Назва рік та водойм
|
Куди впадає ріка
|
Протяжність, км
|
Швидкість течії, м/с
|
Ширина, м
|
Глибина, м
|
Уди
|
С. Донець
|
211
|
0,3
|
10–20
|
До 3 м
|
Лопань
|
Харків
|
46
|
0,2
|
4–6
|
До 3 м
|
Харків
|
Уди
|
40
|
0,2
|
5–10
|
До 3 м
|
Мжа
|
С. Донець
|
90
|
0,2
|
5–10
|
До 3 м
|
На
частку ґрунтів надлишкового зволоження доводиться 0,5% площі. Процеси
заболочування мають місце на площі 331,2 га.
Гідромеліоративні
роботи на території лісгоспу та на сусідніх з ним землях не проводяться.
4. Економіка району
В районі розташування Мерчанського лісництва переважають галузі
агропромислового комплексу. Валківський район знаходиться у північно-західній
частині Харківської області.
На території району знайдено залеж і природного газу, глини,
піску.
Провідні галузі промисловості: машинобудування, легкої
промисловості, будівельних матеріалів, харчової.
Основні культури: озима пшениця, ячмінь, гречка, кукурудза,
соняшник, овочеві, плодові, кормові.
Аналізуючи природно-економічні умови приходимо до висновку, що
вони цілком сприятливі для розвитку лісового господарства, а саме:
-
штучного лісоутворення;
-
озеленення населених пунктів;
-
створення захисних лісонасаджень.
Тому проектування лісового розсадника, який би забезпечив потреби
лісництва у якісному садивному матеріалі є доцільним та економічно вигідним.
Зона
діяльності Жовтневого лісгоспу включає території дев'яти адміністративних
районів, з них – три аграрно-промислових (Дергачівський, Харківський райони та
територія міськради м. Харкова) і шість сільськогосподарських.
Провідною
галуззю народного господарства в промислово-індустріальних районах є важка й
легка промисловості. Основними галузями важкої промисловості є:
машинобудування, транспортне машинобудування, електросилове устаткування,
металообробка, електротехнічна й хімічна галузі.
Значне
місце в легкій промисловості займають текстильна, трикотажна, швейна, взуттєва
й інша галузі. Велике значення має виробництво будматеріалів шлакоблоків,
залізобетонних виробів, цементу, цегли, гіпсу, скла й ін.
Деревообробна
й деревопереробна промислове ти працюють, в основному, на привізній сировині й
представлені меблевими фабриками в м. Харкові та сел. Солоніцевка.
У
прилягаючих до м. Харкова сільськогосподарських районах розвинене
багатогалузеве сільське господарство зернового напрямку. Поряд із зерновими
культурами розвинене м'ясомолочне тваринництво, садівництво й вирощування
технічних культур.
Целюлозно-паперової
й лісохімічної промисловості в районі розташування лісгоспу немає.
Жовтневий
лісгосп задовольняє потребу в деревині наступних адміністративних районів:
Богодухівського, Валківського, частково Дергачівського, Зміївського,
Золочівського, Краснокутського, Нововодолажського, Харківського районів.
Найбільш
великими споживачами є фермерські господарства, меблеві фабрики, населення,
районні організації.
Основні
сортименти, що заготовлюються: пиловочник, будліс, фанерний кряж.
Покриття
дефіциту деревини виробляється за рахунок ввозу із багатонаселених районів
країни або лишається незадоволеною.
З побічних лісових користувань в держлісгоспі мали місце збір
лікарської сировини, заготівля сіна і виробництво меду.
Мисливська фауна в лісах держлісгоспу представлена такими
видами: кабан, козуля, лисиця, заєць, білка, куниця, ондатра, сіра куріпка,
дикі качки та інші. Полювання носить аматорський характер.
5.
Особливості рослинництва
1.
Посадковий матеріал з розплідників повинен відповідати вимогам за якістю і
параметрам, встановленим державним стандартом (ГОСТ 24909–81 із змінами від
01.01.88 р., ГОСТ 25–769–83 із змінами від 01.01.89 г., ГОСТ 26869–86)
і справжніми Правилами.
