Особливості та труднощі відмінювання прикметників у німецькій мові
Міністерство
освіти та науки України
Житомирський
державний університет ім. Івана Франка
Кафедра
німецької мови
Особливості
та труднощі відмінювання прикметників у німецькій мові
Курсова робота
студентки 31 групи
ННІ іноземної філології
Бондарчук Аліни
Науковий керівник:
Пилипко Олена Василівна
Житомир
2009
Зміст
Вступ
1.
Поняття прикметника, та його види
2.
Місце прикметника у реченні та його
категорії
3.
Відмінювання прикметників
3.1
Схема відмінкових закінчень прикметника
3.2
Сильна відміна прикметників
3.3
Слабка відміна прикметників
3.4
Мішана відміна прикметників
4.
Відмінювання прикметника у сполученні з
займенником
5.
Відмінювання прикметника у сполученні з
різними займенниками
6.
Особливості відмінювання прикметників
6.1
Відмінювання кількох прикметників
6.2
Відмінювання субстантивованих прикметників та партиципу
6.3
Зміна відмінкових закінчень у складених прикметниках, сталих зворотах, іменах
Висновок
Список
використаних джерел
1.
Вступ
Прикметники
є прикрасою мови, вони надають їй емоційного відтінку, є прекрасним показником
емоцій, настрою. З їх допомогою ми маємо змогу лише одним словом
охарактеризувати поведінку людини, показати наше відношення до того чи іншого
явища. Неможливо уявити розмову будь-якого характеру (офіційну, ділову, дружню,
інтимну) без використання якісних та кількісних прикметників.
Дана
курсова робота вказує на деякі особливості відмінювання, вживання прикметників.
Тут наочно представлено ( у вигляді таблиць ) всі три типи відмін, подані
приклади, які добре пояснюють наведені правила та виключення.
1.
Поняття
прикметника, та його види
Прикметник
– частина мови, яка виражає якість, ознаку або властивість предмету.
По
значенню прикметники діляться на:
·
якісні – позначають різні фізичні
властивості: міри ( groß,
klein,
lang
), тяжкості, міри навантаження ( leicht,
schwer
), віку ( alt,
jung),
кольору ( rot,
gelb
), та деяких інших( kalt,
heiß,
blind),
а також внутрішніх якостей ( gut,
müde,
klug
usw.).
·
відносні - позначають властивість
предмету, вказуючи на його відношення до інших предметів. Так позначають вони
матеріал, з якого зроблений предмет ( silbern,
eisern
),
позначають відношення предмету до часу або місця ( jetzig,
jährlich,
hiesig
),
або виражають інші властивості ( elektrisch,
tierisch).
2.
Місце прикметника у реченні та його категорії
Вживання
прикметників
До
поняття прикметник належать всі слова, які можна підставити у дану конструкцію
:
(1)
die
….Frage → die
politische
Frage
(2)
Die
Frage
ist….
→ Die
Frage
ist
politisch.
У
першому випадку ми бачимо атрибутивне вживання прикметника, у другому -
предикативне вживання. Тільки атрибутивні прикметники можуть відмінюватися.В
ролі предикативу буде прикметник вживатися в його початковій формі, тобто у
формі основи.
Прикметники
в німецькій мові мають коротку та повну форму. Зрівняйте:
коротка
форма прикметників повна форма прикметників
gut,
schlecht
gute,
guter,
schlechte,
schlechten
В
короткій формі прикметник вживається в основному в ролі іменникової частини
підмету( предикативу). В даному випадку прикметник не змінюється на відміну від
української мови, де в ролі іменникової частини підмету прикметник вживається в
повній формі. Зрівняйте:
Die
Arbeit ist schwer. Робота важка.
Der
Text ist schwer. Текст важкий.
Die
Texte sind schwer. Тексти важкі.
В
повній формі прикметник вживається в реченні в якості означення до іменника і
стоїть зазвичай перед означуваним іменником між артиклем (або займенником який
його заміщає) і іменником. В цьому випадку прикметник узгоджується з
означуваним імеником в роді, числі та відмінку:
Dort
steht ein schwarzer Tisch. (чол.рід, номінатив)
Dort
liegt eine schwarze Mappe. (жін.рід,
номінатив)
Er
hilft seinem alten Freund. (чол.рід,
датів)
Dort
stehen schwarze Tische. (мн., номінатив)
Якісні
прикметники можуть слугувати для порівняння однакових по якості предметів. Таке
порівняння оформлюється за допомогою сполучника ebenso…wie
(so…wie):
Dieser
Fluß ist ebenso tief wie Ця річка така ж
глибока,
die
Wolga. як і Волга.
Прикметнику
властиві категорії роду, числа та відмінку, за якими він відповідно змінюється.
3.
Відмінювання прикметників
Відмінювання
прикметників залежить від артикля або від займенника, який супроводжує іменник.
3.1
Схема
відмінкових закінчень прикметників
Однина
|
після озаченого артикля і вказівного займенника
|
після неозначеного артикля,присвійного займенника
і займенника kein
|
у випадку відсутності артикля або займенника, який
його заміщає
|
Відмінок
|
чол. сер. жін.
рід рід рід
рід рід рід
|
чол. сер. жін.
рід рід рід
|
Nom.
Gen.
Dat.
Akk.
|
-e -e -e
-en
-en -e -e
|
-er -es -e
-en
-en -es -e
|
-er -es -e
-en -en -er
-em -em -er
-en -es -e
|
Множина
|
Відмінок
|
після неозначеного артикля, вказівного і
присвійного займенника і займенника kein
|
у випадку відсутності артикля або займенника, який
заміщає артикль
|
Nom.
Gen.
Dat.
Akk.
|
-en
|
-e
-er
-en
-e
|
Прикметник
в якості означення до іменника виступає в такому складі:
-
прикметник + іменник;
-
артикль + прикметник + іменник;
-
займенник + прикметник + іменник.
В
залелжності від складу цих груп розрізняють три типи відмінювання прикметників:
§ сильний
тип відмінювання, коли перед іменником відсутній артикль або займенник, який
його заміщає;
§ слабкий
тип відмінювання прикметників, коли іменник супроводжується означеним артиклем,
вказівним та іншим займенником, який відмінюється як означений артикль;
§ відмінювання
прикметників в однині після неозначеного артикля, присвійних займенників та
займенника kein
(мішана
відміна).
3.2
Сильна
відміна прикметників
Відмінок
|
Однина
|
Множина для всіх родів
|
Чол.рід
|
Сер.рід
|
Жін.рід
|
Nom.
Gen.
Dat.
Akk.
|
-er
-en
-em
-en
|
-es
-en
-em
-es
|
-e
-er
-er
-e
|
-e
-er
-en
-e
|
Як
бачимо із схеми, в сильній відміні прикметник має у всіх трьох родах однини і
множини закінчення означеного артикля, крім генетива чоловічого і середнього
роду, де він має закінчення –en. Отже,
якщо перед іменником відсутній артикль або займенник, який його заміщає, то
прикметник бере на себе функцію артикля і показує рід, число і відмінок
іменника:
Відмінок
|
Чол.рід
|
Сер.рід
|
Жін.рід
|
Nom.
Gen.
Dat.
Akk.
|
kalter Tee
kalten Tees
kaltem Tee
kalten Tee
|
heißes Wasser
heißen Wassers
heißem Wasser
heißes Wasser
|
heiße Lampe
heißer Lampe
heißer Lampe
heiße Lampe
|
gute Taten
guter Taten
guten Taten
gute Taten
|
По
сильній відміні прикметники відміняються так само після займенників etwas,
wenig,
viel,
mehr,
viele,
wenige
та кількісних числівників:
Nom.
Gen.
Dat.
Akk.
|
viele moderne Häuser
vieler moderner Häuser
vielen modernen Häusern
viele moderne Häuser
|
zwei moderne Häuser
zwei moderner Häuser
zwei modernen Häusern
zwei moderne Häuser
|
3.3
Слабка відміна прикметників
Схема
слабкої відміни прикметників:
Відмінок
|
Однина
|
Множина для всіх родів
|
Чол.рід
|
Сер.рід
|
Жін.рід
|
Nom.
Gen.
Dat.
Akk.
|
-e
-en
-en
-en
|
-e
-en
-en
-e
|
-e
-en
-en
-e
|
-en
|
Як
бачимо із схеми, прикметник слабкої відміни має у всіх відмінках однини та
множини закінчення -en,
крім номінативу однини для всіх родів та аккузитиву для жіночого та середнього
роду, де прикметник має закінчення -e.
Прикметники
відмінюються по слабкому типу після означеного артикля, вказівних займенників,
після займенників derjenige, derselbe, jener,
mancher, jeder, welcher, а у множині також після
присвійних займенників і займеннників keine, alle,
beide, sämtliche, irgendwelche, solch.
