Удосконалення обліку і аудиту виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра обліку і аудиту
КУРСОВА РОБОТА
з організації обліку
на тему
Удосконалення обліку і аудиту виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції
Виконав студент 355 групи
Чеботарьов Дмитро Володимирович
Луганськ 2010 р.
ВСТУП
Формування ринкової економіки України здійснюється шляхом застосування нових суспільно-економічних відносин, які основуються на існуванні різноманітних форм власності і засобів господарювання.
У сільському господарстві нові економічні відносини формуються недостатньо швидко і без глибокого, обєктивного аналізу змін, які здійснюються в аграрному секторі. Завдяки цьому неможливо своєчасно виявити конфліктні ситуації і відповідно на них реагувати, застосовуючи різноманітні методи управління. Тільки за допомогою аналізу діяльності підприємств, їх підрозділів можна визначити стратегічні, перспективні і тактичні цілі розвитку підприємства, визначити ступінь впливу зовнішніх факторів і зробити оцінку власних економічних можливостей, виявити резерви підвищення ефективності виробничої діяльності.
Реалізація виробленої продукції підприємствами завершальною стадією кругообігу виробничих засобів підприємства. В процесі реалізації йому відшкодовуються в грошовій формі засоби, витрачені на виробництво та збут продукції. Це дозволяє підприємству виконати свої зобов'язання перед бюджетом, установами банків за одержання кредити, постачальниками і різними дебіторами по оплаті праці і договорам підряду.
Частина проведеної продукції використовується на господарські потреби і не реалізується. Проте значна кількість продукції вибуває за межі підприємства і поступає в народногосподарський оборот. Таку продукцію називають товарною.
Підприємства реалізують свою продукцію через торгуючі організації, через власну торгову мережу (ларьки, намети і т.п.), різним організаціям (лікарням, їдальням, санаторіям, дитячим будинкам і ін.), міжгосподарським підприємствам, у порядку громадського харчування, в рахунок оплати праці робочим.
Основною метою дипломної роботи є:
·вивчення стану первинного обліку виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції;
·вивчення синтетичного і аналітичного обліку виробництва і реалізації;
·виявлення шляхів можливого вдосконалення обліку і аудиту виробництва і реалізації продукції;
·аналіз фінансових результатів від реалізації сільськогосподарської продукції;
·розробка заходів, направлених на підвищення виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції.
Для досягнення поставленої мети були поставлені такі задачі:
- виявити фактори, які впливають на зниження витрат;
- проаналізувати дані щодо розподілу і реалізації окремих видів продукції, рівня їх товарності;
- проаналізувати якісні показники виробленої і реалізованої сільськогосподарської продукції, її конкурентоспроможність;
- обґрунтувати шляхи забезпечення керівництва господарства оперативною інформацією про хід і результати виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції;
- розробити заходи з збільшення обємів виробництва тієї сільськогосподарської продукції, реалізація якої є найбільш всього вигідною.
Обєктом дослідження дипломної роботи є ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» с. Сміле Словяносербського району Луганської області.
РОЗДІЛ 1. Теоретичні та правові основи виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції
1.1 Економічний зміст процесу виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції
Процес виробництва являє собою, з одного боку, процес виробничого споживання засобів, предметів праці та самої праці (живої), а з іншого - джерело одержання нової продукції.
Основною метою обліку виробництва є своєчасне , повне, вірогідне відображення фактичного розміру і складу витрат та контроль за використанням всіх видів виробничих ресурсів, а також обсягу виробленої продукції в натуральних та грошових вимірниках. З формулювання мети можна визначити основні завдання обліку виробництва. Це:
·визначення складу та розмежування виробничих витрат за їх економічним змістом, місцем прикладення (центрами відповідальності), елементами, статтями обліку, суміжними періодами та іншими ознаками, передбаченими відповідними стандартами фінансового і управлінського обліку;
·своєчасне та повне відображення виготовленої продукції, наданих робіт чи послуг за їх кількістю та якістю в розрізі окремих обєктів обліку, центрів відповідальності та суміжних періодів;
·встановлення фактичного рівня собівартості одиниці продукції відповідно до затверджених положень та порівняння його з нормативами, розрахунковим (прогнозним, кошторисним) та рівнем ринкових цін;
·формування відповідної інформації про обсяг витрат та виготовленої продукції в передбаченій системі документів, облікових реєстрів та звітності.
Щоб виконати ці завдання обліковим працівникам необхідно чітко знати Положення (стандарти) бухгалтерського обліку та загальноприйняту класифікацію витрат.
Сучасний облік виробництва є складовою частиною системи бухгалтерського обліку, повинен акумулювати і систематизувати витрати для:
·оцінки запасів і визначення фінансових результатів;
·обґрунтування управлінських рішень;
·забезпечення внутрішньогосподарського контролю.
Реалізація продукції підприємства - це, перш за все, відчуження активів, що належать підприємству, шляхом їх продажу з метою відтворення використаних засобів підприємства та отримання прибутку для задоволення різноманітних потреб підприємства та його власників.
Місце і роль процесу реалізації у суспільному відтворенні визначається господарським механізмом, який встановлює умови реалізації та умови розрахунків за продану сільськогосподарську продукцію, товари, надані послуги і виконані роботи, нерідко регулює ціни. Визначення поняття та моменту здійснення реалізації знайшло відображення у законодавчих актах, що регулюють сплату податків.
Поняття «продаж», яке детально визначено в Законі України «Про податок на додану вартість», має характерне фіскальне спрямування, в першу чергу за рахунок включення до продажу операцій з безоплатної передачі активів.
Позитивним моментом податкової реформи стало запровадження єдиного порядку визначення реалізованої продукції як вартості відвантаженої продукції та дати реалізації як дати відвантаження, що дозволило досягти відповідності з міжнародними підходами до поняття «реалізація».
Реформа бухгалтерського обліку, яка проводиться в Україні, не змінила суті процесу реалізації, запропонувавши дещо інші підходи до організації його обліку. Національний стандарт П(с)БО 15 «Доходи» містить порядок визнання, оцінку та розкриття у фінансовій звітності доходу, який виникає в результаті реалізації чи використання активів підприємства іншими субєктами господарювання. Даний стандарт фактично визначає період відображення в звітності, а отже у фінансову обліку, виручки від реалізації у всіх її аспектах.
Отже, відвантажена покупцям і списана з матеріально відповідальних осіб сільськогосподарська продукція вважається реалізованою. Відношення реалізованої продукції до валової (виробленої) становить коефіцієнт товарності. Чим менше залишається готової продукції для внутрішньогосподарських потреб, тим вищій рівень її товарності.
Основна маса виробленої сільськогосподарськими підприємствами продукції реалізується переробним підприємствам. Частина сільськогосподарської продукції може бути реалізована на ринку, працівникам підприємства, за готівку, через комерційні структури, обмінена на промислові товари (паливо, засоби захисту рослин та тварин, мінеральні добрива, будівельні матеріали і інші), через товарні біржі за цінами, що складаються в процесі реалізації, або за домовленістю сільськогосподарського підприємства з покупцями.
З метою прискореного формування інфраструктури аграрного ринку, створення умов для надійного ресурсного забезпечення виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції, сприяння розвитку підприємництва в аграрному секторі економіки видано Указ Президента України «Про підтримку сільськогосподарських виробників» [42] №1328 від 02.12.1999 року.
Згідно з цим Указом у сільських населених пунктах запропоновано створити мережу пунктів заготівлі сільськогосподарської продукції, кредитних спілок, а також сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, інших субєктів господарювання, що здійснюватимуть переробку і реалізацію сільськогосподарської продукції.
У містах і селищах передбачається створення мережі підприємств, що здійснюватимуть роздрібну торгівлю сільськогосподарської продукції, у тім числі магазинів фірмової торгівлі. У великих містах передбачається створення мережі підприємств, що здійснюватимуть оптову торгівлю сільськогосподарською продукцією (оптові продовольчі ринки, постійно-діючі ярмарки-виставки, аукціони живої худоби).
Указ зобовязує вжити заходів щодо забезпечення закупівлі сільськогосподарської продукції для державних і регіональних потреб лише на конкурентних засадах (на товарних біржах, аукціонах) за форвардними контрактами, які б передбачали забезпечення виконання зобовязань та відповідальність за їх порушення.
Основні завдання бухгалтерського обліку реалізації зводяться до нижченаведеного:
·відображення ступеня виконання державного контракту і держзамовлення на реалізацію сільськогосподарської продукції;
·своєчасне документальне оформлення кожної партії реалізованої продукції;
·контроль за своєчасним надходженням плати за реалізовану продукцію;
·визначення фінансових результатів від реалізації продукції, робіт, товарів і послуг.
