17 м'язів, в усмішці — 7. Фізіологічний сміх — це вібрація й масаж, що знімають напруження.
Усмішка покращить настрій вам і навколишнім, для усмішки шукайте приводу,
провокуйте усмішку.
Усі учасники групи беруться за
руки і дарують один одному усмішки: кожен підліток повертається до свого сусіда
праворуч або ліворуч і, побажавши йому чогось гарного, усміхається. Той у свою
чергу посміхається наступному сусідові і т.д.
Керівник групи цікавиться
враженнями школярів від заняття, дякує групі за роботу й запрошує на наступну
зустріч.
Заняття 6
1. Релаксаційний комплекс «Контраст»
Найпростіший спосіб відпочити
полягає в тому, що спочатку напружують і втомлюють м'язи, потім різко
розслаблюються.
1 частина комплексу
- Зобразіть
нудьгуючих людей: руки покладіть на коліна, кисті вільно опустіть, корпус
нахилений уперед, голова опущена. Заплющте очі. Вдихніть носом вільно та
неглибоко. Видихніть, звертаючи увагу на свої відчуття від проходження повітря
на видиху. Вдих, видих — пауза. Подихайте так, роблячи акцент на видихові.
- Зосереджуємо
увагу на ногах. Підніміть пальці й напружте м'язи ніг. Тільки ніг! Напружте
м'язи ніг— іще й іще— зніміть напруження. Напруження на вдиху, релакс на
видихові.
- Переходимо до мускулатури тулуба. Напружте м'язи стегон і тазу— вдих,
при цьому живіт утягується й опускаються ребра. Тримайте в напрузі м'язи до
втоми. Під час видиху розслабтеся. Повторіть.
- Переходимо
до мускулатури плечового пояса. Підніміть плечі якнайвище, напружте їх, тільки
плечі, — відпочиньте на видиху. Напруження, релакс.
- Закиньте
голову назад до почуття напруги —
на видиху опустіть голову на
груди. Ще раз.
- Тепер —
руки. Стисніть кисті в кулаки. Відпочиньте. Напружте м'язи рук. Розслабтеся.
- Заплющте очі, стисніть губи,
стисніть зуби — розгладьте ваше обличчя.
2 частина комплексу
- Тепер
уся ваша мускулатура розслаблена, очі заплющені. Уважно внутрішнім поглядом
перегляньте всі групи м'язів. Ваші ноги, тулуб, плечі, руки, обличчя — усі
м'язи тіла приємно розслаблені.
- Ви відпочиваєте.
- Ви відчуваєте приємне відчуття
спокою.
- Ви
спокійні, абсолютно спокійні.
- У вас
гарний настрій.
- Ви
спокійні й упевнені у собі.
- Побудьте
в цьому приємному стані спокою.
3 частина комплексу
- Ви
добре відпочили. Настав час відновити активність мускулатури. Дихайте, зосередившись
на вдиху. Вдих — видих. Я буду рахувати від 10 до 0, і з кожною цифрою почуття
свіжості й бадьорості стане охоплювати вас усе більше й більше.
- Піднімаючи
носки, напружте м'язи ніг на вдиху. Видих. Порухайте ногами. Ви відчуваєте
сили у ногах. Десять.
- З
невеликим зусиллям напружте м'язи стегон і тазу. Хвиля свіжості охопила весь
ваш тулуб. Прогніться. Дев'ять.
- Із
задоволенням знизайте плечима. Ще раз. У плечах — відчуття
бадьорості й свіжості. Знизайте плечима ще. Вісім.
- Зробіть
кілька рухів головою вгору-вниз, ліворуч-праворуч. Приємне відчуття м'язів
тіла, що рухаються. Сім.
- Порухайте руками, злегка стисніть кисті в кулаки.
Шість.
- Напружте
губи, зуби. Оживіть м'язи обличчя. П'ять.
- Усе ваше тіло
відчуває потребу в русі. Ви бадьорі й повні сил. Зробіть
розминальні рухи всіма частинами тіла. Чотири.
- Усе
ваше тіло наповнене свіжістю. Три.
- Підведіться,
станьте навшпиньки. Два.
- Потягніться
руками уверх. Один.
- Усміхніться,
розплющте очі. Нуль.
