Стиль та імідж ділової людини
Зміст
Вступ
1. Значення зовнішнього вигляду у створенні іміджу професіонала
2. Основні вимоги до одягу ділової людини
3. Принципи та критерії підбору
ділового гардеробу
4. Одяг бізнесмена у неформальних
робочих ситуаціях
5. Міміка, жести, поза – важливі
складові професійного іміджу ділової людини
5.1 Вираз обличчя
5.2 Поза /статура
5.3 Несвідома поведінка
Висновок
Література
Вступ
Тема контрольної роботи "Стиль та імідж ділової людини".
Чи потрібні нам, людям, що вступили у нове тисячоліття, знання про етикет
та протокол? Обов'язково! Потреба в етикеті не зникла лише тому, що нині ми
живемо і займаємося бізнесом не так, як це робили наші предки тисячу років
тому. Насправді, знати, як ставитися до інших, як поводитися один з одним, у
наші дні набагато важливіше, ніж раніше. За останні тридцять років у діловому
світі відбулися фундаментальні зміни, а з цим назавжди змінилися і певні
правила, за якими жив діловий світ.
При тому, що
основи етикету залишилися незмінними, з'явилося багато ситуацій і питань, які
вимагають переосмислення та переоцінки. Взаємовідносини між колегами у змішаних
колективах; використання офісних технологій, багато з яких можуть як
допомагати, так і заважати робочому процесу (як, наприклад, мобільні телефони);
проведення ділових засідань, що раніше однозначно вважалися одним (якщо не
єдиним), найбільш ефективним, способом вирішення різного роду питань, які
виникають у робочому процесі; організація та проведення ефективних робочих їж,
у першу чергу, ділових ланчів – усі ці питання ділового етикету і, ширше,
корпоративної культури у наш час знаходять нове вирішення, що диктується реаліями
сучасного ділового життя.
Хороші манери включають, крім іншого, і те, як ми виглядаємо та поводимо
себе. Хоча не всі чітко усвідомлюють це, етикет включає наш професійний вигляд
та те, яким чином ми поводимося щодо інших, яким є наше ставлення до інших.
Відповідний, адекватний зовнішній вигляд демонструє вашу повагу до себе, до
інших і до конкретної ситуації та подій.
Суспільство встановило правила — нині значно гнучкіші, ніж у минулому — щодо відповідного вбрання та адекватної поведінки для різних ситуацій.
Вогке волосся і простий одяг прекрасно підходять для пляжу, але аж ніяк не
вписуються у залі засідань. Одягатися невідповідно до ситуації — вияв поганих
манер, неввічливість. До того ж, це може бути розцінено як вияв неповаги, якщо,
наприклад, ваш одяг менш офіційний, ніж того вимагає ситуація.
1. Значення зовнішнього вигляду у
створенні іміджу професіонала
Про кого ж ми
говоримо, що він має професійну зовнішність, імідж? Очевидно, це доглянута
людина, яка одягнута відповідно до виконуваної нею професійної ролі і яка
поводить себе впевнено та гідно. Така людина своєю зовнішністю та поведінкою
виявляє себе професіоналом.
Ми сприймаємо один одного на основі тих комунікативних сигналів, які
передаємо. Ці сигнали розподіляються на три групи:
- зорові (те, що ми бачимо — одяг, зовнішність, вираз обличчя,
статура та ін.);
- вокальні (як використовує
свій голос особа, з якою ми спілкуємося);
- вербальні (які саме слова ми
чуємо та вживаємо).
Вчені встановили, що 55 % інформації, яка передасться людиною, сприймається
через її зорові сигнали — через її зовнішній вигляд; 38 % інформації
сприймається через вокальні сигнали — через те, як людина використовує свій
голос при спілкуванні (його тон, висота та ін.) І лише 7 % інформації сприймається через
вербальні сигнали — через те, що саме ми говоримо.
Очевидно, якщо більше ніж половина враження про нас складається на основі
того, якими нас бачать інші,
необхідно і важливо вміти передавати правильні зорові сигнали: відповідно
одягатися, мати доглянуту зовнішність та адекватні жести, міміку і позу.
Якщо ваша зовнішність, одяг, жести та міміка передають адекватні сигнали,
вони працюють на вас:, у протилежному випадку — проти вас. У діловому світі надзвичайно важливо, щоб зорові
сигнали, які отримують від вас інші, передавали необхідну для вас інформацію і
характеризували вас як професіонала. Розглядайте себе як члена команди. Ви
хочете грати за правилами, а відповідна форма — частина цієї гри. Якщо ви раптом прийдете без форми, вам,
можливо, і не дозволять грати.
У певних сферах діяльності неадекватне вбрання, зовнішність, жести та
міміка можуть розцінюватися як вияв неповаги до встановлених корпоративних
правил поведінки та кодексу одягу співробітників. Зовнішність та одяг, вибраний
вами для роботи, мають свідчити про вашу приналежність до ділового світу,
підкреслювати ваш професіоналізм та виявляти ваш гарний смак.
Оцінка людей за їхнім зовнішнім виглядом може здаватися поверховою, адже
справді важливим є те, хто вони, що становлять собою як особистості, а не те,
як вони одягнуті і виглядають. Та погано це чи добре, вагома частина першого
враження від будь-якої особи базується саме на її одязі та зовнішності. У
людському суспільстві зовнішність є ключовим аспектом для розуміння особистості
кожної людини, рівня її професіоналізму та для визначення її соціального стану.
Зовнішній вигляд може підвищити вашу репутацію професіонала, а може
поставити під сумнів ваші професійні здібності. Будь-який елемент зовнішності,
який виглядає "занадто" (прикраси, парфуми/лосьйон, зачіска або
елемент/частина одягу), може зменшити силу вашого професійного іміджу або
навіть заплямувати його. Діловий зовнішній вигляд є своєрідним сигналом того,
що ми готові до професійної діяльності не лише своїми знаннями та вміннями, а й
психологічно.
Вироблення і підтримка професійного зовнішнього вигляду часом може
нагадувати додаткову, другу роботу, за яку ви не отримуєте ніякої компенсації.
