Предмет та метод економічного аналізу
Зміст
Тема 1. Предмет та метод ек/а-зу.
1.Економічний
аналіз як галузь економічної науки. Етапи розвитку аналізу.
2.Предмет.
задачі ек/аналізу.
3.Метод ек/а і
його специфічні особливості.
4.Зв'язок ек/а з
іншими науками і дисциплінами.
Тема 2: Види аналізу та його роль в управлінні
виробництвом.
1.Класифікація
видів ек/аналізу.
2. Особливості
організації і методики оперативного, поточного і перспективного а-зу.
3. Особливості
організації і методики а-зу діяльності підприємств внутригосподарського і
галузевого а-зу.
Тема 3. Технічні прийоми економічного а-зу.
1-КласиФ-я
технічних прийомів і їх характеристика.
2.М-ди елімінювання
і їх викор-ня.
Тема 4. Організація економічного аналізу.
1.Планування і
проведення аналітичної роботи.
2.Джерела ек/а і
перевірка їх на достовірність і узгодженість.
Тема 5. Аналіз виконання виробничої програми.
1.Аналіз
показників, які характерізують обсяг виробничої програми і задачі а-зу.
2.Аналіз
асортименту і структури продукції.
З.Аналіз якості
продукції.
4.Аналіз
комплектності і спеціалізації продукції.
5.Аналіз
ритмічності вир-ва.
Тема 6. Аналіз трудових показників.
1.Аналіз
чисельності працюючих і їх руху.
2.А-з викор-ня
робочого часу.
3.Аналіз
продуктивності праці і її вплив на обсяг випуску продукції.
Тема 7. Аналіз стану і використання основних фондів.
1.Задачі аналізу
викор-ня ОФ.
2.Аналіз
технічного стану ОФ.
З.Аналіз забезпеченності
підп-ва ОФ.
4.Аналіз
загальних показників в використанні ОФ.
5.Аналіз впливу
забезпеченності і використання ОФ на обсяг випуску продукції.
Тема 8. Аналіз виконання плану забезпечення
підприємства матеріальними ресурсами та їх використання.
1.Задачі і
джерела аналізу виконання плану матеріально-технічного постачання і
використання матеріалів.
2.Перевірка
обгрунтованості плану матеріально-технічного постачання.
3.Аналіз
забезпеченності підприємства матеріалами.
4.Аналіз
використання матеріалів.
5.Аналіз впливу
матеріальних ресурсів на обсяг ВП.
Тема 9. Аналіз реалізації продукції.
1.Задачі і
джерела аналізу виконання плану реалізації.
2.Перевірка
правильності встановленого плану по обсягу реаліз-ї і аналіз виконання плану по
обсягу реалізації.
3. Аналіз
ритмічності реалізації продукції.
4. Аналіз
виконання плану по поставкам окремих видів продукції і основним покупцям.
5. Визначення
показників резервів обсягу реалізації.
Тема 10.Аналіз собівартості товарної продукції.
1.Задачі і джерела
інформації аналізу с/в продукції.
2. Аналіз
елементів витрат на в-во.
3. Загальна
оцінка виконання плану по с/в товарної продукції.
4.Аналіз витрат
на 1-у грн. товарної продукції.
5.Аналіз
матеріальних витрат в с/в продукції.
6.Аналіз витрат
на з/п.
7.Аналіз витрат
по обслуговуванню і управлінню вир-вом.
8.Аналіз
позавиробничих витрат.
Тема 11. Аналіз прибутку і рентабельності.
1.Аналіз складу
балансу прибутку.
2.Аналіз
прибутку від реалізації товарної прод-ї.
3.Аналіз
прибутку від іншої реалізації.
4.Аналіз
позареалізаційних результатів.
5.Аналіз
загальної рентабельності.
6.Аналіз
рентабельності окремих видів прод-ї.
Тема 12. Аналіз фінансового стану підприємства.
1.Задачі аналізу
Фінансового стану і джереда інф-ції.
2.Склад
бухгалтерського балансу. Групування засобів та їх джерел по цільовому
призначенню.
3.Загальна
оцінка фін. стану і його зміна за звітний рік.
4. Аналіз
фінансової стійкості підп-ва.
5.Аналіз
ліквідності балансу.
6.Аналіз
фінансових коефіцієнтів.
7. Аналіз
дебеторської і кредиторської заборгованності.
8. Аналіз
оборотності оборотних зас-в.
9. Аналіз
ділової активності.
Тема 1. Предмет та
метод ек/а-зу
1.Економічний аналіз
як
галузь
економічної'науки.
Етапи
розвитку
аналізу.
Економічний
аналіз вивчає діяльність підприємств,
організацій, установ, вищестоящих організацій з специфічної особливої їх
сторони, тобто ек/а вивчає діяльність з об'єктивної оцінки роботи підприємства,
повного визначення факторів, які вплинули на відхилення фактичного показника
від плану кошторису минулого року або якихось завдань; кількісного визначення
факторів, підрахунки невикористаних резервів і розробки управлінських рішень
для ліквідації недоліків в роботі підприємства.
Ек/а
здійснюється в такій послідовності:
1.
А-з виробничої програми підприємств
2.
А-з ефективного використання ресурсів (трудові, матеріальні, 03, фінансові)
3.
А-з собівартості промислової продукції вцілому, в тому числі і окремих видів
продукції
4.
А-з прибутку і рентабельності
5.
А-з фінансового стану підприємства
Історія
виникнення ек/аналізу
А-з
в самостійну наукову дисципліну визначився в кінці XIX на поч. XX вв.
Етапи
розвитку:
І
етап 1900-1930 рр.
У
цей період ек/а називався балансоведення. так як в основному аналізувався
фінансовий стан підп-ва. Для цього періоду було характерно:
•
Відсутні розробки по теорії аналізу підприємства.
•
Значний розвитокток мала методика аналізу баланса, вивчалась ліквідність і
платоспроможність підп-ва.
•
Не використовувалась планова нормативна інформація, а використовувалась тільки
звітня.
•
Були відсутністі розробки по методиці аналізу виробничої програми, використання
ресурсів, витрат на виробництво та ін.
II
етап 1930-1960 рр.
Для
цього періоду були характерні особливості:
•
Джерелами інформації для аналізу виступає система планових показників,
нормативна, бухгалтерська, оперативна, статистична звітність.
•
Одержала розвиток методика поточного аналізу, однак були відсутні розробки
перспективного і оперативного аналізу.
•
Значний розвиток набула методика факторного аналізу.
•
Розвививаються теоретичні розробки методики ек/а по промисловості, будівництву,
с/г, торгівлі, транспорту та ін.
III
етап 1960-1999рр.
Для
цього періоду характерно:
•
Одержала розвиток методика оперативного аналізу.
•
Широке впровадження в практику ек/а одержали економіко-математичні методи і
комп'ютерна техніка.
•
Була розроблена методика внутрішньо- і міжгосподарського порівняльного аналізу.
•
Розроблялась методика системнофункціональновартісного аналізу.
2.Предмет.
задачі ек/аналізу
Предметом
аналізу являється дослідження інформаційного
потоку господарської діяльності підп-ва для обгрунтування управлінських рішень.
В процесі проведення аналізу вирішуються наступні задачі:
1)
оцінка обгрунтованості і оптимальності базових і планових показників (
обгрунтованість базових і планових показників дає можливість виявити
невикористані резерви вир-ва);
2)
оцінка виконання планових показників і досягнутих результатів ( в процесі
рішення цієї задачі розраховується рівень виконання планів, темпів росту і
темпів приросту);
3)
розрахунки факторів, які впливають на відхилення фактичних показників від
базисних або планових;
Фактори
- це явища, які визначають у процесі а-зу зміни рівня різних показників.
Резерви
- це використані можливості підп-ва по збільшенню випуска продукції, кращого
використання ресурсів, зниженню собівартості і т.д.
4)
Розробка управлінських рішень по ліквідації недоліків і мобілізації
невикористаних резервів.
Метод
ек/а являє собою сукупність прийомів і
способів для досягнення вибраної цілі. Теоретичною основою методу ек/а як і
інших економічних наук являється діалектичний матеріалізм і
економічна теорія. Найбільш загальними категоріями діалектичного матеріалізму
є:
•
Аналіз
•
Синтез
•
Індукція
•
Дидукція
А-з
категорії економічної теорії - це економічні закони.
Метод
ек/а має свої специфічні особливості:
І
Використання системи показників, які характерізують господарську діяльність,
при цьому всі показники підрозділяються на розрахункові і директивні.
Директивні
показники -
це ті, які затверджуються вищими організаціями (нормативи податків, обсяг
держзаказів по випуску продукції, нормативи вирахування з прибутку, обсяг
капвкладнень, норми амортизації і т.д.).
Розрахункові
показники -
це ті, які розраховуються підприємствами (чисельність робітників,
продуктивність праці, обсяг матеріальних ресурсів, рівень рентабельності та
ін.).
Показники
підрозділяються на :
•
Натуральні
•
Умовнонатуральні
•
Вартісні
Показники
діляться на:
•
Абсолютні - які виоажаються сумою і вартістю.
•
Відносні — %, питома вага, коефіцієнти.
•
Кількісні - ті, які характерізують величину явищ (чисельність робітників,
вартість основних фондів...)
•
Якісні - ті які характерізують міру явищ (продуктивність праці, матеріалоємність
продукції, фондовіддача, рентабельність ...).
Ділення
показників на кількісні і якісні необхідні для факторного аналізу.
II
Комплексне взаємопов'язане вивчення господарських явищ і процесів. Всі
показники знаховуються в тісному взаємозв'язку, тобто на змінення впливають
фактори техніки, технології, організації вир-ва і тому вивчення їх повинно бути
комплексне.
III
Вивчення явищ і процесів в динаміці, тобто за декілька періодів, років.
IV
Деталізація показників по місту і часу їх виникнення.
V
Визначення впливу окремих факторів і підрахунки резервів вир-ва.
VI
Узагальнення результатів а-зу - результати а-зу
повинні бути представлені в аналітичних висновках по окремим підрозділам і
всього по всьому підп-ву.
Ек/а
тісно пов'язаний з слідуючими науковими дисциплінами:
•
Управління вир-вом
•
Бухгалтерський облік
•
Планування
•
Статистика
•
Математика
•
Економіко-математичні методи
•
Галузеві економічні науки
Зв'язок
ек/а і управління вир-вом проявляється в тому,
що а-з виступає однією з головних ф-цій управління. Ек/а - це специфічна ф-ція
управління, результати якої використовуються для інших функцій управління.
Зв'язок
ек/а з б/о проявляється в тому, що ек/а
використовує інформацію б/о. Питома вага економічної інформації, одержаної
через систему б/о досягає 60-65%. Б/о відображає госп-кі операції в
документації, складає звітність, через бухгалтерські операції проходять всі
види ресурсів.
Зв'язок
зі статистикою проявляється в тому, що
статистичний облік і статистична звітність служать джерелами інф-ції,
статистична наука розробила багато економічних методів, які використовуються в
ек/аналізі.
Ек/а
тісно зв'язаний з математикою. Цей зв'язок визначається тим, що тій чи
іншій області знання властиве вивчення кількісних співвідношень. Математичні
моделі, моделі факторного дослідження - все це тісно пов'язано з математикою.
1.Класифікація видів ек/аналізу
В
основі видів ек/а лежать ф-ції управління, так як ек/а являється необхідним
виконанням чинності кожної ф-ції.
Класифікація
видів ек/а розділ-ся по признакам:
1)
в залежності від змісту в процесі управління виділяються:
•
поточні
•
оперативні
•
перспективні
2)
в залежності від характеру об'єктів управління а-з здійснюється:
•
по галузевій структурі (промисловості, с/г, будівництву, транспорту,
невиробничій
сфері...)
•
по рівню суспільного вир-ва і управлінню а-з ділиться:
н/г
регіональний
галузевий
підприємств
організацій
3)
по суб'єктам, які проводять а-з (ек/ні служби, суспільні організації, кредитні
органи, фінансові, контрольні, налогові органи, аудиторські фірми)
4)
по періодичності а-з проводиться: за добу, декаду, місяць, рік...
5)
по змісту повноти вивчаємих питань:
•
повний
•
локальний
•
тематичний
6)
по методам вивчення об'єкту:
•
комплексний
•
системний
•
функціональнов^ртісний
•
порівняльний
•
вибірковий
7)
по рівню механізації і автоматизації.
Поточний
а-з найбільш розроблений, вивчений а-з.
Проводиться, як правило, по звітним періодам господарської діяльності, по даним
офіційної звітності та б/о. Він базується на бухгалтерській і статистичній
звітності і дозволяє оцінити роботу підп-в за місяць, квартал, рік з
нарастаючими підсумками.
Головна
задача поточного а-зу - об'єктивна оцінка
результатів господарської діяльності, комплексне вивчення і виявлення
невикористаних резервів, мобілізація їх для підвищення ефективності вир-ва.
Результати
поточного а-зу використовуються для рішення стратегічного управління. Цей вид
а-зу має і суттєві недоліки - виявлені резерви означають назавжди загублені
можливості росту ефективності вир-ва оскільки вони відносяться до минулого
періоду.
Оперативний
аналіз - головною задачею
являється постійний контроль за раціональним функціонуванням господарської
системи, за виконанням планових завдань процесами вир-ва і реаліз-ї прод-ї, а
також своєчасним виявленням резервів. Оперативний а-з на відміну від поточного
найближчий до моменту здійснення господарських операцій. Він грунтується на
даних первинного обліку (оперативно-бухгалтерського, оперативно-технологічного
і статистичного). Доцільне значення має при оперативному а-зі використання
комп'ютерної техніки. Оперативний а-з корисний при проведенні його за час,
день, добу, декаду в межах одного місяця.
Перспективний
(прогнозуючий) а-з відображає ф-цію
планування.
Особливість
його заключаеться в тому,
якщо розглядати явища і процеси господарської
діяльності
з позиції майбутнього, тобто перспективи розвитку. Важливіші завдання
прогнозуючого а-зу: •
•
прогнозування господарської діяльності
•
обгрунтування науковоперспективних планів
•
оцінка майбутніх планів
Прогнозування
- складний процес і тому необхідно застосовувати економіко-математичні
методи.
В
спеціальній літературі і на практиці найбільш розроблені методи а-зу підп-ва.
Підп-во є об'єктом а-зу. А-з проводиться на підп-ві по тим питанням, які
цікавлять ті органи, якім потрібна аналітична інформація і інформаційне
забезпечення - це, як правило, узагальнююча звітність, аналітичні показники
господарчої діяльності підп-ва.
Внутрішньогосп-й
а-з необхідно розглядати з точки зору
виробничих об'єднаннь, які складаються з підп-в, науково-дослідних об'єктів,
управлінських відділів, обслуговуючих господарств та інших підрозділів.
А-з
здійснюється вцілому по об'єднанню і в розділі самостійних підп-в, які входять
до його складу. Цей а-з необхідно розглядати і з точки зору структурних
підрозділів підп-ва (а-з діяльності цехів, участків, бригад). Цей а-з часто
називають внутризаводським. По своєму змісту цей а-з суттєво
відрізняється від а-зу діяльності підп-ва. Різниця, по-перше, в
показниках, потім внутригосп-кий більше пов'язаний з технікою, технологією і
відрізняється інформаційною базою.
По
цехам не аналізуються показники прибутку, фінансового стану і система
інформації внутригосп-го а-зу значно менша по обсягу чим на підп-ві, тобто ця
система не включає дані бух-кої і статистичної звітності і базуються на
місячних звітах внутригосп-х піднрозділів. Це в основному звіти про випуск
прод-ї, звіти про працю, звіти про цехову собівартість, витрати на утримання
обладнання і цехові витрати.
Галузевий
а-з -
цей вид а-зу охоплює всі види упр-ня залуззю від основної ланки до вищої. При
провед-ні ек/а діяльності галузі використовується зведена бух-ка, статист-на,
оперативна звітність. Зведена звітність одержується шляхом складання показників
звітів підп-в. Цей вид а-зу часто називають міжзаводським порівняльним
а-зом.
Призначення
цього а-зу - порівнювати досягнуті результати господарської діяльності одного
підп-ва з результатом інших підп-в, а також вивченні причин відмінностей у
використанні основних фондів, матеріальних ресурсів та інш.
Важлива
умова - зіставлення підприємств і показників.
Коли показники не зіставлені, то існує багато різних способів приведення їх у
порівняльний вид:
•
поправочні коефіцієнти
•
перерахунки показників
Функціонаяьновартісний
а-з -
а-з системного дослідження ф-цій окремого вибору, окремого виробничого
господарського процесу, управлінської стр-ри, направлений на мінімізацію витрат
в сферах проектування, засвоєння вир-ва, збуту, промислового або побутового
споживання при високій якості прод-ї.
Основні
етапи функціональновартісного а-зу:
•
інформаційно-підготовчий
•
аналітично-творчий
•
пуско-накладний
•
поточно-виробничий
•
комерційнозбутовий
•
контрольно-експлуатаційний
1-КласиФ-я технічних прийомів і їх
характеристика.
Аналітична
обробка ек-ї інф-ції проводиться за допомогою різних технічних прийомів, вибір
яких визначається метою а-зу і джерелами інф-ції. Діяльність промислових підп-в,
об'єднань та їх кінцеві результати характерізуються різними показниками, які
формуються під впливом великої сукупності взаємопов'язаних факторів, які
відображають технічні, економічні, соціальні умови. До технічних прийомів
ек/а віднос-ся:
1)
порівняння
2)
групування
3)
деталізація
4)
індексні м-ди
5)
вибіркові м-ди
6)
елімінювання (усунення) і його види:
•
ланцюгові підстави
•
абсолютні різниці
•
відносні різниці
•
перерахунки планових показників
•
балансовий м-д
•
сальдовий м-д
•
графічний м-д
•
економіко-математичні м-ди
Вся
сукупність технічних прийомів зведена до слідуючого:
1)
технічні прийоми, які використовуються для оцінки результатів господарської
діяльності,
виявлення
динаміки показників, розрахунку абсолютних і відносних
показників
використовуються м-ди:
порівняння
групування
індексний
вибірковий
деталізація
2)
м-ди, за допомого)".. яких здійснюються факторний а-з показників:
м-д
ланцюгових підстав абсолютних і відносних величин....
3)
м-ди, за допомогою яких здійснюється обгрунтування базисних і планових показників
і розрахунки оптимальних варіантів рішень:
симплекс
м-д
кореляційний
а-з
регресивний
а-з
теорія
ігр
теорія
масового обслугов-ня.....
