Копія договору про надання правової допомоги.
Практичне завдання 2
Криниця і Омельченко володіли по 1/2 частин житлового будинку. Криниця над своєю частиною будинку звів ще два поверхи, а також прибудував веранду. Омельченко звернувся до суду з позовом про знесення прибудови, оскільки вона затіняє його частину будинку і садову ділянку. Розгляд справи було призначено на 22 грудня 2005 року, але в зв'язку з тим, що сторони не з'явились у судове засідання без поважних причин розгляд справи було призначено на 26 січня 2006 року.
У призначений день і час сторони повторно не з'явились у судове засідання без поважних причин.
Яке процесуальне рішення повинен прийняти суд? Складіть проект відповідного процесуального документу. Інші необхідні дані для вирішення завдання виберіть на свій розсуд.
Рішення:
Справа № 1519/2-162/11
УХВАЛА
іменем України
"20" грудня 2014 р. Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Червоного М. М.,
при секретарі судового засідання - Товстолужський О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Валки цивільну справу за позовом Омельченка О.В. до Криниці С.В. про зобов'язання особи знесення незаконної прибудови до домоволодіння,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Валківського районного суду знаходиться цивільна справа за позовом Омельченка О.В. до Криниці С.В. про зобов'язання особи знесення незаконної прибудови до домоволодіння.
грудня 2014 року позивач за первинним позовом та відповідач у судове засідання не з'явились повторно, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, докази поважності неявки до суду не надали, що суд розцінює як неявку в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України <#"center">Практичне завдання 3
Халін звернувся до суду з заявою, в якій просив визнати безвісно відсутнім свого сусіда по квартирі Зенельвана. В заяві також було вказано, що вже більш як півтора року назад Зенельван закрив свою кімнату і виїхав в Російську Федерацію на заробітки. З тих пір про нього нема ніяких відомостей.
До заяви були надані десять копій запитів Халіна в адресні столи тих міст, куди за припущенням міг виїхати Зенельван та лист матері останнього, яка пише, що про долю сина їй нічого невідомо.
Визнання Зенельвана безвісно відсутнім необхідно Халіну для звернення у виконком з проханням про передачу його сім'ї кімнати, що звільнилась.
Складіть проект рішення суду по цій справі. Інші необхідні дані для вирішення завдання виберіть на свій розсуд.
Справа № 639/5420/13-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
серпня 2012 року Валківський районний суд Харківської області
у складі: головуючого - судді Чкрвоного М. М.
за участю народних засідателів - Мусаєва Т.С., Гасанова І. Д.,
при секретарі - Середі С. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Зенельван О.О., зацікавлена особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Валківського районного управління юстиції, про визнання особи безвісти відсутньою, -
ВСТАНОВИВ:
Зенельван О.О. звернувся до суду з заявою про оголошення безвісно відсутнім його брата Зенельван В.А. Свої вимоги заявника обґрунтовує тим, що більш як півтора року назад в лютому 2013 року останній закрив свою кімнату і виїхав в Російську Федерацію на заробітки поїхав до Росії та ніяких відомостей з цього часу про нього не надходило.
Місце знаходження Зенельван В.А. встановити не вдалося, навіть після звернення до органів міліції.
Визнання Зенельван В.А. безвісно відсутнім необхідно тому, що заявнику необхідно для звернення у виконком м. Валки з проханням про передачу його сімї кімнати, що звільнилась.
У судове засідання учасники процесу не з'явилися, Зенельван О.О. просив розглядати справу за його відсутності.
Представник зацікавленої особи у судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином.
Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Так, у судовому засіданні встановлено, що дійсно, з з лютого 2013 року Зенельван В.А. закрив свою кімнату і виїхав в Російську Федерацію на заробітки поїхав до Росії та ніяких відомостей з цього часу про нього не надходило.
Згідно ст.43 ЦК України <#"justify">До Апеляційного суду Харківської області
судова палата у цивільних справах
адреса __________________________
Суд першої інстанції:
Московський районний суд м. Харкова
Позивач: ___________________________
(ПІБ, місце проживання)
Відповідач: ТОВ "Страхова компанія "Аско"
_______________________________________
(місце, знаходження, код ЄДРПОУ)
Справа № _________________________
процесуальний документ заява позовна
Апеляційна скарга
на рішення Московського районного суду м.
Харкова від __. ___. 2015 р.___ ___ 2015 р.