Цей процес має свої регулярні, повторювані цикли, вимагає часу та певного
планування, а інколи передбачає і новий щоденний порядок. Отримувана при цьому
нагорода здається невідчутною (або ж її важко відчути), тому що наслідки від
неадекватної непрофесійної зовнішності та поведінки значно очевидніші та
відчутніші.
Однак слід усвідомлювати безперечні плюси від того, що ви виглядаєте і
поводите себе як істинний професіонал, одним із яких є стійке і виправдане
почуття поваги до себе та впевненості у своїх силах. Необхідною складовою вашої
високої компетентності у сфері професійної діяльності безумовно є ваш імідж,
який поважається як вашими колегами, так і вашими клієнтами. Результатом такої
поваги є почуття взаємного комфорту у процесі співпраці та спілкування, що і
становить зміст хороших манер.
Усвідомлюючи вагу
зовнішнього вигляду у створенні професійного іміджу, визначте, які із названих
елементів є найбільш вагомими, а які найменш важливими при оцінці людини з
першого погляду:
- доглянута (чиста, охайна)
зовнішність;
- рукостискання;
- дружня посмішка;
- статура;
- відповідний одяг;
- мова;
- загальний настрій;
- запах парфумів/лосьйону;
- такт/самоконтроль;
- вміння слухати;
- почуття гумору;
- знання;
- ввічливість;
- повага до свого та чужого
часу;
- тон голосу.
Важливо усвідомлювати, що при визначенні серед названих елементів
найбільш/найменш важливих не може бути абсолютних відповідей. Слід розуміти, що
всі названі елементи є надзвичайно важливими при створенні професійного іміджу
і можуть мати вирішальне значення у ситуації, коли людина оцінюється з першого
погляду (наприклад, співбесіда, ділова зустріч з потенційним клієнтом і т.
ін.).
2. Основні вимоги до одягу ділової
людини
Зрозуміло, що
вибір одягу — власна справа кожної людини. Вбрання, що ви купуєте і носите,
відображає вашу індивідуальність. Багато хто помилково вважає, що підбір ділового
одягу/компонування ділового гардеробу — справа нудна і передбачає малий елемент
творчості та польоту фантазії. Насправді ж, у рамках професійного вбрання
існують численні можливості та варіанти вибору.
Дехто вважає, що при стрімкій зміні течій та напрямків сучасної моди
вибір ділового вбрання за складністю схожий на створення нового механізму.
Але насправді підбір одягу для роботи зовсім не такий уже і складний.
Головне, слід пам'ятати, що ваш вибір не може базуватися лише на вашому
власному смаку та уподобаннях.
Ваше рішення щодо того чи іншого елементу гардеробу насамперед мас
базуватися на таких ключових моментах:
- Ваш одяг повинен
"вписуватися" у робочу атмосферу місця вашої роботи.
- Ваш одяг мас відповідати
очікуванням та уявленням про нього осіб, які з вами працюють (начальство,
колеги, клієнти, ділові партнери).
Очевидно, що багато у чому ваш вибір залежить від конкретних обставин. Але
певні закономірності, які стосуються ділового одягу, є незмінними:
- Люди завжди оцінюють вас по одягу, який є основним елементом у
створенні вдалого позитивного першого враження і важливим елементом у подальшій
його підтримці.
- Вибір вбрання,
що відповідає одягу, прийнятому на місці вашої роботи, але водночас є трохи
більш стильним, надає вам перевагу, незалежно від того, де саме ви працюєте.
Перше твердження підкреслює важливість одягу в сучасних ділових відносинах;
друге визначає роль одягу в створенні професійного іміджу, який допоможе вам
рухатися у вашій кар'єрі вперед.
Уявлення про сучасний діловий одяг сьогодні є більш складним або більш
простим (залежно від того, як підходити до цього питання), ніж звичайне
протиставлення традиційного —
формального і нетрадиційного — неформального
вбрання.
Сучасну ділову людину у питаннях одягу можна порівняти з хамелеоном. Те,
що ви одягаєте на роботу в певний день, залежить від того, що ви робите у цей
день (якими саме є ваші сьогоднішні плани). Якщо ви не маєте ніяких спеціальних
планів і цілий день працюватимете в офісі, ви можете вибрати менш формальний
одяг, наприклад, відмовитися від краватки; якщо ж. у вас запланована зустріч з
діловим партнером, клієнтом, який (ви певні) буде з краваткою, ви, зрозуміло,
теж одягнете її. Якщо планується зустріч співробітників з президентом фірми,
або ж на роботу виходить ваш новий керівник, ви у цей день, безумовно, будете у
своєму кращому костюмі та з краваткою.
Те саме стосується спеціальних, особливих ситуацій: якщо ви представляєте
свій проект раді директорів фірми/компанії, ваша зовнішність має відображати
таку саму увагу до деталей, як і ваша презентація. З іншого боку, якщо ви маєте
зустріч на будівництві з інженером, який носить джинси і сережку у вусі, ви
відмовитесь від офіційного костюма з краваткою, тому що такий вибір може
створити небажаний психологічний бар'єр між вами.
Водночас необхідно розуміти і пам'ятати, що вибір одягу залежно від ваших
планів на день ("що я роблю сьогодні") може бути ризикованим. Ви
ніколи не знаєте, коли ви отримаєте запрошення зустрітися з важливими клієнтами
вашої компанії/ фірми. Солідний покупець може завітати до вас просто з вулиці.
Для того, щоб уникнути подібних небажаних ситуацій, можна:
1) мати зміну одягу у вашому
офісі (якщо є така можливість);
2) незалежно від
обставин, кожен день одягатися відповідно до існуючих — писаних або неписаних —
правил щодо одягу співробітників на місці вашої роботи. Цей підхід є більш
розумним і виправданим.
Незалежно від того, де саме ви працюєте, яким є стиль вашого місця роботи
— традиційним чи надзвичайно сучасним, існують певні незмінні вимоги до
ділового одягу:
- Робочий одяг має відповідати вимогам існуючої корпоративної політики.
Кожна організація має (повинна мати) свою політику (зафіксовану у
спеціальних відповідних документах чи існуючу лише в усному вигляді) щодо одягу
співробітників. Кожна організація має свій стиль, який ви сприймаєте, до якого
пристосовуєтесь, щоб продемонструвати свою приналежність до конкретного місця і
сфери професійної діяльності. Якщо стиль організації передбачає традиційний
діловий одяг (костюм і краватку), ви у визначених рамках все одно маєте широкі
можливості для вибору одягу, що відповідає вашим уподобанням та смаку.