Саджанці
повинні мати симетричну крону, очищену від сухих і пошкоджених гілок, прямий
штамб, здорову, нормально розвинену кореневу систему з добре вираженою
скелетною частиною; на саджанцях не повинно бути механічних пошкоджень, а також
ознак поразки хворобами і заселення шкідниками. Саджанці із закритою кореневою
системою переважніші.
2.
Посадочний матеріал в розплідниках повинен прийматися тільки із спеціальних
прикопов. Саджанці хвойних, вічнозелених і листяних порід старше 10 років, а
також видів, що важко переносять пересадку (горіх сірий і маньчжурський, дуб
черешковий і червоний, слива Піссарді, і ін.), повинні прийматися тільки з грудкою
відразу після викопала їх з місць вирощування.
3.
Стандарт посадочного матеріалу повинен визначатися проектом.
4.
Відбір посадочного матеріалу в лісових насадженнях і лісокультурах
забороняється
5.
Категорично забороняється завозити і висаджувати в місті дерева і чагарники
слабо розвинені, з потворними кронами (однобокими, сплюснутими і ін.), з
наявністю ран, пошкодженнями крони і штамбу, а також пошкоджених шкідниками і
хворобами.
6.
Для ремонту, реконструкції і реставрації насаджень можуть використовуватися
рослини великих параметрів, ніж передбачені стандартом.
7.
При перевезеннях партій саджанців з інших областей (окрім Московської),
республік і країн кожна партія повинна супроводжуватися сертифікатом (дозволом)
Державної інспекції по карантину рослин. При придбанні посадочного матеріалу в
розплідниках Московської області необхідно дотримувати правила внутрішнього
карантину рослин, не допускаючи на об'єкти озеленення міста небезпечних або
нових видів шкідників і хвороб.
рослинництво посадковий матеріал
життєздатність
6. Шляхи підвищення життєздатності рослин в місті
1.
Активізувати життєздатність і підвищити стійкість і декоративність рослин
можливо завдяки застосуванню інтенсивних заходів дії на рослинний організм – внесення
ефективних в екстремальних умовах міського середовища добрив і регуляторів
зростання.
2.
Вживані в місті біологічно активні речовини, повинні швидко інактивуватися в
природних умовах, бути безпечними для людей і теплокровних тварин, не викликати
патологічних змін в зростанні і розвитку рослин, негативно впливати на ґрунтові
мікроорганізми.
3. В
умовах міста, особливо в місцях застосування протиожеледніх матеріалів,
необхідне обов'язкове внесення препаратів органічного походження, направлених
на поліпшення структури, біологічної активності і водно-повітряного режиму
ґрунту, а також повнішого забезпечення рослин елементами живлення.
4.
Рекомендується застосовувати органічні добрива рідких форм і компости.
5.
Підгодівлю насаджень необхідно проводити в період вегетації рослин шляхом
внесення компостів на поверхню пристволового круга дерев. Після внесення
компости закладають в ґрунт на глибину до 10 см під деревами і до 8 см
під чагарниками.
Таблиця
3. Норми і кратність внесення компостів «Суперкомпост Пікса» і «Неоорганік»
№№
|
Міські об'єкти
|
Норми внесення компосту
|
Кратність внесення
|
|
|
«Суперкомпост Пікса»
|
«Неоорганік»
|
|
1.
|
Дерева:
|
|
|
|
|
– віком до 15
років
|
1 кг/м2
|
2 кг/ м2
|
|
|
– віком 15–35
років
– віком 35–50
років
|
2 кг/м2
2,5–3 кг/м2
|
4 кг/ м2
4–5 кг/ м2
|
|
|
-віком старше 50 років
|
5–6 кг/ м2
пристволового круга
|
5–6 кг/ м2
|
|
2.
|
Чагарники одиночные і в
групах:
1–3 року
понад 3 роки
|
0,5 кг під кущ
1,0 кг під кущ
|
1,0 кг під кущ
1,5 кг під кущ
|
1 раз на 2–3 роки
|
3.
|
Чагарники в живоплотах
|
2,0 кг на 1 м2
|
|
4.
|
Газони
|
1,5 кг/м2
|
2,0 кг/ м2
|
на партерних – 1 раз на
2 роки, звичайних – 1 раз в 3–4, спортивних – кілька разів в рік
|
5.
|
Квітники з багаторічних
рослин
|
1,5 кг/ м2
|
1 раз на рік
|
6.