Московським районним судом м. Харкова від ___. ___. 2015 р. було прийнято рішення по справі за позовом ТОВ "Страхова компанія "Аско" (далі - ТОВ "СК "Аско") до Бурлакова Олександра Петровича про стягнення 10 000 грн., - відшкодування шкоди завданої в результаті залиття квартири, в порядку регресу.
Судом першої інстанції були встановлені (і це підтверджується мотивувальною частиною його рішення) наступні фактичні обставини справи, зокрема: з моєї вини у квартиру Яковлева І.О. проникла гаряча вода, яка зіпсувала два килими, при цьому причиною цього стало залишений мною відкритий водопровідний кран у ванній кімнаті, що призвело до проникнення гарячої води у квартиру Яковлева О.І. При цьому, вирішено стягнути з мене страхове відшкодування шкоди, яке виплачене ТОВ "СК "Аско" Яковлеву О.І. в розмірі 10 000 грн. у порядку регресу.
З рішенням Московського районного суду м. Харкова я не згодний повністю, і вважаю, що воно підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, а також невірним застосуванням норм права і допущених порушень процесуального права, відсутністю законного обгрунтування рішення.
Невідповідність висновків суду обставинам справи:
Суд першої інстанції дав неналежну оцінку змісту та правильності складання страхового акта, в тому як Яковлев в момент його оформлення знаходився на стаціонарному лікуванні у лікарні. Члени його сімї - жінка і брат, які проживають разом, до складання акту не залучались. Акт було складено через пять днів після заяви страхувальника заступником директора страхової компанії у присутності страхового агента і потерпілого. Крім цього, в акті відсутні відомості про те, що акт складено у присутності членів сімї чи з його участю.
Більш того, під час цього випадку я знаходився у своїй квартирі і заявив в житлово-експлуатаційний відділ про несподіване пошкодження батареї центрального опалення. Заява про ремонт батареї центрального опалення підтверджена випискою з книги записів звернення мешканців дому у диспетчерську службу по ремонту домового обладнання.
Відповідно до норм чинного законодавства України порядок і умови здійснення страхових виплат та страхового відшкодування регламентуються ст.990 Цивільного кодексу України, ст.25 Закону України "Про страхування" (надалі - Закону): здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Страховик у разі настання страхового випадку зобов'язаний:
протягом зазначеного в Правилах страховика часу направити на місце страхової події свого представника, і за участю страхувальника, його правонаступника чи третіх осіб скласти акт про страхову подію; протягом двох робочих днів з моменту повідомлення про настання страхового випадку вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику. Встановлено обов'язки страховика:
-прийняти та зареєструвати заяву страхувальника про знищення або пошкодження будівель;
запросити особу, відповідальну за заподіяну шкоду (якщо така є), для складання страхового акта;
скласти страховий акт;
при потребі про інформацію, пов'язану зі страховим випадком, зробити запит до компетентних органів або самостійно з'ясувати причини та обставини страхового випадку;
обчислити суму збитку та страхового відшкодування;
виплатити страхувальникові страхове відшкодування;
Розмір заподіяного страхувальникові збитку та страхового відшкодування визначається на підставі страхового акта.
На кожний страховий випадок, внаслідок якого було знищено або пошкоджено будівлі, майно страховик складає акт певної форми, в якому беруть участь страхувальник або повнолітній член його родини, двоє свідків та винна особа (якщо така є).
У страховому акті, що складається на місці страхової події, у результаті ретельного огляду пошкодженої (знищеної) будівлі подається характеристика випадку, який стався; зазначаються розміри будівлі та будівельні матеріали її конструктивних елементів; наводяться відомості про розмір знищених або пошкоджених будівель; перелічуються роботи з рятування будівель; констатується наявність залишків знищеної або пошкодженої будівлі, придатних для подальшого використання.
Зазначені дані є базою для розрахунку суми збитку. Визначити суму збитку та страхового відшкодування - найскладніша та найвідповідальніша робота страховика, що передбачає такі послідовні етапи:
установлення факту загибелі або пошкодження будівель, майна;
-визначення причини завданого збитку та вирішення питання про наявність страхового або нестрахового випадку;
визначення ступеня знищення або пошкодження будівель, майна.
Отже, судом першої інстанції не встановлені достовірно всі факти і невірно застосовані норми права, зокрема ст.990 Цивільного кодексу України, ст.25 Закону України "Про страхування" що призвело до неправильного вирішення справи.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.990 ЦК України, ст. ст.292, 307, 309 ЦПК України,
ПРОШУ:
1. Прийняти апеляційну скаргу до розгляду.
. Скасувати рішення Московського районного суду м. Харкова від __. ___. 2015 р.
Додатки: