Безпека праці у виробничих приміщеннях
Задача 1
У деякий
момент часу концентрація акролеїну у повітрі приміщення складального цеху
об’ємом 485 м3, дорівнює 0,022 мг/м3. У цей
момент у цеху починає діяти джерело виділення акролеїну постійної
продуктивності 10,5 мг/год.
Визначити, чи
можна обмежитися неорганізованим повітрообміном, чи необхідно увімкнути
вентиляцію, якщо до кінця зміни залишилось менше 7,5 годин?
Розв’язання
задачі
Для відповіді
на запитання задачі необхідно порівняти фактичну концентрацію акролеїну в
робочому приміщенні, яка утвориться до кінця зміни, з гранично допустимою
концентрацією (ГДК) акролеїну відповідно до ГОСТу 12.1.005-88.
Якщо фактична
концентрація до кінця зміни буде менше або дорівнюватиме ГДК, то в приміщенні
можна буде обмежитися неорганізованим повітрообміном.
Фактичну
концентрацію, мг/м3, можна знайти за формулою
,
де М –
продуктивність джерела шкідливої речовини, мг/год;
N – час, що
залишився до кінця зміни, годин;
V – об’єм
робочого приміщення, м3;
g0
– початкова концентрація шкідливої речовин в повітрі робочого приміщення, мг/м3.
Таким чином:
gф=+0,022=0,184 мг/м3
Відповідно до
ГОСТу 12.1.005-88 ГДК акролеїну становить 0.2мг/м3, що перевищує gф.
Тому в даному приміщенні до кінця зміни можно не вмикати вентиляцію, а
обмежитися неорганізованим повітрообміном.
Задача 2
На механічній
дільниці машинобудівного заводу встановлено 12 однакових джерел шуму з рівнем
90 дБА кожний.
Визначити
сумарний рівень шуму в цьому приміщенні.
Як зміниться
сумарний рівень шуму, якщо на дільниці демонтують 4 джерела шуму і додатково
встановлять 2 джерела шуму з рівнем 95 дБА ?
Розв’язання
задачі 2
Сумарний
рівень шуму однакових джерел, дБА, може бути розрахований за формулою
,
де Р – рівень
шуму від одного джерела, дБА;
N – кількість
однакових джерел шуму, шт.
Сумарний
рівень шуму в цьому приміщенні складе
P= 90+10lg12 =
90+10*1.08=100.8 дБА.
Сумарний
рівень шуму під час роботи джерел з різним рівнем шуму кожного (або групи
однакових джерел), дБА, може бути розрахований за формулою
,
де Р – рівень
шуму початкових джерел шуму, дБА;
М – кількість
демонтованих джерел шуму, шт.;
D – рівень
шуму від додаткових джерел, дБА;
L – додатково
встановлені джерела шуму, шт.
Cумарний
рівень шуму на дільниці, якщо там демонтують 4 початкових джерела шуму і
додатково встановлять 2 джерела шуму з рівнем 95 дБА буде складати
LΣ=10*lg((12-2)*100.1*90+2*100.1*95)=
102,1 дБА.
Задача
3
Розрахувати
освітленість робочого місця економіста, яка створюється місцевим світильником.
Відстань від лампи до розрахункової точки – 0,3, м, сила світла в напрямку
розрахункової точки – 490 кандел, кут падіння світлового променя – 600.
Коефіцієнт запасу Кз=1,3.
Розв’язання
задачі 3
Освітленість
робочого місця від місцевих світильників, лк, може бути розрахована за формулою
,
де Ia – сила світла в напрямку
розрахункової точки, Кд;
α – кут
між нормаллю до робочої поверхні і напрямком світлового променя, град.;
l – відстань
від джерела світла до розрахункової точки, м;
КЗ
– коефіцієнт запасу.
Освітленість
робочого місця економіста складе:
2094 лк.
Задача
4
Аналіз
запилення повітряного середовища на шліфувальній дільниці при вимкненій
механічній вентиляції дав такі результати: при проходженні через фільтр 0,5 м3/год
запиленого повітря на фільтрі за 12 хвилин аспірації нагромадилося 1 міліграм
пилу чавуну. Зробити висновки про можливість роботи в цьому приміщенні без
використання механічної вентиляції.
Розв’язання
задачі 4
Для оцінки
можливості роботи на дільниці необхідно порівняти фактичну концентрацію пилу
чавуну в повітрі робочого приміщення з гранично допустимою концентрацією
відповідно до ГОСТу 12.1.005-88.
Фактичну
концентрацію пилу, мг/м3, можна визначити за формулою
,
де n –
кількість пилу, що накопичилась на фільтрі при проходженні крізь нього
запиленого повітря, мг;
К – час
проходження крізь фільтр запиленого повітря, хв.;
Q – швидкість
проходження крізь фільтр запиленого повітря, м3/год.
Фактична
концентрація пилу чавуну на дільниці складе
.