Одним
із основних прийомів а-зу є порівняння. За його -допомогою проводиться оцінка
виконання плану, кошторису, завдань, змінення показників за якийсь період часу,
порівняння з відповідними показниками інших підприємств. Необхідна умова
цього прийому - співставленість показників. Результати порівняння можуть
виражатися в абсолютних і відносних величинах. Коли результати порівняння
виражаються у абсолютних величинах викор-ся спосіб різниць (звітні дані
порівнюються з планом, з базисом або за декілька років). Відносні величини
відображають ступінь виконання планових показників, динаміку вир-ва, його
стр-ру, темпи росту і темпи приросту.
ПРИКЛАД:
Показники
|
За
минулий рік
|
Звітни
й рік
|
Відхилення
|
По
плану
|
По
факту
|
Від
минул року, в сумі
|
Від
плану, в сумі
|
Від
минул року, в%
|
Від
плану, в%
|
Обсяг випуску
прод-ї
|
150
|
160
|
170
|
+20
|
+10
|
13,3
(170/150*100 -100)
|
6,6
|
В
процесі а-зу використовується також порівняння з середніми показниками:
середньоарифметичні, середньо-хронологічні, середньо-геометричні. Важливим
технічним прийомом а-зу явл-ся групування. Групування дозволяє розкрити
взаємозв'язок явищ - залежність рівня з/п від стажу роботи, зв'язок між рівнем
з/п і виробіткою.
Одним
із м-дів, який використовується а-зом є індексний метод, індекс
характерізуе зміну показника на протязі якогось періоду, відображає відношення
досліджуємого показника до базисного або до попереднього.
ПРИКЛАД:
Роки
|
Товарна
прод-я (тис. Грн.)
|
Індекс
|
1992
|
4210
|
1,00
|
1993
|
4980
|
1,18
|
1994
|
5930
|
1,20
|
1995
|
6582
|
1,10
|
4980/4210=1,18;
5930/4980=1,20
Тобто
у 1995 р. темп росту знизився в порівнянні з 2-ма минулими роками на ….
На
практиці часто застос-ся прийом деталізації.
ПРИКЛАД:
Вид
прод-ї
|
По
плану
|
Фактично
|
%
викон-ня плану
|
А
|
50
|
70
|
140,0
|
Б
|
150
|
200
|
13,3
|
В
|
80
|
20
|
25,0
|
Підсумок
|
280
|
290
|
103,6
|
Слідуючих
технічний прийом, який застосовується в ек/а - це балансовий прийом,
який використовується для відображення 2-х груп взаємозв'язаних і рівнозважених
ек-х показників. Він викор-ся в а-зі: при складанні балансу робочого часу і
часу роботи обладн-ня, матеріального балансу, балансу доходів і витрат, балансу
товарної прод-ї, балансу фінансового стану підп-ва (актив і пасив).
ПРИКЛАД .'Баланс товарної продукції.
АКТИВ
|
На
поч. року
|
На
кін. Року
|
ПАСИВ
|
На
поч. року
|
На
кін. Року
|
I
ОФ: позооборотні активи
|
|
|
I
Джерела власних коштів
|
|
|
II
Запаси та витрати
|
|
|
II
Довгострок-і
кредити
|
|
|
III
Грошові кошти та розрах-к ін.
|
|
|
III
Розрах та ін. Пасиви
|
|
|
Сума
|
*
|
ü
|
|
*
|
ü
|
Графічний
м-д служить головним чином для масштабного
відображення показників за допомогою ліній, прямокутників, кругів. Цей м-д має
ілюстроване значення, тобто вивчаючи матеріал, становиться більш зрозумілим і
дохідливим. Графіки дають загальний малюнок положення або розвитку явища,що
вивчається дозволяють наглядно побачити ті закономірності, які показує числова
інформація.
Табличний
спосіб відображення аналітичних даних - таблиці
найбільш виразні і наочні словесного тексту. Показники в ній розміщуються у
більш логічній і послідовній формі, займають меньше місце в порівнянні
текстовими викладками. Сальдовий прийом використовуються в тих випадках,
коли відомо вплив на досліджуємий показник всіх факторів, крім одного і прямий
розрахунок цього одного фактору складний. Вплив цього фактору визнач-ся як
різниці (сальдо) між всією сумою факторів і абсолютним відхил-ням по
досліджуємому показнику.
Ек-математичні
м-ди. які застос-ся для ек/а:
•
класичні м-ди математичного а-зу (диференційні і інтегральні вичислювання,
варіаційні вичеслення)
•
м-ди матем-ї статистики (вивчення одномірних і багатомірних статистичних
сукупностей)
•
м-ди матем-го програмув-ня (лінійне, блочне, нелінійне, динамічне).
До
м- дів
елімінювання віднос-ся:
•
м-д ланцюгових підстав
•
м-д абсолютних різниць
•
м-д відносних різниць
•
перерах-ня планів показників.
М-д
ланцюгових підстав. При цьому прийомі розрахуки
починаються з виявлення об'єкту а-зу,
тобто величини, яка хар-є загальне відхилення фактичного рівня, вивчаючого
явища або процесу від
базисного (планового) рівня.
Розрах-ки
ведуться в певній послідовності - від кількісних факторів до якісних.
Якісні
фактори вираж-ся в показниках, розрахованих на одиницю. Вони виникають від
показників кількісних або кількісні фактори - первинні, а якісні - похідні.
ПродуктивністьПраці=Обсяг
ВП/чисельність
Фонди(якісний)=0бсяг
ВП (кількісний)/ОФ(якісний)
Розрах-ки
заключаються в послідовній зміні планових показників на фактичні. Рез-тат
кожного послідуючого розрах-ку співставляється з попередніми, таким чином
визнач-ся вплив окремих факторів. У першому розрахунку всі показники
приймаються в плановому (базисному) значенні. В останньому - всі показники
приймаються в фактичному значенні.
ПРИКЛАД:
Початковий
(плановий) рівень
План*П*П*П*П=Початковий
1-а
підстановка:
Фактичний*П*П*П*П=А1
Вплив
1-го фактору – А1
-
Початковий=х1
2-га
підстановка:
Ф*Ф*П*П*П
=А2
Вплив
2-го фактору – А2
-
А1
= x2
3-я
підстановка:
ф*ф*ф*П*П=А3
Вплив
3-го фактору –
A3
- A2 =
x3
4-
та підстановка
ф*ф*ф*ф*П=А4
Вплив
4-го фактору – A4
- A3 =
x4
5-та
підстановка
ф*ф*ф*ф*
ф =А5
Вплив
5-го фактору– A5
- A4 =
x5
X1
+X2
+X3 +X4
+X5 =
Абсолютне
відхилення
A5
– Поч. = Абсолютне відхилення (метод ланцюгових
підстав)
Розрах-ти
вплив обсягу прод трудових с закторів:
Показники
|
По
плану
|
По
звіту
|
Відхил-ня
в сумі
|
%викон-ня
плану
|
1.
Товарна прод-я, (тис. грн)
|
2941
|
2961
|
+20
|
100,68
|
2.
Середньоспискова чис-сть роб-ків (чол.)
|
350
|
349
|
-1
|
99,7
|
3.
Середньорічна виробітка на 1 роб-го (грн.)
|
8402,86
|
8484,24
|
+81,38
|
100,97
|
4,
Заг. Число відпрац-них всіма роб-ми чоловікоднів (тис.)
|
77,4
|
80,4
|
+3,0
|
103,88
|
5.
Число днів, відпрац-них 1 –м роб-м (днях)
|
221,14
|
230,37
|
+9,23
|
104,17
|
6.
Середньогод. виробітка 1-го робочого (грн.)
|
37,998
|
36,829
|
-1,169
|
96,92
|
7.
Заг. Число відпрац-них всіма роб-ми чоловікогодин (тис.)
|
619,2
|
635,8
|
+16,6
|
102,68
|
8.
Середня довготривалість робоч. дня (в часах)
|
8,0
|
7,91
|
-0,09
|
98,85
|
9.
Середньочасова виробітка 1-го роб-го (грн.)
|
4.75
|
4,657
|
-0,093
|
98,04
|
1,
2, 4, 7 - основні показники
З,
5, 6, 8, 9 - похідні, розрах-ві показники
План
в-ва прод-ї перевиконаний на 20 тис грн (2961-2941) або на 100,68%.
На
зміну обсягу прод-ції впливають 4 фактори:
1.
зміна числа робочих
2.
зміна к-ті відпрацьованих днів
3.
зміна довгостроковості робочого дня
4.
зміна середньочасової виробітки Існує така залежність:
Обсяг
ВП = Чисельність робітників*ЧД*ДГд*ППчасов.
М-д
ланцюгових підстав.
Початковий
(плановий) рівень
350*221,14*8,0*4,75
= 2941,0
1-а
підстановка
349*221,14*8,0*4,75
= 2932,6
Вплив
фактору зміни чисельності робочих:
2932,6-2941,0
=-8,4
2-га
підстановка 349*230,37*8,0*4,75 = 3055
Вплив
зміни відпрацьованих робочим днів:
3055-2932,6=122,4
3-я
підстановка
349*230,37*7,91*4,75=3019,8
Вплив
зміни довгостроковості робочого дня:
3019,8-3055
=-35,2
4-а
підстановка
349*230,37*7,91*4,657
= 2961 Вплив зміни ПП
2961-3019,8
=-58,8
Загальний
вплив:
-8,4+122,4-35,2-58,5
= 20.000
Із
розрах-в видно, що на підп-ві були внутрішньо-змінні витрати часу,
неукомплектованість підп-ва робочими, низька ПП(часова).
М-д
абсолютних різниць.
Цей
прийом явл-ся різновидом прийому ланцюгових підстав. Він базується на
вичисленні різниць між фактичними і плановими (базисними) показниками і
помноженому їх по кожному показнику на абсолютне знач-ня 2-го взаємопов'язаного
з ним показника:
1.За
рах-к зміни чисельності робітників
(349-350)*221,14*8,0*4,75=-8,4
2.За
рах-к зміни відпрацьованих робітниками днів
(230,37-221,14)*349*8,0*4,75=122,4
3.За
рах-к зміни довгостроковості роб-го дня
(7,91-8,0)*8,04*4,75=-35,2
або
(7,91-8,0)*349*230,37*4,75=-35,2
4.
За рах-к зміни середньочасової виробітки
(4,657-4,75)*б35,8=58,8
або
(4,657-4,75)*349*230,37*7,91
=58,8
М-д
відносних різниць (елімінювання)
При
визнач-ні факторів необхідно зробити
слідуюче:
1)
Розрахувати % виконання плану по кожному показнику
2)
Визначити різницю в % між минулими і послідуючими показниками
3)
Сума впливу кожного фактору визнач-ся як добуток одержаної різниці в % на
базисне (планове) знач-ня досліджуємого показника
4)
Для розрахунку факторів м-дом відносних величин використовуються первинні або
основні показники без залучення цих похідних показників
5)
Останній розрах-к в цьому м-ді розрах-ся так: беремо % викон-ня плану по обсягу
прод-ї і віднімаємо минулий (попередній) %.
Фактори
|
%
викон. плану
|
Різниця
у %
|
Вплив
фактору
|
1
|
2
|
3
|
4
|
Зміни
числа робочих
|
99,71
|
99,71-100=
-0,29
|
2941*(-0,29)/100=-8,4
|
За
рахунок зміни відпрацьова них робітниками днів
|
103,88
|
103,88-99,71=4,17
|
2941
* 4,17/100=122,4
|
За
рахунок зміни тривалості робочого дня
|
102,68
|
102,68-103,88=
-1,2
|
2941*(-1,2)/100=
-35,2
|
За
рахунокк зміни часової продуктивності праці
|
100,68
|
100,68-102,68=
-2,0
|
2941*(-2)/100=
-58,8
|
ЗАГАЛЬНИЙ
ВПЛИВ
|
|
|
20.000
|
ПРИКЛАД:
Визначити
вплив факторів засобів праці на обсяг випуску прод-ї.
Показники
|
По
плану
|
По
звіту
|
Відхил-ня
в сумі
|
%викон-ня
плану
|
1.Обсяг
ВП (тис.грн.)
|
42339,13
|
42923,77
|
+585
|
101,
3816
|
2.
Вар-ть ОФ
|
15680
|
15753
|
+73
|
100,
4655
|
3,
Фондовіддача (грн.)
|
2,7002
|
2,7248
|
+0,0246
|
101,
48
|
М-д
ланцюгових підстав.
Початковий
(плановий) рівень
15680*2,7002=42339,13
1
-а підстановка
15753*2,7002=42536,1.
Вплив
зміни чисельності маси ОФ:
42536,1-42339,13=
197,0
2-га
підстановка
15753*2,7248=42923,77
Вплив
зміни фондовіддачі
42923,77-42536,1
= 387,0
Заг.
вплив :
387+197=584
М-д
абсолютних різниць.
Вплив
зміни вар-ті ОФ
73*2,7002=197
За
рах-к зміни фондовіддачі
0,0246*15753=387
М-д
відносних величин.
За
рах-к зміни вар-ті ОФ
42339,13*(100,4655-100)/100
= 197
За
рах-к зміни фондовіддачі:
42339,13*(101,3816-100,4655)/100
= 387
Тема
4. Організація економічного аналізу
Орг-цію
аналіт-ї роботи можна звести до
слід-х етапів провед - ня а-зу:
1)
Склад-ня програми роботи - розробка програми повного ек/а або тематичного а-зу.
На цьому етапі визначаються об'єкти, цілі, строки виконання.
2)
Збирання економічної інф-ції. На цьму етапі визначаються виконавці проведення
ек\а і перевіряється достовірність інф-ції.
3)
Вибір технічних прийомів і використання комп.техніки. Технічні прийоми ми
повинні вибрати такі, де можна визначити максимальну кількість факторів і точно
визначити їх вплив. Коли а-з проводимо комплексний і за ряд років і
використовуємо економіко-математичні методи, то в такому разі потрібно
використовувати компьютерну техніку.
4)
Рішення задач а-зу (аналітична обробка інф-ції) - тут в основному провод-ся
вимір факторів і причин відхилень, виявлення недоліків у роботі і виявлення
резервів.
5)
Оформлення результатів а-зу - складається аналітична інф-ція, визначення дії
основних показників, передача аналітичної інф-ції керівникам для ефективного
управління вир-вом.
Для
раціональної орг-ції аналітичної роботи, для забезпечення простоти і повноти
а-зу, виключення дублювання - необхідно встановити склад і перелік залучених
джерел інф-ції. Важливе значення для цього мають документи, які поєднують у
собі дані плану, обліку, контролю та а-зу.
Інф-ція
для а-зу поділ-ся на групи:
1)
Планові і нормативні - планові відображені
в техпромфін плані, виробничо-фінансові плани, держ заказ, добові і змінні
завдання. Нормативна інф-я - система норм і нормативів, які діляться на поточні
і тривалі.
Поточні
норми розраховуються по використанню виробничих потужностей, витрат робочого
часу на одиницю продукції, матеріальних витрат, витрати по орг-ції вир-ва і
управління. Нормативи тривалої дії це такі: амортизаційні відрахування,
відрахування від прибутку, утворення фондів розвитку вир-ва.
2)
Звітня інф-ція — показники діяльності підп-ва
відображаються у звітності.
А-з
по даним річного звіту е найбільш глибоким, повним і всебічним. До річного
звіту додається пояснююча
записка, де відображаються деякі показники, яких немає у звітності,
але
проведення а-зу по річній звітності має недоліки - він не оперативний
Поряд
з бухгалтерською звітністю широко використовуються дані статистистичної
звітності і оперативної
звітності.
3)
Позаоблікова інф-ція - це дані постійно
діючих вир-чих нарад, дані ревізій, матеріалів і фінансового контролю,
матеріали преси і т.д.
Показники
обсягу вир-ва прод-ї - товарна,
реалізована, норматино-вартісна обробка (поліграфічне, швейне), реалізована
прод-я в розрахунку договорів на постачання. В деяких галузях зустрічається
валова прод-я.
Головними
задачами, які ставляться перед а-зом обсягу
вир-ва і реалізації прод-ї є:
•
Перевірка обгрунтованості і оптимальності задач по обсягу випуску прод-ї
•
Оцінка виконання планових завдань по обсягу вир-ва
•
Розрахунки темпів росту і темпів приросту по обсягу вир-ва
•
Кількісне визначення факторів, які впливають на зміну обсягу вир-ва
•
Виявлення причин невиконання планових завдань і розрахунки резервів вир-ва
•
Розробка заходів по ліквідації недоліків і мобілізації резервів вир-ва. В чому
заключається перевірка обгрунтованості і оптимальності плану? Коли ми
розробляємо виробничу програму ми кладемо в основу потужність підп-ва.
Потужність
підп-ва - це максимальна можливість випуску
прод-ї при ефективному використанні ресурсів.
При
перевірці обгрунтованості планових завдань необхідно мати такі дані:
1)
Номенклатура випуску прод-ї та її кіль-ть
2)
Дійсний фонд часу і роботи обладнання
3)
Трудомісткість одиниці прод-ї
Необхідна
інф-ція для проведення а-зу обсягу вир-ва знаходиться у звітних формах: звіт
про
випуск прод-ї, звіт про працю, звіт наявності руху і використання 03, баланс
вир-чої
потужності,
собівартість товарної прод-ї.
А-з
потрібно виконати з загальної оцінки вир-ва.
Показники
|
План
на
|
За
звіт-й
|
За
минулий
|
Відхилення-від
плану
|
Темпи
росту до минуло го року
|
|
Звіт-й
рік
|
Рік
|
рік
|
Сума
|
%
|
По
плану
|
Фактично
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
Товарна
прод-я (тис. грн.)
|
500
|
520
|
475
|
+20
(3-2)
|
4,8
(3/2)
|
105,2
(2/4*100)
|
109,4
(3/4*100)
|
Дані
таблиці показують, що планові задачі вир-ва перевиконані. В абсолютних одиницях
перевикон-ня склало 20.000 грн, у відносних - 4,8%. Після оцінки показників
обсягу вир-ва потрібно розрахувати вплив факторів на відхилення цих показників.
На
обсяг вир-ва впливають 3 групи факторів:
•
Трудові
•
Фактори засобів праці
•
Фактори матеріальних ресурсів
Товарна
прод-я
|
План
500
|
Факт
520
|
Відхилення
+20
|
1.
Трудові:
-чисельності
-ПП
|
100
5
|
102
5,09
|
+2(2*5=+10)
+,09
(0,09*102=+10)
|
2.
Засоби праці:
-
сума ОФ
-
фондовіддача
|
250
2
|
265
1,96
|
+15(15*2=+30)
0,04
(-0,04*265=-10)
|
3.
