Показники
|
Значення
|
1. Кількість заправлених верстатів ( Мз )
|
264
|
2. Тип ткацького верстату
|
СТБ-2-180
|
3. Лінійна щільність пряжі, текс: основи ( То
)
утоку ( Ту )
крайки ( Ткр )
|
29
29
29
|
4. Ширина тканини, см ( Шт )
|
167,75
|
5. Щільність ниток на 10 см: по основі ( Ро
)
по утоку ( Ру )
|
226
190
|
6. Уробітка, %: по основі ( ао )
по утоку (ау )
|
8,257
6,803
|
7. Число ниток в основі ( mо )
|
3780
|
8. Істинний приклей, % ( Пі )
|
2,986
|
9. Маса пряжі на 100м без відходів, кг: по основі (
Мо )
по утоку ( Му )
|
11,772
10,105
|
10. Відходи, %: по основі ( Уо )
по утоку ( Уу )
|
0,492
0,056
|
11. У тому числі по основі: перемотування
снування
шліхтування
пробирання
прив’язування
ткацтво
|
0,014
0,005
0,292
0,01
0,06
0,11
|
12. Кількість крохмалю, кг/1т основи
|
-
|
13. Обривність на 1м тканини: по основі ( Чо
)
по утоку ( Чу )
|
0,27
0,13
|
14. Довжина основи на ткацькому навої, м (Lн
)
|
1966,52
|
15. Довжина рулону тканини,м ( Lр )
|
196,292
|
16. Норма виробки проборщиці, нит/год
|
1500
|
Фарбована основна
і утокова пряжа на бобінах м’якої мотки надходить у склад сировини де
зберігається у ящиках – піддонах до моменту її використання. Пряжа під час
зберігання на складі стабілізується і набуває необхідної вологості, що покращує
іі властивості.
Перемотування
основи і утоку здійснюється на мотальних машинах
М-150-2. Метою
перемотування являється створення необхідного пакування, яке б забезпечило
ефективне проведення наступного процесу снування, а також очищення пряжі від
пуху і домішок, ліквідація пороків.
Наступним етапом
підготовки пряжі до тканино формування є процес снування. Снування здійснюється
на машина СП – 180. Метою снування являється навивання на одне пакування певного
числа ниток основи встановленої розрахунком довжини.
Вибір шпулярника,
Ш-616-2 обумовлений видом снування – партіонне приривне, при якому значно вищий
швидкісний режим, оскільки радіус змотуваних паковок відносно-однаковий.
Наступний етап –
процес шліхтування, який необхідний для формування ткацького навою та надання
ниткам необхідних фізичних властивостей для більш високої якості. Шліхта надає
ниткам необхідної міцності та гладкості, що сприяє меншому стиранню в процесі
ткацтва. Процес шліхтування виконується на машині ШБ-11/180.
Пробирання ниток
в зйомні органи ткацького верстата виконуються при зміні зношених ремізок ,
галев та берд. Пробирання основ проводиться на проборних верстатах ПСМ-230.
Особливості використання верстату є те, що він обладнаний механічною подачею і
його може обслужити одна людина.
На
вузлов’язальних машинах нитки основи, допрацьованої на ткацькому верстаті:
зв’язують з нитками знов встановлюваної основи. Механічні зв’язування
застосовують, якщо немає необхідності в ручному пробиранні. Процес
вузлов`язання виконується на пересувній вузлов’язальній машині УП-5.
Особливість даної машини є те, що вона забезпечує надійну якість вузлів.
Процес ткацтва
виконується на безчовниковому ткацькому верстаті
СТБ-2-180.
Знята з верстату
тканина надходить приймально-конструктивного відділу ткацької фабрики. Тут
визначають сорт тканини та виявляють пороки зовнішнього вигляду, а також
проводиться облік кількості виготовленої тканини. Процес ткацтва виконується на
безчовниковому ткацькому верстаті.
СТБ-2-180.
Знята з верстату
тканина надходить приймально-конструктивного відділу ткацької фабрики. Тут
визначають сорт тканини та виявляють пороки зовнішнього вигляду, а також
проводиться облік кількості виготовленої тканини. На рис.1.1 зображено схему технологічного
плану ткацтва
Рис.1.1
Технологічний план ткацтва
1.1.1 Розрахунок норм
продуктивності по переходам
1. Перемотування
Теоретична
продуктивність основної і утокової пряжі:
кг ⁄год (1.1)
де Vм – лінійна швидкість перемотування;
км.б –
кількість мотальних барабанчиків .
Норма
продуктивності мотальної машини:
кг ⁄год (1.2)
2. Снування
Теоретична
продуктивність:
кг/год
(1.3)
Фактична
продуктивність :
кг ⁄год (1.4)
3. Шліхтування
Теоретична
продуктивність :
кг/год (1.5)
Фактична
продуктивність:
кг/год (1.6)
4. Пробирання
Продуктивність
пробирання однієї основи :
, хв (1.7)
де - час на пробирання 100 ниток (3,5-5 хв. В залежності від кількості
реміз у пристрої).
Допоміжний час :
хв (1.8)
де - час відповідно на отримання прибору
(1,2 хв.), його установку (1,6 хв.), на зняття й установку навоїв (1,5хв.), на
прибирання ниток після пробирання (зв’язування)(2,5 хв.), на установку пасету
(0,5хв.), на зміну проборки та установку пробраної основи (2хв.) .
Норма виробітки
на верстаті в зміну :
кг (1.9)
де Т – тривалість
роботи за зміну , хв. Т = 480 хв .
- час обслуговування
робочого місця . = 20 хв .
Норма
виготовлення за годину :
кг/год
(1.10)
5. Прив’язування
Теоретична
продуктивність :
кг/год
(1.11)
Фактична
продуктивність:
кг/год
(1.12)
6. Контроль та облік
Теоретична
продуктивність верстату :
кг / год (1.13)
де - швидкість руху тканини (50 м⁄
год)
Норма
виготовлення :
, м / год (1.14)
Розрахунок плану ткацтва
представляється у вигляді таблиці 1.2.