Розуміння існуючої у вашій організації/фірмі/компанії/уста-нові політики
щодо одягу співробітників, як і визначення для себе, яким чином ви можете
виглядати найкраще у встановлених рамках, не лише дасть вам можливість проявити
свою індивідуальність, а й стане свідченням вашої далекоглядності,
спрямованості у майбутнє та впевненості у собі, своїх силах.
а) відповідав існуючим на вашому місці роботи правилам/кодексу і не
виходив за передбачені межі;
б) давав вам можливість виразити своє "Я" і у той же час
показати, яким ви вбачаєте своє професійне майбутнє, свій подальший кар'єрний
рух. При цьому ви за необхідності оновлюєте/змінюєте свій гардероб.
Якщо ваша
компанія має кодекс ділового одягу співробітників, зафіксований у відповідному
документі, обов'язково зробіть його копію та ретельно вивчіть. Частіше, кодекс
ділового одягу співробітників тієї чи іншої організації/фірми ніяк не
документується і не озвучується, а підтримується щоденною практикою. У такому
випадку ви маєте просто спостерігати і вчитися. Звертайте увагу на одяг ваших
колег, насамперед вашого керівника. Незалежно від того, хто є вашим начальником — чоловік чи жінка, звертайте увагу на
загальний стиль його одягу. Визначте, наскільки формальним є вбрання. Плануйте
і підбирайте свій робочий гардероб у відповідному, подібному стилі. Скажімо,
якщо ваш начальник носить костюм, вам також варто мати один чи два. При цьому
ви не повинні абсолютно копіювати певну особу, втрачаючи свою індивідуальність
і змінюючи свій імідж, але ви не можете "випадати" із загальної
картини вашого офісу/місця роботи, а маєте гармонічно вписуватися у неї.
До великої консалтингової фірми на роботу був прийнятий новий
співробітник. У перший день він прийшов у костюмі з голубою сорочкою, наступного
дня він одягнув сорочку у смужку. Для третього дня він вибрав сорочку у
бежевому тоні. Того ж дня, після ланчу йому було сказано, що у цій компанії прийнято носити білі
сорочки ("В нашій компанії ми носимо білі сорочки"). Новий
співробітник міг уникнути подібної, не дуже приємної для себе ситуації, якби
звернув увагу на одяг, у тому числі і на колір сорочок, своїх колег.
Якщо ви не будете дотримуватися існуючих правил щодо одягу
співробітників, це може бути розцінено як виклик керівництву. Жінка, яка має
забагато прикрас або надто коротку спідницю, як і чоловік, що завжди носить
спортивний піджак і "не любить" краваток, своїм зовнішнім виглядом
заявляють про свою неприналежність до команди, про несерйозне ставлення до
своєї кар'єри. Водночас вирізнятися особливою увагою до свого одягу (стилю,
фасонів і т. ін.), як і до своєї зовнішності в цілому, не завжди означає, що ви
робите собі добро: про вас може скластися враження, що ви цікавитеся насамперед
і виключно вашим зовнішнім виглядом, а не справою.
- Робочий одяг повинен представляти вашу організацію.
Коли ви у справах
стикаєтесь з людьми "ззовні", ви завжди у подібних випадках
представляєте не тільки і не стільки себе, як свою компанію/фірму/організацію.
Яким би не був кодекс ділового одягу у вашому місці роботи, завжди намагайтеся
виглядати якнайкраще. Тому не варто одягатися за принципом "Одягаюсь так,
якою є моя сьогоднішня робота". Ви ніколи не знаєте, як протягом дня можуть
повернутися справи. Щоб не потрапити у неприємну ситуацію (наприклад, вас
раптово запросили на засідання керівництва для доповіді про просування роботи
над певним проектом у день, який завжди був для вас спокійним, неофіційним днем
без краватки) вам, можливо, треба мати зміну одягу на роботі. Але найкраще
одягатися так, щоб бути готовим до будь-яких ситуацій, що можуть виникнути.
-
Ви маєте
одягатися для інших (клієнтів, ділових партнерів і т. ін.).
Робота з клієнтами, представниками інших фірм/компаній також впливає на
стиль вашого одягу. Залежно від того, чи працюєте ви над проектом спільно з
компанією, офіс якої знаходиться у престижному діловому районі, чи офіс
фірми-партне-ра розташований у приміщенні складів, ви виберете відповідний
одяг. Одягаючись на роботу, не забувайте, що ваше вбрання має бути таким, щоб
оточуючі, працюючі з вами люди почували себе комфортно. Поважайте інших і себе — це головний ключ до вдалого вибору.
- Робочий одяг повинен бути
охайним та чистим.
Блузка з відірваним ґудзиком, як і брюки з жирною плямою мають залишатися
вдома, аж поки ви їх не приведете у належний вигляд. Те саме стосується і
взуття: навіть у ті дні, коли на вулиці ллє як із відра, воно має бути чистим.
Вимога до чистоти та акуратності робочого одягу працює незалежно від того, яким — більш чи менш формальним — є місце вашої роботи. Навіть якщо
код ділового одягу дозволяє вам працювати у джинсах та сорочці з короткими
рукавами і розстібнутим коміром, ваше вбрання має бути охайним, в іншому разі
воно стане виявом не вашого стилю, а вашої поганої звички не стежити за своєю
зовнішністю.
- Робочий одяг має відповідати вашому стилю, зовнішності та статурі.
Один із шляхів
підбору вашого вбрання — визначення, який саме колір, фасон, його деталі
найбільш вдало підходять вам.
Колір вашої шкіри, волосся, очей; особливості вашої фігури мають тут
вирішальне значення. Дотримуйтесь принципу простоти. Якщо ви купуватимете
більшість елементів свого гардеробу у подібних кольорах/тонах, це дасть вам
можливість, практично, уникнути помилок при їх комбінуванні, а також зменшити свої витрати.
- Робочий одяг має бути для
праці.