- Як ви
почуваєтеся? Поділімося враженнями.
2. Жестові етюди
Мета: навчитися кращого розуміння учасників групи, передачі
своїх думок, почуттів і дій жестами, тренування спостережливості; розвитку
фантазії.
Насамперед, керівник група пояснює
підліткам, що жест — це важливий знак спілкування. Він допомагає
точніше зрозуміти мовця. Кожен учасник групи одержує завдання передати
жестами, без допомоги міміки й мови, певну ситуацію.
Так, один учасник групи показує
жестами закінчену ситуацію, включаючи в неї інших членів групи (наприклад,
відкриває кран, миє руки, набирає воду в долоні й передає її по колу, закриває
кран, отримує залишки води з іншого кінця, струшує руки). Інші учасники групи
показують свої ситуації.
Наступне завдання — показати
колір жестом. Кожен учасник по черзі зображує свій улюблений колір жестами, а
всі інші відгадують. При цьому не можна показувати на предмети подібного
кольору.
3. Бесіда «Наші страхи»
Психолог запитує школярів, які
емоції для них неприємні. Підлітки перелічують негативні емоції і якщо не
називають страх, психолог нагадує учням про нього. Коротко обговорюються
особливості емоційного стану, фізіологічні відчуття, що виникають під час
страху (пришвидшення серцебиття, мурашки по тілу тощо). Усі разом згадують
фразеологізми, пов'язані з почуттям страху.
4. Малювання на тему «Мій страх»
Після бесіди психолог просить
дітей подумати, чого вони більше за все бояться, й намалювати свій страх. Це
може бути абстрактний малюнок або зображення конкретного об'єкта страху,
тривоги школяра. Коли виконання малюнків довершене, підлітки по черзі коротко
пояснюють, чого вони бояться й що вони зобразили. Після цього керівник групи
пропонує школярам розірвати аркуш із малюнком на дрібні шматочки і говорить
про те, що тепер кожен із них переміг свій страх, що їхнього страху більше не
існує, тому що розірвані аркуші потраплять у кошик зі сміттям, будуть спалені й
від страхів нічого не залишиться.
5. Вправа «Слухаємо себе»
6. Вправа «Подаруй усмішку»
Тренінгове опанування учнями
проблемно-вирішальної поведінки
Дане дослідження представляє собою
тренінгову систему роботи з підлітками. Формування звички до аналізу своєї
поведінки та навчання стратегії прийняття рішень проходить у вигляді дискусії
і гри. Даний тренінг допомагає створити в учня схему, за якою можна представити
модель розв'язання проблемної ситуації:
1. Сформувати проблему.
2. Зазначити усі можливі рішення.
3. Зазначити наслідки усіх цих рішень.
4. Зазначити наявні ресурси, необхідні для виконання дій.
5. Прийняти рішення.
6. Виконати дію.
Навички самоаналізу та прийняття
рішень формуються внаслідок свідомого тренування. Вони допомагають будувати
конструктивні взаємовідносини, продуктивно спілкуватися з іншими людьми.
Слід зазначити й те, що дана
методика вчить дитину поратися зі стресовими ситуаціями та допомагає долати
тривожність, яка у підлітка породжується станом невизначеності: «Що робити?» А
це дуже важливо в системі роботи щодо збереження та зміцнення здоров'я,
формування навичок здорового способу життя.
Зупинимося детальніше на проблемі
тривожності. Причини виникнення шкільної тривожності різні. Зникає тривога за
умови, коли учень починає чітко розуміти, що йому потрібно робити в певній
ситуації. Учні з високим рівнем тривожності потребують особливої уваги з боку
педагогів, психологів, батьків. Тривожність може бути результатом
різноманітних впливів. Серед них можна назвати наслідки будь-якої психотравми,
неблагополуччя у значимій для підлітка сфері діяльності, порушення
самооцінювання, внутрішньо особистісні конфлікти.
Важливо визначити шляхи допомоги
підлітку, оскільки тривожність знижує можливості дитини, успіхи в її
діяльності, гальмує розвиток особистості.
ДІАГНОСТИЧНО-КОРЕКЦІЙНА
ГРА «СОНІК ПРИХОДИТЬ НА ДОПОМОГУ (С.П.Д.)»
