз і оцінка фінансово-економічного стану ДП 'Куп'янського лісового господарства'