Заказ диплома. Заказать реферат. Курсовые на заказ.
Бесплатные рефераты, курсовые и дипломные работы на сайте БИБЛИОФОНД.РУ
Электронная библиотека
 

Тема: Управління податковими платежами на туристичному підприємства (на прикладі туристичної фірми ТОВ "Сєнтоза-Тур")


Вы можете узнать стоимость заказа авторской работы по этой "Управління податковими платежами на туристичному підприємства (на прикладі туристичної фірми ТОВ "Сєнтоза-Тур")..." или схожей теме.

Узнать стоимость работы которую точно примут



















ДИПЛОМНА РОБОТА


"Управління податковими платежами на туристичному підприємстві” (на прикладі туристичної фірми ТОВ “Сєнтоза-Тур”)


ЗМІСТ


ВСТУП

Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ

1.1 Сутність податкової системи, принципи та методи оподаткування

1.2 Характеристика податків та їх класифікація

1.3. Особливості оподаткування суб’єктів малого підприємництва

Розділ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ПОДАТКОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ТУРИСТИЧНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «СЄНТОЗА-ТУР»

2.1   Загальна характеристика туристичного підприємства ТОВ «Сєнтоза-Тур»

2.2   Аналіз податків, що сплачує туристичне підприємство ТОВ «Сєнтоза-Тур» та їх частки у доході

2.3   Порівняльна характеристика загальної системи оподаткування зі спрощеною на туристичному підприємстві ТОВ «Сєнтоза-Тур»

Розділ 3. ОПТИМІЗАЦІЯ СПЛАТИ ПОДАТКІВ НА ТУРИСТИЧНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «СЄНТОЗА-ТУР»

3.1   Основні напрямки оптимізації податкових платежів на туристичному підприємстві ТОВ «Сєнтоза-Тур». Розробка платіжного календаря

3.2 Обгрунтування та пропозиції щодо оптимізації сплати податків на туристичному підприємстві ТОВ «Сєнтоза-Тур»

3.3 Перспектива реалізації пропозицій дипломного проекта в системі оподаткування малого бізнесу проектів Податкового Кодексу України

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 


ВСТУП


Кожна конкретна податкова система є відображенням податкової політики, яка проводиться державою. Податкова система - це сукупність податків, зборів, інших обов`язкових платежів і внесків до бюджету і державних цільових фондів, які діють у встановленому законом порядку. Сутність, структура і роль системи оподаткування визначаються податковою політикою, що є виключним правом держави, яка проводить її в країні самостійно, виходячи із завдань соціально-економічного розвитку. Через податки, пільги і фінансові санкції, а також і відповідальність, які виступають невід'ємною частиною системи оподаткування, держава ставить єдині вимоги до ефективного ведення господарства в країні.

Актуальність теми дипломного дослідження полягає в податковій специфічності умов формування грошових потоків при наданні послуг туристичного бізнесу (внутрішнього, виїзного та в’їзного), для якого характерні як агентські, так і ділеровські форми посередницької діяльності фірм-резидентів України по наданню послуг туристичного бізнесу резидентам та нерезидентам України.

Враховуючи особливості зовнішньоекономічних та посередницьких схем надання послуг туристичного бізнесу потребують оптимізації застосовуємі системи оподаткування (загальна, спрощена чи фіксований податок) з метою мінімізації податкового навантаження на дохід підприємства.

Об'єктом дослідження є підприємство – туристичний оператор ТОВ «Сєнтоза-Тур» (Дніпропетровськ, Київ).

Предметом дослідження рівень та структура оподаткування туристичного оператора ТОВ «Сєнтоза-Тур» та пошук способів зниження податкової загрузки на діяльність підприємства.

Представлена робота складається із трьох частин. У першій розглянуті теоретичні питання оподаткування підприємств в Україні. У другому розділі проведена економічна діагностика діяльності туроператора ТОВ «Сєнтоза-Тур» та аналіз рівня і структури податкового навантаження на фінансові результати його діяльності. У третьому розділі проаналізований можливий шляз зниження податкової загрузки на туроператора ТОВ «Сентоза-Тур» при застосуванні спрощенної системи оподаткування у вигляді єдиного податку.

Методи досліджень : проведення горизонтального (індексно-хронологічного) та вертикального (структурно-хронологічного) аналізу балансу та фінансової звітності підприємства, аналіз фінансових коефіцієнтів, структурний аналіз динаміки та структури податків.

Інформаційно-методологічна база досліджень — фінансово-статистичні щорічні документи ТОВ «Сєнтоза-Тур» за 2004-2007 роки та поквартально-помісячні податкові декларації підприємстваї за 2004 – 2007 роки.

Практична цінність отриманих результатів дипломного дослідження полягає в необхідності при впровадженні системи спрощенного оподаткування для підприємств туристичного бізнесу в Проекті Податкового Кодексу України введення поняття «чистий валовий дохід» малого підприємства з врахуванням рівня валових витрат, що дозволить адаптувати особливості грошових потоків в діяльності підприємств туристичного бізнесу (особливо виїзного) до розрахункових схем спрощеної системи оподаткування.



РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ

1.1 Сутність податкової системи, принципи та методи оподаткування


Податки, як особлива сфера виробничих відносин, є своєрідною економічною категорією. Податки виражають реально існуючі грошові відносини, які проявляються під час використання частини національного доходу на загально-державні потреби. Сьогодні Україна вибудовує свою податкову систему, орієнтуючись на найрозвиненіші країни світу. Адже податкова система є найважливішою основою економічної системи кожної розвиненої країни. З одного боку вона забезпечує фінансову базу держави, а з іншого – виступає головним знаряддям реалізації її економічної доктрини. Історично це найдавніша форма фінансових відносин між державою і членами суспільства.

Сутність податків полягає в обов’язковому перерозподілі національного доходу з метою формування державних фінансових фондів. Особливістю податків є їх примусовий, обов’язковий характер, який не потребує зустрічної індивідуальної оплатності з боку держави.

До основних термінів сучасної системи оподаткування в Україні відносяться [44, с.14]:

1. Податок (збір, внесок до державного цільового фонду) – в Україні це обов’язковий платіж до бюджетів різних рівнів або державних цільових фондів, що здійснюються в порядку і на умовах, визначених законодавством України щодо оподаткування.

2. Суб`єкт, або платник податків, зборів та обов’язкових платежів – це особи, на яких Конституцією України та податковим законодавством покладено обов’язки:

а) сплачувати податки, збори та обов’язкові платежі;

б) нараховувати, утримувати та перераховувати податки, збори та обов’язкові платежі до бюджетів і до державних цільових фондів.

Платник податків може визнаватись суб’єктом оподаткування одним або декількома податками, зборами та обов’язковими платежами в залежності від діяльності, яку він провадить, володіння майном або інших обставин, у разі наявності яких виникають податкові зобов’язання.

Суб’єктом оподаткування може визнаватись й особа, на яку відповідно до податкового законодавства України покладено обов’язки щодо нарахування податків, зборів та обов’язкових платежів, утримання їх з платника та перерахування до бюджету.

Суб’єктами оподаткування або платниками податків, зборів та обов’язкових платежів є юридичні або фізичні особи, міжнародні об’єднання та організації, які відповідно до чинного податкового законодавства безпосередньо зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податки, збори та інші обов’язкові платежі.

Податкове законодавство завжди розпочинається з визначення суб’єктів оподаткування або платників податків, зборів та обов’язкових платежів, оскільки необхідно чітко знати, хто повинен платити той чи інший вид платежу до бюджету чи до державного цільового фонду та хто несе перед державою відповідальність за несплату або несвоєчасну сплату цього платежу.

3. Об`єкт оподаткування – юридично обумовлений факт або подія, після настання яких у суб’єкта виникає обов’язок сплатити податок; з економічної точки зору об’єктом оподаткування можуть виступати доход, прибуток, майно, грошовий капітал або розмір споживання.

Кожен податок, збір та обов’язковий платіж має самостійний об’єкт оподаткування, який визначається чинним податковим законодавством. Об’єкт оподаткування повинен бути стабільним, чітко визначеним, мати безпосереднє відношення до платника податку.

4. Предмет оподаткування – фізична, якісна характеристика об’єкту, яка виступає еквівалентом об’єкту з метою оподаткування.

5. Одиниця оподаткування – це одиниця виміру (фізичного чи грошового) об`єкта оподаткування. Фізичний вимір досить точно відображає об`єкт оподаткування.

6. Податкова ставка – законодавчо установлений розмір податку на одиницю оподаткування. Існують такі підходи до встановлення податкових ставок:

- універсальний ( для всіх платників встановлюється єдина податкова ставка);

- диференційований (для різних платників існують різні рівні ставок).

За побудовою ставки бувають:

- тверді ( встановлюються у грошовому виразі на одиницю оподаткування в натуральному обчисленні):

а) фіксовані – встановлені конкретних сум;

б) відносні – визначені відносно до певної величини (наприклад., у процентах до мінімальної заробітної плати).

- процентні ставки встановлюються щодо об’єкта оподаткування, який має грошовий вираз. Вони поділяються на три види:

а) пропорційні ставки, які не залежать від розміру об`єкта оподаткування;

б) прогресивні ставки розмір яких зростає разом в міру збільшення обсягів об`єкта оподаткування:;

в) регресивні ставки, на відміну від прогресивних, зменшуються в міру зростання об`єкта оподаткування.

7. Податкова квота – це частка податку платника, яка може бути визначена як в абсолютному розмірі й у відносному виразі. Значення податкової квоти полягає в тому, що вона характеризує рівень оподаткування.

8. Податковий оклад - остаточна сума, що підлягає сплаті до бюджету; в більшості податків визначається як добуток бази оподаткування на ставку оподаткування.

9. Джерело сплати податку – фінансовий фонд суб’єкта оподаткування, за рахунок якого відбувається сплата податку. Як правило, джерелом можуть виступати прибуток , валовий доход, чистий доход фізичної особи тощо.

10. Податкова пільга – законодавчо закріплене повне або часткове звільнення від сплати податків. зборів та інших обов’язкових платежів.

Оскільки податки мають ознаки фінансових відносин (перерозподіл коштів та формування фондів), можна розрізнити такі основні функції податків як категорії фінансів:

1. Фіскальна – основне призначення полягає в мобілізації та накопиченні коштів в державних фондах.

2. Розподільча (соціальна) - одним із призначень податків є розподіл суспільних доходів з боку більш сплатоспроможних верств населення та суб’єктів господарювання на користь малозабезпечених; за рахунок виробничих галузей національної економіки на користь суб’єктів невиробничої сфери тощо.

Завдяки цій функції підтримується соціальна рівновага та забезпечується відносна рівномірність доходів різних верств громадян.

3. Регулююча функція – податки як інструмент примусового вилучення частини доходів суспільства здатні суттєво впливати на стан національної економіки. Позитивний вплив дозволяє говорити про стимулюючу роль податків, негативний – про дестимулюючу роль оподаткування. Важливість урахування в державній економічній політиці цієї функції була доведена новим економічним курсом Ф.Д. Рузвельта в роки Великої Депресії 1920-30-х рр.

4. Контрольна функція – допоміжна функція, яка полягає в контролі за допомогою податків за джерелами і обсягами доходів суспільства та напрямками їх використання.

Класифікація податків як економічної категорії проводиться:

- за формою оподаткування;

- за економічним змістом об’єкта оподаткування;

- в залежності від рівня державних структур, які їх встановлюють;

- за способом їх стягнення (в залежності від територіального рівня);

- в залежності від способів встановлення ставок оподаткування;

- в залежності від встановленого порядку використання;

- за суб’єктом оподаткування.

Історично, за формою оподаткування податки поділяються на прямі і непрямі. Критерієм такого поділу стала теоретична можливість перекладання обов’язку сплати податку на іншу особу — на споживача продукції.

Прямі податки встановлюються відносно платників. Їх розмір залежить від розміру об’єкта оподаткування. Кінцевим платником прямих податків є той, хто одержує дохід, володіє майном. До прямих податків належать всі прибуткові та майнові податки. Вони встановлюються на дохід або майно платника податків і сприяють такому розподілу податкового тягаря, при якому більше податків платить той, хто має більш високі доходи та більше майна. Такий принцип оподаткування більшість економістів вважає справедливим. У розвинених країнах світу, таких, як США, Японія, Великобританія, ФРН, прямі податки становлять близько 40–90 відсотків в загальній сумі податкових надходжень [59, с.43].

Непрямі податки встановлюються на окремі товари, роботи, послуги і включаються до їх ціни. Кінцевими платниками непрямих податків є споживачі товарів, робіт і послуг, а самі податки включаються у вигляді надбавки до ціни на ці товари, роботи й послуги. Непрямі податки ще називають податками на споживання.Оскільки платниками непрямих податків є споживачі продукції, і самі податки включаються до ціни товарів, робіт і послуг, то їх розмір для окремого платника податку прямо не залежить від одержаних ним доходів або наявного у нього майна.

До непрямих податків традиційно належать такі податки, як податок з обороту(суми) споживання, податок на додану вартість, акцизний збір, мито.

За економічним змістом об’єкта оподаткування всі непрямі податки відносяться до податків на споживання, які сплачуються не при одержанні доходів (прибутку), а при їх використанні.

В залежності від рівня державних структур, які встановлюють податки, вони поділяються на загальнодержавні та місцеві.

Реалізація функцій податку безпосередньо зв'язана з тими принципами, що у ньому закладені і реалізуються в конкретному виді податку. Принципи податку реалізуються через конкретні прояви, що характеризують особливості цього специфічного механізму [58, с.34]:

1. Однократність обкладання. Це означає, що той самий об'єкт може обкладатися податком одного виду тільки один раз за визначений період (податковий період);

2. Універсалізація податку. Цей принцип припускає незалежність податкового тиску від форм власності платника, рівний підхід до умов оподатковування будь-яких суб'єктів. Також цей принцип формує умови рівного відрахування будь-якої частини об'єкта незалежно від джерел його одержання, тобто всі платники зобов'язані відчисляти рівну частку доходів згідно своєї діяльності;

3. Індивідуальна безплатність. В основі цієї ознаки податку закладений односпрямований рух засобів від платника до держави.

4. Безумовний характер. Ця ознака податку є продовженням попереднього ознаки й означає сплату податку, не зв'язану ні з якими зустрічними діями, привілеями з боку держави.

5. Нецільовий характер податкового платежу. Ця ознака означає надходження його у фонди, акумульовані державою і використовувані на задоволення державних потреб.

6. Обов'язковий характер. Ця ознака податку припускає неможливість законного відхилення від його сплати. Обов'язковий характер податкового вилучення забезпечує нагромадження засобів дохідної частини бюджету. Це лежить в основі закріплення на конституційному рівні сплати податків як обов'язку громадян.

7. Безповоротний характер. Ця ознака податку не вимагає особливих коментарів, хоча сутність цього принципу полягає в тім, що в остаточному підсумку платник одержує віддачу від внесених їм податків, коли держава реалізує суспільні потреби в який зацікавлені суспільство і кожен його індивід, і в цьому змісті податки як би повертаються до платника.

До важливих елементів податку відноситься:

Ставка податку - величина податкових нарахувань на одиницю об'єкта податку (грошова одиниця доходів, одиниця земельної площі, одиниця виміру товару і т.п.). Податкові ставки можна класифікувати по декількох принципах [65,с.37]:

а). По встановленню податкового тиску на платника:

1. Базова (основна) ставка - ставка, що не враховує особливостей чи платника виду діяльності, що полегшують чи підсилюючих податковий тягар і, відповідно, що збільшують чи зменшують податкову ставку.

2. Знижена ставка - що припускає визначені особливості платника і скорочує податковий тягар на нього (найчастіше її застосування можна розглядати як податкову пільгу).

3. Підвищена ставка - враховуюча специфічну форму чи діяльності одержання доходів і перевищуюча основну, базову ставку.

б). По методу встановлення ставки податку:

1. Абсолютні (тверді) ставки - ставки податку, при яких розмір податку у твердій фіксованій величині визначається на кожну одиницю оподатковування.

2. Відносні - ставки податку, при яких розмір податку встановлюється у визначеному співвідношенні до одиниці обкладання. Характер співвідношення ставки податку й одиниці обкладання дозволяє виділити кілька підвидів відносних ставок:

- відносно-процентні - ставка податку встановлюється у відсотках від одиниці оподатковування;

- відносно-кратні - співвідношення розміру податку й одиниці оподатковування встановлюється у величинах, кратних визначеному показнику (наприклад, законодавчо встановленим на даний момент мінімальній платі або неоподатковуваному мінімуму доходів);

- відносно-грошові - ставка податку, що установлює визначену грошову суму на частину оподатковуваного об'єкта.

в). По змісту:

1. Маргінальні - ставки податку, що безпосередньо зазначені в нормативному акті, що закріплює даний вид податку, і застосовуються до окремих податкових розрядів (маржам), окремим частинам доходу. Подібні ставки припускають як би східчасте оподатковування, при якому визначена процентна ставка встановлюється для обкладання об'єкта від одного рівня до іншого; з переходом на інший рівень (ступінь) використовується інша ставка (наприклад, прибутковий податок з фізичних осіб).

2. Фактична ставка - виступає як відношення сплаченого податку до податкової бази.

3. Економічна ставка - відношення сплаченого податку до всього отриманого доходу. Саме даний вид ставок найбільше повно розкриває особливості податкової політики.

г). По формуванню стимулів для платника:

1. Стимулююча - податкова ставка, що створює в платника потребу в збільшенні результатів діяльності, що приводить до зростання доходів, майна і т.п.

2. Обмежувальна - ставка оподатковування, при якій формуються визначені фактори, що стимулюють платника здійснювати діяльність у незмінних масштабах, що запобігає подальший чи розвиток нові вкладення.

3. Заборонна - податкова ставка, встановлююча чіткі обмеження і робляча абсурдним, неефективної будь-які дії, при яких змінюється оподатковуваний об'єкт і здійснюється перехід до іншої ставки.

Важливе значення має питання про способи побудови податкових ставок. У залежності від співвідношення, що встановлюється між ставкою податку і доходу, оподатковування можна підрозділити на:

1. Рівне оподатковування - це метод оподатковування, при якому рівна сума податку встановлюється для кожного платника податків. Подібний метод характерний в основному для цільових податків.

2. Прогресивне оподатковування - метод оподатковування, при якому ставка податку зростає при росту розмірів об'єкта оподатковування.

3. Пропорційне оподатковування - метод оподатковування, при якому встановлюється стабільна ставка, незалежно від збільшення об'єкта оподатковування. З ростом бази оподатковування сума податку зростає пропорційно їй при єдиному відсотку податкової ставки.

4. Регресивне оподатковування - метод, при якому ставка оподатковування зменшується при росту податкової бази. У даному випадку вага податкових вилучень назад пропорційна збільшенню оподатковуваного об'єкта.

5. Змішане оподатковування - припускає сполучення окремих елементів вищевказаних методів оподатковування.

Податкова система припускає дії, що забезпечують сплату податків, до них відносяться способи сплати податків.

Спосіб сплати податку характеризує особливість реалізації платником податків обов'язку по перерахуванню засобів у чи бюджет спеціальні фонди. Існують три основних способи сплати податку:

1) кадастровий - спосіб сплати податків, в основі якого лежить перерахування суми відповідно до визначеної шкали, заснованої на визначеному виді майна. Застосовується при численні і стягуванні прямих реальних доходів.

2) деклараційний - спосіб реалізації платником податків обов'язку по сплаті податку на основі подачі в податкові органи офіційної заяви (декларації) про отримані доходи за визначений період і свої податкові зобов'язання.

3) попередній - спосіб, застосовуваний в основному при безготівковому утриманні і складається в тім, що податки утримуються з джерела доходу.


1.2 Характеристика податків та їх класифікація


В Україні, згідно Закону України “Про систему оподаткування” [7] стягуються наступні види податків та зборів:

- загальнодержавні непрямі податки;

- загальнодержавні прямі податки;

- загальнодержавні збори;

- місцеві прямі податки;

- місцеві збори

До загальнодержавних непрямих податків відносятся наступні податки [7]:

- податок на додану вартість;

- акцизний збір;

- ввізне та вивізне мито;

До загальнодержавних прямих податків відносятся наступні податки [7]:

- податок на прибуток підприємств;

- єдиний податок;

- фіксований сільськогосподарський податок;

- податок з доходів фізичних осіб;

- плата за торговий патент;

- податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

- податок на промисел;

- державне мито;

- рентні платежі;

- податок на землю.

