Тема: Розуміння міжетнічного конфлікту

Щоправда, ототожнюючи волю і розум , Б. Спіноза залишав деяку різницю між ними в дусі Ляйбніцевих чітких і нечітких рецепцій. Таким чином, розум поширюється і на підсвідомі, нечіткі, чуттєві ідеї. Тому потенційно воля, як і розум , обмежена.

"У серця є свої підстави, яких розум не знає", — писав Паскаль. Серце відає всім в людині, що виходить за межі його розуму , логіки, свідомості. У гносеологічному плані "серце" позбавляє розум від "поганої нескінченності" визначень і доказів.

За Д. Юмом, перші релігійні уявлення були викликані не споглядання природи, "але турботами про життєві справи, а також тими повсякчасним надіями й побоюваннями, які спонукають розум людини до дії".

Прихильники її вимагали піддати догмати віри оцінці розуму як вищому критерію істини чи омани. Хоча віра і розум не суперечать один одному, проте, у випадку конфлікту між ними вирішальний голос повинен належати раціональному мисленню.

У сфері свободи діє не теоретичний, а практичний розум , що керує вчинками людей. Рушійною силою цього розуму є не мислення, а воля людини. Закони практичного розуму , по Канту, це моральні закони, певні вимоги до людини.

Вужче раціоналізм трактується як цілісна гносеологічна концепція, яка вважає розум як найголовнішу форму і джерело пізнання. Період формування такої філософії – Новий час, а саме епоха Просвітництва, коли працювали Р.Декарт, Б.Спіноза, Лейбніц та...

...характер духовного початку, він ніде не говорить про його безтілесне окреме від природи існування. Тим самим він пантеїстично розчиняв дух в природі. Бруно визнавав ті ж рівні пізнання, про які учив Кузанський: відчуття, розум , розум (інтелект).