Таблиця 1.2 Розрахунок плану ткацтва
Машини по переходам
|
Тип чи система машин
|
Назва продукту, який виходить
|
Швидкість випускних органів
|
Теоретична продуктивність, кг/год, м/год
|
КПВ
|
Планова продуктивність, кг/год, м/год
|
КРО
|
м/хв
|
|
Мотальні
|
М-150-2
|
Бобіни
|
600
|
|
104,4
|
0,9
|
93,96
|
0,965
|
Снувальні
|
СП-180, Ш-616-2
|
Снувальн. вал
|
744,8
|
|
699,814
|
0,4
|
314,916
|
0,975
|
Шліхтувальні
|
ШБ-11/180
|
Ткацький навій
|
74,5
|
|
490
|
0,8
|
392
|
0,945
|
Проборні
|
ПСМ-230
|
Пробрана основа
|
-
|
|
|
79,445
|
0,985
|
Вузлов’яз.
|
УП-5
|
Прив’язанаоснова
|
500
|
1779,3
|
0,45
|
800,689
|
0,985
|
Ткацькі
|
СТБ-2-180
|
Сурова тканина
|
|
240
|
7,579
|
0,85
|
6,579
|
0,94
|
Бракувальні
|
Б-180
|
Рулон тканини
|
50
|
|
3000
|
|
1500
|
0,97
|
Розрахунок норм витрат
пряжи
Норма витрати основної
пряжі на 100 м тканини, кг:
кг/100м (1.15)
де: - витрата пряжі на 100м відповідно по
основі та утоку;
- маса ниток відповідно основи та
утоку на 100 погонних метрів сурової тканини;
- уробітка відповідно ниток основи
та утоку.
Норма витрати утокової
пряжі на 100 м тканини:
кг/100м (1.16)
де: - витрата пряжі на 100м відповідно по
основі та утоку;
- маса ниток відповідно основи та
утоку на 100 погонних метрів сурової тканини;
- уробітка відповідно ниток основи
та утоку.
Визначаємо тип
тканини:
16 – важка тканина
12,896+10,853=23,749
≥ 16
1.3 Розрахунок
коефіцієнта працюючого обладнання
З метою
забезпечення високого рівня надійності роботи технологічного обладнання
передбачені у плановому порядку періодичні зупинки машин для проведення капітального та середнього
ремонту. Зв’язана з ремонтом втрата часу та зупинка виготовлення продукції
враховується на підприємствах у вигляді проценту планових зупинок.
Для того, щоб розрахувати
коефіцієнт роботи обладнання необхідно знайти планові зупинки верстата при
капітальному, середньому та поточному ремонті, а також планові зупинки при
скороченому робочому дні підлітків та жінок, які мають грудних дітей, а також
зупинки верстату через інші причини.
Коефіцієнт працюючого
обладнання визначається за наступною формулою:
(1.17)
де а – відсоток планових
простоїв верстата.
, % (1.18)
де - відсоток простоїв через капітальний
ремонт; - відсоток простоїв через середній
ремонт; - відсоток простоїв через поточний
ремонт; 1,5%; - відсоток простоїв через
скорочений робочий день підлітків та жінок, які мають грудних дітей; 0,375% - відсоток простоїв через інші причини; 0,5%.
Кількість днів роботи за
рік:
днів (1.19)
де - кількість днів у році відповідно
календарних, вихідних, святкових.
Годинний фонд часу:
, год/рік (1.20)
де - кількість змін; - тривалість однієї зміни.
Періодичність
капітального та середнього ремонтів складає (для важкої тканини та легкої ,
вибирається з додатків):
= 36
= 6
Норма часу:
=234
=117
Кількість робітників:
3
Тривалість простою через
капітальний ремонт:
годин=9днів+6годин (1.21)
де - норма часу на капітальний ремонт;
- кількість робітників, які
проводять ремонт.
Тривалість простою через
капітальний ремонт також визначається:
, год. (1.22)
де - тривалість капітального ремонту;
- час роботи за дві зміни (16 годин)
; годин (1.23)
годин
Відсоток простою через
капітальний ремонт:
, % (1.24)
Тривалість простою через
середній ремонт:
,год. (1.25)
годин=4дня+7годин
Число середніх ремонтів
складає:
(1.26)
Тривалість простою через середній ремонт визначається:
;годин
Відсоток простою через
середній ремонт:
, % (1.27)
1.4 Розрахунок
пропорційності обладнання
Спряженість обладнання
розраховується для того, щоб забезпечити безперервність роботи ткацького цеху і
встановити правильне співвідношення у потужності всіх підготовчих відділів, які
приймають участь у підготовці напівфабрикатів. Під час розрахунку обладнання
проборного відділу враховують відсоток проборки і прив’язування основ (10%
основ пробирається, 90% - прив’язується), при цьому кількість напівфабрикатів
за 1 год. відповідно при пробиранні і прив’язуванні визначається:
Кількість машин у
заправці визначається за формулою:
(1.28)
Кількість машин у
заправці округлюємо до цілого числа.
Дані розрахунку
спряженості обладнання заносяться у табл. 1.3.