Органічні добрива рідких форм – «Біуд» ТУ-9818–002–48805865–00 – вноситься під
дерева і чагарники навесні і на початку літа (відразу після відтавання ґрунту
до закінчення цвітіння) після дощу або поливу в заздалегідь розпушений ґрунт
(табл. 4).
Таблиця
4. Норми і кратність внесення рідкого органічного добрива
№№
|
Міські об'єкти
|
Норми внесення
|
Кратність внесення за
рік
|
1.
|
|
|
|
– віком до 15
років
|
1 л/м2
|
2
|
|
– віком 15–35
років
|
2 л/м2
|
1
|
|
-віком 35–50 років
|
2,5 л/м2
|
1
|
|
– віком старше 50
років
|
3 л/м2 пристволового
круга
|
1
|
2.
|
Чагарники одиночные і в
групах:
|
|
|
|
віком 1–3 року
|
1 л/кущ
|
2
|
|
понад 3 роки
|
2 л/кущ
|
1
|
3.
|
Чагарники в живоплотах
|
5 л/ м
|
1
|
4.
|
Газони:
|
|
|
|
– партерні
|
1 л/ м2
|
3
|
|
– звичайні
|
1 л/ м2
|
2
|
|
– лугові
|
0,5 л/ м2
|
1
|
|
– на магістралях і
вулицях
|
1 л/ м2
|
3
|
|
– на укосах
|
0,5 л/ м2
|
1
|
5.
|
Квітники:
|
|
|
|
– з однорічних і
дворічних рослин
|
1 л/ м2
|
3
|
|
– з кущових і
кореневищних багаторічних рослин
|
1 л/ м2
|
2
|
|
– з троянд
|
1 л/ м2
|
3
|
4. Норми
витрати робочого розчину при внесенні «Біуда» наступні:
-
– листяні дерева – 20–30 л/м2 площі живлення
-
– хвойні дерева (у віці 15–20 років) – 25 л /м2
-
– чагарники – 10–20 л /м2
-
– газони – 10 л/м2
-
– квітники -10 л/м2.
5.
Органічне добриво «Біуд» вноситься:
-
– під молоді дерева (у перших 3–5 років після посадки) – 2
рази на рік.
-
– під дерева у віці старшого 20–35 років, – 1 раз на 2 роки.
-
– під чагарники різного віку – один раз за рік.
6.
Внесення рідкої форми добрив доцільно проводити за допомогою довгого
вертикального зволожувача з перфорованих трубок.
7. Як
комплексне добриво, сприяюче кращій збалансованості елементів живлення,
поліпшенню декоративних якостей зелених насаджень, активізації процесів їх
зростання, підвищенню стійкості до захворювань і несприятливих умов
навколишнього середовища, адаптаційні властивості і імунітет рослин
рекомендується застосування «Свентовіта» ТУ 2387–001–18909171–00, виготовленого
з екстракту 11 видів лікарських трав з добавкою мінеральних добрив.
8.
Біологічні і хімічні особливості компонентів препарату дозволяють застосовувати
його різними способами – шляхом поливу ґрунту в період вегетації рослин,
методом внекорневого внесення як комплексне добриво і стимулятор зростання
рослин.
9.
Внесення «Свентовіта» на молодих посадках проводиться
-
– при осінніх і весняних посадках – через 2 тижні
-
– при посадці дерев і чагарників в пізній осінній період (при
мінусових температурах) – навесні відразу після відтавання ґрунту
-
– при весняних пересадках крупних саджанців – через 10–12
днів.