Матеріальні рес-си:
-
вар-ні –
-
матеріаловіддача
|
300
1,67
|
306
1,7
|
+6(6*1,67=+10)
+0,03(0,03*306=+10)
|
Асортимент
хар-є відповідну сукупність виробленої прод-ї
за різними особливостями, призначенням і кількістю.
При
а-зі асортименту прод-ї необхідно визначити причини порушення планового
асортименту і визначити його вплив на обсяг випуску прод-ї. Зміна планового
асортименту пов'язана з метою підп-в виробляти прибуткову високорентаб-у
прод-ю. Дані про випуск прод-ї по всій номенклатурі беруться із звітної форми
(звіт про прод-ю) Для а-зу виконання плану по асортименту прод-ї використовуємо
дані.
Прод-я
|
По
плану
|
Фактично
|
Зарах-ся
врахунок плану, але не вище плану
|
А
|
5357
|
6064
|
5357
|
Б
|
4717
|
4718
|
4717
|
В
|
252
|
252
|
252
|
Г
|
1180
|
1060
|
1060
|
Д
|
550
|
557
|
550
|
Всього:
|
12056
|
12651
|
11986
|
Суть
визнач-ня коефіцієнта по асортименту полягає
в тому, що у виконання плану по асортименту беруться суми не вище плану. В
нашому випадку виконання плану по асортименту =99% (1 1986/12056*100), тобто
плани не виконані на 1%, а обсяг реаліз-ї прод-ї зменш-ся на 120.000 грн по
виробу Г. Поруш-ня планового асортименту прод-ї можуть виникати по різним
причинам: несвоєчасний запуск прод-ї у вир-во, зменшення їх в незакінченому
вир-ві, брак прод-ї, простої обладнання... Крім асортименту склад прод-ї
характерізується структурою - це співвідношення окремих видів виробів в
загальному випуску прод-ї. Структурні здвиги впливають на ряд важливих
показників, в т.ч. на виконання плану по кіль-ті прод-ї, продуктивності праці,
викор-ня ОФ, собівартість прод-ї, прибутку...
При
порушенні запланованої стр-ри необхідно встановити вплив її на обсяг випуску
прод-ї.
ПРИКЛАД:
|
Випуск
тов-ї прод--ї'
|
|
Відхил-ня
|
|
Продук
ція
|
По
плану
|
фактично
|
У
питомій
|
Факт-
й випуск за рахунок поруш-ня план. структури
|
|
сума
|
Питома
вага,°/о
|
сума
|
Питома
вага,%
|
вазі
|
Більше
(+)
|
Менше
(-)
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
А
|
2806
|
12,9
|
2682
|
12,2
|
-0,7
|
|
-154
|
Б
|
2112
|
9,7
|
2007
|
9,1
|
-0,6
|
|
-132
|
В
|
550
|
2,5
|
550
|
2,4
|
-0,1
|
|
-22
|
Г
|
776
|
1047
|
4,7
|
+1,2
|
256
|
|
Д
|
1450
|
6,9
|
1469
|
6,6
|
-0,3
|
|
-66
|
Е
|
217
|
1.0
|
326
|
1,5
|
+0,5
|
111
|
|
Всього:
|
21700
|
100
|
22062
|
100
|
_
_ _
|
600
|
600
|
Для
того, щоб визначити відхилення від плану фактичного випуску прод-ї за рахунок
зміни планової стр-ри необхідно помножити факт-й випуск тов-ї прод-ї на різницю
зміни питомої ваги і поділити на 100.
ПРИКЛАД:
Вплив
на загальний обсяг товарної прод-ї за рахунок випуску вироба А складе:
22062
* (-0,7)/100 =-154
Аналогічно
розраховуються впливи відхилень планової стр-ри і по іншим видам виробів.
Серед
головних причин підвищення ефективності вир-ва найбільш гострою і невідкладною є
якість прод-ї.
Якість
- це економічна категорія, яка характерізується сукупністю якостей прод-ї, яка
здатна
задовольняти відповідні потреби за її призначенням.
Для
оцінки якості застосовують різні показники. Зараз існує дві категорії
якості:
1)
Вища
2)
Перша.
До
вищої відноситься прод-я, яка відповідає кращим світовим зразкам і
використовується попитом на світовому ринку. До першої категорії якості
відноситься прод-я, яка відповідає ГОСТам і стандартам і користується попитом
на внутрішньому ринку.
При
а-зі якості необхідно:
1)
Дослідити динаміку відхилень якості прод-ї
2)
Розрахувати питому вагу прод-ї, що відправляється на експорт в загальному
випуску прод-ї і визначити причини зміни якості
3)
Розрахувати вплив зміни якості на обсяг випуску прод-ї і на прибуток. В
теперішній час використовується характеристика якості прод-ї через
сертифікати якості. Є внутрішні і міжнародні сертифікати. В різних галузях
вир-ва використовуються свої показники якості:
Сортність
(легка пром-ть)
Зольність
(вугільна пром-ть)
Марочність
(цемент)
Надійність,
довговічність (машинобудування)
Бальність
(виноробство)
Побічно
якість прод-ї характерізується браком.
При а-зі необхідно оцінити зміни в рівні браку і його вплив на випуск прод-ї.
Необхідно по браку розрізнять:
1)
Вартість браку -
витрати на остаточний брак і на виправлення його;
2)
Витрати від баку -
вар-ть остаточного браку "+" витрати на виправл-ня браку
"-" утримання з постач-ків за доставку неякісного матеріалу
"-" утрим-ня з робочих за допущений брак і "-" вартість
браку по ціні можливого використання. Брак аналізується по причинам і місцем
виникнення.
Розрахунки
впливу браку на випуск тов-ї прод-ї:
1)
Вартість браку - 12.000 грн.
2)
Вир-ча собівартість товарної прод-ї - 410.000 грн.
3)
Загально-заводськи витрати - 20.000 грн.
4)
Фактична вартість товарної прод-ї - 520.000 грн.
5)
Рівень браку - 12/410-20=0,031 чи 31%
6)
Вартість недополученої товарної прод-ї в результаті допущеного браку -
0,031*520=15,7 т. грн.
Додержання
комплектності забезпечує синхронну роботу цехів і в цілому підп-ва.При а-зі
перевіряється стан комплектності вир-ва деталей і напівфабрикатів. Неможливо
допускати надмірний випуск одн.:х і недолік інших деталей, це явище не рідко
пов'язане з недоліками організації матеріального постачання і порушення
технологічної дисципліни. Для а-зу комплектності виробів залучаються дані
оперативного обліку.
Коефіцієнт
комплектності визначається :
Кк=1-(Од/Нд),де
Кк
- коеф-т комплектності
Од
- залишені деталі на початок місяця
Нд
- номенклатура деталей цеху
Спеціалізація
хар-є ступінь однорідності в-ва прод-ї. Її
можна визначити:
Сп=(По/Пв)*100,де
Сп - спеціалізація
По
- обсяг основної (профільної) прод-ї в вартісному або натуральному виразі Пв -
заг вираз прод-ї в вартісному або натуральному виразі.
Аналізується
спеціалізація шляхом порівняння звітних даних з минулим роком або з
базисним періодом. На практиці спеціалізація вважається високою, якщо вона =
70% івище.
5.Аналіз
ритмічності вир-ва.
Ритмічність
- це рівномірність випуску прод-ї в порівнянні з
планом.
При
а-зі ритмічності оцінюється рівень виконання плану. Ритмічність впливає на
собів-ть прод-ї, поставки
прод-ї, на фінансові розрахунки. Для оцінки виконання плану по
ритмічності
використовується коеф-т ритмічності:
Декади
|
План
|
Факт
|
I
|
160
|
100
|
II
|
170
|
140
|
III
|
170
|
280
|
|
500
|
520
|
Кр
= (100+140+170) / 500 = 0,080 - береться найменшез
2-х колонок
Причини
неритмічності роботи підп-ва підрозд-ся на 2 групи:
1)
Внутрішні
2)
Зовнішні
Внутрішні:
•
Поруш-ня технологічної дисципліни
•
Недоброякісний ремонт обладнання
•
Незабезпеченість транспортом
•
Несвоєчасна доставка сировини ....
Зовнішні:
•
Недостаток в орг-ції матеріально-техніч-го постачання
•
Зміна в плані вир-ва
Тема
6. Аналіз трудових показників
Головними
задачами а-зу трудових показників є:
1.
Оцінка завдань по праці підпр-ва і забезпеченість його труд-ми рес-ми;
2.
Оцінка труд-х показників в динаміці;
3.
Виявлення причин змін рівня труд-х показників і визначення ступіня їх впливу на
обсяг вир-ва;
4.
Визначення укомплектованості підп-ва труд-х ресурсів і їх ефективне
використаня;
5.
Оцінка використання робочого часу;
6.
Оцінка рівня ПП і їх вплив на обсяг вир-ва.
Загальна
оцінка забезпеченості підп-ва робітниками характерізується порівнянням
фактичної їх чисельності з встановленим планом, лімітом, минулим роком,
базисним роком. Шляхом їх порівняння визначається перевищення або нестача, а
також зміни чисельності роб-ків по всьому складу, по категоріям, в абсолютній
кіль-ті або в %. При а-зі труд-х рес-в важливе місце займає вивч-ня
працюючих кожної категорії промислово-в-чого персоналу (ПВП). З цією метою
вони групуються по різним ознакам:
•
професіям
•
спеціальностям
•
посадам
•
віком
•
освітою
•
стажем роботи та ін.
Ступінь
руху кадрів хар-ся коеф-ми обороту по прийняттю та плинності кадрів. А-з
полягає у визнач-ні рівня показників, плинності та їх змінах в порівнянні з
показ-ми минулого року або за декілька років.
Коеф-т
обороту по прийняттю хар-е долю прийнятих
робітників за звітний рік в загальній їх чисельності.
Коеф-т
обороту по звільненню показує долю вибувших
роб-ків за звітний рік в загальній їх чисельності.
Коеф-т
плинності кадрів визнач-ся як віднош-ня числа
роб-ків, звільнених по особистому бажанню за поруш-ня труд-ї дисципліни, а
також в рез-ті невідповідності кваліф-ції до загального списку чис-ті
працюючих.
2.А-з
викор-ня робочого часу.
Робочий
час нормується і являє собою встановлену
законом тривалість перебування робітника
на підп-ві для виконання службових обов'язків.
Одиниця
виміру робочого часу е чоловікодні та
чоловікочаси.
Показником
використання труд-х рес-в за якийсь період є фонд
робочого часу. Він включає в себе число чоловікоднів, роб-ків, факт-но
працюючих на підп-ві в цей період з урахуванням його тривалості; число
чоловікоднів, робітників, зайнятих на підп-ві неповний робочий день; працюючих
понаднормове і в вихідні дні; працюючих поза підп-вом і перебуваючих у
службових відрадженнях.
Найбільш
повне представлення про використання трудових рес-в підп-ва дає фонд робочого
часу в чоловікочасах. Його величина залежить від кіль-ті робочих, тривалості
роб-го дня в днях і в часах. Порівняння факт-го рівня вищезгаданих показ-ків з
планом або з минулим роком дасть можливість виявити втрачені робо-ми часи або
дні в абсол-х одиницях або в %.
№
|
Показники
|
Звіт.
рік
|
Відхил-ня
|
|
|
План
|
факт
|
у%
|
1
|
К-ть
відпрац-х чоловікоднів всіма роб-ми
|
207450
|
209244
|
0,9
|
2
|
К-ть
відпрац-х чол.часів:
-
всіма робочими
-
- в т.ч. понаднормове
-
- за відрах-ня понаднормованих
|
1655451
_
_
1655451
|
1665583
9322
1656261
|
0,6
_
_
0,01
|
3
|
Серадньоспискове
число робочих
|
922
|
923
|
0,01
|
4
|
Показники
викор-ня роб-го часу:
-сер.
к-ть днів роботи 1-го роб-го, чол. Дні (1/3)
-
сер. тривалість роб-го дня, часи (2а/1)
-
сер. к-ть годин роботи 1-го роб-го, чол. часи (2а/3)
|
225
7,98
1795,5
|
226,7
7,96
1864,5
|
0,7
-0,3
0,9
|
А-з
даних цієї таблиці дозволяє зробити такі висновки, що на підп-ві роб-й час
викор-ся задовільно. Про це говорить збільшення відпрацьованих чол. днів і чол.
часів 1-м роб-м, однак, тривалість роб-го.дня фактично була нижча від планової
тривалості, що привело до понаднормованих робіт. Для хар-ки викор-ня роб-го часу
1-м робочим склад-ся баланс робочого часу, де вивчаються такі показники:
•
невиходи на роботу по причинам
•
неоправданий витрачений роб-й час
•
календарний фонд роб-го часу
•
відпустки
•
лікарняні
•
тривалість роб-го дня ...
Основним
показником ПП на підп-ві явл-ся виробіток прод-ї в
розрах-ку на 1-го робітника ПВП і робочого за якийсь період.
Виробіток
характеризує рівень ПП у вартісному виразі і
визначається як відношення обсягу вир-ва пр'од-ї вироблений за якийсь період в
оптових цінах підп-ва до середньоспискової чисельності роб-ків ПВП.
ПП
= обяг випущ-ї прод-ї / чисельність ПВП або робочих
При
визнач-ні факт-ї виробітки викор-ся дані факт-го випуска прод-ї і факт-ї
чисельності. При визнач-ні планової виробітки в рах-к беруться планові дані по
обсягу і чисельності. Важливою задачею а-зу ПП є вивчення зміни рівня її
за рах-к впливу факторів.
На
ПП впливає велика к-ть факторів:
•
прямі і побічні
•
залежні і незалежні від підп-ва
•
такі, які можна визначити к-тю, та які не можна (настрій роб-ка, рівень з/п,
моральні, естетичні, природні фактори). На ПП на підп-ві впливають такі фактори
(прямі, які виражають к-ть і залежні від підп-ва):
•
зміна питомої ваги робочих в заг-й к-ті ПВП
•
зміна числа днів роботи робочого
•
тривалість роб-го дня
•
середньочас-й виробіток одного роб-го.
ПРИКЛАД:
Показники
|
По
плану
|
По
звіту
|
Зміна
абсол., в сумі
|
1.
сер.річний виробіток прод-ї ПВП
|
4320
|
4480
|
+160
|
2.
питома вага роб-х в складі ПВП
|
0,748
|
0,746
|
-0,02
|
3.
сер. число днів, відпрац-х 1-м роб-м, дні
|
225
|
227
|
+2
|
4.
Сер. тривалість роб. Дня, часи
|
7,96
|
7,98
|
+0,02
|
5.
сер. часовий виробіток 1-го роб-го, грн.
|
3,225
|
3,315
|
+0,09
|
Для
ріш-ня цієї задачі застосуємо м-д ланцюгових підстав.
Плановий
(початковий) рівень
0,748*225*7,96*3,225=4320
1-а
підстановка
0,746*225*7,96*3,225=4309
Вплив зміни питомої ваги:
4309-4320=-11
2-а
підстановка
0,746*227*7,96*3,225=4348
Вплив зміни відпрацьованих днів:
4348-4309=+39
3-я
підстановка
0,746*227*7,98*3,225=4358
Вплив зміни трив-ті роб-го дня:
4358-4348=+10
4-а
підстановка
0,746*227*7,98*3,315=4480
Вплив зміни сер.часової виробітки:
4480-4358=+122
Загальне
відхилення:
(-11)+39+10+122=+160
Результат
ПП по факторам показує, що рівень сер.річної
виробітки в порівнянні з планом збільшився на 160 грн., в т.ч. на 122 грн. за
рах-к підвищення інтенсивності праці робочого. Підп-ву потрібно збільшити
питому вагу робочих. При а-зі п.п. необх-но визначити і її вплив на обсяг
виробленої прод-ї.
Показники
|
По
плану
|
По
звіту
|
Відхил-ня
в сумі
|
1.
Обсяг випуску прод-ї, в тис. грн.
|
5222
|
5516
|
+294
|
2.
сер. чис-ть роб-ків, чол-к
|
1232
|
1236
|
+4
|
3.
сер. річний виробіток 1-го роб-ка, грн. (1/2)
|
4238,6
|
4462,8
|
+224,2
|
За
рах-к зміни чис-ті роб-ків:
4*4238,6=16954,4
грн.
За
рах-к впливу сер. річного виробітку 1-го роб-ка:
224,2*1236=277111,2
Заг-й
вплив: 16954,4+277111,2= 294000 грн.
Розток
вир-ва завжди викликає необхідність зосереджувати увагу на проблемі ефективного
викор-ня
основних вир-чих фондів.
Будь-яке
підп-во в частині викор-ня ОФ повинно йти по таким напрямкам:
1)
прискорення темпів НТП
2)
насичувати підп-ва ОФ високого техніч-го рівня
3)
найкраще використання ОФ.
Задачі
а-зу викор-ня ОФ на підп-ві:
•
перевірка забезпеченості підп-ва ОФ;
•
перевірка техніч-го стану ОФ;
•
встановлення рівня викор-ня ОФ;
•
виявлення причин недоліків викор-ня ОФ;
•
розрахування впливу викор-ня ОФ на обсяг випуску прод-ї.
Починати
а-з ОФ треба із знайомства з складом вцілому і по групах. При цьому виявляється
рух і направлення в зміні ОФ, виявлення питомої ваги пром.-вир-х ОФ ін. галузей
в загальній їх вартості на початок і кін. періоду.
На
виконання вир-чої програми безпосередньо впливають склад, стр-ра, забезпеч-ть і
викор-ня пром.-вир-х ОФ. По хар-ру участі у вир-ві прод-ї ОФ підрозділяються
на :
активні;
пасивні.
У
процесі а-зу розраховується питома вага активної і пасивної частини ОФ в
загальній вартості пром.-вир-х ОФ.
На
змінення фондовіддачі чинить вплив техніч-й стан ОФ. Техн-й стан ОФ хар-ся
коеф-том зносу, а по обладн-ню - строками експлуатації.
К
зносу = сума зносу/первісна вар-ть ОФ
На
тех-й стан ОФ чинять вплив 3 групи факторів:
1)
введення в дію нових ОФ і потужностей - розраховується як відношення вартості
нових введених ОФ до первинної вартості ОФ на кінець періоду;
2)
вибуття ОФ внаслідок старості і повного ізносу - як відношення вартості
вибувших ОФ до первісн. вартості ОФ на початок періоду;
3)
ремонт обладнання (капітальні, поточні і технічний огляд) При а-зі технічного
стану облад-ня весь парк обладнання групується по строкам його
експлуатації ( до 5 років, від 5 до 10 років, від 10 до 15 ...) і розраховується
питома вага кожної групи в загальній кіль-ті облад-ня. Оптимальним явл-ся
показник, який наближається до кінцевого строку служби облад-ня, який
передбачається для начислення аморт-ї.