Таблиця 1.3 Розрахунок спрягомості устаткування
Перехід
|
Годинна потреба в напівфабрикатах, кг/год
|
Норма продуктивності машини, кг/год
|
КПО
|
Кількість машин в роботі
|
Кількість машин в заправці
|
Принято до установ-ки
|
Перемотування
|
Вм=242,646
|
Нм
|
0,965
|
Мр.=2,582
|
Мз.м=2,676
|
3
|
Снування
|
Вс=242,452
|
Нс
|
0,975
|
Мр.с=0,77
|
Мз.с=,7897
|
2
|
Шліхтування
|
Вшл=241,743
|
Ншл
|
0,945
|
Мр.шл=0,617
|
Мз.шл=0,653
|
2
|
Пробирання
|
Впр=241,573
|
Нпр
|
0,985
|
Мр.пр=0,608
|
Мз.пр=0,617
|
2
|
Прив’язування
|
Вузл=241,573
|
Нузл
|
0,985
|
Мр.уз=0,273
|
Мз.уз=0,277
|
1
|
ПКД
|
Впку=2051,557
|
Нпку
|
0,97
|
Мр.пку=1,368
|
Мз.пку=1,4
|
2
|
1.5 Розрахунок виробничої програми
Планування обсягу
виробництва здійснюється на основі розробки виробничої програми. У ній
відображається асортимент і якість продукції, режим роботи підприємства,
продуктивність обладнання за видами продукції: в уточинах, погонних і
квадратних метрах; випуск сурової тканини за рік, кількість сировини і т.д. Кількість верстато-годин у заправці:
, тис. ст-год (1.29)
де - кількість заправлених ткацьких
верстатів.
Кількість верстато-годин
у роботі:
, тис. ст-год. (1.30)
Випуск тканини за рік
(м):
, тис.м (1.31)
де - планова продуктивність ткацького
верстату, м/год
Випуск тканин за рік ():
, тис. (1.32)
Випуск тканини за рік
(уточини):
, млн.ут. (1.33)
Потреба в основній та
утоковій пряжі за рік визначається за формулою:
, кг/рік. (1.34)
де - випуск сурової тканини за рік, м/рік;
- маса відповідно основної та
утокової пряжі з відходами, кг.
Потреба в основній та
утоковій пряжі за годину визначається:
, кг/год (1.35)
Розрахунки виробничої
програми зведені до таблиці 1.4.
Таблиця 1.4 Виробнича програма ткацького цеху
Назва тканини
|
Артикул
|
Лінійна щільність ниток
|
Щільність тканини на 10 см
|
Кількість машин у заправці
|
Режим роботи
|
Осн.
|
Ут.
|
Осн.
|
Ут.
|
Кіл-сть змін,
|
Роб. днів у році,
|
Годин роботи за рік
|
Полотно пістряво- тканне
|
4784
|
29
|
29
|
226
|
190
|
264
|
2
|
8
|
252
|
4032
|
Заправ. верстато-годин (тис.)
|
КРО
|
Відпрац.
верстато-годин (тис.)
|
Планова продуктивність ткацького верстату
|
Випуск сурової тканини за рік
|
м/год
|
ут.
|
|
тис. м
|
млн. ут.
|
тис.
|
1064,148
|
0,94
|
1000581,12
|
6,442
|
12499,2
|
-
|
6445,744
|
12246,914
|
10812,736
|
Витрата пряжі на 100м
|
Потреба пряжі за рік, т/рік
|
Потреба пряжі, кг/год
|
Осн
|
Ут.
|
Всього
|
Осн.
|
Ут.
|
Всього
|
Осн.
|
Ут.
|
Всього
|
12,896
|
10,853
|
23,749
|
831,243
|
699,557
|
1530,8
|
206,161
|
173,501
|
379,662
|
Розділ 2. Розрахунок
плану по праці і кадрам
Розрахунок
чисельності персоналу та фонду заробітної плати має на меті розрахунок
чисельності робочих основного виробництва, та пов’язаного з нею фонду оплати
праці усіх працюючих та техніко-економічних показників використання робочої
сили та зарплати.
План з праці та зарплаті
є одним із найважніших розділів річного плану. Від цього розділу залежать
витрати на виробництво та у більшій частині обсяги випуску продукції.
Чисельність працюючих
визначається за
формулою:
Чя =Мз
/ Но (2.1)
для ткача:
Чя чол.
де Чя – явочна
чисельність працюючих;
Мз – кількість
заправленого обладнання;
Но – норма
обслуговування машини, веретен (камер);
Відпрацьовано
людино-годин за вечір визначається:
(2.2)
для ткача:
де - кількість робітників в одній зміні.
Відпрацьовано
людино-годин за ніч:
(2.3)
Відпрацьовано
людино-годин всього:
(2.4)
Заробітна плата основна й
додаткова розраховується за наступними формулами.
Тсмін = ЗПмін*12
/ Др * tзм (2.5)
Тсмін
де Тсмін –
тарифна ставка мінімальна;
ЗПмін –
заробітна плата мінімальна;
Др – дні
роботи за рік;
tзм - кількість часів роботи у зміну.
Тарифна ставка і-го розряду:
(2.6)
для ткача:
де - тарифна ставка і-го розряду;
- коефіцієнт тарифної ставки (для 1-го розряду - 1,000; для 2-го – 1,100; для 3-го – 1,220;
для 4-го – 1,360; для 5-го – 1,560; для 6-го – 1,820).
Для читстильщика
по доходу зі шкідливими умовами:
Розцінка розраховується
за формулою:
(2.7)
для ткача 5-го
розряду:
де - норма виробки, м/год.
Добовий випуск,
м:
(2.8)
для ткача:
де Вс
- випуск сурової тканини за рік, тис.м; Кзм – тривалість змін.
Заробітна плата
(відрядно-преміальна система оплати) розраховується:
грн./м (2.7)
для ткача:
де В - добовий випуск, м.
Премія розраховується за
наступною формулою:
грн. (2.8)
для ткача:
де - відсоток премії, %.
Заробітна плата
(почасово-преміальна система) розраховується:
грн. (2.9)
для чистильщикыв по
доходу:
де - відпрацьовано людино-годин всього.
Норма обслуговування
чистильщика верстатів:
верстатів (2.10)
по доходу:
де - тривалість зміни, хв.;
- коефіцієнт завантаженості
чистильщика;
- норма часу, хв(по графіку:35 хв; по доходу:35 хв;
по обмахуванню:10 хв).