Така фактична
концентрація пилу чавуну більша за ГДК за ГОСТом 12.1.005-88, що складає 6 мг/м3.
Тому на дільниці не можно далі працювати без ввімкнення механічної вентиляції.
Задача
5
У виробничому
приміщенні з рівнем звукового тиску від зовнішніх джерел L1 =72дБА планується
зробити звукопоглинальне облицювання стелі та стін. Площа стін – 300м2,
площа стелі – 250м2, площа підлоги – 250м2. Середній
коефіцієнт звукопоглинання в приміщенні до облицювання дорівнює 0,1, коефіцієнт
звукопоглинання використаного облицювання – 0,9.
Визначити
зниження шуму після використання облицювання та можливість улаштування в
приміщенні конструкторського бюро.
Розв’язання
задачі 5
Зниження
рівня шуму в приміщенні як наслідок використання облицювання з більш високим
коефіцієнтом звукопоглинання, дБ, можна визначити за формулою
,
де В1
та В2 – сталі приміщення відповідно до та після облицювання.
У загальному
випадку:
,
де А –
еквівалентна площа звукопоглинання, А=Sпов*αсер;
αсер
– середній коефіцієнт звукопоглинання внутрішніх поверхонь приміщення площею Sпов;
Sпов =
Sпідл + Sст + Sстелі,
де Sпідл
– площа підлоги, м2;
Sст
– площа стін, м2;
Sстелі
– площа стелі, м2.
За таких означень стала приміщення до
облицювання становить
.
.
При
визначенні сталої приміщення після облицювання треба звернути увагу на зміну
середнього коефіцієнта звукопоглинання. До облицювання він складав для всіх
внутрішніх поверхонь за умовами задачі αсер1 = 0,1. Після
облицювання підлога залишилася з попереднім коефіцієнтом звукопоглинання
(αсер = 0,1), а у стелі та стін він буде дорівнювати α2
= 0,9. Середній коефіцієнт звукопоглинання після облицювання можна визначити як
середньозважену величину від площі внутрішніх поверхонь, що мають різні
коефіцієнти звукопоглинання:
.
,
,
дБА.
Рівень шуму в
приміщенні після облицювання, дБА, визначається за формулою
,
дБА.
Порівнюючи
рівень шуму в приміщенні після облицювання з допустимим за ГОСТ 12.1.003-83*,
який становить для конструкторського бюро 50дБА можна зробити висновок, що
навіть після зазначеного облицювання в даному приміщенні влаштовувати
конструкторське бюро недоцільно.
Задача 6
На
підприємстві середньоспискова кількість працівників у звітному році склала 600
чоловік. За цей самий період сталося 25 випадків виробничого травматизму, у
тому числі 5 випадків, які не були пов’язані з виробництвом. Загальна втрата
робочого часу через непрацездатність у зв’язку з нещасними випадками,
пов`язаними з виробництвом, становила 125 робочих днів, зокрема, 2 потерпілих,
які отримали на виробництві травми 25 та 27 грудня, продовжували перебувати на
лікарняному і в січні наступного за звітним року. Визначити коефіцієнт частоти
і коефіцієнт важкості виробничого травматизму.
Розв’язання
задачі 6
Коефіцієнт
частоти виробничого травматизму показує кількість травмованих на виробництві,
що припадає на 1000 працюючих на підприємстві. Він визначається за формулою
,
де n – число
травмованих на підприємстві за звітний період (як правило, за 1 рік) через
нещасні випадки, що пов’язані з виробництвом і призвели до втрати
працездатності на 1 добу і більше;
М –
середньоспискова кількість працюючих на підприємстві за той самий звітний
період.
Коефіцієнт
важкості травматизму показує середню втрату працездатності в днях, що
припадають на одного потерпілого за звітний період:
,
де D –
сумарне число днів непрацездатності всіх потерпілих, які втратили
працездатність на 1 добу і більше у зв’язку з випадками, що закінчилися у
звітному періоді.
При
розв’язанні задачі необхідно звернути увагу на випадки, які не пов’язані з виробництвом.
Крім того, випадки, які не закінчилися у звітному періоді, не враховуються при
розрахунку коефіцієнта важкості травматизму у цьому році, а враховуються в
наступному.
,
.
Задача
7
Визначити
необхідну кількість світильників загального призначення для створення в
приміщенні розміром 24´48 м нормованого освітлення 200 лк. Світловий
потік газорозрядної лампи дорівнює 2300 лм, коефіцієнт запасу – 1,7, коефіцієнт
нерівномірності освітлення - 1,15, коефіцієнт використання світлового потоку –
0,65. Система освітлення комбінована.