Забезпеченніть
підп-ва ОФ хар-ся показниками фондоємності, фондоозброєності праці, енерго- і
електроозброєності праці наявністю, спадом і порівнянням факт-го составу
облад-ня потрібному для виконання вир-чої програми.
Фондоємність
= сума ОФ/обсяг ВП
Фондоозброєність
= сума ОФ/чис-ть робочих
Фондоозбр-ть
техніч. = сума ОФ (акт-і частини)/чис-ть робочих
Порівняння
факт-х показникіів з планов-ми або з факт-ми показниками за мин-й рік визначся
темпи і направлення зміни цих показників. Темпи росту фонду та техніч-ї
озброєності порівнюються з темпами росту п.п. При цьому темпи росту п.п.
повинні випереджати темпи росту фондо- і техн-ї озброєності, т.я. вони явл-ся
одним із факторів підвищення п.п.
Заг-м
показ-ком ефек-ті викор-ня ОФ є фондовіддача,
яка розраховується як:
Фондовіддача
= обсяг ВП/ОФ = ПП*чис-ть/фондоозбр-ть*чис-ть = ПП/фондоозброєність
Найбільш
об'єктивну оцінку фондовіддачі можна одержати, коли розглядати її у
взаємозв'язку з показниками п.п. і фондоозброєності.
ПП=
обсяг ВП/чис-ть; Обсяг ВП= ПП*чис-ть
З
наведеної формули видно, що фондовіддача знаходиться в прямій залежності від ПП
і в зворотній - від фондовіддачі праці. Це означає, що збільшення фондовіддачі
буде мати місце тільки в тому випадку, коли зріст п.п. випереджає зріст
фондооздброєнності. На практиці часто вивчають зміну фондовіддачі під
впливом 2-х факторів:
1.
зміна питомої ваги активної частини ОФ;
2.
зміна фондовід-чі на 1-ну грн. акт-ї частини ОФ.
Показники
|
По
плану
|
По
звіту
|
Відхил-ня
в сумі
|
1.
Обсяг ВП, тис. грн
|
18600
|
18750
|
150
|
2.
Сер. річна вар-ть ОФ, тис. грн
а)
активні частини,тис. грн
б)
пит. вага активної частини, у % (2а/2)
|
9090
5789
63,69
|
9101
5860
64,39
|
+11
+71
+0,7
|
3.
Число одиниць облад-ня
|
435
|
440
|
+5
|
4.
Відпрац-о стонкогодин всього, тис.
|
1646,5
|
1560,2
|
-86,3
|
5.
Фондовіддача на 1-ну грн. ОФ (1/2)
-
активні частини, тис. грн. (1/2а)
|
2,046
3,213
|
2,060
3,200
|
+0,014
-0,013
|
6.
Прод-ть
а)
1-го станка (1/3)
б)
за один станкочас (1/4)
|
42,759
11,296
|
42,614
12,017
|
-0,145
+0,721
|
Розрах-ки факторів, які
впливають на фондовіддачу:
1) зміна питомої ваги акт-ї частини ОФ
0,70*3,213/100=+0,022
2)
за рах-к зміни фондовіддачі на 1-у грн. акт-ї частий ОФ:
-0,013*64,39/100=-0,008
Загальний
вплив: 0,022+(-0,008)=0,014
Вирішальний
вплив на фондовід-чу здійснює викор-ня облад-ня по часу (екстенсивне) і по
потужності (інтенсивне).
Викор-ня
облад-ня по часу знаходиться в прямій залежності від коефіцієнту змінності роботи
облад-ня - який визнач-ся: К змін-ті = кіль-ть відпрац-х машиноднів (або
станко-часів) / загальна кіль-ть станків.
Аналізується
коеф-т змінності шляхом порівняння факт-го коеф-ту
зм-ті з план-м або з минулим роком. Ефективне викоо-ня облад-ня по потужності
хар-ся коеф-том інтенсивної загрузки та визначається : К інтенс. Загрузки=
факт-на часова продуктивность обдлад-ня/
планова або нормативна продуктивність обладнання.
Використовуючи
дані таблиці 1 необхідно визначити вплив забезпеченості і викор-ня ОФ на обсяг
ВП.
Методи:
І
метод
а)
за рахунок зміни середньої вартостіті ОФ
11*2,046=22,5
б)
за рахунок зміни фондовіддачі
0,014*9101=127,5
Загальний
вплив: 22,5 + 127,5 = 150тис.
II метод
а)
зміна кіль-ті облад-ня
5*42,759=213,0
б)
зміна продуктивності 1-го станка
-0,145*440=
-63,8
Загальний
вплив: 213,0 + (- 63,8) = 150 тис.
III
метод
а)
за рахунок зміни відпрацьованого часу
-86,3*11,296=-974,8
0,721*1560,2=1124,8
Загальний
вплив: -974,8 + 1124,8 = 150тис.
При
а-зі викор-ня облад-ня по часу (екстенсивні загрузки) і по потужності
(інтенсивні загрузки) також треба визначити вплив їх на обсяг прод-ї:
Припустимо,
що плановий коеф-т змінності роботи облад-ня становить 1,8; фактичний -1,82.
Плановий обсяг прод-ї становить 18600 тис. грн.; факт-й - 18750. Відхилення
факт-го обсягу прод-ї від планового виникло під впливом 2-х факторів:
1)
за рахунок зміни часу роботи облад-ня (екстенсивний фактор):
(Обсяг
ВП(пл) * Кзм(ф) / Кзм(пл)) - Обсяг ВП(пл)
= (18600*1,82/1,8)-18600=206,6
2)
за рахунок зміни продуктивності роботи облад-ня (інтенсивний фактор):
Обсяг
ВП (ф) - Обсяг ВП (пл) * Кзм (ф) / Кзм (пл)
= 18750-18600*1,82/1,8=-56,6
Загальний
влив: 206,6-56,6=150 тис. грн.
Ефективність
вир-ва в значній степені залежить від управління матер-ми рес-ми - планув-ня,
нормув-ня, забезпеченість, викор-ня, а також орг-ція їх зберігання. Значення
матер-х рес-в в в-ві полягає в слідуючому:
1)
витрати на матер-ні рес-си - головна частина с/в прод-ї;
2)
у вир-чі запаси входить основна частина суми власних оборотних коштів, тому
прискорення їх обіговості значний резерв в підвищенні ефект-ті;
3)
правильна орг-ція в управ-ні матер-ми рес-ми - важливий фактор ритмічності
вир-ва;
4)
правильне нормув-ня потреби в матер-х рес-х приводить до значної економії їх,
тому головна задача для удосконал-ня упр-ня матер-ми рес-ми - це зниження їх
витрат на 1-цю прод-ї, зниж-ня матеріалоємності.
В
зв'язку з цим треба покращити нормув-ня, знизити норми витрат матер-в,
упровадж-ти безвідходне вир-во, ширше викор-ти нові мат-ли, зменшити наявність
неліквідів, підвищити швидкість оборотів. Основними задачами матеріальних
ресурсів є:
1)
оцінка обгрунтованості планової потреби у матер-х рес-х;
2)
визнач-ня викон-ня плану НТП;
3)
визнач-ня забезпеченності вир-ва матер-ми рес-ми;
4)
оцінка показників викор-ня матер-х рес-в;
5)
розрах-ки впливу матер-х рес-в на випуск прод-ї;
6)
оцінка упр-ня вир-чими запасами та ін.
Джерела
інф-ції:
-звіти
про надходж-ня, витрати сировини і матеріалів, надходж-ня і витрати палива;
-звіти
про рухи комплектуючих готового виробу;
-
дані оператив-го обліку відділу постач-ня, претензійні акти, переписки з
постачальниками, звіт про с/в прод-ї, калькуляції, баланс .
Потреби
на сировину і мат-ли в вир-ві визнач-ся, виходячи з плану вир-ва прод-ї у
встановленому асортименті і передових технічно-обгрунтованих норм, їх витрат на
1-цю прод-ї. Вичислення кіль-ті матер-в, необхідних для підп-ва на план-й
рік визнач-ся слід-м способом:
Кіль-ть
матер-в за планом = нормат-на потреба в матер-х на обсяг ВП + плановий запас на
кінець року - залишок матер-в на поч-к року.
ПРИКЛАД:
Розрах-ти
неохідну кіл-ть металу, який повинен бути одержаний на плановий період
підп-вом.
1.
потреби по нормативам для викон-ня вир-чої програми -
4600
т.
2.
план-й запас на кінець року -
240
т.
3.
залишок матер-в на поч-к року - 200
т.
4.
необхідно одержати від постачальників в план-му році (1+2-3) -
4640
т.
Дані
розрах-ку показують, що підп-ву необхідно на план-й рік для викон-ня вир-чої
програми 4640 т.
матеріалу, що приймається в плані матер.-технічного постачання.
А-з
викон-ня плану забезпеч-ті підп-ва матер-ми необхідно вести в такому
напрямку:
1)вивч-ня
даних надходжень від постачальників матер-в в порівнянні з виділеними фондами;
2)перевірка
рівномірності надходж-ня (кварталам, місяцям, тобто відповідно з строками
поставок);
3)встановлення
комплектності постач-ня;
4)визнач-ня
якості надходж-ня матер-в.
Аналіз
використання матеріалів провод-ся в 2-х напрямках:
-
по окремим видам виробів, а також вцілому по всьому випуску тов-ї прод-ї. При
а-зі викор-ня матер-в на 1-цю виробів викор-ся показник матеріалоємності.
Для а-зу матеріалоємності 1-ці вироба залучають звітну кальк
ПРИКЛАД:
Показники
|
По
плану
|
фактично
|
Відхил-ня
в сумі
|
1.прямі
матер-ї витрати (всього) в тому числі:
-
сировина і мат-ли за різницею відходів
-
покупні вироби і напівфаб-ти
-паливо
і енергія на тех-і потреби
|
80,75
10,27
69,23
1,25
|
81,81
11,35
69,23
1,23
|
+1,06
+1,08
-
-
-0,02
|
2.
матер-ні витрати в комплексних статтях
|
6,02
|
5,99
|
-0,03
|
3.
всього мат-х витрат (1+2) 86,77
|
87
|
80
|
+1,03
|
4.
повна с/в вироба
|
116,3
|
116,1
|
-0,2
|
5.
оптова ціна
|
130
|
130
|
-
-
|
6.
доля мат-х витрат в с/в (3/4)
|
75,2
|
75,4
|
+0,2
|
7.
матеріалоємність (3/5)
|
67,3
|
67,3
|
-
-
|
Матеріалоємність
вироба в порівнянні з планом не змінюється. Це говорить про те,
що
підп-во довго не переглядало норм витрат на цю прод-ю. А може ще застосовувало
більш дорожчий вид сировини і матер-в хоча с/в знизилась на 20 коп. і підп-во
одержало більше прибутку чим було заплановано. Зниж-ня с/в було за рахунок
інших калькул-х статей. Загальним показником викор-ня матер-в на всю прод-ю
служить також показник матеріалоємності як віднош-ня мат-х витрат на обсяг
прод-ї. Зворот-й показник матеріалоємності є матеріаловіддача.
ПРИКЛАД:
Показники
|
По
плану
|
По
звіту
|
Відхил-ня
в сумі
|
1.
обсяг випуску прод-ї, тис. грн.
|
18600
|
18750
|
+150
|
2.
мат-ні витрати, тис грн.
|
12471
|
12636
|
+165
|
3.
матеріалоємність тов-ї прод-ї. коп. (2/1)
|
0,670
|
0,674
|
+0,004
|
4.
вихід про-ї з 1-ї грн. Викор-х мат-х витрат (матеріаловіддача) (1/2)
|
1,492
|
1,483
|
-0,009
|
Дані
таблиці показують, що мат-ні витрати зросли в порівнянні з планом на 165 тис.
грн.
Відповідно
зросла матеріалоємність на 0,004 коп.
Щодо
впливу факторів на змінення окремих видів матер-х рес-в, то тут треба
аналізувати витрати мат-лів
під впливом норм і цін.
ПРИКЛАД:
Вид
|
По
плану
|
По
звіту
|
Відхил-ня
|
мат
|
|
|
|
|
|
|
|
В
т. числ
|
і
за рах-к
|
-лу
|
к-ть
|
ціна
|
сума
|
к-ть
|
ціна
|
сума
|
всього
|
норм
|
цін
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
В
|
9
|
10
|
А
|
5
|
10
|
50
|
6
|
10
|
60
|
+10
(7-4)
|
+10
(5-2)*3
|
0
(6-3)*5
|
5.Аналіз впливу матеріальних ресурсів на
обсяг ВП.
Як
завжди ми проводимо а-з рес-в, а потім розраховуємо вплив фактів на обсяг в-ва.
З браку забезпеч-ня і викор-ня мат-х рес-в та їх вплив на обсяг ВП розглянемо 2
варіанти (див.табл.1) І варіант а) вар-ть мат-х
рес-в 165*1,492=+259,7
б)
матеріаловіддача -0,009*12636=-109,7
Сума:
+150.000
II
варіант
а) вар-ть мат-х рес-в
(12636/0,67)-18600=+259,7
б)
зміна матеріалоємності 18750-(12636/0,67)=-109,7
Сума:
+150.000
Зведені
підрах-ки резервів збільш-ня обсягу в-ва:
Ми
розглянули а-з 3-х видів рес-в: трудові рес-си, ОФ, матер-ні рес-си. По кожному
із 3-х видів рес-в підрахували вплив факторів на обсяг ВП. Задача стоїть в
тому, щоб підрахувати зведені резерви вип-ку прод-ї за рахунок 3-х видів рес-в.
Трудові
рес-си
а) зміна чисельності
б)
зміна п.п. 20.000 грн.
Основні
фонди
а)
сума ОФ
б)
фондовіддача 10.000 грн.
Матер-і
рес-и
а)
сума матер-х рес-в
б)
матеріаловіддача 30.000 грн
|
Додавати
ці суми не можна, т.я. випуск про-ї можливий при одночасній наявності всіх
3-х рес-в в-ва.
Додатковий
випуск прод-ї буде обумовлюватись найменшою сумою резервів, тобто 10.000 грн.
|
Резерв
випуску прод-ї 10т. грн.
Додатковий випуск прод-ї при умові ліквідації браку 15 т. грн. За рах-к
підвищ-ня якості 20 т.
грн. Комплектний (комплексний) резерв випуску прод-ї 45т. грн. (10т.грн. + 15т.
грн. +20т. грн. = 45т. грн.)
Задачі
аналізу:
1.Визнач-ня
обоснованості плану реаліз-ї;
2.Оцінка
викон-ня плану по обсягу реаліз-ї і строкам реаліз-ї;
3.Визнач-ня
факторів, які впливають на зміну реаліз-ї;
4.Виявлення
резервів збільш-ня обсягу реаліз-ї;
5.Розробка
заходів по ліквідації недоліків і викор-ня виявлених резервів. Джерела
аналізу:
•Звіт
про продукцію;
•Баланс;
•Додаток
до балансу;
•Дані
про відгрузку прод-ії;
•Розрахунки
з покупцями.
При
а-зі обсягу реаліз-ї необхідно розрізняти такі поняття як реалізація, поставка
і відгрузка.
Реалізація
- це момент надходження грошових коштів на
розрахунковий рахунок підп-ва за відгружену
прод-ю.
Поставка
- це дата в накладной на сдачу прод-ї транспортними органами або органами
зв'язку
або дата накладної на відпустку готової прод-ї споживачу на місці.
Відпустка
- дата на накладной на сдачу готової прод-ї.
Особливих
різниць між поставкою і відгрузкою нема, але є різниця в обліку, тому рівняння
між
ними ставити не можна.
Перед
тим, як приступити к а-зу спочатку визнач-ся наскільки правильно в плані
закладено обсяг реаліз-ї,
як він узгоджений з планом випуску прод-ї і зміною його залишків.
Перевірка
правильності даних по реаліз-ї прод-ї і її випуску проводиться шляхом складання
балансу готової прод-ї.
Показники
|
По
плану
|
По
звіту
|
1.
залишки нереаліз-ї прод-ї на початок року (гот.прод-я, товари відгружені і на
відповід-му збереж-ні)
|
1582
|
1862
|
2.
Випуск товарної прод-ї (залишки, виявлені інвентариз-ю, дооцінка гот-ї
прод-ї)
|
21700
|
22062
|
Всього
|
23282
|
23984
|
3.
Реаліз-на прод-я (не достача і збитки від зіпсув-ня прод-ї на складах)
|
21782
|
22262
|
4.
Залишки нереаліз-ї прод-ї не кінець року (готова прод-я, товари відгружені і
товари на відповідаль-му збереж-ні, зниж-ня цін на гот-у прод-ю)
|
1500
|
1562
|
Всього
|
23282
|
23924
|
Складений
баланс тов-ї прод-ї показує, що план по обсягу реаліз-ї сформований правильно.
Він узгоджений з випуском прод-ї та її залишками, тобто, як бачимо, тут є рівність
між залишками на початок року і обсягом прод-ї та залишками на кінець року і
обсягом реаліз-ї.
А
коли не буде цієї рівності, то можна сказати, що план помилковий або підп-во не
правильно провело інвентаризацію гот-ї прод-ї, дооцінки або зниж-ня ціни на цю
прод-ю або на підп-ві є приписки.
На
зміну обсягу реаліз-ї вплив-ть 2 фактори:
1. Зміни
обсягу випуску тов-ї прод-ї;
2. Зміна
залишків нереаліз-ї прод-ї.
Обсяг реаліз-ї = 3 п.р. + Обсяг ВП + 3 к.р.
ПРИКЛАД:
|
План
|
Звіт
|
Відхил-ня
|
Реаліз-я
|
21782
|
22262
|
+480
|
Обсяг
ВП
|
21700
|
22062
|
+362
|
Різниця
|
+82
|
+200
|
+118
|
З
приведених даних видно, що збільш-ня обсягу реаліз-ї на 480 т.грн. було
досягнуто за рахунокк росту тов-ї прод-ї, тобто на 362 т.грн. і зниж-ня залиш-в
нереаліз-ї прод-ї на 118 т.грн.
А-з
приведених даних дозволяє зробити висновок, що основним резервом збільш-ня
обсягу реаліз-ї є покращення орг-ції в-ва і, перш за все, забезпеч-ня
ритмічності випуску прод-ї на протязі всього року.