Періодичність чистки по
доходу основ:
(2.11)
Кількість машин, які
обслуговує чистильник :
, верстатів (2.12)
по доходу:
по графіку:
по обмахуванню:
Таблиця 2.1
Таблиця 2.2 Місячний фонд заробітної плати ткацького цеху
Види зарплати
|
Структура %
|
І
|
ІІ
|
ІІІ
|
ІV
|
Всього
|
1. Годинний фонд зарплати
|
91,15
|
6333,324
|
1681,471
|
143,891
|
101,391
|
8260,077
|
2. Доплата за простої
|
0,41
|
25,967
|
6,894
|
-
|
-
|
32,861
|
3. Доплата підліткам
|
0,32
|
20,267
|
5,381
|
0,46
|
-
|
26,108
|
4. Денний фонд
|
91,88
|
6379,558
|
1693,746
|
144,351
|
101,391
|
8319,046
|
5. Оплата відпусток та інші виплати
|
8,12
|
518,02
|
137,532
|
11,721
|
8,233
|
675,506
|
6. Місячний фонд
|
100
|
6897,578
|
1831,278
|
156,072
|
109,624
|
8994,552
|
7. Місячний фонд за рік
|
-
|
1738189,656
|
461482,056
|
39330,144
|
27625,248
|
2266627,104
|
Таблиця 2.3 Місячний фонд
заробітної плати ткацького виробництва
Види зарплати
|
Структура %
|
І
|
ІІ
|
ІІІ
|
ІV
|
Всього
|
1. Годинний фонд зарплати
|
91,15
|
9313,718
|
2472,751
|
211,604
|
149,104
|
12147,172
|
2. Доплата за простої
|
0,41
|
38,187
|
10,138
|
-
|
-
|
48,325
|
3. Доплата підліткам
|
0,32
|
29,804
|
7,913
|
0,677
|
-
|
38,394
|
4. Денний фонд
|
91,88
|
9381,703
|
249,626
|
212,281
|
149,104
|
12233,891
|
5. Оплата відпусток та інші виплати
|
8,12
|
761,794
|
202,253
|
17,237
|
12,107
|
993,391
|
6. Місячний фонд
|
100
|
10143,497
|
2693,056
|
229,518
|
161,212
|
13227,282
|
7. Місячний фонд за рік
|
-
|
2556161,259
|
678650,082
|
57838,447
|
40625,365
|
3333275,153
|
Розділ 3. Розрахунок
плану по собівартості, прибутку і рентабельності
У цьому розділі наведений
розрахунок балансу сировини для виготовлення тканин по типу арт. 4784, а також
розрахунок витрат на шліхтувальні матеріали, амортизаційних відрахувань,
розрахунок вартості на утримання устаткування, витрат на стисле повітря,
розрахунок потреби в електроенергії, витрат на деталі і матеріали по середньому
і капітальному ремонту, а також розрахунок вартості основних фондів. Планування
собівартості, тобто грошових затрат, пов’язаних з виробництвом і реалізацією
запланованої для випуску продукції, є одним з найважливіших розділів річного
плану підприємства. Витрати на виробництво розраховуються на основі технічно та економічно
обґрунтованих нормативів. Затрати різного типу у собівартості для зручності
обліку і наступного аналізу об’єднані у кілька груп. Так, однорідні за
економічним змістом елементи затрат об’єднані у кошторисі виробництва. Крім цього, затрати групуються по статтям калькуляції у
залежності від цільового призначення і місця використання. Сума всіх затрат
утворює собівартість обробки, а разом із сировиною – виробничу собівартість.
Додавання позавиробничих витрат дає повну собівартість продукції.
3.1 Кількість
напівфабрикатів по переходам з урахуванням відходів
Кількість напівфабрикатів
по переходам з урахуванням відходів представлені в таблиці 3.1
Таблиця 3.1
Перехід
|
Всього, %
|
У тому числі по видам
|
Крім того, пух
|
Вихід напівфабрикатів по переходах, %
|
Путанка
|
Кінці
|
Підметь
|
М’які
|
Клеєні
|
Основа:
- перемотування
|
0,014
|
0,0126
|
-
|
-
|
0,0007
|
0,0007
|
99,986
|
- снування
|
0,005
|
0,2628
|
-
|
-
|
0,00025
|
0,00025
|
99,981
|
- шліхтування
|
0,292
|
-
|
0,196
|
0,097
|
-
|
-
|
99,689
|
- пробирання та прив’язування
|
0,01
0,06
|
-
|
-
|
0,0033
0,01998
|
-
|
-
|
99,679
99,619
|
- ткацтво
|
0,11
|
-
|
-
|
0,0366
|
-
|
-
|
99,509
|
Всього:
|
0,492
|
0,275
|
0,196
|
0,157
|
0,00095
|
0,00095
|
-
|
Уток:
- перемотуван.
|
0,014
|
0,0126
|
-
|
-
|
0,0007
|
0,0007
|
99,986
|
- ткацтво
|
0,042
|
0,036
|
-
|
-
|
0,0021
|
0,0021
|
99,944
|
Всього:
|
0,056
|
0,0486
|
-
|
-
|
0,0028
|
0,0028
|
-
|
3.2 Розрахунок балансу
сировини
Таблиця 3.2 Баланс
сировини у ткацькому виробництві
Елементи балансу
|
Кількість, т
|
Ціна за 1т, грн..
|
Вартість, тис. грн..
|
Елементи балансу
|
Кількість, т
|
Ціна за 1т, грн..
|
Вартість, тис. грн..
|
Отримано з виробництва
|
Основа для фону тканини
|
831,243
|
11,96
|
9941,662
|
Сурова тканина
|
1550,294
|
-
|
18292,377
|
Основа для крайки тканини
|
80,894
|
-
|
-
|
Відходи:
- основи
путанки
кінці
- утоку путанка
підметі і пуху
|
2,286
3,022
0,34
0,055
|
2,034
3,533
2,058
-
|
4,65
10,677
0,67
-
|
Уток
|
699,557
|
11,96
|
8366,702
|
Залишковий приклей
|
24,8597
|
-
|
-
|
Всього відходів
|
5,703
|
-
|
15,987
|
Всього
|
1555,997
|
-
|
|
Всього
|
1555,997
|
-
|
18308,364
|
|
Сувора тканина в метрах
|
6445,744
Втк
|
283,79
на 100м
|
18292,377
|
Видимий приклей:
, % (3.1)
де - істинний приклей, %.
