Принцип роботи НВС для різних типів до друкарських дільниць

Принцип роботи НВС для різних типів до друкарських дільниць

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний технічний університет України

Київський політехнічний інститут

Видавничо-поліграфічний інститут

Кафедра ТПВ

Реферат

з дисципліни «Складальне і формне устаткування»

на тему: Принцип роботи НВС для різних типів до друкарських дільниць

Виконав: студент групи СТ - 82 тСлободян М. О.

Київ - 2011

Настільна видавнича система - це комплекс комп'ютерних апаратних і програмних засобів, які слугують для до друкарської підготовки оригінал-макетів друкарської продукції (книг, газет, журналів, буклетів і т. п.). Забезпечує набір текстів і формул, вставку малюнків та перевірку орфографії.

Так як це система, то можна виділити основні її рівні.

видавничий комп'ютерний кольороподіл друкарський

Сучасна друкарська система має об’єднувати в єдиний комплекс спеціалізовані високопродуктивні установки та стандартні обчислювальні платформи і програмне забезпечення. Всі компоненти системи можуть використовуватись як в НВС у поєднанні зі стандартними ПК, так і в спеціалізованих високопродуктивних системах, з'єднуючись в єдину обчислювальну мережу. Такий підхід дає найкраще співвідношення комерційних параметрів, що визначають успіх: вартість, продуктивність, якість готової продукції, можливість подальшого розвитку без відмови від уже працюючого обладнання.

Весь до друкарський процес включає: складання тексту; кольороподіл кольорових і сканування монохромних зображень; кольорокорекцію зображень з елементами комп'ютерної графіки; виготовлення макета; верстку; виготовлення кольороподілених фото- або друкарських форм.

Таким чином, до апаратних засобів відносять:

Загалом, до апаратних засобів належать:

·        пристрої оброблення і оперативного збереження інформації (власне основний блок комп'ютера з процесором, оперативною та дисковою пам'яттю);

·        підсистеми оперативного відображення інформації (графічні плати, монітори);

·        пристрої збереження і передачі даних на носіях (флопі-диски, компакт- диски, магнітооптичні диски, системи архівації на магнітних стрічках);

·        пристрої введення графічної інформації (планшетні сканери, барабанні сканери, слайд-сканери, цифрові камери, графічні планшети);

·        пристрої чорно-білого друку (лазерні, струминні, матрично-голчасті принтери);

·        пристрої кольорового друку (лазерні, струминні, сублімаційні та термічні принтери, пристрої з твердими барвниками);

·        прободрукарське обладнання (кольоропроби з кольороподілених плівок, цифрові кольоропроби);

·        пристрої виведення кольороподілених форм (фотоскладальне проявне обладнання, безпроявні ФСА);

·        пристрої виведення фото- та друкарських форм («соmuter-to-film»- та «computer-to-plate»-обладнання).

Програмне забезпечення поділяється на:

Найбільш поширені настільні видавничі системи Corel Ventura, Pagemaker, Quarkxpress.Ventura - одна з перших систем, орієнтована на видання книг, журналів, брошур і ін. багатосторінкових публікацій. Володіє великими можливостями по розміщенню і оформленню тексту. Остання версія системи поширюється з пакетом Corel Draw! елементи якого дозволяють створювати високоякісні ілюстрації.- популярна програма з багато чисельними функціями, призначена для підготовки газетних і книжкових видань.- настільна видавнича система для професійної роботи по оформленню видань будь-якої складності і вмісту.

Під користувацьким рівнем мається на увазі пізнання користувачів у програмному та апаратному забезпеченні, вміння ними користуватись, їх кваліфікація та їх цілі.

Видавничі системи залежно від вивідного пристрою та якості виготовленої продукції умовно поділяють на дві категорії: малі і великі. Перші призначені для виготовлення фотоформ (оригіналу-макета) чорно-білого півтонового, штрихового та кольорового плашкового друку. Така система складається, як правило, з недорогого планшетного сканера, графічної станції і лазерного принтера як вивідного пристрою. Цього цілком достатньо для друкування більшості чорно-білих газет, бланкової продукції тощо.

До великих видавничих систем належать системи, в яких вивідним пристроєм слугує ФСА. Комплектується така система найчастіше високоякісними барабанними або планшетними сканерами, потужними графічними станціями, спеціальними моніторами, пристроєм кольоропроби (цифрової чи аналогової), різноманітною комп'ютерною периферією.

На основі великого видавничого комплексу можлива підготовка фотоформи для будь-якого типу друку - як чорно-білого, так і кольорового. Головними користувачами великих видавничих систем є редакції ілюстрованих видань, рекламні агентства, поліграфічні комбінати.