Робочий одяг очевидно має підкреслювати ваші привабливі риси, але при
цьому не може бути занадто відвертим, привертаючи до вас уваги більше, ніж того
потребує професійна діяльність. Бажаючи цього чи ні, дуже відкриті блузки,
завузькі штани (як чоловічі, так і жіночі), надто короткі плаття та спідниці,
прозорі тканини передають непрофесійні сигнали. Розумна ділова людина знає і
пам'ятає, що на робочому місці абсолютно необхідно виглядати компетентним,
упевненим у своїх силах, знаючим свою справу працівником, на якого можна
покластися у будь-якій справі. Якщо ви справжній професіонал, одягайтеся для
службового підвищення, на яке ви сподіваєтесь і для якого так багато працюєте,
а не для того, щоб притягувати до себе погляди інших.
- Одяг повинен відповідати часу
дня.
Прихід на роботу
у вбранні, яке більше підходить до вечірнього заходу, — погана ідея. Навіть якщо ви
вибираєте одяг, більш вишуканий, ніж звичайно, тому що маєте важливий діловий
ланч, не варто зупинятися на чорному вечірньому платті з шарфом. Один із перших
уроків корпоративної культури, який повинна засвоїти кожна ділова людина, — визначення типу, стилю одягу,
підходящого, прийнятого для роботи (яка є денною) у певному конкретному місці.
3. Принципи та критерії підбору ділового гардеробу
- Не слід ставати жертвою моди.
Ваш робочий одяг є свого роду вкладенням грошей, яке має працювати кілька
років, не варто, підбираючи гардероб, зупинятися на ультрасучасних речах. До
того ж, дотримання останніх віянь моди може стати величезною помилкою у тому
разі, коли нові тенденції не працюватимуть на вас, не збігаючись з вашим
особистим стилем. Варто пам'ятати, що більшість моделей, які модельєри та
дизайнери представляють на своїх виставках, створюються для того, щоб розширити
існуючі межі сучасного дизайну і надзвичайно рідко (якщо не ніколи)
передбачають їх щоденне, навіть вечірнє, носіння діловою людиною. Замість того,
щоб поспішати купити щось новеньке, побачене на сторінках модного журналу чи по
телевізору, вибирайте речі, які добре на вас сидять, личать вам, підкреслюючи
ваші сильні сторони, та посилюють ваш професійний імідж.
- Варто виходити з ваших
фінансових можливостей. Класичний діловий костюм для чоловіків та жінок ніколи
не вийде з моди і завжди залишатиметься своєрідним центром вашого робочого
гардеробу. Одяг найсвіжіших фасонів допоможе вам відчувати себе стильно (аж
поки він буде модним), але якщо ви маєте обмежений бюджет, вам важко буде увесь
час тягнутися за модою. Легше і простіше поновлювати класичний гардероб деякими
новими, "свіжими" речами та аксесуарами. Тоді у вашому вбранні не
буде різнобою стилів та напрямків моди.
Так само не варто
змішувати речі, які різко відрізняються в ціні (і ця різниця проявляються в
якості): краще мати увесь діловий гардероб, скажімо, на "4+", ніж
щось на "5+", а щось на слабеньке "3".
-Особливу увагу слід приділяти тому, як дана річ сидить на вас, як вона
вам підходить. Важливо бути певним, що вибраний вами новий елемент гардеробу не
лише відповідає вашому розміру, а й личить вам, робить вас привабливіше. Ми
часом (або ж і часто) забуваємо про деякі з цих положень здорового глузду щодо
одягу.
- Якщо ви невисокого зросту, не
купуйте одяг набагато більшого розміру, він може вас "з'їсти". Якщо
ви маєте високий зріст, у закоротких штанах або ж у сорочці чи піджаку з
невідповідними — короткими — рукавами ви можете виглядати (і
відчувати себе) незграбно.
- У тому разі, коли річ дуже
вузька, не носіть її. Як би вам не було боляче визнати правду, виберіть
необхідну річ правильного розміру — такого, який вам підходить, а не такого, який ви вважаєте своїм.
Випираючі ґудзики, нерівності стиснутого тіла насправді лише акцентують увагу
інших на тому, що ви намагаєтеся сховати. Якщо ваша вага значна, уникайте
горизонтальних ліній або одягу чи аксесуарів, які візуально ділять вашу фігуру
замість того, щоб створювати єдиний подовжений силует.
- Купуйте те, що сидить на вас
добре зараз, а не те, що (як ви сподіваєтесь) буде добре сидіти потім, тоді,
коли ви скинете кілограми, які ви намагаєтесь скинути останніх три роки.
- Не купуйте нічого, не
помірявши. Перевірте, чи можете ви сісти у новому вбранні без того, щоб ґудзики
спереду не розходилися; чи можете ви вільно рухатися; чи немає непотрібних
зморшок та незапланованих складок на одязі, коли ви його одягнули. За допомогою
трибічного дзеркала подивіться на себе спереду, ззаду та збоків.
- Чоловіки у першу чергу мають
впевнитися у тому, що штани, піджак та сорочка не закороткі. Вибираючи
двобортний піджак, перевірте, чи можете ви, коли стоїте, вільно застібнути його, не втягуючи
живота. Рукава сорочки повинні приблизно на 1,5 см визирати з-під рукавів піджака, це правило працює і влітку. Кінець
вашої краватки має бути на рівні середини паска і не вище ніж його верхній
край. Холоші штанів повинні лежати на ваших черевиках спереду, а ззаду мають
вільно опускатися на них.
- Жінкам варто уникати будь-якого вбрання, яке занадто вузьке, коротке,
відкрите, або ж яке більш грайливе і дівоче, ніж жіноче і ділове. Це не
означає, що одяг не повинен личити вам, вигідно підкреслюючи сильні сторони
вашої фігури, ні — він може і має це робити. Але
при цьому ваше вбрання повинне давати вам можливість бути привабливою, але не
крикливою, і не заважати виконувати необхідні фізичні дії (наприклад,
накреслити діаграму при представленні проекту, дістати напери з верхньої полиці
шафи і т.ін.).
Багато факторів визначають, чи підходить вам дане конкретне вбрання.
Купуючи нову річ у ваш діловий гардероб, поставте собі наведені нижче
запитання:
- Чи це вбрання підходить для
роботи, яку я виконую; чи відповідає воно моєму положенню у компанії/фірмі/ установі, моїй посаді?