.2 Нормативно - правові засади організації обліку виробництва і реалізації
Прийняті законодавчі акти, що діють на території України, направлені на те, щоб суб'єкти підприємницької діяльності мали однакові умови для її здійснення, незалежно від організаційних форм та форм власності підприємств, мали однакові права, а також в однаковій мірі відповідали за результати своєї діяльності.
На сьогодні в Україні питанням бухгалтерського обліку та контролю приділяється особливо велика увага, так видано численний ряд нормативних документів, які регулюють порядок організації та ведення бухгалтерського обліку та контролю. Поряд з цим видано ряд документів, які встановлюють порядок ведення податкового обліку, тобто визначення складу валових доходів та валових витрат підприємства з метою обчислення прибутку, що підлягає оподаткуванню.
Значний вплив на зростання ефективності реалізації сільськогосподарської продукції оказує держава. На сьогоднішній день цьому приділяється недостатньо уваги у законодавчих актах України.
Основним Законом є Указ «Про підтримку сільськогосподарських виробників» [42] №1328 від 02.12.1999 року не підлягають плати в бюджет податку на додану вартість, які нараховуються сільськогосподарськими виробниками. Ці кошти залишаються у розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.
Бухгалтерський облік на підприємстві регулюються Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», згідно якому питання організації обліку знаходяться в компетенції власника підприємства або уповноваженої особи [39].
Справжній Закон розповсюджується на всі юридичні обличчя, створені відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність згідно законодавству.
Принципи бухгалтерського обліку представлені в статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні». Згідно цим принципам господарство повинно надавати фінансову звітність, в якій не має право занижувати оцінку зобовязань і витрат і завищувати оцінку активів і доходів. Для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, які здійснюються для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
Згідно П(с)БО №3 «Звіт про фінансові результати» [48], дохід (виручка) від реалізації визначається у випадку наявності усіх приведених нижче умов:
- покупцю передані ризики і вигоди, які повязані з правом власності на продукцію;
- підприємство не здійснює далі управління і контроль за реалізацією продукції;
- сума доходу (виручки) може бути достовірно визначена;
- існує впевненість, що у результаті операцій відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, які повязані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.
Згідно п. 5 П(с)БО №15 «Дохід» прибуток - це збільшення активу або зменшення зобовязання, що зумовлює збільшення власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови що оцінка доходу може бути достовірно визначена [49].
Даний законодавчий акт дає визначення таким видам доходу, як:
Відсоток - плата за користування грошовими коштами, їх еквівалентами або сум, які винні підприємству.
Роялті - платежі за користування нематеріальними активами підприємства.
Дивіденди - частина чистого прибутку, розподіленого між учасниками.
Ціль господарської діяльності підприємства є отримання прибутку.
Нормативним документом по обліку виробничих витрат є П(с)БО 16 «Витрати» [50], яке визначає методичні принципи формування у бухгалтерському обліку інформації про витрати господарства і її розкриття у фінансовій звітності.
Витрати відображаються у бухгалтерському обліку одночасно із зменшенням активів або збільшення зобовязань. Витрати звітного періоду визнають або зменшення активів, або збільшення зобовязань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Добрим моментом в П(с)БО є те, що перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (товарів, робіт і послуг) буде встановлюватися господарством самостійно. Загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні. До постійних загальновиробничих витрат відносять витрати на обслуговування і управління виробництвом, які змінюються прямо пропорційно до змін обєму діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожний обєкт витрат з використанням бази розподілу виходячи із фактичної міцності звітного періоду. До постійних загальновиробничих витрат відносять витрати на обслуговування і управління виробництвом, які залишаються незмінними при зміні обєму діяльності.
.3 Теоретичні основи організації обліку
Розглянемо публікації, в яких були розглянуто думки багатьох авторів стосовно виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції на сучасному ринку, яка підтримка існує від держави.
У своїй статті Н.Л. Правдюк [38] звертає увагу на пряму залежність маси прибутку від ефективності маркетингової системи. Оскільки процес реалізації вимагає певних витрат, розмір яких залежить від обємів і товарності виробництва, структури реалізованої продукції і її якості, стану матеріальнотехнічної бази збуту, форми організації збуту, рівня цін; у процесі виробництва здійснюються також додаткові витрати, які повязані з підвищенням якісних характеристик продукції. Всі ці витрати в певному ступені є витратами по реалізації продукції в умовах маркетингової діяльності. При конкуренції, яка існує на ринку сільськогосподарської продукції, необхідно постійно отримувати конкурентні плюси - адекватну інформацію до і після прийняття рішень. Маркетингова ж діяльність базується на обєктивності, чіткості. Саме інформативність дозволяє отримати конкурентні плюси, знизити фінансовий ризик, підвищити результативну діяльність.
Л.А. Євчук в статті говорить, що при виробництві і реалізації сільськогосподарської продукції важливе місце займає створення системи економічних відносин між сільськогосподарськими підприємствами і заготівельними організаціями, а також і державними організаціями, які займаються заготівкою сільськогосподарської продукції. Основною формою організації таких відносин є укладання контрактів на виробництво і реалізацію сільськогосподарської продукції на добровільних початках.
На нашу думку, пропозиції Н.Л. Правдюка і Л.А. Євчука цілком обґрунтовані. Але наші товаровиробники поставлені в такі економічні умови, в яких роблять тільки те, що можуть робити. Також у нас поки що не існує чітко сформованого ринку сільськогосподарської продукції. Але підприємствам необхідно застосувати маркетингову систему, яка б на нових етапах свого існування допомагала у пошуку каналів вигідного збуту сільськогосподарської продукції, розробляла методи і технології, які направлені на покращення якості сільськогосподарської продукції і підвищення її конкурентоспроможності. Контрактна форма відносин забезпечує товаровиробникам реалізацію сільськогосподарської продукції із своєчасною оплатою за придбану продукцію.
Патров В.В. вважає, що облік готової продукції і її реалізації повинен забезпечити контроль за виконанням завдань по випуску продукції згідно договірному асортименту, зберіганням готової продукції в місцях складування і в дорозі; своєчасною випискою документів на відвантаження; пред'явленням розрахункових документів покупцям і їх оплатою; використанням матеріальних і фінансових ресурсів за допомогою складання планових і фактичних калькуляцій собівартості продукції; формуванням достовірної інформації про результати діяльності підприємства.
У статті М.П. Козлова [26] йдеться мова про проблеми збуту сільськогосподарської продукції. У сформованих економічних умовах, навіть при падаючих обємах сільськогосподарського виробництва, у товаровиробників існують певні проблеми з реалізації продукції по реалізаційним цінам. Серед причин такої ситуації виділяється монополізм переробних підприємств і торгівлі, низькі закупівельні ціни на реалізовану сільськогосподарську продукцію, не достатньо розвинута сфера торгівельно-опосередкованих послуг.
На думку Т.Є. Олексієвої [13], закупівельні політика передбачає вільний вибір сільськогосподарськими підприємствами усіх форм і засобів збуту сільськогосподарської продукції, висновок контрактів. Основними принципами організації ринку сільськогосподарської продукції є такі: вільний розподіл цін на всіх стадіях ринку; організація великих оптових ринків, торгів, вільний вибір форм і засобів продажу, закупок, збереження, транспортування сільськогосподарської продукції.
Автори В.С. Днесперов, І.С. Лукінов [10, 20] вважають, що ефективне функціонування сільськогосподарського виробництва у багатому визначається наладженою системою виробництва продукції, її промислової переробки і наступної реалізації якісних продовольчих товарів. При цьому виробничі відносини між товаровиробниками і споживачами продукції повинні будуватися з урахуванням попиту і пропозиції, конкуренції, а також зацікавленості покупців. Складовими частинами результативності сільськогосподарської продукції є не тільки організація раціонального виробництва продукції, але і її реалізації по цінам, які забезпечують відшкодування виробничих витрат і отримання достатнього прибутку.
Узагальнюючи думку цих авторів, можна зробити висновок, що всі їх пропозиції зводяться до наукового обгрунтування цін на сільськогосподарську продукцію, а також до того, що товаровиробники повинні у своїй виробничій діяльності виходити із того, треба керуватися принципами ринкової економіки. А сьогодні України все ще знаходиться на перехідному етапі до ринку.
