Управління запасами матеріалів на підприємстві
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «ЛОГІСТИКА»
на тему “Управління запасами матеріалів на підприємстві”
КИЇВ – 2009
Розділ 1. Розрахунок обсягу закупівель матеріалів
1.1 Обчислення оптимального розміру закупівлі матеріалів та загальних
витрат на створення запасів матеріалів
Для визначення розміру
(обсягу) замовлення Qзі матеріалу i-го найменування,
яке забезпечує найменші витрати на створення запасів, спочатку розрахуємо
оптимальні розміри замовлень Qopt.і , Qopt1і ,
Qopt2і для всіх наведених в завданні цін Рі
, Р1і , Р2і з усіх
дванадцяти позицій матеріалів згідно з формулою Харріса:
Отримані
результати округлюємо до цілих одиниць і вносяться у відповідні колонки
табл. 1.
Розрахунок
Qopt, Qopt1, Qopt2 для першої позиції заданих
матеріалів.
Після обчислення
оптимальних розмірів замовлень для всього ансамблю існуючих цін {Рі,
Р1і, Р2і}, виходячи з
усіх можливих розмірів замовлень {Qopt.і, Qopt1і,
Qopt2і, Q1і, Q2і},
розраховуємо загальні річні витрати на створення запасів матеріалів {Fств.opt.i,
Fств.opt1i, Fств.opt2і,
Fств1i, Fств2i}
згідно з формулою:
де
– річні витрати на
оформлення замовлень матеріалу i-го найменування; – річні витрати на утримання запасу
тари i-го найменування;
– річні витрати на закупівлю
матеріалу i-го найменування.
1.2 Вибір обсягів замовлень та цін матеріалів
Обсяг (розмір) замовлень
на закупівлю матеріалів Qз.і визначається за
мінімальними загальними річними витратами на створення запасів матеріалів {Fств.opt.і,
Fств.opt1і, Fств.opt2і,
Fств1і, Fств2і,
FствDі}, які розраховані в попередньому розділі. Але під час
вибору найменших значень загальних річних витрат врахуємо деякі особливості
ансамблів {Qopt.і, Qopt1і,
Qopt2і, Q1і, Q2і}
та {Fств.opt.і, Fств.opt1і,
Fств.opt2і, Fств1і,
Fств2і, FствDі}, для
усвідомлення яких спочатку необхідно для першої позиції табл. 1
побудувати графік, на якому водночас повинні бути зображені:
¨
функція зворотно пропорційних витрат
;
¨
функція прямо пропорційних витрат для ціни Рі
;
¨
функція змінних річних витрат на створення запасу
для ціни Рі
;
¨
функція загальних річних витрат на створення запасу
Fств.i(Q) з урахуванням знижок цін
;
— ступінчата функція.
Побудуємо
графіки цих функцій для першого матеріалу з табл. 1 (рис. 1).
Рис.
1 - Графіки функцій
витрат на замовлення, утримання, закупівлю та створення запасів
Розрахуємо
оптимальне замовлення для кожного виду матеріалів. Дані наведені у табл. 1.
Таблиця
1 - Показники обсягу замовлень матеріалів
Розділ 2. АВС-класифікація матеріалів
Обчислимо
річну потребу у кожному виді матеріалу та питому вагу кожного серед усієї маси.
Результати у табл. 2.
Таблиця
2 - Питома вага позицій матеріалів
Відсортуємо
дані по позиціям так, щоб їх питома вага зменшувалась (табл. 3).
Таблиця
3- АВС-класифікація позицій матеріалів
Розділ 3. Аналіз руху запасів матеріалів та
розрахунок обігових коштів у запасах матеріалів
Проаналізуємо рух запасів
матеріалів для таких 4-х систем поповнення запасів:
¨
ПСФЗ – періодична система поповнення запасів з
фіксованим обсягом замовлення;
¨
ПСЗЗ – періодична система поповнення запасів із
змінним обсягом замовлення;
¨
БСФЗ – безперервна система поповнення запасів з
фіксованим обсягом замовлення;
¨
БСЗЗ – безперервна система поповнення запасів із
змінним обсягом замовлення.
3.1 Розрахунок загальних показників руху запасів
Річна
потреба матеріалу D = 120000 од. Цикл закупівлі tз = 7 дн.
Річна кількість робочих днів L = 200 дн. Середньорічний розмір замовлення Qз = 10000 од.
Закупівельна ціна Pз = 3,45 грн. Проаналізуємо рух запасів на перших
5-х циклах постачань.