При
умовах ритмічності випуску прод-ї, особливо в 4-му кварталі звітного року, за
рахунок доведення залишків гот-ї прод-ї до встановленого нормативу і зниж-ня
залиш-в товарів відгружених, обсяг реаліз-ї міг би значно зрости на 162 т.грн.
(1662-1500=162 - з балансу тов-ї прод-ї).
Ритмічність
реаліз-ї тов-ї прод-ї хар-ся коеф-м ритмічності, як віднош-ня суми факт-го
обсягу реаліз-ї в межах не вище планового рівня до суми планового обсягу
реаліз-ї. При а-зі обсягу реаліз-ї також треба
звернути увагу на іншу реаліз-ю. Ця реаліз-я на підп-ві планується і витікає із
вир-чої діяль-ті, направленої на допомогу послуг непромислового хар-ру і на
реаліз-ю зверхнормат-х і зайвих матер-х цінностей.
При
а-зі викон-ня плану реаліз-ї враховується виконання плану по всьому обсягу
реаліз-ї прод-ї, а й викон-ня плану реаліз-ї по можливим видам прод-ї. А-з цих
показників проводиться по матеріалам бухгалтерського або оперативного звіту.
Асорт-т
прод-ї
|
По
плану
|
По
звіту
|
Поставка
в рах-к план-го асорт-ту
|
Викон-ня
план-х поставок, у %
|
А
|
265
|
267
|
265
|
100
|
Б
|
52
|
50
|
50
|
96,2
|
В
|
6
|
6
|
6
|
100
|
Крім
викон-ня плану поставок окремих видів прод-ї необх-о розглянути івикон-ня плану
реаліз-ї по окремим покупцям
Закінчується
а-з обсягу реаліз-ї визнач-ням резервів збільш-ня реаліз-ї прод-ї. Резерви
треба шукати по таким показникам:
1)
Викор-ня резервів по обсягу ВП;
2)
Скорочення запасів гот-ї прод-ї на складі;
3)
Зниження залиш-в товарів відгружених, неоплачених в строк покупцями;
4)
Зниж-ня залишків відгружених товарів на відповідному збереж-ні у покупців.
Собівартість
представляє собою витрати підп-ва на вир-во і
реаліз-ю прод-ї.
В
цьому показникові зараховуються витрати використання труд-х, матер-х, основних
фондів, фінансових ресурсів, витрати підп-ва, направлені на упровадження нової
тех-ки, удосконал-ня вир-ва і праці, ліквідацію збитків.
В
плануванні і обліку с/в прод-ї застос-ся групування по елементам витрат і
калькулним статтям витрат.
В
групув-ні по елементам всі витрати включно і
комплексні, розподіл-ся по видам, що характерізують їх економ-й зміст, тобто
групув-ня витрат по економ-м елементам показує, які види засобів витрачені на
вир-во. Таке групув-ня явл-ся одинаковим і обов'язковим для застос-ня у всіх
галузях пром-ті. Витрати на в-во груп-ся по елементам:
•
Сировина і основні матеріали;
•
Допоміжні матеріали (4-5%);
•
Паливо (4-5%);
•
Енергія (3-4%);
•
Амортизація (6-8%);
•
3/п(14-15%);
•
Інші витрати (2-3%).
Групув-ня
с/в по калькул-ним статтям показує місце і ціль
виникнення тих чи інших витрат. Вона показує, які витрати йдуть на виготовл-ня
одиниці прод-ї і вцілому на весь випуск. Для кожної галузі, враховуючи
особливості техніки, технології і орг-ції вир-ва класиф-я по статтям витрат
буде різна. Типове групув-ня с/в по статтям витрат вкл-є види витрат:
·
Сировина і матеріали;
·
Зворотні відходи (віднім-ся);
·
Покупні вироби і напівфаб-ти;
·
Паливо, енергія на технол-і потреби;
·
Основна з/п в-чих роб-ків;
·
Допоміжна з/п в-чих роб-ків;
·
Відрах-ня на соц-е страх-ня;
·
Витрати на освоєння в-ва;
·
Витрати на утрим-ня і експлуат-ю
обладнання;
·
Цехові витрати;
·
Загально-заводські витрати;
·
Збитки від браку;
·
Інші в-чі витрати;
·
Позав-чі витрати.
Задачі
аналізу с/в про-ї:
1)
Оцінка обгрунтов-ті плану по с/в прод-ї вцілому, по статтям витрат і окремим
виробам;
2)
Вичвлення впливу на с/в прод-ї окремих факторів;
3)
Виявлення невикористаних резервів подальшого зниження витрат на вир-во і
встановлення шляхів їх використання.
Джерела
інф-ціїдля а-зу с/в прод-ї:
1)
Форми річної і періодичної звітності по с/в прод-ї;
2)
Норми витрат сировини і матеріалів;
3)
Норми витрат на з/п;
4)
Калькуляція виробів.
Дані
про витрати на вир-во за якийсь період показують всі витрати підп-ва по
економічним елементам. Плановий кошторис витрат на в-во по екон-м елементам
склад-ся по підп-ву на рік з розшифровкою по кварталам. Фактичні витрати на
вир-во визначаються по підп-ву кожний місяць.
Кошторис
витрат на вир-во склад-ся по підп-ву без поділу
по виробам. В зв'язку з цим відсутня можливість перерахунку кошторису на факт-й
обсяг і асорт-т прод-ї. По цій причині абсолютна різниця витрат по кожному
елементу не може роздивлятися як економія або перевитрати по с/в прод-ї. Разом
з цим дані про витрати дозволяють аналізувати зміни стр-ри с/в прод-ї по
економ-м елементам. Вивч-ня стр-ри затрат на вир-во дозволяє вияснити
зміни, які виникають на даному підп-ві в порівнянні з планом.
ПРИКЛАД:
Елементи
витрат
|
Пит.
вага витрат у % за минулий рік
|
Звітний
рік
|
Відхилення
в питомій вазі
|
Пла
н
|
Факт
|
Від
плану
|
Від
мин. року
|
Сума,
тис.грн.
|
Пит.
вага
|
Сума,
тис. грн.
|
Пит.
вага
|
1.
сировина і осн-і мат-ли
|
27,2
|
1251,1
|
25,5
|
1470,6
|
26,5
|
+1,0
|
-0,7
|
2.
покупні вироби і н/ф
|
14,8
|
898,7
|
18,3
|
941,4
|
17,0
|
-1,3
|
+2,2
|
. . .
. . . . .
. . .
. . . . .
. . .
. . . . .
Всього
витрат
|
100
|
4908,9
|
100
|
5552,6
|
100
|
-
-
|
-
-
|
Порівняння
факт-ї питомої ваги ек-х елементів на в-во з плановою стр-рою, а також з мин-м
роком дозволяє виявити основні причини зміни стр-ри. Відхил-ня можуть
виникати за рах-к змін:
·
Номенклатури прод-ї;
·
Норм витрат.
Загальна
оцінка с/в всієї тов-ї прод-ї за рік вцілому або за інші переіоди оцінюється по
даним наявності економії або перевитрат.
ПРИКЛАД:
На
підп-ві звітні дані по с/в були такими:
1.Повна
с/в по плану - 14864 т. грн.
2.Повна
планова с/в тов-ї прод-ї перерах-на на факт-й випуск і асорт-т - 14926 т. грн.
3.Факт-а
с/в тов-ї прод-ї - 14896 т. грн.
4.%
викон-ня плану по тов-й прод-ї - 100,833 т. грн.
Загальна
зміна с/в тов-ї прод-ї за рік = 14896-14864 =+32 - перевитрати
На
зміну с/в прод-ї впливають фактори:
•
зміна обсягу в-ва (14864*0,833)/100 =+124
•
зміна стр-ри і асорт-ту прод-ї 14864-14926=-62т. грн.
•
зміна рівня витрат с/в одиниці прод-ї кожного виду 14896-14926 =-30
Загальний
вплив: -30+(-62)+ 124 =+32
Одним
із узагальнюючих показників характерізуючих господарську діяль-ть підп-ва,
рівень с/в і рівень рентаб-ті явл-ся Витрати на 1-у грн. тов. прод-ї = с/в
тов. прод-ї в оптових цінах \ тов-ї прод-ї в оптових цінах.
Цей
показник забезпечує узв'язку плану і звіту по с/в
прод-ї з прибутком, дозволяє слудкувати за динамікою зниж-ня с/в за ряд років.
Відхил-ня
факт-х витрат на 1 грн. тов-ї прод-ї від план-х залежить від:
•
зміни стр-ри виготовленої прод-ї,
•
рівня витрат с/в 1-ці прод-ї,
•
зміни оптових цін на готову прод-ю, сировину, мат-ли, паливо, напівфаб-ти.
ПРИКЛАД:
1.
Витрати на 1 грн. тов-ї прод-ї по плану - 82,58
коп.
2.
Витрати на 1 грн. тов-ї прод-ї, виходячи з факт-го випуску та асорт-ту - 82,23
3.
Витрати на 1 грн. тов-ї прод-ї в цінах, прийнятих в плані - 82,17
4.
Витрати на 1 грн. тов-ї прод-ї в факт-о діючих цінах - 82,16
А-з
витрат на 1 грн. тов-ї прод-ї поч-ся з
співставлення факт-х показ-ків з план-ми. З наших даних видно, що факт-і
витрати на 1 грн. тов-ї прод-ї знизились в порівн-ні з планом на величину -
0,42 (82,16-82,58).
Фактори:
1)
за рах-к зміни стр-ри прод-ї
82,23
- 82,58 = -0,35
2)
за раз-х зміни впливу зміни рівня витрат у с/в од-ці кожного виду прод-ї
82,17-82,23
=-0,06
3)
за рах-к зміни опт-х цін на гот-у прод-ю, сировину, мат-ли і т.і.
82,16-82,17
=-0,01
Загальний
вплив: -0.35 + (-0.06) + (-0.01) = -0.42
Витрати
сировини і осн-х мат-в віднос-ся безпосередньо на с/в прод-ї, а витрати
додоміж-х мат-в розпод-ся між окремими видами прод-ї пропорційно. Матеріальні
витрати с/в вісієї тов-ї прод-ї, а також 1-ці виробів представлені калькул-ми
статтями:
1)
сировина і мат-ли, зворотні відходи (віднім-ся),
2)
покупні вироби і напівфаб-ти,
3)
паливо і енергія на технол-ї цілі.
Осн-ми
факторами, які впливають на розмір прямих мат-х витрат - зміна
обсягу випуску прод-ї, зміна стр-ри прод-ї, зміна рівня витрат с/в од-ці п
род-ікожн ого виду.
Показники
|
Матеріальні
витрати
|
Відхиллення
|
На
факт-й
випуск
тов-ї
прод-ї
|
Всього
|
В
т.ч. за рахунок
|
По
плану
|
По
план-й стр-рі
|
По
план-м нормам і факт-й стр-рі
|
По
звіту
|
Обсягу
прод-ї
|
Стр-ри
|
Рівня
витрат
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
Сировина
і мат-ли
|
1093
|
1102,8
(по плану * %вик. плану)
|
1102
|
1280
|
+187(5-2)
|
9,8
(3-2)
|
-0,8
(4-3)
|
+1,78
(5-4)
|
Покупні
вироби і н/ф
|
1123
|
11233
|
11218
|
11021
|
-92
|
+110
|
-15
|
-187
|
.
.
|
.
.
|
.
.
|
.
.
|
.
.
|
.
.
|
.
.
|
.
.
|
.
.
|
Всього
прямих мат-х витрат
|
12124
|
12243,8
|
12227
|
12239
|
+115
|
+120,6
|
-15,6
|
+12
|
З
таблиці видно, що всього по мат-м витратам на підп-ві допущено перевитрат на
суму 115 тис.грн., основна доля витрат припадає на сировину і мат-ли - 187
тис.грн. Скороч-ня мат-х витрат відбулося за рах-к покупних виробів і,
напівфабрикатів на суму 92 тис.грн. Якщо розглядати окремо фактори по всім
прямим мат-м витратам, то видно, що за рахунок фактору зміни обсягу прод-ї
відбулися перевитрати на 120,6 тис.грн. По змінній стр-рі прод-ї була економія
мат-лів на 15,6 тис.грн. А по факторам рівня витрат також були перевитрати на
12 тис.грн.
Висновок:
Збільш-ня прямих мат-х витрат пояснюється ростом випуску прод-ї.
В
с/в-ті товарної прод-ї з/п-та показана в таких статтях:
•
основна з/п вир-чих роб-ків,
•
допоміжна з/п вир-чих роб-ків,
•
відрахування на соціальне страхування.
В
1-й статті план-ся і враховується з/п відрядних
роб-ків, почасових роб-ків, ІТР зайнятих безпосередньо виготовленям прод-ї.Сюди
вкл-ся доплати по відрядно-преміальним сис-мам оплати праці і премії робочих
почасовиків. По цій статті також враховується плата за додаткові операції,
непередбачені технологічним процесом.
По
2-й статті врахов-ся виплати, передбачені
законод-вом по праці за невідпрацьований на вир-ві час, оплата відпусток, плата
пільгових часів підліткам, плата часів за викон-ня держ зобов'язань.
Пропорційно
основній і додатковій з/п провод-ся відрах-ня на соцстрахування. В першу
чергу аналізуються показники осн-ї і додатк-ї з/п роб-ків в порівнянні факт-х
даних з плановими.
ПРИКЛАД:
Статті
витрат
|
План
|
Факт
|
Відхилення
|
Для
окремих
статей
у с/в про-ї, %
|
в
сумі, тис.грн
|
в%
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
Основна
з/п в-чих роб-ків
|
1091
|
1104
|
+13
|
+1,19
|
0,075
(13/17232)
|
Додаткова
з/п в-чих роб-ків
|
79
|
88
|
+9
|
+11,39
|
+0,052
(9/17232)
|
Відрах-ня
на соц-е страх-ня (4%)
|
164
|
161
|
-3
|
-1,83
|
-0,017
(-3/17232)
|
Повна
с/в
|
17219
|
17232
|
+13
|
0,075
|
-
-
|
З
показ-в таблиці видно, що на підп-ві у звітньому році фактичні дані абсол-ї
величини основної і допом-ї з/п вир-чих роб-ків перевищили планові відповідно
на 13 тис.грн. і 9 тис.грн.
По
статті на соцстрахування видно зменш-ня факт-х даних в порівнянні з план-ми на
З тис.грн.
Висновок:
не всі показники впливають позитивно на зинж-ня с/в прод-ї.
На
відхил-ня рівня факт-хвитрат від рівня планових по вказаним статтям впливають
слідуючі
фактори -
•
зміна обсягу прод-ї,
•
зміна стр-ри прод-ї,
•
зміна рівня витрат с/в прод-ї кожного виду.
Статті
витрат
|
По
плану
|
Витрати
на з/п
|
Відхилення
|
По
план-м
нормам
|
На
факт-й випуск
|
Всього
|
Втому
числі
|
По
план-м нормам та факт-й стр-рі
|
По
звіту
|
Обсяг
ВП
|
Стр-ри
|
Рівня
витрат
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
Основна
з/п в-чих роб-ків
|
1091
|
1122
|
1100
|
1104
|
+13(5-2)
|
+31(3-2)
|
-22(4-3)
|
+4(5-4)
|
Приведені
дані показують, що підвищ-ня обсягу в-ва прод-ї збільшило витрати на з/п, поряд
з цим зміни стр-ри прод-ї викликало зниж-ня внаслідок чого виникла економія по
з/п. Вся сук-ть впливу факторів, на основі яких рівень факт-х витрат на з/п
вир-чих робітників можна звести до наступних загальних положень:
відхилення
факт-ї трудомісткості від планової, - відхил-ня від діючих технологій і
нормативних умов роботи при вир-ві прод-ї, неврах-і док-ми відхил-ня в обліку
виробітки, помилкове визначення кіл-ті виробленої прод-ї, неврахований брак,
загублені вироби, приписки.
Серед
статей витрат значне місце займають витрати по обслуг-ню в-ва і упр-ня.
До
них віднос-ся:
•
витрати на утрим-ня та експлуат-ю обладнання,
•
цехові витрати,
•
загальнозаводські витрати.
Об'єднання
цих витрат в одне поняття зв'язано з тим, що всі вони явл-ся комплексними і
належать розподілу між видами виробленої прод-ї посереднім умовним шляхом.
Якщо
виходити з техніко-еконо-го. змісту цих витрат, то перший з них - витрати на
утрим-ня та обслуг-ня обладн-ня зв'язані з утрим-ням засобів праці, які беруть
участь у вир-чому процесі і тому віднос-ся до основних витрат. А інші - цехові
і загальнозаводські витрати зв'язані з упр-кими і госп-ми витратами і тому
віднос-ся до основних витрат.
Для
оцінки заг. розділів комплексних витрат, стр-ри необх-о викор-ти їх динаміки і
показники:
1.
стр-ра витрат по обслуг-ню в-ва і упр-ня,
2.
витрати по упр-ню і обслуг-ню в-ва на 1 грн. тов. прод-ї,
3.
пит. вага у повній с/в тов. прод-ї,
4.
співвіднош-ня темпів росту, комплексних витрат і темпів обсягу вир-ва,
5.
витрати по обслуг-ню і упр-ню в-ва в кальк-них статтях окремих виробів
№
|
Показники
|
Минулий
рік
|
Звітний
рік
|
По
плану
|
Фактично
|
По
плану
|
Фактично
|
Сума
|
пит.
вага в с/в,%
|
Сума
|
пит.вага
в с/в,%
|
Сума
|
пит.
вага в с/в, %
|
сума
|
пит.
вага в с/в, %
|
1
|
Витрати
на утрим-ня і експл-ю обладн-ня
|
1654
|
10,01
|
1665
|
9,87
|
1768
|
10,26
|
1911
|
11.08
|
2
|
Цехові
витрати
|
813
|
4,92
|
644
|
3,01
|
819
|
4,75
|
585
|
3,39
|
3
|
Заг.заводські
витрати
|
950
|
5,74
|
911
|
5,40
|
992
|
5,76
|
927
|
5,37
|
4
|
Всьго
витрат (1+2+3)
|
3417
|
20,67
|
3220
|
19,08
|
3579
|
20,78
|
3423
|
19,84
|
5
|
Повна
с/в тов-ї прод-ї
|
16523
|
-
-
|
16860
|
-
-
|
17219
|
-
-
|
17232
|
-
-
|
6
|
Обсяг
товарної прод-ї
|
-
-
|
-
-
|
18856
|
-
-
|
19450
|
-
-
|
19616
|
-
-
|
7
|
Розмір
комплексних статей на 1 грн.тов-ї прод-ї
|
-
-
|
-
-
|
(3220
/ 18856) 0,170
|
-
-
|
-
-
|
-
-
|
0,174
|
-
-
|
Дані
таблиці показують, що витрати на обслуг-ня вир-ва і упр-ня займають значну пит.