А.С. Лисицький, Колобова Л.В. [21] звертають увагу на неможливість розвитку сільського господарства без цінового балансу і фінансової стійкості. Тому політика держави відносно областей АПК повинна будуватися на основах зваженості і збалансованості цінової політики. Проблема цінового балансу або еквівалентного обміну продуктами роботи в ринкових умовах не втрачає свого значення. Якщо кожний товаровиробник в сільському господарстві буде самостійно визначати свою виробничу програму, для максимізації прибутку, то самим прости шляхом досягнення буде являтися пошук нових технологічних рішень і скорочення собівартості продукції.
Скорочення попиту на сільськогосподарську продукцію через падіння рівня платоспроможності населення або збільшення конкуренції, може визвати припинення виробництва, а тому проведення реформ потребує рішення питань організації такого механізму, в т.ч. адміністративного, який сприяв товаровиробників до зменшення використання роботи і землі.
О.В. Медведєва [34] у характеристиці прибутковості підприємства головну роль відводить прибутку. Прибуток від реалізації сільськогосподарської продукції може бути визначен як різниця між валовим прибутком і витратами обігу, які відносяться до реалізованої продукції. Таким чином, одним із показників формування прибутку є валовий прибуток.
На нашу думку, звісно ж , прибуток є одним з головних показників прибутковості сільськогосподарських підприємств, основним прибутком якого є прибуток від реалізації сільськогосподарської продукції. А підвищення ринкових цін на сільськогосподарську продукцію якось зацікавило б товаровиробників у виробництві і реалізації своєї продукції, але якщо навіть в сьогоднішніх умовах підвищити ціни, то і це не врятує сільськогосподарські підприємства від банкруцтва. Негативні тенденції ринкових змін в АПК обумовлено багатьма причинами, в тому числі і впливом факторів нерегулюємого цінового механізму, загального фінансово-економічного положення системи господарювання.
Р.Т. Гончаренко [19] вважає, що для України стратегічне значення має реалізація сільськогосподарської сировини на експорт, що дозволило б розширити ринки збуту продукції сільського господарства, підвищити техніко-технологічний рівень сільськогосподарського виробництва на основі нових технологічних розробок, покращити якість і конкурентоспроможність продукції, розширити асортимент.
Як наслідок вище сказаного - приблизити вітчизняне виробництво до світових норм виробничої роботи, підвищити його рентабельність; укріпити позиції вітчизняних товаровиробників на внутрішньому ринку; створити умови для підтримки оптимального рівня цін на продукцію сільського господарства.
І.Т. Балабанов [15] вважає, що чим краще працює підприємство, тим більше воно отримує прибутку, тим стабільніше його економічна ситуація і місце на ринку. Тільки маючи достатню суму прибутку, підприємство може своєчасно, з урахуванням потреб ринку переорієнтувати виробництво, реконструювати його, придбати нові, більш продуктивні засоби виробництва, передові технології і завдяки обєму виробництва продукції, значно покращити її якість, скоротити витрати і цим досягти високу конкурентоспроможність. Це, в свою чергу, є гарантом того, що підприємство і далі буде спроможне отримати високий прибуток без погрози стати банкрутом. Саме тому прибуток роздивляється як критерій ефективності діяльності підприємства в умовах ринку.
Таким чином, сучасні економісти приділяють багато уваги вивченню проблемам організації обліку і аналізу виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції. Необхідно відмітити, що облік і аналіз органічно повязані між собою і є джерелами інформації для прийняття управлінських рішень.
РОЗДІЛ 2. Організація і вдосконалення бухгалтерського обліку виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції
.1 Організаційно - економічна характеристика ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» с. Сміле Словяносербського району Луганської області
Повна назва Товариства: Відкрите акціонерне Товариство «Племінний завод ім. Літвінова»
Місце знаходження Товариства: село Сміле Словяносербського району Луганської області.
Товариство виступає юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунки та інші рахунки в банках, печатку зі своєю назвою, штампом, бланки.
Головною метою діяльності Товариства є отримання прибутку шляхом виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки, реалізації та здійснення інших видів діяльності.
Предметом діяльності ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» є:
. Сільськогосподарське виробництво та реалізація товарної продукції і сировини.
. Виробництво та реалізація товарів широкого вживання.
. Постачання товаровиробникам:
транспортних засобів, в тому числі вантажних, легкових та інших машин;
гербіцидів, пестицидів, мінеральних добрив, насіння, ветеринарних препаратів та інше.
. Надання комунально-побутових послуг населенню , транспортування вантажів, перевезення пасажирів по території України.
. Інші види діяльності, які не забороняються діючим законодавством України.
Головна задача сільськогосподарського виробництва укладається у збільшенні обєму виробництва продукції для більш повного задоволення потреб населення в продуктах харчування та промисловості в сировині. Для вирішення цієї проблеми необхідно впроваджувати у виробництва науково-обґрунтовану систему ведення господарства.
Інформація щодо економічного стану ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» міститься у фінансовій звітності підприємства:
·Баланс (форма № 1);
·Звіт про фінансові результати (форма № 2);
·Звіт про рух грошових коштів (форма № 3);
·Звіт про власний капітал (форма № 4) ;
·Примітки до річної фінансової звітності (форма №5).
Ознайомившись з організаційною структурою господарства можна сказати, що аналізоване підприємство знаходиться недалеко від районного центру - селища Словяносербськ - 8 км. Це дає можливість ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» отримувати організаційну допомогу, консультації з приводу певних запитань у вищестоящих органів. До обласного центру - міста Луганська віддаленість дещо більша - 32 км, в 17 км від міста Зимогіря - Донецької залізничної дороги. Але це не стає перешкодою для вигідного співробітництва.
Землекористування ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» Словяносербського району, розташоване у агрогрунтовому районі Донецький Кряж, на північному склоні головного водорозділу.
Характерним для даної території є складне поєднання морфологічних елементів релєфу, різноманітність ґрунтоутворюючих порід і умов зволоження.
У своїй виробничій діяльності ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» у 2007, 2008 і 2009 роках вирішував задачу розвитку галузі тваринництва. У 2009 році у порівнянні з 2008 роком у молочному виробництві збільшився надій молока на фуражну корову на 68 кг шляхом вибракування із стада мало ефективних. Із-за цього скоротилося дійне стадо, і , як результат, скоротився валовий надій на 114,1 т і склав 524,4 т. Зменшився і обєм реалізації до 477,5 т. Однак, виручка від реалізації залишилася на тому ж рівні і склала 728,6 тис. грн. за рахунок зростання ціни реалізації - 152,58 грн. за 1 ц молока проти 2008 року - 128,01 грн. При вирощуванні молодняка було отримано середньодобовий приріст 320 гр. на 1к/день, що нижче показника 2008 року на 79 гр. Витрати кормів на 1 ц приросту - 9,22 ц к. од. У зимовий період молодняк недоотримав 647 ц к. од. у вигляді концкормів із-за їх недоліку. Однак при цьому реалізація продукції 27,6 т на суму 135,60 тис. грн. проти показників 2008 року у 9,1 т на суму 45,6 тис. грн. Збільшилась збитковість галузі на 42,6 тис. грн., в основному за рахунок зниження ціни реалізації 491,30 грн. на 1 ц проти 501,16 грн. за 1 ц у 2008 році. Зросла виробнича собівартість 1 ц приросту і склала 1372,25 грн. Це завадило уникнути збитковості галузі у 124,7 тис. грн.
При вирощуванні молодняка свиней отримано приплоду 1948 гол., що 204 гол. більш за 2008 рік, валовий приріст 492 ц. Ниже на 102 ц , ніж у 2008 році за рахунок зниження продуктивності - 225 гр./ к. день проти 414 гр./ к. день 2008 року. При цьому значно скоротилась реалізація і склала 107 ц на суму 115,2 тис. грн., проти 2008 року 163 т на суму 99,0 тис. грн. Скоротилися витрати на 1 гол. і склали 1126,17 грн. проти 2008 - 1382,0 грн. Однако зниження продуктивності на 38% призвело до росту собівартості 1 ц приросту свиней і склало 1206,30 грн. проти 914,65 грн. у 2008 році. При цьому реалізаційна ціна, яка відображає якісну продукцію, дала можливість галузі скоротити збитковість галузі на 30,0 тис. грн.
У 2009 році при покращенні цінової політики погіршився фінансовий результат за рахунок високої виробничої собівартості і низких показників продуктивності тваринництва.
У 2010 році ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» ставить своєю задачею збільшення продуктивності тварин, скорочення виробничих витрат шляхом удосконалення технологій утримання, кормління, розвитку селекційної роботи у подальшій стабілізації ринку.
Аналіз абсолютних (натуральних) показників розміру підприємства ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» спеціалізується на вирощуванні продукції рослинництва та тваринництва та їх реалізації. Аналіз розмірів і спеціалізації представимо в таблиці 2.1.1
Таблиця 2.1.1 Склад, структура і динаміка товарної продукції
Види товарної продукціїВиручка, тис. грн.Структура виручки, %Порядковий № в ранжир. рядуРоки2007200820092007200820092007200820091.Продукція рослинництва19,36,79,01,10,20,23332.Продукція тваринництва1147,11676,32756,867,156,467,41113.Реалізація ін. продукції, робіт,послуг542,61287,41325,131,843,432,4222Всього по підприємству1709,02970,44090,9100100100---
Висновок: За даними таблиці можна зробити висновок, що ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» має такі види товарної продукції як рослинництво, тваринництво, реалізація ін. продукції (робіт, послуг). І тому, в загальному обсязі у порівнянні 2007 року з 2009 роком виручка по господарству збільшилася на 2381,9 тис. грн. Хоча виручка по рослинництву зменшилась на 10,3 тис. грн., це ніяк не вплинуло на результат виручки, т. я. виручка від реалізації по тваринництву збільшилась на 1609,7 тис. грн. і по реалізації ін. продукції, робіт, послуг на 728,5 тис. грн. У процентному співвідношенні найбільшу питому вагу з 2007 по 2009 роки займає тваринництво.
Таблиця 2.1.2 Склад, динаміка і структура товарної продукції тваринництва і рослинництва
Види товарної продукціїВиручка, тис. грн.Структура виручки,%Порядковий № в ранжир. рядуРоки2007200820092007200820092007200820091. Продукція рослинництваХХХХХХХХХ1.3. Ін. продукція рослинництва19,36,79,0 100100100111Всього по рослинництву19,36,79,0100100100---2. Продукція тваринництваХХХХХХХХХ2.1. Молоко704,0701,61648,361,441,859,82222.2 .Мясо ВРХ45,6213,044,84,012,71,65452.3. Мясо свиней99,0761,1820,08,645,429,74332.4. Мед0,40,62,40,10,10,16562.5. Ін. продукція тваринництва298,1-241,325,9-8,83-4Всього по тваринництву1147,11676,32756,8100100100---3. Реалізація ін. продукції, робіт,послуг542,61287,41325,1100100100111
Висновок: При розрахунках було використано властивості абсолютних і відносних величин. За даними таблиці № .2.1.2 можна зробити висновок, що ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» має такі види товарної продукції як рослинництво, тваринництво, реалізація ін. продукції (робіт, послуг). І тому, в загальному обсязі у порівнянні 2007, 2008 і 2009 років виручка по рослинництву зменшилась на 10,3 тис. грн. Це відбулось у звязку з тим, що підприємство з 2007 року поступово почало зменшувати виробництво продукції рослинництва, а в 2008 році взагалі виробництво для продажу було припинено. Відбувалося виробництво продукції тільки для власних потреб. Але в галузі тваринництва навпаки відбувалися зміни у збільшення виробництва продукції. Виробництво молока з 2007 по 2008 рік зменшувалося, а у 2009 році навпаки відбулося збільшення на 946,7 тис. грн., також відбулося збільшення виробництва мяса свиней у 2009 році на 721 тис. грн. у порівнянні з 2007 роком. А у виробництві мяса ВРХ у 2008 році відбувалося збільшення на 167,4 тис. грн., а у 2009 році зменшення - на 168,2 тис. грн. У структурі тваринництва найбільш питому вагу у всіх аналізуючи роках займає виробництво молока, яке у 2009 році склало 59,8%.
Також відбулося збільшення виробництва і отримання виручки від реалізації ін. продукції, робіт, послуг у порівнянні 2007 року з 2009 роком на 782,5 тис. грн.
Щоб врахувати ступінь розвитку усіх товарних галузей у підприємстві, необхідно визначити і проаналізувати коефіцієнт спеціалізації (Кс):
Кс = 100 / ∑ У (2n - 1)
Де Кс - коефіцієнт спеціалізації
У - питома вага галузі в структурі товарної продукції- порядковий номер виду в товарній продукції у ранжируваному ряді по питомій вазі грошових надходжень від реалізації.
Значення коефіцієнту спеціалізації може коливається від 0 до 1. Якщо рівень спеціалізації менше 0,2, то це свідчить про слабо виражену спеціалізацію (низький), якщо від0,2 до 0,4-про середній, від 0,4 до 0,65-про високий і вище - про поглиблення (дуже високий).
Коефіцієнт спеціалізації в ВАТ «Племзаводі ім. Літвінова» по рослинництву і тваринництву у 2007 році склав 0,1. Коефіцієнт спеціалізації по всім галузям господарства у 2007 році склав 0,4. У 2008 році він по рослинництву і тваринництву склав 0,2 , а по галузям всього господарства - 0,6. У 2009 році по рослинництву і тваринництву - 0,3 , а по реалізації ін. продукції, робіт і послуг - 0,2. Цей коефіцієнт показує, що ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» є багатогалузевим господарством.
Аналіз наявності, складу, структури і ефективності використання земельних ресурсів
Також важливо знати для проведення аналізу забезпеченість Товариства земельними ресурсами. ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» для своїх господарських потреб має у користуванні такі сільськогосподарські угіддя як рілля і пасовища. Інформацію про землекористування і землеволодіння ми можемо почерпнути в формі № 50 - с.г.
Таблиця 2.1.3 Склад, структура і динаміка земельних угідь
Види угідьПлоща, гаСтруктура,%Відхилення 2009р. від рівня 2007р.Роки200720082009200720082009Площа, га Структура,%С/г угіддя941318229100100100-71224,3в т. р. рілля38819811941,262,352,0-26930,7
Висновок: За даними таблиці можна зробити висновок, що загальна площа сільськогосподарських угідь в ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» з 2007 року по 2009 рік поступово зменшувалося і склало 712 га або 24,3%. На цю зміну вплинули головним чином зменшення рілля з 2007 року по 2009 рілля на 269 га - 30,7%. Вагомою причиною зменшення площі може бути той факт, що закінчився строк оренди земельної ділянки і орендодавець забирає свою частку.
Аналіз наявності, складу, структури і ефективності використання трудових ресурсів
Проведемо аналіз рівня трудових ресурсів в ВАТ «Племзаводі ім. Літвінова», а результати цього аналізу відобразимо у таблиці 2.1.4.
Таблиця 2.1.4 Аналіз складу, структури і динаміки трудових ресурсів
Категорія робітниківЧисельність робітників, чол.Структура,%Відхилення 2009 р. від рівня 2007 р.РокиЧисельність робітників, чол.Структура,%200720082009200720082009Зайняті у сільсько- гоподарському виробництві150145142100100100-894,7в т. р. робітники рослинництва80707053,348,350,7-1090,0робітники тваринництва70757246,751,749,32102,9
Висновок: За даними таблиці можна зробити висновок, що загальна чисельність працівників у 2007 році порівнянні з 2008 роком зменшилась на 5 чоловік. Чисельність працівників рослинництва зменшилась на 10 чоловік, а працівників тваринництва збільшилась на 5 чоловіка відповідно. Це пов'язано з тим, що ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» розширило рамки своєї діяльності, тобто фонд тваринництва. Тому і постало питання про зачислення в штат нових працівників. Для повного аналізу потрібно вивчити тенденції руху трудових ресурсів. Також відбулося зменшення і у 2009 році на 3 чоловіка.
Аналізуючи трудові ресурси, важливо знати те, що саме вони відіграють важливе значення в діяльності, сприяють її розширенню. В процесі аналізу звертають увагу на розумність залучення робочої сили зі сторони і пошук можливостей її заміни шляхом більш високого рівня організації використання наявних трудових ресурсів.
Основні засоби є дуже важливими для здійснення господарської діяльності підприємства. Розглянемо структуру основних засобів ВАТ «Племзавод ім. Літвінова». Дані розміщені в таблиці 2.1.5
Таблиця 2.1.5 Склад, структура і динаміка основних засобів
Групи основних засобівСередньорічна вартість, тис. грн.Структура,%Відхилення 2009 р. від рівня 2007 р.Роки200720082009200720082009Середньо - річна вартість, тис. грн.Структура,%1.Будівлі та споруди16505,216376,316376,090,690,990,8-129,299,22.Машини та обладнання1176,21146,01146,06,56,46,4-30,297,43.Транспортні засоби309,0309,0309,01,71,71,7--4.Інструменти,прилади, інвентар27,712,313,00,20,10,1-14,746,95.Інші основні засоби189,0159,1183,01,00,91,0-696,8Всього основних засобів18207,118002,718027,0100100100-180,199,0
Висновки: На початок року у структурі 2007 року найбільшу частку займали будівлі та споруди - 90,6% та машини і обладнання - 6,5%, а у 2008 році: машини і обладнання - 6,4% і будівлі і споруди - 90,9%, у 2009 році інструменти, інвентар і прилади склали 0,1% і у порівнянні з 2007 роком зменшилися на 14,7 тис. грн. Транспортні засоби у 2007, 2008 і 2009 роках залишилися незмінними і склали 309,0 тис. грн.
Аналіз фінансового стану підприємства
Під фінансовим станом розуміється здатність підприємства фінансувати свою діяльність. Воно характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, доцільністю їх розміщення і ефективністю використання, фінансовими взаєминами з іншими юридичними і фізичними особами, платоспроможності і фінансовою стійкістю.
Фінансовий стан ВАТ «Племзавода ім. Літвінова» залежить від результатів його виробничої, комерційної і фінансової діяльності. Якщо виробничий і фінансовий плани успішно виконуються, то це позитивно впливає на фінансове положення підприємства, і навпаки, в результаті невиконання плану по виробництву і реалізації продукції відбувається підвищення її собівартості, зменшення виручки і суми прибутку і як наслідок погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.
Аналізом фінансового стану займаються не тільки керівники і відповідні служби підприємства, але і його засновники, інвестори з метою ефективності використання ресурсів, банки для оцінки умов кредитування і визначення ступеня ризику, постачальники для своєчасного отримання платежів, податкові інспекції для виконання плану надходження засобів до бюджету і так далі.
Поглиблене вивчення балансу зазвичай здійснюють за допомогою проведення його горизонтального і вертикального аналізу. Горизонтальний аналіз дозволяє зясувати, як змінилася вартість кожного розділу балансу (капіталу), у вартісному і відносному виразі.
Таблиця 2.1.6 Горизонтальний аналіз балансу ВАТ «Племзавода ім. Літвінова» за 2009 рік
Статті балансуНа початок рокуНа кінець рокуВідхилення ( +,- )абсолютневідносне,%АКТИВ1.Необоротні активиОсновні засоби76057208-39794,8Довгострокові біологічні активи706832126117,8Усього за розділом 183118040-27196,72.Оборотні активиВиробничі запаси8178-396,3Поточні біологічні активи695951256136,8Готова продукція348454106130,5Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги215366151170,2Усього за розділом 213421856514138,33.Витрати майбутніх періодів1751783101,7БАЛАНС982810074246102,5ПАСИВ1.Власний капіталСтатутний капітал27952795--Інший додатковий капітал98469846--Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)-7142-81991057114,8Усього за розділом 154994442-105780,892.Забезпечення таких витратЗабезпечення виплат персоналу1911-57,9Усього за розділом 21911-57,93.Довгострокові зобовязання----4.Поточні зобовязанняКредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги24453124679127,8Поточні зобовязання за розрахунками:-з одержаних авансів33---з бюджетом7831050267134,1-з позабюджетних платежів13718346133,6- зі страхування 6441027383159,5-з оплати праці14651-9534,9Інші поточні зобовязання15218331120,4Усього за розділом 4431056211311130,45.Доходи майбутніх витрат---БАЛАНС982810074246102,5
Висновок: Із таблиці видно, що горизонтальний аналіз активу балансу показав, що основний капітал скоротився у порівнянні з початком року на 271,0 тис. грн., або на 3,3%, а оборотний капітал навпаки збільшився на 514,0 тис. грн., або на 38,3%. Витрати майбутніх періодів також збільшилися на 3 тис. грн., або 11,7%. Ці зміни сприяли збільшення майна підприємства на 246 тис. грн., або 2,5%. При цьому причиною скорочення основного капітала стало скорочення основних засобів на 5,2%, при одночасному рості довгострокових біологічних активів на 17,8 %.
Оборотний капітал збільшився за рахунок збільшення поточних біологічних активів, готової продукції і дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги на 36,8%, 30,5% і 70,2% відповідно. Одночасно відбулося зменшення виробничих запасів на 3,7%, але це ніяк не вплинуло.
Капітал ВАТ «Племзавода ім. Літвінова» на протязі 2009 року збільшилося на 246 тис. грн., або на 2,5%. Така ситуація виникла за рахунок збільшення нерозподіленого прибутку на 1057,0 тис. грн., або 14,8%. В свою чергу розмір поточної заборгованості збільшився на 1311,0 тис. грн., або на 30,4%.
При аналізі розділів необхідно відобразити питому вагу у валюті балансу основного капіталу і оборотного капіталу. При аналізі розділів пасиву - власного капіталу і позикових засобів. Вертикальний аналіз закінчує застосування діаграми (кругом або стовпчастою) структурних змін балансу в динаміці протягом року.
Таблиця 2.1.7 Вертикальний аналіз балансу ВАТ «Племзавода ім. Літвінова» за 2009 рік
Статті балансуСума, тис. грн.Питома вага, %Відхилення,%На початок рокуНа кінець рокуНа початок рокуНа кінець рокуАКТИВ1.Необоротні активиОсновні засоби7605,07208,077,271,5-5,7Довгострокові біологічні активи706,0832,07,48,30,9Усього за розділом 18311,08040,084,679,8-4,82.Оборотні активиВиробничі запаси81,078,00,80,8-Поточні біологічні активи695,0951,07,19,32,2Готова продукція348,0454,03,54,51Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги215,0366,02,23,61,4Грошові кошти та їх еквіваленти3,05,00,10,1-Усього за розділом 21342,01856,013,718,44,73.Витрати майбутніх періодів175,0178,01,71,80,1БАЛАНС9828,010074,01001000,0ПАСИВ1.Власний капіталСтатутний капітал2795,02795,028,427,7-0,7Інший додатковий капітал9846,09846,0100,197,8-2,3Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)-7142,0-8199,072,681,49,1Усього за розділом 15499,04442,055,944,1-11,82.Забезпечення таких витратЗабезпечення виплат персоналу19,011,00,20,1-0,1Усього за розділом 219,011,00,20,1-0,13.Довгострокові зобовязання-----4.Поточні зобовязанняКредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги2445,03124,024,931,06,1Поточні зобовязання за розрахунками:-з одержаних авансів3,03,00,10,1--з бюджетом783,01050,08,010,42,4-з позабюджетних платежів137,0183,01,41,80,4- зі страхування644,01027,06,610,23,6-з оплати праці146,051,01,40,5-0,9Інші поточні зобовязання152,0183,01,51,80,3Усього за розділом 44310,05621,043,955,811,95.Доходи майбутніх витрат-----БАЛАНС9828,010074,01001000,0
Висновок: Розрахунки показують, що у структурі активу балансу на початок року найбільшу питому вагу займає основний капітал - 84,6%. В кінці року він зменшився і склав 79,8%. На це вплинуло зменшення основних засобів на 5,7%. В структурі оборотного капіталу на початок і кінець року найбільшу питому вагу займали поточні біологічні активи, які склали 7,1% і 9,3% відповідно. На 1,4% збільшилася питома вага дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги. Незмінною залишилася питома вага виробничих запасів, хоча абсолютний розмір залишився незмінним.
Питома вага нерозподіленого прибутку на початок року склала 72,6%, але на кінець року вона збільшилася - 81,4%. На кінець року відбулося збільшення питомої ваги кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги на 6,1%.
Для визначення можливості підвищення ефективності функціонування підприємства за допомогою раціональної фінансової політики, для оцінки направлення його розвитку виходячи із потреб в фінансових ресурсах необхідно вивчити фінансовий стан.
.2 Облікова політика ВАТ «Племзавод ім. Літвінова»
Приймаючи до уваги, що сільськогосподарське підприємство відповідає потребам звичайного підприємства, сплачує фінансові податки, передбачує обчислення собівартості сільськогосподарської продукції, керівництво ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» приказом від 12.12.2001 року №460 затвердило облікову політику. Згідно цьому приказу бухгалтерський облік на підприємстві ведеться згідно Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку і плану рахунків, затверджених приказом №281 від 12 грудня 1999 року № 291.
Зобовязання по веденню обліку на підприємстві належить бухгалтерії підприємства зі штабом робітників 5 осіб під керівництвом головного бухгалтера, який здійснює розподіл обовязки між підлеглими.
Облік ведеться по меморіально-ордерній формі обліку. Первинний облік здійснюється по затвердженим формам, запропонований бухгалтерією графік документообігу на підприємстві затверджено.
Основні засоби оприбутковуються на облік по первісній вартості придбання або виготовлення, або по справедливій вартості в інших випадках надходження. Переоцінка основних засобів здійснюється по необхідності згідно п. 16-21 і 31-32 П(с)БО № 7 «Основні засоби».