В подальшому для аналізу
руху запасів матеріалу в різних системах поповнення запасів приймемо такі
загальні показники для першого циклу постачання:
Тривалість першого циклу
постачання
де
– річна кількість
замовлень.
Денне споживання матеріалу
на першому циклі постачання
Нормативний рівень
поточного запасу на початку циклу постачання Sн приймається
рівним обсягу замовлення Sн = Qз = 10000 од.
Рівень запасу на початку
першого циклу приймається рівним обсягу замовлення, тобто SпІ = Qз
= 10 000 од.
Рівень запасу у точці
замовлення становить Sз = dс tз= 600 × 7 =
4200 од.
Споживання матеріалу за
перший цикл DІ = dІ ТІп = 600
× 16,7
= 10000 од.
Рівень запасу в кінці
першого циклу SкI = SпI – DI
= 10000 – 10000 = 0 од.
Обсяг замовлення матеріалу
на першому циклі QзІ = Qз = 10000
од.
Рівень запасу на початку
другого циклу дорівнює SпІІ = SкI
+ QзІ = 0 + 10000 =
= 10000 од.
Інтервал часу від початку
циклу до точки нуль-перетину поточного
запасу становитиме tоІ
= 16,7 дн. (нуль-перетину немає).
На трьох подальших циклах
постачання приймемо такі середні денні споживання матеріалу:
III цикл: dIІІ =
600 × (100 – 50)/ 100 = 300 од./день;
IV цикл: dIV =
600 × (100 + 40)/ 100 = 840 од./день;
V цикл: dV = 600
×
(100 + 70)/ 100 = 1020 од./день.
3.2 Періодична система поповнення запасів з фіксованим
обсягом замовлення
Функціонування періодичної
системи поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення (ПСФЗ)
характеризується наступним: Тривалість j-го циклу постачання є незмінним
ТJп = Тп.с = const.
День точки замовлення на j-му
циклі постачання є незмінним Тз j = Тj2
= Тjп – tз = const (Тз j
= 16,7 – 7 = 9,7 дн.).
Обсяг замовлення на j-му
циклі постачання є незмінним Qзj = Qз
= const (в нашому завданні Qз = 10000 од.).
Таблиця 4 - Рівні
поточного запасу в системі ПСФЗ
3.3 Періодична
система поповнення запасів із змінним обсягом замовлення
Функціонування періодичної
системи поповнення запасів із змінним обсягом замовлення (ПСЗЗ)
характеризується наступним:
Тривалість j-го циклу постачання є незмінним Тjз = Тз.с
= const (в нашому завданні ТІз = ТІIз
= ТІIIз = ТІVз
= Тз.с = 16,7 дн.).
День точки замовлення
на j-му циклі
постачання є незмінним Tз j = Тj2 = Тjп –
tз = const (для завдання – Tз j = 16,7 – 7 = 9,7 дн.).
На відміну від системи
ПСФЗ обсяг замовлення на j-му циклі постачання визначається
окремо на кожному циклі, тобто Qзj = varia,
виходячи з нормативного рівня поточного запасу на початку циклу, який є
незмінним Sн= const (Sн = Qз
= 10000 од.), і споживання матеріалу за j-й цикл Dj,
тобто Qзj = Sн – Sкj.
Таблиця 5 - Рівні
поточного запасу матеріалу в системі ПСЗЗ
3.4 Безперервна
система поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення
Функціонування
безперервної системи поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення (БСФЗ)
характеризується наступним:
Обсяг замовлення на j-му циклі постачання є незмінним Qзj
= Qз = const (Qзj = 10000 од.).
Рівень запасу у точці
замовлення є незмінним Sз = const і встановлюється рівним Sз = tз dc
( Sз = 7 × 600 = 4200 од.).
Тривалість j-го
циклу постачання визначається окремо на кожному циклі, тобто Тjз = varia, виходячи з циклу закупівлі tз = const і
інтервалу часу від початку j-го циклу постачання до точки замовлення Т2j,
який в свою чергу визначається як Т2j = D2j/dj.
День точки замовлення на j-му
циклі постачання визначається окремо на кожному циклі.
Таблиця
6 - Показники руху поточного запасу матеріалу в системі БСФЗ
Для побудови графіка руху запасу
спочатку на основі відповідних показників табл. 6 складаємо табл. 7.
Таблиця 7 - Рівні поточного запасу
матеріалу в системі БСФЗ
3.5 Безперервна
система поповнення запасів із змінним обсягом замовлення
Функціонування
безперервної системи поповнення запасів із змінним обсягом замовлення (БСЗЗ)
характеризується наступним:
Обсяг замовлення на j-му циклі постачання визначається окремо
на кожному циклі, тобто Qзj = varia,
виходячи з нормативного рівня поточного запасу на початку циклу, який є
незмінним Sн= const (в нашому завданні це Sн =
Qз = 10000 одиниць), і споживання матеріалу за j-й
цикл Dj.