Згідно Закону України «Про систему оподаткування» для наповнення державних бюджетних та позабюджетних фондів передбачені наступні державні обов’язкові збори, які практично відраховуються більшістю підприємств [7]:

- збір за спеціальне використання природних ресурсів;

- збір за забруднення навколишнього природного середовища;

- збір на обов'язкове державне пенсійне та соціальне страхування;

- збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

- збір за використання радіочастотного ресурсу України;

- збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;

- збір у вигляді цільової надбавки до ТОВвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Податковим законодавством України передбачено такі види прямих місцевих податків [7]:

- податок з реклами;

- комунальний податок.

В дипломній роботі основна увага приділяється наступним податкам та зборам, які характерні для оподаткування діяльності підприємств - туристичних операторів:

а) непрямий податок на додану вартість;

б) непрямі ввізне та вивізне мито на супутні туристичні послуги;

в) прямий податок на прибуток підприємства чи прямий єдиний податок;

г) прямий податок з доходів фізичних осіб;

д) державні збори пенсійного та соціального страхування;

е) прямий місцевий податок – комунальний збір;

1) Податок на прибуток підприємств

Податок на прибуток підприємств (Corporate Profit Tax) – загальнодержавний прямий податок, що стягується з прибутку юридичних осіб згідно Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” [9].

Платниками податку на прибуток підприємств є:

- юридичні особи-резиденти України, які здійнюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку і на території України, і за її межами;

- філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичних осіб–резидентів України, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади;

- фізичні і юридичні особи–нерезиденти, які отримують доходи з джерел їх походження з України;

- постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їхніх засновників.

Об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств – прибуток, який визначається через зменшення сум скоригованого валового доходу на суму валових витрат платника податку і суму амортизаційних відрахувань.

Валовий доход – це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань [9].

Ставка оподаткування податком на прибуток визначається cтаттею 10 “Ставка податку” [9]:

- Прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.


Рис.1.1. – Питома вага податків в надходженнях до Державного бюджету України у 2006 році [86]


Рис.1.2. – Питома вага податків в надходженнях до місцевих бюджетів України у 2007 році [86]



Ставка оподаткування податком на прибуток визначається cтаттею 10 “Ставка податку” [9]:

- Прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

Особливі режими оподаткування податком на прибуток визначаються як:

а) Дохід від страхової діяльності юридичних осіб - резидентів не підлягає оподаткуванню за ставкою, встановленою у пункті 10.1 статті 10 Закону [9], та оподатковується:

- за ставкою 0 відсотків - при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення у разі виконання вимог до таких договорів;

- за ставкою 3 відсотки - при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з інших видів страхування.

б) Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від про-вадження господарської діяльності зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

2) Податок з доходів фізичних осіб

Податок з доходів фізичних осіб – загальнодержавний прямий податок, що стягується з доходів фізичних осіб згідно Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” [28].

Платники податку з доходів фізичних осіб:

- фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерелом походження з України або іноземні доходи;

- фізичні особи – нерезиденти, які отримують доходи з джерелом їх походження з України.

Об'єкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб – дохід фізичної особи, що включає суму будь-яких коштів, вартість майна, одержаного такою особою у власність або нарахованих на її користь впродовж звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами. Дохід з джерелом його походження з України – будь-який доход, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України. Іноземний дохід (Foreign Income) – дохід, відмінний від доходу з джерелоп походження з території України.

Ставки оподаткування податком з доходів фізичних осіб – використовуються три види ставок податку:

- базова ставка – 15 % (до 1.01.2007 р. – 13 %);

- зменшена ставка – 5 %;

- подвійна ставка – 30 % (до 1.01.2007 р. – 26 %).

Базова ставка податку використовується для оподаткування усіх видів доходів платників податку за виключенням тих видів доходу, для яких встановлено зменшену або подвійну ставку податку.

Зменшена ставка податку, зокрема, застосовується при оподаткуванні таких видів доходів фізичних осіб:

- окремі види спадщини та подарунків для членів сім'ї;

- окремі види доходів від продажу нерухомості;

- проценти на вклад до кредитної спілки

Подвійна ставка податку використовується у разі отримання платником податку таких видів доходів, як:

- виграші та призи;

- спадщина від спадкодавців-нерезидентів.

3) Комунальний податок

Згідно з Законом України “Про систему оподаткування” [7] місцевий комунальний податок встановлений ДЕКРЕТОМ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ «Про місцеві податки і збори»( від 20.05.1993 N 56-93 /із змінами станом на 7.06.2001 N 2515-III) [34].

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про систему оподаткування» комунальний податок є обов'язковим до сплати, порядок його обчислення визначено у ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» [ 34 ].

Відповідно до ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. № 56-93 «Про місцеві податки i збори» платниками комунального податку є юридичні особи, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Об'єктом оподаткування комунальним податком є середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу працівників підприємства – юридичної особим.

Згідно з ДЕКРЕТОМ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ «Про місцеві податки і збори» [34]:

Граничний розмір комунального податку не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Тобто при його обрахуванні враховується середньооблікова чисельність працівників та встановлений, на дату обрахування, розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (на даний час - 17 гривень).

4) Фонд пенсійного страхування України

Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є [22]:

1) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;

2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади;

3) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, їх помічники, при-ватні нотаріуси, інші особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу;

4) фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок тощо;

5) юридичні та фізичні особи, що здійснюють операції з купівлі-продажу валют;

6) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння;

7) юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом;

9) підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

10) підприємства, установи та організації, фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв'язку, а також оператори цього зв'язку, які надають свої послуги безоплатно.

На обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах [23]:

1) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 Закону [23]:

- 33,2 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного абзацами першим і другим пункту 1 статті 2 цього Закону;

- 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 статті 1 Закону, які використовують працю найманих працівників із числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілоти, штурмани, бортінженери, бортмеханіки, бортрадисти, льотчики-наглядачі) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається окремо за ставкою 42 відсотки від об'єкта оподаткування для осіб льотних екіпажів (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, та за ставкою 33,2 відсотки від об'єкта оподаткування для інших працівників.

Для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається окремо за ставкою 4 відсотки від об'єкта оподаткування для працюючих інвалідів та за ставкою 33,2 відсотки від об'єкта оподаткування для інших працівників такого підприємства.

Для підприємств всеукраїнських громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається за ставкою 4 відсотки від об'єкта оподаткування для всіх працівників цих підприємств.

2) для платників збору, визначених пунктом 3 статті 1, та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності - 33,2 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 2 статті 2 цього Закону;

3) для платників збору, визначених пунктами 1, 2 та 3 статті 1 цього Закону, - 33,2 відсотки суми винагород, які виплачуються фізичним особам за договорами цивільно-правового характеру;

4) для платників збору, визначених пунктом 4 статті 1 цього Закону (крім платників, зазначених у пункті 5 цієї статті):

- 1 відсоток від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 3 статті 2 цього Закону, якщо сукупний оподатковуваний доход не перевищує 150 гривень;

- 2 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 3 статті 2 цього Закону, якщо сукупний оподатковуваний доход перевищує 150 гривень;

Для платників збору з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах – від 1% до 5% в залежності від сукупного оподатковуємого доходу;

5) для платників збору, визначених пунктом 4 статті 1 цього Закону, які мають статус державного службовця – від 1% до 5% в залежності від сукупного оподатковуємого доходу;

6) для платників збору, визначених пунктом 5 статті 1 цього Закону, - 1 відсоток від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 4 статті 2 цього Закону;

7) для платників збору, визначених пунктом 6 статті 1 цього Закону, - 5 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 5 статті 2 цього Закону;

8) для платників збору, визначених пунктом 7 статті 1 цього Закону, - 3 відсотки від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 6 статті 2 цього Закону;

10) для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - 1 відсоток від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 8 статті 2 цього Закону;

11) для платників збору, визначених пунктом 10 статті 1 цього Закону, - 7,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 9 статті 2 цього Закону.

5) Фонд соціального страхування України на випадок тимчасової непрацездатності

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених Законом [20].

1) Cуб'єкти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, - застрахована особа або інша особа у випадках, передбачених статтями 45, 47 цього Закону, страхувальник та страховик;

2) Застрахована особа - найманий працівник, на користь яких здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

3) страхувальник відповідно до цього Закону - це:

а) роботодавець - для осіб, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону;

б) особи, зазначені у частинах другій та третій статті 6 цього Закону;

4) страховик - Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

5) роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників;

6) найманий працівник - фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи;

Розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування наведений в законі України [18]:

1) у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням:

- для роботодавців - 1,5 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;

- для роботодавців - на підприємствах та в організаціях громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25 відсотків суми витрат на оплату праці, - окремо 0,7 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників-інвалідів та 1,5 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці інших працівників;

- для роботодавців - на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС - 0,5 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників;

- для найманих працівників - від суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб:

0,25 відсотка - для найманих працівників - інвалідів, які працюють на підприємствах і в організаціях УТОГ і УТОС;

0,5 відсотка - для найманих працівників, заробітна плата яких нижча прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи;

1,0 відсотка - для найманих працівників, заробітна плата яких вища прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.

6) Фонд соціального страхування України на випадок безробіття

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття [17].

Суб'єкти страхування на випадок безробіття - застраховані особи, а у випадках, передбачених цим Законом, також члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик.

Застраховані особи - наймані працівники, а у випадках, передбачених цим Законом, також інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття. Страхувальники-роботодавці та застраховані особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески. Страховик - Фонд загально-обов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Платниками страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) є:

1. Роботодавці.

2. Наймані працівники.

Від сплати страхових внесків звільняються:

-   роботодавці підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25 відсотків суми витрат на оплату праці, у частині витрат на оплату праці найманих працівників-інвалідів;

-   роботодавці підприємств та організацій товариств УТОГ і УТОС;

- застраховані особи на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком;

- застраховані особи в частині отримання допомоги по частковому безробіттю.

Не є платниками страхових внесків особи, які не підлягають страхуванню на випадок безробіття:

- працюючі особи, які отримують або мають право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років, а також особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку;

- іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття [18]:

- для роботодавців - 1,3 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників;

- для найманих працівників - 0,5 відсотка суми оплати праці;

- роботодавці підприємств та організацій товариств УТОГ і УТОС звільняються від сплати внесків;

7) Фонд соціального страхування України від нещасних випадків на виробництві

Суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик [21]. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування - працівник. Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи. Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.

Встановлено на 2007 рік [19] відповідно до класів професійного ризику виробництва такі страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (табл.1.1):


Таблиця 1.1

Ставки страхових тарифів соцстрахування від нещасних випадків

Клас професійного ризику виробництва 

Страховий тариф (у відсотках до фактичних витрат на оплату праці найманих працівників) 

Клас професійного ризику виробництва 

Страховий тариф (у відсотках до фактичних витрат на оплату праці найманих працівників) 

Клас професійного ризику виробництва 

Страховий тариф (у відсотках до фактичних витрат на оплату праці найманих працівників) 

0,66 

24 

1,20 

47 

2,14 

0,67 

25 

1,23 

48 

2,16 

0,68 

26 

1,29 

49 

2,18 

0,69 

27 

1,35 

50 

2,35 

0,70 

28 

1,41 

51 

2,37 

0,72 

29 

1,48 

52 

2,42 

0,73 

30 

1,50 

53 

2,44 

0,75 

31 

1,51 

54 

2,47 

0,76 

32 

1,55 

55 

2,56 

10 

0,78 

33 

1,56 

56 

2,64 

11 

0,80 

34 

1,67 

57 

2,91 

12 

0,82 

35 

1,68 

58 

2,92 

13 

0,83 

36 

1,76 

59 

3,00 

14 

0,85 

37 

1,77 

60 

3,38 

15 

0,90 

38 

1,86 

61 

3,66 

16 

0,94 

39 

1,87 

62 

3,80 

17 

0,96 

40 

1,89 

63 

4,09 

18 

1,03 

41 

1,90 

64 

4,30 

19 

1,06 

42 

1,93 

65 

6,51 

20 

1,07 

43 

1,95 

66 

6,62 

21 

1,08 

44 

2,00 

67 

13,60 

22 

1,09 

45 

2,01 

 

 

23 

1,16 

46 

2,09 

 

 


Таким чином, для досліджуємого туристичного підприємства, яке не має процесів виробництва товарів та використання природних ресурсів при наданні послуг податкове поле формується наступним чином:

1. Для юридичної особи – туристичної фірми:

а) податок на додану вартість у розмірі 20% від суми оподатковує мого об’єкта (різниця податкових зобов’язань та податкового кредиту);

б) податок на прибуток підприємства у розмірі 25% від суми чистого прибутку до оподаткування (різниця суми валового доходу та валових витрат+амортизаційні відрахування);

в) збір в Пенсійний фонд в розмірі 33,2% від фонду оплати праці найманим працівникам (ФОП);

г) збір в Фонд страхування від тимчасової непрацездатності в розмірі 1,5% від ФОП;

д) збір в Фонд страхування від безробіття в розмірі 1,3% від ФОП;

е) збір в Фонд страхування від нещасних випадків на виробництві в розмірі 0,5 -1,0% від ФОП;

ж) комунальний податок в розмірі 1,7грн./міс. за кожного постійно працюючого робітника.

2. Для найманих працівників туристичної фірми (вираховується юридичною особою з доходів фізичної особи – працівника при видачі заробітної плати та перераховується підприємством, як податковим агентом, у відповідні фонди та бюджети):

а) податок з доходів фізичних осіб в розмірі 15,0% від ФОП;

б) збір в Пенсійний фонд в розмірі 1-5% від ФОП;

в) збір в Фонд страхування від тимчасової непрацездатності в розмірі 0,5 -1,0% від ФОП;

е) збір в Фонд страхування від безробіття в розмірі 0,5% від ФОП;


1.3 Особливості оподаткування суб’єктів малого підприємництва


Єдиний податок (Single Tax) – це прямий загальнодержавний податок, що стягується з юридичних і фізичних осіб – суб'єктів малого підприємництва, які обрали спрощену систему оподаткування згідно Указу Президента “ Про спрощену систему оподаткування” [32].

Платники єдиного податку:

- фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, впродовж року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень;

- юридичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Об’єкт оподаткування єдиним податком:

а) Для суб'єктів малого підприємництва – юридичних осіб об'єктом оподаткуваня єдиним податком є виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

б) Для суб'єктів малого підприємництва – фізичних осіб визначення об'єкта оподаткування під час нарахування податкових зобов'язань з єдиного податку не передбачено, оскільки сума податку, що підлягає сплаті до бюджету, фіксована і не залежить від фактичних результатів господарської діяльності платника податку

Ставка єдиного податку:

а) Для суб'єктів малого підприємництва – юридичних осіб передбачено можливість обрання однієї з двох ставок податку:

- 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість;

- 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

б) Для суб'єктів малого підприємництва – фізичних осіб ставка єдиного податку встановлюється місцевими радами за місцем їхньої державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень і більше 200 гривень на місяць. Якщо фізична особа – платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участі у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 % за кожну особу.

Суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів) [32]:

- податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків;

- податку на прибуток підприємств;

- податку з доходів фізичних осіб (для фізичних осіб – суб'єктів малого підприємництва);

- плати (податку) за землю;

- збору на спеціальне використання природних ресурсів;

- збору на обов'язкове соціальне страхування;

- відрахувань та зборів на автомобільні дороги України;

- комунального податку;

- податку на промисел;

- збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів сфери послуг;

- внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів;

- внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення;

- плати за патенти згідно із Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

Таким чином, в результаті досліджень 1 розділу виявлено:

1. Ліцензуванню на здійснення туристичної діяльності відповідно до ст. 14 Закону про туризм ( 324/95-ВР ) підлягають:

- туристичні агентства;

- бюро подорожей;

- бюро екскурсій, екскурсійні бюро;

- бюро з приймання туристів;

- туристичні оператори;

- готелі, мотелі, кемпінги, туристичні комплекси та бази;

- інші юридичні та фізичні особи, які здійснюють туристичну діяльність, передбачену їх статутами або положеннями.

2. Суб’єктами туристичної діяльності можуть виступати як туроператори, так і турагенти. Згідно з п. 1.1 розділу 1 Ліцензійних умов туроператор - це суб‘єкт підприємництва, який здійснює діяльність із формування, просування та реалізації свого туристичного продукту (комплексу туристичних послуг, необхідних для задоволення потреб туриста під час його подорожі), тобто туру. У свою чергу, турагент - це суб‘єкт підприємництва, який здійснює діяльність із просування та реалізації безпосередньо туристам туристичного продукту, сформованого туроператором, а також супутніх (додаткових) послуг, необхідних для реалізації туристичного продукту туроператора. Інакше кажучи, турагент виконує роль посередника між туроператором та споживачем туристичних послуг і не бере участі у формуванні туристичного продукту (туру).

3. Особливостями оподаткування суб’єктів туристичного бізнеса є специфіка розрахунку об’єктів оподаткування податком на прибуток та податком на додану варість для туроператорів та турагентів, враховуючи особливості їх взаєморозрахунків з туроператорами –нерезидентами, що визиває необхідність в договорах надання туристичних послуг (Додатки Д, Е) вказувати на транзитний характер частини неоподатковуємих грошових потоків доходів, які отримують на свої рахунки туроператор та турагент.


РОЗДІЛ 2 ДОСЛІДЖЕННЯ ПОДАТКОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ТУРИСТИЧНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «СЄНТОЗА-ТУР»

2.1 Загальна характеристика туристичного підприємства ТОВ «Сєнтоза-Тур»


Досліджуєме в дипломному проекті ТОВ "Сєнтоза - Тур" – це туристична компанія -туроператор, що працює в м. Дніпропетровську з 1998 р. і надає весь комплекс туристичних послуг в галузі виїзного, в’їздного та внутрішнього туризму, у т.ч. такі як продаж і бронювання авіаквитків на всі напрямки і візову підтримку. У квітні 2004 року відкрита філія в місті Києві за адресою вул. Федорова 10. Ліцензія Державної Туристичної Адміністрації України АА №780091 від 25.03.2004 [88].

У складі ТОВ "Сєнтоза - Тур" працюють 17 співробітників, 10 з яких - з досвідом роботи в туристичній галузі, що пройшли якісну підготовку і дипломи IATA/UFTAA:

- ІАТА - міжнародна асоціація авіаперевізників;

- UFTAA - федерація туристичних агенств.

Робочі місця співробітників обладнані компьютерною технікою, підключеною до міжнародних систем продаж, що дозволяє робити операції online-бронювання. У приміщеннях офісів працюють пункти обміну валют КБ "Приватбанк", також, для зручності клієнтів, оплата послуг приймається по пластикових картках.

ТОВ "Сєнтоза - Тур" розроблені основні туристичні продукти в напрямку обслуговування виїзного туризму:

а) туристичні та ділові поїздки за кордон у вигляді комплексного туру:

-   отель в столиці закордонної країни;

-   візова підтримка;

-   авіапереліт, включаючи чартерні рейси;

-   туристична поїздка по країні перебування;

-   проживання в отелях бажаємих категорій в турпоїздці;

-   харчування класів ВВ або НВ;

-   медичне страхування.

б) бронювання турів у турецьких туроператорів “ TURTESS”, “TEZTOUR”.

в) заказ чартерних авіарейсів;

г) продаж авіаквитків на всі авіарейси за кордон з України.

На зимній період 2007 – 2008 року розроблені нові тури “Різдство в Альпах”, “ Горнолижна Турція” та інші. Особливостю надання туристичних послуг є можливість оформлення туру в кредит в АКБ “Приватбанк” за 20 хвилин прямо в агентстві ТОВ "Сєнтоза-Тур" .

Заставою високої якості роботи є чітка структурна організація роботи співробітників по наступних функціональних напрямках [88]:

1) Відділ продажу авіаквитків здійснює бронювання і продаж квитків національних і закордонних авіакомпаній; проводить оптимізацію маршруту проходження з метою зниження витрат клієнта; організує чартерні перевезення і трансфери. Співпрацюючи з найбільшими авіакомпаніями світу, ТОВ "Сєнтоза - Тур" має можливість продажу авіаквитків у будь-яке місце в світі. ТОВ "Сєнтоза - Тур" имееет прямий доступ до міжнародної системи бронювання авіаквитків, завдяки чому можливо швидке бронювання і підтвердження місця по будь-якому маршруту з Дніпропетровська і з будь-якого міста світу. ТОВ "Сєнтоза - Тур" здійснює бронювання і продаж авіаквитків за цінами авіакомпаній перевізників.

