Особливості оподаткування нерезидентів

Нерезиденти - юридичні особи та суб’єкти господарської діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави.

Розташовані на території України дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва іноземних держав, міжнародні організації та їх представництва, що мають дипломатичні привілеї та імунітет, а також представництва інших іноземних організацій і фірм, які не здійснюють господарської діяльності відповідно до законодавства України.

Постійне представництво нерезидента в Україні - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезидента на території України. До постійних представництв, зокрема, відносяться: місце управління, філіал, офіс, завод, фабрика, майстерня, шахта, нафтова чи газова свердловина, кар’єр або інше місце розвідки чи видобутку корисних копалин. З метою оподаткування до постійних представництв прирівнюються резиденти, які мають повноваження діяти від імені нерезидента, що тягне за собою виникнення у нерезидента цивільних прав та обов’язків (укладати договори (контракти) від імені нерезидента; утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, що мають статус складу митниці). Резиденти, що з метою оподаткування прирівнюються до постійних представництв, не підлягають додатковій реєстрації в податкових органах як платники податку.

1. Податок на прибуток підприємств, порядок його сплати нерезидентами

Платниками податку на прибуток підприємств з числа нерезидентів є фізичні або юридичні, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом.

Згідно з статтею 10 Закону про податок на прибуток базовою ставкою податку на прибуток для платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, є ставка 25% до об’єкта оподаткування. Але окремі види діяльності оподатковуються за іншими ставками. (Для нерезидентів ставки визначені статтею 13 Закону про податок на прибуток).

Будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться у гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними статтею 13 Закону про податок на прибуток.

Під доходами, отриманими нерезидентами із джерелом їх походження з України, слід розуміти:

а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов’язаннями, випущеними (виданими) резидентом;

б) дивіденди, які сплачуються резидентом;

в) роялті, фрахту та доходи від послуг типу "інжиніринг"[1];

г) лізингова (орендна) плата, що сплачується резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця (орендодавця);

д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента;

е) прибуток від здійснення операцій з торгівлі цінними паперами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм Закону про податок на прибуток;

є) доходи, отримані від здійснення спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів н а території України;

ж) винагорода за здійснення культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності нерезидентів (або уповноважених ними осіб) на території України;

з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентами або його постійним представництвом на території України на користь резидентів;

и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (включаючи страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;

і) доходи у вигляді виграшів (призів) в лотерею (крім державної), від казино, інших гральних місць (домів), розташованих на території України, доходи від організації та проведення грального бізнесу, лотерей (крім державних);

й) інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Прибутки нерезидентів, отримані у вигляді доходів на безпроцентні (дисконтні) облігації чи казначейські зобов’язання, оподатковуються за ставкою 25% у такому порядку:

Базою оподаткування є прибуток, який розраховується як різниця між номінальною вартістю безпроцентних (дисконтних) цінних паперів, сплаченою їх емітентом, та ціною їх придбання на первинному чи вторинному фондовому ринку

З метою здійснення податкового контролю придбання або продаж зазначених цінних паперів може здійснюватися від імені та за рахунок нерезидента виключно його постійним представництвом або резидентом, який працює від імені, за рахунок та за дорученням такого нерезидента

Зазначені резидент або постійне представництво нерезидента несуть відповідальність за повне та своєчасне нарахування та внесення до бюджету податків, утриманих при виплаті нерезиденту доходів від володіння процентними або безпроцентними цінними паперами. Центральний податковий орган України встановлює порядок надання резидентами або постійними представництвами нерезидента розрахунку податкових зобов’язань нерезидентів та звітів про утримання та внесення до відповідного бюджету податків.

Резиденти, які працюють від імені, за рахунок та за дорученням нерезидента на ринку процентних або безпроцентних облігацій чи казначейських зобов’язань, самостійно подають податковому органу за місцем свого розташування звіт про утримання та внесення до відповідного бюджету податків.

Не підлягають оподаткуванню доходи, отримані нерезидентами, у вигляді процентів або доходу (дисконту) на державні цінні папери, продані (розміщені) нерезидентам за межами території України через уповноважених агентів - нерезидентів, або процентів, сплачених нерезидентам за отримані Україною позики (кредити або державні зовнішні запозичення), які відображаються у Державному бюджеті України чи кошторисі Національного банку України.

