Клиническая диагностика КРС , кардиомиодистрофия
МІНИСТЕРСТВО
АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКА
ЖЕРЖАВНА ЗООВЕТЕРИНАРНА АКАДЕМІЯ
ФАКУЛЬТЕТ
ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
КАФЕДРА
КЛІНІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ
КУРСОВА
РОБОТА
ТЕМА:
«Клінічна діагностика ВРХ»
Роботу виконав: студент 1ї групи
3 курсу факультету ветеринарної
медицини Лівощенко Т.М.
Роботу перевірив: доцент,
Боровков С.Б.
Харків
2009
1.
Попереднє знайомство із твариною
1.1 Registratio
Вид - ВРХ
Стать - Корова
Вік - 7 років
Порода - червоно-строката
Прізвисько - Капітошка
Інвентарний номер - №2879
Маса - 500 кг
Продуктивність - 11,5 літрів/день.
Власник - ННЦ
ХДЗВА
Дата надходження
тварини
25.04.09
1.2
Anamnesis vitae et morbid
Умови утримання.
утримання у типовому корівнику
розраховуючи на 100 голів одночасної поставки (посадки)
довжина
- 100м,
ширина - 11м,
висота - 3м,
на 1 голову доводиться
- 27м2
Стіни - цегла,
товщина 0,5м, стан
задовільний
Перекриття - горищне, залізобетонне, покрите шифером
Підлоги:
у
проходах - бетон, у стійлах - бетон, поганий стан.
Годівниці - індивідуальні, бетонні
Прив'язь - індивідуальна, ланцюгова, напівавтомат
Походження тварини - ННЦ
ХДЗВА.
Раціон годування.
Годування
здійснюється 2 рази в день згідно складеному раціону. У раціон тварини входить:
1. Концентровані
корми
2. Силос
3. Сіно
Водопій .
Встановлені
автонапувалки, здійснюється автоматично.
Використання тварини.
Тварина
використовується для отримання молока.
Благополуччя господарства відносно інфекційних
захворювань.
Відносно
інфекційних захворювань господарство благополучне
2. Власні дослідження
Status
praesens
Т – 38,1 П – 85 Д – 36
1.3
Загальні дослідження
Габітус
Габітус – це зовнішній вид хворого у момент
дослідження, який визначається сукупністю зовнішніх ознак, що характеризують
статуру, угодованість, положення тіла, темперамент і конституцію тварини.
Положення тіла в просторі - природне.
Конституція - щільна
Статура – середня
Темперамент – сильний урівноважений рухомий
Угодованість – задовільна
Дослідження волосяного покриву.
Волосяний покрив пригладжений, матовий,
нееластичний, ступінь утримання волосся – погано утримуються, січення і
посивіння волосся не спостерігається.
Дослідження шкіри.
Колір шкіри – блідо-рожевий
Запах – специфічний
Вологість – помірно волога
Температура – рівномірно розподілена
Еластичність – еластична
Цілісність – садни, рани, пролежні,
виразки, папули, везикули, пустули, підшкірні емфіземи, набряки, крововиливу не
спостерігається.
Слизисті оболонки
Досліджувалися: склера, кон'юнктива,
слизисті носу та роту
Колір – блідо-рожевий
Секреція – помірно волога
Припухання, накладення, висипи – відсутні
Температура – незмінна
Цілісність – не порушена
Крововиливи – відсутні
Болючість – відсутня
Лімфатичні вузли
Методи дослідження:
огляд, пальпація.
Були досліджені: підщелепні, передлопаткові,
лімфатичні вузли колінної складки і надвим̍янні лімфатичні вузли;
Підщелепні
(ln.mandibularis): форма – округла, величина – 5 см (збільшений), консистенція
– пружна, поверхня – гладка, рухливість – рухомий, температура – нормальна,
болючість – не змінена.
Передлопаткові (I.
Subscapulares): форма – довгаста, величина – 2 см, консистенція – пружна,
поверхня – горбиста, рухливість – малорухливий, температура – нормальна, болючість
– не змінена.
Колінної складки (lnn. iguinalis
superticialis): форма – довгаста, величина – 8 см, консистенція – м'яка,
поверхня – горбиста, рухливість – рухомий, температура – нормальна, болючість –
не змінена.
Термометрія
Показник температури в прямій кишці – 38,1
̊C (норма)
1.4 Дослідження
серцево-судинної системи
Наявність загальних ознак розладу
кровообігу: (набряки, синюшність слизистих оболонок, задишка) – спостерігається
тільки невелика задишка.
Серцевий поштовх - коливання грудної стінки
при ударі або дотику серця об неї в момент систоли.
Серцевий поштовх локалізований в 4 міжребір̍я
на 6см нижче за плече-лопатковий суглоб. Сила серцевого поштовху ослаблена,
але ритмічна.
Перкуторні межі серця
Перкуторні межі серця не зміщені:
а) верхня: по лінії плече-лопаткового
суглоба;
б) задня: 5-і міжребір̍я.
Серцеві тони
Частота – 85 ударів/хвилина
Ясність – глухість тонів
Характер звучання – ослаблення першого тону
Шуми серця - шум систоли
Артеріальний пульс
Частота - прискорений;
Ритм - ритмічний;
Напруга - м'який;
Наповнення - повний;
Характер – рівномірний;
Венозний пульс
Венний пульс визначають за характером
коливань яремної вени (v. jugularis), при цьому яремну вену затискають
приблизно по середині. При затиснутій вені периферична ділянка заповнена
кров'ю, а центральна спорожніває, коливання вени відсутні. Це негативний венний
пульс.
Яремні і молочні вени помірно наповнені;
цілісність не порушена;
еластичні;
ондуляція яремної вени не виявлена.
Ондуляція (лат. undulatus хвилеподібний) —
феномен розповсюдження ударної хвилі через рідину, що скупчилася в одній з
крупних порожнин організму.
1.5 Дослідження
дихальної системи
Дихальні рухи
Частота дихання - в нормі
Тип дихання – змішаний
Сила – помірна
Симетричність – симетричне
задишка – невелика задишка
Кашель – відсутній
Наявність витікання з носа – двосторонні, в
невеликій кількості, постійні, безбарвні, прозорі, водянистої консистенції,
без домішок.
Повітря, що видихається, - струмінь з обох
ніздрів, теплий, нормальної сили, без сторонніх шумів, запах специфічний.
Носові отвори – розмір в нормі, симетричні
Слизиста оболонка носа – без пошкоджень,
колір в нормі
Додаткові порожнини: кольоровість в нормі,
пошкоджень немає.
Гортань і трахея - не деформовані,
збільшені, безболісна, дихальних шумів немає.
Грудна клітка
Форма – помірно-округла
Чутливість – безболісна
Температура (місцева) – підвищення або зниження
не спостерігається.
Відчутні шуми – не виявлені
Перкусія меж легенів
Перкуторні межі легенів не зміщені: по
лінії маклока зліва – 11-е, справа - 10-е міжребір̍я; по лінії плече-лопаткового
зчленовування з обох боків – 8-е міжребір̍я. Перкусійний звук ясний легеневий.
Дихальні шуми: дихання гучне, помірної
сили.
2.4. Дослідження травної
системи
1 – привушна слинна залоза; 2 – протока
привушної слинної залози; 3 – глотка; 4 – ротова порожнина; 5 – підщелепна
слинна залоза; 6 – гортань; 7 – трахея; 8 – стравохід; 9 – печінка; 10 –
печінкова протока; 11 – жовчна протока міхура; 12 – жовчний міхур; 13 –
загальна жовчна протока; 14 – сітка; 15 – підшлункова залоза; 16 – протока
підшлункової залози; 17 – сичуг; 12 – дванадцятипала кишка; 19 – худа кишка; 20
– ободова кишка; 21 – клубова кишка; 22 – сліпа кишка; 23 – пряма кишка; 24 –
рубець; 25 – книжка; 26 – стравохідний жолоб
Дослідження ротової порожнини
Дослідження проводиться шляхом огляду і
пальпації. У досліджуваної корови рот щільно закритий, губи щільно прилягають
один до одного. Припухлості, сипу, порушень цілісності губ не виявлено. Для
огляду ротової порожнини, рот тварини необхідно відкрити і зафіксувати. Для
відкривання рота ВРХ, долоню руки вводять через беззубий край в ротову
порожнину, захоплюють язика, та витягують його. У досліджуваної корови слизова
оболонка рота має блідо-рожевий колір, волога. Язик рухливий, порушень
цілісності немає. Зуби у тварини стираються правильно. Запах з ротової
порожнини специфічний.
Апетит – добрий, збочень визначене не було
Спрага – помірна
Прийом корму і води - вільний; жування
активне, безболісне, без патологічних звуків. Ковтання не порушене.
Передшлунки
Рубець:
Наповнення - помірно наповнений
Чутливість – хворобливість не
спостерігається
Частота скорочень – 4р/2хв
Сітка :
Чутливість – при пальпації і перкусії болючості
не спостерігається.
Проба на Травматичний ретикулит - негативна
Книжка:
Болючість – при пальпації болючість
відсутня
Перкусійний звук - притуплений
Перистальтичні шуми – періодичні
Сичуг:
Пальпація - болючості не виявлено
Перкусія - звук притуплений
Аускультація – шуми періодичні, помірні
1 – пілорична частина шлунку; 2 – дванадцятипала
кишка; 3 – худа кишка; 4 – клубова кишка; 5 – сліпа кишка; 6-10 – ободова
кишка; 11 – пряма кишка
Топографія тонкого кишечника.
тонкий відділ кишечника (intestinum tenue) –
перкусія зазвичай починається з голодної ямки ступаючи поступово вниз, поле
перкусії дванадцятипала кишки розташоване безпосередньо під поперечними
відростками поперекових хребців, за печінковою і нирковою тупістю, впродовж 5-6
см
поле перкусії сліпої кишки знаходиться
попереду і нижче за зовнішній клубовий кут. Поле перкусії лабіринту ободової
кишки лежить під дванадцятипалою кишкою, позаду печінкової тупості, нижче за
нього позаду книжки і сичуга, а також печінкового притуплення розташовано поле
перкусії худої кишки.
Топографія товстого кишечника
Перкусію проводять по правій черевній
стінці. У верхній її частині, де прилягають товсті кишки, перкусія в правій
голодній ямці і правому під зітханні, де розташована верхня частина сліпої
кишки, в області розташування колін сліпою і великою ободовою кишок.
тонкий відділ:
болючості не виявлено, перистальтика
помірна, рідкісна, періодична; перкуторний звук гучний тимпанічний.
товстий відділ:
болючості не відмічено; перистальтика
помірна, рідкісна, періодична, перкуторний звук гучний тимпанічний.
Акт дефекації
Поза - природна
Частота - нормальна
Кількість калу - помірна
Колір - буро-зелений
Консистенція - кашкоподібна
Запах – специфічний
2.5 Дослідження
сечостатевої системи
Сечовипускання
Поза - природна
Частота - нормальна
Болючість – відсутня
Кількість сечі – помірна
Фізичні властивості:
Колір – солом'яний
Запах – специфічний
Густина – нормальна
Нирки:
Дослідження проводять методами огляду,
пальпації і перкусії. При огляді звертають увагу на наявність ниркових
набряків, локалізуються в області повік, підгрудка та області живота. У
досліджуваної корови ниркових набряків немає. Для пальпації доступна тільки
права нирка, розташована під поперечними відростками перших трьох поперекових
хребців. Ліва нирка розташована під поперечними відростки 3-5 поперекових
хребців, її дослідження можливо проводити тільки ректально. При пальпації
правої нирки встановлено, що вона не збільшена, болісності немає.
Сечовий міхур:
При пальпації болючості не виявлено.
2.6 Дослідження нервової системи
Поведінка тварини – нормальна
Череп і хребетний стовп – перкуторний звук
тупий, деформації не виявлено, контурні лінії симетричні, кости міцні,
викривлення хребта не виявлене, чутливість нормальна.
