Електронні архівні публікації в Інтернеті
План
Вступ
1.
Архівні веб-сайти
2. Інформаційні ресурси
інтернет-архівів
3. Огляд сайтів зарубіжних
архівних установ
Висновок
Список використаної
літератури та джерел
Вступ
З того
часу, як абревіатура «WWW» увійшла до нашого лексикону, минуло не так багато
років, однак, важливість Інтернету в житті суспільства стала досить відчутною.
Інформаційне суспільство, яке на межі століть прийшло на зміну традиційному
«паперовому», докорінно змінило діяльність архівних служб і національних
архівів. У наш час у багатьох архівних закладах світу користувачі мають
можливість отримувати архівні документи в електронній формі. Тобто архіви
намагаються іти в ногу з прогресом, розуміючи важливість Інтернету в
забезпеченні доступу до архівних документів та інформації. Сьогодні в Інтернеті
зафіксовано понад 5 тис. архівних сайтів, тобто сайтів архівів, музеїв,
бібліотек, які заявили про себе як сховища документальних джерел і писемних
пам'яток.[1] Закордоном уже
накопичений важливий досвід, і прикладом вдалої роботи закордонних архівних
закладів у цій галузі можуть бути Адміністрація національних архівів та
документації (NARA - National Archives and Records Administration, США) (в
Інтернет див. #"#_ftn2" name="_ftnref2" title="">[2].
Справді важко переоцінити важливість архівів у зберіганні історичного досвіду
попередніх поколінь, у розвитку громадянського суспільства, демократичних прав
і свобод. Однак, архіви, які покликані виконувати це важливе завдання, повинні
бути максимально відкритими. Під «відкритістю» потрібно розуміти не тільки відсутність
заборон і перешкод на шляху громадян до отримання архівної інформації
(зрозуміло, з урахуванням певного ступеню секретності деяких документів), але й
наявністю доступних сучасних технічних засобів і методів представлення
інформації. У зв’язку з цим украй важливим завданням є просування архівних
фондів до Інтернету, що забезпечує віддалений доступ до архівних документів.
У цій
курсовій роботі спробуємо дослідити здобутки зарубіжних архівів у цьому новому
і дуже цікавому та важливому напрямі архівістики. Адже впровадження в архівній
справі нових технологій, це є (як зазначалося вище) прямий перехід до побудови
інформаційного суспільства.
1.
Архівні веб-сайти
Сьогодні
інтенсивне впровадження інноваційних технологій і поширення телекомунікаційних
засобів передачі інформації в світі сприяє продуктивному ознайомленню
суспільства зі змістом глобального інформаційного середовища. Сучасні умови для
створення веб-ресурсів у архівній справі сприяють постійному збільшенню
кількості архівних веб-сайтів різних країн в Інтернеті. Виникає питання: наскільки
користування ними є раціональним та ефективним? Також цікавим є питання -- для
кого створюють архівні сайти? Наскільки вони запитуванні і яку аудиторію
цікавлять? Якщо йдеться лише про науковців, зацікавлених у проведенні своїх
досліджень, то, можливо, вони й зовсім не потрібні? Професійні вчені добре
знають у яких архівах можуть знаходитися фонди, що цікавлять їх, де ці архіви
розташовано, а необхідні архівні довідники стоять на полицях їхніх домашніх
бібліотек.
Головною
специфікою ведення архівного сайту є те, що, з одного боку, практично будь-яка людина
(а не лише дослідник або студент-історик) може зіткнутися з необхідністю
звернення до архіву або сайту архіву, а з іншого боку, незначна частина
користувачів знає до якого архіву їм потрібно звернутися, або передбачає що та
інформація, яка їм потрібна, зберігається в архіві. Серед відвідувачів архівних
сайтів багато груп, що здаються випадковими. Як правило, вони потрапляють на
сайт по так званих низькочастотних запитах і виявляють, що саме тут знаходиться
та інформація, яка їх цікавить, або інформація про те, куди ще можна
звернутися. Це один з проявів просвітницької місії архівних сайтів, здатних відчинити
двері до дивного світу документів і джерел школяру, студентові і взагалі
будь-якій людині, не пов'язаній за родом своєї діяльності з історією чи наукою.
До того ж архівні
сайти відіграють важливу роль і в повсякденній роботі самих архівістів. Вони
допомагають обмінюватися досвідом і спрощують міжорганізаційні, міжособові
комунікації. Публікація методичних і нормативних документів, актуальної
контактної інформації різних архівних установ, інформаційних листів від
організаторів наукових конференцій, текстів наукових статей, описів різних
архівних проектів — усе це перетворює архівні сайти в надійний інструмент
повсякденної роботи архівіста.
Отже, ми
можемо зробити певний висновок, щодо головних цілей присутності архівів в
Інтернеті. До цих завдань належить:
• надання
загальної довідкової інформації про архівні документи і архіви;
• постійне
інформування про архівну діяльність;
• сприяння
пошуку архівних документів і здобуттю архівних послуг;
• взаємне
інформування архівістів і обговорення професійних архівних питань;
• популяризація
архівної справи, формування позитивного іміджу архівів у громадян і суспільства.
Бази даних з пошуковим апаратом: фондові каталоги і тематичні бази. Про
кількість реально доступних на сьогодні в Інтернеті архівних баз даних можемо
дізнатись на архівному порталі ЮНЕСКО (#"#_ftn3" name="_ftnref3" title="">[3].
База даних
SEZAM містить інформацію щодо національних архівних фондів, що зберігаються в
Державному Архіві, Польській Академії Наук, архівах Університету Миколи
Коперника та Університету Кардинала Стефана Вишинського у Варшаві,
університетських бібліотеках, музеях, архівах Суспільства Солідарності, архівах
Асоціації Сибірських Засланців, у Центральній Медичній Бібліотеці Варшави, в
Інституті Америки і Польському Інституті Мистецтв і Наук Америки в Нью-Йорку.
Також заслуговує на увагу класифікаційний перелік «категорій і підкатегорій
фондів», як додатковий інструмент пошуку базою.
Електронні
довідники різноманітних жанрів і
видів - путівники, пофондові й тематичні каталоги і т.п. Сучасні інтернет-технології
дозволяють створити єдиний ресурс (що фізично знаходиться на одному, або на
декількох зв'язаних сайтах) в уніфікованому форматі з єдиними правилами надання
і пошуку інформації. Прикладом такого ресурсу є база даних «Путівники по
російських архівах» (#"#_ftnref1" name="_ftn1" title="">[1] Станом на 2009 р. архівний портал "Repositories
of Primary Sources" (Університет штату Айдахо; автор проекту - Террі Абрахам) називає
цифру 5 тис. сайтів.
[2]
Девіз розташовано на сайті Адміністрація національних
архівів та документації, США.
[3]
ISAD(G): Загальний Міжнародний стандарт опису архівних документів. Затверджений
спеціальною комісією із стандартів опису. Стокгольм, Швеція, 21 - 23 січня 1993
р. Секретаріат комісії MCA по стандартах опису. Оттава, 1994.