вагу у с/в прод-ї (4). Так за 2 роки витрати по плану були 20,68 і 20,78.
Фактично вони зменшились і були 19,09 і 19,84 у повній с/в тов-ї прод-ї. Це
позитивне явище, т.я. ці витрати зменшились. Однак, коли розглядати окремі
статті, то зниження було по цеховим і заг.заводським витратам, а витрати на
обслуг-ня та експл-ю обладн-ня перевищили планові.
Склад
статей по комплексним витратам:
1) витрати
на утримання і експл-ю облад-ня
• амор-я
облад-ня і тр-ртних
зас-в не залежить від обсягу в-ва
прод-ї і
вони явл-ся умовнопостійними,
• експл-я,
поточний ремонт
облад-ня і
тр-ртних зас-в,
• внутрішнє
переміщ-ня вантажів,
• знос
малоцінних і . швидкознош-х інструментів.
2) цехові
і заг.заводські витрати
• з/п роб-ків
апарату упр-ня,
• утрим-ня осн.
зас-ь,
• витрати на
поточний ремонт, досліди і випробування,
• утрим-ня
транспорту,
• витрати на
відрадження,
• витрати на
охорону праці.
Серед
цехових і заг.заводських витрат при а-зі необхідно виділити непродуктивні
витрати і неоправдані
витрати.
Непродуктивні
витрати в цехових витратах - збитки від
простоїв, від псування матер. цінностей при зберіг-ні їх в цехах, нестача
матер. цінностей і незаверш-ї прод-ї.
Непрод-і
витрати в заг.заводських витратах - псування
матер. цінностей при зберіг-ні на заводських складах, нестача матер. цінностей
на цих же складах.
Неоправдані
витрати - перевитрати на утрим-ня і поточний
ремонт будівель і споруд, інвентаря заг.заводського признач-ня.
Позав-чі
витрати склад-ся з статей:
1.
витрати на тару і упаковку прод-ї, рекламу, вивчення ринку,
2.
витрати на тр-ровку прод-ї, завантажно-розвантажувальні роботи, доставка,
3.
комісійни й збір - відрахування збутовим організаціям.
Прибуток
- це грошових доход, який утворюється в результаті вир-чо-господ-ї. діяль-ті.
ПРИБУТОК
= обсяг реаліз-ї - витрати на вир-во прод-ї.
На
підп-ві прибуток виконує такі основні ф-ції:
•
ф-ція для оцінки підсумків діяль-ті підп-ва,
•
ф-ція розподілу (розподілу доходу між підп-вом і державою, підп-вом і галуззю,
підп-вом і його роб-ми, між сферою матер-го вир-ва і нев-чою сферою),
•
ф-ція джерела утворення фондів еконо-го. стимулювання.
Загальна
сума прибутку - балансовий прибуток підп-ва, одержаний в рез-ті всієї
його в-чої, госп-ї і фін-ї діяль-ті.
Це
якісний показник і він склад-ся з прибутку від реаліз-ї тов-ї прод-ї, прибутку
від ін. реаліз-ї і послуг непром-го хар-ру, позареаліз-х рез-тів (прибутків,
збитків). Вказані складові частини
балансового прибутку мають самостійне знач-ня для оцінки д-ті підп-ва, т.я вони
форм-ся
по різним причинам.
Показники
|
мин.
рік
|
Звітний
рік
|
відхилення
|
план
|
факт
|
план
|
факт
|
1.
ПР від реаліз-ї тов. прод-ї, тис. грн.
|
2207
|
2251
|
2352
|
+145
|
+101
|
2.
ПР від ін реаліз-ї
|
--
|
--
|
--
|
--
|
3.
позареаліз-й ПР
|
55
|
--
|
36
|
-19
|
+36
|
4.
позареаліз-і збитки
|
-24
|
--
|
-21
|
+3
|
-21
|
Балансовий
прибуток
|
2238
|
2251
|
2367
|
+129
|
+116
|
Дані
таблиці показують, що прибуток від реаліз-ї прод-ї явл-ся головним елементом в
складі балансового прибутку. По підп-ву балансовий прибуток збільш-ся в
порівнянні з планом на 116 тис.грн., а з мин. роком на 129 тис. грн., але
збитки від позареаліз-х резуль-тів понизили балансовий прибуток на 21 тис.грн.,
хоча за позареаліз-ні прибутки підп-во одержало 36 тис.грн. А-з балансового
прибутку за 2 роки показує, що підп-во і в рівній мірі постачальники не
достатньо сурово викон-ть договірну дисципліну і тому мають збитки
Ведуча
роль в формув-ні балансового прибутку належить
Прибутку
від реаліз-ї тов-ї прод-ї = обсяг реалізації - с/в реалізованої прод-ї.
ПР=V-с/в
Для
а-зу показників прибутку від реаліз-ї викор-ся такі дані.
Показники
|
по
плану
|
по
плану на факт-о реаліз-у прод-ю
|
по
звіту
|
1.
В-ча с/в
|
16817
|
17070
|
16918
|
2.
Позав-чі витрати
|
182
|
184
|
209
|
3.
Повна с/в реаліз-ї прод-
|
16999
|
17254
|
17127
|
4.
Виручка від реаліз-ї
|
19250
|
19483
|
19479
|
5.
Прибуток (4-3)
|
2251
|
2229
|
2352
|
План
V реаліз-ї (шт.) 2.000
Собівартість
1 шт., грн. 12,50
Опт.
ціна 1 шт., грн. 14,00
ПРза
1 шт... грн. 1,50
Звіт
V реаліз-ї, шт. 1.900
Собівартість
1 шт., грн. 12,00
Опт.
ціна, грн. 14,00
ПР
за 1 шт. 2,00
Графа
1 "По плану"
Собівартість
- 2000*12,50=25.000
Виручка
- 2.000*14,00=28.000
Прибуток
- 28.000-25.000=3.000
Графа
2 "По плану на факт-й випуск"
Собівартість
- 1.900*12,50=23.750
Виручка
- 1.900*14,00=26.000
Прибуток
- 26.000-23.750=2.850
Графа
3 "По звіту"
Собівартість
- 1.900*12,00=22.700
Виручка
- 1.900*14,00=26.600
Прибуток
- 26.600-22.700=3.800
Зміна
прод-ї від реаліз-ї тов. прод-ї аналіз-ся під впливом наступних факторів:
1.
зміна обсягу реаліз-ї
2.
зміна с/в реаліз-ї прод-ї, в т.ч. за рах-к зміни позав-чих витрат і в-чої с/в
3.
зміна асортименту і стр-ри прод-ї
4.
зміна оптових цін
У
нашому прикладі на 101 тис. грн. (2.352-2.254)
Розрах-ки
факторів:
І
Вплив зміни обсягу реаліз-ї на прибуток
визн-ся множенням показ-ків план.
суми прибутку на % відх-ня
обсягу реаліз-ї від плану
(19.479/19.250)*100=101,2
(2.251*1,2)/100=+27.000 грн.
Такий
зріст прибутку за рах-к збільш-ня обсягу реаліз-ї ставиться в позит. підп-ву.
II
Вплив на розмір прибутку с/в реаліз-ї прод-ї
визнач-ся порівнянням показників факт. с/в
з показ-ми по плану на факт-о реаліз-ну прод-ю (графа 2).
При
а-зі
визнач-ся окремо вплив вир-чої
с/в і позав-чих витрат.
III
Вплив в-чої с/в
16.918-17.070=+152
ПР = Vреаліз-ї - с/в
Від
позав-чих витрат прибуток зменш-ся на 25 тис. грн. (209-184). всього за рах-к
зниж-ня повн. с/в реаліз-ї прод-ї одержано зверхплан. прибуток 127 тис. грн.
(152-25).
Одержаний
прибуток за рахунок зниж-ня с/в прод-ї розцінюється позитивно і ставиться в
заслугу підп-ва.
IV
На розмір прибутку впливають структурні зрушення в складі прод-ї. Внаслідок
зміни стр-ри прод-ї прибуток зменш-ся на 49 тис. грн.
2.229
- (2.251 *101,21 )/100=-49.тис. грн.
Якщо
стр-рні зрушення ведуть до збільш-ня суми прибутку, то це ставиться в позит.
підп-ву, лише при умовах повного викон-ня плану по асортименту.
V
На прибуток впливають і оптові ціни. Цей фактор
розрах-ся як різниця між показ-ми звіт. і план. виручки від реаліз-ї, перерах-ї
факт. випуск, за рах-к цього фактору Прибуток зменш-ся на 4 тис. грн.
(19.479-19.483).
збільш-ня
або зменш-ня прибутку за рахунок зміни цін на ставиться підп-ву в провину.
Заг.
сума прибутку чи вплив становить 101 тис. грн. (127+27+(-49)+(-4)).
Прибуток
від ін. реаліз-ї планується. Він включає в себе
дані про: реаліз-ї, прод-ю с/г, прод-ю виготовлену з відхил-нями від
стандарту і технологій виготовлення заготівельними органами, реаліз-ю
зверхнормат-х і лишкових мат. цінностей.
Прибуток
(збиток) від ін. реаліз-ї представляє собою різницю між обсягом і с/в про-ї.
Позареаліз-і
рез-ти представляють собою різні доходи і витрати
підп-ва.
В
склад позареаліз-го підп-ва входять:
•
доходи від експлуатації житл. комун, госп-ва; від сдачі в оренду осн. засобів,
•
суми, одержані від штрафів, пені, неустоєк у зв'язку з невикон-ням договірних
зобов'язань; за поруш-ня умов перевозок всіма видами тр-рту і по недопоставкам
прод-ї.
До
складу позареаліз-х збитків входять:
витрати
і Зб-ки як Зб-ки від реаліз-ї прод-ї, викликані збільшенням норм витрат на її
реаліз-ю, а також штрафи, пені, неустойки у зв'язку з невикон-ням договірних
зобов'язань нами.
Існує
декілька показ-ків рентаб-ті:
•
заг. рентаб-ть реаліз-ї прод-ї
•
рентаб-ть окрем. видів прод-ї.
Показник
заг. рентаб-ті визнач-ся як віднош-ня баланс, прибутку до вар-ті ОФ і оборотних
фондів:
Rе
заг. =БП / ОФ + ОбФ * 100
На
змінення заг. рентаб-ті впливають слід. фактори:
•
зміна баланс, прибутку
•
зміна ОФ і обор. Фондів
Показники
|
По
плану
|
По
звіту
|
Відх-ня
|
1.
Баланс, прибуток, тис.грн.
|
2251
|
2367
|
+16
|
2.
Вар-ть ОФ, тис.грн.
|
9146
|
9398
|
+252
|
3.
Вар-ть об. фондів, тис.грн.
|
2724
|
3228
|
+504
|
4.
Заг. рентаб-ть,% (1/(2+3))
|
18,96
|
18,74
|
-0,22
|
Для
розрах-ку факторів викор-ся м-д ланцюгових підстав.
План.
(початк.) рівень рентаб-ті:
(2251/(9146+2724))
* 100 =18,96%
1-а
підстановка. В формулу початк. рівня рентаб-ті підставл. замість план. прибутку
факт-й:
(2367/(9146+2724))
* 100 = 19,94%
Порівнюємо
одержаний рез-тат з початк. рівнем рентаб-ті, який покаже вплив суми рентаб-ті
на заг. рентаб-ть:
19,94-18,96=0,98%
2-а
підстановка. В одержану формулу підставл. факт. вар-ть ОФ
(2367/(93+2724))
* 100 = 19,52%
Порівнюємо-з
попередн. рез-том
19,52-19,94=
-0,42% - вплив зміни вар-ті ОФ
3-я
підстановка. Підставл. факт. знач-ня обор. фондів
(2367/(9398+3228))
* 100 = 18,74%
Вплив
зміни вар-ті обор. фондів
18,74-19,52=-0,78%
Загальний
вплив: 0,98+(-0,42)+(-0,78) = -0,22
В
практ. діяль-ті підп-ва велике знач-ня має визнач-ня рівня рентаб-ті окремих
виробів, яка визнач-ся як віднош-ня прибутку одержаного від кожного виробу до
повн. с/в цього вироба. Rевироба
= (Опт. ціна - с/в) / с/в виробу * 100
Пр
/ с/в виробу * 100
На
зміну рівня рентаб-ті виробів впливають 2 фактори:
·
зміна с/в
·
зміна ціни
При
пост. опт. ціні рентаб-ть вироба залежить від с/в: чим нижча с/в, тим вище
рентаб-ть.
ПРИКЛАД:
Шифр
виробу
|
Опт.
Ціна
|
С/в
вироба, грн.
|
Прибуток
|
Рентабельність
|
план
|
звіт
|
план
|
звіт
|
план
|
звіт
|
А
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
А
|
90
|
48,19
|
50,90
|
41,81
|
39,1
|
86,76
|
76,8
|
Б
|
65
|
57,13
|
54,78
|
4,27
|
7,22
|
7,3
|
13,17
|
В
|
75
|
69,51
|
71,97
|
5,49
|
3,03
|
7,81
|
4,2
|
З
даних таблиці видно, що рентаб-ть виробу на підп-ві різна і коливання рентаб-ті
дуже велике.
Проаналіз-ти
рентаб-ть виробу А м-дом ланцюгов. підстав.
План.
рівень ((990 - 48,19) / 48,19) * 100 = 86,76
1-а
підстановка ((90 - 50,90) / 50,9) * 100 = 76,8
факт.
с/в. Заг. вплив 76,8 - 86,76 = - 9,96
ПРИКЛАД:
План
(41,81 /48,19) * 100 = 86,76
1-а
підстановка (39.1 /48,19) * 100 = 81,14
Вплив
за рах-к зміни прибутку 81,14 - 86,76 = -5,62
2-а
підстановка (39,1 / 50,9) * .100 = 76,8
Вплив
за рах-к зміни с/в 76,8-81,14 = -4,34
Загальний
вплив (-5,62) + (-4,34) = -9,96
Резерви
збільш-ня прибутку:
· зниж-ня
с/в тов. прод-ї
· змінення
цін (на гт. прод-ю, мат. рес-си, грузові перевозки)
· підвищ-ня
якості прод-ї
· збільш-ня
обсягу прод-ї
· збільш-ня
прибутку від ін. реаліз-ї і позареаліз-х опер-й
· збільш-ня
прибутку від змен-ня нереаліз-х залишків прод-ї.
Резерви
збільш-ня рентаб-ті:
-
ефективне викор-ня 03 і обор. зас-в
-
прискор-ня оберненості цих зас-в
-
зниж-ня с/в прод-ї
-
підвищ-ня спеціалізації.
При
а-зі фін. стану треба мати на увазі:
1)
треба розрізнювати, що таке фін. д-ть і
фін. стан підп-ва.
Фінансова
діяльність - орг-ція рівномірного надходж-ня і
викор-ня засобів в процесі вир-чої діяль-ті.
Фін.
стан - рез-тат фін-во-виробничої діяль-ті. Він
хар-ся розміром засобів підп-ва, їх розміщ-ням і джерелами.
Фін-ва
діяль-ть - це орг-ція поповнення, руху і
викор-ня засобів по цільовому їх признач-ню, планув-ня фін. рес-в і контроль за
їх формув-ням і викор-ням. Забезпеченість фін. рес-ми - головна величина фін.
стану, залежить від викон-ня планів матер.-технічн. постач-ня вир-ва, реаліз-ї
і прибутку. Існує і зворотн. зв'язок - відсутність грош. зас-в може привести до
перебоїв в постач-ні і в-ві, тому а-з фін. стану повинен оператися на
попередн. а-з вир-ва і реаліз-ї прод-ї, її с/в і прибутку.
2)
існує декілька видів (методів) проведення а-зу фін. стану:
•
горизонтальний а-з - вивч-ня окрем. показ-ків за якийсь період
•
структурний (вертикальний) а-з - питома вага окремих показ-ків
•
порівняльний а-з - співставлення з середньогалузевими показ-ми конкурентів, з
плановим періодом
•
інтегральний а-з - викор-ся тільки окремі показ-ки.
Ми
будемо викор-ти порівняльний а-з з доповненням стр-ри, динаміки, структурної
динаміки.
Осн.
задачі а-зу фін. стану:
-
заг. оцінка фін. стану
-
перевірка виконання зобов'язань по
платежам у бюджет, банкам, кредиторам та викор-ня засобів по цільовому
призначенню
-
викор-ня права на кредитування,
забезпеченість і ефективність кредиту
-
виявлення можливостей покращення фін.
стану на основі залучення джерел і прискорення оборотності оборотних коштів.
Фін.
стан характерізується системою гтоказ-ків,
які відображ-ся у фін. плані, оперативному і бухгалтерському обліку і звітності
підп-ва.
Головним
джерелом даних є бух-кий баланс (форма №1). Крім
балансу викор-ся і ін. форми бух. звітності (форма № 2,3), а також баланс
доходів і витрат як бази порівняння. При а-зі використовуються акти і справки
перевірок фін. стану підп-ва, проведених фін. органами, установами банків,
органами контролю, представниками вищестоящих орг-цій.
В
бух. балансі показ-ть наявність, стан зас-в підп-ва в грош. виразі на певну
дату. Ці зас-би класифікують по складу, джерелам фінансування, розміщенню,
юридичній належності. Господ, засоби по складу підрозд-ся на:
основні
оборотні
позаоборотні
По
джерелам формув-ня господ, засоби підрозд-ся на :
•
власні
•
заємні
Суть
власних зас-в видно з їх назви. Заемні засоби на явл-ся власністю підп-ва,
викор-ся тимчасово, напротязі певного строку, після закінчення якого вони
повертаються їх власнику.
В
активах балансу підп-ва відображають вартість
майна і договірних зобов'язань.
Пасиви
- джерела зас-в - зобов'язання підп-вам по позикам і
кредиторській заборг-ті, погашення яких приведе до зменш-ня вартості майна або
поступаючих доходів.
Перевищ-ня
вар-ті активів над пасивами складає вар-ть власних активів підп-ва,
вона відображ-ся в пасиві звіт. балансу в розділі "Джерела власних
зас-в" включно і прибуток підп-ва.
Коротка
хар-ка деяких статей балансу.
Осн.