2) Туристичний відділ пропонує поїздки високого рівня з обслуговуванням по особисто обраному маршруту; представляє послуги по бронюванню готелів, автотранспорту, екскурсійні програми; організовує групові й індивідуальні тури по найбільш привабливих маршрутах України і зарубіжжя; виконує організацію чартерних перевезень, а також здійснює підтримку по відкриттю віз.

ТОВ "Сєнтоза - Тур", як агентство з продажу авіаквитків, співробітничає з такими відомими авіаперевізниками як: Austrian Airlines, Air France, KLM, British Airways, EL-AL, Аерофлот, LOT, Lufthansa, Air Ukraine, Ukraine International Airlines, Днiпpоавіа, Aerosweet і ін. Це гарантує клієнту вибір самого оптимального маршруту для перельоту. Постійними клієнтами ТОВ "Сєнтоза - Тур" є: ФК "Дніпро", спортивний клуб "Мегарон".

Контактна інформація з туристичним агентством розташована на власному Інтернет-сайті в всесвітній мережі Інтернет за адресою: #"1.files/image003.jpg">

Рис.2.2. Динаміка агрегатів балансу ТОВ «Сєнтоза-Тур» у 2004 – 2007 р.р.


Таким чином, зростання валюти балансу за джерелами в ТОВ “Сєнтоза- Тур” у 2004 -2007 роках забезпечено за рахунок нестійких поточних залучених пасивів, що є ризикованою базою нарощування обсягів активних операцій.

На рис.2.3 наведена динаміка валових доходів, валових витрат та чистого прибутку ТОВ “Сєнтоза- Тур” у 2004 -2007 роках. Як показано на графіках рис.2.3, чистий прибуток складає не більше 1% від валового чистого доходу, тобто ТОВ “Сєнтоза- Тур” у 2004 -2007 роках в результаті діяльності «проїдає» доход валовими витратами і не отримує коштів в фонди розвитку підприємства.


Рис.2.3. Динаміка доходів та витрат ТОВ «Сєнтоза-Тур» у 2004–2007 р.р.


В табл. 2.1 наведена динаміка основних фінансових результатів діяльності ТОВ «Сєнтоза-Тур» у 2004–2007 р.р. Як показує аналіз даних, наведених в табл.2.1:

-   динаміка валових доходів характеризується зниженням з рівня 1,163 млн.грн. у 2004 році до рівня 0,925 млн.грн. у 2005 році та зростанням до рівня 1,89 млн.грн. у 2007 році;

-   динаміка валових витрат характеризується зниженням з рівня 1,14 млн.грн. у 2004 році до рівня 0,9 млн.грн. у 2005 році та зростанням до рівня 1,85 млн.грн. у 2007 році;

-   при відносному рівні валових витрат 98% від валових доходів, рівень податкового навантаження податку на прибуток на валовий дохід становить 0,266% (2004) – 0,234% (2007) від рівня валового доходу;


Таблиця 2.1

Основні фінансові показники діяльності ТОВ «Сєнтоза-Тур» у 2004–2007 р.р.



- податкова нагрузка зборів в Пенсійний фонд та 3 фонди соціального страхування на валовий дохід становить 2,7% у 2004 році, зростає до рівня 4,4; у 2005 році та знижується до рівня 2,11% від рівня валових доходів.

Таким чином, основним податком для ТОВ «Сєнтоза-Тур» у 2004–2007 р.р. є збори в Пенсійний фонд та 3 фонди соціального страхування, які становлять 90 - 95% від загальної податкової нагрузки на валовий дохід підприємства.

На рис.2.4 наведена динаміка структури собівартості туристичних продуктів ТОВ «Сєнтоза-Тур» у 2004–2007 р.р. Як показують графіки рис.2.4, структура собівартості характеризується наступними показниками:

-   зростанням матеріальних витрат на придбання туристичних послуг з рівня 56,5% у 2004 році до рівня 65,8% у 2007 році;

-   зростанням частки витрат на оплату праці з рівня 5,3% у 2004 році до рівня 8,5% у 2007 році;

-   зменшенням частки адміністративних витрат з рівня 15,8% у 2004 році до рівня 9,5% у 2007 році.




Рис.2.4. Динаміка структури собівартості туристичних продуктів ТОВ «Сєнтоза-Тур» у 2004–2007 р.р.


На рис.2.5 наведена динаміка показників ліквідності ТОВ «Сєнтоза-Тур» у 2004–2007 р.р.. Як показано графіками рис.2.5:

-   є наявна тенденція до зниження показників ліквідності підприємства;

-   показники загальної та строкової ліквідності знаходяться в діапазону стійкого забезпечення ліквідності;

-   показник абсолютної або моментальної ліквідності у підприємства постійно знаходиться нижче на 40-60% від стійкого діапазону, що свідчить про нестаток високоліквідних коштів (каса+розрахунковий рахунок).

На рис. 2.6 наведена динаміка показників рентабельності ТОВ «Сєнтоза-Тур» у 2004–2007 р.р. . Як показано на графіках рис.2.6, рентабельність роботи підприємства дуже низька (рентабельність власного капіталу не перевищує діапазону 2,4 -4%), тобто воно є інвестиційно непривабливим для зовнішнього інвестора при альтернативній ставці банківського депозиту 15% річних.



Рис.2.5. Динаміка показників ліквідності ТОВ «Сєнтоза-Тур» у 2004–2007 р.р.


Рис.2.6. Динаміка показників рентабельності ТОВ «Сєнтоза-Тур» у 2004–2007 р.р.


На рис.2.7 -2.8 наведені динаміка показників фінансової стійкості та показників ділової активності (оборотності) ТОВ «Сєнтоза-Тур» у 2004–2007 р.р. . Як показує аналіз графіків рис.2.7 – 2.8:

-   рівень ділової активності підприємства дуже низький, що характеризується строком фінансового циклу – обороту коштів більше 200 днів, що набагато перевищує загальноприйнятий рівень строку обороту коштів, який не повинен перевищувати 120 днів;

-   період одного обороту обігових коштів перевищує 2 роки, що при оборотності дебіторської заборгованості вище 1 року свідчить про занадто інтенсивне використання надання туристичних продуктів в кредит, що вигідне КБ «Приватбанк», в фінансово-промислову групу якого входить ТОВ «Сєнтоза-Тур», але не відповідає вимогам економічної ефективності;

-   діапазон фактичного значення коефіцієнта автономії ТОВ «Сєнтоза-Тур» з 2004 року постійно знижується та знаходиться в діапазону нестійкого забезпечення активів підприємства джерелами пасивів, тобто малоприбуткова робота підприємства з розширенням обсягів валюти балансу за рахунок позичених коштів посилює негативні тенденції в забезпеченні фінансової стійкості підприємства.

Таким чином, за результатами економічної діагностики туристична фірма ТОВ «Сєнтоза-Тур»:

-  малоприбуткова;

-  має проблеми з моментальною ліквідністю;

-  все більше входить в нестійкий діапазон автономності джерел пасивів;

-  має дуже низький рівень ділової активності (оборотності активів) за рахунок перебрання на себе функцій кредитування наданих туристичних послуг.


Рис.2.7. Динаміка показників фінансової стійкості ТОВ «Сєнтоза-Тур» у 2004–2007 р.р.


Рис.2.8. Динаміка показників ділової активності (оборотності) ТОВ «Сєнтоза-Тур» у 2004–2007 р.р.



2.2 Аналіз податків, що сплачує туристичне підприємство ТОВ «Сєнтоза-Тур» та їх частки у доході


Основними особливостями оподаткування туроператорів є особливість формування грошових потоків переоплати туристичних послуг та надання туристичних послуг в різних податкових періодах, що створює особливі умови оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток.

Так, компанія-туроператор ТОВ «Сєнтоза-Тур» у квітні 2007 року отримала передоплату за туристичні послуги, місце фактичного надання яких знаходиться за межами України. У травні 2007 року оплачено інвойс іноземного туроператора та підписано акт про приймання туристичних послуг.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 03.06.2005 р. № 2642-IV Закон «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР [10] (далі – Закон про ПДВ) було доповнено статтею 8 «Особливості оподаткування операції з поставок туристичних послуг», у першому пункті якої сказано:

«При поставці туристичним оператором туристичного продукту, туристичних послуг з місцем їх безпосереднього надання за межами митної території України базою оподаткування для такого туристичного оператора є винагорода, а саме різниця між вартістю поставлених ним туристичного продукту, туристичних послуг та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту, таких туристичних послуг».

Тобто Законом про ПДВ передбачено обкладати цим податком тільки винагороду посередника. А от як оподатковувати передоплати за туристичні послуги, Закон прямої відповіді не дає. В той же час база оподаткування туристичних послуг визначається тільки тоді, коли, по-перше, відбудеться поставка туристичного продукту і, по-друге, будуть відомі понесені туристичним оператором витрати. У разі відсутності таких витрат загальна вартість поставки оподатковуватиметься ПДВ за ставкою 20 %.

Відповідно до п. 1.4 Закону про ПДВ поставка послуг – це будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об’єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Оскільки передоплата не є поставкою, то при отриманні туроператором передоплати за туристичний продукт у квітні база оподаткування ПДВ буде відсутня.

Стаття 8 Закону про ПДВ має назву «Особливості оподаткування операції з поставок туристичних послуг», оскільки власне вона і встановлює спеціальні, особливі норми і правила щодо оподаткування туристичних послуг порівняно із загальновстановленими. А як відомо, за наявності загальної та спеціальної пріоритет має саме спеціальна норма. Тому для туристичних послуг база оподаткування визначатиметься виключно за правилами п. 8.1 Закону про ПДВ.

У травні 2007 року – після підписання з нерезидентом актів надання послуг, фактичним отримувачем яких є покупець туристичного продукту, – відбулась поставка. І тут потрібно керуватися правилами п. 8.1 для визначення бази оподаткування ПДВ. Порівнявши вартість поставки (продажу) туристичного продукту з витратами на придбання, туристичний оператор визначає базу оподаткування і нараховує ПДВ. Оскільки дата поставки і дата визнання витрат здебільшого не збігаються, то базу оподаткування можливо визначити тільки за результатами звітного періоду. При цьому недоцільно вказувати у виставлених рахунках-фактурах суму ПДВ. Якщо витрати понесені в декількох періодах, що настають після дати поставки, необхідно в кожному наступному місяці здійснювати коригування суми податкових зобов’язань відповідно до уточненої бази оподаткування.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» [9] (далі – Закон про прибуток) не містить спеціальних норм щодо оподаткування діяльності туристичних операторів. Тому все залежить від характеру укладених угод як із покупцем туристичного продукту, так і з його продавцем.

Якщо підприємство ТОВ «Сєнтоза-Тур» виступає як агент (посередник), вчиняє дії за рахунок і в інтересах замовника (в особі іноземного оператора або ж покупця турпродукту), то отримана у квітні 2007 року передоплата не є власністю такого підприємства і до валових доходів не включається (пп. 7.9.1 Закону про прибуток). Перераховані туроператорунерезиденту суми не збільшують валові витрати (пп. 7.9.2 Закону про прибуток). Сума винагороди, яка розраховується відповідно до укладених агентських (посередницьких) договорів, збільшує валові доходи або в момент зарахування коштів від покупця (замовника), або в момент фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку (пп. 11.3.1 Закону про прибуток).

Оскільки підприємство ТОВ «Сєнтоза –Тур» може виступати як самостійна особа – туроператором у відносинах із покупцем туристичного продукту, від свого імені замовляти послуги з проживання, доставки, страхування тощо, то податковий облік ведеться за загальними правилами: валові доходи на суму передоплати визнають у квітні, а валові витрати на вартість послуг нерезидента – тільки після підписання акта приймання послуг у травні (підпункти 11.3.1, 11.2.1, 11.2.3 Закону про прибуток).

В табл.2.2 – 2.5 наведена статистика нарахованих та сплачених податків на туристичному підприємстві ТОВ “Сєнтоза-Тур” за 2004 - 2007 роки. В додатках А, Б наведені дані декларацій ТОВ “Сєнтоза- Тур” за 2004 –2007 роки по податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість.

Як показують дані табл..2.2 – 2.5 ТОВ “Сєнтоза-Тур” сплачує 4 основних видів податків:

-   1401 – податок на додану вартість;

-   1101 – прибутковий податок з доходів найманих працівників;

-   1102 – податок на прибуток;

-   1604 – комунальний податок;

та збори з ФОП в Пенсійний фонд та 3 фонди соціального страхування.



Таблиця 2.2
Нараховані та сплачені податки на туристичному підприємстві ТОВ “Сєнтоза-Тур” за 2004 рік

Дата звіту

Назва податку

Код бюджетної класифікації

Сальдо на початок року

Нараховано

Сплачено

Недоїмка

Переплата

всього

коштами

1.01.2005

Комунальний податок

16010200

103,70 грн.

452,20 грн.

455,69 грн.

455,69 грн.

0,00 грн.

107,19 грн.

1.01.2005

Податок на додану вартість з вироблених товарів та послуг на території України

14010100

31 454,00 грн.

37 416,10 грн.

5 970,45 грн.

5 970,11 грн.

0,00 грн.

8,01 грн.

1.01.2005

Прибутковий податок з доходів найманих працівників

11010100

0,00 грн.

0,00 грн.

8 427,15 грн.

8 427,15 грн.

0,00 грн.

0,00 грн.

1.01.2005

Податок на прибуток приватних підприємств

11021000

3 108,53 грн.

6 509,18 грн.

4 900,90 грн.

4 900,65 грн.

0,00 грн.

1 500,00 грн.

Всього

34 770,23 грн.

44 377,48 грн.

19 754,19 грн.

19 753,60 грн.




Таблиця 2.3
Нараховані та сплачені податки на туристичному підприємстві ТОВ “Сєнтоза-Тур” за 2005 рік

Дата звіту

Назва податку

Код бюджетної класифікації

Сальдо на початок року

Нараховано

Сплачено

Недоїмка

Переплата

всього

коштами

1.01.2007

Комунальний податок

16010200

96,99 грн.

447,10 грн.

494,70 грн.

494,70 грн.

0,00 грн.

144,59 грн.

1.01.2007

Податок на додану вартість з вироблених товарів та послуг на території України

14010100

1,58 грн.

5 904,00 грн.

6 657,00 грн.

6 657,00 грн.

0,00 грн.

754,58 грн.

1.01.2007

Податок на прибуток приватних підприємств

11021000

0,00 грн.

3 405,00 грн.

3 405,00 грн.

3 405,00 грн.

0,00 грн.

0,00 грн.

1.01.2007

Прибутковий податок з доходів найманих працівників

11010100

0,00 грн.

0,00 грн.

8 612,87 грн.

8 612,87 грн.

0,00 грн.

0,00 грн.

Всього

98,57 грн.

9 756,10 грн.

19 169,57 грн.

19 169,57 грн.



 
Таблиця 2.4
Нараховані та сплачені податки на туристичному підприємстві ТОВ “Сєнтоза-Тур” за 2006 рік

Дата звіту

Назва податку

Код бюджетної класифікації

Сальдо на початок року

Нараховано

Сплачено

Недоїмка

Переплата

всього

коштами

1.01.2007

Комунальний податок

16010200

96,99 грн.

447,10 грн.

494,70 грн.

494,70 грн.

0,00 грн.

144,59 грн.

1.01.2007

Податок на додану вартість з вироблених товарів та послуг на території України

14010100

1,58 грн.

5 904,00 грн.

6 657,00 грн.

6 657,00 грн.

0,00 грн.

754,58 грн.

1.01.2007

Податок на прибуток приватних підприємств

11021000

0,00 грн.

3 405,00 грн.

3 405,00 грн.

3 405,00 грн.

0,00 грн.

0,00 грн.

1.01.2007

Прибутковий податок з доходів найманих працівників

11010100

0,00 грн.

0,00 грн.

8 612,87 грн.

8 612,87 грн.

0,00 грн.

0,00 грн.

Всього

98,57 грн.

9 756,10 грн.

19 169,57 грн.

19 169,57 грн.





Таблиця 2.5
Нараховані та сплачені податки на туристичному підприємстві ТОВ “Сєнтоза-Тур” за 2007 рік (станом на 21.11.2007)

Дата звіту

Назва податку

Код бюджетної класифікації

Сальдо на початок року

Нараховано

Сплачено

Недоїмка

Переплата

всього

коштами

21.11.2007

Прибутковий податок з доходів найманих працівників

11010100

0,00 грн.

0,00 грн.

9 810,04 грн.

9 810,04 грн.

0,00 грн.

0,00 грн.

21.11.2007

Податок на прибуток приватних підприємств

11021000

0,00 грн.

4 734,00 грн.

4 734,00 грн.

4 734,00 грн.

0,00 грн.

0,00 грн.

21.11.2007

Податок на додану вартість з вироблених товарів та послуг на території України

14010100

754,58 грн.

14 380,00 грн.

13 627,00 грн.

13 627,00 грн.

0,00 грн.

1,58 грн.

21.11.2007

Комунальний податок

16010200

144,59 грн.

919,70 грн.

867,00 грн.

867,00 грн.

0,00 грн.

91,89 грн.

Всього

899,17 грн.

20 033,70 грн.

29 038,04 грн.

29 038,04 грн.

0,00 грн.

93,47 грн.



В табл.2.6 наведені зведені результати розрахунку податкового навантаження на валовий дохід в ТОВ «Сентоза-Тур» в 2004 -2007 роках. На графіках рис.2.9 наведена структура податкового навантаження на чистий валовий дохід підприємства у 2004 -207 роках.

Як показує аналіз табл.2.6 в 2005 –2007 роках тільки 30% від грошового потоку передоплат за надання туристичних послуг та оплати послуг володарів туристичних послуг враховуються як валові доходи та витрати туроператора – посередника ТОВ «Сєнтоза- Тур», з яких сплачуються податки.


Рис. 2.9. Структура податкового навантаження на чистий валовий дохід ТОВ «Сєнтоза-Тур» в 2004 -2007 роках


Як показує аналіз графіків рис.2.9:

- податкова загрузка непрямого податку ПДВ на чистий валовий дохід є незначною та становить питому вагу від 0,36% у 2004 році та 0,19% у 2007 році;

- загальна податкова загрузка на валовий чистий дохід знаходиться в діапазоні від 8,0-8,5% (2004 -2006 роки), з якої:

1) податкова нагрузка за рахунок сплачених митних платежів становить

від 2,5% до 4,3%;

2) податкова нагрузка за рахунок сплачених прибуткових податків та соціальних зборів становить від 3,9 до 5,5%;


Таблиця 2.6

Аналіз податкового навантаження на фінансові результати діяльності ТОВ “Сєнтоза-Тур” за 2004 - 2007 роки


2.3 Порівняльна характеристика загальної системи оподаткування зі спрощеною на туристичному підприємстві ТОВ «Сєнтоза -Тур»


Аналіз даних структури податкового навантаження на чистий валовий дохід ТОВ «Сєнтоза-Тур» (рис.2.9) показує :

1) Перехід на спрощену систему єдиного податку з сплатою 6% від чистого валового доходу та сплатою окремо ПДВ є доцільним для розгляду;

2) Перехід на спрощену систему єдиного податку з сплатою 10% податку від валового доходу без сплати окремо ПДВ для підприємства є недоцільним, оскільки рівень додаткової податкової загрузки 4% на ПДВ для підприємства є неприйнятним (фактичний рівень нагрузки ПДВ не перевищує 0,36%).

Розглянемо особливості формування грошових потоків при наданні туристичних послуг по спрощеній системі єдиного податку:

- туристична фірма – платник єдиного податку за ставкою 6 % надає туристичні послуги;

- до ціни путівок включено вартість проживання, харчування, транспортних послуг, екскурсійної програми та послуг підприємства;

- за проживання, харчування і транспортні послуги кошти перераховуються на рахунки партнерів: баз відпочинку, ресторанів, транспортних підприємств та фізичних осіб.

- у розпорядженні туристичної фірми залишається вартість екскурсій та послуг.

Основною проблемою обліку грошових потоків та нарахування єдиного податку є птання - яку суму повинен зазначати в Книзі обліку доходів і витрат такий платник для обкладання єдиним податком: усі кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок, чи лише ті, що залишаються в розпорядженні підприємства після розрахунків з третіми особами?