- Чи відповідає вибраний одяг тому, що носять інші співробітники у моїй компанії/чи
відповідає він існуючому кодексу ділового одягу моєї компанії?
- Чи відповідає це вбрання
тому, що носять люди у даній місцевості/регіоні?
- Чи тепер підходящий сезон для
цього одягу?
- Чи зможу я,
одягнувши цю річ, виконувати усі фізичні дії, що передбачаються моєю роботою
(наприклад, писати на демонстраційній дошці або представляти нове устаткування), і відчувати
себе при цьому комфортно і впевнено?
- Чи це вбрання підходить для
тієї конкретної ситуації, для якої я його купую/для того конкретного заходу, на
який я планую його одягнути (зустріч з важливим клієнтом фірми; переоблік
технічного обладнання офісу, що відбудеться у суботу у другій половині дня)?
- Чи ця річ добре сидить на
мені/чи підходить вона мені?
- Чи не розходяться ґудзики на
одязі, коли я сиджу?
- Чи добре виглядає ця річ на
мені збоку, ззаду?
- Чи це підходящий для мене
колір?
- Чи личить мені це вбрання?
- Чи буду я одягати цю річ
часто?
- Чи зможу я комбінувати цю річ
з іншими елементами мого робочого гардеробу?
- Чи свідчить це вбрання про
мій професіоналізм?
- Чи почуватиму я себе впевнено
у цьому вбранні на зустрічі з моїм керівником, на якій буде присутній
співробітник — мій "супротивник"
при розгляді кандидатур для наступного підвищення у посаді, одягнений у свій найкращий
діловий костюм?
- Чи подобається мені ця річ?
Якщо ви не можете
відповісти "Так" на більшість із наведених запитань, виберіть щось
інше.
4. Одяг бізнесмена у
неформальних робочих ситуаціях
Особливий різновид базового ділового гардеробу передбачається для
бізнесменів у неформальних робочих ситуаціях, таких як: участь у конференціях
та семінарах; поширені у деяких організаціях і компаніях так звані "неформальні
дні", коли співробітники можуть приходити на роботу у менш офіційному
одязі, ніж звичайно (часто такими днями буває п'ятниця); пікнік чи інший захід
подібного роду, спонсором якого є компанія/організація; турнір з гольфа.
Одяг, який передбачається у подібного роду ситуаціях визначається як
"неформальний діловий одяг", при чому сама назва містить суперечність
за суттю. Та у будь-якому разі подібне визначення є давно прийнятим у діловому
етикеті та широко використовується в спеціальній літературі1.
Головним при використанні цього поняття є розуміння того, що неформальний
діловий одяг ніяк не означає повної неуваги до стилю вбрання, неохайності та
недбалості при виборі одягу і абсолютно не повинен свідчити, що людина на відпочинку
або ж має вільний час.
Навіть якщо ваше вбрання може бути трохи менш формальним, ніж звичайно
прийнятий, стандартний діловий одяг, ви продовжуєте працювати, вести свій
бізнес. І саме тому, що одяг у подібних ситуаціях буде, як і завжди,
відображати вашу індивідуальність та ваш професіоналізм, він повинен
відповідати усім стандартам ділового вбрання, а саме: підходити вам, підкреслюючи
переваги вашої зовнішності, добре на вас сидіти, бути чистим та випрасуваним.
Не слід забувати, що люди завжди можуть і будуть оцінювати вас за вашою
зовнішністю та вбранням, незалежно від того, подобається вам такий підхід чи
ні. Це правило ще більше стосується неформальних робочих ситуацій, коли ваше
вбрання може розказати про вас набагато більше, ніж будь-який діловий одяг.
Реальність свідчить, що люди звертають більше уваги на те, що ви носите у
неформальних ділових ситуаціях, ніж на
ваш щоденний діловий одяг. Тому, вибираючи неформальне ділове вбрання, проявіть
усе снос вміння одягатися, не забуваючи при цьому, що насправді дана назва
означає одяг, який лише на йоту (однією річчю/елементом) відрізняється від
того, що ви звичайно носите на роботу.
Ваш зовнішній вигляд, який, безперечно, оцінюється вашими
діловими партнерами, клієнтами та колегами, може передавати різного роду
сигнали/ інформацію, у найкращому випадку він може свідчити про вашу повагу до
інших та впевненість у собі, у найгіршому випадку ваша зовнішність та одяг
можуть стати виявом неповаги до людей, з якими ви працюєте, і так само
абсолютно неприйнятної неповаги до себе.
Можливо, старі джинси та спортивна кофтина - ваш найзручніший та найулюбленіший
одяг, та для вашого клієнта подібне вбрання може бути свідченням ваших лінощів
і невміння організуватися та розпланувати свій час.
Вибір одягу для
неформал ьннх ділових ситуацій, і особливо для так званих "неформальних
днів", вимагає особливого смаку і більшого чуття, ніж при підборі ділового
гардеробу. Як правило, елементи неформального ділового одягу не можна або ж
складно купити зразу як комплект, тому вам необхідно приділяти особливу увагу
підбору окремих частин вбрання та аксесуарів, а також бути дуже уважним ари їх
комбінуванні.
Для жінок неформальний діловий одяг може означати блузки зі спідницями
або брюками; поєднання окремих спідниць та жакетів. При цьому варто обмежитися
взуттям на низькій підошві (при бажанні), а не одягати взуття спортивного типу,
якщо тільки ви не запрошені на спортивний захід. Чоловіки у неформальних ділових
ситуаціях можуть носити з брюками (без піджака) сорочку, светр (не дуже грубий
і балкий1) або спортивного типу сорочку — обов'язково з коміром. Якщо код
одягу співробітників передбачає носіння у "неформальні дні" джинсів,
зверніть особливу увагу на їх стан (він має бути ідеальним). Для подібних
ситуацій прийнятним буде менш офіційне взуття без зав'язок, яке легко
знімається з ноги. Типовий
неформальний діловий одяг означає необов'язковість краватки, але передбачає
наявність коміра.
У цілому
неформальний діловий одяг можна визначити як такий, у якому ви можете піти у
банк або до магазину. Деякі люди змішують поняття "неформальний" з
поняттям "домашній" або ж "спортивний" і з'являються на
роботу, навіть туди, де кодекс ділового одягу формальний, у спортивному одязі,
з оголеними плечима, або в одежі, яка передбачає використання лише вдома.