Після
manche,
welche, solche у множині відмінюються прикметники за
мішаною відміною.
Однина
|
Відмінок
|
Чол.рід
|
Сер.рід
|
Жін.рід
|
Nom.
|
der
dieser gute Text
|
das
|
die
diese gute Arbeit
|
Gen.
|
des
dieses guten Textes
|
des
dieses guten Heftes
|
der
dieser guten Arbeit
|
Dat.
|
dem
diesem guten Text
|
dem
diesem guten Heft
|
der
dieser guten Arbeit
|
Akk.
|
den
diesen guten Text
|
das
dieses gute Heft
|
die
diese gute Arbeit
|
Множина
|
Nom.
Gen.
Dat.
Akk.
|
die (diese) guten Texte
der (dieser) guten Texte
den (disen) guten Texten
die (diese) guten Texte
|
Hefte
Hefte
Heften
Hefte
|
Arbeiten
Arbeiten
Arbeiten
Arbeiten
|
3.4
Мішана
відміна
Відміна
прикметників в однині після неозначеного артикля, присвійних займенників і
займеннника kein
Після
неозначеного артикля прикметник відміняється по такій схемі:
Однина
|
Відмінок
|
Чол.рід
|
Сер.рід
|
Жін.рід
|
Nom.
Gen.
Dat.
Akk.
|
-er
-en
-en
-en
|
-es
-en
-en
-es
|
-e
-en
-en
-e
|
Із
схеми видно, що прикметник в цій відміні у всіх відмінках має для всіх трьох
родів закінчення –en, крім
номинатива для всіх трьох родів та аккузатива для середнього та жіночого роду,
де прикметник має родове закінчення -er, -es.
Відмінок
|
Чол.рід
|
Сер.рід
|
Жін.рід
|
Nom.
mein guter Rat
kein
|
ein
mein gutes Heft
kein
|
eine
meinegute Arbeit
keine
|
Gen.
|
eines
meines guten Rates
keines
|
eines
meines guten Heftes
keines
|
einer
meiner guten Arbeit
keiner
|
Dat.
|
einem
meinem guten Rat
keinem
|
einem
meinem guten Heft
keinem
|
einer
meiner guten Arbeit
keiner
|
Akk.
|
einen
meinen guten Rat
keinen
|
ein
mein gutes Heft
kein
|
eine
meine gute Arbeit
keine
|
Ця
відміна має тільки однину, так як неозначений артикль не має множини ,а
присвійні займенники і займенник kein
відміняються у множині як неозначений артикль, з цього слідує, що прикметник
після них відміняється по слабкій відміні.
4.
Відмінювання
прикметників у сполученні з займенниками
§ Прикметники
після kein, mein,
dein,
sein,
ihr,
unser,
euer
в
однині будуть відмінюватися за мішаним типом, а в множині за слабкою відміною.
Наприклад:
однина
– kein großer Erfolg;
ihre
große Sorge;
множина
– keine großen Erfolge;
ihre großen Sorgen.
§ Прикметники,
які стоять після deren,
dessen,
будуть відмінюватися за сильним типом, тому що ці займенники як атрибутивний
генетив ( attributive
Genetive
), не мають ніякого впливу на зміну закінчення прикметника, який слідує після
нього, особливо це помітно у Dativ
напр.: Der
Künstler,
von
dessen
tiefempfundenem
Spiel
alle
ergriffen
waren…
При
такому сполученні в Dat.
однини випадково вживана слабка вважається незвичною, але не недопустимою,
напр.: Ihre
…Augen…,von
deren
ihm
gehörenden
Wunderreichtum
er
nichts
wußte(
Raabe).
Деколи
вживають "dessen"
та "deren"
проводячи аналогію з "seinem"
та "diesem",
надаючи їм, та прикметнику, який за ними слідує, закінчення слабкої відміни. Це
не є граматичо правильно, напр.: Der Künstler, von
dessem tiefempfundenen Spiel… ( statt:
von dessen tiefempfundenem…).
Цю
помилку навряд чи можна зустріти в літературі, але дуже часто в газетах,
журналах та в інших періодичних або щоденних виданнях.
5.
Відмінювання
прикметника у сполученні з різними займенниками
-
Займенники "der,
ein,
kein,
dieser,
jener",присвійні
займенники разом із займенниковим прикметником "Pronominaladjektiv"
(ander, solch)
або з числівником, які стоять перед прикметником, який виконує функцію
означення, відмінюються так само, як і прикметник, тобто прикметник є керуючим.