Сума фрахту[2], що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6% у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому: базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту; особами, уповноваженими стягувати цей податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником цього податку чи ні, а також чи є він суб’єктом спрощеного оподаткування чи ні.

Страховики (інші резиденти), які здійснюють виплати у межах договорів страхування або перестрахування ризиків (у тому числі страхування життя) на користь нерезидентів, зобов’язані оподатковувати суми такого страхування або перестрахування наступним чином:

при укладення договорів страхування або перестрахування ризику безпосередньо зі страховиками та перестраховиками-нерезидентами, рейтинг фінансової стійкості яких відповідає вимогам, установленим спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг (у тому числі через або за посередництвом перестрахових брокерів, які, в порядку, визначеному таким уповноваженим органом, підтверджують, що перестрахування здійснено у перестраховика, рейтинг фінансової надійності якого відповідає вимогам, установленим зазначеним уповноваженим органом), а також при укладенні договорів перестрахування з обов’язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, - за ставкою 6%;

в інших випадках - за ставкою 12% від суми таких виплат за власний рахунок у момент здійснення перерахування таких випадків.

Резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам від наданні рекламних послуг на території України, сплачують податок за ставкою 20% від суми таких виплат за власний рахунок.

Суми прибутків нерезидентів, які здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються у загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника пожату, який здійснює свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

У разі, якщо нерезидент здійснює свою діяльність не лише в Україні, а й за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що проводиться ним через постійне представництво в Україні сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом відокремленого балансу фінансової господарської діяльності, погодженого з податковим органом за місцезнаходженням постійного представництва.

У разі неможливості шляхом прямого підрахування визначити прибуток, одержаний нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається податковим органом як різниця між валовим доходом та валовими витратами, визначеними шляхом застосування до суми одержаного валового доходу коефіцієнта 0,7.

Резиденти, які надають агентські, довірчі, комісійні та інші подібні послуги з продажу чи придбання товарів (робіт, послуг) за рахунок і на користь нерезидента (включаючи укладення договорів з іншими резидентами від імені і на користь нерезидента), утримують і перераховують до відповідного бюджету податок з доходу, одержаного таким нерезидентом із джерел в Україні, визначений у порядку, передбаченому для оподаткування прибутків нерезидентів, що здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво. При цьому такі резиденти не підлягають додатковій реєстрації у податкових органах як платники податку на прибуток.

2. Податок на додану вартість

Платником податку на додану вартість (ПДВ) (згідно Закону України "Про податок на додану вартість") є будь-яка особа, яка імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами законодавства.

Об’єктом оподаткування для нерезидентів-платників ПДВ є операції з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту.

З метою оподаткування до імпорту прирівнюється:

ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договорами лізингу (оренди) (у тому числі у разі повернення об’єкта лізингу лізингодавцю-резиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця), застави, та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов’язане із поверненням товарів у зв’язку з припиненням дії зазначених договорів;

поставка продуктів переробки (готової продукції) з митного режиму переробки на митній території України на митну територію України для їх вільного обігу.

Для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов’язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об’єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов’язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним курсом НБУ, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

Для послуг, які поставляються нерезидентами з місцем їх надання на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких робіт (послуг) з урахуванням акцизного збору, а також інших податків, зборів, за винятком ПДВ, що включається у ціну поставки робіт (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним курсом НБУ, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому було складено акт, який засвідчує факт отримання послуг.

Для готової продукції, виготовленої на території України з давальницької сировини нерезидента, у разі її поставки на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість такої продукції з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, а також інших податків, зборів, за винятком ПДВ, що включаються у ціну такої готової продукції згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним курсом НБУ, що діяв на момент виникнення податкових зобов’язань. При цьому податок сплачується до бюджету покупцем у порядку, передбаченому для оподаткування товарів, що імпортуються, а відповідальність за сплату податку покупцем такої продукції несе вітчизняний її переробник.

Ставка податку на додану вартість складає 20%.

3. Податок з доходів фізичних осіб. Його сплата нерезидентами

Податок з доходів фізичних осіб - плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу (місце постійного або переважного проживання платнику податку, місце реєстрації платника податку, визначене згідно з законодавством) або розташована особа, що виплачує оподатковувані доходи.