Коло суб'єктів малого підприємництва, для яких запроваджується спрощена система оподаткування, обліку та звітності, визначено Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98 (в редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. № 746/99) [32].

Згідно з цим Указом виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Відповідно до Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва – юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, затвердженого наказом ДПА України від 13.10.98 р. № 477, суб'єкт малого підприємництва – юридична особа, який застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, в дохідній частині Книги обліку доходів і витрат відображає всі надходження, отримані на розрахунковий рахунок та в касу від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), майна, включаючи позареалізаційні доходи та виручку від іншої реалізації. Тобто застосовується касовий метод обчислення виручки, при якому враховуються всі надходження коштів на розрахунковий рахунок та в касу суб'єкта малого підприємництва.

Таким чином, туристична фірма для обкладання єдиним податком в дохідній частині Книги обліку доходів і витрат повинна враховувати всі надходження, отримані на розрахунковий рахунок та в касу суб'єктом малого підприємництва, в тому числі й кошти, що перераховуються іншим суб'єктам за надані послуги, виконані роботи.

Як показує аналіз графіків рис.2.10 тільки 30% від грошового потоку передоплат за надання туристичних послуг та оплати послуг володарів туристичних послуг враховуються як валові доходи та витрати туроператора – посередника ТОВ «Сєнтоза- Тур», з яких сплачуються податки.

Відповідно, застосування технології розрахунку єдиного податку для туристичних послуг є недоцільним, оскільки в 6% податку з валових доходів враховуються суми коштів, які перераховуються власникам туристичних послуг і не є доходами туроператора.


Рис.2.10. Динаміка відносних показників валового доходу, валових витрат в грошових потоках ТОВ «Сєнтоза-Тур» у 2004 -2007 роках



Таким чином, в результаті досліджень 2 розділу виявлено:

1. Як показує аналіз оподаткування підприємства ТОВ «Сєнтоза-Тур» за період 2004- 2007 роки:

- податкова загрузка непрямого податку на чистий валовий дохід є незначною та становить питому вагу від 0,36% у 2004 році та 0,19% у 2007 році;

- загальна податкова загрузка на валовий чистий дохід знаходиться в діапазоні від 8,0-8,5% (2004 -2006 роки), з якої:

1) податкова нагрузка за рахунок сплачених митних платежів становить від 2,5% до 4,3%;

2) податкова нагрузка за рахунок сплачених прибуткових податків та соціальних зборів становить від 3,9 – 5,5%;

2. Проведений аналіз діяльності та податкової нагрузки на валовий дохід туристичного підприємства ТОВ «Сєнтоза-Тур» показує, що оскільки податок ПДВ на підприємстві мінімізований до рівня 0,36 -0,19%, єдиним шляхом зниження податкової загрузки є вплив на рівень прямих податків, з яких основними:

-   податок на прибуток підприємства;

-   збори в пенсійний та соціальні фонди страхування;

та рівень непрямого податку – мита, вплив який не є в компетенції підприємства.

3. Альтернативою сплаті двох основних платежів – податка на прибуток та зборів в пенсійно-соціальні фонди з ФП підприємства є спрощена система оподаткування з єдиним податком.

4. Проведений аналіз можливості застосування спрощенної системи оподаткування для туристичного підприємства «Сентоза-Тур» показав:

1) Перехід на спрощену систему єдиного податку з сплатою 10% податку від валового доходу без сплати окремо ПДВ для підприємства є недоцільним, оскільки рівень додаткової податкової загрузки 4% на ПДВ для підприємства є неприйнятним (фактичний рівень загрузки ПДВ не перевищує 0,36%).

2) Перехід на спрощену систему єдиного податку з сплатою 6% від чистого валового доходу та сплатою окремо ПДВ є також недоцільним, оскільки туристична фірма для обкладання єдиним податком в дохідній частині Книги обліку доходів і витрат повинна враховувати всі надходження, отримані на розрахунковий рахунок та в касу суб'єктом малого підприємництва, в тому числі й кошти, що перераховуються іншим суб'єктам за надані послуги, виконані роботи.


РОЗДІЛ 3 ОПТИМІЗАЦІЯ СПЛАТИ ПОДАТКІВ НА ТУРИСТИЧНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «СЄНТОЗА-ТУР»


3.1 Основні напрямки оптимізації податкових платежів на туристичному підприємстві ТОВ «Сєнтоза-Тур». Розробка платіжного календаря


Основні напрямки оптимізації податкових платежів на туристичному підприємстві ТОВ “Сєнтоза-Тур” можуть бути розподілені на 2 напрямки:

-   мінімізація сплати непрямого податку на додану вартість;

-   мінімізація сплати прямих прибуткових податків та соціальних зборів з ФЗП.

Особливістю механізму сплати податку на додану вартість є різні схеми формування об’єкту оподаткування ПДВ при внутрішньому та зовнішньому(виїзному) туризмі.

1) При внутрішньому туризмі та туроператорській схемі надання туристичних послуг:

-   турист сплачує туроператору повну суму туристичної послуги з ПДВ 20% (включаючи власні витрати та прогнозний прибуток) без оформлення податкової накладної від фізичної особи, вказуючи в платіжному документі суму сплаченого ПДВ;

-   туроператор сплачує іншому туроператору чи напряму туристичному закладу суму вартості туристичних послуг з ПДВ 20% згідно рахунку, отримуючи податкову накладну по сумі сплаченого ПДВ;

-   в податковій декларації по ПДВ туроператор вказує суму отриманого ПДВ від туристів (не є платниками ПДВ), яка є його податковим зобов’язанням, та суму сплаченого ПДВ іншому туроператору чи туристичному закладу, яка є його податковим кредитом. Різниця між зобов’язанням та кредитом підлягає сплаті в бюджет.

2) При зовнішньому (виїзному) туризмі та туроператорській схемі надання туристичних послуг:

-   турист сплачує туроператору повну суму туристичної послуги з ПДВ 20% (включаючи власні витрати та прогнозний прибуток) без оформлення податкової накладної від фізичної особи, вказуючи в платіжному документі суму сплаченого ПДВ;

-   туроператор сплачує іншому туроператору - нерезиденту чи напряму туристичному закладу-нерезиденту загальну суму вартості туристичних послуг згідно інвойсу, не отримуючи податкову накладну по сумі сплаченого ПДВ, оскільки в міжнародних платежах немає механізму міжнародного нарахування ПДВ та його врахування податковими системами. Тобто одна і таж послуга може мати подвійне оподаткування у вигляді – експортного ПДВ з одного боку кордону та імпортного ПДВ з другого боку кордону;

-   при сплаті виставленого туроператором-нерезидентом інвойса по покупці туроператором-резидентом туристичних послуг за кордоном в силу вступає 8 глава закону України про ПДВ [10], згідно якій туроператор-резидент є імпортером туристичної послуги, яка, відповідно, обкладається імпортним ПДВ – 20% від суми, вказаної в інвойсі туроператора – нерезидента:

1). При поставці туристичним оператором туристичного продукту, туристичних послуг з місцем їх безпосереднього надання за межами митної території України базою оподаткування для такого туристичного оператора є винагорода, а саме різниця між вартістю поставлених ним туристичного продукту, туристичних послуг та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту, таких туристичних послуг.

2). Вартість витрат, понесених туроператором, визначається як сукупність витрат, понесених ним у зв'язку із замовленням фізичними або юридичними особами, що передбачені відповідними угодами, укладеними згідно з чинним законодавством.

Таким чином, виникає механізм мінімізації сплати ПДВ в бюджет за рахунок регулювання сум отриманого ПДВ від замовників туристичних послуг туроператором –резидентом ТОВ “Сєнтоза-Тур” та сум сплаченого ПДВ. При цьому виникає подвійне трактування:

- суми врахованих в розрахунках ПДВ для туроператорів включають повну суму туристичної послуги, вказаної в інвойсі туроператора-нерезидента;

- в той же час в розрахунках валових доходів та витрат при розрахунках податку на прибуток підприємства туроператор виділяє окремо платежі за статтями:

а) вартість послуг туроператора-нерезидента за інвойсом;

б) вартість власних послуг туроператора-резидента, які і є, власне, об’єктом оподаткування податком на прибуток.

в) вартість (витрати) туроператора-резидента на надання послуг.

В таблиці Додатку К наведені динамічні характеристики нарахування податкових зобов’язань, податкового кредиту та суми сплати податку на додану вартість в бюджет за даними щомісячних декларацій по ПДВ ТОВ “Сєнтоза-Тур” у 2004 –2007 роках..

Сума ПДВ до сплати в бюджет за звітний (місячний період) розраховується за формулою [ ]:


    (3.1)


де Под_зобов_ПДВ – сума податкових зобов’язань підприємства по сплаті отриманого в ціні продаж ПДВ в бюджет;

Под_кредит_ПДВ – сума податкового кредиту підприємства, який йому надає бюджет за сплату ПДВ іншим підприємствам в ціні покупки товарв та послуг;

Вал_ПДВ_дохід – сума валового доходу підприємства від продажу товарів та послуг, який, згідно Закону [ ], оподатковується за ставкою ПДВ - 20%;

Вал_ПДВ_витр – сума валових витрат підприємства на покупку товарів та послуг, які, згідно Закону [ ], оподатковується за ставкою ПДВ - 20%;

В таблиці Додатку К наведені:

- динаміка щомісячних вхідних грошових потоків (передоплат за майбутнє надання туристичних послуг) – валовий дохід в ТОВ «Сєнтоза-Тур», які враховуються при розрахунку податку ПДВ;

- динаміка щомісячних вихідних грошових потоків (оплата інвойсів туроператорів, які будуть надавати туристичні послуги) в ТОВ «Сєнтоза-Тур», які враховуються при розрахунку податку ПДВ;

- динаміка нарахованих податкових щомісячних зобов’язань по ПДВ;

- динаміка нарахованого податкового щомісячного кредиту по ПДВ;

- динаміка сум сплати ПДВ до бюджету як різниця сум зобов’язань та кредиту (сальдо податку ПДВ);

Як показує аналіз даних таблиці Додатку К при сумі нарахованого податкового зобов’язання по ПДВ 130 – 150 тис.грн. /місяць ТОВ “Сєнтоза-Тур” застосовує механізми формування еквівалентних потоків податкового кредиту, що приводить до мінімізації сплати сум ПДВ до бюджету на рівні 1,5 –3,0 тис.грн./місяць, тобто зменшення досягає 50 –100 разів.

Таким чином, ТОВ “Сєнтоза-Тур” не має сенсу відмовлятись від механізму сплати ПДВ для туристичного бізнесу в Україні на сучасному етапі. Аналіз даних табл.2.8 показує, що застосовуємий механізм був впроваджений тільки в 2005 році після прийняття поправки до закону України про ПДВ (введення глави 8) [10].

Проведений в розділі 2 аналіз діяльності та податкової нагрузки на валовий дохід туристичного підприємства ТОВ «Сєнтоза-Тур» показує, що оскільки податок ПДВ на підприємстві мінімізований до рівня 0,36 -0,19%, єдиним шляхом зниження податкової загрузки є вплив на рівень прямих податків, з яких основними є проаналізовані в розділі 2 (рис.3.1):

-   податок на прибуток підприємства;

-   збори в пенсійний та соціальні фонди страхування;


Рис.3.1. Структура основних податків в податковому навантаженні ТОВ «Сєнтоза-Тур» в 2004 -2007 роках


Альтернативою сплаті двох основних платежів – податка на прибуток та зборів в пенсійно-соціальні фонди з ФОП підприємства є спрощена система оподаткування з єдиним податком.

Попередні розрахунки, проведені в розділі 2, показують, що найбільш вигідною формою спрощеного оподаткування є фіксований податок 200 грн./місяць з СПД –фізичної особи.

Але слід зазначити, що існують певні обмеження стосовно вибору у туристичному бізнесі, організаційно-правової форми господарювання.

По-перше, якщо Ви будете займатися туроператорською діяльністю, то Ви можете зареєструвати тільки юридичну особу - суб’єкта підприємницької діяльності (далі-СПД), а якщо турагентською, то Ви можете зареєструвати як СПД-юридичну особу, так і СПД-фізичну особу.

Таким чином, оскільки річний валовий дохід юридичної особи – ТОВ «Сєнтоза-Тур» становить у 2007 році 1,8 млн.грн., що перевищує законодавчий рівень в 1 млн.грн., то перехід підприємства на спрощену систему оподаткування неможливий без його подрібнення та зміни ліцензії туроператора на турагента.

Тобто, гіпотетичною схемою суттєвого зниження рівня податків є створення на базі туроператора ТОВ «Сєнтоза-Тур» чисельністю 30 осіб – асоціації із 25 СПД-фізичних осіб, які мають ліцензії турагентів, реалізують послуги центрального туроператора ТОВ «Сєнтоза-Тур-А», який має 3-х працівників у своєму складі, виконує транзитні функції, а всі туристично-витратні функції перекласти на його турагентів – 10-25 СПД-фізичних осіб.

Для такої асоціації – податок на прибуток та внески в соціальні фонди замінюються фіксованим єдиним податком з СПД у розмірі 200 грн. на місяць, при цьому валовий сумарний дохід асоціації може зрости до 5,0-12,5 млн.грн./рік без порушення обмежень на валовий дохід СПД-фізичної особи зі спрощеною системою оподаткування.

Платіжний податковий календар для ТОВ “Сєнтоза-Тур”, яке знаходиться на загальній системі оподаткування, будується згідно наступному алгоритму:

1. Визначаються види сплачуємих податків підриємства як господарюючого суб’єкта –податки з власної діяльності.

2. Визначаються види податків, які підприємство збирає з платників податків та перераховує, як податковий агент, в бюджет та цільові фонди.

3. Визначаються строки подання в податкову інспекцію декларацій про нараховані податки згідно закону України ” “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” [2];

4. Визначаються строки сплати податків та зборів до бюджету та цільових внебюджетних фондів.

З врахуванням вищенаведеного, для досліджуємого туристичного підприємства ТОВ “Сєнтоза-Тур”, яке не має процесів виробництва товарів та використання природних ресурсів при наданні послуг податкове поле формується наступним чином:

1.Види сплачуємих податків підриємства як господарюючого суб’єкта –податки з власної діяльності туристичної фірми:

а) податок на додану вартість у розмірі 20% від суми оподатковує мого об’єкта (різниця податкових зобов’язань та податкового кредиту);

б) податок на прибуток підприємства у розмірі 25% від суми чистого прибутку до оподаткування (різниця суми валового доходу та валових витрат+амортизаційні відрахування);

в) збір в Пенсійний фонд в розмірі 33,2% від фонду оплати праці найманим працівникам (ФОП);

г) збір в Фонд страхування від тимчасової непрацездатності в розмірі 1,5% від ФОП;

д) збір в Фонд страхування від безробіття в розмірі 1,3% від ФОП;

е) збір в Фонд страхування від нещасних випадків на виробництві в розмірі 0,5 -1,0% від ФОП;

ж) комунальний податок в розмірі 1,7грн./міс. за кожного постійно працюючого робітника.

2. Види податків, які підприємство збирає з платників податків та перераховує, як податковий агент, в бюджет та цільові фонди - з найманих працівників туристичної фірми (вираховується юридичною особою з доходів фізичної особи – працівника при видачі заробітної плати та перераховується підприємством, як податковим агентом, у відповідні фонди та бюджети):

а) податок з доходів фізичних осіб в розмірі 15,0% від ФОП;

б) збір в Пенсійний фонд в розмірі 1-5% від ФОП;

в) збір в Фонд страхування від тимчасової непрацездатності в розмірі 0,5 -1,0% від ФОП;

е) збір в Фонд страхування від безробіття в розмірі 0,5% від ФОП;

3. Строки подання декларацій по нарахованим сумам податків, які платник бере зобов’язання сплатити в бюджет, та нормативні крайні строки сплати нарахованих сум в бюджет на позабюджетні цільові фонди:

а) декларація по нарахованим зобов’язанням по податку на прибуток надається платником податку в податкову інспекцію в термін не пізніше 40 днів після закінчення звітного кварталу (квартальна форма звітності).

Сплата нарахованого податку на прибуток підприємства виконується не пізніше 10 днів після крайнього строку подання декларації, тобто не пізніше 50 днів після закінчення звітного кварталу.

б) декларація по нарахованим зобов’язанням по податку на додану вартість надається платником податку в податкову інспекцію в термін не пізніше 20 днів після закінчення звітного місяця (місячна форма звітності).

Сплата нарахованого податку на додану вартість підприємства виконується не пізніше 10 днів після крайнього строку подання декларації, тобто не пізніше 30 днів після закінчення звітного кварталу.

в) декларація по нарахованим зобов’язанням по комунальному податку надається платником податку в податкову інспекцію в термін не пізніше 40 днів після закінчення звітного кварталу (квартальна форма звітності).

Сплата нарахованого комунального податку виконується щомісячно авансовими платежами одночасно з отриманням готівкових коштів на виплату заробітної плати працівникам, тобто до 30 числа поточного місяця.

г) декларація по нарахованим та утриманим сумам податку з доходів фізичних осіб – найманих працівників підприємства надається платником податку, як податковим агентом, в податкову інспекцію в термін не пізніше 40 днів після закінчення звітного кварталу (квартальна форма звітності – 1 ДФ).

Сплата нарахованих та утриманих сум податку з фізичних осіб виконується щомісячно авансовими платежами одночасно з отриманням готівкових коштів на виплату заробітної плати працівникам, тобто до 30 числа поточного місяця.

д) декларація по зборам з ФОП підприємства зборів в Пенсійний фонд та по нарахованим та утриманим сумам збору в Пенсійний фонд податку з доходів фізичних осіб – найманих працівників підприємства надається платником податку, як податковим агентом, в районне відділення Пенсійного фонду України в термін не пізніше 40 днів після закінчення звітного кварталу (квартальна форма звітності) .

Сплата нарахованих та утриманих сум збору в Пенсійний фонд України виконується щомісячно авансовими платежами одночасно з отриманням готівкових коштів на виплату заробітної плати працівникам, тобто до 30 числа поточного місяця.

е) декларація по зборам з ФОП підприємства зборів в Фонд страхування від тимчасової непрацездатності по нарахованим та утриманим сумам збору з доходів фізичних осіб – найманих працівників підприємства надається платником податку, як податковим агентом, в районне відділення Фонду страхування від тимчасової непрацездатності в термін не пізніше 40 днів після закінчення звітного кварталу (квартальна форма звітності) .

Сплата нарахованих та утриманих сум збору в Фонд страхування від тимчасової непрацездатності виконується щомісячно авансовими платежами одночасно з отриманням готівкових коштів на виплату заробітної плати працівникам, тобто до 30 числа поточного місяця.

ж) декларація по зборам з ФОП підприємства зборів в Фонд страхування від безробіття по нарахованим та утриманим сумам збору з доходів фізичних осіб – найманих працівників підприємства надається платником податку, як податковим агентом, в районне відділення Фонду страхування від безробіття в термін не пізніше 40 днів після закінчення звітного кварталу (квартальна форма звітності) .

Сплата нарахованих та утриманих сум збору в Фонд страхування від безробіття виконується щомісячно авансовими платежами одночасно з отриманням готівкових коштів на виплату заробітної плати працівникам, тобто до 30 числа поточного місяця.

к) декларація по зборам з ФОП підприємства зборів в Фонд страхування від нещасних випадків на виробництві по нарахованим та утриманим сумам збору з доходів фізичних осіб – найманих працівників підприємства надається платником податку, як податковим агентом, в районне відділення Фонду страхування від від нещасних випадків на виробництві в термін не пізніше 40 днів після закінчення звітного кварталу (квартальна форма звітності) .

Сплата нарахованих та утриманих сум збору в Фонд страхування від нещасних випадків на виробництві виконується щомісячно авансовими платежами одночасно з отриманням готівкових коштів на виплату заробітної плати працівникам, тобто до 30 числа поточного місяця.

В табл.3.1 та на графіку рис. 3.2 представлений фактичний платіжний календар туроператора ТОВ «Сєнтоза-Тур» у 2007 році, відносно якого можна розглядати оптимізаційні моделі.



Таблиця 3.1

Фактичний платіжний календар туроператора «Сєнтоза-Тур» у 2007 році



Рис.3.2. Загальний річний платіжний податковий календар ТОВ «Сєнтоза-Тур» (в грн.)


