Тема: Онтологічне буття комунікативного мовчання (по мотивам англомовного художнього дискурсу)

–озмежуванн¤ методолог≥чних (гносеолог≥чних) ≥ онтолог ≥чних знань маЇ умовний характер, оск≥льки не може бути онтолог ≥њ, тобто п≥знанн¤ безпосередньо реально ≥снуючих ¤вищ ≥ процес≥в, поза гносеолог≥њ, р≥вно ¤к ≥ навпаки. ќдночасно кожен з цих р...

ќдн≥Їю ≥з суттЇвих категор≥й, за допомогою ¤коњ намагалис¤ виразити онтолог ≥чне розум≥нн¤ св≥ту, була категор≥¤ субстанц≥њ (в≥д лат. substantia - сутн≥сть, щось таке, що лежить в основ≥). —убстанц≥ю розум≥ли ¤к загальну чи то матер≥альну, чи то...

Ќайважлив≥шою частиною ф≥лософськоњ системи ѕлатона Ї вченн¤ про три основн≥ онтолог ≥чн≥ субстанц≥њ (тр≥ади): ЂЇдинеї, Ђрозумї ≥ Ђдушаї. ќсновою вс¤кого бутт¤ Ї ЂЇдинеї, що само по соб≥ позбавлене будь-¤ких ознак, не маЇ частин, тобто н≥ початку...

” ц≥лому, феномен ментальност≥ виступаЇ онтолог ≥чним феноменом, що безпосередньо стикаЇтьс¤ з традиц≥йними та новими проблемами ф≥лософськоњ онтолог ≥њ. ћентальн≥сть ¤к сукупн≥сть думок, в≥рувань, традиц≥й й таке ≥нше, ¤к про¤в глибинного р≥вн...

...належать до ф≥лософ≥њ техн≥ки. ќсобливе в≥дчутт¤ техносв≥ту, його онтолог ≥ю. найб≥льш наочно показав у своњх прац¤х ћ. √айдеггер. јнал≥з його праць даЇ можлив≥сть визначити вих≥дн≥ теоретичн≥ положенн¤, що служать базисом запропонованоњ статт≥.

ќск≥льки проблему бутт¤ ћ. √айдеггер розгл¤даЇ через проблему людини, то його онтолог ≥¤ оформл¤Їтьс¤ через антрополог≥ю. Ћюдина, на думку ф≥лософа, Ї сущим, ≥снуючим способом екзистенц≥њ: "—уще, анал≥з ¤кого постаЇ ¤к завданн¤, це завжди ми сам≥.

–еал≥сти вважали, н≥би загальн≥ пон¤тт¤ (ун≥версали) ≥снують онтолог ≥чно, тобто реально, утворюючи самост≥йний св≥т духовних, безт≥лесних сутностей, первинних щодо одиничних речей.