Кількість приклею
визначається:
, т (3.2)
Кількість залишкового
приклею:
, т (3.3)
Кількість відходів
путанки по основі:
, т (3.4)
де - відходи путанки по основі, %;
- потреба в основній пряжі за рік,т.
Кількість відходів м’яких
кінців по основі:
, т (3.5)
Кількість відходів
путанки по утоку:
, т (3.6)
де - відходи путанки по утоку, %;
- потреба в утоковій пряжі за рік,
т.
Кількість підметі і пуху:
, т (3.7)
де - відходи підметі і пуху по основі, %;
- відходи підметі і пуху по утоку, %.
Кількість сурової тканини
визначається:
, т (3.8)
Собівартість сурової
тканини:
, тис. грн. (3.9)
де - ціна основи, тис. грн.;
- ціна утоку, тис. грн.
Ціна сурової тканини на
100м:
, тис. грн (3.10)
де - річний випуск сурової тканини, м.
3.3 Розрахунок затрат на
шліхтувальні матеріали
Розрахунок затрат на
шліхтувальні матеріали приведений у таблиці 3.3.
Таблиця 3.3 Розрахунок
затрат на шліхтувальні матеріали
Назва матеріалів
|
Норма витрат кг/1т основи, % від крохмалю, від пряжі
|
Кількість основи, т
|
Кількість матеріалів, кг
|
Ціна за 1кг, грн.
|
Вартість, тис. грн.
|
1. Крохмаль
|
0,31
|
831,243
|
2576,853
|
4,50
|
13,335
|
2. Соняш. Олія
|
0,29
|
2,577
|
7,473
|
4,00
|
0,034
|
3. Сечовина
|
0,79
|
2,577
|
20,358
|
1,15
|
0,0269
|
4. Триетанол-амід
|
0,29
|
2,577
|
7,473
|
8,58
|
0,074
|
5. Парафін
|
0,004
|
831,243
|
33,2497
|
11,82
|
0,452
|
6. Всього
|
-
|
-
|
-
|
-
|
13,922
|
7. Всього з урахуванням ТЗВ (10%)
|
-
|
-
|
-
|
-
|
15,314
|
3.4 Розрахунок
амортизаційних відрахувань
Таблиця 3.4 Розрахунок амортизаційних відрахувань
Назва машини
|
Марка машини
|
Кіл-ть машин
|
Ціна 1машини, тис. грн.
|
Вартість, тис. грн.
|
Балансова вартість, тис. грн.
|
Норма амортиза-ції, %
|
Сума аморт. відрахувань, тис. грн.
|
Мотальна
|
М-150-2
|
3
|
39,920
|
119,76
|
145,149
|
15
|
21,772
|
Снувальна
|
СП-180
|
2
|
23,800
|
47,6
|
57,691
|
15
|
8,654
|
Шпулярник
|
Ш-616-2
|
1
|
21,040
|
21,04
|
25,5
|
15
|
3,825
|
Шліхтув.
|
ШБ-11/180
|
2
|
19,792
|
39,584
|
47,976
|
15
|
7,196
|
Проб. верстат
|
ПСМ-230
|
2
|
13,280
|
26,56
|
32,19
|
15
|
4,826
|
Вузлов’яз.
|
УП-5
|
1
|
19,480
|
19,48
|
23,6097
|
15
|
3,542
|
Ткацький верстат
|
СТБ-2-180
|
264
|
29,000
|
7656
|
9279,072
|
15
|
1391,861
|
Бракув.-облікова
|
Б-180
|
2
|
14,900
|
29,8
|
36,1176
|
15
|
5,418
|
Всього
|
-
|
-
|
-
|
7959,824
|
9647,305
|
-
|
1447,097
|
Цех. Транспорт
|
-
|
-
|
-
|
-
|
96,473
|
25
|
14,471
|
Всього
|
-
|
-
|
-
|
-
|
9743,778
|
-
|
1461,568
|
Розрахунок амортизаційних
відрахувань ведеться за наступними формулами. Вартість певного типу машин визначається за формулою:
, тис. грн. (3.11)
де - кількість машин;
- ціна однієї машини, тис. грн.
Сума амортизаційних
відрахувань:
, тис. грн. (3.12)
де - балансова вартість, тис. грн.;
Н – норма амортизації, %.
Балансова вартість
цехового транспорту визначається:
, тис. грн. (3.13)
3.5.Розрахунок виробничих
площ
Таблиця 3.5
Переходи
|
Марка машини
|
Кількість машин
|
Питома площа під однією машиною,
|
Загальна площа цеху,
|
Склад пряжі
|
-
|
-
|
940
|
940
|
Мотальний
|
М-150-2
|
3
|
100
|
300
|
Снувальний
|
СП-180,Ш-616-2
|
2
|
200
|
400
|
Шліхтувальний
|
ШБ-11/180
|
2
|
350
|
700
|
Проборний
|
ПСМ-230
|
2
|
400
|
800
|
Ткацький
|
СТБ-2-180
|
264
|
13,509
|
3566,376
|
ПКВ
|
Б-180
|
2
|
500
|
1000
|
Склад сурової тканини
|
-
|
-
|
770
|
770
|
Всього
|
-
|
-
|
-
|
9416,376
|
АПК
|
-
|
-
|
-
|
1694,948
|
Всього
|
-
|
-
|
-
|
11111,324
|
3.6 Розрахунок затрат на
пар та гарячу воду
Затрати на технічну воду
розраховуються:
, тис. грн. (3.14)
де - випуск сурової тканини за рік, млн.
уточин.
Кількість пари на
шліхтування основи:
, Гкал (3.15)
де - норма витрат пару (=1,72 кг/кг основи).