засоби записані по їх первіч.вар-ті незалежно від того, де вони знаходяться - в
складі діючих, на консервації, в запасі або відданні в аренду. Забалансовою
строкою записані знос і залишкова вар-ть основних зас-в. Вар-ть осн. зас-в,
переданих в довгострокову фін. аренду (фін.лізінг) відображ-ся по статті
"Довгострокові фін. вкладення".
"Нематер.
активи" включають вар-ть зас-в, які не мають предметної форми, але вони
приносять прибуток підп-ву. Немат. активи включають вартість патентів,
авторських прав, торгов. марок...
"Кап.
вкладення і аванси" включ-ть вар-ть незакінч-го будівництва та інші
невведені в дію об'єкти, а також аванси підрядчикам неперекрити вартістю
виконаних робіт. "Довгостров-і фін. вклад-ня" включ-ть витрати на
придбання цінних паперів в розрах-ку, що їх будуть держати більше року,
вкладнення в стат. фонд і паєвий фонд сумісних підп-в, суми виданих
довгострок-х кредитів ін. підп-вам.
В
статті "Використання прибутку" відображ-ся суми прибутку, які
призначені для виплати податків та іншіх платежів в бюджет, відрахування у фонд
економ-го стимулювання та суми дивидендів акціонерам та інші витрати за рахунок
чистого прибутку.
"Розрахунки
за майно" - це дебеторська заборгованість.
В
розділі 2 активу балансу "Запаси і
витрати" відображ-ся дані про вар-ть матер-х оборотних зас-в, незакінч-го
в-ва, гот. прод-я і товари, МШП - вони відображ-ся у вир-чих запасах по первіч.
вар-ті. Забалансові строки - знос ОФ і МШП.
В
розділі 3 активу балансу "Грош. засоби,
розрах-ки та інші активи" - привод-ся дані про залишки грошей в касі і на
банк-х рах-х, витрати за придбані ц/п та ін. фін. вкладення, заборг-ть
дебіторів за товари і послуги.
В
статті "Інші рах-ки в банках" разом з грош. зас-ми відображ-ся вар-ть
заощаджених сертифікатів, які були придбані в установах банку.
В
статті "Викор-ня заемних засобів" показ-ся викор-ня кредитів банку і
викор-ня ін. заємних зас-в.
"Векселя
одержані" - показуються суми дебет-кої заборг-ті (-- комерційні кредити).
В
розділі 1 пасиву балансу привод-ся інф-ція про
джерела власних активів підп-ва, показ-ся дані величини статутного фонду,
спец-х фондів і цільове фінансування, амортиз-го і ремонтного фондів, пс-^бутку
майбутніх періодів, балансового прибутку і кредитної заборг-ті по розрах-кам за
майно і фінансув-ня кап. вкладень.
В
статті "Розрахунки за майно" арендні підп-ва показ-ть заборг-ть
арендодателю за оборотні зас-би.
В
статті "Амортиз-й і ремонт-й фонди" запис-ся залишки невикористаних
зас-в амортиз-х і ремонтних фондів.
В
розділі 2 пасиву балансу відображ-ся інф-ція
про кредити банків та інші заємні засоби. Банківські кредити в балансі діляться
на 3 статті:
•
короткострокові (до 1 року)
•
середньострокові (від 1 до 3)
•
довгострокові (більше 3)
В
3 розділі пасиву балансу - дані про кредит,
заборг-ть короткострок-го хар-ру, строки погашення яких закінчився на протязі
року. Тут також відображаються позики під векселя видані строком погашення
менше 1-го року.
А-з
балансу поч-ся з визнач-ня зміни суми валюти
балансу за вивчаємий переод та побудови балансу по осн. розділам і деяким
важливим статтям.
Актив
|
на
поч. періоду
|
На
кін. періоду
|
Пасив
|
на
поч. Періоду
|
на
кін. періоду
|
I
03 і ін.
Позаоборотні активи
|
2268
|
2398
|
І
Джерела власних зас-в
|
2375
|
2411
|
II
Запаси і витрати
|
1098
|
1117
|
II
Довгострокові пасиви
|
728
|
662
|
III
Грош. засоби, розрах-ки і ін. активи
|
475
|
612
|
III
Розрах-ки і ін. Пасиви
|
738
|
1054
|
В
т.ч.
|
|
|
в
т.ч.
|
|
|
Дебет-ка
заборг-ть
|
259
|
475
|
короткострокові
кредити і займи
|
256
|
388
|
Грошові
засоби і короткострок. фін. Вклад-ня
|
216
|
137
|
кредит,
заборг-ть і інші короткострокові пасиви
|
482
|
666
|
БАЛАНС
|
3841
|
4127
|
|
3841
|
4127
|
Валюту
балансу на кін. року порівн. з валютою балансу на поч. року (4127 - 3841). Вона
склала 286 тис. грн. Таке співставлення дозволяє визначити заг. направлення
руху балансу. Збільш-ня суми балансу на кін. періоду - позитивне явище.
Найбільш повну і глибоку інф-цію про фін. стан підп-ва і його динаміку можна одержати
за допомогою побудови на базі балансу спец. порівняльного аналітичного балансу.
Порівнянні аналіт. балансу будується на основі бух. балансу - доповнюючі
показники стр-ри, динаміки і стр-рної динаміки, вкладів і джерел засобів
підп-ва. Ця аналітична таблиця дає загальну хар-ку всіх змін в абсол-х і
порівняльних величинах статей і груп.
Актив
порівняльного аналітичного балансу. Табл. 1
Актив
|
Абсол.
величин
|
Питома
вага
|
Відхилення
в
абсол. величина
X
|
Відхиленняя
|
на
поч.
року
|
на
кін. року
|
на
поч. року
|
на
кін. року
|
У
питомій вазі
|
у
% до величини на поч-к року
|
у
% до змін-ня підсумку балансу
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
1.ОЗ
і ін. Позоборотні активи
|
2268
|
2398
|
59,048
|
58,105
|
130
|
-0,943
|
5,731
|
45,454
|
2.
Запаси і витрати
|
1098
|
1117
|
28,586
|
27,066
|
19
|
1,730
|
6,643
|
3.
Грош. Засоби, розрах-ки і ін. Активи
|
475
|
612
|
12,366
|
14,829
|
137
|
2,463
|
28,842
|
47,902
|
Вт.ч.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
-
дебет-ка заборг-ть і ін. Оборотні активи
|
259
|
485
|
0,743
|
11,751
|
226
|
5,008
|
87,258
|
72,020
|
-
грош. Засоби і короткостр ок. Фін. Вклад-ня
|
216
|
127
|
5,623
|
3,077
|
-0,89
|
-2,546
|
-41,203
|
-31,11
|
БАЛАНС
|
3841
|
4127
|
100
|
100
|
286
|
0
|
74,450
|
100
|
Пасив
порівняльного аналітичного балансу. Табл. 2
|
Абсолютні
величини
|
Пит
•вага
|
Відхилення
в абсол. Величинах
|
Відхилення
|
Пасив
|
на
поч. року
|
на
кін. року
|
на
поч. року
|
на
кін. Року
|
У
питомій вазі
|
у
% до величини на поч-к року
|
у
% до змін-ня підсумку балансу
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
1.
Джерела власних зас-в
|
2375
|
2411
|
61,833
|
58,421
|
+36
|
-3,412
|
1,515
|
12,587
|
2.Довгострокові
пасиви
|
728
|
662
|
18,954
|
16,040
|
-66
|
-2,914
|
-9,065
|
-23,076
|
3.
Розрах-ки і ін. Пасиви
|
738
|
1054
|
19,213
|
25,539
|
+316
|
+6,326
|
+42,818
|
110,489
|
вт.ч.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
-короткострок.
Кредит і займ
|
256
|
388
|
6,664
|
9,401
|
132
|
+2,737
|
+51,562
|
+46,153
|
-кредит-ка
заборг-ть
|
482
|
666
|
12,548
|
16,137
|
+184
|
3,589
|
+38,174
|
+64,335
|
БАЛАНС
|
3841
|
4127
|
100
|
100
|
286
|
0
|
74,450
|
100
|
Аналіз
стану запасів і витрат. Табл. З
Запаси
і витрати
|
Абсолютні
величини
|
Питома
вага
|
Відхил-ня
в абсол. величинах
|
Відхилення
|
на
поч. року
|
на
кін. року
|
на
поч. Року
|
на
кін. року
|
У
питомій вазі
|
у
% до величини на поч-к року
|
у
% до змін-ня підсумку балансу
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
1.
В-чі запаси
|
630
|
658
|
57,377
|
58,907
|
28
|
+1,53
|
4,444
|
147,368
|
2.
МШП по остаточній вар-ті
|
33
|
16
|
3.005
|
1,432
|
-17
|
-1,573
|
-51.515
|
-89,473
|
3.
НЗВ
|
266
|
282
|
24,225
|
25,246
|
16
|
1,021
|
+6,015
|
84.210
|
4.
Витрати майб. Періодів
|
2
|
-
|
0,184
|
-
|
-2
|
0,184
|
+1
|
-10,526
|
5.
Гот. прод-я
|
167
|
144
|
15,209
|
12,892
|
-23
|
-2,317
|
-13,772
|
-121,052
|
6.
Товари по покупн. вар-ті:
|
-
|
17
|
-
|
1,522
|
17
|
1,522
|
0
|
89,473
|
по
торговій націнці
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
Продаж.
вар-ть
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
ЗАГАЛЬНА
ВЕЛИЧИНА
|
1098
|
1117
|
100
|
100
|
19
|
0
|
1,730
|
100
|
В
графі 1 показані статті і розділи активу і пасиву підп-ва. В залежності від
проводимого виду а-зу статті балансу можуть бути агреговані впритул до
розглядання в , першу чергу, підсумкових розділів активу і пасиву.
В
графах 2 і 3 відображ-ся абсол. величини статей активу і пасиву балансу на поч.
і кінець звітного періоду.
В
графах 4 і 5 відображ-ся пит. вага величин статей в підсумках балансу на
початок і кінець звітного періоду.
В
графі 6 показані зміни абсол. величини статей за звітний рік.
В
графі 7 показана зміна пит. ваги величини статей за звітний період.
В
графі 8 показані зміни абсол. величин статей у % до величини на поч. періоду.
В
графі 9 показані зміни абсол. величин, статей у % до змінення підсумку балансу.
Порівняльний
аналіт. баланс зводить в одне і систематизує ті розрах-ки і прикидки, які
виконує кожн. аналітик, читаючи баланс, тобто при початковому ознайомленні з
балансом.
Схемою
порівняльного балансу охоплені майже всі показники, які хар-ть статику і
динаміку фін. стану.
Порівн.
баланс фактично включає показники горизонтального і вертикального аналізу.
При
провед-ні гориз-го а-зу визнач-ся абсолютні і
відносні зміни величин різних статей балансу, а метою вертикального а-зу
явл-ся розрах-ки пит. ваги окремих статей в підсумках балансу.
Всі
показники порівняльного балансу можна розділити на 3 групи:
1.
показники структури балансу
2.
показники динаміки балансу (початок, кінець)
3.
показники структурної динаміки балансу.
Найбільш
важливим явл-ся показники структурної динаміки балансу, які представлені в
графі 9.
Співставлення
структурних змін в активі і пасиві можна зробити висновки, через які джерела, в
основному, був приплив нових засобів, і в які активи ці нові засоби були
вкладені.
На
основі даних таблиць 1,2,3 можна зробити слідуючі аналітичні висновки,
за звітний рік майно підп-ва збільшилось на 286 тис. грн. і становить на кінець
року 4187 тис. грн. Одержане змінення обумовлено збільшенням 03 і позоборотних
активів на 136 тис. грн., запасів і витрат на 19 тис. грн., а також збільшились
грошові засоби на 137 тис. грн. Але, якщо подивитись по питомій вазі, то видно,
що 03 і позоборотні активи, запаси і витрати зменшились в порівнянні з початком
року відповідно на 0,943% і 1,52%. А грошові засоби і інші активи збільшились
на 2,463 %. Із них збільш-сь дебет-ка заборг-ть на 5,008%, але грош. засоби і
короткострокові фін. вклад-ня зменшились на 2,546%. збільшення майна підп-ва на
286 тис. грн. було забезпечено ростом власних засобів на 12,587% (табл. 2,
строка 1 ), і на 87,413% (110,489 - 23,076) (табл.2) покривалось збільшенням
зобов'язань підп-ва.
Не
дивлячись на те, що зросло джерело власних засобів на 36 тис. грн., доля майна
підп-ва, яка покривається власними засобами зменшилась в порівнянні з поч. року
і встановила 58,421% на кінець, а на початок 61,833 % (табл. 2). Пит. вага
довгострокових пасивів зменшилась на 2,914 % (табл. 2), але пит.вага
короткострокових кредитів і займів, а також кредит-ка заборг-ть збільш-ся
відповідно на 2,737 і 3,589 (табл. 2). Треба зауважити, що доля запасів і
витрат на кінець року зменш-сь. Вона хоча і позитивна, але невелика - 6,643%
(табл. 1). Її приріст був в основному за рах-к в-чих запасів, які збільшились
на 28 тис. грн. (табл. 3), які становили на кінець року 58,377% від загальної
суми запасів і витрат. НЗВ виросло на 16 тис. грн. по віднош-ню до рівня на
початок року, але гот. прод-я знизилась на 23 тис. грн., пит. вага якої
встановила 12,892% від загальної суми запасів і витрат.
Слідуюча
важлива задача а-зу фін. стійкості явл-ся дослідж-ня абс. показників фін.
стійкості підп-ва. Тут має принципове значення питання про те, які абс.
показники відображ-ть суть стійкості фін. стану.
Найб.
заг. показником фін. стійкості є залишки або нестачі
джерел зас-в для формув-ня запасів витрат, що одерж-ся у виді різниці вел-ни
джерел засобів і величини запасів і витрат.Заг. величина запасів і витрат
підп-ва = підсумкам II розділу активу баланса.Для хар-ки джерел формування
запасів і витрат викор-ся декілька показ-ків.що відображ-ть різну ступінь видів
джерел:
І
наявність власних обор. засобів -визнач-ся як різниця
величини джерел власних зас-в і величини осн. зас-в і позаобор. активів
Об.
вл. зас-в = 1 розділ пасиву - 1 розділ активу (1)
II
наявність власних і довгострок. заємних джерел формув-ня запасів і витрат -
визнач-ся
як різниця джерел власних засобів + довгострок. пасиви - ОФ і позаобор. активи
Заємні
власні і довгострок. пасиви = (І розділ П + II розділ П) -I
розділ А (2)
III
заг. величина осн. джерел формув-ня запасів і витрат визнач-ся:
Заг.
вел-на осн. дж. формув-ня зап-в і витрат = (1) + довгострок. П +
Короткострок. к-ти і займи (3)
Цим
показникам наявності джерел формув-ня запасів і витрат відповідають 3 показники
забезпеч-ті запасів і витрат джерел їх формув-ня:
1)
залишки "+" або нестачі "-" власних обор. зас-в
+
D Об. власні засоби
(залишки або нестачі) = Об. власні засоби (1) - Запаси і витрати
2)
залишки "+" або нестачі "-" власних засобів і довгострок.
заємних джерел формув-ня запасів і витрат
+
D Заємні засоби і
довгострок. П = Заємні власні засоби і довгострок. П (2) -Заг. вел-на запасів і
витрат
3)
залишки "+" або нестачі "-" заг. величини осн. джерел
формув-ня запасів і витрат
+
D Заг.
вел-на осн. джерел формув-ня зап-в і витрат = Заг. сума осн. джерел
формув-ня
зас-в і витрат (3) - Заг. вел-на
зап-в і витрат
Розрах-ки
3-х показ-ків забезпеч-ті запасів і витрат джерелами їх формув-ня дозволяють
класиф-ти фін. ситуації по ступені їх стійкості.
Для
визнач-ня фін. стійкості викор-мо трьохмірний показник:
І
абс. стійкість фін. стану, яка задається наст. умовами: (1,1,1)
•
Обор. власні засоби ³0
•
Заємні засоби ³0
•
Заг. величина запасів і витрат ³0
II
норм. стійкість фін. стану підп-ва, яка гарантує
його платоспром-ть: (0,1,1)
•
Обор. власні засоби £ 0
•
Заємні засоби £ 0
•
Заг. величина запасів і витрат £ 0
III
нестійке фін. полож-ня пов'язане з поруш-ням платоспром-ті, при якій ще існує
можливість встановл-ня рівноваги за рах-к поповнення джерел власних засобів і
збільш-ня власних обор. зас-в, а також за рахунок додатк-го залучення
довгострок-х кредитів і заємних зас-в: (0,0,1)
•
Обор. власні засоби £ 0
•
Заємні засоби £ 0
•
Заг. величина запасів і витрат £ 0
Примітка:
Фін. нестійкість вваж-ся в даній ситуації допустимою, якщо величина, що
залучується для формув-ня запасів і витрат, короткострок. кредитів і заємних
зас-в не перевищує сумарну вар-ть в-чих запасів, гот. прод-ї і товарів (найб.
ліквідної частини запасів і витрат), тобто викон-ся слідуючі умови:
1)
в-чі запаси + гот. прод-я і товари ³
частині короткострок. кредитів і заємних зас-в, які прийм-ть участь у формув-ні
запасів! витрат
2)
вар-ть НЗВ + витрати майб. періодів £
сумі заємних власних і довгострок. заємних джерел формув-ня запасів і витрат.
Якщо
ці умови не не викон-ся, то фін. нестійкість явл-ся ненормальною.
IV
кризисний фін. стан, при якому підп-во знах-ся на грані банкрутства, коли грош.
засоби, коротк. фін. вклад-ня і
дебет-ка заборг-ть підп-ва не покриває навіть його кред-ку забг-ть:
(0,0,0)
•
Обор. власні засоби < 0
•
Заємні засоби < 0
•
Заг. величина запасів і витрат < 0
Складемо
по нашому балансу аналіт. табл., що хар-є фін. стійкість:
Табл.4
Показники
|
На
поч. пер.
|
на
кін. пер.
|
Зміна
за пер.
|
1
|
2
|
3
|
4
|
1.
Джерела власн. зас-в
|
2375
|
2411
|
+36
|
2.
OЗ і позаобор. Активи
|
2268
|
2398
|
+130
|
3.
Наявність власн. обор. зас-в (1-2)
|
107
|
13
|
-94
|
4.
Довгострок. к-ти і заємні засоби
|
728
|
662
|
-66
|
5.
Наявність власн. зас-в і довгострок. Заємних джерел формув-ня зап-в і витрат
(3+4)
|
835
|
675
|
-160
|
6.