Органи чуття – Зір
– в нормі, смак – відчуває, нюх – в нормі
Шкірна чутливість – тактильна
М'язовий тонус – помірний
Рефлекси – добре виражені
Координація рухів – скоординовані
Наявність судом, паралічів – відсутні
Тип вегетативної нервової діяльності – нормотонік
2.7 Лабораторні
дослідження
Э1 = 6
Нв1 = 10.5
Э2 = 5,7
Нв2 = 6
Нв1 і Э1 – середня кількість гемоглобіну і
еритроцитів в нормі
Нв2 і Э2 – кількість гемоглобіну і
еритроцитів в досліджуваній крові
СП – світловий показник
Кількість еритроцитів в нормі – 4,5 – 7,5
Рівень гемоглобіну в крові в г/%, в нормі
9-12 г/%
Світловий показник
Індивідуальне завдання
Аускультація
області серця у ВРХ
Аускультаціей
серця визначають властивості серцевих тонів та їх можливі зміни при патології,
а також патологічні шуми, що виникають в області серця. Розрізняють
безпосередню і посередню аускультацію серця. Безпосередню і посередню
аускультацію краще проводити в положенні стоячи тварини, у тварини кілька
відставити ліву грудну кінцівку вперед і зігнувши її в колінному суглобі. Кращі
результати одержують при безпосередній аускультаціі серця в області 4-6-го
межреберий правим вухом. а у неспокійним тварин - лівим, прикладаючи його до
грудної стінки по каудальному краю латерально головки трьохголового м'яза плеча
та ліктьового м'яза, а праворуч в 4-5-м межреберьях на цьому ж рівні. Діагностику
порушень серцевої функції проводять з використанням стетоскопів, фонендоскопів
і стетофонендоскопов. Аускультація вимагає практичних навичок та зосередження
уваги; проводити її потрібно у тиші.
При
аускультації серця, звертають увагу на чистоту, ритм, силу, тембр тонів,
наявність або відсутність шумів.
Дослідження
артеріального пульсу
Артеріальний
пульс досліджується методом пальпації. У великої рогатої худоби вимірювання
пульсу виробляють на лицьовій артерії (a.facialis), артерії сафена (a.saphena)
і серединної хвостової артерії (a. coccygea), в місцях уплощенія тіл хребців. У
досліджуваної корови пульс склав 85 ударів за хвилину. Пульс характеризується,
як ритмічний, помірний, еластичний.
3. ВИСНОВОК
На підставі проведених клінічних і
лабораторних досліджень з урахуванням анамнестичних даних корові «Капітошка»
№2879, ставиться діагноз – міокардіодістрофія.
Міокардіодістрофія - незапальне ураження
серцевого м'яза у вигляді порушень у її метаболізмі під впливом зовнішньо серцевих
факторів.
Діагноз був поставлений на підставі:
1. Невелика задишка
2. Приглушення 1го тону серця
3. Підвищення пульсового тиску систоли
Лабораторні дані - відсутні ознаки
запального процесу. (на постанову діагнозу не впливають)
Прогноз при адекватній терапії –
сприятливий.
Список використаної
літератури
1. Вісцелярні системи домашніх тварин И.В.
Яценко, В.П. Горбатенко, В.И. Симоненко, Г.Н. Фоменко, Е.Е. Бондаренко – Харків
2006
2. Анатомія домашніх тварин И.В.
Хрустальова, Н.В. Міхайлов, Я.И. Шнейберг і др.; Під ред. И.В. Хрустальовой. –
2-е видавництво – М.: Колос, 1997
3. . Ветеринарна клінічна біохімія В.І.
Льовченко, В.В. Влізло, І.П. Кондрахін 2002г.
4. Клінічна діагностика з рентгенологією
Е. З. Воронін, Р. В. Сноз, М. Ф. Васильев і др.;
5. Клінічна діагностика внутрішніх хвороб
тварин / В.І. Льовченко, В.В. Влізло, І.П. Кондрахін та ін.; За ред. В.І.
Льовченка. - Біла Церква, 2004г.