№
п/п
|
Міські об'єкти
|
Норми внесення
|
Кратність внесення за
рік
|
ґрунтове
|
внекорневе
|
1.
|
Дерева:
|
|
|
|
– віком до 15
років
|
0,8 л/дерево
|
0,1 л/дерево
|
2
|
– віком 15–35
років
|
1,2 л/дерево
|
0,2 л/дерево
|
1
|
-віком 35–50 років
|
1,5 л/дерево
|
0,4 л/дерево
|
1
|
-віком старше 50 років
|
1,8 л/дерево
|
0,6 л/дерево
|
1
|
2.
|
Чагарники одиночные і в
групах:
|
|
|
|
віком 1–3 року
|
0,3 л/кущ
|
0,04 л/кущ
|
2
|
понад 3 роки
|
0,6 л/кущ
|
0,1 л/кущ
|
1
|
3.
|
Чагарники в живоплотах
|
1.1.1.1.1.1 0,6 л/
м
|
1.1.1.1.1.2 0,1 л/кущ
|
1
|
4.
|
Газони:
|
|
|
|
– партерні
|
|
|
3
|
– звичайні
|
|
|
2
|
– лугові
|
0,3 л/ м2
|
0,04 л/ м2
|
1
|
– на магістралях і
вулицях
|
|
|
2
|
– на укосах
|
|
|
1
|
5.
|
Квітники:
|
|
|
|
– з однорічних і
дворічних рослин
|
0,3 л/ м2
|
0,04 л/ м2
|
2
|
-з кущових і
кореневищних багаторічних рослин
|
0,3 л/ м2
|
0,04 л/ м2
|
1
|
– з троянд
|
0,3 л/ м2
|
0,04 л/ м2
|
3
|
10.
Препарат «Свентовіт» при кореневому внесенні застосовується в концентрації 3%.
Норми витрати робочої рідини:
-
– дерева до 15 років –25 л/дерево
-
– дерева у віці 15–25 років –40 л/ дерево
-
– дерева понад 25 років – 50 л/ дерево
-
– газони –10 л/ м2
-
– квітники – 10 л/м2.
11.
Внекорневые підгодівля зелених насаджень «Свентовітом» проводиться в першій
половині вегетації (травень – початок червня) в 2% концентрацій.
12.
Як регулятори зростання рослин рекомендується застосовувати препарати,
приведені в таблиці 5.
13.
Обприскування крони дерев і чагарників проводиться двічі за сезон: перший раз –
в період інтенсивного зростання і формування нового листя або хвої, другої, – у
фазу заставляння верхівкової нирки.
Таблиця
5. Регламент застосування регуляторів зростання рослин для обприскування крони
дерев і чагарників
Препарат
|
Концентрація, %
|
Норми витрати препарату
(гр. на 1 рослину)
|
чагарники
|
дерева до 15 років
|
дерева
15–25 років
|
дерева
25–50 років
|
дерева
старше 50 років
|
Агат 25К
|
0,03%
|
0,6
|
1,5
|
2,1
|
3,0
|
4,5
|
Епін
|
0,04%
|
0,8
|
2
|
2,8
|
4,0
|
6,0
|
Гумат калія
|
0,02%
|
0,4
|
1
|
1,4
|
2,0
|
3,0
|
Іммуноцитофіт
|
0,01%
|
0,2
|
0,5
|
0,7
|
1,0
|
1,5
|
14.
Регулятори зростання ефективні тільки при достатньому забезпеченні ґрунту
елементами мінерального живлення.
15.
Внесення регуляторів зростання до ґрунту проводиться одночасно з внесенням
мінеральних добрив (у одному робочому розчині) або без них один раз в рік.
16. У
випадках накопичення в лунках дерев, що виростають в примагістральній смузі
газону, що застосовувався в зимовий період для прибирання магістралей піску,
необхідно видалити верхній шар (10–15 см), а для поліпшення механічного
складу ґрунту, що залишився, внести органіку.
17.
На вулицях і уздовж транспортних магістралей, зимове прибирання яких
здійснюється із застосуванням матеріалів, допускається наявність хлору в ґрунті
не більше 0,01% або 10 мг/100 г. ґрунту. При збільшенні даного показника і
появі на листі ознак «краєвого опіку» необхідно в кінці травня – початку червня
провести водну меліорацію ґрунту шляхом промивки її водою один раз в 2–3 роки
за умови проведення постійних поливів. У разі сильного засолення доцільно
збільшити кількість промивів. Норма витрати води складає для ґрунтів легкого
механічного складу 100–110 л/м2 пристволової лунки, важкого – 120–160 л/м2.