Кількість гарячої води на
опалення будівлі:
, Гкал (3.16)
де - норма витрат гарячої води (=0,058 Гкал/);
S – загальна площа будівлі, .
Загальні витрати на воду
і пар:
, тис. грн. (3.17)
де - ціна пари і води, грн./1Гкал.
3.7 Розрахунок затрат на
стисле повітря
Розрахунок затрат на стисле
повітря приведений у таблиці 3.6.
Таблиця 3.6 Розрахунок
затрат на стисле повітря
Назва машини
|
Марка машини
|
Норма затрат на 1м,
|
Відпрацьовано маш.-год., тис.
|
Кількість стиснутого повітря, тис.
|
Ціна за 1, грн.
|
Загальна сума, тис. грн.
|
Мотальна
|
М-150-2
|
1,0
|
12,096
|
112,096
|
0,084
|
1,169
|
ШБ-11/180
|
13,5
|
8,064
|
108,864
|
0,084
|
10,516
|
Ткацький верстат
|
СТБ-2-180
|
0,7
|
1064,448
|
745,114
|
0,084
|
71,978
|
Всього
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
83,663
|
3.8 Розрахунок затрат на
електроенергію
Таблиця 3.7 Розрахунок
потреби в електроенергії
Переходи
|
Марка маш.
|
Кількість маш.
|
Встановл. потужність ел.двигуна, кВт
|
Коеф. завантаж. ел.двигуна
|
Кількість годин роботи, год.
|
Коеф. одночас-ності
|
Коеф. використ. ел.мережі
|
ККД трансформ.
|
Загальна потреба в ел.енергії, тис. кВт-год
|
Мотальний
|
М-150-2
|
3
|
9,6
|
0,9
|
4032
|
0,869
|
0,98
|
0,95
|
97,5496
|
Снувальний
|
СП-180
|
2
|
7,5
|
0,9
|
4032
|
0,439
|
0,98
|
0,95
|
25,667
|
Шліхтувал.
|
ШБ-11/180
|
2
|
32,14
|
0,9
|
4032
|
0,757
|
0,98
|
0,95
|
189,664
|
Вузлов’яз.
|
УП-5
|
1
|
0,1
|
0,9
|
4032
|
0,443
|
0,98
|
0,95
|
0,173
|
Ткацький
|
СТБ-2-180
|
264
|
3,0
|
0,9
|
4032
|
0,799
|
0,98
|
0,95
|
2466,524
|
ПКВ
|
Б-180
|
2
|
0,8
|
0,9
|
4032
|
0,485
|
0,98
|
0,95
|
3,025
|
Всього
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
2782,603
|
Цех. транспорт
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
27,826
|
Кондиціюв.
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
414,313
|
Освітлення
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
1313,139
|
Всього
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
4537,881
|
Електроенергія на рух
визначається:
, тис. кВт-год. (3.18)
де - встановлена потужність електродвигуна,
кВт;
- кількість машин у заправці;
- коефіцієнт завантаження
електродвигуна;
- кількість годин роботи за рік, год.
- коефіцієнт одночасності;
- коефіцієнт використання
електромережі;
- коефіцієнт корисної дії
трансформатора.
Коефіцієнт одночасності
визначається:
(3.19)
Енергія на кондиціювання:
, тис. кВт-год. (3.20)
де Н – норма витрат на
кондиціювання
- виготовлення сурових тканин за рік,
млн. уточин.
Енергія на освітлення:
, тис. кВт-год. (3.21)
де - норма витрат на освітлення виробничих
приміщень (= 31 кВт);
- норма витрат на освітлення АПК (= 40 кВт);
- виробнича площа, ;
- площа АПК, ;
- кількість годин освітлення АПК,
год.
Затрати на
електроенергію:
, тис.грн. (3.22)
3.9 Розрахунок затрат на
ремонт обладнання
Затрати на ремонт
розраховуються за наступною формулою:
, тис. грн. (3.23)
де - затрати на капітальний ремонт, тис.
грн.; - затрати на середній ремонт, тис.
грн.; - затрати на поточний ремонт, тис.
грн.
Витрати на поточний ремонт:
, тис. грн. (3.24)
де - місячний фонд за рік ІІ групи всього
виробництва, тис. грн.
Відрахування від
заробітної плати визначаються за наступною формулою:
, тис. грн. (3.25)
де % Відрах. = 39,55%.
Витрати на капітальний та
середній ремонти визначаються:
, тис. грн. (3.26)
де - періодичність ремонтів (кількість
капітальних ремонтів за рік);
ДМ – витрати на деталі і
матеріали.
Розрахунок затрат на
ремонт обладнання наведений у таблиці 3.8.
Таблиця 3.8 Розрахунок
затрат на ремонт обладнання
Найменування обладнання
|
Кількість машин у заправці
|
Періодичність капітальних ремонтів, років
|
Кількість капітальних, машино-ремонт
|
Норма витрат на 1 капітальний ремонт, грн.
|
Річні витрати, грн.
|
Мотальна
|
3
|
36/12 = 3
|
3/3 = 1
|
350
|
875
|
Снувальна
|
2
|
36/12 = 3
|
2/3 = 0,667
|
551
|
918,793
|
Шліхтувальна
|
2
|
36/12 = 3
|
2/3 = 0,667
|
335
|
558,613
|
Вузлов’язальна
|
1
|
36/12 = 3
|
2/3 = 0,333
|
157
|
130,703
|
Ткацький верстат
|
264
|
36/12 = 3
|
288/3 = 88
|
1250
|
275000
|
Бракувальна
|
2
|
60/12 = 5
|
2/5 = 0,4
|
70
|
70
|
Всього
|
-
|
-
|
-
|
-
|
277553,109
|
Кількість капітальних
ремонтів за рік визначається:
(3.27)
де - періодичність капітальних ремонтів.
3.10 Транспортні витрати
Витрати на утримання і
експлуатацію обладнання визначаються:
, тис. грн. (3.28)
де А – амортизація
транспортних засобів, тис. грн.;
- затрати на рухому енергію, тис.