Як показує аналіз даних табл.3.1 та графіків рис.3.2:

-   основною щомісячною сумою сплачуємих податків підприємством є сума податку з заробітної плати працівників та зборів в Пенсійний та 3 соціальні фонди і комунальний податок (сплачується при отриманні в банку готівкою заробітної плати для працівників підприємства в кінці місяця);

-   додатковою щомісячною сумою сплачуємих податків є ПДВ, який декларується до 20 числа поточного місяця за попередній, а сплачується на протязі 10 днів після подання декларації [2];

-   щоквартально додатково сплачується податок на прибуток на протязі 10 днів після подання декларації (через 40 днів після закінчення відповідного кварталу)[2];



3.2 Обгрунтування та пропозиції щодо оптимізації сплати податків на туристичному підприємстві ТОВ «Сєнтоза-Тур»


Для обгрунтування пропозицій щодо сплати податків на туристичному підприємстві ТОВ “Сєнтоза-Тур” доцільно проаналізувати порівняльні характеристики рівня податкової нагрузки в варіантах:

- існуюча загальна система оподаткування, проаналізована в розділі 2;

- перспективна система максимального зниження податкового навантаження за рахунок переходу ТОВ «Сєнтоза-Тур» в режим асоціації СПД- фізичних осіб.

Сплата єдиного податку для фізичної особи регулюється наступними документами:

- Указ Президента України від 3 липня 1998 року №727 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва” (в редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року №746/99).

- Наказ Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 1999 року №599 “Про затвердження Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі” .

- Наказ ДПА України від 02.12.99р. №670 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо обліку суб’єктів малого підприємництва – платників єдиного податку”.

Фізичні особи - суб’єкти малого підприємництва, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи можуть перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності за умови, якщо протягом календарного року у трудових відносинах з ними, включаючи членів їх сімей, перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік не перевищує 500 тис. грн.

Дія Указу не поширюється на суб’єктів підприємницької діяльності, в тому числі фізичних осіб, на яких поширюється дія Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” в частині придбання спеціального патенту, а також на фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які займаються підприємницької діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, пально-мастильними матеріалами.

Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єкт малого підприємництва – фізична особа не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного періоду (кварталу), з якого він обирає спосіб оподаткування доходів за єдиним податком, подає до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації письмову заяву (за встановленою формою) за умови сплати всіх установлених податків та обов’язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви.

Фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності сплачує єдиний податок у фіксованому розмірі, який встановлюється місцевими радами за місцем державної реєстрації цієї особи залежно від виду діяльності в межах від 20 до 200 грн. на місяць - для самостійного здійснення діяльності (з використанням найманої праці, включаючи членів сім’ї, - збільшується на 50 відсотків на кожну особу) і розмір єдиного податку не залежить від результатів підприємницької діяльності, тобто від розміру чистого доходу при умові, що обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 500 тис.грн. на календарний рік.

У разі коли фізична особа – суб’єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких встановлено різні ставки єдиного податку, нею придбається одне Свідоцтво про сплату єдиного податку і сплачується єдиний податок за більшою ставкою за цими видами діяльності, встановленою місцевою радою за місцем її державної реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності не залежно від того, здійснює вона підприємницьку діяльність на всій території України чи лише за місцем державної реєстрації.

Платником єдиного податку є безпосередньо фізична особа - суб’єкт малого підприємництва, а наймані працівники, включаючи членів сім’ї, які перебувають з платником єдиного податку в трудових відносинах, отримують від нього відповідну винагороду за виконану роботу.

Статтею 6 Указу встановлено, що безпосередньо платник єдиного податку - фізична особа - суб`єкт малого підприємництва звільняється, зокрема, від сплати податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), з доходів, одержуваних ним від здійснення підприємницької діяльності, які обкладаються єдиним податком.

Фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності - платники єдиного податку не звільняються від покладеного на них обов`язку нарахування (утримання, перерахування) прибуткового податку з громадян із сум заробітної плати (винагороди), що виплачується ними найманим працівникам, включаючи членів їх сімей, оскільки в такому випадку платниками прибуткового податку є вже не фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а безпосередньо працівники, що перебувають з ними у трудових відносинах, включаючи членів їх сімей. А також не звільняються від подання податковим органам відомостей за ф..№2 та 8ДР про суми виплачених громадянам доходу і утриманого податку.

Для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком №10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян (із змінами та доповненнями), затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93р. №12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.93р. №64. При цьому обов’язковому заповненню підлягають лише графи “період обліку”, “витрати на виробництво продукції”, “сума виручки (доходу)”, “чистий доход”.

Протягом року для платника єдиного податку встановлюються звітні періоди, що дорівнюють кварталу.

Протягом 5-ти днів після закінчення звітного періоду (кварталу) подає до податкового органу звіт встановленої форми. Зокрема, у звіті зазначаються:

- види підприємницької діяльності, які здійснювалися протягом звітного кварталу;

- фактична чисельність працівників у звітному кварталі;

- сума фактично сплаченого єдиного податку у звітному кварталі;

- обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за звітний квартал наростаючим підсумком з початку терміну дії Свідоцтва про сплату єдиного податку в календарному році.

Платники єдиного податку – фізичні особи звільняються від сплати наступних податків та зборів:

- податку на додану вартість, крім випадку, якщо він добровільно зареєструвався платником податку на додану вартість, або обсяги його оборотів законодавчо потребують зареєструватися платников ПДВ;

- податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва);

- плати (податку) за землю;

- збору на обов'язкове соціальне страхування;

- податку на промисел;

- збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

- збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

- внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення;

- плати за патенти згідно із Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

Суб’єкт підприємницької діяльності - фізична особа, яка сплачує єдиний податок (далі - платник єдиного податку), звільняється від обов’язку нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів, пов’язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім’ї.

Доходи платника єдиного податку, отримані ним від провадження підприємницької діяльності, не включаються до складу його сукупного оподатковуваного доходу у разі, якщо вони обкладаються єдиним податком, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку його загальних податкових зобов’язань.

Плата (податок) за землю не сплачується платником єдиного податку лише за земельні ділянки, які використовуються ним для здійснення підприємницької діяльності, зазначеної у Свідоцтві.

Свідоцтво (Довідка) повинно знаходитися на робочому місці платника єдиного податку (найманого працівника, включаючи членів його сім'ї) та пред’являтися працівникам контрольних органів, які мають відповідні функціональні повноваження на здійснення перевірки.

Свідоцтво та Довідки, видані платнику єдиного податку, не можуть бути передані іншим особам, крім зазначених у них.

Згідно пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2000р. №507 “Про роз’яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727” замість товарно – касової книги наймані працівники платників єдиного податку, які здійснюють торговельну діяльність, ведуть Книгу обліку доходів і витрат, що реєструється згідно вимог, встановлених Порядком видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку на кожного найманого працівника, який займається реалізацією товарів.

Приватні підприємці у своїй діяльності керуються Законом України “Про підприємництво” від 07.02.91 р. № 698 – ХІІ (Господарським Кодексом [20] з 01.01.2004) . Фіізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності можуть не відкривати банківського рахунку, працювати виключно за готівку та використовувати готівкову виручку на власний розсуд.

Нижче наведені основні алгоритми оподаткування СПД-фізичної особи на сучасному етапі та по перспективному алгоритму Проекту Податкового Кодексу України.

а) Традиційна модель оподаткування прибутковим податком балансового прибутку приватного підприємця.

Традиційна модель оподаткування прибутковим податком приватного підприємця для порівняльних розрахунків в моделях даної дипломної роботи може бути виражена наступними функціональними рівняннями [38]:

а) скоригований дохід від реалізації дорівнює різниці між доходом від реалізації та податком ПДВ і акцизами, які входять до ціни реалізації, сплачуються покупцем та перераховуються в 100% обсязі продавцем до бюджету:


 (3.2)


б) валові витрати приватного підприємця розраховуються як матеріальні витрати виробництва та реалізації, витрати на залучені кошти та обладнання, умовні витрати на нараховану амортизацію основних фондів (фонд оновлення основних засобів) , витрати на фонд заробітної плати працівникам та витрати на систему податків на фонд заробітної плати до Пенсійного фонду та 3-х фондів соціального захисту (фонд тимчасової непрацездатності, фонд безробіття, фонд страхування від нещасних випадків) в сумі приблизно 39% від фонду оплати праці (32%ПФ+2,9%ФСС+2,1%ФБЕЗР+1%ФНЕЩВ)[10-16]:


 (3.3)


в) Прибутковий податок та “чистий “ прибуток (чистий доход) приватного підприємця розраховується за шкалою оподаткування доходів фізичних осіб - різниці скоригованого доходу приватного підприємця та валових витрат приватного підприємця :


 (3.4)

 (3.5)


г) Сумарний податок з доходів, сплачуваний приватним підприємцем до бюджетів та фондів складається як сума 4-х податків:


 (3.6)


б) Модель оподаткування приватних підприємців за єдиним податком 200 грн.(без податку ПДВ)

Модель оподаткування приватного підприємця за єдиним податком для порівняльних розрахунків в моделях даної дипломної роботи може бути виражена наступними функціональними рівняннями [38]:

а) скоригований дохід від реалізації дорівнює доходу від реалізації :


 (3.7)


б) Податок на скоригований дохід приватного підприємця розраховується як :


 (3.8)


в) Валові витрати та чистий дохід малого приватного підприємця розраховуються з врахуванням відсутності податків - зборів на фонд оплати праці :


 (3.9)

 (3.10)


г) Сумарний податок, сплачуваний підприємством до бюджетів та фондів складається з єдиного податку(п.б).

в) Перспективна модель оподаткування приватних підприємців за єдиним податком в проекті Податкового Кодексу України

В перспективній моделі оподаткування малого бізнесу в проекті податкового кодексу застосувається термінологія “скоригованого на нормовані витрати валового доходу ПП” як доходу від реалізації за нормативами умовних валових витрат на рівні 50% від суми реалізації після відрахування ПДВ та акцизного збору при ставці податку 5% , що дозволяє регулювати рентабельність діяльності приватних підприємців та частково зменшити податкове навантаження на приватного підприємця виробничої сфери. Ідеологія оподаткування є модернізацєю існуючої схеми оподаткування єдиним податком 6% + податок ПДВ[30].

Модель перспективного оподаткування малих підприємств за єдиним податком 5 % скоригованого доходу на нормовані витрати +ПДВ для порівняльних розрахунків в моделях даної дипломної роботи може бути виражена наступними функціональними рівняннями :

а) скоригований дохід від реалізації дорівнює різниці між доходом від реалізації та податком ПДВ і акцизами, які входять до ціни реалізації, сплачуються покупцем та перераховуються в 100% обсязі продавцем до бюджету (аналогічно формулі 3.2 традиційної схеми оподаткування):


 (3.11)


б) Податок на скоригований дохід приватного підприємця розраховується як норма 5 % від суми скоригованого доходу приватного підприємця :

(3.12)


в) Валові витрати та чистий дохід малого приватного підприємця розраховуються з врахуванням відсутності податків-зборів на фонд оплати праці :


 (3.13)

(3.14)


г) Сумарний податок, сплачуваний підприємством до бюджетів та фондів складається як сума 3-х податків:


 (3.15)


На графіках рис.3.3 наведений прогноз зниження податкового навантаження прямих податку на прибуток та зборів в соціальні фонди при пропонуємій в дипломному проекті реорганізації туроператора – ТОВ «Сєнтоза-Тур» в:

-   15 СПД-фізичних осіб з ліцензіями турагентів на спрощеній системі оподаткування фіксованим щомісячним податком 200 грн./місяць;

-   центрального транзит-туроператора ТОВ «Сєнтоза-Тур» з мінімальною кількістю співробітників, тобто різкою мінімізацією сплати соціальних зборів з фонду заробітної плати.

Як показує аналіз графіків рис.3.3 :

- якщо при існуючий загальній системі оподаткування сумарний рівень податкового навантаження на валовий дохід, досліджений в розділі 2, становить у 2004 -2007 роках від 2,4% до 4,75%;

- то за рахунок пропонуємої схеми реорганізації ТОВ «Сєнтоза-Тур» рівень навантаження прямих прибуткових податків та соціальних зборів на чистий валовий дохід знизиться приблизно в 6 разів за рахунок:

а) кожний СПД –фізична особа буде сплачувати щомісячно фіксований єдиний податок з фізичної особи –підприємця – 200 грн./місяць;

б) ніяких сплат податку на прибуток та сплат в пенсійно-соціальні фонди асоціація підприємців сплачувати не буде (бюджетний перерозподіл);

в) це знижує податкове навантаження на доцід асоціації до 0,3-0,65%.



Рис.3.3. Зниження податкового навантаження за рахунок прямих податків на прибуток та зборів в соціальні фонди на валовий дохід в ТОВ «Сєнтоза-Тур» при реорганізації туроператора в асоціацію СПД-турагентів з материнським транзит-туроператором



Таким чином, в результаті досліджень та пропозицій 3 розділу можна сформулювати наступні висновки:

1. Тільки 30% від грошового потоку передоплат за надання туристичних послуг та оплати послуг володарів туристичних послуг враховуються як валові доходи та витрати туроператора – посередника ТОВ «Сєнтоза-Тур», з яких сплачуються податки.

Відповідно, оскільки валові доходи ТОВ «Сентоза-Тур» становлять тільки 30% від грошового потоку передоплати, який поступає на розрахунковий рахунок від користувачів туристичних послуг, застосування технології розрахунку єдиного податку для туристичних послуг є недоцільним, оскільки в 6% податку з валових доходів враховуються суми коштів, які перераховуються власникам туристичних послуг і не є доходами туроператора.

2. Таким чином, при впровадженні системи спрощенного оподаткування для підприємств туристичного бізнесу в Проекті Податкового Кодексу України [62], [74] необхідно введення поняття «чистий валовий дохід» малого підприємства з врахуванням рівня валових витрат, що дозволить адаптувати особливості грошових потоків в діяльності підприємств туристичного бізнесу (особливо виїзного) до розрахункових схем спрощеної системи оподаткування.

3. Прогноз зниження податкового навантаження прямих податку на прибуток та зборів в соціальні фонди при пропонуємій в дипломному проекті реорганізації туроператора – ТОВ «Сєнтоза-Тур» в:

-   15 СПД-фізичних осіб з ліцензіями турагентів на спрощеній системі оподаткування фіксованим щомісячним податком 200 грн./місяць;

-   центрального транзит-туроператора ТОВ «Сєнтоза-Тур» з мінімальною кількістю співробітників, тобто різкою мінімізацією сплати соціальних зборів з фонду заробітної плати.

показує, що рівень навантаження прямих прибуткових податків та соціальних зборів на чистий валовий дохід знизиться приблизно в 6 разів.


3.3 Перспектива реалізації пропозицій дипломного проекта в системі оподаткування малого бізнесу проектів Податкового Кодексу України


Згідно з Розділом XVII « СПЕЦІАЛЬНІ ПОДАТКОВІ РЕЖИМИ» проекту Податкового Кодексу [54] законодавчо легалізується спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва - система оподаткування, що передбачає заміну сплати окремих податків і зборів на сплату єдиного податку в порядку і на умовах, визначених цим Кодексом, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (далі у цьому підрозділі – спро-щена система оподаткування):

1.1) спрощена система оподаткування, обліку та звітності – система оподаткування, що передбачає заміну сплати окремих податків і зборів на сплату єдиного податку в порядку і на умовах, визначених цим Кодексом, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (далі у цьому підрозділі – спрощена система оподаткування);

1.2) податок, платник податку, оподаткування, ставка податку (в усіх відмінках) – єдиний податок, платник єдиного податку, обкладення єдиним податком, ставка єдиного податку (у відповідному відмінку);

1.3) дохід – загальна сума будь-яких коштів, отриманих від усіх видів діяльності, вартості матеріальних і нематеріальних цінностей (активів), цінних паперів, інших об’єктів власності, отриманих протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами;

1.4) середньооблікова кількість працівників – кількість працівників у юридичних осіб, визначена за методикою, затвердженою спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі статистики, з урахуванням усіх найманих працівників і тих, що працюють за цивільно-правовими договорами та за сумісництвом більш як один календарний місяць, а також найманих працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів в еквіваленті повної зайнятості, за винятком найманих працівників, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами та у відпустках по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.

Стаття 2. Платники податку

2.1. Спрощена система оподаткування поширюється з урахуванням обмежень, встановлених у пункті 2.2 цієї статті, на таких суб’єктів малого підприємництва:

2.1.1) фізичні особи – підприємці, які провадять господарську діяльність без утворення юридичної особи та протягом чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів) відповідають сукупності таких критеріїв (далі у цьому підрозділі – фізичні особи):

кількість осіб, що перебувають з ними у трудових відносинах, протягом таких чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів) сукупно не перевищує 10 осіб (включаючи членів сімей таких фізичних осіб);

обсяг доходу, отриманого протягом таких чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів), сукупно не перевищує 500 000 гривень;

2.1.2) юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів) відповідають сукупності таких критеріїв (далі у цьому підрозділі – юридичні особи):

середньооблiкова кількість працівників протягом таких чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів) сукупно не перевищує 50 осіб;

обсяг доходу, отриманого протягом таких чотирьох послідовних податкових (звітних) періодів (кварталів), сукупно не перевищує 1 000 000 гривень.

2.2. Спрощена система оподаткування не поширюється на:

а) страхових (перестрахових) брокерів, страхових агентів, суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері фінансового посередництва, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом;

б) державні та комунальні підприємства;

в) суб’єктів господарювання, у статутному фонді яких сукупність часток, що належать іншим суб’єктам господарювання, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;

г) суб’єктів господарювання, які провадять діяльність з організації та утримання тоталізаторів, гральних закладів, випуску та проведення лотерей, проведення азартних ігор, іншу діяльність у сфері грального бізнесу, яка відповідно до законодавства підлягає патентуванню та (або) ліцензуванню;

ґ) суб’єктів господарювання, які провадять обмін іноземної валюти;

д) суб’єктів господарювання, які є виробниками підакцизних товарів, провадять господарську діяльність, пов’язану з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів;

е) суб’єктів господарювання, які здійснюють оптовий і роздрібний продаж паливно-мастильних матеріалів (крім роздрібного продажу мастильних матеріалів, фасованих фабричним способом в ємності до 20 літрів);

є) фізичних осіб – підприємців, які здійснюють роздрібний продаж підакцизних товарів (крім пива);

ж) суб’єктів господарювання, які провадять спільну діяльність без утворення юридичної особи відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу;

з) реєстраторів цінних паперів;

и) платників податку за торговельні місця на ринку;

і) суб’єктів господарювання, які здійснюють видобуток та реалізацію корисних копалин (крім корисних копалин місцевого значення);

ї) суб’єктів господарювання, які здійснюють видобуток та виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення; оптову, роздрібну торгівлю промисловими виробами з дорогоцінних металів, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”;

й) фізичних осіб – підприємців, які здійснюють торгівлю виробами з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення;

к) представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником податку;

л) фізичних осіб – підприємців, які надають фінансові послуги, послуги у сфері страхування (перестрахування), провадять аудиторську та рекламну діяльність;

м) нерезидентів України та (або) їх постійні представництва, фізичних осіб без громадянства;

н) суб’єктів господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником податку мають податковий борг (недоїмку), за винятком безнадійного податкового боргу (недоїмки), який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

о) суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які провадять діяльність з ввезення на митну територію України товарів народного споживання з подальшою їх реалізацією на митній території України підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам господарювання;

п) суб’єктів господарювання, які здійснюють перепродаж антикваріату, предметів мистецтва та колекціонування, провадять діяльність з організації і проведення торгів (аукціонів).

2.3. Платники податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно у готівковий та безготівковий грошовій формі.