Переоцінка основних засобів здійснюється перед складанням річної звітності на основі висновків та рекомендацій інвентаризаційної комісії. Переоцінка обєктів нерухомості здійснюється незалежними експертами оцінювачами. Переоцінка інших обєктів - комісією із фахівців підприємства.
Нарахування амортизації на основні засоби здійснюють за методом прискореного зменшення залишкової вартості.
Запаси в період руху на підприємстві оцінюються методом ФІФО.
Періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів на підприємстві визначається як залишок запасів на кінець звітного періоду оцінюється за середніми цінами з урахуванням залишку матеріалів на початок звітного періоду.
Переоцінка нематеріальних активів по справедливій вартості на дату балансу здійснюється тільки в тих нематеріальних активах, по яких існує активний ринок. Переоцінка проводиться із залученням незалежного експерту.
Матеріальні активи із терміном корисного використання (експлуатації) понад 1 рік вартістю до 1 тис. грн. вважаються малоцінні необоротні матеріальні активи;
Амортизація по малоцінним необоротним матеріальним активам нараховується в першому місяці використання обєкта у розмірі 50% його вартості та в місяць їх вилучення з активів у наслідок невідповідності критеріїв визнання активом - решта 50%;
Облік процесу виробництва ведеться на рахунку 23 і на рахунках класу 9 в розрізі господарських розрахункових підрозділів і існуючих обєктів обліку.
Біологічні активи та сільськогосподарська продукція визначається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємств у майбутньому економічних вигод, повязаних з їх використанням та їх вартість може бути достовірно визначена.
Сільськогосподарська продукція при її первісному визначенні оцінюється за справедливою вартістю, зменшеної на очікувані витрати на місці продажу.
Загальновиробничі і інші непрямі витрати розподіляються між різними обєктами пропорційно всім прямим витратам без вартості всіх основних матеріалів, витрати на утримання МТП розподіляються між обєктами обліку витрат пропорційно обєму робіт техніки.
Оцінка ступеня завершеності операцій з надання послуг з метою визначення доходів здійснюється шляхом вилучення виконаної роботи. При цьому в бухгалтерському обліку доходи відображають у звітному періоді після оформлення Акта про виконання робіт чи надання послуг.
Витрати на ремонт основних засобів, включених у витрати виробництва, розподіляють між різними обєктами виробництва пропорційно базі, яка характеризується використанням відреконструйованних обєктів.
Поточна дебіторська заборгованість за товари, робот і послуги враховується по чистій реалізаційній вартості. При відображенні у балансі зменшується на суму створеного резерву сумнівних боргів, створеного на основі аналізу платоспроможності по групам дебіторської заборгованості. Контроль за виконанням приказу покладено на головного бухгалтера ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» Салманову Н. М.
.3 Організація обліку виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції
Організація первинного обліку. До готової продукції сільськогосподарського виробництва відносять продукцію, одержану від власних рослинницьких, тваринницьких та промислових підрозділів підприємства, яка призначена для продажу на сторону та для іншого невиробничого споживання (видачі й продажу працівникам, передачі в невиробничу сферу). Крім випуску готової продукції, підприємство може виконувати певні роботи для інших підприємств або надавати їм послуги. Таким чином, продукція підприємства може складатися з готової продукції, виконаних робіт і наданих послуг.
Реалізованою продукцією підприємства вважається готова продукція, товари, роботи, послуги, за які покупцю (замовнику) предявлені розрахункові документи. Предявленими розрахунковими документами (покупцю, замовнику) вважаються документи з моменту подачі їх в установу банка (при умові здійснення розрахункових операцій через установу банка) або передачі їх покупцю (замовнику) у відповідності з умовами, передбаченими договором (контрактом), тобто без участі установ банків.
Якщо покупець (замовник) по умовам договору отримує продукцію на підприємстві - виробнику, то така продукція вважається реалізованою після видачі і відповідного оформлення і предявлення покупцю - замовнику розрахункових документів. Реалізованою також вважається продукція, товари, роботи, послуги, за яку підприємство - продавець отримало плату або авансові платежі.
Заготівлю тварин обліковують на момент приймання підприємствами мясної промисловості і заготівельними організаціями за масою живих тварин, одержаної в результаті зважування, за вирахуванням встановлених знижок на кишково-шлунковий тракт, а також шляхом перерахунку мяса після забою в масу живих тварин за встановленими коефіцієнтами.
Супровідними документами при продажу тварин є Товарно-транспортна накладна спеціалізованої форми №1-сг (тварини). У ній заповнюють такі реквізити: вид тварин, вік, вікова група, інвентарні номери, група за вгодованістю, кількість голів, жива маса, вантажовідправник і вантажоодержувач.
Дані по ВРХ записують на підставі зважування кожної голови в додаток до товарно-транспортної накладної, в якому зазначають вгодованість кожної голови, дату і час припинення годівлі. По свинях облік ведуть за окремими групами з однаковою вгодованістю.
На приймальних пунктах у Товарно-транспортних накладних роблять записи про вгодованість і масу тварин та інші показники, передбачені формою і одержані за результатами зважування і огляду.
На прийняті від господарства тварини виписують Приймальну квитанцію окремо на кожний вид тварин і на тварин підвищеної маси. На мясо, прийняте від господарства, також виписують приймальну квитанцію. Однак при цьому необхідно вказувати як забійну масу, так і в перерахунку її в живу (при вищій вгодованості коефіцієнт переведення становить 2,05, середній - 2,7).
Кожна партія молока і молокопродуктів, яка відправляється з господарства в рахунок виконання держзамовлення, повинна супроводжуватися Товарно-транспортною накладною спеціалізованої форми №1-сг (молоко, сировина). Характерними реквізитами цієї форми є маса молока в перерахунку на базисний вміст жиру, кислотність і температура молока, ступінь чистоти, питома вага і сорт молока, маса (нетто, тара брутто).
Після підписання здавальником і приймальником товарно-транспортної накладної «1-сг (молоко, сировина) молоко вважається прийнятим і відповідальність за нього несе заготівельна організація. При цьому перший примірник товарно-транспортної накладної залишається в господарстві, другий передається заготівельнику, третій - водієві.
При організації виїзної торгівлі необхідно перш за все одержати дозвіл на розміщення обєкта торгівлі, оформити відрядження продавцю, визначити спосіб здачі виручки, придбати торгівельний патент.
При перевезенні продукції автомашиною і при здійсненні виїзної торгівлі застосовуються первинні документи, передбачені Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні. Ним передбачені такі основні, необхідні при перевезенні вантажів, оформленні документи: дорожній лист і товарно-транспортна накладна. Залежно від виду вантажу, його специфічних особливостей до основних документів додаються інші документи як: ветеринарні і санітарна довідки, що свідчать про кількість і якість товару, сертифікати, свідоцтво, паспорти тощо.
При реалізації продукції окремим працівникам господарства та іншим особам зі складів за готівку використовують накладну внутрігосподарського призначення і прибутковий касовий ордер.
Організація синтетичного і аналітичного обліку. Випуск готової сільськогосподарської продукції, яка призначена для реалізації, і одержання прибутку є головною метою виробничої діяльності ВАТ «Племзавода ім. Літвінова». В процесі виробництва формуються витрати на виробництво сільськогосподарської продукції і її виробнича собівартість.
До виробничої собівартості сільськогосподарської продукції включають:
·прямі матеріальні витрати;
·прямі витрати на оплату праці;
·інші прямі витрати;
·загальновиробничі витрати.
Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості сільськогосподарської продукції установлюються підприємством.
За способом включення до собівартості витрати поділяються на прямі та непрямі.
Прямими називаються ті витрати, які безпосередньо можуть бути віднесені до конкретного обєкта витрат і включені до собівартості сільськогосподарської продукції.
До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виробленої продукції або є її необхідним компонентом, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного обєкта витрат.
До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт, або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного обєкта витрат.
До складу інших прямих витрат т включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного обєкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація тощо.
Непрямі витрати - це витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до певного обєкта витрат економічно можливим шляхом. Такі витрати відносяться до вирощування багатьох культур, кількох груп тварин, виконання різних робіт. Для включення до собівартості ці витрати необхідно попередньо розподілити між обєктами обліку.
Прямі виробничі витрати в ВАТ «Племзаводі ім. Літвінова» обліковуються безпосередньо на рахунку 23 «Виробництво», де узагальнюється інформація про виробничі витрати. Сальдо по рахунку 23 означає незавершене виробництво і відображується в активі балансу, саме тому цей рахунок включено до 2 класу «Запаси». Це ж можна віднести до рахунка 24 «Брак у виробництві».