Не слід забувати, що неформальний одяг зовсім і ніколи не означає
неформальні манери. Бізнесменам, одягнутим неформально, не варто забувати, що
вони залишаються діловими людьми, продовжують займатися справами, спілкуватися
з людьми, і перше враження, яке вони справлятимуть на оточуючих, як і завжди,
буде мати надзвичайно важливе значення для подальшого розвитку бізнесу. Наскільки неофіційним є неформальний
діловий одяг у вашій організації/установі? Відповідь на це питання, звичайно,
різниться залежно від конкретного місця роботи, до того ж далеко не всі
організації мають кодекс ділового одягу співробітників, викладений на папері. У
будь-якому випадку одне незмінне правило працює завжди: Ви ніколи не будете
мати проблем з формою одягу в неформальних ділових ситуаціях, якщо для таких
випадків ви будете міняти у вашому звичайному діловому вбранні лише один
елемент. Так, чоловік, якщо
корпоративна культура його організації передбачає для співробітників щоденне
носіння виключно ділового костюма, для неформальних ділових ситуацій може
вибрати піджак з відповідними брюками. У подібній ситуації жінка може замінити
традиційну класичну блузку, яку вона, як правило, носить, плетеною кофтинкою чи
більш "вільною" блузкою, яка поєднується з її жакетом. Дотримуючись цього простого і
водночас досить консервативного правила при виборі неформального ділового
одягу, ви матимете можливість провести непередбачену зустріч з діловим
партнером/клієнтом без необхідності вибачатися за свій зовнішній вигляд.
5. Міміка, жести, поза – важливі складові професійного іміджу ділової
людини
Відомо, що вдало підібраний одяг може буквально "створити"
людину, але так само є реальністю і той факт, що неадекватні жести, міміка та
поза можуть усе зіпсувати, ставши причиною негативного сприйняття вас іншими
людьми.
Приклад. Протягом ділового інтерв'ю кандидат на посаду прес-секретаря
великої авіакомпанії, який мав відповідні документи та досвід роботи, постійно
потирав руки, барабанив пальцями по столу, стукав ногами по підлозі та, без
упину соваючись на стільці, ніяк не міг знайти для себе підходящої пози. На
прохання розповісти про себе він натхненно проговорив 45 хвилин. Після
співбесіди кандидат отримав негативну відповідь: його поведінка засвідчила його
низький професіоналізм.
Поза людини, її жести, міміка, вираз обличчя є своєрідною мовою,
"мовою тіла" ("body language")1,
якою людина може розповісти про себе набагато більше, ніж словами (не
забуваймо, що 55 % інформації, яку ми передаємо іншим, сприймається очима).
Звертаючи увагу на те, якою саме є мова вашого тіла, ви у такий спосіб
демонструєте свою увагу до всіх складових свого професійного іміджу. Звертаючи
увагу на мову тіла інших, ви можете краще зрозуміти людей, з якими працюєте.
Читаючи мову тіла, зокрема жести, ваших ділових партнерів, клієнтів та
колег, слід пам'ятати такі важливі правила, без яких ваша оцінка інших може
бути помилковою:
- Сприймати усі жести в комплексі.
Як будь-яка мова, мова тіла складається зі слів, речень та мовних
виразів. Кожний жест, як і багато слів, може мати різні значення. Лише коли ви
сприймаєте слово у контексті, ви можете повністю зрозуміти його. Те саме
стосується і конкретного жесту: ви можете його адекватно зрозуміти лише у
комплексі з іншими.
Ніколи не варто намагатися "прочитати" окремий ізольований
жест. Наприклад, чухання голови може мати залежно від інших жестів, зроблених у
цей момент, багато різних значень: лупу, спітнілість, невпевненість,
забудькуватість або ж неправду. Для правильного розуміння жесту завжди
необхідно аналізувати його у контексті з іншими жестами, як мінімум трьома.
- Одночасно брати до уваги не лише комплекс жестів, а й позу та вираз
обличчя.
Комплекс жестів слід аналізувати у ситуації, у якій вони спостерігаються,
звертаючи при цьому увагу на позу та вираз обличчя. Так, наприклад, якщо ми
бачимо на автобусній зупинці людину, яка міцно схрестила ноги і руки та
опустила вниз обличчя (підборіддя дивиться у землю), а на вулиці холодний
дощовий день, можна з великою імовірністю сказати, що ця особа просто замерзла,
а не відстоює свою точку зору.
Якщо ж людина
використовує такі самі жести у той час, коли хтось із присутніх на засіданні
представляє ідею нового проекту, можна з великою мірою впевненості думати, що
ця особа швидше за все негативно ставиться до висловлюваних думок або по-своєму
уявляє запропонований проект.
- Розуміти культурну різницю та
своєрідність жестів.
Жест, який має певне значення в одній країні, може означати зовсім
протилежне в іншій. Наприклад, складені в коло великий та вказівний пальці руки — дуже поширений жест західної культури, який, як правило, сприймається зі
значенням "усе в порядку". При цьому у деяких країнах світу цей жест
має додаткове або ж інше значення. Наприклад, у Франції він також означає
"нуль" або "нічого"; у Японії він має значення
"гроші", а в деяких середземноморських країнах є образливим.
Головний принцип — уникати, жестів, які
змушують оточуючих відчувати себе некомфортно. Для цього варт;, пам'ятати, що:
- Руки на боках, схрещені руки, стиснуті кулаки розкуті. виражати роздратованість,
закритість від слів інших.
- Виставлений вперед вказівний
палець може сприйматися як звинувачення.
- Закривання рота під час
розмови дуже; часто с свідченням сказаної брехні у
дітей, та може - бути характерним і для деяких дорослих.
- Брехня посилює чутливість носа
людини, яка говорить неправду, тому торкання до носа, чухання його можуть
свідчити про нещирість співрозмовника.
- Закривання ока пальцем/рукою
свідчить, що ми не бажаємо чогось бачити або не віримо у сказане.
- Потирання вуха, як і чухання
потилиці чи сторони шиї, означає, що людина не певна у чомусь або ж не вірить у
сказане.
- Гратися з речами, дріб'язком у кишені — не привабливо та не виховано,
адже такі дії, будучи свідченням незацікавленості та неуваги, можуть відволікати
увагу інших.