Описані вище системи належать до традиційної технології підготовки друкарського видання з виготовленням фотоформи і ФОПД. Однак завдяки швидким темпам технологій, які виключають стадії виготовлення фотоформи (система «computer-to-film») і ФОПД (система «computer-to-plate»), користувач має можливість безпосередньо з комп'ютера відправляти зверстаний матеріал на вивідний пристрій для тиражування видання.

Нижче наведено перелік технологій, що забезпечують роботу сучасних малих і великих НВС:

·        технології сканування графічних зображень;

·        технології ретушування, коректури та оброблення чорно-білих і кольорових зображень;

·        технології розпізнавання графічних образів;

·        технології ущільнення інформації для зберігання та передачі в комп'ютерних мережах;

·        технології кольороподілу кольорових зображень; технології растрування графічних зображень; технології виведення графічних зображень.

Рис. 1. Типова схема НВС

Під час роботи видавничого комплексу будь-якого масштабу постійно відбувається обмін даними між робочими станціями. Як правило, це текст і графіка. І якщо текст займає відносно небагато місця на диску, то розміри графічних файлів досягають десятків або й сотень мегабайтів. Переносити таку кількість інформації на традиційних носіях (дискети, SyQuest, магнітооптичні диски) хоч і можливо, але недоцільно.

У малих видавничих системах переважно використовують «Ethernet» на тонкому коаксіальному кабелі, з'єднуючи комп'ютери в ланцюжок. Для більш потужних систем таке рішення непридатне як через технічні причини (загасання сигналу на відстані), так і через проблеми, що виникають від підвищення навантаження на мережу при вмиканні великої кількості мережних пристроїв. Тому при побудові великих мереж дня забезпечення бажаної продуктивності вдаються до комплексу технічних і технологічних рішень. Досягти збільшення швидкодії мережі можна також технологічними рішеннями, спрямованими на зниження обсягів інформації, що передаються мережею. Найпоширенішими є технології DCS та ОРІ. Обидві призначені збільшити швидкість друкування великих кольороподілених файлів, значною мірою характеристики їх подібні.файл на принт-сервері поділяється на п'ять частин. Чотири - це кольори поліграфічних фарб (блакитна, пурпурна, жовта і чорна), а п'ята - повно кольорове зображення видання, але з нижчою роздільною здатністю і тому невелике за розміром. У верстці використовується саме ця частина файлу, що суттєво зменшує навантаження на мережу. В кінцевому виведенні використовується весь DCS-файл.

При застосуванні технології ОРІ на основі великого файлу створюється його образ з низькою роздільною здатністю, який потім і використовується у верстці. В остаточному виведенні файл менших розмірів замінюється на файл повної роздільної здатності.

Проте найбільшого ефекту можна досягти, комбінуючи швидкі типи мереж (ОРІ або DCS) із системою автоматизації проходження інформації через ланцюжок. При комплектації систем такого класу важливим моментом стає тісна інтеграція апаратних засобів і програмного забезпечення. Зразковим дня подібних систем є програмно-апаратний комплекс компанії «Adobe», який містить програми «Color Central», «TrapWise», «PressWise», «Virtual Network» і OPEN. Ключовий пристрій комплексу - програма «Color Central», яка може працювати як під керуванням «AppleShar» на «Apple Workgroup Server», так і під керуванням «WindowsNTw-серверів.

У наступні роки різні станції зможуть працювати в комп'ютерній мережі. Наприклад, систему «Document Management System» (ODMS) фірми «Odesta» побудовано на основі реляційної бази даних «Неііх» цієї фірми, а також на зв'язаних через мережу комп'ютерах «Macintosh» і машинах.

Мова PostScript фірми «Adobe» стала універсальним засобом оброблення тексту, зображення і кольору в КВС. На відміну від інших мов, PostScript не прив'язана до конкретної розробки і дає змогу працювати з будь-яким підтримуючим її пристроєм. Завдяки цьому виробники можуть орієнтуватися на єдиний стандарт, а користувачі - купувати комп'ютери в одних виробників, вивідні пристрої - в інших, а потім без проблем об'єднувати обладнання в одну закінчену систему.

Крім головної переваги мови PostScript - створення єдиного друкарського стандарту, ще одною її позитивною якістю стало створення системи «WYSIWYG» (What You See Is What You Get). Суть останньої полягає в тому, що за допомогою мови PostScript з'явилась можливість одержати на вивідному пристроїте, що відтворюється на екрані.

Останнім часом, з розвитком технологій, які були зазначені вище, стрімко розвивається продуктивність НВС. Обробка зображень, верстка стала значно швидшою, завдяки розвитку програмного забезпечення. Розвиток цифрових технологій відкидає потребу у скануванні аналогової інформації, зображення поступають від замовника одразу в цифровому варіанті.