Деякі витрати, частково повязані з виробничою діяльністю, обліковуються також на рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів». На цьому рахунку узагальнюється інформація про витрати, що здійснено в звітному році, але які підлягають віднесенню до витрат майбутніх періодів. Подальша ж деталізація даних про витрати та вихід сільськогосподарської продукції основних галузей виробництва здійснюється в розрізі цілої системи субрахунків та обєктів аналітичного обліку, які відкриваються до названих синтетичних рахунків.
Аналітичний облік по кожному з субрахунків ведеться за окремими видами виробництва, переділами, партіями в розрізі статей, передбачених «Рекомендаціями про планування, облік і калькулювання собівартості продукції сільськогосподарських підприємств».
Непрямі витрати обліковуються на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати». Вкінці звітного періоду рахунок 91 закривається шляхом списання розподілених між видами продукції загальновиробничих витрат в дебет рахунка 23 «Виробництво». Отже, підприємство обліковує вироблену продукцію за скороченою (неповною) собівартістю.
Порядок обліку готової сільськогосподарської продукції за скороченою (без частки загальногосподарських і комерційних витрат) собівартістю і віднесення умовно-постійних (адміністративних) витрат прямо на рахунок 79 «Фінансові результати».
Загальногосподарські витрати, які звязані з управлінням і обслуговуванням підприємства в цілому, обліковується на рахунку 92 «Адміністративні витрати».
Процес реалізації сільськогосподарської продукції відображають на кількох балансових рахунках: 90 «Собівартість реалізації», 93 «Витрати на збут», 70 «Доходи від реалізації».
Для обліку доходів від реалізації в ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» призначено рахунок 70 «Доходи від реалізації». Цей рахунок призначено для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, а також про суму знижок, наданих покупцям та про інші вирахування з доходу.
Рахунок 70 «Доходи від реалізації» має такі субрахунки:
· 701 «Дохід від реалізації готової продукції»;
·702 «Дохід від реалізації товарів»;
·703 «Дохід від реалізації робіт і послуг»;
·704 «Вирахування з доходу»;
·705 «Перестрахування».
По кредиту субрахунку 701, 702, 703 відображають збільшення (одержання) доходу, по дебету - належна сума непрямих податків (акцизного збору, ПДВ та інших податків) та списання у порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати».
Окремими групами доходів від реалізації готової продукції можуть бути:
·доходи від реалізації продукції рослинництва;
·доходи від реалізації продукції тваринництва;
·доходи від реалізації продукції переробки продукції рослинництва і тваринництва.
Для обліку собівартості реалізованої сільськогосподарської продукції в ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» призначено рахунок 90 «Собівартість реалізації».
За дебетом цього рахунку відображають виробничу собівартість реалізованої сільськогосподарської готової продукції; фактична собівартість реалізованої сільськогосподарської продукції (без торгових націнок), за кредитом - списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати».
Рахунок 90 «Собівартість реалізації» має такі субрахунки:
·901 «Собівартість реалізованої готової продукції»;
·902 «Собівартість реалізованих товарів»;
·903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг»;
·904 «Страхові виплати».
При організації аналітичного обліку по рахунку 90 «Собівартість реалізації» необхідно дотримуватись того принципу, який закладений при організації аналітичного обліку по рахунку 70 «Доходи від реалізації» тобто аналітичні рахунки як за напрямами реалізації, так і за видами реалізованої продукції, товарів, робіт , послуг повинні бути тотожними.
Для обліку витрат на збут в «ВАТ Племзавод ім. Літвінова» передбачено ведення рахунку 93 «Витрати на збут», на якому воно відображає витрати, повязані з реалізацією продукції; тара і пакувальні матеріали для готової продукції; доставка продукції на місце відправлення; інші аналогічні за призначенням витрати.
Списання витрат на збут на підставі бухгалтерської довідки відображають на підприємстві по кредиту 93 «Витрати на збут» і по дебету - 79 «Фінансові результати».
Зіставлення чистих доходів від реалізації, які відображені на рахунку 70 «Доходи від реалізації» та собівартості реалізованої продукції, яка відображується на рахунку 90 «Собівартість реалізації» дає змогу визначити валовий фінансовий результат (прибуток, збиток), який показується окремою статтею в Звіті про фінансові результати.
Поряд з виробництвом і реалізацією сільськогосподарської продукції підприємство займається роздрібною торгівлею товарами. Для обліку реалізації товарів застосовується субрахунок 902 «Собівартість реалізованих товарів» і 702 «Дохід від реалізації товарів». Витрати на збут товарів відображають на рахунку 93 «Витрати на збут».
В ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» відбувається реалізація багатьох видів сільськогосподарської продукції.
Формування доходів і витрат від різних видів діяльності є передумовою формування фінансових результатів. Поняття фінансових результатів діяльності підприємства трактується в П(с)БО 3 «Звіт про фінансові результати».
Для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати від звичайної діяльності в ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» передбачено рахунок 79 «Фінансові результати». По кредиту відображають суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, по дебету - суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, також належна нарахованого податку на прибуток.
Рахунок 79 «Фінансові результати» має такі субрахунки:
·791 «Результат операційної діяльності»;
·792 «Результати фінансових операцій»;
·793 «Результати іншої звичайної діяльності»;
·794 «Результат надзвичайних подій».
2.4 Організація аудиту виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції
В умовах ринкової економіки важливою формою контролю є аудит. Аудиторська діяльність в Україні регламентується Законом України «Про аудиторську діяльність» від 22.05.93г.
Аудит витрат на виробництво і калькуляції собівартості продукції рослинництва
Мета аудиту - підтвердити правильність формування та достовірності відображення витрат у бухгалтерському обліку.
Завдання аудиту - встановити:
додержання підприємством визначеного П (С) БО 16 «Витрати» їх переліку при віднесенні окремих витрат до прямих матеріальних, трудових та ін., а також загальновиробничих;
правильність відображення в регістрах бухгалтерського обліку всіх видів прямих витрат на виробництво;
законність формування загальновиробничих витрат та віднесення їх на рахунки бухгалтерського обліку;
правильність калькуляції собівартості продукції.
Важливим етапом аудиторської перевірки витрат та виходу продукції рослинництва є зясування обєктів та номенклатури статей витрат і документального оформлення господарських операцій.
У бухгалтерському обліку дані про витрати та вихід продукції рослинництва містяться у первинних документах, в яких відображено витрати матеріальних, грошових, трудових ресурсів і вихід продукції, зведених даних у накопичувальних відомостях, призначених для отримання узагальнюючих показників, які потім переносяться в регістри синтетичного й аналітичного обліку за кореспондуючими рахунками.
Аудитор має зясувати наявність правильно оформлених чотирьох груп документів: з обліку витрат праці, предметів праці, засобів праці, виходу продукції.
Аудитор зясовує перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції відповідно до порядку, встановленого самостійно сільськогосподарськими підприємствами з урахуванням П (С) БО 16 та Методичних рекомендацій.
При встановленні відповідності складу прямих матеріальних витрат аудитору слід памятати, що до них входять вартість сировини та основних матеріалів, які становлять основу продукції, що виробляється, допоміжних і інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного обєкту витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва.
Обєктами витрат на сільськогосподарських підприємствах є вид культур: у рослинництві - зернові і зернобобові культури, технічні та інші культури; у тваринництві - ВРХ молочного напрямку, ВРХ мясного напрямку та інші.
Наступним етапом аудиту є перевірка правильності розподілу підприємством виробничих витрат на прямі, що повязані з виробництвом конкретної продукції, загальновиробничі витрати та витрати періоду.
Витрати періоду мають відображатися на рахунку 79 «Фінансові витрати». Аудитор зясовує, рахунки якого класу використовує підприємство: класу 8 «Витрати за елементами», класу 9 «Витрати діяльності».
Правильність ведення обліку витрат на рахунку класу 8 відповідно до вимог фінансового обліку за елементами перевіряють за рахунками 80 «Матеріальні витрати», 81 «Витрати на оплату праці», 82 «Відрахування на соціальні заходи», 83 «Амортизація», 84 «Інші операційні витрати», 85 «Інші затрати».
Перевірка правильності ведення обліку витрат на рахунках класу 9 здійснюється за двома групами:
1.собівартістю реалізованої продукції, для чого використовують рахунок 90, дані для якого мають бути сформовані на основі даних рахунків класу 2, насамперед рахунку 21 «Поточні біологічні активи», 23 «Виробництво», 26 «Готова продукція», 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва», 28 «Товари» та ін.;
2. загальновиробничими витратами (91 «Загальновиробничі витрати»), рахунками для обліку витрат періоду (92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності»), фінансові витрати (95 «Фінансові витрати»), втратами від участі в капіталі (96 «Втрати від участі в капіталі»), іншими витратами ( 97 «Інші витрати»), податком на прибуток (98 «Податок на прибуток») та надзвичайними витратами ( 99»Надзвичайні витрати»).