Стаття 3. Об’єкт оподаткування

3.1. Об’єктом оподаткування з урахуванням положень пунктів 3.2 – 3.4 і 3.8 цієї статті є дохід платника податку, зменшений на такі суми, що надійшли у звітному періоді:

а) суму кредитів, коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника податку, а також поворотної фінансової допомоги, отриманої та поверненої протягом дванадцяти календарних місяців з моменту її отримання;

б) суму коштів, що надійшли як відшкодування податку на додану вартість;

в) суму коштів цільового призначення, що надійшли від державних фондів соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів (в рамках програм);

г) суму коштів (зокрема, аванс, передоплата), які повертаються покупцю – платнику податку внаслідок повернення ним товару або розірвання договору, а також суму коштів, які повертаються платником податку покупцю внаслідок повернення таким покупцем товару (в розмірі, який не перевищує суми, сплаченої за товар);

ґ) вартість зворотної (заставної) тари, не повернутої платником податку протягом строків, установлених Кабінетом Міністрів України, але не пізніше ніж протягом дванадцяти календарних місяців з моменту отримання тари;

д) суму коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), які реалізовані в період перебування платником податку на загальній системі оподаткування та вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи (крім випадків реалізації таких товарів (робіт, послуг) за рахунок бюджетних коштів);

е) суму податку на додану вартість, отриманого в ціні товарів (послуг), відвантажених (поставлених) платником податку в період його перебування на загальній системі оподаткування (крім випадків постачання таких товарів (послуг) за рахунок бюджетних коштів);

є) суму збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

ж) суму коштів та вартості майна, внесених засновниками або учасниками платника податку до статутного фонду такого платника;

з) суму коштів та вартості майна, які повертаються платнику податку – власнику корпоративних прав, емітованих юридичною особою, в результаті ліквідації такої юридичної особи – емітента, або у разі зменшення розміру статутного фонду такої особи, але не вище вартості придбання акцій (часток, паїв);

и) суму коштів у частині надмірно сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів), що повертаються платнику податку з бюджетів або державних цільових фондів;

і) суму коштів або вартість майна, отримані платником податку як компенсація (відшкодування) за примусове відчуження державою майна платника податку у випадках, передбачених законом;

ї) суму коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду або внаслідок задоволення претензій у встановленому законодавством порядку як компенсація прямих витрат або збитків, завданих такому платнику податку внаслідок порушення його прав та інтересів, що охороняються законом;

й) вартість основних фондів, безоплатно отриманих платником податку за рішенням центральних органів виконавчої влади з метою експлуатації таких фондів у випадках, передбачених законодавством;

к) кошти або майно, отримані у вигляді міжнародної технічної допомоги, яка надається іноземними державами відповідно до міжнародних договорів, що набрали чинності у встановленому законодавством порядку, за умови цільового використання таких коштів (майна);

л) доходи від операцій з купівлі та продажу цінних паперів, деривативів, іноземної валюти, банківських металів, пасивні доходи, а також доходи, отримані (нараховані) за межами території України (її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони);

м) суму списаної кредиторської заборгованості, утвореної в результаті отримання платником податку авансу (передоплати) за товари (роботи, послуги), з якого вже було сплачено єдиний податок.

3.2. Об’єктом оподаткування при продажу товарів за договором комісії (договором доручення, агентським договором) є комісійна винагорода платника податку – комісіонера (повіреного, агента).

3.3. Об’єктом оподаткування при продажу основних засобів є різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких засобів за ціною, не меншою від звичайної, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на момент продажу.

3.4. Не є об’єктом оподаткування сума податків і зборів (обов’язкових платежів), отриманих (нарахованих) платником податку під час здійснення ним функцій податкового агента.

3.5. Датою отримання доходу (крім доходів, зазначених у пункті 3.8 цієї статті) є дата надходження коштів на поточний рахунок (в касу) платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, у тому числі списання кредиторської заборгованості та матеріальні і нематеріальні цінності (активи), інші об’єкти власності, одержані (нараховані) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.

3.6. У разі здійснення торгівлі товарами або послугами з використанням торговельних автоматів чи іншого подібного обладнання, що не передбачає наявності касового апарата, датою отримання доходу вважається дата вилучення з таких торговельних апаратів або подібного обладнання грошової виручки.

3.7. У разі коли торгівля товарами (роботами, послугами) через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток або інших замінників грошового знаку, вираженого в грошовій одиниці України, датою отримання доходу вважається дата продажу таких жетонів, карток або інших замінників грошового знаку, вираженого в грошовій одиниці України.

3.8. Доходи від операцій з купівлі та продажу цінних паперів, деривативів, іноземної валюти, банківських металів, пасивні доходи, а також доходи, отримані (нараховані) за межами території України (її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони) оподатковуються у порядку, встановленому:

а) для юридичних осіб – розділом ІІІ цього Кодексу;

б) для фізичних осіб – підприємців – розділом IV цього Кодексу.

Стаття 4. База оподаткування

4.1. Базою обкладення податком є виражений у гривнях дохід платника податку, визначений згідно з пунктами 3.1 – 3.4 статті 3 цього підрозділу.

4.2. Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання таких доходів.

4.3. Дохід у вигляді безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) визначається за звичайними цінами у порядку, встановленому розділом ІІІ цього Кодексу.

Стаття 5. Ставки податку для фізичних осіб

5.1. Ставки податку для фізичних осіб встановлюються щороку сільськими, селищними та міськими радами (далі у цій статті – органи місцевого самоврядування) у межах від 20 до 200 гривень з розрахунку на календарний місяць залежно від виду господарської діяльності та місця її провадження.

5.2. Рішення про встановлення ставок податку для фізичних осіб приймаються та офіційно оприлюднюються органами місцевого самоврядування до 1 липня поточного бюджетного періоду і набирають чинності з початку наступного бюджетного періоду.

5.3. Офіційно оприлюднене рішення про встановлення ставок податку для фізичних осіб є нормативно-правовим актом з питань оподаткування. Копія такого рішення надсилається органом місцевого самоврядування відповідному органу державної податкової служби у десятиденний строк з дня його офіційного опублікування.

5.4. Ставки податку для фізичних осіб є незмінними протягом бюджетного періоду, на який вони встановлені органами місцевого самоврядування.

5.5. У разі коли органами місцевого самоврядування до початку нового бюджетного періоду в установленому цією статтею порядку не встановлено ставки податку за видами господарської діяльності, до моменту їх встановлення діють ставки податку, визначені у попередньому бюджетному періоді.

5.6. Фізична особа, що провадить кілька видів господарської діяльності, для яких установлено різні ставки податку, придбаває одне свідоцтво платника податку i сплачує податок за більшою ставкою.

5.7. Фізична особа, що провадить господарську діяльність не за місцем державної реєстрації або на всій території України, придбаває одне свідоцтво платника податку i сплачує податок за ставкою 200 гривень з розрахунку на календарний місяць незалежно від виду діяльності.

5.8. У разі коли фізична особа провадить господарську діяльність з використанням найманої праці або за участю у такій діяльності членів своєї сім’ї, ставка податку, встановлена органом місцевого самоврядування, збільшується на 20 відсотків за кожну таку особу.

5.9. Якщо за результатами податкового (звітного) періоду дохід фізичної особи перевищує 300 000 гривень, сума перевищення оподатковується за ставкою у розмірі 1 відсоток.

5.10. У разі коли у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, отриманого фізичною особою, перевищує обсяг, зазначений у абзаці третьому підпункту 2.1.1 статті 2 цього підрозділу, сума перевищення за результатами такого податкового (звітного) періоду оподатковується за ставкою податку у розмірі 15 відсотків.

Стаття 6. Ставки податку для юридичних осіб

6.1. Ставки податку для юридичних осіб визначаються у розмірі:

6.1.1) для юридичних осіб, зареєстрованих як платники податку на додану вартість, – 3 відсотки бази оподаткування (без урахування податку на додану вартість);

6.1.2) для юридичних осіб, не зареєстрованих як платники податку на додану вартість (сплачують податок на додану вартість у складі єдиного податку), – 5 відсотків бази оподаткування.

6.2. Ставки податку, зазначені у пункті 6.1 цієї статті, обираються юридичними особами самостійно в порядку, встановленому цим підрозділом.

6.3. У разі коли у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, отриманого юридичною особою, перевищує обсяг, зазначений у абзаці третьому підпункту 2.1.2 цього підрозділу, сума перевищення за результатами такого податкового (звітного) періоду оподатковується за подвійною ставкою податку.

Стаття 7. Податковий (звітний) період

7.1. Податковим (звітним) періодом для платника податку є календарний квартал.

7.2. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

7.3. Для суб’єктів малого підприємництва, які перейшли до сплати податків за спрощеною системою оподаткування із загальної системи оподаткування, перший податковий (звітний) період починається з першого календарного дня першого місяця податкового (звітного) періоду, що настає за місяцем, в якому такому суб’єкту видано свідоцтво платника податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.

7.4. Для новоутворених суб’єктів малого підприємництва перший податковий (звітний) період починається з початку того кварталу, в якому видано свідоцтво платника податку.

7.5. У разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичними особами, які є платниками податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, що закінчується днем такої державної реєстрації.

Стаття 8. Порядок нарахування та строки сплати податку

8.1. Фізичні особи сплачують податок шляхом здійснення попереднього (авансового) платежу щомісяця до 20 числа (включно) до початку місяця, за який здійснюється сплата податку.

8.2. Фізичні особи можуть здійснити сплату податку авансовим внеском за весь податковий період (квартал), але не більш як до кінця поточного звітного року.

8.3. Фізична особа самостійно нараховує податок за ставками, визначеними пунктами 5.9 і 5.10 статті 5 цього підрозділу, і перераховує його до бюджету протягом 10 календарних днів по закінченню податкового (звітного) періоду.

Отримані доходи, сума перевищення доходу, нараховані та сплачені суми податку відображаються платником у декларації за відповідний звітний період.

8.4. Сума сплаченого податку є узгодженою, остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов’язань фізичної особи – платника податку на доходи фізичних осіб. При цьому доходи, що отримані в результаті провадження господарської діяльності та є об’єктом оподаткування, не включаються до складу його загального оподатковуваного доходу за результатами звітного року.

8.5. Юридичні особи сплачують податок згідно з поданою декларацією протягом 10 календарних днів, що настають за встановленим останнім днем подання такої декларації.

8.6. Сума податку перераховується на окремий рахунок органів Державного казначейства України.

8.7. Суми податку, не сплачені в установлені строки, вважаються податковим боргом і стягуються до бюджету згідно з положеннями цього Кодексу.

Стаття 9. Ведення обліку і складення звітності платниками податку

9.1. Для визначення результатів господарської діяльності на підставі первинних документів фізичні особи ведуть книгу обліку доходів і витрат шляхом відображення у хронологічній послідовності здійснених господарських і фінансових операцій.

9.2. Форма книги обліку доходів і витрат і порядок її ведення фізичними особами встановлюються центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.

9.3. Юридичні особи ведуть бухгалтерський облік та складають фінансову звітність у встановленому законодавством порядку.

9.4. Платник податку не звільняється від ведення податкового обліку, складення і подання звітності, пов’язаної із сплатою інших податків і зборів (обов’язкових платежів), платниками яких він є згідно з цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

9.5. За результатами господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду юридичні та фізичні особи подають до органу державної податкової служби декларацію суб’єкта малого підприємництва – платника податку у строк, встановлений для квартального податкового (звітного) періоду.

9.6. Форма декларації затверджується центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.

9.7. Податкова звітність складається та подається наростаючим підсумком.

Стаття 10. Особливості обкладення платників податку окремими податками і зборами (обов’язковими платежами)

10.1. Податок, з урахуванням положень пункту 3.8 статті 3 цього підрозділу, сплачується в рахунок таких податків і зборів:

а) податку на прибуток підприємств;

б) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані згідно з цим Кодексом (за винятком доходу нерезидентів, доходу, отриманого в результаті відчуження нерухомого майна, подарунків та майна, отриманого у спадщину);

в) податку на додану вартість на митній території України, за винятком податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами, які за своїм добровільним рішенням зареєструвалися платниками податку на додану вартість, та юридичними особами, які обрали ставку оподаткування у розмірі 3 відсотки;

г) плати за торговий патент на право провадження деяких видів підприємницької діяльності;

ґ) комунального податку;

д) збору за розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг.

10.2. Податки і збори (обов’язкові платежі), не зазначені у пункті 10.1 цієї статті, сплачуються платником податку в порядку і розмірах, встановлених цим Кодексом, а страхові внески до Пенсійного фонду України і фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування – в порядку, визначеному законами про загальнообов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування.

10.3. Платник податку вважається податковим агентом найманих ним осіб та (або) фізичних осіб, які перебувають з ним у цивільно-правових відносинах, стосовно будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих на користь таких осіб, включаючи будь-які доходи, які кінцево оподатковуються під час їх виплати.

10.4. Якщо платник податку провадить підприємницьку діяльність з використанням найманої праці, то для кожної особи, яка перебуває з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім’ї, орган державної податкової служби видає такому платнику податку довідку про трудові відносини фізичної особи з платником податку (далі – довідка).

У разі збільшення кількості працівників (відкриття додаткових робочих місць) протягом строку дії виданого свідоцтва платника податку платник податку повинен здійснити доплату за кожного додатково найнятого працівника з розрахунку не менш як за повний місяць з початку діяльності таких працівників і одержати відповідні довідки для цих працівників.

У разі зменшення кількості працівників протягом строку дії виданого свідоцтва платник податку повинен повернути видані довідки.

У разі коли протягом дії свідоцтва платник податку замість працівників, які звільнилися, наймає інших, сплачена сума податку не збільшується до кінця періоду, за який була здійснена оплата за звільнених працівників.

У разі втрати довідки доплата за працівника може бути припинена лише починаючи з наступного кварталу.

Свідоцтво (довідка) повинно розміщуватися на робочому місці платника податку (найманого працівника, членів сім’ї фізичної особи – підприємця) та пред’являтися працівникам контролюючих органів, яким надано відповідні функціональні повноваження на проведення перевірки.

Свідоцтво та довідки, видані платнику податку, не можуть бути передані іншим, крім зазначених у них, особам.

По закінченні строку дії свідоцтва воно підлягає поверненню у п’ятиденний строк разом з усіма довідками органу державної податкової служби, який їх видав.

Форма та порядок видачі довідки встановлюються центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва.

10.5. Платник податку не звільняється від обов’язку нарахування, відрахування та перерахування до бюджету, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування податку на доходи фізичних осіб, зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків, пов’язаних з виплатою заробітної плати (доходу) працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах.

 


ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ


Проведений в дипломному дослідженні аналіз особливостей оподаткування туроператорів показав, що специфіка формування грошових потоків передоплати туристичних послуг та надання туристичних послуг в різних податкових періодах, що створює особливі умови оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток.

Окрім цього, стандартними операціями є отримання компаніями-туроператорами передоплат за туристичні послуги, місце фактичного надання яких знаходиться за межами України. Виконання туристичного контракту відбувається після оплати інвойса іноземного туроператора та підписання акту про приймання туристичних послуг.

На базі проведених досліджень автор дійшов до наступних висновків по поточному стану оподаткування підприємства ТОВ «Сєнтоза-Тур» за період 2004 - 2007 роки:

- податкова загрузка непрямого податку на чистий валовий дохід є незначною та становить питому вагу від 0,36% у 2004 році та 0,19% у 2007 році;

- загальна податкова загрузка на валовий чистий дохід знаходиться в діапазоні від 8,0-8,5% (2004 -2006 роки), з якої:

1) податкова нагрузка за рахунок сплачених митних платежів становить від 2,5% до 4,3%;

2) податкова нагрузка за рахунок сплачених прибуткових податків та соціальних зборів становить від 3,9 – 5,5%;

Проведений автором аналіз діяльності та податкової нагрузки на валовий дохід туристичного підприємства ТОВ «Сєнтоза-Тур» показує, що оскільки податок ПДВ на підприємстві мінімізований до рівня 0,36 -0,19%, єдиним шляхом зниження податкової загрузки є вплив на рівень прямих податків, з яких основними:

-   податок на прибуток підприємства;

-   збори в пенсійний та соціальні фонди страхування;

та рівень непрямого податку – мита, вплив який не є в компетенції підприємства.

Автором була проаналізована альтернатива сплаті двох основних платежів – податка на прибуток та зборів в пенсійно-соціальні фонди з ФОП підприємства - спрощена система оподаткування з єдиним податком.

Проведений автором аналіз можливості застосування спрощенної системи оподаткування для туристичного підприємства «Сентоза-Тур» показав:

1) Перехід на спрощену систему єдиного податку з сплатою 10% податку від валового доходу без сплати окремо ПДВ для підприємства є недоцільним, оскільки рівень додаткової податкової загрузки 4% на ПДВ для підприємства є неприйнятним (фактичний рівень загрузки ПДВ не перевищує 0,36%).

2) Перехід на спрощену систему єдиного податку з сплатою 6% від чистого валового доходу та сплатою окремо ПДВ є також недоцільним, оскільки туристична фірма для обкладання єдиним податком в дохідній частині Книги обліку доходів і витрат повинна враховувати всі надходження, отримані на розрахунковий рахунок та в касу суб'єктом малого підприємництва, в тому числі й кошти, що перераховуються іншим суб'єктам за надані послуги, виконані роботи.

Проведений автором аналіз показа, що тільки 30% від грошового потоку передоплат за надання туристичних послуг та оплати послуг володарів туристичних послуг враховуються як валові доходи та витрати туроператора – посередника ТОВ «Сєнтоза- Тур», з яких сплачуються податки.

Відповідно, оскільки валові доходи ТОВ «Сентоза-Тур» становлять тільки 30% від грошового потоку передоплати, який поступає на розрахунковий рахунок від користувачів туристичних послуг, застосування технології розрахунку єдиного податку для туристичних послуг є недоцільним, оскільки в 6% податку з валових доходів враховуються суми коштів, які перераховуються власникам туристичних послуг і не є доходами туроператора.

Таким чином, автором доведена доцільність при впровадженні системи спрощенного оподаткування для підприємств туристичного бізнесу в Проекті Податкового Кодексу України введення поняття «чистий валовий дохід» малого підприємства з врахуванням рівня валових витрат, що дозволить адаптувати особливості грошових потоків в діяльності підприємств туристичного бізнесу (особливо виїзного) до розрахункових схем спрощеної системи оподаткування.

В дипломному проекті автором на сучасному етапі запропоноване використання організаційних форм «туроператор-турагент» для використання спрощеної системи оподаткування для СПД-фізичних осіб.

Проведене автором прогнозування зниження податкового навантаження прямих податку на прибуток та зборів в соціальні фонди при пропонуємій в дипломному проекті реорганізації туроператора – ТОВ «Сєнтоза-Тур» в:

-   15 СПД-фізичних осіб з ліцензіями турагентів на спрощеній системі оподаткування фіксованим щомісячним податком 200 грн./місяць;

-   центрального транзит-туроператора ТОВ «Сєнтоза-Тур» з мінімальною кількістю співробітників, тобто різкою мінімізацією сплати соціальних зборів з фонду заробітної плати.

показує, що за рахунок пропонуємої схеми реорганізації ТОВ «Сєнтоза-Тур» рівень навантаження прямих прибуткових податків та соціальних зборів на чистий валовий дохід знизиться приблизно в 6 разів.

Проведений аналіз проекту Податкового Кодексу України (проект Азарова) показує, що при його прийнятті податкова нагрузка зборів в Пенсійний Фонд та 3 фонди соціального страхування знов перекладається на платників “єдиного податку”, але тепер не тільки на юридичних осіб, а навіть і на СПД-фізичних осіб (тобто місячний єдиний податок 200 грн.+100 грн.(за кожного найманого працівника) не розподіляється казначейством в соціальні фонди). Таким чином, в частині оподаткування малого підприємництва новий проект Податкового Кодексу Азарова – ще більш навантажує СПД-фізичних осіб податками.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ


1. Закон України “Про систему оподаткування в Україні” // від 25.06.1991 N 1251-XII (із змінами станом на 5 червня 2003 р. N 906-IV)

2. Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-ІІІ //Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 23 червня 2005 р. N 2711-IV

3. Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22 травня 1997 р. N 283/97-ВР // станом змін від від 7 липня 2005 р. N 2771-IV )

4. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про податок на додану вартість “ від 3 квітня 1997 р. N 168/97-ВР // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 7 липня 2005 р. N 2771-IV

5. ЗАКОН УКРАЇНИ “ Про туризм” від 18 листопада 2003 року N 1282-IV

6. ЗАКОН УКРАЇНИ “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 1 червня 2000 року N 1775-III //Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 27 квітня 2007 року N 994-V

7. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 21 лютого 2006 року N 3448-IV

8. Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне  соціальне страхування від 14 січня 1998 року N 16/98-ВР // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 23 лютого 2006 року N 3483-IV

9. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про загальнообов'язкове державне соціальне стра-хування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року N 1533-III // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 11 травня 2007 року N 1014-V

10. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про розмір внесків на деякі види загально-обов'язкового державного соціального страхування» від 11 січня 2001 року N 2213-III // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 19 грудня 2006 року N 489-V

11. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року N 489-V //Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 1 червня 2007 року N 1119-V

12. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зу-мовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 року N 2240-III // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 3 травня 2007 року N 1000-V

13. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворю-вання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 3 травня 2007 року N 1000-V

14. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 27 квітня 2007 року N 996-V

15. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про збір на обов'язкове державне пенсійне стра-хування» від 26 червня 1997 року N 400/97-ВР // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 19 грудня 2006 року N 489-V

16. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 р. N 889-IV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 3 червня 2005 р. N 2642-IV

17. Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 3.07.98 р. № 727/98.