грн.;
- затрати на ремонт транспортних
засобів (50% від А), тис. грн.;
- заробітна плата транспортних
робітників, тис. грн.
Таблиця 3.9
Назва затрат
|
Сума, тис. грн.
|
1. Амортизаційні нарахування
|
1447,097
|
2. Витрати на рухому енергію
|
1394,877
|
3. Затрати на ремонт обладнання
|
1734,563
|
4. Транспортні витрати
|
215,705
|
5. Витрати всього на УЕО
|
4792,242
|
3.11 Цехові витрати
Цехові витрати
розраховуються за формулою:
, тис. грн. (3.29)
де %З – відсоток затрат
(35-45%).
3.12 Загальногосподарські
витрати
Загальногосподарські
витрати Визначаються за наступною формулою:
, тис. грн. (3.30)
де %З – відсоток затрат
(65-75%).
3.13 Позавиробничі
витрати
Ця стаття калькуляції
розраховується за формулою:
, тис. грн. (3.31)
де %З – відсоток затрат
(1,5 – 3 %);
- виробнича собівартість, тис. грн.
3.14 Складання
калькуляції собівартості тканини арт.
Вартість на 100 м визначається:
, грн. (3.32)
Ціна за одиницю
продукції:
, грн. (3.33)
де - повна собівартість на 100 м, грн.
Таблиця 3.10 Калькуляція
собівартості тканини арт. 4784
Статті затрат
|
Собівартість
|
Структура,%
|
Випуску, тис. грн.
|
На 100 м, грн.
|
Випуск за рік, тис. м
|
6445,744
|
-
|
-
|
І Сировина (з відрахуванням відходів)
|
18292,377
|
283,79
|
58,59
|
ІІ Обробка
Допоміжні матеріали (на технологічні цілі)
Пар і паливо технологічні
Заробітна плата основна і додаткова виробничих робітників
Нарахування на заробітну плату
Витрати на утримання та експлуатацію обладнання
Цехові затрати
Загальногосподарські витрати
|
15,314
644,378
2556,161
1010,962
4792,242
1939,574
1357,702
|
0,238
9,997
39,657
45,684
74,347
30,091
21,064
|
0,049
2,064
8,187
3,238
15,349
6,212
4,349
|
Усього обробка
|
12316,333
|
191,077
|
39,449
|
Виробнича собівартість (І+ІІ)
|
30608,71
|
474,867
|
98,04
|
ІІІ Позавиробничі витрати
|
612,174
|
9,497
|
Повна собівартість (І+ІІ+ІІІ)
|
31220,884
|
484,364
|
100
|
Ціна за одиницю продукції
|
-
|
557,019
|
-
|
Вартість реалізованої продукції
|
35904,017
|
-
|
-
|
Прибуток
|
4683,133
|
-
|
-
|
Рентабельність продукції, %
|
15
|
-
|
-
|
Затрати на 1 грн. товарної продукції, коп.
|
86,957
|
-
|
-
|
Вартість реалізованої
продукції визначається:
, тис. грн. (3.34)
Рентабельність продукції
визначається:
, % (3.35)
де Пр – прибуток,
тис.грн.
Затрати на 1грн. товарної
продукції:
, коп. (3.36)
Розділ 4. Розрахунок
техніко-економічних показників ефективності роботи фабрики та їх аналіз
4.1 Техніко-економічні
показники з праці та заробітної плати
Чисельність робітників за
списком:
, чол. (4.1)
Де Чя - явочна
чисельність робітників;
Н - процент не виходів.
Продуктивність праці:
, грн. (4.2)
Середньогодинна заробітна
плата:
, грн. (4.3)
Середньоденна заробітна
плата:
, грн. (4.4)
Середньомісячна заробітна
плата:
, грн. (4.5)
4.2 Вартість реалізованої
продукції
Вартість реалізованої
продукції розраховується за формулою (3.34):
, тис. грн.
4.3 Прибуток
Прибуток річний
визначається за наступною формулою:
, тис. грн. (4.6)
де С – собівартість
продукції, тис. грн.
4.4 Вартість основних
виробничих фондів
(4.7)
4.5 Рентабельність
Рентабельність є міра
ефективності роботи виробництва (фабрики) і розраховується як відношення
результату до витрат.
4.5.1 Рентабельність
продукції
Рентабельність продукції
показує прибутковість продукції, що випускається і розраховується за формулою:
, % (4.8)
4.5.2 Рентабельність
продажів
Рентабельність продажів
(рентабельність по ціні) розраховується:
, % (4.9)
4.5.3 Рентабельність
виробництва
Рентабельність
виробництва розраховується за формулою:
, % (4.10)
де - нормовані оборотні кошти (30 % від
Фср).
4.6 Фондовіддача
Фондовіддача показує
скільки продукції отримано у виробництві на 1грн. використаних при цьому ОВФ і
розраховується за формулою:
, грн. (4.11)
де Т – товарна продукція.
4.7 Фондоємність
Фондоємність показує
скільки буде потрібно ОВФ для виробництва продукції на 1 грн. і розраховується:
(4.12)
4.8 Прибуток з гривні ОВФ
Прибуток з гривні ОВФ
характеризує, який прибуток одержує виробництво з 1грн. вкладених ОВФ, і
розраховується за формулою:
(4.13)
4.9 З’єм продукції з
одного метра квадратного виробничої площі
Даний показник
розраховується за формулою (у натуральному вираженні):
(4.14)
де В – річний випуск,
тис. м;
S – площа цеху (виробництва і т.д.),;
З’єм продукції
розраховується за формулою (у вартісному вираженні):
(4.15)
4.10 Термін окупності
Термін окупності
характеризує період, за який вкладені в проект інвестиції окупляться.тІнвестиції в розрахунках
розраховуються спрощено, виходячи зі співвідношення: - 80 %; І -
100 % , де І – інвестиції.