- Стискання та викручування
пальців свідчить про знервованість людини.
Багато людей жестикулюють, не усвідомлюючи цього. У такому випадку може
допомогти перегляд відеозапису вашої поведінки протягом певного часу.
Проаналізуйте побачене і зробіть відповідні висновки.
Якщо жести не адекватні або ж їх використовують більше ніж того потребує
ситуація, вони дуже часто послаблюють силу професійного іміджу ділової людини.
Водночас вони можуть бути дуже ефективними, особливо під час публічних
виступів, презентацій і т. ін. Для цього важливо використовувати їх правильно
та у підходящий момент. Будьте певні, що ваші жести природні та адекватні (не
виставляйте вперед три пальці руки, кажучи про чотири положення/питання). Перед
більшою аудиторією використовуйте більш масштабні, ширші жести, ніж ви
використали б перед невеликою групою слухачів. При цьому завжди намагайтеся
урізноманітнити ваші рухи, щоб уникнути їх монотонної повторюваності.
У будь-якому разі
завжди пам'ятайте, що жести — це
своєрідна мова. Намагайтеся завжди використовувати їх для ефективного
спілкування, навіть не вимовляючи ні слова.
5.1 Вираз обличчя
Вираз обличчя має надзвичайно важливе значення серед усіх елементів мови
тіла. Ніяка інша частина людського тіла не має такого різноманітного багатства
невербальних виразів. Так, посмішка може означати щирість, люб'язність,
привітність. Посмішка, "видавлена з себе", може бути ніяковою,
невпевненою, злобною та нахабною. Часом посмішка є свідченням невеликого розуму
або ж проявом підлабузництва. До того ж, у різних країнах люди посміхаються з
різних причин: наприклад, ми — коли у
нас хороший настрій і ми відчуваємо себе комфортно, китайці — коли відчувають невпевненість,
незадоволення і навіть гнів.
Зсунуті брови, як правило, свідчать про те, що людина не згоджується з
почутим чи побаченим, не схвалює чогось, а інколи вони є проявом гніву. У
деяких же випадках зсунуті брови є результатом напруженого мислення та глибокої
концентрації уваги.
Вираз обличчя має відповідати конкретній ситуації. Посміхатися, роблячи співробітнику
зауваження по роботі, так само, як і супитися, підписуючи вигідний для себе
контракт, є, безперечно, неадекватним проявом почуттів при діловому
спілкуванні, а тому є помилкою.
Існує безліч різних виразів обличчя: підняті брови; примружені очі;
роздуті ніздрі; прикушена губа; зморщений ніс; широко відкриті очі і т. ін.
Кожний із них має своє значення (або кілька) залежно від конкретної ситуації.
Найкращий спосіб
"піймати" свій звичайний вираз обличчя — подивитися у дзеркало, а потім представити, що ви подумали б
про особу з подібним виразом на обличчі. Непоганою ідеєю є протягом певного дня
звертати увагу на найбільш вживані вами вирази, а наприкінці його оцінити їх
відповідність, адекватність та ефективність. У результаті ви, можливо, будете
здивовані зробленими "відкриттями": насправді люди, як правило, не
усвідомлюють, яким є їх звичайний вираз обличчя.
Ви можете навчитися
практично
повністю контролювати свої емоції і виробити у себе так зване "обличчя
гравця у покер" (обличчя без будь-яких емоцій). Деякі люди вважають, що
обличчя гравця у покер — прекрасна і необхідна річ у
бізнесі. Але ще більше людей мають абсолютно протилежну точку зору, віддаючи
перевагу обличчям, на яких відображаються емоції.
Більшість успішних ділових людей (незалежно від статі) мають дружню
посмішку; кивають, показуючи своє розуміння, та адекватно пожвавлюються і
виражають захват, демонструючи свою зацікавленість почутим чи побаченим. За
необхідності у відповідній ситуації вони маскують і не проявляють відкрито свої
негативні почуття — гнів, розчарування, страх або заздрість.
Важливим елементом західної ділової культури є прямий погляд в очі. Вважається, що людина, яка
уникає прямого погляду,
— нещира і не
заслуговує на довіру.
Намагайтеся дивитися в очі людині, з якою спілкуєтесь (не постійно та
настирливо, а час від часу зустрічаючи її погляд). Не вивчайте свої руки, по
оцінюйте стан своїх нігтів, розмовляючи будь із ким. (Багато людей не мають ні
найменшого уявлення, чим зайняті їх руки під час розмови.)
Якщо можливо, будьте на одному рівні очей з вашим співрозмовником. Вирази
"Дивитися (на когось/на щось) зверху вниз" та " Дивитися (на
когось/на щось) знизу вверх" підкреслюють, наскільки важливою і значущою
при спілкуванні може бути різниця у зрості, а отже, і невідповідність рівня
очей.
Пам'ятаючи про
важливість прямого погляду в західній, європейській діловій культурі, важливо
усвідомлювати, що у багатьох країнах світу, наприклад азіатських, прямий погляд
розцінюється як неповага та виклик владі.
5.2.Поза /статура
Варто не забувати, що ваша поза, статура говорить сама за себе навіть
раніше, ніж ви встигаєте відкрити рота. Вона вказує, чи виявляєте ви інтерес до
оточуючих вас людей та чи не байдужі ви до враження, яке справляєте на них.
Якщо так, то значить, ваша відповідна поза є частиною адекватної поведінки — надзвичайно важливого елемента
загальної ділової культури.
Коли ви стоїте:
- Випрямтесь, розправте плечі,
голову підніміть трохи вверх. Така поза свідчить про те, що вам фізично зручно,
ви відчуваєте впевненість у своїх силах та готові до дій. До того ж ви просто
маєте привабливіший вигляд.
- Зсутулена фігура свідчить про
недостатню впевненість у собі, до того ж при такій статурі ви маєте втомлений,
не-підтягнутий та незацікавлений вигляд. Вивалений живіт, схрещені або широко
розставлені ноги не додають особливої легкості та елегантності нікому.
- Тримайте ноги на ширині
плечей, розподіляючи вашу вагу рівномірно на кожну з них (не варто часто
переступати з ноги на ногу або ж перекачуватися з пальців на п'ятки).