Короткострок. к-ти і заємні засоби
|
256
|
388
|
+132
|
7.
Заг. вел-на осн. джерел формув-ня зап-в і витрат(5+6)
|
1091
|
1063
|
-28
|
8.
Заг. вел-на зап-в і витрат
|
1098
|
1117
|
+19
|
9.
Залишок "+" або нестача "-" власн. Обор. зас-в (3-8)
|
-991
|
-104
|
-113
|
10.
Залишок "+" або нестача "-" власн. і довгостр.
заємних джерел формув-ня зап-в і витрат (5-8)
|
-263
|
-442
|
-179
|
11.
Залишок "+" або нестача "-" заг. вел-ни осн. джерел зап-в
і витрат (7-8)
|
-7
|
-54
|
-47
|
12.
Трьохмірний показник фін. Ситуації
|
000
|
000
|
000
|
Фін.
стан підп-ва треба охар-ти як кризисний.
На
кін. звітного періоду мале місце незначне збільш-ня джерел власних зас-в. Але
була нестача довгострок. кредитів і заємн. зас-в для формув-ня запасів і
витрат.
Якщо
на поч. року кризисний стан тільки почався (про це говорять строки 7 і 8 : 1091
< 1098), то на кін. року кризисний стан був більший (1063 < 1117). Але
підп-во ще буде деякий час існувати, т.я. величина частини короткострок.
кредитів, які викор-ся для форм-ня запасів і витрат (строка
"6"-"11" : 256-(-7) на поч. року і 388-(-54) на кін. року)
не перевищує в-чі запаси і гот. прод-ю - див, табл. З - (630 і 658 - в-чі
запаси; 167 і 144 - гот. прод-я). Але заг. величина (строка 7) осн. джерел форм-ня
запасів і витрат на кін. року зменш-сь на 28 тис. грн. в той час, як заг.
величина запасів і витрат збільш-сь на 19 тис. грн. Якщо така тенденція буде
продовжуватись, то підп-во не вижеве.
Стабіліз-ми
м-дами в цій ситації мужуть бути: реаліз-я лишкових запасів ТМЦ, збільш-ня
джерел власних зас-в, додаткове залуч-ня довгострок. і заємних зас-в.
Висновки.
А-з абсол. показників фін. стійкості безпосередньо пов'язаний з вивч-ням стану
зап-в і витрат, які є одними із самих важливих факторів стійкості фін. стану.
Перше
знайомство з станом запасів і витрат визнач-ся за доп. побуд-ї табл. З
порівняльного аналіт-го балансу. Але, щоб поглибити а-з стану запасів і витрат
треба провести внутрішній а-з фін. стану, оскільки треба викор-ти інф-цію про
запаси і витрати, які не відображ-ся в бух. звітності, а в деяких випадках
віднос-ся до комерц. таємниці.
До
внутрішн. а-зу фін. стану віднос-ся такі проблеми,
які треба дослідити:
1.
вивч-ня невикор-х ТМЦ - невикор-і залежалі МЦ, які погіршують фін. стан.
підп-ва, т.я вони не вкл-ся в план кредитув-ня;
2.
вивч-ня зверх планових запасів МЦ і їх рух (вони вивч. по карточкам складського
обліку).
А-з
ліквід-ті балансу виникає в умовах ринку в зв'язку
з посил-ням жорсткості бюджетного обмеж-ня і необхід-ті давати оцінку
кредитоспром-ті підп-ва.
Кредитоспром-ть
підп-ва - це його хар-ка як суб'єкта кредитних
відношень, виражена здібністю підп-ва своєчасно і повністю повертати ссуди.
Ліквідність
балансу - це ступінь покриття зобов'язань
підп-ва його активами, строк перетвор-ня яких в гроші повинен відповідати
строку погаш-ня зобов'язань.
Примітка.
Від ліквідності баланса треба відрізняти ліквідність активу, яка визнач-ся як
величина, зворотня часу, необх-му для перетвор-ня їх в грош. засоби. Чим менше
часу, яке необх-о для перетвор-ня даного виду актива в гроші, тим вище його
ліквідність.
В
залеж-ті від ступіня ліквідності, тобто швидкості
перетвор-ня в грош. засоби, активи підп-ва розділ-ся на такі групи:
1)
найбільш ліквідні активи А1 - до них віднос-ся всі статті грош. зас-в
підп-ва і короткострок. фін. вклад-ня (ц/п);
2)
швидко реалізуєм! активи А2 - дебет-ка заборг-ть і ін. оборотні активи;
3)
повільно реалізуєм! активи АЗ - статті розділу II активу "Запаси і витрати"
та статті "Довгострок. фін. вклад-ня" і "Розрах-ки з
засновниками" з розділу І актива;
4)
важко реалізуєм! активи А4 - в статті І
розділу актива "03 і вклад-ня" за винятком статей, які були включені
у попередню групу АЗ.
Пасиви
балансу груп-ся по ступіню терміновості їх оплати:
1)
найб. строчні зобов'яз-ня П1 - до них віднос-ся короткострок. кред-ка
заборг-ть і ін. короткострокові пасиви по позділу II пасива "Розрах-ки і
ін. пасиви";
2)
короткострок. пасиви П2 - короткострок. кредити і заємні засоби;
3)
довгострокові пасиви ПЗ -
довгострок. кредити і заємні засоби та статті "Арендні зобов'з-ня" і
"Розрах-ки з засновниками" з розділу І і II пасиву баланса;
4)
постійні пасиви П4 - статті розділу І пасива "Джерела власних
зас-в" за виключ-ням статей, віднесених до попередн. групи із вкл-ням
статей "Доходи майб. періодів", "Резерви по сумнівним
зобов'яз-ням" із розділу II пасиву.
Для
визнач-ня ліквід-ті балансу треба співставити
підсумки привед-х даних по активу і пасиву і баланс буде абсол-о ліквідним,
коли має місце слід. співставлення:
А1
П1
А2
П2
АЗ
ПЗ
А4
П4
Примітка.
В деяких джерелах автори говорять, що баланс буде абсол-о ліквідний тоді, коли
у всіх 4-х групах активи повинні перевищ-ти пасиви, але це не обов'язково, 4-а
група виступає як балансуюча. У випадку, коли одно або декілька нерівенств с-ми
мають знак протилежний, тоді баланс у більшій абсол-й ступені відрізн-ся від
абсол-го.
А-з
ліквідності балансу можна представити у вигляді
таблиці.
Табл.5
Актив
|
на
поч. пері-оду
|
на
кін. пері-оду
|
Пасив
|
на
поч. пері-оду
|
на
кін. пері-оду
|
Платіжн
лишок (+), нестача (-)
|
У%до
вел-ни підсумка групи пасива
|
на
поч. періоду
|
на
кін. періоду
|
на
поч. періоду
|
на
кін. періоду
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
1.Найбільш
ліквідні активи
|
216
|
127
|
1.
Найбільш строчне зобов'яз-ня
|
482
|
666
|
266
|
-539
|
55,186
|
-80,930
|
2.
Швидко реаліз-і активи
|
259
|
485
|
2.Короткост.
пасиви
|
256
|
388
|
-3
|
+97
|
-1,171
|
+25,0
|
3.
Повільно реаліз-і активи
|
1098
|
1117
|
3.Довгострокові
пасиви
|
728
|
662
|
-370
|
+455
|
-62,5
|
+68,318
|
4.
Важко реаліз-і активи
|
2268
|
2398
|
4.
Постійні пасиви
|
2375
|
2411
|
+107
|
-13
|
+0,421
|
+0,539
|
БАЛАНС
|
3841
|
4127
|
БАЛАНС
|
3841
|
4127
|
0
|
0
|
--
|
--
|
В
графах 2, 3, 5, 6 дані підсумки груп активаі пасива, розрах-ні на поч. і кін.
звіт. періоду. В графах 7, 8 представлені абсол. велични платіжних лишків або
нестач на поч. і кін. звіт. періоду, а в графах 9, 10 відповідно їх величини у
% до підсумків груп пасива.
Співставл-ня
найбільш ліквід-х зас-в і швидко реаліз-х активів з найб. отрочними
зобов'яз-нями і короткострок. пасивами дозволяють виявити поточну ліквідність.
Порівн-ня
повільно реаліз-х активів з довгострок. пасивами відображають перспективну
ліквідність.
Поточна
ліквідність показує про платоспром-ть (неплатоспром-ть) підп-ва до розгляд-го
моменту відрізок часу.
Перспективна
ліквідність - це прогноз платоспром-ті на основі
порівн-ня майб. надходжень і платежів.
Виходячи
з даних тр^п. 5 необх-о відмітити,
що за звіт. період спостеріг-ся нестача найбільш ліквідних активів на кін.
періоду для покриття найб. строчних зобов'язань. Він складає 539 тис. грн.. В
кін. періоду очікуване надходж-ня від дебеторів перевищили короткострок.
кредити і заємні засоби, хоча нестача величини найб. ліквідних і швидкореаліз-ї
активів в порівн-ні з заг. величиною коробкострок. зобов'язань не могло суттєво
їх зменшити.
Повільно
реаліз-і активи (тобто в осн. запаси і витрати) перевищ-ме довгострокові пасиви
в кін. періоду на 455 тис. грн,
проте
даний платіжний лишок по причині його низької ліквідності не може бути
неправлений на покриття короткострок. зобов'язань.
Таким
чином недостатня ліквідність балансу підтвердж-ся раніше зробленими висновками
про нестійкий фін. стан підп-ва.
Фінансові
коефіцієнти - відносні показники фін. стану
підп-ва. А-з відносних показ-в фін. стану підп-ва заключ ся в порівнянні їх
знач-ня з базисними величинами та вивч-ня їх в динаміці, тобто за декілька
років.
Баз.
величинами можуть викор-ні середньогалузеве значення показ-ків, показ-ки найб.
вдалого конкурента і показники цього підп-ва за якийсь мин. рік. В сучасний час
набір відносних показ-ків для а-зу фін. стану неупорядкований і їх на
сьогодняшній день дуже багато.
Деякі
коментарії до коефіцієнтів.
Коеф-т
автономії означає, що всі зобов'язня підп-ва
можуть бути покриті його власними засобами. Нормальне знач-ня коеф-та автономії
оцін-ся на рівні 0,5. Таке огранич-ня важливе не тільки для підп-ва, а для його
кредиторів. Зріст коеф-та автономії свідчить про збільш-ня фін. незалеж-ті підп-ва.
Коеф-т
співвідношення заємних і власних коштів
повинен бути менше 0,5.
Коеф-т
маневреності показує, яка частина власн. зас-в
підп-ва знах-ся у мобільній формі. Дозволяє відносно вільно маневрувати цими
зас-ми.
Коеф-т
забезпечення запасів і витрат власними джерелами формування.
Сама назва свідчить про його признач-ня.
Коеф-т
автономії джерел формування запасів і витрат -
при розрах-ку даного коеф-та власні оборотні засобу беруться за різницею
і мобілізацією по статтям розділу III актива.
Коеф-т
абсолютної ліквідності показує яку частину
короткострок. заборг-ті підп-во може погасити в найближчий час.
Коеф-т
ліквідності показує прогнозуючі платіжні можлив-ті
підп-ва при умовах провед-ня розрах-ків з дебіторами.
Коеф-т
покриття показує платіжні можливості підп-ва при
умовах не тільки своєчасних розрах-в з дебіторами і при сприятливій реаліз-ї
гот. прод-ї, але й від продажі у випадку необх-ті ін. реалізуємих елементів
зап-в і витрат. Цей коеф-т залежить від галузі вир-ва, тривалості вир-чого
циклу, стр-ри зап-в і витрат.
Коеф-т
співвідношення дебеторської і кредиторської заборгованності
хар-є платоспром-ть підп-ва в порядку його розрахунків з контрагентами. Для
даного коеф-та оптимальним є знач-ня близько 1.
Дебет-.
і кред. заборг-ть виникає внаслідок розрах-ків підп-ва з покупцями, постач-ми,
фін. органами, підрядчиками, роб-ми і службовцями, органами соц. страху,
депанентами і ін. Значні розміри дебет, і кред. заборг-ті призводять до
самовільного перерозподілу обор. зас-в між підп-ми.
Дебеторська
заборгованість - відволікання з діяль-ті підп-ва
обор. зас-в, що є причиною фін. ускладнень.
Кредиторська
заборгованість - е рез-том напруженого фін.
полож-ня в результаті нестачі необхідних засобів, що призводять до затрим-ня
Платежів. Строгий контроль за своєчасною виплатою кред. заборг-ті має велике
знач-ня, т.я. затрим-ня платежів може стати причиною фін. ускладненя підп-в.
Дебет, заборг-ть показана в розділі III балансу; кред-ка заборг-ть - в розділі
III пасива балансу.
А-з
дебет, і кред. заборг-ті починається з вивченння даних балансу, по яким
визнач-ся ступінь збільш-ня або зменш-ня їх напротязі звіт. періоду. Потім
визн-ся неоправдана заборг-ть і причини їх виникн-ня.
Необх-о
відрізняти допустиму заборг-ть від неоправданої.
Допустима
заборг-ть - заборг-ть, яка виникає згідно з
пред'явленими претензіями і заборг-ть підзвітних осіб.
До
неоправданої заборг-ті належать: заборг-ть конкретн.
осіб при нестачах, розтратах і крадіжках; відділа кап. будівництва внаслідок
поруш-ня фін. дисципліни; нестачі і витрати від зіпсув-ня ТМЦ, які не списані з
балансу у встановл. порядку, а також вся прострочена дебет-ка заборг-ть.
Допустима
кред. заборг-ть вваж. заборг-ть постач-ми по платіжн. вимогам, непростроч.
заборг-ть фін. органам за платежі в бюджет.
До
неоправд-ї кред. ^аборг-ті віднос-ся простроч-, заборг-ть до бюджету за податок
на прибуток, суди ,не погашені в строк, простроч, заборг-ть постач-ка.
Еф-ть
викор-ня обор. зас-в вимір-ся швид-тю оборота обор. зас-в. Чим швидче обор.
засоби проходять всі стадії круглого оборота (постач-ня, в-во, реаліз-я), тим
більше можна одержати прод-ї на кожну ф-ціонуючу гривню, тим більше можна
збільшити обсяг в-ва.
ПРИКЛАД:
Показники
|
мин.
Рік
|
звіт.
рік
|
Відхилення
|
1.
Обсяг реаліз-ї про-ї
|
1732,4
|
2372,0
|
+639,6
|
2.
Сер. річні залишки обор. зас-в (тис. грн.)
|
1280,0
|
1858,0
|
+578,0
|
3.
Обіговість (тирваліть) оборота (дні) - (2*360)/1
|
265
|
281
|
+16
|
4.
Прискор-ня "-", повільн-ня "+" обіговості (дні)
|
--
|
+16
|
--
|
5.
Одноден. Оборот (дні) - (1/360)
|
4,811
|
6,588
|
--
|
6.
Сума вивільнених із оборота "+" або залучених в оборот
"-" зас-в
|
--
|
105,408
|
--
|
Дані
таблиці показ-ть, що обор-ть обор. зас-в у звіт. році сповільнилась на 16 днів
в порівн-ні з таким же періодом мин. року і в рез-ті додатково вивільнено з
обороту 105,408 (6,588*16).
Коеф-ти
рентабельності.
1)
Рентаб-ть продаж - як віднош-ня прибутку від
реаліз-ї прод-ї до виручки від реаліз-ї прод-ї.Ця рентаб-ть показує, скільки
прибутку приход-ся на од. реаліз-ї прод-ї. Зріст рентаб-ті продаж є слідством
росту цін при пост-х затратах на в-во або зниж-ня затрат на в-во при пост-х
цінах.
2)
Рентаб-ть всього кап-лу підп-ва - показ, еф-ть
викор-ня всього майна підп-ва і розрах-ся як віднош-ня баланс-го прибутку до
підсумків балансу.
3)
Рентаб-ть 03 і ін. позаобор-х активів - як віднош-ня
прибутку від реаліз-ї до 03 і позаобор. активів; показує еф-ть викор-ня 03 і
позаобор. активів.
4)
Рентаб-ть власного кап-лу - як віднош-ня
прибутку від реаліз-ї до сер. величини джерел власн. зас-в підп-ва по балансу;
показує еф-ть викор-ня власн. кап-лу.
Коеф-ти
ділової активності.
Коеф-т
загальної обіговості капіталу =
Коеф-т
обіговості мобільних засобів =
Коеф-т
обіговості готової прод-ції =
Коеф-т
обіговості дебіторської заборгов-ті =
Коеф-т
обіговості кредиторської заборг-ті =
Коеф-т
обіговості власного капіталу =
Пассив
|
код
строки
|
На
нач. года
|
На
кон.| годаГ |
|
І.Источники
собственннх средств
Уставный
фонд (85)
Резервный
фонд (85)
Финансирование
капитальннх вложений (93,94)
Специальные
фонды и целевое финансирование (87,88,96)
Амортизационный
и ремонтный фонд (86)
Расчеты
с участниками (75)
Нераспределенная
прибыль прошлых лет (98)
Прибыль
отчетного года (80)
|
400
410
420
430
440 450 460
|
2211
101
63
-
|
!
2260
124
2
-
25
|
Итого
по разделу І
|
480
|
2375
|
2411
|
II.
Долгосрочные пассивы
Долгосрочнне
кредити (92)
Долгосрочнне
заемнне средства (95)
Долгосрочные
кредиты и заемы, не погашенные в срок
|
500
510
520
|
728
-
|
634
-
28
|
Итого
по разделу II
|
530
|
728
|
662
|
III.Расчеты
и прочие пассивы
Краткосрочные
кредиты (90)
Краткосрочные
заемные средства (95)
Краткосрочные
кредиты и заемы, не погашенные в срок
Расчеты
с кредиторами:
за
товары, работы и услуги,срок оплаты
по
которым не наступил (60)
за
товары, работы м услуги, не оплаченнне в срок (60)
по
векселям выданным (66)
по
авансам полученным (61)
с
бюджетом (68)
по
внебюджетным платежам (65)
по
страхованию (69)
по
оплате труда (70)
с
дочерними предприятиями (78)
с
прочими кредиторами (76)
Заемы
для работников (97)
Доходы
будущих периодов (83)
Резервы
предстоящих затрат и платежей (89)
Прочие
краткосрочные пассивы
|
600
610
610
630
640
650
660
670
680
690
700
710
720
730
740
750
760
|
256
191
78
110
-
33
58
6
6
|
388
164
106
18
180
29
37
57
37
30
8
|
Итого
по разделу III
|
770
|
738
|
1054
|
Баланс
|
780
|
3841
|
4127
|