Платником податку з доходів фізичних осіб (крім резидента, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи) є нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Не є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України і має дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені на умовах взаємності міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, щодо доходів, одержуваних ним безпосередньо від здійснення такої дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором іншої діяльності.

Об’єктом оподаткування нерезидента є:

загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;

загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;

доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

Доходи з джерелом їх походження з України, що нараховуються на користь нерезидентів, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими для резидентів, з урахуванням особливостей, визначених окремими нормами Закону "Про податок з доходів фізичних осіб".

Доходами з джерелом їх походження з України вважаються доходи, нараховані нерезидентам, які:

а) працюють на об’єктах, розташованих на території України, у тому числі у представництвах нерезидентів - юридичних осіб, незалежно від джерел виплати таких доходів;

б) є членами керівних органів резидентів - юридичної особи чи фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності або їх представництв за кордоном та отримують у цьому зв’язку заробітну плату, інші виплати та винагороди за рахунок таких резидентів;

в) є суб’єктами підприємницької діяльності або здійснюють незалежну професійну діяльність[3] на території України, незалежно від джерел виплати таких доходів.

Якщо доходи з джерелом їх походження з України виплачуються нерезиденту іншим нерезидентом, то такі доходи повинні зараховуватися на рахунок, відкритий таким нерезидентом у банку-резиденті, режим якого встановлюється Національним банком України. При цьому банк-резидент вважається податковим агентом при здійсненні будь-яких видаткових операцій з такого рахунку.

У разі виплати нерезидентом таких доходів іншому нерезиденту готівкою або у формі, відмінній від грошової, нерезидент - отримувач такого доходу зобов’язаний самостійно нарахувати та сплатити податок до бюджету протягом 20 календарних днів, наступних за днем одержання таких доходів, але не пізніше закінчення його перебування в Україні.

Якщо доходи виплачуються нерезиденту резидентом - фізичною або юридичною особою, то такий резидент вважається податковим агентом такого нерезидента стосовно таких доходів. При укладенні договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження з України, резидент зобов’язаний зазначити у такому договорі ставку податку, яка буде застосована до таких доходів.

Доходи нерезидентів (крім процентів, дивідендів і роялті, які оподатковуються за ставкою 15%), що мають джерела походження з України, пропонується оподатковувати за ставкою 25%. Таким чином, заробітна плата нерезидентів буде обкладатися за ставкою 25%, в той час коли згідно з діючим законодавством застосовується ставка, передбачена для резидентів у розмірі 15%.

Висновок

Оподаткування нерезидентів має деякі особливості у порівнянні з оподаткуванням резидентів. У деяких випадках застосовуються підвищені ставки окремих податків, у деяких - взагалі відсутність податкових зобов’язань. Всі нюанси, пов’язані з даним питанням, визначені діючим законодавством України, а також певними міжнародними договорами. Проте, незважаючи на достатність нормативно-правових актів, існує багато спірних моментів стосовно деталей. У майбутньому планується вдосконалення нормативно-правових актів та викорінення спірних моментів як з боку України, так і з боку міжнародних організацій.

Список використаних нормативно-правових актів та літератури

1. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств"

2. Закон України "Про податок на додану вартість"

3. Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб"

4. Л.М. Котенко, Г.М. Фадєєва. - Оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності. - Навчальний посібник. - Харків, 2006.

[1] Інжиніринг – надання послуг зі складання технічних завдань, проведення наукових досліджень, складання проектних пропозицій, проведення техніко-економічних обстежень та інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об’єктів, розробка технічної документації, проектування та конструкторське опрацювання об’єктів техніки і технології, консультації та авторський нагляд під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також консультації економічного, фінансового або іншого характеру, пов’язані з такими послугами. – ст.1 пункт 36 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»

[2] Фрахт – винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для цілей: перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом. – ст.1 пункт 35 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»

[3] Незалежна професійна діяльність – діяльність, що полягає в участі фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній та викладацькій діяльності, так само як і діяльності лікарів (у тому числі стоматологів та зубних техніків), адвокатів, приватних нотаріусів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів та помічників зазначених осіб або осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, за умови якщо такі особи не є найманими працівниками чи суб’єктами підприємницької діяльності. – ст.1 пункт 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»

Особливості оподаткування нерезидентів