- Плечі мають бути розслаблені, руки вільно опущені вздовж тіла: схрещені
перед собою руки часто виражають закритість або недружелюбність, а часом і
ворожість.
- Не варто тримати руки у кишенях, ви можете, не усвідомлюючи цього,
дзеленчати ключами або дріб'язком, що відволікає інших і нерідко їх дратує.
Коли ви сидите:
- Поза при сидінні залежно від обставин
може бути різною, від напружено нахиленої вперед до абсолютно прямої. Звичайно
слід сидіти з прямою спиною, поставивши ноги разом, паралельно одна одній, або ж
схрестивши в колінах чи внизу.
- Уникайте надто "комфортного",
розслабленого сидіння. Багато хто, сидячи, сутулиться — застаріла звичка, від якої важко
відмовитися.
- Соватися на стільці, як і стукати підошвами по підлозі, трясти колінами
— означає виявляти своє нетерпіння чи знервованість. Цікаво, що у деяких
країнах, трясти колінами
— не просто
погана звичка, яка може дратувати інших. Так, у Китаї це означає відганяти від
себе вдачу, щасливий випадок.
Коли ви ходите:
- Ходити слід, тримаючи спину
рівно, розправивши плечі та не нахиляючи голову вперед. Така статура свідчить
про ваш внутрішній спокій, комфорт та впевненість.
- Ваші рухи мають бути
природними, простими та елегантними (приємними для ока).
5.3 Несвідома поведінка
Багато з нас має несвідомі звички у поведінці, які можуть створювати про
нас небажане (негативне) враження. Нижче наведено перелік подібних звичок:
- стукати пальцями по будь-якій
поверхні (портфелю, столу, стільцю і т. ін.);
- стукати підошвами по підлозі;
- рухати язик у роті від щоки
до щоки або вздовж зубів;
- надувати щоки;
- "грати" з пасмом
волосся або тягнути себе за волосся;
- чухатися;
- позіхати з відкритим ротом;
- колупатися у зубах;
- метушитися;
- розчісуватися у присутності
інших;
- фарбувати нігті або накладати
макіяж у присутності інших;
- згинати та розгинати скріпки для
паперу;
- відкривати та закривати
ручку;
- жувати гумку;
- тиснутися навколо будь-кого
(займати чужий персональний простір).
Кожен із нас може мати подібну звичку, або ж і не одну, незважаючи на
посаду, яку ми обіймаємо, та місце роботи. Варто дуже уважно "придивитися
до себе", можна скористатися зауваженнями людини, якій ви довіряєте. Якщо
для вас характерна подібна поведінка, намагайтеся пом'якшити, покращити її,
постійно контролюючи свої дії не лише в офісі, але і за його межами.
Несвідомі звички можуть не лише впливати на враження про вас інших людей,
небажано міняючи його на менш позитивне, а й бути навіть причиною того, що люди
боятимуться вас. Наприклад, якщо начальник несвідомо для себе барабанить
пальцями по столу, підлеглі можуть побоюватися, що він сердитий або ж, гірше,
розгніваний.
Однією з подібних звичок, що можуть вам зашкодити, є торкання інших у
ділових ситуаціях. Люди мають дуже різне ставлення до будь-якого роду фізичних
контактів загалом, і у ділових стосунках зокрема. Тому найкращим правилом буде
зовсім їх уникати. Дружнє поплескування по плечу, що не має ніякого іншого
значення, крім підтримки та схвалення, може бути розцінене як зазіхання.
Навіть надмірне
наближення до когось може бути сприйняте досить негативно. Прийнятна комфортна
відстань між людьми у ділових ситуаціях приблизно дорівнює довжині витягнутої
руки. Якщо ви підійдете до людини ближче, ви можете втрутитися у інтимний
простір (від 0 до 45 см), що, як правило, призначається
для членів родини та людей, яких ми любимо, або особистий простір (від 45 до 90 см), який розрахований для друзів. (Наведені параметри
інтимного та особистого простору характерні для західної культури, при цьому
вони різняться у певних країнах. В інших культурах, наприклад Близького Сходу,
ці параметри відрізняються ще більше.)
Висновок
У цілому при виборі одягу для справ, як формального, так і неформального
ділового, варто завжди виходити із розуміння того, що у діловій сфері значно
безпечніше (і правильніше) бути одягнутим трохи більше ніж менше формально.
Чоловік завжди
зможе за необхідності зняти краватку або піджак і у такий спосіб зробити свій
одяг відповідно неформальним. Але у ситуації, яка вимагає наявності ділового
костюма та краватки, він нічого не зможе зробити, якщо одягнув брюки та сорочку
з відкритим коміром. Жінка так само може зменшити рівень формальності свого
одягу, знявши жакет від костюма і, можливо, розстібнувши ще один ґудзик на
блузці. Але вона буде відчувати себе безпомічною серед формально одягнутих
людей, якщо вибере закоротку спідницю та відкриту кофтинку без рукавів.
Витримуючи у ділових ситуаціях відповідну відстань між собою та іншими,
ви тим самим зберігаєте чистою свою професійну репутацію.
Література
1.
Casperson
D.M. Power
Etiquette: What You Don't Know Can Kill Your Career. — N.Y., 1999; Pease A. Questions Are the Answers: How to Get
to "Yes" in Network Marketing. — Buderim, 2000.
2.
Тимошенко НЛ. Одяг ділової людини // Політика і час. — 2000. — № 1-2. — С. 102—105
3.
Morgan
J. Debrett's
New Guide to Etiquette and Modern Manners. — London, 1996
4.
Post
P., Post P. The
Etiquette Advantage in Business: Personal Skills for Professional Success. — N. Y., 1999
5.
Sabath
M. Business
Etiquette:
101 Ways to
Conduct Business with Charm and Savvy. — Franklin Lakes, 1998
7.
Pease
A. Questions
Are the Answers: How to Get to "Yes" in Network Marketing. — Buderim, 2000
8.
Axtelt
E.R. Gestures:
The Do's and Taboos of Body Language Around the World. — N. Y., 1998
9.
Zheng
S. Enhance
Your Image Quotient: Your Guide to Personal Branding. — Singapore
10.
Карнеги Д. Как завоевать друзей и оказывать
влияние на людей. — М., 1990.