Термін окупності інвестицій, як показник їхньої
ефективності, розраховується:
(4.16)
де - середньорічний приведений чистий
доход.
4.10.1 Чистий прибуток
, тис. грн. (4.17)
де Под – обов’язкові
виплати (податки), 30 % від Пр.
4.10.2 Чистий доход
, тис. грн. (4.18)
де А – амортизація
(амортизація обладнання плюс амортизація транспортних засобів та інших ОВФ).
Загальна амортизація
складає:
, тис. грн. (4.19)
де - амортизація обладнання, тис. грн.
4.10.3 Приведений чистий
доход (грошовий потік)
, тис. грн. (4.20)
де - коефіцієнт дисконтування.
4.10.4 Коефіцієнт
дисконтування
(4.21)
;
;
;
;
де Е – ставка дисконту;
t - відповідний рік розрахунку.
За п’ять років існування
проекту сумарний приведений чистий прибуток складе: табл.4.1
Таблиця 4.1 Сумарний
приведений чистий прибуток
Показник
|
1 рік
|
2 рік
|
3 рік
|
4 рік
|
5 рік
|
Прибуток, тис. грн.
|
4683,133
|
4683,133
|
4683,133
|
4683,133
|
4683,133
|
Чистий прибуток, тис. грн.
|
3278,193
|
3278,193
|
3278,193
|
3278,193
|
3278,193
|
Амортизація, тис. грн.
|
1973,117
|
1973,117
|
1973,117
|
1973,117
|
1973,117
|
Чистий доход, тис. грн.
|
5251,31
|
5251,31
|
5251,31
|
5251,31
|
5251,31
|
Приведений чистий доход, тис. грн.
|
4566,539
|
3969,990
|
3455,362
|
3003,749
|
2609,901
|
Сумарний приведений чистий доход, тис. грн.
|
4566,539
|
8536,529
|
11991,831
|
14995,64
|
17605,541
|
4.11 Індекс прибутковості
Індекс прибутковості
характеризує прибутковість проекту.
Індекс прибутковості
характеризує не абсолютну, а відносну ефективність інвестицій. Він розраховується
за формулою:
(4.18)
Відповідає нерівності
Іп>1, отже даний проект прибутковий.
Висновок
У даній курсовій роботі
на тему "Вибір плану технологічного процессу виробництва тканини по типу
арт. 4784 на ткацьких верстатах СТБ-2-180 потужністю 264 верстати"
виконувались розрахунки плану технологічного процессу, коефіцієнта роботи
обладнання, нормувальної карти ткацького верстату, виробничої програми.
У другому розділі була
розрахована чисельність персоналу ткацького цеху, а також заробітні плати
робітників, крім того, розрахований місячний фонд заробітної плати ткацького
цеху та виробництва вцілому. Джерелами для складання плану по праці являються
виробнича программа та нормативні матеріали по формам і системам оплати праці і
т.д.
У третьому розділі було
виконано розрахунок плану по собівартості, прибутку і рентабельності. Також
були розраховані затрати на шліхтувальні матеріали, на пар і гарячу воду,
амортизаційні відрахування, вартість матеріалів на утримання обладнання,
витрати на стисле повітря, електроенергію і ремонт обладнання. На основі всіх
цих розрахунків булла складена калькуляція собівартості тканини арт. 4784.
У четвертому розділі були
розраховані техніко-економічні показники, а саме: вартість реалізованої
продукції, прибуток, вартість основних виробничих фондів, рентабельність
продукції та продажів, фондовіддача, фондоємність, прибуток з гривні ОВФ, з’єм
продукції з 1 м2 виробничої площі, термін окупності, чистий
прибуток, чистий дохід, коефіцієнтдисконтування, індекс прибутковості та ін. За
отриманими даними визначено,що підприємство прибуткове, а термін окупності
складає 5 років.
Список літератури
1.
Семернікова І.О.,
Мєшкова-Кравченко Н.В. Економіка підприємства: Навчальний посібник (Курс
лекцій). – Херсон: ОЛДІ-плюс, 2003. – 312с.
2.
Кедров Б.И.,
Смирнова Ф.П. Экономика, организация и планирование хлопчатобумажного
производства: Учебник для техникумов. 2-е изд., перераб. и доп. – М.:
Легпромбытиздат, 1990. – 272с.
3.
Методичні
вказівки до виконання практичної роботи на тему "Розрахунок норм праці у
ткацькому відділі" з дисципліни ОПП для студентів 4 курсу спец. 091804 /
А.М. Азовська, І.Ю. Вольвач – Херсон, ХНТУ, 2005. – 13с.
4.
Методичні
вказівки до виконання практичної роботи на тему "Розрахунок виробничої
програми ткацького цеху" з дисципліни ОПП для студентів 4 курсу спец.
091804 / А.М. Азовська, І.Ю. Вольвач – Херсон, ХНТУ, 2005.– 9с.
5.
Методичні
вказівки до виконання практичної роботи на тему "Розроблення плану по
праці та кадрам" з дисципліни ОПП для студентів 4 курсу спец. 091804 /
А.М. Азовська, І.Ю. Вольвач – Херсон, ХНТУ, 2005.– 9с.
6.
Методичні
вказівки до виконання практичної роботи на тему "Планування витрат на
сировину" з дисципліни ОПП для студентів 4 курсу спец. 091804 / А.М.
Азовська, І.Ю. Вольвач – Херсон, ХНТУ, 2005.– 6с.
7.
Методичні
вказівки до виконання практичної роботи на тему "Розрахунок плану з
собівартості" з дисципліни ОПП для студентів 4 курсу спец. 091804 / А.М.
Азовська, І.Ю. Вольвач – Херсон, ХНТУ, 2005.– 17с.
8.
Хлопкоткачество:
Справочник, 2-е изд., перераб. и доп./Букаев П.Т., Оников Э.А., Мальков Л.А. и
др. Под ред. П.Т. Букаев. – М.: Легпромбытиздат, 1987. – 576с.