Розв’язання
задачі 7
Основна
розрахункова формула за методом використання світлового потоку, лм, має вигляд
,
де F –
необхідний світловий потік однієї лампи для створення в приміщенні нормованого
освітлення, лм;
Е – нормована
освітленість, лк;
S – площа
приміщення, м2;
z –
коефіцієнт нерівномірності освітлення;
К –
коефіцієнт запасу;
η –
коефіцієнт використання світлового потоку;
N – кількість
світильників, шт.;
n – кількість
ламп у світильнику, як правило, n = 2.
Звідки
.
При
розв’язанні задачі необхідно пам’ятати, що при комбінованій системі освітлення
освітленість приміщення є сумою освітленості від загального освітлення і
місцевого. Світильники загального призначення повинні створювати 10% норми від
комбінованого освітлення, але не менше 150 лк при використанні люмінесцентних
ламп та не менше 50 лк при використанні ламп розжарювання. Тому:
шт.
Задача
8
Визначити
кратність повітрообміну при вентиляції навчальної лабораторії розміром 10´6м та висотою 3,0м, якщо
в ній перебуває 25 студентів, кожен з яких видихає 30г/год вуглекислого газу. Гранично
допустима концентрація СО2 дорівнює 1,5 г/м3.
Концентрація СО2 в повітрі (зовні) складає 0,75 г/м3.
Розв’язання
задачі 8
Кратність
повітрообміну в приміщенні 1/год, показує кількість змін повітря в приміщенні
за одну годину. Вона визначається за формулою
,
де L –
необхідний повітрообмін в приміщенні, м3/год;
V – об’єм
приміщення, м3.
Необхідний
повітрообмін, м3/год, можна визначити за формулою
,
де G –
кількість вуглекислого газу, що виділяється в приміщенні за 1 годину, г/год;
q1
– концентрація вуглекислого газу в повітрі, яке видаляється з приміщення. Вона
не може перевищувати ГДК, г/м3;
q2
– концентрація вуглекислого газу в повітрі, що подається в приміщення, г/м3.
м3/год.
1/год.
Задача
9
Визначити, на
яку величину потрібно знизити рівень звукового тиску під час роботи повітряного
компресора з рівнем звукової потужності 100 дБА, який встановлений на
будівельному майданчику на відстані 100м від житлового будинку. Фактор
спрямованості звучання компресора – 2.0, допустимий рівень звукового тиску в
житлових приміщеннях складає L д =40 дБА.
Розв’язання
задачі 9
Для умов
відкритого простору очікуваний рівень звукового тиску на деякій відстані від
джерела шуму, дБА, можна визначити за формулою акустичного розрахунку
,
де N – рівень
звукової потужності джерела, дБ;
Ф – фактор
спрямованості звуку джерела;
S – площа
поверхні, на яку поширюється звук. Вона визначається як площа умовної півсфери
з центром у джерелі шуму та радіусом r, який дорівнює відстані від джерела до
розрахункової точки, тобто S=2πr2;
– втрати звукової
потужності на шляху поширення звуку від джерела до розрахункової точки. За
відсутності перешкод для шуму на невеликих (до 50 м) відстанях =0. При відстанях більше ніж 50 м при
поширенні звукових хвиль в повітрі спостерігається їх затухання через густину
повітря та молекулярне затухання орієнтовно за такою залежністю: при збільшенні
відстані від джерела шуму до розрахункової точки в два рази рівень шуму
зменшиться на 6 дБ. Тобто, якщо припустити, що при відстані 50 м = 0, то при відстані 100 м = 6 дБ, при відстані 200 м =12 дБ і т.д.
L =100 + 10lg
2 –10 lg 2*3.14*1002 - 6 = 49 дБА
Якщо
порівняти очікуваний рівень звукового тиску з допустимим, можна визначити, що у
районі житлового будинку необхідно знизити шум на
ΔL= L –
Lд =49 – 40 = 9 дБА.
Задача 10
Визначити
фактичне значення коефіцієнта природного освітлення при боковому двобічному
освітленні в реконструйованому приміщенні (розмір приміщення за планом 10´6), в якому площа
віконних прорізів складає 25% від площі підлоги, загальний коефіцієнт
світлопроникності – t0 =0,45; коефіцієнт врахування відзеркаленого
світла – r1=4,0; коефіцієнт затемнення вікон будівлями, що стоять
напроти – Кsуд.= 1,2; коефіцієнт запасу – Кз =1,3;
світлова характеристика вікон – hв =15.
Розв’язання
задачі 10
Відповідно до
СНиП ІІ-4-79 фактичне значення коефіцієнта природного освітлення, %, можна
знайти за формулою
еф
= ,%
де Sв
– площа вікон в приміщенні, м2;
τ0
– загальний коефіцієнт світлопроникнення;
r1
– коефіцієнт, який враховує віддзеркалення світла від внутрішніх поверхонь
приміщення;
η0
– світлова характеристика вікон;
Кз
– коефіцієнт запасу;
Кбуд
– коефіцієнт, який враховує затінення вікон об’єктами, що стоять навпроти.
Тобто
.