Рівень поточного запасу
в точці замовлення є незмінним Sз = const і встановлюється рівним Sз = tз dc
(в завданні це Sз = 7 × 600 =
4200 од.).
Тривалість j-го циклу постачання визначається окремо
на кожному циклі, тобто Тjп = varia, виходячи з циклу закупівлі tз = const і інтервалу
часу від початку j-го циклу постачання до точки замовлення
Т2j, який в свою чергу визначається як Т2j
= D2j/dj.
День точки замовлення
на j-му циклі
постачання визначається окремо на кожному циклі (в завданні Tз j
= Т2j).
Рівень поточного запасу
у другому бункері на початку циклу є величина постійна
S2j = Sпj –
Sз= Sн– Sз = const
(в завданні це S2 = 10000 – 4200
= 5800 од.).
Таблиця 8 - Показники руху
поточного запасу матеріалу в системі БСЗЗ
Таблиця 9 - Рівні
поточного запасу матеріалу в системі БСЗЗ
3.6 Розрахунок обігових
коштів та порівняння систем поповнення запасів
Для всіх систем, виходячи
з розрахунків руху запасів матеріалу, які виконані в розділах 3.2–3.5,
обчислюємо суму обігових коштів, яка вкладена в запаси матеріалу.
Загалом сума обігових
коштів, яка вкладена в запас матеріалу, становить:
ОК = Sc Рз = (Sпот.с + Sрез)Рз
, грн;
де Sc –
середній загальний запас матеріалу за інтервал усереднення Т; –
закупівельна ціна матеріалу; Sпот.с – середній поточний запас
матеріалу за інтервал усереднення Т; Sрез – резервний
запас матеріалу.
Середній поточний
запас матеріалу Sпот.с розраховується
за формулою
де Sпот(t)
– функція руху поточного запасу матеріалу, яка
описується умовою:
S(t) – функція руху запасу матеріалу в часі; Т –
інтервал усереднення (рік, півріччя, квартал, місяць, декілька циклів
постачань).
Резервний запас
обчислюється як середнє від’ємних значень рівнів запасу в кінцях циклів
постачань, тобто за формулою
де Sjк.від’ємн.
— від’ємне значення рівня запасу в кінці j-го циклу постачання; К – загальна кількість
від’ємних значень рівнів запасу в кінцях циклів.
На підставі розрахунків
тривалості циклів та інтервалів часу t0j, які наведені в
табл. 9 обчислимо інтервал часу усереднення (сума перших п’яти циклів)
Т = ТІ + ТІІ + ТІІІ
+ ТІV + ТV = 16,7 + 83,3 + 33,3 + 13,9 + 12,7 = 159,9
дн.
може
бути обчислений, як сума площин фігур на відповідних циклах постачання, тобто
середній поточний запас матеріалу становитиме
В нашому прикладі має
місце два від’ємних значення рівня запасу в кінці четвертого і п’ятого циклу
постачання Sjк.від’ємн., тому резервній запас матеріалу
складе
Таким чином, сума обігових
коштів, яка вкладена в запаси матеріалу становить
OK = (Sпот.с +
Sрез)Рз = (5944 + 2310) 3,45 = 28476,30 грн.
Аналогічно розраховуються
вартості обігових коштів, які вкладені в запаси, для всіх інших систем.
Для аналізу та
формулювання висновків отримані результати розрахунків обігових коштів звели до
табл. 10.
Таблиця 10 - Порівняння
систем
Висновки
В системі ПСФЗ немає
потреби в резервному запасі; використовується оптимальний об’єм закупівлі, що
розраховується метод ЕОQ. Недоліком
системи є те що, можуть накопичуватися надлишкові резервні запаси.
В системі ПСЗЗ є
можливість відслідковувати попит на власну продукції зміною об’єму закупівлі.
Недоліком є надмірний рівень резервного запасу; більша трудоємність в
експлуатації, ніж в ПСФЗ.
В системі БСФЗ принципово
менша потреба в резервному запасі, ніж в періодичній системі; відслідковується
попит на власну продукцію зміною тривалості циклу поставки. Недоліком є велика
трудоємність в експлуатації, ніж в ПСФЗ.
В системі БСЗЗ попит
відслідковується найкращим чином, зміною об’єму і циклу закупівлі; невеликою є
потреба в резервному запасі. Недоліком є найбільша трудоємність експлуатації.