Гра «С.П.Д.» використовується під
час індивідуальної консультативно-корекційної роботи або є основою тренінгу для
групової роботи з учнями 7-11-х класів.
Основою тренінгу є гра «С.П.Д.». Для проведення гри необхідний
індивідуальний набір основних елементів (див. малюнок), у який входять:
1. Ігрове поле. Стандартний аркуш паперу, зафарбований рівномірно від білого до
чорного.
2. Чоловічки. У наборі пропонуються 2
чоловічки однакової форми. Один — білий,
один — чорний. Це образи власного Я. Обираючи одного з них,
ми ототожнюємо його із собою.
3. Велике коло. Це власне проблемне коло. Воно може уособлювати одну велику проблему,
а може ділитися на сектори, кількість і величина яких залежать від кількості і
значущості тривожних ситуацій.
4. Сонік.
Казковий уявний герой, який допомагає визначити й вирішити найактуальнішу
тривожну ситуацію з проблемного поля.
5. Мале коло. Це виділена з великого кола одна проблема, яку передусім необхідно
вирішувати за допомогою різних прийомів.
6. Кольорові фломастери. Необхідні для виділення та кодування секторів на
великому колі, кодування механізму вирішення на малому колі.
ДІАГНОСТИЧНА ФУНКЦІЯ ГРИ «С.П.Д.»
І. Розміщення ігрового поля. Воно визначає місце тривожності на даний
момент, її важливість і актуальність:
1. Розміщення темного боку поля зліва від учасника
показує, що тривожність пов'язана з минулим і вже втрачає свою актуальність
(позиція №1).
2. Розміщення темного боку поля зверху свідчить, що дана
проблемна ситуація викликає високу напругу і чинить тиск на особистість та її
дії (позиція № 2).
3. Розміщення темної сторони поля справа від учасника свідчить
про зв'язок тривожності з майбутнім. Учасник очікує ускладнень та посилення
тривожності, динаміки негативного розвитку (позиція № 3).
4. Розміщення темної сторони поля внизу свідчить, що тривожність
не викликає надмірного напруження. Але зайва напруга існує і це заважає
конструктивному спілкуванню (позиція № 4).
II. Розміщення
великого кола проблем на ігровому полі.
• Розміщення на темному полі свідчить про атмосферу
високого напруження, підкреслює складність проблем. Одночасно підкреслює
активну позицію щодо вирішення проблеми.
• Розміщення великого кола проблем на світлому полі
свідчить про адаптованість учасника до ситуації, про відносно пасивну позицію
щодо зміни ситуації.
2. Просторове розміщення кола проблем пов'язується з
поняттями: минуле, майбутнє, тиск зверху, зайве напруження знизу. Розміщення
великого кола проблем на ігровому полі, залежно від позиції, показує співвідношення
стану тривоги, тривожності і тривожної ситуації.
ІІІ. Виділення
на великому колі секторів.
Виділення на великому колі
секторів відповідно до тривожних ситуацій, їхні розміри, позначення та колірні
кодування діагностують значимість проблем учасника, їхній рейтинг,
пріоритетність із погляду суб'єкта. Використання кольорів дає можливість
визначити ставлення до проблеми та її бачення. Про це свідчать колір та
інтенсивність зафарбовування. Найкраще користуватися Люшерівською
інтерпретацією кольорів. Для підтвердження достовірності рекомендується
провести кольоровий тест Люшера з учасниками гри або до початку гри, або після.
IV. Вибір
чоловічка.
Ототожнення учасника з одним із
чоловічків відображає сприйняття себе в проблемних, тривожних ситуаціях.
1. Якщо учасник обирає чорного чоловічка — це
свідчить про те, що він підсвідоме вважає, що ситуація панує над ним. У такому
випадку учасник активний, але надто панікує.
2. Якщо учасник обирає білого
чоловічка— це свідчить, що підсвідоме учасник уникає пошуку вирішення проблеми.
Він посідає пасивну позицію, при цьому прагне бачити себе в позитивному
світлі.
V. Розміщення
чоловічка на ігровому полі.
Важливе розміщення чоловічка на
ігровому полі відносно великого кола проблем, що свідчить про взаємозв'язок учасника
із соціальним середовищем.
Розглядаються наступні позиції:
1. Справа
від проблемного поля — засвідчує актуальність проблем, їх соціальну
значимість для учасника. Але процес вирішення проблем уже розпочався.
2. Зліва
від проблемного поля — свідчить про постійне відкладання вирішення у
майбутнє, про страх і невпевненість учасника.
3. Зверху над колом проблем — свідчить
про прагнення учасника витіснити проблеми.
4. Знизу
під колом проблем — показує, що учасник постійно зайнятий думками
про те, як вирішити проблеми.
5. На колі проблем зверху — відображає те, що учасник постійно крутиться в
колі, навколо бачить тільки проблеми і не бачить шляху вивільнення із
замкнутого циклу.
6. Під великим колом проблем — учасник прагне уникнути вирішення проблем,
прагне сховатися від них. При цьому учасник з часом адаптується до проблем і до
відчуття тривожності, пов'язаного з ними, одночасно відчуваючи власне
безсилля.
Якщо чорний чоловічок розміщений
на темній стороні правого поля — це свідчить про виділення чорного фону і
злиття з ним об'єкта. Така позиція підкреслює проблемність ситуації, але говорить
про активність суб'єкта щодо вирішення проблем.
Якщо білий чоловічок розміщений на
білій стороні поля — це злиття свідчить про пасивність ситуації,
про пасивну позицію учасника, про затримку розвитку проблемної ситуації.
VI. Сонік.
«Сонік» допомагає визначити
пріоритетний напрямок діяльності суб'єкта, учасника гри. Вибір, зроблений
«Соніком», підтверджує рейтингову значимість проблеми. Тут важливо порівняти:
чи збігається рейтинг сектора з вибором «Соніка». Збіг підтверджує усвідомлення
значимості проблеми;
VII. Мале коло.
Маніпуляції з малим колом
активізують учасника гри на рішучі дії, дають вихід накопиченим емоціям. Мале
коло дає змогу виділити, виокремити проблемну ситуацію з великого кола проблем
і цілеспрямовано з нею працювати.
ОРІЄНТОВНІ БЕСІДИ З
ПІДЛІТКАМИ
Бесіда «Настрій»
1. Що означає «добре почуватися»?
2. Як ти дізнаєшся, який у тебе настрій?
3. Коли в тебе переважає хороший настрій?
4. Від чого твій нас грій псується?
5. Як ти зараз почуваєшся? Чому?
Бесіда «Бажання»
1. Чого тобі найбільше хочеться?
2. Чи здійсненне це бажання? Чому?
3. Що ти відчуватимеш, якщо воно справді здійсниться?
Чому?
4. Від кого залежить здійснення цього бажання?
5. Чого ти найбільше не хочеш? Чому?
6. Що ти можеш зробити, щоб небажане не трапилося?
Бесіда «Любов»
1. Що означає «любити»?
2. Як упізнати людину, яка любить?
3. Кого ти любиш? Чому?
4. Хто любить тебе? Чому?
5. Як ти дізнаєшся про те, що тебе люблять?
6. Чи любиш ти себе? За що саме?
7. Чим ти собі не подобаєшся?
8. Кого ти не любиш? Чому?
9. Хто не любить тебе? Чому?
10. Чи можна прожити без любові?
11. Чим відрізняються почуття прихильності, симпатії,
товариськості, закоханості, любові?
Бесіда «Час життя людини»
1. Як ти гадаєш, до якого віку ти доживеш?
2. Що важливе сталося з тобою, коли ти був маленьким? З
Що цікаве відбулося з тобою сьогодні?
4. Які приємні (неприємні) події
можуть статися з тобою:
• Найближчим часом?
• Коли закінчуватимеш школу?
• Коли будеш дорослою людиною?
• Коли станеш старим?
Бесіда «Цінність життя»
1. Чи задоволений ти своїм життям? Чому?
2. Що в житті для тебе найдорожче?
3. Чи є в тебе особисті плани? Які саме?
4. Що в житті залежить від тебе?
5. Чого ти домігся власними силами?
6. Що необхідно для перемоги?
7. Чи хороша ти людина? Чому ти так вважаєш?
8. Чим ти особливий?
9. Чим ти схожий на інших?
10. Що ти зробив на совість?