18. ДЕКРЕТ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “Про місцеві податки і збори” // від 20 травня 1993 р. N 56-93 (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 25 березня 2005 р. N 2505-IV)

19. Концепція реформування податкової системи України // проект Постанови Кабінету Міністрів України, ДПА України, 2006, #"1.files/image033.jpg">





Додаток Г


Розрахунок показників фінансового стану ТОВ «Сєнтоза-Тур» за 2004 -2007 роки







Додаток Д


Договір

на туристичне обслуговування № ____


м. Київ “____” _________2007 р.


Товариство з обмеженою відповідальністю «Променад» (ліцензія серії АВ № 303155 від 16.03.2007 р. видана Державною службою туризму та курортів), розмір банківської фінансової гарантії відповідальності Туроператора складає 20 000 ЄВРО (Гарантія 03/07-4218 від «01» березня 2007 р.) в особі директора Коби Кристини Михайлівни, що діє на підставі Статуту, в подальшому ТУРОПЕРАТОР, з однієї сторони, та ____________________________ ___________________________________________________________, в подальшому ТУРИСТ, з другої сторони, а разом - Сторони, уклали цей договір про наступне:


1. Предмет Договору

1.1. ТУРОПЕРАТОР за встановлену в договорі плату зобов¢язується замовити ТУРИСТУ комплекс туристичних послуг, який визначений в заявці ТУРИСТА на бронювання туристичних послуг, яка є додатком № 1 до цього Договору.

1.2. ТУРОПЕРАТОР виступає в якості посередника між ТУРИСТОМ, з однієї сторони, та транспортними, страховими компаніями, готелями та іншими підприємствами, установами (наприклад посольствами) та іншими туроператорами, які забезпечують туристичні послуги, з іншої сторони.

1.3. По угодах, оформленим ТУРОПЕРАТОРОМ, набуває права та обов’язки ТУРИСТ, навіть якщо ТУРОПЕРАТОР і був названий в угоді, або вступив безпосередньо у відносини по виконанню угоди, здійснивши певні юридичні дії (оплати, оформлення документів, та інше).

2. Обов¢язки сторін

2.1. ТУРОПЕРАТОР зобов¢язується:

2.1.1. надати ТУРИСТУ необхідну інформацію про споживчі властивості туру;

2.1.2. забезпечити виконання замовлення Туриста згідно з умовами цього Договору;

2.1.3. забезпечити ТУРИСТА, у разі необхідності, медичним страховим полісом (страховим договором) на кожну особу, згідно з наданими ТУРИСТОМ відомостями, або перевірити його наявність;

2.1.4. інформувати ТУРИСТА про порядок та строки оформлення віз, правила митного контролю, вимоги до стану здоров’я при в’їзді в країну призначення, правила безпеки на маршруті;

2.1.5. після повної оплати послуг надати ТУРИСТУ необхідні документи, що підтверджують право ТУРИСТА на одержання замовлених туристичних послуг.

2.2.ТУРИСТ зобов¢язаний:

2.2.1. виконувати умови, передбачені цим договором;

2.2.2. сплатити ТУРОПЕРАТОРУ вартість послуг третіх осіб і винагороду в терміни, визначені Розділом 3 цього договору;

2.2.3. не пізніше ніж за ___ днів до початку туру здати ТУРОПЕРАТОРУ дійсний закордонний паспорт та інші документи для оформлення туру;

2.2.4. отримати у ТУРОПЕРАТОРА всі документи, що підтверджують право ТУРИСТА на одержання замовлених туристичних послуг;

2.2.5. прибути до аеропорту за 2 години до вильоту літака;

2.2.6. у місцях перебування, ТУРИСТ зобов¢язаний: виконувати Правила перетинання кордону та поведінки в країні перебування, митні, санітарні та інші правила; поважати політичний та соціальний устрій, традиції, звичаї та релігійні вірування країни перебування; дотримуватись правил поведінки та вимог, щодо збереження об¢єктів історії та культури, природи; не порушувати громадський порядок, дотримуватись вимог законів, які діють на території країни перебування; дотримуватись правил внутрішнього розпорядку та протипожежної безпеки в місцях проживання та перебування; дотримуватись в період туру правил особистої безпеки та гігієни; відшкодовувати збитки, завдані своїми неправомірними діями.

3.   Порядок взаєморозрахунків

3.1. Загальна сума договору (вартість туру з урахуванням винагороди Туроператора), узгоджена сторонами становить_______________грн.________коп. прописом_______________________________________________________________ грн. ________ коп.).

3.2. При укладанні цього договору, ТУРИСТ вносить на користь ТУРОПЕРАТОРА 30% загальної суми договору (п.3.1.), що становить ____________________________________________ гривень. Вказана сума не повертається ТУРИСТУ в разі його відмови від подальшого обслуговування за умови виконання ТУРОПЕРАТОРОМ обов’язків по Договору.

3.3. ТУРИСТ повинен оплатити 100% загальної суми договору (п.3.1. цього договору) не пізніше «___» _____ 2007 р. В окремих випадках та в період високого сезону ТУРИСТ одразу здійснює 100 % попередню оплату. У разі несвоєчасної оплати за договором, ТУРОПЕРАТОР має право анулювати замовлені послуги та компенсувати за рахунок ТУРИСТА фактично понесені матеріальні збитки.

3.4. Грошові кошти, за виключенням сум винагороди ТУРОПЕРАТОРА, оплачені ТУРИСТОМ в касу або на поточний рахунок ТУРОПЕРАТОРА є транзитними, належать на праві власності безпосереднім постачальникам туристичних послуг і підлягають подальшому перерахуванню особам вказаним у пункті 1.2. Даного Договору.

4. Порядок виконання

4.1.Взяті на себе зобов’язання за договором, ТУРОПЕРАТОР повинен виконати на умовах, найбільш вигідних для ТУРИСТА.

4.2. Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, сторони домовились, що ТУРОПЕРАТОР не приймає на себе поруку за виконання третіми особами угод, що укладені між ним та третіми особами за рахунок ТУРИСТА.

5.   Відповідальність Сторін

5.1. ТУРОПЕРАТОР несе відповідальність за якість виконання замовлення ТУРИСТА згідно з умовами цього Договору.

5.2. ТУРОПЕРАТОР не несе відповідальність за можливі неточності, допущені в рекламній інформації, проспектах, буклетах готелю, авіа та транспортних компаніях та ін., які створені без участі ТУРОПЕРАТОРА.

5.3. ТУРОПЕРАТОР не несе моральної та матеріальної відповідальності за:

-   дійсність та правомочність закордонного паспорту ТУРИСТА;

-   відмову або несвоєчасну видачу посольством візи;

-   невідповідність туристичного обслуговування очікуванням ТУРИСТА та його суб’єктивній оцінці;

-   випадки, які сталися в результаті порушення ТУРИСТОМ норм поведінки, втрати або крадіжки багажу, речей, документів та цінностей;

-   запізнення ТУРИСТА до місця подачі та/або до часу здійснення трансферу;

-   скасування або зміну часу відправлення міжнародних авіарейсів, та пов’язаних з цим змін в програмі туристичної поїздки;

-   самовладну зміну або скорочення ТУРИСТОМ погодженого маршруту;

-   збереженість та доставку багажу ТУРИСТА;

-   збитки, понесені ТУРИСТОМ та пов’язані з ненаданням ТУРИСТОМ свого точного місцезнаходження та телефону, необхідного ТУРОПЕРАТОРУ для підтримки оперативного зв’язку з ТУРИСТОМ;

-   збитки, понесені ТУРИСТОМ, пов’язані з відмовою в дозволі на виїзд митними, прикордонними, санітарними та іншими службами.

5.4. Сторони звільняються від відповідальності, якщо невиконання чи неналежне виконання обов¢язків пов¢язане з виникненням після підписанням цього договору обставин непереборної сили в результаті подій надзвичайного характеру, які сторони не могли передбачити й попередити своїми діями (форс-мажор). До таких обставин належать: війни, військові дії, блокади, ембарго та інші міжнародні санкції чи обмежувальні дії держави, які роблять неможливими виконання зобов¢язань за цим договором, пожежі та інші стихійні лиха.

5.5. У випадку дострокового припинення ТУРИСТОМ терміну перебування в поїздці, та (або) невикористання замовлених послуг, з яких би причин це не сталося, ТУРОПЕРАТОР не несе відповідальності за такі дії ТУРИСТА та жодних повернень коштів не здійснює.

5.6. Неприбуття ТУРИСТА у встановлений час до місця надання першої послуги, запізнення до місця надання послуг, вказаних в програмі обслуговування, порушення ним правил перетинання державного кордону, митного законодавства, вимог митних служб України або країни перебування, вважаються відмовою ТУРИСТА від послуг, передбачених цим Договором і в такому разі, цей Договір анулюється з повним утриманням загальної вартості послуг.

5.7. Розмір майнової відповідальності ТУРОПЕРАТОРА не може перевищувати розміру фактично завданих ТУРИСТУ збитків з вини ТУРОПЕРАТОРА.

5.8. ТУРИСТ має право відмовитися від послуг, передбачених цим договором, при відшкодуванні ТУРОПЕРАТОРУ фактично понесених ним витрат по організації та замовленню туру.

5.9. ТУРОПЕРАТОР залишає за собою право заміни туристичних послуг із збереженням класу послуг по раніше сплаченій ТУРИСТОМ категорії або з наданням на користь ТУРИСТА більш високого класу.

5.10. ТУРОПЕРАТОР може відмінити замовлення на тур у разі, якщо постачальниками не набрано кількість ТУРИСТІВ, необхідних для проведення туру, з причини відсутності авіа/з/д квитків або номерів в готелі, замовленому ТУРИСТОМ, а також з причини обставин непереборної сили, які заважають проведенню туру. У разі, якщо тур скасований за рішенням ТУРОПЕРАТОРА, ТУРИСТУ повертаються всі сплачені ним суми в повному обсязі. Повернення ТУРОПЕРАТОРОМ всієї сплаченої ТУРИСТОМ суми звільняє ТУРОПЕРАТОРА від усіх зобов’язань за цим Договором. Ніяка інша компенсація при цьому не передбачена. Повернення здійснюється в формі, в якій був здійснений платіж.

5.11. Надані ТУРИСТУ перевізні документи (авіа, з/д, авто та ін.) є договором перевезення, укладеним між ним та перевізником, який несе, у відповідності з міжнародними правилами перевезення, повну відповідальність за відмову/перенос перевезення або інші порушення встановлені правилами або договором перевезення. ТУРОПЕРАТОР не несе відповідальності за пов’язані з цим зміни обсягів та строків надання послуг по цьому договору.

5.12. ТУРОПЕРАТОР не є власником готелів, отже питання, пов’язані з обслуговуванням у номерах або апартаментах (відсутність води, різноманітні поломки, незадовільне прибирання номеру тощо), повинні вирішуватися на місці з адміністрацією готелів. Якщо в результаті зміни розкладу транспортних компаній перша й остання доба перебування в пункті приймання виявляються скороченими, жодна компенсація ТУРИСТУ не виплачується.

5.13. При придбанні туристичних послуг за кордоном медичне страхування є обов’язковим. Відповідальність за надання страхових послуг несе страхова компанія.

5.14. Згідно з розпорядженням Київської Державної адміністрації № 356 і у зв’язку з реєстрацією захворювань малярією та іншими екзотичними хворобами серед членів туристичних груп, які відвідали тропічні країни, такі як Афганістан, Іран, Ірак, Оман, Сирія, ОАЕ, Індія, Туреччина, Таджикистан, Узбекистан, Азербайджан, країни Центральної та Південної Америки, Африки, ТУРИСТ зобов’язаний зробити профілактику інфекційних захворювань при в’їзді у вище згаданої країни.

5.15. ТУРИСТ бере на себе відповідальність сплатити всі персональні витрати, такі як телефонні дзвінки, трансфер, румінг-сервіс тощо, які не входять у вартість туру, а також повернути заподіяний ним збиток готелям, перевізникам тощо у випадку такого.

5.16. ТУРИСТ зобов’язаний дотримуватись маршруту, вказаного в Додатку № 1 до цього договору, та бере на себе всю відповідальність, пов’язаною зі зміною ним без письмового або факс-узгодження з ТУРОПЕРАТОРОМ строків та маршруту туру.

6.   Додаткові умови

6.1. ТУРИСТ та особи які здійснюють поїздку за цим договором самостійно несуть відповідальність за всі неправомірні дії відповідно до законодавства країни перебування.

6.2. ТУРОПЕРАТОР не несе відповідальності за відмову Посольства чи консульства країни, до якої прямує ТУРИСТ чи особи які здійснюють поїздку за цим договором у видачі в¢їздної визи. В іншому випадку (фальсифіковані чи неправильно оформлені ТУРИСТОМ чи особами, які здійснюють поїздку за цим договором, документи, що призвело до відмови у видачі візи, надання ТУРИСТОМ чи особами, які здійснюють поїздку за цим договором недостовірної інформації або приховування суттєвої інформації про себе або членів сім¢ї, що також призвело до цих наслідків, та таке інше). ТУРОПЕРАТОР залишає за собою право відшкодувати за рахунок ТУРИСТА понесені витрати, що виникли у результаті вище викладених дії.

6.3. ТУРИСТ несе повну відповідальність за дії осіб та дотримання умов цього договору, які здійснюють поїздку разом з ним, та які визначені у Додатку № 1 до цього договору.

6.4. При перетині кордону співробітники перевізника, прикордонних і митних служб мають право перевірити наявність у ТУРИСТА мінімуму закордонної валюти, необхідного для в’їзду до країни перебування із розрахунків:

-   країни Шенгенської Угоди за винятком Іспанії (Італія, Греція, Франція, Голландія, Бельгія, Люксембург, Німеччина, Австрія, Португалія, Данія, Швеція, Фінляндія) – 100 доларів США на добу перебування;

-   всі інші країни разом з Іспанією – 50 доларів США на добу перебування;

У випадку відсутності необхідної суми можлива депортація. У цьому випадку вартість туру не повертається.

7.   Порядок вирішення суперечок

7.1. Всі суперечки між сторонами за цим договором вирішуються шляхом переговорів. Сторони домовились, що у разі виникнення суперечок, ТУРОПЕРАТОР, для найбільш ефективного полагодження конфліктних питань, може виступати посередником в переговорному процесі між ТУРИСТОМ та організаціями, які є безпосередніми виконавцями послуг.

7.2. У разі порушення ТУРОПЕРАТОРОМ істотних умов цього договору, ТУРИСТ має право пред’явити ТУРАПЕРАТОРУ претензію протягом 20 календарних днів після дати закінчення туру. Претензія повинна бути викладена в письмовій формі з додаванням максимально можливої кількості документів, що її підтверджують, а також має бути додано договір й акт, оформлений по місцю виникнення проблеми з відміткою обслуговуючих організацій. У випадку відправлення такої претензії поштою, датою пред¢явлення претензії буде вважатися дата на штемпелі відділення зв¢язку за місцем знаходження офісу ТУРОПЕРАТОРА, куди ця претензія повинна бути направлена. ТУРОПЕРАТОР письмово відповідає на претензію ТУРИСТА протягом 30 днів від дати її отримання. ТУРОПЕРАТОР не розглядає претензії ТУРИСТА до якості наданих послуг, що ґрунтуються на суб¢єктивній оцінці ТУРИСТА цих послуг, а також за відсутності договору й акту, що оформлений по місцю виникнення проблеми з відміткою обслуговуючих організацій.

7.3. У випадку не вирішення суперечки в ході переговорів, сторони домовилися про передачу спору на розгляд до суду за місцем знаходження ТУРОПЕРАТОРА.

8. Умови відмови від туристичного продукту

8.1. ТУРИСТ має право відмовитись від заброньованих туристичних послуг повністю або частково на умовах передбачених п. 5.5 даного Договору.

8.2. ТУРИСТ вправі відмовитись від виконання Договору до дати початку туристичної подорожі за умови оплати ТУРОПЕРАТОРУ фактично понесених ним витрат за послуги, надані до цього повідомлення.

8.3. ТУРОПЕРАТОР вправі відмовитись від виконання Договору лише за умови повного відшкодування ТУРИСТУ збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання Договору, крім випадку, коли це відбулося з вини ТУРИСТА.

8.4. Зміна ціни туристичного продукту, погодженої сторонами, можлива лише у випадках, передбачених Договором, і тільки при істотній зміні обставин Договору, але не пізніше ніж:

-   за 10 днів до дати початку туристичної подорожі у випадку, якщо її тривалість становить більше ніж 10 днів;

-   за 5 днів до дати початку туристичної подорожі у випадку, якщо її тривалість становить від 2 до 10 днів;

-   за 48 годин до дати початку туристичної подорожі у випадку, якщо її тривалість становить один день.

При цьому збільшення ціни туристичного продукту не може перевищувати 5% його первісної ціни. У разі перевищення ціни туристичного продукту більше ніж 5% первісної ціни ТУРИСТ має право відмовитися від виконання Договору, а ТУРОПЕРАТОР зобов'язаний повернути йому всі раніше сплачені кошти.

8.5. У випадку відмови ТУРИСТА від заброньованих туристичних послуг ТУРИСТУ повертаються внесені ним за туристичні послуги грошові кошти з утриманням таких штрафних санкцій:

-   в період від 30 до 20 робочих днів до дати початку туристичної подорожі – 5% вартості туристичного продукту;

-   в період від 21 до 15 робочих днів до дати початку туристичної подорожі – 20% вартості туристичного продукту;

-   в період від 14 до 9 робочих днів до дати початку туристичної подорожі – 50% вартості туристичного продукту;

-   в період від 8 до 3 робочих днів до дати початку туристичної подорожі – 90% вартості туристичного продукту;

-   менше ніж за 3 робочих днів до дати початку туристичної подорожі – 100% вартості туристичного продукту.

9. Дія договору. Інші умови

9.1.Цей договір складено українською мовою у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, - по одному примірнику для кожної сторони. Всі додатки, зміни та доповнення до цього договору є його невід¢ємною частиною.

9.2 Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов¢язань. Цей договір може бути достроково розірваний на підставі письмової угоди сторін чи згідно з іншими підставами, передбаченими діючим законодавством України та цим договором.

9.3. Зміни та доповнення в цей договір можуть бути внесені додатковою письмовою угодою сторін.

9.4 Згідно з положеннями Закону України “Про Туризм” даний Договір являється повноправним документом для надання туристичних послуг, зазначених у додатку №1 до цього договору і не потребує застосування власного ваучера.

9.5. Згідно з положеннями Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" ТУРОПЕРАТОР є платником єдиного податку за ставкою 10 %.


10. Підписи сторін


ТУРОПЕРАТОР



ТОВ «Променад»

04053, Україна, м.Київ

вул. Обсерваторна, 23, оф. 1

Телефон: +38 (044) 465-25-28

факс: +38 (044) 501-79-42

E-mail: promenade@promenade.kiev.ua

п/р 26005962480557 в КФ ПУМБ

МФО 322755, Код ЄДРПОУ 25639938



Директор __________________ Коба К. М.


ТУРИСТ



П.І.Б. ________________________________________



Дом .адрес, телефон _______________________________________________________

_______________________________________________________


Паспорт серія _________ № __________________

ким і коли виданий_______________________________________

_______________________________________________________



__________________________



Додаток Е


Типовий договір Туроператор - Турагент

Агентський договір № .............


м. Київ

 

 від

 "____" ________ 200 __ р.


Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНКОМАРТУР 93" (ліцензія серія АВ, №020249 від 24.03.2006р., видана ДТА України; Банківська гарантія надана Ф ВАТ КБ "Надра" КРУ в м. Києві, МФО 320564, №І/040331/GTY/141 на 20 000,00 Євро, Гарант – ТОВ ”УІСК "Інвестсервіс"; страхова компанія , що здійснює страхування туристів –ТОВ ”УІСК "Інвестсервіс"), далі по тексту Туроператор, в особі директора Виноградової Ольги Євгеніївни, діючої на підставі Статуту, з одного боку, і _____________________________________________________________________ (ліцензія Держкомітету України по туризму серія ___ № ______від "___"___________), далі по тексту Турагент в особі __________________________________________ ____________________________________, діючого на підставі _____________________________________, з другого боку, уклали цей договір про наступне:


1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

1.1. Предметом цього агентського договору є укладення Турагентом від свого імені договорів з клієнтами на надання туристичних послуг, наданих Туроператором за агентську винагороду. При цьому право власності на туристичний продукт Туроператора до Турагента не переходить.

1.2. Туроператор доручає, а Турагент приймає на себе надання послуг з організації турів за маршрутами Туроператора.

2. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН

2.1. Туроператор:

2.1.1. Організує обслуговування туристів в країнах перебування за узгодженими сторонами програмами.

2.1.2. Своєчасно повідомляє Турагента про всі зміни в цінах, про порядок обслуговування та перевезення туристів.

2.1.3. Туроператор має право змінити тривалість та маршрут туру, клас обслуговування, вид транспортного обслуговування, спосіб забезпечення безпеки туриста та збереження його майна, збільшити обумовлену вартість туру більш як на 5 відсотків лише за згодою Турагента і за умови повідомлення про це не пізніше ніж за 20 днів до початку туру.

2.1.4. Туроператор має право на ненадання туристичних послуг без відшкодування Турагенту збитків у разі виникнення форс-мажорних обставин, за яких надання послуг неможливе. До форс – мажорних обставин відноситься також випадок, коли буде відсутня мінімальна кількість туристів, необхідна для створення групи, про що Турагент повинен бути повідомлений не пізніше ніж за 7 (сім) днів до початку туру.

2.1.5. Туроператор має право вимагати відшкодування збитків, заподіяних йому з вини Турагента.

2.1.6. Туроператор має право змінювати вартість туристичних послуг, попередньо погоджену сторонами, лише у випадках, передбачених договором і тільки при істотній зміні обставин , але не пізніше ніж за 10 днів до початку туристичної подорожі у випадку якщо її тривалість становить більше ніж 10 днів, за 5 днів до початку туристичної поїздки у випадку, якщо її тривалість від 2 до 10 днів. При цьому збільшення ціни туристичних послуг не може перевищувати 5 відсотків її первісної ціни. У разі перевищення ціни туристичних послуг більше ніж на 5 відсотків первісної ціни турагент має право відмовитися від виконання агентського договору, а туроператор зобов’язаний повернути йому всі раніше сплачені кошти.

2.1.7. Туроператор має право змінити вартість туру менш ніж на 5 відсотків без попереднього узгодження з Турагентом.

2.1.8. Оформляє документи для виїзду туристів за кордон.

2.1.9. Забезпечує Турагента рекламне - інформаційними матеріалами.

2.1.10. Туроператор має право в випадку, коли турист подорожує один, включати в вартість туру доплату за одномісне розміщення його в готелях по маршруту, за попереднього погодження з туристом.

2.2. Турагент:

2.2.1. Проводить реалізацію путівок тільки після письмового підтвердження Туроператором наданої заявки.

2.2.2. Складає договір на туристичне обслуговування з туристом (туристами).

2.2.3. Надає Туроператору у вказані строки всі документи, необхідні для оформлення поїздки. Перелік документів, необхідних для оформлення кожного туру, надається Туроператором Турагенту в рекламно - інформаційних матеріалах. Якщо необхідні документи не були отримані в повному обсязі Туроператором у вказані строки, Туроператор має право анулювати надану та підтверджену раніше заявку Турагента.

2.2.4. Інформує туристів про умови перебування за кордоном, інструктує про діючі митні правила та правила перетинання кордону.

3. МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ

3.1. Туроператор виконує медичне страхування туристів та страхування від нещасного випадку від'їжджаючих за кордон. Якщо турист (и) старше 70 років (включно), то Турагент повинен застрахувати його самостійно та надати страховий поліс разом з документами. Вимоги до страхових полісів таких туристів:

- Асистанс (страхова сума на одну особу) – 30000 євро; Нещасний випадок (страхова премія на одну особу) – 1000 грн.; Територія – Європа.

- Якщо згідно програми туру планується перебування в Італійський республіці, то вимоги до страхових полісів таких туристів наступні: Асистанс (страхова сума на одну особу) – unlimited євро; Нещасний випадок (страхова премія на одну особу) – 1000 грн.; Територія – Європа.

4. ПОРЯДОК ВЗАЄМОРОЗРАХУНКІВ

4.1. Турагент проводить оплату вартості наданих Туроператором послуг згідно рахунку на розрахунковий рахунок Туроператора або у касу Туроператора в день отримання Туроператором документів. Оплата проводиться у відповідності з тарифами, встановленими Туроператором.

4.2. За реалізацію туристичних путівок Турагент отримує винагородження, яке формується за рахунок агентських знижок.

4.3. Турагент оплачує вартість туристичних послуг за вирахуванням комісійної винагороди.

Дана сума транзитна і не є власністю Турагента.

4.4. Форма розрахунків може узгоджуватися між Турагентом і Туроператором додатково, згідно діючого законодавства.

4.5. Виконання Турагентом послуг Туроператора підтверджується актом виконаних робіт з визначенням комісійної винагороди в національній валюті України.

5. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН

5.1. Турагент несе відповідальність за своєчасне надання заявок, оплату вартості туру, точність і повноту інструктажу туристів, оформлення необхідних документів.

5.2. Туроператор не несе відповідальність за відміну або зміну часу відправлення та прибуття транспорту (авіа, залізничного чи автобусного) та пов'язані з цим зміни об'єму та строків туристичних послуг.

5.3. У випадку ануляції Турагентом раніше наданої та підтвердженої заявки, неустойка складає:

§  за 21-14 діб до від'їзду - 30% від вартості туру;

§  за 13-7 діб до від'їзду - 50% від вартості туру;

§  за 6 діб та менше – 95% - 100% від вартості туру.

5.4. При відсутності оплати за 3 (три) доби до дня виїзду турист знімається з маршруту.

5.5. У випадку невиконання Туроператором договірних зобов'язань по обслуговуванню туристів, він несе відповідальність перед Турагентом в формі компенсації. Туроператор відшкодовує фактичні витрати Турагенту з компенсації туристам грошових коштів за різницю в обслуговуванні і ненаданні послуги, передбачених туром.

5.6. У випадку невиконання Турагентом своїх зобов'язань з оплати туру (п. 4.1) Турагент зобов'язаний перерахувати Туроператору пеню у розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочки платежу.

5.7. Невиконання Турагентом своїх зобов'язань (п. 2.2.3.) знімає з Туроператора всю відповідальність, пов'язану з виконанням зобов'язань за цим Договором. В цьому випадку Туроператор залишає за собою право анулювати заброньовані путівки з застосуванням неустойки.

5.8. Сторони несуть відповідальність за розголошення інформації, яка має комерційну і технічну таємницю сторін.

5.9. У випадку відмови від поїздки з авіа перельотом на регулярних рейсах Туроператор утримує з Турагента наступну неустойку:

- більше 22 днів до вильоту ( від їзду ) -10% від загальної вартості туру, без врахування вартості авіа квитка,

- від 21 до 11 днів до вильоту ( від їзду ) - 40% від загальної вартості туру, без врахування вартості авіа квитка,

- від 10 до 7 днів до вильоту ( від їзду ) - 70% від загальної вартості туру, без врахування вартості авіа квитка,

- від 7 до 0 днів до вильоту ( від їзду ) - 95% - 100% від загальної вартості туру, без врахування вартості авіа квитка.

Неустойка за ануляцію авіа квитка стягується відповідно до правил авіакомпанії – перевізника.

6. ФОРС - МАЖОРНІ ОБСТАВИНИ

6.1. Сторони звільняються частково чи повністю від зобов'язань, взятих на себе за цим Договором, якщо неможливість їх виконання пов'язана з документально підтвердженими надзвичайними обставинами, запобігти чи передбачити які не було ніякої можливості. До таких надзвичайних обставин відносяться загальноприйняті, як то: повінь, землетрус, пожежа та інші явища природи, а також війна, революція, законні чи незаконні дії як національному, так і країни перебування органів державної влади чи управління та їх структурних підрозділів, зміни як в національному, так і країни перебування чинному законодавстві, а також спеціально обумовлені сторонами.

6.2. Сторона, яка посилається на непередбачені обставини, зобов'язана проінформувати про них іншу сторону у письмовій формі у вигляді листа ( факсограми, телефонограми тощо ) у 3-х денний термін після їх настання. Письмове повідомлення повинно містити повну інформацію про характер обставин, а також про їх вплив на можливість виконання сторонами своїх зобов'язань.

6.3. Якщо одна із сторін не повідомить у вказаний в п. 6.2 строк іншу сторону, то вона зобов'язана відшкодувати фактично понесені збитки.

7. ПОРЯДОК ВИРІШЕННЯ СУПЕРЕЧОК

7.1. Всі суперечки та розбіжності, які можуть виникнути при виконанні цього Договору або у зв'язку з ним, повинні вирішуватися шляхом переговорів між сторонами. У випадку, якщо сторони не прийдуть до згоди, справа передається у господарський суд у відповідності до чинного законодавства.

8. ІНШІ УМОВИ

8.1. Термін дії Договору: початок - з дати підписання, тривалість - один рік. Якщо Сторони не повідомляють про розірвання цього Договору у письмовому вигляді, то Договір продовжується на невизначений термін - до волевиявлення Сторін про припинення його дії в письмовому вигляді.

8.2. Цей Договір складено і підписано в двох екземплярах, які мають однакову юридичну силу.

8.3. Всі доповнення та зміни до цього Договору є невід'ємною частиною Договору і мають юридичну силу, якщо складені у письмовій формі і підписані обома сторонами в двох примірниках.


9. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ І ПІДПИСИ СТОРІН


ТУРОПЕРАТОР

ТОВ "ІНКОМАРТУР 93"

Україна, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 100/2

поштова адреса:

01033, Київ, вул.Володимирська,65, к.8

ЗКПО 32374498,

p/р 26005002345001 в ВАТ КБ "Надра" КРУ

МФО 320564

р/р 26005000701001 в КФ АКБ „ Європейський ”

МФО 380184

Інд. податковий № 323744926500

Свідоцтво № 37055987

тел.: 380 44 5372324 (багатоканальний), факс: 380 44 2347588

Банківська гарантія №І/040331/GTY/141 від 31.03.2004р

на 20 000євро. Гарант – ТОВ ”УІСК "Інвестсервіс"

Підприємство є платником податку на загальній системі оподаткування


ТУРАГЕНТ

назва підприємства:

_____________________________________________

юридична адреса:

_____________________________________________

поштова адреса:

_____________________________________________

ЗКПО: _____________________________________________


р/р: ____________________________________________


МФО: _____________________________________________


Інд. податковий № ___________________________________


Свідоцтво № _______________________________________


тел.: _____________________ факс: __________________


Інша інформація:

_____________________________________________


Директор________________________(Виноградова О.Є.)


Директор_______________________ ( )

(підпис)

 (підпис) П.І.Б.

 М.П.

 М.П.


Додаток Ж


Таблиця Ж.1

Основні реєстраційні дані ТОВ “Сєнтоза-Тур” [87]

Реєстрацiйнi данi

Код ЄДРПОУ:

 25530638

Назва українською мовою:

 ТОВ "СЄНТОЗА-ТУР"

Повна назва українською мовою:

 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВIДПОВIДАЛЬНIСТЮ "СЄНТОЗА-ТУР"

Назва іноземною мовою:

 "СЕНТОЗА-ТУР" ООО

Місце основної реєстрації в органах податкової служби:

 463ДПI У ЖОВТНЕВОМУ Р-НI М.ДНIПРОПЕТРОВСЬК (ЖОВТНЕВИЙ Р-Н М.ДНIПРОПЕТРОВСЬК)

Адреса юридична:

 49000 ДНІПРОПЕТРОВСЬК, ЖОВТНЕВИЙ, ПРОСПЕКТ КАРЛА МАРКСА д.31 кв. 18

Адреса фактична:

 49044 ДНІПРОПЕТРОВСЬК, ЖОВТНЕВИЙ, ПРОСПЕКТ КАРЛА МАРКСА д.31 кв. 18

Дата основної реєстрації в ДПА:

 18.06.1998

Номер основної реєстрації в ДПА:

 №8122

Статус:

 перебуває на облiку

Має платежі

Код інспекції

Назва інспекції

Дата реєстрації

Номер реєстрації

463

ДПI У ЖОВТНЕВОМУ Р-НI М.ДНIПРОПЕТРОВСЬК (ЖОВТНЕВИЙ Р-Н М.ДНIПРОПЕТРОВСЬК)

18.06.1998

8122

Стан платника

ОСНОВНИЙ ПЛАТНИК

Дата реєстрації в держадміністрації:

 09.06.1998

Орган державної реєстрації:

(4052092)ВИКОНАВЧИЙ КОМIТЕТ ДНIПРОПЕТРОВСЬКОЇ МIСЬКОЇ РАДИ БАБУШКІНСЬКИЙ ДНIПРОПЕТРОВСЬКА

Статутний фонд (в грн.):

 403820,00

Орган управління:

 (0)Не визначено

Організаційно-правова форма:

 (240)ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВIДПОВIДАЛЬНIСТЮ

Кількість співробітників:

 15



Таблиця Ж.2

Керівництво та засновники ТОВ “Сєнтоза-Тур” [87]

Керівники

Ідентифікаційний номер

ПІБ

посада

Номер телефону

1739200230

ДАЦКОВСЬКИЙ АНАТОЛІЙ МИХАЙЛОВИЧ

головний бухгалтер

334676

2324913962

ДОЦЕНКО НАТАЛІЯ АНАТОЛІЇВНА

директор

337070

Засновники

 

 1) Код (номер) нерезидента - 78002

 

Назва засновника нерезидента - ЕВЕРРІН КОММЕРШІАЛ С.А.

 

Країна – 92 (Віргінські, Британські острови)

 

Адреса : ОСТРІВ ТОРТОЛА РОУД ТАУН КРЕЙГМЮІР ЧАМБЕРС П С 71

 

Частка статут-ного фонду в грн.

Грошова одиниця


 

253 820

980

УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ

 

2) Ідентифікаційний номер засновника – фізичної особи за ДРФО - 2227900637

 

Прізвище, ім'я, по батькові - МЕДОВОЙ ВАЛЕРІЙ ВІЛЬЯМОВИЧ

 

Адреса: м. Дніпропетровськ

 

Внесок у статутний фонд в грн. (сума)

Валюта


 

112 500

980

УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ

 


 

3) Ідентифікаційний номер засновника – фізичної особи за ДРФО - 2298708811

 

Прізвище, ім'я, по батькові - ФРІДМАН ВЯЧЕСЛАВ ЄВГЕНОВИЧ

 

Адреса: м.Дніпропетровськ

 

Внесок у статутний фонд в грн. (сума)

Валюта


 

37 500

980

УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ



Додаток К


Характеристики нарахування податкових зобов’язань, податкового кредиту та суми сплати податку на додану вартість в бюджет за даними щомісячних декларацій по ПДВ ТОВ “Сєнтоза-Тур” у 2004 –2007 роках

Місяць,

рік

Операції продажу товарів та послуг на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів, грн.

Операції придбання товарів та послуг на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів, грн.

Зобов'язання ПДВ,грн.

Кредит ПДВ, грн.

ПДВ до сплати, грн

01_2004

50 695

-62 760

10 139

-12 552

-2 413

02_2004

81 485

-86 915

16 297

-17 383

-1 086

03_2004

95 056

-90 689

19 011

-18 138

873

04_2004

96 123

-90 475

19 225

-18 095

1 130

05_2004

103 748

-97 748

20 750

-19 550

1 200

06_2004

174 140

-168 984

34 828

-33 797

1 031

07_2004

269 720

-263 115

53 944

-52 623

1 341

08_2004

194 354

-189 283

38 871

-37 837

1 014

09_2004

173 841

-170 019

34 768

-34 004

764

10_2004

146 115

-142 891

29 223

-28 578

639

11_2004

157 303

-153 084

31 461

-30 617

844

12_2004

121 012

-118 037

24 202

-23 607

595

01_2005

87 240

-85 134

17 448

-17 027

519

02_2005

87 859

-86 020

17 572

-17 204

368

03_2005

121 976

-118 719

24 395

-23 744

678

04_2005

305 056

-301 489

61 011

-60 298

713

05_2005

236 329

-233 011

47 266

-46 602

664

06_2005

275 319

-271 554

55 064

-54 311

753

07_2005

373 401

-370 154

74 680

-74 031

649

08_2005

278 080

-275 420

55 616

-55 084

532

09_2005

229 545

-209 895

45 909

-41 979

382

10_2005

252 130

-250 030

50 426

-50 006

420

11_2005

267 580

-264 895

53 516

-52 979

537

12_2005

535 990

-532 525

107 198

-106 505

693

01_2006

341 745

-339 620

68 349

-67 924

425

02_2006

346 450

-343 475

69 290

-68 695

595

03_2006

536 475

-535 115

107 295

-107 023

272

04_2006

497 355

-516 540

99 471

-103 308

510

05_2006

350 885

-349 385

70 177

-69 877

300

06_2006

548 835

-545 765

109 767

-109 153

614

07_2006

524 180

-520 650

104 836

-104 130

706

08_2006

616 150

-612 625

123 230

-122 525

705

09_2006

604 900

-602 690

120 980

-120 538

632

10_2006

343 635

-342 265

68 727

-68 453

216

11_2006

672 345

-658 085

134 469

-131 617

753

12_2006

572 370

-534 025

114 474

-106 805

630

01_2007

580 812

-525 960

116 162

-105 192

517

02_2007

633 355

-503 555

126 671

-100 711

499

03_2007

768 060

-759 435

153 612

-151 887

1 624

04_2007

754 730

-747 660

150 946

-149 532

1 414

05_2007

606 355

-667 280

121 271

-133 456

571

06_2007

713 475

-707 675

142 695

-141 535

1 160

07_2007

731 160

-731 805

146 232

-146 361

1 049

08_2007

1 048 040

-1 033 995

209 608

-206 799

2 809

09_2007

641 785

-636 790

128 357

-127 358

999

10_2007

830 940

-816 490

166 188

-163 298

2 890



Похожие работы

Финансы Украины
Как и во всякой управляемой с-ме в управл -ии фин-ми выделяют объекты и субъекты упр-ия. Объектом управления явл. различн виды фин. отношений, а субъектами явл те орг. стр-ры, кот. осущ. это управл .
Финансы и кредит (шпаргалка к гос. экз.
Управл . роблигац. Займом.
Предмет и задачи ТЭА и смежные науки
6. Больше отличаются от предыдущих, т.к. речь идет об оптимальности управл решений, т.е. она больше соотв оптимальности управл решений менеджмента. АНАЛИЗ ТЕХНИЧЕСКОГО И ОРГАНИЗАЦИОННОГО УРОВНЯ РАЗВИТИЯ ПРОИЗВОДСТВА.
Содержание и задачи аналитической работы деятельности предприятий
Задача ЭА: составить цельную картину из различ данных, явлений и фактов, выявить присущие тенденции и предложить оптимальные решения. В системе управл . объектом ЭА явл.
Финансы государства
Управление – это целенарпавл-ое возд-ие субъекта на объекта с пом опред приемов и методов. Объектами фин управл -я явл-ся сферы и звенья фин отнош-ий: централиз финансы, страхов-е, финансы организаций.
Шпаргалки к экзамену
Э и др. сферах общ., оно команд. всеми хоз. рес. и решает что, как и для кого производить. Гл. черты: гос. собств. на ср-ва пр-ва; гос. планир. всей. Э; админ. методы управл .
Предмет и метод ГП
Лишь к унитарным предпр-ям на праве хоз ведения в ГК примен-ся термин «дочернее предпр-е». Его учред-ль –материнское предпр-е. То же самое. Принадл. собств-ку, контр-ся им. Унит. предпр-е, осн-е на праве оперативного управл -я.
Благотворительность

Загружая свои работы, Вы помогаете не только студентам, но и людям, которым Ваша помощь действительно нужна. Чем именно это помогает? Читать дальше…..