Це добре помітно на прикладі: der
andere
kleine
Junge,
kein
anderer
verhaltener
Grund,
der
Verlust
meines
vielen
gesparten
Geldes,
unsere
drei
lieben
Kinder.
-
Якщо ж на місці займенникового
прикметника або числівника стоїть справжній займенник, то відмінюватися
прикметник буде відповідного до того, що вимагає саме цей займенник, напр.: ein
jeder
redliche
Mensch.
-
Коли присвійний займенник стоїть після
вказівного займенника "dieser"
або "jener",
буде в даному випадку прикметник по відміні, відповідній присвійному
займеннику, змінюватися, тобто по мішаному типу, напр.: dieses
mein
großes
Glück.
6.
Особливості відмінювання прикметників
§ Прикметники,
які закінчуються на –el
втрачають при відмінюванні –е: dunkel
– ein dunkles
Zimmer.
§ У
багатоскладових прикметниках, які закінчуються на –еn
та –er, може у
розмовній мові голосна – е випадати: bescheiden
– ein bescheidner
Mensch,
teuer
- ein teures
Kleid,
але зазвичай вона зберігається на письмі : ein
ebenes
Gelände.
§ У
прикметниках іншомовного походження, які закінчуються на –er
та з дифтонгом перед цим закінченням, випадіння –е є правилом: teuer
– ein teures
Buch,
sauer
– saure Gurken.
§ Прикметник
hoch
змінює при відмінюванні кінцеву приголосну: hoch
– das hohe
Fenster.
6.1
Відмінювання кількох прикметників
Коли
2 або більше прикметників сполучені дефісом, отримує закінчення лише останній
прикметник: die
bairisch-österreichische
Mundart,
mit
grün-rot-weißen
Bändern-
§ Два
або більше прикметники, які слідують один за одним, будуть відмінюватися за
однією і тією ж відміною, якщо вони знаходяться в однаковому відношенні з
означуваним словом та можуть бути з'єднані сполучником und,
напр.: die
Auslage
schöner,
bunter
Stoffe.
Коли ж прикметники нерівнозначні, тобто один з них більш тісно пов'язаний з
іменником і вони не можуть бути з'єднані за допомогою сполучника und,
буде перший прикметник іноді отримувати закінчення сильної відміни, а наступний
– слабкої, напр.: die
Auslage
schöner,
seidenen
Stoffe.
Але
в цьому правилі є деякі виключення: після sämtlich,
beide
і ( в однині ) folgend
,буде другий прикметник ,переважно після ander-,
verschieden,
viel
i
wenig
по слабкій відміні відмінятися: sämtliches
alte
Material,
beide
jungen
Leute;
mit
vielem
großen
Gepäck,
die
Ursache
anderer
grammatischen
Fehler.
§ Похідні
прикметники від назв міста та географічних назв, які закінчуються на –er,
залишаються незмінними, напр.: Viele
Touristen
besichtigen
den
Rigaer
Dom.,
Die
Girondisten
hatten
verbreitet,
die
Marsieller
Freiwilligen
hätten
das
Vaterland
gerettet…
6.2
Відмінювання субстантивованих прикметників та партиципу
Субстантивовані
прикметники та партицип будуть змінювати закінчення за відповідними відмінами,
напр.:
N.
ein Neuer
G.
eines Neuen
D.
einem Neuen
Akk.
einen Neuen
§ Прикметники
будуть вживатися у своїй початковій формі коли вони стоять у постпозиції, тобто
прикметник виступає в ролі означення та стоїть після означуваного слова без
супроводжуючого слова, напр.: Kirschen, rot und
saftig, lagen im Korb.
§ Не
відмінюються прикметники коли вони є предикативним означенням, напр.: Sie
färbt
das
Kleid
schwarz.
§ Випадки,
коли прикметник виступає в ролі підмету, трапляються не часто, переважно у
приказках та прислів'ях, та в деяких фразеологізмах, і тоді він також не
відмінюється, напр.: Ehrlich
währt
am
längsten.;
Gut
ist
gut,
und
besser
ist
besser.
Є
деякі прикметники переважно місцевого та часового значення, які позбавлені
керування і ніколи не вживаються в короткій формі як предикатив, їм властива
лише функція означення та відмінювана форма, напр.: die
heutige
Zeitung,
der
dortige
Einwohner,
die
obere,
untere,
innere
Schublade,
eine
besondere
Regel.