Під час перевірки складу прямих витрат на оплату праці аудитор зясовує включення до них заробітної плати та інших виплат працівникам, зайнятим на виробництві продукції, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного обєкту витрат.
У разі перевірки відповідності складу інших прямих витрат аудитор має підтвердити включення до них всіх інших виробничих витрат, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного обєкту витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, витрати від браку, які становлять вартість кінцевої вибракуваної продукції, витрати на виправлення браку та ін.
У ході перевірки витрат виробництва слід особливо уважно простежити законність та правильність їх включення до собівартості продукції (робіт, послуг). Джерелом для перевірки правильності віднесення витрат на рахунках бухгалтерського обліку є первинні і зведені документи.
При проведенні аудиту слід враховувати нерівномірність та одночасне здійснення витрат під урожай двох суміжних років, що потребує чіткого й правильного розмежування в обліку витрат поточного року та витрат під урожай майбутніх років. Аудитор повинен встановити віднесення витрат виробництва в момент їх виникнення на окремі аналітичні рахунки конкретної культури, урожай якої буде отримано в поточному році.
Особливу увагу аудитор приділяє перевірці дотримання строків та правильності списання витрат незавершеного виробництва на культури врожаю поточного та майбутнього років. Аудитор докладно аналізує правильність списання цих витрат на аналітичні рахунки.
Достовірність аналітичного обліку витрат і виходу продукції рослинництва перевіряють на основі даних Виробничих звітів, які щомісяця складає кожний структурний підрозділ сільськогосподарського підприємства.
Аудитор має підтвердити правильність відображення витрат у регістрі аналітичного обліку з урахуванням порядку його формування. Він перевіряє правильність систематизації витрат за рахунками відображення та статтями, а також перенесення їх у Журнали-ордери № 10/2 с.-г. та 10/3 с.-г. Аудитор зясовує також наявність Зведеного виробничого звіту при списанні витрат на відповідний синтетичний рахунок чи оприбутковану продукцію за кількома звітами.
Синтетичний облік витрат і виходу продукції здійснюється на синтетичному рахунку 23 «Виробництво» субрахунок 231 «Рослинництво», Журнал-ордер № 12 с.-г. та 10/2 с.-г., по якому аудитор перевіряє повноту і достовірність відображення витрат рослинництва. За кредитом Журнал-ордер № 12 с.-г. відображається вихід продукції, а за дебетом списується вартість послуг, робіт з кредиту рахунків 23 «Виробництва» і 25 «Напівфабрикати». Журнал-ордер № 10/3 с.-г. використовують для обліку нарахованої оплати праці і повязаних із нею сум відрахувань на соціальні заходи, резервів наступних періодів, а також амортизаційних відрахувань, нестач і витрат під псування цінностей (37 «Розрахунки з різними дебіторами», 42 «Додатковий капітал», 71 «Інший операційний дохід»).
Аудитор має підтвердити повноту відображення протягом року на дебеті цього рахунку всіх витрат під урожай поточного і майбутніх років - оплату праці, насіння і посадковий матеріал, відрахування соціальні заходи, добрива, засоби захисту, витрати на утримання основних засобів. При цьому дебетується рахунок 231 і кредитуються субрахунки: 201 «Сировина і матеріали», 203 « Паливо», 23 «Виробництво».
Витрати на обробіток площ, на яких повністю загинув урожай внаслідок стихійного лиху, підприємство має відобразити спочатку за дебетом субрахунку 991 «Втрати від стихійного лиха» і кредитом рахунку 23 «Виробництво», а після цього віднести на фінансовий результат за дебетом субрахунку 794 «Результат надзвичайних подій» і кредитом субрахунку 991 «Втрати від стихійного лиха».
Витрати у разі часткової загибелі посівів списують на збитки підприємства у частині, віднесеній на недобір продукції, що відображується за дебетом 991 «Втрати від стихійного лиха» і кредитом 23 «Виробництво». Суми страхового відшкодування за посіви, які загинули, відображають за дебетом 37 «Розрахунки з різними дебіторами» і кредитом 751 «Відшкодування збитків від надзвичайних подій».
Заключним етапом аудиту процесу виробництва є встановлення правильності обчислення собівартості продукції рослинництва,визначення витрат на одиницю продукції. Це надзвичайно важливий аспект аудиторської перевірки. Від обґрунтованості калькуляційних розрахунків залежить обєктивність кінцевих фінансових результатів.
Перевірка правильності визначення собівартості виробництва одиниці продукції - одне з основних завдань аудиту.
Мета аудиту - підтвердити правильність визначення витрат на вирощування продукції рослинництва.
Завдання аудиторської перевірки - встановити:
правильність визначення витрат за кожним обєктом калькуляції за кожним видом отриманої продукції рослинництва;
реальність суми виробничих витрат за обєктами обліку у виробничих підрозділах та підприємстві в цілому;
правильність відкоригованої планової оцінки матеріальних витрат і послуг допоміжних виробництв до рівня фактичної собівартості;
правильність віднесення на обєкти обліку витрат, які підлягають розподілу, списанню повністю або частково, збитків від посівів, що загинули, в разі за стихійного лиха.
Перевірку правильності визначення собівартості здійснюють за конкретними видами продукції вирощених сільськогосподарських культур, робіт, виконаних у поточному році під урожай майбутнього року, та робіт з поліпшення земель, проведених за рахунок оборотних коштів підприємства. Аудит проводиться за обєктами калькуляції. Особливо важливим при перевірці собівартості є дотримання підприємством складу витрат, які включають до виробничої собівартості за кожним видом продукції рослинництва.
Аудитор має встановити, що всі наступні витрати на виконання операцій з підготовки продукції до реалізації та її проведення віднесені на витрати зі збуту. Зясовують правильність відображення операцій, здійснених за плату, які розглядають як виконання робіт на сторону з віднесенням у складі доходів.
Аудитор має підтвердити, що витрати на обробіток площ, на яких повністю загинув урожай внаслідок стихійного лиха, списуються як надзвичайні витрати.
Обєктами калькуляції за сіяними травами є кожний вид одержаної продукції - сіно, зелена маса,солома. При перевірці правильності визначення собівартості кожного виду продукції аудитор враховує використання трав для одного чи кількох видів продукції. Собівартість кормів пасовищ має визначатися діленням витрат на їх створення на кількість центнерів цих кормів.
Наступним етапом є перевірка правильності відображення в обліку продукції та повноти оприбуткування. Аудитор має підтвердити правильність проведених коригувань та повноту оприбуткування продукції. Повнота і своєчасність оприбуткування вирощеного врожаю може бути найбільш достовірно встановлена в процесі здійснення внутрішньогосподарського контролю, який охоплює усі етапи. Особливо важливим є контроль достовірності про масу намолоченого й доставленого на тік зерна.
Інформацією для перевірки є дані про умовну бункерну масу і фактичну масу бункерів, які порівнюють між собою. При перевірці повноти оприбуткування зерна особливу увагу слід звернути на правильність зважування тари при його перевезенні та списання на досушування і засміченість. Важливо зясувати наявність фактів віднесення певної частини зерна на витрати без попереднього аналізу його на вологість і засміченість. В кінці місяця або сезону при передаванні зерна з току в комору складають акт на усушку і засміченість та списують різницю між бункерною масою зерна, визначеною на ваговій і току, та масою зерна, переданого в комору, з урахуванням реалізації та іншого вибуття.
Для перевірки достовірності списання зерна на витрати потрібно визначити середній відсоток його вологості та засміченості до і після переробки. Різниця у вологості й засміченості зерна до і після переробки, визначена за середнім відсотком, є допустимою нормою списання його на усушку та непридатні для використання відходи. Середню норму множать на первинну бункерну масу загального валового збору даної партії і розраховують обсяг зерна, яке підлягає списанню на витрати. Необхідним етапом є перевірка правильності оформлення талонів і реєстрів та наявності фактів виконання однією особою функцій комірника, зав током і вагаря, наявність аналізів якості зерна.
У процесі перевірки оприбуткування кормів слід враховувати особливості визначення маси сіна і соломи, що здійснюється у два етапи. На першому етапі масу кормів визначають множенням обєму скирти на нормативну масу сіна чи соломи в 1 м3. На другому етапі комісія повинна повторно визначати об