6.3
Зміна відмінкових закінчень у складених прикметниках, сталих зворотах, іменах
Коли
прикметник виконує функцію означення, він також може зберігати свою початкову
форму при вживанні у:
·
складених словах:
Querstraße, Schönwetterperiode;
·
в географічних назвах:
Britisch-Guayana;
·
в сталих зворотах:
Schön Wetter heute! auf gut Glück;
·
в іменах:
Klein
Dieter, Schön Rotraud;
·
в поезії:
Sie war ein seltsam Mädchen…Röslein rot…Da gab es ein groß Gelächter.
Висновок
Флективні
прикметники є складовою іменникової групи,в якій останнім часом все частіше
зустрічається тенденція монофлексії, особливо у розмовній німецькій мові. Це
означає, що намагаються уникати багаторазових повторюваних категорій роду,числа
та відмінку прикметника. Коли при цьому перед прикметником супроводжуюче слово(
артикль або займенник ) стоїть, яке виступає як носій закінчення та показник
відмінка, роду та числа, то буде прикметник по слабкому типу відмінятися. Якщо
ж перед ним немає ні займенника, ні артикля, ані супроводжуючого слова, то
прикметник отримує всі закінчення по сильній відміні і є носієм всіх вище
вказаних показників. Подані приклади дають змогу зрозуміти про що йде мова:
…wenn
sein hübscher kleiner Wagen auf der Straße erschien, blickten die
Leute ihm mit Interesse und Erwartung nach. (Th.
Mann)
Der
Herbst kam, graues Gemäuer stürzte zu Schutt zusammen, und über
geräumigen Kellern erwuchs…Thomas Buddenbrooks neues Haus.(Th.Mann)
Ein
kleiner Trupp Soldaten trat vor.(W.
Bredel)
Відмінювання
прикметників є дуже складною та багатогранною темою навіть для жителів Германії,
не говорячи про іноземців, які намагаються зрозуміти або вивчити особливості та
тонкощі німецької мови.
Звісно,
що наведені вище спрощення значно полегшують розмовну живу мову, яка і без того
обтяжена численними відмінками, артиклями, узгодженнями та виключеннями. Але це
не дає нам ніякого права нехтувати граматикою німецької мови та вживати
прикметники у такій формі.
Список
використаних джерел
1.
Duden
Grammatik
der
deutschen
Gegenwartssprache.-
Ленинград, 1962, - 700с.
2.
М.Е. Грабарь-Пассек; В.М.
Кирзнер.:
Грамматика
немецкого языка. М.: "Высшая школа", 1964, - 271с.
3.
М.Г.
Арсеньева; Е.В. Гасилевич; Р.А. Терешенкова; И.А. Цыганова.: Грамматика
немецкого языка. М.: "Высшая школа", 1963, - 426с.
4.
Walter Jung.: Grammatik der deutschen
Sprache. VEB Bibliographisches Institut Leipzig, 1971, verbesserte Auflage
1986, - 518s.
5.
Москальская
О.И.
Теоретическая
грамматика немецкого языка для институтов и факультетов иностранного языка.
Учебник – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Высшая школа., 1983. – 344с.
6.
Тимушка
А., Зундане Дз., Грамматика немецкого языка.: Справочник для 10-12 классов. – R.:
Zvaigzne,
1990. – 268c.
7.
Е.И.
Шендельс
Грамматика
немецкого языка., 3-е изд. – М.: Изд. лит. на иностр. языках, 1958. – 365с.
8.
Dreyer, Schmitt.:
Совершенствуем знания немецкого языка. К.: Методика, 1998.- 366с.(2-е издание)
9.
Helbig, G. Buscha, J.: Deutsche
Grammatik. Ein Handbuch für Ausländerunterricht. Langenscheidt,
Berlin/München 2002
10.
Helbig, G. Buscha, J.: Kurze deutsche
Grammatik für Ausländer. VEB Verlag Enzyklopädie Leipzig 1974
3., unveränderte Auflage 1980
11.
Langenscheidt Großwörterbuch
Deutsch als Fremdsprache, Berlin×München×Wien×Zürich×New
York, 2008
12.
Тагиль
И.П.: Грамматика немецкого языка. – 6-е изд. –СПб.: КАРО, 2008, - 496с.